Законом внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу, Господарського процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства, якими комплексно врегульовуються питання організації діяльності Верховного Суду для виконання його основного завдання - забезпечення єдності та сталості судової практики та збалансування навантаження справами між різними юрисдикціями, а також швидкий розгляд справ.

Законом визначено чіткі підстави для касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції:

якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

якщо скаржник вмотивовано обґрунтує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

 якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених для обов'язкового скасування судового рішення;

у разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв'язку із розглядом такої справи.

Законом також передбачено норми, якими нівелюється можливість зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами, зокрема, спрощується порядок розгляду відводів судді у разі подання такого відводу напередодні або в день засідання; вилучаються деякі види забезпечення позову, натомість, забороняється вжиття заходів забезпечення позову, які мають своїм наслідком припинення, відкладення чи зупинення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних процедур, які проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну процедуру; визначається, що у разі оскарження ухвал суду про відмову у прийнятті або повернення зустрічного позову, про відмову у прийнятті або повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ухвал про зупинення провадження у справі, які подані з пропуском строку на їх оскарження, до апеляційної та касаційної інстанцій направляються матеріали оскарження (що значно зменшить строк розгляду таких справ по суті заявлених вимог).

Законом також усувається конкуренція норм у частині визначення виключної територіальної підсудності справи, настання наслідків подання заяви про видачу судового наказу з порушенням територіальної підсудності, а також усуваються прогалини в процесуальному законі щодо права на оскарження ухвали про відмову в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, хоча на практиці такі ухвали оскаржуються в апеляційному та касаційному порядку.

Закон запроваджує обов'язковість долучення до заяви, скарги та клопотання, що подаються на стадії виконання судового рішення, доказів їх надіслання (надання) іншим учасникам справи.

 Проект Закону зареєстровано за №2314.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Новини”

10 серпня 2020 13:30
06 серпня 2020 16:57
03 серпня 2020 17:31
03 серпня 2020 17:30
03 серпня 2020 09:34
01 серпня 2020 07:00
31 липня 2020 15:46
30 липня 2020 16:59
30 липня 2020 14:00
30 липня 2020 12:01