Погоджувальна рада

Опубліковано 03. 12. 2018

СТЕНОГРАМА

засідання Погоджувальної ради депутатських фракцій

(депутатських груп) у Верховній Раді України

 

3 грудня 2018 року

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Доброго ранку, шановні колеги! Прошу заходити в зал, займати робочі місця. Ще 30 секунд почекаємо, підійдуть наші колеги, будь ласка.

Отже, колеги, розпочинаємо засідання Погоджувальної ради. Я на початку хотів би наголосити на кількох важливих моментах.

Перший момент. Вважаю дуже важливим рішенням, що після голосування про введення воєнного стану Верховна Рада України підтримала мою Постанову про призначення президентських виборів. Цей факт продемонстрував всьому світові, що навіть в час війни і агресії Україна буде твердо і чітко дотримуватись всіх прав і свобод, зокрема виборчих прав. І я можу твердо сказати, що ця позиція парламенту була дуже високо оцінена в Європейському парламенті. Але разом з тим, згідно статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" забороняється проводити будь-які вибори, у тому числі і вибори місцеві, і вибори в ОТГ. І відповідно у майже 40 новостворених об'єднаних територіальних громадах у 10 областях, де введено воєнний стан, проведення перших і додаткових виборів в ОТГ під загрозою зриву.

Я провів консультації з Президентом, з головою Центральної виборчої комісії, а також в четвер на Погоджувальній раді я проговорив з усіма представниками фракцій і попросив їх визначитись з цього приводу. Але моє особисте переконання полягає у тому, що парламент має розв'язати цю проблему і призначити вибори у громадах в областях, де діє воєнний стан. Як і в 14-му році під час воєнної агресії ми змогли провести і президентські, і парламентські вибори та продемонстрували всьому світові, що навіть в час найбільших викликів ми не зупиняємо демократичні процеси в країні, так і зараз, я переконаний, ми повинні юридично впорядкувати можливість проведення виборів в ОТГ і проміжних місцевих виборів.

Під час консультацій було узгоджено, що Президент України сьогодні внесе відповідний законопроект, який врегульовує цю юридичну обставину. І я дуже розраховую і сподіваюсь, колеги, що цього тижня невідкладно ми зможемо цей законопроект розглянути. І у мене буде прохання до усіх фракцій, щоб змогли всі поправки, по яких виникають застереження, внести під час розгляду в комітеті, щоб ми у четвер, а якщо комітет збереться швидше, то і у вівторок, могли прийняти цей закон за основу і в цілому. Бо відтяжка на два тижні, ну, фактично унеможливить розв'язання цієї проблематики. І тому прохання до усіх фракцій, я переконаний, усі зацікавлені в тому, щоб демократичні процеси в країні не були пригальмовані ніякими обставинами, цю ініціативу підтримати. Якщо є необхідність, внести правки ще на комітеті в законопроект, поданий Президентом, щоб цього тижня ми змогли його проголосувати.

Теж хочу нагадати, колеги, що сьогодні в полоні Кремля знаходяться 24 українські моряки, і весь український народ вболіває за наших військових. І хочу сказати, що під час мого візиту в Брюссель, в якому взяли участь і депутатська делегація, ми дуже гостро підняли це питання і перед Головою Європарламенту, і Генеральним секретарем НАТО. І хочу сказати, що на другий день невідкладно була зроблена відповідна заява і Головою Європарламенту, і Генсеком НАТО, і, вважаю, це була дуже важлива перемога України і  парламентської дипломатії.

Також я переконаний, що Україна повинна зробити все можливе, щоб українські моряки, наші військовослужбовці чимшвидше повернулися додому. Тому я попросив Уповноваженого з прав людини Людмилу Денісову, щоб вона провела всі необхідні заходи. І якщо буде необхідність, колеги, це моя пропозиція, ми могли би в середу заслухати Уповноваженого з прав людини Людмилу Денісову про хід, власне, нашої кампанії по визволенню наших моряків, про долю наших моряків. І якщо буде необхідність, ми в середу зможемо її запросити для того, щоб вона могла перед парламентом прозвітувати і розповісти, що робиться для визволення українських моряків.

І також, колеги, хочу усіх привітати з рішенням Синоду Вселенської Патріархії, яким затверджено Томос та Статут для помісної української православної церкви.

Я отримав інформацію від Вселенської Патріархії, що Синод вже затвердив робочу дату проведення Всеукраїнського об'єднавчого собору, який відбудеться у Києві і утворить єдину помісну українську православну церкву, а також обере предстоятеля.

В цьому контексті я переконаний, що нам необхідно започаткувати дискусію, як буде працювати і діяти українська помісна церква в Україні після отримання Томосу.

Хочу наголосити, після проведення собору  передача Томосу новому предстоятелю української церкви - це буде вже остання, завершаюча дія по створенню української церкви. І в цій дискусії я пропоную проговорити, щоб для служіння нової помісної православної церкви, для служіння священників міг використовуватись і Собор Святої Софії у Києві як найважливіший і ключовий собор українського православ'я.  І я переконаний, що, власне, Собор Святої Софії має стати головним собором української помісної православної церкви.

Це ті питання, які стоять сьогодні на порядку денному перед державою Україна. І я запрошую всіх до дискусії по цих питаннях. А також я розраховую, що по законодавству про проведення місцевих виборів ми зможемо прийняти цього тижня необхідне рішення.

Стосовно порядку денного. Ми, формуючи порядок денний на Погоджувальній раді, зважили на те, що у вівторок буде Всесвітній день захисту осіб з інвалідністю. І тому пропонується, щоб ми першим блоком поставили ті питання, які стосуються захисту осіб з інвалідністю. Це невеликий блок питань, 5 питань, які є достатньо вивірені. І я дякую Ірині Луценко за допомогу у формуванні цього блоку. І я впевнений, цей блок об'єднає усі фракції і ми зможемо і віддати належне, і прийняти позитивні рішення.

Другим блоком, і, колеги, тут я звертаюсь до усіх фракцій, я закликаю підтримати, – блок  аграрних питань. Вже кілька тижнів блок аграрних питань переноситься від пленарного тижня до пленарного тижня, а це є масштабна робота комітету, до якого були залучені представники усіх фракцій. І тому я сподіваюсь, що цього тижня політичні дискусії не перешкодять нам прийняти ті закони, які Комітет аграрної політики підготував для розгляду Верховної Ради України.

Окрім того, хочу нагадати, що два закони з цього блоку - є закони, які передбачені виконанням Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, два євроінтеграційні закони. І я дуже вірю в те, що ми не будемо спекулювати на цій темі і зможемо їх підтримати.

В середу, колеги, традиційно ратифікації, але частина з них пропонується, щоб ми розглянули в четвер. Особливо ті ратифікації, які мають більшу вагу і які потребують вищої концентрації.

А першим  блоком в четвер пропонується блок з питань безпеки. І хочу нагадати, це теж обумовлено тим, що в четвер ми будемо відзначати День Збройних Сил України. І пропонується  першим блоком питання національної  безпеки і оборони.  Поміж них першим законом пропонується поставити Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Це законопроект Романа Шухевича. І я сподіваюся і вірю, що  ми зможемо його підтримати. Юрія Шухевича, перепрошую, Юрія Романовича Шухевича. І я вірю, що цей законопроект зможе об'єднати зал.

І також я переговорив з головою Комітету з питань безпеки і оборони Сергієм Пашинським і з  головою робочої групи  Андрієм Тетеруком, щоб на четвер був підготовлений Закон про протимінну діяльність, друге читання. Закінчився час подачі поправок і комітет взяв на себе зобов'язання розглянути законопроект про протимінну діяльність. І я переконаний, в четвер ми зможемо теж в блоці безпеки і оборони його розглянути. І це той закон, якого чекають перш за все наші громадяни, для того, щоб ці землі, які були окуповані російським агресором, заміновані і знищені, могли бути повернуті місцевим громадам і місцеві громади змогли обробляти ці землі. І також ми сподіваємося на велику міжнародну підтримку стосовно розмінування наших земель на прифронтовій зоні, які були заміновані російським агресором.

І другий блок на четвер, я наголошую, після безпеки і оброни – це, власне, питання ратифікації. Накопичилось ряд ратифікацій, які невідкладно необхідно прийняти. І тому пропонується, щоб після блоку питань безпеки і оборони ми  перейшли до розгляду  ратифікацій.

Отака, колеги, логіка цього пленарного тижня. І я пропоную обговорити, дати свої пропозиції, і впевнений, що ми зможемо цього тижня зробити продуктивний пленарний тиждень і результативний пленарний     тиждень.

Сьогодні ми розпочинаємо від блоку… Ні, не від  "Блоку Петра Порошенка". Від "Опозиційного блоку", так? Від  "Опозиційного блоку". І я  запрошую до виступу Новинського Вадима Владиславовича, голову депутатської фракції "Опозиційний блок". Будь ласка.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. Шановний головуючий, шановні колеги! Фракція "Опозиційний блок" у Верховній Раді цього пленарного тижня закликає парламент зосередитися на питаннях захисту конституційний прав і свобод громадян, які, на жаль, останнім часом все частіше порушує влада. Перш за все треба з'ясувати, яку ціну заплатить економіка та народ України за воєнний стан. Влада традиційно не порахувала наслідків своїх дій і не зробила нічого, щоб захистити громадян від можливої поглибленої економічної кризи та невиконання соціальних зобов'язань, зокрема через невиконання бюджету, можливого дефолту чи девальвації гривні.

Хочу спитати Президента, РНБО та тих, хто голосував за це ганебне рішення у залі Верховної Ради, ви рахували, які збитки  матиме державний бюджет внаслідок воєнного стану, скільки доходів недоотримає держава? Впевнений, що воєнний стан позначиться на кожній українській сім'ї, особливо на тих територіях, де він був введений. Чому? Тому що воєнний стан – це можливе зниження кредитного рейтингу України і, що б нам не казала влада, можливе припинення кредитування нас міжнародними установами. Це можливі зриви контрактів на підприємствах, що розташовані в регіонах, де введено стан, як наслідок, зниження обсягів виробництва та скорочення робочих місць, недоотримання доходів підприємствами і зменшення надходження податків до державного бюджету. Все разом це продовження падіння економіки та ще більше зубожіння українців. Для нашої партії та особисто  для мене очевидно, нічого не порахували, бо думали лише про можливість скасування чи перенесення виборів Президента та обмеження можливостей конкурентів.

Хочу зауважити, місяць, на який введено воєнний стан, пройде швидко і всі збитки та економічні наслідки цього безглуздого рішення будуть пораховані, так само, як буде зроблено аудит того, що встиг чи не встиг зробити Президент для збільшення обороноздатності України за цей час. А протягом цих 30 діб ми будемо контролювати, як влада виконує свою обіцянку не обмежувати громадянські права та свободи.

Інші важливі питання. Фракція "Опозиційний блок" вважає за необхідне дати належну оцінку фактам переслідувань та політичного тиску на духовенство та віруючих канонічної української православної церкви. За останні тижні ми спостерігаємо шалений тиск, який чинять представники правоохоронних органів на УПЦ. Службою безпеки України фабрикуються справи проти священників та архієреїв, з ними ведуться бесіди. Використовується шантаж за допомогою вигаданого компромату, звучать погрози. І все це заради єдиної мети – змусити архієреїв канонічної церкви взяти участь в об'єднавчому соборі так званої церкви, яку в народі вже охрестили церквою порошенківського патріархату.

Ось вам конкретний приклад дій правоохоронців. Саме зараз слідчі СБУ проводять допит близько 20 священників Рівненської та Сарненської єпархій УПЦ. Персональними переслідуваннями влада не обмежується, йдуть нападки на православні святині - Почаївську та Києво-Печерську Лавру. 28 листопада уряд своїм рішенням фактично позбавив віруючих УПЦ та монахів Почаївської Лаври права користуватися її окремими спорудами. А вже 30 листопада проведені обшуки у намісника Києво-Печерської Лаври митрополита Павла.

А напередодні Міністерство культури почало сумнівний, з правової точки зору, опис майна  Києво-Печерської Лаври. Зрозуміло, що всі ці беззаконні кроки необхідні владі, щоб забрати Лавру у віруючих та передати її організації, яку створює Адміністрація Президента.

Ми звертаємося до Голови Служби безпеки України Грицака та Генерального прокурора Луценка з проханням надати пояснення щодо законності таких дій та наявності належних законних підстав для них. Прошу вважати це моїм депутатським запитом. 

А відносно порядку денного цього тижня. Серед пріоритетних ми пропонуємо розглянути законопроект  № 6200 про внесення змін до Закону "Про свободу совісті та релігійних організацій" (щодо права власності та права користування майном релігійних організацій).

Також закликаємо розглянути вкрай важливі законопроекти, які стосуються соціальної сфери та захисту прав наших громадян, а саме: зниження ціни на газ та тарифів на ЖКГ для населення, забезпечення  виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, стосовно прав громадян, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, щодо заходів з подолання загроз трудової міграції та  захисту прав трудових мігрантів.

Стосовно внесення…

Прошу 30 секунд.

 

ПАРУБІЙ А.В.  30 секунд.

 

НОВИНСЬКИЙ В.В. Стосовно внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення ліків для населення, про збільшення розміру допомоги  особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю. Повний перелік наших пропозицій  ми  направили Голові Верховної Ради в установленому порядку.

І наостанок. Менше року залишилось до парламентських виборів, а країна досі не знає, за якою виборчою системою  буде обирати наступний парламент…

 

ПАРУБІЙ А.В. Вадиме Владиславовичу, я вже надавав 30 секунд. Це однакова для  всіх система, тільки 30 секунд і більше не надається, і  намагайтеся в той час ввійти.

І у мене є загальне прохання, що по питанню церкви, віковічна мрія українців про відновлення Української Православної Церкви має мати  повагу від усіх членів українського парламенту, якщо це український  парламент і український депутат. Українська церква  не освячувала ракет, якими вбивали українських громадян. Українська церква не благословляла агресорів, які  приходили на нашу землю вбивати. І жодних  підстав для того, щоб зневажати права віруючих Української Православної Церкви немає і бути не може в цьому залі. І тому я закликаю до того, щоб  образливі висловлювання не звучали у приміщенні  Верховної Ради України.

Зараз я  запрошую до слова представника фракції Радикальної партії Андрія Лозового. І принагідно, пане Андрію, вітаємо Олега Валерійовича Ляшка з днем народження, нашого колегу. Будь ласка.

 

ЛОЗОВОЙ А.С. Дякую.

