У Верховній Раді 10 червня відбулось засідання круглого столу на тему: «Перемогти смерть: ключові чинники, що впливають на тривалість життя українців», ініційованого головою Комітету з питань охорони здоров’я Ольгою Богомолець.
Учасники обговорили ключові чинники, що обумовлюють високу смертність населення внаслідок природніх причин, та шляхи їх подолання.
У заході взяли участь народні депутати, представники Кабінету Міністрів України, Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства внутрішніх справ, інших центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України, Національної академії медичних наук, наукових представники Київської міської державної адміністрації, громадськості.
Відкриваючи засідання, О.Богомолець зазначила, що завданням сьогоднішнього круглого столу є створення фахової групи для напрацювання рекомендацій законодавчій та виконавчій владі з метою зниження смертності і збільшення тривалості життя в Україні.
«Тривалість життя для мене є головним критерієм державної політики. Тому що, якщо люди живуть довго, продуктивно, тоді держава стабільна і продуктивна», - сказала народний депутат.
За її словами, в країні спостерігається демографічна криза - постійне скорочення рівня народжуваності та зростання смертності населення, яке поєднується з посиленням процесу «старіння нації». Значну частину населення Україна щорічно втрачає за рахунок високої смертності осіб працездатного віку.
Починаючи з 1991 року чисельність населення України з 51,9 мільйонів осіб скоротилась на 9,7 мільйонів осіб і на 1 січня 2018 року становила 42,4 мільйонів осіб.
Голова Комітету підкреслила, що наразі Україна належить до трійки європейських держав з найвищою інтенсивністю природного скорочення населення. Аналітики ООН підрахували, що до 2050 року населення України може скоротитися на 36%. Середня очікувана тривалість життя українців становить 72 роки: у чоловіків - 67 років, у жінок - 76 років.
За інформацією Державної служби статистики, в 2018 році померло 587,7 тисяч осіб, відповідно за рік за рахунок природного скорочення (тобто різниці між числом народжених і померлих) населення зменшилось на 251,8 тисяч осіб. Рівень смертності у 2018 році становив 13,9 на 1000 населення (у 2017 році в Україні померло 574,1 тис. осіб, або 14,5 на 1000 населення).
Нещодавно число померлих у нашій державі офіційно вдвічі перевищило число народжених. Так, у січні–березні 2019 року народилося 76 125 осіб, а померло – 159 264 осіб, отже природний приріст становив – мінус 83 139 особи.
«Згідно з прогнозними розрахунками, населення України може «обнулитися» вже через 179 років, і це без врахування міграційних процесів. Якщо враховувати міграцію, то це відбудеться вдвічі швидше», - поінформувала О.Богомолець.
Водночас, вона висловила впевненість: «Ми з вами можемо це змінити і для цього не потрібно багато часу. Це доводить приклад інших європейських країн, який ми можемо використовувати, напрацьовуючи і своє".
Тривалість життя людини та стан її здоров’я залежить від багатьох факторів: кліматичних умов, стану навколишнього середовища, соціально-економічних умов, забезпечення продуктами харчування та їх цінності, а також стану системи охорони здоров’я та способу життя людини. Загальновідомо, що профілактика неінфекційних захворювань майже у 3 рази менш затратна, ніж лікування хворих.
Керівник Комітету поінформувала, що за статистикою, основною причиною смерті протягом останніх років є серцево-судинні захворювання (67,0%), на другому місці - новоутворення (13,6 %). Зовнішні причини спричинили 5,4 % смертей.
Отже, серцево-судинні захворювання є однією із головних медико-біологічних та соціальних проблем сучасної України, що суттєво впливає на тривалість і якість життя населення та показники втрат життєвого потенціалу країни. Дані захворювання стають причиною 67% усіх смертей у країні, у то той час як, наприклад, у Франції і Японії ця складова у структурі летальності населення дорівнює 29%, у США - 31%. Щорічно від цих хвороб помирає понад 400 тисяч українців (у середньому щодня помирає більше 1 тисячі осіб). Лише внаслідок раптової зупинки серця на догоспітальному етапі щороку помирає 50-70 тисяч осіб, з них до 35 тисяч – це особи працездатного віку.
Основними нозологіями, що обумовлюють високу смертність населення від серцево-судинних захворювань, є інфаркти, мозкові інсульти, синдром раптової смерті та кардіоміопатії, яким передують такі патологічні стани, як артеріальна гіпертензія, життєво загрозливі аритмії, стенокардія тощо. Так, за даними МОЗ, в Україні щорічно реєструється понад 40 тисяч інфарктів та майже 100 тисяч інсультів.

