У слуханнях взяли участь народні депутати України, представники органів державної влади, наукових установ та аграрних асоціацій.

Відкриваючи засідання, голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський наголосив на важливості і актуальності теми, яка розглядається, оскільки продукція агропромислового комплексу наразі є одним із основних напрямків розширення торгівлі з Європейським Союзом.
Наприклад, за підсумками 2019 року, Україна займає третє місце серед країн-експортерів м’яса птиці до ЄС та перше по експорту яєчних продуктів. Загальна сума експорту продукції птахівництва до країн ЄС становила більше 250 мільйонів доларів США.

«Доступ на ринки ЄС надає можливість підвищувати конкурентоздатність продуктів тваринного та рослинного походження та забезпечує вітчизняного споживача безпечними харчовими продуктами», - зазначив голова Комітету.

Актуальність тематики сьогоднішніх слухань відзначив також заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торговий представник України Тарас Качка.

Він нагадав, що перемовини про поглиблену зону вільної торгівлі з Євросоюзом розпочалися 12 років тому. Угода про асоціацію з ЄС повністю набрала чинності у 2017 році. Вона містить ряд розділів, які стосуються сільського господарства, зокрема: торговельна частина, тарифи, санітарія і фітосанітарія, інтелектуальна власність, галузеве співробітництво.

Заступник Міністра назвав два блоки завдань Угоди: «доступ на ринки і виконання наших зобов’язань по наближенню законодавства».

Т.Качка зазначив, що наразі, згідно з даними системи «Пульс Угоди», в аграрному вимірі Угоду про асоціацію реалізовано у «сільському господарстві» на 63%, по «санітарним та фітосанітарним» заходах - на 43%.

«З моменту підписання угоди, у 2014 році, експорт агропродукції з України до ЄС у 2019 році збільшився на 52% - з 4,3 у 2014 році до 6,6 мільярда доларів за 11 місяців 2019 року (офіційні дані за рік будуть оприлюднені завтра). При цьому 35% всього аграрного експорту країни йде до ЄС. Домінують в експорті, традиційно: зернові, олійні культури і олія», - поінформував урядовець.

Окремо він зупинився на квотах, які діють на експорт української агропродовольчої продукції до ЄС.

Заступник Міністра поінформував: «Наразі діє 40 тарифних квот щодо аграрної продукції. Використовуються 32 з них і 11 – вже вичерпані повністю. Це зернові, мед, виноградний і яблучний соки, оброблені томати і крохмаль, вершкове масло і м’ясо птиці. І, на жаль, мито, окрім зернових, на ці продукти досить високе і тарифна квота є чи не єдиною можливістю для експорту».

Т.Качка також наголосив, що квоти встановлювались у 2008 році на підставі аналізу статистичних даних за попередні три роки. «З того часу наша аграрна галузь дуже сильно змінилась, наприклад, експорт зерна зріс більш ніж у 10 разів. Зараз маємо сільське господарство із зовсім іншими параметрами», - підкреслив він.

Урядовець підкреслив необхідність посилення аграрного товарного діалогу з ЄС, який «зараз переживає критичні моменти».

За словами Т.Качки, перегляд умов тарифного доступу, згідно з договором, може бути здійснений через 5 років після набрання чинності. «Ми не хочемо чекати 2021 року, а будемо вести усі переговори про оновлення Угоди вже зараз, щоб в наступному році це були лише формальності і ратифікація», - сказав він, додавши, що складніше буде внести необхідні зміни до Угоди по суті.

«Завдання на цей рік – шукати порозуміння з Європейською комісією», - підсумував заступник Міністра.

Під час слухань т.в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко поінформувала, про те, що зроблено і проблемні питання які виникають в торгівлі з ЄС. «Без виконання певного ряду завдань, які стоять перед державою, не можливо вийти на жодний ринок з продукцією, оскільки санітарні і фітосанітарні заходи покликані захищати здоров’я людини, тварин, рослин, забезпечувати безпечними і якісними продуктами харчування. І це є одним із методів нетарифного регулювання імпорту», - зауважила вона.

