СТЕНОГРАМА
засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій
(депутатських груп) у Верховній Раді України
2 березня 2020 року, 11 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
РАЗУМКОВ Д.О. Доброго ранку, шановні колеги, доброго ранку шановні представники засобів масової інформації! Доброго ранку, шановний Апарат! Доброго ранку, шановні телеглядачі!
Я радий вас усіх вітати на Погоджувальній раді цього тижня. Я думаю, що цей тиждень буде насиченим подіями, ми вже їх бачимо. Я розумію, що, з одного боку, ми будемо знаходитись в розгляді питання законопроекту 2178-10, так звана земельна реформа, і паралельно з цим я хотів би ще раз зазначити, що на середу, на 4 березня, Президент держави звернувся з проханням до Верховної Ради України скликати позачергове засідання Верховної Ради України, перелік питань сьогодні всім добре відомий. Однак, я ще раз повторю його. Це проект Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України в 2020 році для участі в багатонаціональних навчаннях. Це стала практика, яка відбувається із року в рік для того, щоб Україна мала можливість проводити військові навчання, тренінги й інші заходи щодо посилення національної безпеки та оборони на території нашої держави, і щоб представники інших держав світу так само мали право брати в них участь.
Друге питання - це проект Закону про внесення змін до розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про національну безпеку України" щодо набрання чинності положеннями стосовно Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України, видів і окремих родів військ (реєстраційний номер 3015). Це відтермінування фактично розподілу функціональних обов'язків між Головнокомандувачем Збройних Сил України та Начальником Генерального штабу Збройних Сил України.
Наступний проект - це ратифікація Рамкового договору між Урядом України та Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення морської безпеки та охорони України (реєстраційний номер 0025).
І останній із законопроектів – це законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про запобігання корупції". Це друге читання (реєстраційний номер 2500).
І також ще два питання. Порядок розгляду їх будемо визначати трошки пізніше. Це питання про Кабінет Міністрів України і це питання про діяльність Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Офісу Генерального прокурора у сфері подолання корупції в Україні та зміцнення правопорядку.
Порядок денний достатньо насичений, я думаю, що ми на це витратимо 3-4 години. Якщо піде швидше, то я сподіваюсь на консолідовану та ефективну роботу всього парламенту.
У зв'язку з тим, що в середу передбачене засідання комітетів, пропоную все ж таки в цю середу, оскільки в нас позачергове засідання, скасувати проведення комітетів між другою та четвертою, щоб люди могли відпочити, люди могли підготуватися до позачергового засідання і ознайомитися з матеріалами. Це буде правильно. Це рішення можуть приймати самостійно комітети, однак пропозиція саме така.
Наступне питання – це те, що хотів би звернутися і до голови Комітету з питань правоохоронної діяльності з тим, аби зв’язатися з представниками правоохоронних та антикорупційних органів, щоб була надана інформація до звіту і щоб вона була роздана народним депутатам напередодні позачергового засідання Верховної Ради України. Щоб не лише сприймати інформацію, скажемо так, на слух, але й бачити цифри та показники перед очима.
Пропонується наступний - і ми про це говорили з нашими колегами з депутатських фракцій і груп, - наступний порядок розгляду питання щодо інформування про діяльність правоохоронних та антикорупційних органів: це виступ кожного з очільників цих відомств – 5 хвилин, після цього по два запитання від кожної депутатської фракції та групи і три запитання від народних депутатів України. Тобто я думаю, що таким чином десь за годину ми зможемо пройти це питання. Питання можуть бути задані будь-кому з присутніх представників цих відомств. Я думаю, що це буде більш якісна дискусія та ефективне отримання інформації.
Також хотів би за значити, що минулого тижня в мене була можливість з офіційним візитом перебувати в Латвії та Естонії. Це наші багаторічні партнери, які допомагають нам і в боротьбі за територіальну цілісність, і захищають, іноді відстоюють наші інтереси на міжнародних площадках, в різних установах, іноді, коли в нас є можливість, ми разом спільно виступаємо і захищаємо принципи демократії, іноді навіть вони є адвокатами української позиції. Так само є багато інших речей, які об'єднують наші держави і в історичному минулому, я сподіваюсь, і в майбутньому. Якщо ми, наприклад, говоримо про Естонію, то дуже цікавий і корисний досвід – це "електронна держава", в них вона реалізована. І я думаю, що і в рамках передвиборчих обіцянок багатьох з політичних партій та груп було б правильно розвивати цей напрямок нашої роботи.
Наступне питання – це питання, пов'язане з тим, що вчора відбулася, як на мій погляд, неординарна подія. Це ми запроваджуємо нову традицію: несення Почесної варти Національної гвардії України біля будівлі Верховної Ради України. Я думаю, що, враховуючи те, що в 15-му році біля стін парламенту загинули військовослужбовці Національної гвардії України, це і шана, і це буде дійсно серйозним уроком будь-кому, хто іноді за політичними своїми амбіціями не бачить людей, особливо це соромно і страшно, коли за цими амбіціями ми не бачимо життя людей. Я думаю, що це правильно, коли такі події будуть відбуватися біля вищого законодавчого органу нашої держави.
Так само хотів би зазначити, що за ініціативою Комітету з питань молоді і спорту має відбутися сьогодні перше за це скликання вручення премій Верховної Ради за внесок молоді в розвиток парламентаризму та місцевого самоврядування. На жаль, протягом останніх років це не відбувалося. Я думаю, що парламент повинен бути більш відкритим і для молодих, і для перспективних, і для тих, кому будувати нашу державу.
Я дуже всім дякую. Сподіваюся, що ми якісно та ефективно попрацюємо і цей тиждень пленарний.
Слово надається Першому заступнику Голови Верховної Ради України Руслану Олексійовичу Стефанчуку.
СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую, Дмитре Олександровичу.
Вельмишановні народні депутати, шановні присутні, колеги! Минулий тиждень ми пропрацювали з вами у форматі, який не передбачав наявність пленарних засідань. Я теж, з вашого дозволу, хочу коротко доповісти, чим ми займалися, керівництво Верховної Ради. Насамперед, ми завершили і передали вже на кінцеву вичитку і на юридичне погодження проект плану законопроектних ініціатив. Я ще раз дуже вдячний всім, хто долучився. Я думаю, що як тільки ми вийдемо з цього питання, пов'язаного з землею, ми одразу маємо розглянути і затвердити план законопроектних робіт, щоб уже в 2020 році ми почали першу системну практику, пов'язану з розглядом законопроектів у тому порядку і в тій пріоритетності, які визначаємо ми з вами.
Друге. У нас відбулося чергове засідання робочої групи, яка затверджена була Головою Верховної Ради, з питань народовладдя. На цій групі ми затвердили фінальну версію робочої групи щодо проекту Закону про всеукраїнський референдум - це перший законопроект з низки законопроектів, які пов'язані з народовладдям. Він у вівторок чи в середу після вичитки і юридичного узгодження буде вивішений на сайті парламенту України з однією метою: щоб усі, хто бажає, могли з ним ознайомитися, долучитися. І я думаю, за тижнів два ми можемо провести обговорення цього проекту.
Паралельно ми перекладаємо англійською мовою і передаємо на рецензування в провідні інституції зарубіжних країн, які займаються прямою демократією, щоб вони дали свої висновки щодо цього законопроекту. І я думаю, що після того, як ми проведемо цю широку дискусію, він одразу буде як компромісний внесений в зал, і далі, звичайно, народні депутати, наділені правом, своїми законодавчими ініціативами, правками покращать цей законопроект. Я дуже на це сподіваюся.
