СТЕНОГРАМА
засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій
(депутатських груп) у Верховній Раді України
11 листопада 2019 року
Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.
РАЗУМКОВ Д.О. Доброго ранку, шановні колеги! Доброго ранку, шановні представники ЗМІ, шановний Апарат! Я пропоную переходити до нашої роботи, щоб не затягувати час. У нас буде, я розумію, достатньо напружений та важкий тиждень, дуже багато важливих питань, які треба буде розглянути на пленарних засіданнях Верховної Ради України.
Одночасно з тим хотів би подякувати вам за позаминулий тиждень, коли ми розглянули 51 питання порядку денного. Зокрема 12 проектів законів було прийнято в цілому, а 10 законопроектів прийнято в першому читанні за основу. Також було оголошено Оленою Костянтинівною 203 запити народних депутатів України.
На цьому тижні передбачено до розгляду питання проекту Закону "Про Державний бюджет на 2020 рік". У нас є сьогодні Прем'єр-міністр України Олексій Валерійович Гончарук. Я звертаюсь до Комітету з питань бюджету, у своєму засіданні уважно розглянути та проаналізувати поданий урядом проект бюджету на предмет врахування тих бюджетних висновків Верховної Ради України, які були запропоновані до бюджету на 2020 рік, та надати висновок комітету щодо проекту бюджету народним депутатам України для того, щоб, скоріш за все, в четвер ми змогли розглянути цей важливий законопроект і, можливо, якщо все буде добре, підтримати та затвердити бюджет на 2020 рік.
Також хотів би звернути вашу увагу, що минулого тижня була дуже важлива подія і, на щастя, не відбулось голосування в Бундестазі щодо "Північного потоку-2". Це важливе питання пов'язане зі стратегічними цілями нашої держави, з питаннями національної безпеки не лише України, а й багатьох держав Європейського Союзу так само. Підключалися до цих процесів різні органи влади, в тому числі Верховна Рада України, у мене була змога поспілкуватися з колегою з Німеччини. Станом на сьогодні це питання будуть розглядати все ж таки, але вже на цьому тижні. Тобто у нас з'явився додатковий час для висвітлення та відстоювання нашої позиції на міжнародній арені. Я сподіваюся, цим скористаються наші колеги з МЗС та інших організацій, які сьогодні більш ніж ретельно займаються цим питанням.
Я пропоную перейти до виступів наших колег, якщо ви не маєте заперечень.
Слово надається Руслану Олексійовичу Стефанчуку, Першому заступнику Голови Верховної Ради України.
СТАФАНЧУК Р.О. Дякую.
Вельмишановні колеги, ви бачите, у нас цей тиждень за попереднім проектом порядку денного є надзвичайно насиченим. Єдине, що я попросив би все-таки і вношу прохання таке як Представник Президента України все ж таки віднайти можливість у цей тиждень, це і прохання до комітетів, де потрібно попрацювати: питання, пов'язані з демонополізацією спиртової галузі (2300), питання, пов'язані з відповідальністю за незаконне видобування бурштину, теж я попросив би аналогічно визначитися щодо питань, які пов'язані з легалізацією ігорного бізнесу. І ті проекти, які ми обіцяли нашим виборцям, це питання деофшоризації (це 1209, 1210), також віднайти можливість їх внести в цей порядок денний з тим, щоб ми мали можливість оперативно відреагувати на запити суспільства і допомогти не тільки правильно розподіляти бюджет, але створити нові напрямки щодо його наповнення по тих галузях, які сьогодні є визначальними.
Крім цього, я хотів би повідомити наших колег, що ми активно працюємо над завершенням блоку проектів законів, які стосуються народовладдя. Ви знаєте, це була основна обіцянка Президента України. Ми вийшли десь на 7-8 законопроектів, які, починаючи від всеукраїнського референдуму, місцевого референдуму, електронних петицій і народних законодавчих ініціатив, народного вето на закони і прийняття рішень, і так далі, і тому подібне, ми теж розробляємо, я думаю, ближчим часом вони будуть внесені до зали.
Також я хотів би попросити, щоб ближчим часом… Сьогодні вже буде, наскільки я розумію, актуалізована кінцева редакція зауважень щодо Виборчого кодексу, щоб вони віднайшли можливість, і Виборчий кодекс, як і обіцяв Президент України, з відкритими списками запрацював в Україні.
Крім цього, завершується робота щодо змін до Конституції України, які стосуються децентралізації влади. І окрема ініціатива, про яку ми обговорювали неодноразово з депутатами усіх фракцій, це зміни до Регламенту для того, щоб оптимізувати саме сесійну роботу і визначити два етапи – це дебатну основу і прийняття рішень для того, щоб розрізнити ці от речі.
І аналогічно, це питання по Закону про капеланство. Теж в нас є ініціатива від капеланів України з тим, що вони хочуть регламентувати свій статус. Ми зараз співпрацюємо і з Кабінетом Міністрів України, і з Офісом Президента, щоб правильно виписати ці речі, тому що ці от люди, які викладають свою душу і допомагають нашим захисникам і на передовій, повинні мати відповідні свої статусні речі. Це, в принципі, основне.
І я теж хочу побажати плідного нам тижня, і щоб ми нормально завершили, тому що далі наступних два тижні – це робота в округах і робота в комітетах, щоб те, що нам необхідно було, я думаю, що керівники комітетів доповнять ще той проект, який ми запропонували, щоб ми могли правильно сформувати і пройти з гідністю.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслане Олексійовичу.
Олена Костянтинівна Кондратюк, заступник Голови Верховної Ради України.
КОНДРАТЮК О.К. Дякую, шановний пане Голово.
Насамперед я би хотіла привітати з Днем незалежності наших польських колег та друзів. І сподіваюсь, що наше українсько-польське партнерство буде лише міцніти та розвиватись на засадах добросусідства та взаємоповаги.
Поряд з цим як співголова Міжпарламентської асамблеї України та Республіки Польща хочу також висловити вдячність польській стороні, зокрема віце-спікерці польського Сейму Малґожаті Гошевській за чітку позицію і підтримку, а польській стороні за неупереджений і оперативний розгляд справи Ігоря Мазура, та за уважне ставлення до подальшої долі нашого співвітчизника. Це дуже добре, що завдяки спільним діям громадськості, Міністерства закордонних справ, посольства України в Республіці Польща, нашими з вами зусиллями ми могли добитися, що затриманого на польському кордоні Ігоря Мазура польською стороною було передано на поруки нашої консульської установи. Проте хочу застерегти, що такі випадки можуть траплятися і в майбутньому. Тому державні органи влади мають спільно виробити ефективний механізм захисту наших громадян від подібних провокацій.
Наступне питання, на якому я би хотіла зголосити свою увагу. Це минулого тижня в парламенті вперше за останні 10 років відбулися парламентські слухання на тему безпеки діяльності журналістів України. Верховою Радою вже напрацьовано достатньо жорстке законодавство стосовно відповідальності за напади та перешкоджання професійній діяльності журналістів. Проте лише незначна кількість кримінальних проваджень щодо порушення прав журналістів розслідується та доводиться до суду. Більшість справ, на жаль, закривається. А це свідчить лише про те, що незворотність справедливого покарання зупинить агресію проти представників ЗМІ. Навпаки, безкарність заохочує лише до нових злочинів.
На моє здивування, лише представники МВС та Нацполіції поінформували про стан справ із розслідування нападів на журналістів та перешкоджанню їх професійної діяльності. На превеликий жаль, незважаючи на офіційні запрошення, ми не змогли почути представників ні СБУ, ні Генеральної прокуратури, які не з'явилися на ці слухання. Це дуже є неправильно, шановні колеги. І я також вважаю, що це є неповага до журналістів і до парламенту як інституції. Я закликаю керівництво цих силових структур не ігнорувати в майбутньому подібні слухання і ставитися з повагою до запрошень до Верховної Ради і громадськості.
Окрім цього, в медійних і журналістських колах викликає серйозне занепокоєння доручення Президента, який він дав Кабміну, розробити та внести на розгляд Верховної Ради законопроекти щодо врегулювання діяльності медіа в Україні, де передбачити зокрема стандарти новин. Аналогічне занепокоєння викликають пропозиції запровадити відповідальність за поширення маніпулятивної інформації та накладати санкції на неприбуткові ЗМІ. Я, звичайно, розумію, що тут питання формулювання дефініцій, але прошу обережно та виважено підходити до таких пропозицій. А нашим двом профільними комітетам, у нас їх є аж два, зі свободи слава і гуманітарної політики, невідкладно розпочати прямий і системний діалог з цього питання. Адже в Україні існує дуже тонка межа між захистом права громадян на інформацію та наступом на свободу слова.
І насамкінець, я хочу нагадати всім представникам фракцій і груп, що ми маємо запропонувати кандидатури на три вакансії до головного регулятора, до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. І до 23 листопада подати свої кандидатури на ці посади. Я дуже сподіваюся, що виклики, які стоять перед парламентом і, зокрема, перед суспільством, будуть зняті, і ми спокійно можемо перейти до роботи.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олено Костянтинівно.
По-перше, я хотів би вам подякувати за те, що ви проводили ці слухання. Провели їх дуже якісно. І, сподіваюсь, що в подальшому ті зауваження, які ви тільки щойно озвучили, вони будуть враховані тими, хто по тим чи іншим причинам не був присутнім на цих слуханнях.
