СТЕНОГРАМА
засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України
30 квітня 2020 року, 12 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Добрий день, шановні телеглядачі! Я радий всіх сьогодні вітати на Погоджувальній раді, такій Погоджувальній раді, до якої ми звикли, яка, на жаль, деякий час не проводилась, це було пов'язано з епідеміологічною ситуацією в державі. Я сподіваюсь, що найближчим часом ми зможемо повернутися до звичної для нас роботи.
Перш за все я хотів би сьогодні привітати з Днем прикордонника захисників України. Саме вони дуже часто першими стають на захист територіальної цілісності та інтересів нашої держави. Це відбувалося багато вже разів в історії нашої України – і в 14-му році, і в 41-му році. І багато-багато приводів сказати їм сьогодні дякую за ту роботу, яку вони роблять вже протягом багатьох років для нашої держави. Тому я думаю, що вони, як і всі ті, хто сьогодні бореться за територіальну цілісність та суверенітет України, заслуговують нашої подяки та глибокої шани. (Оплески)
Наступне питання – це питання, пов'язане з нашою роботою. Я хотів би перш за все подякувати і головам комітетів, і всім народним депутатам, представникам депутатських фракцій та груп. Не дивлячись на те, що введенні деякі обмеження на роботу і на доступ до будівель Верховної Ради України, комітети засідали майже в постійному режимі. Це відбувалося навіть частіше, ніж це відбувалося під час нашої звичайної роботи. Хтось проводив очні комітети, хтось проводив... Ми у зв'язку з тим, що були внесені деякі зміни до Закону про комітети в режимі онлайн, однак на роботу Верховної Ради це ніяк не впливало поганим чином. І, я впевнений, що всі ті напрацювання, про деякі, я думаю, що сьогодні скажуть наші колеги, будуть одразу внесені до залу, будуть розглядатися, будуть прийматися, всі ті позитивні речі, які будуть допомагати державі вийти з посткарантинної ситуації і повернутися до нормального життя. Допомогти Україні, допомогти уряду, допомогти іншим вертикалям влади для того, щоб якомога швидше подолати всі ті негативні наслідки, які, на жаль, не лише Україна, а і весь світ сьогодні спостерігає, пов'язані з коронавірусом. Верховна Рада завжди залишалася такою точкою, яка виступала в якості об'єднуючого фактору, і завжди допомагала виходити з кризових ситуацій, які, на жаль, але бувають і в нашій державі, і сьогодні у зв'язку з глобальною пандемією спостерігаються у всьому світі.
Сьогодні в нас буде також позачергове засідання Верховної Ради України, воно розпочнеться о 13:30. Тому, якщо ви не заперечуєте, я просив всіх якомога лаконічніше пройтись по своїм виступам, щоб ми встигли розпочати свою роботу.
Сьогодні в нас 17 питань винесено на порядок денний. Деякі з них пов'язані з ратифікацією угод, тому що протягом цього проміжку часу вони трохи загальмувались, але це дуже необхідно і для пожвавлення економіки, в тому числі після виходу з карантину, а деякі позиції дозволять і зараз вже їх імлементувати в українське законодавство. Також будуть вноситись зміни до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби. Фактично ми будемо продовжувати ті позитивні речі, які були закладені в перший пакет, який приймала Верховна Рада, так званих протикоронавірусних законопроектів, які стали вже законами. Вони закінчували строк своєї дії 1 травня, але оскільки в нас продовжений карантин, то таким чином ми перевірки податкові, сплата ФОПів особистих ЄСВ відкладається на термін дії карантину. Я думаю, сьогодні всі це почують і побачать під час розгляду цього законопроекту в стінах Верховної Ради України. Так само, як і звільнення від штрафів та пені за несвоєчасну сплату за кредитами. Багато інших речей, які, я впевнений, будуть корисними і сьогодні будуть розглянуті, і, сподіваюсь, будуть прийняті Верховною Радою України.
І наприкінці свого виступу я хотів би нагадати, що нещодавно була річниця Чорнобильської катастрофи, 34 роки тому. На жаль, в нас в ці дні не було засідання. Ми повинні пам'ятати той подвиг, який був зроблений. Це була не лише проблема України, не лише проблема Радянського Союзу, це могло стати проблемою для всього світу. І лише мужність, завдяки мужності, завдяки самовіддачі, можливо, яку порівняти сьогодні буде достатньо важко, завдяки тому, що дехто віддав своє життя, дехто віддав своє здоров'я ми можемо жити там, де ми сьогодні живемо. Тому що, лише об'єднавши зусилля, України змогла побороти всі ті ризики, які ставали у зв'язку з Чорнобильською катастрофою як перед нашою державою, як перед Європою, так, можливо, і перед світом. Сьогодні в деякій мірі ми бачимо теж глобальну загрозу, яка виникає по відношенню до всього світу. І лише об'єднавши зусилля, ми зможемо з нею поборотись.
І наостанок, я думаю, що було б правильно, щоб своє засідання, сьогоднішнє засідання позачергове Верховної Ради України ми розпочали з хвилини мовчання, згадавши всіх тих, хто загинув, всіх тих, хто віддав життя, всіх тих, хто віддав здоров'я, і подякували тим, хто так само це все зробив, але сьогодні з нами. Тому я думаю, що на початку засідання саме з цього ми почнемо свою роботу, якщо не буде заперечень. В мене все.
Шановні колеги, Руслан Олексійович Стефанчук, Перший заступник Голови Верховної Ради України.
СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую.
Вельмишановний Дмитро Олександрович, шановні присутні! Я також хотів би декілька слів сказати, за цей весь період, що ми не збиралися, що ми активно працюємо по всіх напрямках щодо напрацювання законодавчих ініціатив.
Перше, що я хочу сказати, це на виконання Розпорядження Голови Верховної Ради України ми завершили роботу, пов’язану з напрацюванням першого законопроекту з блоку народовладдя по всеукраїнському референдуму. Ми вже отримали не тільки схвальні відгуки, але і зауваження як від українських фахівців, від українських наукових інституцій, ми отримали від міжнародних інституцій IFES. Ми очікуємо зараз висновки від швейцарських інституцій, які займаються, ми звернулися до посла Швейцарії з проханням допомогти сприяти нам у тому, щоб отримати висновок на це. Завдяки представникам Венеційської комісії ми переклали його англійською мовою і зробили поширеним для всього світу. І ми очікуємо також на відгуки щодо цього законопроекту. Я думаю, після завершення карантинних заходів ми обов’язково проведемо фінальне зібрання робочої групи і внесемо цей законопроект в зал.