Крім цього, ми завершили, я ще раз хочу подякувати комітетам, складання переліку законів України, які, на думку комітетів, впливають на інвестиційний клімат, теж з однією метою – дати їм адекватний і єдиний офіційний переклад англійською мовою і вивісити на сайті парламенту України з тим, щоб інвестори, які заходять в Україну, вони не шукали, не наймали якихось перекладачів сумнівних, якісь компанії юридичні, а мали офіційний підхід і бачення про те, які правила функціонують в Україні, і наскільки вигідно їм вкладати сюди свої інвестиційні внески.
Крім цього, завершено за дорученням Голови Верховної Ради України законопроект, який стосувався приведення у відповідність до Конституції 15 законодавчих актів, які у зв'язку з відміною і поверненням тексту Конституції мали різночитання по тих чи інших питаннях. Ми всю роботу завершили, доводимо вже з юридичним управлінням до завершення.
І останнє - це питання нашої співпраці, яка формується з деякими міністерствами, які існують. Ми є активними учасниками всіх процесів, які відбуваються у державі і стосуються законотворення. Так от, я просто хотів би, я про це мав мову вже і з міністром відповідним, і з Прем’єр-міністром, про те, що це недопустимо, коли створюється робоча нарада по якомусь дуже важливому законопроектному акту і туди від Верховної Ради приходимо ми всі разом з тим, щоб взяти активну участь у його підготовці, а відповідно від даного міністерства нараду проводять керівники низових структурних підрозділів, що відповідно не впливає ні на якість цієї роботи, ні на відповідність волевиявлення, і обговорюють те, що напрацьовано в стінах парламенту. Я просив би представника уряду у Верховній Раді все ж таки також звернути увагу і передати міністерствам про недопустимість такої співпраці по законопроектах з парламентом.
А в цілому ми налаштовані на конструктивну роботу. Я дуже сподіваюся, що і розгляд земельного питання, він буде теж у більш конструктивному і такому активному періоді проводитись упродовж цього тижня.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслане Олексійовичу.
Олено Олексіївно, ви почули щодо відношення міністерств? Дякую. Будь ласка, це вже не перший раз, коли ми про це говоримо на засіданні Погоджувальної ради, бачили це і в стінах парламенту, давайте, щоб відношення було коректне та так, щоб воно мало результативну роботу для досягнення спільних інтересів і інтересів держави. Дякую.
Олена Костянтинівна Кондратюк, заступник Голови Верховної Ради України.
КОНДРАТЮК О.К. Дякую, Дмитре Олександровичу.
Шановні колеги, я би хотіла продовжити і акцентувати увагу на, як на мою думку, трьох питаннях, які викликають суспільний резонанс.
Перш за все це ситуація, яка виникла з рахунками Суспільного мовника. Ви знаєте, що рахунки Суспільного мовника заблоковані, там накладений арешт в зв'язку з тим, що є борг 11,6 мільйона євро, і це не борг Суспільного мовника, це ще попереднього – Державної телекомпанії України. І всі питання, які піднімало і керівництво національного Суспільного мовлення, до цих пір не вирішені.
Тому я би теж звернула увагу, пані Олено, це питання уряду, питання перш за все Прем’єр-міністра і, наскільки я розумію, що профільний міністр, коли розбирався з цією ситуацією, насправді поки що з місця ця ситуація не зрушилася. Ми знаємо, що Суспільне мовлення відповідає далі за підготовку Євро-2020 і Євробачення, і так далі, і тому в такій ситуації колектив не може далі працювати і треба ці розрахунки якось зробити.
Друге питання. Звичайно, не хотілося би теж сильно паразитувати на темі коронавірусу, тим не менше, враховуючи серйозні наслідки як для економіки, громадянського і громадського здоров'я, внутрішньої стабільності, які за собою несе спалах коронавірусу в кожну країну, це вже питання не тільки медичного і не тільки медичної проблеми, це вже питання національної безпеки. Тому в зв'язку з тим, що на цьому тижні Верховна Рада хоче і заслухати не лише звіт правоохоронців, ми думаємо, що, я думаю, що було би доцільно заслухати також звіт і про боротьбу з коронавірусом.
Тим не менше, я би хотіла, можливо, розглянути таке питання, що, можливо, закликати і заслухати Секретаря Ради національної безпеки і оборони, оскільки, наскільки я розумію, зараз на нього покладено теж це питання.
Наступне питання, яке стосується теж нашої, в принципі, закордонної роботи, це, я хочу поінформувати, що минулого тижня під час робочої поїздки до Польщі відбулося засідання президії україно-польської парламентської асамблеї, якої я співголовою є, і разом з віце-маршалком Сейму Республіки Польща Річардом Терлецьким ми запланували проведення такої асамблеї на 23-25 березня. Всі питання, які пов'язані з цим, ми в порядку вирішення надамо нашій делегації, і я думаю, що ми повинні провести на високому рівні цю асамблею.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олено Костянтинівно.
Олександр Сергійович.
КОРНІЄНКО О.С. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, шановні українці! Перше, просто традиційно вже, так як ми знаходимось під час розгляду питання, продовжуємо знаходитись, звертаємось до наших колег із пропозиціями все-таки більш інтенсивно працювати. На минулому пленарному тижні у нас це вийшло, ми вважаємо, трошки темп розгляду правок до законопроекту про обіг, щодо обігу земель, про зміни до деяких законодавчих актів, він трошки пришвидшився. Це гарний знак ми в цьому вбачаємо. Можливо, весняний настрій і природа оновлюється.
Можливо, ми теж трошки швидше почнемо рухатись, тому що, дійсно, у нас на руках є просто перелік питань, які в порядку денному або до включення в порядок денний, але тут більше 100, мабуть, законів. І я впевнений, що третина з них точно важливі для всіх. І, як каже наш шановний пан спікер, можуть бути прийняті конституційною більшістю, там більше 300 голосів, і їх там будуть всі розділяти, що це важливо для консолідації парламенту.
Також щодо весни, щодо загальної політичної ситуації, не можна це оминути. Дійсно, прийшла весна, багато людей очікує посадок, які ми обіцяли в минулому році. Зрозуміло, що минулої весни ми просто б не встигли це зробити, цієї весни точно це треба буде робити. Тому дуже важливо у середу провести дуже серйозну розмову з нашими колегами, які очолюють правоохоронні органи, в першу чергу з очільником Генеральної прокуратури Русланом Георгійовичем Рябошапкою в плані того, як відбувається реформа прокуратури і чому, як це часто буває знову-таки в Україні у нас, велика системна реформа заважає поточній діяльності, заважає висувати підозри там конкретні і так далі.
Також є розмова непроста з Національним антикорупційним бюро, яке нам довго розповідало протягом останніх там п'яти років, що їм заважає відсутність політичної волі. Виявилось, що президенти змінюються, політична воля змінюється – роботи знову немає. Потім заважала відсутність Антикорупційного суду. Знову-таки політична воля - і Антикорупційний суд отримав приміщення, запрацював, знову-таки роботи немає. Тобто треба піднімати конкретні питання, як цю роботу налагодити.
