Погоджувальна рада

Опубліковано 07. 09. 2021

СТЕНОГРАМА

засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій

(депутатських груп) у Верховній Раді України

 

07 вересня 2021 року, 9 година

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України РАЗУМКОВ Д.О.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Сідайте, шановні колеги, будь ласка.

Добрий день, шановні колеги! Я радий вас всіх бачити. Вітаю з початком нової шостої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання! Я думаю, що ця сесія буде достатньо напруженою, багато питань, багато викликів, які стоять перед Верховною Радою.

Якщо ми говоримо про ключові напрямки роботи, я впевнений, що ви знаєте, що осіння сесія завжди важка, тому що незабаром, я сподіваюся, до 15 вересня ми побачимо проект бюджету від Кабінету Міністрів України. І тут треба буде консолідована позиція і робота всіх комітетів, всіх фракцій, в першу чергу профільного комітету. Юрію Юрійовичу, на вас тут будуть покладено основне завдання щодо підготовки головного кошторису держави на наступний рік.

Також осінь завжди пов'язана з тарифами, завжди пов'язана з опалювальним сезоном. І тут всі вертикалі влади повинні об'єднувати зусилля для того, щоб максимально допомогти людям в ці непрості часі: і часи економічної кризи, і постковідного, ковідного періоду – максимально зменшити навантаження, яке сьогодні також є.

Сьогодні ми бачимо негативну динаміку, пов'язану з коронавірусом. Тенденція недобра. Я впевнений, про це буде говорити Михайло Борисович Радуцький. І ми з вами всі добре розуміємо, що ситуація погіршується. Але, тим не менш, сьогодні варто максимально і під час бюджетного процесу, і під час розгляду і формування порядку денного Верховної Ради України враховувати саме ковідний аспект і все, що з ним пов'язано, починаючи від економічних питань, закінчуючи питаннями закладення ресурсів на наступний рік для боротьби з пандемією і її наслідками.

Під час робочих поїздок, в тому числі в Донецьку область, є питання, пов'язані з Бюро економічної безпеки. Гетманцева немає? З Бюро економічної безпеки, воно фактично в нас починає діяти незабаром, але далеко не все готове для впровадження цих процесів. І в нас може виникнути питання, пов'язане з Державною фіскальною службою, яка несе службу на контрольно-пропускних пунктах пропуску в зоні проведення ООС. Тому треба зрозуміти позицію Кабінету Міністрів: як ви бачите і плануєте виходити з цієї ситуації для того, щоб повністю забезпечити нормальне функціонування цих пунктів пропуску?

Сьогодні наша сторона абсолютно готова до пропуску людей з тимчасово окупованих територій. Всі добре ви знаєте про те, що це не здійснюється з боку так званих "ЛНР", "ДНР" під приводом СOVID, але фактично це просто для того, щоб створити незручності для людей, які йдуть на територію вільної України.

Важливим питанням для нас для всіх залишається рівність перед законом, і для депутатів в першу чергу. Я думаю, що всі багато чули про події, пов'язані з ДТП, те, що з нашими колегами. Я знаю позицію і більшості, впевнений, що позиція інших фракцій така сама. Тут не може бути якихось індульгенцій, тут повинна бути об'єктивна реальність. І я сподіваюся, що вона абсолютна нормальна. І людина повинна виходити і казати, не треба створювати собі і парламенту проблем, треба вийти, чесно сказати, яка ситуація, що трапилось. Тому що я про це вже говорив: в ДТП можемо потрапити всі, ми всі – люди, всі їздимо за кермом. Але потім, коли ти промовчав хвилину, потім проблема відображається на всіх: на всіх депутатах від більшості, меншості, від влади – і це той негатив, який точно не потрібен українському парламенту сьогодні.

Також були звернення від всіх, майже всіх, депутатських фракцій та груп щодо діяльності журналістів. Ми частково повертаємось до роботи журналістів в кулуарах. Ми за цей рік побачили, скільки насправді є засобів масової інформації, які висвітлюють діяльність Верховної Ради, вона дещо в рази, в десятки разів відрізняється від тих, хто акредитований. Тому,  наскільки це буде дозволяти сьогодні ковідний період, ми будемо давати змогу все ж таки журналістам трохи більше можливостей доступу до будівлі Верховної Ради України.

Паралельно з цим зараз будуть виступати і колеги, я хотів би від всіх почути пропозиції щодо "години запитань до Уряду", яка відбудеться в п'ятницю. Мені здається, що варто було б заслухати все ж таки міністра охорони здоров'я, тому що ми бачимо негативну тенденцію, про яку вже сьогодні говорилося. І треба розуміти і нам, в чому ми можемо допомогти оперативно, Верховна Рада завжди це робила оперативно, і суспільству, в якій ситуації ми сьогодні знаходимося, чого очікувати, до чого готуватися, і щоб у нас потім не виникало якихось панічних настроїв в суспільстві.

Тому всім бажаю ефективної роботи, ефективної сесії, нових досягнень і наших спільних перемог.

Руслан Олексійович Стефанчук.

 

СТЕФАНЧУК Р.О. Дякую, вельмишановний Дмитро Олександровичу.

Вельмишановні колеги, шановні присутні, я також хочу привітати всіх з початком нового політичного сезону. Це надзвичайно важливо, тому що ми заходимо в політичну осінь. І теж от хотів би побажати, щоб ця осінь для парламенту України була плідною і ми ніколи не забували те, заради чого ми присвячуємо свій час служінню народу України.

Що стосується законопроектної складової, то я абсолютно погоджуюся з тим, що основним законопроектом, який ми будемо розглядати на  цій сесії, це буде бюджет, тому що це наш економічний паспорт дій на наступний рік. Але я хотів би, щоб ми всі звернули увагу, що цей сезон може пройти також і під знаком так званих трьох "д": децентралізація, деолігархізація і дерадянізація українського законодавства. Тому я дуже хотів би, щоб ми теж готувалися до цих напрямків.

Я знаю, що законопроект, який стосуються децентралізації, він обговорений з відповідними органами місцевого самоврядування, самоврядними організаціями, і я думаю, що  він вже буде на фінішній прямій.

Що стосується деолігархізації, ми знаємо, що цей законопроект теж готується відповідним комітетом.

І те, що стосується дерадянізації, взагалі запровадження нормальних правил правотворчої діяльності, я теж хотів би, щоб ми цього року активно спрямували свою діяльність, щоб Україна вперше за 30 років отримала прозорі правила формування правотворчої діяльності. Я попросив би теж комітет, який займається оцим от напрямком, щоб ми зробили все, щоб законопроект про правотворчу діяльність, який підписаний майже 200 народними депутатами, він  був готовий для розгляду в залі.

Крім цього я хотів би звернути увагу на те, що треба докласти усіх зусиль, щоб принаймні до кінця от року Україна отримала антикорупційну стратегію, про яку ми тривалий час говоримо. І ви знаєте, що питання боротьби з корупцією – це наріжне питання, яке стосується України, і воно завжди стоїть на усіх міжнародних площадках. Тому я теж сподіваюся, що до кінця року ми зможемо прийняти цей відповідний документ, а, можливо, і раніше. Це буде залежати від того, скільки поправок внесено до  нього.

