Відкриваючи слухання, голова Комітету Микола Мартиненко, зокрема, зазначив: "Підписавши Угоду про членство в Енергетичному Співтоваристві, Україна зобов’язалась з 1 січня 2015 року застосовувати правила Третього енергетичного пакета ЄС. Тому законодавча робота в сфері енергетики спрямована на впровадження Третього енергетичного пакета. Зрозуміло, що ми вже відстаємо. Але мої останні зустрічі як з представниками Секретаріату Енергетичного Співтовариства, так і з високими представниками Європейської Комісії підтверджують очікування, що цей рік буде роком реформ в енергетиці і наші європейські партнери з розумінням готові поставитися до річної затримки із впровадженням реформ, враховуючи сьогоднішню ситуацію в державі".
М.Мартиненко підкреслив також, що для реформування електроенергетичної та газової галузей України необхідно прийняти декілька комплексних законів, зокрема, новий закон про Національну комісію, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. "Як вимагає Третій енергетичний пакет, регулятор повинен бути юридично та функціонально незалежним від втручання політичних сил та бізнесу, органів державної влади, підприємств та організацій; мати власний бюджет, достатню кількість персоналу та якісний менеджмент. Компетенція регулятора має бути розширена щодо трьох основних функцій: тарифне регулювання, наглядово-контрольні функції, забезпечення досудового врегулювання спорів між суб’єктами енергоринків. Зараз іде інтенсивна робота щодо такого законопроекту",- наголосив голова Комітету.
За його словами, важливим є прийняття нового закону про ринок газу. Народний депутат повідомив, зокрема, що наприкінці 2014 року було розроблено новий законопроект, який після його ухвалення має замінити чинний Закон України 2010 року "Про засади функціонування ринку природного газу", який відображає положення Другого енергетичного пакету.
М.Мартиненко сказав також, що відповідно до положень Третього енергетичного пакету новий закон про функціонування ринку газу "має внести ясність, зокрема, щодо зобов’язання забезпечити недискримінаційність та об’єктивність процедур доступу до систем транспортування та розподілу природного газу для третіх сторін, відкритості та прозорості ринку, розмежування функцій з транспортування газу та його зберігання, потенційної ролі гарантованих постачальників, мінімальних вимог до гарантування безпеки поставок і можливих надзвичайних заходів, а також дерегуляції цін та захисту уразливих категорій споживачів".
"Цей законопроект найближчим часом буде внесений урядом до Верховної Ради і ми будемо працювати над тим, щоб прийняти його в цілому як Закон до закінчення цієї сесії",- підкреслив народний депутат.
М.Мартиненко також звернув увагу присутніх на те, що закон "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" вже прийнято наприкінці 2013 року. Відповідно до його норм, з 2016 року цей ринок має запрацювати в пілотному режимі, а з середини 2017 року - повноцінно. "Законом передбачено, що замість моделі ринку єдиного покупця запроваджується модель ринку двосторонніх договорів із системою балансуючого ринку. Ринок електроенергії також формується із таких сегментів, як ринок "на добу наперед", ринок допоміжних послуг, роздрібний ринок електричної енергії",- нагадав він.
"Запровадження нової моделі енергоринку є важливим кроком для України на шляху реформування енергетики України до вимог ЄС. Водночас, експерти визнають, що цей закон для практичної реалізації ринкових правил має бути серйозно скоригований - зокрема, щодо юридичного та організаційного відокремлення електророзподільними підприємствами діяльності з розподілу від інших видів діяльності, врегулювання договірних відносин електропостачальних та електророзподільних підприємств із споживачами електроенергії, а також усунення неринкових механізмів щодо фонду вартісного дисбалансу",- зауважив голова Комітету.
Під час слухань наголошувалося також на тому, що необхідно доопрацювати законодавство в сфері стимулювання виробництва електроенергії з альтернативних джерел, зокрема, щодо: впорядкування рівня "зелених" тарифів до рівня середньоєвропейських; скасування місцевої складової з одночасним запровадженням надбавки до "зеленого" тарифу для виробників з альтернативних джерел енергії, що використовують обладнання українського походження; ліквідації пільг та преференцій виробникам з альтернативних джерел енергії щодо підключення до електричних мереж і тарифів на власне споживання тощо. Як зазначали виступаючі, такий проект закону уже розроблений членами Комітету.
Учасники слухань звернули увагу й на те, що першочерговим завданням для країни має бути підвищення енергоефективності в усіх галузях української економіки. Вже запланована дерегуляція цін на енергоносії створить основні стимули для того, щоб запобігти непродуктивному використанню енергетичних ресурсів. За словами виступаючих, уряд має найближчим часом розробити і внести законопроект про ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів, який забезпечить системний підхід до вирішення питань енергоефективності, зокрема, в частині правового регулювання ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів; державної політики та управління у цій сфері; національних стандартів та технічних регламентів, енергетичного маркування, аудиту, енергетичного менеджменту, державних цільових програм, енергосервісних послуг та енергосервісного договору тощо.
М.Мартиненко також наголосив на тому, що "найголовніше, що сприятиме успішній реалізації будь-яких реформ, - це стабільний і прогнозований фіскальний режим". "Зміни, які ми спостерігаємо в розмірах ставок рентної плати за природний газ в 2014-15 роках, не можуть сприяти як нарощенню обсягів видобутку, так і збільшенню надходжень до державного бюджету. Тому члени Комітету зареєстрували законопроект щодо зменшення ставок рентних платежів для природного газу, а саме для газу видобутого з глибин до 3000 м. – 35%, видобутого з глибин від 3000 до 5000 м – 28% і видобутого з глибин понад 5000 м – 15%.".