Звичайно, щодо решти очільників і МВС, і СБУ, і ДБР… хоча до ДБР, мабуть, найменше поки що питань, вони нещодавно тільки перезавантажені, є питання щодо поточної діяльності і розгляду тих резонансних справ, які зараз у всіх на слуху. Наша спільна задача тут - зробити так, щоб все-таки справедливість почала в Україні відновлюватись – у формі посадок, не у формі посадок, – але щоб люди бачили конкретний результат роботи правоохоронної системи.
Те саме стосується і уряду. А я думаю, що цю розмову в середу фахово ми проведемо, задамо конкретні запитання, як так сталося, що курс, який обрало 73 відсотки населення і потім підтвердило дуже великою підтримкою на парламентських виборах, це правильний курс, і довіра до Президента зберігається, і довіра до цього курсу зберігається, але по факту в кишенях люди не відчувають це, в платіжках люди не відчувають це, в системних реформах люди не відчувають це.
З огляду, тим більше, на ту ситуацію безпекову, яка зараз в світі насувається, і з коронавірусом, і з можливою фінансовою кризою, нам точно треба переглядати системно, інституційно, що має робити уряд. Він має перетворитися на такий штаб своєрідний по усуненню цих загроз. Окремі напрямки потребують перегляду та реформування, точно ідея з укрупненням міністерств до кінця не спрацювала, ми про це вже давно говоримо. Точно ідея з тим, що вивести з поля зору промислову політику та взагалі економіку як окремий такий напрямок на рівні віце-прем'єра, теж вона не спрацювала. Треба повертатися, мабуть, до Міністерства промислової політики також, до такої ідеї.
І наостанок хотілось би повідомити, що ми продовжуємо консультації щодо децентралізації, змін до Конституції. Прямо зараз відбувається у Вінниці безпосередньо обговорення, вони повністю інклюзивні, за участю мерів, голів ОТГ, представників місцевого самоврядування. Іде така жвава дискусія по всій країні. Я думаю, що ми незабаром отримаємо якісну модель того, як місцеве самоврядування бачить в першу чергу децентралізацію.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олександре Сергійовичу.
Вадим Зіновійович Рабінович.
РАБІНОВИЧ В.З. Доброе утро, шановні колеги! З законами та кадровим призначеннями на цьому пленарному тижні ви і самі не знаєте, що робити, я так понял. Тому хочу висловитись трошки за інше, про те, що реально хвилює нормальних людей в нашій державі.
Декілька днів тому міністр закордонних справ нашої країни пан Пристайко повідомив, що Україна не буде святкувати 9 Травня. Але свята будуть. Хочу розповісти про ті пам'ятні дати і ювілеї, які ми будемо пишно призначати у 20-му році у столиці нашей Родины України Києві. Назву тільки три дати, там їх дев'ять.
130 років від дня народження Івана Полтавця-Остряниці, нациста, помощника Альфреда Розенберга і Еріха Коха, керівника організації нацистів українських.
Інше. 110-річчя від народження Василя Сидора (это утверждено сегодня), нацистського колаборанта, військового злочинця, бійця батальйону "Нахтіґаль", оберштурмбанн какого-то фюрера, убийца поляков, евреев и проводивший в Белоруссии операции по уничтожению мирных людей.
І ще одне: 120 рік від народження Володимира Кубійовича, організатора дивізії СС "Галичина".
Є ще інший перечень такий. Что я хочу вам сказать, хлопці? Шановні, ви зовсім охренели! Ви збираєтесь змусити нас святкувати дні народження фашистів. Ви хочете повернути нас в мракобесие нацизму. Наши герои – это воины Радянської армії, які визволили від нацизму Європу, звільнили від фашизму Україну. І саме їх ми будемо вшановувати, а не ваших фашистських прихвоснів, які стріляли в спини людей. І ви не примусите нас стояти на колінах, тому що більшість громадян України знають ціну фашистським ідеям.
Вам здається, що перемога буде за вами, але і Гітлер думав так, що перемога буде за ним. Побачите, де буде правда і де буде справедливість. Фашизм в Україні не пройдет, это я вам сразу говорю. Я звертаюсь до нормальних людей в Верховной Раде Украины, в этом зале: давайте зупинимо фашизм, давайте нарешті змусимо ввести в дію норму Кримінального кодексу про переслідування за пропаганду фашизму. Наші діди та батьки разом зупинили фашизм в 1945 році. І я сподіваюсь, що ми будемо святкувати 20-й рік як ще одне свято: рік визволення України від фашизму.
В мене ще є трошки час, я не знаю, що добавити до цього, я музыкальную паузу хочу поставить… (Лунає пісня "Вставай, страна огромная")
(Шум у залі)
РАБІНОВИЧ В.З. Це мій час!
РАЗУМКОВ Д.О. Вадиме Зіновійовичу, на виступ…
РАБІНОВИЧ В.З. Це мій час по закону!
РАЗУМКОВ Д.О. Вадиме Зіновійовичу, будь ласка, ви можете це…
РАБІНОВИЧ В.З. Я сейчас сам спою: "…с фашистской силой темною, с проклятою ордой". Спасибо вам большое.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Вадиме Зіновійовичу.
Ірина Володимирівна Геращенко.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Шановні колеги, півроку працює нинішній парламент - і рівень недовіри до нього вже 70 відсотків, очевидно чому. Так само ще менший рівень довіри до уряду Зеленського. І це означає насправді, що монобільшість і некомпетентний уряд сьогодні, які руйнують державні інституції і не реагують на відверті провокації, як ми бачимо і в сесійній зараз залі, і на Погоджувальній раді, несуть повну відповідальність за те, що відбувається з країною. Але падіння рейтингу самого Зеленського насправді і приводить до цього позачергового засідання, на якому відбудеться спроба перекласти відповідальність на виконавців, тому що немає сьогодні в Україні незалежного парламенту, немає незалежних правоохоронних органів і немає незалежного уряду. І мета цих спроб – це зробити ще більш залежний і репресивний апарат правоохоронних органів і так само ще більш залежний і реваншистський уряд.
От ви знаєте, ми прослухали тут спіч про посадки. Мені дуже прикро, що колеги наступають так активно на "граблі", які, ми бачимо, залишені на Банковій Януковичем. Тому що це уряд Януковича і сам Янукович, режим Януковича зосередились не на країні, не на економіці, а на посадках. Ми пам'ятаємо, чим це завершилося, і ми щиро бажаємо вам, колеги, не наступати на ці "граблі", а зайнятися тими питаннями, яких дійсно потребує сьогодні українське суспільство.
А українське суспільство дійсно задає питання, що відбувається у нас з економікою. Команда Порошенка, яку ви тут так любите критикувати, рік тому зробила все для індексації пенсій для 10 мільйонів пенсіонерів. Цього року індексація пенсій провалена урядом Зеленського з 1 березня.
Так само катастрофа відбувається з підтримкою вітчизняного виробника. Ми тільки повернулися з "Панютинського вагоноремонтного заводу", де в 18-му році три тисячі вагонів було відремонтовано або відбудовано. А минулого року, за часів вже нового уряду, тільки три вагони.
