ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

21 вересня 2010 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу займати свої місця і підготуватися до реєстрації.

Ввімкніть систему „Рада”.

10:04:26

Зареєструвалися в сесійній залі 379 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, в засіданні Верховної Ради України беруть участь: Президент України Віктор Федорович Янукович, Прем'єр-міністр України Микола Янович Азаров, Голова Конституційного Суду України Анатолій Сергійович Головін, Голова Верховного Суду України Василь Васильович Онопенко (Оплески).

Шановні народні депутати, сьогодні день народження наших колег, прошу їх привітати. Це Ахметов Рінат Леонідович і Кармазін Юрій Анатолійович (Оплески).

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду питання „Про звільнення суддів”. Доповідач – голова Комітету з питань правосуддя Ківалов Сергій Васильович.

 

10:05:25

КІВАЛОВ С.В.

Шановний пане Президенте, шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні присутні! Комітет Верховної Ради з питань правосуддя на своєму засіданні 20 вересня 2010 року розглянув подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів з посад за загальними обставинами. Процедура вам усім добре відома. Судді знаходяться в гостьовій ложі.

Комітет рекомендує звільнити з посад у зв’язку з поданням заяви про звільнення з посад за власним бажанням суддів:

Вищого адміністративного суду України Сергейчука Олега Анатолійовича;

апеляційного суду Луганської області Запорожця Михайла Петровича;

апеляційного суду Харківської області Гультая Михайла Мирославовича;

Донецького апеляційного адміністративного суду Шапталу Наталю Костянтинівну.

Прошу підтримати проект постанови 7149.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування. Всі готові? Ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Постанови Верховної Ради України про звільнення суддів (реєстраційний номер 7149). Прошу голосувати. В цілому прийняти проект постанови як постанову.

 

10:07:07

За-243

Рішення прийнято. Дякую вам.

Шановні народні депутати, десятий позачерговий зїзд суддів рішенням від 16 вересня 2010 року на підставі статті 148 Конституції України призначив суддями Конституційного Суду України: Гультая Михайла Мирославовича, Запорожця Михайла Петровича, Сергійчука Олега Анатолійовича, Шапталу Наталю Костянтинівну. Згідно зі статтею 17 Закону України „Про Конституційний Суд України” та частиною першою статті 217 Регламенту Верховної Ради України суддя Конституційного Суду України при вступі на посаду складає присягу на засіданні Верховної Ради України. Для складання присяги на трибуну запрошується суддя Конституційного Суду України  Гультай Михайло Мирославович.

 

ГУЛЬТАЙ М.М.

Я, Гультай Михайло Мирославович, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обовязки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу привітати Михайла Мирославовича. (Оплески)

Для складання присяги на трибуну запрошується суддя Конституційного Суду України Запорожець Михайло Петрович.

 

ЗАПОРОЖЕЦЬ М.П.

Я, Запорожець Михайло Петрович, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обовязки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу привітати Михайла Петровича. (Оплески)

Для складання присяги на трибуну запрошується суддя Конституційного Суду України Сергейчук Олег Анатолійович.

 

СЕРГЕЙЧУК О.А.

Я, Сергейчук Олег Анатолійович, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обовязки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу привітати Олега Анатолійовича. (Оплески)

Для складання присяги на трибуну запрошується суддя Конституційного Суду України Шаптала Наталія Костянтинівна.

 

ШАПТАЛА Н.К.

Я, Шаптала Наталія Костянтинівна, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обовязки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вітати Наталію Костянтинівну. (Оплески)

Шановні народні депутати, відповідно до статті 131 Конституції України та статей 5 і 9 Закону України „Про Вищу раду юстиції” 20 вересня 2010 року Президент України видав Указ про призначення Кобилянського Миколи Генріховича членом Вищої ради юстиції. Десятий позачерговий з’їзд суддів рішенням від 16 вересня 201 року на підставі статті 131 Конституції України та частини другої статті 5 Закону України "Про Вищу раду юстиції” призначив членами Вищої ради юстиції Отрош Інну Олексіївну та Удовиченка Олександра Сергійовича.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про Вищу раду юстиції”, частини першої статті 217 Регламенту Верховної Ради  України перед вступом на посаду член Вищої ради юстиції складає присягу на засіданні Верховної Ради  України.

Для складення присяги на трибуну запрошується член Вищої ради юстиції Кобилянський Микола Генріхович.

 

КОБИЛЯНСЬКИЙ М.Г. 

Я, Кобилянський Микола Генріхович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов’язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте привітаємо Миколу Генріховича.

Для складення присяги на трибуну запрошується член Вищої ради юстиції Отрош Інна Олексіївна.

 

ОТРОШ І.О. 

Я, Отрош Інна Олексіївна, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов’язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійний і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вітаємо вас.

Для складення присяги на трибуну запрошується член Вищої ради юстиції Удовиченко Олександр Сергійович.

 

УДОВИЧЕНКО О.С. Я,

Удовиченко Олександр Сергійович, присягаю сумлінно, чесно і неупереджено виконувати обов’язки члена Вищої ради юстиції з метою забезпечення формування корпусу суддів із числа високопрофесійних і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо Олександра Сергійовича.

Шановні народні депутати, давайте подякуємо Президентові України за участь у нашому засіданні (оплески), Прем’єр-міністру України (оплески), Голові Конституційного Суду (оплески) та Голові Верховного Суду України (оплески).

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України  А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у вівторок ми маємо 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій, оголошень, заяв, повідомлень. Прошу представників фракцій записатися.

Будь ласка, Яворівський, фракція БЮТ. Підготуватися Мартиненку. Мікрофон з місця, будь ласка.

 

10:15:48

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я охоче передаю слово голові опозиційного уряду Сергію Соболєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Соболєв, фракція БЮТ.

 

10:16:03

СОБОЛЄВ С.В.

Шановний Голово, колеги, виборці, Верховна Рада розпочинається черговий сесійний тиждень в умовах, коли в Україні розгортається нова серйозна криза. На цей раз це не криза економічна чи банківська, чи фінансова, це цінова криза, яка перш за все б’є по звичайних громадянах і найменш захищених верствах населення: пенсіонерах, учителях, лікарях – тих, хто є на бюджеті. Сьогодні все більше людей це гостро відчувають. Тарифи та комунальні послуги громадяни в цьому місяці сплачують на 50 відсотків більше. Ціни на продукти харчування кожного дня зростають в середньому від 3 до 5 відсотків. Якщо до цього ще додати, що ми переживаємо осінній період, коли завжди було чергове зниження цін у зв’язку з урожаєм, у зв’язку з власними підсобними господарствами, зрозуміло, що цей процес став уже неконтрольованим. А в окремих містах фактично надихнуті центральними органами влади місцеві органи влади почали неконтрольовано піднімати ціни і тарифи та комунальні платежі.

Ситуація, яка є в Україні, фактично дозволяє... всі підстави сказати, що це лише початок тих негативних тенденцій, які пов’язані з неконтрольованою емісією центрального банку, на який тисне уряд. І цей початок, на наш погляд, приведе до неконтрольованої ситуації з цінами на ринку послуг, товарів і безпосередньо продуктів харчування.  Яскравим прикладом цього є те, що вперше за останні роки лише за чотири місяці хазяйнування цієї влади кількість людей, які проживають за межею бідності, збільшилась на 10 відсотків. Це офіційні дані, надруковані Організацією Об’єднаних Націй  безпосередньо  щодо України.

Причина такого стану очевидна. Нам абсолютно зрозуміло, що всі крики і галаси стосовно попереднього уряду того, що не було зроблено,  вже час для цього минув. Треба вже спитати з цього уряду, що саме зроблено. І тепер можна зрозуміти, що угода підписана з Міжнародним валютним фондом, яка передбачає замороження заробітних плат для вчителів, лікарів і всіх, хто є в державному апараті управління, безпосереднє підняття тарифів на газ на 50 відсотків з 1 серпня і з 1 квітня наступного року ще на  50 відсотків, що тягне за собою підняття комунальних тарифів. Все це є ознакою тієї невигідної угоди, яка була підписана заради однієї мети: будь-якою ціною отримати кошти МВФ.

Ми б хотіли привести приклад попереднього уряду, який заклав в Національний банк України майже 11 мільярдів доларів для підтримки національної валюти і при цьому не дозволив ні підняття цін на газ, ні підняття тарифів комунальних. Це є прикладом того, як треба вести переговори з міжнародними організаціями.

Відверто популістські заяви сьогоднішнього уряду про те, що ми піднімемо заробітні плати і пенсії, закінчились фактично нічим: заробітні плати і пенсії, які обіцяли так активно піднімати на виборах, на сьогодні реально заморожені, а якщо врахувати зростання цін, то вони фактично падають.

В усіх цих  умовах ми пропонуємо чотири реальних виходи з цієї ситуації у вигляді законодавчих ініціатив, а саме: негайний розгляд законопроекту щодо накладення мораторію на підняття ціни на газ, це газ українського виробництва.

Друге - це накладення мораторію на підняття комунальних тарифів, бо тепер так званий незалежний орган це буде робити і диктувати умови місцевим органам влади.

Третє - накладення мораторію на всі законопроекти, які передбачають підняття пенсійного віку для жінок.

І четверте те, що так довго обіцяла нинішня влада, а фактично ми сьогодні бачимо в проекті Податкового кодексу, це, фактично, тиск на малий і середній бізнес, ми пропонуємо ввести п’ятирічні канікули  для малого бізнесу. Саме ці заходи дадуть можливість в цей важкий час дійсно малозабезпеченим громадянам отримати ту необхідну підтримку, яка дозволить пережити ці лихі часи.

І останнє. Ми пропонуємо, враховуючи, що цими днями журналістська світова спільнота відзначила річницю загибелі Георгія Гонгадзе, вшанувати… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Будь ласка, сідайте.

 

СОБОЛЄВ С.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я давав можливість завершити, людина мовчала. Так що я буду за нього говорити?!

Мартиненко, будь ласка, "Наша Україна - Народна самооборона".

 

10:21:35

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні колеги, вже вкотре політики наступають на одні і ті ж самі граблі. Наближення чергових виборів приносить у парламент нові політичні збурення. Натомість навмисно відволікається увага від головного – від економіки. Образно кажучи, людей замість хліба намагаються штучно переключити на видовища. Із сесійної зали роблять студію політичного ток-шоу.

Яскравий приклад внесений деякими членами коаліції проект Закону про мови. Неважко було передбачити, що він викличе протистояння у суспільстві і в парламенті. Та і у самій коаліції не всі у захваті від чергового порушення мовного питання. Більше того, російській мові в Україні нічого не загрожує. Очевидно, що надання її статусу регіональної – це прямий шлях до скасування державного статусу української мови. На місцях вже почали „творчо” реалізовувати ще не прийнятий закон. Минулого тижня міськрада Севастополя народила геніальну ідею – спрямувати кошти, призначені на ремонт доріг, на дублювання дорожніх знаків російською мовою. Але, підстрибуючи на вибоїнах, важко прочитати знак на будь-якій мові.

Тому закликаю депутатів всіх фракцій відмовитися від спекуляції на конфліктних темах і не вносити закони, які свідомо розколюють суспільство. Треба займатися економікою, підвищувати життєвий рівень людей, це ж декларують всі без винятку політики. Та економічні труднощі не скінчилися. Тому для уряду та парламенту на перший план мають вийти саме економічні законопроекти, починаючи з Податкового кодексу та проекту Держбюджету на 2011 рік.

Попри всі обіцянки урядовий проект Податкового кодексу депутати досі не отримали. Дуже важливо, щоб він, не зважаючи на очну рекламу, знову не виявився другої свіжості. Головне – не повторювати помилок з минулим проектом і максимально відповідально підійти до ухвалення Податкового кодексу з певним дотриманням всіх процедур. А проект Держбюджету на 2011 рік Кабінет Міністрів взагалі спробував тихенько внести у парламент на старій податковій базі, і це незважаючи на численні обіцянки представити прогресивний бюджет, який дасть імпульс для розвитку економіки і полегшить життя людям. Але навіть згаданого проекту бюджету ніхто з депутатів не бачив. Його таємнича поява і швидке повернення назад схоже на спробу створити уряду алібі, мовляв, все подали у передбачені законом терміни.

Крім цих, основоположних документів, необхідно прийняти ще низку економічних законів. Буквально в кожній галузі парламентарі немало заборгували суспільству. Підприємці з нетерпінням очікують обіцяного пакету законів з дерегуляції бізнесу, зокрема кардинального зменшення кількості ліцензованих видів діяльності. Чи взяти аграрну галузь. Тут досі не прийняті закони про кадастр, про ринок землі, про державний земельний іпотечний банк. Цей перелік можна продовжувати і продовжувати. Законодавчі борги потрібно віддавати, але при цьому пам’ятати про якість законів.

Голова Верховної Ради пообіцяв, що більше не дозволить народним депутатам порушувати Регламент парламенту. Краще пізно, ніж ніколи. Я вже неодноразово звертав увагу на численні порушення Закону про Регламент з боку коаліції, зокрема нехтування розглядом проектів у профільних комітетах першим та другим читаннями. Алгоритм дії парламенту має бути простим. Зосередитись на економічних законопроектах. І доводити їх до ума, згідно з регламентними процедурами. Інакше, вибачте за патетику, економічна заминка може стати політичною катастрофою. Сподіваюсь, у наших політиків вистачить здорового глузду, щоб цього не допустити. Дякую за увагу.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Микола Кравченко.

 

10:25:44

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Первая пленарная неделя седьмой сессии Верховной Рады не оставила сомнений в подлинных целях оппозиции. В свое время ее вожди едва не разрушили страну, а сейчас без малейшего стыда пытаются навязать Украине необходимость своего возвращения к власти. Но хочет ли этого народ? Без сомнения, нет! Задача цивилизованной оппозиции – указывать власти на ее просчеты и предлагать разумные альтернативы. Но наши доморощенные оппозиционеры видят сою задачу лишь в разрушении стабильности  в стране. Горечь политического провала, который им предстоит пережить  на местных выборах 31 октября,  они пытаются скрасить очередной порцией лжи и грязи. Оппозиции сегодня нечего предложить  для вывода страны из кризиса. Складывается впечатление, что у наших оппонентов попросту нет интеллектуального потенциала для разработки собственного видения путей развития страны. Ведь мораторий на повышение цен – это популизм, который заведет страну в пропасть, повлечет дефицит продуктов и создаст черный рынок, где цены будут еще выше.

Окружение бывшего Премьера   цинично умалчивает и о том, что рост тарифов сегодня прямой результат хаоса, поразившего Украину  именно в результате пребывания Юлии Тимошенко во главе правительства.

Как представитель ответственной политической силы, пользующейся поддержкой миллионов избирателей, мы не можем позволить какой бы то ни было группе лиц реализовать сценарий дестабилизации в Украине. Парламентская коалиции «Стабильность и реформы» использует все имеющиеся законные возможности, чтобы вернуть работу парламента  в нормальное русло. Расшатывать наш общий государственный украинский корабль  мы не позволим никому, какими бы лозунгами  и флагами он не прикрывался. Мы располагаем  достаточным количеством голосов  для принятия жизненно важных  для страны законов.

А  к нашим оппонентам обращусь перефразированными словами известного государственного деятеля Столыпина. Вам нужные великие потрясения, а нам нужна великая Украина, процветающая, свободная,  демократическая.

Уважаемые коллеги,  усилия  власти дают результат уже сейчас в виде стабилизацию ситуации в экономике и  создание запаса прочности   для проведения системных реформ. Как заявил во время встречи  с главой украинского государства Президент Евросоюза Херман ван Ромпей, сегодня Украина переживает период политической стабильности, которая базируется на координации  действия Президента и правительства  и поддержки большинства в парламенте. Это не только  дает возможность продвигаться в реформах,  но возвращает растерянное прежней  властью доверие  к Украине  иностранных партнеров.

Красноречивым подтверждением  восстановления репутации  нашего государства стало успешное размещение еврооблигаций  Украины  на сумму 2 миллиардов долларов, осуществленное  на прошлой неделе в соответствии с Законом  о Госбюджете   2010 года. Выпуск ценных бумаг под выгодой для нашей страны, они грабительский, как это было еще совсем недавно, процент вызвал беспрецедентный интерес инвесторов и стал первым успешным размещением  еврооблигаций в Украине, начиная с 2007 года. Не все, безусловно, получается у власти с ходу, но работа идет, и результат ее оценят наши граждане. Главное то, что все ветви власти впервые за долгое время работает как часы, слажено, четко, ритмично. Мы не скрываем, чтобы построить качественно новую страну, всем нам придется пройти через непростые, но жизненно необходимые реформы, проведение которых инициировал глава государства.

Для законодательной поддержки реформ нам предстоит принять решения по целому ряду важных вопросов. Среди первоочередных приоритетов парламента рассмотрение проекта Налогового кодекса. Речь идет о кодексе, который будет соответствовать мировым стандартам ведения бизнеса и создавать благоприятные условия для инвесторов. Именно налоговая реформа – краеугольный камень запланированной глубокой модернизации украинской экономики. Налоговый кодекс призван снизить фискальное давление на бизнес, что создаст предпосылки для повышения зарплат бюджетников в полтора раза на протяжении двух ближайших лет. На основе нового кодекса будет разработан проект бюджета на 2011 год. И пусть нас услышат оппоненты, никакие ваши истерики не помешают полноценному рассмотрению этого важнейшего документа в стенах парламента.

Уважаемые коллеги, один из этапов развития Украины как европейского государства – это проведение демократических выборов в местные органы власти. Президент Виктор Янукович поручил все вертикали власти провести выборы 31 октября на основе соблюдения законного невмешательства власти в избирательную кампанию. Но сегодня власть в регионах, а значит и ответственность за демократичность избирательного процесса принадлежит не только Партии регионов, но и другим политическим силам, в том числе оппозиционным. По этому мы предлагаем всем конструктивно настроенным политикам изменить повестку дня кампании и от беспочвенных обвинений перейти к обсуждению путей улучшения жизни каждого региона и каждого гражданина. Именно это ждет от нас народ Украины. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко, фракція комуністів. Будь ласка, ваш виступ. Наступним буде виступати Юрій Литвин.

 

10:30:58

КРАВЧЕНКО М.В.

Уважаемые избиратели, уважаемые коллеги! Фракция коммунистов поручила мне выступить сегодня и поднять три злободневных вопроса, которые сегодня волнуют население Украины.

Начну с кредитных союзов. С одной сторонни, кредитные союзы – это одна из наиболее доступных форм потребительского кредитования и поэтому не удивительно, что  из полутора миллионов  их участников  основную массу составляют пенсионеры и другие малозащищенные  слои населения.

С другой стороны, и именно это сегодня является предметом моего выступления, в украинских реалиях кредитные союзы в период правления Ющенко в руках беспринципных махинаторов стремительно превращаются в финансовые пирамиды, подобные печально известным трастовым лохотронам  середины 90-х годов.  Помните, были «Дом Селинг», «Обериг», «Меркурий» и ряд других.

На сегодняшний день по данным Госкомуслуг общая численность обманутых вкладчиков кредитных союзов  исчисляется десятками тысяч, а сумма  безнадежных долгов по депозитам уже приближается в полутора миллиардам гривен. Почти 200 кредитных союзов в Украине находятся в критическом положении и требуют финансового оздоровления. Нужна политическая воля, нужен жесточайший государственный контроль над деятельностью кредитных союзов. Махинаторы и аферисты должны привлекаться к уголовной ответственности. Понятно, что это дело ни одного дня, поэтому я считаю, что мы обязаны уже сейчас протянуть руку помощи тем, кто нуждается в защите и поддержке. С этой целью необходимо при формировании Госбюджета на следующий 2011 год предусмотреть не менее  1 миллиарда 800 миллионов гривен для реформирования и возврата долгов членам кредитных союзов. Необходимо также внести изменения в Закон о кредитных союзах.

Я думаю и уверен, что такие жесткие, но справедливые меры будут способствовать наведению порядка, восстановлению доверия к государству и улучшения материального положения трудящихся.

Второй вопрос. Подан законопроект  6694 о рыночном надзоре и контроле качества продукции. Не надо быть семи пядей во лбу, чтобы понять: предлагаемый законопроект – чистейшей воды афера, афера направлена на дискредитацию Президента и коалиции. Фактически этим законопроектом предлагается ликвидировать государственный и общественный контроль за качеством производимой и ввозимой в страну  продукции, превратить потребительский рынок Украины в отхожее место мирового производства, лишить потребителей всякой возможности бороться за свои конституционные права на приобретение товаров, услуг и продуктов высокого качества.