 Також я хотів би нагадати, що осінь – це період звітувань і планувань. І хочу нагадати, що ми з вами прийняли статтю 19 прим., яка передбачає плани законопроектних робіт. І я попросив би комітети Верховної Ради проаналізувати, як виконані плани за 2021 рік: чому не вдалося, що не вдалося, з чиєї вини?  І вже всім трьом суб'єктам законодавчої ініціативи, включаючи Президента України, народних депутатів України і Кабінет Міністрів України, готуватись до  плану законопроектних робіт 2022 року. Я розумію, що це складний процес, але нам треба його налагодити, тому що ми повинні працювати так, щоб було зрозуміло, як ми працюємо і який результат, і чи досягли ми цього результату, чи ні.

Тому завершуючи свій виступ, я хотів би ще раз привітати всіх з початком політичного осіннього сезону і побажати нам всім успіху, щоб нам було що сказати людям, заради чого ми працюємо. Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую, Руслане Олексійовичу.

Олександр Сергійович Корнієнко.

 

КОРНІЄНКО О.С. Доброго дня, доброго ранку! Всіх вітаємо з початком сезону, як кажуть. Хоча, я думаю, що у нас сезон не завершується вже останні кілька сесій, тому що у нас є сталість в розгляді законопроектів і різних реформ, які ми намагаємось комплексно прийняти, але не завжди це виходить.

Отже, що турбує наразі фракцію монобільшості. Звичайно, це бюджетний процес. Ми вже чули від уряду певні такі тізери, що там буде значно покращено фінансування освіти, медицини,  ледь не найбільший в історії буде відсоток від ВВП спрямовуватись на освіту. Ми очікуємо тепер цього в документів, це дуже важливо.

Але важливо, щоб спрямовувалось і на капітальні витрати, і в "Велике будівництво" щодо шкіл, садочків, це вся країна бачить, ми в цьому приймаємо активну участь. І, звичайно, це і спробувати  збільшити фонд оплати праці для наших освітян, що дуже важливо зараз, розуміючи, що демографічні наші деякі результати країни якраз призводять до того, що зараз  наповнюються молодші класи, більше дітей в школах. Освітянам трохи буде важче працювати, треба це з боку держави підтримувати.

Звичайно, очікуємо в проекті бюджету і модель, як буде фінансуватися "Велике будівництво" в наступному році. І, звичайно, хотілось би ту бюджетну декларацію, яка вже до Ради надходила, зокрема з планами поступового зменшення боргового навантаження на державний бюджет, щоб це теж в бюджеті було відображено і ми щороку розбиралися зі своїми боргами країни, які накопичували всі попередні уряди, а нам тепер щось робити для того, щоб їх віддавати.

Щодо "години запитань до Уряду" і діяльності уряду, ми хотіли би запросити міністра зовнішніх справ Кулебу Дмитра. У нас було дві серйозні події за цей час міжнародні – це Кримська платформа та візит Президента до Сполучених Штатів. Я думаю, нам потрібно почути як Верховній Раді, які до нас є задачі законодавчі, можливо, законопроектні щодо реалізації тих угод, які були закладені на найвищому рівні, реанімації комісії стратегічного партнерства і, звичайно, Кримська платформа: що ми робимо в напрямку юридичного супроводження цього процесу? Один законопроект ми вже внесли, просимо його підтримати на наступному пленарному тижні, він невеликий, щодо самого Офісу Кримської платформи, але, зрозуміло, що треба і серйозні системні законопроекти.

Також ми хотіли б звернутися до пана Голови Верховної Ради, 5852, 5853 – це ще два емвеефівських закони про банківську реформу, це бюджетний та, здається, з комітету економічного. Це пакет там з чотирьох законів: два вже включені в порядок денний і два ще треба включити. Комітети відповідні зберуться  на цьому тижні, я думаю, що процедурно все буде гаразд.

І звіт про роботу Тимчасової слідчої комісії з питань Укрзалізниці. Я номер зараз спробую згадати швидко. За ознакою звіт, я думаю, що можемо його знайти, 5814 він називається. Це додати до порядку денного.

Також в цілому чому ми хотіли б присвятити всю цю сесію – це продовження наших фундаментальних реформ, завершення земельної реформи, законопроект про відшкодування кредитів, під які Світовий банк знову ж таки під час візиту Президента, ми чули, підтвердив свої комітменти щодо близько мільярда доларів спрямування на цей проект. Але нам потрібно зі свого боку виконати свою домашню роботу.

Це, звичайно, децентралізація, внесення проекту змін до Конституції. Будемо просити Президента через Конгрес місцевих регіональних влад узгодити цей текст остаточно із самоврядуванням для того, щоб ми почали виконувати системно цю нашу обіцянку до кінця.

Це накопичувальна пенсійна реформа. Тут очікуємо серйозної дискусії у Верховній Раді. Але хотіли б звернутися до колег із шановної опозиції, щоб ці дискусії проводилися не у вигляді 20 тисяч правок, а хоча б у вигляді осмислених якихось диспутів, позицій в комітеті, на рівні комітету. А поправковий  спам  ми завжди зможемо застосувати, ви зможете застосувати, точніше, але попросили б, щоб це було останнім аргументом щодо фундаментальних реформ. Ми зі свого боку спробуємо врахувати якісь ваші побажання, якщо вони будуть конструктивні, в бік покращання цього законопроекту та інших законопроектів.

Багато планів: деолігархізація на марші, є плани щодо продовження наших реформ в оборонній сфері, законопроект про Службу безпеки на цій сесії треба прийняти і ще пакет інших заходів з нашого просування   інтеграції в НАТО. Запрошуємо всіх до активної, конструктивної співпраці і сподіваємось на продуктивний тиждень і продуктивну нашу шосту сесію.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О.  Дякую, Олександре Сергійовичу.

Бойко Юрій Анатолійович.

 

БОЙКО Ю.А. Дякую.

Шановний пане спікер, шановні присутні! Дуже важливо, щоб парламент в новому політичному сезоні приймав законопроекти і робив так, щоб було добре для держави і для людей. Я перш за все маю на увазі питання завершення військового конфлікту на сході.

Діючий Президент і правляча коаліція, його політична сила, йшли на вибори з  обіцянкою надати мир. Миру на сьогодні немає. Я минулого тижня був в Луганській області в Попасній (це райцентр в п'яти кілометрах від лінії розмежування), обстріли йдуть і там немає і сліду миру, який обіцяв і діючий Президент, і його політична сила.

У вересні була річниця перших Мінських угод 2013 року, сім років, а в лютому 2015 року другий Мінський протокол був підписаний і Мінські угоди, це була така дорожня карта політичного врегулювання конфлікту. І сьогоднішня влада її тупо ігнорує і порушує всі обіцянки, які давались стосовно політичного врегулювання конфлікту. Більше того, в парламенті з'являються законопроекти на кшталт Закону про перехідне правосуддя, прийняття яких може означати практично вихід нашої країни з Мінського процесу. Це неприпустимо!

І взагалі у мене таке враження, що тільки наша фракція наполягає на виконанні Мінських угод, які були підписані всіма владами за останні сім років. І ми наполягаємо, щоб це було виконано.

Важливе економічне питання, перш за все я маю на увазі тарифну політику. Люди повинні знати, як вони переживуть зиму, яка буде ціна на газ, на електричну енергію сьогодні, і якщо вони не зможуть сплачувати, щоб вони отримували відповідну субсидію. Сьогодні вони цього не знають.

