Перед відкриттям було проведено засідання Президії Асамблеї.

Відкрив сесію Голова Верховної Ради України Андрій Парубій.

А.Парубій розпочав свій виступ з такого повідомлення: «на передовій Донбасу, на східному рубежі вільного світу, де наші військові щоденно мужньо тримають щит Європи, цими днями триває загострення і практично щоденно ми маємо втрати, загиблих, як серед військових, так і поміж цивільних. Цієї ночі від російського артилерійського обстрілу на Світлодарській дузі загинули ще два українських воїни - це 28-річний Дмитро Круглов та 23-річний Максим Олексюк. Ціною власного життя хоробрі українські сини зберігають мир не тільки Україні, а й усій вільній Європі».

На пропозицію головуючого учасники засідання хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих українських воїнів.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій відкрив роботу ювілейного Х засідання Міжпарламентської асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату Республіки Польща.

А.Парубій привітав польських та литовських колег.

Він зазначив, що тема засідання «Безпека. Розвиток. Демократія. Сильні разом» продиктована викликами сьогодення, перед якими опинились і Україна, і Польща, і Литва.

«Ми всі переконалися наскільки важливою є єдність у протистоянні агресивній політиці Росії, яка й надалі прагне підірвати цілісність та солідарність усього демократичного світу.

Маємо чітко і однозначно заявити, що на сьогодні перед нами стоїть лише одна загроза - і ця загроза пов’язана не з нашим історичним минулим, а з Росією, реваншистська зовнішня політика якої не залишає сумнівів у намірі Кремля демонтувати спочатку українську незалежність, а згодом і незалежність інших держав регіону, які Москва вважає «російською сферою впливу», - наголосив він.

А.Парубій зазначив, що останні заяви російського політичного керівництва свідчать про те, що Кремль продовжує розглядати лише один варіант розв’язання так званого «українського питання» - варіант капітуляції України та, як наслідок, її зникнення з політичної мапи світу.

«Цинізм ситуації полягає у тому, що зруйнувати Україну Росія прагне руками самих же українців, постійно нав’язуючи українському суспільству написані у Кремлі фальшиві наративи про «один народ», «федералізацію», «відсутність української мови», «громадянський конфлікт», «утискання російськомовного населення» тощо», - заявив він.

Голова Верховної Ради України також відзначив: «надзвичайно важливо, що Литва і Польща вірно оцінюють агресивну зовнішню політику Росії. Свідченням цьому є тверда і послідовна позиція офіційних Вільнюса і Варшави на підтримку суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. Литва і Польща продовжують виступати за необхідність не лише продовження, а й посилення санкційного тиску на країну-агресора, ведуть задля цього активну роботу з державами-членами ЄС і НАТО, у тому числі по міжпарламентській лінії. Ми, українці, це дуже високо цінуємо».

Голова Верховної Ради України висловив слова вдячності керівництву Сеймаса Литви та Сейму і Сенату Польщі, а також братнім литовському та польському народам за їхню солідарність з Україною в цей складний для України історичний період розвитку. «І це природно, тому що Україну, Литву і Польщу поєднують не тільки спільне історичне минуле, наші традиції і культурна спадщина, а й спільне прагнення жити у сучасній, демократичній європейській родині. Розраховую, що ваші країни, як надійні та послідовні партнери України на міжнародній арені, країни-члени ЄС і НАТО і надалі докладатимуть зусиль задля відновлення безпеки і міжнародного права в регіоні», - додав він.

А.Парубій також зазначив, що українська сторона особливі сподівання покладає на роботу Польщі в Раді Безпеки ООН у 2018-2019 роках та, зокрема, головування у цій міжнародній організації у серпні цього року. На його думку, «спільними зусиллями ми здатні протистояти спробам Росії дестабілізувати ситуацію на європейському континенті».

