У заході взяли участь представники Міністерства екології та природних ресурсів, Державної екологічної інспекції, Державного агентства рибного господарства, Державного агентства водних ресурсів, фахівці з науково-дослідних установ та експерти громадських організацій.
Учасники відзначили, що питання обмеження (заборони) промислового та любительського рибальства, а також провадження іншої господарської діяльності, яка шкодить водним живим ресурсам під час нересту (днопоглиблення, розчистка водних об’єктів, видобування піску чи гравію) врегульовані чинним законодавством.
Голова Комітету М.Томенко зазначив, що законодавство, яке регламентує обмеження господарської та іншої діяльності під час нересту, а також у сезон тиші в цілому сформовано.
Окрім законів України «Про тваринний світ», «Про рибне господарство, промислове рибальство на охорону водних живих ресурсів» діють затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 1998 р. № 1126 Порядок здійснення любительського і спортивного рибальства, а також затверджені Наказами Державного комітету рибного господарства «Правила любительського та спортивного рибальства» та «Правила промислового рибальства».
Цими документами
регламентовані норми вилову, заборонені місця ловіння (добування) водних живих
ресурсів, терміни заборони, дозволені та заборонені знаряддя та способи вилову
тощо.
Так, промислове рибальство заборонено у період нересту в Київському, Канівському, Кременчуцькому (з затоками і притоками) водосховищах, Карачунівському водосховищі - з 1 квітня до 10 червня щорічно.
На Дніпровських водосховищах, розташованих південніше, ця заборона починається і закінчується пізніше.
На час проходження нересту на річці Дністер з усіма притоками та створеними водосховищами (до яких належить Бурштинське водосховище) вилов риби заборонено з 1 квітня по 10 червня. На річці Прут з усіма притоками – з 1 квітня по 20 травня. У придаткових водах та незакріплених ставках – з 1 квітня по 30 червня.
Такі вимоги у зазначених документах визначені для басейнів усіх водних об’єктів України з урахуванням фізико-географічних та кліматичних умов.
Для прикладу: у Львівській області заборона на риболовлю і вилов раків у 2016 році діє:
– в басейні річки Дністер з 01 квітня – 10 червня;
– в басейні річок Західний Буг, Сян та Стир з 01 квітня – 20 травня;
– на інших суміжних системах з 01 квітня – 30 червня.
Дозволено вилов на один гачок або спінінг з берега в спеціально відведених місцях. Таким чином, для усіх водних об’єктів встановлені свої науково обґрунтовані терміни заборони вилову (добування) водних живих ресурсів.
Однак, як і у попередні
роки, ігнорування визначених законодавством обмежень набуває масового характеру
саме у найбільш вразливі для живої природи періоди. Варто нагадати, що окрім
немалих коштів за адміністративні правопорушення у цій сфері, нараховуються санкції
(такси), які застосовуються на окремі незаконно виловлені види риб: судак –
510,00 гривень; сом – 425,00 гривень; щука, форель – 340,00 гривень; сазан –
306,00 гривень; рибець, білизна (рос. - “жерех”), товстолоб, амур білий –
255,00 гривень; лящ – 170,00 гривень; лин – 119,00 гривень; плітка, клепець
(рос. – “білоглазка”)– 85,00 гривень; краснопірка – 68,00 гривень; підуст,
плоскирка (рос. – “густера”) – 34,00 гривні; карась сріблястий, окунь,
верховодка (уклія), в’юн, йорж – 17,00 гривень.
Рядом нових законів України відповідно до міжнародного законодавства запроваджено новий вид обмежень у певні сезони – «сезон тиші», під час якого в період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня, забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (стрілянина, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення раллі та інших змагань на транспортних засобах) (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони біорізноманіття» (№ 323 – VIII від 9 квітня 2015 року) та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу» (№ 322 – VIII від 9 квітня 2015 року). Водночас механізм реалізації такої заборони не розроблено, контроль за дотриманням законодавства залишається неефективним, що загрожує знищенням об’єктів тваринного світу та є порушенням національного та міжнародного законодавства.
Учасники визнали за доцільне доручити МінАПК, Держлісагенству та іншим постійним користувачам лісів розробити конкретні плани реалізації зазначеного законодавства та контролю за їх виконанням.
Залишається проблемою розповсюдження заборонених знарядь вилову. Незважаючи на прийняті закони, розповсюдження таких знарядь відбувається через Інтернет та відділення «Нової пошти». Необхідно перекрити і цей шлях та, можливо, посилити санкції за порушення законодавства.
Учасники "круглого столу" відзначили необхідність активізації роботи органів виконавчої влади усіх рівнів для забезпечення дотримання законодавства, постійного висвітлення проблеми та визначених законодавством обмежень і санкцій за порушення законодавства в засобах масової інформації.