12-13 березня цього року група народних депутатів на чолі з главою Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї НАТО І.Климпуш-Цинцадзе відвідала штаб-квартири Організації Північноатлантичного договору (НАТО) і Парламентської асамблеї НАТО (ПА НАТО) на запрошення керівництва цих організацій.
Відповідно до програми візиту українські парламентарії зустрілися з високопосадовцями Альянсу, включаючи заступника Генерального секретаря НАТО А.Вершбоу, постійними представниками низки держав-членів при НАТО, Генеральним секретарем Парламентської асамблеї НАТО Д.Гоббсом, головами комітетів Асамблеї, одним з очільників Женевського центру демократичного контролю над збройними силами Ф.Флурі.
В рамках спілкування в штаб-квартирі НАТО, яке відбувалося форматі тематичних презентацій і "круглих столів" і за правилами Чатем-хауса (конфіденційності), були порушені питання відносин між Україною і НАТО в умовах нинішньої російської агресії проти України, гібридної війни, співробітництва Альянсу з Україною з точки зору його окремих держав-членів.
Народні депутати України практично одностайно наголошували на важливості і необхідності поглиблення співпраці між Україною та НАТО, посилення солідарності Заходу з нашою державою, ключовому значенні надання їй всебічної допомоги як вирішальних чинників стримування російської агресії проти України; при цьому окремі члени української делегації характеризували дії Російської Федерації як фактично агресію про усієї Європи, що поступово переростає у "третю світову війну". Сьогодні Захід може виграти цю війну, не беручи в ній безпосередню участь, а лише шляхом надання Україні потрібної їй допомоги, включаючи зброю; в іншому разі території країн Європи ризикують самі стати об‘єктом бойових дій.
Зі свого боку, промовці Альянсу були одностайними в кваліфікації російської військової присутності в Україні - це агресія. Водночас, вони відзначали, що одним з пріоритетів двосторонньої співпраці є активне сприяння Організації в швидкому та успішному проведенні необхідних Україні реформ усіх сфер життєдіяльності країни, в тому числі у царині безпеки і оборони, позаяк найбільшою перемогою Українського народу над агресором буде сильна та успішна Україна. Зокрема, вже створено п‘ять цільових фондів НАТО на підтримку України, а саме, для модернізації системи зв‘язку та автоматизації, перепідготовки і соціальної адаптації військовослужбовців, фізичної реабілітації військовослужбовців, поранених в АТО, реформування систем логістики і стандартизації Збройних Сил України і для кіберзахисту (готується ще один фонд - для протидії російській пропаганді). Наповненню фондів сприяють 27 держав-членів Альянсу, 6 з них виділили спеціальних радників, які вже працюють в Україні. Проте, наразі ці фонди не використовуються через (і на цьому наголошувала більшість промовців від Альянсу) інертність, відсутність належного прагматизму з боку зацікавлених органів центральної виконавчої влади України, недоступність їхнього керівництва для відповідного діалогу. Інша вагома перешкода - відсутність гнучких формальних механізмів вирішення такого роду питань: процес укладення базових угод про співробітництво між Урядом України і відповідними структурами НАТО триває надто довго не з вини останніх. Перелік негативних "досягнень" української сторони доповнює й проект з утилізації радіоактивних відходів, який "помер" в кабінетах профільного міністерства ще минулого року.
Окрему увагу в процесі дискусії було приділено чи не найболючішому питанню взаємин України з державами-членами Альянсу - наданню летальної зброї. З огляду на відсутність єдиної позиції серед них, дискусія щодо реакції на цей запит триває, при цьому рішення прийматимуться кожною країною окремо. Виробленню остаточного бачення не сприяє відсутність відповіді на окремі питання, пов‘язані з прийняттям такого рішення, а саме, досі немає переконливих аргументів, що летальна зброя реально допоможе українським збройним силам, з одного боку, і буде неналежним чином використовуватися і надійно зберігатися ними, з іншого. Аналогічні застереження висловлювалися й стосовно обміну розвідувальною інформацією з відповідними службами НАТО.
Вкрай важливе значення матиме якісне виконання завдань річних національних програм співробітництва Україна-НАТО, в яких вже не перший рік формулюються конкретні прагматичні кроки, скеровані на боротьбу з корупцією, здійснення конституційної, судової реформ тощо.
За підсумками обміну думками з означених питань було домовлено, що народні депутати докладуть необхідних зусиль для якнайшвидшого вирішення ключових питань поточного порядку денного взаємовідносин Україна-НАТО.
Зустрічі в ПА НАТО стали слушною нагодою для детального ознайомлення з механізмами міжпарламентської співпраці Україна-НАТО, її найближчими перспективами. Зокрема, Комітетом Асамблеї з питань економіки і безпеки готується доповідь "Поточна кон‘юнктура в Україні та її перспективи", яка буде предметом ретельного обговорення під час виїзного засідання Комітету до Києва у червні ц.р. Крім того, була надана інформація про співробітництво зацікавлених українських структур з зазначеним Женевським центром щодо здійснення демократичного контролю над Воєнною організацією держави.
Члени делегації також відвідали парламент Бельгії, включаючи Сенат, де мали плідну дискусію щодо організації парламентської діяльності в цій країні та поточної ситуації в Україні.
До складу делегації Верховної Ради входили народні депутати України І.Климпуш-Цинцадзе, Ю.Береза, О.Скрипник, А.Кожем‘якін, С.Ларін, В.Чумак, С.Барна, Б.Береза, С.Висоцький, Л.Гриневич, Ю.Мамчур, В.Парасюк, А.Тетерук.
Візит було профінансовано за рахунок приймаючої сторони.