Сьогодні, 9 червня, відбулось перше засідання робочої групи з напрацювання заходів щодо економічного розвитку України, створеної при Комітеті з питань економічного розвитку.
У засіданні взяв участь Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков, який привітав ініціативу створення такої робочої групи. «COVID-19 нетипова хвороба, яка, на жаль, вдарила не лише по здоров’ю, а й по економічному здоров’ю усіх держав світу», - сказав він і додав: «Україна не є винятком і наслідки для нас, можливо, будуть більш серйозними, ніж для деяких країн Європи, тому що ми входили в пандемію з не найкращими показниками і виходити нам теж буде непросто».
Дмитро Разумков також зауважив унікальність нинішньої економічної кризи, оскільки вона охопила не окремі країни, а всю Землю. Водночас, на його думку: «Будь-яка криза є, або можливістю провалитися, або можливістю для розвитку, подальшого виходу з профітами». Голова Верховної Ради висловив сподівання, що в Україні буде саме другий варіант. «Але багато буде залежати і від вашої роботи, і від роботи Комітету, і від роботи Верховної Ради в цілому», - додав він.
Водночас, очільник парламенту нагадав, що під час входу в режим карантину у Верховній Раді, в тому числі на базі Комітету з питань економічного розвитку, проводились обговорення, які дали свій результат. Він висловив сподівання, що «і зараз парламент, і робочі групи, які працюють на рівні парламенту, зможуть дати такий результат, запропонувати, може й не стандартні, але ефективні шляхи виходу з економічної кризи, використовуючи ті можливості, які є сьогодні в Україні». «Їх також багато. Іноді ми недооцінюємо те, що ми можемо», - підкреслив Дмитро Разумков.
Голова робочої групи з напрацювання заходів щодо економічного розвитку України, голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро Наталуха у своєму вступному слові також наголосив, що пандемія «не лише втрати, а й можливість знайти».
«Пандемія – це трансформаційне явище і, якщо його правильно використати, то та країна, яка зможе реалізувати власний потенціал за рахунок нових умов, які створюються в глобальному світі, зможе вирватися у лідери регіону, континенту, і, можливо, навіть світу», - переконаний народний депутат.
Дмитро Наталуха підкреслив необхідність пошуку нестандартних рішень.
Голова робочої групи звернув увагу, що коронакриза дала карт-бланш кожній державі самостійно визначати власну реакцію на цю економічну кризу і більшість країн світу пішли безпрецедентним шляхом: надзвичайно великих емісій, викупу державою цілих галузей власних економік, суверенізації економіки, націоналізації виробництва. «Всі будуть спиратися виключно на власні ресурси і громадяни будуть розраховувати на власні уряди, власне виробництво і власного виробника. Це, у свою чергу, буде означати, що разом із вливанням надзвичайно великих емітованих коштів ми прийдемо до постійного базового доходу для малих підприємців, для звичайних громадян, які постраждали внаслідок кризи і які зараз відчувають великий дефіцит фінансових ресурсів, який буде задовільнений за рахунок цієї емісії», - сказав він.
Окрім того, голова Комітету звернув увагу на деідеологізацію економіки. Так, за його словами, єдиною мотивацією дій держави має бути виключно національний інтерес і «держава має бути самозабезпечена».
Секретар робочої групи з напрацювання заходів щодо економічного розвитку України, голова підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Комітету з питань економічного розвитку Людмила Буймістер презентувала загальну концепцію заходів підтримки громадян України та економіки в цілому у зв’язку із запровадженим карантином.
Вона наголосила: «Україні сьогодні потрібні вирішальні кроки для того, щоб не просто вижити в умовах глобальної економічної кризи, а щоб вийти на якісно новий рівень».
Проаналізувавши стан економіки у розвинених країнах, народний депутат зауважила: «Ситуація на світових ринках напряму відображається на українській економіці і створює ризики та чинники для її обвалу». Так, за її словами, тільки за перший квартал спад ВВП становив 1,5%, а прогноз падіння на другий квартал – 11% і, за різними оцінками вже є до 5 мільйонів безробітних, рівень бідності у країні становить 43%.
Людмила Буймістер озвучила заходи вжиті Урядом з метою протидії кризи і зазначила, що вони або недостатні, або ще не запрацювали і тому рівень життя громадян погіршується.
Виходячи із світового досвіду антикризових заходів, направлених здебільшого на підтримку попиту і створення нових робочих місць, народний депутат поінформувала про заходи, які пропонуються для України.