Більше того, мери міст отримують договори від "Нафтогазу України" стосовно вартості газу для бюджетної сфери (це школи, дитячі садки, лікарні) з вартістю газу в 20 тисяч гривень. Це неприпустимий тягар для місцевого бюджету – це в три рази більше, ніж вони сплачували минулого року. І вони також не мають сьогодні відповіді на це питання.

Тому я вважаю, що потрібно заслухати на "годині Уряду" міністра енергетики, яким чином і за якою ціною буде постачання енергоносіїв в опалювальний сезон. Так само від цього залежать і ціни на товари першої необхідності, тому що в тому ж хлібі 70 відсотків собівартості –  це газ і електрична енергія. І якщо вони будуть зростати, то люди просто не зможуть купувати навіть хліб. Це теж є проблемою.

Головне питання, звісно, я погоджуюся, - це питання бюджету. Я вважаю, що парламент не повинен повторювати помилок минулих років, коли бюджет приймався з урахуванням потреб здебільшого силовиків, адміністрацій і різних контор, яким давали все більше і більше грошей, а соціально незахищені люди отримали з урахуванням інфляції все менше і менше. Я маю на увазі чорнобильців і пенсіонерів, і матерів, які одні виховують дітей, і інвалідів – всіх тих, хто дійсно потребує допомоги держави. Це треба врахувати, щоб не було такого, як в минулі роки, коли давали всім силовикам, а люди залишались без копійки.

І взагалі парламент, вважаю, повинен зробити висновки своєї дворічної діяльності під керівництвом монобільшості, яка практично перетворила парламент у юридичний департамент Офісу Президента, тому що штампували закони, які далекі від того, що потрібно для людей. І внаслідок цього, коли парламент два роки тому починав свою роботу, рівень довіри до цієї установи, до нашої з вами установи, був 65 відсотків. Сьогодні всі соціологічні опитування показують 7 відсотків рівня довіри. Це катастрофічне падіння внаслідок позиції монобільшості, яка  тупо ігнорувало вимоги суспільства. А якщо далі так піде, то можна очікувати, що через рік у нас буде нульова довіра до парламенту, а це означає, що він просто буде зайвим у цій країні. Цього не повинно бути! І ми наполягаємо, щоб парламент мав своє обличчя, мав свою позицію з ключових питань і діяв так, як потрібно людям і державі в цілому.

Дякую за увагу.

 

РАЗУМКОВ Д.О.  Дякую, Юрій Анатолійович.

Петро Олексійович Порошенко.

 

ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Дозвольте мені почати зі слів солідарності з кримськими і білоруськими в'язнями. В Криму це ті, хто повернулися з Кримської платформи і були кинуті за грати на 10 років як ознака політичного переслідування з боку Росії. Марія Кожевнікова, яка вчора разом з іншими опозиціонерами була засуджена на 12 років. Білорусь, ми з вами.

Єдине, що я прошу пана Зеленського не висловлювати підтримку Кожевніковій, тому що політична поведінка Зеленського з переслідуванням  опозиції, з усіма своїми "вагнерами", чаусами, трухіними, зеленкою, несамостійними правоохоронними закладами, які переслідують опозицію, з генералами, які знаходяться за ґратами, чітко підтверджує, що пан Зеленський у нас рухається "проторенною дорогою" пана Лукашенка. Буде шкода, якщо він так само і закінчить.

В нас трапилася ще одна подія. Вчора агентство Doutsche Welle проголосило про завершення будівництва "Північного потоку-2". Це пам'ятник, на жаль, розхитування проукраїнської коаліції, яка була створена з 2014-го, і потім своїми претензіями то до Меркель, то до Макрона, то до Байдена і заграванням з Путіним втрачає мотивацію світу в підтримці України. 

Ви дійсно праві, шановні колеги, що ми виходимо на дуже серйозні проблеми кризові на початку політичного сезону. Ми отримали 2,7 мільярда доларів з боку Міжнародного валютного фонду як подарунок разом з усім світом. І перед аналізом бюджету я вимагаю, щоби парламент був долучений відповідно до Конституції до розподілу та використання цих коштів. "Європейська Солідарність" пропонує і просить наших партнерів доєднатися до цих пропозицій, приділити увагу в першу чергу п'ятьом напрямкам.

Позиція номер 1 – пенсії. Бо пенсіонери є найбільші, хто постраждали від кризи, в них не залишилося грошей, а на фоні зростання цін на 40-50 відсотків на основні продукти харчування вони перетворилися в жебраків. Наша пропозиція: за рахунок коштів Міжнародного валютного фонду (це практика, в тому числі окремих європейських країн) виділити тринадцяту пенсію в розмірі мінімальної пенсії всім, хто отримує пенсії нижче середньої.

Друга позиція – Збройні Сили України. Ми твердо переконані, що вперше з'явилася з 2014 року мільярдна заборгованість по виплатам українським воїнам, не підвищення грошового забезпечення, тоді, як в минулому воїн отримував на 60 відсотків більше середньої заробітної плати в країні, а сьогодні отримує на 27 відсотків менше, негайно треба розглянути і профінансувати додаткове фінансування щодо підвищення озброєння та грошового забезпечення воїнів.

Третє – субсидії. Розтринькали субсидії, які були заплановані в бюджеті поточного року, і в нас на зимовий сезон домогосподарства залишаються без субсидій. Причому за моєї каденції 7 мільйонів домогосподарств отримували субсидії, сьогодні, коли рекомендують продати собачку для того, щоб погасити втричі тарифи, що зросли, ми залишили людей без всього. Нам треба негайно внести зміни до державного бюджету.

 Четверте –  COVID. Ці кошти мають бути спрямовані на підвищення грошового забезпечення лікарів, забезпечення щепленням, ліками і засобами захисту. Бо попередній ковідний фонд використаний для закупівлі автозаків монобільшістю, це саме те, що вони вважали потрібно для боротьби з COVID. І "велике крадівництво", де, у тому числі за свіченням "Дзеркала тижня", пан Трухін використовувався для того, щоби носити відкати депутатам монобільшості.

І п'яте. Я хочу окремо наголосити, що ми не маємо права перекладати тягар відповідальності за збільшені моновладою тарифи на місцеву владу. Ми маємо захистити програму децентралізації, захистити інтереси громад, які сьогодні цього захисту потребують, і в такий спосіб забезпечити захист інтересів  людей.

Я закликаю об'єднатися всім задля цього і відповідних міністрів заслухати. Дякую за увагу.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Юлія Володимирівна Тимошенко.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую.

Країна відзначила величне свято – 30-річчя своєї незалежності. І ви знаєте, настільки це було зворушливо і настільки це було важливо, що це об'єднало українську націю, незалежно від тих проблем, які зараз переживають люди. Люди змогли навколо відзначення своєї  незалежності об'єднатися і дивитися в майбутнє.

Але в той же час, мені здається, що в політиці продовжуються "дрязги", протистояння, взаємні приниження, критиканство, а просто забули в цьому залі, як і в усіх інших владних кабінетах, що політична влада, вона призначена виключно для того, щоби людина була щасливою. Якщо щастя не примножується, якщо у людини немає відчуття, що іде правильний розвиток країни, вся ця "возня", вона нічого не коштує, яка називається такими фейковими реформами, якоюсь невідомою політикою. І, знаєте, треба звернути увагу на те, що майже 70 відсотків людей в країні визначилися, що країна рухається не в правильному напрямку. Це означає, що треба негайно єднатися всім не навколо сварок і протистоянь, а навколо глибокого перегляду курсу країни.