І виникає питання: що відбувається у нас з економікою? Чому цьому немає жодної уваги? Це, до речі, знаменитий 179 виборчий округ, де відбуваються вибори зараз за мажоритарним округом. І схоже, останні демократичні вибори в цій країні так само відбулися ще за часів Президента Порошенка. Тому що на 179 виборчому окрузі на всю задіяний адміністративний ресурс, наш кандидат Вікторія Пташник інформує, що сьогодні місцева влада регіональна заборонила зустріч виборців з нею в Скалонівці. І власне, ми би дуже хотіли, щоб нова команда навчилася чесно спілкуватися з виборцями. В тому числі і з "Панютинським вагоноремонтним заводом", де на 2 тисячі гривень кожному працівнику зменшили зарплати в той час, як радам оцим наглядовим "Укрзалізниці", ми пам'ятаємо, виплачують за лояльність і за правильну позицію до Зеленського по 500 тисяч гривень.
Ви знаєте, шановні колеги, ми думаємо, що єдина позиція, з приводу якої можна, щоб зараз збирали позачергове засідання Верховної Ради України, це були б зміни до бюджету відносно індексації пенсій, а також, як зазначили колеги, це і підготовка до коронавірусу, профілактики якого ми в Україні зовсім не бачимо.
І ще один момент. От наша політична сила намагалася зібрати підписи для проведення позачергової сесії для прийняття заяви до річниці анексії Криму, до шостої річниці крадіжки української території. Підписи під цією заявою, ми дякуємо за це, поставили партія "Голос", партія "Батьківщина" і група "За майбутнє". Жодного підпису від представників "Слуги народу" під цією заявою немає, хоча відповідну постанову в тому числі голосували і "Слуги народу" на профільному комітеті. Це є ваше ставлення до насправді дуже важливих тем безпеки і оборони.
І ми вважаємо, що, по-перше, не можна перетворювати сьогодні парламент на філію Банкової, це нечесно, коли Президент Зеленський намагається свої проблеми перекласти на призначений ним уряд. Депутати не мали жодного відношення, навіть з монобільшості, за визначення цього уряду, і тоді чесніше не міняти "шило на мило", як ви намагаєтеся це зробити цього тижня, а щоб сам Зеленський очолив уряд і вже і керував тим, що він збирається робити, в тому числі і з аферою під назвою "ринок землі".
На початку 90-х країну пограбували олігархи, коли провели абсолютно аферистичну так звану приватизацію. Зараз ви робите те саме, намагаючись вкрасти 10 мільйонів гектарів державної землі, без прозорого абсолютно кадастру землі, без встановлення мінімальної…
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Юлія Володимирівна Тимошенко.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я хочу зараз політику трохи відкласти в сторону і звернути вашу увагу на інтегральний показник життя країни. Це доходи зведеного бюджету України. Бюджет - це не просто документ і не просто цифри. Бюджет - це комплексне існування країни, це доходи, видатки, це здоров'я або нездоров'я нації.
Я хочу вам сказати, що я багато бачила, поки я перебуваю в політиці, досить кризових речей. Але я ніколи за все своє політичне життя не бачила, щоб за 2 місяці, за січень і лютий, не виконувався бюджет на 22,5 відсотка по доходній частині. Ви розумієте, що це таке? Ви розумієте, що ми недоотримали тільки за 2 місяці 27 з половиною мільярдів гривень? Я хочу вам сказати, що тільки митниця недодала 15 з половиною мільярдів гривень. Це означає хаос, бардак, нездатність керувати країною, це означає провал всієї політики тотально! Я вже не говорю про падіння промислового виробництва практично всі останні місяці з моменту приходу нового Президента до влади.
Дорогі друзі, ми – парламент, і ніхто з нас відповідальності не знімав. Якщо зараз ми пропустимо цю історію в країні, ми не тільки не здатні будемо фінансувати життя в країні, в нас просто буде колапс, з якого країну вже ніхто не зможе витягнути.
І те, що сьогодні ми не звертаємо на це уваги, про некомпетентність, починаючи від Президента, уряду, всіх його структур, всіх його систем влади до, по суті, провалу життя країни… Я хочу, щоб ми викликали сюди всіх людей, які до цього причетні, на чолі з Президентом і запитали про те, що робиться сьогодні з життям країни. Це не жарти вже. А ще й на фоні коронавірусу і початку світової фінансово-економічної кризи на базі коронавірусу… Ну, те, що робиться сьогодні з бюджетом, це колапс у країні.
Ми також чомусь не помітили, що у нас людина, в принципі, самоспалилася біля Офісу Володимира Зеленського, не добившись зустрічі з ним. І самоспалилася, тому що знають, що зараз 10 мільйонів гектарів державної землі продадуть на корупційній основі і не розпаюють вже більше ні атошникам, нікому, ні ветеранам землю! Ви що, з глузду з'їхали? Людина самоспалилася – взагалі в державі розмови на цю тему немає! Це вже не просто крик, це вже такі символи, на які не можна не звертати увагу. І продовжують при цьому просто проводити закон про розпродаж сільськогосподарської землі всупереч волі народу.
У мене в руках зараз два документи, я хочу, щоб усі на них подивилися. Перший документ – це Програма дій Президента, другий документ – це програма дій "Слуги народу" партії. Документ, який видав, підписав і на якому переміг Володимир Зеленський: "Мій перший законопроект, - я підкреслюю, перший законопроект! - про народовладдя, де (цитую) буде формувати народ основні завдання для влади через референдум". Вже більше 150 законів прийнято - закон про референдум навіть не внесений владою.
Друга історія – це обіцянки, які давала "Слуга народу", яка йшла на вибори парламенту. Тут написано: "Створимо механізм народного вето на щойно ухвалені закони". Покажіть мені цей механізм.
Ну, я, знаючи, що навмисно зараз зволікається час з референдумом, зволікається час із законами про вето, про народовладдя, про все, я послухала сьогодні і зрозуміла, що їх не буде, поки не буде продана вся земля, всі порти, аеропорти, надра, вся наша стратегічна власність. От тоді вони подумають про референдум.
І тому я хочу вам сказати, що в мене є добра новина для країни і погана для влади. У нас є рішення Верховного Суду від 25 жовтня 19-го року, де вони дослівно сказали, що після скасування Закону про референдум, останнього, діє на сьогоднішній день Закон про референдум 91-го року.
І тому я закликаю і владу, і опозицію негайно проаналізувати цю ситуацію і на базі цього Закону про референдум 91-го року призупинити розбазарювання землі, портів, аеропортів, залізних доріг, газо- і нафтопроводів, а негайно почати, як ви обіцяли країні, питати у людей, що робити з власністю народною. І тому тільки референдум, і ми вимагаємо від вас відповіді: Закон про референдум 91-го року.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Рахманін Сергій Іванович.
РАХМАНІН С.І. Дякую.
Ну, спочатку про поточне. Щиро дякую, Дмитре Олександровичу, за змістовну розповідь про те, як виглядатиме порядок денний позачергової сесії. Але є два зауваження.
Перше. З поваги до такої шановної інституції, як вищий законодавчий і вищий представницький орган, було би доцільно і доречно, щоби пункт порядку денного, який формулюється як "про Кабінет Міністрів", ніс більш змістовне смислове навантаження. Тому що зрозуміти, що ми збираємося обговорювати, мені незрозуміло, і я не знаю, як пояснювати фракції. Я думаю, керівники інших фракцій так само не знають, про що ми будемо говорити. Хотілося б, щоб з поваги до Верховної Ради ініціатор скликання позачергової сесії більш доцільно і зрозуміло, і змістовно пояснював, що нам пропонується розглянути.
