У Верховній Раді України у четвер відбувся семінар на тему «Ефективність застосування сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій» за участю керівництва Апарату Парламенту, секретаріатів комітетів та представників розробників комплексних систем інформаційного супроводу, зокрема, «Bosh Security System», «Basic Group», «Літер».
У ході семінару учасники ознайомились із впровадженими в законотворчий процес програмно-апаратними комплексами та їхніми можливостями в залах проведення Погоджувальної ради і засідань Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.
В.о. Керівника Апарату Верховної Ради України Володимир Слишинський підкреслив, що «однією із задач, які поставлені попереднім Головою Парламенту Володимиром Гройсманом та нинішнім Головою Андрієм Парубієм - докласти всіх зусиль для підвищення спроможності Верховної Ради України». На його переконання, це «неможливо буде зробити, якщо не буде довіри у громадян до нашого органу, у тому числі органів місцевого самоврядування».
Одним із серйозних етапів підвищення рівня довіри суспільства до Верховної Ради України та органів місцевого самоврядування В.Слишинський назвав процес покращення інформування населення щодо того, чим займаються органи влади, які рішення вони приймають та у які терміни. «Також одним із важливих моментів є надання можливості громадянам брати участь у розробці тих чи інших законодавчих або нормативних документів», - сказав він.
За словами В.о. Керівника Апарату, «враховуючи те, що ми живемо в епоху новітніх інформаційних технологій, у Верховній Раді Україні розпочато процес автоматизації всіх робочих процесів з метою переведення роботи у безпаперову форму».
У якості прикладу В.Слишинський зазначив, що за минулий рік було витрачено близько сорока тон паперу для друку законопроектів та різних інформаційних матеріалів. «Цим, як ви добре розумієте, ми наносимо дуже велику шкоду екології, витрачаються значні людські ресурси та час», - сказав він.
В.о. Керівника Апарату представив учасникам семінару перший тестовий зал для проведення засідань комітетів, в якому використовуються новітні технології, зокрема, повний доступ до документів як народними депутатами, так і працівниками відповідних секретаріатів комітетів, надана можливість працювати он-лайн, фіксуючи перебіг події як у текстовому, так і відео-, аудіо-форматі. «Це дає нам можливість спростити роботу, не витрачати додаткові кошти», - наголосив він.
Серед важливих проблем, які має вирішити Парламент найближчим часом, В.Слишинський назвав запровадження електронного протоколу як для сесійної частини, так і для всіх комітетів. «Все, що відбувається у Верховній Раді, має бути зафіксоване і задокументоване, має зберігатись у різних форматах, та щоб люди мали до цього постійний широкий доступ», - підкреслив В.о.Керівника Апарату і додав, що ця інформація має бути повністю інтегрована у соціальні мережі, такі як Facebook, Twitter, youtube тощо.
«За основу технологій, які використовуються у Верховній Раді, покладена система Bosh, яка показала найкращі результати серед інших систем, - зазначив В.Слишинський. - Зараз ми запроваджуємо та створюємо Електронний комітет на базі Комітету місцевого самоврядування. До вересня місяця буде погоджено проект реконструкції конференц-зали, де відбуваються засідання Погоджувальної ради.
Керівник Управління комп’ютеризованих систем Олексій Сидоренко презентував систему інформаційно-комунікаційних технологій, підкресливши, що вона дає можливість колективної роботи як народних депутатів, так і працівників секретаріату. Він також зазначив, що Верховна Рада України зробила достатньо багато для доступу громадськості до документів і здійснення контролю за роботою Парламенту, зокрема, це висвітлення інформації щодо поіменного голосування народних депутатів одразу після голосування, виставлення документів в електронному протоколі по звершенню пленарного дня, ведення розділу «Електронні петиції».
За словами Керівника Управління комп’ютеризованих систем, буде розширено портал відкритих даних, впроваджено портал обговорення законопроектів. «Громадськість, виборці матимуть змогу модерувати законопроекти, вносити зауваження та пропозиції, які повинні враховуватись обов’язково комітетами у вигляді порівняльних таблиць», - сказав він.
О.Сидоренко прогнозує, що у найближчі два-три роки усі комітети будуть оснащені інформаційними системами, а сама сесійна зала – системою голосування нового покоління з особистим голосуванням. «Під нову систему ведеться розробка нового робочого місця народного депутата», - додав він.
Своєю чергою, В’ячеслав Доровський, Генеральний директор групи компаній «Літер», коментуючи особливості електронної системи інформаційного супроводу, зазначив, що вона повністю замінює паперову справу. «Тим самим депутат або особа весь свій документообіг переводить в електронний вигляд. Таким чином можна обробляти документи, вносити зміни, а також голосувати за прийняття тих чи інших питань заходу, - сказав він. - Така система може бути встановлена також і в комерційній структурі». За його словами, компанія підтримала програми, які впроваджують у Верховній Раді, і спільними зусиллями разом з працівниками Апарату та розробниками програмного забезпечення створює продукт, який вже можна побачити і випробувати у Парламенті.
В.Доровський відзначив гарну роботу працівників Апарату, які, зокрема, своїми знаннями та порадами допомагали доводити все до кінцевого результату відповідно до регламенту Верховної Ради України. Одним із найближчих завдань він також назвав доведення параметрів відеотрансляції із зали засідань до вимог ефірного мовлення телеканалів. «Взаємодія з телеканалами буде підтримуватись», - додав він.
Генеральний директор групи компаній «Літер» також наголосив на позитивній реакції народних депутатів на запропоновані новації, «на відміну від регіонів, де люди звикли працювати за старими стандартами». «Багато ідей підказують самі народні депутати, працювати з Верховною Радою України значно простіше і гнучкіше», - підкреслив він і додав, що автоматизація усіх комітетів не затримається, «для цього вже є напрацьовані проекти, необхідно лише провести тендери, взяти за основу та організовувати роботу комітетів».