СТЕНОГРАМА

засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій

(депутатських груп) у Верховній Раді України

 

 

19 червня 2017 року

 

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ПАРУБІЙ А.В. Доброго ранку, шановні колеги! Прошу заходити в зал, займати робочі місця, підготуватись до наради. Можемо починати? Всі на місці?

Отже, шановні колеги, починаємо нашу Погоджувальну раду. Хочу вас проінформувати, перш за все, що з 12 по 17 червня я і ряд народних депутатів перебували з робочим візитом у Сполучених Штатах Америки. Під час цієї поїздки я піднімав питання, які були визначені Верховною Радою України, зокрема про надання Україні летального озброєння, про підписання двосторонньої безпекової Угоди, звернення, яке ми проголосували в стінах Верховної Ради України про надання Україні статусу головного союзника США.

І ключовою подією було підписання Меморандуму про співпрацю між Українським парламентом і Конгресом США спікером Палати представників Полом Раяном.

Переконаний, що підписання цього Меморандуму виводить на новий етап наші міжпарламентські відносини. Хочу подякувати всім народним депутатам, які долучились до підготовки цього Меморандуму. Дуже важливо, що в тексті зазначається і це, напевно, вперше в офіційних документах, що Україна є форпостом західної цивілізації у протистоянні проти російської агресії. Таке формулювання Меморандуму, який був підписаний. І я вважаю, що і візит, і результати візиту є позитивними для України. Окрім того, я був у Сенаті під час прийняття Закону "Про посилення санкцій проти Російської Федерації". І це рішення мало два важливих значення. Перше, що всі санкції, які були введені проти Росії указами Президента, тепер переведені в статус закону. Тобто їхня відміна можлива лишень законодавчим способом через рішення обох палат парламенту.

І другий важливий момент, що санкції розширені в тому числі і на банківську, і на енергетичну сферу. І виділено 250 мільйонів на протидію російській пропаганді в Центральній Європі. І це дуже важливий крок до консолідованих рішень всього вільного світу в протидії російській пропаганді.

Тепер по порядку денному. Хочу зазначити, що цього тижня у нас є традиційних 4 блоки, які були відкладені ще з попередніх тижнів. І хочу проінформувати, які з тих блоків пропонуються на розгляд цього тижня.

Перше за все питання фінансової політики – це блок, який стояв на попередній пленарний тиждень. Ми не встигли його розглянути, і він переноситься і з нього ми почнемо, пропонується почати завтрашній пленарний день.

Другий блок – питання інформатизації. Це теж блок, який був перенесений ще два тижні тому. Ми дійшли і розглянули тільки одне питання, ви пригадуєте, про кібербезпеку. Там ще є 5 питань важливих, і він теж пропонується завтра як другий блок. І фактично це два ключових блоки, які завтра пропонується розглянути.

В середу, традиційно, ратифікація, а також два закони Комітету з питань охорони здоров'я, які є об'єднуючими. І є сподівання, що ці закони будуть підтримані всім залом, вони стосуються психіатричної допомоги, і була проведена досить ґрунтовна і серйозна робота в комітеті. І є сподівання, що ці законопроекти і цей блок буде підтриманий в середу під час пленарного засідання.

Четвер – це питання податкової та митної політики, Ніна Петрівна довго чекає цього блоку, і питання енергоефективності. Також на четвер за пропозиціями "Блоку Петра Порошенка" (чи у вівторок, чи в четвер) пропонується розглянути питання по судовій реформі і ми вже в ході дискусії обговоримо чи їх ставити на вівторок, чи їх ставити в четвер.

Отака ключова логіка тих блоків, які пропонуються на цей пленарний тиждень, питань багато, комітети довго чекали і готувались до прийняття цих законів. І прошу проговорити, і прошу і голів фракцій, і голів комітетів висловити свої позиції з приводу запропонованих тематичних блоків на наступний пленарний тиждень.

Нагадайте, ми сьогодні розпочинаємо… Так, починаємо справа. І я надаю слово голові фракції "Блок Петра Порошенка" Артуру Герасимову. Будь ласка.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую. Шановний Андрію Володимировичу! Шановні колеги! Хочу нагадати, що вже тиждень українські громадяни мають право перетинати кордони Євросоюзу без оформлення віз. І за отакий короткий термін вже тисячі наших співвітчизників на собі випробували переваги цієї опції.

Візова лібералізація не просто усуває бюрократичну тяганину, а руйнує ментальні кордони. З'являється усвідомлення того, що європейські Брюссель, Прага чи Берлін такі ж доступні як Львів, Одеса чи Харків без зволікань і заборон. Цивілізований світ відкрив для нас свої двері, визнавши українців невід'ємною частиною розвинутого демократичного суспільства. Як наслідок, підвищився авторитет України на міжнародній арені. Доказом того є зміцнення позицій українського паспорту після здобуття безвізу. Наразі у глобальних рейтингах він значно зміцнив свої позиції – 119 країн світу відкриті нашим громадянам без канцелярщини і віз. Цей показник вищий ніж в Росії, в Білорусії, Грузії та всіх пострадянських держав за винятком Балтійських країн, які вже є членами ЄС. Безвіз, безперечно, історичне досягнення, обрання єдиного проєвропейського вектору розвитку держави. Цей результат став можливим завдяки рішучим діям суспільства на чолі з Президентом, Верховною Радою, урядом, тому що ми виконали всі необхідні умови, ухваливши низку реформ і змін до законодавства. Однак хочу нагадати, що безвіз – це не кінцева мета, а лише дуже  важлива сходинка  на шляху  приєднання до когорти розвинутих держав. Необхідно продовжувати рух реформ, змін та наближення законодавства до міжнародних стандартів.

Рішучих та докорінних змін потребує судова система. Підтримка відповідних законопроектів – це ключовий механізм очищення судової гілки влади та повернення довіри громадян до вітчизняних служителів Феміди. Тому фракція партії "Блок Петра Порошенка" закликає  підтримати проект Закону про зміни до Господарського, Цивільного та Адміністративного кодексів (6232).

Також більше не можна провалити голосування Закону про Конституційне провадження (6427). Ми повинні нарешті  запровадити нові механізми роботи Конституційного Суду та дати можливість українцям відстоювати власні конституційні права. Тут немає політичної мотивації. Усі спірні питання ми можемо проговорити в комітетах чи в сесійній залі. І ми переконані, що  ініційована Президентом України судова  реформа має всі шанси стати успішною, а правосуддя –  справедливим та ефективним.

Також ми просимо включити в порядок денний законопроект (6549) про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції".

Окремо звертаємо увагу на законопроекти про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність (6016) і про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (4646). Нагадуємо, що вони вводять сучасні стандарти аудиторської діяльності і бухгалтерського обліку за міжнародними правилами. Це дасть можливість українським фахівцям не тільки підвищити конкурентоспроможність на міжнародній арені, а й покращити ефективність роботи всередині нашої  держави.

Ще одне важливе для мільйонів українців питання енергозбереження та  енергоефективності. На минулому тижні  прийняли проект Закону про Фонд  енергоефективності, але не менш важливо на цьому тижні розглянути проекти Законів про комерційний облік комунальних послуг (4901), про енергетичну ефективність будівель (4941-д), і також просимо включити до розгляду на четвер ще один законопроект з пакету енергоефективності, проект Закону про житлово-комунальні послуги (№ 1581-д).

Наступне. Вкрай важливо включити до порядку денного та проголосувати Закон 6548. Це досить прості зміни до Закону про вищу освіту, які посилять державну підтримку вищих навчальних закладів на Донеччині та Луганщині. Для території з багатомільйонним населенням важливо зберегти освітні установи і не допустити відтоку молоді. Пропонується забезпечити такі освітні заклади фіксованим державним замовленням аналогічно тому, що мають тимчасово переміщені навчальні заклади.

Також фракція партії "Блок Петра Порошенка" просить підтримати законопроект 5475, що вносить зміни до Закону про гуманітарну допомогу. Він запроваджує нові ефективні механізми надання  гуманітарної допомоги, посилює взаємодію держави з міжнародними організаціями, цей закон напряму стосується понад двох з половиною мільйонів українців, які постраждали від збройної агресії Росії і потребують додаткової підтримки. Крім того, закон значно пришвидшить забезпечення населення найнеобхіднішими товарами в екстрених випадках в районі проведення АТО.

Залишилося дуже мало часу для прийняття рішень на цій сесії і дуже багато питань, які, я вважаю, не можна переносити на осінь, бо вони потребують невідкладного розгляду, тому закликаю колег проявити  злагодженість та ефективність цього тижня.

Дякую за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, голова  фракції  "Народний фронт" Бурбак Максим Юрійович.

 

БУРБАК М.Ю. Вітаю, колеги!  Від фракції "Народного фронту" хочу ще раз привітати всіх українців з початком безвізового режиму. І наголосити усім тим, хто працював проти отримання безвізу: ваша деструктивна діяльність не затримує шлях  України до цивілізованого європейського світу, ми будемо рухатись  в Європу і одночасно відгороджуватись від Російської імперії.

Минулого тижня парламентарі і преса  виїздили в Харківську область і ознайомилися з інженерно-технічним облаштуванням кордону з Росією. Тому усім, хто розпускав численні фейки  і закликав не будувати кордон, скажу:  поїдьте і подивіться самі, що вже зроблено і на якому високому рівні. "Народний фронт" вважає, що інженерне облаштування кордону треба продовжувати.  Кабінет Міністрів має в повному обсязі  профінансувати відповідну бюджетну програму цього року і збільшувати фінансування проекту на наступний рік. Крім того, ми вимагаємо спрямувати на облаштування кордону 500 мільйонів гривень з числа коштів, повернутих за судовим рішенням про спецконфіскацію грошей, вкрадених режимом Януковича. Сьогодні за аналогічними проектами інженерно-технічне облаштування східного кордону почали наші сусіди з НАТО - Балтійські держави і Норвегія. До того ж Росія зараз прискореними темпами облаштовує оборонні споруди на окремих ділянках зі свого боку кордону.

"Народний фронт" переконаний, що серед факторів національної безпеки є також введення візового режиму з Росією. Наголошую, це послідовна позиція нашої політичної сили. Жодних непереборних проблем для запровадження віз з Російською Федерацією немає. Тепер, коли Україна отримала безвізовий режим з ЄС, запровадження віз для росіян є просто необхідним. Аргументи про те, що Росія у відповідь запровадить візи для громадян України, це примітивна маніпуляція. Вже зараз усі іноземці, які отримали дозвіл на проживання чи довгострокове право на роботу в Росії, для виїзду за її межі повинні отримати виїзні візи. До того ж очевидно, що будь-який громадянин України ризикує бути незаконно ув'язненим і закатованим на території Росії, а тим більше на окупованих нею українських землях. Рішення України про візовий режим з агресором – важлива політична передумова продовження і розширення західних санкцій проти Росії. Європейські представники регулярно натякають нам, що Україна вимагає від них більших кроків, натомість сама їх не робить.

Тому, пане Голово, звертаємося до вас винести на розгляд сесійної зали проект постанови (4030) про звернення до Кабінету Міністрів України щодо припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації. Минулого пленарного тижня ми з вами прийняли законопроект про шлях до НАТО. Переконаний, що таким самим чітким і ствердним має бути наше рішення про запровадження віз з країною-агресором. Після майже одноголосного голосування американським сенатом про введення санкцій проти Росії, український парламент повинен показати, що Україна не лише просить у західних партнерів підтримки в розширенні санкцій, але й сама здатна протистояти агресору.

 Російське вторгнення створює нові виклики перед Україною. Коли агресія здійснюється не лише зброєю, проти нас ведеться гібридна агресія і ми повинні адекватно реагувати, і в політичній, і в інформаційній, і в енергетичній, і в дипломатичній галузях, гібридна війна потребує і відповідних реакцій. Необхідні організаційні зміни та відповідні поправки до законодавства стосовно застосування Збройних сил України та відповідні поправки до інших законопроектів стосовно роботи силових відомств в умовах такої гібридної війни.

"Народний фронт" підтримує ініціативу секретаря РНБО Олександра Турчинова про необхідність визначення на законному рівні комплексу силових і дипломатичних кроків, які мають забезпечити визволення окупованих територій. Також вважаємо необхідним прийняття законопроекту (№ 5670) про функціонування української мови як державної в першому читанні, тому що ми також повинні вести війну інформаційну проти країни-агресора.

Ще одне питання державності і законності. Через майже два місяці буде відзначена 26-а річниця Незалежності України, а в переддень цього ми будемо святкувати День Українського Прапора. "Народний фронт" пропонує затвердити на законодавчому рівні норму про Державний Прапор, відповідний законопроект був внесений Прем'єр-міністром Арсенієм Яценюком ще в 2015 році і був проголосований в першому читанні понад рік тому, 2 лютого 2016 року.

Ми наполягаємо, щоб  законопроект під номером 3334 був внесений в сесійну залу на друге читання. Давайте себе не ганьбити, всі будуть стояти і піднімати прапори України, а натомість не голосують і не виносять, і стримують, щоб цей законопроект був прийнятий у сесійній залі.