Крім цього, ви знаєте, що розпорядженням Голови Верховної Ради України також була створена робоча група щодо напрацювання Закону про опозицію. І я вдячний всім тим головам фракцій, які своєчасно подали свої кандидатури до складу цієї комісії. Зараз ми доопрацьовуємо ще з експертами у сфері конституційного права. Я думаю, найближчим часом ми почнемо працювати і в цьому напрямку. Єдине прохання до лідерів фракцій і груп: ми все-таки просили по одному, а від деяких фракцій прийшло по 3-4 кандидатури, я просив би все-таки визначитися.
Наступне. Ми аналогічно завершили роботу, теж на доручення Голови Верховної Ради України, щодо Закону про внесення змін до законодавчих актів України про приведення їх у відповідність до Конституції України. Ви пам’ятаєте, там було 15 законодавчих актів, по яких треба було прийняти рішення і результат цієї роботи ми також продемонструємо вам.
Також ми у зв’язку з карантином не вийшли на фіналізацію обов’язку, який передбачений в Регламенті щодо плану законопроектних робіт, але я думаю, що одразу після завершення ми його уточнимо, враховуючи ті закони, які вже були прийняті, ми обов'язково внесемо його до розгляду Верховної Ради України.
Крім цього я хотів би нагадати, що в подальшому ми відповідно до цього плану, якщо ми приймемо, перед нами є великий блок питань, який ми також маємо напрацювати в робочих групах. Це і питання унормування Закону про закони і законодавчу діяльність, питання галузевого законодавства і всього іншого.
А так в цілому робота йде в плановому режимі. Тому вдячний за активність і прошу також долучатися до напрацювання цих важливих законодавчих ініціатив.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Руслан Олексійович.
Олена Костянтинівна Кондратюк – заступник Голови Верховної Ради.
КОНДРАТЮК О.К. Шановні колеги, дякую.
Я хочу вкотре повернутися до питання комунікацій, налагодження їх, я би сказала, ефективних комунікацій між парламентом та урядом. Нещодавно Кабінет Міністрів представив поетапний план виходу з карантину, проте цей документ не обговорювався з Верховною Радою, з керівництвом парламенту, депутатськими фракціями та групами і з комітетами.
Давайте подивимося на досвід наших європейських колег, зокрема Польщі, а особливо Франції. Урядовий план виходу Франції з карантину дебатувався у Національному парламенті. За цю стратегію проголосувало більшість депутатів, хоча там були й такі, що не підтримали цей документ, але таким чином французькому суспільству було публічно надано всю повноту інформації. Також продемонстровано співпрацю виконавчої та законодавчої гілок влади, тобто сформовано загальнонаціональне бачення шляхів виходу з карантину і подолання наслідків COVID. На жаль, у нас відбувається все навпаки.
Тому я прошу запросити на позачергове засідання Верховної Ради Прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Він має публічно презентувати народним депутатам і всьому українському суспільству план пом'якшення карантинних заходів. В нас може бути багато питань, ми повинні мати можливість їх задати Прем'єр-міністру про передумови та шляхи реалізації кожного з етапів цього плану. Також маємо почути, як урядова стратегія виходу з економічної кризи та подальшої боротьби з негативними наслідками пандемії для всіх сфер життя накладається на цей поетапний план виходу з карантину.
Вкотре нагадаю про обіцянку Прем'єр-міністра створити постійно діючий антикризовий штаб, до якого б увійшли всі парламентські політичні сили та їх лідери. На жаль, цього не відбулося, цей механізм так і не запрацював. У нас зараз, давайте говорити відверто, парламент окремо, а уряд напрацьовує законопроекти та рішення свої окремо.
Прем'єр анонсує адаптивний карантин, який наче підтримала Рада з економічного розвитку, але з Верховною Радою ніхто і не порадився так. Хто, як кажуть, встиг добігти першим, того питання і виносяться на позачергове засідання парламенту. Така практика є дуже і дуже негативною, я думаю, що її потрібно припиняти. В результаті ми маємо слабку довіру суспільства до заходів карантину, нерозуміння, що буде далі з економікою і соціальною сферою, а десь вже відверте обурення, яке виливається в акції протестів підприємців, зокрема, те, що ми бачимо вже кілька днів біля Кабінету Міністрів України.
У нас в порядку денному позачергових засідань, на жаль, відсутня допомога в гуманітарній сфері, яка сильно постраждала від пандемії та жорстких карантинних обмежень. Варто зазначити, що завдяки зусиллям комітету з гуманітарної політики питання підтримки культури все ж піднімається, і членами комітету вже напрацьований відповідний законопроект разом із змінами до Податкового і Бюджетного кодексів, які здатні дещо пом'якшити удар саме по культурі.
Окремо хочу зупинитися на питанні, які ми маємо задати самі собі. Як Верховна Рада збирається виходити з карантину? Коли ми плануємо це робити, на якому етапі з урядового плану? Нам треба як інституції всім разом зібратися, напрацювати власну стратегію з чіткими датами, алгоритмами дій, щоб саме безпечно повернутися до повноцінної та ефективної роботи парламенту.
І останнє, теж з досвіду наших французьких колег. Починаючи з 11 травня, Франція планує щодня здійснювати близько 700 тисяч тестів на коронавірус, тестуватимуть всіх громадян, які мають підозрілі симптоми. Це вже невід'ємна складова стратегії протидії COVID та виходу з карантину. Ми досі не побачили стратегії масового тестування населення від українського уряду. Сьогодні міністр охорони здоров'я говорив, що ми досягли піку 7 тисяч тестів на добу. Але ми так і не розуміємо кого необхідно тестувати в першу чергу, чи буде проводитися у нас тестування на антитіла до коронавірусу, щоб люди могли якнайшвидше повернутися до роботи? Всі ці тести як будуть робити?
Тут дуже багато питань і, на жаль, дуже мало відповідей. Я дуже сподіваюсь, що сьогодні нам якісь питання і відповіді надасть Головний санітарний лікар, якого запросили сьогодні на позачергову сесію.
Тому я говорю про те, що тільки конструктивна співпраця і реально налагоджені комунікації між парламентом і урядом можуть зняти низку питань у суспільстві. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Костянтинівна.
Ми запросили колегу на Погоджувальну, а не на засідання уряду. На жаль, перелік питань визначений, ініціювався він двома фракціями та депутатською групою, наскільки мені відомо. Були підписанти від "Слуги народу", "Голосу" і "Довіри". На наступне позачергове засідання, я впевнений, можна буде додати інше питання, в тому числі ініційоване вами. Я впевнений, що і урядовці готові будуть прийти виступити, надати інформацію, тому нема питань.
КОНДРАТЮК О.К. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович Корнієнко.