Голова Верховної Ради України сказав, що дуже розраховує на активну взаємодію наших країн у рамках парламентських форматів, особливо - Парламентської Асамблеї НАТО і Парламентської Асамблеї Ради Європи. «Зауважу, що рішення про повернення Росії до Ради Європи ми розцінюємо як прояв безсилля з боку окремих європейських країн та вважаємо небезпечним кроком заохочення агресора.

Ми вдячні Литві за послідовну і однозначну позицію щодо непідтримання сумнівної декларації Комітету міністрів Ради Європи під час засідання у Гельсінкі 17 травня цього року.

Водночас, ми розраховуємо на активну позицію депутатів Польщі і Литви у Парламентській Асамблеї Ради Європи з метою недопущення скасування санкцій з делегації Російської Федерації, яка повністю знехтувала резолюції ПАРЄ і продовжує зневажати міжнародне право.

Друзі, маємо бути ще більш згуртованими коли йдеться про протидію гібридним війнам та особливо посилювати співпрацю наших країн у сфері інформаційної та кібербезпеки», - зазначив він.

А.Парубій висловив переконання, що під час сьогоднішнього засідання Асамблеї його учасники узгодять алгоритм взаємодії наших парламентів щодо подальшого розвитку і захисту нашого регіону, а також зміцнення всієї системи міжнародної безпеки.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій надав слово для виступу Голові Сейму Литовської Республіки Вікторасу Пранцкєтісу.

В.Пранцкєтіс привітав учасників ювілейної Х Асамблеї у Києві.

Він зазначив, що з першої зустрічі учасники Асамблеї вітали прогрес України, необхідні реформи для європейської і євроатлантичної інтеграції, а також підтримали бажання України стати повноправним членом Євросоюзу і готовність пристосовувати закони країни до вимог Євросоюзу.

«Всі наші зустрічі ми поширювали міжнародну співпрацю і європейську інтеграцію України», - зазначив керівник Литовського Сейму.

В.Пранцкєтіс зупинився на історії розвитку співпраці Литви та Польщі з Європейським співтовариством. Зокрема, на початку травня країни разом святкували 15-річчя членства в ЄС.

Він зазначив: «Поширення ЄС та НАТО на Схід забезпечило не тільки збільшення рівня добробуту, а й також і нові гарантії безпеки для країн цього регіону».

При цьому, Голова Сейму наголосив на важливості двосторонніх відносин, вирішення історичних непорозумінь, спільних зусиль для утворення високого рівня нових відносин.

В.Пранцкєтіс підкреслив, що одним із пріоритетів Литви є також розвиток Східного партнерства. «Ми підтримуємо розвиток економіки і розвиток стабільності в сусідніх країнах і це надає нам більш безпечне і спокійне життя», - зазначив він.

Голова Сейму Литовської Республіки також звернувся до подій в Україні. Він відзначив демократичність виборів Президента, які відбулися і водночас зауважив, що «період перед виборами у Верховну Раду буде неспокійним з точки зору внутрішніх і зовнішніх викликів». В.Пранцкєтіс додав: «Важливо, щоб це не впливало на вибори і вони відбулися відповідно до демократичних стандартів».

Керівник Сейму підкреслив, що Литва підтримує Україну в ході переговорів щодо приєднання до ЄС, а також наголосив на необхідності зовнішньої фінансової допомоги. Він висловив сподівання, що Верховна Рада сприятиме цьому впровадженням відповідних законів.

За словами В.Пранцкєтіса, вчора ухвалено резолюцію щодо визнання Геноциду кримських татар в Радянському союзі у 1944 році і сьогодні цей акт було передано Меджлісу кримських татар. Сьогодні Литва продовжує політику невизнання окупації Російською Федерацією Криму.

Голова Сейму Литовської Республіки висловив сподівання, що інтенсивна взаємодія парламентів Литви та України забезпечить просування безпеки двох країн на міжнародних форумах: «Спільно діючи, нас краще почують».

В.Пранцкєтіс висловився за зближення наших суспільств, а також за допомогу у розвитку державних установ України.