Що стосується онкологічні хвороб - другої за кількістю причини смертей населення, - О.Богомолець повідомила, що сьогодні в Україні налічується близько 1 мільйона хворих на злоякісні новоутворення, з них близько 6 тисяч дітей. При цьому показники онкозахворюваності мають стійку тенденцію до зростання, і наша держава посідає друге місце в Європі за темпами поширення раку. Щорічно в Україні більше 150 тисяч осіб дізнаються, що вони онкохворі. Щодня рак виявляють у 450 людей.
Злоякісні новоутворення є причиною 15% смертей українців. Щороку від раку помирають близько 70 тисяч осіб, з них 30% - люди працездатного віку. Показник виживання хворих на рак в Україні залишається на низькому рівні і становить в середньому 41,4%, що значно нижче у порівняні з країнами європейської спільноти та США.
Народний депутат зазначила, що це обумовлено тим, що в Україні здебільшого вперше онкологічну патологію виявляють вже на досить пізніх стадіях, коли вірогідність успішного лікування є незначною. Причиною цього, за її словами, є недоліки в організації профілактичного напряму у цій сфері та низька обізнаність громадян щодо необхідності попередження онкозахворювань. Так, за даними статистики, у 2017 році на профілактичних оглядах було виявлено лише 27% онкологічних хворих серед дорослого населення та 10,3% злоякісних новоутворень у дітей.
Зараз вдалося реалізувати ряд програм з метою ранньої діагностики раку, зокрема, молочної залози, і це відчутно покращило ситуацію, підкреслила виступаюча.
На третьому місці у структурі смертності населення України - травми та зовнішні причини, які лише протягом 2017 року забрали життя 31 185 наших громадян. Найбільша кількість серед зовнішніх причин смертності - навмисні самоушкодження (у 2017 році померло 6 488 осіб); випадки ушкодження з невизначеним наміром, крім отруєння алкоголем (померло 5 073 осіб), транспортні нещасні випадки (4 529 осіб). Причинами високої смертності від травм та зовнішніх причин є: особиста необережність, порушення або недотримання норм і правил безпеки, у тому числі правил пожежної безпеки, порушення правил дорожнього руху, розлади психіки і поведінки, надмірне вживання психоактивних речовин тощо.
Крім того, Україна займає одне з перших місць у світі за кількістю самогубств. Так, за даними статистики, на 100 тисяч осіб припадає 22 самогубства, більшість з яких вчинили підлітки у віці до 14 років. На жаль, останнім часом кількість суїцидів серед дітей 5-14 років зросла у 30 разів.
Учасники засідання детальніше ознайомили присутніх із впливом різних факторів на смертність населення, а також обговорили ключові питання збільшення тривалості продуктивного життя українців.
Зокрема, обговорені питання стосовно попередження передчасної смерті, продовження тривалості і якості життя українців, вплив на здоров’я та довголіття людини екології та ведення здорового способу життя. Також обговорювалась ситуація з кардіологічною, онкологічною захворюваністю та травматизмом в Україні, шляхи боротьби з цими хворобами та їх попередження.
Так, учасники круглого столу наголошували, що тривалість життя - це інтегральний показник стану суспільства.
Доповідачі говорили про необхідність системного підходу та розробки державної програми щоб надолужити відставання від Європи за показниками тривалості життя.
Йшлося як про причини ситуації, що склалася, так і про конкретні заходи для її покращення.
Підбиваючи підсумки круглого столу О.Богомолець зазначила, що потрібно бачити інституції, через які будуть реалізовуватись напрацьовані пропозиції. Вона висловила сподівання, що наступна команда, яка зайде в Міністерство охорони здоров’я, буде формувати вертикаль влади в системі охорони здоров’я.
«Рання діагностика і фінансування мають іти поряд. І тут мають співпрацювати держава і страхові компанії. Останні - стимулюючи населення проходити обстеження, щоб зменшити свої витрати в майбутньому», - сказала народний депутат.
О.Богомолець запевнила, що Комітет з питань охорони здоров’я напрацює резолюцію за підсумками круглого столу.
Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Новини”

28 березня 2024 15:56
28 березня 2024 15:26
28 березня 2024 14:37
28 березня 2024 14:37
28 березня 2024 13:08
28 березня 2024 09:26
27 березня 2024 15:04
27 березня 2024 12:20
27 березня 2024 10:01
27 березня 2024 09:30