Так, концепція пропонує змістити акцент з накопичення коштів у резерві, як це було протягом останніх 30-ти років, на підтримку реального сектору економіки.
«Ми підрахували, що сьогодні макроекономічні показники дозволяють нам зробити емісію до 10% від ВВП країни, а це близько 300 мільярдів гривень», - сказала голова підкомітету. За її словами, ці кошт - по 100 мільярдів гривень - пропонується направити на три великі програми:
- фінансова підтримка громадян України з метою стимулювання попиту на продовольчі товари шляхом запровадження тимчасового універсального базового доходу у розмірі 3000 гривень на кожну особу на період виходу з карантину та економічної кризи;
- підтримка роздрібних торгових мереж, малого та середнього бізнесу шляхом видачі безкоштовних і безумовних кредитів не виплату зарплат та збереження робочих місць;
- інвестиції у будівництво інфраструктури та відновлення галузі електроенергетики.
«Імплементація програми допоможе збільшити попит, що призведе до зростання ВВП, підтримати малий і середній бізнес, зберегти до 80% робочих місць, подолати кризу в енергетиці, підвищити швидкість внутрішніх та крос-національних транзакцій та зменшити транзакційні витрати і, в цілому, допоможе нашій економіці швидше виходити з економічної кризи», - підсумувала Людмила Буймістер.
В обговоренні запропонованої концепції взяли участь народні депутати, представник Ради Національного банку, науковці, експерти. Вони підтримали загальну ідею запропонованої програми і висловили ряд пропозицій щодо її реалізації.
Зокрема, прозвучала думка, що ми звикли боятися емісії коштів, яка викликає інфляцію, однак, саме страх втратити гроші стимулює людей витрачати кошти і таким чином фінансувати реальний сектор економіки.
Людмила Буймістер зауважила, що контрольована інфляція на сьогодні є тим інструментом, який дозволить нам виходити з кризи і проконтролювати, щоб гроші не залишилися «під подушкою», а пішли на стимулювання попиту: «Дефляція – набагато складніший і ризиковіший стан для нашої економіки, і якщо ми з нього не вийдемо зараз рішучими кроками, то попадемо в дуже довгий період стагнації, який може продовжуватись десятки років».
Дмитро Наталуха, у свою чергу, наголосив на важливості індикативного планування, визначення сектору економіки у який будуть спрямовані інвестиції, щоб це дало найкращий ефект для всієї економіки країни.
Секретар робочої групи підкреслила, що автори концепції готові до співпраці на всіх рівнях і відкриті для пропозицій.
Під час засідання народний депутат Олексій Жмеренецький представив законопроект про цифрові активи, який містить положення про віртуальні активи.
«Віртуальний актив – це вказівник або ідентифіктор будь-якого майна. Це може бути автомобіль, земельна ділянка, гроші, цінні папери – будь-що, що емітент або той, хто вводить в обіг цифровий актив, визначив як забезпечення цього цифрового активу», - пояснив доповідач, а також розповів про їх типи та алгоритми застосування.
Олексій Жмеренецький підкреслив, що віртуальний актив дає більше можливостей, ніж використання валют, оскільки дозволяє налаштовувати його властивості та відслідковувати усі операції з ним.
Представник Hi-Tech office презентувала розроблений компанією пакет технологічних рішень для проведення емісії у формі електронної валюти та контролю за макроекономічними показниками, який дозволить оцінювати показники економіки у реальному часі і прораховувати наслідки ухвалених рішень.
Підбиваючи підсумки засідання, голова робочої групи з напрацювання заходів щодо економічного розвитку України Дмитро Наталуха сказав, що однією з причин створення робочої групи з напрацювання заходів щодо економічного розвитку України стало те, що останнім часом у нашій країні кредитором останньої інстанції виявився Міжнародний валютний фонд і ніхто не може дати відповідь на запитання: «Якщо не МВФ, то що?». На його думку, Україна має власний «феноменальний потенціал».
«У відповідь на будь-які спроби пошуку власних інструментів з’являються натяки на меншовартість: у нас не вийде, нам не можна, нам це не дозволять… Це - спроба показати, чому це може вийти, чому це реально, чому це виходить в інших країнах світу і чому нам варто робити все, окрім того, що недооцінювати себе», – сказав голова робочої групи, додавши, що робота групи триватиме.