Під час засідання Комітету зазначалося, що метою законопроекту №2542а є виконання рекомендацій Європейського Союзу щодо запобігання організованій злочинності та боротьби з нею в частині чіткого розмежування підслідності кримінальних правопорушень між органами досудового розслідування та обмеження повноважень Служби безпеки України з досудового розслідування кримінальних правопорушень здійсненням кримінального провадження щодо злочинів у сфері національної безпеки і оборони та пов'язаних з тероризмом.
Для цього проектом пропонується: обмежити Службу безпеки України повноваженнями щодо здійснення досудового розслідування злочинів у сфері національної безпеки і оборони та пов'язаних з тероризмом (статті 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 201, 258–258-5, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332-1, 359, 422 Кримінального кодексу України (далі - КК)); конкретизувати підслідність злочинів органам Державного бюро розслідувань, наділивши їх слідчих повноваженнями щодо досудового розслідування: 1) вчинених службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну службу", особами, посади яких віднесено до першої-третьої категорій посад державних службовців, суддями, прокурорами та працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п'ятою цієї статті; 2) вчинених службовими особами Національного антикорупційного бюро України, прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п'ятою цієї статті; 3) передбачених статтею 333 Кримінального кодексу України; 4) проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, проти журналістів та правосуддя, крім злочинів, передбачених статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 359, 383, 384, 385, 389, 390, 391, 392, 393, 394, 395, 396 КК; 5) у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку; 6) у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з частиною п'ятою цієї статті; 7) проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), крім злочинів, передбачених статтею 422 КК; 8) проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Законопроектом також пропонується закріпити за слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, право здійснювати досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 205 "Фіктивне підприємництво" та 2051 "Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб - підприємців" Кримінального кодексу. При цьому, за зв'язком справ слідчі вказаних органів зможуть здійснювати досудове розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, а також виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуті або збуту підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів (статті 191, 199 КК).
Відповідні зміни пропонується внести до статті 216, розділів X "Прикінцеві положення" та XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України (КПК).
Змінами до розділу XI "Перехідні положення" КПК також пропонується передбачити, що до початку діяльності Державного бюро розслідувань України досудове розслідування злочинів, віднесених до підслідності цього органу, здійснюватимуть слідчі органів внутрішніх справ, органів прокуратури та органів безпеки.
Як повідомили Інформаційному управлінню в секретаріаті Комітету, члени Комітету, підтримавши законопроект, водночас зауважили, що він не охоплює всі ті аспекти та елементи національної правової системи які описані в Розділі 3 П'ятої доповіді. Відповідно, з точки зору оцінки виконання Україною усіх рекомендацій, які містяться в П'ятій (та попередніх) Доповіді, народні депутати вважають, що положення законопроекту слід розглядати в тісному взаємозв'язку з іншими законодавчими та адміністративними новелами.