Перед тим як надати слово Прем'єр-міністру України, хотів би звернутись до представників депутатських фракцій і груп і нагадати, що цього тижня, в п'ятницю, буде "година запитань до Уряду". І звертаю вашу увагу, що нам треба на Погоджувальній раді визначити питання, щодо якого будуть… Питання, вибачте, за тавтологію, у п'ятницю.
Слово надається Прем'єр-міністру Україну Олексію Валерійовичу Гончаруку.
ГОНЧАРУК О.В. Дякую, шановний Голово Верховної Ради. Дякую, колеги.
У нас залишилось три тижні робочих повноцінно таких сесійних, на якій Верховна Рада може ухвалювати закони. Тому я прийняв рішення, що сьогодні важливо наголосити на певних пріоритетах, які уряд хотів би попросити Верховну Раду також вважати пріоритетами.
Перш за все, у нас є пакет законопроектів, що врегульовують земельні відносини. І навіть якщо абстрагуватися від розгляду законопроекту про скасування мораторію і запровадження ринку землі, у нас є як мінімум ще чотири законопроекти, які важливо розглянути. Це дерегуляція в земельних відносинах (2194), це система прозорих електронних аукціонів щодо і прав на землю, і самих земельних ділянок (2195). Вони ніяк самі по собі ринок не відкривають, але є важливими складовими для того, щоб якщо і коли ринок буде запущений, він відбувався цивілізовано.
Також є важливим, на нашу думку, законопроект 0858. Він врегульовує певні відносини і вдосконалює процедури щодо протидії рейдерству в земельних сферах, земельних питаннях. Тому, якщо є можливість, також просимо Верховну Раду приділити увагу цьому законопроекту.
І надважливий законопроект про національну інфраструктуру геопросторових даних (2370). Надважливий законопроект, який дозволить нам в Україні створити сучасну систему інформаційну для роботи з геопросторовими даними, тобто з шарами інформації про землю, ліси, водні об'єкти, надра і так далі і тому подібне. Це надважливий інфраструктурний і системний законопроект.
Я хочу вас поінформувати, що уряд вже почав роботу щодо оцифровки, щодо організації ортофотозйомки території України. В цьому році ми плануємо завершити ортофотознімання двох областей – Волинської і Львівської. А в наступному році, на початку весни, провести ортофотознімання всієї території України. Це забезпечить нам принципово іншої якості інформацію і дані для того, щоби організувати земельні відносини.
Також ми просимо максимально швидко, наскільки це можливо, прийняти і розглянути Закон про перезавантаження влади (2260). Це дозволить нам максимально швидко продовжувати реформи в органах державної влади.
Також важливими для нас є законопроект про планування використання земель (2280). Це важливо для децентралізації, для упорядкування відносин, земельних відносин в громадах. Та Закон про оборонні закупівлі (2398).
2249 – про публічні закупівлі у зв'язку із відокремленням діяльності і транспортування природного газу. Це супутній законопроект до анбандлінгу "Нафтогазу", важливий законопроект, який також, ми переконані, що має бути максимально швидко розглянутий, якщо це можливо.
І дякуємо шановному Руслану Олексійовичу за те, що він наголосив на важливості прийняття 1209, 1210 розгляду, деофшоризація і боротьба, по суті вдосконалення адміністративних процедур для боротьби з "сірою" економікою, це надзвичайно важливо.
Ми спробуємо на цьому тижні вдосконалити роботу наших міністерств з комітетами для того, щоб на кожному комітеті обов'язково був присутній відповідний заступник міністра, необхідну роботу ми провели з керівництвом Верховної Ради на минулому тижні. І я сподіваюся на те, що у нас на цьому і на всіх подальших тижнях вийде максимально конструктивна співпраця.
Дякую вам за увагу. Присутній тут для того, щоб в тому числі дати відповіді на необхідні питання, якщо вони виникнуть.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олексію Валерійовичу.
Переходимо до виступів представників фракцій та груп.
Корнієнко Олександр Сергійович, перший заступник голови фракції "Слуга народу".
КОРНІЄНКО О.С. Доброго дня, шановні колеги, доброго дня, шановний Голово Верховної Ради, Прем'єр-міністре! У нас сьогодні така поважна досить компанія, і я хотів би спочатку сказати про такі більш загальні речі. На минулому тижні Президент підписав Указ про невідкладні заходи з проведення реформ, спрямованих на стимулювання економічного зростання та зміцнення держави. Тобто, фактично, це другий етап пакету тих реформ, про які давно говориться, і перший етап цього пакету ми досить успішно, на мій погляд, вже проголосували і тепер рухаємося до наступного етапу, дійсно, вже не в турборежимі, на жаль, можливо, але все одно в інтенсивному режимі і в режимі, дійсно, інтенсивної роботи в комітетах.
Тому я від нашої фракції закликаю всіх колег з інших фракцій долучатися в комітетах до роботи над тими законопроектами, які буде зараз поступово, наскільки я розумію, уряд нам готувати і вносити. Тому що більшість тих ідей і пропозицій, які Президент виніс, вони були спрямовані саме до Кабінету Міністрів, щоб він розробляв законопроекти, які будуть стимулювати економічне зростання.
Це, зокрема, в фінансовій сфері, в економічній, в енергетичній, щодо створення умов для ринку конкурентних залізничних перевезень, щодо покращення якості функціонування водного транспорту, про що дуже давно йде мова, що час відроджувати цей дуже для України цікавий вид транспорту, який може здешевити перевезення і зробити нам краще з дорогами, тому що завантаження велике по дорогам йде, воно може йти річкою.
Це щодо протидії незаконного видобутку бурштину, нарешті, це питання варто врегулювати. Щодо лібералізації діяльності у сфері виробництва етилового спирту, про що Руслан Олексійович казав. Щодо лібералізації трудових відносин, оновлення законодавства про працю.
Крім того, гостра тема – це, знову-таки, законодавство про фізичних осіб-підприємців, про розрахункову техніку. І Президент пропонує запровадити дворічний мораторій на проведення перевірок та пом'якшення відповідальності за порушення порядку звітності, пов'язаної із застосуванням цих самих реєстраторів. Тобто ми чуємо бізнес малий, в першу чергу, і йдемо йому назустріч.
І так далі, у нас дуже багато там є пунктів, і ми, знову ж таки, запрошуємо всіх колег долучатися в комітетах до роботи над цими законопроектами для того, щоб вони ставали компромісними, як ставало вже багато законопроектів, і в залі отримували конституційну більшість.
Конкретно щодо порядку денного на цей тиждень. Хотілось би теж зосередити увагу на законопроектах, які пов'язані з продовженням реформ, які розпочаті і які навіть розпочаті ще за минулих скликань Верховної Ради, за минулих урядів. Це, в першу чергу, реформа децентралізації, яка для нас дуже важлива, і ми просимо все-таки 2189 – про добровільні об'єднання територіальних громад щодо спрощення процедури формування перспективних планів, щоб ми на цьому тижні підтримали, це важливий законопроект для того, щоб рухатися далі і формувати перспективні плани територій більш активно, більш інтенсивно.
Щодо проведення реформи державної служби, так само долучаюсь до пана Олексія, маю честь представляти нашу Верховну Раду в Комісії з питань вищого корпусу державної служби. Бачу вже із середини те, що відбувається. Бачу той кадровий голод реально, коли на дуже цікаві, дуже відповідальні вакансії ми просто не знаходимо навіть інколи тих, хто може пройти конкурс. Дуже багато людей подається на всі вакансії підряд, це теж я не відносив би до якості проведення реформи державної служби, і ми потребуємо ще подальших кроків, щоб цю реформу все-таки втілювати в життя і професіоналізувати нашу державну службу. У нас є 2260, такий закон розроблений нами спільно з колегами з фракції "Батьківщина", з Альоною Шкрум. І я думаю, що він обов'язково має на цьому тижні теж бути проголосований у першому читанні.
Ну, і з іншим порядком денним, звичайно, ми готові працювати. Готові працювати інтенсивно, шукати компроміси, але при цьому рухатися вперед до втілення тих реформ, про які ми обіцяли людям.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олександре Сергійовичу.
Юрій Анатолійович Бойко, "Опозиційна платформа – За життя".
БОЙКО Ю.А. Дякую, шановний пане спікере.
Шановні присутні! Дмитре Олександровичу, ви, по-моєму, скромно так оминули головну тему, яка буде на наступному тижні, це так звана тема про можливий розгляд законів про продаж землі.
Я вважаю, що це колосальна політична провокація, те, що робиться в такому вигляді – намагання "зламати через коліно" суспільство таким брутальним методом. Тому що сьогодні, от коли ми йшли на засідання Погоджувальної ради, я отримав інформацію, що вже в 13 областях пройшли попереджувальні акції, коли сотні людей, десятки одиниць техніки перекрили автошляхи.
Причому, наголошую, що це не якась політична акція і ніхто з політиків там не задіяний. Там вийшли самі фермери, вчора вони анонсували це в мас-медіа, а сьогодні перейшли до практичних дій. І тому, мені здається, що той, хто запропонував такий сценарій "ламати через коліно" суспільство без обговорення таких законів і без прийняття їх на референдумі, це робить дуже шкідливу річ для нашої держави і для парламенту зокрема.
Ми наполягаємо, щоб ці законопроекти були зняті з порядку денного розгляду, тому що соціальний вибух, який очікується після їх розгляду, буде дуже негативним сигналом для подальшої діяльності, всієї діяльності і в країні, і в парламенті зокрема.
