За результатами обговорення учасники засідання вирішили перенести розгляд цього питання та підготувати аналітичний висновок.
Також учасники засідання розглянули звернення органів місцевого самоврядування до Верховної Ради України щодо проблем у забезпеченні права громадян на доступ до суспільно важливої інформації, що виникли внаслідок кодування доступу до супутникового сигналу провідних українських комерційних телеканалів та відсутності у багатьох населених пунктах альтернативного доступу до ефірного наземного цифрового мовлення провайдера ТОВ «Зеонбуд».
Голова Комітету Олександр Ткаченко поінформував, що на нараді у Президента України, в якій він брав участь, було напрацьовано варіанти вирішення цього питання, а саме - шляхом запуску міжнародних версій провідних телеканалів, які будуть незакодованими. «Міжнародні версії матимуть програми власного виробництва телеканалів, це один із варіантів вирішення ситуації. По-друге, це питання пов'язане з діяльністю Зеонбуду», - пояснив голова Комітету. Він зауважив, що на нараді було ухвалено рішення про необхідність встановлення додаткових цифрових передавачів у 47 населених пунктах України та про зміну модуляції сигналу, що дасть змогу розширити покриття цифровим телебаченням на території держави та полегшить доступ населення до телемовлення.
У свою чергу народний депутат Микола Княжицький запропонував профільному міністерству спільно з РНБО підготувати концепцію захисту національних інтересів у зв'язку з запровадженням кодування.
Перший заступник Міністра культури, молоді та спорту України Анатолій Максимчук розповів, що робоча група на базі РНБО уже працює і всі її рішення буде оприлюднено.
Народний депутат Ірина Констанкевич повідомила, що направила депутатський запит до відповідних установ щодо необхідності негайного реагування на ситуацію і забезпечення українських громадян національним інформаційним продуктом.
У ході обговорення Комітет закликав Міністерство культури, молоді та спорту України, представників телеканалів, Зеонбуду та Нацради з питань телебачення і радіомовлення надати вичерпну інформацію на засідання Комітету, яке відбудеться 18 березня.
Під час засідання було розглянуто питання про Висновок Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії) щодо Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», прийнятий Венеціанською комісією на 121-ому пленарному засіданні 6-7 грудня 2019 року.
Слово було надано головній науковій співробітниці Національного інституту стратегічних досліджень Галині Яворській та провідному науковому співробітнику Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України Ігореві Усенку. Так, за словами Галини Яворської, жоден закон не може розглядатися окремо від його імплементації. Щоб оцінити, діє він чи ні, потрібен час. Експерт зауважила, що її найбільше вразило те, що оцінка мовної ситуації Венеціанською комісією зроблена на основі перепису населення 2001 року. «На сьогодні ці дані не відповідають дійсності», - зазначила Галина Яворська та рекомендувала поки не вносити зміни до мовного закону.
Більшістю голосів народні депутати погодилися повернутися до розгляду цього питання після відповідного рішення Конституційного суду.
Під час розгляду питання «різне» було обговорено проблеми отримання музеями статусу національного. Йшлося, зокрема, про Музей космонавтики ім. С.П. Корольова, м. Житомир. Як зауважила заступник голови Комітету Євгенія Кравчук: «Загалом, в Україні є велика кількість музеїв, які мають високий науково-просвітницький рівень. Статус національного є не лише престижним атрибутом та знаком визнання, а й дає музею можливість платити працівникам гідну заробітну плату та заохочує успішну комерційну діяльність».
Відтак, члени Комітету вирішили доручити Міністерству культури, молоді та спорту підготувати список музеїв з тим, щоб у подальшому рекомендувати відповідним органам розпочати процедуру надання їм статусу.