КОРНІЄНКО О.С. Доброго дня, шановні колеги, доброго дня, шановні українці! Дійсно, перед парламентом зараз дуже важливі завдання стоять і перед усією владою в цілому. Так само, як місяць назад, ми закликали всіх стати до карантину і максимально обмежити пересування, і ті заходи, які пропонує уряд, їх дотримуватись старанно, то фактично зараз нам треба ці, в першу чергу, моральні борги перед нашим народом віддавати. Тому що хтось прикрив бізнес, а хтось закрив бізнес, хтось лишився без роботи, хтось лишився без грошей на якісь потреби такі довготривалі. Хтось лишився без можливості поїхати в серпні в Туреччину відпочити, а хтось лишився без можливості взагалі відпочити, тому що зараз треба наверстувати ці втрачені всі можливості.
Тому нашій владі зараз треба всім разом однією командою сконцентруватися і працювати над тим пакетом реанімаційних заходів уже для економіки. Якщо з медичною сферою у нас є певні зрушення, і, в принципі, забезпечення триває, воно там не є ідеальним, але воно принаймні налагоджено, то зараз з економікою нам треба серйозно починати розбиратися.
У нас є пропозиції від економічного комітету, і там, де є представники партії "Слуга народу". І я хотів би звернутися до уряду, користуючись нагодою, в прямому ефірі, що давайте більш тісно і більш прагматично працювати, більш швидко, тому що історія зі зменшенням заробітних плат чиновникам, ми проголосували це, здається, 3 тижня назад і тільки вчора уряд прийняв вже постанову, яка це регулює на рівні конкретних дій.
Тобто деякі дії, мені здається, треба робити швидше, оперативніше. Деякі, можливо, більше прораховувати. Те, про що говорять люди, те, з приводу чого люди приїжджають в Київ зараз, незважаючи на карантин, ставлячи себе під загрозу, влаштовують зокрема масові акції – це все стосується виживання в першу чергу малого та середнього бізнесу.
Нам треба дуже серйозно до цього поставитися, тому що малий бізнес, яким би він в Україні подекуди кволим не був – це серце країни, це серце економіки, це самозайняті люди, це люди, які за себе відповідають, за свої родини, за тих, кого вони найняли на свої підприємства. І нам треба терміново напрацювати той пакет заходів, який допоможе їм, по-перше, протриматися зараз в цей важкий час і, по-друге, закласти основи для розвитку. Ми всі чули про програму кредитування для малого бізнесу, але давайте вона вже реально буде в банках стартувати.
Щодо роботи Верховної Ради. Наша фракція погоджується з тим, що нам потрібно напрацьовувати механізми зараз виходу з карантину. Ми бачимо, що, в принципі, на цьому тижні в нас засідання позачергове скликане силами депутатів вже без участі Президента України. Це гарний знак. Ми пропонуємо далі так рухатися. На наступному тижні, можливо, спробувати зробити не одне, а два позачергових засідання, щоб переходити в такий вже схожий на пленарний режим і, пам'ятаючи зміни до календарного плану, як тільки буде можливість у зв'язку з карантином нам їх переголосувати і повернути Верховну Раду в нормальне русло календарного плану, то до цього повернутися.
Звичайно, ми воліли би, якщо карантин буде закінчуватися всередині травня, кілька тижнів зробити пленарних, можливо, надолужити ту, можливо, два тижні, надолужити ті закони, які ми пропустили, звичайно, не забуваючи про роботу з виборцями. Але знову-таки питання: чи будуть у нас можливості з точки зору карантину до відкриття приймалень, тому що це основний такий механізм роботи з виборцями. Зараз приймальні закриті, щоб не ставити під загрозу виборців. Але депутати багато працюють, принаймні з нашої фракції, по забезпеченню медичних установ, контролюють розподіл всіх цих речей, тобто вони є як би в активному процесі.
Хочу долучитися наостанок до тих слів, які сказав пан Голова Верховної Ради, щодо великої честі і шани нашим ліквідаторам аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Ліквідатори аварії є і серед депутатів фракції "Слуга народу" навіть в цьому залі, не буду зараз на цьому, мабуть, зупинятися. Ми підтримуємо ідею про хвилину мовчання. І ми хотіли би підтримати і ідею того, щоб в цьому році, в наступному році ми присвятили увагу соціальному захисту ліквідаторів. У нас в Комітеті соціального захисту є багато напрацювань на цю тему, вони постійно звертаються, ми з ними постійно працюємо. Це ті люди, яких ми теж не маємо забути в цих всіх процесах. І, звичайно, всіх прикордонників з професійним святом з Днем прикордонника.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович.
Вадим Зіновійович Рабінович.
РАБІНОВИЧ В.З. Шановні друзі, в черговий раз із сумом дивлюся на порядок денний. Сьогодні в країні, де люди не знають, як прогодувати свої родини, Верховна Рада на черговому позачерговому засіданні відповіді на це так і не дає. Дійсно, дуже важливе питання обмінюватись правопорушникам з Аргентиною. Напевно, це саме важливе сьогодні питання, яке є в країні. Але скажіть мені, будь ласка, що нашим людям їсти, як їм виживати і що робити, щоб не стати в цій ситуації отими самими правопорушниками? Скажіть, як їм утримувати свої родини? Відповідей немає. Скажіть, як їм виходити з кризи? Де ця програма, оця велика? Немає її. Куди подівся мільярдний фонд, призначений для боротьби з коронавірусом, і хто його контролює, скажіть, будь ласка. Наша пропозиція до правительства. Давайте разом... она отброшена полностью. На жодне з цих питань відповідей немає. А хотілося би їх отримати.
До того ж ми б хотіли дізнатися, чи врахував уряд подані нами пропозиції до порятунку країни, яку ми висловлювали на тому нічному засіданні, яке було у нас з правительством. Наприклад, пропозиція скуповувати державі у населення продукти з їх подальшим продажем, чим держава врятувала б українського фермера, а не американський "Макдольдс". І щодо пропозиції не вганяти народ в остаточні злидні.
Шановні друзі і пан головуючий, дайте відповідь і на таке питання: де зареєстрована ще 1 березня Постанова, яку подала наша фракція щодо святкування 75-річчя Перемоги над фашистськими загарбниками? Де цей доленосний документ? І як парламент України збирається брати участь у святкуванні цього великого свята? Адже, нагадаю, Україна – одна з країн-переможців у тій війні. І саме Україна друга за кількістю героїв Радянського Союзу. І саме український народ зробив важливий внесок у перемогу, і не відзначити це – це показати, хто ми є на самом деле. Особо важливо в нинішній період, когда фашистские течения набирают силу в Украине. Тому я вимагаю внесення питання про святкування Дня Перемоги 9 травня у порядок денний внести.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Зіновійович, ну, давайте будемо ж відверті. Ви також могли долучитися до формування цього порядку денного, внести цю або іншу постанову і запропонувати.
