Законом встановлено, що платниками туристичного збору не можуть бути особи, які взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», у разі, якщо адреса їхнього фактичного місця проживання, зазначеного у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, є адресою одного з місць проживання (ночівлі), визначених у пп. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПК (такими, зокрема, є: готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади; житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі)).
Податковий кодекс доповнено пп. 268.2.2 п. 268.2 ст. 268 підпунктом «з».
Законом підпункт 38.6 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" після абзацу першого доповнити новим абзацом другим такого змісту:
"При обчисленні бази оподаткування об’єктів нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, контролюючим органом не враховуються об'єкти нерухомості, що не є об’єктом оподаткування, відповідно до цього підпункту".
Закон прийнято з необхідними техніко-юридичними правками.
Проект Закону зареєстровано за №3103.