Я обращаюсь к Президенту и предлагаю дать указание отозвать законопроект номер 6694 как такой, который направлен против интересов общества, почить доработать его, чтобы гарантировать государственную защиту прав простых потребителей на качественные продукты питания, лекарства и услуги.

Я не буду сегодня раскрывать те передачи по телевидению, в газетах, когда стало уже опасно пить не только водопроводную воду, а воду из артезианских колодцев.

И последний вопрос. В Минуглепроме сегодня началась очередная реформа. Минуглепром планирует разделить шахты на три группы. Первая и вторая идут на приватизацию, а третья будет готовиться к закрытию. А где шахты, которые будут принадлежать государству, неизвестно.

В ходе реформирования, к глубокому сожалению, существенно снизилась безопасность труда. Реализация угля идет по непрозрачным схемам, а главное – людям перестали вовремя платить зарплату. Причем после вывода предприятий из-под контроля государства правительство утрачивает возможность влиять на решение финансовых и социальных проблем на этих шахтах.

Мы стоим в Донбассе перед техногенной катастрофой: Селидово, Енакиево, Никитовка на сегодняшний день практически могут в любой момент затопить Донбасс. Речь идет о том, что, если мы не поймем того, что отработанные шахты должны в любом случае эксплуатироваться как перекачивающие устройства, мы угробим Донбасс. И все это происходит при нашем с вами, уважаемые коллеги, попустительстве.

Поэтому я вношу предложение: рассмотреть вопрос…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КРАВЧЕНКО М.В. ... рассмотреть вопрос о ходе реформирования угольной отрасли в Верховной Раде в пленарном режиме. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Литвин, будь ласка, ваше право на виступ.

 

10:36:24

ЛИТВИН Ю.О.

Фракція „Блок Литвина”, Народна партія, представник Кіровоградщини. Шановні колеги, питання мого виступу – це проблеми зайнятості  сільського населення, притаманні всім територіям нашої держави. Реструктуризація колишніх колективних господарств спричинила втрату роботи для багатьох людей. В останні роки сільський ринок праці переживає не найкращі часи. Свідченням цього є скорочення обсягів виробництва та постійне зменшення кількості сільського населення, що значною мірою позначається на величині попиту і пропозиції на робочу силу.

На зниження чисельності на селі впливає ряд факторів. Чи не найголовніше значення має зниження рівня народжуваності, чи підвищення рівня смертності в сільській місцевості. Специфіка сільськогосподарського виробництва породжує ряд особливостей, притаманних ринку праці. В результаті частина працівників аграріїв залишається без роботи, поповнюючи лави безробітних по одній причині: це – сезонність. Отже, протягом року співвідношення між попитом і пропозицією на робочу силу в агарній сфері характеризується нерівномірним розвитком.

Не менш важливою особливістю ринку праці в цілому, як і агарного зокрема є, безумовно, і міграційний рух. Основними причинами відпливу кадрів із села є негативні соціально-економічні фактори, що проявляються в незадовільних житлових і культурно-побутових умовах, нераціональному режимі праці та відпочинку, зниження привабливості і престижності сільськогосподарської праці, недостатня ефективність в системі соціального захисту селян і недосконалості трудових відносин.

Проблема зайнятості населення сьогодні є однією з найболючіших та найгостріших проблем на селі. Упродовж усіх років незалежності України село постійно випадало з переліку обєктів щорічних та стратегічних програм зайнятості, зайнятість сільських, сільського населення, на жаль, не була головним критерієм агарних реформ, незважаючи на задекларовану їх соціальну спрямованість. Рівень сільського безробіття щонайменше на порядок вищий від офіційно зареєстрованої величини в нашій державі. Регулювання зайнятості сільського населення має здійснюватися в двох напрямах: через реформування політики доходів та системи їх оподаткування шляхом впливу економічних важелів на активізацію ресурсного потенціалу субєктів сільської економіки. У сільській місцевості основним засобом існування для більшості селян в умовах сталого зниження ролі заробітної плати від зайнятості в офіційному секторі економіки стало особисте підсобне господарство населення, частка доходу від якого у сукупному доході сільських сімей становить нині в середньому 54 відсотки.

Останнім часом спостерігається тенденція збільшення розриву оплати праці працівників сільського господарства порівняно з іншими галузями економіки, при цьому за рівнем оплати праці вона знаходиться на останньому місці, а за  рівнем заборгованості із заробітної плати на другому місці серед галузей економіки.

Головними напрями реалізації заходів державної політики зайнятості на селі, в нинішніх умовах можна визначити наступні: це переорієнтація податкового законодавства на потреби розвитку бізнесової діяльності на селі, вимагає поширення системи спрощеного оподаткування підприємництва. В умовах активізації процесу переходу прихованого безробіття у відкриту форму внаслідок прискорення аграрної реформи малий бізнес має стати вагомим сегментом інфраструктури аграрного ринку.

Проблему кредитування сільської економіки банківською системою слід вирішувати з одночасним подоланням цінового диспаритету між сільськогосподарською та промисловою продукцією, особливо між сільським господарством і переробною промисловістю. Для збільшення зайнятості сільського населення у сфері його соціального захисту необхідно гарантувати виплату заробітної плати, яка повинна бути не нижче законодавчо встановленого мінімального рівня заробітної плати та недопускання затримки з її виплати.

Однією з найбільш трудомістких галузей сільського господарства є тваринництво. Переважний розвиток тваринництва сприятиме послабленню характерного для аграрного сектору сезонного безробіття. Сучасний ринок праці потребує як високої кваліфікації робочої сили, так і можливості її швидкої перепідготовки відповідно до вимог, що змінюються.

Останній чинник та загалом низький рівень розвитку сфери прикладання праці на селі суттєво ускладнюють можливість працевлаштування громадян, які мають освіту. В першу чергу, до категорії важко працевлаштованих відноситься молодь після закінчення вузів, ПТУ та середньої школи, тобто так звана, первинна ланка зайнятості.

Низький рівень пенсійного забезпечення осіб старшого віку в сільській  місцевості спонукає їх працювати, в тому числі, в особистих селянських господарствах для отримання додаткових засобів існування.

Нині статус самозайнятих селян, власників майнових паїв та  особистих підсобних господарств залишається законодавчо неврегульованим, що ускладнює для таких громадян відносини з центром зайнятості та призводить до підставної виплати допомоги з безробіття. При цьому відбувається зростання зайнятості у неформальному секторі за рахунок збільшення самозайнятості селян на власних земельних ділянках без державної реєстрації як суб’єктів підприємницької діяльності.

Ринок праці – це дзеркало економіки, соціально-економічних відносин в суспільстві…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ЛИТВИН Ю.О. У соціальній сфері залишаються значні труднощі із працевлаштування населення у сільській місцевості. Тому важливість державного регулювання зайнятості сільського населення, безумовно, не викликає сумніву. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, виступи завершено. З приводу пропозицій, які прозвучали у заявах, повідомленнях і інформації народних депутатів, я прошу Секретаріат підготувати відповідні доручення.

Шановні колеги, надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради  України за період з 7 по 10 вересня. Відбулося 5 пленарних засідань Верховної Ради  України. Розглянуто 43 питання порядку денного. За результатами розгляду: прийнято 11 законів та 8 постанов, 7 законопроектів прийнято за основу, 1 законопроект повернуто на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, 2 законопроекти повернуто комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, 13 законопроектів та 7 проектів постанов відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України 2 закони прийнято з урахуванням пропозицій Президента України.

Шановні колеги, надаю вам повідомлення у вигляді оголошення про виключення зі складу фракцій народних депутатів України, з фракції БЮТ: Барвіненка Віталія Дмитровича, Буджерака Олександра Олександровича, Веревського Андрія Михайлович, Воротнюка Ігоря Борисовича, Гацька Валерія Петровича, Геймана Олега Айзіковича, Задирка Геннадія Олександровича, Зубова Валентина Сергійовича, Іваненка Володимира Григоровича, Камчатного Валерія Григоровича, Каплієнка Володимира Володимировича, Константинова Євгена Семеновича, Крука Юрія Борисовича, Кузьменка Петра Павловича, Курила Віталія Семеновича, Маліча Олега Володимировича, Олійника Святослава Васильовича, Омельченка Григорія Омельяновича, Пилипенка Володимира Пилиповича, Писаренка Валерія Володимировича, Полунєєва Юрія Володимировича, Савченка Ігоря Васильовича, Сідельника Івана Івановича, Сорочинську-Кириленко Раїсу Миколаївну, Трайдука Миколу Федоровича, Фельдмана Олександра Борисовича, Черпіцького Олега Зеновича, Шепелева Олександра Олександровича. Всього 28 народних депутатів.

Також інформую вас, шановні народні депутати, про оновлення керівництва депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко". Керівництво надалі буде в такому складі: Кириленко Іван Григорович – голова фракції, Кожем’якін Андрій Анатолійович – перший заступник голови фракції, Одарченко Юрій Віталійович, Сас Сергій Володимирович, Соболєв Сергій Владиславович, Шкіль Андрій Васильович і Щусик Олена Юріївна – заступники голови фракції.

Ще одне оголошення. Шановні колеги, до вашого відома 8 вересня 2010 року головуючий на пленарному засіданні Верховної Ради України зробив оголошення про зміну назви депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко" на "Блок Юлії Тимошенко – „Батьківщина” на підставі протоколу засідання депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко". Оскільки це не узгоджується з вимогою законодавства України, як зазначено в листі Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України від 14 вересня 2010 року, відтак згадане оголошення не має жодних юридичних наслідків. У зв’язку з цим я доручаю керівнику Апарату Верховної Ради України забезпечити здійснення відповідних організаційно-технічних заходів щодо використання офіційної назви депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні колеги, я прошу не привносити неспокій в це питання. Ви будете вважати за необхідне називатися… Шановні колеги, будете оголошувати будь-яку назву і це буде прийнято. Я ще раз перевірив, відповідно до Регламенту, насправді це не можна робити, бо Регламент вимагає, що фракція, яка мала назву під час виборчої кампанії, вона повинна цю назву зберігати упродовж всієї діяльності. Тому ніяких тут політичних підтекстів я просив би не вбачати. (Шум у залі)

 Андрій Анатолійович, я вам відповідаю, що я за вашим прикладом хотів запропонувати і змінити назву фракції відповідної вам, але виявилось, що цього не можна робити, на жаль.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань визначених розкладом на вівторок 21 вересня.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до законів України „Про оборону України” та „Про Збройні Сили України” (щодо розвідувальної діяльності). Доповідач – Міністр оборони Єжель Михайло Броніславович, співдоповідач – голова Комітету з питань Національної безпеки і оборони Гриценко Анатолій Степанович. Є пропозиція розглянути це питання за скороченою процедурою.

Прошу голосувати.

 

10:47:04

За-210

Михайле Броніславовичу, прошу вас.

 

ЄЖЕЛЬ М.Б.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Проект Закону України  про внесення змін до законів України „Про оборону України” та  „Про Збройні Сили України” спрямований на правове врегулювання діяльності військових частин Збройних Сил і підрозділів розвідувального органу Міністерства оборони України.

Повнота і якість виконання розвідувальних завдань залежить від комплексного залучення до цього процесу всіх складових систем воєнної розвідки України: агентурної, радіоелектронної, космічної, морської, повітряної та спеціальної. На цей час в системі воєнної розвідки України законодавством регламентована діяльність тільки розвідувального органу Міністерства  оборони України – Головного управління розвідки. У той же час для своєчасного визначення ознак реальних загроз національній безпеці України, а також з метою підготовки держави до оборони та своєчасного застосування Збройних Сил України за призначенням військової частини розвідки Збройних Сил України постійно несуть бойове чергування.

На даний час неврегульованим залишається питання щодо залучення органів управління та військових частин розвідки видів Збройних Сил України до виконання розвідувальних завдань в мирний час. Прийняття зазначених змін та доповнень до законів України забезпечить вирішення питань діяльності всієї системи  воєнної розвідки України.

Шановні народні депутати, прошу підтримати наші пропозиції, які спрямовані  на зміцнення оборонного потенціалу нашої держави.  Дякую за увагу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Броніславовичу. Сідайте,  будь ласка.

Голова Комітету з питань національної безпеки і  оборони Гриценко Анатолій Степанович має співдоповідь,  будь ласка.

 

10:49:05

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Наш комітет  працював над цим законопроектом за участю Міністерства оборони, Головного управління розвідки, Секретаріату Кабміну, Адміністрації Президента і протягом літніх місяців вийшов на законопроект, який я зараз зачитаю. І якщо буде згода в більшості у Верховній Раді, його можна було прийняти у цілому. Це наша одностайна  позиція комітету. Але для того, щоб для протоколу був, для стенограми був зафіксований, я зачитаю.

Внести зміни до таких законів України: статтю  3 Закону України „Про оборону” після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту: „Проведення розвідувальної та інформаційно-аналітичної діяльності в  інтересах підготовки держави до оборони”. У зв’язку з цим, абзаци третій і шістнадцятий вважати відповідно абзацами   четвертим і сімнадцятим.

Друге. Статтю 1 Закону України „Про Збройні Сили України після частини четвертої доповнити новою частиною п’ятою такого змісту: „Органи військового управління розвідки та військові частини розвідки  Збройних Сил України відповідно до Закону можуть  залучатися до заходів  добування розвідувальної інформації з метою підготовки держави до оборони та для забезпечення готовності Збройних Сил України до оборони держави”. У зв’язку з цим частини п’яту і восьму вважати відповідно частинами шостою і дев’ятою.

Третє. Статтю 6 Закону України „Про розвідувальні органи України” після частини другої доповнити новою частиною  третьою такого змісту „Розвідувальний орган Міністерства оборони України може залучати органи військового управління розвідки та військові частини розвідки Збройних сил України  в порядку,  визначеному Президентом України до заходів добування розвідувальної інформації з метою підготовки держави до оборони та забезпечення готовності Збройних  Сил України до оборони держави.

 В цих випадках на військовослужбовців та  працівників зазначених органів  і військових частин не поширюються положення Законів України про розвідувальні органи та оперативно-розшукову діяльність, яким регулюється питання визначення правового статусу, надання повноважень та гарантування соціального захисту.  У зв’язку  з цим частини третю і четверту вважати відповідно частиною четвертою і п’ятою.

І останнє. „Прикінцеві положення”. Цей закон набирає чинності з дня його опублікування...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу продовжити час для виступу.

 

ГРИЦЕНКО А.С. ... Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим законом, забезпечити проведення міністерством та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим законом.

Просив би підтримати цей можливий для наших розвідувальних органів законопроект, і якщо буде згода, прийняти за основу і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатися на обговорення питання. Два – „за”, два – „проти”.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Юрій Прокопчук, фракція „БЮТ – „Батьківщина”. Будь ласка, з трибуни чи в мікрофон? В мікрофон.

 

10:51:56

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко –„Батьківщина”, Рівненщина.  Безперечно даний законопроект необхідно підтримати, тому що він врегульовує дуже багато  питання, які ми сьогодні необхідно, як то кажуть, вирішити для наших розвідувальних органів для того, щоб вони ефективно працювали. Крім того, це дійсно посилить і соціальний захист, в тому числі й тих, хто працює в цих органах.

 І ще одне питання. Коли недавно буквально було відзначено 10-річчя з дня загибелі відомого журналіста Георгія Гонгадзе, який був по-звірячому закатований „кучмівським” режимом. Прошу вшанувати пам’ять Георгія Гонгадзе і всіх журналістів загиблих хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не зрозумів, про що йде мова?

Прошу сідати. Ні. Ще виступаючий є.  Кирило Куликов, фракція "Наша Україна - Народна самооборона". 

 

10:53:16

КУЛИКОВ К.Б.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, дійсно мета цього закону є забезпечення нормативно-правового врегулювання воєнної розвідки та функціонування всіх, злагодженого функціонування цих структурних підрозділів військової розвідки. У мене лише до авторів одне запитання скоріше. Там йдеться мова про забезпечення оборони держави. А якщо це стосується не тільки держави, а громадян держави, які знаходяться за кордонами держави? Яким чином розповсюджується діяльність розвідки на захист інтересів і життя громадян держави поза межами держави Україна? Яким чином в цьому приймає участь військова розвідка і Інформаційно-аналітична служба Міністерства оборони? Тобто я вважаю, що має слушно доповнити - це питання не тільки держави, а громадян держави Україна. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ніхто не наполягає на виступі? Пропозиція комітету полягає в тому, щоб з урахуванням пропозицій комітету прийняти закон за основу і в цілому. Кабінет Міністрів, міністр оборони погоджується з таким варіантом. Тому я, шановні колеги, спочатку поставлю на голосування про прийняття за основу з урахуванням пропозицій комітету. А потім будемо далі визначатись.

Ставлю на голосування проекту закону, реєстраційний номер 6490, за основу, з урахуванням пропозицій комітету. Це проект Закону про внесення змін до законів України „Про оборону України” та „Про Збройні Сили України” (щодо розвідувальної діяльності). Прошу голосувати.

 

10:55:28

За-282

Рішення прийнято.

Інших зауважень, застережень немає? Отже, я ставлю на голосування про прийняття проекту закону в цілому як закон з урахуванням пропозицій комітету, які ми вже проголосували. Реєстраційний номер 6490. Прошу голосувати.

 

10:56:01

За-286

Закон прийнято. Дякую вам.

Шановні колеги, дві фракції: фракція  БЮТ і  фракція „Наша Україна – Народна самооборона” вимагають перерву або оголошення заяви.  Одарченко, мікрофон, будь ласка,  чи на трибуну, будь ласка. Я вже оголосив виступ.

 

10:56:26

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, сьогодні почався сесійний тиждень, і ми бачимо  порядок денний, бачимо абсолютно  незначущі для українського суспільства  питання. Сьогодні потрібно було для Партії регіонів під тиском тут, під захистом штиків зі своєї партії завести тушок у Конституційний Суд. Ті питання, які піднімає опозиція: питання мораторію на газ, на житлово-комунальні послуги не розглядаються, питання введення мораторію на пенсійний вік не  розглядається.

Шановні друзі, сьогодні ви нам чітко кажете про те,  що можливо ці питання розглядати в середу, коли є день опозиції. Нема цих питань у порядку денному  в середу. Народ України мусить розуміти, що сьогодні ця стабілізація суспільства, сьогодні той порядок, про який ви кажете, будується з однією метою – побудувати у нас сприятливі умови для роботи  газової мафії. Сьогодні  ви мусите чітко казати, що ви будуєте Україну не для людей, а для газової мафії, для Фірташа і Ахметова.

Ми чітко ставимо питання про те, щоб ми розглядали питання, які потрібні всім людям – це мораторій на комунальні послуги, це мораторій на газ, це підвищення  пенсійного віку.

Шановні друзі,  створені всі умови для того, щоб  відбувалися  реформи для комунального господарства. Сьогодні прийняті відповідні закони, регулюйте, впроваджуйте реформу в ЖКХ. Замість того, щоб працювати там, стягнути борги з облгазів Фірташа, ви підвищуєте тарифи на газ для населення. Хіба це по-людські? Я хочу запевнити, що „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Батьківщина” буде жорстко блокувати трибуну, буде ставити питання про те, щоб ці питання розглядались в порядку денному першими, а не ви будували стабільну владу, яка на меті сьогодні ставить попирання інтересів людей. Шановні друзі, що ми можемо казати? Які ж економічні реформи відбуваються? Ніяких не відбувається. Сьогодні можна казати про економічний провал, а не про економічний прорив Партії регіонів. Дякую.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ярослав Джоджик, будь ласка, з якого приводу?

