Захід на тему: «Антикорупційне законодавство України та практика його застосування і реалізації прокурором у кримінальному судочинстві» було проведено 21 лютого, за організації Національної академії прокуратури України (Тренінговий центр прокурорів) та за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

В круглому столі взяли участь народні депутати України, прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, судді Вищого Антикорупційного суду, працівники Національної академії прокуратур.

Відкриваючи засідання, заступник голови Комітету з питань антикорупційної політики Олена Мошенець зауважила: «Приємно, що Комітет стає платформою для обговорення найбільш важливих питань, які стосуються не лише антикорупційного законодавства, а й того впливу, який чинить дане законодавство на інші сфери, зокрема, кримінальне судочинство».

Вона також нагадала, що у вересні 2019 року почалась велика реформа з оновлення органів прокуратури і велику роль в цьому процесі відіграє Національна академія прокуратури України, на базі якої створюється тренінговий центр.

Народний депутат наголосила, що, для розуміння правильності вибраного напрямку реформ, важливо відслідковувати імплементацію тих змін, які зараз вносяться до законодавства.

Під час круглого столу були обговорені питання застосування законодавчих актів віднесених до предмету відання Комітету з питань антикорупційної політики посадовими особами органів прокуратури у кримінальному судочинстві та механізми його вдосконалення, а також практика застосування законодавчих актів під час судового розгляду кримінальних проваджень за вчинення корупційного злочину.

Зокрема, начальник відділу підготовки прокурорів з підтримання публічного обвинувачення у суді інституту спеціальної підготовки Національної академії прокуратури України, кандидат юридичних наук Валерій Севрюков поінформував про проблеми, з якими стикається прокурор при підтриманні обвинувачення у корупційних злочинах, серед яких, у першу чергу, він назвав недосконалість законодавства України, яке, на його думку, «сильно перевантажене і має певні колізії між нормами закону».

Як приклад Валерій Севрюков навів статтю 75 Кримінального Кодексу України «Звільнення від відбування покарання з випробуванням», щодо якої немає одностайної думки про можливість її застосування до суб’єктів корупційних злочинів при вирішенні питання щодо їх відповідальності.

За словами доповідача, є колізія і між Законом «Про запобігання корупції» і нормами Кримінального Процесуального Кодексу України, в частині висновку, який надається НАЗК щодо належності і допустимості доказів злочину. Проблемним є також питання укладення угоди про визнання винуватості щодо покарання, за умови, якщо йдеться про корупційний злочин.

На думку науковця: «Законодавство необхідно уніфікувати, привести у відповідність один до одного, а також зробити зрозумілішим і чіткішим».

Старший викладач відділу підготовки прокурорів з проблем кваліфікації кримінальних правопорушень, доктор юридичних наук, професор Наталя Ярмиш розповіла про помилки, які є у чинному антикорупційному законодавстві та їх вплив на практику застосування ККУ.

Викладач навела цілий ряд прикладів помилок, які за її словами, є як у законодавчих актах, ухвалених кілька років тому, так і тих, які приймалися нинішнім скликанням Верховної Ради. Наприклад: стаття 369-2 ККУ «Зловживання впливом» у примітці відсилає до закону, який вже втратив чинність; дуже недосконалий перелік злочинів, що вважаються корупційними; стаття 354 ККУ «Підкуп працівника підприємства, установи чи організації» в нинішній її редакції може бути застосована до будь-якої службової особи, зокрема, офіціантів, за отримання чайових тощо.

Наталія Ярмиш висловила сподівання, що зауваження будуть враховані і наголосила на дуже обережному і фаховому внесенні змін до ККУ. На думку науковця: «Наразі легше змінити Кримінальний кодекс, ніж вишукувати всі помилки». Вона також закликала залучати науковців до роботи над законодавством.

Під час круглого столу науковці обмінялись думками щодо чинного антикорупційного законодавства та практики його застосування з представниками Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду.

Прокурор САП Ігор Семак подякував народним депутатам за зміни, внесені до законодавства Верховною Радою України дев’ятого скликання з метою полегшення роботи відомства. Також він зазначив, що і законодавці, і правоохоронні та антикорупційні органи є ланками єдиної державної влади, тому прокурори повинні тлумачити законодавство, не порушуючи прав людини. Ігор Семак розповів про низку конкретних проблем, які потребують змін до законодавства.

Заступник голови Вищого антикорупційного суду Євген Крук поінформував про роботу нещодавно створено органу.

«З 5 вересня по 31 грудня 2019 року до суду надійшло 3835 справ, що становить, в середньому, 147 справ на одного суддю. Надійшло 205 кримінальних справ і 3628 клопотань, скарг, заяв поданих під час досудового розслідування слідчим суддям», - сказав Є.Крук і подякував нинішньому складу Верховної Ради, що вдалося в стислі терміни внести зміни до законодавства, завдяки якому з інших судів минулого року було отримано лише 174 справи.

Відповідаючи на запитання народних депутатів щодо незначної кількості вироків, винесених судом, яких наразі є лише 2 (один за угодою і один за вироком), заступник голови Вищого антикорупційного суду повідомив, що всі справи зараз розглядаються колегіально, а участь в колегіях забирає багато часу. Окрім того, справи дуже великі за обсягом матеріалів, які слід розглянути під час засідання за участю всіх членів колегії, а також за кількістю обвинувачених та їх адвокатів, які обов’язково мають бути присутніми на засіданнях.

«Середній коефіцієнт важкості справи по нашому суду 46 і це при мінімальному показникові 2 і максимальному – 55», - наголосив Євген Крук.

Під час засідання також піднімалась проблема чинної норми про необхідність зачитування усіх матеріалів справи під час судового засідання, що забирає невиправдано багато часу.

Від науковців прозвучала пропозиція розробити «хороше визначення «корупційного злочину» і внести його в Кодекс, а не в Закон «Про запобігання корупції», який не реагує на зміни Кодексі».

Водночас, усі учасники наголошували на необхідності системного підходу до внесення змін до кодексів.

Заступник голови Комітету Олена Мошенець подякувала учасникам круглого столу за конструктивну і цікаву дискусію, висловила сподівання на подальшу співпрацю і закликала надавати свої пропозиції.