Побачив світ черговий номер збірника нормативно-правових актів парламентського видавництва.

У № 6 опубліковано Закон «Про протимінну діяльність в Україні».

Законодавчим актом визначено правові та організаційні засади здійснення протимінної діяльності в Україні та особливості державного регулювання у відповідній сфері.

Законом встановлено, що «протимінна діяльність - комплекс заходів, спрямованих на захист національних інтересів України, а також на зменшення та усунення наслідків негативного впливу вибухонебезпечних предметів на соціально-економічні умови життєдіяльності населення та довкілля».

Законом визначено правову основу, цілі та засади, національні інтереси України у сфері протимінної діяльності, її основні складові, перелік об’єктів та суб’єктів протимінної діяльності, порядок їх створення, організаційні та процедурні засади діяльності; вимоги до фахівців у сфері протимінної діяльності і розмінування та їх обов’язки; джерела фінансування протимінної діяльності; порядок обліку операторів протимінної діяльності, надання допомоги постраждалим особам (жертвам) від вибухонебезпечних предметів, визначення статусу територій для потреб протимінної діяльності; повноваження інспекції з контролю якості протимінної діяльності та секретаріату центру протимінних операцій тощо.

Законом передбачені норми, які регулюють питання демократичного цивільного контролю у сфері протимінної діяльності, національних інтересів України у сфері протимінної діяльності, засади міжнародного співробітництва і здійснення господарської діяльності у сфері протимінної діяльності, в тому числі, страхування відповідальності під час здійснення робіт з розмінування та публічних закупівель у сфері протимінної діяльності.

Законом також визначено істотні умови договору про закупівлю робіт та (або) послуг в сфері протимінної діяльності та встановлено відповідальність за порушення законодавства у сфері протимінної діяльності як суб'єктів протимінної діяльності, так і фахівців у сфері протимінної діяльності та розмінування.

У «Відомостях» надруковано Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій зі статусом юридичної особи».

Законом передбачено механізми, які встановлюватимуть, в який саме спосіб релігійна організація може змінити свою підлеглість діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням).

Законом статтю 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» викладено у наступній редакції:

«Релігійна громада є місцевою релігійною організацією віруючих громадян одного й того ж культу, віросповідання, напряму, течії або толку, які добровільно об'єдналися з метою спільного задоволення релігійних потреб.

Членство у релігійній громаді ґрунтується на принципах вільного волевиявлення, а також на вимогах статуту (положення) релігійної громади. Релігійна громада на власний розсуд приймає нових та виключає існуючих членів громади у порядку, встановленому її статутом (положенням).

Держава визнає право релігійної громади на її підлеглість у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням) і вільну зміну цієї підлеглості шляхом внесення відповідних змін до статуту (положення) релігійної організації. Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються загальними зборами релігійної громади. Такі загальні збори релігійної громади можуть скликатися її членами.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту ухвалюються не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до її статуту (положення).

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту засвідчується підписами членів відповідної релігійної громади, які підтримали таке рішення.

Рішення про зміну підлеглості та внесення відповідних змін або доповнень до статуту підлягає реєстрації в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.

Зміна підлеглості релігійної громади не впливає на зміст права власності та інших речових прав таких релігійних громад, крім випадку, встановленого статтею 18 цього Закону.

Частина громади, незгідна з рішенням про зміну підлеглості, має право утворити нову громаду і укласти договір про порядок користування культовою будівлею і майном з їхнім власником (користувачем).

Повідомлення державних органів про утворення релігійної громади не є обов'язковим.».

Законом забороняється вчиняти будь-які дії, наслідком яких може стати відчуження майна релігійної організації, зокрема його продаж, обмін, застава, встановлення іпотеки, безоплатна передача у власність та управління інших осіб, до завершення процедури зміни підлеглості у канонічних і організаційних питаннях будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним об’єднанням до завершення процедури зміни такої підлеглості шляхом реєстрації нової редакції статуту (положення), ухвалених не менш як двома третинами від кількості членів релігійної громади, необхідної для визнання повноважними загальних зборів релігійної громади відповідно до її статуту (положення) або органами управління, визначеними статутами (положеннями) релігійної організації (релігійного управління і центру, монастирів, релігійних братств, місіонерських товариств (місій), духовних навчальних закладів).

Законом також внесені зміни до статей 7, 14, 18 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», а також до статей 1, 9, 17, 29 Закону України «Про держану реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Прикінцевими положеннями Закону установлено, що релігійна організація, у разі прийняття рішення щодо зміни своєї підлеглості, повідомляє про таке рішення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, або обласні, Київську та Севастопольську міські державні адміністрації, а в Автономній Республіці Крим – Раду Міністрів Автономної республіки Крим, які забезпечують оприлюднення цього рішення на своєму офіційному веб-сайті.

Статути (положення) релігійних організацій мають бути приведені у відповідність із цим Законом упродовж року з дня набрання ним чинності. До приведення статутів (положень) у відповідність із цим Законом релігійні організації керуються положення діючих статутів (положень) у частині, що не суперечать цьому Закону.

«Відомості Верховної Ради України» у № 6 продовжують публікувати Зміни в адміністративно-територіальному устрої України, які відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» і Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» стосуються перейменування населених пунктів України.

 

 Довідково: Бюлетень «Відомості Верховної Ради України» видається відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», статті 139 Регламенту Верховної Ради України, Указу Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності».

Повернутись до публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Новини”

28 березня 2024 15:56
28 березня 2024 15:26
28 березня 2024 14:37
28 березня 2024 14:37
28 березня 2024 13:08
28 березня 2024 09:26
27 березня 2024 15:04
27 березня 2024 12:20
27 березня 2024 10:01
27 березня 2024 09:30