Я чую зараз нові гасла: деолігархізація, ще. Це все важливо. Але я хочу, щоб ви повернулися до тих гасел, з якими йшли на вибори: "Кінець епохи бідності". Де цей кінець, можна запитати? Де по 4 тисячі євро заробітна плата освітянам? Де все, що обіцяно? Де обіцяні зниження тарифів?

Я хочу сказати, що якщо Верховна Рада, а я подивилася, порядок денний просто нашпигований лобістськими законами, де здоюється бюджет України на користь якихось шулерів, якщо не повернетеся обличчям до людей і не почнете робити кроки, які не лобістські, які не забирають у України останні ресурси і останні копійки у людей, а реально дати людям відчуття, що щось міняється і епоха бідності закінчується, повірте мені, святкувати в країні вже буде нічого.

І тому я, можливо, не можу в 5 хвилин зараз вкласти ті проблеми, з якими сьогодні живуть люди: і інфляція, і недоступність системи охорони здоров'я, і падіння якості освіти, але я хочу зараз зосередитися на тому, що практично через місяць вже стане найбільшою проблемою держави. І ця проблема пов'язана з тим, що на вкрай бідні родини обрушують підвищення тарифів на тепло і на газ, увага, в 1,5-2 рази по різним напрямкам. Це означає, що навіть по розрахункам асоціації "Укртеплокомуненерго" однокімнатна квартира в місяць буде платити на тисячу гривень більше. А ви знаєте, що люди живуть в однокімнатній квартирі ті, у кого вже на їжу не вистачає нічого?

Я можу вам сказати, що це не просто трагедія, а це порушить всі баланси країни, тому що все це перекладають на мерів, на місцеве самоврядування, на громади всі ці дефіцити. І тому я хочу зараз говорити не про критику, а про те, що нам робити. Я хочу зараз сказати перше, друге, третє, що в цьому випадку треба зробити негайно. Ситуація не безвихідна.

Перше, що треба зробити, нам треба негайно проаналізувати ситуацію і сказати, що такі тарифи не витримає 80 відсотків людей в Україні. Це означає, що нам треба повернутися до нашого з вами Закону 4680, який повертав український газ українцям по українській ціні.

Друге. Субсидій залишилося, вдумайтеся, 7 відсотків від запланованої суми – це означає, що на тиждень цих субсидій не вистачить. І тому наша команда друге що пропонує: негайно розглянути закон, який ми зараз реєструємо, щоб 2,7 мільярда, які отримані від Міжнародного валютного фонду, 100 відсотків направити на субсидії людям. Зараз ми відкриваємо цей закон для підписання всіма лідерами фракцій і для об'єднання.

І останнє що я вимагаю, це негайно уряд, Прем'єр-міністра заслухати в п'ятницю, щоб він розповів: де у нього гроші на субсидії, звідки тарифи в півтора-два рази вищі, коли вистачає українського газу, і скільки будуть вже знущатися над українцями, заробляючи на цьому мільярди?

Просто я прошу зараз поставити ці питання на голосування.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Ярослав Іванович Железняк.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Доброго дня, колеги! Майже два місяці парламент не працював. І зараз, якщо ми прийдемо і відкриємо такий наш чудовий порядок денний, подивимося на законопроекти Кабінету Міністрів, то замість хоча б елементарної стратегії ми бачимо точкові зміни, дуже часто просто змінюючи одне слово на інше, приводячи у техніко-юридичну відповідність.

Слухайте, повинна ж бути якась стратегія, два місяці була можливість хоч щось підготувати. Зараз стратегія уряду – це справді, що ми біжимо, як сліпий лось, через палаючий ліс. І нас я не знаю, що веде: або доля, або щось інше – але точно не стратегія уряду. Друзі, оцей порядок денний, не знаю, для Швейцарії, для Люксембургу, але точно не для країни, яка має один з найменших ВВП на душу населення.

Друге питання. Я не знаю, як у інших колег, але майже кожного дня, особливо після заяви представників МОЗу, ми отримуємо одне й те ж саме питання від власників бізнесу: "А коли нас закриють?". У нас є постанова, яку ми тут приймали, яка говорить дуже просто, що повинно бути попередження, якийсь план дій. Люди знову не знають, коли буде локдаун, який він буде, чи треба буде їм закриватися, чи треба закупати продукти. Це ж нормально хоча б заздалегідь попередити.

Цифри, я думаю, всі бачать, бачать, що у нас ситуація погіршується, бачите, що 13 відсотків людей тільки вакциновано. Для розуміння: сусідня Польща – це 50 відсотків. The Economist зробив достатньо непогані розрахунки. Він говорить, що з такими темпами вакцинації ми будемо останньою країною Європи, яка отримає колективний імунітет, і ми це зробимо в 2023 році.

Що таке локдаун? Якщо вже не вірите опозиції, послухайте хоча б заяви відомих аналітичних агентств. J.P.Morgan чітко сказали: ВВП України, тобто економічне зростання, впаде на чверть тільки через те, що не була організована нормальна вакцинація, через те, що закриються власники бізнесу на певний час, через те, що зупиниться транспорт, логістичні зв'язки і таке інше. Ми гроші втрачаємо, окрім людських життів, через те, що нормальна вакцинація не організована.

І мені здається, що саме зараз на цьому питанні ми маємо хоч якось сконцентрувати свою увагу. В нашому порядку денному немає жодного питання по коронавірусу, жодного – нуль законопроектів. Саме тому наша партія на чолі з головою партії Кірою Рудик сьогодні реєструє Постанову про порядок запровадження розумного підходу до локдауну, враховуючи вакцинацію. Ця постанова, вона зараз має бути вже на реєстрації. Дуже просто. У тих підприємствах, у яких є 80 відсотків вакцинованих працівників, ми маємо їх не закривати, а, навпаки, стимулювати, щоб вони працювали.

Це в першу чергу стимул для того, щоб люди отримали вакцинацію. Для кінотеатрів, салонів, тренажерних залів – всіх закладів, у які можуть прийти вакциновані люди, ми повинні залишити цю можливість. Тоді ми в державі нашим громадянам даємо чіткий сигнал, що якщо ви вакцинуєтеся, то це допомагає не тільки вам зберегти життя, а це допомагає зберегти і нашу економіку.

І саме тому мені здається, що, при всій повазі, але ми вже два тижні слухаємо про поїздку в Сполучені Штати. Там все зрозуміло: Президент Зеленський отримав чіткий перелік, що треба робити. Частина з цього є в порядку денному, частини немає, треба працювати. Давайте запросимо або Прем’єр-міністра, або голову Міністерства охорони здоров'я, щоб ми зрозуміли, а як країна буде рухатися далі. Давайте хоча б заздалегідь хоч раз зробимо нормально для того, щоб і бізнес, і громадяни знали, що у нас відбувається з ситуацією по локдауну. Це просто наше зобов'язання. Я не знаю, навіщо ми витрачаємо стільки часу не на інші питання, коли це справді горить.

