У засіданні взяли участь: народні депутати України, депутати Київської міської ради, представники органів державної влади та різних дотичних департаментів Київської міської державної адміністрації, науковці, практикуючі біологи, експерти у галузі транспорту, а також представники громадськості.
Відкриваючи засідання, голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Ігор Луценко нагадав: «Минулого тижня офіційні структури КМДА повідомили, що немає можливості продовжувати боротися за каштани на центральній вулиці столиці і, мабуть, там мають з’явитися платани». Серед причин, через які не можливо відновити каштанові насадження на Хрещатику називаються: забруднення повітря, засолення грунтів та шкідники.
Учасники круглого столу наголошували, що каштан - неофіційний символ Києва і окраса центру міста, тому відновлення саме каштанових насаджень є особливо актуальним.
Заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв підкреслив, коли з’ясувалося, що каштани в умовах Хрещатика вижити не можуть, адміністрація звернулася до киян з проханням вибрати їм замінник із дев’яти дерев, висаджених для цього на центральній вулиці столиці. За його словами, найбільшу підтримку дістав саме платан і ще два види дерев.
Водночас П.Пантелеєв поінформував, що рішення про висадку тих чи інших дерев на центральній вулиці столиці ще не прийнято. Окрім того, йдеться не про стовідсоткову заміну каштанів на бульварній частині Хрещатика, а лише про дерева, які висаджуються біля дороги. «Створено робочу групу для напрацювання найбільш оптимального рішення і якщо є хоч невеличкий шанс врятувати каштани, вони будуть врятовані», - запевнив представник КМДА.
В.о. генерального директора КО «Київзеленбуд» Наталя Білоусова зупинилися на чинниках, які впливають на зелені насадження. За її словами, це: зростання загазованості повітря; зміна клімату в бік потепління; шкідники; засолення грунту в результаті боротьби з ожеледицею; відсутність якісного поливу та догляду.
Серед заходів, які комунальне підприємство пропонує для збереження каштанів: хімічна обробка проти шкідників; зменшення шкідливих викидів у повітря за рахунок розширення пішохідних зон; посадка молодих дерев у гранітних контейнерах із подальшою їх висадкою в паркових зонах; внесення добрив.
У «Київзеленбуді» підкреслили: «Попри складну ситуацію, Київ залишається самим зеленим серед усіх столиць».
У свою чергу присутні на засідання експерти наголосили, що проблема із зеленими насадженнями існує не лише в центрі міста, а є комплексною і поширюється на весь Київ.
За їхніми словами, значний вплив на ситуацію мають: забрудненість повітря, засолення грунтів, бездумна забудова, нерозвиненість громадського транспорту, недостатній і неправильний догляд. Водночас, фахівці вважають, що зміна клімату не є значним фактором впливу – просто дерева потребують кращого поливу.
Учасники круглого столу зазначали, що значні кошти витрачаються на придбання і висадку нових саджанців, однак, потрапляючи в ті ж самі несприятливі умови, вони гинуть.
Під час обговорення видів дерев, що пропонуються як альтернатива каштанам, зазначалося, що йдеться не тільки про витривалість, а й про привабливий зовнішній вигляд насаджень. Так, платан – дуже велике дерево, має розвинену кореневу систему, що може руйнувати фундаменти і покриття доріг, окрім того, є досить сильним алергеном, непривабливо цвіте і потребує додаткового поливу. Обговорювались й інші варіанти замінників для каштанів, зокрема, каштан їстівний і червоні каштани, катальпа. Наголошувалося, що безпроблемних дерев не існує, однак, на сьогоднішній день, супровід каштанів стає надто вартісним.
Директор Інституту еволюційної екології НАН України академік НАН України Володимир Радченко підтвердив: проведені інститутом дослідження доводять, що гіркокаштан звичайний, який зараз поширений у Києві, найбільше потерпає від солі, якою посипають дороги під час зимової боротьби з ожеледицею. «Концентрація солі в грунті біля вулиць в центрі міста Києва перевищує кризові рівні і місцями становить до 2%», - сказав науковець.
Учасники засідання наголосили на необхідності переходу на інші, хоч і більш вартісні, реагенти.
Окрему увагу учасники засідання приділили питанням транспорту, який забруднює повітря на Хрещатику і в місті загалом. Наголошувалося, що у Києві не відстежуються транспортні потоки і не розробляються науково обгрунтовані моделі їх перепланування.
Прозвучали пропозиції провести реконструкцію центральної вулиці, зробити її зручнішою: зменшити кількість смуг руху для транспорту, розширити тротуари, створити велосипедні доріжки, запустити безпровідний громадський електротранспорт тощо. «Кияни мають визначитись - це має бути транзитний восьмирядний автобан, чи міська вулиця, на якій зручно та приємно знаходитись містянам. І це має бути діалог з прорахунком різних моделей», - зазначив експерт з питань транспорту Дмитро Беспалов.
У свою чергу представник департаменту транспортної інфраструктури КМДА Денис Суховий поінформував: «Найближчим часом буде укладено договір на проектування капітального ремонту Хрещатика. Технічним завданням на капітальний ремонт передбачено обстеження зелених насаджень, ремонт дорожнього покриття та тротуарної частини». На його думку, вирішити питання озеленення Хрещатика можна саме під час здійснення даного ремонту, зокрема, в разі потреби, розширити територію для висадки дерев. Водночас, він зазначив: «Капітальний ремонт не передбачає зміни геометричних параметрів вулиці».
Представник громадських організацій «Андріївсько-Пейзажна ініціатива» і «Київська ландшафтна ініціатива» Володимир Колінько наголосив на необхідності зміни філософії підходу зелених насаджень – орієнтуватися не на освоєння коштів, а на збереження дерев. Наприклад, витрачати кошти на закупівлю екологічних реагентів, утримання, полив існуючих дерев, а не насадження нових, які продовжують гинути.
Представник однієї з громадських організацій Олена Терещенко також зазначила, що не можна покладати на містян вибір заміни для каштанів без відповідних роз’яснень і коментарів фахівців.
Представники громадських організацій і науковці висловлювали думку, що висадка дев’яти дерев на Хрещатику ні про що не говорить, оскільки не є науковим експериментом - тривалим дослідженням із врахуванням і репрезентативним вимірюванням усіх чинників.
Петро Пантелеєв підтримав необхідність серйозного наукового вивчення проблем, однак, «враховуючи критичну зношеність інфраструктури Києва, якби ми застосували науковий підхід по всіх напрямах, ми б заморозили місто… Треба, з точки зору здорового глузду, приймати оперативні рішення і рухатись». Він запросив учасників дискусії долучитися до створення комфортного для киян Хрещатика, а також до взаємодії з робочою групою, яка займається напрацюванням підходів до порятунку каштанів.
Ігор Луценко наприкінці засідання поінформував, що за підсумками круглого столу підпише відповідне звернення до членів Комітету з питань запобігання і протидії корупції і буде радитись з колегами, чим можна допомогти.
Голова підкомітету запропонував представникам КМДА віднайти можливості і встановити на Хрещатику табло, яке буде в реальному часі показувати вміст шкідливих речовин у повітрі, «щоб ми всі бачили, чим ми там дихаєм і чим дихають ті дерева».
І.Луценко попросив включити до робочої групи при КМДА зі збереження київських каштанів присутніх експертів і своїх помічників, а також висловив побажання, щоб дану групу очолив особисто міський голова Києва Віталій Кличко, оскільки це - центральна вулиця обличчя столиці.
Голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету з питань запобігання і протидії корупції також закликав представників владних структур активніше співпрацювати з громадськістю.