Прошу також включити до порядку денного і розглянути законопроект 6538.

І наостанок, залишилося лише два пленарних тижні, я звертаюсь до своїх колег, голів фракцій, голів груп з тим, щоб вони "акумулювали" своїх колег для роботи, аби ми максимально продуктивно відпрацювали останні два пленарні тижні. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую. Тільки хочу проінформувати, що законопроект про Державний Прапор ще не пройшов комітету. І це комітет, якщо не помиляюсь, власне, ваш. І тому даю доручення максимально швидко розглянути, вже півроку цей законопроект лежить на розгляді, і пані Олено, ви сьогодні представляєте комітет, в середу на засіданні комітету, якщо буде розглянутий, я думаю ніхто не буде заперечувати, щоб ми внесли його в зал для розгляду.

І, будь ласка, Березюк Олег Романович, голова фракції об'єднання "Самопоміч".

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Вельмишановний пане Голово! Шановні колеги! Після останнього українського повстання 2013-2014 року, на жаль, владу в країні захопили бандити, олігархи і компульсивні брехуни. Хто не знає, що таке "компульсивні" – це ті, що весь час брешуть і повторюють, і навіть іноді не свідомі своєї брехні.

В країні війна, яку називають АТО, переконливо називають АТО. Хто терористи, а хто захоплені? В Україні окуповані території, їх просто брехливо не визнають ані парламентом, ані Президентом, їх нібито немає – брехня. На цих окупованих територіях страждають люди безправні, за них нібито борються – брехня. Там є військовополонені, які не є військовополоненими, які є захоплені терористами і ніхто не захищає їхні права, – знову брехня.

 

БУРБАК М.Ю. Сміття у Львові – брехня.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. Олігархи на Майдані, прикриваючись повстанням, обіцяли прийняти Закон про вибори до Верховної Ради, який буде  демократичним і дозволить  людям вибрати свою владу, до сьогоднішнього дня вони  ховаються і цього не роблять – знову брехня.  У нас корупція  не зменшується. Але про антикорупційний суд  не хочуть прийняти закон. Чому?  Бо не треба завершити  вертикаль покарання корупціонерів. Знову брехня.

З 1 липня уряд знову планує підняти на 25 відсотків ціну на газ. Казали, що все буде добре, що "Роттердам плюс" і інші закони дозволять стабілізувати ринок – знову брехня, і ми остаточно  знищуємо середній клас.

СБУ, Генеральна прокуратура, МВС - можна скоро перейменувати на МГБ та НКВС. В Україні розпочалися тотальні репресії, більше цього, ці репресії розповсюджуються не тільки на політичні сили і на політичних лідерів. Ці  репресії розповсюджуються на міста. Ви праві, пане Бурбак, Львів на сьогоднішній день окупований ворогом. Рік тому в це місто – місто волі, яке завжди було на передовій  і буде на передовій боротьби  за Україну, в усі часи, в тому числі новітні, рік тому в нього прийшов ворог, який протягом року цинічно брешучи на кожному кроці, знущається не тільки над керівником міста  чи політичною силою, знущається над людьми, які там живуть. Львів'яни ніколи не лягали, львів'яни можуть стояти поруч,  львів'яни вистоять і проти цього ворога, який є підступний  і нищівний, знецінюючий, який вбиває.

Проаналізувавши це все, я прийняв  своє особисте рішення. Як людина і як народний депутат, протестуючи проти знущання над людьми, приниження, брехні, протестуючи проти знущання над містом, яке є символом свободи, підтримуючи львів'ян, які є завжди терпеливі, толерантні до влади, бо вірять в державу і хочуть її бачити, а ця держава в особі центральної влади над ними знущається цинічно, і вимагаючи припинення цього знущання і припинення брехні в державі, я як людина, лікар і народний депутат України прийняв екстраординарне для себе рішення, ніколи не думав, що це рішення я буду приймати в ХХІ  столітті тут. Я оголошую голодування, підтримуючи львів'ян і протестуючи проти свавілля центральної влади в Україні в ХХІ столітті, на жаль.

 

ПАРУБІЙ А.В. Тимошенко Юлія Володимирівна, Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина".

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні друзі, перше, що ріже свідомість нормальної людини, це те, що останні дні розпочалася нова вистава, новий акт використання війни для своїх політичних цілей, для збереження влади будь-якою ціною. І нам це зараз прикривають, через три роки війни прикривають тезами про змінення формату. Ну, очевидно, що це нова форма маніпуляції свідомістю людей і це нова форма утримання влади і використання війни для своїх політичних цілей, в тому числі для збагачення, от що робиться зараз, ніякої честі, совісті в цьому немає. Якщо є честь і совість – прийміть законопроект про окуповані території, який вже давно лежить в парламенті і який не можуть розглянути, тому що маніпулюють війною.

Але  є ще і гірші значно речі, які зараз ми з вами спостерігаємо. Ну по-перше, порядок денний на цей тиждень "нашпигований" корупційними лобістськими законами до такого ступеня,  що таке враження, що вже перед політичною смертю це роблять, вже урвати останній "клок" з цієї країни.

Можу сказати, що такі законопроекти як 6232, де вносяться зміни до всіх процесуальних кодексів під прикриттям так званої правової  реформи, по-перше, остаточно концентрується влада в руках Президента та його оточення, судова; і по-друге, забирається у людей останнє цими законами, по суті залишається доступ до судової системи лише для багатих людей, а у тих людей, які нічого не мають, з рахунків будуть списувати все без погодження з ними за будь-які борги. І таких законопроектів тут безліч. Наприклад, унікальний 5369 (урядовий), де митний контроль буде переданий магазинам Duty Free. Та совість у вас є вже?  Коли ви вже наїстеся? І коли ви вже будете дивитися на народ і на країну, а не в свої кишені?

Але найтрагічніше, що є, це те, що наша команда поспілкувалася з медиками, у тому числі в День медика про цю медичну реформу. Ну від медиків, інтелігентні і толерантні люди, чути мати на користь Президента, уряду - це  ріже слух, але вони так говорять. Тому що вони точно знають,  що після цієї медичної реформи 60 відсотків людей, які знаходяться в Україні за межею бідності,  не будуть мати доступу до медичних послуг, тому що їм непосильні будуть європейські ціни, які встановлять на медичні послуги. А вони вже мусять  по цьому закону заплатити це майже самостійно.

Далі. Вони децентралізацією назвали "надзвичайну централізацію", де з усіх, без виключення, бюджетів місцевих забираються останні копійки, які були на фінансування медичної системи, системи охорони здоров'я. І це буде централізоване корупційне таке утворення, із якого будуть знову купувати  ліки і обладнання втридорога, заробляючи на  цьому, а лікарні не отримають навіть те, що у них було.

Я мушу вам сказати, що ця медична реформа –  це поховання по суті частини українського народу. І якщо ми не повстанемо проти цього, особливо мажоритарщики, я прошу вас, не йдіть, не ведіться на поводу. Альтернатива є – законопроект 4456, який розроблений усіма фракціями разом з комітетом профільним. Це і є медична реформа, яку треба приймати. А не те знищення української нації, яке зараз прийняли.

Що стосується пенсійної реформи. Це ще одна унікальна авантюра, афера, яка готується Порошенком і Гройсманом. Тому що внаслідок цього вони збираються закрити дефіцит Пенсійного фонду. А це означає, що в стратегії кожен пенсіонер отримає менше. А друге, це, безумовно, прикрите збільшення пенсійного віку, виходу на пенсію так званим збільшенням страхового стажу. Це очевидно.

Це означає, що мінімум на 30 відсотків буде менше пенсіонерів у стратегічній перспективі. Тому що їм не дадуть отримати пенсії. І в стратегічній перспективі пенсії будуть менші. Але зараз вони цю ганьбу прикривають збільшенням пенсій. Розділіть ці справи. Є Закон про осучаснення пенсій і є Закон про індексацію пенсій, відділіть це. Вони три роки їх не виконували! А зараз, кинувши "кістку" пенсіонерам і назвавши це пенсійною реформою, вони хочуть прикрити злочин проти всіх діючих і майбутніх пенсіонерів України.

Зупиніться! І я прошу консолідації депутатського корпусу…

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, 30 секунд, закінчуйте.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. …проти цієї наруги, яка відбувається над українським суспільством. Це не реформи, це "зачищення" української нації. І планують, можливо, щоб нас залишилось вже не сорок з чимось мільйонів, а п'ять-десять мільйонів. І це максимум, який вони розглядають.

Що стосується земельної реформи. Партія "Батьківщина" разом з фермерами зібрала вже більше півтора мільйона підписів. І ми будемо працювати, поки 10 мільйонів підписів проти розпродажу землі не буде зібрано. Країну треба захищати.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Будь ласка, Бойко Юрій Анатолійович, "Опозиційний блок".

 

БОЙКО Ю.А. Дякую, шановний пане Голово! Шановні присутні, останній діалог, який веде між собою уряд і провладна більшість, і ці переможні реляції, які там звучать, нагадують відому байку Крилова: "Кукушка хвалит петуха за то, что хвалит он кукушку".

І справа навіть не в тому, що суспільство має іншу точку зору, і достатньо вийти на вулицю і спитати, яким чином розвивається економіка і як живуть люди, щоб почути абсолютно протилежну думку, аніж ту, що розповсюджується між провладними представниками влади.

Справа в тому, що в усьому світі є декілька критеріїв розвитку і стану економіки, які є для всіх маяками, як вона повинна розвиватись. Перш за все, це валовий продукт на душу населення, це макроекономічна стабільність, в яку включається державний борг, в яку включається стан інфляції, наявність резервів, стан залучення інвестицій і взагалі інвестиційний клімат в країні, соціальний розвиток країни, в якому головним є боротьба з бідністю і заходи по її знищенню, цієї бідності. Оці речі є маяками для будь-якої економіки і розгляд їх у нашій країні свідчить про те, що економіка знаходиться в кризовому стані. І абсолютно зрозуміло було б, якщо б у цій ситуації уряд розробив програму дій по виходу з цієї кризи, а парламент би її розглянув і, якщо вона буде прийнята, забезпечив би необхідними законами, щоб це було швидко втілено в життя.

Що ми бачимо сьогодні? Ми бачимо спроби відволікти увагу суспільства від цілісної програми по виходу з кризи намаганням провести деякі так звані реформи. Практично всі фракції, за винятком провладних, будуть критикувати медичну реформу і це правильно, тому що люди і спеціалісти не розуміють, що там є, а ми вже розуміємо, що створений механізм, який не дасть можливість лікуватися бідним людям. Так само і пенсійна реформа - буде скорочена кількість пенсіонерів, які отримують пенсії, що б там хто не казав, це буде.

Особливо цинічним виглядає те, що йде намагання тупо виконати вимоги МВФ і відкрити ринок землі, що є колосальним подразником для всіх людей і може створити просто умови для соціального протистояння. І всі ці фермери, всі ці люди, які працюють на землі, вони всі підтвердять.

Тому позиція нашої  фракції незмінна: для того, щоб рухатись вперед країні, уряд повинен відзвітувати, як він пропрацював рік, підготувати програму дій, захистити її в парламенті. Парламент замість того порядку денного, який сьогодні пропонується і який практично є імітацією бурхливої діяльності, повинен розглянути і підготувати законопроекти під вихід економіки з кризи і далі рухатись вперед.

Ми вважаємо, що останнього тижня було дуже багато "протиречивих"  заяв  з боку вищого керівництва держави стосовно конфлікту на Донбасі. Хочу нагадати позицію світового суспільства з цього  приводу, яка була   висловлена керівником Держдепу Сполучених Штатів Америки паном Тіллерсоном стосовно відсутності альтернативи дипломатичного і мирного  шляху врегулювання  конфлікту.  Позицією нашої фракції з самого початку переговорів у Мінську була підтримка цих переговорів, і не зважаючи на всі труднощі і протиріччя, які там  є, ми вважаємо, що переговорний шлях це краще, ніж відкритий військовий конфлікт, і будемо продовжувати підтримувати позицію світової спільноти по мирному врегулюванню конфлікту.

І останнє. Шановний Андрію Володимировичу, у нас вівторок "день переселенців". Я ще раз хочу нагадати, що була домовленість з урядом, що сам уряд буде ініціатором створення закону по підтримці переселенців  по всіх напрямках, зважаючи  і на економічний, і на політичний, і на соціальний, і винести цей закон, консолідовано розроблений урядом і підтриманий фракціями, в парламент. Сьогодні, на жаль, цього немає, але ми сподіваємося, що уряд виконає. І ми підтримуємо Закон 3829, вважаємо, що він дуже важливий, по безкоштовному харчуванню багатодітних сімей. Прошу його поставити не на середу, а ближче для того, щоб він був розглянутий.

Дякую за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую.

Ляшко Олег Валерійович, голова  фракції  Радикальної партії.

 

 

ЛЯШКО О.В.  Олег Ляшко,  Радикальна партія.