«Нас поєднує не тільки спільна історія, а й спільний підхід до майбутнього і безпеки Європи», - зазначив представник Литви і побажав плідної співпраці під час Асамблеї.

Перед учасниками засідання виступив Маршалок Сенату Республіки Польща Станіслав Карчевський.

На початку виступу С.Карчевський подякував українській стороні за організацію «дуже конструктивної, дуже професійної зустрічі, яка щойно відбулася».

Він наголосив на актуальності теми нинішньої зустрічі: «Старе гасло європейської демократії: безпека насамперед, не втратило своєї актуальності. Щоб проводити політику, що спрямована на розвиток, чи на зміцнення демократії, треба просто існувати». Маршалок підкреслив, що Польща і Литва добре знають це з 1717 року, коли оточений московськими полками Сейм Речі Посполитої затвердив статус країни як протекторату Росії.

«Відтоді, впродовж 270 наступних років, головною проблемою, яка стояла перед нашими народами, було знайти відповідь на питання про те, як ефективно реформувати країну, як забезпечити розвиток і демократію в умовах постійної загрози російської збройної інтервенції», - сказав С.Карчевський, додавши, що така ситуація звучить сьогодні дуже знайомо.

На його думку, розвиток демократій по сусідству із імперіальною Росією можливий тільки тоді, коли є військовий захист від її агресії.

«Демократичні сусіди, що розвиваються – це смертельна загроза для будь-якого імперського російського режиму: раніше – царського, потім – радянського, а зараз уже путінського», - зазначив Маршалок Сенату Республіки Польща. За його словами: «Імперська Росія веде свої війни не через нестачу земель, а через страх перед демократією і розвитком сусідів».

Він навів слова українського професора із Гарварда Романа Шпорлюка, сказані колись у Варшаві: «Якби Росія усіх тих вчителів, яких вона вислала у 19-му столітті у Польщу із наміром русифікувати поляків, відправила у російські села, щоб вони навчали селян писати і читати, то не було б більшовицької революції і її злочинів».

Промовець підсумував: «Витрати на велику і постійну експансію взагалі роблять розвиток неможливим. І тільки відсутність демократії дозволяє нести такі витрати».

«Досвід із Росією нас вчить, що безпека - має бути нашим абсолютним пріоритетом і безпечними ми можемо бути тільки разом», - підкреслив С.Карчевський. Він додав: «Будь-які історичні суперечки знижують нашу можливість працювати на користь нашої спільної безпеки і служать на користь Москві. Уникати їх – наш патріотичний обов’язок і наказ здорового глузду».

За словами Маршалка, ті, хто мріють про демократичну Росію, повинні позбавити росіян будь-яких імперських амбіцій, розвіяти їхні ілюзії щодо можливості відбудувати імперію, та відновити панування над нашими народами.

«Шлях до демократизації Росії веде не через поступки її імперським амбіціям під гаслом «не дражнити ведмедя», а через забезпечення безпеки і розвитку усіх її сусідів. Приклад Прибалтійських країн та Польщі вказує, що безпеку може забезпечити тільки НАТО, а розвиток може дати тільки ЄС, тому двері в ці організації повинні залишатися відкритим для України», - наголосив С.Карчевський.

Він також підкреслив, що Україна і надалі розраховує на підтримку Литви і Польщі на цьому шляху: «Бо, власне, це і є шлях до безпеки і України, і всього регіону».

Х Сесія продовжить роботу завтра, 8 червня.

Зранку свої засідання проведуть комітети Міжпарламентської асамблеї: з питань розвитку торговельно-економічного, регіонального та місцевого співробітництва, з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, з питань гуманітарного та культурного співробітництва.

Потім відбудеться пленарне засідання Х Сесії.

За підсумками проведення засідання очікується ухвалення зміни до ст. 9 Статуту Асамблеї і підписання Заключного документу Десятої сесії Асамблеї.