Друге питання. Судячи з коментарів, які дають навіть політики досвідчені і обізнані з чинним законодавством, я просто нагадаю, так, між іншим, що відповідно до Конституції і чинного законодавства після можливої заяви про відставку голови уряду весь уряд іде у відставку, і весь уряд на чолі з Прем’єр-міністром (всі міністри і Прем’єр-міністр) виконують свої повноваження до формування нового уряду. Всі, підкреслюю. Покладати обов'язки Прем’єр-міністра ні на кого іншого не можна буде. І, крім того, крім всього іншого, нагадую, що людина, яка виконує обов'язки Прем’єра, не має права підписувати цілу низку важливих документів, а позаяк в уряді у нас першого віце-прем'єра немає, то у нас буде проблема. Тому ті, хто збираються зараз змінювати кадровий склад уряду, мусять мати це на увазі. Просто нагадую для тих, хто забув законодавчу базу.
Тепер про вічне. Минулого тижня партія "Голос" презентувала свій план, ми назвали його: "Стратегія холодної деокупації". Це про те, що якщо ми будемо забувати про те, що у нас іде війна і не будемо робити відповідних кроків, то такі важливі питання, як наповнення бюджету, кадрові питання чи боротьбу з коронавірусом буде виконувати окупаційна влада, а не українська. Дуже не хотілося б, щоб ми до цього дійшли. Просто нагадуємо, що йде війна. У нас є пропозиція на столі, ми щиро сподіваємося, що всі політичні сили, всі зацікавлені органи і особи долучаться, щонайменше, до обговорення цього документа, тому що, якщо ми не будемо робити конкретних кроків, то колаборація, орда, і все те, про що говорив Вадим Зіновійович, стане реальністю нашого життя, а не звітом про історію. Тому що нас штовхають якраз в обійми орди, штовхають в обійми тих, хто називає себе антифашистами, але є фашистами за суттю. І дуже не хотілося, щоби ми просто на це дивилися. Давайте щось зробимо для того, щоб цього не сталося.
Ну і, нарешті, про перспективне. Щиро сподіваюся, що в осяжному майбутньому ми продовжимо розгляд законопроектів різних, і хотілося б, щоб, зокрема, ми (ми – мається на увазі українська влада) виконали зобов'язання, які неодноразово на себе брали. Це брала попередня влада і це неодноразово робила чинна влада. Йдеться про скасування надмірної опіки Служби безпеки України над підприємцями. Вони від цього страждали і страждають, на превеликий жаль. Були різні зобов'язання, але справа з місця так і зрушилась. Я нагадаю, що ще в вересні минулого року фракція "Голос" подала законопроект 2090, який протягом кількох місяців вдало мандрував між двома комітетами і жодного разу так і не був розглянутий комітетом. На жодному з комітетів, які визначалися Головою Верховної Ради як головний, незважаючи на те, що, ще раз підкреслюю, він поданий був на початку вересня минулого року.
Більше того, жоден законопроект, який регулював це питання, до Верховної Ради не поданий. Ми пішли ще далі: ми запропонували ще один законопроект 3087 - про Бюро економічної безпеки, який теж регулює питання, щоб у нас відповідні конституційні і передбачені законодавством органи здійснювали всі регуляторні питання, які стосуються бізнесу, щоби усунути Службу безпеки від непритаманних їй функцій.
І наостанок, 2524 – це ще один законопроект, внесений нашою фракцією – фракцією "Голос". Він стосується речей, про які ми дуже часто говоримо: про кроки назустріч малому і середньому бізнесу. Це законопроект, який вносить за формою нові стосунки між бізнесом і податковими органами, а за суттю робить їх більш прогресивними.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Тарас Іванович Батенко.
БАТЕНКО Т.І. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні колеги, друзі! Ми сьогодні, цього тижня, будемо покладати великі надії на позачергове засідання сесії Верховної Ради України, насамперед у частині кадрових питань і звіту силовиків. Особливо в контексті того, що зараз відбувся брифінг Прем’єр-міністра України паралельно з нашою Погоджувальною радою, де Прем’єр усім очікуванням українців заявив, що у нас все добре, зима була тепла. Такий собі стан паралельної реальності, в якому перебуває сьогодні Прем’єр-міністр України.
Колеги, ми вважаємо, що уряд сьогодні потребує радикального перезавантаження, адже ми не бачимо жодних реальних позитивних зрушень в економіці. Уряд доповідає про зниження податкового навантаження, проте не наводить жодних підтверджень цьому. Більше того, з вересня місяця не було внесено до Податкового кодексу змін, якими було б зменшено або скасовано будь-які податки та збори. Більше того, прийнятим законопроектом 1210 вводяться декілька надзвичайно складних і обтяжуючих регуляцій та правил для бізнесу. Твердження уряду, що бізнес та громадяни мають доступ до значно дешевших фінансових ресурсів лише частково відповідає дійсності. Відсоткові ставки, як ми знаємо, на кредити банків жодним чином не змінилися за цей час і надалі становлять понад 20 відсотків річних. Не передбачено в бюджеті жодних програм компенсації, збільшення доступності фінансових ресурсів, наприклад, компенсації відсоткової ставки за кредитами банків.
Запровадження РРО для малого бізнесу, котре подається як досягнення, що призвело до виведення бізнесу з тіні, призводить до еміграції бізнесу з України. Малі і середні підприємці пікетують Офіс Президента, тим не менше ці пікети нічого не дають і вони виїжджають на заробітки до інших країн.
Міністр фінансів і міністр економіки розійшлися в сумах, необхідних для наближення України до європейських країн. Про яку єдину фінансову та економічну політику ми можемо говорити, може говорити цей уряд? І як наслідок ми маємо подальше падіння промислового виробництва, про що кажуть мої колеги, недоотримання державним бюджетом десятків мільярдів гривень з початку року, зменшення темпів росту внутрішнього валового продукту, відсутність внятного макроекономічного прогнозу з боку уряду.
На кого чи на що на цей раз недоліки буде покладати, списувати цей уряд? На коронавірус? Поки міністр охорони здоров'я відпочиває в санаторії в Нових Санжарах в своєму космічному костюмі, в Україні навіть зникли банальні марлеві маски.
Служба безпеки України має негайно перевірити інформацію ЗМІ про скуповування і подальший перепродаж до Китаю порядку 28 мільйонів штук захисних засобів і можливу причетність до цього факту, як ми знаємо з засобів масової інформації, посадових осіб Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я. І ми будемо заслуховувати Службу безпеки якраз в середу. Давайте оце питання, ми сподіваємося, почуємо конкретну відповідь з боку компетентних органів.
Шановні колеги, як ми убезпечимо українців від коронавірусу, він в усіх на слуху, крім підняття морального духу медиків, яким сьогодні займаються урядовці? Тому сьогоднішні заходи уряду із захисту українців викликають більше сміх, ніж говорять про серйозність намірів.
Не менший страх в суспільстві на сьогодні від так званої медичної реформи. Як відомо, з 1 квітня через новації і реформу вторинної ланки оптимізується і закриється чимало медичних закладів, скоротять ліжко-місця, а це загрожує звільненням сотень лікарів, які сьогодні і так працюють за мізерну зарплату. Наша пропозиція, депутатської групи "За майбутнє" – перенести цей етап медичної реформи, переглянути його і підготуватися до нього більш ретельно. Але чи чує нас в цьому питанні, медиків і простих громадян, Міністерство охорони здоров'я?