Минулого тижня, який був не пленарний, в мене були зустрічі в Житомирській, Рівненській, Волинській і Львівській областях. Перш за все, хочу подякувати жителям цих областей, українцям за чудові зустрічі на підприємствах, в організаціях, на ефірах, це можливість нашій команді отримувати об'єктивну інформацію, що відбувається в країні. І неможливо без спілкування прямого з людьми знати, як вирішувати проблеми. У зв'язку з цими зустрічами я хочу поінформувати про наступне.

Наша команда як і раніше, так і зараз у парламенті не буде підтримувати ініційовані владою так звану медичну, пенсійну, земельні реформи з однієї причини, це не реформи, це імітація. І всі ці ініційовані владою імітації переслідують одну мету - виконати Меморандум з Міжнародним валютним фондом для того, щоб взяти черговий кредит для латання бюджетних дірок. Ці реформи не робляться для українців, ці так звані реформи переслідують мету зекономити кошти державного бюджету на медичному обслуговуванні наших людей, на пенсійному забезпеченні. У результаті цих реформ страждають найбільш нужденні, малозабезпечені, діти-сироти, інваліди, пенсіонери, люди з низьким доходом.

Рішення уряду минулого тижня про скасування державного регулювання цін на продукти першої необхідності ми так само вважаємо помилковим. Тому що не може все рука "дикого ринку" регулювати, особливо ціни на продукти першої необхідності. Мільйони людей пенсійного віку, мільйони малозабезпечених, які мають копійчані доходи, вони не можуть купувати буханку хліба по 100 гривень, для цього має бути державна увага, державна підтримка і державне регулювання на продукти першої необхідності, на ліки, на інші соціально вразливі групи товарів для людей, котрі потребують, наголошую, допомоги держави.

 Саме тому ми не підтримуємо ці ініційовані владою імітації під назвою реформ, натомість ми пропонуємо альтернативу. В парламенті зареєстрований проект Постанови про антикризовий план дій. Ми пропонуємо його розглянути, там чітко, покроково вказано, що ми маємо робити для того, щоб відновлювати нашу економіку, сприяти економічному зростанню, створенню робочих місць для українців і радикальному підвищенню доходів людей. Уряд минулого тижня затвердив проект Бюджетної резолюції на наступний рік, де передбачає встановлення мінімальної заробітної плати у 2018 році 3 тисячі 700 гривень на місяць. Тобто фактично на наступний рік підвищення зарплати на 500 гривень на весь рік. Я пропоную тим, хто встановлює це підвищення, підіть в аптеку, спробуйте за ці гроші купити пачку памперсів. Це подачки, це принизливі подачки для українців.

 Ми вимагаємо і зареєстрували відповідний законопроект у Верховній Раді з 1 жовтня нинішнього року встановити мінімальну заробітну плату на рівні 5 тисяч гривень на місяць, потім щорічно підвищувати мінімальну зарплату на півтори тисячі гривень упродовж наступних трьох років. Єдина можливість подолати бідність, зробити могутньою нашу країну – це підвищувати зарплати, підвищувати пенсії. Коли ви сьогодні сплутуєте пенсійну так звану реформу, в результаті якої ви хочете підняти пенсійний вік, із підвищенням пенсій, то це не пов'язувані речі.

В результаті нашої боротьби за підвищення мінімальної зарплати сьогодні перевиконання доходів бюджету Пенсійного фонду більше 11 мільярдів гривень, тому є можливість сьогодні підняти пенсію, в першу чергу для людей, котрі мають 947 гривень пенсії, і перерахувати пенсію для людей з великим трудовим стажем для того, щоб не було соціальної несправедливості і "зрівнялівки" у пенсійному забезпеченні. Тому я прошу не обманювати українців, а вже сьогодні на цьому тижні проголосувати закони, які дадуть можливість підняти пенсії і підвищити заробітні плати мінімальні для українців.

Ну, і нарешті. Я думаю, що будь-яка влада, якщо вона українська влада, має переслідувати одну мету – це створення робочих місць для українців, це підвищення доходів українців. Натомість ми чуємо заяви Єврокомісії з вимогою до влади про скасування нашого закону, який ми проголосували минулого тижня, щоб обмежити вивезення з України металолому, і чергові вимоги про те, щоб вивозити необроблений ліс-кругляк.

 Вчора у мене була зустріч з Президентом Петром Порошенком, я сказав йому і повторюю зараз публічно: якщо на цей Закон про заборону вивезення металолому буде накладено вето, у результаті цього десятки тисяч українців втратять роботу, так само як і зобов'язання влади дозволити вивезення лісу-кругляку. Поїдьте по Україні, 300 нових підприємств створені в результаті дії цього мораторію. Якщо ви берете на себе зобов'язання, які позбавляють українців роботи, ви не маєте права цього робити. Тому я вимагаю від вас діяти виключно заради того, щоб у людей була робота і зарплата, а не грабувати їх.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Бондар Віктор Васильович, група "Відродження". Будь ласка.

 

БОНДАР В.В. Дякую, шановний Андрію Володимировичу. Шановні колеги, дійсно, практично це передостанній робочий тиждень Верховної Ради до літніх канікул. Я думаю, він мав бути більш активно насичений в першу чергу економічними законопроектами, законопроектами, які б змінювали умови життя для українців на те, щоб покращити їхні можливості.

На жаль,  ми можемо констатувати, що останній рік пройшов фактично під егідою мовних питань, ідеологічних питань, декомунізації. Практично немає ніяких питань і не розглядалося потужних економічних програм, програм підняття промислового виробництва в Україні, програм експортних, підтримки і так далі.

По суті ми навіть не дочекалися звіту уряду публічного, великого, про те, чим рік займалися, і що за рік зроблено. Більш того, ми бачимо зараз: багато різних документів приймається  урядом, владою, там основні напрямки бюджетної політики на наступні три роки, економічні якісь там програми і так далі. Але вони практично нічого не міняють в суспільстві. Ми бачимо замість того тільки постійну ініціацію якихось псевдореформ, які тільки знімають можливості у людей, які створюють соціальне напруження, які не дають людям отримати нормальну освіту, не дають людям отримати послуги з охорони здоров'я безкоштовні. Імітація пенсійної реформи, яка на меті має тільки скорочення Пенсійного фонду і зменшення витрат  Пенсійного фонду. Тобто ми бачимо, що по суті нічого не відбувається в цій країні на користь людей.

Більш того, якщо подивитися на промисловість, подивитися на економіку, то за тільки останні кілька років 127 тисяч підприємств припинило свою роботу в Україні. В мене довідка. Якщо подивитися на промисловість з точки зору статистики, тільки за останній місяць падіння промислового виробництва майже 7 відсотків. Якщо подивитися, що ми маємо зробити за наступні два-три роки в частині економіки, то це катастрофа. 22 мільярди доларів Україна має виплатити протягом наступних трьох років по запозиченнях, яких понабиралися за останні роки, 22 мільярди доларів.

 І ми не чуємо від уряду, від влади пропозицій, яким чином  ці кошти Україна буде заробляти, як підняти експортний потенціал, як підняти промисловість, як дати поштовх новим галузям економіки України, абсолютно новим, які сьогодні розвиваються в усьому світі. Це сучасні технології, це сучасні послуги якісь, інформаційні бази даних, тобто абсолютно нові економічні галузі.

 

У той же час ми бачимо, що ми отримуємо від уряду тільки пропозиції, як скоротити витрати людей, як людям створити якісь нові проблеми. І ці реформи, на жаль, приводять до того, що люди сьогодні вже не вірять ні владі, не вірять нікому.

Тому наша партія, група в парламенті вимагає все ж таки отримати від влади реальний пакет економічних реформ. І цей пакет економічних реформ має бути розглянутий в перші ж тижні наступної сесії: вересень-жовтень. Щоб до кінця року ми цей пакет економічних реформ - новий Податковий кодекс, Митний, нові пропозиції, як змінити підходи до експортних виробників - запровадили в життя і щоб новий 2018 рік був уже, працював з врахуванням цих вимог наших.

В той же час, що ми отримали як фракція і як депутати  "Партії "Відродження"? Як тільки ми виступили проти цих псевдореформ: земельної псевдореформи, медичної псевдореформи, пенсійної псевдореформи, не доведеної до ладу судової реформи – ми отримали зразу шалений політичний тиск за останні буквально кілька тижні і останній місяць. На всіх наших депутатів в областях України, у Верховній Раді, йде шалений  тиск з боку влади, по суті це примус до голосування. Йдуть погрози, виклики до  губернаторів, кримінал підключається, особливо ця тенденція спостерігається у Харкові. Вибухові пристрої кидають в хати до депутатів, викликають "на килим", навіть особисто не цураються викликати "на килим" нашого главу обласної ради Сергія Чернова у Харкові з погрозами, що якщо ми не будемо голосувати, то буде повністю переглянуто керівний склад обласної ради і так далі.

Вибачте, такі методи – це не методи, які мають використовувати в сучасній Україні. Ми категорично протестуємо проти політичного тиску, більше того, наступні всі кроки такі самі: дзвінки, погрози, кримінальні погрози і так далі.  Ми будемо публічно, офіційно оголошувати з трибуни Верховної Ради про всіх, хто дзвонить, хто викликає, хто погрожує депутатам місцевих рівнів, обласних і Верховної Ради в тому числі. Інакше це не закінчиться ніколи і ми  ще раз попереджуємо, ми не будемо голосувати за ці псевдореформи – це не реформи, це імітація. І в першу чергу треба думати про економічні речі, які сьогодні відбуваються.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Москаленко Ярослав Миколайович, група "Воля народу".

 

МОСКАЛЕНКО Я.М. Шановний Андрію Володимировичу! Шановні колеги! Дозволю собі трохи відійти від обговорення питань порядку денного сесійного тижня і запропонувати обговорити  деякі питання порядку денного українського сьогодення. "Життя починає йти до  свого кінця, коли ми перестаємо говорити про життєво важливе". Це сказав Мартін Лютер Кінг.

Найважливішою  темою в Україні на сьогодні залишається припинення війни на Донбасі. Війни, яка  в мільйонів  українців забрала  дах над головою, яка продовжує вбивати українських військових і забирати життя мирних людей. Звичайно, всі рішення Верховної Ради України повинні бути направлені на те, щоб зупинити зовнішнього  агресора. І Закон про  відміну безвізового режиму з Російською Федерацією, я сподіваюсь, набере  необхідну кількість голосів та буде підтримано  українським парламентом.

Іншою важливою темою, яка гостро повинна стати  в порядку денному наступної сьомої сесії восьмого скликання, це питання децентралізації. Вчора минулого три роки, як уряд затвердив Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, два з половиною роки пройшло, як  ми прийняли з вами  Закон  про добровільне об'єднання  територіальних громад, і що ми бачимо на практиці? Що більша частина країни так і не зрозуміла або не захотіла  зрозуміти ціну  моменту.

Останні декілька тижнів я мав серйозну дискусію на окремих територіях Київської області з головами сільських та селищних рад, хтось просто не усвідомлює важливості і безповоротності  реформи і займає  консервативну позицію нічого не міняти і відповідно налаштовує свою громаду. Хтось, приміряючи  цю "рубаху" на себе, не бажаючи втрачати робоче місце і повноваження, зловживаючи становищем, вводить свою громаду в оману, а є і території, де громади, відчувши плюси від фінансової децентралізації, а на рахунках сільських рад сьогодні з'явилися кошти, яких вони ніколи не бачили, не бажають об'єднуватися з менш самодостатніми, а подекуди і з депресивними територіями.

Як наслідок, сьогодні в Україні об'єдналися лише 37 відсотків громад. Шановні колеги, ми не маємо права пустити процес децентралізації на самоплив, інакше повністю станемо черговими політиканами, які щось намагались, але не змогли.

Депутатська група "Воля народу" вкотре наголошує6 парламент має встановити  чіткий дедлайн з добровільного об'єднання територіальних громад.

Ми  підготували відповідний законопроект і хочемо розпочати суспільну дискусію з цього приводу. Зрозумійте, цього хочуть не депутати, цього вимагають на місцях самі ж люди, так і кажуть на нарадах: приберіть із закону слово "добровільні" і наведіть порядок в країні.

Я вам  хочу пояснити, чому так кажуть. Ми стоїмо на порозі медичної реформи, розпочали освітню. До речі, за 11 років роботи в державних органах влади я вперше чую задоволення освітян на місцях роботою міністерства і міністра освіти Гриневич. Я вважаю, це дуже позитивний сигнал.

Далі по реформах. Євросоюз тисне на нас по земельній реформі, але й медична, і освітня, і земельна – це все профільні напрямки, а передувати цим всім реформам повинна головна, від якої залежить вся організація управління державою – реформа з децентралізації, а вона відверто забуксувала. Наприклад, в Україні створено 178 опорних шкіл і 511 філій, з яких 39 опорних шкіл і 99 філій в об'єднаних територіальних громадах.  Процес створення об'єднаних територіальних громад має передувати створенню опорної школи, тому що інколи виникає колізія: після створення  громади опорна школа належить до однієї громади, а її філії – до іншої. Виникає питання підпорядкованості філій та їх фінансування і таких прикладів безліч в різних галузевих відомствах.