 

10:59:23

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Щойно Верховна Рада проголосувала Зміни до Закону про оборону України та Збройні сили України. Не ставлячи під сумнів доцільність прийняття цих законопроектів, звертаю увагу всього залу на те, що цей законопроект далеко не найбільш пріоритетний стосовно питань, які стосуються Збройних сил України. Адже головна проблема, яку сьогодні ми маємо в Збройних силах України, це стан фінансування Збройних сил України. Уже декілька місяців отримав схвалення і депутатів від коаліції, і від опозиції законопроект народних депутатів Костенка, Зайця і Джоджика про забезпечення фінансування Збройних сил України не менше, ніж 2 відсотка ВВП. Я, Володимир Михайлович, звертаюся до вас як до Голови Верховної Ради, негайно ініціювати …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колего, я почув. Я прошу секретаріат і комітет подати на наступний пленарний тиждень цей законопроект на розгляд, особливо з урахуванням того, що ми будемо ж приймати бюджет на наступний рік. Тому давайте будемо приймати остаточне рішення.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції про запровадження системи реєстрації заповітів (реєстраційний номер 6697). Є пропозиція розглядати цей  законопроект за скороченою процедурою. Прошу голосувати за цю пропозицію.

 

11:01:22

За-202

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра юстиції Валерія Володимирівна Лужковська, і співдоповідач – голова Комітету у закордонних справах Білорус Олег Григорович.

І до відома вашого, шановні народні депутати, і тих, хто нас  слухає. У виступі колеги Одарченка звучало, що в нашому плані на цей тиждень немає відповідних законопроектів. Вони всі є у плані на цей пленарний тиждень, давайте будемо їх розглядати.

Будь ласка, Валерія Володимирівна.

 

ЛУТКОВСЬКА В.В.

Дякую дуже. Шановний  головуючий! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується проект закону, який тісно пов`язаний із вже ратифікованою 9 липня 2010 року Конвенцією про запровадження системи реєстрації заповітів. Для того, щоб Конвенція реально існувала і виконувалась в Україні необхідний інший законопроект, який би імплементував її в національне законодавство. Саме цей законопроект і пропонується  зараз до вашого розгляду.

Цим проектом пропонується  деякими змінами до статей Цивільного кодексу визначити, що заповіти, відомості про скасування заповітів, внесення до нього змін, а також спадкові договори підлягатимуть обов`язковій державній реєстрації в спадковому реєстрі в порядку, який буде затверджений Кабінетом Міністрів  України.

Крім того, змінами до статті 8 Закону України „Про нотаріат” ми пропонуємо дозволити  гарантувати право будь-якій особі, навіть якщо вона не є спадкоємцем за законом, при наявності свідоцтва   про смерть спадкодавця, але вважає себе ймовірним спадкоємцем за заповітом з`ясувати факт наявності заповіту і місце його зберігання.

Крім того, змінами до інших статей  Закону України „Про нотаріат” передбачається обов`язок реєстрації заповітів, нових заповітів, змін до заповіту та скасування  заповіту у спадковому реєстрі.

Пропонується, що цей закон набуде чинності через 6 місяців з дня його опублікування, а за цей час Кабінетом Міністрів України  буде забезпечено розробку і прийняття положення про спадковий реєстр.

В зв`язку із цим прошу прийняти Закон України  про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з ратифікацією Конвенції про запровадження системи реєстрації заповітів за основу та в цілому як закон.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сідайте, Валерія Володимирівна.

Голова Комітету у закордонних справах. Білорус Олег Григорович, будь ласка, ваша співдоповідь.

 

11:03:50

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет у закордонних справах на своєму засіданні обговорив означений законопроект і увалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України підтримати прийняття вказаного проекту в першому читанні за основу.

Запропоновані зміни мають забезпечити належне виконання зобовязань нашої держави за цим міжнародним договором, а саме: імплементацію положень Конвенції про запровадження системи реєстрації заповітів у національне законодавство України, створення механізму реалізації цієї конвенції в рамках чинного законодавства України, а також сприятимуть удосконаленню існуючого порядку здійснення обліку заповітів та спадкових справ.

Головне науково-експертне управління рекомендує прийняття вказаного проекту в першому читанні за основу з подальшим урахуванням висловлених депутатами зауважень.

Комітет Верховної Ради з питань бюджету зазначає, що згаданий вище законопроект не має впливу на дохідну або видаткову частину бюджету.

Комітет Верховної Ради з питань правової політики підтримує прийняття законопроекту, враховуючи позицію нашого комітету.

Прошу підтримати рекомендаційне рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу Григоровичу, дякую вам.

Прошу народних депутатів записатися на обговорення законопроекту. Прізвища народних депутатів прошу вивести на інформаційне табло.

Володимир Яворівський, фракція БЮТ. Наступним буде виступати Ярослав Сухий.

 

11:05:47

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко – Батьківщина”. Шановні колеги, для українців прийняття цього законопроекту, справді, є дуже і дуже важливим. Річ у тому, що наш український люд розсипаний буквально по всьому світу в результаті різних перипетій – історичних, військових. І справді, я міг би тут називати кілька епізодів, які я особисто знаю про те, коли, скажімо, там українець самотній, як правило, українець там помираючи, залишав дуже великі маєтності, чи середні маєтності, на які потім його родичі із цієї, із Великої України, як вони називають, просто-на-просто не могли до них ніяк достукатися і не могли їх, скажімо там, перевести у свою власність.

Через те мені видається, що цей наш вихід на таку міжнародну арену у цьому питанні є для України, справді, дуже важливий і його потрібно унормувати. Це важливо, справді, особливо сьогодні, коли є третя хвиля економічна хвиля еміграції української, це коли люди їдуть на заробітки. Це так стосується їх так само. Через те "Блок Юлії Тимошенко" буде голосувати за цей законопроект, він конче потрібний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

 

11:07:11

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, фракція Партії регіонів також буде підтримувати цей законопроект, але я попросив слова з тим, аби звернути увагу Міністерства юстиції України, користуючись присутністю тут заступника міністра юстиції  Лутковської Валерії Володимирівни, про те, що сьогодні заповіти посвідчуються в державних нотаріальних контрах. І чи знається Міністерство юстиції, що обласні управління  юстиції, що робиться в цих державних нотаріальних конторах, коли людині необхідно прийти і здійснити якійсь той, чи інший запис, чи той, інший акт? Черги займаються людьми звечора, зранку, черги невиносимі.

Взагалі, шановні колеги, якби ми з вами зараз приймали рішення про заслухання того, чи іншого питання на парламентських слуханнях, я би, наприклад, запропонував послухати питання про ліквідацію черг, в яких змушений стояти український громадянин, чи то намагаючись отримати довідку, чи навіть примітивно намагаючись оплатити о ту шалену квартплату, чи намагаючись здійснити якісь інші акти, це те, це те, з яким, і з чим колись, за часів Радянського Союзу весь час боролися. Сьогодні ці часи, на превеликий жаль, повертаються у гіршому варіанти, коли черга забирає вільний час і являється, на мою думку, відкритим і відвертим приниженням українського громадянина. Чи в БТІ, чи в землевпорядників ви не зможете в спокійній, нормальній атмосфері і відповідь отримати, і отримати необхідний вам документ.

Тому я би просив Міністерство юстиції здійснити таку комплексну перевірку діяльності державних нотаріальних контор, в яких умовах вони працюють, чи там є місце людям, де чекати, чи чому такі шалені черги? Чи не створюються вони, часом, спеціально? Ми повинні життя нашим людям покращувати, а не штучно погіршувати.

А цей законопроект, безумовно, постанову потрібно прийняти і конвенція заслуговує на внесення змін до Цивільного кодексу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, виступи завершено.

Я ставлю на голосування, прошу уваги, пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з  ратифікацією Конвенції про запровадження системи реєстрації заповітів (реєстраційний номер 6697). Прошу голосувати.

 

11:09:57

За-287

Рішення прийнято.

Будь ласка, мікрофон заступника міністра юстиції Лутковській Валерії Володимирівні. Щодо зауважень. Да, з місця можна. Шановні колеги, прошу уваги.

 

ЛУТКОВСЬКА В.В.

Дякую дуже. Шановний головуючий, я хотіла б сказати, що, дійсно, є висловлених декілька зауважень стосовно цього законопроекту. Зокрема, перше зауваження стосується того, що нам пропонується врахувати, що заповідач має право відмовитися від реєстрації заповіту, але при цьому я хотіла б звернути увагу, що стаття четверта конвенції зазначає, що заповідач має право відмовитися від реєстрації заповіту, якщо закон договірної держави не забороняє такої відмови. Тобто відповідно на державу не покладається такий обовязок встановити таке право для заповідача. Тим більше, якщо ми хочемо навести порядок, якщо ми хочемо навести лад із заповітами, які ми на сьогоднішній день… ми знаємо, що є певні проблеми, то, відповідно, реєстрація має бути для всіх. І якщо буде можливість не реєструвати заповіти, то це не вирішить проблему і не буде реальної реалізації Конвенції.

Крім того, пропонується врахувати, що протягом життя заповідача факт реєстрації заповіту не підлягає розголошенню. Справа в тому, що це вже знайшло своє відображення у статті 8 Закону України "Про нотаріат”. Зокрема, у частині восьмій… статті 8 цього закону пропонується визначити, що витяг зі спадкового реєстру про наявність складеного заповіту за виключення заповідача видається тільки після смерті заповідача. Тому це вже враховано як таке.

Пропонується вилучити з проекту зміни до статті 13.04 Цивільного кодексу України про реєстрацію спадкових договорів, оскільки Конвенція передбачає реєстрацію лише заповітів. Але відповідно до статті 11 Конвенції кожна договірна сторона… держава має право на умовах, які визначені нею, поширити систему реєстрації заповітів на будь-який інший заповіт, не зазначений у статті 4 або будь-який інший документ, тобто це означає, що держава є вільною, на що саме вона може поширити дію цієї Конвенції.

А відповідно до суті спадкового договору. Це якраз є той документ, на який необхідно поширювати реєстрацію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, усе, да?

Шановні колеги, от пояснення ми почули від Міністерства юстиції. Якщо ми сприймаємо ці пояснення і роз’яснення, то у нас були підстави всі поставити прийняття цього закону в цілому, щоб далі ми знову не тягнули і не відтягували, і не відкладали прийняття остаточного рішення. Немає заперечень?

Оскільки немає жодного заперечення, я ставлю на голосування пропозицію про прийняття проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції про запровадження системи реєстрації заповітів в цілому як закон. Реєстраційний номер 6697. Прошу голосувати.

 

11:13:15

За-284

Закон прийнято. Дякую.

Шановні колеги, зараз нам належить розглянути два законопроекти у плані їх включення до порядку денного. Якщо Верховна Рада України підтримає її включення до порядку денного, у нас буде можливість розглянути їх на вечірньому засіданні за умови, що будуть рішення комітетів відповідні. Пропозиція зрозуміла, сприймається?

Тому я зараз ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного  проекту Закону про недопущення обігу в Україні небезпечної продукції (реєстраційний номер 7094). Прошу голосувати.

 

11:14:12

За-251

Рішення прийнято.

Я прошу на 16 годин доповідача і від уряду, від Президента, точніше кажучи, бути готовим до розгляду цього питання.

Тепер ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (щодо фінансування чергових місцевих виборів) (реєстраційний номер 7142). Прошу голосувати.

 

11:14:58

За-245

Рішення прийнято.

Аналогічно прошу комітет підготуватися. Якщо не буде комітет готовий на 16 годин, значить в четвер тоді обов’язково ми маємо розглянути і остаточно прийняти рішення.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань, які стосуються ратифікації угод. Оголошую до розгляду проект Закону про ратифікацію Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про передачу засуджених осіб (реєстраційний номер 0171). Доповідач – заступник міністра юстиції Лутковська Валерія Володимирівна, співдоповідач – голова Комітету в закордонних справах Білорус Олег Григорович. І прошу дуже  коротко і стисло.

 

ЛУТКОВСЬКА В.В. Дякую, шановний головуючий. Шановні народні депутати, пропонується ратифікувати Договір між Україною та Республікою Бразилія про передачу засуджених осіб. Відповідно до цього договору особи, які є  громадянами України, але були засуджені на території Бразилії, зможуть відбувати покарання на території України для їх подальшої нормальної ресоціалізації повернення в суспільство і відповідно громадяни Бразилії зможуть відбувати покарання на території своєї держави. Таких договорів укладено Україною вже багато, це виправдало себе, тому що це дійсно допомагає ресоціалізації  засуджених.

На сьогоднішній день ми не маємо жодного бразильця в нашій тюрмі, але ми при цьому маємо двох громадян України, які відбувають покарання на території Бразилії. І відповідно прошу підтримати нашу пропозицію щодо ратифікації цього договору. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, можливо є запитання, шановні колеги. Якщо є, будь ласка, запишіться, якщо немає, тоді   не записуйтесь. Прошу прізвища народних депутатів.

Сергій Подгорний, будь ласка, ваше запитання.

 

11:17:10

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановний доповідачу, у мене питання дуже цікаве і дуже актуальне саме сьогодні, враховуючи, що ви представляєте Міністерство юстиції. Сьогодні в деяких областях управління юстиції реєструють порушення Закону про політичні партії, так  звані клони політичних організацій. Як ви до цього ставитесь і що ви пропонуєте діяти в цьому випадку наших партійним організаціям?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть мікрофон.

Шановні колеги, ми домовились з вами, що ми будемо по суті обговорювати питання. Якщо є проблема поставити питання Міністерству юстиції, я прошу вас на наступний пленарний тиждень у п’ятницю „на годину Уряду” запросити представника від Міністерства юстиції і всі питання ми з’ясуємо, точніше кажучи, міністра, бо на цей пленарний тиждень запрошений міністр соціальної політики та праці.

Григорій Смітюх, будь ласка.

 

11:18:05

СМІТЮХ Г.Є.

Григорій Смітюх, Партія регіонів. У мене таке запитання. Безперечно, що та статистика, яка ви говорите, дуже вона хороша, тому що тільки два українці, які засуджені на території Бразилії, це позитив і говорить про те, що українці добросовісно виконують законодавство в тій країні, де вони проживають.

Разом з тим, в мене питання слідуючого характеру, чи маєте ви  інформацію, ті країни, які ми не ратифікували угоди, але наших громадян чи громадян тих країн, які потребують сьогодні розглянути це питання. Чи є така інформація у вас, щодо необхідності ратифікувати, щоб дати можливість обмінятися цими засудженими?  Дякую.

 

ЛУТКОВСЬКА В.В. Дякую дуже за запитання. Мушу сказати, що тут важко сказати про статистику в зв’язку із тим, що у нас є двосторонні договори, є багатосторонні договори і  робота по передачі засуджених до держави, громадянами якої вони є,   вона ведеться постійно.  Можу сказати, що десь в середньому в тиждень ми передаємо, приймаємо рішення про передачу 5-6 осіб. 

Стосовно того, що необхідно зробити в подальшому, то тут можу сказати, що ця робота також ведеться, Указом Президента створено відповідну експертну  групу, яка постійно працює над тим, щоб ця договірна база збільшувалась і, відповідно як тільки з’являється інформація про засудження українців на території іншої держави, ми намагаємось якомога скоріше укласти відповідний   договір і зробити так, щоб він набув чинності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерія Володимирівна. Сідайте,  будь ласка.

Олег Григорович Білорус, голова Комітету. Співдоповідь комітету,  будь ласка.

 

11:19:43

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет у закордонних справах уважно  розглянув і обговорив цей законопроект, прийняття, його ратифікація, забезпечить  сторонам можливість надавати одна одній, країна країні взаємну правову допомогу щодо передачі засуджених осіб для відбування покарання в тій державі, громадянами якої  вони є. Це нормальна міжнародна практика і вона показала себе продуктивною з точки зору ресоціалізації і реабілітації засуджених осіб, а також забезпеченню людських прав.

Прийняття цього  закону не потребує додаткових фінансових витрат з державного бюджету, Головне науково-експертне управління вважає за доцільне ратифікацію  договору між Україною  і Бразилією. І Комітет з питань регламенту не знайшов жодних зауважень.

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності вважає за доцільне прийняття зазначеного законопроекту. Прошу підтримати рекомендаційне рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, до голови комітету є запитання? Олег Григорович, є запитання в Сергія Шевчука. Будь ласка, мікрофон.

 

11:21:23

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. Сергій Шевчук, фракція „БЮТ – „Батьківщина”. Шановний голово комітету профільного, скажіть, будь ласка, наскільки актуальним є це питання, на яке ми витрачаємо стільки часу? Адже ні одного бразильця немає в українських тюрмах і лише два українця в тюрмах Бразилії? Чи це справді нагальне, актуальне питання? От я знаю, що недавно наш гарант був у Гонконзі і порекомендував створити безвізовий режим. Це означає, що в Україну тепер потенційно можуть мільйони жителів не лише Гонконгу, а й цілого Китаю приїжджати і вчиняти тут будь-які речі, і це набагато актуальніше, ніж в Бразилію, де ні одного бразильця не сидить в тюрмі. Для чого ставити питання, яке не є сьогодні важливими для України?

 

БІЛОРУС О.Г. Шановний колего, це звичайна рамкова угода країни в умовах глобалізації, інтенсифікації  міжнародних, торгівельних економічних, гуманітарних зв’язків заключають ці угоди. Навіть, якщо один засуджений, він має людські права і повинні ми йому, як держава, гарантувати. Мова йде про ресоціалізацію -  відновлення цієї людини в суспільстві. Тому заступник міністра доповідала, що кількість таких засуджених з обох боків зростає. Щоденно доводиться вирішувати долю приблизно долю 5-6 осіб, і це наростаючий процес. Тому, безумовно, угода, яка підписана, повинна бути ратифікована нашим парламентом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Григорович. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, є потреба обговорювати це питання? Немає? Є? Будь ласка, тоді запишіться. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Так, будь ласка, покажіть, від депутатів хто виступати буде? Прізвища прошу вивести на табло. Григорій Смітюх, Тарас Чорновіл і Володимир Яворівський.

 

11:24:14

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Смітюх, Партія регіонів. Безперечно, цей закон, який має двохстороннє відношення між нашою країною і Бразилією, потрібно його ратифікувати. Тим більше, що він не несе якусь загальнонаціональну чи іншу проблематику, яка є і потребує додаткового обговорення.

Але, разом з тим, я скористався можливістю вийти на цю трибуну з приводу того, що, безперечно, що двосторонні угоди треба тільки прівєтствувати. І коли вони підписуються, і мають паритетні начала. То, що до мене виступав тут представник із фракції БЮТ, я не одноразово підтверджував своїми діями, виступами і законодавчими актами, які вносяться до Верховної Ради відносно того, що Україна потребує і в тому числі і Міністерство закордонних справ, і Міністерство юстиції активізації своєї роботи на поприщі того, щоб паритетні наші відношення будувалися не тільки на ратифікації таких угод, які ми сьогодні розглядаємо. А на таких угодах, які стосуються значної частини нашого населення. Чому я кажу.

Ви знаєте, що українців працює більше 5 мільйонів за кордоном. Вони еміграційний мають статус в плані часового періоду. Тому що влітку ця частина збільшується, взимку зменшується. Але загалом це стосується дуже великої частини населення, нашого населення. І безперечно, що населення, яке працює за кордоном або тимчасово находиться за кордоном, вони потребують захисту нашого. Або хоча би відношення такого, яке надає наша країна. Ну, в частині візового режиму. Ми нєоднократно піднімали питання відносно візового режиму з тими країнами, з якими у нас є відкриті ворота.

Безперечно, що Європейський Союз там нам говорить, що буде розглянуте це питання осінню-зимою, але є дуже багато країн, яким ми даємо  безвізовий режим, а в нашу сторону це питання не піднімається, не обговорюється і так дальше. Я рахую, що в цій частині ми як держава і наш законодавчий орган недостатньо приділяє уваги для того, щоб захищати права  наших громадян.

Тому я б звернувся і до Міністерства юстиції в цілому, і до Міністерства закордонних справ, і до комітету, що цю роботу треба пожвавити, і що цю роботу треба активізувати для того, щоб, дійсно, турбуватися за наших громадян.

А цю угоду, не дивлячись на те, що вона  має такі незначні статистичні  дані,  треба ратифікувати, вона буде  позувати на майбутнє, як питання, яке вже врегульовано. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл. Мікрофон, будь ласка, увімкніть. Позафракційний. І потім Володимир Яворівський.

 

11:26:53

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Народний депутат Тарас Чорновіл, депутатська група „Реформи заради майбутнього”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я так само хочу попросити вас про підтримку  ратифікації даної  угоди у зв’язку  з тим, що, перше, вона, дійсно, створює умови для більш повного заповнення фону  прав людини, прав громадян України, які можуть попасти у дуже погану ситуацію за кордоном, особливо у країнах, де, ми знаємо, пенітенціарна система  є, дійсно,  у достатньо жахливому стані.

