Під час засідання Комітету народні депутати відзначили, що законопроектом №4230 пропонується зобов'язати банки, утворені до набрання чинності цим Законом, протягом десяти років, починаючи з 11 липня 2014 року, привести розміри своїх статутних капіталів у відповідність до вимог цього Закону з дотриманням розмірів не менших, ніж: 120 млн. грн. - до 17 червня 2016 р.; 150 млн. грн. - до 11 липня 2017 р.; 200 млн. грн. - до 11 липня 2018 р.; 250 млн. грн. - до 11 липня 2019 р.; 300 млн. грн. - до 11 липня 2020 р.; 350 млн. грн. - до 11 липня 2021 р.; 400 млн. грн. - до 11 липня 2022 р.; 450 млн. грн. - до 11 липня 2023 р.; 500 млн. грн. - до 11 липня 2024 року.
Проектом також пропонується виключити норму, в якій Національному банку України доручалося місячний строк з дня набрання чинності цим Законом розробити поетапний (протягом десяти років) план приведення статутного капіталу банків у відповідність із вимогами цього Закону.
Комітет звернувся до НБУ у десятиденний термін подати новий проект постанови щодо збільшення капіталізації банків, що буде влаштовувати банківський сектор і регулятор.
"Ми не просто захищаємо частину українських банків. Ми захищаємо майбутнє банківської системи та перспективи зростання усієї економіки України. Ми провели спеціальну нараду у Комітеті, вислухали усі аргументи та закликали НБУ знайти компроміс із банківською спільнотою. Але Нацбанк не відреагував, тому ми підготували цей законопроект, який, на нашу думку, є компромісним. Він збільшує вимоги до мінімального рівня капіталу, як і планувалося - до 500 млн. грн. Але поступово, аби дати банкам можливість знайти кошти або у спокійному режимі провести злиття із іншими банками. А не під загрозою знищення", - наголосив голова Комітету Сергій Рибалка.
У свою чергу заступник голови НБУ Яків Смолій заявив, що Національний банк вже готовий до зміни строків докапіталізації. голова профільного парламентського комітету Сергій Рибалка подякував керівництво Нацбанку за те, що воно нарешті почуло банківську спільноту, і відразу звернувся до НБУ із закликом узгодити нові пропозиції із банківськими асоціаціями.
"Підкреслюю: негативний результат української банківської системи є наслідком збиткової роботи великих банків - передовсім банків з із іноземним капіталом (у тому числі із російським) та державних банків. В умовах кризи найбільш стійкими банками виявились малі банки (ІV групи): за даними на 1 жовтня 2015р., тільки група малих банків показала позитивний фінансовий результат - прибуток у 813 млн. грн. Натомість група великих банків отримала збитки у розмірі майже 52 млрд. грн.", - підкреслив Сергій Рибалка.
За його словами, світовий досвід також свідчить: малі та середні банки більше, ніж великі, орієнтовані на класичну банківську діяльність, необхідну для розвитку економіки - кредитування.
"Вчені попереджають: монополізація банківського ринку зменшує конкуренцію, погіршує стійкість системи та посилює системні ризики. Проте за два останні роки частка малих банків у статутному капіталі банківської системи вже зменшилась з 13% до 6%, а частка великих - збільшилась з 58% до 75%. Подальше знищення малих та середніх банків ще більше погіршить ці показники. Опитані нашим Комітетом банківські асоціації, економічні центри на незалежні експерти стверджують, що малим та частині середніх банків постанова №58 НБУ фактично не залишила інших виходів, як поглинання великими банками за безцінь або ліквідацію", - сказав Сергій Рибалка.
Довідково: НБУ 4 лютого цього року своєю постановою №58 кардинально прискорив графік збільшення статутного капіталу українських банківських установ. Зокрема, мінімальний рівень статутного капіталу має зрости до 300 млн. гривень вже до 11.01.2017 року (раніше було - до 11 липня 2020 року).