Закінчуючи свій виступ, я хотів би підняти ще одну актуальну тему,  яку, на думку депутатів нашої групи, ми маємо вирішити в міжсесійні канікули, до міжсесійних канікул. Світ бачив багато позитивних прикладів, коли за рахунок вдалої реформи країни піднімалися з руїн і сьогодні лідирують в рейтингу найбагатших країн з найкращими умовами життя для людей. За всіма цими реформами стояли конкретні люди, які брали на себе тягар політичної відповідальності і реалізовували своє бачення і бачення своїх колег або політичних сил, які вони представляли в здійсненні цих реформ. Франклін Рузвельт вивів Америку з Великої депресії, Лі Куан Ю – один з творців Сінгапурського "економічного дива", Маргарет Тетчер вивела Великобританію з економічної кризи та інші. А чого очікувати українцям від політиків, яка довіра буде до задекларованих реформ, коли немає міністрів на ключових постах? У нас в розпалі медична реформа, а міністра охорони здоров'я так за рік і не призначили. Ми стоїмо на порозі земельної реформи, а міністр з речами зібрався на вихід.

Депутатська група "Воля народу" вимагає від Прем'єр-міністра внести кандидатури на відповідні посади до міжсесійного відпочинку. Тим більше, що пріоритетом роботи парламенту на наступній сесії буде підготовка бюджету на 2018 рік. І ми не уявляємо, як ми це маємо робити без профільних міністрів.

Дякую за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка,  представник Президента України  у Верховній Раді Луценко Ірина Степанівна.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги! 16 червня на Раді реформ розглядалося дуже серйозне питання: концепція надзвичайно важливої соціальної реформи - пенсійної реформи. Основні тези і моменти, які були внесені Президентом  України після розгляду концепції цих змін:

Перше.  Президентом було наполегливо вказано уряду України на те, що слід підняти пенсії уже з жовтня 2017 року.

Наступне. Слід зняти обмеження пенсій для працюючих пенсіонерів. Скасувати оподаткування пенсій.

Крім того, обов'язково Президент наполіг на тому, щоб розглянути питання  і знайти ресурси для осучаснення пенсій військовослужбовців.

Обов'язковим є питання, такий акцент Президент зробив для того, щоб  покращити ситуацію, це підняти до належного рівня пенсійне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та забезпечити впровадження, покращення, осучаснення механізму їм нарахування.

Наступне. Крім того, Президент указав уряду України про неможливість такого  максимального порогу, з якого   буде нараховуватися єдиний соціальний внесок, як 25 відсотків мінімумів заробітних плат. Ця завуальована пропозиція свідчить  про  скрите підняття  єдиного соціального внеску, і недопустима ситуація, коли держава  гарантувала  незмінність  таких податків і внесків. Прозвучала пропозиція на засіданні Ради реформ від Президента: максимальну суму, з якої стягується ЄСВ, обмежити 15 мінімальними заробітними платами. Це перша теза.

Наступне.  Ви знаєте, що  сьогодні ми продовжили і на минулому тижні проходили робочі групи із представників депутатів з коаліції стосовно нового закону, який пропонується на  сьогоднішній  день, це Закон про особливості державної політики з відновлення державного суверенітету. На що направлений цей закон? Цей закон направлений на посилення спроможності захисту і оборони держави в зоні проведення антитерористичної операції. Це окремі райони Донецької і Луганської області. Це наші зобов'язання по деокупації Донбасу.

Підкреслюю, наші колеги із демократичної опозиції пропонують Закон про окупацію. Ми говоримо про деокупацію. І основне його направлення на реінтеграцію Донбасу в Україну.

Які особливі умови. Ми говоримо в цьому законі про правовий статус військових дій. Ми говоримо про визнання правового статусу окремих районів Луганської і Донецької області. Ми говоримо про поліпшення соціально-економічного управління з метою вирішення належним чином проблем людей у зоні конфлікту: свідоцтва про народження, нотаріальні довідки і так далі, і так далі.

Закладаємо основу для розробки стратегічного бачення того, як відновити суверенітет і територіальну цілісність над окремими районами Донецької і Луганської області.

Ще особливо важливим пунктом цього закону буде гармонізувати зміни в поточній ситуації країни з зобов'язаннями України за Мінськими угодами та повторне підтвердження того, що Україна готова буде продовжувати вирішувати і виступає за політико-дипломатичне врегулювання конфлікту на Донбасі.

Чим викликане винесення такого законопроекту на розгляд парламенту саме зараз? Ви знаєте, що Росія де-факто різними методами фактично вийшла з Мінського процесу. І це спостерігається протягом півроку, протягом 2017 року.

Перше. Це введення рубльової зони. Друге. Це легалізація паспортів "ЛНР", "ДНР". Третє. Це конфіскація українських підприємств і неможливість дати змогу їм платити податки на українській території і різні-різні інші заходи, які проводяться. Це і зі сторони сепаратистів зміна так званого "кордону" для того, щоб відтягнути кордон України до так званої "сірої зони". І інші-інші приклади.

Тому цей закон, власне, я повторюсь ще раз, направлений на посилення спроможності захисту і оборони держави.

Третя теза. 30 секунд прошу. На цьому тижні, я думаю, можливо, вже у вівторок буде зареєстрований закон про зміни до Закону про публічні закупівлі щодо удосконалення порядку оскарження процедур закупівель. Це пропозиції Президента стосовно того, що якщо під час закупівель тендерних у Антимонопольного комітету будуть проявлені претензії чи якісь зауваження до одного з учасників таких тендерних закупівель, цей процес не повинен…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Цей процес не повинен припинятися, а система ProZorro повинна працювати, а ви знаєте, що це один із ключових елементів боротьби з корупцією в країні, яка дала можливість за останній період уже зекономити для держави 17 мільярдів гривень. І таким чином це дозволить проводити за системою ProZorro всі закупівлі без розриву цього процесу, не починаючи його спочатку.

І останнє. Пане спікер, прошу включити в порядок денний закон 3579 про внесення змін…

 

ПАРУБІЙ А.В. І зараз Перший віце-прем'єр-міністр України Кубів Степан Іванович, будь ласка.

 

КУБІВ С.І. Шановний Андрію Володимировичу! Шановні народні депутати! Шановні громадяни! Щодо медичної реформи. Насамперед хочу подякувати народним депутатам, котрі на останньому пленарному тижні підтримали медичну реформу. Це справжнє державницьке рішення, яке не було зроблено 25 років, ми це зробили і разом з вами ми розуміємо і чуємо відповідальність. І ці зауваження, які ви можете подати, уряд відкритий до діалогу, площадка  є, майданчик – реальний комітет Верховної Ради України і представники комунікацій в уряді України. Реформа повинна дати результат важливий і ми ухвалили необхідні законопроекти в даному напрямку.

Друге – пенсійна реформа. Ще одна стратегічна реформа, про яку говорила Ірина Луценко, на котру чекає все суспільство – це пенсійна реформа.

 Президент України та Національна рада реформ підтримали уряд та розроблений нами проект реформи. Уже найближчими днями ми внесемо законопроект до Верховної Ради і очікуємо на підтримку депутатів, адже йдеться про гідні пенсії для наших громадян і це має бути пріоритетом для всіх нас незалежно від партійної приналежності та політичних переконань.

Пенсійна реформа передбачає: перше – 5,6 мільйона українських пенсіонерів будуть отримувати підвищену пенсію уже з жовтня 2017 року; друге – введення єдиного підходу нарахування пенсій для пенсіонерів із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764 гривні. Таким чином частина пенсіонерів після перегляду пенсій отримуватиме майже вдвічі більше. Окрім цього, уряд пропонує вже з 1 жовтня, а не з 1 грудня, як передбачає бюджетний закон, переглянути мінімальну пенсію, вона зросте до 1373 гривні. Тобто зростання виплат у цьому році торкнеться майже 9 мільйонів з 11,9 мільйона пенсіонерів.

З 1 жовтня податок на пенсії буде скасований. Уряд пропонує скасувати 15-відсоткове оподаткування пенсій працюючим пенсіонерам. Із 2,3 мільйона працюючих пенсіонерів зараз пенсії оподатковуються у 494 тисячі. Уряд пропонує, щоб ті, хто працює, отримували заробітну платню і пенсію в повному обсязі.

З 1 січня 2018 року будуть встановлені єдині правила нарахування пенсії, підвищиться захист працівників шкідливих виробництв. Нова система надалі буде зміцнюватись і підтримувати життя людини. Додаткові внески ЄСВ з 1 січня 2019-го року молодших за 35 років будуть накопичуватися на їх індивідуальних пенсійних рахунках, це підвищить і соціальну захищеність, і пенсійні гарантії. Пенсійний фонд буде звільнений від невластивих виплат. Запропонована реформа розширить джерела фінансування таких виплат і зменшить навантаження на Пенсійний фонд. Це допоможе виконати поставлене завдання до 2024 року – Пенсійний фонд буде бездефіцитним.

Щодо Бюджетної резолюції. Хотів би звернути увагу на ще один момент. Минулого тижня уряд схвалив Основні напрямки бюджетної політики на 2018-2020 роки, тобто Бюджетну резолюцію. Ми пропонуємо практику вчасного і чесного виконання усіх етапів бюджетного планування, яку уряд продемонстрував минулого року. Більше того, ми далі впроваджуватимемо систему середньострокового планування, яку ми розпочали, прийнявши з початку року середньостроковий план пріоритетної діяльності уряду до 2020 року. Вперше за всю історію бюджетування в Україні запроваджується середньострокове бюджетне планування і макропоказники, які ми прийняли на засіданні уряду. Схвалена Бюджетна резолюція – це стратегічний документ, який визначає спрямування  державних  фінансів на пріоритетні реформи.

Також найближчим часом уряд внесе до Верховної Ради України законопроект щодо зміни цьогорічного бюджету. Це важливі позитивні  зміни,  що будуть передбачати  збільшення видатків  на субсидії  і соціальні  виплати. Додаткові ресурси для Академії медичних наук. Між іншим, зростання доходів  місцевих  бюджетів  за 5 місяців 2017 року до 5 місяців 2016 року по  загальному фонду 17,7 відсотків – це є 10,8 мільярда гривень, по спецфонду 31 відсоток – це 7,4 мільярда гривень.

Ми  запрошуємо Верховну Раду якнайшвидше долучитись…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд,  будь ласка.

 

КУБІВ С.І. …до бюджетного планування.

Що стосується порядку денного: це питання енергоефективності, Андрію Володимировичу, питання власного видобутку газу, збільшення, підтримка і розгляд блоку фінансових і податкових питань, питання  зовнішньоекономічної діяльності як дерегуляційний процес, щодо електронних довірчих   послуг і також питання щодо  торгових преференцій.  Я передам вашому апарату.

Дякую.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.  А можна запитання?

      

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Запитання потім можна буде по завершенню задати, зараз будуть виступати голови комітетів.

Отже, Андрієвський Дмитро Йосипович – Комітет з питань будівництва і житлово-комунального господарства.

 

АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Дякую.

Шановний Андрію Володимировичу! Шановні колеги! На минулому пленарному тижні Верховна Рада прийняла Закон про Фонд  енергоефективності, на цьому тижні плануються для розгляду два закони - про комерційний облік комунальних послуг та енергетичну ефективність будівель, які природно завершують законодавче забезпечення створення енергоефективного  житлово-комунального господарства. 

У виступах деяких голів фракцій  було багато критичних зауважень, мабуть, вони справедливі, але  користуючись нагодою я прошу підтримати блок законів по енергоефективності, от там міститься відповідь на більшість питань. Ці закони  дають можливість уже в цьому році залучити грантову допомогу в  Україну  в більш ніж 100 мільйонів євро, зменшити, значно зменшити, близько 20 відсотків плату населення за тепло. Тому, будь ласка, підтримайте ці закони.

Шановний Андрію Володимировичу, 6081 комітет підтримує за основу з урахуванням  положень альтернативного закону 6081-1. Також ми зараз ведемо переговори з органами місцевого самоврядування для врахування їх пропозицій щодо Закону про житлово-комунальні послуги (1581). І я просив би знайти можливість передбачити розгляд цього законопроекту в блоці питань по енергоефективності, ми дамо інформацію, коли будемо до цього готові.

І хотів би звернутися до шановного Першого віце-прем'єр-міністра Степана Івановича Кубіва. Степане Івановичу, ви дуже слушно зазначили, що робота урядовців у парламентських комітетах вкрай важлива. Я ще раз хочу звернути вашу увагу, що представники Мінсоцполітики та Мінфіну систематично ігнорують запрошення для роботи в нашому комітеті. Прошу вас звернути увагу і вжити відповідних заходів. Дякую за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Я хочу підтримати позицію, яку я неодноразово висловлював, щоб міністри приходили на комітети, і, Степане Івановичу, ви як колишній депутат знаєте, наскільки це важливо для того, щоб закони мали перспективу. І, Дмитре Йосиповичу, 6081 стоїть вперше у вашому блоці, і, власне, це перший законопроект, в якій послідовності ви його подали. І коли ви кажете, що ви згодні з критикою загальною, то, власне, критика звучала з приводу того, що закони, які виставлені, не суттєві. І я сподіваюсь, ви вважаєте, що ваш блок є суттєвий, так же?