Ми вимагаємо також проведення парламентських слухань, Дмитре Олександровичу, за участю медпрацівників з усієї країни, обговорення механізмів впровадження такої реформи та забезпечення виживання медзакладів. Ми розуміємо, що автономія комунальних лікарень переведе їх в комерційне комунальне підприємство і створить загрозу закриття, тому що місцеві ради не потягнуть фінансування самостійно багатьох медичних закладів.
І головне, ми вважаємо, що за результатами сьогоднішніх соціально-економічних і фінансових показників країни уряд не справляється з покладеними на нього обов'язками. І ми сподіваємось, що на позачерговій сесії Верховної Ради України поряд із невідкладними законопроектами, визначеними Президентом України, буде розглянуто і прийнято питання відставки уряду України, і насамперед через некомпетентність ряду міністрів на чолі з Прем'єр-міністром України, і ми проголосуємо за новий уряд антикризових менеджерів, які справляться з викликами, які сьогодні є в державі.
Щодо звітів силовиків, ми очікуємо інформацію про звіти, з якими би ми могли завчасно ознайомитись напередодні і поставити конкретні питання. І якщо буде можливість і доцільність, я пропоную в рамках години уряду в п'ятницю заслухати віце-прем'єр-міністра України пана Дениса Шмигаля з питань децентралізації, які теж наболілі, сьогодні на порядку денному українського суспільства.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Тарасе Івановичу.
Бакунець Павло Андрійович.
БАКУНЕЦЬ П.А. Павло Бакунець, депутатська група "Довіра". Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні українці, наша група "Довіра" складається виключно з мажоритарників. І звичайно, що ми працюємо регулярно в громадах на територіях своїх округів, і тому з перших уст ми знаємо про ці проблеми, які є в людей, які живуть на тих територіях, а особливо знаємо про проблеми, які турбують цих людей, котрі управляють цими територіями в органах місцевого самоврядування.
Тому перше, глобальне. Зміни до Конституції щодо децентралізації, оголошення про їх загальнонаціональне обговорення – це точно правильний крок. Але в жодному разі не можна перетворити це обговорення на формальність. Ми вже з вами маємо досвід попередніх законопроектів, які зняли з розгляду. Тому, наголошую, змінювати Конституцію, а особливо повноваження місцевого самоврядування, можна лише після врахування позицій представників цього врядування, бо саме їм за цими правилами жити, саме їм за цими правилами розвивати і розбудовувати наші громади. І такі міста, як Новояворівськ на Львівщині, Теребовля на Тернопільщині, Хуст на Закарпатті, Бахмач на Чернігівщині, Миргород на Полтавщині, Сєвєродонецьк на Луганщині і всі інші громади України, вони є опорою і вони є двигунами розвитку цієї країни. Тому позиція місцевого самоврядування має бути основною.
Тому ми в групі "Довіра" пропонуємо, щоб у кожній області публічно по декілька разів обговорили даний законопроект. І попередньо при цьому на зустріч запросили всіх представників органів місцевого самоврядування на даних територіях, а також представників громадських організацій, які зацікавлені в цій темі.
Також на вихідних ми почули від представників місцевих громад про неналежне обговорення в деяких областях перспективного плану базового рівня - створення об'єднання територіальних громад. Багато таких можливих майбутніх ОТГ не були враховані в перспективних планах десь, можливо і навіть всупереч місцевим громадам. Тому є пропозиція, аби профільні департаменти в Міністерстві розвитку громад і територій ще раз додатково при заслуховуванні в Києві вислухали і представників цих громад.
Друге нагальне, наболіле. Нові Санжари – провал комунікації влади з людьми і керівництвом на місцях. Але минулого не зміниш. Нам лише треба засвоїти урок. І зараз, коли в регіони повинні направляти тест-системи, ми знову з вами стаємо на ті самі "граблі". Людей ніхто не інформує, як будуть розподілятися ті системи, в які вони медичні заклади надійдуть. Натомість через цю непоінформованість і паніку медичні маски в аптеках вже все ж таки… просто немає їх, вони є в дефіциті або коштують в наших аптеках втричі дорожче.
Висновок: Міністерство охорони здоров'я не в силі належно проінформувати громадян про свої плани і про свої заходи. Тоді як же ж вони планують готувати людей до другого етапу медичної реформи, який повинен вже стартувати в квітні цього року? Послуги, які увійшли до програми медичних гарантій, буде оплачувати Національна служба здоров'я України. Така модель працює в багатьох країнах.
Але нам не говорять про те, що фінансуватися будуть не всі послуги, які зараз надає та чи інша лікарня, а лише ті, які визначить служба здоров'я. І тому, коли служба здоров'я не укладе контракт з лікарнею на певний вид послуг, то ця лікарня змушена буде або шукати кошти в місцевих бюджетах, або, що ще гірше, закривати ті чи інші відділення в лікарнях маленьких на місцях.
Все це тривожить мене і моїх колег депутатської групи "Довіра". Тому перед початком другого етапу медичної реформи ми пропонуємо в березні в парламенті все ж таки заслухати профільного міністра. Звичайно, якщо вона зможе, адже вона знаходиться на карантині. Тому, можливо, через те нам і потрібні кадрові зміни в даному міністерстві.
І наостанок. Сьогодні ми всі з вами знаходимося в особливому періоді початку посту, тому бажаю усім нам робити вчинки, достойні моральних скарбів.
Дякую за увагу.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Павле Андрійовичу.
Руслан Олексійович Стефанчук, Представник Президента України у Верховній Раді України.
СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую, вельмишановний Дмитре Олександровичу.
Шановні присутні, як ви вже зазначали, Президент України справді ініціював позачергове засідання Верховної Ради, і причина цьому одна: оскільки Верховна Рада фактично заблокована розглядом Закону про ринок землі, але треба приймати нагальні рішення, в тому числі і здійснювати парламентський контроль. Тому жодних якихось перетягувань повноважень, про що тут звучало, немає. Президент реалізував єдине своє процедурне і процесуальне повноваження – оголосити про скликання цього позачергового засідання і визначив той порядок питань, які він би пропонував розглянути.
Друге. Що стосується нашої одвічної перепалки щодо питань землі і референдуму, я вкотре, вкотре підтверджую... Мені, по-перше, приємно, що нарешті наші політичні опоненти почали читати програму Президента і дійшли до сторінки першої, але на наступній сторінці написано, що основним завданням цієї програми є формування умов для відкриття ринку землі. Це обіцянка Президента, яка була підтримана переважною більшістю громадян України, і тому він її реалізує.
Що стосується взагалі… Перший законопроект, не перший, просто, якщо уважно подивитися і читати програму далі, всі ці структурні елементи погруповані на блоки. Так от, в плані народовладдя першим законопроектом буде Закон про всеукраїнський референдум. Я вам показую його. Ось проект є, який напрацьований групою, кому інтересно, ви подивитесь. Це великий серйозний структурний документ, який ми напрацьовували впродовж надзвичайно тривалого часу. І в тому числі мені видається, що формування положень цього проекту, ми не можемо говорити про 91-й рік чи якісь інші, тому що не Верховний Суд наділений правом визначати, які законодавчі акти діють в Україні, це виключно компетенція парламенту України. І тільки парламент України повинен розглянути і визначити той механізм законодавчо, який повинен існувати. І тому мені видається, що, чим скоріше ми візьмемося за цей законопроект, чим скоріше ми його обговоримо і внесемо, і почнемо дискусію, тим скоріше Україна отримає повноцінний механізм, який буде давати можливість народовладдя в державі. Але це перший етап, далі ми розпрацьовуємо цілий ряд інших законопроектів, які будуть включені до великого пакету, що стосується народовладдя.
