Відкриваючи слухання, голова Комітету Тарас Кутовий зазначив: "Напруження цієї ситуації, на мою думку, існує тому, що є різниця інтересів у всіх учасників ринку, і як різниця в ресурсах та можливостях щодо реалізації цих інтересів. Ключове питання - чи продавати взагалі землю і хто від цього виграє. Думаю, потрібно мати дорожню карту для підтримки інтересів учасників ринку від простого селянина до великого виробника, щоб кожен розумів своє місце на мапі України в контексті аграрного сектору і перспективи свого розвитку. Запустити ринок для того, щоб сьогодні хтось за безцінь у селянина забрав землю, - це точно не рішення, та ще й в умовах несформованого кадастру".
Учасники заходу наголошували, зокрема, на тому, що питання ринку землі в Україні активно обговорюється понад 20 років, але й досі не напрацьовано єдиної думки щодо подальшої долі цього ресурсу. Нині дискусія активізувалася через те, що термін дії мораторію на продаж землі спливає наприкінці 2015 року. На думку промовців, разі, якщо в країні не буде узгоджено відповідної правової бази для купівлі-продажу землі і не буде прийнято відповідного закону про початок обігу цього ресурсу, мораторій автоматично буде подовжено. Крім того, зазначалося під час обговорення, у Верховній Раді зареєстровано кілька законопроектів, якими пропонується подовжити мораторій на термін від кількох років і аж до заборони торгівлі землею взагалі.
Заступник голови Комітету Олександр Бакуменко під час обговорення наголосив, що головне завдання на найближче майбутнє - скласти дорожню карту із законопроектів, прийняття яких дозволять вирішити нагальні проблеми і фермера, і того, хто має паї, і той, хто працює на землі, і холдингів та всіх інших.
Заступник голови Комітету Вадим Івченко звернув увагу присутніх на те, що рано чи пізно ринок землі потрібно відкривати. Але це потрібно робити не поспіхом, а супроводжуючи механізмом захисту дрібних землевласників". За словами промовця, у ситуації, коли рівень правових знань у населення дуже невисокий, а рівень доходів не дає змоги забезпечити належний супровід угод, нечисті на руку гравці можуть юридично стимулювати процес зміни власника. Селянам, іншим простим власникам землі, скоріш за все доведеться віддати свої паї, і не завжди з своєї волі.
В.Івченко сказав: "Сьогодні більшість паїв здається в оренду фермерам та великим аграрним корпораціям. Чи стануть громадяни України багатшими, якщо орендарі стануть власниками? І навіщо продавати невідновлюваний ресурс і засіб виробництва, яким є земля, якщо з її допомогою можна виробляти сільгосппродукцію і продавати країнам-споживачам, отримуючи при цьому всю додану вартість? Дозволити продаж землі у час фінансової, економічної кризи та при недіючій судовій та правоохоронній системі влади означає прирікати власників землі на продаж її за копійки добровільно або добровільно- примусово".
Народний депутат Олег Кулініч сказав, зокрема, що обмеження мають зніматися поступово, суспільство має звикнути до того, що земля сільськогосподарського призначення теж є товаром - це сприятиме капіталізації землі, використання її як потужного засобу залучення кредитних ресурсів.
Він наголосив: "Загрозою є пов’язане з цим швидке витіснення малих фермерів і поступове вимирання сіл. І ця загроза, як була актуальною 15 років тому, коли вводився мораторій, є такою і зараз. Тому держава повинна знайти ті засоби, які сприяли б формуванню в селі середнього класу і допомогти йому зайняти свою нішу в системі аграрного виробництва. Саме в руках середнього класу мала б бути сконцентрована значна частина сільськогосподарських земель. Тоді можна говорити про зайнятість на селі, про те, що село, взагалі, продовжує жити".
