Новини

19 лютого 2020, 14:18

Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України

докладніше
19 лютого 2020, 13:15

На позачерговому засіданні Верховної Ради слід ухвалити заяву щодо шостої річниці Революції Гідності та заслухати звіт правоохоронців про розслідування справ Майдану, - Олена Кондратюк

докладніше
19 лютого 2020, 10:20

Комітет з питань економічного розвитку ініціює проведення парламентських слухань на тему: «Про засади державної політики сталого розвитку України»

докладніше
19 лютого 2020, 09:06

Питання порядку денного, заплановані до розгляду на черговому пленарному засіданні 19 лютого

докладніше
18 лютого 2020, 18:21

Пленарні засідання Верховної Ради України

докладніше
18 лютого 2020, 15:58

Заступник голови Комітету з питань бюджету Володимир Гевко провів особистий прийом громадян

докладніше
18 лютого 2020, 13:09

Розгорнуто експозицію «Кольори» художника Юрія Неросліка, який створює яскраві патріотичні роботи

докладніше
18 лютого 2020, 10:25

У Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки відбулось засідання Робочої групи з питань соціально-правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, інвестиційної та спільної діяльності

докладніше
18 лютого 2020, 09:04

Питання порядку денного, заплановані до розгляду на черговому пленарному засіданні 18 лютого

докладніше
17 лютого 2020, 19:43

Голова підкомітету з питань права громадян на інформацію Комітету з питань свободи слова Тетяна Циба провела особистий прийом громадян

докладніше
17 лютого 2020, 15:41

Законопроєкт «Про медіа» потребує доопрацювання спільно з професійною спільнотою, - Заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк

докладніше
17 лютого 2020, 14:00

Звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2019 році (документ)

докладніше
17 лютого 2020, 13:58

На Парламентських слуханнях мають бути присутні усі члени профільних Комітетів Верховної Ради та урядовці, відповідальні за напрямок, - Олена Кондратюк

докладніше
17 лютого 2020, 12:38

Засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) (відео)

докладніше

Канал Рада 

3D-тур відкриває Парламент України 

Верховна Рада України у соціальних мережах

twitter  facebook  youtube


Звіти депутатів
Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів НКРЕКП Портал відкритих даних
Децентралізація влади
19 серпня 2019, 15:51

 Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України 

З ініціативи голови Комітету у закордонних справах Г.Гопко відбулася прес-конференція на тему: «Пріоритети зовнішньополітичної діяльності для Парламенту ІХ скликання»

Відбулася прес-конференція, присвячена пріоритетам зовнішньополітичної діяльності для Парламенту ІХ скликання та підсумкам роботи Комітету Верховної Ради у закордонних справах у 2014-2019 роках.

Ініціатором заходу виступила голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко. Під її головуванням було проведено 153 засідання Комітету, на яких розглянуто понад 1080 питань. Переважна більшість з них – проекти законів та постанов, що стосувалися різних аспектів зовнішньої політики та зовнішніх зносин України, ратифікації різногалузевих міжнародних угод, зокрема щодо зовнішньоекономічної діяльності, міграційних та інших питань. Як головний Комітет опрацював 228 проектів законів, постанов та інших актів Верховної Ради України, з них 160 прийнято в цілому (104 закони України та 56 постанов й інших актів Верховної Ради України).

«Повернення делегації РФ до ПА РЄ та вихід Путіна з міжнародної ізоляції свідчать про потребу діяти більш скоординовано», - наголосила під час прес-конференції Г.Гопко. «Ми не маємо допустити сценарію, коли задля досягнення компромісів за наш рахунок під тиском опиниться Україна, а не агресор. Тому надалі Парламент, МЗС та Президент мають діяти як одна національна збірна», - підкреслила Голова Комітету у закордонних справах.

Поряд з необхідністю посилення антипутінської коаліції та санкційного тиску на Кремль серед зовнішньополітичних пріоритетів на майбутнє Г.Гопко визначила реалізацію Європейського Плану для України 2027, протидію будівництву «Північного потоку-2», важливість сплати історичного боргу перед Україною - визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу. Вона також порадила новообраним парламентаріям сфокусуватися на звільненні українських заручників.

«В України є всі шанси стати лідером у Східній Європі в найближчі шість років, а її місія - стримати навалу агресора на європейську цивілізацію і демократичні цінності», - заявила Г. Гопко.

Cпівробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд визначив одним із пріоритетних завдань для України на найближчі роки вивчення Російської Федерації – держави-агресора. «В основі вибудовування зовнішньої політики провідних держав по відношенню до об’єктів своїх зацікавлень лежить система глибоких досліджень», – зазначив експерт з тематики корінних народів Ідель-Уралу. Він навів приклад США, які через свої “think tank” вивчають ситуацію, ретельно пропрацьовують сценарії. «Тому підтримка як урядових, так і позаурядових організацій, які будуть вивчати Російську Федерацію з розумінням складних проблем, коренів конфліктів між різними народами РФ і як Україна повинна себе позиціонувати, є важливим завданням», – резюмував П.Подобєд.

Тіна Пересунько, авторка та кураторка проекту «100 років культурної дипломатії України», наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, відзначила, що при розбудові зовнішньої культурної політики мають враховуватися здобутки не тільки останніх п’яти років, а й сторічної давнини. «Збереження інституційних здобутків у політиці культурної дипломатії є дуже важливим», – відзначила Т.Пересунько, актуалізувавши тему культурної дипломатії Уряду УНР. «Найголовнішим сьогодні, – за її словами, – є не перетнути «червоні лінії» щодо скасування таких інституцій, як Український інститут та Український культурний фонд. Теж саме стосується і Міністерства культури, яке стало політичним брендом, і має бути збереженим».

Головний науковий консультант Інституту законодавства Верховної Ради України Борис Бабін привітав цивілізаційний підхід передачі справ Комітетом у закордонних справах. «Практика заяв, які виходили з Парламенту, є дуже доброю, але потребує удосконалення. Має бути позиціонування, як в середині країни, так і лобіювання реалізації рішень назовні», – зауважив Б.Бабін.

Журналістка Лариса Волошина зосередилася на темі інформаційної війни та шляхів протидії російській інформаційній агресії: «Російська Федерація послідовно проводить політику у двох напрямках: інтеграція окупованих територій та легалізація анексії Криму». Вона порадила наповнити змістом Постанови Верховної Ради, які визнають РФ – державою-агресором та окупацію наших територій. «Зараз є можливість використати сталу більшість у Верховній Раді на користь України», – зауважила Л.Волошина, підкресливши необхідність ухвалення законів на підтримку мов корінних народів (кримськотатарського, караїмського, кримчацького). «Комунікація влади і журналістів має відбуватися не на основі особистих зв’язків політиків і журналістів чи витоків, а на основі відкритих медіа-заходів», – сказала вона.

Директор Дипломатичної академії України Сергій Корсунський нагадав, як разом з Комітетом боролися за Закон «Про дипломатичну службу». «Він [закон] зміцнив нашу дипломатичну службу і закріпив роль Дипломатичної академію у підготовці дипломатів і держслужбовців», – відзначив він.

«У перші три роки війни нам вдалося відстояти позицію України і створити антиросійський фронт, але вибудувати правильну стратегію не вдалося», – зауважив С.Корсунський. За його словами, наслідки цього, як-то візит Путіна до Макрона і розмови про повернення РФ до Великої вісімки, завод «Мерседес» не під Львовом, а під Санкт-Петербургом, збільшення товарообороту між Францією та РФ на 17%, ми сьогодні спостерігаємо. «Були правильні кроки, а мала бути правильна стратегія. Зараз експертне середовище працює над стратегією зовнішньої політики, для її реалізації потрібна динамічна взаємодія», – підкреслив директор Дипакадемії.

Голова СКУ Сергій Касянчук відзначив тісну співпрацю Світового Конгресу українців, що з 2015 року має своє представництво в Україні, з Комітетом у закордонних справах, яка полягала у підтримці України у цей нелегкий час у різних сферах: гуманітарній, релігійній, освітній, інформаційній, економічній. Підтримка євроінтеграційних прагнень, посилення західної коаліції, створення системного підходу, боротьба проти «Північного потоку-2», допомога ЗСУ, звільнення політв’язнів – такі завдання С.Касянчук визначив на майбутнє. Він також наголосив на необхідності законодавчого врегулювання питань підтримки діаспори, трудових мігрантів, збереження нашої ідентичності.

Новообраний парламентарій Марина Бардіна подякувала за приклад зразкової комунікації у передачі знань і досвіду: «Визначений євроінтеграційний курс буде збережений». «Ми виступаємо за багатопартійний підхід у формуванні зовнішньополітичного курсу», – наголосила М.Бардіна.

***