Друге. Що стосується економічного порядку денного. Пане Голово, відповім вам, по Бюро економічної безпеки. А нічого не буде. Ми з вами прийняли чудовий законопроект, чудову реформу –  прибрати силовиків. А після цього уряд призначив чинного голову Податкової міліції. На цьому реформа закінчилась. Тому можемо не турбуватися. Це якраз той приклад, що ми тут з вами можемо приймати чудові законопроекти, але без стратегії уряду і хоч якогось відчуття адекватності це буде спотворено.

І останнє. Я приєднуюсь до заяви, що стосується репресій чергових відносно кримських татар. Зараз готує мій колега Рустем Умєров постанову, разом з Ахтемом Чийгозом, разом з іншими колегами, і я сподіваюсь,  сьогодні до вечора вона буде на підписанні, і прошу всіх колег приєднатися.  Сподіваюсь, на цьому тижні ми зможемо дати відповідну реакцію парламенту України.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Бондар Віктор Васильович.

 

БОНДАР В.В. Дякую, шановний Дмитро Олександровичу.

Шановні колеги! Дійсно, ми зараз починаємо по суті з вами підготовку до нового року наступного. І сьогодні по суті від того, як спрацює парламент  від вересня до грудня, буде залежати, який буде наступний рік, як ми його пройдемо разом з вами і які місії виконаємо ми разом з урядом для того, щоб в країні щось помінялось.

Але на сьогоднішній день, якщо подивитись порядок денний, якщо подивитися, що нам пропонує уряд, ми практично не бачимо ніякої стратегії на наступний рік. Ми не бачимо стратегії по бюджету, ми не бачимо якихось глобальних пропозицій, що країна має зробити за наступний рік, щоби щось помінялося в житті людей, в житті промисловості, в житті бюджетних установ, в житті кожної громади. Тому я би хотів, щоб все ж таки ми почали вересень з того, щоб уряд дав нам чітке бачення, що будемо робити цей квартал і що буде на наступний рік пріоритетами.

На перший погляд ми розуміємо, що дуже змінюється вартість енергоносіїв, і ми бачимо, наскільки вона шаленими темпами зростає і у нас, і в Європі, і ми розуміємо, що це зростання буде набирати катастрофічних обертів і для населення в плані тарифів, і для промисловості. В цей час, коли Україна отримала 2,7 мільярда доларів від МВФ, які по суті неочікувано для уряду прийшли в країну, на мій погляд і на погляд нашої депутатської групи політичної "Партії "За майбутнє" було б доцільно ці кошти використати як інвестицію в те, щоб зберегти в Україні програми енергозбереження і дати можливість кожній області провести потужну модернізацію в плані енергозбереження. Можна було би розробити зараз швидко програми і не проїдати ці кошти, як нам пропонує сьогодні влада, уряд, а направити кошти на потужні програми модернізації комунальних теплопостачальних підприємств, на потужні модернізації державних установ, на те, щоб вони запровадили абсолютно нові енергозберігаючі технології, на те, щоб скоротити споживання газу і електроенергії мінімум на 30-40 відсотків в країні за рахунок цих коштів. Бо,  якщо порахувати, це практично вийшло би по 3 мільярди гривень на кожну область для того, щоб потужні провести якісь програми модернізаційні.

Чомусь ми не бачимо таких пропозицій і чомусь ми їх не розглядаємо, хоча вони були би на сьогоднішній день найактуальнішими з точки зору того, як зростає вартість газу, і з точки зору того, що Росія планує зробити на наступний рік в плані постачання газу через Україну, через програми транзитні і так далі. Ми маємо думати наперед, ми маємо себе, якось зробити так, щоб наступний рік ми пройшли без якихось страждань і без великих потрясінь.

Можна було би частину цих коштів спрямувати як пільгові кредити для промисловості на програми енергозбереження, на програми модернізації обладнання великої промисловості, середньої, які бізнес із задоволенням би  отримував через державні банки, які бізнес вклав би сьогодні в свої програми модернізації обладнання, і за три-п'ять місяців ми би вийшли на величезну кількість контрактів по поставці обладнання. І це теж був би вагомий вклад держави в підняття своєї промисловості, в те, щоб промисловість стала конкурентоспроможна, і в те, щоб раціонально використати кошти, які, по суті, несподівано впали в державний бюджет України сьогодні як знахідка, як подарунок уряду просто від Міжнародного валютного фонду.

Є ще величезні напрямки, наприклад, великі державні підприємства. Подивіться тільки, наприклад, на Укрзалізницю, вона давно потребує потужної програми модернізації в плані енергозбереження. Абсолютно старе обладнання повністю все, що стосується електропостачання. Ми до цих пір використовуємо величезну кількість неелектрифікованих ділянок по перевезеннях пасажирських і вантажних поїздів. Якщо б сьогодні вкласти частину коштів, які надійшли від МВФ, в Укрзалізницю саме в програму енергозбереження – це десятки мільярдів гривень, які буквально за наступних пару років Укрзалізниця зекономила би. І вони були б вільні для того, щоб направити їх на модернізацію іншої інфраструктури, на модернізацію Укрзалізниці в плані закупівлі нових локомотивів через своє виробництво в Україні, на закупівлю інших вагонів і так далі.

От такі програми мали би бути сьогодні актуальними, ми мали б їх розглядати від вересня до грудня місяця. І це була б гарна пропозиція від уряду, і це були б розумні кроки.

А по суті нам треба почати вже думати над бюджетом на наступний рік, що там буде пріоритетом, що буде найголовніше, виконувати цей бюджет і як він буде використовуватись для країни, для пенсіонерів і для нашого населення, і для нашої промисловості, на чому країна має заробляти. Це має бути програма підтримки держави Україна. Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Кулініч Олег Іванович.

 

КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги, шановний пане Голово! Розпочинається шоста сесія дев'ятого скликання і, як завжди, перед українським парламентом буде стояти дуже багато викликів. Це, безумовно, законодавчі зміни для покращення економічної ситуації в державі, ну, і це повинні бути ті питання, які в першу чергу турбують наше суспільство і турбують наших людей.

Однією з основних проблем, на наш погляд, є початок опалювального сезону і проблема з тарифами на житлово-комунальні послуги. Це ціна на газ, ціна на електроенергію, ну, і звичайно питання субсидій. Гостроту цих тем підтверджують і останні соціологічні дослідження. 60 відсотків українців вважають, що влада не справляється з вирішенням цих питань. Починаючи з 2019 року загальний обсяг видатків на субсидії щорічно зменшувався. Так у 2019 році це було 58 мільярдів гривень, 2020 рік – 37 мільярдів гривень і поточний 2021 рік – 35 мільярдів гривень.

За даними Держстату на сьогодні близько 40 відсотків працюючих українців перебувають за межею бідності. Тобто майже 6 мільйонів сімей постійно відмовляють собі у самому необхідному. Зниження реального рівня доходів українців збільшує їх заборгованість за житлово-комунальні послуги. Станом на 1 липня поточного року українці заборгували понад 66 мільярдів гривень. Найбільші борги у людей накопичилися якраз за постачання та розподіл природного газу – це 24 мільярда гривень. Враховуючи цю боргову ситуацію, уряд терміново повинен переглянути існуючу методологію розрахунку оптової ціни природного газу. На наш погляд, на нашу думку  вона повинна враховувати перш за все фактичну собівартість газу українського видобутку. Такий підхід, ми впевнені, він би дозволив значно знизити роздрібну ціну для населення на природний газ.