Я вважаю, що порушені права громадян при підготовці цього законопроекту. Він кулуарно розглядався, розроблявся, він був у брутальний спосіб затверджений на комітеті по аграрній політиці всупереч всім протидіям і всупереч всім протестам фермерів. Порушені права громадян по Конституції, які мають право на земельні наділи, на земельні ділянки, а в нас майже десять мільйонів гектарів землі ще не розпайовано. Тобто там суцільний такий ланцюг протиріч. І люди просто бояться цього закону.
Тому наша позиція: зняти його з розгляду і розглянути його з урахуванням думки суспільства, а не тих радників, яких вони взяли для того, щоб його розробляти.
І друге питання. Оскільки присутній Прем’єр-міністр України, це питання проекту бюджету, який буде розглядатися в п'ятницю. Я вважаю, що він практично повністю переписаний з бюджетів попередніх 5 років за виключенням деяких "косметичних" рис. Але те, що правляча партія прийшла до влади з намаганням відвести людей від бідності – коли ми побачили цей проект бюджету, то там бідність тільки поглиблюється.
Ми надали 221 правку. Ми вважаємо, що там є багато проблем, але я приведу тільки один факт, який показує, наскільки неправильно зроблено цей проект бюджету. Всі партії анонсували припинення "тарифного геноциду". Всі йшли на вибори з тим, щоб відвести людей від енергетичної бідності, коли люди відмовлялись від благ цивілізації і переходили на опалення дровами взимку своїх осель. Так от, протягом 5 років попередніх у нас країна сиділа на "голці" субсидій. Тобто там було, 15 відсотків сім'я сплачує за комунальні послуги, а далі вони покриваються субсидіями.
Приведу приклад. Сім'я, яка має дохід 10 тисяч гривень, перед цим сплачувала 1,5 тисячі гривень, а середня вартість опалення квартири – 2,5 тисячі. Тобто тисячу гривень вони мали субсидії. Згідно прийнятої нещодавно постанови уряду, що сім'я буде сплачувати 20 відсотків комунальних послуг, тобто вони вже будуть сплачувати 2 тисячі гривень, а отримувати субсидію тільки на 500. Тепер зрозуміло, чому в бюджеті закладається менше субсидій, там 48 мільярдів, по-моєму, при тому що минулого року спожило майже 70.
І це тільки один приклад, як завуальовано поглиблюється енергетична бідність людей і "тарифний геноцид" продовжується. І таких прикладів багато.
Тому наша пропозиція: переглянути цей бюджет і створити його дійсно для людей, а не антисоціальний, яким він зараз є і який пропонується внести в парламент.
Дякую за увагу.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Юрію Анатолійовичу.
Геращенко Ірина Володимирівна, "Європейська солідарність".
ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую.
Шановні колеги! Минулого тижня було оприлюднено покази Тимчасово повіреного Сполучених Штатів Америки в Україні Вільяма Тейлора, які під присягою він давав конгресу Сполучених Штатів Америки. І в цих показах звучить шокуюча, насправді, інформація. Що нова українська влада фактично звинувачує у війні проти України Україну, а не Росію, Порошенка, а не Путіна.
Очевидно, що подібні сентенції радо підхопили російські засоби масової інформації. Тому що все це дуже "лягає" в наративи російської пропаганди про громадянську війну в Україні. І дуже би хотілось почути позицію самого Президента Зеленського. Невже своїм радникам він давав відповідні директиви, що це не Путін, який ввів російську регулярну армію в Україну і який винен у 13 тисячах смертях українців, насправді розв'язав цю війну, а Україна напала на Україну?
Все це відбувається на фоні безпрецедентного рішення Міжнародного суду ООН в Гаазі, який фактично визнав, що Російська Федерація причетна до фінансування тероризму на Донбасі і до расової дискримінації. Власне, це перший прецедент, коли суд готовий розглядати справи по суті, що країна, ціла країна причетна до фінансування тероризму, і суд не врахував жодної претензії Російської Федерації. Зверніть увагу, що не було жодної реакції Офісу Президента, а також команди правлячої партії, окрім реакції МЗС на це безпрецедентне рішення. І, власне, все це надзвичайно "лягає" в ту історію, яку ми відслідковуємо останнім часом, що влада соромиться називати речі своїми іменами і таким чином заграє з Путіним. Ми хочемо насправді, знаєте, розкрити вам великий секрет, що вам не вдасться таким чином агресора якось улестити, насправді він буде і далі діяти так, як він діє зараз.
Ці дуже неприємні речі в зовнішній політиці відбуваються на фоні спроби дискредитувати своїх опонентів і при цьому відволікти увагу від ключових питань, які сьогодні турбують українців, зокрема, це, дійсно, спроба провести важливу земельну реформу без впровадження прозорого земельного кадастру і вирішення питання низьких кредитів для фермерів; це прийняття бюджету, в якому насправді "слуги" перекреслили всі свої виборчі обіцянки. Адже з'ясувалося, що високі пенсії – це була передвиборча алегорія, низькі тарифи – це була передвиборча гіпербола, економічне зростання – це була взагалі утопія. І, власне, очевидно, що в такому вигляді бюджет не може існувати.
Ми вважаємо… Традиційно ми бачимо, що порядок денний сесії не бачить жодного законопроекту, який подає опозиція. У той же час ми наполягаємо на кількох речах.
Перше. Щоб стояло питання у вівторок кадрове про відставку голови Комітету зовнішніх відносин пана Яременка.
Друге. Ми вважаємо, що якщо Україна не вирішить питання все-таки ПДЧ з НАТО, це тільки підриває питання отримання нами гарантій безпеки. Мова не йде про нову подачу заявки щодо ПДЧ, а мова йде насправді про вихід України і НАТО на новий рівень співпраці, який передбачає взаємні зобов'язання, яких сьогодні, на жаль, не існує.
І третє. Я хочу нагадати всі ці воплі передвиборчі про торгівлю на крові. А от зараз вона, дійсно, відбуваються, після того, коли саме "слуги" внесли поправку в наше енергетичне законодавство, яким дозволили закуповувати електроенергію вперше за 5 років у Російській Федерації. І ми вимагаємо, щоб стояли наші законопроекти, які заборонять це робити.
Я хочу також зосередитися на цікавому збігу, що саме 9 листопада, в той день, коли колись Володимир (Ленін) Ульянов підписав указ про так само інформацію, Володимир Зеленський підписав Указ про стандартизацію ЗМІ, яким намагається, по суті, ввести цензуру, яка тепер буде називатися стандартами.
Очевидно, що команда, яка прийшла до влади на фейках і на маніпуляціях, намагається тепер взяти під контроль ще і засоби масової інформації. Це вже має дуже серйозну реакцію в медіа. І ми хочемо нагадати, що свобода слова – це одне з ключових надбань Революції Гідності і взагалі незалежності України. І не треба журналістам розповідати, як робити новини, не треба нав'язувати наратив, що мир – це війна. Тому ми категорично проти будь-яких спроб нав'язати цензуру в Україні.
Також ми, дійсно…
РАЗУМКОВ Д.О. 10 секунд дайте завершити.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми вітаємо дії українського посла пана Дещиці і Міністерства закордонних справ, всіх людей доброї волі, які допомогли звільнити Ігоря Мазура. Але хочемо нагадати… (Не чути)
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Слово надається Юлії Володимирівні Тимошенко, "Батьківщина".
ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я думаю, що цей сесійний тиждень може увійти в історію України як один з найтрагічніших тижнів роботи Верховної Ради, які можуть принести Україні наслідки, які потім ми ніяк не зможемо відіграти назад, навіть якщо захочемо. Мова йде про те, що у вівторок планує розглядатися законопроект 2178-10 про продаж, а я би сказала, про розпродаж з молотка сільськогосподарської землі України. Я хочу нагадати, що це 72 відсотки території України. І хочу нагадати, що це по суті останнє багатство, яке залишилося у України.
Законопроект, який пропонується, він передбачає, що сільськогосподарська земля буде продаватися в тому числі іноземцям і буде продаватися пластами по 200 тисяч гектарів в одні руки. Це означає, що вже по суті підготовлено створення великої олігархічної моделі привласнення сільськогосподарської землі, де декілька буквально корпорацій зможуть володіти Україною. Дорогі друзі, я думаю, що тут навіть немає сумнівів, які це буде за собою тягнути наслідки.
Розуміючи це, з публічним висвітленням цієї проблеми виступили 12 відомих вчених України в "Дзеркалі тижня". Причому це група вчених, яка представлена академіками, членами-кореспондентами Академії наук України, людьми, яких поважають і яким довіряють в Україні. Вони сказали про те, що це неприйнятно. І назвали п'ять фундаментальних ризиків, які починаються з загрози національній безпеці України, тому що ми втрачаємо практично вплив на своє власне продовольство і на свою землю, витісненням з вітчизняного сільськогосподарського ринку сільськогосподарської системи всіх малих і середніх сільгоспвиробників. Це втрата потенційно мільйонів робочих місць. Це повне звуження взагалі сфери зайнятості людей в сільському секторі. Це говорить про те, що ми, по суті, будемо далі примушувати людей іммігрувати з України. А також це знищення сільськогосподарських територій України і руйнування демографічного і економічного потенціалу розвитку сімейного фермерства.