РАБІНОВИЧ В.З. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Ви ж знаєте, як формується порядок денний позачергового засідання: 150 народних депутатів чітко визначають перелік питань і його підписують. У вас достатньо велика фракція, я ж пам'ятаю, що друга найбільша фракція в парламенті, тому…
РАБІНОВИЧ В.З. Пане головуючий, все у вас, все у вас…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви навіть… Я впевнений, що право народного депутата є у всіх. І думаю, що наступного разу ви долучитесь до збору підписів і запропонуєте ті чи інші ініціативи і від вашої політичної сили. Дякую, Вадим Зіновійович.
Петро Олексійович Порошенко.
ПОРОШЕНКО П.О. Дорогі українці! Шановний пане Голово, шановні учасники засідання! Перш за все я хотів би наголосити чітку і принципову позицію нашої політичної сили, що на позачергових засіданнях Верховної Ради ми маємо розглядати питання, які складаються і відносяться до трьох напрямків: напрямок перший – це оборона держави, захист суверенітету і територіальної цілісності держави; напрямок другий – це протистояння пандемії і захист людей; і напрямок третій – це захист економіки. Більше половини питань сьогоднішнього порядку денного не має відношення ні до першого, ні до другого, ні до третього.
Ми хотіли б окремо наголосити, уявіть собі, що лише менше двох місяців пройшло з появи першого захворілого в Україні 3 березня. Як ніби в іншому житті це було. Сьогодні вже більше 10 тисяч 400 захворілих. І хочу окремо наголосити, що 2 тисячі 63 з цих захворілих – це лікарі. Більше того, за останні шість днів лікарів захворіло більше 600, 16 лікарів померло.
Дорогі друзі, ми запропонували 22 квітня законопроект, який був зареєстрований і який передбачав забезпечення і визначення обсягів страхування лікарів на випадок захворювання і, не дай Боже, на випадок смерті. Так, як ми це зробили в 14-му році, коли ми застрахували наших воїнів. Наголошую: з часу реєстрації законопроекту захворіло більше 600 лікарів, які, на жаль, страховку не отримали.
Ми отримали підписні листи. Дуже дякую, пане Голово. На сьогоднішній день я звертаюся до всіх, хто присутній в цьому залі, до керівників фракцій. Ми не тягнемо ковдру на себе, давайте спільно підпишемо і проведемо в тому числі і сьогодні позачергове засідання, яке дозволить розглянути законопроект 3376 і який вже з травня місяця забезпечить належне страхування лікарів.
Ми говорили про це, коли приймали бюджет, пане Голово, ми пропонували це уряду, ми зверталися до Президента – лікарі зараз залишаються незахищеними.
Важка ситуація із засобами захисту. Дорогі друзі, якщо комусь нецікаво, я ще раз хотів би просто привернути вашу увагу. По засобам захисту залишається на 4-5 днів. Пане Михайло, я вибачаюсь, ви мені заважаєте. На 4-5 днів. Вчора прибув літак, де мій фонд і Roshen закупили 42,5 тисячі захисних костюмів найвищої якості. Сьогодні о пів на дев'яту прибуває ще один літак з 42,5 тисячею костюмів. На цьому тижні буде ще третій літак. Але ми маємо, щоб кожен лікар був впевнений і захищений.
В такому випадку необхідно вирішувати питання і тестування. Уявіть собі, що у нас на сьогоднішній день ми найнижча країна в Європі по кількості тестувань на мільйон населення. Де обіцяні мільйони тестів? Де обіцяний механізм і алгоритм, що кожен без будь-якої перешкоди може бути тестований?
Я вимагаю, щоб вже з травня місяця кожен, хто поступає в лікарню обов'язково і безкоштовно був тестований. Ми зараз готові закупити ці тести, в Китаї вони коштують від 5 до 12 доларів. Почався випуск вітчизняних тестів, є лабораторії. Отже, ми просимо і другий законопроект 3380, який унормовує тестування і забезпечує належне тестування, щоб ми також зібрали підписи і розглянули його сьогодні.
І третій законопроект – це є банки. Бо без розгляду питання по банкам, ми готові зібрати і отримати підпис, ми… І готові спільно розглянути...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Олексійович.
Якщо з третього питання, то третє питання, за ініціативи зазначених вище депутатських фракцій та груп включено застосування спецособливої процедури так званої, яка з'явилася після прийняття Закону 1043. І я думаю, що це дієвий механізм, який може бути сьогодні… Ні, вибачте. Може…
ПОРОШЕНКО П.О. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. При всій повазі. Ви сказали, ви можете зібрати ці підписи, це ваше право. Але в 16 тисяч правок заходити на позачергове засідання достатньо буде важко. Тому давайте дочекаємось рішення Верховної Ради, яке буде сьогодні, а далі це теж можливість.
Юлія Володимирівна Тимошенко.
ПОРОШЕНКО П.О. …обіцяли, що він буде діяти лише на час кризи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зареєстрована зміна. Вчора було внесено зміни до цього законопроекту так само за ініціативи мінімум двох фракцій, якщо я не помиляюся. Фракція та депутатська група. Ви можете це перевірити. Я впевнений, що як тільки пройде час, він обов'язково потрапить в зал. Ви знаєте, що ми відповідаємо за те, що ми обіцяємо.
Юлія Володимирівна Тимошенко.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, мені здається, що ми тут, чесно кажучи, взагалі не уявляємо, в якій ситуації зараз країна. У мене таке враження, що ми на "Титаніку", який вже майже затонув, пересуваємо меблі і робимо якісь ритуальні речі, які абсолютно не пов'язані з тим, щоб врятувати зараз країну.
Ви знаєте, перше, що валиться повністю дохідна частина бюджету. Ви знаєте, що сьогодні включена на повну потужність система фінансових пірамід запозичення грошей через облігації внутрішньої державної позики і через депозитні сертифікати в Національному банку? На цьому будують великі спекулятивні оборудки. Ніхто про це слова не говорить, що ми сьогодні повністю в фінансовому колапсі. І що ніяких грошей ні від якого МВФ зараз не зайшло.
Друге. Ви в курсі справи, що зараз у нас енергетика знаходиться в стані повного розбалансування? Що один за другим закриваються блоки атомних електростанцій? Ви знаєте, що сьогодні закриваються шахти одна за другою? Колапс в енергетиці такого масштабу, що, можливо, ще тиждень – два, і ми будемо мати віялові відключення електроенергії в країні. У нас заробітна плата по енергетикам і по шахтарям практично зараз вже іде в такий мінус, що нам атомщиків доведеться рятувати від несплати заробітної плати. Тому я прошу: перше – негайно викликати Прем'єр-міністра для того, щоби доповісти ситуацію в енергетиці. Такого в житті ніколи в Україні не було. Я це стверджую.