А що  стосується дуже вузького  обсягу потреби у  цьому законі, я би хотів  тут  зробити певне застереження. Ми знаємо, що Бразилія нарощує свій  туристичний потенціал, що там відбудеться, крім того, ряд потужних спортивних змагань: і Олімпійські ігри, і Чемпіонат світу, велика кількість  українських громадян будуть виїжджати  до цієї країни, і там можуть статися особливо підчас масовий акцій певні непорозуміння, можливо, навіть якісь  дрібні хуліганські дії з боку наших громадян, і можемо собі уявити, які їх буде стан, коли вони опиняться там у тих тюрмах.

Сьогодні  мова йде про двох людей, яких ми теж повинні захищати,  навіть якщо це одна людна, ми повинні для цього приймати  відповідні рішення. Може йти мова про значно більшу кількість  людей. Тому, очевидно, що треба проголосувати за ратифікацію цієї угоди.

Але я би хотів тут звернути увагу якраз і Міністерства юстиції, ми повинні виробити дуже чіткий механізм і зробити його публічним, щоб про нього знали і наші громадяни, і щоб знали про нього договірні сторони, що люди, які будуть передані в Україну для відбування покарання тут, дійсно, за вчинений злочин будуть його відбувати. Або ж у випадку якщо наш суд вважатиме, що вони не винні або їхня вина доказана не повністю, або міра покарання визначена надмірною, то в такому випадку, щоби перегляд відбувався в дуже чітких функціях, чітких нормах щодо нашої судової системи, щоб не можна було це зробити якимось кулуарним вольовим рішенням, щоб це не було звільнення цих людей з під варти, з під утримання, не відбувалося в корупційний спосіб. Це ті кроки, які нам потрібно зробити в дальшому, хоча частково вони вже й сьогодні врегульовані. А що стосується самого Закону про ратифікацію, я прошу всіх підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, фракція БЮТ. Будь ласка.

 

11:29:27

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

„БЮТ – „Батьківщина”, Кіровоград, Володимир Яворівський. Шановні колеги, хоч і сьогоднішній наш порядок денний нагадує порожняк, який гонять, але при всьому при тому якісь є питання, які привертають і суспільну увагу, і це і в тому числі. Я, маючи такий інформаційний привід, хотів би сказати ось що. Звичайно, ну приємно про те, що тільки два українці аж так далеко, аж до Бразилії забралися два наших злодійчуки, яких там на чомусь там піймали і тому подібне. Що всього на всього два. Але, я вважаю, що справді нам потрібно проголосувати за цей документ ще хоча б тому, що Бразилія хоч і дуже далека від нас країна, але я хотів би нагадати про те, що у Бразилії є колосальний український сегмент.

Ми колись із Юрієм Щербаком і Юрієм Костенко, який мене не слухає зараз, ми колись побували у штаті Парана – це дивовижний штат, де ще в кінці XIX століття заїхали українці ще тієї стефанівського того набору, і які зберегли у містечку Придандополос, мають свої українські школи, зберегли українську мову, під вікнами майже у кожного цвітуть соняшники. Подумайте, це майже півтора століття пройшло з того часу. І Юрій Костенко он підтвердить, що коли ми приїхали до цього штату Парана, величезний оркестр негрів грав „Ще не вмерла Україна…” на цьому… на майдані цьому паранському.

Через те ще раз кажу, це колосальний приклад тих українців, які переїхали туди, що вони  зберегли свою ідентичність, зберегли свою мову. Сьогодні нам тут на нашій рідній землі хочуть нав8язати зовсім іншу мову. Через те, я переконаний, нам треба проголосувати за те, щоби мати  нормальні цивілізовані стосунки і в цьому плані із Бразилією, яка… до речі,  тоді, Юрію, ви пригадуєте, вона тоді була, Бразилія, в страшній стагнації, сьогодні бразильська економіка на такому доброму підйомі, тобто нам треба повернути голову в той бік і багато чого в них повчитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Ставлю на голосування пропозицію про схвалення проект Закону України про ратифікацію Договору між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про передачу засуджених осіб (реєстраційний номер 0171). Прошу голосувати.

 

11:32:20

За-268

Закон прийнято. Дякую. 

Оголошую до розгляду проект Закону про ратифікацію Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми.

Доповідач – заступник міністра юстиції Лутковська Валерія Володимирівна і співдоповідач – голова Комітету у закордонних справах Білорус Олег Григорович. Будь ласка.

 

ЛУТКОВСЬКА В.В. Дякую дуже. 

Шановні народні депутати, прислухавшись вже до побажання стосовно того, щоб ратифікувати  і приєднуватися до тих документів, які захищають максимальну кількість людей, ми пропонуємо підтримати ратифікацію Конвенцію ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми.

Мушу сказати, що ця Конвенція є одним з комплексних документів, які якраз і встановлює міжнародні стандарти співробітництва всіх держав-членів Ради Європи стосовно протидії торгівлі людьми.

Метою цієї конвенції є захист жертв торгівлі людьми, запобігання  торгівлі людьми як такому, забезпечення ефективного кримінального переслідування осіб, які здійснюють торгівлю людьми або задіяні в експлуатації жертв таких злочинів.

Ратифікація цієї конвенції надасть можливість Україні, поряд з іншими державами, які приєднались до цієї конвенції, впроваджувати сучасні міжнародні правові стандарти у сфері боротьби з торгівлею людьми, що сприятиме подальшому подоланню статусу транзитної держави, через кордони якої постачається живий товар.

Прошу підтримати ратифікацію цієї конвенції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерія Володимирівна.

Шановні колеги, є запитання до… Будь ласка, запишіться.

Сергій Шевчук, будь ласка. Інші запишіться. Я вже оголосив: Сергій Шевчук. Потім – Юрій Кармазін, як іменинник.

 

11:34:09

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Володимир Михайлович! Сергій Шевчук, фракція „БЮТ – „Батьківщина”.

Шановна Валерія Володимирівна, скажіть, будь ласка. Згідно Закону про Регламент – і ви це дуже добре знаєте як досвідчений юрист – в разі ратифікації будь-якого договору чи конвенції обовязково слід подавати проекти законів України, що випливають з цієї конвенції, у даному випадку законів, що унеможливлюють торгівлю людьми з боку України як країни-постачальника. У мене запитання: чому Мінюст і ви як керівник не підготували для Президента такі пропозиції, що він подає сьогодні на ратифікацію голу конвенцію? Невже ви вважаєте, що наше українське законодавство в цьому плані таке досконале, що це Європа до нас приєднується, а не ми маємо адаптувати своє законодавство до європейських норм?

 

ЛУТКОВСЬКА В.В. Я дякую за запитання, Сергій Володимирович. Але хотіла б звернути вашу увагу, що наступним в порядку денному стоїть проект закону, який якраз і є імплементаційним до цієї конвенції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так… Юрій Кармазін, будь ласка. Юрій Анатолійович…

 

11:35:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановна Валерія Володимирівна, я буду голосувати, безумовно, за цю ратифікацію. Хотів би тільки вас запитати дві речі.

Перше. Чому ми з 2005 року – бо підписали ми ще 17 листопада 2005 року – не ратифікували цю конвенцію, адже це конче було необхідно? За цей час мінялися кілька урядів, уже змінилися президенти, але це однозначно, що не йшло на користь України.

І друге питання, як ви думаєте реалізовувати ті зауваження науково-експертного управління головного, яке дало, зокрема, по притягненню юридичних осіб за передбачені цією конвенцією діяння, ну, і за… по іншим параметрам, по яким давалися зауваження? Дякую.

 

ЛУТКОВСЬКА В.В.  Дякую дуже, Юрію Анатолійовичу. 

Можу сказати, дійсно, ця конвенція була підписана тільки в 2005 році і я шкодую про те, що ми не приєдналися повністю, що ми не ратифікували цю конвенцію раніше. Але мушу сказати, що на сьогоднішній день це питання, дійсно, є конче актуальним і ми вже це просто зрозуміли, тому і виносимо це на ратифікацію. Це питання є актуальним в звязку із нашим намаганням вступити в діалог щодо безвізового режиму з Європейським Союзом. Без цього питання цей діалог буде просто неправильним.

Що стосується питання стосовно відповідальності юридичних осіб, кримінальної відповідальності, зокрема, юридичних осіб, то мушу сказати, що на сьогоднішній день у законопроекті, який розроблений Мінюстом з метою імплементації конвенції, пропонується встановити як раз відповідальність перевізників юридичних осіб з невиконання, або неналежне виконання обовязку перевіряти перед початком міжнародного пасажирського перевезення документів, які дозволяють вїзд на територію іншої держави. Тому деякі питання відповідальності юридичних осіб вже передбачені в законопроекті, який буде розглядатися наступним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, будь ласка.

 

11:37:25

СМІТЮХ Г.Є.

Шановна Валерія Володимирівна. Григорій Смітюх, Партія регіонів.

У мене до вас два питання. Будь ласка, скажіть, чи є в вас інформація відносно того, де Україна потребує негайного втручання зі сторони держави, де наші громадяни знаходяться, так сказати, в неволі, або їх продали, по прямому говорячи, і находяться в трудовій… або сексуальному рабстві з країн: чи Близький Схід, чи Європа, чи інші країни? Де статистика, яка вона вражаюча є? Тому що із засобів масової інформації свідчить про те, що більше сто тисяч наших жінок знаходиться сьогоднішній день, в так називаємому сексуальному рабстві, що можна прирівняти до торгівлі… торгівлі людьми. І що в цьому плані необхідно нам, як законодавчому органу, на ваш погляд, або уряду робити негайно?

 

ЛУТКОВСЬКА В.В.    Дякую дуже за  запитання. Стосовно статистики, на жаль, статистикою конкретно я не володію. В разі необхідності ми готові надати таку статистику, тому що це питання не Міністерства юстиції, але в разі необхідності уряд таку інформацію надасть.

Що стосується того, що необхідно зробити законодавчо, то ми вважаємо, що принаймні 90 відсотків проблем, які виникають на сьогоднішній день, ми вирішимо у зв'язку із прийняттям, принаймні, у першому читанні того законопроекту, який є імплементаційним і який йде наступним у порядку денному.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, сідайте, будь ласка, час вичерпано. Олег Григорович Білорус від комітету.

 

11:38:56

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Комітет у закордонних справах уважно обговорив внесений Закон України "Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми” і рекомендує його до прийняття Верховною Радою. Реалізація закону удосконалить механізми захисту прав жертв торгівлі людьми, дозволить запобігати торгівлі людьми і забезпечить більш ефективне кримінальне переслідування осіб, які причетні до торгівлі людьми у всіх її формах. За даними Міністерства юстиції жодних наслідків негативних для бюджету не буде.

Комітет з європейської інтеграції підтримує ратифікацію, комітет з національної безпеки також підтримує ратифікацію. А що стосується Головного науково-експертного управління, то воно наполягає на тому, щоб розробити цілий ряд імплементаційних законопроектів, що, очевидно, потребуватиме значний час. Прошу підтримати рекомендаційне рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Григорович, сідайте, будь ласка. Не бачу запитань.

Шановні колеги, є потреба обговорювати чи ми будемо приймати рішення? Ну, будь ласка, запишіться на обговорення. Прошу, висвітити, хто від фракцій буде виступати. Григорій Смітюх, після нього буде виступати Юрій Кармазін.

 

11:40:50

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимире Михайловичу. Григорій Смітюх, Партія регіонів.

Я взяв це слово, тому що я рахую, що Україна опинилася на межі тої пропасті, яка унеможливлює подальше зволікання у прийнятті тих чи інших мір, щоб унеможливлювали той стан жахливий, який сьогодні є по відношенню до громадян України, особливо це стосується наших жінок.

Ви знаєте, що із засобів масової інформації, на жаль, що у нас немає статистики. А я рахував би, що при такому розгляді такої інформації Міністерство внутрішніх справ або інші органи, Міністерство закордонних справ повинні надавати, а скільки ж фактів сьогодні відображено або хоча б ведеться чи не ведеться облік таких, скільки людей наших продано або продається в тій чи іншій країні. А ви знаєте, що у нас є дві проблеми: це, що стосується сексуального рабства, в якому знаходяться жінки, і що стосується трудового рабства, де наші громадяни опиняються в тій чи іншій країні, потім у них забирають документи, і потім вони вимушені відпрацьовувати свої трудодні для того, щоб заробити собі можливість повернутися на Батьківщину. І на жаль, на мій погляд, така вражаюча статистика, яка сьогодні є, і це стосується, на жаль, і європейських країн, тому що в Європі, що ми говоримо, що це цивілізовані і демократичні країни, то наша статистика говорить або засоби масової інформації, або розслідування журналістські говорять про те, що таких випадків дуже і дуже багато. Це не одиниці, не сотні – це сотні тисяч. І тому держава не може зволікати.

Мені, на жаль, немає інформації сьогодні подивитися. А чи знаєте ви приклад, коли би в нашій країні з європейських країн хтось був у трудовому чи сексуальному рабстві. Я такого випадку не знаю, даже із засобів масової інформації, включаючи електронні.

Тому я рахував би, що сьогоднішній… звернути увагу Міністерства внутрішніх справ, Міністерства закордонних справ і безперечно, що Міністерства юстиції, в тій частині, що держава і органи, на які покладено виконання своїх зобов’язань, не достатньо працюють на том, щоб захищати і відстоювати права громадян. І я рахую, що недостатньо робляться ті заходи, які б унеможливлювали опинитися нашим громадянам по тим чи іншим причинам у трудовому чи сексуальному рабстві.

Я безперечно підтримую цей крок, що стосується ратифікації цієї угоди. Але одночасно звертаю увагу, що країна повинна і вимагати від країн, які підписують з нами угоду, дотримання законодавства, відповідно їхні органи повинні допомагати нашій країні відслідковувати ті тенденції, їх, так би мовити, піднімати з тіні і допомагати, щоб нашим громадянам було забезпечення права і свободи в цій частині. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".

 

11:43:54

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, сьогодні у питанні до заступника міністра я запитав: чому з 2005 року, коли ми ратифікували цю конвенцію, Україна підписала від імені України, ми не ратифікували її і чому не запровадили все що там написано? Адже це надзвичайно потрібна конвенція для держави і вона дуже давно мала бути ратифікована, і ми мали по ній працювати, ми мали напрацювати цілий комплекс законодавств. Мені відповідають, що не було когось конкретно відповідального. Шановний та уряд, вся держава відповідальна. Тому що статтею 16 тут передбачено, пункт 5, що кожна сторона вживає таких заходів, які можуть бути необхідними для запровадження програм з репатріації із залученням національних міжнародних установ і неурядових організацій, що ці програми спрямовані на уникнення повторної віктімізації. Що 19 стаття передбачає, що кожна сторона розглядає питання про вжиття таких заходів, які можуть бути необхідними для визнання згідно з національним законодавством злочинами, користування послугами, які є предметом експлуатації. Це хіба не те ми бачимо в розслідуваних кримінальних справах про те, що вивозили наших людей в рабство. Або візьміть подивіться на санкції, які передбачені статтею 23 чи стаття 28 захист жертв, свідків та осіб, які співробітничають із судовими органами. А тут передбачається і захист жертв, і свідків, які дають покази і навіть члени родини осіб згаданих в цих пунктах.

Тому у всьому цивілізованому світі весь цей комплекс заходів вживається, у нас ні. І треба зараз вносити зміни не тільки до Кримінального кодексу, до маси законодавчих документів, які випливають із цієї конвенції. Це конвенція, яка заробить захищеними наших громадян за кордоном. Це конвенція, яка дозволить цивілізовано співпрацювати нашим правоохоронним органам.

І я хочу подякувати Головному науково-експертному управлінню, яке дещо помітило із того, що треба, правда,  не все, але воно зокрема і побачило, що треба визнавати не тільки торгівлю людьми кримінально-карними в зв’язку з цією конвенцією, а й використання послуг, що надають такими  торговцями, якщо ці люди знали про факт торгівлю людьми і усвідомлювали, що  вчиняють такі правопорушення. 

Ви знаєте, що ця конвенція передбачає прискорену видачу документів особами, які стали постраждалими, і інші способи захисту наших людей. Тому я думаю, що скільки є людей, 400 карточок є, 400 карточок має бути сьогодні проголосовано за цю конвенцію із дорученням уряду, Володимире Михайловичу, і нашим комітетом всім правовим прийняти заходи законодавчого врегулювання цієї конвенції і імплементації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Шевчук, фракція БЮТ.

 

11:47:07

ШЕВЧУК С.В.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Перш за все я хочу сказати, що не варто перебільшувати значення конвенції. Якщо ми приймаємо конвенцію, а не подаємо ніяких імплементаційних законопроектів, то це просто пустий звук, навіть у такій важливій темі, як торгівля людьми.

Сьогодні в порядку денному дві конвенції: торгівля людьми, і Конвенція щодо кіберзлочинності. Я хочу привести приклад, як ми ратифікуємо 400 голосів, пане Юрію Кармазін, і думаємо, що ми все зробили, а ми не зробили нічого. Бо коли п’ять років тому ратифікували Конвенцію по кіберзлочинності, не вказали, який же уповноважений орган. І п’ять років ми нічого майже не діяли.

Сьогодні коли ми говоримо про важливу тему „торгівля людьми”,  я задав запитання представнику Мін’юсту, а де ж законодавчі ініціативи, що виходять з цієї конвенції, вимоги до держав учасників, які підписали цю конвенцію? І що ж я почув? Я почув, що наступний законопроект це є якраз цей імплементаційний закон. Йдеться про те, що в питанні боротьби з торгівлею людьми, з торгівлею підлітками, дітьми, жінками, найбільш слабка ланка  це виявляється перевізники. І про це  власне і йде наступний закон.

Так, шановні представники Мін’юсту, невже ви не розумієте, наскільки складна, багатогранна ця тема, що тема ця стосується не лише перетину кордону, що йдеться про  фірми, які обіцяють працевлаштування і свідомо вводять в оману наших громадян, особливо молодого віку. Йдеться  про туристичні фірми, які сьогодні не несуть ніякої відповідальності і, до речі, декілька законопроектів, які сьогодні ми розглядаємо, щоб ці фірми ще не  обов’язково були ліцензовані. Йдеться про осіб, які вербують і не лише особи, а цілі організації вербують малозабезпечених свідомих громадян,   знаючи,  що їх цікавить. І саме головне  мабуть, що очікують оті  жертви. А де ж державний, соціальний  правовий захист цих громадян?

Чому Мін’юст сьогодні не розробив ці законопроекти, а по суті підвів Президента, оскільки це поспішний проект, це поспішна ратифікація, бо ми до цього не готові і знову будемо 5 років розробляти законопроекти? Чому? Тому, що це надзвичайно прибутковий бізнес, бізнес, прибутки яких після  наркотиків і зброї йде на третьому місці. Мабуть є просто опасіння торкатися цього бізнесу. І, на жаль, нині діючі владні структури це опасіння просто проявляють і в сьогоднішній день.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено. Хто ще наполягає на виступі? Немає.

Я вношу пропозицію, яка є пропозицією комітету, про схвалення проекту Закону України як Закону про ратифікацію Конвенції   Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми. Реєстраційний номер  0176. Прошу голосувати.

 

11:50:28

За-312

Закон прийнято.

Шановні колеги , нам треба розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності перевізників, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення. Це, до речі, у розвиток конвенції, яку ми щойно схвали. Реєстраційний номер 7010. Я прошу розглянути за скороченою процедурою.  Прошу голосувати цю пропозицію. Роман Миколайович, голосуйте.

 

11:51:07

За-236

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра юстиції Лутковська Валерія Володимирівна і співдоповідач – голова комітету Білорус Олег Григорович.

 

11:53:02

ЛУТКОВСЬКА В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати,  ми пропонуємо проект, який, як нам здається, принаймні дозволить більш ефективно використовувати ті можливості, які надаються конвенцією, яка була проголосована кілька хвилин тому, для реалізації в Україні. Зокрема мова йде про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності перевізників, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення.

Ми вважаємо, що ми вирішимо більшість проблем, які існують із торгівлею людьми у випадку, якщо запровадимо процедуру: по-перше, перевірки прикордонником при перетинанні державного кордону не тільки паспорту громадянина України, але й документів, які дозволяють, які надають право  на в’їзд на територію іншої держави. Крім того, такий же обов’язок покладається і на перевізника, на перевізника, який  здійснює міжнародні перевезення.