Вони звернули увагу на те, що у 2018 році Організація Об'єднаних Націй прийняла Декларацію про права селян та інших людей, що працюють у сільській місцевості, і проголосила наступні 10 років десятиліттям розвитку сімейного фермерства. Ми, якщо приймемо цей закон, підемо строго проти декларації Організації Об'єднаних Націй і створимо в Україні прецедент по суті, коли до рук приберуть глобальні шахраї і спекулянти, аферисти, приберуть українську землю і будуть на ній спекулювати, залишаючи країну без права розпоряджатися своєю землею.
Крім того, представник Європейського банку реконструкції та розвитку в країнах Східної Європи пан Маттео Патроне, він публічно висловився на Маріупольському форумі інвестиційному так званому, і він сказав, що "швидке запровадження земельної реформи, – я цитую, – в Україні може причинити незворотні помилки". Я процитували. А крім того, він сказав, що мантра, яку ми постійно чуємо, в тому числі в Маріуполі на форумі на минулому тижні, нам потрібно поспішати зробити все якомога швидше. Так, будуть помилки, або потім ми їх виправимо. Він просто сказав, що такі заяви на цьому форумі недопустимі. Земельна реформа – таке місце, де не можна допускати помилок, вони будуть незворотними. Це говорить Європейський банк реконструкції та розвитку.
Сьогодні попереджувальна акція в 13 областях, 17 доріг центральних магістральних перекрили аграрії. 231 рада обласна, міська, районна, прийняла звернення до Президента, до уряду негайно припинити цю аферу. Негайно! Або ви її припиняєте – або люди повстануть в країні. І повстануть справедливо. Тому що в світі таке поводження з землею, в тому числі міжнародна організація Oxfam International назвала land banding, тобто бандитським захопленням земель глобальними світовими шахраями. І сьогодні, на жаль, на уряд і на Президента ця міжнародна мафія має просто непереборний…
РАЗУМКОВ Д.О. Дайте завершити.
ТИМОШЕНКО Ю.В. І тому ми вимагаємо від імені аграріїв і громадян України, де 75 відсотків громадян не підтримують продаж землі, і 81 відсоток громадян…
РАЗУМКОВ Д.О. Завершити дайте.
ТИМОШЕНКО Ю.В. 30 секунд, я попросила.
РАЗУМКОВ Д.О. Дайте завершити.
ТИМОШЕНКО Ю.В. І 81 відсоток проти продажу землі іноземцям. Ми вимагаємо зняти ці законопроекти з розгляду. Поставити зараз це на Погоджувальній раді на публічне голосування і проголосувати мораторій на продаж землі на один рік.
Я прошу поставити на голосування ці питання зараз. Для цього і збирається Погоджувальна рада, щоб ми тут приймали рішення, а не люди під стінами парламенту і Адміністрації Президента.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Бондар Віктор Васильович, депутатська група "За майбутнє".
БОНДАР В.В. Дякую, шановний Дмитре Олександровичу.
Я думаю, що тут Юлія Володимирівна, яка виступала щойно, абсолютно права, бо я теж хочу підняти свою розмову саме з цього. Завтра стоїть в порядку денному питання, аж десять законопроектів, про продаж землі сільськогосподарського призначення.
Багато про це розмов в суспільстві. Я був в окрузі, спілкувався зараз з аграрниками, фермерами, зустрічався з депутатами місцевих рад, з головами селищних рад. На жаль, люди у відчаї, люди не розуміють, яка логіка цього дійства, яка логіка продажу землі. Як вона буде продаватися, як будуть гарантовані права цих фермерів, аграрних підприємств, як вони зможуть отримати землю потім собі в користування, в обробку і так далі. В них немає коштів сьогодні на викуп цієї землі, і вони відверто це говорять.
Вони звертають увагу, що держава не пропонує їм ніякого механізму, який дозволив би їм залучити кошти, купити цю землю у своїх же односельчан і так далі. А по суті, ці люди втратять роботу, ці люди втратять перспективу бути власниками на цій землі. Прийдуть великі іноземні компанії, які скуплять землю, розуміючи, що вона за роки найближчі підніметься в вартості в три, в чотири, в п'ять разів, і по суті ці наші фермери, аграрні підприємства будуть батраками у них, і будуть працювати на оренді у цих іноземних компаній.
Вони хочуть, щоб на початку був хоча би якийсь механізм, якщо вже йдеться про продаж землі, який дозволив би їм залучити кошти, який дозволив би їм вийти на ринок землі, який дозволив би, наприклад, державі створити якийсь земельний банк державний, що якщо якась бабушка чи хтось хоче продати свій пай, свою землю, щоб вони могли продати державі, а фермер отримати від держави її в оренду і користуватися цим, а не від іноземних компаній.
Тому я думаю, що, дійсно, питання надзвичайно соціально напружене, це історичне рішення. Назад, правильно було сказано іноземними представниками різними, назад відкатати це рішення, навіть рішенням Верховної Ради буде неможливо, бо право власності є право власності. Тому дуже уважно треба думати і дивитися на це питання. Ми би пропонували, дійсно, взяти ще паузу. Є громадське обговорення, є обговорення у комітеті аграрному, і просто так галопом виносити рішення і завтра голосувати, для нас воно здається непродуманим кроком і абсолютно нелогічним.
Тому пропонуємо все ж таки підтримати рішення і пропозиції інших колег, які тут виступали, зняти це з розгляду і сісти уважно обговорювати, як далі будемо рухатися по цьому вкрай важливому питанню для України і для українського майбутнього.
Друге. Хочу на земні питання перейти. Є питання щодо опалювального сезону. Ми бачимо, як сьогодні багато по Україні виникає дрібних питань, де місцева влада не справляється. Я тут, користуючись нагодою, хочу звернутися до пана Прем'єр-міністра, от мені надійшла інформація: Львівська область, два міста Новий Розділ і Новояворівськ, там по суті вже де-факто оголошується надзвичайна ситуація. У місті не запущено опалення, без тепла, без перспективи, і ніхто не розуміє, як воно буде далі рухатися. Люди перекривають дороги, міжнародні траси – у відчаї. Регіональна влада на чолі з губернатором, по суті, не знає навіть що робити і як діяти. Може, є пропозиція відправити туди якось представників міністерств профільних, щоб вони, дійсно, закрутили цю роботу і знайшли вихід, як дати людям тепло і опалення. Два міста, і сьогодні по суті регіональна влада ледь не приховує від уряду, що там насправді відбувається і яка там ситуація. От інформація надійшла терміново, я її просто вимушений оголосити, тільки-тільки прийшли есемески, що там відбувається.
І третє – щодо бюджету. На п'ятницю виноситься проект бюджету на наступний рік. Ми все ж таки, я завжди де працював, у міністерстві, в області коли працював, Дніпропетровській, ми кожен рік, формуючи бюджет, ставили ключове питання: яка мета прийняття бюджету на наступний рік, що ми хочемо через цей бюджет вирішити. Має бути одна, дві максимум задачі, які вирішує бюджет за рік комплексно, і він дає відповідь людям, що помінялося в країні чи в області, чи в міністерстві за рахунок виконання цього бюджету.
Давайте все ж таки сядемо всі разом, поговоримо, от у нас завтра буде зустріч з Прем'єр-міністром (дякую!), проговоримо, що, яка буде мета наступного бюджету, що ми хочемо ключове вирішити наступного 2020 року. Чи це програма енергозбереження, щоб люди мали можливість отримати від держави кошти на заміну вікон, утеплення будинків, заміну котельного обладнання. Чи це програма охорони здоров'я – це теж надзвичайно важливо. Сьогодні приїжджаєш в округ, люди руки обривають: лікуватись, лікуватись, лікуватись, дайте гроші на лікування, на ліки, на ще щось. Чи це буде інша якась мета.
І друге…
РАЗУМКОВ Д.О. 20 секунд, ми трошки вибиваємося.
БОНДАР В.В. І друге. Мета бюджету має бути і як ми заробляємо гроші: що буде двигуном бюджету наступного року, що буде наповнювати його. Це програма підтримки промисловості, це програма підтримки енергетики, транспорту, інвестиційного клімату, тобто всі якісь речі, які дали би можливість дихати Україні по-новому.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Рахманін Сергій Іванович, фракція "Голос".
РАХМАНІН С.І. Дякую.
Шановні колеги, по-перше, хотів би підтримати наших колег, які про це сьогодні говорили, і сказати про те, що щиро сподіваємося, що держава і парламент зокрема надаватимуть правову політичну підтримку Ігорю Мазуру і решті українських громадян, щодо яких Російська Федерація, країна?агресор, вдається до переслідування.
Крім того, хотів би висловити сподівання, що нарешті будуть подолані всі процедурні перешкоди, які чомусь виникали, і нарешті запрацює в Україні Тимчасова слідча комісія щодо парламентського контролю за розслідуванням справи вбивства активістки Гандзюк. Я думаю, що це справа честі для того, щоб ця комісія нарешті у Верховній Раді запрацювала.
Крім того, знову ж таки підтримуючи колег і неодноразово висловлюючи цю точку зору, ще раз її підтверджую, що ми би хотіли, щоб законотворчі ініціативи, які подаються іншими фракціями, все ж таки ставали предметом розгляду парламенту. Тому ми наполегливо рекомендуємо, щоб до порядку денного було включено: зокрема законопроект 2034, щоб нарешті йому увімкнули зелене світло, це законопроект, який, сподіваюсь, спростить парламентську законотворчу діяльність у Верховній Раді; законопроект 2336, який спрямований на більш прозоре фінансування і на більш чітке функціонування політичних партій в Україні.
