У парламенті відбулася  робоча зустріч «Діалоги з питань парламентської етики» з головою оціночної місії Європейського парламенту Петом Коксом. Захід проведено в рамках проекту Лабораторії законодавчих ініціатив, спрямованого на підвищення якості парламентського процесу через підтримку міжнародного діалогу та просування етичних стандартів, який реалізується за підтримки посольства Нідерландів, ОБСЄ БДІПЛ, Програми USAID/РАДА, Netherlands institute for multiparty democracy.

У вітальному слові Пет Кокс закликав парламентаріїв публічно обмінюватися думками щодо етичних стандартів, "приділяти прискіпливу увагу розбору конкретних кейсів та переносити це на практику – не лише у професійній діяльності, а під час будь-якої публічної активності.  Потрібно говорити не лише про зміну правил, але й про зміну цінностей, зміну культури. Нові люди після Революції гідності приносять нові цінності, змінюють поведінку та культурні стандарти. Відносно легко змінити правила, але досить важко змінити культуру та поведінку – правила слугують лише інструментом, який допомагає це зробити» - наголосив промовець. Для того, щоб проілюструвати свої слова, П. Кокс нагадав вислів американського бізнес-гуру Пітера Дракера – «Культура їсть стратегію на сніданок». Також голова оціночної місії Європарламенту звернув увагу на необхідність приділяти увагу конфлікту інтересів в «етичному кодексі».  На його думку, такий кодекс має містити механізми відповідальності за його порушення.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій у вітальному слові відзначив, що нинішній досвід роботи парламенту показує, що питання етики є надзвичайно актуальним. За його словами,  не варто  обмежувати поняття етики поведінкою в стінах зали засідань, як це відображено зараз у регламенті. Це і конфлікт інтересів, лобізм, декларування статків тощо. Потрібно працювати над зв’язком між критичними стандартами та антикорупційними заходами, працювати над просуванням культури діалогу та етичного кодексу. "Більше 300 нардепів зафіксували свою проєвропейську орієнтацію. Тож я сподіваюся, що робоча зустріч носитиме не лише теоретичний характер, а  надасть можливість якісніше відповідати на зовнішні та внутрішні виклики", - сказав він.

Народний депутат Єгор Соболєв запропонував надати додаткову експертну спроможність Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради. "Висновки Комітету не мають містити ознак конфлікту інтересів, а повинні бути незалежними", - зазначив промовець. Парламентарій  закликав через прийняття відповідного закону  утворити  незалежну комісію, забезпечити незалежність роботи такої комісії, до якої можна включити екс-парламентаріїв з високою репутацією та представників громадськості, повернутися до практики оголошувати з трибуни «топових» депутатів – прогульників, тих, хто голосує найбільше та найменше тощо.

Сергій Лещенко, народний депутат України,  висловив думку, що Верховна Рада - найбільш дорогий професійний клуб в Європі. "Передусім потрібно говорити про новий закон про вибори, який не дасть змоги «вірусу корупції» потрапити до наступного скликання парламенту. Необхідна політична воля для обмеження таких моментів, як кількість зовнішньої реклами під час передвиборчих кампаній" - сказав він.  Парламентарій зазначив, що в Німеччині виборча кампанія для всіх партій коштує до 100 млн. доларів, а в Україні це ціна подолання бар’єру однієї партії. Промовець також закликав підняти депутатську зарплату: «Найбільш дорогим депутатом є той, який отримує низьку зарплату, водночас розпоряджаючись коштами на мільйони та мільярди гривень», - підсумував він.

Світлана Заліщук нагадала, що одними з перших законопроектів, що були зареєстровані на початку каденції цієї Верховної Ради в 2014 році, були закони для протидії неперсональному голосуванню, опублікуванню фінансування  парламенту на сайті тощо. "Проте надмірна фрагментація нинішнього скликання не дає прийняти ці закони. Нинішня ініціатива не має перетворитися на чергову «глянцеву книжечку», яка стане на поличку поряд з іншими рекомендаціями», - сказала вона.

Представник Президента України у Верховній Раді  Артур Герасимов зазначив: «Парламентська етика стосується не лише народних депутатів, але всього, що відбувається в стінах парламенту. Наявні випадки неприпустимого тиску громадських активістів прямо на засіданнях комітетів. Тому потрібно дотримуватися передусім культури діалогу. Ключовим моментом, key point, має бути чесність діалогу», - зазначив він. Народний депутат Світлана Войцеховська наголосила, що  не можна відривати питання етики від гендерної рівності. Парламентарій зазначила, що вона підготувала зміни до регламенту в розрізі гендерної рівності, у тому числі, експертизи законопроектів. "До дискусії та робочих груп треба залучати ще більше депутатів – не лише для знаходження голосів, але щоб вони потім  «жили» цими змінами. Від імені членів регламентного комітету хочу сказати, що рішення має бути комплексним", - сказала С.Войцеховська.

За словами народного депутата Оксани Продан,  необхідно  додати багато моментів щодо роботи та відповідальності апарату, щоб апарат не мав впливу на тексти законопроектів (у минулому зафіксовані випадки, наслідком яких були  кримінальні провадження). Є величезні зауваження до реєстраційної перевірки законопроектів. Важливо дотримуватися всіх процедур регламенту, щоб якість законопроектів підвищилася. Запропонована норма щодо можливості мати менше 226 голосів для  ухвалення закону є досить дискусійною.  На мою думку, чим більше суб’єктів обговорюють ініціативу, тим більш якісними будуть закони", - сказала вона.

На думку Антона Геращенка, народного депутата, парламент кожної країни – це відображення народу цієї країни. "Депутати не дуже знають закони та Конституцію, тож  необхідно провести тестування на знання законів" - наголосив він. За словами парламентарія, в питаннях етики Україна порівняно з демократичними країнами перебуває на рівні кінця ХІХ століття.