Дуже багато залишається проблем з тарифами і на електроенергію. Хоча уряд і знизив тариф за умови споживання до 250 кіловат-годин, але водночас НКРЕКП постійно, я наголошую, постійно заявляє про необхідність підвищення ціни на електроенергію для населення до економічно обґрунтованої. Куди її ще підвищувати?

До кінця не ясно, що буде з електроопаленням. Скоро починається опалювальний сезон, міністр енергетики мовчить, люди не розуміють, до чого їм готуватися і чого чекати. Тому знову відсутній комплексний підхід у вирішенні питання тарифів.

Повернуся до теми субсидій, колеги про цю тему вже говорили. Хочу зазначити, що у поточному році Міністерство соціальної політики несвоєчасно перераховує населенню кошти на виплату пільг і житлових субсидій. Так у липні Мінсоцполітики перерахувало кошти своїм регіональним департаментам лише за травень місяць. Нещодавно уряд дещо виправив ситуацію з врегулюванням проблеми субсидій, прийнявши 842 Постанову, зокрема субсидії будуть отримувати громадяни, які, наприклад, продали своє житло і придбали інше. Але категорій громадян, які несправедливо позбавлені субсидій, їх набагато більше. Як приклад, люди, що місяцями не отримують заробітну плату на підприємствах, коли підприємство не працює, їм відмовляють у субсидії, тому що є борги за комунальні послуги. Тому ці критерії повинні переглядатися не точково, а системно, чого, на жаль, на сьогодні ми не бачимо.

Тому ми нарешті хотіли б бачити чітку роботу уряду в цьому напрямку, зокрема у врегулюванні питання субсидій. І найближчим часом чекаємо окремого засідання уряду, ми про це говорили і в липні, і в червні, на якому буде розглядатися окремо питання опалювального сезону, тому що люди на це дуже чекають.

Щодо порядку денного на цей пленарний тиждень. Ми наполягаємо на розгляді законопроекту 5289, на який чекають всі об'єднані територіальні громади, ми про це не раз наголошували. Мова йде про спрощення процедури закупівель для закладів освіти, медицини і не тільки. Щоденно школи, дитячі садки, лікарні потребують опалення, електроенергії, продуктів харчування. І якраз спростити цю процедуру просять об'єднані територіальні громади, міські, сільські голови, ми отримали величезну кількість звернень з цієї проблематики. Наш законопроект підтримує Асоціація міст України. Наскільки я знаю, Асоціація міст України звернулася до лідерів всіх депутатських фракцій та груп, вони звернулись також усі і до вас, Дмитре Олександровичу. Тому прохання розглянути цей законопроект на цьому пленарному тижні, тому що він дуже і дуже важливий.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Шановні колеги, щодо "години запитань до Уряду" було дві пропозиції: запросити пана Ляшка або пана Кулебу.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Запросити Прем'єр-міністра.

 

РАЗУМКОВ Д.О. А, і Прем'єр-міністра.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. (Не чути)

 

РАЗУМКОВ Д.О. В порядку надходження пропозицій тоді був Ляшко, Кулеба і Прем'єр-міністр. Хто за те, щоб…

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Прем'єр разом з міністром енергетики.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Не може два доповідача бути, буде один доповідач. Якщо буде запрошений Прем'єр-міністр, під час інших запитань буде задано запитання до міністра. Але тим не менш, хто за те, щоб запросити Ляшка Віктора Кириловича?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. (Не чути)

 

РАЗУМКОВ Д.О. Кулебу?

Тоді запрошуємо Кулебу. Кулебу запросили більшість. Дякую.

Тоді запрошуємо на "годину запитань до Уряду" за пропозицією "Слуги народу"  Кулебу Дмитра Івановича.

Шановні колеги, хто з голів комітетів бажає виступити?

Радіна Анастасія Олегівна.

 

РАДІНА А.О. Доброго дня, шановні колеги і шановний пане Голово! Дякую дуже про згадку Антикорупційної стратегії. Дуже прошу включити проект Закону України про Антикорупційну стратегію в порядок денний найближчих тижнів пленарних засідань Верховної Ради і, власне, почати розглядати цей документ. Чому? Скажу лише одне. За оцінками Національного агентства з питань запобігання корупції виконання заходів стратегії дозволить нам щорічно зекономити щонайменше 200 мільярдів гривень. Я думаю, це абсолютно незайві для бюджету України гроші, і дуже прошу якнайшвидше до розгляду Антикорупційної стратегії прийти.

Дякую дуже.

 

РАЗУМКОВ Д.О.  Дякую.

Наталуха Дмитро Андрійович.

 

НАТАЛУХА Д.А. Я хотів би подякувати, шановний пане Голово, шановні колеги. Користуючись нагодою хотів би попросити зняти з розгляду проект Закону 4409, він стоїть на середу до другого читання, через виявленні юридичні розбіжності із законопроектом, які знаходяться на розгляді в комітеті. 4409, ще раз.

І, користуючись також нагодою, хотів би продовжити думку стосовно святкування незалежності. Безумовно, дуже хотілося б, щоб ми святкували відновлення не лише державності, але і економічної незалежності в першу чергу, і відновлення нашої економічної потужності. Мені здається, що у нас на  цій сесії є всі інструменти для того, щоб це зробити. І нам справді є що відновлювати: є спроможні і підприємства і бізнеси, є якісні та конкурентоспроможні українські виробники, є недооцінений і завжди трошки, знаєте, знехтуваний такий на користь іноземного наш український внутрішній інвестор.

І тому ті законопроекти, які пропонує наш комітет, частина з них стоїть, в тому числі, на цьому тижні, це законопроект 4416-1 про індустріальні парки. Дуже прошу підтримати всі фракції. Справді дасть надзвичайний поштовх у розвитку української промисловості і переробного сектору.

Так само я сподіваюсь, що ми на цій сесії все-таки побачимо в другому читанні в залі законопроект про локалізацію так званий, який дасть можливість українським підприємствам більш активно користуватися таким інструментом, як публічні закупівлі.

Крім цього ми плануємо винести до кінця цієї сесії так само законопроекти з приводу антидемпінгових, антисубсидіарних способів захисту для того, щоб забезпечити належні умови роботи перш за все українських компаній саме в Україні і захистити їх від неконкурентних дій їх іноземних аналогів, і, звісно, зробити акцент і ставлення на імпортозаміщення та на стимулювання експорту.

Дякую дуже.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Михайло Борисович Радуцький.

 

РАДУЦЬКИЙ М.Б. Дякую, шановний Дмитро Олександрович.

Я не про законопроекти. Перше, ситуація епідемічна, були такі питання, дійсно в країні погіршується. На жаль, ми не єдина країна, це в цілому загальна ситуація по світу.

Я про що хотів би сказати. У нас дуже сильно і ми з вами забули про карантинні обмеження. Тому, шановний Дмитре Олександровичу, в першу чергу хочу вас попросити, щоб все ж таки хоча б у залі Верховної Ради ми своїм прикладом показували, що карантинні вимоги треба виконувати. Це треба нагадувати, на жаль, депутатам.