 

АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Абсолютно…

 

ПАРУБІЙ А.В. Тому, власне, тут є одна у нас дуже важлива річ, коли комітети готують професійні документи, професійні законопроекти, які мало хто читає, і вчитуються, а потім просто голослівно говорять про те, що ті закони не мають жодного значення із життя країни. Тому я хотів би, щоб голови комітетів, яким, власне, і делеговане мною велике право на формування порядку денного, щоб вони з цього приводу казали і свою позицію. Бо цей порядок денний, це не порядок денний для імітації бурхливої діяльності, це порядок денний для суттєвих і важливих реформ у різних сферах суспільного життя, який визначений спільно нами і на нараді голів комітетів, і головами комітетів. Дякую вам.

Будь ласка. Ледовських Олена Володимирівна.

 

ЛЕДОВСЬКИХ О.В. Доброго дня, шановні колеги, відповідно до частини восьмої статті 135 Регламенту Верховної Ради України за наслідками розгляду 16 травня пропозицій Президента України до прийнятого  Закону України про службу в органах місцевого самоврядування Верховна Рада України направила його на доопрацювання до Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Комітет за дорученням Верховної Ради повторно розглянув на своєму засіданні Закон про службу в органах місцевого самоврядування. За результатами доопрацювання комітетом підготовлено порівняльну таблицю до закону, яка містить лише чотири пропозиції  народних депутатів  України членів комітету. Зазначений закон на сьогодні є одним із найбільш актуальних і пріоритетних у сфері місцевого самоврядування і спрямований на визначення нових правових та організаційних засад служби в органах місцевого самоврядування.

І підтримуючи позицію всієї спільноти місцевого  самоврядування в особі органів місцевого самоврядування, а це близько 100 тисяч працівників, їх провідних асоціацій із всеукраїнським статусом, всіх науковців та експертів в цьому напрямі, комітет наполягає на розгляді першим за черговістю на пленарному засіданні Верховної Ради України 22 червня у четвер Закону про службу в органах місцевого самоврядування   (№ 2489).

Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую. Іванчука немає.

Кожем'якін Андрій Анатолійович, будь ласка.

 

КОЖЕМ'ЯКІН А.А. Доброго дня, шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги. Я хотів би декілька слів сказати про організацію роботи комітетів і політичну коректність.

Десять правоохоронних органів, керівники правоохоронних органів, які сьогодні знаходяться в полі функціонування комітету, який я очолюю, не є великими прихильниками партії "Батьківщина", нашого лідера, можливо, мене, і всіх інших. Але я за п'ять років не дозволив і не дозволяю собі і членам комітету робити показові театри моральної ганьби на комітетах і використовувати комітети для політичного лінчування.

Звертаючись до пана Герасимова, він зараз мене, може чує, може ні, хотів би його попросити, щоб він був, ну, мудріший трішки, не звертав увагу на колишніх членів партії "Батьківщини", які сьогодні пишуть ті речі, які він читає – це Медвєдєв, Уколов, Гринів. Всі вони колись писали, я хочу розказати, що всі вони колись писали інакше, коли в 2011-му і 2013 році на цій же Погоджувальній раді сиділи інші: Єфремов, Олійник Володимир, Богословська і Колісниченко – і ті ж самі речі. Ну, вибирайте прізвища самі собі, і, вибачте, покійний Чечетов. Так от, ті ж самі хлопці, вони писали ті ж самі речі. Зараз ті пішли, вони знову прийшли, пам'ятайте: ви підете, а вони будуть писати знову ті речі і залишатись на плаву, тобто будьте дуже уважні в політиці.

Ви будете робити цю доповідь чи інформацію, але я хотів би вам сказати: а судді хто? А судді ті, хто якраз радив Юлії Володимирівні Тимошенко підписувати цей контракт в 2009 році, так, вони всі радили. От не дадуть збрехати мені тут декілька присутніх людей, колишніх членів партії "Батьківщина". Так от, потім…

 

ПАРУБІЙ А.В.  30 секунд.

 

КОЖЕМ'ЯКІН А.А. … потім вони ходили під СІЗО і суди, боролися, плакали, цілували руки, а потім вони в ЗМІ звинувачували Януковича в тому, що він Тимошенко звинувачував у державній зраді. Це ганьба! Я вас прошу, товариші, друзі, колеги, будьте політично коректні. А ви, Андрію Володимировичу, своїм досвідом і авторитетом контролюйте цю ситуацію, щоб ми не використовували комітети для політичної…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую, я надам репліку для Артура Герасимова, було згадано його прізвище, будь ласка.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Я щиро дякую щиро за пораду, але хочу сказати дві речі.

Перше: я свої виступи завжди готую сам і переробляю сам. Можу довести це і показати чернетки.

Друге питання, що стосується розгляді на комітеті, який ви згадали, то це буде, я б сказав так, без емоцій, розгляд фактів, які тоді сталися. Тому що, дійсно, виникає дуже багато питань і ми хочемо розібратися і прийняти зважене рішення. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Тарасюк Борис Іванович.

 

ТАРАСЮК Б.І. Доброго дня. Комітет у закордонних справах не має пропозицій до порядку денного на цей пленарний тиждень. В той же час я хотів би проінформувати учасників Погоджувальної ради, що минулого тижня комітет здійснив поїздку, делегація комітету здійснила поїздку до Ізраїлю на запрошення колег з ізраїльського Кнесету,  де ми провели зустрічі не лише в парламенті, а й з урядовцями.

Ті питання, які порушуються, вони носять системний характер, і на них треба реагувати. Зокрема, порушує питання ізраїльська сторона про невиконання Україною своїх зобов'язань щодо виплати пенсій вихідцям з України. Крім того, існують стереотипи, які ми чули неодноразово, про нібито антисемітські інциденти в Україні. А також говорили про наявність  в Ізраїлі великої групи українців, які знаходяться в Ізраїлі нелегально, називають цифру близько 11 тисяч.

Якщо говорити про  громадську думку в Ізраїлі щодо  російської агресії проти України, то нам повідомили, що 70 відсотків ізраїльтян не цікавляться українсько-російським конфліктом.

Наша делегація внесе конкретні пропозиції Голові Верховної Ради, а також  уряду.

Що стосується інших пропозицій, то я хотів би сказати, що ми провели зустріч з Радою директорів Національно-демократичного інституту минулого тижня і завершили роботу над законопроектом щодо дипломатичної служби.

Я від імені комітету, пане Голово, хотів би привітати вас з успішним візитом до Сполучених Штатів Америки. В той же час хотів би запитати, скільки народних депутатів входили до складу делегації…

 

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

На зустрічах були присутні ті  народні депутати, які перебували  на той час у Сполучених Штатах Америки, зокрема це був Артур Герасимов, голова фракції  "Блок Петра Порошенка", це був Антон Геращенко, це була Ольга Бєлькова. Це ті народні депутати, які брали участь в зустрічах, які були проведені, і наше представництво як народних депутатів було достатнє. А під час відзначення Кокусу, 20-ліття створення, з нас були присутні близько 5-и народних депутатів, так я навіть зараз можу по пам'яті всіх не перерахувати. Тобто логіка полягала в тому, щоб були присутні депутати від тих фракцій  (так, ще Рибчинський, я згадав), які, власне, знаходилися в Сполучених Штатах Америки і, власне, вони всі були долучені максимально до всіх наших зустрічей і нарад. Дякую вам.

І, будь ласка, Княжицький Микола Леонідович.

 

КНЯЖИЦЬКИЙ М.Л. Шановний пане Голово, наш Комітет з питань культури і духовності розглянув три законопроекти, які були подані, які стосуються державної мови – це 5056, 5669, 5670. Також комітет розробив і зареєстрував доопрацьований законопроект 5670-д і рекомендував Верховній Раді розглянути всі ці законопроекти.

 Разом із тим, я вам передам відкрите звернення української громадськості на підтримку закону 5670-д, який, зокрема, підписали Володимир Василенко, Юрій Винничук, Ірма Вітовська, Володимир В'ятрович, Павло Гриценко, Анатолій Дністровий, Іван Драч, Отар Довженко, Микола Жулинський, Олександр Ірванець, Сергій Квіт, Сергій Кузан, Іван Малкович, Юрій Макаров, Лариса Масенко, Дзвінка  Матіяш, Павло Мовчан, Дмитро Павличко, Світлана Поваляєва, Віталій Портников, Анжеліка Рудницька, Сергій Фоменко, Василь Шкляр, Ярослав Юрчишин. Це лише десь одна десята тих підписів, які ми отримали на підтримку негайного розгляду у Верховною Радою цього  законопроекту. І ці шановні люди пишуть, зокрема: українська мова є не просто засобом  спілкування чи надбанням культури, це важливий елемент конституційного ладу, фактор державної єдності, національної безпеки. Прийняти Закон про статус української мови – нагальний обов'язок парламенту, той факт, що законопроект номер 5670-д підтриманий Комітетом з питань культури і духовності, а його співавторами стали аж 76 народних депутатів, свідчить про зростаюче усвідомлення важливості цього питання.

 Допрацьований комітетом законопроект підписали представники шести фракцій та позафракційні, в тому числі, більшість співавторів трьох попередніх законопроектів про українську мову. Це дозволяє звести до мінімуму політичні спекуляції, міжпартійну конкуренцію при розгляді питання  державної ваги.

Шановний пане Голово, я передам вам це звернення, так само як і головам  фракцій. І прошу розглянути це питання, щоб, можливо, до канікул ми хоча би в першому читанні змогли прийняти цей законопроект і допрацювати його згодом у  другому читанні. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Пашинський Сергій Володимирович, будь ласка.

 

ПАШИНСЬКИЙ С.В. Шановні колеги, доброго дня! Згідно повідомлення Держкомстату України, падіння  промислового виробництва в квітні місяці склало 6,9 відсотків в порівнянні до березня і 6,2 у порівнянні до квітня  2016 року. Це катастрофа. Це стало можливим через успішно проведену ФСБ так звану блокаду, в результаті якої ці підприємства перейшли під контроль Курченка і ФСБ. По оцінках Світового банку втрати  валового внутрішнього продукту один відсоток. Чи є у нас варіанти вийти з цієї ситуації? Я вважаю, що є, тому що завдяки зусиллю Генпрокуратури уже конфісковані і зараховані до державного  бюджету кошти Януковича, якими можна знівелювати цей удар по економіці.

Але на сьогоднішній день ми бачимо ситуацію, що ці кошти Кабінет Міністрів не розглянув, їх витрачання, і не вніс до Верховної Ради. Я звертаю увагу, що все, що ми почули про ці кошти, це 15 мільярдів гривень направити на пільги та субсидії. Ми повинні направляти на пільги та субсидії гроші. Але, шановні друзі, ми не побудуємо державу, ми не зміцнимо нашу економіку, ми не зміцнимо нашу армію без зростання валового внутрішнього продукту. Саме тому я вважаю, що це  питання безпосередньо відноситься до питань оборони і безпеки.

 І я публічно звертаюся до Володимира Борисовича Гройсмана звернути увагу на такі цифри і на такі  речі і відреагувати на  ті виклики, які стоять. Вибачте мені, але від слова "мед" солодко в роті не стає. І слово "реформа" це ще не реформа, це кропітка робота по її імплементації. Я надіюсь, що я буду почутий, інакше ми будемо…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Ага, будь ласка, 30 секунд.

 

ПАШИНСЬКИЙ С.В. Я надіюсь бути почутим виконавчою гілкою влади, тому що нашим комітетом  публічно, з залученням громадськості, журналістів було розроблено деякі програми по збільшенню обороноздатності, які ми вимагаємо  імплементувати за кошти, конфісковані у Януковича та його  оточення. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Немиря Григорій  Михайлович.

 

 

НЕМИРЯ Г.М. Дякую.

Пане Голово! Я хочу підтримати колег, які зробили зауваження, що неприпустимо використовувати парламентські комітети як площадку для запуску механізмів політичних репресій. Ми це вже проходили. Я хочу сказати, що це не пройде. І більш того, огидно, коли деякі з колег, які ще 2-3 роки тому  клялись у вірності на все життя Юлії Тимошенко, потім ідуть на чолі кампанії по обливанню брудом і провокацій тієї самої людини, на вірність якій вони клялись.

Я хочу принагідно зазначити, що офіційний патріотизм, речі, які ми чуємо, такі огорнуті в суперукраїнські обкладинки тут, він уже набиває оскому. Колега в черговий раз піднімає питання до парламенту, голова фракції "Народного фронту", про необхідність запровадження безвізового режиму з Російською Федерацією.  Є договір, який діє. В компетенції уряду, згідно з цією угодою двосторонньою,  або розірвати, або не розірвати. Дійте!

