Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин 8 липня провів комітетські слухання, під час яких обговорено проблемні питання законодавчого врегулювання та реалізації державної політики щодо забезпечення прав корінних народів і національних меншин.
Відкриваючи засідання, Голова Комітету Дмитро Лубінець акцентував увагу на важливості цієї теми та необхідності належного законодавчого регулювання.
«Першопричина усіх проблемних питань у цій сфері - відсутність належного законодавства, яке відповідало б вимогам часу, міжнародним зобов’язанням України, європейським і світовим стандартам. Закон «Про національні меншини» ухвалено в 1992 році. Він морально застарів і з урахуванням змін останніх років, зокрема в чинних європейських стандартах, і тих викликів, що пов’язані зі збройною агресією Російської Федерації та тимчасовою окупацією Криму. Це додаткові виклики, які повинні бути прописані та затверджені в законодавстві нашої держави», - зауважив Дмитро Лубінець.
Голова Комітету також звернув увагу на те, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 20 березня 2014 року «Про Заяву Верховної Ради України щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави», парламент доручив подати Кабінету Міністрів проекти законів і нормативно-правових актів, що визначають і закріплюють статус кримськотатарського народу як корінного народу України. Але досі документи не ухвалені.
Секретар Комітету Рустем Умєров повідомив, що розглядається питання про проведення у 2021 році парламентських слухань щодо забезпечення прав корінних народів і національних меншин.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова зауважила, що в Україні на цей час залишається невирішеним питання захисту прав та свобод корінних народів і національних меншин. Згідно з даними останнього перепису населення України у 2001 році, національні меншини становлять 10 млн. 757 тис. осіб, а це - п’ята частина України.
«За останні два роки до Уповноваженого надійшло 76 повідомлень громадян про випадки дискримінації за ознаками етнічногo, національного походження. Було ініційовано 58 проваджень за виявленими інцидентами, що мали ознаки расової дискримінації або були спрямовані на розпалювання національної ворожнечі та нетерпимості. З початку 2020 року надійшло 16 таких заяв, які, зокрема стосувались дотримання мовних, освітніх національних меншин і корінних народів», - повідомила Людмила Денісова.
Також Уповноважений Верховної Ради України з прав людини поінформувала про дотримання прав і свобод ромської національної меншини. У 2019 році Офіс Омбудсмана перевірив 26 об’єктів моніторингу. За результатами встановлено, що роми залишаються однією з найбільш вразливих груп суспільства, яка зазнає системної дискримінації у сфері доступу до освітніх і медичних послуг, працевлаштування, забезпечення житлом тощо.
Заступник міністра культури та інформаційної політики України Світлана Фоменко звернула увагу на необхідність модернізації законодавства, що вважається одним із найліберальніших у Європі. Також вона акцентувала на необхідності підвищення інституційної спроможності структурних підрозділів на регіональному рівні, що опікуються питаннями етнополітики, та зниження рівня взаємодії національних меншин з органам державної влади.
Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Олена Богдан окреслила ключові напрями роботи новоствореного відомства.
Заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева зауважила, що законодавче регулювання щодо корінних народів, зокрема кримських татар, є недостатнім. Серед пропозицій вирішення проблемних питань Таміла Ташева назвала такі: необхідність ухвалення закону про корінні народи та статус кримськотатарського народу, розробка механізму фінансової й матеріально-технічної підтримки освітньо-культурних центрів корінних народів України, підтримка видання підручників кримськотатарською мовою, особливо для закладів вищої освіти.
Під час другої сесії слухань представники міжнародних і експертних громадських організацій презентували своє бачення вирішення проблем у цій сфері. Зокрема, до обговорення долучилися Олена Литвиненко, Заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні, Ірина Власюк, Голова відділу/старший юридичний радник ВКНМ ОБСЄ, Юлія Тищенко, аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень, керівник центру суспільних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень та представники інших громадських організацій.
«Сьогодні ми порушили низку важливих питань для нашого багатонаціонального суспільства. Всі зауваження та пропозиції учасників будуть ретельно опрацьовані та враховані під час підготовки рекомендацій», - резюмував Голова Комітету Дмитро Лубінець.
Відеозапис комітетських слухань: https://bit.ly/3gBczNY