Це був, мабуть, найкращий документ тих часів. Він дійсно відображав настрої українського, але ще радянського народу. Він визнав певний порядок нашої вже сформованої незалежної держави. Тому впевнений, що той, по суті (за змістом, фактично), декларативний документ і став трампліном, який зрештою призвів до утворення незалежних суверенних держав на теренах СРСР. Пригадую батьківські паспорти із п'ятою графою про національність. Українці тоді не дуже поспішали вказувати свою ідентичність. Мої батьки були українцями і я з гордістю несу те, що я українець. Я тут народився, ми нізвідки не приїхали, ми маємо свою історію.
Детальніше – читайте: http://www.golos.com.ua/article/332370