Давно постало питання, неодноразово ми це обговорювали, що є всі підстави включати до порядку денного законопроект 2090, який спрямований на реформу Служби безпеки України. Нагадаю, що це обов'язок, який взяла на себе і українська держава, і парламент і перед суспільством, і перед нашими іноземними партнерами.
Я думаю, що є необхідність ставити питання про включення до порядку денного законопроекту … (нерозбірливо), який, ми сподіваємося, фракція "Голос", спростить питання закупівлі ліків.
Ну, і нарешті, наскільки я розумію, вже завершилось питання корегування і узгодження законопроектів 2169, 2170 і 2171. І я думаю, що теж є всі підстави включати ці законопроекти до порядку денного.
Що стосується поточного порядку денного, то ми підтримуємо, що нарешті Верховна Рада розгляне законопроект № 0855, на розгляді якого неодноразово наполягали наші військові.
Ну, і ще з величезною приємністю повідомляю про те, що враховані зміни і правки, які вносила фракція "Голос" щодо законопроекту про Бюро фінансових розслідувань в тій частині, яка стосується оголошення прозорого конкурсу щодо призначення голови. Законопроект цей дуже складний, дуже важливий, робота над ним триває, але сподіваюся, що ця робота буде конструктивною.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Сергію Івановичу.
Всі голови фракцій і груп виступили. Переходимо до питань…
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ми не озвучили щодо "години запитань до Уряду". Наша політична сила пропонує, щоб на п'ятницю запросили міністра охорони здоров'я, тому що, дійсно, це проблематика, яка цікавить багато регіонів, і ми категорично проти практики, введеної тільки цього скликання, коли фракції не мають потім права задати запитання Прем’єр-міністру України з тієї ж проблематики чи іншим міністрам. Треба залишати час для виступу профільного міністра і питань, але ми маємо право "годину запитань до уряду".
РАЗУМКОВ Д.О. Згідно Регламенту з тих питань, які були визначені. На жаль, не всі міністри є фахівцями в тій чи іншій сфері, тому задавати їм такі питання буде, мабуть, не зовсім коректно. Давайте тут притримуватись Регламенту.
Можемо запитати у керівника уряду, щоб змінити формат, щоб не відповідати так, як воно є зараз, лекцією, а щоб були живі запитання, живі відповіді, але в рамках тих запитань, які були надіслані до Кабінету Міністрів, якщо не заперечують представники уряду.
ГОНЧАРУК О.В. Дивіться, нам точно немає чого приховувати. Ми точно не хочемо, щоб "година запитань до Уряду" виглядала так, що міністр виходить на трибуну, говорить щось "з космосу", а під час цього в залі відбувається "броунівський рух". Це точно не той формат, який ми вважаємо конструктивним. Ми готові на будь-який формат, який дозволить нам не перепалками займатися, а певним чином доносити до депутатів інформацію, яка має значення.
РАЗУМКОВ Д.О. 30 секунд.
ГОНЧАРУК О.В. Користуючись можливістю виступити, хочу сказати декілька речей. По-перше, по бюджету у нас є дуже чіткі позиції з пріоритетами. Ми готові їх обговорювати як з фракціями окремо, зустрічатися, весь цей тиждень ми маємо намір максимально активно спілкуватися з народними депутатами для того, щоб донести наші дуже чіткі пріоритети по бюджету. Це також дуже важливо зробити максимально оперативно. Формат можемо визначити…
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Так, Олександре Сергійовичу.
КОРНІЄНКО О.С. По "годині запитань до Уряду" ми теж… Я просто забув про це сказати, нас цікавить доповідь і можливість задати питання пані міністру Кабінету Міністрів щодо звільнень чиновників. Тому що 17 тисяч, він там оголосив про звільнення 17 тисяч працівників РДА. Таке питання дуже, може бути гостре з часом, щоб ми могли… і 1 тисячу 700 працівників Держстату… Тобто оці всі звільнення масові, щоб він доповів нам, як це буде відбуватися, які гарантії для людей і так далі.
РАЗУМКОВ Д.О. Чи є ще пропозиція до "години запитань до Уряду"?
Якщо ні, Ірино Володимирівно, я дослухався до позиції Корнієнка. Чому? Він обмежує тему і визначає тему, на яку будуть доповідати. Ви лише звернулися з пропозицією, щоб виступив міністр охорони здоров'я, але не зазначили тематику цього виступу.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Я зазначила тематику. Тематика звучить наступним чином: ситуація з продовженням реформи у сфері охорони здоров'я…
РАЗУМКОВ Д.О. Все, все, я зрозумів.
ГЕРАЩЕНКО І.В. Ситуація з фінансуванням… (Не чути)
РАЗУМКОВ Д.О. Все, я зрозумів. Є одна тема. Ми або беремо тему, яку запропонувала Геращенко, або беремо тему, яку запропонував Корнієнко. Треба визначитись на…
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Можна і обидві.
РАЗУМКОВ Д.О. Обидві – ні, тому що це призвело минулого разу до хаосу. Тому що у нас виступали два міністра, з одного питання виступало дві особи, а з іншого питання – одна особа. І це було неконструктивно. Це була втрата часу, а не ефективне спілкування з представниками уряду. Тому давайте визначимо одну тему: або ту, або ту.
КОРНІЄНКО О.С. Ми готові МОЗ теж послухати, тому що теж є багато питань. А тоді в майбутньому, просимо на наступному тижні сесійному все-таки Дубілета. Тому що там воно, у них вже почнуть звільняти і це гостро буде до того часу.
РАЗУМКОВ Д.О. Я думаю, що…
Юлія Володимирівна, ви з цього питання? Включіть, будь ласка, мікрофон.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Я дуже вас прошу, пане Голово, поставити на голосування питання про зняття законопроектів про розпродаж сільськогосподарської землі і поставити в порядок денний продовження на рік мораторію щодо продажу сільськогосподарської землі. Я прошу поставити на голосування це питання, ключове для країни.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Одну секунду, якщо ви не заперечуєте. З першого питання чи з другого? З першого.
Слухаю вас, Рахманін Сергій Іванович. Включіть, будь ласка, мікрофон.
РАХМАНІН С.І. Дякую.
Дмитре Олександровичу, я не бачу проблеми в тому, щоб… Ірина Володимирівна абсолютно справедливо зауважила, що якщо йдеться про питання реформи в системі охорони здоров'я, то це дуже комплексне питання, в якому можна обговорювати різні речі – починаючи від кадрової політики і закінчуючи бюджетною. Я не бачу заперечень в тому, щоб ставити різні питання відповідним представникам міністерства. Тому що проблема комплексна, і обмежитись якимись дуже вузькими питаннями ми не зможемо.
РАЗУМКОВ Д.О. Так. Але тематику треба визначати. Тому що і комплекс питань, особливо якщо ми йдемо по цифрам, то він без підготовки може виглядати не зовсім коректно та неефективно.
Тому, якщо бути справедливим, то ми питання міністра охорони здоров'я підіймали раніше, ніж пропозиція була Корнієнка. І оскільки Олександр Сергійович теж вважає, і представники партії "Слуга народу" вважають, що це буде коректно, то я пропоную визначити на п'ятницю, на "годину запитань до Уряду" запросити міністра охорони здоров'я, тематика була озвучена. Я прошу Апарат підготувати та сформулювати назву теми і запитань до уряду.
Щодо іншого питання. Якщо ви наполягаєте, я зобов'язаний поставити це питання на голосування. Нагадую, що рішення приймається голосами керівників фракцій, але виходячи з тієї кількості народних депутатів, які входять в ту чи іншу фракцію.
Якщо я правильно зрозумів, я думаю, що треба ще… Корнієнку 20 секунд даю.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Та поставте на голосування, хто – за, хто – проти, хто утримався. Добре?
РАЗУМКОВ Д.О. Так.
Щодо зняття…. Я сформулюю зараз, ви скажете.
Корнієнко, 20 секунд.
КОРНІЄНКО О.С. У нас пропозиція альтернативна: лишити порядок денний в тому вигляді, в якому він зараз нам розданий.
РАЗУМКОВ Д.О. Це пропозиція, добре…
Так, Ірино Володимирівно. Формулювання? Якщо я правильно… Я зараз скажу, а ви скажете, правильно я зрозумів чи ні. Була пропозиція зняти… щодо включення питання в…
ТИМОШЕНКО Ю.В. Зняти з розгляду.
РАЗУМКОВ Д.О. Зняти з розгляду, я зразу до другого вашого, законопроект щодо…
ТИМОШЕНКО Ю.В. (Не чути)
РАЗУМКОВ Д.О. Юліє Володимирівно, я зараз… Одну хвилинку.
Ви наступне питання задавали щодо включення в порядок денний, але там немає цього зараз Закону щодо продовження мораторію. Він рекомендований комітетом? Комітетом він рекомендований? Ні.
ТИМОШЕНКО Ю.В. (Не чути)
РАЗУМКОВ Д.О. Я прошу тоді комітет розглянути, і після цього ми зможемо внести. Зараз не стоїть питання про мораторій, він у нас поки що діє, нікуди він не дівається ні сьогодні, ні завтра, ні наступного тижня. Але питання щодо зняття з розгляду питання 2178, якщо я не помиляюсь, то прошу фракції визначатись.
Хто за те, щоб зняти це питання з порядку денного. Хто – проти? Утримався? Рішення не прийнято.
Питання залишиться в порядку денному на цей тиждень. Але будемо виходити з того, як будуть розглядатися питання на цьому тижні.
Дякую.
