Підкомітет з питань взаємодії з
громадянським суспільством Комітету з питань запобігання і протидії корупції
провів круглий стіл на тему: «Обшук, як інструмент корупції: законодавчі
чинники».
«Однією із причин недовіри громадян та бізнесу до держави є зловживання правоохоронних органів втручанням в основні права. Найбільш чутливим для бізнесу є втручання в право приватної власності, зокрема, шляхом проведення обшуків, в ході яких відбувається, часто безпідставне, вилучення та утримування майна органом слідства протягом невизначеного часу без вмотивованого судового рішення про його арешт», - зауважив голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Ігор Луценко. «Держава має стояти на захисті приватної власності!», - наголосив народний депутат.
У Кримінальному процесуальному кодексі України (КПК України) є поняття «тимчасово вилучене майно» і чітко окреслені порядок та терміни такого вилучення за рішенням суду. «Однак, вільне тлумачення закону слідчими і прокурорами дає можливість утримувати майно, вилучене в результаті санкціонованих обшуків, без окремого рішення суду», - сказав один із присутніх на засіданні адвокатів, окреслюючи проблему.
За його словами, слідчі і прокурори проводять обшуки на підставі дозволу суду в якому має бути вказаний мотивований перелік майна, що підлягає вилученню. Однак, у ході обшуку можуть бути вилучені й інші речі і згідно останнього речення ч. 7 ст. 236 КПК України «Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном». Остаточне рішення про вилучення таких речей має приймати суд. «Водночас, через нечіткість сформульованої норми, статус майна, яке вказане в судовій ухвалі про проведення обшуку, залишається невизначеним і слідчі й прокурори не вважають за потрібне звертатися до суду із окремим клопотанням про арешт даного вилученого майна», - вважає адвокат.
«Окрім того, надто загальні фрази в ухвалі про дозвіл на обшук дозволяють вилучати все підряд на невизначений термін», - підтримав колегу адвокат Юрій Радзієвський. Він додав: «Якщо немає чітко прописаних параметрів того, що має бути вилучене, тоді особисто слідчий приймає рішення. А концентрація влади слідчого та прокурора відносно вилученого майна провокує його власника вирішувати питання про повернення у корупційний спосіб».
Головуючий на засіданні І.Луценко у свою чергу нагадав: «Показовим прикладом цієї проблеми є справа “діамантових прокурорів”, в якій згідно обвинувачення працівники органів прокуратури отримали від представника бізнесу неправомірну вигоду за повернення вилученого майна (спеціальної техніки)».
Обидва адвокати наголосили, що рішення про арешт майна в усіх випадках має приймати суд. «Має бути судовий контроль після втручання і арешту. Дозвіл на обшук не є дозволом на арешт майна. Якщо суд накладає арешт, тоді можна оскаржити це рішення, а ухвалу про обшук оскаржити не можна і майно можна тримати скільки завгодно», - зазначив Ю.Радзієвський.
Адвокати вважають, що вирішити дану проблему можна шляхом внесення змін у КПК України, усунувши неоднозначність формулювання.
Присутні на засіданні представники Генеральної прокуратури, Національної поліції, СБУ, Державної фіскальної служби та Державного бюро розслідувань висловили спільну позицію, що норми щодо арешту вилученого під час обшуків майна чітко врегульовані в КПК України і проблеми є тільки із трактуванням під час застосування їх на практиці.
«Якщо список майна, на який отримано дозвіл у суді на вилучення, співпадає з реально вилученим, то другий раз звертатися до суду не потрібно - майно автоматично є арештованим і немає потреби зайвий раз ходити до суду, який і так дуже завантажений», - зазначив представник СБУ.
Представник ДБР сказав: «Якщо власник майна вважає, що його право власності обмежене незаконно, то має звертатися до суду. Таким чином судовий контроль має місце».
Підсумовуючи засідання круглого столу голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством І.Луценко сказав, що, незважаючи на те, що в ході обговорення сторонам не вдалося дійти згоди, Комітет з питань запобігання і протидії корупції підготує законопроект щодо змін в Кримінально процесуальний кодекс і дискусія продовжиться у комітетах. «З точки зору антикорупційної політики, то тут краще дмухати на холодне», - сказав народний депутат.