Законопроект спрямований на удосконалення положень Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) щодо відшкодування шкоди, завданої протиправними діями підозрюваного, обвинуваченого, унеможливлення недобросовісного використання наявних законодавчих механізмів для уникнення конфіскації майна, спеціальної конфіскації або відшкодування завданої шкоди, у т.ч. у разі задоволення цивільного позову, забезпечення застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичної особи, а також підвищення ефективності проведення спеціального досудового розслідування.
Проектом пропонується внести зміни до статей 170-173, 236, 2971 КПК, а саме:
надати можливість накладати арешт на майно будь-яких осіб, якщо воно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, або щодо нього може бути застосована спеціальна конфіскація;
дозволити забезпечити відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також стягнення в дохід держави неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою;
уніфікувати перелік об'єктів, на які може бути накладено арешт; встановити різний ступінь доведення відповідних обставин для накладення арешту на майно в залежності від його мети;
надати можливість розмежовувати поняття "розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням" та "розмір цивільного позову";
дозволити зменшувати за пропозицією слідчого, прокурора чи цивільного позивача строк, необхідний для усунення недоліків клопотання про арешт майна;
конкретизувати процесуальний статус майна, вилученого під час обшуку;
передбачити можливість здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших, крім передбачених частиною другою статті 297-1 КПК злочинів, за умови, що вони розслідуються в одному кримінальному провадженні, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Законопроект
зареєстровано за №2540а.