Шановні колеги, переходимо до виступів керівників комітетів. Але я прошу стисло, і даю слово, Нестор Іванович Шуфрич звернувся у зв'язку з тим, що треба на нараду, да, я так розумію?
ШУФРИЧ Н.І. Дякую, шановний пане Голово!
Шановні колеги, прошу внести в порядок денний розгляду цього тижня законопроект 2328. Він стосується народних депутатів України щодо, вважати поважною причиною відсутність на засіданнях в разі участі нардепів в заходах, затверджених єдиним календарним планом підготовки та участі в змаганнях національних збірних команд.
РАЗУМКОВ Д.О. Уясніть просто тематику, тому що навряд чи всі зрозуміють, що мається на увазі.
ШУФРИЧ Н.І. У нас є Жан Беленюк та Ольга Саладуха, яким треба дати можливість підготуватись для участі в Олімпійських іграх.
(Шум у залі)
РАЗУМКОВ Д.О. Я думаю, що насправді в нас, якщо виходити з цієї тези, то нам дуже багато, народним депутатам, треба було б визначитись, де вони. Тому що іноді, дивлячись з трибуни Верховної Ради, таке складається враження, що в нас половина народних депутатів у збірних різних якихось, тому що їх немає на робочому місці.
Гарна пропозиція. Одне питання: воно було рекомендовано комітетом щодо включення?
ШУФРИЧ Н.І. Комітет з питань молоді та спорту та регламентний розглянули в цю середу.
РАЗУМКОВ Д.О. Прошу розглянути, шановні колеги. Якщо буде пропозиція внести в порядок денний, будемо вносити, будемо розглядати на комітеті.
Дякую.
(Загальна дискусія).
РАЗУМКОВ Д.О. Ні, давайте… Це в рамках виступу від комітету. Добре. Да.
Дайте завершити.
ШУФРИЧ Н.І. Шановні колеги, хотів би подякувати секретаріату Комітету з питань свободи слова та Апарату Верховної Ради України за забезпечення проведення парламентських слухань з питань безпеки журналістів. Хочу нагадати, що це перші парламентські слухання, проведені Верховною Радою України дев'ятого скликання.
Крім того, не можу не звернути увагу на те, що Указ 837 про невідкладні заходи щодо проведення реформ, на жаль, вже викликав широкий резонанс і дискусію, щодо ініціативи посилення відповідальності журналістів та введення стандартів новин. Незважаючи на відповідний коментар міністра Бородянського, є дуже-дуже серйозне побоювання в суспільстві щодо цих ініціатив. І, безумовно, ми маємо втрутитись в це питання.
При цьому не можу не звернути увагу на те, що зараз відбувається тиск на канали "Наш", "Прямий", я вже не кажу про канал "112", ZIК.
РАЗУМКОВ Д.О. 20 секунд завершити дайте, будь ласка.
ШУФРИЧ Н.І. Щиро дякую.
І, безумовно, на цьому тлі я не можу не звернути увагу на безпрецедентний випадок роботи слідчої комісії з питань розслідування і фінансування відповідних каналів, яка просто не здатна зібратись і надати інформацію щодо своєї діяльності. Спочатку переносили на одну…
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Несторе Івановичу.
Слово надається Красносільській Анастасії Олегівни. Є бажання виступити?
КРАСНОСІЛЬСЬКА А.О. Доброго дня, шановні колеги! Від імені Комітету з питань антикорупційної політики дуже прошу включити до порядку денного цього тижня законопроект 2313 разом із альтернативними. І комітет проситиме підтримати законопроект 2313-2. Це неполітичний законопроект. В ньому немає абсолютно нічого сенситивного. Мета законопроекту проста: це врегулювати питання сумісництва помічників народних депутатів і працівників секретаріатів фракцій. Відповідно, ми проситимемо розглянути можливість ухвалити законопроект за основу і в цілому. Я хочу наголосити, що авторами цього законопроекту, 2313-2, є практично повний склад Комітету з питань антикорупційної політики. Ніякого конфлікту тут немає і бути не може. Відповідно, проситиму включити до порядку денного і підтримати з тим, щоб зберегти наш кадровий потенціал.
Дякую щиро.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Анастасіє Олегівно.
Хто ще бажає виступити, щоб я просто зрозумів. Кравчук Євгенія Михайлівна.
КРАВЧУК Є.М. Наш Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики пропонує включити два законопроекти на розгляд пленарних засідань. Це 0953, він стосується гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу. А також проект постанови про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2020 році.
Також хочу ще раз нагадати, що триває конкурс на заміщення вакантних посад членів Національної ради з питань телебачення і радіомовлення за квотою Верховної Ради України. До 23 листопада просимо голів фракцій та груп подати кандидатури. І принагідно хочу запросити на обговорення концепції достатньо комплексного законопроекту про медіа. Ми плануємо його обговорити на засіданні комітету у середу, власне, щоб знайти формулу, щоб зміни були інструментом впливу їхніх власників, і дезінформація щоб не була ще однією зброєю держави-агресора. У середу, в цю середу на засіданні комітету.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Наталуха Дмитро Андрійович.
НАТАЛУХА Д.А. Дмитре Олександровичу, Олексію Валерійовичу, колеги, дякую.
Щойно відбувся комітет позачерговий. В середу в цю ще один черговий. Було розглянуто чотири критичні питання. Я просив би проект закону 2276 і 2290 поставити в порядок денний на цей тиждень. І, якщо можливо, провести його за статтею 50 Регламенту ad hoc зі скороченням строків внесення альтернативних. Поясню чому. В силу вступив Кодекс про банкрутство. Відповідно відсутня як така нормативна база, яка дозволяє забезпечити всі ризики, пов'язані зі вступом в силу. Ці два законопроекти якраз забезпечують додаткові страховки, які дозволять і державним підприємствам, і підприємцям взагалі нормально функціонувати в умовах відсутності нормативної бази.
Далі. Критично важливий законопроект 2249. Будемо розглядати знов-таки цієї середи. Але, я думаю, що на четвер, на п'ятницю ми вже будемо готові ставити його в зал. Це те, про що говорив шановний пан Прем'єр-міністр. Також дуже просив би шановного пана Голову включити його. Так само проекти законів 2258, 2259 по інтелектуальній власності.
І ще окреме прохання. Є законопроект 1055-1, він вже проголосований. Єдине, там є технічні зауваження і виправлення. Якщо можливо, так само поставити на цей день, відповідно до 131 статті Регламенту України, процес виправлення технічних правок в Регламенті.
Дуже дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Радуцький Михайло Борисович.
РАДУЦЬКИЙ М.Б. Доброго дня, шановні колеги, шановний пане Голово. На сьогоднішній день 14 листопада в світі відзначається День боротьби з діабетом. Тому, з дозволу керівництва Верховної Ради, в цей день в кулуарах Верховної Ради запрошую всіх перевіритись на діабет і своїм прикладом показати країні, що це дуже важливе питання. Прошу колег підтримати саме цю акцію.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Іванна Орестівна Климпуш-Цинцадзе.
КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую.
Шановний пане Голово, шановні колеги! Хочу звернутися з наполегливим проханням зняти з розгляду законопроекти 2233 і альтернативні.
Через що? Ці законопроекти, 2233 і 2233-2, порушують нашу участь у Договорі про заснування Енергетичного співтовариства, порушують Угоду про асоціацію, окремі директиви Європейського Союзу. Такі законопроекти, які вносять зміни до Закону "Про ринок електричної енергії", відповідно до ратифікованого нами Верховною Радою рішення щодо Додатку 27 до Угоди про асоціацію необхідно, щоб уряд, і я звертаюся тут до Прем'єр-міністра, провів консультації з Європейською комісією щодо прийнятності чи неприйнятності таких змін. І тільки після того ці законопроекти можуть виноситися на розгляд Верховної Ради України. Це перше.
Друге. В зв'язку з тим, що ми наступного року матимемо в Україні, прийматимемо Парламентську асамблею НАТО, це буде вперше, це рішення вдалося добитися завдяки спільним зусиллям і попереднього Президента України, і попереднього уряду, і попереднього парламенту. І я, з вашого дозволу, буду просити внести проект постанови на розгляд Верховної Ради, яка повинна бути просто приведена у відповідність до нових назв комітетів і до нових назв міністерств, для того, щоб ми могли спільно створити з Кабінетом Міністрів організаційний комітет і спільно відпрацювати цю роботу. Я зареєструю сьогодні цю постанову і доповім, і надам номер її для вас.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Завітневич Олександр Михайлович.
ЗАВІТНЕВИЧ О.М. Дякую.
Шановний Голово, шановні колеги! Комітет з національної безпеки і оборони та розвідки пропонує включити до розкладу пленарних засідань Верховної Ради України на цей тиждень у період з 12 по 15 листопада наступні законопроекти для включення до порядку денного: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (реєстраційний номер 2343 від 29 жовтня 2019 року); і другий, це проект Закону України "Про оборонні закупівлі" (реєстраційний номер 2398 від 7 листопада 2019 року).
Водночас хочу підкреслити важливість Указу Президента України № 837 про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави, зокрема пункту 11 у сфері обороноздатності, за напрямом якого Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки вже напрацював відповідні законодавчі ініціативи.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Олександре Михайловичу.
Ірина Валентина Венедіктова.