Друге питання. У нас говорять про нібито якусь "п'яту колону". Колеги, ви знаєте, яка є країна за підсумками 2016 року головним постачальником прямих іноземних інвестицій? Російська Федерація. 38 відсотків всіх прямих іноземних інвестицій, за даними Державної служби статистики, це Російська Федерація. Це більше, ніж наступні п'ять країн: Великобританія, Італія, Австрія, Нідерланди і Кіпр. Сполучені Штати – лише 2 відсотки, Російська Федерація – 38!

Оті, коли говорять про патріотизм, вони мають розібратися, чому Сполучених Штатів 2 відсотки, чому з країною, з якою воюємо – 38?

І також тут йшлося, прошу додати 30 секунд.

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, 30 секунд. Завершуйте.

 

НЕМИРЯ Г.М. Ішлося про розробку плану реінтеграції Донбасу, окупованих територій. Так я хочу сказати, що не треба великих планів робити. За минулий рік 410 пенсіонерів, громадян України, які мали статус внутрішньо переміщених осіб, їм припинили виплачувати пенсії. Чому? Тому що незаконні верифікації, незаконна Постанова 365 від 8 червня минулого року, яка суперечить Конституції, продовжує діяти.

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, Галасюк Віктор.

 

ГАЛАСЮК В.В. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги! Минулого сесійного тижня парламент 260 голосами прийняв стратегічно важливий для України "металургійний" закон, який потрібен для того, щоб українські заводи були із сировиною, українська армія була з технікою і зброєю, а українці були з роботою і зарплатою, закон, який безпосередньо впливає на курс гривні і стабільність цін у крамницях. Після цього в деяких засобах масової інформації розгорнулась цілеспрямована кампанія, спрямована на дискредитацію цього промислового закону, Закону про мораторій на експорт лісу-кругляку, який теж був раніше прийнятий парламентом і працює сьогодні в інтересах України.

Щоб запобігти цим спекуляціям, я хочу наголосити, що Закон про продовження дії на 2 роки підвищеного вивізного мита на металобрухт з України повністю відповідає міжнародним зобов'язанням України в рамках СОТ, оскільки підпадає під дію статті 21 Генеральної угоди з тарифів і торгів СОТ "Винятки з міркувань безпеки". Кожна країна визначає такі підстави і відстоює їх у рамках своїх торговельних союзів, проводячи відповідні консультації.

Я хочу наголосити, що я звернувся до Прем'єр-міністра Володимира Борисовича Гройсмана і як очільник Комітету промполітики і підприємництва, і як заступник лідера Радикальної партії з економічної політики і співавтор цього законопроекту щодо проведення офіційної нотифікації, повідомлення наших шановних торговельних партнерів, щоб показати їм всі аргументи на користь цього закону. Він повністю відповідає не тільки інтересам національної безпеки і оборони України, він відповідає нашим міжнародним домовленостям.

Я хочу закликати всіх українських парламентаріїв, урядовців, Президента України: керуватись передусім національними інтересами України, питання національної безпеки, питаннями захисту економічних інтересів. Бо сьогодні…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

ГАЛАСЮК В.В. Бо сьогодні не тільки питання оборони і безпеки, а сьогодні питання зайнятості в Україні, сьогодні питання заробітної платні в Україні, сьогодні питання наявності роботи і нормального курсу гривні, вони теж відносяться до сфери національної безпеки України. Тому я принагідно звертаюсь до Президента України з пропозицією підписати цей закон, щоб він вступив у дію, і щоб ми цього тижня розглянули Закон 5495 про криміналізацію…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Будь ласка, Сюмар Вікторія Петрівна.

 

СЮМАР В.П. Шановний пане Голово! Шановні колеги! Хочу сказати, що в тиждень роботи комітетів наш комітет працював у зоні АТО, це було друге виїзне засідання нашого комітету. І я уважно слухаю різні виступи, в нас різні пріоритети, багато політичних дискусій. Але, очевидно, що ключовим пріоритетом сьогодні має бути те усвідомлення, що в країні є реальна війна і там це відчуваєш набагато гостріше ніж у Києві або, тим паче, от в наших таких затишних залах з теплими і гарними кріслами.

І ми обговорювали з колегами народними депутатами і ми радили би дуже багатьом нашим колегам і комітетам виїжджати туди, на Донбас, і проводити там виїзні засідання. Це буде дуже корисно, повірте, ми можемо зрушити надзвичайно велику кількість проблем. Це стосується і питань освіти, тому що там школи і садочки на межі розмежування, це один з найкращих способів інтеграції людей в Україну з тієї території. Це стосується, очевидно, і інвалідів, ветеранів і їхніх прав, і маси інших комітетів, які могли би там приймати рішення, бачачи ту реальну ситуацію і сприяти її вирішенню.

Друге. Очевидно, що той регіон не живе за умовами мирного часу, нам треба це визнати. Коли ви проїжджаєте повз величезну кількість блокпостів, де вас повністю перевіряють ледь не роздягаючи, коли ви бачите ту величезну кількість форпост-укріплень, отих землянок і ровів, викопаних на нашій землі сьогодні для захисту країни, ти усвідомлюєш, що нам треба серйозно унормувати питання і ті принципи, на яких сьогодні функціонує та територія.

 Наше завдання - сьогодні тут зробити максимально ефективною систему управління, оперативну систему управління в зоні АТО, так званій зоні АТО, а треба, очевидно, визнавати її вже на зовсім інших законодавчих підставах і робити все для того, щоб максимально ефективно ми могли звільнити ті території саме…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд, будь ласка.

 

СЮМАР В.П. І останнє. Звісно, ми опікувалися темою інформаційної безпеки, в першу чергу, там дуже мала присутність саме українського інформаційного простору і там, де вдавалося, наприклад, глушилки поставити в тих районах, нарешті починали, даруйте мені за цитату, Олега Ляшка, а не російських політиків обговорювати на ринках. Це говорить про те, що ми сьогодні маємо все зробити для того, щоби  Україна  була українським інформаційним простором. У нас є проект закону, ми попросимо…

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.

 

СИРОЇД О.І.  Запрошую до слова народного депутата пані Денісову. Прошу.

 

ДЕНІСОВА Л.Л. Дякую.

Шановний пане Голово, шановні присутні, шановні колеги! Ми на минулому парламентському тижні прийняли за основу медичну реформу. В постанові, якою ми затвердили це рішення, чітко виписано джерела фінансування медичної послуги: це державний бюджет, обов’язкове медичне соціальне страхування та добровільне страхування. І чітко виписали такий пункт, що  Кабінету Міністрів України запровадити обов’язкове соціальне медичне страхування. У нас вже в парламенті є на розгляді три законопроекти, які стосуються введення такого обов’язкового соціально-медичного страхування. І тому я прошу включити до порядку денного розгляд цих законопроектів (це номер 4981, 4981-1 і 4981-2) для того, щоб ми розглянули разом з медичною реформою, яка зараз буде формуватися вже в Комітеті по охороні здоров'я.

Дякую.

 

СИРОЇД О.І.  Дякую.   

І я запрошую до слова народного депутата Ярослава Дубневича від Комітету з питань транспорту. Прошу.

 

ДУБНЕВИЧ Я.В. Доброго дня, Оксано Іванівно! Доброго дня,  шановні колеги!

На сьогоднішній пленарний тиждень немає ні одного законопроекту, що стосується транспортного комітету і транспортної  галузі, на жаль. Але прошу звернути увагу всіх колег народних депутатів, щоби ми плідно попрацювали в цей пленарний тиждень і пройшли важливі пакети законопроектів, що стосуються фінансів, інформатизації, охорони здоров'я, а особливо митно-податкової політики. Тому що розглянувши ці пакети законопроектів, ми маємо надію від транспортного комітету, що в липні, в останній тиждень сесії, буде включений пакет законопроектів, що стосується розвитку транспортної інфраструктури, особливо закони, що стосуються вагового контролю.

Ви всі, шановні колеги, бачите по Україні, як розгорнулися роботи по ремонту та відновленню автомобільних доріг. І дуже важливо прийняти важливі законопроекти, що стосуються підняття штрафів по перевищенню вагового контролю, також встановлення переносних вагових комплексів і унормувати це з законами для того, щоб ці дороги і ці кошти, які виділяються з державного бюджету і з місцевих бюджетів, не були викинуті в болото через те, що великі вагові автомобілі, особливо при перевезенні врожаю,  будуть знищувати і надалі автомобільні дороги.

Я прошу, Оксано Іванівно, звернути на це увагу і в липні, щоб пакет законопроектів, який поданий листом від комітету, був включений на останній тиждень на розгляд цієї сесії, на липневий тиждень. Дякую за увагу.

 

СИРОЇД О.І.  Дякую.

Я запрошую до слова від Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності народного депутата Михайла Довбенка, прошу.

 

ДОВБЕНКО М.В. Дякую,  Оксано Іванівно. Дякую, шановні колеги. Хочу сказати, що ми відзначаємо як позитив, що практично майже всі наші пропозиції комітету враховані в попередньому розкладі засідань Верховної Ради України. І сподіваємось, що ніщо не стане на перешкоді розглянути результативно ці документи у вівторок, у день фінансової політики.

Прошу розглянути нашу пропозицію внести завтра до порядку денного два законопроекти, а саме  6534, це внесення змін до статті 133 Податкового кодексу щодо забезпечення внесення пенсійних фондів до реєстру неприбуткових установ та організацій. Просто 1 липня наступає дедлайн, суперечність двох законодавчих документів, і нам треба вирішити цю проблему.

І внести на розгляд до включення в порядок денний ще один законопроект  6539 – це внесення змін, що стосується розрахункового центру. Там зміни до статутного фонду, ми маємо можливість 80 мільйонів в бюджеті перерозподілити на різні соціально-економічні програми. І таким чином це буде тільки позитив для економіки країни. Дякую.

 

СИРОЇД О.І.  Дякую вам.

Запрошую до слова народного депутата Павла Пинзеника від Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

 

ІЗ ЗАЛУ. Він вийшов.

 

СИРОЇД О.І.  Добре, тоді запрошую до слова народного депутата Ніну Южаніну, голову Комітету з питань податкової та митної політики.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги! Шановна головуюча! На 22 червня проектом розкладу планується на ранкове засідання першими розгляд законопроектів податкової та митної сфери. Я прошу вас першим питанням у переліку податкових законопроектів включити для розгляду доопрацьований комітетом до повторного першого читання законопроект про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо вдосконалення деяких положень), 4646-д. Комітет із залученням експертів швидко доопрацював редакцію доопрацьованого законопроекту, виходячи із того, що минулого разу 4646 і 4646-1 були направлені на доопрацювання в комітет. Оскільки комітетом все-таки зміни до законодавства про бухгалтерський облік опрацьовуються вже більше двох років, тому в нас дуже швидко доопрацьовані поправки були підготовлені і подані у Верховну Раду.

Я прошу розглядати цей законопроект першим, тому що базові визначення є ключовими і для наступного законопроекту - про аудиторську діяльність. І дуже важливо саме законопроект про внесення змін до Закону про бухгалтерський облік прийняти вчасно, адже зміни стосуються всіх суб'єктів господарської діяльності, всім треба дуже добре ознайомитися з прийнятим законом і надати час підприємцям все-таки всі необхідні формальності привести у відповідність у своїй обліковій політиці, і крім того, налаштувати програмне забезпечення для ведення бухгалтерського обліку. Тому просила би і прийняти рішення про скорочене підготування законопроекту до другого читання, адже він має почати працювати з 1 січня 2018 року.

Дякую.

 

СИРОЇД О.І.    Дякую вам.

І запрошую до слова народного депутата Ольгу Богомолець, голову Комітету з питань охорони здоров'я.

 

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги! Хочу привітати всіх медичних  працівників з тим Днем медика, який відсвяткували в неділю. І хочу також зазначити, що в зв'язку з певними проблемами в роботі Кабінету Міністрів на сьогоднішній день лікарі, медсестри і санітарки отримують однакову заробітну платню. Я вважаю, що це абсолютно несправедливо по відношенню до лікарів і що ця ситуація має бути вирішена максимально швидко.

Наступне. Всі ви пам'ятаєте законопроект 2309, який став законом  2002-VIII, який парламент проголосував, а  Президент підписав ще в квітні  місяці. Відповідно до цього проголосованого закону стартувала медична реформа, вона стартувала тоді в квітні. І цей закон має запрацювати вже в жовтні-листопаді, коли гроші потрібно платити за медичну послугу.

Від Кабінету Міністрів ми не отримали ні одного документа, який  дозволяв би медичним закладам переформатувати свою роботу. Немає затвердженої моделі розрахунку собівартості медичної послуги, немає гарантованого пакету, ніде не оприлюднена інформація. Фінансові заступники головних лікарів, вони всі в шоці, тому що вони не розуміють, як вони мають почати працювати відповідно до нового закону, де гроші вже пішли за  пацієнтом два місяці тому.