Друге, до всіх депутатів, тут всі керівники фракцій. Дуже прошу, сьогодні нема проблеми з вакциною в країні, сьогодні є проблема з небажанням людей вакцинуватись. І я дуже прошу, коли ми йдемо на ефіри, щоб ми все ж таки не давали, навіть якщо у нас є якась своя власна думка, не треба її транслювати на всю країну. Ми бачимо сьогодні, що вакциновані люди практично не хворіють.

Що стосується обмежень, тут було запитання. По-перше, по постанові, яку ми прийняли, по попередженню, коли вводяться якісь обмеження, там уряд має це зробити не менше ніж за сім днів. Прогнозувати, що завтра буде локдаун, не маючи на те підстав, уряд не має права.

На сьогоднішній день, так, країна наближається до жовтої зони. Помаранчева і червона зона буде адаптована тільки в тих областях, де є проблема. Найнебезпечніші сьогодні в плані епідемії є три області в Україні: це Буковина, це Львівська область і Вінницька область. Там скоріш за все буде змінюватись колір обмежень. Але в цілому поки сьогодні казати про якість посилення обмежень в цілому по країні, на щастя, зарано.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякуємо, Михайле Борисовичу.

Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. Дякую, шановний пане Голово.

Шановні колеги, хотіла би звернути увагу, що Комітет з питань інтеграції України до ЄС підготував до розгляду Верховною Радою України такі проекти законів за номерами: 0075, 0089, 0094, 0111 і 0113. І я просила би їх внести також на розгляд парламенту і включити їх до порядку денного пленарних засідань принаймні, якщо не на поточний, то на наступний тиждень як такі.

Поза тим хотіла би звернути увагу, що це добре, коли колеги говорять про важливі законопроекти, які виносяться на розгляд парламенту, як один з таких про індустріальні парки (4416-1). Але згідно Угоди про асоціацію я хочу нагадати, що він потребує обов'язкового висновку Антимонопольного комітету з точки зору оцінки: чи є це викривленням конкуренції чи ні. І я, на жаль, не бачила такого висновку Антимонопольного комітету до цього проекту закону.

Також, колеги, хотіла б звернути увагу на те, що в порядку денному стоять кілька законопроектів, які викликають стурбованість комітету, які потребують реально серйозного доопрацювання в контексті протидії шахрайству, захисту інформації і персональних даних. Ми так багато говоримо про цифровізацію в країні. І от кілька законопроектів, які будуть розглядатися – це 3860, 3860-1, 3860-д, всі вони реально потребують серйозної роботи по захисту персональних даних, інакше цифровізація буде під реальною загрозою.

Ну, і аналогічні застереження є до проекту Закону про віртуальні активи (3637), який теж потребує суттєвого доопрацювання і відповідно до законодавства Європейського Союзу, і відповідно до рекомендацій групи з розробки фінансових заходів  боротьби з відмиванням…

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Бабак Сергій Віталійович.

 

БАБАК С.В. Доброго дня, шановні колеги! Дуже символічно, що початок нашої роботи по суті збігається з початком навчального року, і завтра в сесійній залі буде стояти шість законопроектів, які підготовлені Комітетом з питань освіти, науки та інновацій. Це зокрема законопроект про військову освіту і науку, про активізацію діяльності наукових парків і два важливих законопроекти, які звільняють наукові установи і заклади вищої освіти від мита та податку на додану вартість при імпорті наукового обладнання для власних наукових потреб.

І незважаючи на те, що у нас трішки погіршується епідеміологічна ситуація, я хочу нагадати, що прийнято рішення, що заклади освіти будуть працювати в очному режимі за умови, якщо 80 відсотків педагогічних працівників будуть вакциновані. Тому я закликаю всіх педагогічних працівників України бути свідомими, проявити свою правильну громадянську позицію і зробити таким чином, щоб наші діти цього року, незважаючи на рівень епідеміологічної небезпеки, продовжили заняття в очному режимі і не переходили на дистанційну освіту.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Костін Андрій Євгенович.

 

КОСТІН А.Є. Дякую, шановний пане Голово. Шановні колеги, що  стосується тільки що озвученої інформації щодо законопроектів 3860, 3860-1 та 3860-д, які ми плануємо розглянути в першому читанні на цьому пленарному тижні. Хочу зазначити, що ці законопроекти стосуються врегулювання питання інформування учасників судових процесів засобами електронної пошти. Це питання, яке є нагальним, в тому числі з урахуванням того, що країна досі знаходиться в режимі карантину і ми розуміємо, що карантинні обмеження можуть продовжуватися.

Тому, враховуючи саме деяку критику, яка була висловлена щодо законопроектів 3860 і 3860-1, комітет і прийняв рішення про те, щоб внести до зали Верховної Ради саме депутатський законопроект 3860-д, який підготовлений з урахуванням в тому числі критичних зауважень щодо захисту персональних даних.

Тому рекомендація комітету приймати в першому читанні саме законопроект, підготовлений комітетом, 3860-д в першому читанні. Ми розуміємо, що це дуже важливо і просимо підтримати його під час розгляду у Верховній Раді.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О.  Гетманцев Данило Олександрович.

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Дякую.

Шановні колеги, на розгляді на Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики сьогодні виносяться дуже важливі законопроекти щодо зміни статусу Національного банку і посилення статусу Національного банку у банківських відносинах, приведення закону у відповідність до  сучасних реалій – це 5850, 5851. Крім цього в пакет входять також законопроекти 5852, 5853. Це дуже важливий пакет законопроектів, з яким би я просив не зволікати і розглянути якомога швидше його в залі.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Шуфрич Нестор Іванович.    

 

ШУФРИЧ Н.І. Дякую.

Шановний головуючий, шановні колеги! На жаль, до Дня Незалежності ми отримали дуже неприємний сюрприз, а саме закриття сайту інформаційного, який входив в топ-10 в Україні, "Страна.ua", чергові позови до суду щодо анулювання ліцензії "НАШ". Це після "112", NewsOne, ZIK, "Першого Незалежного". І ми вже маємо реакцію. Реакцію Уповноваженого ОБСЄ з питань свободи ЗМІ пані Рібейро, письмо-звернення до Президента Сполучених Штатів Freedom House Майкла Абрамовіца, який звертає увагу на фактично позасудове знищення ЗМІ, і він закликав вплинути на українську владу, щоби закриття мовлення, а також інших носіїв відбувалося виключно за рішенням суду з правом апеляції.

І сьогодні на цьому фоні ми є свідками судилища, фактично розправи над опозицією в особі Віктора Медведчука – лідера нашої політичної партії. Звинувачення абсолютно абсурдні! Хочу звернути увагу, тут багато юристів-фахівців, після того, як Генеральний прокурор напередодні Дня Незалежності заявила, що справа вже віддана на ознайомлення Віктору Медведчуку та його адвокатам, прокуратура звертається до суду щодо продовження санкції утримання у зв'язку з тим, що він може вплинути на докази. Так докази вже надані, вони вже розслідуються. І, на жаль, ми бачимо, що про правосуддя не йдеться.

На жаль, попередні два роки стали у нас і прикладом конфліктів між депутатами та представниками ЗМІ, всіх фракцій, підкреслюю. І наш комітет ініціює Закон 3702 щодо…

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Лубінець Дмитро Валерійович.