ВЕНЕДІКТОВА І.В. Добрий день, шановні колеги! Прошу включити у порядок денний пленарних засідань цього питання кадрове питання щодо призначення по квоті Верховної Ради України членів Вищої ради правосуддя. Вступив в дію законопроект 1008, в раді ВРП дуже багато роботи, треба все ж таки визначитися з кандидатами від Верховної Ради.
По-друге. У нас як невідкладний внесений законопроект Президентом 2314, так званий законопроект про процесуальні фільтри. Він про удосконалення перегляду судових рішень апеляційними та касаційними інстанціями. В середу ми розглянемо на комітеті, і прошу так само поставити в порядок денний, якщо буде така можливість, на п'ятницю.
Ситуація з самопредставництвом державних органів. Ми пам'ятаємо, що з 1 січня 2020 року все ж таки ще діє норма про те, що виключно адвокати ходять в суди. Необхідно вирішувати це питання. Просимо так само поставити в порядок денних пленарних засідань законопроект 2261. І якщо можна, цей законопроект по скороченій процедурі розглянути. Це дуже простий законопроект, який дозволяє розширити можливості самопредставництва державних органів та органів місцевого самоврядування.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Зараз звернувся Прем'єр-міністр з проханням щодо відповіді на питання по Закону 2233. Включіть, будь ласка, мікрофон пану Прем'єр-міністру.
ГОНЧАРУК О.В. Дякую.
Шановний Голово Верховної Ради, я вимушений бігти на іншу нараду, колеги, але хотів би відповісти на питання і на пропозицію шановного голови Комітету з євроінтеграції, євроатлантичної інтеграції.
Це всі законопроекти, щодо яких ви сказали, вони не є урядовими, але в уряду є позиція, звичайно, по цих законопроектах. Міністр енергодовкілля Олексій Оржель знаходиться в постійній комунікації з нашими європейськими колегами. Тому я переконаний, що там ті положення, які в цих законопроектах відображені, вони відомі нашим європейським колегам.
Ми готові окремо проговорити, тобто ми наполягаємо на тому, щоб ці законопроекти залишилися в порядку денному, готові організувати додаткові консультації для того, щоб пояснити, піти глибше по окремих положеннях і переконати вас в тому, що ми онлайн з нашими європейськими зобов'язаннями. В той же самий час тут присутній голова відповідного комітету пан Андрій Герус, який також глибоко в матеріалі, я думаю, що він трошки пізніше надасть свою позицію.
Ми наполягаємо на тому, щоб 2233 залишили в порядку на цей тиждень, і просимо вас підтримати нашу позицію.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Гетманцев Данило Олександрович.
ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую.
Шановні колеги! Ми просимо включити до порядку денного, по-перше, законопроект 2317. Законопроект покликаний виправити помилки минулої влади, які на сьогодні завдають значних болей бізнесу як аграріям, так і промисловості. Мається на увазі система електронного адміністрування в реалізації пального. З грудня починають діяти штрафи, які дуже обтяжують бізнес. Наша редакція законопроекту 2317, вона погоджена з бізнесом, вона погоджена з Міністерством фінансів. Ми просимо її включити в цей порядок денний цього тижня на четвер, і я маю таку надію, що ми будемо рекомендувати підтримати його за основу та в цілому.
Крім цього, 2359, внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з анбандлінгом. Звільняємо операцію з передачі активів від сплати податку на додану вартість. Прошу включити за скороченою процедурою цей законопроект.
Крім цього, 2078. Ми відкладаємо введення стандарту Євро-6 і даємо змогу імпортерам автомобілів ввозити їх в стандарті Євро-5. Також ми пропонуємо підтримати за основу та в цілому та проголосувати.
2102, 2103. Я подивився, оці два законопроекти дуже важливі для деофшоризації держави, вони стоять на кінець тижня. Я просив би поставити їх на початок, аби ми їх обов'язково встигли розглянути, вони дуже прості, там немає поправок чи поправки є враховані. Тому прошу…
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
В рамках виступу від комітету Андрій Анатолійович Кожем’якін.
КОЖЕМ’ЯКІН А. А. Дякую, Дмитре Олександровичу.
Шановні колеги! Шановний пане Прем’єр-міністре! Я хотів би попросити вас, і користуючись тим, що сьогодні присутні з нами, прохання до вас і до Комітету з питань бюджету переглянути пропозиції комітету, які стосуються масового спорту і спорту вищих досягнень і взагалі молоді, тому що, ви знаєте, всім, кому 35 і мінус або 35, то всі ці рахуються всі за Конституцією як молодь. Тобто сьогодні є представники в Кабінеті Міністрів, які підтримувати будуть цю концепцію.
Дивіться, у нас, Олексію Валерійовичу, у нас не враховані питання, ні одне питання, яке б комітет підтримав і яке б пішло потім до Кабміну і Кабмін все це скасував. Розвиток…
Значить, по-перше, підтримка інвалідів і фізкультурно-спортивна реабілітація – нуль. Також немає, 431 тисяча в розвиток фізичної культури, спорту вищий досягнень і резервного спорту – немає.
Далі. Скасовані субвенції на реконструкцію 25-метрових басейнів по Україні. Немає, скасовано субвенцію на будівництво і реконструкцію палаців спорту по всій Україні. Всього 150 тисяч гривень там було.
677 тисяч на оплату працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Ті люди, які сьогодні ентузіасти, трошки дітей виховують і стараються, щоб вони, скажімо, були більш спортивні і потім досягали олімпійських результатів.
І будівництво сучасного біатлонного комплексу, про який всі ми так багато кажемо. Всього 100 тисяч теж немає, заморозили. Будь-які, всі пропозиції, які, на жаль, ми надавали, що стосуються фізичної культури і спорту, вони не враховані.
Я хотів би, Олексію Валерійовичу, до вас звернутися особисто від молоді і спорту, спортивної спільноти. Підтримайте, будь ласка, і зверніть увагу.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
ГОНЧАРУК О.В. Дякую.
Дякую за слушні пропозиції. Від народних депутатів до Кабінету Міністрів для підготовки проекту до другого читання надійшло пропозицій на сотні мільярдів гривень. На жаль, ми змушені були обирати пріоритети. Тому, дійсно, далеко не все, що було рекомендовано і запропоновано народними депутатами, знайшло своє відображення в проекті.
В той же час я хочу вам сказати, що майже кожне питання ми намагалися не залишити без відповіді. Так, наприклад, якщо говоримо про масовий спорт та про будівництво цих спортивних майданчиків, ми передбачили програмою розвитку і будівництва вдосконалення опорних шкіл в регіонах, більш ніж там 3 мільярдів гривень. І в проектах цих шкіл передбачили створення таких майданчиків. Ну, тобто є багато рішень асиметричних, які ми запропонували для того, щоб компенсувати відсутність прямого фінансування по окремих бюджетних програмах. Готові з вами поговорити про це в робочому порядку, міністр дуже уважно ставиться до проблем молоді і до розвитку спорту.
Дякую вам ще раз, колеги. Змушений піти, вибачте, будь ласка. Продуктивного вам робочого тижня.
РАЗУМКОВ Д.О. Лубінець Дмитро Валерійович
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Дякую.
Я хотів би, користуючись…
РАЗУМКОВ Д.О. Давайте відпустимо Прем'єр-міністра.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Запитання якраз до Прем'єр-міністра.
РАЗУМКОВ Д.О. У п'ятницю буде можливість, я думаю, що…
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Якраз стосується захисту прав людей.
РАЗУМКОВ Д.О. Дмитре Валерійовичу.
ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Я дуже швидко, Дмитре Олександровичу.
По-перше, я хотів би подякувати, що Прем'єр-міністр особисто прийшов. Було б дуже добре, якщо б ви частіше до нас заходили.
Я скажу про скорочення чиновників, про яке сьогодні вже згадувалось. Колеги! Так от, наведу вам єдиний приклад. Напевно це дуже добре – скорочення. Але чому в рішенні Кабінету Міністрів не були передбачені особливості Донецької і Луганської областей? Приведу вам приклад. Волноваський район, працює зараз 229 людей, після скорочення залишається 70. Управління соцзахисту населення: зараз 104, залишається 30. 100 тисяч населення, яке проживає, більше 100 тисяч переселенців, там зараз черги неймовірні. А після скорочення, уявляєте, що там буде відбуватись. Тому скорочення – це добре, але що робити з Донецькою і Луганською областями, де на українську територію кожен день тисячі приходять людей з тимчасово окупованої території. Про які тоді реінтеграцію, деокупацію ми кажемо? Це перше.
І друге. Хотів би повідомити, що сьогодні з 12 години в комітеті у нас відбувається перша міжвідомча нарада, яка стосується громадян, які відбувають покарання за кордоном, їх біля 7 тисяч. І от дуже хотіли б, щоб в Кабміні теж була людина, яка може організувати цю роботу. Бо велика частина цих людей – це люди, які жертви торгівлі людьми, мають на руках рішення суду, якими вони визнані жертвами…
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
ГОНЧАРУК О.В. По другому питанню. Цими питаннями опікується один із заступників міністра юстиції. Зараз вийду з наради, поінформую його про те, що важливо забезпечити участь представника уряду в роботі комітету. Дякую, що як би підсвітлюєте це питання.
З приводу скорочення. Ще раз, давайте без ілюзій. У нас надмірна кількість функцій покладена сьогодні на значну частину органів державної влади. Тому ми скорочуємо не людей, ми скорочуємо функції. Ті речі, які були нами анонсовані, по-перше, вони базуються на функціональному аналізі райдержадміністрацій, на функціональному аналізі облдержадміністрацій. Там давним-давно є функції, які фактично не виконуються, а на папері числяться. Тому ті скорочення, які ми пропонуємо, які ми передбачаємо, жодним чином на якісь і надання адміністративних послуг не відіб'ються.
Ми готові по кожному конкретно випадку говорити, показувати розрахунки. Зрештою в наступному році ми з вами зможемо поговорити по результатах, там є певні стандарти, які ми зараз записали, це час перебування в черзі, час, значить, розгляду документів, опрацювання документів по адмінпослугах, визначення 50 пріоритетних адміністративних послуг, які надаються громадянам, там відповідна робота ведеться. Не думайте, що це просто бездумне рішення про те, щоб скасувати, я не знаю, просто 10 відсотків, і все. Готові по кожному подібному випадку дискутувати, доводити, показувати вам, що це не відбувається.
В той же самий час, я вам хочу сказати, колеги, що той ресурс, який ми зекономимо за допомогою такого скорочення функцій, ми дуже хотіли би, щоб ми витрачали на покращення умов роботи тих, хто залишається.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Шановні колеги, в мене прохання все ж таки Погоджувальну раду в "годину запитань до Уряду" не перетворювати. Ви можете записатись до Прем'єр-міністра, зустрітися і обговорити з ним питання.
Монастирський Денис Анатолійович.
МОНАСТИРСЬКИЙ Д.А. Шановні колеги, я хочу привернути увагу до надзвичайно важливого питання. Першого січня наступного року є часом на запровадження такого нового інституту, як інститут кримінальних проступків. Цей інститут торкнеться десятків і сотень тисяч наших співгромадян, кримінальних проваджень. Власне, там визначається, що кримінальні правопорушення будуть поділені на злочини і проступки. Всі правоохоронні органи мали би підготуватися до цього часу, який ми зараз перебуваємо. Але, на жаль, ми проводили на минулому тижні комітетські слухання і виявили, що цілий ряд правозастосовчих правоохоронних органів виявились не готові до цього процесу. Зокрема, можу сказати, що неготовність абсолютно виявило Державне бюро розслідувань. І ми будемо робити відповідні висновки. В зв'язку з цим, ми будемо просити і розглядати на комітеті на цьому тижні, і будемо просити також поставити в порядок денний законопроект 2155, фактично, про відтермінування часу вступу в дію від 3 до 6 місяців Закону про запровадження кримінальних проступків.
Дякую за увагу.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Всі бажаючі виступили? Ні. Ви вже… Ні-ні, ви вже виступали, Андрію Анатолійовичу.
Сольський Микола Тарасович.
СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дякую, пане Голово.
Я хотів звернути увагу на ці законопроекти, які в порядку денному, 2194, 2195. Це абсолютно неполітичні закони.
Про що говорить 2194? Це окремий і великий законопроект. Там 300 з чимось порівняльних таблиць. Основний блок – це передача повноважень по розпорядженню земельними ділянками ОТГ. Це те, що було почато попереднім Кабміном, і це те, що треба закінчити зараз.
Друге – це питання з дерегуляції. Я думаю, крім мене, ви також маєте що на площі розказати. Дякую, за ваші зауваження.
Підемо. Дивіться, ми разом не ходили, но можемо ходити разом. Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Шановні колеги, давайте... Я розумію, це після наради ви зможете погодити, куди ви разом підете.
СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дивіться, повірте, я спілкуюся не менше, чим ви. Я думаю, чим більше. Ми з вами підемо, я думаю, не раз і…
(Загальна дискусія).
РАЗУМКОВ Д.О. Я прошу вибачення, не перебивали представників з "Опозиційної платформи – За життя".
СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Третє – це питання з розвитком переважних прав діючих орендарів щодо земельних ділянок. 2195 – це застосування системи ProZorro щодо прав на земельні ділянки, які і так існують, які існують через різні площадки, а десь це проводиться без аукціонів. В тому числі щодо оренди. Це те, що існує зараз. Зверніть, будь ласка, увагу на це.
Щодо законопроекту 0858, який Кабмін просить також включити, ми це підтримуємо. Цей законопроект був у першому читанні, прийнятий попереднім парламентом. Він антирейдерський в земельні відносини, дороблений комітетом ще до другого читання. Ми його схвалили минулого тижня. Також підтримуємо.
І питання про включення в порядок денний законопроекту про національну інфраструктуру просторових даних. Комітетом підтримано питання про рекомендування щодо включення в порядок денний.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Миколо Тарасовичу.
Герус Андрій Михайлович.
ГЕРУС А.М. Доброго дня. Я, дійсно, хочу звернути увагу на законопроект 2233, про який сьогодні згадувалось, і про який говорив Прем'єр-міністр. Тому що він стосується також опалювального сезону. Стосується питання тарифоутворення для теплоелектроцентралей. Цей законопроект був розроблений міністерством. І в співпраці з нашими колегами депутатами він був внесений. Тому важливо, щоб він був у порядку денному. І важливо, щоб ми його проголосували.
Друге, що стосується імпорту енергетичних ресурсів, зокрема електроенергії. Я хочу нагадати тим, хто сьогодні тут вдає з себе великих патріотів, що Законом України "Про ринок електричної енергії" від 2017 року був дозволений імпорт електричної енергії з Росії та Білорусії на український ринок на добу наперед, тобто на українську біржу. Саме сюди електроенергія і пішла на українську біржу в жовтні. Я сьогодні перевіряв ситуацію. Сьогодні вночі такий імпорт складав 54 мегават при загальному споживанні 14 тисяч мегават, тобто десь приблизно 0,4 відсотка. А при цьому зниження ціни за останні два місяці склало близько 15 відсотків. І від цього виграють всі українські споживачі, і від цього виграє вся українська економіка. Ті патріоти, які сьогодні про це згадують, на превеликий жаль, останні три роки вони завозили з Росії вугілля по формулі "Роттердам плюс", піднімали тарифи для українських споживачів. На превеликий жаль, частку ринку російського дизелю було збільшено з 10 відсотків в 2016 році до 45 відсотків влітку цього року. І, на превеликий жаль, в деяких наших патріотів фальші і лицемірства більше, аніж справжнього патріотизму.
Спасибі.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Всі бажаючі виступили? Дякую.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
РАЗУМКОВ Д.О. Ірино Володимирівно, доповідаю вам щодо законів про опозицію. З 56 тих, які запропоновані були до розгляду на цьому тижні, від "Європейської солідарності" – 5.
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
РАЗУМКОВ Д.О. Ні, я кажу 5. Тобто це багато? Будемо зменшувати?
ГЕРАЩЕНКО І.В. (Не чути)
РАЗУМКОВ Д.О. Як ми не розглянемо? Розглядаються всі законопроекти. І ви виступаєте щодо своїх законопроектів під час засідання Верховної Ради України. Тому давайте не говорити неправди.
Дякую вам.
БОНДАР В.В. Дмитре Олександровичу, хочу звернути увагу. Роздали всім отаку книжку "Ринок землі: існуючі загрози". Дуже важливо. Я прошу звернутися до всіх колег. Почитайте її, це дуже важливі матеріали. Тут описується, що насправді відбувається в світі з ринком землі, які країни світу скуповують по світу, є таблиці, скільки землі, по яких країнах, які країни світу скуповують джерела води. Ми всі розуміємо з вами, що насправді світ стоїть на порозі продовольчої кризи і кризи питної води. І отут описано, що насправді відбувається. Хто хоче і кому це цікаво, почитайте.
Дякуємо.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Всі бажаючі виступили?
Крулько Іван Іванович. Хто, від народних депутатів? Так, може, під час засідання Верховної Ради? Тому що зараз, якщо прийде зараз "Слуга народу", то тут від народних депутатів ми до завтра будемо слухати, шановні колеги.
Мікрофон Крульку включіть, будь ласка.
КРУЛЬКО І.І. Доброго дня, шановні колеги! Я уважно слухав засідання Погоджувальної ради. І дякую, що дали слово. Це нормальна практика, коли народні депутати в кінці теж мають можливість висловитися.
Я хотів би привернути увагу всіх колег і особливо голів комітетів до одного факту, який трапився вперше, на мою думку, в історії українського парламентаризму. Ми живемо у парламентсько-президентській республіці, але уряд вперше в історії проігнорував на 90 відсотків Постанову Верховної Ради, в якій було дано доручення стосовно доопрацювання бюджету до другого читання. І коли Прем'єр-міністр тут розповідає про те, що там все враховано, знайте, голови комітетів, всі програми, які ви подавали, які голосувалися у парламенті, проігноровані. Дохідну частину, так, за нашим рішенням вони прийняли як уряд, а видаткову частину, яку ми…
РАЗУМКОВ Д.О. Дайте завершити.
КРУЛЬКО І.І. А видаткову частину повністю проігнорували. Такого ще не було. Я вже не кажу про те, що Указ Президента від 20 вересня 2019 року, яким було теж доручено по чотирьом напрямкам доопрацювати бюджет, не виконаний з чотирьох напрямків у чотирьох напрямках. Це теж дуже цікава інформація.
І тому, коли ми будемо розглядати з вами проект Закону "Про Державний бюджет на 2020 рік", я б хотів, щоб ми всі дуже детально проаналізували, яку постанову парламент голосував, і всі фракції майже голосували, і що вийшло з-під пера уряду до другого читання.
Дякую.
РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.
Дякую, шановні колеги. Засідання оголошую закритим. Всім плідної роботи на цьому тижні.