Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник на честь новорічно-різдвяних свят представив унікальні експонати з Фондової колекції

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України
Опубліковано 16 січня 2020, о 17:38

За традицією, новорічно-різдвяні святкування в Україні завершуються колядками і щедрівками, і, звичайно, освяченням води. В народі цей тиждень називається від Маланки до Йордану.

Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник на честь свят Василя Великого та Водохрещі в кулуарах другого поверху будинку Верховної Ради України представив одноденну експозицію з фондів Заповідника, на якій відвідувачі мали можливість побачити ікону «Трійця Новозавітна» та хрест напрестольний з композицією «Хрещення» (Богоявлення). Майстри іконопису використовували 3D технології ще у ХVIII-XIX століттях. Ікона «Трійця Новозавітна» належить до того рідкісного типу, що в історіографії отримав назву трисценорама (з грецької: три, сцена, вид) й означає художній виріб, на якому під різними кутами видно 3 зображення. Такі ікони називають ще «троєзорами». На іконі «Трійця Новозавітна» із фондів Заповідника зображення нанесені на основу та 15 пластин (ламелей). Фронтально на ній видно зображення голуба – Святого Духа, під кутом 45° - зображення Саваофа, а під кутом 135° - зображення Ісуса Христа. Ікон, створених за подібною технологією, в Україні збереглося кілька одиниць. Їх виготовлення було популярним у ХVIII-XIX століттях.

Унікальна ікона «Трійця Новозавітна» ( ХІХ ст.) з фондів Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника тривалий час займала чільне місце в церкві «Всіх Святих» на горі Щекавиця в Києві, а в 30-х роках минулого століття її було передано в Музей. Нещодавно ікону реставрували. Представлений хрест напрестольний – один з кращих зразків традиційного православного мистецтва, використовувався під час богослужіння в храмах. Хрест срібний золочений, зроблений в техніці карбування та гравіювання.

На чільній стороні хреста зображено «Розп’яття Христа з пристоячими», в горі – «Бог Саваоф», на зворотному боці – композиція «Хрещення» (Богоявлення). Піддон прикрашено карбованим бароковим орнаментом зі стилізованого листя, в’язок квітів, плодів, образів янголів. Створив хрест напрестольний відомий український золотар ХVІІІ ст., Іван Равич (1677-1762), який народився й працював у Києві, й виконував замовлення монастирів, козацької старшини, українських гетьманів.

У святкові дні символічно представити в національному парламенті ці реліквії, як символ культурних традицій українського народу і його матеріальної культурної спадщини.

Під час відкриття експозиції народних депутатів України, помічників народних депутатів, співробітників Апарату Верховної Ради України, представників ЗМІ привітав колядками і щедрівками вокальний ансамбль «Київська Академія мистецтв».