Андрій Лозовий, Радикальна партія Ляшка. Правда в тому, що в той  час, коли мільйони українських  родин і так не знають, як їм сплатити  за газ по таких безбожно високих тарифах, які ввела ця влада, то державний  монополіст НАК "Нафтогаз"  вигадав нову схему обману людей. Я з собою взяв платіжку, яку нашому лідеру Олегу Ляшку відправили з Прилук, на Чернігівщині. Подивіться: "За вашим особовим  рахунком різниця  в об'ємах спожитого газу в стандартних і  робочих умовах становить 91,63 кубічних метрів", майже 100 кубічних метрів. Покажіть, будь ласка, шановні журналісти, крупним планом.

У нас зараз всю  фракцію Радикальної партії завалюють громадяни з усієї країни аналогічними зверненнями. Що відбувається? Українці отримують у платіжках плюс в середньому від  100 до 300 кубів на  місяць додаткових газу, який вони нібито використали, тому що "Нафтогаз" це пояснює,  мовляв, ваш лічильник з такого-то року  не проходив стандартизацію. Це просто відверте вже знущання, коли людей обікрали до нитки і залазять в кишеню, в  тому числі найбідніших, і витягають останнє. Коли люди за свої гроші встановили лічильники, щоб економити, а їм "Нафтогаз" пише, а заплатіть ще, нам мало того, що ми у вас крадемо, платіть більше. І це просто знущання.

Я хотів нагадати і закликати всіх колег, незалежно  від політичної приналежності, тому що зараз йде мова про те, що значна частина громадян, більшість українців просто не знає, як їм вижити, просто не знає, як заплатити таку ціну на газ, і внаслідок великих витрат по тарифах не знає, як купити ліки, якщо вони треба, почасти не знає купити продукти харчування, навіть найнеобхідніші, не знають люди, як зібрати дітей у школу, не те, що там солодке щось пенсіонер не знає, як онукам купити, тому що грошей у нього немає. Пенсії малесенькі, влада їх не піднімає, не виконує вимогу  громадян України, яку озвучує Радикальна партія, натомість піднімає тарифи. І от ще одна нова схема обкрадання: приплюсовують, чи не кожна родина може побачити у себе в платіжці від 100 до 300 кубометрів газу додатково, нібито платіть.

Це все  корупція, яку чинить "Нафтогаз", і цю корупцію прикриває влада. І ми вимагаємо, і закликаємо всіх, кому не байдуже, як житимуть далі українці, підтримати вимогу Радикальної партії.

Ми зареєстрували на чолі з нашим лідером Олегом Ляшком у парламенті законопроект про скасування рішення уряду про підвищення ціни на газ. Це підвищення – це довели фахівці – є необґрунтованим. На потреби ЖКГ українці повинні платити щонайменше вдвічі менше. І це реально, якщо це буде газ за українською ціною, чесно порахованою. Наша базова вимога – це встановлення чесної ціни на газ.

А в нас сьогодні корупціонери з "Нафтогазу" коболєви, вітренки пишуть, що, виходячи з собівартості його видобутку та регульованої норми прибутку, така-то велика має бути ціна. Це брехня, шановні українці! Вони вам брешуть.

А правда в тому, що собівартість українського газу 2-2,5 тисячі гривень за тисячу кубічних метрів. З витратою на транспортування, з нормальною рентабельністю, щоб отримували  прибуток, 3,5-максимум 4 тисячі гривень за тисячу кубометрів має коштувати газ для українців, не більше. Все, що вище – це у вас крадуть.

І ми, Радикальна партія, вимагаємо припинити цей грабунок українців і вимагаємо притягнути до відповідальності злодіїв з "Нафтогазу", які це чинять. Ви подивіться, вони виписують собі десятки мільйонів доларів премій за виграний Стокгольмський арбітраж, жодної копійки ще Україна не отримала, а вони уже понад 40 мільйонів доларів собі приписали. І що вони роблять з тими грошима? Коболєв виводить в Америку мільйони, купляють огороди чи там маєтки, Вітренко –  виводить в Ліхтенштейн. Вони не пов'язують своє майбутнє з Україною. Вони за кордоном, ті, хто сьогодні керує державою, в тому числі "Нафтогазом", вони там одружуються, вони там купляють нерухомість, вони там народжують дітей, вони там лікуються, вони там мають бізнес, вони вже і місця на кладовищах покупляли, на Сен-Жермен, на Пер-Лашез. А нам жити тут і ми повинні зупинити цей "беспредел". Коболєва, Вітренка, усе керівництво "Нафтогазу" треба негайно судити і ми це вимагаємо, а ті мільйонні премії повернути в бюджет України і спрямувати в тому числі на відновлення соціальної норми на споживання газу, ми вимагаємо то, як було раніше – 2 тисячі 400 кубометрів газу на сезон  опалювальний мають найбідніші отримувати, і тоді для них є шанс вижити.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Бондар Віктор Васильович, співголова групи "Відродження". Будь ласка.

 

БОНДАР В.В. Дякую, Андрію Володимировичу. Дякую, шановні колеги.

Безумовно, головною подією минулого тижня було введення воєнного стану. І ми багато виступали в парламенті про це питання, говорили, що ми хотіли почути конкретику від влади, які конкретні заходи планується здійснити протягом воєнного стану, там 30 днів, 60 днів – немає значення, яких важелів впливу не вистачало, яких правових механізмів не вистачало у Президента, уряду для того, щоб відпрацьовувати всі ті заходи, які ми сьогодні бачимо, в штатному режимі, без збудження всієї країни, без заведення країни в таку додаткову економічну кризу, економічні переживання, турботи.

А, по суті, головна мета, яку ми сьогодні розуміємо, – це відволікти увагу людей від ключових проблем, які сьогодні існують в Україні і від того стану, в якому Україна опинилася. Економічний стан, до якого уряд довів цю країну, питання національної банківської системи, питання виживання промисловості і саме головне – це питання, як людям виживати в цій країні в таких важких умовах. Ми говорили і наполягаємо все ж таки поставити на голосування проект постанови, який спільно лідери фракцій підписали в парламенті, про скасування підвищення тарифів, перегляд тарифів і про те, щоб ці тарифи були приведені до нормального обґрунтованого рівня.

Абсолютно правильно тут неодноразово виступали всі лідери фракцій і говорили, що тарифи завищені сьогодні мінімум у два рази, вартість газу українського видобутку мінімум у три рази дешевше, ніж нам пропонує уряд сьогодні купувати так званий імпортний газ плюс наш перемішаний, як вони говорять. Ми хочемо добитися, щоб все ж таки відбулася перевірка "Нафтогазу України". Це абсолютна вакханалія якась, вибачте, коли представників Верховної Ради, Рахункову палату, яка має перевіряти від імені Верховної Ради державні установи та підприємства, не пускають на перевірку. І це організація, яка грабує сьогодні українців, які виписують собі заробітні плати найвищі в Європі, яка виписує собі премії такі, що в Європі навіть європейським керівникам таких самих нафтогазових підприємств і не снилися. І вони ще й дозволяють собі не пускати до перевірки представників Рахункової палати, які діють від імені Верховної Ради України!

То в мене питання, як на це реагує Верховна Рада? Кабінет Міністрів показав пальцем, сказав, що якщо вони не пустять, ми колись розглянемо це питання. Ну, це ж не підходи державної влади, це говорить про те, що ця корупційна схема по знищенню українців, по викачуванню з українців останніх грошей діє під прикриттям влади. Вони не хочуть переглянути тарифи, вони не хочуть допустити до перевірки наших представників, Рахункову палату, і з'ясувати реальну ціну на газ для українців.

Тому ми вимагаємо, Андрію Володимировичу, давайте викликати в парламент представників "Нафтогазу", Міністерства енергетики, Міністерства соціальної політики. І кожного заслуховуємо, що реально відбувається, яка реальна собівартість видобутку газу, які реальні тарифи. Давайте ставити на голосування нашу постанову, яка дасть можливість запустити аудит енерготарифів в Україні. І тоді ми отримаємо реальну картинку, яку покажемо всім українцям.

А на сьогодні, якщо констатувати, подивіться, до чого довела сьогоднішня влада. Пенсії в Україні, 2,5 мільйони українців отримують пенсії на рівні від 1 тисячі 400 до 1 тисячі 500 гривень,  це 21 відсоток пенсіонерів. Ця пенсія менша ніж мінімальний чек, який сьогодні в українських містах отримують люди за ці тарифи. Ще 3,7 мільйонів пенсіонерів отримують пенсії від 1 тисячі 500 до 2 тисяч гривень. Це практично дорівнює тим тарифам, які сьогодні влада виставляє їм, і по суті вони всю пенсію, яку отримують, понесуть до "Ощадбанку", щоб заплатити за проживання в своїх квартирах, щоб було опалення. І ще майже 21 відсоток – 2,5 мільйони пенсіонерів - отримують пенсію від 2 до 3 тисяч гривень. Таким чином 76 відсотків пенсіонерів України, це майже 9 мільйонів пенсіонерів, отримують пенсії нижче ніж ті тарифи, які їм сьогодні запропонувала влада і ті платіжки, які вони почнуть отримувати з грудня, з січня місяця. Ну, я думаю, що нам не можна стояти осторонь від цих проблем і робити вигляд, що нічого не відбувається.

І саме головне, я вже не говорю про те, що я не бачу від уряду стратегії відродження промисловості, відродження економіки, які заходи вони планують зробити, щоб було зростання пенсій, а не тарифів в Україні? Бо такий підхід, який вони нам сьогодні пропонують, призводить тільки до краху економіки, до того, що люди тікають з цієї країни мільйонами на рік.

Тому давайте викликати всіх цих керівників до Верховної Ради і присвячуємо кожному з них по дню, заслуховуємо і приймаємо рішення, звільняти чи залишати їх на роботі. Я думаю, що таким чином ми дві третини уряду звільнимо за тиждень.

 

ПАРУБІЙ А.В. Від групи "Воля народу" Рибчинський Євген Юрійович. Будь ласка.

 

РИБЧИНСЬКИЙ Є.Ю. Шановний пане Голово, шановні колеги, позавчора минуло 27 років з часу історичного референдуму, де понад 90 відсотків українців підтримали Акт проголошення незалежності України. Люди хотіли будувати самостійну, мирну і процвітаючу державу. Третій ядерний потенціал у світі давав можливість стримувати будь-які посягання інших держав на наш суверенітет. І ніхто б не наважився на агресію проти нашої країни, знаючи, якою потужною може бути наша відповідь. Але, як казав Леонід Макарович: "Маємо те, що маємо". Жодна інша країна в світі не відмовилася від ядерної зброї ні під тиском, ні тим більше добровільно. Відмовилася лише Україна в особі одного з її Президентів, безславно закінчившого свій політичний шлях. Нам встромили ніж у спину ті, хто назвав нас братнім народом і колись їв наш хліб і споживав наш газ.

Гібридна війна проти України з боку Росії триває не з 2014 року, панове, а всі 27 років нашої незалежності. Згадайте намагання від'єднати Крим в 95-му, кризу щодо острова Тузла в 2003-му, щорічні енергетичні війни після Помаранчевої революції.

Влада уникала введення воєнного стану більше 4 років, але нахабство Росії не має меж. Як мала реагувати ще Україна після відкритої агресії проти українських ВМС та полону 24 українських моряків?! Так, критикувати Президента і Верховну Раду, безумовно, є за що. Але конкретно в даній ситуації оперативно і свідомо спрацювали всі.

У минулий понеділок у стінах Верховної Ради було прийнято рішення, яке стало підґрунтям повернення українського питання на світовий порядок денний. І це дуже важливо. І це, крім всього, дуже вірний знак і надія на залучення ООН до припинення російської агресії.

Тепер щодо нашої з вами роботи. Абсолютно погоджуюсь з вами, Андрію Володимировичу, під час воєнного стану першочергово мають розглядатися питання національної безпеки і оборони. Саме тому доцільно, на мій погляд, перенести відповідний блок з 5 питань не просто з четверга на вівторок, а й на першу половину дня. А аграрний блок та питання захисту осіб з інвалідністю розглянути відразу після цього.

Нарешті, ми розглядатимемо питання аграрної політики, адже саме аграрії забезпечують значний вклад у загальну структуру українського експорту. В минулому році вони вийшли на показник майже у 18 мільярдів доларів. Саме тому ми маємо приділити максимальну увагу аграрним питанням.

Особливо хочу наголосити на наступних законопроектах. 6527-д, його мета – стимулювати розвиток кооперативів та збільшити їх ринкову частку у виробництві. Це допоможе посилити конкурентоспроможність малих та середніх виробників, а не тільки олігархічних підприємств.

Також 9022, який встановить єдині правила державного нагляду і контролю за ідентифікацією та реєстрацією тварин у господарстві. Це необхідно для приведення нашого законодавства до численних регламентів Комісії Євросоюзу та Європейської конвенції про захист домашніх тварин.

Колеги, також на цьому тижні ми можемо зробити вагомий внесок у вирішення проблем, що виникають у людей з інвалідністю, і про це також ви говорили. Так, законопроект 4598 покликаний покращити соціальний захист цієї категорії громадян у частині працевлаштування. У свою чергу 6211 має законодавчо забезпечити умови доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп до приміщень судів. Ви знаєте, що наразі під'їхати, не те що зайти, до судів неможливо. А 7486 внесе зміни до Закону "Про дорожній рух". Станом на сьогодні осіб, які рухаються на кріслах колісних з двигуном, досі не віднесено до учасників дорожнього руху, тому вони фактично позбавлені права на безпечний рух. Це ми маємо з вами виправити.

У другому читанні у нас стоїть проект 8584 щодо протидії булінгу. Це дуже правильна і слушна ініціатива. Булінгу, або цькуванню не місце у нашій державі у будь-якій формі. Ми маємо захистити наших дітей, це я кажу не як народний депутат, а як батько чотирьох синів. Адже саме для дітей ми будуємо Україну і заради їхнього майбутнього ми працюємо. То ж благослови нас Господь на цей пленарний тиждень.

Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую, пане Євгене. І дякую за пропозицію.

Тільки в чому, власне, є логіка цього порядку денного? Що деякі з важливих законопроектів безпеки і оборони, зокрема про протимінну діяльність, вони тільки у середу будуть розглянуті на комітеті. І тому в четвер… Ще й тому, що це буде День Збройних Сил України. (Шум у залі) А у вівторок, власне, буде День людей з інвалідністю. І тому відповідно ми у вівторок зможемо розглянути цей тематичний блок, а в четвер цей тематичний блок. Я думаю, це буде відповідати і логіці, і ефективності роботи. Дякую вам.