За словами народного депутат Сергія Лабазюка, необхідно враховувати, що швидке зняття мораторію, про яке зараз заговорила влада пов’язано з рядом суттєвих ризиків. Буде стимулюватися відтік населення з сіл, де сьогодні і без того не вистачає робочих рук. Йдеться і про можливий перехід значних масивів земель під контроль великих корпорацій, зокрема, іноземних, і внаслідок цього - поступове витіснення малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників і фермерів. Є загроза знищення соціальної інфраструктури села. Слід враховувати, що орендарі сільськогосподарських земель здебільшого мають перед територіальними громадами певні соціальні зобов’язання.
С.Лабазюк сказав: "Політики, які говорять про миттєве запровадження ринку сільськогосподарських земель, мають, в першу чергу, обговорювати не очікувану дату зняття мораторію, а ті законодавчі рішення, які дозволять уникнути вказаних ризиків чи, принаймні, суттєво їх знизити. Крім того, необхідно почути людей, їх побоювання та очікування від зняття мораторію, потрібне широке суспільне обговорення проблеми".
"Я відстоюю позицію, що мораторій на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення в таких складних економічних умовах не може бути знятий, оскільки правила гри на ринку землі нав’язують "згори" чиновниками, а вони мають пропонувалися "знизу" – людьми, власниками земельних ділянок, бо, за Конституцією, земля — це власність народу України. І народ має нею розпоряджатись. Або сам, або через обрані ним органи",- підсумував народний депутат і зазначив: "Переконаний, що формування ринку земель - необхідна складова для подальшого розвитку ринкової економіки, і Україні доведеться пройти цей шлях. Однак, цей ринок має бути прозорим і справедливим, щоб виключати будь-які тіньові оборудки із землею".
Народний депутат Микола Кучер повідомив, зокрема, таке: "За умови впровадження ринку сільгоспземель не підготовленим виникне прірва між реальною вартістю землі і очікуваннями власника. Почати купівлю-продаж нині – це пустити людей по вітру та отримати велику соціальну напругу в селах. Буде велика різниця між очікуваннями людей і реальною вартістю паю. Оцінка земель дуже різна. В різних селах земля різної якості.
Є також питання щодо реєстрації земель. Ми до цього часу не можемо зареєструвати навіть оренду паїв. Вже прийнято рішення, що цим будуть займатися нотаріуси, але враховуючи ціни на їх послуги, не кожен звернеться до нотаріуса.
Загалом колись ми повинні прийти до того, щоб продавати землю. Але реформи варто робити зважено. Наприклад, почати з державних земель. У нас досить багато державних земель, от їх варто спробувати продавати".
Учасники заходу висловили низку рекомендацій органам законодавчої і виконавчої влади, серед яких, зокрема, - провести у вересні цього року парламентські слухання з цієї теми із залученням якомога більшої кількості фахівців та зацікавлених сторін, створити робочу групу в рамках профільного міністерства, яка б розробила і представила на розгляд Комітету проекти відповідних законодавчих документів.
"Базовою тезою цих рекомендацій є те, що ми ініціювали діяльність і обговорення, яке на нашу думку є сьогодні дуже важливим. Що ми би хотіли просити сьогодні у всіх присутніх? Максимального зближення позицій з цього питання, які конкретно кроки треба зробити вже наприкінці цього року. Відомо, що наскільки поляризоване суспільство, настільки ж поляризовані і народні депутати. І я абсолютно погоджуюсь що саме ця поляризованість, а не власне питання і не шляхи його вирішення, буде використовуватися ворогами України. Тому всі ми маємо фахово, не в рамках емоцій, а в рамках відповідного документа, сказати, яким чином будуть захищені права пенсіонера, власника, що живе в селі, як використати ініціативу громади з купівлі цієї землі на баланс громади, яким чином місцеві фермери матимуть пріоритет на купівлю землі. Нам потрібно напрацювати, умовно кажучи 30 законодавчих тез, які ми повинні відпрацювати і сказати, що є документ, погоджений з усіма зацікавленими сторонами, або прийти до висновку і сказати, подібний документ наразі не може бути розроблений, і тоді шукати інших шляхів вирішення питання", – підсумував обговорення Т. Кутовий.