Третя проблема, на яку ніхто не звертає увагу. Ви розумієте, що у нас цей рік неврожайний? Ви розумієте, що посуха такого масштабу, що частина аграріїв відмовляється врожаї збирати? І при цьому жодного рішення уряду, який би забезпечував продовольчу безпеку держави. Ми внесли постанову уряду про те, щоб негайно почати закладати зерно в резервний фонд наш – ніхто навіть в цю сторону не дивиться. Ви розумієте, що ми можемо опинитися на межі продовольчого розвалу країни? Ніхто слова про це говорить.
Я можу вам сказати: країна некерована, вона не управляється, вона валиться просто масштабно і спонтанно. І якщо зараз хоча б хто-небудь в цій владі не почне реально управляти країною, ми потім не зберемо ті залишки, які у нас ще поки що живляться. Безвідповідальність, непрофесіоналізм, профанація повна і фейки.
Це стосується і карантину. Ви що думаєте, що у людей, якщо їм масками закрили рота, у них очей немає? Ви що не розумієте, що кожна людина в державі розуміє, що карантин для когось є, а для когось немає? Ви розумієте, що супермаркети працюють, а селян практично вбили на корню – вони не могли ніде на свята свою продукцію продати? Ви розумієте, що у насправді маленькі якісь кафушки не працюють, а ресторани, "макдональдси" – на повну потужність? У нас немає карантину, у нас немає тестування. Коли інші країни проводять по 15-20 тисяч тестів на мільйон мешканців, ми взагалі тестування не проводимо в такому масштабі, як потрібно.
Зараз з'являються повідомлення, що маски, які завозили, апарати штучної вентиляції легенів, все інше, це була комерційна основа, і що уряд до цього не мав ніякого відношення.
І тому, дорогі друзі, мені здається, нам про інше треба говорити. Країна зараз знаходиться в крайній системі небезпеки і руйнації. І на фоні цього під час епідемії і всього цього балагану – я вже не можу сказати навіть хаосу – приймається Закон про продаж сільськогосподарської землі, і Президент нещодавно його підписав. Такий пір під час чуми. Просто це не Закон про продаж землі – це реальна крадіжка української території і української землі. Всі співучасники, я зараз на цьому наголошую, всі без виключення, починаючи від Президента України, який підписав це абсолютно антинаціональне, антидержавницьке рішення – продати сільськогосподарську землю. Я говорю вам, влада зміниться і зміниться швидко, всі будуть відповідати по Кримінальному кодексу. А ми зараз із фракцією "За майбутнє" подаємо негайно подання до Конституційного Суду, щоб врятувати українську землю. І ми виграємо цей суд, ми не дамо вам цю землю роздерибанити міжнародними спекулянтами.
Але я пропоную негайно збирати уряд, Президента, парламент і знаходити шлях виходу країни з…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк Ярослав Іванович.
ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Доброго дня, шановні колеги! Ви знаєте, багато проблем, які сьогодні озвучили вже, вони через відсутність будь-якого стратегічного бачення уряду. Де повинно бути це стратегічне бачення? Воно повинно бути в Програмі діяльності уряду.
Я хочу зачитати маленьку цитату. "Враховуючи проаналізовану теоретичну модель антикризової політики держав, практичний досвід країн світу, а також особливості вітчизняних ділових циклів, вважаємо за доцільне прийняти наступні кроки для розвитку економіки України під час економічної, фінансової кризи, викликаної пандемією коронавірусу." А, на жаль, це не цитата з Програми діяльності уряду, це цитата одного з рефератів школяра 10 класу, який, на мою особисту думку, і то написав, як виходити Україні з кризи, набагато краще, ніж уряд, який подав нам цю відписку. І це є реферат.
І зараз нас як парламент фактично викинули зі стратегічного бачення. Тому що це не програма, друзі, це набір фантазій, які навіть цей не виконують міністри шановного пана Прем'єр-міністра. Наприклад, в цій програмі, в цьому рефераті, є норма про те, що ми будемо підтримувати вітчизняного виробника. І знаєте, що робить Міністерство охорони здоров'я? Воно відміняє тендери на закупку 140 тисяч вітчизняних українських захисних костюмів і проводять за ці ж гроші тендер на купівлю вже в 2 рази менше китайських захисних костюмів.
Знаєте, в чому у нас проблема? В тому, що виглядає так, що уряд працює з-під палки: поки парламент не дасть завдання, вони не захищають лікарів, вони не приймають, для розуміння, три тижні приймали Постанову про підтримку малого та середнього бізнесу. Три тижні не було цієї постанови, і люди не могли звернутися з допомогою. Вони забувають про масове тестування, яке нам всі обіцяли. І це призводить просто до того, що ми вбиваємо зараз економіку.
Скільки фракція "Голос" говорила про те, що нам треба виходити на гнучкий карантин? Після 23 днів тільки уряд почув, і те, тільки як фермери вийшли на Херсонщині з протестами, зрозуміли, що треба відкривати ринки, тому що людям просто нема за що жити.
Тому, шановні представники уряду, ми дуже просимо вас не ганьбитися, відкликати оцей документ, який ви назвали Програмою діяльності, і прийти в парламент з нормальним стратегічним баченням. Більше того, ми дуже просимо вас не займатися тим, що під час карантину ви проводите якісь незрозумілі конкурси за один день, призначаєте заздалегідь відомих кандидатів та дещо з підозрою на люстрацію.
Тому, ще раз, шановні колеги, якщо наша влада, наш уряд не справляється, то, як завжди, парламенту доводиться виконувати і їх роботу.
Пане Голова парламенту, я вдячний вам за те, що ви сьогодні внесли в порядок денний наш спільний законопроект з колегами про підтримку бізнесу, продовження податкових пільг, спрощення роботи банків. І я вважаю, що це той крок, який, на жаль, нам не запропонував уряд, але, як завжди, парламент тут взяв лідерство. І я сподіваюсь, що сьогодні ми приймемо не тільки за основу, а за основу та в цілому. І я прошу всіх колег підтримати його негайне підписання, тому що сьогодні останній день, коли ці пільги працюють. Тому, будь ласка, давайте будемо єдині в цьому питанні і підтримаємо одноголосно його скоріше ухвалення.
Друге. Ми підтримуємо скорочену процедуру розгляду законопроекту про банки. Ви знаєте, що фракція "Голос" доєдналась до підписання, до цих 159, якщо не помиляюсь, підписів, і завдяки в тому числі і нам це питання сьогодні буде винесене, і я сподіваюсь, якомога швидше проголосовано в залі.
І третє. Ми вважаємо, що так як нас чекають восени вже місцеві вибори, то ми просто зобов'язані забезпечити їх демократичність, і сьогодні дякую за те, що перше питання стоїть якраз забезпечення правильних і демократичних підходів до виборів.