Від "Блоку Петра Порошенка" голова фракції Артур Герасимов. Будь ласка.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги, шановні українці! Весь цивілізований світ сколихнув акт відкритої, підкреслюю, відкритої агресії російської воєнної машини проти України. Українців атакували на ураження 11 кораблів, 2 штурмові гелікоптери і кілька бойових літаків. По наших суднах випустили 4 ракети, кораблі ФСБ застосували крупнокаліберне озброєння. 24 військовослужбовці Воєнно-Морських Сил України потрапили в полон до російської армії.

Цивілізований світ став на бік України. Напад Росії на українські ВМС жорстко засудили лідери США, Канади, Німеччини, Франції, Великобританії, Польщі, країн Балтії та низки інших держав. Офіційну позицію на підтримку України ухвалили в ЄС та НАТО. Ескалація російської агресії в Азовському морі стала однією з ключових безпекових тем на зустрічі лідерів "Великої двадцятки" у Буенос-Айресі. Президент США Дональд Трамп в останню мить скасував заплановану зустріч з Путіним виключно через російську атаку поблизу Керченської протоки та протиправне ув'язнення українських моряків.

Наше головне завдання сьогодні – мобілізувати усі сили для звільнення наших моряків. Також не маємо право забувати за політичних бранців Кремля та заручників, яких утримують на окупованих територіях Донбасу і Криму. Акт відкритої військової агресії в міжнародних водах і суд над військовополоненими українцями вкотре продемонстрував повну зневагу кремлівського режиму до основоположних норм міжнародного права та прав людини.

В цій ситуації єдиним вірним рішенням Верховного Головнокомандувача, членів РНБО та, врешті-решт, парламенту стало введення воєнного стану. Україна зазнала відкритої зовнішньої атаки, здійсненої під прапорами Російської Федерації, і ми відповіли шляхом, що визначений у Конституції України. Хочу вкотре наголосити: воєнний стан не означає оголошення війни, ми тільки посилюємо оборону власної території. Воєнний стан має бути ефективним, але майже непомітним для цивільного населення і не вимагає негайної мобілізації, хоча ветерани вже заявили про готовність повернутись на фронт. Обмеження прав та свобод громадян не застосовуватиметься, якщо Кремль не вдасться до широкомасштабного вторгнення. Однак воєнний стан дає додаткові можливості для більш швидкої відповіді під час нападу. Нагадаю, що Кремль значно збільшив кількість своїх військ та техніки вздовж українського кордону. Тому прошу припинити будь-які спекуляції. Введення воєнного стану не політичний акт, а рішучий крок Верховного Головнокомандувача Петра Порошенка, покликаний зберегти нашу державу у випадку повномасштабного наступу.

Тим більше, здивування викликає майже повне єднання в оцінці введеного воєнного стану між Путіним та українською, хоча я в цьому вже сумніваюся, опозицією. Ну, як можуть відомі українські політики майже слово в слово повторювати тези Кремля? Таке враження, що методички из-за поребрика їм роздали ще до атаки на українські катери. Вважаю, що суспільство заслуговує знати правду.   

Минулого тижня, коли так звана опозиція блокувала трибуну, лідери цих політичних фракцій чудово знали, що Президент прибув до парламенту з пропозицією ввести воєнний стан терміном на 30 діб та запропонував закріпити проведення виборів Президента 31 березня наступного року. Опозиція ж влаштувала фарс. Питання, яке потребувало 15 хвилин на ухвалення, вирішували 6 годин. Через такі дії українські дипломати, наприклад, втратили важливий аргумент для захисту України на засіданні Радбезу ООН. В чиїх це інтересах – вирішуйте самі. Складається стійке враження, що окремі політики хотіли повністю заблокувати введення воєнного стану. І це стає більш зрозумілим, коли ми згадаємо знамените засідання РНБО 28 лютого 2014 року, коли Росія захоплювала Крим: "Жоден танк не повинен виїхати з казарми, ніякого воєнного стану і активізації військ". Ця позиція Юлії Тимошенко, тільки в іншій формі, пролунала і тиждень тому. Хіба це не нагадує дії Володимира Винниченка столітньої давності, коли він розпустив армію, бо російські соціалісти та комуністи, мовляв, нам брати і ми не хочемо з ними воювати. Чим це закінчилося – відомо.

Окремо хотів би звернутися і повернутися до поведінки пана Власенка з фракції "Батьківщина", який перейшов всі етичні норми і опустився до принизливих обвинувачень першого віце-спікера. У Європі його кар'єра як політика уже б закінчилася, але його рідна фракція мовчить. Вимагаємо від "Батьківщини" дати оцінку такій поведінці свого депутата, бо відсутність такої оцінки наводить на думку, що брутальне відношення до жінок повністю підтримується керівництвом цієї політичної сили.

Протягом одного тижня Президент Петро Порошенко двічі отримав вотум довіри парламенту. При розгляді змін до Конституції у частині курсу в НАТО і ЄС його ініціативу підтримали 311 народних депутатів, а за введення воєнного стану проголосували 276 народних обранців.

Щодо порядку денного. Передусім, фракція партії "Блок Петра Порошенка" закликає вже у вівторок відхилити постанови, що блокують підписання проекту бюджету на 2019 рік.

Далі. Ми будемо підтримувати блок законопроектів щодо захисту прав людей з інвалідністю, передбачений на 4 грудня. Також наша фракція повністю підтримує ідею розглянути в четвер питання національної безпеки та оборони. І один з них, і надважливий, ми повністю підтримуємо Голову Верховної Ради, – це законопроект…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Одна хвилина, репліка - Тимошенко Юлія Володимирівна.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я під час виступу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Додати вам хвилину під час виступу? Добре. Ну, дві – репліка не передбачає так, Юлія Володимирівна. Добре, хай буде. Думаю, це не є проблема.

Будь ласка, Максим Бурбак, голова фракції "Народного фронту".

 

БУРБАК М.Ю. Вітаю, шановні колеги! Минулого пленарного тижня Верховна Рада ухвалила  відповідальне рішення –  прийняла державний бюджет в листопаді. Переконаний, це має стати доброю традицією українського парламенту – вчасне прийняття бюджету.

Окрім того, цьогоріч маємо збалансований документ. В Державному бюджеті 2019 року, за наполяганням "Народного фронту", підвищено видатки на оборону і національну безпеку. Ми відстояли і збільшення зарплат військовослужбовців та оснащення армії новою  технікою. З 1 січня 2019 року мінімальний заробіток контрактника Збройних Сил зросте до 10 тисяч гривень, а в зоні операції Об'єднаних сил – до 21 тисячі гривень. Це, між іншим, вже третє підвищення зарплат військовим, забезпечене "Народним фронтом".

Завдяки рішенням уряду Арсенія Яценюка з 1 січня 2016 року була суттєво, втричі, піднята зарплата військовим. Зокрема,  більше ніж вдвічі зросла загальна виплата солдату-стрільцю в зоні АТО. Тоді, вперше в історії незалежної України, солдати-контрактники стали отримувати більше за середню зарплатню по країні. Згодом, у 2017 році, завдяки наполяганням "Народного фронту" встановлено ще справедливішу пропорцію, завдяки чому заробіток учасника бойових дій ще збільшився.

Бюджет 2019 року також зберігає масовість і доступність житлових субсидій і "теплих кредитів". Це життєво важливі механізми соціального захисту, створені ще урядом Арсенія Яценюка. Це найбільша в історії України програма соціальної допомоги, справедливий адресний захист, схвалений нашими партнерами. За даними Мінсоцполітики, на  сьогоднішній день на житлові субсидії витрачається вдвічі менше бюджетних коштів, ніж на старий корупційний  механізм компенсації різниці у вартості газу, який був у старі часи, до  2014 року.

Державним бюджетом також передбачено зростання заробітних та соціальних виплат. Наприклад, з 1 січня мінімальна заробітна плата становитиме 4 тисячі 173 гривні. В державному бюджеті, за наполяганням фракції "Народного фронту" та Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, закладено новий механізм соціального забезпечення для працівників ДСНС та Національної поліції. Серед механізмів соцзабезпечення - це підвищення заробітної плати, компенсація за винайм квартир та система фінансового лізингу на придбання власного житла. На цю програму виділяється 2 мільярди  гривень.

В новому бюджеті закладено підвищення мінімальних зарплат для працівників   ДСНС – до 9 тисяч  гривень, а поліцейських – до 9 тисяч 200 гривень. Нагадаю, у 2014 році для поліцейських зарплата становила 1 тисяча 800 гривень, а для Служби з надзвичайних ситуацій – 2200.

Цей бюджет буде бюджетом економічної стабільності та зростання, в ньому закладено валютний курс нижче ніж минулого року –  на рівні 29,4 гривень за долар. Ми вимагаємо від Національного банку забезпечити стабільність курсу гривні. Причин для паніки немає. Навіть воєнний стан  - це не причина накручувати курс долара та ціни, будь-який ажіотаж є  штучно створеним і спекулятивним.

Наступне. Хочу нагадати, наші вимоги до Президента України щодо агента Медведчука. Ми вимагаємо від Президента, СБУ, Генпрокуратури нарешті притягнути до кримінальної відповідальності російського агента Медведчука. Зокрема, дати правову оцінку його публічним стосункам із диктатором країни-агресора та його висловлювання щодо держави Україна, її Збройних Сил та парламентарів. Ми вимагаємо від Президента Порошенка негайно позбавити Медведчука будь-яких, хоча б і напівформальних, статусів переговорника від України. Треба нарешті покласти край всьому корупційному бізнесу Путіна, Медведчука в Україні. Ворожі колаборанти – це зброя проти України ось тут, під нашим носом. Якщо хтось забув, то нагадаю, що у нас реальна війна з Росією. Тепер у державі воєнний стан, пора нарешті щось з цим зробити, інакше програє не лише Президент, а і вся Україна.

"Народний фронт" також вимагає якнайшвидше ухвалити Закон "Про державну мову", це обов'язок цього складу Верховної Ради.

І насамкінець, сьогодні Міжнародний день людей з інвалідністю. Це ще одна нагода привернути нашу увагу, увагу держави до цих мужніх і стійких людей. Я закликаю голів фракцій на завтра, коли в порядку денному стоять законопроекти, спрямовані на покращення соціального стану людей з інвалідністю, закликаю забезпечити явку депутатів своїх фракцій і груп. Я переконаний, що ці законопроекти і допомога людям з інвалідністю повинні об'єднати весь наш зал.

Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Від фракції "Самопоміч" Сидорович Руслан Михайлович. Будь ласка, пане Руслане.

 

СИДОРОВИЧ Р.М. Дякую, Андрію Володимировичу.

Багато говорилося про воєнний стан з різних точок зору, з різним рівнем пафосу, але мені здається, що ми за всіма розмовами забули про найважливіше: про наших людей, про наших громадян. Воєнний стан в першу чергу, він мав би бути тим інструментом, який би забезпечував спокій і порядок, який слугує для захисту людей, в першу чергу для захисту людей, для захисту українських громадян.

Для того, щоб цей порядок забезпечити і Президент, і РНБО, і уряд, починаючи відразу з моменту введення цього воєнного стану, мали би проводити широкомасштабну інформаційну кампанію, роз'яснювальну кампанію для людей. Давайте ми вийдемо з цих теплих кабінетів, підемо до звичайних людей в регіонах. Люди не розуміють, що відбувається, вони налякані. В країні фактично є абсолютно не розуміння того, що за собою тягне цей воєнний стан для звичайного громадянина:  чи то  для бізнесмена, чи то для вчителя, чи то для лікаря. Де ця роз'яснювальна кампанія? Вона абсолютно є відсутня. Обласні державні адміністрації, районні державні адміністрації абсолютно повністю бездіють, не інформують, і люди не розуміють, яким чином будуть події так само надалі розвиватися. Це є найважливіші речі. Ще раз підкреслюю, воєнний стан має слугувати для захисту громадянина, а держава має розуміти, як і в який спосіб вона буде цього громадянина захищати. В іншому випадку це призводить до страху і хаосу.

Подивимося на порядок денний Верховної Ради на цей тиждень. Чи це є порядок денний країни, яка знаходиться у воєнному стані? На моє переконання, ні. Так, там є окремі питання національної безпеки, але ми не бачимо того усвідомлення, що в країні є введено воєнний стан, що ми знаходимося в найвищому рівні небезпеки.

Крім того, на наше глибоке переконання, має бути так само щотижневий звіт у парламентських стінах тих керівників, тих відомств, на яких покладені найважливіші обов'язки відповідно до Закону "Про правовий режим воєнного стану". І український парламент, і українське суспільство повинні розуміти, як і в який спосіб держава забезпечує цю обороноздатність, підвищує її і в такий спосіб забезпечує їхній спокій і порядок.

Окремо я би сказав декілька слів щодо цієї президентської ініціативи по проведенню виборів в тих регіонах, де є введено воєнний стан. Це дуже небезпечна ініціатива, тому що сьогодні ми говоримо, що можна в умовах воєнного стану проводити місцеві вибори, завтра ми в умовах воєнного стану будемо проводити і всі інші вибори. Сьогодні ми частково відміняємо дію статті 19 про правовий режим воєнного стану, а завтра ми дійдемо до того, що будемо повністю відміняти цю статтю. Це є дуже небезпечний прецедент, який потребує окремої і дуже серйозної дискусії.

Фракція "Об'єднання "Самопоміч" ще в понеділок, коли обговорювалося питання введення воєнного стану, наполягала, що при введенні воєнного стану має бути призупинена приватизація, має бути призупинена приватизація об'єктів критичної інфраструктури. "Центренерго", "Турбоатом" – це підприємства, які в умовах воєнного стану не можна приватизовувати. Ми не розуміємо, в чиї руки воно попаде. Це питання об'єктів критичної інфраструктури.

Крім того, якщо ми говоримо про воєнний стан, де в нас розірвання дипломатичних стосунків з Російською Федерацією, де припинення торгівельних відносин з країною-агресором? Усі ці речі говорять про те, що на сьогоднішній день фактично воєнний стан, він перетворений на профанацію – це дуже небезпечно. Ми не маємо права як держава перетворювати воєнний стан на фарс, ми повинні показувати всім громадянам усіма своїми діями, що ми відповідально відносимося до тих наших повноважень і що ми вчиняємо відповідні дії для дійсно забезпечення цієї обороноздатності, тому що це є надзвичайно важливо.

Декілька слів по тарифах і цінах на газ. Питання збільшення видобутку власного газу – де воно? Для того, щоб зменшувати ціну на газ для населення Україна повинна збільшувати власний видобуток газу. Це є питання стратегічне - питання забезпечення енергетичної незалежності. В той же час ми абсолютно не бачимо державної політики і державної стратегії, яка би забезпечувала і збільшення власного видобутку газу, вчинення відповідних інших дій по забезпеченню енергетичної незалежності.

 

ПАРУБІЙ А.В.  30 секунд.

 

СИДОРОВИЧ Р.М.  Дякую.

Це питання забезпечення енергетичної незалежності в умовах російської агресії є абсолютно нероздільно пов'язане з питанням так само і воєнного часу. До того часу, поки Україна не буде забезпечена відповідними енергетичними поставками, ми будемо як держава уразливі від того, які буде дії вживати країна-агресор.  Тому питання  енергетичної незалежності  повинно бути представлено  урядом у парламентських стінах…

 

ПАРУБІЙ А.В. Пане Руслане, очевидно, що по питаннях виборів ви і будете брати  участь в найвищих дискусія як член профільного комітету, де й буде відбуватися дискусія. Тільки я  вам  нагадаю,  в 14-му році, коли була  повномасштабна атака російських військ, ми розуміли, що не можемо зупинити демократичний процес, нами були призначені вибори і  президентські, і парламентські. Ми навіть свідомо знайшли цю абревіатуру АТО  і цю форму, яка би  не перешкоджала демократичним виборам. І мені видається, Україна від того стала  сильнішою. І так само тут щодо  дискусії, я вважаю, що ми не повинні  зупиняти виборчих  процесів. Але я сподіваюся, що  ваш комітет, ну, і у фракціях, з цього приводу буде вироблена  єдина позиція. І я думаю, що  цього тижня ми зможемо вийти на позитивне рішення.

Зараз голова  фракції "Батьківщина" Юлія Володимирівна Тимошенко, відразу 4 хвилини, хвилина – репліка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Спочатку поставте час.

 

ПАРУБІЙ А.В. Так, так, спочатку, а в чому річ?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Вже хвилину ви говорите…

 

ПАРУБІЙ А.В. Ні, очевидно, що вам буде з самого початку поставлено, звичайно, – 4 хвилини.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Вітаю всіх, колеги, вас. І хочу сказати від імені нашої команди наступне. Коли Президент України приходить до Верховної Ради і говорить про те, що на кордоні з Україною збираються війська країни-агресора, коли він говорить про те, що ще буквально години, і Україну будуть  атакувати, і буде розгортатися повномасштабна  війна, жоден парламент, жоден депутат  не має права не дати Президенту ввести ті дії,  ті заходи, які потрібні для того, щоб захистити країну. Саме тому наша фракція, борючись за збереження  прав людей, борючись за  мінімальну тривалість воєнного стану, ми все-таки  підтримали Президента, тому що ми вважаємо, що  ніхто не може завадити  Президенту як Головнокомандувачу захищати нашу країну. Але в той же час я дякую всім фракціям, які об'єдналися для того, щоб  не допустити порушення прав і свобод людей, ми – демократична країна. І саме тому пролунало з трибуни, з вуст Президента, на вимогу більшості фракцій парламенту, що не будуть порушені права і свободи людей аж доти, поки не будуть перетнуті сухопутні кордони країною-агресором.

Саме тому я хотіла би зараз звернутися до всіх, хто нас чує. Якщо десь по країні права і свободи людей хоч на трохи порушені, я прошу звертатися до нашої команди, ми будемо застосовувати всі депутатські засоби реагування. Людям реально страшно.

Крім того, саме під тиском всіх, майже всіх фракцій парламенту, крім БПП, з 60 днів на 30 днів було скорочено тривалість воєнного стану. Але в той же час людям по всій країні дуже страшно, вони знаходяться в шоковому стані. Люди почали масово виїжджати з України. Ми як парламент не маємо права залишити без нашої уваги всі процеси, які відбуваються під час воєнного стану.

І, перше, що я пропоную, – це негайно, і звертаюся тут і до Голови Верховної Ради, і до всіх членів нашої ради зараз, що ми зобов'язані в закритому режимі заслухати Президента, секретаря РНБО, головних силовиків, як розгортається ситуація з воєнним станом, що робиться. Це наша парламентська не функція, а обов'язок,  і я прошу це започаткувати. І в залежності від того визначитися, як ми далі діємо. Можливо, доведеться звертатися до Президента щодо скорочення терміну воєнного стану, можливо, це не буде такою необхідністю далі, якщо немає для цього підстав.

Я також хочу повідомити всім присутнім зараз на нараді, що, на жаль, абсолютно критична більшість людей на вулиці і депутатів в парламенті, а також те, що зараз пишуть в засобах масової інформації світу, говорить про те, що підозрюють, що воєнний стан мав штучну природу і мав якісь політичні підґрунтя. Я не хочу в це вірити, так само, як не хочуть в це вірити всі патріотичні сили України. Але ми мусимо з цим детально розібратися і дати і світу, і українському народові відповідь, чи насправді це було.

Окрім того, якщо, не дай, Боже, допустити, що це були штучні політичні підстави для введення воєнного стану, нам потрібно думати з вами як всій парламентській команді над тим, щоб далі не було, не дай, Боже, штучних ескалацій воєнних дій. І для цього треба мати запобіжники, тому що не може війна стати політичним фактором у якійсь політичній возні і політичній війні.

Саме тому ми наполягаємо на тому, щоб негайно було розглянуто на закритому засіданні звіти силовиків, Президента. І щоб ми мали можливість зрозуміти, як захищена країна, як діє воєнний стан і як нам треба, власне, спілкуватися з громадянами України.

Я також підтримую зараз представника "Самопомочі", що треба негайно розпочати масштабну інформаційну кампанію з пояснення людям, що таке воєнних стан і як, власне, люди під час воєнного стану мусять діяти і наскільки їх права і свободи будуть захищені. Це надзвичайно важливо. Саме тому нам не треба робити кроки, які ще ускладнюють життя українців на своїй власній землі.

Що хочу сказати про два питання наступних. Питання номер один, це введення мораторію на продаж сільськогосподарської землі. Я просто прошу всіх лідерів фракцій. У нас є законопроект 5476, який зареєстрований, пройшов комітети, зареєстрований ще в 16-му році. Я просто вимагаю, враховуючи, що зараз збираються всі аграрії по всій країні приходити сюди,  до парламенту, і правильно збираються. І наша фракція підтримає сьогодні аграріїв в тому, щоб вони приходили негайно до цієї продажної Верховної Ради і вимагали пролонгацію мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Закон 5476 – це закон нашої команди про продовження мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Але в той же час є безліч інших законопроектів від інших партій. Нам треба їх об'єднати і від усіх фракцій внести законопроект…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд. Вже додали хвилину базово, початково.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Не додали

 

ПАРУБІЙ А.В. Апарат? Додали. 30 секунд, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Тому хотілось би, щоб це негайно було поставлено на голосування.

Крім того, це тарифи. Це неможливо допустити. Ми порахували собівартість видобутку одного кубічного метру газу – 1 гривня. Якщо нарахувати податки, прибутки, все – 3,5 гривні. Людям продають по 8,55 гривень за кубометр. Негайно прийняти постанову Верховної Ради від шести фракцій і зупинити підвищення ціни на газ.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Зараз я дам репліку. Зараз дам репліку. Перед тим тільки скажу, що я згоден з тим, що питання мораторію треба розглянути, залишилося 2 пленарних тижні. І хочу зазначити, що я і зустрічався з багатьма лідерами світовими, і детально моніторю інформаційний простір. Про штучність введення воєнного стану я чув тільки від одного міжнародного діяча, його звати Володимир, а прізвище Путін. Це президент Російської Федерації – країни-агресора. Тільки від одного діяча я чув таку тезу про штучність. І я думаю, що ця теза не може бути тезою українського парламенту, якщо він є український парламент, не продажний, а український парламент.

І зараз хвилина –  Артур Герасимов.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую, Андрію Володимировичу.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. А чому хвилину ви даєте?

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Андрію Володимировичу, шановні…

 

ПАРУБІЙ А.В. Ви згадали БПП…

Я перепрошую. Пане Артуре, у вас буде повна хвилина.

Ви сказали під час виступу, що БПП було проти 30 днів.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Що-що?

 

ПАРУБІЙ А.В. Ви сказали під час виступу, що БПП було проти 30 днів воєнного стану. І Артур Герасимов  від БПП має хвилину на репліку.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я не назвала БПП, я назвала тільки Президента.

 

ПАРУБІЙ А.В. Ви назвали БПП, "окрім БПП", Юлія Володимирівна. Візьміть стенограму. Візьміть стенограму і подивіться. І не сперечайтеся з Головою Верховної Ради України.

Будь ласка, Артур Герасимов.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ні, ну, це ж просто порушення Регламенту.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги, шановні українці! От під час попереднього виступу ми почули одну дуже гарну фразу: "Не може війна стати політичним фактором".

Але що ми бачили в парламенті тиждень тому? По українським кораблям і морякам стріляють відкрито, пускають ракети, стріляють з гармат, а в нас питання, на яке ми маємо витратити 15 хвилин і дати нашим військовим можливість готуватися, ми витрачаємо 6 годин. 6 годин! Військові мене одразу зрозуміють, бо на фронті рахується кожна хвилина, бо кожна хвилина може змінити ситуацію на користь чи, вибачте, проти нас.  А тут 6 годин.

І, закінчуючи виступ, можу сказати ще раз. Прекрасно ще до початку засідання лідери так званої опозиції знали про 30 днів і 31 березня, що вибори поза загрозою! Мета була інша, мета була – зірвати воєнний стан.

Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. До слова запрошується Перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко.

 

ГЕРАЩЕНКО І. В. Дякую, шановний пане Голово.

Шановні колеги! Минулого тижня я неодноразово зустрічалась з українськими військовими. Всі вони підтримують рішення Верховного Головнокомандувача, Ради нацбезпеки і оборони і, врешті-решт, важко прийняте рішення українського парламенту про введення воєнного стану.

Українські військові мотивовані, спокійні, сильні, мужні і чітко знають, що робити під час цієї пори і які інструментарії вони мають задіяти в двох речах: перше - це проведення спеціальних навчань для посилення обороноздатності нашого війська; і друге - це відпрацювання координації і співпраці з цивільними адміністраціями задля того, щоб блокувати будь-які можливості нападу ззовні і підриву ситуації зсередини.

Ви знаєте, дуже дивно чути від представників різних опозиції відносно того, що воєнний стан може втрутитися в особисте життя громадян України. Я хочу нагадати, що ця війна вже забрала життя тисяч українських військових. У нас півтори тисячі жінок втратили своїх чоловіків. У нас 2 тисячі дітей втратили своїх батьків. У нас 2 тисячі 300 жінок віддали найдорожче – своїх синів, які служили в українській армії і захищали Батьківщину. Хіба це не є втручання Росії в особисте життя українців? Можливо, ми подумаємо про родини українців, в які сьогодні втручається вже 5 років російська армія, в особисте життя?

Дуже дивно чути від представників великого бізнесу про те, що начебто по економіці України може бути нанесено руйнівний удар в той час, коли він вже нанесений. І Україна посилає сигнал SOS з травня місяця, говорячи про те, що навігація в Азовському морі по суті заблокована представниками Російської Федерації, і не військова навігація, а саме наші порти – Маріуполь і Бердянськ, які можуть втратити статус цих портів і втратити взагалі можливість там вести торгівлю якусь. І тому насправді треба вклонитися українській армії і тим хлопцям 24, які намагалися робити все для того, щоб торгові кораблі спокійно рухалися в акваторії Азовського моря і через Керченську протоку, і через нейтральні води.

І, власне, що є сьогодні ключовим завданням військового стану? Дуже прикро, що в ключовий для нас день ми замість провести важливу дискусію, заспокоїти людей і дати позитивні сигнали, дійсно, перетворили це на огидний балаган, коли кричали, що Порошенко напав на Азов. До того півроку опозиція кричала, що Порошенко нападе на Донбас. Тепер ми почули, що Президент напав на Азов. І в цей же час ці тези повторював єдиний політик у світі – це Путін, якого засудила вся світова спільнота.

Ми хочемо подякувати нашим партнерам в Організації Об'єднаних Націй, в першу чергу Китайській Народній Республіці, яка зараз головує в Раді безпеки ООН і зібрала на вимогу України спеціальне засідання Ради безпеки ООН, де всі наші партнери в один голос говорили про неприпустимість саме економічної блокади України.

І, власне, загадати про долю наших моряків, які є першими офіційними військовополоненими українськими. Ми вимагаємо їх негайного звільнення без всякого торгу. Над ними не може бути ніякого суду і судилища, тому що військовополонених не судять, їх віддають. Але абсолютно правильно сказав Артур Герасимов, що ми при цьому наполягаємо на негайному звільнені політв'язнів Кремля і заручників. І ми готові заради цього – звільнення політв'язнів і заручників – передати той весь російський кримінал в українських тюрмах, який втручається в особисте життя українців, вбиваючи українців, задля звільнення Сенцова, Кольченка, Сущенка, інших. Давайте про них не забувати.

Шановні колеги, я хочу вимагати, щоб ми поставили в четвер в порядок денний дуже важливий законопроект, так само в другому читанні, і прийняли його, про прилеглу зону, який сьогодні є ключовим так само в контексті захисту територіальної цілісності суверенітету і оборони України. Його номер 8361 і він повністю готовий до розгляду.

Ви знаєте, я так само буду нещира, якщо не згадаю ще один важливий момент і публічно не звернуся зараз до шановних колег із "Самопомочі" із запитом офіційним. Чи правда те, що народний депутат Семенченко з дипломатичним паспортом перебував в ці дні в Грузії, де він просто втрапив в серйозну халепу?

І я хочу звернутись до Голови Верховної Ради України так само з депутатським запитом і зверненням, я його оформлю як депутатський запит, чи правда те, що народний депутат Семенченко був з дипломатичним паспортом в неофіційному відрядженні, порушуючи тим самим правила користування дипломатичним…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Його не могли затримати, безумовно, з дипломатичним паспортом. Але чи правда те, що було зафіксовано те, що він знаходився з людьми, які мали нелегальну зброю? Хотілось би почути і в цьому контексті офіційну позицію колег із "Самопомочі". Тому що деякі народні депутати загралися в Україні, підриваючи територіальну цілісність і суверенітет України і створюючи Україні проблеми назовні.

Дякую. 

 

ПАРУБІЙ А.В. Одна хвилина, Руслан Сидорович, репліка.

 

СИДОРОВИЧ Р.М. Наш колега по фракції Семен Семенченко на сьогоднішній день дійсно знаходиться у країні Грузія. Але його абсолютно жодним чином ніхто не затримував. Більше того, ця фейкова інформація, яка на сьогоднішній день почала розганятися на "Українській правді". Ніхто не говорить про другу статтю, яку "Українська правда" так само опублікувала,  інформацію від самого Семена Семенченка, яка повністю спростовує будь-яку його причетність до затримання тих громадян Грузії, яких було затримано. Єдине, яке має відношення наш колега Семен Семенченко до тих громадян, які були затримані, це спільна участь в антитерористичній операції. І цьому є маса доказів, і я думаю, що багато хто з тут присутніх це прекрасно усвідомлюють. І я би попросив не спекулювати на таких речах, не бавитися і не розганяти зараз зради там, де її немає, і не прив'язувати наших колег…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

СИДОРОВИЧ Р.М. І припинити прив'язувати наших колег по фракції до тих подій, до яких вони не мають абсолютно жодного відношення.

А те, що Семен допомагає організовувати адвокатський і юридичний захист, то це, я думаю, обов'язок кожного громадянина по підтримці своїх бойових товаришів.

Дякую. 

 

ПАРУБІЙ А.В. До слова запрошується Заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд. Будь ласка, 3 хвилини.

 

СИРОЇД О.І. Хороше слово "загралися", думаю, багато чого описує. Сьогодні дуже добре чути правильні аргументи на користь введення воєнного стану. Тільки шкода, що ці аргументи ми чуємо через 4 роки, 4,5 роки після початку війни. І ті самі аргументи, коли вони були використані, 2 роки назад, 3 роки назад, вони викликали таку саму агресію і знецінення, і обзивалися всі, хто ті аргументи використовували. Воєнний стан справді необхідний для того, щоб захистити людей, і він повинен був введений давно.

Я хочу тільки сьогодні сказати декілька слів стосовно виборів. Я хочу довести до відома, якщо це невідомо шановним народним депутатам, сьогодні в тих регіонах, де введений воєнний стан, вже є обмеження свободи пересування, тобто є блокпости, людям не завжди дозволяють переміщатися у межах області, що, можливо, є обґрунтовано. Також є обмеження масових зібрань, тобто людям не дозволяють збиратися, це також правда. Людей відкликають з відпусток, і це також правда, або не дозволяють їхати у відпустки і відрядження, в тому числі з метою агітації. Це я все вам говорю в контексті виборів. Тому у мене, шановні колеги народні депутати, запитання, в який спосіб можна сьогодні казати про підготовку і проведення виборів в об'єднаних територіальних громадах в тих регіонах, де запроваджено воєнний стан? Це є оксюморон, це є нонсенс. Або ми маємо воєнний стан і його дотримуємося, або ми проводимо вибори і тоді ми повинні забезпечити всі свободи, які необхідні для агітації і проведення повноцінно виборів. Тому ми маємо з вами визначитися: або ми проводимо вибори і тоді, можливо, в певних регіонах треба воєнний стан обмежити, або, якщо ми повноцінно дотримуємося режиму воєнного стану впродовж місяця, то підготовку до виборів в таких умовах здійснювати не можна.

Дякую за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Перед тим, як надати слово Представнику Президента, звернувся Голова Рахункової палати. Я надаю до 3 хвилин Пацкану Валерію Васильовичу слово для виступу на Погоджувальній раді. Будь ласка, пане Валерію.

 

ПАЦКАН В.В. Шановний Андрію  Володимировичу, шановні голови фракцій, Перший віце-прем'єр і взагалі всі народні депутати! Я хочу проінформувати вас про прецедент, який стався під час здійснення аудиту Рахункової палати. Вдумайтесь, назва аудиту: "Аудит   ефективності стану планування і своєчасності надходжень до державного бюджету дивідендів, нарахованих на акції Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія  "Нафтогаз України". Було перешкоджання, яке не мало місця 22 роки, з моменту заснування Рахункової палати. Керівництвом "Нафтогазу" не було допущено до контрольного заходу члена Рахункової палати і  контрольної групи Яремчука Ігоря Миколайовича. На моє звернення в телефонній  розмові з паном Коболєвим він запевнив, що ми не маємо права перевіряти НАК "Нафтогаз".

Скажіть, будь ласка, шановний Андрію Володимировичу. Рахункова палата діє від імені парламенту і здійснює свої повноваження парламентського контролю в частині проведення таких контрольних заходів. Контрольний захід планувався на трьох  об'єктах: перший  - це Секретаріат  Кабінету Міністрів, другий –  це  Міністерство економічного розвитку і торгівлі і Національна компанія НАК "Нафтогаз". Секретаріат Кабінету Міністрів, Міністерство економічного розвитку та торгівлі допустило контрольну групу до перевірки і не робило жодних перешкоджань.

Я на минулому  уряді звернувся до  Прем'єр-міністра, який миттєво відреагував на ситуацію і дав доручення, щоб таких прецедентів більше не відбулося. Почалась юридична переписка, де навіть керівник "Нафтогазу" не дав можливості нам здійснювати свої повноваження. Нами було складено протокол, адмінпротокол на керівника юридичного департаменту.

Я готовий, Андрію Володимировичу, як керівник Рахункової палати виступити в парламенті, проінформувати народних депутатів щодо прецеденту порушення,  перешкоджання діям Рахункової палати. Прошу всіх, тільки що піднімав народний депутат  Бондар саме по цьому питанню, такого прецеденту не може відбуватись в нашій державі. Парламентський контроль, Рахункова палата не може мати перешкоджання до будь-яких контрольних заходів. Прошу на це звернути увагу.

І дякую за те, що надали слово.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Цілковито погоджуюся з вами, що парламентський контроль не може мати будь-яких перешкод у виконавчих органах влади, і ми з тим питанням окремо сядемо, переговоримо і визначимо, які дії треба вживати для цього, щоб це не допустити, а винних покарати.

Слово надається Представнику Президента України у Верховній Раді Луценко Ірині Степанівні. Будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Шановний пане Голово! Шановні колеги! Небезпека як ніколи реальна, Україна знаходиться під загрозою повномасштабної війни з Російською Федерацією. У порівнянні з 2014 роком кількість російських солдат в Криму збільшилася втричі, БТР – у 5 разів, артилерії – в 10 разів, літаків, систем залпового вогню, відповідно, – в 5-10 разів. Знаходиться навколо кордону українсько-російського близько 500 бойових літаків тактичної авіації, 340 вертольотів армійської авіації, 25 батальйонно-тактичних груп Російської Федерації, здатних виконувати бойові завдання і бомбардування української території. Я не знаю, які ще треба привести факти, щоб не побачити опозицією не штучних, не політичних причин введення воєнного стану. Як не дивно, 29 країн світу, вільного світу, його побачили і засудили дії Російської Федерації, визнавши відкрито в світі, що це повноцінна не прикрита агресія Російської Федерації проти України. 29 країн світу засудили і вимагають звільнення військовополонених моряків України, повернення наших кораблів і катерів. Які ще підстави треба для світу чи для опозиції для того, щоб визнати, ми на грані війни з Російською Федерацією? Це не штучні підстави.

Наступне. Міжнародний валютний фонд сказав, підтримка України буде продовжена, 3,9 мільярда доларів буде виділено Україні. Крістін Лагард особисто у розмові з Президентом Порошенком запевнила про те, що така підтримка світу і Міжнародного валютного фонду буде відбуватися

Наступне. Сьогодні Президент України Порошенко подав в парламент Закон про припинення дії Договору про дружбу і співробітництво між Україною і Російською Федерацією. Я думаю, що парламент зможе підтримати відповідно до процедури таку дію.

Наступне. Сьогодні Президент України подав зміни до Закону "Про правовий режим воєнного стану", в якому визначив, що встановити дію частини першої статті 19 цього закону щодо заборони проведення в умовах воєнного стану виборів до органів місцевого самоврядування, не поширюється на проведення місцевих виборів, призначених на неділю 23 грудня 2018 року.

Про що це говорить? Це говорить, що введення воєнного стану пов'язане лише з консолідацією відповідних механізмів і інструментів для підготовки оборони країни до ймовірної агресії Російської Федерації. Жодні свободи, жодні права, ні свобода слова, ні свобода зібрань, ні жодної конфіскації, ніякого розквартирування, ніякого забирання майна відбуватися не буде, мобілізації відбуватися не буде. Це в тому випадку, якщо Путін не вчинить сухопутну агресію по відношенню до України, до нашої території і до громадян України.

Наступне. Єврокомісія ухвалила рішення про виділення Україні першого траншу четвертої програми макрофінансової допомоги Європейського Союзу в розмірі 500 мільйонів. Україна підготувала вже звернення до Гаазького суду у зв'язку з конфліктом в Азовському морі.

І дуже цікава інформація, де би я хотіла закцентувати зараз увагу, бо дуже багато інсинуацій з приводу того, чи буде воєнний стан мати вплив на економіку України, що це нам дає, яким чином ми діємо і взагалі для чого був введений воєнний стан.

На міжнародній правовій арені вважається перемогою на сьогоднішній день виграш "Ощадбанку" України, і є вже рішення Міжнародного арбітражу про стягнення з Російської Федерації на користь "Ощадбанку" 1,3 мільярда доларів за збитки, вчинені і завдані внаслідок анексії Криму. Я ще раз хочу нагадати українському суспільству слова  представника сьогоднішньої опозиції, однієї із  кандидаток на  президентський пост: "Жодний танк, жодний солдат не повинен вийти з  казарми, ніякого воєнного стану". Можливо, тоді, коли тільки Турчинов був зацікавлений в тому, щоб ввести цей воєнний стан, у нас не було б так ганебно анексованого Криму, у нас не було б оцих…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд, будь ласка.

 

ЛУЦЕНКО І.С. Шановні колеги, давайте не гратися в політичні  інсинуації,  давайте об'єднуватися у своєму прагненні і в реальних  кроках по захисту української держави. Вистачить популізму. Країна в небезпеці. Тому  консолідуймося і  розглядаємо порядок денний, який запропонований Головою  Верховної Ради  і  сформований нами на сьогодні. Працюємо разом.   

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

До слова запрошується Перший віце-прем'єр-міністр України Кубів Степан Іванович. Будь ласка, пане Степане.

 

КУБІВ С.І. Шановні колеги, шановний пане Голово! Передусім вітаю всіх присутніх із  затвердженням Томосу для України, це  ще один документ про  свободу, цього разу релігійну свободу для кожного в Україні, а також можливість встановити мир, міжконфесійний мир, який є важливою складовою миру у нашій державі. Мир, який за  усіма напрямками порушує Росія, Путін.

Як усі знають, минулого тижня Росія  підступно і нахабно атакувала українські кораблі. Ця неприкрита агресія вкотре засвідчила важливість єдності  у протистоянні агресору  Росії. Я закликаю не спекулювати на факті введенні  воєнного стану в  10 областях України  і не створювати безпідставної паніки з цього приводу, яка грає на руку Росії. Нас підтримують 29 країн світової демократії.

Нагадую, після  введення воєнного стану уряд  продовжує вчасно виконувати  зобов'язання: соціальні платежі, допомоги, пенсії, зарплати. І  інші виплати будуть  здійснюватися вчасно, в повному обсязі і без жодних обмежень.

І  ще раз нагадую, що  весь цивілізований  світ підтримує нашу  країну і  розглядає введення  Україною воєнного  стану як акт самозахисту проти агресії Росії. Одним із прикладів безумовних підтверджень тому є готовність інвестувати Міжнародної фінансової корпорації, Європейського банку реконструкції і розвитку в розбудову інфраструктури Миколаївської і Херсонської областей. Це два проекти. Йдеться про передачу у концесію майна Державного підприємства "Стивідорна компанія "Ольвія" та підприємства "Херсонський морський торговельний  порт". Разом з Європейським банком і Міжнародною фінансовою корпорацією ми в  уряді розробили, це і Міністерство інфраструктури, і Міністерство фінансів, Міністерство економіки й інші,  техніко-економічні обґрунтування та завершуємо необхідні підтвердження і погодження з центральними органами влади, про що я говорив минулого тижня з представниками МФК і  Європейського банку реконструкції і розвитку.

Важливо, що ми також розробили цілком нове законодавство про концесію. Це законодавство передбачає ефективні інструменти залучення приватних інвестицій у державний сектор на фінансування великих інфраструктурних проектів. Парламент 240 голосів "за" в першому читанні за цей закон проголосував,  8125 про концесії, але потрібна підтримка у другому читанні. Кожен голос за законопроект 8125 – це голос за інвестиції великого капіталу, спільну діяльність і якісну інфраструктуру України. Також у розвиток кожного регіону нашої країни через інструменти органи місцевого самоврядування зможуть залучати стратегічних інвесторів.

Принагідно  також хочу привітати із сотим ювілеєм один з найбільш знакових промислових концернів – концерн "Електрон". Мало хто знає, що радянська влада у 40-х роках ХХ  століття намагалася знищити цей завод і навіть репресувала його засновників, але підприємство вистояло і продовжує виробляти високотехнологічну продукцію – інноваційну, конкурентну, сильну економіку в нашій державі.

Щодо порядку денного, від імені уряду щиро дякую за підтримку і ухвалення пакету бюджетних законопроектів, і бюджетний процес. Це надзвичайно важливо для економіки. Уряд докладає максимум зусиль, щоб просувати українську продукцію з високою доданою вартістю на всі ринки.

Щодо розкладу на тиждень, то дякую парламенту, вам, пане Голово, і Апарату за роботу. Допомога людям з інвалідністю – це мораль і цінності, про які ви сьогодні говорили. Разом з тим, хотів би наголосити, що в разі готовності винести на розгляд у вівторок проекти постанов відносно скасування рішень парламенту прийняття законопроектів 9260 і 9000, про що говорила пані Ірина Луценко. У середу 8502-1 про надання державного значення одеському уяльнику", це дуже є важливо. У четвер просимо після проходження комітету обов'язково розглянути, підтримати законопроекти 8044, це середньострокове бюджетне планування, 7306 – Митний тариф, який дозволить гармонізувати і прискорити ефективну роботу. Уряд також просить підтримати законодавчі ініціативи щодо гармонізації з податковими вимогами до іноземних рахунків FATCA – 0179, 8189 та 8190. Підняти в розкладі обов'язково законопроект 7471, що стосується безпеки використання ядерної енергетики.

Уряд, парламент, Президент в спільній діяльності отримають той ефект, який очікують сьогодні громадяни.

Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Пане Степане, я думаю, всі будуть згодні, якщо ми постанови про відхилення бюджету і Податкового поставимо завтра ж першими питаннями. Я даю доручення Апарату. Воно було би ніби зручніше в середу, але кожна година нам має вагу. Кожна година має вагу, і тому я прошу підготувати, щоб ми першими ж питаннями завтра... Комітету немає, так? Тоді звертаюсь до комітету, наскільки це можливо, пане Павле, наскільки це можливо, розглянути?

 

ПИНЗЕНИК П.В. Засідання комітету заплановане завтра в перерві між пленарними засіданнями з 12 до 12:30.

А також прошу, можливо, проконсультуватися з моєю колегою Ніною Петрівною Южаніною, тому що, мені здається, що аж такої спішки там нема.

 

ПАРУБІЙ А.В. Я думаю теж, що тих кілька годин не є визначальними. Відразу, як тільки буде рішення комітету, згідно Регламенту я маю право невідкладно поставити. Тим більше, якщо комітет збереться в перерві, це цілковито буде нормально і адекватно буде для відхилення постанов. Тобто ми почнемо з розділу захисту прав інвалідів, як тільки будуть на руках постанови, я їх тут же запропоную розглянути.

Будь ласка, 30 секунд, пане Степане.

 

КУБІВ С.І. Шановний пане Голово Андрій Володимирович, хочу подякувати вам за ініціативу. І це підписання змінить і максимум стабілізує фінанси, публічні фінанси у цьому і на наступний рік.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Отже, ми розпочинаємо сьогодні справа, голови комітетів. І я запрошую першим до слова Бакуменка Олександра Борисовича, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин. Будь ласка.

 

БАКУМЕНКО О.Б. Доброго дня, шановний пане Голово, шановні колеги! Андрію Володимировичу, від аграрного комітету дякую за підтримку і включення аграрних законопроектів єдиним блоком до розкладу засідань на вівторок 4 грудня. Це вкрай важливі євроінтеграційні законопроекти 4611 – про вимоги до предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами, 9022 – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин, а також законопроект, який спрямований на стимулювання створення розвитку сільськогосподарських кооперативів – 6527-д, і законопроект щодо посилення захисту прав сільгоспвиробників, які використовують зрошене землеробство, – 3157, про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками.

Одночасно прошу включити євроінтеграційний законопроект номер 9162 щодо Основних засад державної аграрної політики до порядку денного сесії та прийняття рішення, а також поставити його до блоку аграрних питань у вівторок. Це рамковий законопроект. Представництво ЄС в Україні підтримує його і наголошує на необхідності якнайшвидшого прийняття цього законопроекту.

Також хочу зазначити, що в проекті розкладу на цю середу 5 грудня для розгляду включено один із найважливіших євроінтеграційних законопроектів 8450 про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів. Його метою є забезпечення належної поінформованості споживачів щодо харчових продуктів.

Колеги, прошу вас підтримати прийняття всіх озвучених мною законопроектів.

Дякую за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

У нас є, пане Олександре, блок включення в порядок денний сесії. Можливо, просто ми поставимо перед блоком аграрним відразу цей законопроект, про який ви говорили. Включимо для прийняття рішення і відповідно зможемо його поставити в блок аграрної політики, якщо буде загальна підтримка залу. Ми придумаємо, як це зробили, тим більше, цей закон євроінтеграційний.

Будь ласка, Амельченко Василь Васильович.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановний Андрію Володимировичу, шановні колеги! У проекті розгляду пленарних засідань Верховної Ради на цей тиждень передбачено  у вівторок для включення до порядку денного сесії три законопроекти:  9241, 9197, 9151 щодо змін до Закону про Державний бюджет на 2018 рік. Комітетом з питань бюджету ці законопроекти підтримуються, надано відповідні висновки, а отже готові до розгляду Верховною Радою.

Наголошую, шановні колеги, це дуже важливі законодавчі ініціативи. І я свідомо хочу процитувати деякі речі законопроекту 9151, тому що вони дуже важливі для наших місцевих бюджетів, для керівників об'єднаних територіальних громад, для замовників коштів державного бюджету по програмі соцекономрозвитку.  Цим законопроектом передбачено залишки коштів за субвенціями з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад, а також на здійснення заходів щодо соцекономрозвитку окремих територій, які зберігаються на рахунках загального фонду відповідних місцевих бюджетів,  для здійснення відповідних витрат у 2019 році з урахуванням їх цільового призначення.

Дуже багато листів приходить на бюджетний комітет з цього питання, тому я хочу, щоб всі були впевнені, що ці кошти можна буде освоїти до кінця наступного року у разі прийняття цього законопроекту нашою Верховною Радою України.

Щодо передбаченого на цей четвер розгляду у другому читанні законопроекту 8044, планує розглянути комітет у четвер і надати відповідні матеріали на розгляд парламенту.

Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякуємо вам.

І до слова запрошується Олена Масоріна, Комітет з питань євроінтеграції. Будь ласка.

 

МАСОРІНА О.С. Дякую, шановна Ірино Володимирівно.

Шановні колеги, на цьому тижні ми маємо 4 ратифікації, на деяких з них я би хотіла окремо зупинитися.

Ратифікація Угоди (у формі обміну нотами) між Україною та Королівством Нідерланди про продовження до 1 серпня 19-го року строку дії Угоди про Міжнародну місію захисту розслідувань від 28 липня 14-го року (0204). Нагадаю, що мова йде про MH17, в якому загинуло 298 осіб, з яких 196 осіб є громадянами Нідерландів. Ми маємо зробити все можливе для того, щоб це розслідування було продовжено, для того, щоб воно було максимально відкрите і об'єктивне. Тому дуже прошу підтримати дану ратифікацію.

Так само і мова йде про ратифікацію Угоди між Урядом Литовської Республіки, Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України про внесенням змін до Угоди між Урядом Литовської Республіки, Урядом Республіки Польща та Кабінетом Міністрів України стосовно створення спільної військової частини (0200).

Хочу наголосити на тому, що ми маємо наближатися до стандартів НАТО, і якраз спільні навчання, військові частини, різні заходи, які сприяють нашій інтеграції до країн, які вже є членами НАТО, мають бути невідкладно розглянуті та підтримані Верховною Радою України.

Важлива ратифікація, яка вкотре виноситься до залу – це ратифікація Протоколу між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Конвенції між урядами наших країни про запобігання…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

МАСОРІНА О.С. …ухилення від податків на дохід та приріст вартості майна  № 0193. Також прохання підтримати.

І остання ратифікація, між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Австрія про взаємний доступ на ринки праці членів сімей працівників дипломатичних представництв та консульств (0165). Так само комітет просить підтримати.

Дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую вам.

І зараз слово керівнику Комітету з питань освіти пану Співаковському. Будь ласка, колего.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Доброго дня, шановні колеги. Принагідно хочу подякувати вам, Ірино Володимирівно, за те, що ви приїхали у Херсон в п'ятницю, прийняли участь в засіданні Регіональної платформи. Це є дуже важливо, бо такі приїзди вони якраз руйнують міфи про застосування воєнного стану. Ви знаєте, ми там ведемо велику роботу. Херсон – це південний кордон, і ті події, які зараз відбуваються, якраз показують увагу ФСБ і так далі, і інших служб до Херсона,  для того, щоб там якраз руйнувати цю ситуацію.

Тепер щодо законодавства. Ну, по-перше, Ірино Володимирівно, звертаюся до вас, хочу підтримки. 8334. Дивіться, ми мали помилку скоріше за все в законі. Комітет з питань науки отримує велику кількість листів від університетів, коледжів, в яких прокуратура і Фонд держмайна просто закривають угоди оренди на здійснення харчування для студентів і викладачів. Навіщо нам голодні викладачі і студенти? Ми збурюємо ситуацію: замість того, щоб створювати комфортні умови для навчання, ми робимо навпаки. Невеличкий законопроект. Ми провели з усіма консультації. Комітет одноголосно проголосував. Давайте його поставимо, за 10 хвилин приймемо, і хай університети і нормальні коледжі харчують дітей.

Друге. Це дуже важливий законопроект – 9287 - пролонгування 7 статті Закону "Про освіту". Шановні колеги, під час імплементації базового Закону "Про освіту" ми побачили, що по деяких мовах ми маємо, дійсно, проблеми з імплементацією. Навіщо нам через коліно вирішувати ці проблеми. Ми провели відповідні консультації з профільним міністерством, з віце-прем'єр-міністром Іванною Климпуш-Цинцадзе, провели консультації з нашими колегами з різних фракцій, у тому числі з фракцією "Самопоміч". Ми бачимо, що консолідація тут буде. Потрібно його ставити, зняти оцю напругу…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. 30 секунд. Дуже важлива тема. Будь ласка.

 

СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. …нашим європейським партнерам, що ми абсолютно нормальні, немаргінальні люди, які замість того, щоб через коліно якісь моменти вирішувати, ми хочемо отримати, дійсно, високоякісну державну мову, щоб наші діти мали можливість на виході із школи знати і свою рідну мову, і державну українську мову, і одну з мов Європейського Союзу. Це якраз стратегія розвитку нашої України.

Тому дуже прошу поставити 9287 і 8334. І я думаю…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякуємо за висловлену позицію.

І зараз, будь ласка, до слова Юрія Савчука запрошуємо, голову Комітету з питань запобігання і протидії корупції, керівника нинішнього. Будь ласка.

 

САВЧУК Ю.П. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, Ірино Володимирівно! Вкотре прошу включити до порядку денного цього пленарного тижня законопроект 7276 про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного доступу Національного агентства з питань запобігання корупції до інформації, необхідної для реалізації його повноважень. Даний законопроект спрямований на забезпечення безпосередньо автоматизованого доступу національного агентства до інформаційно-комунікаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, в тому числі таких, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем яких є державні органи або органи місцевого самоврядування. Я наголошую, що без даного доступу національне агентство не може виконувати покладені на нього повноваження, а саме: здійснювати перевірку декларацій.

Також прошу вас звернути увагу, що у проекті розкладу засідань Верховної Ради України на 4-7 грудня заплановано розгляд законопроектів під номерами 2545, 7286, 3157 і 6439-д, які рішенням комітету визнані такими, що не відповідають вимогам антикорупційного законодавства України. Думаю, слід нагадати про важливість врахування думки комітету.

Також інформую, що комітет 5 жовтня цього року завершив прийом заявок і документів до кваліфікаційного відбору представників від Верховної Ради України до складу комісії незалежної зовнішньої оцінки діяльності Національного агентства по виявленню і розшуку та управлінню активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякуємо за те, що вклалися в час і були дуже лаконічні.

Будь ласка, Олександр Данченко, Комітет з питань інформатизації та зв'язку, голова комітету.

 

ДАНЧЕНКО О.І. Доброго дня, шановні колеги! Хочу проінформувати, що на минулому тижні відбувся офіційний візит Комітету з питань інформатизації та зв'язку до Європарламенту та Єврокомісії. Я хочу подякувати нашому МІДу і комітету Ганни Гопко, також Посольству при Європарламенті за організацію такого візиту. Перший раз на самому високому рівні Україна зустрічалася з представниками абсолютно всіх європейських інституцій, які відповідають за цифровізацію, цифрову економіку. Була зустріч з Офісом віце-президента Європейської комісії Ансіпом, членами його Кабінету Вівіан Лунелою, з Геральдом де Графом, директором ЄвроДІГу. Також були зустрічі з депутатами Міхаель Боні, Єжи Бузек. Всі вони відмітили те, що цифровізація, цифрова економіка – це єдиний шлях усіх країн для розвитку. У Європейському Союзі прийнята Програма цифрового сталого розвитку Європейського Союзу, в якій цифровізація – пріоритет номер один. Президент України в підписанні Угоди з Євросоюзом також наголосив про те, що цифровізація – це стратегія нашої держави.

На жаль, я хочу сказати, що на сьогоднішній момент виконання нами своїх зобов'язань, воно не відповідає тим стратегіям Європейського Союзу. Хочу звернути увагу, що в українському парламенті так і не проголосований Закон про електронні комунікації, який підтриманий всіма, і країна живе по Закону про телекомунікації, якому більше 20 років. Я хочу ще раз наголосити про необхідність розгляду в українському парламенті пакету цифрових законів, який складається…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Будь ласка, 30 секунд, завершити.

 

ДАНЧЕНКО О.І. Важливих законів, які Європарламент не тільки підтримує, а попросив мене надати Іванні Климпуш-Цинцадзе до її візиту до Брюсселя для того, щоб вони були включені в план дій з Україна - Європейський Союз.  

Хочу надати вам тільки одну інформацію. Наприклад, в Естонії, 1,316 мільйонів населення, кожного тижня використовується мільйон цифрових підписів. Це дало зростання  2 відсотки ВВП Естонії.

Дякую.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В.Дякую.

Я би хотіла також тут звернути увагу присутніх членів і представників різних фракцій на наступне. Щоб на фракціях звернули увагу, що Погоджувальна рада - це не лише виступи голів фракцій, а в принципі це узгодження позицій наступного  сесійного тижня. І коли ми бачимо ситуацію, що тільки два голови фракцій залишилось, представники, звичайно, коаліції, за що ми їм дякуємо, а всі інші пішли роздавати інтерв'ю, це вже трошки не Погоджувальна рада, навіть  представників немає. Це перша історія.

І  друга. Публічно говорити про те, що, мабуть, перед тим, як весь час розповідати Президенту, що він має робити, то хотілося б, щоб ми демонстрували високу відповідальність відвідування засідань сесійних цього тижня. Сподіваємося, ніхто не поїде у відрядження на тиждень, всі будуть на засіданнях і працюватимуть для того, щоб захистити територіальну цілісність і суверенітет України.

До слова запрошується пані Ольга Богомолець, голова Комітету з питань охорони здоров'я.

 

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Шановні колеги, хочу нагадати всім, що сьогодні світ відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю. Такі люди в Україні відчувають себе незахищеними, відчувають несправедливість і відчувають те, що, насправді, їх можливості є дуже обмеженими. Багато з них не можуть виходити зі своїх квартир, не можуть вести звичайний спосіб життя, який вони могли би вести. Тому я би дуже хотіла, щоб на цьому парламентському тижні відповідні профільні комітети обов'язково озвучили, яким чином Україна буде забезпечувати справедливість не тільки всім людям з інвалідністю,  а ще й тим людям, які отримали інвалідність внаслідок прийняття участі в бойових діях, антитерористичній операції, в операції Об'єднаних сил. Це перше.

Наступне. Хочу сказати, що всі ті, хто проголосували за бюджет без врахування потреби онкохворих дітей, а мова йшла по 440 мільйонів, всі ті люди є, знаєте, посібниками шахрайства і тих "наперсточников" вже останніх, які вночі, без узгодження першого читання, другого читання, протягнули пролонгацію Закону про міжнародні закупівлі, який мав закінчитися у наступному році, знаючи, що медикаментів в Україні немає.

Наступне хочу сказати, що заробітна платня заступників міністра охорони здоров'я складає 125-140 тисяч гривень на місяць, а в цей час професори, які викладають в університеті, отримують 8 тисяч, в цей час лікарі, які закінчили і кожного дня спілкуються з хворими на туберкульоз, на інфекційні хвороби, на СНІД, отримують 3-4 тисячі гривень.

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. 30 секунд, будь ласка.

 

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. При такій абсолютно неймовірній дискримінації, приниженні професійної і людської гідності, я вважаю, що профспілки не мають мовчати, якщо вони не є кишеньковими, і що медична спільнота України має право на страйк, має право прийти на роботу і задати запитання: чому заступники міністрів отримують по 125-140 тисяч гривень, не маючи медичної освіти, а ті люди, які кожного дня ризикують своїм життям, отримують…

 

ГЕРАЩЕНКО І.В. Дякую.

Будь ласка, наступний виступ - голова Комітету з питань податкової та митної політики пані Южаніна.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Шановні колеги, щодо прийнятого нами 23 листопада у другому читанні та в цілому ресурсного проекту Закону 9260. На минулому тижні комітет займався підготовкою тексту даного закону на підпис Голові Верховної Ради. В процесі роботи виявилися деякі неузгодження у прийнятому законі. Тому задля усунення неузгодженостей комітет підготував лист Голові Верховної Ради, в якому сформулював уточнення, які мають бути внесені до тексту закону.

Тому я прошу в межах статті 131 Регламенту Верховної Ради України винести, шановний пане Голово, винести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо усунення таких неточностей найближчим часом. Я думаю, що я зможу провести у вівторок засідання комітету, тому що хочу довести до відома колег і проголосувати щодо цих неточностей, і потім можемо розглядати відразу в залі.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України ПАРУБІЙ А.В.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякуємо, Ніно Петрівно.

Тільки нагадаю, які у нас були дискусії і який у нас був обмаль голосів. Давайте ми на четвер в якийсь найвищий момент концентрації це поставимо. Воно не потребує обговорення. Якщо ви завтра проведете комітет, я думаю, було б найбільш реально в четвер до обіду ці уточнення проголосувати. Тільки у мене прохання: проведіть максимальну роз'яснювальну роботу. Бо це питання без дискусій, воно тільки ставиться на голосування і голосується. Щоб всі фракції орієнтувались, про які, власне, уточнення йдеться. І, я сподіваюсь, що ми зможемо прийняти рішення позитивне.

Будь ласка,  30 секунд, ви не договорили.

 

ЮЖАНІНА Н.П. Андрію Володимировичу, саме так і буде. Якраз ті норми, які найбільш потрібні суспільству, їх там буквально три. Тому я спеціально зберу засідання комітету, бо було таке саме рішення, але в табличку чомусь попало як відхилені поправки. З цим ми маємо розібратися і винести до зали. Я не думаю, що буде знову така ж сама дискусія, але 226 необхідні для того, щоб їх прийняти. Тому, якщо це буде зроблено в четвер, я буду дуже вдячна.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Величкович Микола Романович.

 

ВЕЛИЧКОВИЧ М.Р. Шановний пане Голово! Шановні колеги! Законопроекти, що віднесені до відання нашого комітету, стоять в порядку денному на середу. Для продовження позитивної тенденції, які є у нашого комітету, а саме для прийняття законопроектів у середу, я хотів би звернутися до голів всіх фракцій і груп мобілізувати своїх депутатів, підтримати ці важливі для України законопроекти, а саме: проект Закону про оголошення природних територій Куяльницького лиману в Одеській області курортом державного значення (реєстраційний номер 8502) та альтернативний до нього законопроект 8502-1.

Шановні колеги! Якщо ми хочемо зберегти унікальне родовище і ефективно використовувати лікувальний потенціал Куяльницького лиману, ми маємо невідкладно прийняти цей законопроект та оголосити природну територію Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення.

Просимо підтримати також проект Постанови Верховної Ради України про рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні на тему: "Формування та реалізація  державної молодіжної політики в Україні в умовах децентралізації" (реєстраційний номер  7383).

Шановні колеги, ми з вами вже рік не можемо прийняти зазначені рекомендації, і тому виникає запитання: навіщо проводити парламентські слухання, якщо Верховна Рада  не може розглянути й затвердити  напрацьований комітетом документ.

Просив би також включити до порядку денного, якщо  принаймні не  на цьому тижні, то до кінця року розглянути проект Постанови про  присудження  у 2018 році Премії Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування  під реєстраційним номером 9282.     

Дякую за увагу.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Миколо Романовичу, я свідомо запропонував питання по Куяльнику першим  в середу, оскільки попередні  консультації підтверджують, що  усі фракції і коаліції, і опозиції підтримують його. І тому я сподіваюся, що він буде  прийнятий в залі одноголосно, і сподіваюсь на позитивне вирішення.

Будь ласка,  Довбенко Михайло Володимирович.

 

ДОВБЕНКО М.В. Дякую.

Андрію Володимировичу, в четвер запланований розгляд  законопроекту 2413а, так званий законопроект про "Спліт". Ми планували  його розглянути і в попередній  пленарний четвер, однак не ставили на голосування. У фінансово-банківській сфері розпалюються  пристрасті: одні вважають, що не було достатньо голосів, щоб голосувати, інші вважають, що були ці голоси. В комітет звернулися знову нещодавно група представників міжнародних фінансових інституцій, вони вважають, що в  залі є голоси, і тому неправильно ми робили, що ми не ставили на голосування. Вони просять все-таки поставити на голосування.

Я думаю, що  нам, видно, не варто давати підстави для таких пристрастей, швидше за все варто було б поставити його  на голосування. Я розумію, що   є аргументи як в однієї сторони, так і в іншої. Ми такі пристрасті  мали і на нашому засіданні  комітету, але дійшли згоди, що все-таки має розглядати депутатський  корпус у  сесійній залі, і яке буде рішення, таке буде рішення.

Я думаю, що, найперше, варто було б все-таки нам, у четвер, знайти  можливість поставити  на голосування.

Дякую вам.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Очевидно, авторитетна думка міжнародних спостерігачів з приводу того, є в залі голоси чи нема, але, думаю, найбільш достовірна інформація в Голови Верховної Ради України. Отже, повідомляю: в бюджетну ніч голосів не було. Якщо нема ризику, що він буде відхилений, ми можемо поставити його в четвер, якщо ви не боїтесь такого ризику. Тому кажу, ми переглянемо вашу позицію, але в мене і надалі лишається великий сумнів, чи цей законопроект отримає більшість в залі. Але приговоримо ще в робочому порядку. Дякую вам.

Пані Вікторіє, ви як депутат чи від комітету? Як депутат, так?

Будь ласка, Сергій Каплін.

 

КАПЛІН С.М. Шановні колеги, я хотів би наголосити, що завдяки роботі команди Комітету з питань соціальної політики нам вдалося протягом цих півроку об'їхати всю країну, напрацювати зауваження до Постанови щодо порядку надання субсидій громадянам, і три мільйони наших співвітчизників додатково отримали право на субсидії, це, передусім, інваліди І, ІІ групи, онкохворі, ті люди, які мають заборгованість по зарплаті, через що роботодавець не платить ЄСВ.

Я хотів би звернутися до керівників комісій, які приймають комісійні рішення про надання субсидій, аби вони ставали на сторону цих людей. Я на цьому тижні попрацював в кількох областях у якості рядового працівника разом із соцпрацівниками на прийомі документів по субсидіям і бачу дуже багато проріх в роботі, тому звертаю увагу і Міністра соціальної політики, ми маємо стати на сторону людей і зробити все для того, щоб ті, хто потребують надійного соціального плеча держави, таку підтримку отримали.

Окремо ми у комітеті створили "гарячу лінію" і особисто члени комітету, працівники, секретаріат дбають про те, щоб жодного повідомлення, жодної заяви про бажання отримати субсидії ми не пропустили, кожен отримав таку підтримку.

Я звертаюсь тут до присутнього Першого віце-прем'єр-міністра, будь ласка, є побажання від комітету, якомога швидше розгляньте питання передачі назад адміністрування з ДФС в Пенсійний фонд, адміністрування ЄСВ. Ми через низьку увагу з боку ДФС недоотримуємо по року 7-8 мільярдів гривень, які би пішли у Пенсійний фонд, і ми би вирішили багато питань, зокрема по військовим пенсіонерам і підтримці наших інвалідів.

Окремо я хотів би наголосити, що на цьому тижні…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

КАПЛІН С.М. Окремо нами проведені консультації щодо обіцяного запровадження другого рівня пенсійного забезпечення. Ми знайшли порозуміння між регулятором, який ініціював свій законопроект, і низкою авторів альтернативного законопроекту. І хотів би просити Голову Верховної Ради України на цьому тижні поставити законопроект Солов'я, і таким чином відкрити дискусію, проголосувати в першому читанні, і тоді вже на базі, на майданчику комітету…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Бєлькова Ольга Валентинівна.

 

БЄЛЬКОВА О.В. Дякую.

Шановні колеги, шановний пане Голово, дякую за надану можливість оголосити про пріоритети роботи нашого комітету. Сьогодні декілька наших колег зупинилися на питанні ціни на газ, яка є, на їх думку, дуже важливим чинником в економіці України. І я здивована, що ті самі особи чомусь не ставлять на порядок денний ціну електроенергії, яка є також надзвичайно важливою, і ціну вугілля, і ціну всіх розрахунків, які сьогодні там є, у цьому сегменті. Так от наш комітет на цьому тижні буде займатися одним із дуже важливих ключових питань. На своєму засіданні завтра ми будемо розглядати можливість зміни системи підтримки для "зеленої енергії", яка є надзвичайно перспективною для України. Разом з тим, сьогодні вже назріло питання про те, щоб переглянути те, яким чином ми підтримуємо цю індустрію.

Законопроект 8449 та всі альтернативні до нього будуть розглянуті завтра. І якщо наш комітет дійде згоди по всім ключовим питанням, ми будемо дуже уклінно просити вас прийняти його до розгляду у Верховній Раді вже в четвер. Чому? Тому що перекоси на ринку можуть сягнути мільярдів гривень для всіх українців. І це є надзвичайно важливий законопроект, щодо якого ми звернемося до вас, якщо буде рішення комітету.

Разом із тим, у нас залишилася до кінця року низка дуже важливих законопроектів по паливно-енергетичному комплексу в частині ядерної політики. МАГАТЕ від нас вимагає декількох рішень: 7471-д, 8348, 5550-д. Вони є включеними в порядок денний цієї сесії і ми будемо дуже просити вашої підтримки саме по цим законопроектам.

Є також 6089, 2021, 7390, 4835…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Пашинський Сергій Володимирович, будь ласка.

 

ПАШИНСЬКИЙ С.В. Шановний пане Голово, шановні колеги, інформую, що комітет повністю готовий внести в зал до другого читання два дуже важливих і актуальних закони. Це проект Закону про протимінну діяльність в Україні (реєстраційний номер 9080-1) і проект Закону про прилеглу зону України, це 8361. На жаль, після відкритої агресії Російської Федерації в Керченській протоці цей закон має особливу вагу і я дуже прошу всі фракції уважно ознайомитися з законами та надіюсь на підтримку всього залу.

Також є не менш важливі закони, які потрібно включити до порядку денного. Це щодо здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом (9122). Хочу звернутися до колег і звернути увагу, що на сьогоднішній день у нас діє ще радянська система закупівлі по імпорту. В нас є 5 уповноважених спецекспортерів, я вважаю, що не неправильно. Цим законом ми надаємо право Міністерству оборони без посередників, напряму закупати необхідну військову техніку у своїх партнерів.

Більше того,  це обов'язкова умова Сполучених Штатів, тому що вони не розуміють, навіщо включати, наприклад, в контакти між Міністерством оборони США і Міністерством оборони України ще якихось комерційних посередників. Я теж надіюсь на розуміння і на підтримку.

Ще хочу звернути увагу, що введення воєнного стану звернуло нашу увагу на проблему  комплектації Збройних Сил, резервістів, всього іншого. Саме тому я прошу і включити в порядок денний, і розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів в зв'язку із створенням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на базі військових комісаріатів. Оця концепція військових комісаріатів радянських, вона теж устаріла. І зараз по суті наші військкомати…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

ПАШИНСЬКИЙ С.В. …уже несуть на собі функцію в тому числі координації першої хвилі мобілізації. Це наші атошники, це сотні тисяч людей. І саме цей законопроект, який написаний разом з Генеральним штабом, з Міноборони, оптимізує систему військкоматів і перетворить їх відповідно до викликів, які зараз є.

Я надіюсь, що всі законопроекти, не дивлячись на всякі політичні баталії, будуть підтримані, прийняті на цьому тижні нашою Верховною Радою.

Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Пане Сергію, прошу ще раз підтвердити. Тобто і протимінна діяльність, і прилегла зона, ви в середу розглянете і ми в четвер зможемо їх розглядати, так?

І наступне. Про лібералізацію торгівлі. Я розумію, цей законопроект є одним з тих, який передбачає Закон про національну безпеку. Він на четвер теж має бути готовий вже, так?

 

ПАШИНСЬКИЙ С.В. Так.

 

ПАРУБІЙ А.В. Тоді ці три закони ми теж плануємо на розгляд на четвер.

Будь ласка, ще 30 секунд, Пашинський.

 

ПАШИНСЬКИЙ С.В. І хотів би звернути увагу, знову ж таки, в рамках в прилеглих до Росії областях воєнного стану, нам треба терміново прийняти вже в цілому законопроект щодо інженерно-технічного облаштування та утримання державного кордону (6777), він теж буде готовий. Там взагалі нема, і зал його підтримав в першому читанні. Мова йде про спрощення бюрократичних процедур для облаштування кордону. Я не думаю, що він займе у нас багато часу. Я звертаю на нього увагу і прошу його теж включити.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую, пане Сергію.

Будь ласка, Подоляк Ірина Ігорівна.

 

ПОДОЛЯК І.І. Шановні колеги! Я почну з дуже в принципі простих речей. Уже є готовий, всі поправки були пройдені, законопроект 6749, який має розглядатися в другому читанні, який стосується вирубки ялицево-букових білів. І в цьому законопроекті, власне, є ініціаторами представники практично всіх фракцій Верховної Ради.

Тому, коли буде у нас найближчим часом розглядатися блок екологічних питань, дуже просила б Голову Верховної Ради звернути увагу на цей законопроект і включити його так само до розгляду. Тому що по ньому є консенсус і він є готовий до другого читання.

Окрім того, Комітет з питань культури і духовності має велике прохання голосувати за включення до порядку денного розгляду на цій сесії законопроектів 8021, 8022 і 8023, тому що комітети не можуть розглядати ці законопроекти. А оскільки нас всіх цікавить наповнення бюджету і викорінення корупції в усіх можливих і неможливих сферах життєдіяльності і господарської діяльності, то це є законопроекти, які стосуються переміщення через державний кордон України культурних цінностей. Відсутністю належного регулювання в цій сфері ми виводимо з-поза бюджету України сотні мільйонів гривень і робимо наших громадян потенційними злочинцями.

Так само мова іде про те, щоб розглядати законопроект у Верховній Раді в першому читанні 8314, який з квітня місяця чомусь не проходить Комітет з питань забезпечення правоохоронної діяльності. Це законопроект, який стосується вилучення об'єктів археологічної спадщини нелегального.

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

ПОДОЛЯК І.І. Тому хочу звернутися до свого колеги пана Кожем'якіна з тим, щоб цей законопроект був розглянутий у комітеті. Якщо ж він не був розглянутий, то звертаюся до Голови Верховної Ради, щоб ми ухвалювали рішення у сесійній залі.

Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Гопко Ганна Миколаївна.

 

ГОПКО Г.М. Доброго дня, шановні колеги. Хочу сказати, що на цьому тижні комітет планує розглянути поданий чи внесений Президентом проект Закону про припинення дії Договору про дружбу, партнерство і співробітництво між Україною і Російською Федерацією. Ми дійсно чекаємо, що на засіданні комітету буде присутній особисто Міністр закордонних справ і також, що нарешті комітет зможе отримати і побачити ноту про припинення дії цього договору, яку українське МЗС направило в Росію ще 24 вересня. А комітет з цього часу не може побачити цю ноту. Так само, як і не може побачити на засіданнях Міністра закордонних справ, для того, щоб побачити, які ж це угоди, про які він говорить, – аж 40, вони планують припинити на п'ятому році російської агресії. Так само ми хотіли б побачити цю ревізію договірно-правової бази з Російською Федерацією. Якщо у міністра не вистачає рук, то хай, будь ласка, нарешті призначить собі першого заступника і ще хоча б двох заступників, і тоді МЗС України буде працювати більш фахово. І тому ми очікуємо, якщо Президент хоче, щоб комітет розглянув це питання, хай приходить особисто міністр і приходить з нотою, яку комітет не може отримати вже два з половиною місяці, інакше в мене виглядають якісь дуже дивні речі.

Також хочу поінформувати, що ми будемо розглядати на комітеті питання про безпекову ситуацію в Азовському морі, Керченській протоці, яких спільних зусиль, тому що ми завжди виступаємо як національна збірна в захисті наших інтересів на міжнародній арені, які посилення санкцій. Також ми запросили представників СММ ОБСЄ для того, щоб від них почути, що конкретно СММ ОБСЄ буде робити в Азовському морі, а не розповідати нам про те, що вони, там, планують і так далі.

Також хочу сказати, що комітет на цьому тижні планує провести захід - порушення прав корінних народів в Російській Федерації, що надзвичайно важливо для нас є.

І хотіла б сказати, що на п'ятому році Революції Гідності сьогодні отримала повістку в суд від пана Медведчука, якого образили мої звернення на особистій сторінці, коли ми відзначали роковини смерті Стуса. Дуже дивно, що його зачіпає це… І відповідачем… представником…

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд, будь ласка.

 

ГОПКО Г.М. Що цікаво, що кум Путіна позивається до українських народних депутатів. І представниками позивача Медведчука будуть депутати від "Опоблоку", як пан Німченко. Цікаво, пану Німченко немає чим займатися, як представляти інтереси суспільства у Верховній Раді, він буде ходити по судах проти депутатів? Цікаво виглядає.

Тому, дійсно, я вважаю, що треба вживати всіх заходів для того, щоб обмежувати кумам Путіна діяльність і вплив на судову систему, на економічну діяльність, і хай менше читають пости голів комітетів.

Колеги, я також дуже сподіваюся, що…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам. 

Сташук Віталій Филимонович, будь ласка.

 

СТАШУК В.Ф. Шановні колеги, цього тижня є декілька законопроектів, внесених нашим комітетом, які будуть розглядатись в залі.

Так само ми вважаємо, що було б доцільно доповнити цей перелік ще двома законопроектами, зокрема проектом Закону про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (реєстраційний номер 7083).

Так само пропонував би додатково розглянути законопроект про реалізацію житлових прав мешканців гуртожитків, це номер 9102.

І, мені здається, що насправді нам потрібно бути готовими до дуже серйозної розмови, викликаної тим, що з 1 січня повинен запрацювати повноцінно Закон  "Про ринок електричної енергії". Я думаю, що  було б важливо якби представники уряду, можливо, Степан Іванович готовий, можливо, буде готовий в п'ятницю, надали б інформацію, яким чином початок роботи ринку електроенергії з 1 січня вплине на роботу підприємств тепло- та водопостачання. Тому що, наскільки мені відомо, там є ряд питань, які до цього часу ще не врегульовані. Це викликає справедливу стурбованість всіх, хто причетний до роботи в цій сфері. Я думаю, що суспільна увага буде обов'язково звернена і на цю частину нашого життя і нашої роботи. Якщо цей час, який  залишився, не буде використаний для того, щоб підготуватись краще, то нас можуть очікувати дуже серйозні  проблеми. Розраховую на реакцію уряду. І, можливо, в п'ятницю уже урядовці будуть готові щось про  це сказати.

Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую.

Отже, колеги, чотири народних депутати зголосились до виступу. І я в послідовності надам їм слово по хвилині. І прошу не перебирати цю хвилину, а то ми і так вже вийшли за межі регламенту.

Дерев'янко Юрій Богданович, будь ласка.

 

ДЕРЕВ'ЯНКО Ю.Б. Дякую.

Шановний Андрію Володимировичу! Шановні колеги! Верховна Рада 25 листопада прийняла Закон, який вступив 25 листопада в силу, це 8487 і 8488 про автомобілі, про розмитнення. І, насправді, уже автомобілісти його назвали і грабіжницьким, і каральним, і яким тільки його вже не називали. Але за цих 10 днів, 7 днів роботи цього закону  тільки два десятки автомобілів стали розмитненими. Насправді це не вирішує проблему більше мільйона українців,  і до нового року, коли українці будуть повертатися з-за кордону додому, на  святкування Різдва, будуть мати ті проблеми, які  ці закони їм створили.

Я пропоную законопроект 9352, який на 90 днів призупинить дію цих законів, щоб ми могли знайти реальний, дійсний компроміс, як дійсно врегулювати цю проблему і вирішити цю проблему. Щоб  не створювати жодних соціальних напруг і напруг взагалі в суспільстві, пропоную  законопроект 9352 розглянути якнайшвидше, щоб до нового року ми могли його…

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Будь ласка, Острікова  Тетяна Георгіївна.

 

ОСТРІКОВА Т.Г. Якраз про єврономери. Як голова митного  підкомітету, повідомляю, що згідно з інформацією ДФС  розмитнено близько 74 машин станом на сьогодні за тиждень. Але через швидке оприлюднення і набрання цими законами чинності та через непроведення урядом та Державною фіскальною службою належної роз'яснювальної роботи люди опинилися у ситуації різкої зміни правил і процедур. Хочу сказати, що уряд і ДФС повністю провалили інформаційну політику, хто і як в'їжджає і коли повинен сплачувати гарантійні платежі, які документи потрібні для розмитнення. Тепер народні депутати займаються роз'ясненням, а зобов'язаний цим займатися Кабінет Міністрів: інформувати людей в кожному місті, в кожному селі. Бо якщо люди через дії уряду не встигнуть протягом пільгового періоду скористатися і розмитнити машини, то відповідно ми будемо тоді ставити питання про продовження цього пільгового періоду.

 

ПАРУБІЙ А.В. 30 секунд.

 

ОСТРІКОВА Т.Г. Тому, шановний пане Голово, я прошу, користуючись присутністю тут представника уряду, дати йому доручення, проводити належну роз'яснювальну роботу і з людьми вести, консультувати їх, що і як, які документи і як заповнювати митні декларації.

І також прошу вашого доручення нашому комітету розглянути законопроект 8557 про податок на виведений капітал. Вже бюджет прийняли, можемо нарешті подумати про економічне зростання в майбутньому.

Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В. Дякую вам.

Войціцька Вікторія Михайлівна.

 

ВОЙЦІЦЬКА В.М. Доброго дня, шановні колеги, пане головуючий! Я хочу звернутися від вас і з вимогою від фракції "Об'єднання "Самопоміч" розглянути на найближчому засіданні податкового комітету законопроект 8626, який стосується славнозвісної формули "Роттердам плюс". Прийняття даного законопроекту дозволить зменшити вартість електроенергії для шкіл, садочків, для молокозаводів, водоканалів, вугільних шахт та інших промислових підприємств, який дозволить відповідно зменшити і вартість цін на товари і послуги в Україні. Ми маємо розуміти, що сьогодні на цій формулі заробляє одна людина, Ахметов, більше мільярда гривень щомісяця, обкрадаючи фактично кожного українця. Тому зволікання із розглядом даного законопроекту призводить до того, що ми, на жаль, не виконуємо свою основну функцію як парламентарі –  захист кожного українця.

Я звертаюсь до вас забезпечити…

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Ви сміливо можете звернутись до голови Комітету податкової політики, вона знаходиться через троє людей від вас. І, власне, своїм зверненням переконливо її переконати розглянути цей законопроект.

І заключний виступ від народних депутатів – Михайло Бондар, будь ласка.

 

БОНДАР М.Л. Дякую.

Шановний Андрію Володимировичу, також буду звертатися до вас, залишилося два сесійних тижні перед Новим роком, щоб включити в порядок денний 9049 законопроект, це якраз по продовженню мораторію на банкрутство вугледобувних підприємств. Тому що з 1 січня 2019 року закінчується термін дії попереднього закону, і, дійсно, це буде проблема в цій галузі. Тому дуже прошу вас включити.

І друге. Хочу звернутись до колег, які з бюджетного комітету, які внесли законопроект 9151, де перехідними мають бути кошти по соцекономрозвитку, по фонду, щоб все-таки включити і ДФРР, Державний фонд регіонального розвитку, щоб також були перехідними. Тому що я повернувся якраз з роботи з округу, і до мене звертаються керівники органів місцевого самоврядування, що це є проблемою, не встигають освоїти ці кошти у зв'язку з тим, що проведення тендерів дуже сильно затягувалося, дуже подавало багато…

 

ПАРУБІЙ А.В.  30 секунд.

 

БОНДАР М.Л. Дуже багато подавали незадоволених під час проведення тендерного на Антимонопольний комітет, і тому процес,  проходили тендер, там, 3, 4, 5 разів, і відповідно ця процедура затягувалася. Тому дуже вони просять, щоб в цей законопроект також включити і ДФРР, соцеконом і ДФРР.

Дуже дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

І, колеги, заключне від уряду слово – Степан Кубів, щоб дати відповіді на ті запитання, які звучали від народних депутатів. Будь ласка, 3 хвилини, пане Степане.

 

КУБІВ С.І. Шановний пане Андрію! Шановні колеги! Василь Амельченко по законопроекту про зміни передачі майна з державного в комунальну. Ми з ним проговорили, ми свою позицію дамо обов'язково. Я з ним мав розмову прямо після цього звернення. Там  говорив по цій позиції також Богдан  Дубневич.

Друга позиція, щодо запитів, які, я вважаю, як депутат пані Гопко по Міністерству закордонних справ щодо Клімкіна, пані Острікова Тетяна по роз'ясненню, сприймаємо абсолютно як депутатський запит.

І по ринку електроенергії, НКРЕКП і Міненерго, обов'язково я це  передам, ці прохання, і оформлю відповідно по процедурі і буду вважати це як депутатський запит.

Щодо керівників фракцій, які говорили щодо економічних аспектів і порівняльних баз, хочу сказати, підсумовуючи всі пропозиції, що 10 кварталів реально ВВП зростає. Це не результат, як говорили, порівняльної бази, а це закономірний наслідок і дій уряду, і дій Верховної Ради, і дій Президента і тих законів, тому що прогноз до кінця року залишається позитивним росту ВВП, більше 3 відсотків.

Щодо дерегулятивних аспектів, повірте, що гармонізувати стандарти з європейськими, про що говорили у виступах, однозначно ми плануємо до 2021 року, і це біля  80 відсотків.

Адміністрування фондів, про що говорив народний депутат Каплін, ми приймаємо як запит.

Разом з тим, хочу сказати, що з Національним банком України ми працюємо в системі відновлення довіри до банківської системи України. І пан Михайло, відповідно, який виступав, голова комітету, і я  по окремих законопроектах,  це спільні рішення, які ми повинні робити.

Щодо спаду чи росту економіки, хочу сказати, тішить ріст промисловості – приблизно 2 відсотки, хімічної – 26 відсотків, автомобілебудування –  15 відсотків.

Щодо питання пані Гопко по законопроекту МЕРТ, ми погодили і з МОЗ, і з пані Гопко відповідне рішення, яке включено в законопроект відповідно від імені уряду.

І останнє питання, про яке я хотів сказати, про що говорив Пашинський, я провів у п'ятницю нараду, Андрію Володимировичу, у зв'язку із ситуацією, і законопроекти військової тематики сьогодні погоджуються згідно  закону в одноденний термін. Ми завжди у спільній співпраці із комітетом, Верховною Радою.

Дякую.

 

ПАРУБІЙ А.В.  Дякую вам.

Шановні колеги, і в мене є заклик до всіх, щоб цього тижня працювали продуктивно, щоб часто політичні емоції відійшли на другий план, бо вони інколи виходять за будь-які межі.

Ви знаєте, що мене більш здивувало, коли я читав заяву Путіна? В мене було враження, що це просто плагіат, бо я все це вже чув в понеділок на позачерговому засіданні Верховної Ради  України. І мені дуже дивно, коли в українському парламенті порядок денний  формує і намагається формувати по ідеях керівник держави-агресора. Тому я дуже хочу, щоб усі наші народні депутати відчували себе перш за все українськими народними депутатами, які працюють на державу Україна. І протистояння, які були в залі в понеділок, не дали честі нікому, нікому не дали честі – ні Україні, ні українській Верховній Раді, ні будь-кому інакшому. І я хотів би закликати надалі уникати подібних дій в українському парламенті. А особливо в умовах воєнного стану ми повинні мати високий рівень відповідальності, і я переконаний, що цього тижня ми його продемонструємо спільною нашою роботою. Дякую вам.

Плідної роботи у фракціях. І завтра о 10 ранку чекаю вас у Верховній Раді України.