Під час засідання зазначалося, що нині чинна редакція статті 368-2 Кримінального кодексу України – «Незаконне збагачення» діє з 4 березня 2015 року. Приймаючи її, законодавці планували застосовувати норми статті для розслідування справ, пов’язаних із володінням посадовими особами активами, походження яких вони не можуть пояснити. Проте, як виявилося, за більш як 3 роки дії даної статті не було винесено жодного судового вироку. Більше того, спроби реєструвати провадження та проводити слідчі дії за цією статтею викликали підозри та публічні звинувачення у використанні норми для тиску на окремих посадових осіб. Показово, що переважна більшість проваджень потім все одно було закрита.
Учасники круглого столу підкреслили, що саме для вирішення даної проблеми у Верховній Раді зареєстровано проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму запобігання корупції (№8517).
Заступник Голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції народний депутат Ігор Попов повідомив, що законопроектом передбачається приведення законодавства у відповідність до Конституції України та міжнародних конвенцій. «Поки що єдиним наслідком системи електронного декларування стали публічні скандали. Ми повинні дати правоохоронним органам дієвий інструмент контролю видатків посадових осіб, перевірки декларацій та покарання винних, у разі доведення незаконного характеру набутих активів», - вважає парламентарій.
Учасники круглого столу обговорили і ширше коло питань, зокрема, що стосуються контролю способу життя посадових осіб. Як зазначила заступник Генерального прокурора України Анжела Стрижевська: «Система перевірки декларацій має працювати автоматично, за чіткими критеріями і не залежати від будь-яких суб’єктивних факторів».
Народний депутат Валерій Карпунцов підтримав ідею удосконалення законодавства з урахуванням практики його застосування. «Право повинно домінувати над політикою, а не навпаки. Якщо стаття присутня в кодексі - вона повинна працювати, а якщо вона не працює - потрібно провести аналіз та внести відповідні зміни», - вважає В. Карпунцов.
Підбиваючи підсумок дискусії, Представник Верховної Ради України в Конституційному Суді Анатолій Селіванов заявив, що даний законопроект відноситься до «законів суспільного спокою». «Такі закони приймаються для того, щоб громадянин був упевнений в наявній системі контролю над статками посадових осіб», - наголосив А.Селіванов.