Наступне. Той закон, які всі в гіпнотичному стані називають реформою охорони здоров'я,  це закон про примусову легалізацію співоплати і позбавлення регіонів медичної субвенції. Цей  закон, прошу вас всіх, хто хоче долучитися до цього процесу, до 22 числа цього місяця подати ваші правки до даного  законопроекту.

І прошу зараз, звертаюся до головуючої з вимогою винести законопроекти…

 

СИРОЇД О.І.    Будь ласка, 30 секунд.

 

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. … прошу Закони 4456, 2162, де прописані реформаторські речі, поставити в порядок денний, щоб ми могли хоча би на них отримати висновки, щоб розглянути їх  вже починаючи з вересня. Тобто парламент ставить і розглядає закони про  примусову легалізацію примусової співоплати, а закони по реформі, по  політиці державній в охороні здоров'я просто не ставить в порядок денний навіть до  розгляду. Дякую.

 

СИРОЇД О.І.  Дякую  вам.

Запрошую до слова народного депутата Олександра Данченка, голову Комітету з питань інформаційної політики та зв'язку.

 

ДАНЧЕНКО О.І. Доброго дня, колеги! Завтра в порядку  денному стоїть блок цифровізації нашої держави, я дуже прошу  підтримати всі ці питання. Наш комітет проводив виїзне засідання у Дніпропетровському регіоні і два законопроекти, які стоять у цьому порядку денному, є надважливі. Тобто питання цифровізації в усіх регіонах розроблено вже волонтерським способом. Але для легалізації, для руху вперед  потрібно такі сервіси як BankID, MobalID, і люди просто в Україні вимагають прийняття законопроекту про електронні довірчі послуги.

Також законопроект про посилення  відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж. За останній рік 500 мільйонів гривень збитків телекомоператори несуть за таке пошкодження телекомунікаційних мереж. І якраз у Дніпропетровському регіоні, який є лідером, на жаль, по цьому  питанню, ми розглядали це питання. Дніпропетровський регіон – 57 відсотків  від усіх таких ситуацій пошкодження, розкрадання є у Дніпропетровському регіоні. Тому дуже важливо підтримати законопроект 4497.

Я хочу сказати, що ці крадіжки і розкрадання це не є питання телекомунікаційних операторів, це пряма загроза національній безпеці  України, тому що  це пошкодження ліній зв'язку  державного значення.

Третє. Я відвідав за цей час з колегами по парламенту EuroDIG у Таллінні і  ITU у Женеві. Я звертаюсь до Кабінет Міністрів з проханням   звернути увагу, що до сих пір ми підпорядковуємося офісам у Москві з питанням телекомунікацій, розподілу доменних імен…

 

СИРОЇД О.І.  Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

ДАНЧЕНКО О.І. Питання використання радіочастот і доменних імен в окупованих територіях, за відсутності законопроекту про окуповані території, це просто є жахом. Тому потрібно якнайшвидше приймати законопроект про окуповані території і Кабінету Міністрів працювати з нашими міжнародними партнерами.

Третє, по Львову. Я прошу припинити свавілля нашої влади і знущання над громадянами України. Львів – це Україна, якщо хтось забув у нашій владі. Дякую.

 

СИРОЇД О.І.  Дякую.

Запрошую до слова народного депутата Єгора Соболєва, голову Комітету з питань запобігання і протидії корупції.

 

СОБОЛЄВ Є.В. Хочу поінформувати колег по парламенту, що всі іноземні експерти, які допомагають Україні нищити корупцію, об'єдналися і сформулювали спільне бачення: як, коли і в який спосіб в Україні має бути створено антикорупційний суд. Для нас це означає, що вже зараз Європейський Союз, Сполучені Штати, Велика Британія, Канада готові допомогти вибрати прямо зараз по-справжньому, без будь-яких компромісів нових суддів для нового антикорупційного суду. Коли судова система тотально корумпована, в нас залишається тільки цей один вихід – створити нову інституцію, взяти іноземців, щоби допомогли, гарантувати  правила при відборі суддів і відібрати їх. На сьогодні ця згода від іноземців є. Більше того, ви, мабуть, знаєте, що Міжнародний валютний фонд вважає, що це ключова умова для подальшої співпраці, для подальшої підтримки України в програмах свого кредитування, залишається крок від парламенту. Навіть Президент уже публічно заявив, що він підтримує цю ідею, рішення за Верховною Радою України.

Я прошу спікера парламенту звернути увагу, що час, коли Комітет з правової політики мав винести рекомендацію щодо цього законопроекті, вже вичерпаний. Законопроект, нагадаю,  був зареєстрований ще 1 лютого. Ми з вами маємо всі права і обов'язки винести це рішення на голосування, затвердити його і показати як іноземним партнерам, так, головне, і українським громадянам, що ми йдемо по шляху цивілізованого утвердження демократії, коли топ-корупціонери будуть отримувати покарання не в результаті нових "майданів", а за рішенням  антикорупційного суду.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ПАРУБІЙ А.В. Співаковський Олександр Володимирович, будь ласка.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Дякую.

Шановні колеги, по-перше, хочу подякувати своїй колезі Ірині Геращенко, а також  Ірині Степанівні Луценко, Артуру Герасимову за підтримку законопроекту 6548. Це не просто законопроект про зміну в Закон "Про вищу освіту", це фактично привертання уваги до того, що зараз існує дуже велика проблема того, що "вимивається" людський капітал зі Сходу України  і з Півдня України.

Ірина Геращенко після того, як була в державному університеті в Маріуполі, зрозуміла дуже просту річ, що якщо ми будемо і далі запроваджувати систему широкого конкурсу, то фактично ми будемо знищувати освітню інфраструктуру на Півдні і на Сході України.

 Що ми зараз маємо? От я був в Івано-Франківській області зараз, виїзне засідання комітету. Наші діти звідтіля їдуть до Польщі, їх набирають, а діти з Півдня і зі Сходу їдуть до  Центру і до Заходу України. Якщо  ми  будемо й далі продовжувати ідеологію широкого  вступу, ми дограємося до того, що у нас буде абсолютно повний дисбаланс розвитку людського капіталу у країні. Тому цей законопроект – це  перший законопроект, який вирішує питання того, що ми повинні забезпечити національну політику розвитку людського  капіталу.

Друге. Хочу сказати про те, що в середу комітет буде розглядати питання щодо другого читання Закону про освіту. Це дуже важливий базовий закон. Запрошую вас узяти участь в цьому засіданні. Це є дуже важливо, тому що ми, Андрію Володимировичу, сподіваємося, що якщо ми приймемо на комітеті спільне рішення, будемо просити 11 липня виносити його "під купол" для того, щоб 1 вересня всі освітяни вже пішли з новим Законом про освіту, тому що далі потрібно працювати над спеціальними законами. Це також врегулює питання того, як не збалансовано працює Закон про вищу освіту.

 

ПАРУБІЙ А.В. Завершити? Будь ласка,  30 секунд.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. І також дуже прошу все-таки ввести в порядок денний 5023. Ми повинні прирівняти в правах дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, при вступі до вищих навчальних  закладів. Якщо ми цього не зробимо, шановні колеги, у нас фактично 60 тисяч дітей залишається в зоні неуваги держави. А дітей-сиріт там близько 20 тисяч. Тому дуже прошу 5023 також внести і його проголосувати. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Іонова Марія Миколаївна.

 

ІОНОВА М.М. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги! По-перше, я хотіла б звернутись до всіх керівників фракцій щодо підтримки законопроектів, наші зобов'язання по Угоді про асоціацію (2845, 5448, 4685 і 4901). Це та невеличка частина законопроектів, які ми ще заборгували навіть за 2016 рік.

Також я хотіла б звернутись з проханням підтримки Постанови 6517 - про звернення Українського парламенту до Європейського парламенту щодо запровадження додаткових торгових преференцій ЄС товарам  походженням з України.

І звертаючись до наших колег, які тут щиро опікуються національними інтересами, теж хотіла би сказати, що ми також максимально відстоюємо національні інтереси, особливо в умовах гібридної війни з Російською Федерацією.

І все ж таки, що стосується металобрухту, ми за національні інтереси, але у нас є міжнародні зобов'язання. І я впевнена, що якби був формат проведення попередніх консультацій, який мав здійснити уряд, ми не отримали би критику зі сторони Європейського Союзу і наших міжнародних партнерів.

Тому прохання просто до уряду попередньо проводити консультацію. І я впевнена, що ми можемо дійсно нічого не порушувати і європейська сторона  зрозуміла б наші національні інтереси в умовах російської гібридної війни. І проводити попередньо консультації.

І підтримка дійсно 6548. Після того, як ми разом були з комісаром Ханом в зоні АТО, ми переговорили з колективом університету, і ми просимо в цілому прийняти даний законопроект, що стосується змін до Закону про вищу освіту. Дуже дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Недава Олег Анатолійович.

 

НЕДАВА О.А. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги! Мені дуже прикро, що наш колега Олег Березюк вдався до таких прикрих кроків щодо голодування з приводу такого питання, як поводження з побутовими відходами. Я скажу, що в цьому питанні зовсім немає ніякої політики. Рік тому, коли ми були з комітетом на Грибовичах, ми запропонували владі Львова дуже багато механізмів з вирішення цього питання. Багато кроків назустріч Львову робить і Президент, і уряд. Але якщо кожен мер буде запрошувати до себе додому підмести підлогу Президента та Прем'єра, то їх не вистачить на те, щоб вони займалися питаннями України.

В уряді і в нашому комітеті запропоновано і оброблено вже багато законопроектів з приводу поводження з відходами, які змінять парадигму поводження з відходами. Я пропоную, щоб парламент розглянув уже ці питання, їх уже багато, вони напрацьовані, і це дасть можливість вирішувати питання ці в економічній площині, а не в політичній. Це перше.

Друге. На тому тижні сталося дуже жахлива подія, коли більше 400 тисяч мешканців Донбасу залишилися без води. Я пропоную, щоб уряд відновив програму "Питна вода" і в цій програмі ми б вирішили питання забезпечення мешканців Донбасу, а також мешканців тих частин України, які потерпають від того, що в них немає питної води. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Будь ласка, Павелко Андрій Васильович.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги! З питань компетенції бюджетного комітету слід відмітити.

По-перше, передбачені для розгляду у тижневому розкладі законопроекти за номерами 4773, 5693, 6436 підготовлені комітетом згідно з вимогами Регламенту до першого та другого читання. Відповідно і належні висновки щодо кожного з них подано до Верховної Ради.

По-друге, слід звернути увагу, що сьогодні останній день для подання документів на розпочатий комітетом у травні повторний конкурс на зайняття посад членів Рахункової палати. Просимо депутатські фракції, групи і народних депутатів приділити належну увагу даному конкурсу та долучитися до відповідної роботи.

По-третє, Кабінет Міністрів схвалив та подав на розгляд Верховної Ради проект Основних напрямків бюджетної політики на 2018-2020 роки.

В цьому році такий документ відрізняється від попередніх тим, що передбачає розширене бачення уряду щодо бюджетної політики у сфері довгострокової перспективи, зокрема, новаціями є визначення основних економічних та загальних бюджетних прогнозних показників на 3 роки, а також затвердження середньострокових граничних показників видатків для головних розпорядників бюджетних коштів. На підставі такого документа уряд формуватиме проект державного бюджету на 2018 рік.

Керуючись спеціальною регламентною процедурою, народні депутати і комітети мають можливість подати до Комітету з питань бюджету пропозиції до такого документа.

Комітет сподівається на плідну співпрацю з урядом і Мінфіном при підготовці даного питання для його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради до завершення поточної сесії. Дякую за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Будь ласка, Кучер Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Шановний Андрію Володимировичу, від імені аграрного комітету дякую за ті ініціативи, які на цей тиждень на четвер винесені, а  до колег звертаюсь з проханням підтримати на цей пленарний тиждень винесені законопроекти. Це 5448, урядовий законопроект, який визначає основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції і засади правового регулювання органічного виробництва. Його прийняття сприятиме підвищенню конкурентоспроможності вітчизняної сільськогосподарської органічної продукції та збільшенню ринків збуту.

Також законопроект 2845 і альтернативний 2845-1. Обидва спрямовані на гармонізацію законодавства України до вимог законодавства Європейського Союзу.

Об'єктами регулювання цих законопроектів є безпека і гігієна кормів і повноваження органів влади в цих сфера, права і обов'язки операторів ринків.

Також я виходжу з пропозицією підтримати і включити для розгляду на засіданні Верховної Ради ще законопроект 3738, поданий народними депутатами Галасюком, Підлісецьким.

Також це зміни до статті 129 Земельного кодексу України. Прошу підтримати. Дякую.  

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Колеги, у нас більшає і більшає депутатів, які приходять на погоджувальні ради і нам треба буде з тим щось вирішити. Бо якщо прийде 200 чоловік, то у нас Погоджувальна рада ніколи не буде завершуватись. Давайте ми цього разу ще визначимо по хвилині, як завжди, але далі треба буде просто визначити регламент, бо, ще раз наголошую, це може безкінечно просто тривати. Зараз я бачу хто є, хто піднімає руку. Перше надаю слово Остріковій Тетяні Георгіївні,  будь ласка.