Щодо останнього. Знаєте, мені здається, що всі громадяни, які нас зараз дивляться, в них є єдине питання: а що буде далі. От зараз уряд оголосив, що нарешті ми виходимо з карантину. Нема відповіді, як буде працювати економіка, нема відповіді, як будуть працювати лікарі, на жаль, немає відповіді у парламенту, як забезпечити місцеві органи влади, які взяли весь тиск коронавірусу на себе.
Тому ми вважаємо, що треба якомога швидше збиратися на чергове засідання, виносити ці законопроекти і давати відповідь від парламенту. "Голос" в цьому буде підтримкою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тарас Іванович Батенко.
БАТЕНКО Т.І. Доброго дня, шановні колеги, шановні друзі! Насамперед депутатська група "За майбутнє" висловлювала своє занепокоєння нівелюванням ролі Верховної Ради України, яке відбувалося останнім часом. Незважаючи на те, що парламент повинен залишатися вищим законодавчим органом, який визначає порядок денний у суспільстві, і нам приємно, що сьогоднішнє позачергове пленарне засідання, пане Голово, відбувається за ініціативою депутатських фракцій і груп, а не за ініціативою Президента України, як це відбувалося останнім часом.
Тим не менше, лідери всіх депутатських фракцій і груп, можливо, за винятком монобільшості, в цей критичний для країни час усунуті від участі в робочих штабах, які створені Президентом і урядом і покликані сьогодні боротися з COVID-19 і рятувати економіку.
Ми більш ніж переконані, що парламент сьогодні повинен працювати, невідкладно збиратися за власною ініціативою. І порядок денний засідань та сесій Верховної Ради не повинен визначатися кулуарно, а узгоджуватися всіма керівниками депутатських фракцій і груп на засіданні Погоджувальної ради, як ми це робимо сьогодні.
Друзі, ми сьогодні бачимо низьку ефективність здійснення урядом карантинних заходів. Ми щотижня збираємося на позачергові засідання, і щотижня парламент повинен чути інформацію уряду. Тому ми невідкладно вимагаємо заслухати звіт, я погоджуюся зі своїми колегами, які сьогодні це озвучували, звіт або інформацію уряду про вжиті заходи щодо боротьби з коронавірусом і плани виходу з глибокої економічної кризи: як ми будемо рятувати промисловість, виробників сільськогосподарської продукції, малий та середній бізнес.
Запасу міцності у людей, друзі, немає. Падіння економіки цього року прогнозується на рівні від 4 відсотків – за прогнозами уряду, до 7 відсотків – за прогнозами експертів. Президент і уряд обіцяли робочі місця. Натомість зростає безробіття, і все частіше ми бачимо пікети підприємців проти карантинних обмежень. Карантин в тому обсязі, в якому він задумувався, не працює. Фактично він кладе на лопатки малий і середній бізнес, який не має своїх потужних лобістів в уряді і владі, на відміну від тих, кого зараз захищає Прем’єр-міністр на прикладі вугільних шахт і підприємств енергетичного сектору. Адже нам сьогодні пропонують кошти українських платників податків у вигляді емісії облігацій внутрішньої державної позики спрямувати на погашення боргів приватних компаній або компаній, контрольованих приватним бізнесом, зокрема в вугільній галузі. Це при тому, що сьогодні країна, цього року, повинна віддати велику частку бюджету на погашення зовнішніх і внутрішніх кредитів – близько 300 мільярдів гривень, і програми реструктуризації боргів ми не бачимо від уряду. Тільки в травні, наступного місяця, коли економіка у нас фактично зупинилася і ми очікуємо пік захворювання на коронавірусну хворобу, ми вже повинні виплатити більше 1 мільярда доларів по зовнішнім боргам, в тому числі МВФ.
Хотіли б, щоб нас чув МВФ стосовно наших фінансових спроможностей, а не лише, щоб ми чули диктат МВФ, що робити і куди нам рухатися. Вже сьогодні ми маємо, вимагаємо почути від уряду план поетапного виходу країни з вбивчого для економіки карантину з обговоренням цього плану виходу в парламенті України.
Влада сьогодні здійснює політику на рівні, не прийнятному для людей, закривши ринки і стадіони, але відкривши ломбарди, не даючи можливість людям оздоровлюватися і не забезпечивши медиків гарантованим пакетом засобів індивідуального захисту. Реально безгрошів'я людей, спровоковане ще й зростаючим безробіттям, тінізацією решти економічного сектору, відкочує країну на десятиліття назад.
Станом на сьогодні ми бачимо, що ситуацію на місцях рятує місцева влада за рахунок місцевих бюджетів та коштів компаній-благодійників. Реальної підтримки від державного бюджету на місцях не відчувають органи місцевого самоврядування. Натомість в рамках боротьби з поширенням коронавірусної хвороби відбувається скорочення всіх податків, які надходять саме до місцевих бюджетів. Фактично ми кидаємо напризволяще місцеві громади і підриваємо ідею децентралізації.
Ми не бачимо програми кредитування бізнесу під малі відсотки. Натомість керівництво НБУ демонструє згубну політику щодо розвитку економіки, боячись емісії гривні, через яку можна було б підтримати галузі української економіки. Тобто з місцевих бюджетів, з українських компаній викачуються останні ресурси, при цьому урядом не вкладається нічого в розвиток економіки.
Уряд пропонує нам стати сліпими заручниками МВФ, неконкурентними і беззахисними як перед зовнішніми, так і перед внутрішніми викликами. Тому парламент сьогодні своїм порядком денним повинен давати відповіді саме на ці питання. Інші законопроекти, які не стосуються першочергових питань порятунку економіки і вразливих верств суспільства, повинні почекати.
Хочу наголосити, друзі, що за поточних умов найлегше продати землю, хоч це є злочин проти народу України, і ми це визнаємо, і визнає це українське суспільство. Тому послідовно і далі група "За майбутнє" боротиметься з продажем української землі. І ми переконані, що рішення, що приймалися Верховною Радою в цьому питанні, були неконституційними. І ми спільно з фракцією партії "Батьківщина" будемо скеровувати подання до Конституційного Суду України найближчим часом про визнання Закону про відкриття ринку сільськогосподарських земель неконституційним. Ми закликаємо всіх представників депутатських фракцій і груп об'єднатися в цілях підвищення ролі українського парламенту і української...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Іванович.
Бакунець Павло Андрійович.
БАКУНЕЦЬ П.А. Шановний український народе, шановний пане Голово, шановні колеги, вітаюся до усіх вас, Христос Воскрес!
Сьогодні ми усі з вами перебуваємо в непростому часі, в часі пандемії. І наслідки цієї пандемії і пов'язаних з нею карантинних заходів стосуються напряму усіх сфер нашого з вами життя. На жаль, карантин вплинув і на всі галузі економіки, і на все соціальне життя.
