Про це вона заявила під круглого столу «Народи Російської Федерації: між асиміляцією і самовизначенням», що відбувся у Дипломатичній академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України.
З вітальними словами до учасників зібрання звернулися Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко, голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров.
«Хтось може запитати: а яке нам, українцям, діло до того, що робиться на території Російської Федерації? Хіба нам бракує власних проблем?, - звернулася до присутніх Ганна Гопко. - Відповідь полягає в тому, що Україна як країна, яка сама пережила асиміляційну політику Москви і яка після Революції Гідності обрала шлях свободи, має відходити від уявлення, що її хата скраю. Ставати суб'єктом європейської і світової політики, відстоювати принципи демократії, верховенства права, у тому числі, захисту національних прав кожного народу».
«Наша солідарність із корінними народами Російської Федерації продиктована не лише моральним обов'язком, а й національними інтересами», - додала Голова Комітету у закордонних справах. Ганна Гопко також висловила сподівання, що після ухвалення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» Парламент підтримає Постанову Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, національних парламентів держав світу щодо засудження порушення прав корінних народів у Російській Федерації» (№10125).
У круглому столі також взяли участь Андрій Веселовський, завідувач Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при МЗС України, Надзвичайний і Повноважний Посол України; Микола Княжицький, Голова Комітету культури і духовності; Ростислав Мартинюк, кореспондент газети «Эрзянь Мастор», медійний експерт; Сирєсь Боляєнь, голова товариства ерзян України «Erzianj Wal», та Нафіс Кашапов, татарський політичний емігрант.
***Учасники заходу мали змогу ознайомитися з виставкою унікальних періодичних видань мовами народів РФ, у тому числі, малочисельних та нині зниклих (експонати з Музею-архіву преси Вахтанга Кіпіані). Це раритетні газети латиницею, кирилицею, арабською графікою, зокрема й такі, що видавалися на території сучасної Росії ще на початку ХХ ст. (найстарішому екземпляру – більше 100 років).