Комітет з політичних питань і демократії розглянув попередній проект резолюції “Політичні наслідки кризи в Україні”, підготовлений К. Зеленковою, (Чехія, АЛДЄ).

          В ході обговорення Комітет, зокрема, відхилив пропозиції Т. Кокса (Нідерланди, Об’єднані європейські ліві) щодо внесення таких поправок до документа: звернутися до українською влади з вимогою переглянути справу         Р. Коцаби та рішення про заборону Комуністичної партії, а також вилучити згадування про те, що санкції проти РФ розділили Європу.

         Водночас ініціатива Т. Кокса стосовно відображення в проекті резолюції звернення до української влади позитивно реагувати на рішення Венеціанської комісії та взяти до уваги висновки Міжнародної дорадчої групи з розслідування подій на Майдані було підтримано.

          За підсумками обговорення Комітет ухвалив попередній проект документа, у якому, серед іншого, зазначається, що конфлікт в Україні спричинений порушенням її суверенітету та територіальної цілісності з боку Росії та підтверджується відданість Асамблеї незалежності та цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. Також засуджується незаконна анексія Криму та погіршення ситуації з правами людини на території півострова, висловлюється занепокоєння у зв’язку з продовженням порушення режиму припинення вогню на сході України та міститься заклик до влади Росії вивести свої війська з території України і припинити підтримку сепаратистів, висловлюється жаль у зв’язку з відсутністю прогресу стосовно виконання пакету заходів з імплементації Мінських угод, підкреслюється, що місцеві вибори на Донбасі мають відбутися у відповідності до українського законодавства та міжнародних стандартів, для чого потрібно забезпечити безпеку, можливість для усіх українських партій брати участь у виборах, українським ЗМІ мати можливість працювати в Донбасі під час виборів та забезпечити можливість для ВПО та шукачам притулку в Росії скористатися правом на волевиявлення. Крім того, в проекті документу Асамблея закликає забезпечити притягнення до відповідальності  за серйозні порушення прав людини як основу для примирення.

          Асамблея заслухала доповідь "Загроза біженцям у Греції", підготовлену Т. Стрік, доповідачем Комітету з питань міграції, біженців та переміщених осіб.

          Дебати з цього питання розпочалися  з представлення позиції політичних груп Асамблеї.  Зокрема, К. Гардасон (АЛДЄ) відзначив, що уся Європа несе відповідальність за функціонування системи надання сприяння біженцям, підкресливши, що, незважаючи на фінансову допомогу ЄС, Греція фізично не спроможна надати належний притулок усім біженцям. П. Скаллі (Європейські консерватори) позитивно відзначив зменшення потоку біженців до Греції у зв’язку з реалізацією угоди між ЄС та Туреччиною, закликав надати Європейській агенції Фронтекс більше повноважень щодо оперування потоку біженців та негативно оцінив відсутність в Євросоюзі спільної політики стосовно міграції та надання притулку. І. Каввадія (Об’єднані ліві) відкинула критику щодо неспроможності Греції розв'язувати ситуацію з біженцями, нагадавши, що влада країни, мобілізувавши всі ресурси, спромоглася у найкоротший термін побудувати табори для біженців по всій країні, при цьому зазначивши, що європейські партнери Греції ще й досі не дійшли згоди стосовно розселення біженців по всій території ЄС у відповідності до квот.           А. Фішер (Європейська народна партія) закликав ЄС продовжувати надавати фінансову допомогу Греції та як скоріше виробити спільні підходи для вирішення проблеми з біженцями. Е. Венізелос (Група соціалісті) вказав на політичну неспроможність Європейського союзу вирішувати проблему з біженцями, назвавши Грецію та біженців, які перебувають на її території, заручниками ситуації.

Народний депутат С. Кіраль, зареєстрований для виступу, через обмежений часовий регламент не зміг взяти участь в обговоренні, проте його звернення було включено в офіційний протокол засідання.