І ще хочу підкреслити, ми глибоко переконані, що такий важливий інструментарій, яким є референдум, потребує детального, помолекульного опрацювання всіх положень, тому що ми, працюючи в робочій групі, вже знаходили ті чи інші запобіжники, які повинні були діяти. Тут поспіх не може бути, і причина цьому, що поспіх привів великих професіоналів, як нам розказували в попередніх скликаннях, до тієї ситуації, що сьогодні ми маємо скасоване Конституційним Судом України положення про судову реформу, яка вважалася великим досягненням всіх попередніх часів і народів, і маємо сьогодні два верховних суди: один – Верховний Суд України, другий – Верховний Суд. Тому нам ще з парламентом потрібно буде визначитися, як вийти з цього колапсу, до якого привели "послідовні" і "професійні" дії.
Крім цього, я хочу нагадати, на минулому тижні ми отримали рішення Європейського суду з прав людини, яким було визнано порушенням прав людини і громадянина положення, окремі положення Закону "Про очищення влади". І сьогодні, наскільки я знаю, чи завтра, Конституційний Суд переходить до розгляду цього питання. Ми можемо отримати ще одну неприємну річ, яка пов'язана з тим чи іншим вирішенням цього питання. Це ті виклики, які стоять перед нами.
Тому є пропозиція сконцентруватися на цьому і забезпечити все, щоб ми добилися основного – захисту прав людини. І, до речі, земля - це теж про захист прав людини.
Хто не знає, хочу нагадати: Європейський суд у своєму рішенні чітко вказав, що не було правових причин вводити мораторій. І, крім цього, він вважав, що в цьому мораторії і в цьому підході, який сьогодні існує, є яскраве порушення статті 1 Протоколу першого Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод. Тому нам треба визначитись: ми або з європейським світом і будуємо нову, зрозумілу систему відкритого ринку земельних відносин, чи і далі перебуваємо в якихось незрозумілих питаннях. Тому прохання підійти до цього конструктивно.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Шуляк Олена Олексіївна, Постійний представник Кабінету Міністрів України у Верховній Раді України.
ШУЛЯК О.О. Шановний пане головуючий, шановні колеги, на цьому тижні в Україні стартує офіційно проект, який називається "Велике будівництво", і стосується він інфраструктурної модернізації України.
Всі підготовчі роботи, починаючи від уряду до голів ОДА, вже виконані, і основна задача проекту - до кінця року по всій країні будівництво чи капітальна реконструкція 6 500 тис. квадратних метрів доріг, 249 шкіл, 157 дитсадків, 212 центрів екстреної медичної допомоги, 427 медичних амбулаторій та 172 спорткомплекси. Очікується створення приблизно 150 тисяч нових робочих місць.
У мене велике прохання до парламенту. На сьогодні вже зареєстровані і пройшли комітети законопроект 2680, який стосується спрощення дозвільних процедур при капітальному ремонті та реконструкції автомобільних доріг, та законопроект 2698, який стосується більше якості вироблених в Україні будівельних матеріалів. При змозі включити до розгляду саме ці законопроекти в березні місяці.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олено Олексіївно.
Ткаченко Олександр Владиславович. А хто ще бажає?
ТКАЧЕНКО О.В. Добрий день, шановні колеги. Хотів би одразу зауважити стосовно питання по Суспільному мовнику: воно буде вирішено сьогодні-завтра урядом. Питання довге, воно виникло через борг НТКУ перед компанією Euronews, але сьогодні-завтра воно буде вирішено.
Те саме з приводу Суспільного мовника. У нас вже другий місяць знаходиться на поданні до Верховної Ради прийнятий комітетом Закон про зміни до Закону про Суспільного мовника, який в тому числі дозволить на якісному рівні провести висвітлення Олімпійських ігор. Через те, що ми досі обговорюємо Закон про землю, ми і до цього питання, і до питання про іномовлення підступитися не можемо. Я вже не кажу про ті нагальні проблеми, про які вказав пан Стефанчук щойно у своєму виступі.
І тому знову закликаю наших колег розблокувати діяльність Верховної Ради і дозволити працювати ефективно, в тому числі, щоб не виникали питання, про які зараз іде мова щодо Суспільного мовника.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олександре Владиславовичу.
Наталуха Дмитро Андрійович.
НАТАЛУХА Д.А. Дякую.
Шановні колеги, шановний пане Голово! Хотів би відзначити аспекти падіння промислового виробництва і тієї кризи, свідками якої ми на сьогоднішній день, на жаль, є.
Комітетом з економічного розвитку було прийнято рішення запровадити "промисловий порядок денний" у комітеті і найближчим часом напрацювати наступні проекти законів: Закон про локалізацію іноземного виробництва на території України, Закон про індустріальні парки з відповідними преференціями, зміни до законів про державні закупівлі в контексті стимулювання виробництва національними промисловцями різного масштабу і спрямування, від легкої до важкої промисловості, за рахунок створення певних преференцій. Доктрина економічної безпеки, яка буде передбачати так само мінімально допустимі обсяги промислового виробництва; зняття ПДВ на виробництво електромобілів, тому що абсолютно дисбалансована ситуація, коли ПДВ не стягується при імпорті, але при виробництві на території України цей податок діє. А також низка інших законопроектів, які будуть спрямовані на те, щоб максимально полегшити вітчизняним виробникам власну діяльність на території України, стимулювати їх експортний потенціал і запустити нарешті Експортно-кредитне агентство для того, щоб реалізувати цей задум і цю ідею.
Дуже дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Михайло Борисовичу Радуцький.
РАДУЦЬКИЙ М.Б. Дякую.
Хотів би шановному колезі з групи "За майбутнє" додати, що коли в крані немає води, то це теж я, і по ночах кровь младенцев – це теж я. Ну, це так… Вибачте за відступ.
Що стосується… (Шум у залі) Вибачте, я вас не перебивав! Що стосується… Є одна дуже велика проблема. З 1 квітня вступає в дію Закон про державні публічні закупівлі. У зв'язку з цим в нас створена Державна закупівельна агенція при МОЗ України. Є два закони, які регулюють її діяльність – це закони 2538 і 2539. Шановні колеги, якщо ми їх не проголосуємо до 1 квітня, в нас буде дуже велика проблема: ми не зможемо закуповувати ні ліки, ні медичне обладнання, ні витратні матеріали. Тому дуже прошу колег або зняти декілька правок, щоб ми встигли все ж таки в березні проголосувати цей закон, це стосується правок по землі, або треба скликати ще одну додаткову сесію, треба збирати депутатські підписи. Ну, це є проблема, і дуже велика. Це, до речі, закон авторства колег з партії "Голос", це треба робити, інакше буде біда. (Шум у залі)
РАЗУМКОВ Д.О. Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе.
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую.
Шановний пане Голово, шановні колеги! Звичайно, прикро, що Президент Зеленський вважає, що це нормально, що народні депутати України можуть дізнаватися про порядок денний позачергової сесії із повідомлень журналістів, але я рада, що нарешті він уже є і на сайті Верховної Ради.
З огляду на те, що був оприлюднений цей порядок денний, хочу звернути увагу на один із законопроектів, де наш комітет є головний, - це закон, проект закону про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України і Урядом Французької Республіки щодо офіційної підтримки посилення морської безпеки та охорони України (реєстраційний номер 0025).
