12 липня у Комітеті відбулися слухання на тему: «Ядерна енергетика України - виклики та перспективи», на яких обговорювалися питання функціонування та розвитку ядерної енергетики, а також першочергові завдання, необхідні для підвищення безпеки ядерних енергетичних установок, ефективного функціонування галузі.

У слуханнях взяли участь народні депутати, представники центральних органів влади, органів державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та сфері ядерного регулювання, підприємств, наукових установ, організацій енергетичної галузі, профспілок, громадських організацій.

Виконуючий обов’язки голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Олександр Домбровський зазначив на початку слухань: «За останні роки атомна енергетика стала в нашій країні дуже потужною галуззю. За своєю фундаментальністю, за своїми технологічними рішеннями та можливостями сьогодні українська атомна енергетика може бути одним із засобів для подальшого потужного динамічного розвитку вітчизняної енергетики».

Водночас, О.Домбровський звернув увагу на те, що важливо на цих слуханнях ще раз повернутися до питання тарифоутворення в атомній енергетиці, з огляду на призначення нового складу НКРЕКП. За його словами, існуюча система тарифного утворення в частині АЕС України не покриває експлуатаційних видатків та витрат, пов’язаних з їх будівництвом чи подовженням термінів експлуатації, забезпеченням належного рівня безпеки АЕС, поводженням з відпрацьованим паливом і радіоактивними відходами, необхідністю накопичення фінансових резервів для зняття енергоблоків з експлуатації. Питання тарифоутворення напряму пов’язано з питаннями збереження висококваліфікованого ліцензованого персоналу атомних електростанцій, плинність якого збільшується з України в країни Європейського Союзу. Також О.Домбровський наголосив що наразі дуже багато залежить від ефективної роботи державних інституцій, зокрема, Верховної Ради України. «Не дивлячись на те, що Рада приймає багато законів, але ситуація, коли 49 енергетичних законопроектів, які пройшли Комітет ПЕК дуже швидко, які підготовлені і є високопрофесійними, «висять» в парламенті по декілька років, тому що до них просто не доходять руки, є абсолютно ненормальною», - наголосив він.

Голова підкомітету з питань ядерної енергетики та ядерної безпеки Володимир Бандуров більш детально зупинився на проблемних питаннях діяльності ядерної енергетики. Перш за все, це заміщення енергоблоків які будуть виводитися із експлуатації після 2035 року, питання прийняття програми довгострокового розвитку ядерної енергетики, захист від інфляції коштів зняття з експлуатації енергоблоків АЕС, справедливість формування тарифу для ядерної генерації, збереження кваліфікованих кадрів, боргів енергоринку перед НАЕК «Енергоатом», соціального захисту персоналу АЕС та населення, що проживає та територія розміщення АЕС.

Міністр енергетики Ігор Насалик у виступі спростував інформацію про те, що Україна продовжує співпрацю з російською компанією «Росатом».

Президент НАЕК "Енергоатом" Юрій Недашковський, доповідь якого була ключовою, наголосив на тому, що на сьогодні одним із головних завдань галузі є продовження строків експлуатації діючих енергоблоків. «У коштах це майже у більше ніж 20 разів дешевше, ніж будувати нові енергоблоки. На сьогодні Компанією реалізуються програми щодо ефективності підвищення номінальної потужності та коефіцієнта використання встановленої потужності. Виконання цих заході дозволить ядерні генерації збільшити потужність до 2760 МВт, що додатково дозволить виробляти від 6,9 до 14,8 млрд. КВт годин щорічно», - зазначив він.

Одним із викликів, які потребують рішення, це створення кадастру майбутніх майданчиків будівництва АЕС.

Він також наголосив на тому, що «на жаль, ця робота ведеться в умовах дефіциту тарифних коштів. НКРЕКП минулого складу практикував вибірковий підхід, застосовуючи для теплової генерації індикатив, а для атомної - "витрати+". В минулому році ми прогнозували тариф на відпуск електроенергії АЕС - 72 коп/кВт-год, отримали 47 коп/кВт-ч. Компанія розробила і затвердила фінансовий план, узгоджений з усіма міністерствами, відомствами і Кабміном, але вже після затвердження фінансового плану в кінці року НКРЕКП зняла ще 3,3 млрд грн, чим загнала компанію в штучні збитки".

За словами Юрія Недашковського, навіть при встановленому на 2018 рік тарифі 54 коп/кВт-год дефіцит «Енергоатому» складає 13,9 млрд грн. Він також зауважив, що з розрахунками, з 2006 по 2017 рік «Енергоатом» через низький тариф недоотримав 5,5 млрд дол., котрі могли би бути витрачені на добудову енергоблоків Хмельницької АЕС, а також на модернізацію діючих реакторів.

Голова НАЕК «Енергоатом» акцентував увагу, що завдяки тому, що НКРЕКП фактично двічі знімає кошти з Компанії, він таким чином отримує ресурси доля поповнення «Роттердам+». «В результаті, теплова генерація і банківський сектор, який її обслуговує, у виграші за рахунок "Енергоатому": приватний бізнес заробляє на державних активах… Ми не просимо ніяких преференцій. Ми лише просимо поставити НАЕК «Енергоатом» в рівні умови з усіма учасниками ринку», - підсумував Юрій Недашковський.

Водночас, член НКРЕКП Дмитро Коваленко заявив, що наразі Комісія розглядає можливості збільшення фонду заробітної плати НАЕК «Енергоатом», а також найближчим часом Регулятор готовий розглянути перегляд тарифу для компанії. Втім, він додав, що Компанія не завжди вибирає навіть ті кошти, які встановлені тарифом, а це важливо і впливає на подальше формування тарифу.

Підбиваючи підсумки, Олександр Домбровський запропонував провести внутрішню дискусію між НКРЕКП та «Енергоатомом», щоб вже визначитися з подальшими діями, запропонувавши для цього майданчик Комітету. При цьому він зазначив, що за потреби Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки готовий виступити і модератором цієї дискусії.