          За підсумками дебатів була  ухвалена відповідна резолюція, у якій, серед іншого, Асамблея закликає грецьку владу та ЄС вжити заходів із забезпечення основоположних прав біженців та мігрантів та посилити солідарність між європейськими країнами для належної відповіді міграційній кризі.

          Цього дня за модерування Голови української делегації В. Ар’єва відбувся "круглий стіл" на тему:  “Зустріч з Надією Савченко”, під час якого Н. Савченко  поінформувала про перебіг її викрадення, судилищ” та незаконного ув’язнення на території РФ.

Вона застерегла залишати Росію безкарною за військову агресію, назвала підтримування активної громадської уваги дієвим інструментом тиску на російського агресора для звільнення українських громадян, які досі незаконно перебувають в російських тюрмах, поставила під сумнів доцільність участі в роботі Асамблеї делегації з країни, яка нехтує принципами Ради Європи.

Також народний депутат відзначила, що одним з напрямів її діяльності буде судова реформа в Україні, а також створення міжнародного комітету, який опікуватиметься долями в’язнів та полонених.

          До парламентаріїв звернулася міністр закордонних справ Естонії, Голова Комітету міністрів Ради Європи М. Кальюранд, яка представила пріоритети естонського головування, зокрема права людини та верховенство права в Інтернеті, гендерна рівність, права дитини та співробітництво Ради Європи з іншими міжнародними організаціями.

          Крім того, на думку М. Кальюранд, в центрі уваги Організації має і надалі залишатися боротьба з екстремізмом, радикалізмом та тероризмом.

          Асамблея розглянула доповідь "Боротьба з гіперсексуалізацією дітей", підготовлену В. Гілечі, доповідачем Комітету з соціальних питань, охорони здоров’я та сталого розвитку.

В представленому документі зазначається, що гіперсексуалізація дітей є широко розповсюдженим явищем в сучасних медіа та маркетингових кампаніях, яке значною мірою позначається на дитячій самооцінці, особистих стосунках та рівних можливостях і подекуди негативно впливає на психічне та фізичне здоров’я дитини.

          Парламентська асамблея висловлює своє занепокоєння у зв’язку з цим явищем і закликає країни-члени Ради Європи посилити відповідне національне законодавство, розпочавши всебічне  вивчення зазначеного питання та започаткувавши цільові освітні програми для дітей та підготовку спеціалістів з належного дитячого виховання.

          В ході обговорення, серед інших, виступив член української делегації С. Кіраль. Він зазначив, що на сьогодні спостерігається високий рівень сексуалізації в рекламі та ЗМІ, у зв’язку з чим потрібно застосовувати відповідні обмежуючи заходи, які б, водночас, не загрожували свободі слова.

На думку народного депутата, створювати нові контролюючі органи, зокрема, з питань сексуалізації, є недоцільно, натомість слід ініціювати формування спеціального дорадчого органу за участі громадянського суспільства, експертів та батьківських організацій для сприяння вже чинним регуляторам.

          За підсумками дебатів були ухвалені відповідні резолюція та рекомендація.

          Доповідач Комітету з питань рівності і недискримінації М. Блонден представила до уваги Асамблеї доповідь на тему: "Жінки у збройних силах: забезпечення рівності та припинення гендерного насилля".

          В дебатах із зазначеного питання, серед інших, взяла участь член української делегації Н. Савченко, яка на власному прикладі проілюструвала ситуацію із недостатнім забезпеченням рівних прав жінок на національному рівні, поінформувала про своє звернення до керівництва Міноборони з вимогою скасувати обмеження на ґендерній основі на зайняття певних посад та закликала оцінювати військовослужбовців виключно за особистими якостями, а не за статевими ознаками.

          В ухваленій за підсумками обговорення резолюції зазначається, що країнам-членам Ради Європи слід вжити заходів із запобігання насильства проти жінок у збройних силах та започаткувати незалежні механізми із розгляду відповідних скарг, заохочувати службу жінок в армії та доступ жінок до усіх військових посад, а також враховувати гендерний вимір під час усіх операцій, що проводяться збройними силами.