 

ОСТРІКОВА Т.Г. Доброго дня,  шановні колеги!

15 червня мав стартувати бюджетний процес на 2018-2020 роки, маю на увазі Бюджетну резолюцію, вже 19 червня, а її тексту офіційно немає в парламенті, є лише зарезервований для неї номер, це, я вважаю, неприпустима зневага до бюджетного парламентського контролю.

Що ми бачимо в проекті Бюджетної резолюції, яка  оприлюднена журналістами на сайтах. По-перше, це зростання видатків на Генеральну прокуратуру з 5 мільярдів  до 6,8, при цьому видатки на освіту залишаються на рівні 2017 року. Видатки на МВС і оборону, які становлять 19 відсотків  доходів державного бюджету, ми бачимо в Бюджетній резолюції одним рядком без розшифровки конкретних цільових програм цих видатків, це є "чорна діра" бюджету.

В податковій політиці уряд  і Міністерство фінансів не виконують  вимоги  Податкового кодексу, якими їх зобов’язано до 1 липня внести в парламент  законопроект про податок на розподілений…

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка, 30 секунд.            

 

ОСТРІКОВА Т.Г. Законопроект про податок на розподілений прибуток  або податок на виведений капітал.

Ми просимо уряд виконати вимоги закону. І  враховуючи те, що  Бюджетна резолюція містить розділ "Податкова політка", я прошу розглянути проект Бюджетної резолюції, коли вона буде офіційно внесена в парламент, а також на Комітеті податкової і митної політики.

Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Будь ласка, Немировський Андрій.

 

НЕМИРОВСЬКИЙ А.В. Шановний Андрію Володимировичу,  шановні колеги, вже вкотре прошу вас внести  на порядок денний та голосування  законопроект 5119-1, ми повинні нарешті  збільшити покарання шкуродерам. Також прошу розглянути законопроекти, які збільшують покарання за незаконний видобуток корисних копалин та вирубку лісу, незаконні звалища, бо це є, дійсно, я так вважаю, що загроза національній безпеці.

 Хочу сказати одне: Європа починається не тільки з безвізового режиму, вона повинна починатися зі змінами ментальності населення, ставлення до оточуючих та навколишнього природного середовища, поки ми не змінимо ставлення, яке нав’язувалось нашій країні десятками років, ми не змінимося ніколи,  ми не станемо європейцями. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Будь ласка, Єднак Остап Володимирович.

 

ЄДНАК О.В. Доброго дня, шановні колеги, шановний Андрію Володимировичу. Наш Комітет екологічної політики підготував фактично до другого читання і проголосував законопроект 6106 про стратегічну екологічну оцінку. Але з невідомих причин законопроект в Юридичному управлінні Верховної Ради знаходиться і не може попасти вже для винесення його на голосування до другого читання. Тому прошу вас там дати вказівку, щоб належним чином керівництво Юридичного управління опрацювало законопроект, підготувало його до другого читання.

 Також хочу нас усіх привітати з тим, що Президент України підписав Закон про оцінку впливу на довкілля і він через шість місяців почне діяти і захищати екологічні права наших громадян.

І, шановні друзі, хочу справді привернути увагу України до львівського сміття. Хочу закликати всі органи місцевого самоврядування піти назустріч Львову і почати приймати в себе, укласти угоди з містом, можливо, нехай підключиться "Асоціація міст України", тому що це справді питання місцевого самоврядування.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую. Хто ще наполягає? Тетерук ще наполягає і все, вам я дам, і Рудик, так. Тоді давайте: Тетерук, Рудик, Недава і заключне слово – уряд, представник Президента. Колеги, ми вже виходимо за межі Регламенту, давайте максимально лаконічно.

 Отже, Тетерук Андрій.

 

ТЕТЕРУК А.А. Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати! Я прошу включити і розглянути на цьому сесійному тижні два законопроекти, один 5366 від 7.11.2016 року про внесення змін до статті 30 Закону України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

 Йдеться про членів сім'ї, які мають право на пенсію в результаті втрати годувальника. Цей законопроект пройшов комітетські слухання і має позитивну оцінку, і тому ми його можемо прийняти, тому що його чекають родини загиблих наших захисників Вітчизни. І 5629 від 30.12.2016 року, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за паркування, зупинку, стоянку транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю. Це питання, воно також пройшло, це урядовий законопроект, але ми його розглядали на базі МВС і він лобіюється тими особами з інвалідністю, які не можуть  нормально…

 

ПАРУБІЙ А.В. Будь ласка,  30 секунд.

 

ТЕТЕРУК А.А. Ми повинні його розглянути настільки швидко, наскільки можливо. Він також позитивний і має підтримку в залі. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую.

Будь ласка,  Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. Шановний Андрію Володимировичу! Шановні колеги! Ще в травні 2014 року  як голова Державного агентства земельних ресурсів України я ініціював програму безкоштовного забезпечення учасників АТО земельними ділянками. Зараз це величезна кількість людей, мова йде про сотні тисяч. Але, на превеликий жаль, через неадекватну поведінку деяких керівників територіальних відомств Держземагентства, а також органів місцевого самоврядування, вона працює не на сто відсотків, вони прикриваються Законом про приватизацію, таким чином блокуючи надання землі учасникам АТО в першу чергу.

Щоб це питання вирішити, ще 15 вересня я з групою народних депутатів, до якої увійшли практично всі або майже всі учасники АТО з числа народних депутатів, зареєстрували законопроект 5125 - про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантії соціального захисту учасників бойових дій та осіб прирівняних до них в частині забезпечення жилою площею та першочергового відведення земельних ділянок, який вже одноголосно підтримав профільний комітет – це Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю. І в березні його схвалив аграрний комітет. Також його підтримали Міністерство оборони України, Держгеокадастр…

 

ПАРУБІЙ А.В.  30 секунд, будь ласка. 

 

РУДИК С.Я. Прошу дуже вас, товариство, включити його в порядок денний, він абсолютно правильний з усіх точок зору, для  того щоб ми його могли обговорити і прийняти в сесійному залі в першому читанні. До другого читання ми можемо його доопрацювати і так далі.

Користуючись нагодою я хотів би відповісти колезі з приводу звернення по львівському сміттю до органів місцевого самоврядування інших регіонів. Якщо побачу львівське сміття в Смілі, привезу вам назад і на оборі висиплю. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Недава, будь ласка. Ви ж мали виступ від комітету…

 

НЕДАВА О.А. А тепер особисто від депутата, народного депутата.

 

ПАРУБІЙ А.В. Так не заведено у нас, добре я вам дам хвилину, але так не заведено у нас.

 

НЕДАВА О.А. Одне питання, якщо ми сказали "а", то нам потрібно і сказати "б", чому? Ми прийняли законопроект 4550 з приводу відшкодування вартості житла для переселенців, воїнів АТО та молоді. І майже 45 депутатів, ну, 45 депутатів підписали законопроект – це зміни до бюджету щодо фінансування цієї програми. Органи місцевого самоврядування на місцях уже готові фінансувати цю програму, але потребують підтримки держави.

Прошу поставити в порядок денний до Дня переселенців законопроект 6515 - про Державний бюджет України щодо забезпечення конституційних прав громадян на житло, відновлення фінансування державних житлових програм з метою вирішення питання забезпечення житлом громадян, зокрема, молоді, учасників АТО та внутрішньо переміщених осіб. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Зараз заключне слово представнику Президента. Звучали питання. І так само до Кабміну звучали питання. Будь ласка, Ірина Луценко.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, там зі сторони опозиції були деякі  зауваження стосовно Закону по реінтеграції Донбасу, так спростимо його назву, і стосовно концепції пенсійної реформи в сторону Президента, тому не можу не відреагувати.

Ну, перше, говорилося про те, що пенсії людям, які знаходяться на тимчасово окупованій території, не всім виплачуються, стаж не нараховується і так далі, і так далі. Підтверджую. І дякую опозиції за ці питання.

 Ми піднімали на Раді реформ ці моменти і було прийнято рішення Президентом і звернення до Кабінету Міністрів зробити робочу групу, яка уже з наступного тижня почне працювати на базі Міністерства соціальної політики стосовно окремого закону, який би виписав рамки, принципи і правила  для тих людей, які знаходяться на окупованій території (Крим), на окремих районах Луганської, Донецької області, в яких неможливе продовження стажу. А ви знаєте, для пенсії потрібно буде відповідний стаж, і неможливо нараховувати чи виплачувати пенсії, як це буде відбуватися, власне, для цих регіонів, для того щоб не порушувати загальну модель.

І друге окреме питання, дуже багато сьогодні іде запитань стосовно  пенсій для людей, які не досягли отого стажу 15 років, зокрема, це стосується людей, які працюють у фермерських господарствах, особливо на селі. Так от для них Президентом було запропоновано обов'язково провести розрахунки і розробити компенсаційні механізми соціального захисту членів фермерських господарств, а також осіб передпенсійного віку для забезпечення справедливого отримання пенсій за віком з урахуванням  змін до страхового стажу. Це стосується категорії, власне, людей, які  працюють на землі і працювали багато років.

Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В.   Дякую.

І будь ласка, заключне слово від уряду, пан Кубів.

 

КУБІВ С.І.    Пане Голово. Хочу торкнутися декількох питань, які  були порушені.

Перше. Бюджетна резолюція станом на дану хвилину є зареєстрована за номером 6591. Хочу сказати, що макропоказники, до яких зверталися декілька разів, ми відповідно робили публічне прийняття рішень на уряді і були представники, керівники комітетів. Те, що пані Острікова пропонує, я підтримую, що майданчик якраз комітету повинен бути дискусійним з  точки визначення того чи іншого пріоритету, тої чи іншої цифри.

Хочу сказати, що ще раз піднімалося питання щодо бюджетних надходжень, що тільки два, загальний і спецфонд, збільшення є на 18 і 2 мільярди гривень. Це говорить про правильні рішення децентралізації.

Третє питання. По інфраструктурних питаннях хочу нагадати, що  більше тисячі кілометрів відремонтовано було доріг минулого року.  І недавно буквально після засідання уряду і на засіданні уряду Прем'єр-міністр говорив про те, що великий проект "Західний кордон – Львів – Тернопіль – Хмельницький – Умань – Одеса" – це один із пріоритетних інфраструктурних проектів, який буде впроваджуватися.

І наостанок. Питання, яке піднімали дві фракції. Це питання законопроекту, Андрію Володимировичу, 6382, прийняти щодо експортного мита на брухт чорних металів. Хочу сказати, що разом з комітетами Верховної Ради я провів  особисто нараду, де  були присутні голови асоціації і керівники найбільших підприємств-експортерів. Законопроект, який обговорювали, чітко визначили, що він стабілізує роботу українських металургійних  підприємств в умовах військової агресії, збереження 25 тисяч робочих місць. І найголовніше, що є в тому, що існуючі розрахунки металургійної галузі, яка генерує сьогодні 15 мільярдів гривень, оце ті базові центри, які ми провели спільно з комітетом, урядом і відповідною галуззю.

І разом з тим ми сказали, що необхідне забезпечення безперебійного фінансування потреб оборони і відновлення окремих регіонів Донецької і Луганської області. І рішенням цієї наради було прийнято рекомендувати Президенту України підписати законопроект. Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Шановні колеги, я хочу на завершення сказати одну важливу річ, на якій я часто наголошую, і ще раз хочу наголосити на ній. Ми побудували нашу роботу вже більше року на системі тематичних блоків. Немає, напевно, жодної людини, яка б сказала, що ця система є неефективна. Я вам говорю це до того, що коли звучить величезна кількість пропозицій, дуже важливо з повагою ставитись до тих комітетів, які підійшли до своєї планової черги щодо розгляду.

Якщо ми зараз будемо включати ще десятки інших ініціатив, це означає, що голови комітетів не дочекаються розгляду свого блоку, просто не дочекаються. І це створить загальний дисбаланс. Тому будуть розглянуті усі пропозиції, особливо ті закони, які є прості, які не потребують великого часу розгляду. Але я хотів би всіх закликати: а) працювати через комітети; б) поважати систему структури складання порядку денного.

Я хочу ще раз наголосити: я максимально забрав з неї суб'єктивізм, і фактично голови комітетів є тими людьми, які самостійно визначають питання, ще й пріоритетність тих питань під час розгляду. Ці питання можуть комусь подобатись або не подобатись, але це є право комітету, і ми маємо ставитись з повагою до його ініціатив.

 Тому я сподіваюсь, що ми зможемо дуже ефективно попрацювати цього тижня, щоб ми ті 4 блоки, які є задекларовані і кожен з яких є достатньо важливий і має суттєві питання, ми їх змогли успішно розглянути протягом робочого тижня.

Тому, колеги, Погоджувальну раду оголошую закритою, завершеною. Завтра о 10-й ранку прошу без запізнень у Верховну Раду України.