На сьогоднішній день така відповідальність відповідно до закону встановлено лише для авіаперевізників. Вони перед тим, як дозволити особі зайти на борт літака мають перевірити не тільки наявність у нього квитка, але й мають перевірити право на в’їзд на територію тої держави, до якої цей літак прямує. Відповідно саме такий обов’язок ми пропонуємо покласти і на інших перевізників: на перевізників авто, на залізничних перевізників, ну, і відповідно  на авіаперевізників як таких.

Тому ми просимо підтримати цей законопроект, тому що він дозволить вирішити певну кількість проблем, яка виникає у зв’язку із торгівлею людьми. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Григорович Білорус, будь ласка, рішення комітету.

 

11:53:02

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати, Комітет у закордонних справах обговорив внесений  проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності перевізників, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення. Цей імплементаційний закон. І комітет за участю заступника міністра обговоривши, мав достатні підстави для рекомендацій Верховній Раді ратифікувати цей закон.

Разом з тим, слід відзначити, що це лише один із імплементаційних законів. Буде потрібна ще низка інших. І що стосується наслідків до витрат державного бюджету, то негативних наслідків тут нема. Ряд комітетів підтримали ратифікацію. Головне науково-експертне управління вважає можливим прийняття даного законопроекту за основу. Прошу підтримати рішення комітету у закордонних справах і голосувати за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Хто наполягає на обговоренні, прошу записатися. Прошу прізвища вивести народних депутатів на інформаційне табло. Григорій Смітюх.

 

11:54:33

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимир Михайлович. Шановні народні депутати! Я підтримую прийняти цей закон за основу і одночасно скористаюся можливістю того бачення цієї проблеми, яка стосується і щодо міжнародних перевезень. І в частині того, що ви пам’ятаєте, що мій законопроект, який находиться за номером 2232, від 6.04.2009 року, уже 2 роки находиться у Верховній Раді і на жаль, Володимир Михайлович, він так і не вноситься на друге читання. Тому що він був відправлений в комітет для опрацювання у другому читанні. І цей закон говорить про те, що закон про внесення змін до діючого законодавства в плані регулювання питань, міграційних питань. Я хотів би, щоб, Володимир Михайлович, цей закон поставився. Тому що ми говоримо про пасажирські перевезення або відповідальність перевізників за те, що на території України або з території України відбувається  міжнародні перевезення, і це стосується  того незаконного перебування громадян інших держав, які перебувають  незаконно на території України або повертаються  через територію України. Це говорить про те, що це дає додаткові питання правоохоронним органам  в плані того, що не  забезпечується достатній контроль  за цією кількістю громадян, які перебувають на Україні, а тільки китайців по деяких статистичних даних у нас знаходиться біля 300 тисяч нелегально на території України. І це  є загроза  саме. Яким чином  ця  загроза на Україну проникає?  Безперечно, з тими перевізниками, які  виконують міжнародні перевезення.

І я   хотів би, щоб посилення відповідальності не тільки в частині того, що  незаконно перевозять,  несли ці компанії, але й також і органи інші, які контролюють  перевезення в частині  перетину кордону виконувались.  І мій закон був  спрямований на те, щоби ці норми були посилені  і  правоохоронним органам таким, як прикордонні служби та іншим, надані більш ширші права. І, на жаль, чомусь цей закон довгий час находиться  на другому читанні, два роки лежить у комітеті, а такий закон, як цей, ми розглядаємо, він 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СМІТЮХ  Г.Є. … вноситься і тут же розглядається. Тому я логіки цієї не розумію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,   оскільки завершено обговорення, більше виступаючих немає, точніше бажаючих виступати  немає, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відповідальності  перевізників, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення) (реєстраційний номер  7010). Прошу голосувати.

 

11:57:42

За-288

Рішення прийнято.

Будь ласка, Юрій Кармазін.

Я попросив би, Валерія Володимирівна,  зараз ви  скажете,  можливо, ми його вже остаточно приймемо. Будь ласка, Юрій Кармазін.

 

11:57:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний Володимире Михайловичу, я не буду просити вас, щоб прийняли остаточно. Я хотів би, щоб ми зараз  прислухались до того, що написано на сторінці  другій у зауваженнях науково-експертного управління, яке пропонує у відповідності до статті 20 криміналізувати окремі діяння, які зараз тут штраф передбачений, і передбачити, щоби внесли зміни щодо відповідальності і коли злочин вчинений злочинною організацією до статті 67 Кримінального кодексу. Бо коли ми з вами приймемо зараз, то потім не зможемо згідно нашого Регламенту добавити ці статті, а зараз було б слушно, щоб ми за це проголосували як концепцію, що ми за це погоджуємося, Володимир Михайлович, і тоді б, так сказати, розкрили би шлях для прийняття в другому читанні цього закону вже на зовсім іншому рівні. Дякую, Володимир Михайлович, за можливість надати свою пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерія Володимирівна, будь ласка.

 

ЛУТКОВСЬКА В.В. Дякую, Володимире Михайловичу. Я в даному випадку не буду просити про те, щоб цей проект приймався в цілому як закон, в звязку із тим, що треба, дійсно, доопрацювати. Є певні зауваження науково-експертного управління. І цей проект закону, я сподіваюсь, буде доопрацьований в комітеті.

Що стосується криміналізації деяких діянь, то в будь-якому випадку, Юрій Анатолійович, уряд не полишає працювати із цією конвенцією. І в будь-якому випадку необхідні законопроекти будуть внесені. В звязку із цим я просила б підтримати в першому читанні тільки те, що внесено Президентом. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, отже, доручення комітету оперативно доопрацювати з урахуванням от міркування Міністерства юстиції, а також науково-експертного управління, і винести на остаточний розгляд Верховної Ради України.

У нас ще залишилось для ратифікації два документи. Так ми вже їх після перерви розглянемо чи зразу?

Оголошується перерва до 12 годин 30 хвилин.

 

Після перерви

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Продовжуємо нашу роботу. Треба перерву було не робити.

Шановні колеги, ми продовжуємо розгляд питань, які стосуються ратифікації.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення зміни до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинність" (щодо уповноваженого органу). Доповідач – перший заступник міністра внутрішніх справ України Черних Сергій Петрович. Співдоповідач – перший заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Олійник Володимир Миколайович. Прошу коротко.

 

ЧЕРНИХ С.П.  Шановний  Голово! Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону України про внесення зміни до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинність", який підготовлено Міністерством  внутрішніх справ.

Необхідність внесення змін до Закону України зумовлена тим, що Україна до цього часу не виконала взяті на себе зобов`язання, визначені статтею 35 Конвенцією про кіберзлочинність та не визначила уповноважений орган. Відповідно до зазначеної статті Конвенції кожна договірна держава призначає орган для здійснення  контактів цілодобово впродовж тижня з метою надання негайної допомоги для розслідування або переслідування стосовно  кримінальних правопорушень, пов`язаних з комп’ютерними системами і даними або з метою збирання доказів у електронній формі, що стосуються кримінального правопорушення.

Зважаючи на те, що  переважне число злочинів, пов`язаних із комп`ютерними системами розслідуються та розкриваються органами внутрішніх справ, у проекті закону уповноваженим органом запропоновано визначити Міністерство внутрішніх справ. Цілодобовий контактний пункт  з питань протидії кіберзлочинності буде створено на базі міністерства у межах його штатної чисельності.

Проект зазначеного акту погоджено без зауважень Міністерством фінансів, Міністерством економіки, Міністерством закордонних справ, Міністерством юстиції та Службою безпеки України. Правову експертизу проекту закону проведено Департаментом міжнародного правового співробітництва. Реалізація  акту не потребуватиме   додаткових витрат з Державного бюджету України та забезпечить виконання зобов`язань, взятих на себе Україною після ратифікації конвенції.

Просимо підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запитання є до першого заступника міністра? Прошу записатись на запитання.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Сергій Шевчук, мікрофон, будь ласка.

 

12:32:18

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. Сергій Шевчук, фракція „БЮТ – „Батьківщина”. Шановний доповідачу, ну, не варто переконувати, мабуть, депутатів у важливості приєднання до цієї конвенції. Це всім відомо, адже кіберзлочинність – це злочинність сьогоднішнього дня і майбутньому. Але в мене є два питання.

Перше. Наскільки готові ваші кадри? Ви берете на себе, на свої плечі, надзвичайно велику відповідальність і місію, коли уповноважений орган визначається від держави як МВС. Чи є у вас кадри, чи є у вас підрозділи, чи є у вас фахівці, які можуть хоча би теоретично змагатись з тими сучасними хакерами і обєднаннями їх, які здійснюють тисячі атак в місяць на різні бази даних?

І друге. Ви сказали, що не потребує фінансових витрат. Та ми за те, щоб виділити вам! Ви тільки боріться з цим злом, не так, як попередніх 4 роки, коли нічого не робилося в цьому напрямку.

 

ЧЕРНИХ С.П. Дякую за запитання.

Ну, якщо відверто, то кадри потребують додаткового навчання. Сьогодні підписаний міністром наказ: із другого семестру цього навчального року в Університеті внутрішніх справ вводиться курс лекцій по боротьбі з кіберзлочинністю. У цьому році 3 місяці тому створений підрозділ спеціалізований по боротьбі з кіберзлочинністю, куди ввійшли фахівці з Департаменту Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю, з Департаменту торгівлі… боротьби з торгівлею людьми, інші фахівці з цього напрямку.

І те, що я казав, що не требується додаткового фінансування з держбюджету, то я мав на увазі, що не потребує додаткових, додаткового фінансування створення  цього пункту. Він майже вже створений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Володимир Романович Мойсик, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

12:34:33

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія „За Україну!” Прошу передати слово колезі, Володимиру Бондаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому? Кому? А, Володимир Бондаренко. Будь ласка мікрофон. Мікрофон Бондаренка.

 

12:34:43

БОНДАРЕНКО В.Д.

Да, дякую. Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і Порядок”. Шановний пане заступнику міністра, ми всі добре знаємо, що кіберзлочинність, вона в усьому світі розвинута, вона стосується, як правило, втручання в систему електронного обігу грошей, вона стосується добування незаконним шляхом інформації конфіденційної, вона стосується багатьох інших напрямків, в том числі повязаних із втручанням в особисте життя людей.

Мене хвилює, чи передбачаються якісь заходи в Україні по боротьбі із злочинністю в цій сфері, яка організовується самим правоохоронними службами, коли без відповідних санкцій, зокрема, Служби безпеки України, інші деякі органи втручаються в діяльність сайтів, які сьогодні забезпечують вільний обіг інформації, обмін думками між громадянами, що є корінним правом, яке гарантується Конституцією.

Ми дивимося іноді деякі гострі матеріали, які стосуються Миколи Яновича Азарова, наприклад, були там півтори доби на сайті, а потім зникли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Сергій Петрович, в вас є щось з цього приводу, чи ні, так.

 

ЧЕРНИХ С.П.  Ну, я повторююсь, законопроект був розроблений на виконання доручення Кабінету Міністрів від 22 лютого. І перш за все, це стосувалося можливих шляхів удосконалення механізму протидії злочинам проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх, зокрема, тим, які вчиняються за допомогою мережі  Інтернет.  Те, що питаєте ви, якщо в поле зору співробітників, які будуть займатися боротьбою… кіберзлочинності буде попадати інформація стосовно порушення прав і свобод людини, вони відповідно будуть документуватися та передавати вже готові матеріали до уповноважених органів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, фракція "Наша Україна–Народна самооборона".

 

12:37:14

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Павло Жебрівський, фракція НУ-НС, політична партія „Українська платформа”. Шановний Сергій Петрович, у мене питання до вас слідуючим чином: чи не потребуватиме це розширення штатних одиниць з формуванням такого підрозділу – це раз.

І по-друге, чи не назрів час сьогодні переглянути функції, задачі міліції – раз, і по-друге, при тій заробітній платі, яку сьогодні отримує така величезна кількість… Перепрошую, хто що контролює, той від того і годується, і якщо будуть серйозні специ працювати по кіберзлочинності, чи не будуть вони годуватися від цього всього? Чи не готове міністерство сьогодні переглянути свої задачі і фінансування? Тому що якщо взяти навіть ту Грузію, 70 відсотків розпустили поліцію, підняли заробітну плату в поліції сьогодні вище середнього по Грузії, і, власне, насправді на сьогоднішній день є відповідальність, і там, насправді, не годуються від того, що охороняють. Чи збираєтеся в надрах міністерства ви займатися, фактично, реформами міліцейського підрозділу?

 

ЧЕРНИХ С.П. Дякую за запитання. Ну, в своєму питанні ви на ряд підпитань вже відповіли. Я з вами повністю згоден, і ще з інституту, мабуть, ми вчили и памятаємо, „чтобы помыслы, - на русском языке скажу, - чтобы помыслы и действия были лучше, необходимо улучшать условия проживания, не могут одинаково думать в хижинах и дворцах».

Значит, естественно, над этим мы работаем, и в средствах массовой информации, в засобах массової інформації ви читали, що на сьогодні будуть певні зміни  в оргштатній структурі як міністерства, так і в галузевих службах з метою поліпшення роботи, якості роботи міліції.

А те, що стосується відносно негатива, який на сьогодні, на жаль, є, і є міліціонери, які корумповані, то є служба внутрішньої безпеки, яка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити виступ.

 

ЧЕРНИХ С.П. Займається разом з Генеральною прокуратурою, Службою безпеки і на сьогодні процес самоочищення йде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, дякую, Сергію Петровичу. Сідайте, будь ласка.

Олійник Володимир Миколайович. Будь ласка, рішення Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

12:40:03

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, вельмишановні колеги! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинність”.

Запропоновані зміни до Закону про ратифікацію Конвенції відповідають принципам забезпечення інформаційної безпеки України. окрім того, прийняття закону матиме позитивний вплив на стан забезпечення життєво-важливих інтересів, а саме: сприятиме формуванню державної політики у сфері інформаційної безпеки України, подальшої інтеграції України у світовий інформаційний простір, а також формуванню позитивного іміджу держави.

Слід також зазначити, що положення законопроекту  щодо визначення МВС України уповноваженим органом не суперечить нормам чинного законодавства України, зокрема положенням статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України, якою є розслідування кримінальних справ про злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку віднесено до підслідності МВС та Служби безпеки України. Окрім того, у системі МВС України уже функціонує спеціальний підрозділ з розкриття та попередження злочинів у сфері використання високих технологій.

З огляду на це реалізація положень законопроекту  не потребує додаткових витрат з Державного бюджету. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради  України вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з наступним врахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Таким чином комітет, підтримуючи висновок Головного науково-експертного управління, рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду на пленарному засіданні в першому читанні прийняти Закон про внесення змін до Закону України „Про ратифікацію конвенції про кіберзлочинність” (щодо уповноваженого органу) за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте будь ласка.

Шановні колеги, є потреба обговорювати це питання. Будь ласка, Сергій Шевчук. Є ж потреба, я бачу. Потім Павло Жебрівський.

 

12:42:28

ШЕВЧУК С.В.

Володимире Михайловичу, дякую за надане слово. Я почув нотки  розчарування, чому ми затягуємо. А справа в тому, що ми будь-яку конвенцію розглядаємо поспіхом, вважаємо, що Міністерство закордонних справ чи Адміністрація Президента, будь-якого Президента, досконало робить свою роботу, але це зовсім не так.

І от якраз на прикладі цієї конвенції можна показати, як недбало поступали органи влади України, в тому числі парламент. Ми ратифікували цю конвенцію десь чотири, здається, роки тому, але, перше, не вказали, який уповноважений орган в нашій державі відповідає за боротьбу з кіберзлочинністю. Тобто ми ратифікували пустий папір і гордимось, що це ми зробили.  Сьогодні ми визначаємо, що це МВС, як кажуть „дай боже нашому теляті вовка з’їсти”. В мене поки що враження, що достатніх кадрів кваліфікації там малувато на відміну від інших спеціальних органів. Але якщо є бажання і вони є ініціаторами цього законопроекту, нехай працюють, наша справа їх тільки в цьому питати.

Але друге питання. Україна приєдналася до цієї конвенції не в повній  мірі. Україна поважала, що два положення, що стосуються дитячої порнографії і дитячої проституції для нас не актуальні, це було чотири роки тому. І сьогодні коли МВС вносить проект закону, він ніби забуває про ті вилучення, які Україна сказала що це для них не актуальні. Окрім цього ще є два вилучення із конвенції, які Україна відхилила. Йдеться про доступи доходів, йдеться про комп’ютерні програми, йдеться про деякі інші речі, які, безумовно, можуть використовуватись у боротьбі з цим новим злом, який находиться, кіберзлочинністю. І не треба казати, що це якась другорядна тема – це тема сьогоднішня і завтрашнього дня.

Шановний Володимире Михайловичу, ви, очевидно, знаєте, що сьогодні в парламенті велика кількість бізнесменів, які, мабуть, свій перший капітал зробили на наперстках, там, на приватизації, на рейдерстві. У наступних скликаннях у цьому залі буде сидіти велика група бізнесменів-кіберзлочинців, тому що це найлегший, найефективніших, найінтелектуальніший спосіб заробити великі гроші і попасти в парламент. І це я не перебільшую. Партія піратів, я маю на увазі електронних піратів, уже представлена в скандинавських країнах і в Європарламенті. Тому цій проблемі треба надати надзвичайно великої уваги. Треба серйозно, щоби профільні комітети розглядали, треба допомогти нашій міліції, тому що, ну  у  людей ставлення до міліції, знаєте, традиційне, як підходить міліціонер з жезлом до машини: „Сержант Петренко, троє дітей”. І правильно наш колега казав: хто працює, тим і годується. А тут потрібно зробити такі кроки, щоб не постраждали наші громадяни, які можуть бути першими жертвами кіберзлочинності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, фракція "Наша Україна -   Народна  самооборона".

 

12:45:40

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, безумовно, дуже добре, що ми вносимо і поправляємо те, що внесли не зовсім достовірно, не зовсім правильно. І ця конвенція мала бути ратифікована, думаю, що іншого органу, чим МВС, навряд чи сьогодні можна визначити, як тим, хто буде відповідати за цей напрямок.

Проте є величезна проблема на сьогоднішній день у тому, яка міліція є, яка її сутність? Чи виконує вона ті функції, які на неї покладені? Скільки кажуть бабу не малюй – дівкою не стане. Скільки б ми сьогодні не говорили з приводу того, що міліція не така, не сяка, якщо не задіювати реформ у міліцейській сфері, нічого суттєво не зміниться. Безпека, захист громадянина буде  ключовим питанням стояти перед міліцією, але наскільки вона буде виконуватися. На сьогоднішній день, безумовно, і потрібно критикувати, і потрібно самоочищатися. Але друзі, якщо заробітна плата міліціонера, який не може прогодувати сім’ю, а в нього є пістолет, або в нього є „паличка-виручалочка”, якою він може собі заробляти одну заробітну плату за один вихід на роботу, зрозуміло що  в цій частині  захисту українці не будуть мати.

Через це я  вийшов на цю трибуну з приводу звернення до Міністерства внутрішніх справ. В цій системі, в якій є, змінити вашу  функцію неможливо. Зробити по істині Міністерство внутрішніх справ  вас не можливо, потрібно суттєві  реформи  і ці реформи мають бути в скороченні штатів,   буде визначення функцій, визначення місцевої міліції і кримінальної міліції, ліквідація УБОЗу як органу, який не розслідує   кримінальних справ, а  займається,  в тому числі і політичними переслідуваннями.

На сьогоднішній день міліція потребує значних суттєвих реформ. В тому стані, в якому є, самоочищайтеся, внутрішня безпека, не внутрішня безпека, на сьогоднішній день ви не доб’єтеся   тих результатів, яких вимагає від вас суспільство.

Через це  я вийшов  на цю трибуну для того, щоб звернутися до заступника міністра, до Міністерства внутрішніх справ без  реформ підготовлених, якщо ви йшли туди на ці посади, ви мали знати, чого від цієї служби хочете і яка вона має бути, яка функція має бути цієї служби.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Прошу уваги, я поставлю  на голосування пропозицію комітету про прийняття  за основу проекту Закону про внесення зміни до Закону України „Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинність” (щодо уповноваженого  органу). Реєстраційний номер 0177. Прошу голосувати.