Дуже багато наших з вами співгромадян, українців втрачають щоденно роботу, місце праці, адже багато підприємств не працюють і відправляють працівників в ці неоплачувані відпустки. Напевно, особливо великий удар все ж таки прийшовся по малому бізнесу на територіях, по цьому малому бізнесу на місцях. Звичайно, що уряд сьогодні намагається якось рятувати ситуацію. Якось рятувати ситуацію, підкреслюю.
Серед позитивного можна все ж таки наголосити на тому, що Кабмін, нарешті, після все ж таки тиску аграріїв з усієї України дозволив працювати продуктовим ринкам. Але цього замало. Ми звертаємось до уряду з проханням щодо подальших послаблень карантину, а саме: відкрити доступ простим нашим громадянам до парків, до скверів, дозволити роботу літнім терасам хоча б після 12 травня.
Також закликаємо уряд дозволити місцевим радам самостійно приймати рішення щодо відновлення роботи на місцях перукарень, майстерень, магазинів будівельних, господарських товарів, квіткових магазинів, магазинів побутової техніки і засобів зв'язку. Адже це дуже важливо, щоб надати можливість місцевим радам самим вирішувати це питання.
Також пандемія зачепила і міжнародні пункти пропуску. І тут є негативні моменти. Наприклад, у Яворівському районі на кордоні з Польщею сьогодні працює пункт пропуску Краковець - Корчова. Це один з небагатьох способів для наших українців повернутися під час карантину на рідну землю. І його можна перетнути лише на приватному авто, підкреслюю, лише на приватному авто. Але ж не у всіх українців, а особливо у тих, котрі виїжджають за роботою і на заробітки до інших країн, є ці автомобілі. Тому наші з вами співгромадяни стоять у довгих чергах з польської сторони. Тому вони не мають першочергової можливості повернутися додому в час карантину.
Взагалі-то чиновники мали б забезпечити транспорт в межах пункту пропуску, аби переїжджали наші з вами співгромадяни. І знаєте, там справді працює автобус, він курсує і за 500 метрів шляху саме через пункт пропуску бере плату 50 злотих, в еквіваленті 350 гривень майже. І це без квитків, тобто без податків і без обліку. Тому ми вимагаємо від правоохоронних органів перевірити законність таких перевезень. Виконавчу владу негайно просимо організувати для людей нормальний спосіб перетину пункту пропуску і нормальний спосіб повернення на Батьківщину.
Щодо сьогоднішнього порядку денного. Хочу зазначити, що депутатська група "Довіра" все ж таки системно підтримує всі кроки, запропоновані для подолання коронавірусу і його наслідків. Тому і сьогодні ми підтримуємо законопроект, пов'язаний зі змінами до Податкового кодексу, щодо зменшення податкового навантаження на бізнес на період карантину.
Також ми голосуємо "за" і закликаємо вас, наших колег, підтримати законопроект щодо змін до Виборчого кодексу, щоб зменшити цю суму застави для кандидатів на місцевих виборах. Це необхідно зробити для того, аби врегулювати цю норму, яка обмежує велику кількість громадян через майновий стан бути обраними. Зміни, щоб зменшити цю грошову заставу, дозволять ширшому колу наших з вами співгромадян, які живуть в містах, селах, в громадах, брати участь у виборах і приходити і працювати в місцевих органах самоврядування. Цю ініціативу підтримує і Асоціація міст України, і об'єднанні територіальні громади, і ми. І прошу вас усіх сьогодні її підтримати.
Бажаю всім нам сьогодні гарної плідної роботи. Будьмо усі здорові. Бережіть себе і рідних.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павле Андрійовичу.
Дійсно, цей законопроект ініційований 159 народними депутатами України до включення на сьогоднішнє позачергове засідання, в тому числі і вашою депутатською фракцією і групою.
Я зараз дам слово Ляшку Віктору Кириловичу замість представника уряду щодо інформування по ситуації з пандемією і тими заходами, які вживаються і Міністерством охорони здоров'я, і урядом в цілому. І після цього, колеги, від комітетів. Якщо є можливість, може, щоб не всі наполягали на виступах, тому що у нас не дуже багато часу залишилось до позачергового засідання.
Ляшко Віктор Кирилович. Включіть, будь ласка, мікрофон.
ЛЯШКО В.К. Доброго дня, шановний Голова Верховної Ради, шановні народні депутати! Дуже дякую, що дали можливість виступити. Я хотів би наголосити: карантин працює. Незважаючи на все, що б тут хто не говорив, карантин працює. Сьогодні з 2 тисяч 133 ліжок інтенсивної терапії, обладнаних киснем і апаратами штучної вентиляції легень, зайнято 158. Сьогодні наш український лікар не робить вибір для того, щоб госпіталізувати і надавати медичну допомогу тій чи іншій категорії населення, як це було в Європейському Союзі, в країнах Європейського Союзу з розвиненими системами охорони здоров'я. Ми всі повинні розуміти, що за два місяці підготувати систему охорони здоров'я, яка б ефективно і якісно справлялась з викликами пандемії, досить і досить тяжко.
Сьогодні, на жаль, хворіють медичні працівники. Ми на уряді ініціювали це питання, і кожен випадок захворювання на коронавірусну хворобу медичного працівника розглядається як випадок професійного інфікування з певними виплатами з фонду, який передбачає виплати як професійні захворювання. Жодний медичний працівник не залишиться в біді.
Березень місяць, ми виділили кошти, уряд, для того, щоб зробити 300 відсотків надбавки медичним працівникам. Після аналізу виплат, які були здійснені в областях в закладах охорони здоров'я, ми побачили те, що кожен прорахував так, як захотів прорахувати, і не врахував проголосований вами закон і відповідну постанову Кабінету Міністрів України. Тому Кабінет Міністрів України додатково виділив кошти, які направили на заклади охорони здоров'я, для того, щоб покрити ті витрати і виплатити ті надбавки, які були анонсовані і які повинні дійти до медичного працівника, який в березні надавав медичну допомогу хворим з коронавірусною хворобою.
За квітень місяць за новими механізмами фінансування завдяки проголосованими знову ж таки вами змінами до бюджету України буде оплачуватись зовсім інший тариф, і кожен медичний працівник отримає надбавку. Забезпечення засобами індивідуального захисту сьогодні не ідеальне, але засоби є, робота щодо поставок засобів індивідуального захисту продовжується.