В бюджеті нашої країни, у державному бюджеті на цей рік, зазначена сума авансового платежу, який має бути виплачений Україною, 20 з половиною мільйонів євро є передбачено.
Разом з тим, в уряду, на жаль, немає спільної позиції щодо цього проекту закону, цієї ратифікації: Міністерство внутрішніх справ наполягає на тому, що це є достатньою сумою, що закладена в бюджет, а Міністерство фінансів у своєму висновку для нашого комітету повідомило про те, що фінансово-економічні розрахунки по цьому законопроекту не містять інформації про збільшення граничного обсягу державного боргу і витрати з державного бюджету для Держприкордонслужби, які будуть необхідними після ратифікації і після підписання цього рамкового договору.
Тому я прошу під час засідання залучити до обговорення цього законопроекту не лише Міністерство внутрішніх справ, яке є головним в цій рамковій угоді, а і Міністерство фінансів України.
Дуже дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Іванно Орестівно.
Єдина ремарка на ваш виступ. Я хотів би вам зазначити, що Розпорядження Голови Верховної Ради про скликання позачергового засідання Верховної Ради було надіслано за системою електронного документообігу з переліком питань, які пропонувалися до розгляду, ще в п'ятницю. Додаткове питання було надіслано також в Розпорядження Голови Верховної Ради України в суботу. Тому я думаю, що говорити про те, що ви дізналися із засобів масової інформації, не зовсім коректно.
Дякую.
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. (Не чути)
РАЗУМКОВ Д.О. Тоді ви можете частіше звертати увагу на систему електронного документообігу. (Шум у залі) Ірино Володимирівно…
Дякую. Ну, і мені тоді теж не треба. Дякую.
Олександр Михайлович.
ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Дякую.
Шановні колеги, хотів проінформувати з приводу Закону 3003 – це про допуск підрозділів збройних сил інших держав. Ситуація вже критична. Хочу зазначити, що до Міністерства оборони України надходять звернення інших іноземних партнерів щодо наявності вже проблемних ситуацій. Два приклади невеличких вам наведу.
У канадської сторони виникли проблеми з логістичним забезпеченням своїх збройних сил, які залучені до підготовки визначених підрозділів Збройних Сил України за стандартами провідних держав світу, і також представники збройних сил Республіки Польща не змогли прибути на територію України з озброєнням та обладнанням в рамках підготовки особового складу військових частин та підрозділів Збройних Сил України за участю польських інструкторів. Тому маю велику надію, що в середу на позачерговому пленарному засіданні ми розглянемо цей законопроект.
Також хотів би зазначити, що багато дуже законопроектів чекають розгляду. Це в першому читанні 2592 - про військовий обов'язок та військову службу; 2618 - про протимінну діяльність в Україні. Для розгляду у другому читанні: 2247 - це проект Закону про внесення змін до законодавчих актів України щодо військових звань військовослужбовців; 2343 - про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Тому маю надію, що парламент запрацює в повному обсязі.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Наступна. Галина Миколаївна Третьякова.
ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Я дякую за надане слово.
Хочу повідомити, що в Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів підготовлені до розгляду 13 законопроектів, серед яких у тому числі і врегулювання питання пенсійного забезпечення. Це законопроект 2494, він передбачає, і гроші на ці дії передбачені державним бюджетом, він передбачає запровадження державної соціальної допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та потребують постійного стороннього догляду. Сума, яку планувалося їм доповнити, це 670 гривень на місяць. Цей законопроект заблокований у зв'язку з тим, що ми не можемо його прийняти у Верховній Раді наразі. Крім того, цим законопроектом підвищуються соціальні гарантії для дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, у тому числі для дітей з інвалідністю.
Також ми не можемо прийняти досі постанову про рекомендації парламентських слухань на тему: "Проблеми формування прожиткового мінімуму", - хоча парламентські слухання ми провели ще 18 грудня. Цей нормативний документ має встановити в Україні нарешті чесний прожитковий мінімум. І по парламентських слуханнях висновок такий, що він не може бути нижче, ніж 4 тисячі гривень. Відповідно збільшення прожиткового мінімуму, що є фактично впровадженням в Україні норм Європейської хартії, буде тягнути за собою зміни і оподаткування. Відповідний законопроект за авторством пана Холодова внесений у Верховну Раду, який передбачає неоподаткування суми в розмірі 4 тисячі 700 гривень. Всі ці норми спрямовані на покращання життя українця в першу чергу. Ми не можемо розпочати ці реформи у зв'язку з тим, що в парламенті розглядається законопроект про землю, і відповідно час, коли він буде вирішений, не є зрозумілим.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Нестор Іванович Шуфрич.
ШУФРИЧ Н.І. Дякую. Шановний Дмитре Олександровичу, шановні колеги! Мене не може не обурювати позиціювання Прем’єр-міністра України. От сьогодні на своєму брифінгу, не знаю, навіщо ви його туди взагалі пускаєте, він заявив: "Я ніяких заяв по состоянию на цю хвилину не писав, так же багато знаю та чув. Очевидно, що у нас будуть по цьому питанню консультації з Президентом та парламентом".
Я хочу підняти стенограму від 17 січня, коли Прем’єр-міністр України зробив заяву, що він написав заяву про відставку, Президенту України віддав, на ім'я Голови Верховної Ради України. Інформації, що йому цю заяву повернули, я не чув, і у нас у секторі реєстрації ця заява не зареєстрована. Тому, знаєте, деколи краще жувати, ніж говорити. Ну, угомоните уже его, пусть помолчит хоть эти два дня. Це образа. Я вважаю, що 17 січня нас обманули, якщо він говорить, що ніяких заяв не писав. З цим теж треба розібратись.
До пана Михайла Радуцького. Пане Михайле, я пропоную за ініціативою 150 народних депутатів, які у вас є, на п'ятницю після обіду провести ще одне позачергове пленарне засідання і прийняти всі закони, які є актуальними. Мої поправки, яких залишилось біля двохсот вісімдесяти, на цей процес ніяк не впливають. Але ми готові з вами працювати під час позачергового пленарного засідання. Будь ласка.
Третє питання. Шановні колеги, в умовах, коли в присутності губернатора Львівської області у приміщенні обласної державної адміністрації нападають на народного депутата України Наталю Королевську під час виїзного засідання Комітету з питань соціальної політики, – я вважаю, що це демонстрація нездатності влади сьогодні виконувати свої функції. Треба притягнути до відповідальності і главу адміністрації, якщо він це спонукав, і тих, хто створив цей напад.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Наступний хто з голів комітетів бажає виступити? Все?
Шановні колеги, в нас залишилося питання щодо "години запитань до Уряду". Наскільки я розумію, було запропоновано Батенком. Це про стан реформи місцевого самоврядування та децентралізації в Україні. Я так розумію, що заперечень немає. На п'ятницю на "годину Уряду" запрошуємо міністра розвитку громад та територій України.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А Секретаря ради національної безпеки і оборони?
РАЗУМКОВ Д.О. Це "година запитань до Уряду". На жаль… Якщо лише позачергове… Ми не можемо запросити, тому що в нас не передбачено Регламентом. (Шум у залі)
Ні. Дякую. Я думаю, що ми зможемо це окремо проговорити. Дякую.
Шановні колеги, я всім бажаю плідного й ефективного тижня роботи Верховної Ради України.
Дякую.