Відкриваючи церемонію урочистого підписання Стратегії електронного парламентаризму на 2018-2020 роки, Голова Верховної Ради України Андрій Парубій наголосив: «Ми робимо Парламент відкритим і прозорим для кожного громадянина. Мені приємно відзначити, що Громадський рух ЧЕСНО, проаналізувавши показники сайтів парламентів 193 країн світу, визнав, що сайт Верховної Ради України, посідає перше місце за кількістю відвідувачів. На парламентський сайт України щомісяця заходить майже 3 млн. відвідувачів, які переглядають сайт понад 7 млн. 800 тис. разів. Цікава статистика, що переважно це жінки».
Голова Верховної Ради України нагадав присутнім, що 21 листопада 2017 року підписав Комунікаційну стратегія Верховної Ради України на 2017-2021 роки. «Цей документ є результатом роботи стратегічних сесій за участю політиків, експертів, співробітників Апарату Верховної Ради та представників громадськості, було підготовлено у рамках виконання Плану дій з реалізації Декларації відкритості парламенту за сприяння проекту Європейського Союзу, Верховної Ради України та ПРООН «Рада за Європу»», – підкреслив він.
А.Парубій наголосив: «сьогодні ми продовжуємо шлях. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології все активніше використовуються національними парламентами для якісного виконання свої представницьких, законодавчих і контрольних функцій, для налагодження і підтримки комунікацій із громадянами».
На думку Голови Верховної Ради, однією з найбільш важливих та перспективних складових електронної демократії є електронний (цифровий) парламент. Для створення цифрового парламенту необхідна Стратегія. «Ми її нарешті маємо: вона розроблена на основі аналізу сучасного стану впровадження інструментів електронного парламенту і визначає візію, місію, мету, цілі, базові принципи подальшого розвитку електронного парламентаризму України», - зазначив А.Парубій.
Голова Комітету з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко подякував усім, хто приймав участь у розробці цієї Стратегії. На думку О.Данченка цифрова економіка, цифровізація - це головна рушійна сила розвитку всіх країн світу. «Наш Парламент вже показав, що він найцифровійший, які були в Україні. Тому що не тільки ми провадимо цифровізацію нашого Парламенту. Були прийняті закони про кібербезпеку, про електронні довірчі послуги, про доступ до цифрової інфраструктури», - сказав він. Щодо доступу до цифрової інфраструктури голова Комітету висловив слова подяки Парламенту і Комітету за співпрацю з нашими партнерами в Європарламенті та Єврокомісії, а також високоповажним послам Японії, Корею та Китаю, які дуже серйозно допомагають нам у цьому питанні.
Перший заступник Керівника Апарату Володимир Слишинський у своїй доповіді зазначив, що йому випала велика честь представити Стратегію електронного парламентаризму на 2018-2020 роки.
В.Слишинський наголосив, що процесу розроблення проекту Стратегії передувала спільна робота Апарату Верховної Ради з Генеральним Директоратом з питань інновацій і технологічної підтримки Європейського Парламенту, експертним та громадським середовищем.
Серед
пріоритетних завдань Стратегії електронного парламентаризму Перший заступник
Керівника Апарату виокремив автоматизацію всіх етапів законотворчого процесу:
електронний документообіг, електронний цифровий підпис, персональний кабінет
користувача, корпоративний Інтранет-портал для роботи з електронними
документами. Також він наголосив на необхідності забезпечення електронної
взаємодії між Верховною Радою, Кабінетом Міністрів та Адміністрацією Президента
України.
Учасники заходу обговорили подальші кроки імплементації Стратегії електронного парламентаризму на 2018-2020 роки. Зокрема, у співпраці з Адміністрацією Президента України та Кабінетом Міністрів розроблення стратегії переведення у цифровий формат документообігу, пов’язаного із законодавчим процесом у рамках «законодавчого трикутника». А також необхідність запровадження політичного нагляду за виконавчою гілкою влади шляхом розробки Верховною Радою разом з Кабінетом Міністрів уніфікованого формату та структури щорічних звітів міністерств щодо результатів реалізації відповідних програмних документів.