За підсумками обговорення Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України повернути проект (реєстр. № 1797) суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.
Під час розгляду законопроекту зазначалося, зокрема, таке.
У проекті акта виявлено невідповідності в окремих його положеннях, які надмірно розширюють дискреційні повноваження уповноваженого органу - національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Нормам законопроекту притаманне надмірне втручання уповноваженого органу у створення та діяльність страховика, що є невиправданим обмеженням свободи підприємницької діяльності та нівелює мету законодавчого акту.
Так, частина п’ята статті 9 законопроекту «Найменування страховика» не містить чіткості отримання страховиком адміністративної послуги від уповноваженого органу щодо надання попереднього дозволу на «…зміну найменування, місця знаходження та поштової адреси в період обмеження або призупинення дії ліцензії…».
Відсутність законодавчого урегулювання чіткого порядку отримання попереднього дозволу дає можливість уповноваженому органу на власний розсуд встановити будь-які вимоги до такого порядку, що призведе до виникнення корупціогенних відносин.
Аналогічні корупційні ризики містять пункт 1 частини четвертої статті 41, пункти 1, 7 частини першої статті 43, які також не визначають чіткого законодавчого урегулювання порядку отримання страховиком адміністративної послуги від уповноваженого органу щодо визначення критеріїв недостовірної інформації, професійних якостей або ділової репутації керівників страховика, що буде використовуватися для відмови у видачі ліцензії та внесені інформації до Державного реєстру фінансових установ і видачі ліцензії.
Пункт 6 частини першої статті 44 «Підстави для анулювання ліцензії» містить норму, що має бути підставою для анулювання ліцензії – «…невиконання протягом календарного року двох або більше заходів впливу, застосованих уповноваженим органом до страховика». Статтею не визначено, що містить у собі поняття - «захід впливу» і вимога «два або більше…». Нечіткість цієї адміністративної процедури створює ризики виникнення корупційних відносин, оскільки посадова особа уповноваженого органу на власний розсуд вибірково може застосувати норму «два або більше…».
У частині другій статті 49 проекту запропоновано – «…положення про філію страховика-нерезидента та будь-які зміни до нього повинні бути погоджені з уповноваженим органом». Разом з тим, законопроектом не регламентовано адміністративну процедуру щодо порядку та умов «такого погодження», усунення недоліків у разі відмови. Отже, посадова особа уповноваженого органу на власний розсуд, через зацікавленість може визначати порядок і умови погодження та відмови.
Подібні корупціогенні чинники факторами містяться у ряді адміністративних процедур уповноваженого органу:
у частині сьомій статті 64 законопроекту – «уповноважений орган встановлює додаткові вимоги до форми (формату) аудиторських висновків…»;
у частині сьомій статті 70 – «особливості отримання ліцензії страховиком у процесі реорганізації встановлюється уповноваженим органом»;
у частині одинадцятій статті 70 – «уповноважений орган має право відмовити у видачі дозволу на проведення реорганізації страховика у разі, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що страховик – правонаступник, не буде відповідати вимогам цього Закону». При цьому законопроектом не визначено, які ж підстави є «обґрунтованими», порядок оскарження відмови і чіткий строку усунення недоліків;
частиною п’ятнадцятою статті 70, частиною другою статті 73 невілюється рішення колегіального органу – загальних зборів акціонерів (учасників) про реорганізацію чи ліквідацію страховика, оскільки на це має бути згода уповноваженого органу через порядок, який ще має встановити цей орган. В наслідок відмови у надані згоди уповноважений орган фактично примушує страховика до здійснення підприємницької діяльності. Такі норми не узгоджуються з принципом свободи підприємницької діяльності, як загальним принципом господарювання ;
у пункті 4 частини четвертої статті 99 – «уповноважений орган до страховика може застосувати …заходи впливу: - тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення страхової (перестрахової) діяльності», а у пункті 7 цієї ж частини – «інші заходи впливу, передбачені законом». При цьому законопроектом не врегулбвано адміністративну процедуру визначення підстав для тимчасового зупинення ліцензії, оскарження і можливого строку усунення недоліків.
Це є невиправданим розширенням дискреційних повноважень посадовим особам та сприятиме виникненню можливостей для зловживань.
Новели статті 101 законопроекту наділяють надмірними дискреційними повноваженнями уповноважений орган в частині накладення і визначення розмірів штрафів за порушення на страховиків. Так, посадова особа вказаного органу може на власний розсуд, встановлювати мінімальний чи максимальний розмір штрафу (від 100 до 1000, від 100 до 2000, від 1000 до 10000 неоподаткованим мінімумів доходів громадян).
Вказана невідповідність призведе до виникнення конфлікту інтересів та ризиків маніпулювання розмірами штрафів та необґрунтованого надання переваг.
Цей законопроект за змістом випливає із законопроекту № 1797-1, тому в подальшому, на думку членів Комітету, їх доцільно об’єднати.