 

12:48:37

За-284

Рішення прийнято.

Будь ласка, мікрофон Черниха Сергія Петровича. Одну хвилинку.

 

ЧЕРНИХ С.П.  Дякую. Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України, яке в цілому підтримує законопроект, запропоновано дещо змінити редакцію законопроекту. Відносно до пункту першого статті  35 в Україні органом на який покладаються повноваження, щодо створення та функціонування цілодобової контактної мережі для надання  невідкладної допомоги при розслідуванні злочинів, пов’язаних із комп’ютерними системами та даним, переслідування осіб, що обвинувачуються у вчиненні таких злочинів, а також збирання доказів в електронній формі є Міністерство внутрішніх справ. Запропонована редакція не суттєво відрізняється від проекту МВС, майже не відрізняється. Таким чином, за основу може бути взята редакція, яка запропонована Головним науково-експертним управлінням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, дякую.

Юрій Кармазін, будь ласка, мікрофон.

 

12:49:39

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, я хочу привернути вашу увагу, що зараз нам треба прийняти якесь рішення: або приймати в редакції, яку пропонує науково-експертне управління, або розглядати в двох читаннях – це перше.

І друге. я звертаю вашу увагу, шановний Володимир Михайлович, бо так сталося, що я давно зрозумів, яка  небезпека є від цієї злочинності і ставив питання про це ще три роки назад і два роки назад і дякую, що хоч в цьому році створили спеціальний підрозділ, такі пропозиції я звертався до кількох прем’єр-міністрів в цій країні і до Президента, але нам треба повернутися до того, про що говорив сьогодні народний депутат Шевчук. Абсолютно правильно, бо ми зробили застереження при прийнятті Закону про ратифікацію конвенції до статті 6, 9 і 24 і 27, 35 статтю ми зараз уже виправляємо. А до цих статей доручити відповідним комітетам, доопрацювати і подивитися чи можливо зараз враховувати і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, узагальнюючі пропозиції, які щойно прозвучали, пропоную наступний алгоритм дій. Оскільки Міністерство внутрішніх справ не заперечує, щоб ми формулювання, яке міститься у висновку Науково-експертного управління, взяли до проекту закону, який ми прийняли за основу. А що стосується пропозиції від народних депутатів Сергія Шевчука і Юрія Кармазіна, то дати доручення секретаріату підготувати доручення до Кабінету Міністрів України, щоб з урахуванням нових реалій вони внесли відповідні законодавчі пропозиції...

 

МАРТИНЮК А.І. 16 стаття буде порушена, якщо ми...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так не зараз, ми зараз не... А щоб вони внесли відповідні пропозиції, ми їх додатково розглянули.

А зараз, з урахуванням зауваження Головного науково-експертного управління, поставити на голосування про прийняття проекту закону в цілому як закон. Немає заперечень? Я ставлю на голосування цю пропозицію про прийняття проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинність” (щодо уповноваженого органу) (реєстраційний номер 0177) як закону з урахуванням пропозиції Науково-експертного управління. Прошу голосувати.

 

12:52:29

За-249

Закон прийнято.

Дякую, шановні колеги. А Секретаріат прошу підготувати відповідні листи.

Оголошую до розгляду проект Закону про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Північною екологічною фінансовою корпорацієюеєстраційний номер 0178).

Доповідач – Голова Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів Пашкевич Микола Олександрович. Співдоповідач - заступник Голови Комітету у закордонних справах Кожара Леонід Олександрович. Прошу, коротко і чітко.

 

ПАШКЕВИЧ М.О. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Законопроектом передбачено завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Рамкової Угоди між Урядом України та Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО). Північна екологічна фінансова корпорація є міжнародною фінансовою організацією, заснованою в 1990 році відповідно до Угоди між Урядами Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції, (уряди північних країн), з метою інвестицій в охорону довкілля у Східній Європі, включаючи Україну.

Відповідно до правил Міжнародних фінансових організацій НЕФКО надає пільгові кредити під програми, направлені на малі та середні підприємства, які часто не мають можливостей та потужностей для отримання фінансування від національних фінансових установ, а також інших великих міжнародних фінансових організацій, оскільки їм потрібні невеликі суми фінансування. НЕФКО має намір заповнити цю нішу та надавати фінансування на пільгових умовах на пріоритетні екологічні проекти у розмірі від 50 тисяч євро до 3 мільйонів євро на проект під доступні відсоткові ставки – від 3, до 6 відсотків річних. Досі у цьому секторі НЕФКО є  лише однієї організації  з  подібною концепцією у світі.

Прийняття закону України та подальша його реалізація не потребує  фінансування з Державного або місцевих бюджетів. Прийняття закону України дозволить забезпечення та створення та функціонування   правового поля для діяльності  Північної екологічної фінансової корпорації в Україні. Реалізація відповідної угоди в України дозволить залучити  дешеві кредитні ресурси у сфері  житлово-комунального господарства України з метою зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів, підвищити ефективність споживання паливно-енергетичних ресурсів, знизити енергоємність валового внутрішнього продукту, прискорити здійснення структурну перебудову економіки України, мінімізувати  залежність економіки України від імпортних енергоносіїв, підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції на світових ринках, зменшити  техногенне навантаження на  навколишнє середовище, прискорити вихід з кризи  шляхом зменшення залежності від імпортованих енергоносіїв. Окрім цього  НЕФКО може  виступити каталізатором  для залучення  більших інвестицій в Україну, а також бути сигналом щодо покращання інвестиційного  клімату для інших інвесторів.

Як було згадано швецькими дипломатами,  відсутність ратифікації угоди  НЕФКО має вплив на  початок швецької ініціативи під час    головування у Європейському Союзі  фонд партнерства  з охорони довкілля і енергоефективності Східної Європи.  Цей проект співробітництва спрямований  на надання фінансування  для великих інвестицій з внеском  донорів близько 90 мільйонів євро протягом 2010-2014 років.

Прошу підтримати законопроект про ратифікацію рамкової Угоди між  Урядом України та Північною екологічною  фінансовою корпорацією. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за доповідь.

Шановні колеги, є запитання?  Адам Іванович Мартинюк, запитання є.

 

12:56:11

МАРТИНЮК А.І.

Шановний Микола Олександрович, я уважно прочитав угоду, і поясніть мені, будь ласка, в чому перевага цієї угоди для уряду. Для тих, хто її не читав, а, на жаль,  я думаю, більшість не читала, я зачитаю. Стаття 2, що НЕФКО на основі  своєї оцінки проекту  може вирішувати  чи надавати кошти на підтримку   проекту і на яких умовах. Тобто ми їх умов не  ставимо. Але вони нам у 5 статті ставлять умови, що все те, що вони будуть робити в Україні, буде робитись на пільгових умовах. Вони будуть звільнятись від оподаткування, вони будуть мати сприяння на митній території і так далі, і тому подібне. Тобто Україна, по суті, під державний бюджет бере гарантії, а організація, яка не є міжнародною, до речі, а самочинною організацією обіцяє, хочу дам, і на яких умовах, хочу не дам. Скажіть, будь ласка, де вигода України?

 

ПАШКЕВИЧ М.О. Ну, по-перше, ніяких гарантій зі сторони уряду держави їх угоди не передбачають. Це перше. Друге. Що стосується видачі кредитів на пільгових умовах. Кожна інвестиційна корпорація і Європейський банк реконструкції і розвитку, і Мировой банк, вони ставлять свої умови для кредитування. Также і це буде касатись співробітництва в виконанні проектів енергоефективності і довкілля з НЕФКО, то суть робочі проекти. Ми підрахували, що при виконанні енергоефективних проектів в Україні при фінансуванні, наприклад, 350 тисяч євро податок, на який звільнюється НЕФКО, податок составить …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон.

 

ПАШКЕВИЧ М.О. Податок на прибуток НЕФКО составив би 3 тисячі євро. А економія коштів за рахунок впровадження проекту составить близько 87 тисяч євро. Тому ми вважаємо за доцільне і ефективно мати таких інвесторів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, потім – Іван Попеску.

 

12:58:57

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков. Николай Александрович, тоже прочитала вот предложенное соглашение, у меня возникли такие вопросы. Вот те, кто  будут получать эти кредиты и возможно, кстати, гранты. Там же не только кредиты, там возможно и предоставление грантов, то есть бенефициары, как здесь сказано. Какие гарантии при этом будут требоваться от них по возврату этих денег?

Вот Адам Иванович правильно обеспокоен. Мы понимаем, что гарантии правительства здесь не работают, поэтому бюджет здесь, так сказать, тоже не работает. А что же будет выступать гарантом. Это первое.

И второй вопрос.  В той же  статье второй, которую Адам Иванович процитировал, здесь говорится, что вот эта организация может осуществлять в Украине  деятельность, предусмотренную уставом этой организации. В том числе предоставлять кредиты, то есть предоставление кредитов или грантов, это предусматривается как один из видов деятельности. А мы устава не знаем. Какую еще деятельность эта организация собирается в Украине проводить?

Два вопроса – гарант возврата денег и какую  деятельность эта организация собирается  проводить…

 

ПАШКЕВИЧ М.О. Оскільки НЕФКО в цій галузі є одним з найпривітніших і має досвід праці на ринку енергоефективних технологій і чистого довкілля 20 років, то вони мають інструменти застав, які не… не враховують бюджети країн, де вона працюють. Ці… і беручи до уваги те, що  создание… створення самої НЕФКО воно було прийнято урядами  північних країн, які утворили фонд розвитку НМФ і уповноважили НЕФКО на цю роботу на території… восточных… чтобы… щоб краще було співфінансувати   проекти по оздоровленню довкілля і енергоефективні проекти. То єсть інструменти НЕФКО..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон. Іван Попеску, фракція Партії регіонів.

 

13:01:29

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую.  Попеску, фракція Партії регіонів.  Вельмишановний Микола Олександрович, виходячи з тексту рамкової угоди, там, дійсно, є деякі пільги, які передбачаються. Я хотів задати питання через призму нового Податкового кодексу.

Справа в тім, що ми будемо розглядати новий проект Податкового кодексу, а ви знаєте, що міжнародна угода має пріоритетність по відношенню до внутрішнього законодавства? Чи це враховано в новому проекті про Податковий кодексу? Або чи треба буде це врахувати в процесі підготування до другого читання Податкового кодексу, якщо воно не враховано? Дякую.

 

ПАШКЕВИЧ М.О.  На жаль, я не можу зараз відповісти на це питання, тому що Налоговий кодекс ще знаходиться на… ну, зрівнянні. Тому якщо виникнуть питання, ми будемо пропонувати внести зміни до рамкової угоди або кодексу, тобто зараз немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відносно Податкового кодексу. Уряд вніс Податковий кодекс. Зараз відбувається процес множення, наскільки ми можемо його розмножити, я маю на увазі – зусиллями уряду.

Юрій Кармазін, будь ласка.

 

13:02:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановний доповідачу, я бачу багато користі цієї рамкової угоди, зокрема через те, що треба не тільки статті договору читати, а ще і преамбулу до договору, звісно, читати.

Але в мене питання інше. Скажіть, будь ласка, чи є вже зараз якісь напрацьовані програми по таких напрямках, як екоефективність, як чисте виробництво і кредити для енергозбереження? Я розумію, що, якби було запроваджено все, що є в світі, то наша енергозалежність від так званої російської труби зменшилася б не менше ніж в 3 рази. І громадяни в Європі, в цивілізованих країнах взагалі не знають, який газ вони споживають, це їх не цікавить, бо там енергозбереження, бо там абсолютно немає ніякої залежності і незалежні держави. А ми стогнемо весь час!

Тому я хотів би про програми, і конкретно по цих пунктах. Дякую.

 

ПАШКЕВИЧ М.О. НЕФКО має вже досвід роботи на території України, вона профінансувала більше 20 проектів приватних компаній в Україні, які були направлені на енергозбереження. І всі ці проекти відповідають вимогам зменшення залежності від імпортних енергоносіїв і зараз напрацьовані вже програми і підготовлені проекти енергоефективності  і охорони довкілля по містам Львову, Івано-Франківську, Рівне, Одеса, Суми, Камянець-Подільський і працюють з іншими. То єсть НЕФКО активно співпрацює із НАЕР. Ми ж теж спільно готовимо для фінансування проекти на рівні нашого розгляду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка. Час вичерпано.

Леонід Олександрович Кожара, будь ласка, рішення комітету.

 

13:05:07

КОЖАРА Л.О.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, Комітет у закордонних справах на позачерговому засіданні розглянув внесений Кабінетом Міністрів України проект Закону України про ратифікацію рамкової Угоди між урядом України та Північною екологічною фінансовою корпорацією і рекомендував його до ухвалення Верховною Радою України.

Крім того, проект Закону про ратифікацію був також розглянутий на Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і також підтримав ратифікацію цієї угоди. Головне науково-експертне управління загалом підтримує законодавчу ініціативи щодо ратифікації рамкової угоди, оскільки ратифікація цієї угоди Верховною Радою України дасть змогу Україні залучити додаткові кредитні ресурси на вигідних умовах. Отже, від імені Комітету в закордонних справах прошу підтримки рішення комітету.

Ще хотів би додати кілька слів, оскільки прозвучали такі досить гострі запитання. Ну, по-перше, те, що стосується умов кредитування, яке здійснює НЕФКО.  Ну, по-перше, Україну… ми не зобовязані брати ці кредити. А якщо вони беруться, то зрозуміло, як і інші міжнародні фінансові установи, ці кредити надають лише під державні гарантії України.

Слід зазначити, що НЕФКО – це не комерційна структура, в прямому смислі слова, це – міждержавна структура, і в цьому вигляді вона є унікальною, так само, як і „Нордичний банк”. І ця структура є нордичною, яка обєднує пять держав скандинавських. І я думаю, що багато з нас, шановні народні депутати, ми знаємо, що якраз саме стан охорони навколишнього середовища і стан енергозберігаючих технологій якраз в Скандинавії є найбільший.  І я думаю, що з приходом цієї корпорації якраз Україна і зможе, ну, по-перше, з одного боку, залучити необхідні фінансові ресурси, а з іншого боку, залучити необхідні технології, які на сьогоднішній день є найпередовішими у світі. Тому я від імені комітету і від свого імені, я пропоную підтримати уряд і ратифікувати цю угоду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, є потреба обговорювати це питання?

Будь ласка, Юрій Кармазін, потім Сергій Шевчук, потім Тарас Чорновіл.

 

13:08:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, я переконаний, що ця угода, яка заключена наприкінці минулого року, 17 вересня 2009 року, в Донецьку, є надзвичайно потрібна Україні.

І саме на це завертаю вашу увагу, на преамбулу цієї угоди. А в преамбулі написано, що НЕФКО – це міжнародна фінансова організація, яка утворюється між урядами Данії, Фінляндії, Ісландії, Норвегії і Швеції. І ви знаєте, що це країни, в яких, по-перше, корупція, практично, зведена до мінімуму, по-друге, в яких екологічна безпека стоїть понад усе і в яких права людини є на надзвичайно серйозному високому рівні.

Через це, зважаючи на те, що тут на третьому аркуші започатковано, що може фінансування становити по 10-15 мільйонів євро щорічно і зважаючи на те, що це можуть бути передові технології, я виходжу з того, що ми можемо зменшити на підставі того, що будемо мати таку угоду, зменшити залежність від зовнішніх енергочинників, від так званої „голки” газової, ми можемо залучати дешеві кредити якраз у сферу житлово-комунального господарства, де у нас весь час ідуть витрати в 4, в 5 разів вищі, ніж у цивілізованих країнах. Це неможливо.

Нам треба знижувати і мінімізувати залежність економіки від імпорту, підвищувати конкурентоспроможність нашої продукції на світових ринках, особливо хімії, а не кричати, що ось підвищилися ціни і ми не можемо зараз свої заводи хімічні утримувати. Можемо утримувати. Треба тільки за все брати свою ціну і не платити за борги, яких ми не робили. Це маю на увазі в тому числі і борги „РосУкрЕнерго”. Тому що коли сьогодні кричать: о, Фірташ, Фірташ, багата людина, хапає ще якийсь там завод. Колос на глиняних ногах – ось, що це є. І життя покаже потім, що це так. Ви переконаєтеся у цьому.

Якщо не можуть фінансувати якусь маленьку спортивну команду БК „Київ” на належному рівні, то, очевидно, не  зможуть фінансувати і хімічну галузь. Але, Бог з ними, з тими олігархами.

Я говорю про те, що такий закон нам потрібен. А ті ризики, які є зокрема і в вашому питанні, Адаме Івановичу,  щодо того, що якісь податкові втрати ми понесемо, - абсолютно нічого ми не понесемо. Подивіться, будь ласка: ми на багато більше несемо витрати у зв’язку з тим, що сьогодні йдуть офіційно на Кіпр доходи наших людей. І запропонував включити в порядок денний про резервування тієї ще радянської угоди. Не хочете ставити, давайте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергію Анатолійовичу.

Сергій Шевчук, фракція БЮТ.

 

13:11:31

ШЕВЧУК С.В.

Сьогодні на засіданні фракції „БЮТ – „Батьківщина” розглядалось питання щодо підтримки чи не підтримки цього урядового законопроекту. Справді, є певні ризики, про економічні ризики сказав віце-спікер Адам Іванович Мартинюк, є певні, мабуть, політичні ризики. Але як нам здається, найбільший ризик виконання в разі ратифікації цієї угоди полягає якраз в тому, як буде діяти українська сторона. Відомо, що Північна екологічна фінансова корпорація, як і будь-яка інша міжнародна структура, представлена скандинавськими країнами, чітко дотримується принципів прозорості, транспарентності і боротьби навіть з натяками, не те що з корупцією, а з натяками на це злочинне явище. І якщо такі прояви будуть з українського боку, то ніяка рамкова угода не врятує від запровадження самих сучасних механізмів з розвитку енергозберігаючих технологій і так далі.

Тому зваживши всі позитивні і негативні моменти, фракція "Блок Юлії Тимошенко – „Батьківщина” прийняла рішення підтримати цей урядовий законопроект, оскільки в ньому йдеться, по-перше, про рамкову угоду. А це означає, що будь-які наступні дії все рівно будуть винесені на розгляд парламенту, все рівно ми будемо приймати певні законодавчі акти щодо, скажемо, пільгових якихось моментів чи податкових, чи інших. Але саме головне, на нашу думку, що така рамкова угода дасть можливість прискорити розвиток альтернативних відновлювальних джерел енергопостачання нашої держави і тим самим зменшити залежність від енергоносіїв з однієї сторони. Тому "Блок Юлії Тимошенко – „Батьківщина” буде підтримувати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, позафракційний.

 

13:13:36

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Тарас Чорновіл, депутатська група „Реформи за ради майбутнього”. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, найперше, дуже коротко я хотів би сказати, що робота над цим проектом, проектом Законом про ратифікацію є прикладом того, як ми можемо і вміємо працювати в парламенті. На превеликий жаль, обома урядами затримка була внесення до парламенту більше року, фактично рік, і переглядалося, розглядалося, вияснялися відносини у  той час, як можна було вже ратифікувати в парламенті цю угоду і мати хороші, позитивні рішення уже впродовж року. 18 серпня тільки надійшов документ до парламенту, за цей  короткий час нам вдалося повністю його нормально, адекватно опрацювати.  І так само вдячні Голові Верховної Ради, тільки вчора було поставлено питання на Погоджувальній раді про можливість його позачергового включення , сьогодні ми вже його  має в залі і вже приймаємо. Так само позачергово було проведено засідання Комітету в закордонних справах.

Але паралельно з цим, ми як комітет, який завжди дуже  серйозно ставиться  до своїх функцій, детально вивчили всі супутні документи, можу повідомити, що ми так само вивчили не тільки саму угоду само собою, ми її детально перечитали і вишукали всі можливі загрози і всі позитиви. Ми так само вивчали договір про створення НЕФКО, міждержавний договір скандинавських і північних європейських країн, який не містить для нас загроз, у якому дуже  чітко оформлена і розписана система, для  чого створюється ця  екологічна фінансова організація. Створені всі запобіжники проти будь-яких зловживань. Неможливе використання його будь-яких не профільних цілях, тобто про яку-небудь політику, про корупційні дії, про будь-що інше  говорити, в принципі, неможливо. Ми так само спеціально провели зустріч, як з послами країн засновників НЕФКО, так само і з президентом цієї міжнародної організації. Висновок однозначний: договір  виключно вигідний для України.