 

ЛУБІНЕЦЬ Д.В. Шановний Дмитро Олександрович, шановні колеги! Повідомляю вам, що відповідно до постанови Верховної Ради України у другу неділю вересня ми відзначаємо День пам'яті українців – жертв примусового виселення з Лемківщини, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини у 1944-1951 роках. Цьогоріч це 12 вересня. Я неодноразово піднімав питання на Погоджувальній раді щодо включення на розгляд законопроект 2038, це якраз законопроект, який піднімає це питання, і думаю, що це потрібно врешті-решт зробити.

Також, Дмитре Олександровичу, прошу поставити законопроект 5630,  цей законопроект наш комітет підготував. Це внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо спрощення набуття громадянства України іноземцями та особами без громадянства, які брали участь у захисті  територіальної цілісності та недоторканності нашої держави. На даний час у нас безліч звернень до нашого комітету з боку громадських організацій, з боку таких воїнів, які втратили частину свого здоров'я, дехто з їх побратимів втратив своє життя, вони всі хочуть набути громадянство тієї держави, яку вони захищали, – України.

І також повідомляв колегам, що ми продовжуємо напрацювання нового законопроекту про національні спільноти. В рамках цієї роботи ми вже зробили низку моніторингових візитів по Україні в місцях компактного проживання національних спільнот. Будемо це робити ще в жовтні. Прошу колег, хто цікавився цією тематикою, теж приєднатися до діяльності нашого комітету.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О.  Дякую.

Кожем'якін Андрій Анатолійович.

 

КОЖЕМ'ЯКІН А.А. Дякую.

Шановний Дмитро Олександрович, шановні колеги! Ну, перш за все я хотів би від комітету, а, можливо, і від всієї Верховної Ради поздоровити і привітати  нашу олімпійську і паралімпійську команди. Я вважаю, що це був, особливо у паралімпійської нашої збірної, яскравий виступ на Паралімпійських іграх у Токіо. Ви знаєте, 98 всього медалей, 24 золотих, шосте місце загальне. Чудово, молодці! І хотів би побажати їм оптимізму, нових спортивних злетів в ім'я нашої держави України.

Колеги,  щодо пропозицій до порядку денного пленарного  засідання, ми дуже вдячні за те, що три законопроекти стоять на середу у прохідній частині. Єдине тільки прохання, якщо можна, в нас ще є, Дмитре Олександровичу, два  законопроекти, які ми хотіли прийняти перед початком олімпіади. Це законопроект про лабораторію антидопінгового контролю (5640), якщо можна, це такий він більш актуальний, якщо б на наступні тижні була б можливість поставити. І 5669 – це законопроект щодо підтримки громадських об'єднань фізкультурно-спортивної спрямованості, він стосується загальних питань і спорту в цілому в країні.

І особисто від збірної команди з футболу парламенту України, Дмитре Олександровичу, дякую вам за підтримку, за те, що ви сприяли своїм розпорядженням і підтримку нашій збірній, яка з 9 по 12 вересня буде приймати участь у Чемпіонаті Європи серед шести парламентських збірних в місті Бухарест. І я сподіваюсь, що фракція "Слуга народу" не буде, скажімо так, забороняти їм їхати з нами.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Всі бажаючі виступили?

Нагорняк. Включіть, будь ласка. Сергій Володимирович.

 

НАГОРНЯК С.В. Доброго ранку, шановний Дмитро Олександрович, шановні колеги!

Сьогодні багато говорили про енергоносії, про тарифи. Наш комітет має певні інструменти, і ми якраз хотіли б попросити включити в порядок денний два законопроекти. Це законопроект 4507 про енергетичну ефективність, який був схвалений парламентом в першому читанні 270 голосами. Нагадаю, що потенціал економії енергоносіїв оцінюється у 8 мільярдів євро на рік. Сподіваюся, що ми його приймемо в другому читанні і зможемо задіяти цей інструмент.

Та другий законопроект № 5464, який був схвалений комітетом. Ціль законопроекту – створити законодавчі умови для виробництва та використання біометану. Номер законопроекту 5464, будемо просити теж включити в порядок денний.

Дякую.

 

РАЗУМКОВ Д.О.  Дякую.

Ще представник Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Володимирівна Совгиря. Хвилину, будь ласка, дайте.

 

СОВГИРЯ О.В.  Доброго дня, шановні колеги!

Цієї п'ятниці парламент розпочне розгляд законопроекту 4533 про конституційну процедуру, що по суті є кодексом конституційного провадження. Він отримав схвальну оцінку Венеційської комісії. До другого читання вилучені такі проблемні положення: про створення єдиної конкурсної комісії для Верховної Ради, Президента та З'їзду суддів щодо добору кандидатів на посаду суддів, оскільки такий підхід суперечить статті 6 Конституції.

Натомість ми пропонуємо створити робочу групу з представників всіх фракцій та інших суб'єктів призначення суддів і розробити окремий законопроект. Ми відмовилися від визначення суб'єктів ініціювання дисциплінарного провадження Верховної Ради, Президента та Ради суддів, оскільки це може бути розцінено як політичний тиск на суддів Конституційного Суду. Всі чинні норми Регламенту Верховної Ради щодо застережень Конституційного Суду  залишаються без змін.

Як доктор юридичних наук, як представник Верховної Ради в Конституційному Суді я можу відповідально сказати, що конституційні конфлікти…

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Ще ми не дали виступити, я вибачаюся, представнику Кабінету Міністрів України. Тарас Петрович.

 

МЕЛЬНИЧУК Т.П. Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Перш за все, дозвольте від Прем’єр-міністра України, Кабінету Міністрів  привітати з початком роботи нової сесії, побажати всім успіху та успішної і ефективної роботи.

Перш за все  Державний  бюджет на 2022 рік буде поданий згідно з того, як встановлює імперативна норма статті 153 Регламенту Верховної Ради України, тобто Кабінет Міністрів України до 15 вересня подасть Державний бюджет України, який буде максимально враховувати інтереси суспільства, а також в ньому серйозна увага приділяється і освітній сфері, і "Великому будівництву", і інфраструктурним об'єктам.

Проте слід зважати, що Державний бюджет, один з основним принципів, на основі чого він формується, – це принцип збалансованості і дохідна частина повинна відповідати відповідно видатковій.

Що стосується, Дмитре Олександровичу, позиції щодо Бюро економічної безпеки.  Кабінет Міністрів України це питання тримає на окремому контролі, у тому числі що стосується і нормативно-правової бази для ефективного функціонування цієї структури, а також організаційних заходів, тому це питання буде доведено до Кабінету Міністрів України.

Крім того, щодо плану законопроектних робіт. Це питання також є на контролі Кабінету Міністрів України, і він реалізовує це право як суб'єкт законодавчої ініціативи, виходячи з тих планів, які попередньо були зазначені.

Також протягом цього тижня буде Кабінетом Міністрів України зазначено про потенційні обмежувальні  заходи у зв'язку із ситуацією та негативною тенденцією, яка сьогодні спостерігається у зв'язку з поширенням вірусної інфекції COVID-19.

Тому дякую за увагу. Всім бажаю гарного тижня.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дякую.

Дякую, шановні колеги. Нагадую, що об 11-й у нас розпочинається пленарне засідання Верховної Ради України. Бажаю всім успіхів!