Сьогодні, 27 травня, відбулось засідання Комітету з питань освіти, науки та інновацій. Частина членів Комітету, інші народні депутати – автори законопроектів, а також представники Міністерства освіти і науки України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини взяли участь у засіданні у режимі відеоконференції.
Комітет розглянув проект Закону «Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо покращення соціально-економічного становища студентів в Україні» (№ 2604).
Голова підкомітету з питань вищої освіти Юлія Гришина, доповідаючи проект, поінформувала, що законопроектом пропонується увести поняття мінімальної звичайної (ординарної) академічної та мінімальної соціальної стипендій, розмір яких повинен відповідати рівню прожиткового мінімуму, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, у найближчі чотири роки шляхом введення в нормативні документи розміру стипендії у відсотках від прожиткового мінімуму. Також вноситься положення щодо підвищення кількості отримувачів соціальної або академічної стипендій, яка повинна бути не нижча за 70% від загальної кількості студентів денної форми навчання, які навчаються за рахунок державного бюджету. Окрім того, пропонується надати право на отримання двох видів стипендій для студентів з числа осіб, що потребують соціального захисту населення: соціальної (яка гарантується державою), а також академічної (за результатами навчання).
Голова підкомітету зауважила, що міністерства і експертні установи висловили ряд зауважень до законопроекту. Зокрема, Міністерство фінансів у своєму висновку вказало, що, за їх підрахунками, реалізація проекту Закону потребуватиме додатково близько 12 мільярдів гривень із державного бюджету, в той час як автори не надали фінансово-економічне обґрунтування.
Юлія Гришина повідомила, що підкомітет загалом підтримує ідею покращення соціально-економічного становища студентів, однак дане питання має вирішуватись комплексно, внесенням змін до ряду законопроектів, також необхідне фінансово-економічне обґрунтування пропонованих нововведень. Виходячи із цього, підкомітет рекомендує повернути законопроект на доопрацювання.
Комітет одностайно підтримав пропозицію підкомітету і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді відправити проект Закону №2604 на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи.
Народні депутати розглянули проект Закону «Про харчування у закладах загальної середньої освіти» (№ 2664), який визначає основні принципи організації харчування у закладах загальної середньої освіти.
Заступник голови Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин зауважив, що є необхідність на законодавчому рівні врегулювати питання організації дитячого харчування у закладах освіти, однак, «питання у формі. Чи потрібно це робити окремим законопроектом?».
За його словами, профільні міністерства висловили ряд зауважень до законопроекту. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради звернуло увагу на відсутність фінансово-економічного обґрунтування законопроекту.
Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді відправити законопроект на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи.
Члени Комітету розглянули проект Закону «Про інтерпеляцію» (№ 3499).
Законопроект представив один із його співавторів - голова Комітету Сергій Бабак.
Він поінформував: «Мета правового регулювання закону визначена у статті 1 проекту і полягає у забезпеченні здійснення Верховною Радою України контролю за діяльністю Кабінету Міністрів України шляхом встановлення права народних депутатів України ініціювати проведення обов’язкових слухань з питань діяльності окремого члена Кабінету Міністрів України та вирішення питання про задовільність його роботи».
Також, за словами народного депутата, проект визначає поняття «інтерпеляція» як «ініціативне проведення обов’язкового розгляду Верховною Радою України питання про діяльність окремого члена Кабінету Міністрів України з вимогою дати пояснення стосовно питань, які належать до його повноважень, та вирішення питання про задовільність його роботи». Встановлюється, що дана процедура може застосовуватися за ініціативою не менш як 45 народних депутатів або профільного Комітету і може застосовуватися до усіх членів Кабінету Міністрів України окрім Прем’єр-міністра. У разі визнання, за результатами застосування процедури інтерпеляції, роботи міністра незадовільною, він відправляється у відставку.
На думку Сергія Бабака: «Дана процедура – це елемент дієвого парламентського контролю. Особливо в умовах, коли Уряд після затвердження парламентом програми його діяльності отримує на рік імунітет, застосування інтерпеляції до окремих міністрів може бути дієвим».
Під час обговорення народні депутати висловились на підтримку даної законодавчої ініціативи, відзначивши, що законопроект дає парламенту необхідні важелі впливу. Водночас, він потребує доопрацювання, оскільки потрібні запобіжники для того, щоб даний механізм не став репресивним для якогось із міністерств.
Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Закону №3499 у першому читанні за основу, направити дане рішення головному Комітету, а також створити у Комітеті з питань освіти, науки та інновацій робочу групу з доопрацювання законопроекту до другого читання.
Члени Комітету розглянули і рекомендували Верховній Раді підтримати три проекти постанов «Про внесення змін до додатка до Постанови Верховної Ради України “Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році” (№3203, 3416 і 3340), якими додаток до Постанови Верховної Ради пропонується доповнити інформацією про ювілейні дати, які відзначатимуть три навчальних заклади.
Комітет розглянув проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо кваліфікації, як фактору адаптації та мобільності українця» (№ 2481).
Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці» в частині визначення терміну часткова кваліфікація, встановлення пріоритетності професійних стандартів над кваліфікаційними характеристиками, зміни суб’єкту, уповноваженого на затвердження професійних стандартів.
Під час обговорення прозвучало, що проект Закону дуже важливий і актуальний, однак більшість експертних організацій, а також профільні підкомітети висловились за необхідність доопрацювання змісту пропонованих понять, а також необхідність покладення визначення професійних стандартів на центральні органи виконавчої влади, а не професійні спільноти.
Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти даний законопроект за основу з необхідністю доопрацювання до другого читання.
Окрім того, голова Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак запропонував звернутися до Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який є головний щодо підготовки даного законопроекту, з пропозицією створити спільну групу з метою доопрацювання проекту Закону №2481 до другого читання.
Розглянувши на своєму засіданні проект Закону «Про вільну економічну зону та спеціальний режим інвестиційної діяльності у Херсонській області» (№ 3183) і пов’язаний з ним законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань діяльності на території вільної економічної зони у Херсонській області» (№ 3184), Комітет вирішив рекомендувати головному Комітету відхилити дані законодавчі ініціативи.
Як зазначалося під час обговорення, згідно з чинним законодавством, народні депутати не можуть бути ініціаторами створення вільних економічних зон. Окрім того, законопроектом створюються нерівні умови для платників податків, що протирічить законодавству України.