Відкриваючи слухання, голова Комітету Микола Мартиненко зазначив, зокрема, що сьогодні необхідно напрацювати пропозиції і рекомендації до законопроекту про ринок електроенергії для впровадження основних положень Третього енергетичного пакету стосовно спільних правил для внутрішнього ринку електроенергії.
«Результатом нашої спільної роботи має стати ухвалення закону, який би вдосконалив чинні положення енергетичного законодавства щодо лібералізації Оптового ринку електроенергії України та створив ефективне конкурентне середовище на ринку електричної енергії з урахуванням вимог законодавства ЄС»,- наголосив голова Комітету.
Під час слухань зазначалося, зокрема, що реформування електроенергетичної галузі почалося ще з середини дев’яностих років минулого століття, коли були сформовані генеруючі компанії теплових електростанцій і так звані «обленерго». Було створено Оптовий ринок електричної енергії України. За словами учасників заходу, на той час такі зміни були майже революційними: галузь переходила від радянської моделі господарювання до ринкових відносин, перетворення дозволили Україні стати найбільш прогресивною на пострадянському просторі у формуванні ринку електричної енергії. Запроваджені кроки зіграли суттєву позитивну роль у боротьбі з неплатежами за спожиту енергію та бартером.
На думку виступаючих, вже на початку 2000-х років почало з’являтися розуміння, що централізована модель Оптового ринку консервує проблеми галузі, відсутні стимули для інвестування та модернізації її потужностей. Крім того, почало збільшуватися перехресне субсидування як між регіонами, так і між різними групами споживачів.
Зазначалося також, що сьогодні модель єдиного покупця не забезпечує права споживачів та виробників електроенергії на вільний вибір. Весь обсяг виробленої електроенергії в Україні проходить через єдиного покупця-продавця – ДП «Енергоринок»
Учасники слухань взяли до уваги, що у 2002 році Кабінет Міністрів схвалив Концепцію функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії, яка передбачала подальший розвиток і лібералізацію ринку електроенергії. 24 жовтня 2013 року прийнято закон «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», який в основному відповідає Другому енергопакету ЄС. Проте Секретаріатом Енергетичного Співтовариства до нього висловлювалися зауваження. Зазначеним законом в Україні запроваджено модель ринку двосторонніх договорів, ринку «на добу наперед» та балансуючого ринку замість діючої моделі єдиного покупця електричної енергії. Також запроваджено Фонд регулювання вартісного дисбалансу. Його функцією є перерозподіл грошових коштів від продажу електричної енергії між різними суб’єктами ринку. При цьому платниками в Фонд є атомна енергетика, «велика» гідроенергетика, імпортери електричної енергії в Україну; отримувачами коштів з Фонду є теплова енергетика, гарантовані електропостачальники побутовим споживачам за цінами, затвердженими органом регулювання, «зелена» енергетика, виробники на теплоелектроцентралях та інших установках з комбінованим виробництвом електричної та теплової енергії за регульованими цінами. Як наголошували виступаючі, це викликає значні нарікання в енергетичному середовищі. Такий Фонд певною мірою створює новий механізм перехресного субсидування.
Наголошувалося також, що, зважаючи на те, що Україна імплементує Третій енергопакет і Закон «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» не відповідає його вимогам, протягом минулого року розроблено новий законопроект, який ще не зареєстровано у Верховній Раді.
Головуючий закликав учасників «обговорити всі раціональні пропозиції до цього документа, аби ухвалити максимально збалансований закон, який буде відповідати як вимогам ЄС, так і потребам суспільства». «Електроенергія є товаром, який вільно і на конкуретних засадах продається на енергоринку. Цей ринок є привабливим для інвесторів. Але також потрібна впевненість у тому, що вразливі споживачі цього товару будуть захищені»,- підсумував він.