Як  уже було згадано, варто крім самих статей ще й прочитати преамбулу договору, де дуже чітко сказано, для чого він створюється, і всі позитиви там відображені. Тому я не буду на цьому зупинятися, тільки скажу, що загрози про які згадував сьогодні у виступах, фактично цим договором і договором про створення НЕФКО абсолютно анулюються.

Перше. Держава Україна не виступає гарантом по запозиченню, НЕФКО сам у юридичному процесу буде  у  випадку недобросовісних набувачів з українського боку маніфестиантів буде вирішувати питання з ними в судовому порядку. Ми не надаємо їм повноцінних імунітетів, як це  було іншими окремими фінансовими організаціям, ми тільки їм передбачаємо, що  вони не можуть підлягати вилученням і арештам до рішення суду. Тобто та норма, з якою мають діяти і наші в тому числі фінансові організації. Ми вважаємо, що потрібно підтримувати цей договір, він дасть можливість і органам  місцевого самоврядування,  і іншим  набувачам таких коштів дійсно створювати енергозберігаючі екологічні проекти.  Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, дякую вам також. Шановні колеги, розгляд законопроекту завершено, комітет прийняв рішення про підтримку пропозиції Кабінету Міністрів про ратифікацію даної угоди.

Я ставлю на голосування пропозицію про схвалення  проекту Закону України як Закону  про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України та Північною екологічною фінансовою корпорацією (реєстраційний номер 0178). Прошу голосувати.

 

13:17:25

За-249

Рішення прийнято, дякую вам.

По фракціях?  Будь ласка. Партія регіонів – 165, „Блок Тимошенко” – 21, „Наша Україна - Народна самооборона” – 18, комуністів – 0, "Блок Литвина" -  20, позафракційні – 25.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві (реєстраційні номери 6505, 6505-1). Пропозиція   розглядати це питання за скороченою процедурою.  Прошу голосувати.

 

13:18:16

За-201

Рішення прийнято.

Доповідачі: заступник міністра з питань житлово-комунального господарства Шаповаленко Віталій Георгійович і народний  депутат Бондаренко Володимир Дмитрович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності Мойсик Володимир Романович.

 

ШАПОВАЛЕНКО В.Г.

Шановні народні депутати, проект Закону України про  внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві (реєстраційний номер 6505) від 9 червня 2010 року розроблений Мінжитлокомунгоспом з метою підвищення відповідальності учасників суспільних відносин в частині забезпечення ними виконання вимог законодавства в сфері житлово-комунального господарства з  огляду на надзвичайні події, що трапляються в Україні. Зокрема, останнім часом почастішали випадки завдання істотної шкоди здоров’ю та загрози для життя людей, перешкоджання нормальній роботі суб’єктів господарювання, зумовлені незаконним знищенням або пошкодженням об’єктів житлово-комунального господарства, а саме: незаконне вилучення кришок, люків і решіток інженерних мереж призводять до падіння людей в колодязі та в льодові камери, внаслідок чого людям завдаються тілесні ушкодження. Самовільне перебудова або пошкодження систем вентиляції та газодимоходів в житлових багатоквартирних будинках  обладнаних газовими і водонагрівальними колонками, і газовими котлами призводять до отруєння мешканців квартир продуктами згорання газу.

Протиправне вилучення та пошкодження обладнання на системах протипожежної автоматики, пожежних гідрантів та димовидавлення в багатьох жилих будинках підвищеної поверховості виводять ці системи з робочого стану, унеможливлюють своєчасне оповіщення мешканців та гасіння пожеж і становлять потенційну загрозу, завдання істотної шкоди життю і здоров’ю людей.

Пошкодження електрощитових в житлових будинках та прибудинковій території стають причинами численних нещасних випадків з людьми. Пошкодження та незаконне вилучення ліфтового обладнання стало причиною непоодиноких випадків травмування та загибелі людей, що підвищує небезпеку проживання в житлових будинках. Зберігання вибухонебезпечних речовин, газових балонів тощо в житлових будинках спричинили вибухи, обвали конструкцій...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ШАПОВАЛЕНКО В.Г.  Тому законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу, яким передбачається внести кримінальну відповідальність  за порушення законодавства. Поряд з цим внести додаткові зміни в Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Законопроект розглядався на Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності,  були висловлені зауваження. Разом з тим вони мали не принциповий характер, більше носили технічний характер. Тому, значить, міністерство з огляду на ці обставини, а також на нагальну необхідність прийняття цього закону, пропонує прийняти даний законопроект в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка.

Володимир Дмитрович Бондаренко, будь ласка. В чому альтернативність вашого законопроекту?

 

13:22:00

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Реформи і порядок”. Справа в тім, що робота над законопроектам урядів у різному складі була неперервною. Я брав активну участь у розробці цього законопроекту минулого року і трошки раніше. Всього тоді розроблялося до десятка законопроектів різноманітних і цей також. Я вважаю, що дуже схожі наші законопроекти сьогодні. І схожі вони тому, що ця проблема є актуальною і в розробці її брала участь ціла група фахівців, які залишилися працювати в міністерстві, і сьогодні подають цей законопроект.

Мова йде про те, що сьогоднішній стан житлово-комунального господарства, різке підвищення тарифів на послуги в цьому господарстві повинні хоча би гарантувати життя і здоров’я людей, які живуть в будинках, які користуються системами теплопостачання, енергозабезпечення, об’єктами благоустрою. Тому що той стан, який є сьогодні і за який пробують зняти вдвічі або втричі більшу плату, викликає у людей абсолютно однозначну реакцію негативну на таке підвищення. Тому хотілося б навести хоча би порядок з тим, що у нас сьогодні є, і поступово реформувати цю сферу. Я слабо в це вірю. Тому що гроші, які виділені нинішнім урядом на реформування ЖКХ, зводяться фактично до нуля. І нічого не буде зроблено нового. Але закони, очевидно, треба приймати. Вони, можливо, будуть діяти хоча би в майбутньому.

В першому читанні, якщо ми приймемо сьогоднішній урядовий чи мій законопроект, можна буде доопрацювати його зокрема в частині, яка не розкрита в урядовому. Це стосовно об’єктів благоустрою. Ми маємо в Києві випадки, коли різко міняється екологічна ситуація навколо житлових будинків в зв’язку з вирубуванням десятків і сотень дерев. Харківський досвід місцевих регіоналів свідчить про те, що можна взагалі вирізати парки для того, щоб якісь свої бізнес-проекти проводити. Тому треба використовувати такі запобіжники. Тому прошу  ухвалити  законопроект, поданий мною,  за основу і у першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Дмитрович.

Мойсик   Володимир Романович, голова підкомітету Комітету з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

13:24:17

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія „За Україну!” Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги,  з різницею у вісім днів 9 червня цього року, а потім 17  червня  колега пан Володимир Бондаренко  подали законопроекти, і він не знав, що вони є практично однаковими за  змістом, за ціллю, за способом регулювання суспільних відносин.

А комітет, розглянувши ці обидва законопроекти, відзначив, що актуальність їх надзвичайно велика. Про це  детально і докладно доповів заступник  міністра і депутат   Бондаренко, але  разом з тим,  багато зауважень до цих законопроектів юридичного характеру. Вони регулюють кримінальну відповідальність не у тому розділі, де регулюються подібні предмети злочинів, вони виходять за межі санкцій, скажемо, виправних робіт і таке інше. Є, так звані, юридичні неохайності, без усунення яких   законопроект не може бути ухвалений.

Тому  комітету рекомендував обидва законопроекти направити авторам законодавчої ініціативи  на доопрацювання. А після рішення комітету  надійшов лист  міністра  житлово-комунального господарства пана Хіврича з клопотанням ухвалити рішення  Верховною Радою України, направити   урядовий законопроект на повторне  перше читання.

Отже, шановні колеги, вам визначатися. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатись на обговорення законопроекту. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Володимир Яворівський, фракція БЮТ. Наступний буде виступати Ярослав Сухий.

 

13:26:12

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „БЮТ – „Батьківщина”, Кіровоград.

Шановні колеги, насправді маємо два  законопроекти. Я, скажімо, буду голосувати за законопроект Володимира Бондаренка, який дуже добре знає цю проблему і, мені видається, дуже кваліфіковано виклав її. Це справді дуже важливо, особливо важливо для нашого з вами Києва та й не тільки Києва, бо ми прекрасно знаємо, що сьогодні відбувається буквально на наших очах, міняється обличчя Києва, й міняється в абсолютно гірше, не зрозуміле, незбагненне і штамповану обличчя. Я вже не кажу і про те саме, що сьогодні і ті ж самі ціни, і ті ж самі тарифи так само нищать нашу столицю.

Я хотів би, маючи собі ще хвилину, сказати ось про що. Я вчора отримав дуже тривожного листа саме від киян, від величезної групи людей із Обєднання співвласників багатоквартирного будинку Пушкінська, 20. Ми з вами знаємо як Київ, принаймні, прогресивний, мислячий демократичний Київ як воює проти того, щоби забудовувати новим висотним будинком ріг вулиці Богдана Хмельницького і Пушкінської. Ви знаєте, які колосальні пристрасті були довкола цього. Врешті-решт здавалося, що відбили кияни цю агресію, цей напад на самобутність Києва, але цього виявилося дуже і дуже мало. Буквально кілька днів тому під головуванням заступника міністра культури і туризму Вечерського в дуже обмеженому складі було розглянуто це резонансне питання. І вони дали знову ж таки добро на те, щоби в охоронній зоні Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки будувати цей будинок. Це є недопустимо. Я просто попереджаю тих корупціонерів, які сьогодні намагаються це проштовхнути, по вашому не буде. Ми виведемо Київ, ми не дамо можливості вам споганити це унікальне місце.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

 

13:28:22

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, безумовно, законопроект 6505 потрібно приймати в першому читанні. Безумовно, над ним потрібно доопрацьовувати. Я хочу продовжити думку колеги Яворівського Володимира Олександровича про те, що умисне пошкодження обєктів житлово-комунального господарства можливе не тільки фізичними особами, які там чи підпалять щось чи зруйнують, можливо також насильно захоплять електрощитову і там закриються як щури. Можливо це  також буде стосуватися тих людей – посадовців, урядовців, відповідальних осіб,    які  так само мають відношення до того аби якимось чином потім понести відповідальність за пошкодження.

Нещодавно, десь 2 роки тому, в місті Запоріжжі відбувся… ну прецедент – цікавий чи неприємний. Парочка, чоловік з жінкою, які проживали на 6-у поверсі, не маючи за що похмелитися, відкрутили всі батареї в себе в квартирі, чугунці радіатори, здали на металобрухт і можете собі уявити трагізм людей з 5 по 1 поверх, коли ЖЕК намагався перевірити опалювальну систему, що відбувалося в цьому будинку на вулиці Брюллова. Тому я думаю, що цей законопроект наразі, він на часі, тобто… і цей законопроект потрібно прийняти  в першому читанні.

Разом з тим, я думаю, що комітету нашому профільному ЖКХ при доопрацюванні законопроекту до другого читання необхідно  чітко виписати процедуру притягнення до відповідальності, механізм притягнення до відповідальності, центральний державний орган, котрий має моніторити і давати представлення на такі притягнення до відповідальності, бо інакше це буде один із тих законопроектів, які просто ні про що. і я думаю, і тут було  б доцільно, щоби комітет об`єднав позиції положення законопроекту Володимира Бондаренка і урядового. Тоді це буде дієвий законопроект, який допоможе нам врятувати і обеспечити наше житлово-комунальне господарство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна –  Народна самооборона”.

 

13:30:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Ну давайте по-порядку.

Перше. Я хочу подякувати і народному депутату Бондаренку за його ініціативу. Хочу тільки сказати, що ми всі робимо одну і ту ж помилку вже дуже багато часу. І коли вноситься такий рамочний маленький законопроект, скажімо, урядом,  то у мене виникає питання. Шановні, ну що у нас з системністю, що у нас… повно міністерств. Уряд – це щось таке велике. Відповідаєте ви  за цілу країну. Я не маю зараз на увазі виступаючих, до вас конкретно у мене проблем немає і зауважень. Я маю  проблеми до в цілому уряду, до тих людей, які мали запропонувати суспільству, зокрема Міністерству юстиції, новий кодексу України про адміністративні правопорушення. Давним-давно отой латаний-перелатаний кодекс, а не давати сюди сьогодні зміни.

Ну і що стосується, як людина, яка присвятила 3 роки свого життя роботі над Кримінальним кодексом, я хочу сказати, що абсолютно правильно, погоджуюся з зауваженням колеги Мойсика, комітет правильні зробив висновки, що злочин треба не в той розділ включати. Це безумовно, що треба його не в злочин проти власності, бо люк – то він то і небагато може важити, але дуже, надзвичайно важливий для життя людей, які можуть цілий автобус попасти туди, людина, може трапитися одна аварія, друга третя… Тобто тут обєктом безпосереднім посягання буде громадська безпека, безперечно. І оскільки громадська безпека, то треба і покласти в злочини, в розділ IX: „Злочини проти громадської безпеки”.

Але чи можна це зробити на етапі першого читання зараз в комітеті? Я вважаю, що можна, незважаючи на те, що в нас є трішки драконівська норма Регламенту, як треба робити. Я думаю, що треба приймати в першому читанні законопроекти, і дякувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олег Зарубінський, мікрофон, будь ласка. Одна хвилина.

 

13:32:53

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Олег Зарубінський, Народна партія.

Шановні колеги, це той випадок, коли треба говорити про позитив: посилення відповідальності не тільки до юридичних, але і до фізичних осіб. Давайте відверто скажемо: Німеччина, до якої часто апелюють і кажуть, що там люди на червоне світло стоять, а на зелене йдуть, а не навпаки, не відразу підійшла до цього. Спочатку були дуже серйозні покарання. І якщо загальний рівень культури не дозволяє зрозуміти, що люк знімати – це погано, якщо ліфт шкодити – це погано, то мають бути покарання. І тут абсолютно не треба нічого соромитись, тим більше коли має і серйозну шкоду для життя, безпеки інших людей.

Але я хотів би, дійсно, звернути увагу, що не можна не вносити зміни до вже чинного кодексу, коли там прописані покарання за ті чи інші вже порушення. Треба це узгоджувати. І, мені здається, треба було б серйозніше з точки зору юридичної техніки підійти до цього законопроекту, його можна приймати в першому читанні, але над ним треба працювати фахівцям…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, розгляд законопроекту завершено.

Вноситься на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в житлово-комунальному господарстві (реєстраційний номер 6505). Прошу голосувати.

 

13:34:40

За-248

Рішення прийнято.

Прізвище Володимира Яворівського називалося в процесі обговорення, він має право на репліку. Мікрофон, будь ласка.

 

13:34:52

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "БЮТ – „Батьківщина" , місто Кіровоград.

Справді, було згадане моє прізвище, я маю право на коротку репліку. Ну, Кузьма Прутков якось сказав про те, що сонце – це, мовляв, чепуха, воно світить в день, коли і без нього видно. А от місяць – о це да, бо він світить тільки серед ночі, коли темно.

Так само, очевидно, мав на увазі і мій колега Сухий, який ту згадував і щитову по-моєму там, і ще щось. Я переконаний, що це було на багато продуктивніше і цікавіше, ніж сьогодні, коли прийшов Президент держави, така видатна людина сьогодні в Україні, прийшов, щоб посидіти тут, побути, а ви, а ви йому трибуну блокуєте.

Я думаю, що це було набагато гірше і ганебніше – те, що  ви зробили. Від кого? Від свого рідного Президента ви захищали сьогодні трибуну і від народних депутатів? Крапка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян, безпритульних дітей" (реєстраційний номер 6510). Є пропозиція розглядати його  за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:36:15

За-189

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра праці та соціальної політики Мущинін Віталій Вадимович. Співдоповідач - голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Стоян Олександр Миколайович. Будь ласка.

 

МУЩИНІН В.В.

Шановні народні депутати, пропонується для розгляду проект Закону України про внесення змін до з Закону України "Про основи соціального захисту бездомних громадян, безпритульних дітей", розроблений на виконання плану заходів щодо реалізації концепції соціального захисту бездомних громадян до 2012 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів.

Удосконалення діючого  законодавства спрямовано на забезпечення безперешкодного доступу бездомних осіб до реінтеграційних послуг, уникнення стереотипів у суспільстві щодо бездомних та дискримінації цієї категорії населення. Запропоновані зміни розроблені з урахуванням міжнародного та пятирічного вітчизняного досвіду роботи у цьому напрямку. Так передбачено поширення сфери дії закону на іноземців, осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України.

Внесено зміни до поняття "бездомність" та "бездомна особа". Пропонується бездомною вважати особу, у якої відсутнє будь-яке житло, призначене та придатне для проживання. На відміну від чинної редакції безпритульна особа належить до категорії бездомних осіб.

Визначено систему реінтеграції і її субєктів, а також реінтеграційні послуги, до яких крім соціальних належать ще і медичні, освітні, юридичні і реабілітаційні послуги. Надана можливість утворювати центри обліку бездомних громадян громадським і благодійним організаціям, що сприятиме розвитку мережі таких заходів.

Визначено окремі групи населення, які можуть втратити житло або право на його використання та шляхи запобігання бездомності серед представників таких груп ризику. Змінено термін "переважне місцезнаходження" на термін "місце проживання (перебування)" з метою уникнення дискримінації осіб, які з ознакою бездомності під час вирішення таких питань, як працевлаштування, отримання житла тощо.

Прийняття законопроекту забезпечить подальший розвиток системи реінтеграційних...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, виступ. 

 

МУЩИНІН В.В. ... активізує роботу у напрямку запобігання бездомності у країні і як наслідок, надасть можливість бездомним громадянам реалізувати право, гарантоване Конституцією України. Прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Стоян Олександр Миколайович.

 

13:39:06

СТОЯН О.М.

Шановні виборці, шановні колеги! За роки незалежності одне із надбань, якщо можна вжити таке слово „надбання”, стало те, що в Україні  з’явилися тисячі бездомних та безпритульних дітей. Це несе соціальну загрозу як суспільству, так і цим людям. Тому у нас з’явилися люди високого політичного ґатунку, які пишуть в своїй декларації, що вони не мають будинку, а знімають палатку десь на дамбі. То ці люди, безумовно, потребують соціального захисту і того, щоб вони мали житло, або щоб визначити їх бомжами, безпритульними.

Якраз цей закон і передбачає те, що сказав колега з міністерства. По-перше, дається визначення, що таке бездомні і безпритульні. По-друге, знімається та норма для того, щоб визнати, що це бездомний, безпритульний, треба показати,  що ти не маєш або прописки, або постійного місця житла. Понятно, що бездомний, безпритульний не має прописки, не має місця житла, і ця норма, ця позиція знімається.

Наступний момент дуже важливий. Є група ризику населення, яка може попасти у розряд бездомних, безпритульних, - це діти, які живуть, діти-сироти, діти живуть з батьками, але неблагополучні сім’ї, алкоголіки і таке інше. Ми також у цьому законі прописали, як ця категорія майбутніх можливих бездомних або безпритульних буде захищатися.

Дуже важливо, що ми записали відповідальність за порушення законодавства стосовно соціального захисту бездомних і безпритульних людей чи дітей.

Таким чином, шановні колеги, нагадаю представниками опозиції, що цей закон в розвиток тої  концепції, яка була затверджена урядом в 2008 році, коли опозиція була при владі. Так що, бачите, коаліція йде послідовно по соціальним питанням і ставить ті закони, які би розширили можливості соціального захисту  наших громадян.

Комітет пропонує  прийняти за основу. Якщо не буде серйозних зауважень, я думаю, можна було б прийняти цей закон в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу записатися на обговорення законопроекту – два „за”, два „проти”. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Алла Александровська, фракція комуністів, будь ласка.

 

13:41:11

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов.