За її словами, наразі 333 українські експортери мають можливість експортувати свою продукцію в ЄС. Для цього була проведена велика робота з наближення законодавства і вона триває. «Процедура оформлення доступу на ринок ЄС для тваринної продукції в середньому займає близько п’яти років», - сказала керівник Держслужби.

«Наш позитивний досвід показує, що будь-який харчовий продукт, який виробляється в Україні, при правильному підході може бути присутнім на ринках світу», - зазначила О.Шевченко, додавши, що держава максимально допомагає в цьому, виконуючи певні непрості процедури, вдосконалюючи нормативи і проводячи навчання.

Вона поінформувала про завдання, які стоять перед державними органами у цьому році. Зокрема, це переговори щодо зняття обмежень на експорт птиці в ЄС, робота над виходом на цей ринок яловичини, живої риби, картоплі, розширення асортименту експорту фруктів та овочів.

Доповідачі звертали увагу на важливість переходу від «надмірної уваги до Брюсселю» до прямих переговорів з країнами ЄС у питаннях експорту агропродукції. Тоді ці країни будуть краще розуміти наші інтереси і представляти їх на рівні Євросоюзу.

Директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Юрій Лупенко звернув увагу: «Наразі експорт 73% аграрної продукції здійснюється до шести країн ЄС, а решта 22 – це наш потенціал».

Він наголосив на необхідності підвищення квот на деякі українські товари у 2-3 рази, а також збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю.

«Експорт може стимулювати і виробництво на внутрішньому ринку, а також підвищувати якість продукції», - сказав Юрій Лупенко.

У ході слухань були обговорені стан та проблеми експорту продукції до Європейського Союзу по окремим галузям, таким як: молочна, зернова, виноробна, тваринництво і птахівництво.

Йшлося про необхідність законодавчого захисту і підтримки українського експортера, зокрема, у питаннях тарифної політики і паритетного встановлення квот, гармонізації українського законодавства і фітосанітарних вимог з ЄС.

Під час виступів висловлювалась думка, що приведення українського законодавства у відповідність до законодавства ЄС відкриє не тільки європейські, а й світові ринки для української продукції.

Водночас Голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський порушував питання необхідності дотримання балансу забезпечення потреб внутрішнього ринку і експортерів, оскільки, обмеження імпорту з метою підтримки українського товаровиробника може підвищити ціни для українського споживача.

Присутніх поінформували про план законопроектної роботи на цей рік, спрямованої на підтримку агровиробництва та розвиток можливостей для експорту продукції.
Членами Комітету та учасниками слухань були обговорені питання нового Закону України про органічне виробництво в розрізі контролю та нагляду операторів та органів сертифікації, системи моніторингу та контролю в межах ЄС, створення системи стратегічного планування при експорті зернових, інструментів торговельної політики ЄС – ввізні мита та тарифні квоти для вітчизняної продукції тощо.

Учасники зустрічі наголошували на необхідності спільної роботи влади і бізнесу.

Закриваючи засідання, голова Комітету з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський висловив вдячність учасникам комітетських слухань за конструктивну дискусію та пропозиції, що сприятиме подальшій роботі над удосконаленням вітчизняного законодавства та імплементації необхідних нормативно-правових актів в контексті подальшої реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Він також запропонував провести восени цього року контрольну зустріч щодо експорту агропродовольчої продукції, як до ЄС, так і інших країн світу.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Новини”

28 березня 2024 15:56
28 березня 2024 15:26
28 березня 2024 14:37
28 березня 2024 14:37
28 березня 2024 13:08
28 березня 2024 09:26
27 березня 2024 15:04
27 березня 2024 12:20
27 березня 2024 10:01
27 березня 2024 09:30