Щодо тестування. Україна подає в офіційну статистику виключно тестування методом полімеразної ланцюгової реакції. Сьогодні лабораторії обладнані ампліфікаторами, додатково збільшено потужність. Так, як ми і обіцяли, ми вивели країну зараз на 30 тисяч тестів на тиждень з потенційним розширенням до 80 тисяч тестів на тиждень. Ми очікуємо поставок до нових апаратів, які розширять нашу мережу ще на близько 150 апаратів. Це дозволить нам пришвидшити тестування. В той же час ми запускаємо зараз пілотування і найближчим часом запустимо тестування на наявність антитіл в людському організмі для того, щоб ефективно продивитись, як реагувала і чи вчасно виявляла наша система епіднагляду кожен випадок коронавірусної хвороби. Про ці виявлення антитіл ми можемо робити мільйон тестів на добу, але сьогодні немає прийнятої позиції і рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я, що ці тести можуть використовуватись як діагностичні. Тому ми будемо їх використовувати виключно ретроспективно, виключно для проведення епідрозслідувань. В подальшому при отриманні рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я, а ми з ними написали стратегію розширення тестування на території нашої держави, будуть використовуватись ці ІФА-тести, в тому числі і вітчизняного виробника, в тому числі із залученням приватних компаній, для того, щоб забезпечити всіх масовим тестуванням у разі, якщо буде доказана його ефективність.
Сьогодні ми також працюємо над планами виходу з карантину. Я б хотів би закликати всіх, що нам потрібно, коли ми говоримо про вихід з карантину, знайти баланс між епідемічними заходами і економікою. Ми вчасно зайшли в карантин, це підтверджує рівень нашої статистики захворюваності на коронавірусну хворобу. І досить буде прикро швидше чим потрібно вийти з карантину. Тому, будь ласка, коли ми будемо голосувати за будь-які ініціативи щодо виходу з карантину, враховувати епідемічну ситуацію і враховувати вплив економічної цієї діяльності на можливість поширення коронавірусної хвороби.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хто наполягає з голів комітетів на виступах? Ткаченко Олександр Владиславович.
ТКАЧЕНКО О.В. Дякую.
Ми сьогодні маємо говорити не стільки про вихід з карантину, скільки про вихід з економічної кризи, про що вже багато говорили колеги. Креативні індустрії в Європі в цьому випадку, як і весь малий та мікробізнес, знаходяться на особливому рахунку. Згідно опитування, яке ми проводили, лише у другому кварталі падіння доходів у цій сфері складатиме 75 відсотків. Лише креативні індустрії – це 4 відсотки ВВП, а малий та мікробізнес – це 20 відсотків ВВП та мільйони людей.
Що ми пропонуємо. В комітеті ми вже зареєстрували законопроекти, пакет законопроектів, направлених на підтримку креативних індустрій. Також планується його розширити для задіяння для малого та мікробізнесу. Хочу підкреслити, цей законопроект зареєстрували представники всіх фракцій, які знаходяться в комітеті.
На сьогоднішній день створена робоча група спільно з Кабінетом Міністрів, за що я їм вдячний, яка направлена на те, щоб підготувати цей законопроект якомога швидше до прийняття Верховною Радою. Тому всі колеги, які висловлювали тут занепокоєння стосовно стану економіки, коли він потрапить до Ради, прошу щиро продемонструвати наочно, як ви зможете це підтримати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Владиславович.
Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе?
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дуже дякую.
Шановний пане Голово, шановні колеги! Хотіла би, звичайно, щоб ми збиралися як Верховна Рада, яка між собою погодилася про те, що ми будемо збиратися на позачергові засідання задля нагальних речей, дійсно слідували цій логіці і розглядали нагальні речі, а не 17 законопроектів, з яких, можливо, 2-3 мають якесь, хоча б побічне, відношення до економічної кризи і до боротьби з пандемією, як є сьогодні.
З огляду на це, хотіла би звернути увагу на законопроект (реєстраційний номер 2386) про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії. Я наполягаю, що цей законопроект належить до тих законопроектів, які обов’язково Україна, щодо яких обов’язково Україна зобов’язана провести консультації з Європейською комісією щодо відповідності цього законопроекту праву Європейського Союзу, як це передбачено ратифікованим парламентом України 27 Додатком до Угоди про асоціацію. Цей додаток є унікальним інструментом і єдиним інструментом, який має ЄС з Україною, і не має таких аналогічних речей з жодною іншою країною, а ми його просто ігноруємо.
Я наполягаю і я зі свого боку вже спрямувала листа до уряду, до віце-прем'єра профільного з наполяганням негайно звернутися до Європейської комісії і отримати їхній висновок, і тільки після того ставити цей законопроект на розгляд українського парламенту.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Гетманцев Данило Олександрович.
ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Я швидко. Дякую.
Щодо важливості тих законопроектів, які ми виносимо сьогодні, я хочу звернути увагу на вже згаданий в цій залі законопроект 3329, яким ми продовжуємо строки для звільнення від сплати ЄСВ малому бізнесу, а також щодо податкових перевірок, щодо застосування штрафів, щодо всіх тих заходів, які ми з вами ввели в попередніх наших законах і строки щодо яких підходять до кінця.
Тому дуже важливий законопроект, дуже на часі законопроект, і ми саме його повинні прийняти сьогодні за основу і в цілому, бо строки по деяким нашим звільненням перебігають 30 квітня. Комітет підтримав.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Все? Федієнко Олександр Павлович.
ФЕДІЄНКО О.П. Шановні колеги, шановний головуючий! Сьогодні ми кажемо багато про захист нашого населення. Ми захищаємо наших громадян на всіх фронтах – будь то передова, де наші воїни боронять, будь то медики, які інколи, нехтуючи своїм життям, стримують пандемію коронавірусу. Я хотів би зазначити, що захист повинен бути і в цифровому просторі.
В сьогоднішніх умовах, коли весь світ і наше суспільство працює віддалено, великі потоки оцифрованої інформації перемістилися саме до цифрових мереж та ще більше розповзлися по всій нашій території України. Наш обов'язок – покращити захист цих мереж, цієї інформації, збільшити можливості при використанні передових технологій.
Дивіться, ми зараз стикнулися з тим, що ми перемістили саме до цифрового простору. Зараз економіка стає цифровою, підприємства починають працювати з людьми, які працюють з ними віддалено, використовуючи цифровий простір.
Захист мереж – це законопроект 2654, щодо посилення телекомунікаційних мереж. У першому читанні він консолідував зал, отримавши понад 300 голосів. Комітет з питань правоохоронної діяльності плідно попрацював і підготував його до другого читання.
Захист інформації – це законопроект 2043. Про захист інформації в телекомунікаційних системах ми кажемо давно і багато, ми читаємо про виток інформації. Він також готовий до другого читання.
Передові технології – це законопроект 2655, про хмари. Комітет з питань цифрової трансформації підготував його до першого читання.
Колеги, це три законопроекти, які вкрай важливі в теперішні непрості часи. Пропоную розглянути в найближчий час їх в залі в найкоротші терміни.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, більше ніхто з голів комітетів не наполягає?
Я всім дякую. До зустрічі о 13:30 на засіданні позачерговому Верховної Ради України. Ще раз всім дякую.