Конечно, закон этот в первом чтении нужно поддерживать. Но почему в первом чтении? Страшная социальная проблема, о которой говорил представитель министерства и представитель от профильного комитета. Но все-таки этот закон не направлен на то, чтобы эту проблему решить кардинальным образом. Здесь даже звучит о том, что мы сейчас ведем учет этих бездомных людей и даже должны учитывать возможные группы риска, в которых такие бездомные люди могут появиться. Вместо того, чтобы в этом законе вносить предложения по созданию системы поддержки семей, поддержки детей в неблагополучных семьях, защиты прав граждан, которые берут кредиты под свое имущество и теряют свое жилье, и оказываются на улице, вместо этого государство не помогает этим людям, а начинает вести их учет и под видом социальной помощи занимается бюрократическими процедурами.

Надо посмотреть в корень этой проблемы. У нас люди пострадали в кредитных спилках, у нас люди пострадали в инвестиционных фондах, там где пытались приобрести себе квартиру. Сегодня молодой человек, заканчивая институт, не уверен и не знает, и практически не имеет гарантии трудоустройства. Значит он не имеет гарантий нормального получения доходов. Это считайте, что у нас все выпускники вузов возможные потенциальные, вообще это бездомные. Потому что если человек не будет иметь работы и заработной платы, то они не сможет приобрести свой угол, свое жилье.

Сегодня речь идет о повышении тарифов на жилищно-коммунальные услуги. И опять таки мы говорим о том, что без роста соответствующих заработных плат, все эти люди могут оказаться бездомными. Потому что по определению, если человек не будет платить за коммунальные услуги, то с него будут взыскивать, взыскивать его доходы, в конце концов в конце могут отнять и квартиру по нашему гражданскому Процессуальному кодексу. Поэтому нужно решать вопросы в принципе. И очень плохо, что вы таких предложений не вносите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Павло Унгурян. Передає право на виступ Андрію Павловському. Наступним буде виступати Юрій Кармазін.

 

13:43:34

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Дякую. Андрій Павловський, фракція "Блок Юлії Тимошенко – „Батьківщина”. Шановні співвітчизники, незважаючи на назву, урядовий законопроект зовсім не сприяє соціальному  захисту бездомних громадян та безпритульних дітей.

Зверніть увагу, що  наше Головне науково-експертне управління дало більше десятка серйозних зауважень до цього закону, що вказує на його недоопрацьованість і не зовсім професійність того, хто готував його. Зокрема, змішали в одному і бездомних, і безпритульних дітей, хоча питання безпритульних дітей вже врегульовані діючими законами. Пропонується такий порядок реєстрації бездомних осіб, що буде дозволяти створювати центри обліку і приватним організаціям. А для чого це робиться? Мабуть, зараз перед виборами так треба реєструвати цих бездомних, щоб вони за похльобку по місцях реєстрації голосували за Партію регіонів. До груп  ризику відносять тих, хто може стати бомжами, уряд Азарова відносить людей, що мешкають у гуртожитках, в орендованих приміщення, що мешкають у родичів. Цікавий підхід.

І ще одне серйозне зауваження. Урядовий законопроект звужує можливості бездомних для проживання в соціальних готелях, тому що вимагають від бездомних  мати  легальне джерело доходів, необхідних для оренди чи купівлі житла. І це вимагають від бомжів мати ці доходи. І це притому, що значна частина населення України і при середній заробітній платі не в змозі не орендувати, і не тим більше купувати житло.

У своєму наступі нинішня влада на соціальні права громадян вже дістались і до самих обездолених, до бездомних і до безпритульних дітей. Тому фракція „Блоку Тимошенко – „Батьківщина” пропонує відхилити цей законопроект і відправити його назад в уряд на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна – Народна    самооборона".

 

13:45:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, я звертаюся до  урядовців, найкраще було б  вам самим би взяти закон назад. Це було найкраще  в даному випадку. Адже ви вже сьогодні ставили якось питання про доопрацювання на повторне перше читання. Чому? Я беру, роблю аналіз чинного закону з тим, що ви пропонуєте. І ще раз кажу, метою кожного законодавчого акту має бути не просто внесення закону заради закону, а покращення  життя кожної людини, яка є в цій країні, будь вона притульна, чи   безпритульна.  А очевидно для нашого уряду, для нашої Верховної Ради, для нашого Президента має бути зроблена  основна мета, це те, щоб цих бездомних, безпритульних було якомога менше, не в сенсі того,  щоб вони повимирали, а в сенсі того, щоб ми їх забезпечили житлом, притулком і всім  іншим.

От я дивлюся,  коли є ці визначення,  скажімо в статті  2 визначення термінів, я дивлюся до чого це. І потім знаходжу пункт 12-й, а пункт 12 такий цікавий: „Реєстрація місця проживання, або місця перебування бездомної особи – це внесення відомостей до паспортного документу про місце проживання, або місце перебування особи із зазначенням адреси закладу для бездомних осіб та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного   органу спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації”.

Шановні,  ну виникає запитання: що, ми тільки для цього робимо закони, щоб зловити людину, схопити в неї паспорт, бахнути туди оцей  штамп такий, знаєте, страшний, який є абсолютно не обов’язковий  після рішень Конституційного Суду, що людина може проживати де завгодно. І все!  І тільки ради цього ми робимо цей штамп? Побійтеся Бога, бо сьогодні день Пресвятої Богородиці!

Через це багато положень дубльовані. Науково-експертне пропонує  на доопрацювання. Я також вважаю, треба відправити цей закон на доопрацювання.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.  Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.  

Продовжуємо ранкове засідання на 15 хвилин.

 

13:48:05

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, безперечно, що законопроект, який ми розглядаємо, є в ньому недоліки і суттєві недоліки і їх нам треба суттєво доопрацьовувати під час розгляду між першим і другим читанням і це, я думаю, під силу комітету, який являється профільним і зможе  справитися з цією задачею.

І я буду пропонувати  цей законопроект підтримати за основу. Але одночасно хочу звернути увагу  міністерства, яке опікується безпосередньо цими питаннями, що на жаль, на жаль, таке явище як бездомні або безпритульні, тим більше що стосується дітей, - це явище, на жаль, на наш сором, є в нашому суспільстві і це явище непоодиноке, а  це явище, яке захвачує десятки, а може й тисячі, десятки тисяч і більше наших громадян. Особливо це стосується дітей. Ви пам’ятаєте історію ХХ століття, коли це питання ставилося? Після Громадянської війни, коли бездомних було багато, і тоді вперше запропонував Макаренко. Пам’ятаєте радянські часи після Другої Світової війни? Коли за бродяжництво, так сказать, садили людей, дорослих людей, які були без постійного проживання, місця проживання або без постійного місця роботи, сажали в тюрму.

В наш час, я думаю, що, враховуючи, що ми вступили в цивілізаційний спосіб інтеграційних моментів світового, так сказать, підходу до цієї проблеми, нам принципово треба вирішити ці питання. І я думаю, що міністерство в цьому плані повинно зробити конкретні заходи, конкретну програму, як подолати це явище. Тому що є приклад з багатьох країн, яке, так називаєме, явище безпритульних або бездомних дітей взагалі немає. Це стид нашому суспільству повинно бути і нашому керівництву, що в нас таке явище є.

Тому я призиваю міністерство як профільне міністерство повинне внести конкретну програму для того, щоб це подолати. І сказати, що  давайте це явище ми за певний час короткий рік, два, три, п’ять максимум подолаємо це явище і звітуємо перед нашим суспільством, що ми це явище подолати. Тому що нам, тим більше парламентарям повинно бути стидно, що це явище набуло такого жахливого статистичного значення.

Тому я пропоную для того, щоб цю проблему не затирати, не...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СМІТЮХ Г.Є. ... не забувати прийняти за основу, але суттєво доопрацювати, а  разом з міністерством призиваю, щоб внести конкретний закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський, мікрофон.

 

13:50:25

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Олег Зарубінський, Народна партія.  Шановні колеги, всім зрозуміло, що не всім на роду написано бути мільйонерами чи депутатами, чи однозначно депутатами і мільйонерами. Є люди, в яких немає перспективи, на жаль. Є люди, в яких немає перспективи мати своє помешкання. І тому тут прозвучали, мені здається, не зовсім справедливі слова з приводу того, що в групу ризику, як це так можна включати мешканців гуртожитків. А я відповім. Отак, треба включати. Бо всім зрозуміло, що гуртожитки часто-густо продаються разом з своїми мешканцями. І після цього перспективи в людини навіть мати таке тимчасове житло фактично немає. Тобто армія або загони майбутніх бездомних можуть зростати. Тому правильно зробили, що включили сюди не тільки безпритульних, бездомних дітей, але і в принципі як групу ризику мешканців гуртожитків. Єдине, що, от, у мене з точки зору прав і свобод людини. Я не знаю, чи можна, чи варто, чи коректно робити реєстр хворих на деякі хвороби, небезпечні хвороби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

 

13:51:35

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Я не знаю. Можливо, тут треба зробити експертизу, чи це не порушує прав цих людей. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершено. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” (реєстраційний номер 6510). Прошу голосувати.

 

13:52:16

За-238

Рішення прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний реєстр виборців" (нова редакція)еєстраційний номер 6669). Доповідач - член Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Горбатюк Анатолій Олексійович. Хто від комітету буде виступати з цього приводу? Гаразд.

Тоді оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності (реєстраційний номер 6696, 6696-1).

Одну хвилинку. Я, шановні колеги, прошу, хто є від комітету по цьому законопроекту? Ні? Я тоді можу йти по поправках сам. Вас це влаштує? Що після обіду? Ваш закон, да? Порадьтесь між собою, шановні колеги, і тоді приймемо єдине правильне рішення. Зараз, одну хвилинку.

Давайте таким чином. Я  оголосив продовження на 15 хвилин. Я іду по поправках. У кого є зауваження до Закону „Про Державний реєстр виборців”, давайте будемо тоді їх розглядати. А я   пропоную ще раз головам фракцій, головам комітетів забезпечте присутність на роботі доповідачів. Не на 16 стояло, не треба. 

Отже, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний реєстр виборців". Інформую вас, шановні колеги,  що надійшло 87 поправок до цього закону. Більшість із них, тобто 47-м, комітет врахував, 10-ть врахував частково, інші враховані  поправками колег народних депутатів, 26 поправок не підтримані.  Отже, йдемо по поправках.

Чорноволенко, 2 поправка. Не наполягає?

3-тя і 4-та. Не наполягає.

Горбатюк, врахована

Чорноволенко, 9 поправка. Не наполягає.

Яку 7 поправку? Давайте 7-му. 7 поправка – це поправка Горбатюка, Гордієнка, Демчишина і Ключковського. Вона врахована. Будь ласка, Сергій Гордієнко, якщо є з цього приводу, з приводу 7 поправки.

 

13:56:01

ГОРДІЄНКО С.В.

Дебатувала на комітеті дана поправка, і ми  наполягаємо на тому, щоб вона була  врахована  обовязково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оскільки є вимога законна Регламенту поставити на голосування для підтвердження поправку номер 7, я ставлю на голосування поправку номер 7, яка врахована комітетом, але потребує підтвердження Верховною Радою України. Прошу голосувати.

 

13:56:45

За-26

Поправка не підтримана.

Йдемо далі. Поправка 9 відхилена. Не наполягають на ній.

Поправка 10. Комітет не прийняв рішення щодо цієї поправки. Це декілька поправок, дві поправки, і Комітет запропонував її розглянути на засіданні Верховної Ради України. Зміст цієї поправки я зачитую. „Частину другу статті 8 Розділу І проекту викласти в такій редакції: „Виборча адреса виборця як правило визначається зареєстрованим місцем проживання за адресою житла виборця відповідно до Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні”. Якщо виборець не звернувся до відповідного органу ведення реєстру щодо іншої виборчої адреси, за вмотивованим зверненням виборця орган ведення реєстру може визначити іншу виборчу адресу виборця, ніж визначену відповідно до частини другої цієї статті”. Комітет не прийшов до одностайної думки чи то підтримати, чи відхилити і запропонував, щоб Верховна Рада України визначилася з приводу цієї поправки. Я ставлю на голосування пропозицію про підтримку поправки номер 10.

 

13:58:13

За-1

Поправка не підтримується.

Так, поправка номер 11. Відхилена. Не наполягає автор.

Поправка номер 17. Юрій Ключковський не наполягає.

16 поправка. Юрій Ключковський. Такого змісту : „Частину першу статті 9 Розділу І проекту доповнити таким пунктом: „ Службова відмітка зазначена у частині другій статті 5 цього закону.

Відповідно до Регламенту і на вимогу я ставлю на голосування  про підтвердження поправки номер 16. Прошу голосувати.

 

13:59:04

За-1

Поправка не підтримана.

Йдемо по поправках. 20-а. Не наполягають.

21-а. Автор – Сергій Гордієнко. Він пропонує статтю 12 доповнити частиною 3 такого змісту: „Кожен виборець у порядку здійснення публічного контролю може отримати інформацію щодо  включення або не включення  іншого виборця до бази даних реєстру в обсязі та порядку, встановлених цим законом”.

Обґрунтування поправки. З метою нерозголошення конфіденційної інформації, зокрема про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно та відповідно до статті 16 Закону України „Про звернення громадян” звернення в інтересах громадянина може бути подано іншою особою: трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність лише за його уповноваженням, оформленим в установленому законом порядку.

Будь ласка, мікрофон  Сергія Гордієнка.

 

14:00:04

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги, ви почули  повний зміст цієї поправки. Комітет її підтримав одноголосно, і ми звертаємося або я звертаюся і прошу його підтримати. Поправка цілком логічна і відповідає сьогодні інтересам всіх виборців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування  21-у поправку на підтвердження. Комітет підтримує цю поправку і врахував її. Прошу голосувати.

 

14:00:45

За-29

Поправка не підтримана.

Йдемо далі. Поправка 28. Черноволенко не наполягає.

29-а. Гордієнко, наполягаєте на ній? 29-а. Ні, на наполягає.

30 поправка врахована. Це поправка Юрія Ключковського. Я її зачитаю, шановні колеги. „Частину першу статті 15 розділу І проекту викласти в такій редакції: „Орган ведення реєстру має доступ в режимі записування до персональних даних реєстру стосовно виборців, виборча адреса яких знаходиться в межах території, на яку поширюються повноваження цього органу. Орган ведення реєстру (Міністерство закордонних справ) має доступ в режимі записування до персональних даних реєстру стосовно виборців, які проживають чи перебувають за межами території України. Орган ведення реєстру має доступ до всіх записів реєстру в режимі читання в порядку, встановленому розпорядником реєстру”.

Комітет врахував цю поправку. У звязку з наполяганням поставити на голосування щодо підтвердження цієї поправки я ставлю це на голосування.

 

14:02:11

За-0

Поправка не підтримана.

31-ша поправка, Гордієнка. Не наполягає.

32-га. Ви теж не наполягаєте на ній, Гордієнко? Одну хвилиночку! Ні, не наполягає.

Далі йдемо по поправках. Врахована, врахована, врахована, врахована…

41-ша врахована.

43-тя, Чорноволенко. Не наполягає, не бачу.

Зараз йдемо до… 44 поправка, Сергія Гордієнка. Будь ласка, мікрофон Сергія Гордієнка.

 

14:02:48

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги, 44 поправка врахована у пункті третьому. Там частково, тому я не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви наполягаєте тепер, Михайло Васильович, на її голосуванні? Давайте я тоді поставлю на голосування, щоб була чистота.

Я ставлю на голосування: про підтвердження поправки номер 44.

 

14:03:30

За-0

Поправка не підтримується, отже, вона вилучається.

Далі йдемо по поправках.

46 поправка Юрія Ключковського. Комітет її врахував.

Я її зачитую, шановні колеги. „Частину четверту статті 21 розділу один проекту доповнити новим пунктом чотири в такій редакції: за вказаною в запиті виборчою адресою, крім виборчих адрес визначених частинами третьою, пятою статті 8 цього закону, кількість виборців без зазначення їх персональних даних, внесених до Реєстру, які мають цю виборчу адресу, або про відсутність записів у Реєстрі з такою виборчою адресою”.

Комітет врахував цю поправку. На вимогу депутата я ставлю на голосування пропозицію про підтвердження поправки номер 46.

 

14:04:35

За-0

Поправка не врахована. Далі йдемо.

Поправка 47 знову ж таки за авторством Юрія Ключковського такого змісту: частину третю статті 22 розділу один проекту доповнити новим пунктом три у такій редакції: про виборців, які протягом попереднього місяця змінили реєстрацію місця проживання в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, у звязку із цим пункт 3.6. частини третьої цієї статті вважати пунктом 4-7.

Ставлю на голосування на вимогу про підтвердження цієї поправки, тобто поправки номер 47.

 

14:05:29

За-0

Поправка не підтверджена.

Поправка 50. Сергій Гордієнко, наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

 

14:05:37

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги, я розумію, що Партія регіонів діаметрально протилежна змінила свою позицію, яка була на комітеті, тому я не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми її не ставимо на голосування.

51-ша – врахована.

52-га, також не наполягає, Сергій Гордієнко, на 52-й? Ні, значить ідемо, отже ідемо далі.

53-тя, Юрій Ключковський, поправка такого змісту: частину 22 статті 22 розділу один проекту після слів „його персональних даних”, доповнити словами: „…а також надсилає відповідні документи або їх копії, засвідчені керівником відповідного органу реєстру, що підтверджують вказані зміни”. На вимогу депутата ставлю на голосування про підтвердження поправки номер 53.

 

14:06:40

За-0

Поправка не підтримана.

54-та, Гордієнко, не наполягає? Ні. Зараз…

55-та врахована.

56-та врахована. 56-та - це поправка Олександра Чорноволенка. Я ставлю на голосування на вимогу, вона велика за змістом, ця поправка, ставлю на голосування, вона в вас є, шановні колеги, на вимогу депутата ставлю на голосування про підтвердження поправки 56.

 

14:07:23

За-1

Поправка не підтверджена.

Ідемо далі, поправка 57 Юрія Ключковського, вона в вас викладена, велика за змістом, тривалий час її треба зачитувати. Тому на вимогу я ставлю на голосування про підтвердження поправки 57-ї.

 

14:07:55

За-0

Поправка не підтримується.

Зараз, ідемо далі. 58-ма, 59-та, відхилена. Не наполягають.

60-та… 61 поправка?

61 поправка народних депутатів Горбатюк, Гордієнко, Демчишен, Ключковський: „Перше речення частини 5 статті 24 доповнити такими словами: „…в тому числі і фіксацією ідентичності конкретної копії технічними засобами”. Ставлю на голосування про підтвердження цієї поправки.

 

14:08:37

За-1

Поправка не підтримана.

Зараз, одну хвилиночку. 62-га, 63-тя враховані.64-та врахована. 65-та врахована.

66-та відхилена. Не наполягає автор? Ні.

67 поправка такого змісту. Прошу уваги! „Частину третю статті 27 розділу один проекту після слів „звичайних виборчих дільницях,  доповнити словами „визначено відповідним законом або референдумом”. Ця поправка врахована.

За наполяганням депутата ставлю на голосування про підтвердження цієї п

 

14:09:29

За-0

Поправка не підтримується.

68-ма, 69-та враховані.

70-та врахована, 71-ша врахована, 72-га врахована, 73-тя врахована. 74-та відхилена. Немає наполягання? Немає.

75-та врахована. 76-та, 77-ма, 78-ма враховані. 79-та, 80-та враховані.

81-ша врахована. 82-га врахована.

83 поправка народного депутата Черноволенка. Вона врахована частково в частині шостій.

Разом з тим за наполяганням народного депутата, я ставлю на голосування пропозицію про підтвердження номер 83.

 

14:10:33

За-3

Поправка не підтримується.

Зараз. 84-та, вона врахована. Заперечень немає.

85 поправка. Комітет не визначився з приводу цієї поправки: пункт 2 перехідних положень розділу проекту виключити. Комітет не прийняв рішення з цього приводу.

Я ставлю першою на голосування пропозицію про врахування поправки номер 85, Юрія Ключковського.

 

14:11:25

За-3

Поправка не підтримана. Залишається попередня редакція.

Поправка 86. Врахована.

Поправка 87. Врахована.

Всі поправки враховані. Які є зауваження?

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні та в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про Державний реєстр виборців” (нова редакція) (реєстраційний номер 6669). Прошу, голосуйте.

 

14:12:21

За-249

Закон прийнято.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Перерва до 16 години. Я просив би голів комітетів, кому треба провести засідання під час перерви, це зробити з тим, щоб ми могли розглянути.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку