ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ВОСЬМЕ    

Сесійна зала Верховної Ради України

08 липня 2010 року, 10 година 29 хвилин

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:30:13

Зареєструвалися картками в сесійній залі 428 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, прошу привітати народного депутата України Писаренка Валерія з днем народження, тим паче, що йому виповнилося всього-на-всього 30 років.

Шановні колеги, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 7 липня.

Розглянуто 39 питань порядку денного. За результатами розгляду прийнято 3 закони, 1 законопроект та 1 проект постанови прийнято за основу, 1 законопроект повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання. 8 законопроектів та 9 проектів постанов відхилено.

Шановні народні депутати, учора ми проводили консультації на рівні керівників фракції – і домовилися про те, що Верховна Рада України піде назустріч пропозиціям з приводу того. щоб розглянути сьогодні 2 документи – це проект Закону про забезпечення енергетичної безпеки країни та проект Постанови про деякі питання у зв’язку з рішенням арбітражного інституту Стокгольмської торгової палати у справі НАК „Нафтогаз” проти ЗАТ „РосУкрЕнерго” (реєстраційний номер 6656).

Правда, сьогодні зранку, незрозуміло з яких причин, відбулося блокування трибуни. Очевидно, це означало, що немає потреби розглядати цього питання.

Тому я просив би шановних народних депутатів, якщо є потреба, створити інформаційний привід для того, щоб провести брифінг чи прес-конференцію, то для цього не обов’язково блокувати трибуну Верховної Ради України. І довелося докладати чимало зусиль, щоб не було сьогодні з’ясування стосунків у Верховній Раді  України. І я просив би надалі нам дотримуватися нормальної логіки, взаємин, коли ми шляхом діалогу знайдемо прийнятне рішення.

Тому зараз, шановні колеги, як і вчора було прийнято рішення, наголошую, вчора було прийнято рішення, про розгляд сьогодні цих двох питань, а не під тиском. Шановні колеги! Я ще раз хочу сказати, заспокойтеся! Заспокойтеся.

І ще раз хочу сказати, вчора було прийнято рішення і доведено до відому керівників фракції, що для того, щоб зберегти нормальний робочий процес ми сьогодні розглянемо ці питання. Але ми сподівались, що представники опозиції забезпечать засідання комітету, який має розглянути ці питання. Бо ми сьогодні їх розглядаємо без заключення відповідного комітету. Тому, шановні колеги, я просив би після завершення розгляду цих двох питань, не звертатися із відповідними поданнями про оголошення перерви, ми домовилися, що не будемо оголошувати перерву, як додаткового засобу блокування трибуни. Я думаю, що немає потреби  ставити на  голосування,  а треба прийняти нашу домовленість на віру. Якщо буде така вимога, я тоді поставлю її на голосування і рішенням Верховної Ради ми визначимося, як далі діяти.

А зараз я оголошую до розгляду питання, яке складається з двох законопроектів. Це проект Закону про забезпечення енергетичної безпеки України (реєстраційний номер  6658). І проект постанови про деякі питання у зв’язку з рішенням Арбітражного інституту Стокгольмської торгової палати у справі НАК „Нафтогаз” проти ЗАТ „РосУкрЕнерго” (реєстраційний номер 6656). Почнемо з постанови, а потім проект закону розглянемо.

Шановні колеги! Ми  домовились таким чином, що я поставлю на голосування пропозицію щодо розгляду цього питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

10:34:28

За-219

Рішення прийнято.

Доповідачі: народний депутат України Сергій Соболєв і народний депутат  України Роман Зварич.

 

10:34:53

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується два проекти нормативно-правових актів: один – це постанова, другий – це  закон. Хотів би насамперед пояснити,  чому така логіка. Тому що зрозуміло, що якщо ми хочемо все ж таки  прийняти відповідальне рішення, то воно мало би міститися у відповідному законі. Однак, поки закон набере чинності  для того, щоб забезпечити  енергетичну безпеку держави, пропонується також відповідний текст постави.

Я би хотів, Володимире Михайловичу, щоб ми  все ж таки почали  із закону, бо це основний  документ. Тому, шановні колеги, якщо ви не заперечуєте, я прочитаю основні диспозиції самого проекту закону. І для стенограми хотів би запропонувати  певні текстові уточнення, які  ідуть на те, щоби якраз покращити основні диспозиції  цього законопроекту. Я не буду весь закон читати, лише  три статті.

Стаття 3: „Заборонити Кабінету Міністрів України використання бюджетних коштів, а  також коштів, наданих міжнародними  фінансовими організаціями, для виконання  зобов’язань держави, що випливають  з рішень Стокгольмського арбітражу у страві НАК „Нафтогаз України”  проти ЗАТ „РосУкрЕнерго”.

Стаття 4: „Заборонити НАК „Нафтогаз України” передачу природного газу  придбаного для використання  споживачами або призначеного для транзиту  за межі держави, для використання зобов’язань держави, що випливають з рішень Стокгольмського суду”.

І стаття 5: „Заборонити  НАК „Нафтогаз України” використовувати будь-які кошти, у тому числі і кредитні ресурси,  чи  кошти, що випливають із державних гарантій,  для  проведення будь-яки прямих розрахунків чи непрямих платіжних операцій через третіх осіб або для закупівлі природного газу з метою виконання зобов’язань держави…” і далі  по тексту, мається на увазі, що стосується рішення   Стокгольмського суду.

Тепер дуже коротко коментар. Я думаю, шановні колеги, що ви всі мали можливість  прочитати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще 2 хвилини, будь ласка.

 

ЗВАРИЧ Р.М.  Я думаю, шановні колеги, що ви мали можливість ознайомитися із самим рішенням Стокгольмського суду. Звичайно, що я ще не маю як голова відповідної Тимчасової слідчої комісії підтвердження, що це рішення автентичне. Тобто те, що ми читаємо в Інтернеті, але поки що я також не почув жодного заперечення. З цього рішення чітко випливає, що представники НАКу фактично здали усі інтереси держави у цій дуже неприємній для нашої країни справі. Зокрема, НАК на судовому засіданні в Стокгольмі заявив про те, що цей газ був придбаний державою, тобто мається на увазі через НАК, на незаконних підставах.

Крім того, представники НАКу на самому судовому процесі заявили про те, уже апріорі, не маючи ще відповідного судового рішення, що у випадку, якщо будуть інші судові рішення в майбутньому, де будуть застосовані штрафні санкції чи якась пеня по відношенню до НАКу, вони вже апріорі визнають легітимність такої пені і таких штрафних санкцій. Тобто насправді по цьому рішенню чітко прослідковується певна тенденція, що НАК „Нафтогаз України” працював не на інтереси держави, а в інтересах Росукренерго. Навіть є коментар відповідного судді, який розглядав цю справу, де він говорить про те, що за 20 років свого досвіду роботи в цьому суді, він не пам’ятає такого випадку, щоби відповідач у відповідній справі фактично робив усе можливе для того, щоби задоволити позовні вимоги самого позивача. Враховуючи цю обставину, шановні колеги, я пропоную, щоби ми все ж таки прийняли відповідальне рішення і забезпечили інтереси держави в цій справі, щоби все ж таки до остаточного розслідування всіх обставин, пов’язаних з цією справою, щоби держава не зазнала дуже і дуже серйозних …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Все вже? Дякую. Сідайте, будь ласка. Ну я пропонував. Чоловік каже, що завершив.

Шановні колеги, прошу записатись на обговорення. По законопроектам 6656, 6658. Так, прошу висвітлити прізвища народних депутатів. Григорій Смітюх і Андрій Сенченко.

 

10:40:12

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний  Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Я взяв слово виступити із-за того, що я… маю якусь певно нову інформацію по цій справі, то безперечно, що слідча комісія розбереться, я думаю, що нам, народним депутатам, більш досконально  викладуть матеріали за яких обставин Україна або втратила, або може втратити, або може нести такі тяжкі, на мій погляд,  наслідки. Але заодно я хочу звернути увагу чому… чому народні депутати, коли я виступав раніше, коли розглядалася інша справа, ви пам`ятаєте, коли Румунія подала  до України позов щодо  розподілу територіального шельфу, яких знаходиться біля острову Зміїного, і чому тоді активна позиція, у тому числі і  Президента, була пасивною. І тоді, коли правляча коаліція була іншою, тобто ваша сторона, чому ви тоді не піднімали питання про те, що Україна  втрачає дуже велику територію і втрачає дуже  великий економічний, так сказать, зиск. Дякуючи чого тільки за однієї обставини, я нагадаю вам, що якби тоді Україна відмовилася від розгляду в Гаагському суді, то Україна ніколи би не втратила цю позицію. І я рахую, що ті люди, які приймали  участь в цій справі, вони повинні нести кримінальну відповідальність. Це злочин проти держави!

Я би хотів би, щоб Верховна Рада рано чи пізно цим питанням зайнялася, хоча прокуратура сьогодні відповідає на мої запити, що немає складу злочину, то я  не погоджуюся з цією позицією і рахую, що це один із прикладів, коли Україна дійсно повинна була захищати свої інтереси інтелектуальної власності тому числі Верховна Рада.

Що стосується питання  сьогоднішнього розгляду, то я безперечно…  що треба всебічно  розглянути і  запобіжні заходи Україна повинна вживати, якщо є на це підстави. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Гудима. Право на виступ передає Андрій Сенченко. І Олександр Бондар. По хвилині. Якщо є від інших фракцій, що не виступали, будь ласка, просигналізуйте.

 

10:42:20

ГУДИМА О.М.

Народний депутат Гудима, партія „Батьківщина”, "Блок Юлії Тимошенко".

Я не збираюся сьогодні нікого переконувати в доцільності прийняття тих двох законопроектів. Я маю лише звернення і розпочну це звернення з фракції „Блоку Володимира Литвина”.

Шановні колеги, якщо ви сьогодні відмовляєтеся голосувати за ті два законопроекти, які унеможливлять передачу Фірташу і компанії 50 мільярдів гривень, ви тим самим дозволите забрати з кишені кожного українця понад півтори тисячі гривень ще цього року. І не потрібно чекати рішення комісій. Ті кошти можуть бути віддані Фірташу і компанії вже завтра.

Саме тому ми закликаємо продовжити роботу слідчих комісій, знайти винних, але не дати можливість сьогодні знищити наш бюджет.

Друге моє звернення це до Партії регіонів.

Вже два роки весь український народ знає, що у вашій структурі є так звана група Фірташа. Ліквідуйте це поняття, можливо, її вже немає. А, можливо, її не буде, як ви проголосуєте за ті два законопроекти. Тим самим ви не позволите в бабусі, в дідуся, у багатьох безробітних, які і так не мають коштів на проплату комунальних послуг, забрати тих півтора тисячі гривень, а в сумі не дати можливість знищити бюджет держави.

І я також звертаюся до фракції комуністів. Нам не потрібно досліджувати, хто винен. Нам потрібно сьогодні прийняти рішення: не дати можливість, щоб підірвати основи нашої держави. Тому що фінансова криза продовжується. Україна, якщо не дай Бог, будуть ті кошти вийняті з бюджету, стане банкрутом. Мільйони людей вам того не простять. 50 мільярдів гривень є на совісті команди Фірташа і йому подібним. Не дайте, будь ласка, сьогодні знищити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бондар, будь ласка, одна хвилина.

 

10:44:41

БОНДАР О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, я хочу звернутися до представників коаліції, щоб могли відкинути політичні інтереси, емоції і подивитися на прецедент, який може виникнути в нашій державі. Я очолював Фонд  п’ять років і багато разів ми приймали участь у захисті інтересів держави, в тому числі і в міжнародних судах. Навіть в страшному сні мені не могло приснитися, що я буду захищати інтереси не держави, а комерційної структури. Для цього існувало управління „К” в СБУ, яке зразу заводило кримінальну справу. Зараз щось трапилося в нашій свідомості, ми абсолютно спокійно обговорюємо питання що важливіше, комерційні інтереси чи державні. Якщо ми хоч перший раз, а це вже другий випадок, коли держава не захищає свої інтереси, іде на поводу комерційних структур, перший випадок був, коли повернення коштів за „Луганськтепловоз” перерахували в доларах і тепер виявилося, що держава винна попередньому власнику після другого продажу. Якщо ми підемо таким шляхом, у нас жодного бюджету не вистачить для того, щоб розраховуватися по соціальним виплатам. Я хотів би, щоб ви це зрозуміли і дуже уважно поставилися до цього питання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

БОНДАР О.М. Я ще раз хочу сказати, як би не діяла попередня влада, які б вона помилки не робила, не можна стати на інтереси приватної структури, якщо захищаються державні інтереси. Це аксіома кожного держслужбовця і в тому числі народного депутата України. Я звертаюсь до вас, будьте пильними і не зробіть цю жахливу помилку. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Тепер прошу уваги, я буду ставити на голосування.

Першою, відповідно до реєстрації, поставлю на голосування проект  Постанови про деякі питання у зв'язку з рішеннями Арбітражного інституту Стокгольмської торгової палати у справі НАК "Нафтогаз України" проти ЗАТ "РосУкрЕнерго" (реєстраційний номер 6656). Для прийняття проекту постанови за основу і в цілому.

 

10:47:05

За-186

По фракція, будь ласка: Партія регіонів – 0, "Блок Тимошенко" – 133, "Наша Україна – Народна    самооборона" – 53, комуністів, "Блок Литвина" , пофраційні – нуль.

Тепер я поставлю на  голосування для прийняття за основу і в цілому проект Закону про забезпечення енергетичної безпеки України (реєстраційний номер 6658).

 

10:47:43

За-185

Не підтримано.

По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 0, "Блок  Тимошенко" – 132, "Наша Україна – Народна  самооборона" – 53, комуністів і "Блок Литвина" і позафракційні – нулі.

Тепер, щоб пройти все, шановні колеги, ви послухайте. Тепер я поставлю відповідно для прийняття за основу проекту Постанови (реєстраційний номер 6656), прошу визначатись за основу.

Я ставив за основу і в цілому, тепер за основу.

 

10:48:30

За-182

Не підтримано.

Тепер я…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. По фракціях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, по фракціях: Партія регіонів – 0, "Блок Тимошенко" – 130, "Наша Україна –Народна  самооборона" – 51, комуністів і  "Блок Литвина" –нуль, позафракційні – 1.

Тепер ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проект Закону про забезпечення енергетичної безпеки України (реєстраційний номер 6658). Прошу визначатись.

 

10:49:11

За-182

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 0, "Блок  Тимошенко" – 131, "Наша Україна –Народна  самооборона"   - 51, комуністів, "Блок Литвина"  і позафракційні – нуль.

Тепер, шановні колеги, ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання  проекту постанови, реєстраційний номер 6656.

 

10:49:53

За-179

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту закону, реєстраційний номер 66…

Перепрошую, ставлю на голосування пропозицію про направлення на повторне  перше читання проекту закону, реєстраційний номер  6658. Прошу визначатись.

 

10:50:29

За-180

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, у зв’язку з тим, що Верховна Рада не визначилась  ж  жодної пропозиції щодо рішення, я пропоную, давайте поступимо таким чином.

Голова Верховної Ради України звернеться до Кабінету Міністрів України, в яких викладе по суті справи  зміст пропозицій, які містилися в проекті закону і в проекті постанови із проханням уряду надати    відповідну інформацію у вигляді реакції  з цього питання. І додам туди, якщо ви не заперечуєте, щоб проінформували про  Чорноморський шельф, як Україна програла його також  в суді і як ми тоді захищали інтереси України як держави. І тоді разом, відповідь коли отримаємо від Кабінету Міністрів України, будемо обговорювати  і демонструвати те, що ми єдині в захисті    національних інтересів України. Немає заперечень?

Будемо вважати, що ми погодили це питання.

Шановні  народні депутати, тепер питання, яке стосується проекту Податкового  кодексу. У зв’язку з тим, що цей документ викликав широкий резонанс в українському суспільстві, і що українські політики намагаються сьогодні робити все, щоб удосконалити цей документ, і враховуючи необхідність детального і глибокого його доопрацювання, і виходячи з ініціативи  Президента України. І враховуючи ваші настрої, вони акумульовані в проекті Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 6509-П1) про прийняття рішення Верховної Ради України про винесення цього питання на всенародне обговорення. Одну хвилинку, шановні колеги!

Тому я просив би, щоб ми розглянули це питання зараз в сесійній залі за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. Шановні колеги, всі інші пропозиції стосуються процедури розгляду цього питання, а мова йде про те, щоб його направити на всенародне обговорення. Це зовсім інше питання.

 

10:52:49

За-234

Рішення прийнято.

Шановні колеги, дозвольте мені як автору проекту постанови проінформувати вас про зміст цього документу. Враховуючи, в Регламенті є це все, почитайте, що Верховна Рада України може винести на всенародне обговорення. Почитайте. Адам Іванович, покажіть їм норму, будь ласка, покажіть норму їм.

 

МАРТИНЮК А.І. 114 стаття Регламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, враховуючи вагоме соціальне, економічне і політичне значення цього документу, враховуючи ту обставину, що до нього прикута увага чи не всього українського суспільства, враховуючи ту обставину, що до проекту, який підготовлений до другого читання внесена величезна кількість поправок, пропонується, шановні колеги, винести цей документ, рішенням Верховної Ради України, на всенародне обговорення.

В зв’язку з цим пропонується доручити комітету передати цей документ Кабінету Міністрів України з тим, щоб Кабінет Міністрів України міг його оприлюднити, і організувати обговорення цього документу. Оскільки зусиль Верховної Ради України матеріальних для того, щоб обговорити це питання не вистачить. І міститься доручення Кабінету Міністрів в цьому плані, що вони мають організувати обговорення, узагальнити і передати його до  комітету. Та я бачу ваші руки, я бачу, зараз прийде час, ви отримаєте слово. Майте якусь чемність.

Узагальнити ці пропозиції і передати їх до нашого профільного комітету. Водночас ми пропонуємо, тобто, Верховна Рада у проекті постанови, рекомендувати Кабінету Міністрів України опрацьовувати бюджет на наступний рік на новій податковій і бюджетній основі. І пропонуємо ми, щоб комітет, щоб комітет профільний підготував до розгляду  Верховної Ради України до 10 вересня проект Податкового кодексу. І контроль за організацією цієї роботи покласти на Голову  Верховної Ради України.

А тепер прошу записатись для обговорення документу.

А що стосується інших пропозицій про відхилення, про процедуру розгляду – це ми будемо розглядати тоді, коли приступимо до розгляду по суті цього питання.

Будь ласка, запишіться. Анатолій Матвієнко, Сергій Терьохін. Мікрофон, будь ласка.

 

10:55:38

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, блок "Наша Україна-Народна Самооборона".

Володимире Михайловичу,  я думаю, що ця ініціатива, дійсно, заслуговує на увагу. Мені вважається,  що взагалі такі документи,  або такого рівня документи варто було б серйозно обговорювати у Верховній Раді, за участю  Верховної Ради і в Кабінеті Міністрів. І це серйозне застереження Кабінету Міністрів, який не радиться навіть з  Верховною Радою. А потім якщо ми серйозно обговорювали тут, а не просто тиснули на кнопки, то очевидно було зрозуміло, що цей документ ніколи не міг би бути розглянутий у Верховній Раді в першому читанні.

Тому це наруга над бізнесом, це ніщо інше, як побори. Але я хочу звернутися до вас, Володимире Михайловичу,  що коли ми виносимо якийсь проект на всенародне обговорення, то варто винести б і альтернативні законопроекти. І є законопроекти альтернативні, давайте ми їх також надрукуємо, або будемо просити Кабінет Міністрів разом з альтернативними обговорювати і цей законопроект. Тоді буде зрозуміло, що є якась альтернатива. І тоді ми може, дійсно,  вийдемо на компроміс, який нам дасть нормальний кодекс  податковий, який буде  стимулювати виробництво. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Терьохін, будь ласка.

 

10:57:16

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги,  у мене є  пропозиція для чистоти ідеї взяти зараз і пройтись по всіх  5380 правок цього талмуду, я перепрошую, за те, що образив талмуд. Це один примірник, це для кожного  депутата має бути такий примірник.

Скажіть, будь ласка,  яка  114 стаття Регламенту, яка стосується  першого читання? Всенародне обговорення   може проводитися до першого  читання.  Тому, Адам  Іванович, ви дивіться уважніше Регламент, коли на нього посилаєтеся.

Друге питання. Скажіть, будь ласка,  який сенс обговорювати цей мотлох, коли  на  500 сторінок тексту  прийшло  3,5 тисячі сторінок  зауважень? Знову  повторюю, 5380. 

Тому єдиний спосіб, як можна рухатися далі, це скасувати рішення про прийняття  цього  законопроекту у першому  читанні,  направити його на повторне перше читання, направити його в уряд і  хай уряд виконує вказівки  Президента  України щодо  всенародного обговорення там або  чогось, що хоче. Тому я  можу вам сказати, що якби не опозиція,   країна б отримала оцей жах і  було б проголосовано приблизно так, як проголосовано Закон  про судоустрій  або голосується Закон про Бюджетний кодекс. Давайте не морочити голову нікому. У проекті постанови пана Литвина написано: до 15 липня  комітету опрацювати ці правки (уявіть собі, скільки днів залишилося), а потім віддати народу від імені  Верховної Ради.  Ну як так можна взагалі писати! Скасування рішення,  повторне перше читання і  хай Кабмін відповідає  за  цей знову-таки мотлох, який він подав депутатам Верховної Ради. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський, будь ласка.

 

10:59:22

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народна  партія.

Безумовно, те, що зараз прозвучало, ну, викликало певні емоції і навіть комусь сподобалось. Але я хотів би відрізнити дві речі. Або зробити справу, або її поховати. Поховати на корню. Те, що пропонується попередніми доповідачами, це поховати на корню. Нічого поганого немає в тому, щоб люди обговорювали Податковий кодекс. Бо Податковий кодекс, на відміну від інших спеціальних законів, стосується всіх абсолютно. І не тільки бізнесменів, але і будь-яку фізичну особу. Це всі знають. В таких умовах говорити те, що, а бачите, ганебне явище, що 3,5 тисячі поправок до 500 сторінок, це некоректно. Могло бути і 50 тисяч поправок. Тому що, ще раз хочу сказати, Податковий кодекс стосується всіх громадян України.

І тому, коли громадяни України висловлять свою позицію, в цьому немає не тільки нічого поганого, а тільки позитив. А щодо нашої фракції, то я думаю, ви пам’ятаєте, що ми казали, що до другого читання дуже багато статей треба змінити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов. Уже виступали від фракції, ніякої процедури немає, по скороченій, немає.

 

11:00:33

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Конечно, можно было понять Министерство финансов, которое в условиях глубокого временного цейтнота хотело все-таки, чтобы мы приняли в этом году Налоговый кодекс и впервые новый бюджет был разработан на новой налоговой базе. Но, с другой стороны, конечно, мы должны, если воспользоваться терминологией шахтеров, выдать на гора качественный документ, который должен с пониманием быть встречен в обществе. Поэтому то решение, тот компромисс, который был озвучен, я думаю, он наиболее максимально оптимальный, эффективный и разумный.

То с одной стороны, мы резервируем временной люфт до осени для того, чтобы еще раз посоветоваться с общественностью и выйти на оптимальную версию законопроекта. А с другой стороны, принятие его в первой декаде или в первой половине месяца сентября дает нам возможность выполнить стратегическую задачу. Сформировать бюджет следующего года на основе нового Налогового кодекса. Поэтому мы поддерживаем решение, озвученное в постановлении. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановні колеги,  давайте погодимся з тим, що, да, часу немає на розгляд, але я хочу нагадати  колегам, що з 17 червня він перебуває на розгляді у Верховній Раді України.  Хочу  нагадати колегам і нагаду про те, що  і працювали разом і Кабмін, і  Верховна Рада, можливо, не завжди узгоджено.

 І  разом з тим, шановні колеги,  ви всі були проти того, щоб ми розглядали питання  про прийняття закону у другому читанні. Коли  я вніс пропозицію для того, щоб якось  узгодити позиції, Володимире Михайловичу це також не сподобалось. Я розумію, що потрібен процес, а не потрібно прийняти рішення. Давайте розглянем цю постанову, потім оголосим конкурс, хто перший добіжить до людей і скаже, що він домігся прийняття такого рішення. Тому що кричали: винести на обговорення, порадитись з людьми, а тепер радитись з людьми не  хочемо.   

Тому, шановні колеги, я поставлю на голосування проект постанови, а ви визначайтеся. Тому що, я вважаю, це компроміс. Інакше ми будемо мучити один одного у Верховній Раді  для прийняття відповідного рішення. А комітету треба  відпрацювати на рівні підготовки до другого читання, передати до Кабінету Міністрів України, а Кабінет Міністрів України хай знайде можливість його оприлюднити, враховуючи ті стоси паперів… (Шум у залі)  

Варіант? До другого читання, яке ви маєте зробити. (Шум у залі) Працюйте!

Шановні колеги, я ставлю  на голосування проект Постанови Верховної Ради України реєстраційний номер 6509-П для прийняття її в цілому, як постанови. Прошу голосувати. (Шум у залі)

 Тоді будемо сидіти у Верховній Раді і працювати над цим документом. Я прошу вас, спокійно.

 

11:03:51

За-250

Рішення прийнято.

Запишіться по одній хвилині від фракцій, будь ласка. Будь ласка, прізвища народних депутатів. В’ячеслав Лук’янов, будь ласка. Потім Ксенія Ляпіна.

 

11:04:15

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Просьба слово передать Чечетову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

 

11:04:24

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Мы ввели работу парламента в конструктивное русло, начали принимать позитивные решения. У нас впереди целый пакет законодательных актов, которые с нетерпением ждет стана. Нам нужно поставить сегодня точку и в Бюджетном кодексе. Мы проголосовали по статьям его полностью. Сегодня мы должны с учетом системной оценки того, что проголосовали, принять окончательное решение и ввести ее в действие с тем, чтобы дать правительству сформировать на новой бюджетной основе новый бюджет. Нам сегодня во втором чтении нужно рассмотреть Закон о референдуме и целый ряд других законопроектов. Я думаю, что нам и сегодня придется работать и после 6 часов. Я, к счастью, слышал много звонков в адрес Верховной Рады получил, где люди с одобрением относятся к интенсификации нашей работы, говорят, наконец парламент начал по-настоящему работать. По этому мы на правильном пути.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Зараз, зараз, я просто, тут є репліки. У Голови Верховної Ради зараз зустріч із міністром закордонних справ однієї із держав, тому він пішов не тому, що не хоче слухати вас, а тому що зустріч. Будь ласка, Ляпіна.

 

11:05:48

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги. Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”. Шановні колеги, ми за те, щоб всенародно обговорювати, але треба визначити, що обговорювати, обговорювати варіант уряду. Так я вам скажу, там не 5,5 тисяч, там 200 тисяч пропозицій буде. Обговорювати наші поправки до варіанту уряду, які поправки. Бо я хочу сказати, що з 5,5 тисяч поправок є поправки абсолютно протилежно спрямовані, абсолютно протилежно. І одні будуть підтримувати одні, інші – інші. Ми в даному випадку маємо повернутись фактично до процедури повторного першого читання, тоді є сенс обговорювати і тоді буде зрозуміло як цю громадську думку врахувати. Бо ж обговорення не просто заради того, щоб поговорити, а обговорення заради того, щоб врахувати результати громадської думки. Тому я просто закликаю всіх депутатів серйозно відноситись до громадського обговорення і запевняю шановну Партія регіонів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

11:06:59

ЛЯПІНА К.М.  ... закінчити слово. Після цього обговорення у вересні ми ніколи в житті не приймемо цей кодекс, тому що зауважень  буде сотні тисяч. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Яворівський.

 

11:07:12

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Прошу передати слово дуже відомому регламентознавцю Сасу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Саса.

 

11:07:20

САС С.В.

Дякую.  Шановний  Адаме Івановичу, я хотів, щоб ви звернули увагу –  на жаль, нема Володимира Михайловича – 114 стаття, на яку ви посилаєтесь, говорить: „рішення за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні”. Верховна Рада визначилася, вона прийняла рішення направити на друге читання, тому  в зв`язку з тим, що неможливо опрацювати в такий термін, який був визначений, 5,5 тисяч поправок Верховна Рада повинна найти вихід. Але не той вихід, який запропонував Голова Верховної Ради, а треба було  скасувати рішення про прийняття в першому  читанні, а потім направити на обговорення всенародне. Це було б логічно і законно, а так –  це  не логічно і не законно. Тому приведіть оці всі свої рішення  у відповідності до вимог закону. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги! Кожен із вас протягом останній півтора місяці тільки  говорив що про Податковий кодекс. Кожен… або  більшість відстоювала те, що він в такому плані не годиться. Я думаю, що Верховна Рада  поступила дуже  мудро. Якщо ви хочете, щоб зараз його прийняти в цілому як кодекс, Верховна Рада може це зробити. Тому… тому я розумію деякі політичні сили, в яких забрали  козир агітації, бо зараз стоять там люди, яких привели до… під стіни парламенту, що не можна приймати Податкового кодексу. Ми його не прийняли. Що робити тим людям?  Платити ж гроші їм треба за те, що вони стояли, і так далі, і тому подібне. Тому я розумію ваш крик, що у вас забрали козири агітації. Але ви самі кричали, що його приймати не можна, рішення прийнято.

Розглядається проект Постанови про проведення урочистого засідання Верховної Ради України з нагоди 20-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України.

Тут є у нас два законопроекти. Я пропоную за скороченою  процедурою. Прошу проголосувати.

 

11:09:42

За-236

Є. Будь ласка, Іван Заєць, 2 хвилини. 2 хвилини.

 

11:09:55

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія. Шановні народні депутати, 16 липня виповнюється 20 років з дня прийняття Декларації про державний суверенітет України. Автори постанови пропонують належно відзначити 20-літній ювілей цієї вікопомної події.

Декларація про державний суверенітет України ввела ідею незалежності України, ідею створення самостійної держави у владні коридори. До тих пір вона жила на велелюдних майданах, в серцях мільйонів простих людей.

Декларація про державний суверенітет України проголосила, що Україна як суверенна, національна держава розвивається в існуючих кордонах на основі здійснення українською нацією свого невід’ємного права на самовизначення і здійснює захист і охорону національної державності, українського народу. Декларація відбила волю народу, зокрема волю тодішньої Верховної Ради на створення не будь-якої держави, а держави національного типу, держави європейської, держави демократичної. Вона зафіксувала прагнення українців повернутися назад, додому, в Європу. Декларація стала, по суті, програмою досягнення незалежності України, програмою створення української нації і власної держави.

Декларація про державний суверенітет України є плодом широкого суспільного консенсусу всіх політичних сил, які були представлені в тодішній Верховній Раді. То були великі часи, і їх творили великі люди.

Тому наша пропозиція спрямована і на те, щоб подякувати батькам декларації, а, по суті, батькам української державності. це наш обов’язок, обов’язок тих людей, хто прийшов у політику вже в незалежній Україні.

Для увічнення цієї події ми пропонуємо провести 16 липня 2010 року о 10 годині у залі пленарних засідань урочисте засідання Верховної Ради, запросити на урочисте засідання Президента, Прем'єр-міністра та членів уряду, народних депутатів України першого скликання, Верховної Ради  України, учасників прийняття Декларації.

Таке високе представництво випливає з надзвичайної…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

ЗАЄЦЬ І.О. Випливає з надзвичайної важливості цього документу, животворчого впливу української державності на загальноєвропейські світові процеси. Треба скористатися цією нагодою, показати світу, що є українська держава, є люди, які будуть забезпечувати її майбутнє.

Тому прошу підтримати саме наш проект декларації. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, 6606-1, автор законопроекту – Голова Верховної Ради. Відмінність законопроектів в останньому пункті.

Якщо у законопроекті, який колега Заєць доповідав, говориться про те, що Апарату Верховної Ради  України забезпечити підготовку та проведення урочистих зборів, то в цьому законопроекті пропонується Голові Верховної Ради  забезпечити організацію підготовки. Тобто ми піднімаємо статус цього засідання.

Я думаю, давайте, шановні колеги, немає необхідності обговорювати. Бачу, сесійна зала готова. Я просив би підтримати саме другий проект постанови Голови, де я уже пояснив, у чому різниця, що піднімається статус. Але будемо голосувати у порядку надходження. Будемо у порядку надходження. Голова запросить. Тобто постанови запрошувати, зрозуміло.

Ставлю у порядку поступлення.

Ставиться на голосування проект постанови Івана Зайця за номером 6606 (Заєць, Головатий, Костенко, якщо точніше) про проведення урочистого засідання Верховної Ради  України з нагоди 20-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України. Прошу визначатися.

 

11:13:59

За-163

Ставлю на голосування проект постанови за номером 6606-1, який вноситься Головою Верховної Ради, народним депутатом Литвином, про урочисте засіданні Верховної Ради  України з нагоди 20-ї річниці прийняття Декларації про державний суверенітет України.  Прошу голосувати.

 

11:14:35

За-415

Дякую. Прийнято.

Не треба нічого доповнювати. Мікрофон Кармазіну.

 

11:14:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, я дякую,  Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна”. 

Шановні народні депутати! Перший пункт і другий пункт, Адам Іванович, відрізнявся ще тим, ми проголосували зараз за варіант Голови Верховної Ради, відрізнявся лише тим законопроект, який підготовлений Зайцем, Головатим і Костенком, що було в другому пункті запрошено на  урочисте засідання Президента, Прем’єр-міністра, членів уряду, керівників центральних органів державної влади і народних депутатів України першого скликання, учасників прийняття Декларації, членів Асоціації народних депутатів України.

Найважливіше, щоб ми запросили народних депутатів першого скликання, завдяки яким і було зроблено і прийнято цю Декларацію про державний суверенітет України, той суверенітет, який зараз по крупицях роздається. Хай подивляться вам всім в очі, нам всім в очі, хай подивляться схвалять чи не схвалять вони ті дії, по віддачі шельфу, по віддачі народної…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Все зрозуміло, ми постановою доручили організувати це засідання  Голові Верховної Ради і він від свого імені запросить всіх тих, хто мав до цього безпосереднє відношення.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України. Реєстраційний номер 6495.

Шановні колеги! Нагадаю: ми з вами нещодавно, розглядаючи зміни, а точніше прийняття в новій редакції Бюджетного кодексу України, дійшли висновку про те, що потрібно узгодити деякі положення, ті що ми протягом декількох годин голосували з тим, щоб сьогодні прийняти остаточну редакцію і особливо при узгодженні між Міністерством фінансів і нашим профільним комітетом бюджетним, аби ми знайшли порозуміння, де б врахували зауваження Головного юридичного управління, де б ми врахували, це було доручення Верховної Ради, питання, пов’язані із внесенням змін до Регламенту Верховної Ради і прийняли рішення, що такі зміни не можуть бути тут. І по можливості врахували ті пропозиції, які надійшли від Адміністрації Президента України, виходячи з того, щоб не було потім вето на цей законопроект. Профільний комітет готовий нас проінформувати про виконану роботу.

Будь ласка, Микола Іванович Деркач.

 

11:17:46

ДЕРКАЧ М.І.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати та запрошені,       виконуючи доручення Верховної Ради України від 6 липня щодо доопрацювання законопроекту за номером 6495, Комітет з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням опрацювали результати голосування поправок і пропозицій до такого законопроекту та розглянули можливості врахування всіх зауважень у положенні законопроекту. За результатами доопрацювання підготовлені узгоджені пропозиції до закону, які вам надані.

Тому враховуючи викладене, Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді підтримати узгоджені пропозиції щодо проекту Закону України про внесення змін д Бюджетного кодексу (номер 6495). На основі проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (номер 6495), з урахуванням його розгляду Верховною Радою України 6 липня 2010 року та внесення поданих сьогодні пропозицій до остаточної редакції цього законопроекту, прийняти у другому читанні та в цілому як закони, Бюджетний кодекс України у новій редакції із визнанням такої, що втратила чинність редакція кодексу від 21 червня 2001 року (номер 2542) з наступними змінами. Та Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям  Бюджетного кодексу України, передбачивши одночасно набрання ними чинності. Доручити Комітету з питань бюджету за участю відповідних структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України при оформленні остаточного тексту для підписів Головою Верховної Ради України прийняти  Бюджетний кодекс України у новій редакції та Закону України  про внесення змін до деяких законодавчих актів України  у зв’язку з прийняттям Бюджетного кодексу України, забезпечити суцільну  постатейну  нумерацію, відповідність внутрішніх та зовнішніх посилань, здійснити відповідне виправлення редакційних та техніко-юридичних уточнень. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ви заслухали інформацію, будь ласка, чи є у Міністерства фінансів якісь доповнення? Федір Олексійович, немає? Це друге  читання, запитань немає.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Поки що немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Тепер, шановні колеги! Шановні колеги! Будьте уважні, вам роздали  пропозиції щодо проекту Закону України  про внесення до Бюджетного кодексу України для прийняття у другому читанні  та в цілому як закону (за реєстраційним номером 6495). Ще раз?

Шановні колеги! Ще раз нагадую,  або привертаю вашу увагу, що в цих рекомендаціях, у цих пропозиціях, які ми зараз маємо з вами прийняти, враховано те розбалансування, яке вийшло в результаті, коли ми його розглядали.

По-друге. Врахована абсолютна більшість зауважень Головного юридичного управління Апарату  Верховної Ради України, що підпункт 28 пункту 12 розділу 6 Прикінцеві Положення щодо змін до Регламенту Верховної Ради України виключити. Тобто усі права,  і повноваження, і можливості, які мала Верховна Рада  у формуванні, прийнятті основного економічного закону, Закону про Державний бюджет за Верховною Радою залишається. Врахована наша пропозиція,  яка звучала в першому читанні, що ми з вами зараз, приймаючи закон в цілому, розділяємо для підпису його на два закони. Тобто буде чистим Закон про Бюджетний кодекс як закон і буде окремий закон про внесення відповідних змін до законів в зв’язку з   прийняттям нового Бюджетного кодексу.

Тобто ще раз наголошую, що ми, прийнявши один закон, зараз голосуємо доручення направити на підпис два закони, роз’єднати  Бюджетний кодекс і внесення змін до законів.

І ще одна пропозиція, будьте уважні. Є пропозиція виключити частину четверту статті 27 яка говорить, вслухайтесь: „Розміри державних соціальних гарантій, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України,  Законом про Державний бюджет України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України до врегулювання таких питань законами. Тобто практично ми з вами, якщо приймемо це, повертаємося до відомих  декретів Кабінету  Міністрів. Конституція прямо говорить, що ці питання врегульовуються законами, законами і тільки законами, тобто не треба приймати.

Ну й тут ще одна новела, що навіть місцеві бюджети, тобто місцеві ради можуть вносити зміни у прийняті нами з вами державні стандарти соціальні. Якщо немає в них коштів, то вони собі можуть дозволити цього не виконувати.

Ось з такими пропозиціями я ставлю на голосування…

Будь ласка, Ярошенко.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. 

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні народні депутати я наполягаю, для того щоб ці пункти, які вніс Адам Іванович, ми окремо за них проголосували  і зараз не голосували. Тому що 4 і 5 пункт,  вони абсолютно нормальні і  на Комітеті Верховної Ради по бюджету вони були сприйняті, проголосовані і ми не робимо ніякі колізії з відповідними законами.

Тому що Конституція України чітко визначає, стаття 95, що всі видатки, які робляться з державного бюджету визначаються Законом про державний бюджет. Тому якраз і ці статті дають такі повноваження Кабінету Міністрів, і ніяких колізій тут не виникає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, давайте по хвилині від фракції обміняємося думками перед прийняттям рішення. Запишіться. Так, будь ласка, Павловський.

 

11:24:52

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Прошу передати слово Олегу Ляшку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Ляшка.

 

11:24:58

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко", Партія „Батьківщина”.

Це той рідкісний випадок, коли Адама Івановича Мартинюка треба підтримати. Він абсолютно правильно каже: ми не можемо давати повноваження уряду регулювати ті питання, які мають регулюватися законом. А особливо, коли ідеться про соціальні виплати, про їх рівень тощо. Це ручний режим керування бюджетними коштами і це недопустимо. Тому потрібно вилучити цю норму із Бюджетного кодексу і не підтримувати її. Верховна Рада лише законом може встановлювати обсяг видатків, напрями видатків, і це передбачено статтею 95 Конституції України, - що лише законами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Нарешті Ляшко почав мене хвалити, це щось не до добра. Кармазін, будь ласка.

 

11:25:50

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна”.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, я хочу, щоб ви подивилися, що ми зараз приймаємо. У нас 54 пункти і другий серйозний дуже абзац. Фактично це мова йде про третє читання. Але третє читання, в якому коми, все інше ми доручаємо розставити бюджетному комітету, який вже показав свою непрофесійність, я б сказав би так. І цьому бюджетному комітету ми все це довіряємо. Більше того, ми пишемо в пункті 2 доручення (друга частина): „доручити комітету за участі відповідних підрозділів структурних, апарату зробити, забезпечити відповідність внутрішніх  і зовнішніх посилань, здійснити відповідні виправлення редакційні і техніко-юридичні уточнення”.

Шановні! Ми не маємо  права нікому передоручати свої повноваження. Мова іде про те, що ми маємо все доопрацювати. І я підтримую, Адаме Івановичу,  вашу пропозицію. Ви праві, не тому, що хтось вас хвалить, а в даному випадку ви праві. А ці речі неконституційні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Мельник Петро, будь ласка, фракція регіонів.

 

11:27:01

МЕЛЬНИК П.В.

Шановні колеги,  ми уважно розглянули на засіданні комітету і абсолютно ніяких колізій там не виникає. Мова іде, дійсно, про виконання 95 статті Конституції і про обов’язковість прийняття парламентом закону, але коли буде… І це буде виконано якраз на підставі (соціальні видатки) на підставі закону, прийнятого парламентом.

Але перевиконання бюджету поточне,  воно завжди є.  І звичайно соціальні видатки в межах бюджету уряд повинен в поточному, поточно  сам приймати рішення  з наступним обов’язковим, я підкреслюю, обов’язковим розглядом  Верховною Радою і затвердженням законом. Тому колізії ніякої, Адаме Івановичу, там не виникає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Читайте Конституцію. Александровська, будь ласка.

 

11:28:10

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, я понимаю, что в Конституции нет нормы, которая позволяет правительству или отдельно министерствам издавать нормативные акты в замен законов.

Но давайте подумаем, что у нас бывают случаи в жизни, когда отдельные социальные группы людей требуют к себе дополнительного внимания, а закон такой мы с вами не рассматривали, не принимали.   

Мы с вами знаем, что у нас, практически, даже в самые тяжелы годы все  равно идет перевыполнение бюджета. И мы знаем, что перевыполнение бюджета мы с вами корректируем,  то есть вносим соответствующие изменения в доходы и расходы обычно по итогам трех месяцев, то есть трех кварталов в сентябре.

Таким образом в течение 9 месяцев у правительства есть дополнительные средства, которыми оно может распоряжаться. Правительство обладает правом  законодательной инициативы. И если нужно предоставить какие-то дополнительные преференции отдельным социальным группам инвалидов и так далее, то правительство может в рамках перевыполнения бюджета эти деньги направить, а…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не можна. Будь ласка,  Хара від  комітету.

 

11:29:25

ХАРА В.Г.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Я категорически выступаю против тех норм, которые касаются  социальных нормативов и прежде всего прожиточного минимума. Мы долгий промежуток времени   искусственно подтягивали, назначали  прожиточный минимум  в бюджете по 5-6, не понимая того, что  это  есть объективный социальный норматив. Кабинет Министров хочет устранить социальных партнеров, общественность от формирования прожиточного минимума, как это требует  сегодня Закон  о прожиточном минимуме.

Поэтому я, Адам Иванович, очень прошу проголосовать, чтобы нормы, связанные с социальными нормативами, с прожиточным  минимумом, были оттуда  исключены. И еще хочу сказать, что Кабинет Министров  в очередной раз подводит Президента. Президент поставил задачу в  максимально короткий срок достигнуть социальных нормативов европейских. А мы отдаем городу и району  местячково решать  вопросы по снижению этих самых  социальных нормативов. Их ни в коем случае поддерживать  не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  зараз ми  проголосуємо окремо цю поправку. Суть зводиться до того. Будьте уважні!  Якщо зараз ми запишемо і  Кабінет Міністрів погодиться з тим, що я запропоную, то її можна залишити. Якщо Кабінет Міністрів  буде підвищувати соціальні  стандарти, то давайте  ми йому таке право дамо. Але ж він не буде їх підвищувати, він буде  знижувати  порівняно з тим, що є у законі. А  підміняти закон ніхто не має права, ніхто.  І ми з вами не маємо права підміняти закон, поки не приймемо новий.

Тому я ставлю на голосування на пропозицію  Міністерства  фінансів проголосувати окремо  поправку з приводу частини четвертої статті  27 бюджету України. Тобто виключити цю частину, де мова іде про те, що надається право  чи то  Кабінету Міністрів, чи місцевим радам вносити зміни  у Закон про соціальні стандарти. Прошу підтримати пропозицію про виключення 4 частини статті 27. Прошу голосувати.

 

11:32:02

За-369

Дякую. І тепер я з врахуванням цієї поправки ставлю на голосування про прийняття пропозицій щодо проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України, реєстраційний номер 6495, з прийняттям його в другому читанні та в цілому як закону. Прошу голосувати.

 

11:32:41

За-245

Дякую. У нас є новий Бюджетний кодекс. Будемо сподіватися, що з врахуванням тих пропозицій, які зробили ми протягом останньої доби, там враховані пропозиції і Президента. Будемо сподіватись, що кодекс буде підписаний. Давайте подякуємо і Міністерству фінансів, і нашому профільному комітету, які зробили, не побоюсь цього слова, титанічну роботу. Дякую.

Розглядається. Тепер ще, шановні колеги! Для того, щоб була, як то кажуть, юридична чистота, проголосуємо те, що я говорив. Що ми прийняли в цілому зараз кодекс. Але окремо проголосуємо за те, щоб це було два закони. Щоб був окремо кодекс і окремо законі про внесення змін до законів в зв’язку з прийняттям кодексу. Прошу підтримати цю пропозицію. Прошу голосувати. Це написано в Регламенті і в рішенні Конституційного Суду, який забороняє при прийнятті законів вносити зміни в закони. Це робити окремим законом треба.

 

11:33:53

За-228

Дякую. Питання завершено.

Розглядаєм проект Постанови про календарний план проведення сьомої сесії Верховної Ради України шостого скликання. Реєстраційний номер 6677. Будь ласка, голова комітету Макеєнко Володимир, прошу. Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

 

11:34:32

За-207

Підтримано.

Будь ласка, Володимир Володимирович.

 

11:34:40

МАКЕЄНКО В.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати,  вам  розданий проект постанови  про календарний план проведення сьомої сесії  Верховної Ради України  шостого скликання, яким пропонується  розпочати пленарне засідання сьомої сесії  Верховної Ради України  шостого скликання 7 вересня  2010 року, а  закінчити її роботу 14 січня 2011 року.  За цей час передбачено для роботи у пленарному режимі 10 тижнів, 5 тижнів – для  роботи у комітетах, комісіях і фракціях, 4 тижні – для  роботи народних депутатів з виборцями та  провести 10 годин запитань до уряду у Верховній Раді України.  Прошу підтримати проект постанови. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, початок роботи сесії визначає  положення конституції – це  перший вівторок, у даному випадку цієї сесії вересня місяця, тобто  тут  питань нема.

Друге. Наскільки мені відомо перед розглядом цього питання  профільний комітет направив до кожної з фракцій пропозиції, і кожна з фракцій відповіла на ці пропозиції, зреагувала і внесла свої  зауваження. Вони тут, так би мовити, враховані. Тобто у нас є всі підстави…

А?  Який перший тиждень? Зараз я подивлюсь. Перший тиждень, як завжди, відкриття, робота у комітетах і так далі. Так, як ми за традицією, відкрили сесію, працюєм у комітетах, а через тиждень працюєм у пленарному режимі. Це одне.

І друге. Ви знаєте, що  це не догма, ми у будь-який момент, якщо  у нас виникнуть ситуації, можемо  внести зміни у календарний план.

Я ставлю  на голосування про прийняття вцілому Постанови Верховної Ради України про календарний план проведення сьомої сесії Верховної Ради України (реєстраційний номер 6677). Прошу голосувати.

 

11:37:08

За-340

Дякую. Постанова прийнята.

Розглядається проект Закону про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України (реєстраційний номер 6419). Доповідає Одарченко Юрій Віталійович і від комітету Баранов. Можемо ми його за скороченою розглядати? Я ставлю пропозицію про розгляд законопроекту за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

 

11:37:51

За-234

Так, будь ласка, доповідач.

 

11:38:00

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, майже рік тому ми прийняли Закон, який називався „Програма реформування житлово-комунального господарства”. Сьогоднішній законопроект, він є одним із етапів цієї програми реформування, яка каже про те, що нам необхідно удосконалити систему державного регулювання суб’єктів природних монополій. В законі йдеться питання про те, що потрібно установлюються механізми регулювання природних монополій в особі тепло-, енерго- і міськводоканалів. Сьогодні питання визначення тарифів не з’ясовані. Повноваження міських рад, вони чітко не прописані, вони здвоюються разом з повноваженнями обласних адміністрацій і тому сьогодні неможливо чітко сказати, хто встановлює тарифи.

Крім того, на Україні існує ряд областей, де існує обласна власність. А якщо йдеться питання такої власності в Конституції не існує і тому встановлення тарифів на цих підприємствах воно теж дуже полемічне і знаходиться під великим питанням. Національна комісія буде не тільки встановлювати межу, величину,  правильність встановлення тарифів, але й регулювати питання ліцензування і питання роботи природних монополій, тому що на ринку комунальних послуг ці питання не з`ясовані і потребують достатньо серйозної… серйозного доопрацювання. Крім того, цим законом ми дамо межу встановити по  всій державі єдині тарифи, які не дозволять нам мати  невиправданих збитків. 

Шановні колеги, хочу нагадати, в цій сфері обертається 38 мільйонів гривень, а в минулих роках ми виділили на це питання 5,5 мільярдів державних дотацій. Цей механізм, ця система дозволить нам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

ОДАРЧЕНКО Ю.В. Ця система дозволить нам уникнути невиправданих дотацій із держави і встановлення більш чіткої роботи монополії.

Крім того, сьогодні ми передаємо в  концесію ряд міськводоканалів. Законодавчо ми дозволили це робити, і без державного регулятора цих процесів ці процеси будуть іти хаотично.

Прошу підтримати. Міністерство і комітет підтримує цей законопроект у першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від профільного комітету. Я не бачу Баранова, але є висновок профільного комітету про підтримку. Є бажаючі обговорювати? Запишіться. Будь ласка, Іван Кириленко.

Бондаренку слово. Прошу. Він один з атворів цього законопроекту, до речі.

 

11:41:25

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Реформи і Порядок”.

Шановні друзі, запропонований  законопроект має навести лад у дуже  серйозній сфері, яка сьогодні  весь час зазнає певних впливів як з боку влади, так і з боку споживачів, тобто всіх громадян.

Проблеми регулювання діяльності в сфері комунальних послуг, зокрема таких, як водопостачання, водовідведення, гаряче водопостачання, на жаль, сьогодні знаходяться уже багато років в підвішеному стані. Якщо електроенергетика, газ регулюються Національною комісією з цих питань, то ці, дуже важливі, монополії залишаються без регулювання. І тоді громадянин, у якого немає вибору, який має в своїй квартирі лише одну трубу холодної води, одну трубу гарячої води, одну каналізацію, поставлений в ситуацію, коли над ним є влада місцева, яка може диктувати будь-які умови, будь-які стандарти і, знову ж таки, будь-які суми оплати за ці послуги.

Тому, враховуючи важливість цієї сфери, ви знаєте, є і думка Президента України про те, що треба створити єдиний орган, який би працював у цьому напрямку. Перш за все, треба відпрацювати буде тут не питання, там, якісь інші, крім того, що встановити стандарти послуг, що таке „гаряча вода”. Щоб кожен розумів, що 45 градусів – це не гаряча вода. Що таке сьогодні кількісний облік цих послуг? Він сьогодні не налагоджений. Людина платить по розрахунковій схемі, фактично не вживаючи такої кількості тої чи іншої послуги. Тобто величезна кількість таких питань: яке ціноутворення, які собівартісні показники використовуються при встановленні тарифів. Це сьогодні береться просто зі стелі – і встановлюється.

Це робиться в багатьох містах України. Наприклад, у Києві до цього часу немає теплового графіку роботи мереж теплопостачання – і ми не можемо знати: при температурі мінус 20 на вулиці яка температура повинна бути у квартирі і таке інше.

Прошу підтримати цей, дуже важливий, закон. Дякую.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, сьогодні з візитом в Україні перебуває Міністр закордонних справ Фінляндської Республіки Александр Стубб. Зараз він у Верховній Раді України. Прошу привітати міністра, який дуже приязно ставиться до України і підтримує Україну в усіх її внутрішніх і зовнішньополітичних устремліннях. (Оплески)

 

 Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Зарубінський.

 

11:44:11

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, Народна партія.

Шановна президія, шановний пане міністре, шановні колеги! Я хотів би розпочати з того, щоб зацитувати одну фразу, точніше, один абзац із Пояснювальної записки до цього законопроекту.

„Діюча в Україні  відомча спрямованість не сприяє збалансованості інтересів суспільства, призводить до ущемлення споживачів комунальних послуг та зниженню конкурентоспроможності підприємств, не забезпечує ефективність функціонування суб’єктів природної монополії та розвитку конкуренції на ринках, суміжних до природної монополії”.

Якщо взяти це за основу, якщо взяти це за мотивацію прийняття цього законопроекту, то вона стовідсотково коректна. Всі можуть підтвердити, що це дійсно так. Всі люди можуть сказати, що конкуренції в наданні комунальних послуг в Україні  практично немає. Немає конкуренції, немає жодних поштовхів і немає жодної мотивації, немає жодних стимулів для того, щоб знижати собівартість, навіть коли це можна робити, навіть коли це не шкодить значною мірою прибуткам.

І тому прийняття цього законопроекту, мені здається, навіть не підспудно, а напряму має створити засади для конкуренції у сфері надання комунальних послуг і відповідно зниження собівартості. У всякому разі логіка до цього призводить.

Єдине, я маю звернути увагу на висновок науково-експертного управління. Він негативний. Але я не хотів би говорити про остаточний висновок щодо недоцільності прийняття. Але є правильна позиція, і я думаю, що суб’єктам законодавчої ініціативи треба було погодити. Зараз фактично, каже науково-експертне управління, даний предмет регулювання буде регулюватися двома органами: Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг та Національною комісією регулювання електроенергетикою України. В законі має бути прописана сфера відповідальності, інакше це буде чергова проблема. Тут якраз конкуренції не потрібно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Юрій Кармазін.

 

11:46:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна самооборона” .

Шановні народні депутати,  я маю двояке враження від прочитання  цього законопроекту. З одного боку я підтримую його в першому читанні. З другого боку я хотів би застерегти нас від того, що ми приймаємо подібні законопроекти. В якому плані? В тому плані, що ми віддаляємося від кодифікації законодавства, просто шаленими темпами віддаляємося.

Ми вже  сьогодні побачили, як ми зміни до Бюджетного кодексу, з якими Адам Іванович, ви нас сьогодні вітали, очевидно так, як весь народ,  вчора коаліція ощасливили і змінами до судоустрою, вірніше до знищення судоустрою, незалежного суду. І точно так доручили і точно так і  тут ми маємо робити кодекси, кодекси, де абсолютно узгодити між собою десятки, сотні законодавчих актів, які діють в цій сфері.

Я погоджуюсь з колегою Зарубінським, який визначив, що буде конкуренція між  Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг і Національною комісією регулювання електроенергії.

Я також погоджуюсь з висновком Конституційного Суду України, який ще в 1999 році в своєму рішенні за номером 2РП 99 від 2 березня заявив про те, що до  компетенції Верховної Ради  не відноситься створення такої комісії. Але я бачу, що покращувати ситуацію треба, очевидно вихід є один, прийняти цей документ зараз в першому читанні і заставити уряд зробити так, щоб, мабуть, був один серйозний орган, який би регулював ринок комунальних послуг України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Обговорення питання завершено, я ставлю на голосування про прийняття за основу, в першому читанні проекту Закону про Національну комісію регулювання ринку, комунальних послуг України (реєстраційний номер 6419).

 

11:49:03

За-313

Прийнято.

Будь ласка, комітет, працюйте над тим, щоб ми прийняли його як закон, хоча б на початку наступної сесії.

Шановні колеги, у зв’язку з тим, що в нас поки що визначають питання з приводу доповідача по законопроекту Президента щодо діяльності Національного банку, бо представник Президента визначений доповідачем, на жаль, знаходиться в лікарні. Тоді з вашого дозволу давайте перейдемо ми до розгляду наступного законопроекту, а саме: проекту Закону про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Урядовий, не відкладний. Законопроект за номером 6673. Доповідає міністр фінансів Ярошенко Федір Олексійович. Будь ласка. Не зняли, поки що відтермінували. Вибачте, Федір Олексійович. По законопроекту, пов’язаного із змінами до Закону про Національний банк, ми відтермінували поки визначиться хто буде доповідати його. Сьогодні ми його будемо обов’язково розглядати. Федір Олексійович, за скороченою процедурою можемо розглянути.

Я ставлю на голосування пропозицію про розгляд цього питання за скороченою процедурою. Справа в тому, що там нема статей.

 

11:50:39

За-205

Прийнято.

Будь ласка, Федір Олексійович.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні присутні, я представляю вам проект Закону про внесення змін до законів України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” та „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який є необхідним кроком для відновлення співпраці з МВФ. Переговори з місією Міжнародного валютного фонду завершені успішно і місія буде рекомендувати вищому керівництву міжнародно-валютного фонду укласти з Україною угоду на наступні 2,5 роки з наданням Україні підтримки сумі 10 мільярдів СПЗ, це  приблизно 14,9 мільярдів доларів США. Маю констатувати, що зовнішнім фоном для переговорів з МВФ були песимістичні оцінки світової економіки, що надходять майже кожного дня. Нестабільна ситуація на міжнародних ринках  капіталу спричинена тим, що ще не повністю відновлено нормальних економік таких країн як США  та Європи приводить до здорожчання зовнішніх запозичень для країни, що розвиваються, в тому числі і для України.

Значна турбулетність на фінансових ринках та атмосфера невпевненості змушує країни, і зокрема Євросоюзу, бачити головне завдання фіскальної політики для розвитку економіки, в першу чергу спрямування зусиль на скорочення дефіциту бюджету.

Основними напрямками скорочення дефіциту бюджету, по-перше, це скорочення видатків. По-друге, це посилення фіскальної складової, це підвищення ставок податків, скасування або замороження пільг і соціальних виплат.

На фоні цих тенденцій Україна поставила за мету відновити програму співпраці з Міжнародним валютним фондом, збільшуючи  соціальні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Федір Олексійович.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. ... за умовами цієї угоди ми маємо виконати такі попередні заходи: скоротити  доходи – на  13 мільярдів, зміцнити розподіл доходів спеціального державного фонду – на  3,7 мільярдів, надходження  від приватизації скоротити – на  3,6 мільярдів, скоротити  видатки державного бюджету – на 17 мільярдів.

У галузі пенсійного забезпечення мають бути реалізовані такі заходи: це становлення для фізичних осіб суб’єктів спрощеної системи оподаткування, розмір страхових внесків до Пенсійного фонду України в розмірі, що відповідає нарахуванням на мінімальну заробітну плату.  При переговорах на МВФ крім отримання коштів ми досяглися таких умов, що  збереження в повному обсязі соціальних стандартів, передбачених Законом України  „Про встановлення прожиткового мінімуму” та Указу Президента „Про невідкладні заходи з подолання бідності”   права здійснювати подальше підвищення соціальних стандартів щонайменше на індекс інфляції, це дозволить не допускати падіння рівня соціального захисту громадян. Заходи у сфері пенсійного забезпечення жодним чином не торкнуться соціально незахищених  категорій громадян. 

Таким чином, на сьогодні нам пропонується укласти угоду з МВФ на вигідних умовах для України, поряд з отриманням дешевих коштів ми покращимо власну репутацію на зовнішніх ринках капіталу.

Більш того, під час проведення роуд-шоу з розміщенням облігацій зовнішньої державної позики українську делегацію буде супроводжувати представник Міжнародного валютного фонду, що є безпрецедентним рівнем    співробітництва з фондом за всю історію  України.

Програма співпраці з МВФ дозволить нам реалізувати комплекс заходів і економічних реформ в адмін… в економічних сферах. І я прошу вас підтримати проект Закону України про внесення   змін до законів України   про Державний бюджет на 2010 рік.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую, сідайте,  будь ласка.

Так, голова Комітету Микола    Іванович Деркач,  будь ласка. 

 

11:55:23

ДЕРКАЧ М.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Комітет з питань бюджету сьогодні на своєму засіданні розглянув запропонований Кабінетом Міністрів проект Закону про внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на 2010 рік, та про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування за номером 6673.

Законопроект розроблено з  метою зменшення  дефіциту бюджету та виконання вимог меморандуму про економічну та фінансову  політику між  урядом України та Міжнародним  валютним фондом.

Цим проектом запропоновано зменшити прогноз надходжень від приватизації державного майна на  3,6 мільярда гривень, що на відповідний обсяг скорочує дефіцит Державного бюджету, а  це майже на 5 відсотків ВВП. Поряд з цим передбачається зменшення доходів, зменшення розходів Державного бюджету на 13,4 млрд. гривень.

Зазначений законопроект є збалансованим стосовно показників бюджету. За підсумки розгляду законопроекту комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді  законопроект за номером  6673 принять за основу та в цілому як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Микола Іванович. Прошу записатися, два - „за”, два - „проти”. Від однієї фракції записується або „за”, або „проти”, тобто спрацює комп’ютер – тільки  один запишеться, тільки один, або „проти”, або „за”. Тому не дивуйтесь, що, мовляв, тиснули кнопки, немає. Будь ласка, Чечетов.

 

11:57:03

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты, я думаю Министр финансов Федор Ярошенко довольно обстоятельно изложил суть законопроекта. Он направлен на уменьшение дефицита бюджета. И здесь четко аргументировано постатейно изложены возможности сокращения расходов, которые дадут возможность выйти на сбалансированный бюджет.

Фракция Партии регионов предлагает поддержать позицию Министерства финансов, и проголосовать позитивно за данный законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Ляшко. Ляшко 2 хвилини, фракція БЮТ. Підготуватися Донію.

 

11:57:53

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко", Партія „Батьківщина”.

Законопроект, який запропонував уряд, пропонує скоротити не першочергові та не пріоритетні видатки. От підпис Міністра фінансів Федора Ярошенка.

Федір Олексійович, ви розказуєте депутатам і всій країні, що ви скорочуєте не першочергові та не пріоритетні видатки. Давайте ми подивимося, які видатки Міністр фінансів і уряд вважає не першочерговими і не пріоритетними? 2 мільярди - скорочення видатків на ремонт та утримання доріг, 1,5 мільярди – зменшення дотацій на одну корову, 2 мільярди – зменшення видатків на фінансування заходів в агропромисловому комплексі, 500 мільйонів – зменшення видатків на підтримку галузей економіки: авіаційну, промислову тощо, 3 мільярди гривень – зменшення видатків на вугільну галузь, у тому числі впровадження проектів підвищення техніки безпеки шахт. Оце непріоритетні в уяві уряду видатки.

800 мільйонів зменшення державної підтримки інноваційних та інвестиційних проектів в реальному секторі  економіки. Про що нам уряд розказував, що будуть інвестувати економіку. Оце вони так інвестують.

На мільярд зменшення видатків на забезпечення житлом громадян, у тому числі військовослужбовців. Де обіцяне житло для людей! Для малозабезпечених! Для Чорнобильців! Для військовослужбовців!  Його немає і не буде в цьому році.

600 мільйонів  зменшення на програму „Питна вода України”. Області не мають води. Нових свердловин немає, забруднена вода. Уряд за рахунок людей, за рахунок чистої води зменшує ці видатки.

Тобто ідеться, фактично,  про секвестр бюджету. Уряд визнав свою неспроможність і нездатність виконувати бюджет ні по доходам, ні по видаткам. Тому треба ставити питання про відставку уряду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я продовжую на 15 хвилин до завершення розгляду цього питання. Ми раніше завершимо ніж 15…

Доній передає Ляпіній, будь ласка.

 

12:00:22

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, група „За Україну!”.

Шановні колеги, сьогодні вперше в історії України відбувається секвестр державного бюджету. Він відбувається за скороченою процедурою. Законопроект про цей секвестр ми побачили вчора увечері. І то не побачили,  а він з’явився вчора увечері, а сьогодні  зранку ми його побачили.

Ми не можемо сьогодні дати докладний аналіз і уряд нам не може дати докладний аналіз наслідків скорочення тих видаткових статей, про які іде мова. Колега Ляшко виклав вже значну частину. Я додам.

Раптом найнепріоритетнішими  видатками в Україні стали видатки на оборону – мінус 2 мільярди. Раптом найнепріоритетнішими видатками в Україні стали видатки на підтримання  української мови. Там і було-то 22 мільйони, так з них 11 мільйонів знімають. Навіщо нам українська мова, каже український уряд. І так далі. Я не кажу про питну воду, яка, фактично сьогодні є найбільшою проблемою в Україні і про це говорять громадські об’єднання всім нам. Постійно   говорять, ми скорочуємо видатки на цю програму. Треба схвально віднестися до того, що  уряд зрозумів, що він не отримає доходи, які собі нарисував ще два місяці тому.  І скорочує  на 10 мільярдів гривень, скорочує надходження від ПДВ. Це розумно, бо він  не отримає  цих  коштів.

Але скажіть мені, будь ласка, чому у цьому випадку  лише дрібні приватні  підприємці мусять сплачувати більше? От всі інші – менше, по всіх  інших зрозуміло, що  скорочуємо. А приватним підприємцям, нашим шановним слухачам і глядачам  хочу повідомити, що біда прийшла, звідки не чекали. Податковий кодекс відхилили, фактично відправили надовго в ящик, а  тут у цей закон  заклали норму, якою з вас знову  вимагають  ті самі 350 гривень, які вимагали  минулого року і які відбили   за допомогою сьогоднішньої коаліції. Але сьогодні… тоді вони були опозиція і вони   воювали проти цієї норми, сьогодні коаліція цю норму вносить.  Вони  вносять обкласти додатковими податками…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

ЛЯПІНА К.М.   Подивіться, будь ласка,  зміни у Закон  про пенсійне забезпечення там вноситься внесок мінімальний у розмірі  350 гривень. Це і є податок. Я вам хочу сказати: прошлого року ми втратили  майже півмільйона  підприємців, цього року ми втратимо ще більше. Не  податків, не  надходжень у Пенсійний фонд,  не робочих місць. Що ви робите з країною!  Зупиніться!

І нарешті  хочу сказати, у нас є зауваження до цього закону, і ви  не маєте права  приймати його у другому читанні і в цілому. Це абсолютно неприпустимо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, обговорення закінчено. (Шум у залі) Шановні колеги, ви можете  ще  голосніше  покричати, це ваше право. Кричіть, кричіть.  Я ще раз  наголошую,  як би це було понад сто статей, ми не мали б   право з вами приймати процедурне рішення про обговорення за скороченою процедурою.  Мова іде не про гроші, мова іде про норму Регламенту. Це перше.

Друге. Неправда, що це вперше в історії секвестр. Це, може, вперше за діяльність колеги, яка виступала, це так. Але були вже такі випадки.

Третє. Третє. Радості в тому, я думаю, радості в тому, що ми вдаємось до такої міри, немає ні в кого. Ні в Кабінеті Міністрів, який вносив цей законопроект, ні в нас з вами, які повинні будемо підтримати цей законопроект. Бо завжди хотілося б не забирати, а давати. Це ясно, що краще так. Але є реалії життя.

Я ставлю на голосування про прийняття Закону за номером 6673 про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Прошу голосувати.

Прийняття закону. Прошу голосувати.

 

12:04:59

За-213

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 168, "Блок Юлії Тимошенко" – 12, „Наша Україна – Народна самооборона” – 9, комуністів – 1, „Блок Литвина” – 19, позафракційні – 4.

Будь ласка, по одній хвилині від фракцій. Так, будь ласка, Климець. 

Кендзьор, будь ласка. Кендзьора немає.

Унгурян.

 

12:05:53

КЕНДЗЬОР Я.М.

Прошу, прошу слово Ксенії Ляпіній. Прошу слово Ксенії Ляпіній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляпіній, будь ласка. Вас просто Аржевітін прикрив.

 

12:06:01

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, група „За Україну!” Шановні колеги! Я дуже хочу подякувати вперше в житті комуністам, які насправді правильно вчинили, не голосуючи за цей закон. І я хочу сказати, шановні колеги! Не очікуйте, що можна за рахунок бідних створити бюджет для багатих. Це несправедливо і нечесно. І це не є ліберальний підхід. Не треба лібералізм макати у грязь такими законами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Унгурян. Я не бачу Унгуряна. Будь ласка, кому?

 

12:06:33

УНГУРЯН П.Я.

Ляшко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко, прошу.

 

12:06:46

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Батьківщина”.

Нехай результати цього голосування будуть наукою для уряду, для Міністерства фінансів. Не можна такі серйозні законопроекти,  які впливають на життя мільйонів громадян, приймати з кондачка так, як ви, скориставшись своєю більшістю, у комітеті протягнули, ви так само розраховували протягнути у Верховній Раді. Адже йдеться про соціальний захист громадян, йдеться про  підтримку агропромислового комплексу,  йдеться про дорожню галузь, йдеться про армію,  про оборону, про податкове  законодавство, про збільшення податків на мільйони малих підприємців. І ви це намагаєтесь от тут протягнути, прикриваючись тим, що ви хочете  отримати кредит МВФ. Чого ж ви  не скоротили видатки на Секретаріат Президента, чого ви не скоротили видатки на Кабінет Міністрів, на Верховну Раду? Немає, подивіться уважно бюджет. Вони скоротили, але забрали це під Кабінет Міністрів. Тобто вони фактично поміняли розпорядника коштів. А реально видатки не зменшили на апарат. А будуть   у ручному режимі ділити у Міністерстві фінансів і в Кабінеті Міністрів.

Шановний …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, нема пропозицій. Цибенко.

 

12:08:00

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, шановні громадяни України,  фракція Компартія завжди, будучи  в опозиції, будучи в коаліції і де завгодно,  захищала інтереси найбільш знедолених верств населення. У цьому проекті документу  маса питань, з якими ми погодитись абсолютно не можемо.

Перше. Рік ветеранів  Великої вітчизняної  війни. Ліквідується програма по забезпеченню автомобілями інвалідів війни.

Друге. Вперше, я кілька разів говорив про те, що  вперше  за пострадянські часи передбачили певні кошти для придбання  житла для інвалідів війни, ліквідується програма. На 3 мільярди скорочується  дотація Пенсійного фонду.

Хто б, як не ставився до цього в коаліції ми  чи поза її межами, але такі рішення фракція Компартії України підтримувати не буде. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий, Партія регіонів.

 

12:09:04

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, скорочення дефіциту державного бюджету, ну я звертаюсь до людей, які мислять економічними категоріями, необхідність не викликає сумніву, безумовно. Скорочення дефіциту державного бюджету, проблема, якою займаються всі країни європейські. Ви бачите, що роздутий державний бюджет, не скоординований, не скорегований, може привезти до надзвичайно тяжких в тім числі соціальних наслідків. Демагогія і фарисейство тут абсолютно несумісні. Це той шлях в нікуди, який приведе нас рано чи пізно до необхідності займатися бюджетом. Я би зрозумів ваші хі-хі-хі і ха-ха-ха дебільне, якби ви щось запропонували тут. Ви ж нічого не пропонуєте. Ви не хочете нічого пропонувати. Подивіться на гіркий приклад Греції. Який ще приклади вам наводити? Так сталося об’єктивно. Ми розбираємо ваші завали. Не можете допомагати, одступіться ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, фракції обмінялися. Від фракції виступала Ляпіна.

Шановні колеги, я оголошую перерву на 30 хвилин, до 12 години 40 хвилин. Прошу фракції провести консультації з приводу вирішення питання, пов’язаного з тим, що ми тільки що розглядали. Оголошується перерва.

 

Після перерви

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розпочинаємо нашу роботу. Одну хвилину, Юрія Кармазіна, будь ласка.

 

12:39:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна –  Народна самооборона”.

Шановні народні депутати! Я заблокував цю трибуну на тій підставі… (шум у залі)… на тій підставі, – пояснюю – що всупереч Регламенту Верховної Ради, всупереч Конституції винесено зараз і поставлено на голосування про внесення змін до Закону  про Державний бюджет, де… про так званий секвестр, ігноруючи волю депутата. Тобто депутат не має право внести поправок. А я хочу вам сказати що це таке. Ми просто ліквідуємо забезпечення інвалідів, інвалідів-чорнобильців автомобілями, ми ліквідуємо придбання будівництва житла для інвалідів-сліпих, інвалідів-глухих, ми ліквідуємо бюджетну програму Мінрегіонбуду „Забезпечення житлом інвалідів 1 групи Великої Вітчизняної війни”, Володимире Михайловичу, поки вас не було і поки тут був міністр з Фінляндії, уряд таке хотів зробити.  Ми знищуємо… вони хочуть знищити завершення реконструкції харчоблоку Українського державного центру ветеранів війни. Уряд ліквідовує…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КАРМАЗІН Ю.А.     Я завершую.

Уряд скорочує протезно-ортопедичну і медико-реабілітаційну допомогу, протезування – вдумайтесь собі! – на 520 тисяч гривень. За рахунок кого ви хочете зараз святкувати день народження в Криму! За рахунок кого проводити саміти? За рахунок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час вичерпаний. Дякую.

Шановні колеги, оголошую до розгляду… Ну, Юрій Анатолійович, ну, час вичерпаний, я прошу вас… Верховна Рада прийме рішення – тай усе.

Зараз я оголошую до розгляду… Ну, я зараз інший оголошую. Шановні колеги, коли ми голосували про питання, коли розпочинали засідання це і голосували два питання зразу за основу і в цілому, проблем не було.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України.

Шановні колеги, головував перший заступник. Он прийде – і з’ясуємо обставини. Я прошу вас! Шановні колеги, ну, я прошу вас! Я прошу вас! Ну, давайте дотримуватись конструктиву. Ну, давайте дотримуватись конструктиву. Я прошу, сядьте!

Я оголосив розгляд проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України. Шановні колеги, будь ласка, сідайте! Шановні колеги, будь ласка, сідайте!

Доповідач – заступник голови Національного банку Кротюк Володимир Леонідович. Співдоповідач – секретар Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Полунєєв Юрій Володимирович.

Шановні колеги, є пропозиція розглядати це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Шановні колеги, прошу голосувати.

 

12:43:15

За-187

Рішення прийнято. Будь ласка, доповідайте.

 

КРОТЮК В.Л.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо діяльності Національного банку України підготовлено з метою приведення його діяльності у відповідність до міжнародних стандартів роботи центральних банків і у відповідність з пропозиціями Міжнародного валютного фонду і Світового банку.

Метою запропонованих законопроектом змін є збільшення автономності Національного банку України для забезпечення ефективного виконання ним своєї конституційної функції одночасно з підвищенням відповідальності його керівників та забезпечення прозорості його діяльності. Законопроектом  зокрема передбачається чітке установлення пріоритетів при реалізації центральним банком своєї основної функції. Передбачено зокрема, що Національний банк на виконання основної функції – забезпечення стабільності національної валюти – має виходити із пріоритетності забезпечення цінової стабільності у державі.

Вимоги до кандидатів у члени ради Національного банку доопрацьовані таким чином, щоб забезпечити політичну незаангажованість цього органу, підвищити його професійність і відповідальність за прийняте рішення.

Особи, які мають представницький мандат або обіймають керівні посади у політичні партії, не можуть бути членами ради Національного банку.

З метою недопущення конфліктів інтересів до участі у раді Національного банку також не допускатимуться особи, які обіймають керівні посади у юридичні особи, яка має на меті отримання прибутку або прямо чи опосередковано володіють будь-якою кількістю акцій банку.

Законопроектом  передбачено, що основні засади грошово-кредитної політики, які затверджує рада Національного банку, мають базуватися на макроекономічних показниках, розрахованих урядом, та визначати середньострокові завдання Національного банку.

Також законопроектом  встановлюються вимоги до кандидатів на посаду голови Національного банку та членів правління. Ці вимоги в основному є аналогічними до вимог членів ради…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

КРОТЮК В.Л. Строк повноважень голова Національного банку збільшено до 7 років з метою уникнення співпадіння з виборами Президента та Верховної Ради .

Вважаємо, що прийняття законопроекту  дозволить створити правове поле, необхідне для суттєвого підвищення ефективної і монетарної політики Національного банку. Просимо підтримати законопроект.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка.  Від комітету Юрій Полунєєв, секретар Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

 

12:46:11

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Метою запропонованого Президентом України законопроекту  є посилення … спроможності Національного банку України щодо забезпечення ефективного виконання ним своєї головної конституційної функції одночасно з підвищенням відповідальності керівництва Національного банку, Ради Національного банку та забезпечення прозорості в його діяльності.

Законопроектом, зокрема, передбачається чітке встановлення пріоритетів при реалізації центральним банком своєї основної функції. Це в першу чергу, при забезпеченні стабільності національної валюти, забезпечення цінової стабільності у держави. Якщо це не перешкоджає  забезпеченню цінової стабільності, Національний банк сприяє стабільності банківської системи і Національний банк також сприяє дотриманню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику уряду, якщо це не перешкоджає  досягненню зазначених двох цілей.

Передбачаються нові вимоги до кандидатів у члени Ради Національного банку, які  сформульовані таким чином, щоб забезпечити політичну незаангажованість цього органу, підвищити його професійність та відповідальність за прийняті рішення.

Законопроект має на  меті закріплені функції ради, як впливового, дорадчого, спостережного органу та усунення від прийняття оперативних рішень і втручання в оперативну діяльність правління Національного банку.

Передбачено, що основні засади грошово-кредитної політики, які затверджує рада, мають базуватись на макроекономічних показниках, розрахованих урядом та визначати середньострокові завдання Національного банку.

Кваліфікаційні вимоги до голови Національного банку України і членів правління також є посилені. Строк повноваження голови збільшено до семи років для уникнення співпадіння з виборчим президентським циклом та виборами у Верховну Раду. Підстави для довгострокового припинення повноважень також скорочено, але передбачено, що це можливо у разі втрати  бездоганної ділової репутації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПОЛУНЄЄВ Ю.В. ... інше. Важливими новелами також є регулювання чіткого порядку розподілу прибутку Національного банку, який унеможливлює використання авансових платежів до бюджету, що є фактично емісією грошових коштів.

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону України щодо внесення змін до деяких  законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України. Висновок Головного науково-експертного управління також прийняти за основу з урахуванням висловлених зауважень. Прошу підтримки народних депутатів щодо прийняття цього важливого проекту закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, оскільки є ще один законопроект за авторством Юрія Кармазіна, Олександра Стешенка, Юрія Прокопчука, це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України, то я прошу щоб доповів з приводу цього законопроекту Юрій Кармазін для того, щоб ми дотримувалися регламентної чистоти. Ми технічно пропустили, але цей законопроект є і комітет його розглядав, прийняв негативне рішення, але на розгляд не виносили. Оскільки ми розглядаємо цей законопроект, я пропоную, давайте послухаємо аргументацію і далі визначимось голосуванням. Будь ласка, Юрій Анатолійович.

 

12:49:56

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна самооборона". Шановні народні депутати, шановний Володимире Михайловичу, це прошу не враховувати мені в регламент виступу. Я наголошую на тому, що законопроект номер 4787-1, внесений народними депутатами Стешенком, Прокопчуком і Кармазіним, внесений ще 17 липня 2009 року. Тобто рік тому таким чином той законопроект, який зараз внесений від імені Президента Януковича, є альтернативним до нашого законопроекту. Це перше. Я хотів би, це суттєво щоб було зрозуміло, Володимире Михайловичу. І я на підставі Регламенту висловив вам протест і надіслав його, що відповідно до частини третьої статті 100 Регламенту Верховної Ради, такий проект взагалі зараз не мав бути зареєстрований.

Тепер що стосується того, що в нас Президенту можна все, нехай буде, я не наполягаю на знятті його проекту, нехай це буде моїм скромним подарунком Віктору Януковичу до дня народження. Але, шановні народні депутати, ми пропонуємо ввести нове поняття „Кредитор Національного банку”. Це міжнародні фінансові організації, центральні банки іноземних держав та інші кредитори, від яких Нацбанк залучає кредити, в тому числі у вигляді валютних коштів. Ми   пропонуємо зробити максимальну загальну численність працівників Нацбанку 1.500 осіб; ми пропонуємо змінити повноваження Ради Національного банку надавши їй більші повноваження, і ми пропонуємо також, щоб  одна й таж сама аудиторська фірма не мала права проводити аудит річної фінансової звітності Національного банку більше ніж два роки підряд; ми пропонуємо, щоб  діяльність Національного банку була прозорою, щоб цей  звіт  публікувався і був на офіційному сайті Національного банку; ми пропонуємо нові зміни і підходи до ряду статей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. 30 секунд.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я  завершую, дякую.

Ми пропонуємо, щоб рішення Ради Національного банку, яким присвоєно грифи банківської таємниці  „службова таємниця” не могли містити в собі обмеження  конституційних прав громадян. Я нагадую вам, шановні народні депутати,  що нам з вами не видали документів Національного банку, коли стався той обвал гривні, а іноземцям МВФ надали. От такий у нас підхід „державний” в лапках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Завершуйте 10 секунд.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Наш проект комплексний, має направлений на захист інтересів громадян з тим, щоб не було допущено те, що зараз є, у нас написані умови рефінансування змінені і так далі. І я просив би більш серйозно апарат відноситись до реєстрації, в тому числі, якщо там написано «Президент України». Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я звертаю увагу секретаріату на необхідність детального вивчення наявної бази законопроектів при надходженні нових для того, щоб у нас не виникало колізій.

Шановні колеги! Прошу записатися на обговорення законопроекту. Прошу записатися.

Прошу вивести прізвища на табло. Народний депутат Корж право на виступ передає Олегу Ляшку.

 

12:53:47

ЛЯШКО О.В.

Дякую, 4 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 4 хвилини, будь ласка.

 

ЛЯШКО О.В.

Дякую.  Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Батьківщина”.

Я хотів би звернути увагу народних депутатів і громадськості і  в першу чергу фракцію комуністів як складової парламентської коаліції, що оцей закон виконує єдину функцію, це виконати вимоги Міжнародного валютного  фонду для того, аби отримати кредит, про який зараз домовляється Уряд.

А Міжнародний валютний фонд використовує кожну нагоду, аби утвердити в залежних від нього державах подальшу залежність і підконтрольність інтересам правлячого у світі фінансового капіталу. Оце головна функція цього закону.

Що ми бачмо? До речі, я хотів би сказати, що ми абсолютно не проти того, щоб узяти кредит Міжнародного валютного фонду. Але не за рахунок інтересів держави, стратегічної держави, безпеки держави.

У даному випадку у нас Національний банк по діючому законодавству, він найбільш незалежний банк у світі. Банк  Великої  Британії підпорядковується міністерству фінансів, банк Франції підпорядковується уряду їхньому, банк Росії теж підзвітний Центральній Думі, один у нас банк  самий незалежний, тому він  може обвалювати  гривню, заробляти на цьому мільярди, а мільйони людей зубожіють. Тому голова  правління Національного банку Стельмах, у якого минулого грудня стік термін  повноважень, по сьогоднішній день продовжує  перебувати на цій посаді. А все через те, що банк і правління нікому не підзвітний і ні за що не  відповідальний.

І ви зверніть увагу, навіть  у цьому законопроекті, який подав Президент,  до 7 років продовжується термін повноважень голови правління Національного    банку.

Далі. Пропонований законопроект зменшує частку прибутку, яку має  перераховувати Національний банк до бюджету, закреслює навіть  теоретичну можливість аудиту його діяльності з боку парламенту, закріплюючи цю функцію за невідомими приватними компаніями, які обирає сам же Національний  банк України.

Фактично усуваються, зменшуються повноваження  ради Національного банку за рахунок посилення повноважень правління Національного банку.

Жодним чином не сказано, яким чином регулюється питання щодо  золотовалютних  резервів нашої країни. Національний банк каже, що з резервами все нормально і вони десь там за кордоном. Але насправді є велике питання, чи справді нормально з цими резервами і таємниця з цього приводу, інформація з цього приводу   утаємничена і не надається до парламенту.

Я думаю, що пройшов  той час, коли Верховна Рада як єдиний законодавчий орган в країні мала лише споглядати за тим, що робить Національний банк. Адже Національний банк   через валютно-курсову політику може обвалити гривню, внаслідок чого зубожіють люди, а інші багатіють, а відповідає за все уряд і Верховна Рада. Отже, якщо ми за це  відповідаємо, то Національний банк має бути підзвітний і підконтрольний Верховній Раді України.

І крім того, Володимир Михайлович, я хотів би звернути вашу увагу, що я зареєстрував, як автор закону, законопроект про першочергові заходи грошово-кредитної політики Національного банку щодо відновлення економічного зростання в країні, де я пропоную встановити облікову ставку Національного банку на рівні 3 відсотки річних. Сьогодні ця облікова ставка 10 відсотків. В наслідок цього банки рефінансування під 20 відсотків-17. а кредити економіці підприємства дають під 25 відсотків. А потім ми дивуємося, чому у нас економіка не росте, чому у  людей зарплати не піднімаються, чого у нас люди не багатіють? Та тому що економіка без кредитів залишається, внаслідок політики згубної Національного банку України. В усьому світі центральні банки 0-1 відсоток ставки облікової ставлять, щоб вживити в економіку кредитами, щоб піднімати виробництво. У нас Національний банк запланував заробити на 2011 рік 16 мільярдів гривень, замість того, щоб ці гроші йшли в економіку. Тобто сьогодні Національний банк – це фактично лихварська контора, яка заробляє за рахунок мільйонів громадян України, за рахунок знищення української економіки. І не уряд, не...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЛЯШКО О.В. ... і не уряд, не Президент Янукович ніколи не виконають свою програму економічного зростання в країні до тих пір, поки Національний банк робитиме те, що він сьогодні продовжує робити, і буде не підконтрольний парламенту, уряду і Президенту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З приводу законопроекту, автором якого є Олег Ляшко, я прошу на наступну середу передбачити в розкладі розгляд цього питання.

Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

 

12:58:30

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я особисто буду підтримувати цей законопроект. Тому що цей законопроект, по-перше, вніс Президент, і треба підтримати його ініціативу, а, по-друге, це перший крок по наведенню порядку в Національному банку.

Тут я з попереднім виступаючим в деякій мірі згідний в тій частині, що Національний банк – це частина нашого суспільства і це частина нашої економіки. Він не може бути автономно: хочу роблю – хочу не роблю, і в тому числі ті процеси, які відбувалися, і ви пам’ятаєте, що ми декілька раз голосували по Національному банку кадрове питання і так вони були не вирішені притому Президенті.

І, я думаю, що  політика Національного банку повинна бути орієнтована першим ділом на  національні інтереси. І те, що Національний банк фінансує приватні банки, надаючи    їм пільгові кредити, а  ці приватні банки в економіки України дають зовсім не пільгові, а зовсім над комерційні проценти ставлять за кредитні ресурси, то це не дає можливості розвивати економіку.

Я думаю, що наш Президент ближчим часом наведе порядок, в  тому числі в Національному банку, в тому числі грошової політики, політики держави. Тому що дальше економка не може розвиватися, коли комерційні банки наживаючись на економіці, на економічному якби  рості України і тим часом принижуючи темп розвитку,  даючи під 30, а деколи і більше процентів бізнесу, то ви розумієте, що такими темпами розвиток економіки не може бути задоволений в наш час.

Що стосується з моєї точки зору стосується кадрових питань. Безперечно, що  в Національному банку  повинні бути кваліфіковані кадрові люди, які працюють, дійсно, на  інтереси України і забезпечують,  забезпечують інтереси України.

Звертаю увагу тощо – це в той час, коли обвалили гривну, в той час, коли заблокували, по суті діла,   можливість громадянам використовувати свої заощадження, які знаходилися в комерційних банках на депозитах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СМІТЮХ Г.Є. … тим самим обікрали сотні і сотні людей. Це не наша влада,  це не нинішній Президент, це минула влада. І вона дала можливості… Саме відповідальність полягає на тому, що Ющенко відповідав за це питання, коли біля 200 мільярдів грошей люди, які заробили  і довірили банкам,  по суті діла, були обкрадені, або знецінені.

Тому я прошу підтримати цей законопроект за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Станіслав Аржевітін, одна хвилина, будь ласка.

 

13:01:13

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутата, на жаль, я   не знав, коли проходив наш комітет, мене не повідомили, і як перший заступник не приймав участі у розгляді цього законопроекту. Це перше.

По-друге, шановні, це напевно єдиний випадок, коли я не буду підтримувати цей  законопроект, тому що, як би у мене була  можливість, я б виклав ці позиції. Але у цьому  законопроекті, я розумію,   Національний банк  скористався  тим, що  є Міжнародний валютний фонд  і заклав ці вимоги, але ми  загубили  людей тут, ми загубили захист людей. І ми домовлялися, що ми у Законі про Національний банк  передбачимо перерахування коштів у Фонд   гарантування вкладів населення. 10 мільярдів  красиво поділені:  50 процентів -  нацбанку резерви,   50 – Кабінет Міністрів. Але ми говорили, що   20 відсотків буде спрямовано у Фонд гарантування вкладів населення. Цього тут немає.

Однією з  функцій  Національного банку  було чітко записано „стабільність  банківської системи”.   Тепер написана розмита редакція, що  він буде зберігати стабільність банківської систему  у залежності від  виконання там різних пунктів.  Тому, шановні, я прошу  не підтримувати такий законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги,  обговорення питання завершено. Я поставлю на голосування першим  законопроект  Юрія Кармазіна (4787-1), другий буде законопроект  вноситись на голосування 6659, тобто президентський. тому прошу  уважно слухати оголошення щодо голосування.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 4787-1) (автори: Кармазін, Стешенко, Прокопчук)  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України.

 

13:03:16

За-108

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про  прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 6659) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Національного банку України. Прошу голосувати. Іде голосування, шановні колеги. 

 

13:03:49

За-249

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Ну, я ж не говорю, що проти. Є пропозиція, яка, яка всіх вас замирить, шановні колеги! Прийняти. Визначитись щодо остаточного прийняття цього рішення до завершення цієї сесії. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати. Завершимо сесію, ми, можливо, через 2 тижні.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Вона ж не відповідає Регламенту, Володимир Михайлович, ця пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви знаєте, скільки ми будемо працювати?

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я думаю, що і ви не знаєте, Володимир Михайлович.

 

13:04:33

За-247

Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прохання до вас. У зв’язку з тим, що міністр закордонних справ, який присутній у нас, зустрічає сьогодні, спілкується з міністром закордонних справ Фінляндії, йому треба бути на заходах. Прохання, щоб зараз ми розглянули питання про ратифікацію. Нема заперечень, щоб поставити на голосування цей документ?

Я ставлю на голосування пропозицію, пропозицію, дякую за підтримку, про схвалення закону України, проекту Закону України про ратифікацію Угоди між Україною і Російською Федерацією про демаркацію українсько-російського державного кордону. Прошу голосувати. Реєстраційний номер 0174.

 

13:05:41

За-347

Я дякую, шановні колеги, що ми продемонстрували таку солідарність і прийняли цей закон про ратифікацію. Так ми проголосували вже.

Шановні колеги! Шановні колеги, так мотивів немає. Шановні колеги, ну, зараз у процесі обговорення. Ну так я дякую вам, що Олег Ляшко нам підказує всім, що це історична подія.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до законів України "Про здійснення державних закупівель" та "Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні" (щодо забезпечення здійснення заходів з проведення та підготовки в Україні організації фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні).

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою.

 

13:06:59

За-215

Рішення прийнято

Доповідач – народний депутат України Олександр Сергійович Єфремов. Співдоповідач – заступник голови  Комітету з питань економічної політики Юрій  Миколайович Воропаєв. Будь ласка.

 

13:07:15

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, підготовка  та проведення на належному рівні фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу є одним із стратегічних завдань нашої держави, яке матиме не лише важливе значення для формування  позитивного іміджу України у світі, але  дасть потужний імпульс для її подальшого соціально-економічного  розвитку. 

Хочу звернути вашу увагу, що у 2009 році з Державного бюджету України планувалося  профінансувати заходи з підготовки та проведення  Євро-2012  в сумі 5 мільярдів 613 мільйонів  гривень. А фактично було профінансовано 5 мільярди 118 мільйонів, що становить близько 55 відсотків. У зв’язку з цим  виникло значне відставання від графіку виконання робіт  на об’єктах, що використовуватимуться для  проведення чемпіонату, та неможливість  виконання у повному обсязі та у визначені строки гарантій, наданих УЄФА. Це, безумовно, негативно вплинуло  на рішення та оцінку рівня підготовки до Євро-2012 експертами УЄФА.

Враховуючи   те, що підготовка до чемпіонату  відбувається у складних і  критичних умовах через те, що  було втрачено багато часу,  зараз важливо продемонструвати значний прогрес, який  полягатиме насамперед у надолуженні  втраченого.

Новий уряд   наполегливо працює в цьому напрямі. За останніми даними із запланованого фінансування в сумі 6.7 мільярда на 2010 рік заходів з підготовки до чемпіонату вже профінансовано близько 3 мільярдів, тобто майже половина із запланованого. Темпи підготовки зупинити не припустимо. В рамках підготовки до проведення чемпіонату важливою є процедура здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, пов’язаних з підготовкою об’єктів інфраструктури, що потребує невідкладного вдосконалення. Проект Закону України про внесення змін до законів України „Про здійснення державних закупівель” та „Про організацію та проведення фінальної частини …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Даний законопроект прийнято за основу Профільним комітетом Верховної Ради. Враховуючи важливість даного закону, прошу шановних народних депутатів підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету, будь ласка, Воропаєв Юрій Миколайович.

 

13:09:59

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Добрый день, уважаемые коллеги! Комитет осмотрел данный законопроект и рекомендует его Верховной Раде принять. Хотелось бы отдельно остановится на замечаниях экспертного управления. Первое замечание касается того, что в законе не указан полный, исчерпывающий перечень тех товаров, работ и услуг, которые будут закупаться национальным агентством для этих работ. Ну вы сами понимаете, такой полный исчерпывающий перечень в законе невозможно предусмотреть. Обращаю ваше внимание на то, что у нас есть национальное агентство, созданное специально для этого мероприятия. И согласно положению о национальном агентстве, утвержденным 7 апреля 2010 года, оно имеет право контролировать все эти закупки и каждого продавца. И в законе это дополнительно также предусматривается.

Второе замечание Главного экспертного управления касается того, что никаких ограничений не установлено в отношении самих продавцов. Но повторяю еще раз, это легко проконтролировать через национальное агентство.

Есть одно замечание, которое, я считаю, существенным, Главного экспертного управления. Оно касается того, что этот закон при принятии его не учли статью 39 – закон о госзакупках – часть вторую, которая предусматривает полный исключительный перечень случая, когда  закупки осуществляются у одного покупателя.

Я думаю, если бы мы сейчас в этот закон вставили такую фразу… такое дополнение в отношение того, что дополнительно внести изменения в перечень, предусмотренный статьей 39, и написать «та в інших випадках, передбачених законами України», данным законом мы бы это все урегулировали.

Потому я  и сам комитет рекомендует принять его. Я вас убедительно прошу принять его в целом, чтобы мы не остановили работы по подготовке…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка. Все у вас, да?

Шановні колеги, може… Ну будь ласка, запишіться. Ну нам треба прийняти рішення, розумієте. Запишіться, будь ласка, на обговорення. Михайло  Чечетов, мікрофон. Потім Андрій Павловський.

 

13:12:35

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! На кону престиж страны. Мы действительно упустили много времени в плане подготовки к проведению Евро-12. И сложнее всего нагонять это время. Упущено время и в плане строительства, и в плане подготовки соответствующей инфраструктуры вокруг стадионов, туристических центров, отельных комплексов и прочее, прочее, прочее. Остался уже мизер времени. Как говорят шахматисты,  по большому счету уже время у нас на флажке, и мы должны принять достойно эстафету футбольную с чемпионата мира,  который завершается сегодня, и завтра и дальше центр будет перенесен в Украину, и мы должны превзойти по уровню проведения этот чемпионат мира, который завершается в Украине, показать лицо Украины и тем самым еще  сильнее укрепить  международный имидж  страны.

Сотни туристов, тысячи туристов будут здесь. Мы должны  подготовиться к этому, но, к сожалению, отдельные  законодательные нюансы не дают нам возможности войти в полноценный график подготовки к Евро-2012. Поэтому огромнейшая просьба: давайте мы проголосуем сегодня и в первом чтении, и в целом, чтобы дать возможность форсированно, в быстром режиме на достойном уровне завершить финальную подготовительную работу к проведению Евро-2012 в Украине. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, фракція БЮТ.

 

13:14:10

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Батьківщина”.

Шановні співвітчизники, шановні депутати, ми розуміємо: дійсно, треба робити заходи, прискорювати при підготовці Євро-2012, але не так же нахабно порушувати законодавство, елементарні норми. Ну, як можна мільярди гривень проводити без тендера, під одного учасника? Так ви ж зразу скажіть прізвище, назвіть банківські рахунки, куди ці державні кошти перераховувати.

І я хочу звернути увагу, що, наприклад, в ЮАР, де зараз проходить чемпіонат світу з футболу, на всі 10 стадіонів витратили 1,2 мільярда євро. А скільки у нас коштують стадіони? Да у нас після зміни генерального підрядчика ціна побудови стадіону не зменшилась, що було б логічно, а збільшилась на 300 мільйонів! Да у нас визначається закупівля тих же автобусів у одного виробника, який раніше знаходився в міжнародному розшуку, і так далі, власник цього заводу. Так що думайте, що ви робите.

Ми кажемо, що будемо боротися з корупцією, а чи не будемо ми сприяти корупції, приймаючи такі закони про проведення державних закупівель фактично без тендеру, під наперед визначеного виробника, і зрозуміло кого, і наближеного до якої партії?

Дякую за увагу. Я думаю, не можна приймати в жодному разі цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін передає право на виступ Олександру Бондару.

 

13:15:44

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”. Шановні народні депутати, я хочу нагадати трошки історію по тендерних закупівлях і цьому закону.

Пам’ятаєте, яка була шалена критика попереднього уряду, коли Міністерство економіки проводило більшість тендерів з одним учасником? Це було основним приводом створення комісії, Рахункової палати звітів, скандалів – і врешті-решт прийняття закону, який через вето Президента був все ж таки прийнятий.

Після прийняття закону, введення його в дію виявляється, що конкурсу з одним учасником мають виправдання, тому що у нас склалася критична ситуація по Євро, і тому треба все ж таки тендери проводити.

Але є один нюанс. Що не визначено чітко, і про це сказало науково-експертне управління, які саме товари, послуги підпадають під дію цього закону і як довести, що це стосується Євро-2012. Я можу сказати із власного досвіду, я багато вже років займаюся контролем за діяльністю по тендерним закупівлям, що під цей закон можна підвести абсолютно все, що відбувається по закупівлям в Україні. Ніхто не може довести, це стосується Євро-2012 чи ні.

Таким чином коаліція, прийнявши на ура закон, врахувавши пропозиції Президента і уряду, і підписаний, зараз його фактично скасовує. Тому що по цій схемі можна робити все, що завгодно, з одним учасником.

Далі. Ви знаєте, які вже зашкалюють ціни по підготовці по Євро. Вони ніколи не будуть зменшені, якщо не буде конкуренції по участі у цих процедурах закупівлі товарів, послуг. Тому цілеспрямовано коаліція робить те, щоб ці ціни збільшувалися і далі. І ніхто не зможе проконтролювати цей процес, на нього вплину і якимось чином зменшити ціни. Тому що всі контрольні і виконавчі функції сконцентровані в одних руках. Я хочу вас попередити, що ви робите дуже небезпечний крок для подальших скасувань всіх цих рішень. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, не з мотивів, а фракція має право на один виступ.

Будь ласка, одну хвилину Ярослав Сухий. Виступали. А, я запам’ятував. Перепрошую, вже оголосив.

 

13:18:17

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я дякую всім, хто уважно слідкує за моєю політичною, суспільно-громадською діяльністю. Це свідчить про те, що для вас людина не пропаща і не байдужа. Дякую. Але тримайте собі ваші думки при собі, я без них обійдуся.

Я хочу сказати, можливо, дещо дисонансом про те, що зараз тут відбувається. Застосування  державних закупівель за процедурою закупівлею одного, а можливо і спросить справу підготовки до Євро-2012. Але я хочу звернути вашу увагу на слідуюче, де механізм контролю за реалізацією цього законопроекту, хто мені скаже, де гарантія того, що нові світильники чи на модернізовані стадіони, чи на нові стадіони будуть закуплені наші українські? Наприклад, на Тернопільському підприємстві „Ватра”, яке зараз вперто, наполегливо піднімається з колін. Де гарантія, що цемент буде закуплений український і  металоконструкції будуть закуплені на Україні, в Україні. Бо я вам хочу нагадати, колись будували стадіон в Запоріжжі –металоконструкції  в Італії купували. Тобто цей закон, якщо не буде механізму контролю, приведе до нових скандалів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв і будемо голосувати.

 

13:19:31

СОБОЛЄВ С.В.

Соболєв,  "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і Порядок”.

Шановні колеги! Наш колега по парламенту пан Павловський оголосив загальні видатки Південної Африки на будівництво 10 стадіонів - 1,2  мільярда євро. У нас вже використано на будівництво двох стадіонів більше, ніж вони побудували десять стадіонів.

Друга цифра, яка офіційно оголошена  урядом Південної Африки, весь чемпіонат світу, я підкреслюю,  не Європи, а світу з футболу обійшовся казні Південної Африки в 3,5 мільярди євро. Порахуйте, скільки зароблять на оборудках стосовно чемпіонату Європи ті, хто  наполягають на тому, що  без тендерів у одного покупця проводились закупівлі. Саме тому ми наполягаємо на тому, щоб цей закон був доопрацьований, був визначений  чіткий перелік і були визначені процедури контролю, за нього не можна голосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка.

 

13:20:44

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Тут є аргументи звичайно серйозні,  які висловлюються стосовно небезпек і загроз, хоча я  вважаю, що ми тут не в простій ситуації, оскільки може виникнути ситуація, що всі проблеми, які виникають з Євро, будуть тепер пов’язані з тим, що парламент не хоче щось допомогти і зробити.

Я би радив іншим шляхом піти, що ми повинні на  себе взяти здійснення парламентського контролю. І давайте ми, наприклад, тут додамо пункт 7 і скажемо, що уряд або спеціально уповноважений орган інформує раз на півроку або не менше як раз на півроку Верховну Раду про здійснення, про виконання даного законопроекту в частині проведення тендерів. Ми розуміємо, що мова йде про десятки або й сотні мільярдів гривень. Якщо така інформація у Верховній Раді буде щопівроку, це означає що ми її контролюємо, ми розуміємо на що ці кошти йдуть. Буде чи віце-прем’єр доповідати чи хто, уповноважена особа, тому я б пункт сьомий додав „Про обов’язковість щорічної інформації у Верховній Раді України” з приводу цих закупівель.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми завершили обговорення. Я думаю, що варто підтримати було цю пропозицію. Записати один пункт, що раз на півроку уряд інформує про хід реалізації цього закону і з урахуванням цього доповнення… Шановні колеги, досить, вже навиступались.

І з урахуванням цього доповнення я ставлю на голосування пропозицію комітету щодо прийняття проекту Закону про внесення змін до законів України про здійснення державних закупівель та про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні щодо забезпечення здійснення заходів з проведення та підготовки в Україні організації фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні. Для прийняття його за основу і в цілому як закон. Прошу голосувати.

 

13:22:57

За-255

Закон прийнято з поправкою Миколи Томенка.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо послаблення негативного впливу світової фінансової та економічної кризи на вітчизняну нафтохімічну галузь (реєстраційний номер 4522). Доповідач народний депутат України Сандлер Дмитро, співдоповідач голова комітету Сергій Терьохін.

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд питання за скороченою процедурою.

 

13:23:45

За-221

Рішення прийнято.

Будь ласка, доповідайте.

 

13:23:55

САНДЛЕР Д.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! До вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо послаблення негативного впливу світової фінансової економічної кризи на вітчизняну нафтохімічну галузь (реєстраційний номер 4522) поданий 17 листопада 2009 року мною та народними депутатами України  Єреськом Ігорем Геннадійовичем, Ткачем Романом Володимировичем та  Федуном Олексієм Леонідовичем.

Чому нами розроблений даний законопроект? Справа в тому, що  після ухвалення в  1996 році Закону України „Про ставку акцизного збору ввізного мита на деякі товари продукції діяльність нафтохімічних підприємств України стало збитковою. Оскільки піролізна сировина, тобто дизельне паливо, прямогонний бензин став обкладатися акцизним збором та ввізним митом. При такому стані справ нафтохімічні підприємства України  були поставлені в нерівні умови праці зі своїми конкурентами – аналогічними   підприємствами країн ближнього та дальнього зарубіжжя, в яких акциз та ввізне мито на технологічну сировину не справляється. Щоб втриматися на ринку та не втратити дорогі технології, вітчизняні нафтохімічні підприємства були вимушені перейти на давальницьку схему роботи, при  якій оплата акцизного збору та ввізного мита при митному оформленні дизпалива і прямогонного бензину здійснювалася шляхом видачі простого авальованого векселя при  вивозі готової продукції, за межами митної території України вексель погашався. При цьому ніяких надходжень до бюджету від акцизного збору та ввізного мита при митному оформленні дизпалива та прямогонного  бензину не було. А українські підприємства-переробники подальшої продукції цю продукцію купляли по імпорту, сплачуючи мито і збори до бюджетів суміжних держав. В результаті через непродуктивні витрати лише на транспорт і митні платежі на території іноземних держав вартість цієї продукції зростала до 15 відсотків.  За таких умов зараз існує становище занепаду вітчизняної нафтохімічної галузі та цілковитої залежності економіки країни від імпортної продукції.  Для виходу із кризової ситуації необхідне вжиття термінових заходів, які б… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

САНДЛЕР Д.М. … саме тому  ми подали законопроект, по якому встановлюються нульові ставки, зміни до таких законів  про ставки акцизного збору та ввізного мита  і  ця редакція закону,  були висказані зауваження  з боку Головного науково-експертного управління  Апарату Верховної Ради України, профільних міністерств. Ці всі зауваження нами   враховані, законопроект поданий  на заміну і ця редакція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую, сідайте. Будь ласка, голова комітету Терьохін  Сергій Анатолійович. Немає? Прошу  записатись на обговорення.

Так, Роман Ткач, будь ласка. Наступним буде виступати Андрій  Павловський.

 

13:27:13

ТКАЧ Р.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Я хочу тільки декілька хвилин аргументувати, чому я виступив також співавтором цього  законопроекту. Як ви знаєте,  на території Івано-Франківської  області знаходиться одне із потужних нафтохімічних підприємств „Карпатнафтохім”.

На  превеликий жаль, в силу  багатьох причин і в тому числі про які  і говорив тут мій  колега Дмитро Михайлович в 2008 році це підприємство було зупинено, я вам хочу тільки навести декілька цифр.

Коли за 2007 рік було перероблено нафтохімічної продукції близько 600 тисяч тонн, все-таки  було тоді сплачено біля 3 мільйонів  в бюджет. На превеликий жаль,  у  2008 році  в силу багатьох причин це підприємство зупинилося.

Правда великий плюс є в тому, що за цей період  короткий сьогодні проходить дуже потужна модернізація, вже вкладено близько 450 мільйонів Євро і я думаю, що десь цієї осені це підприємство запрацює, у нас  є розрахунок по цьому підприємству.

Коли ми   приймемо цей закон, тільки за 2011 рік прибутки на цьому підприємстві будуть становити близько 100 мільйонів гривень, а це відповідно десь близько 25 мільйонів гривень буде сплачено в бюджет. Я знаю, що є висновки Науково-експертного управління, є деякі зауваження від Мінекономіки, від Митної ради. Ми домовилися, що, коли буде прийнято в першому читанні, то потім до другого опрацювання ми ці всі врахуємо зауваження. І тому, шановні колеги, я прошу зараз, в незалежності від фракцій, підтримати цей законопроект, адже це ціна питання близько 5 тисяч працівників, які працюють на цьому підприємстві, а також відповідні платежі в бюджет. Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський. Будь ласка, мікрофон включіть. Потім – Ярослав Сухий.

 

13:29:15

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні народні депутати і співвітчизники наші, ми є свідками представлення, ну, ще одного лобіського закону як по Євро-2012, називається „як вкрасти державні кошти з державного бюджету?” І кому ми допомагаємо? Цим магнатам нафтохімічним? Тому ж пану Фірташу, да, який є власником деяких нафтохімічних комбінатів, не будемо казати яких. Я рахую, що не треба підтримувати ці зазначені закони, і нашій фракції пропоную і іншим депутат теж. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, мікрофон. Будь ласка, на трибуну.

 

13:29:55

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги,  ми щойно жваво в режимі дискусії говорили про необхідність скорочення дефіциту державного бюджету. І справа не в рекомендаціях Міжнародного Валютного Фонду. Хто хоч трошки розбирається в економіці, той знає, ріст дефіциту державного бюджету – це реальний шлях до реального дефолту, і до розвалу фінансово-бюджетної системи, це по-перше.

По-друге. Наслідки будуть важкі, наслідки будуть не просто драматичні, а трагічні, і в першу для соціальної сфери. Хто цього не розуміє, хто хоче погратися словами і показати з себе великого захисника інтересів народу, той глибоко помиляється, бо насправді він заводить країну в безвихідь. Рано чи пізно нам доведеться виправляти дефіцит державного бюджету. Рано чи пізно, але вже з більшими затратами.

І ще одне. Шановні колеги, згадайте, в політичній історії України ніколи ще так не було аби опозиція не ставала владою. Не виробляйте комусь козні,   це неправильно, це нерозумно.

Що нам пропонується в цьому законопроекті?    Ми маємо скоротити дефіцит бюджету. Ну нікуди ми від цього не дінемося,  якщо ми відповідальні політики. Але нам вноситься законопроект, яким різко зменшується акциз. Ми навіть не знаємо на яку суму недоотримає Державний бюджет України коштів. Колега сказав про 5 тисяч робочих місць. Прекрасно. Я ще раз вас повертаю до ідеї українського Кувейту, біоетанолу. Не потрібно  преференцій, не потрібно пільг. Заводи стоять готові. Заводи оснащенні, але вони  не працюють. Потрібна добра воля. Ми маємо і біоетанол і маємо біодизель Якщо за нього вже голосувати за цей законопроект, то тільки в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо  послаблення негативного впливу світової фінансової та економічної кризи на вітчизняну нафтохімічну галузь) (реєстраційний номер 4522).

 

13:32:43

За-264

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошую до розгляду проект Закону про збір та облік єдиного соціального внеску (друге читання).

 Хара Василь Георгійович – голова Комітету з питань соціальної політики та праці.

Ранкове  засідання  Верховної Ради України ми продовжуємо на 15 хвилин, тобто, до 14 години 15 хвилин. І працюємо, шановні колеги,  активно. Давайте по поправкам зразу.

 

13:33:23

ХАРА В.Г.

Уважаемый  Владимир Михайлович,  уважаемые народные депутаты!

После принятия в первом чтении закона была создана рабочая группа из 27 человек, которые вошли в объединение профсоюза, работодателей, Минфин, Минюст, Нацбанк, казначейство,  Госкомпредпринимательство,  пенсионный и другие фонды социального страхования. Всего поступило 235 предложений, 131 учтено, 104  предложения не учтено. При чем не учтены те предложения, они однотипные и можно было их как бы одним голосование несколько предложений принять по ним решений.

Предположим, 10 предложений  народного депутата Шевчука касаются одного и того же вопроса: исключение из круга плательщиков единого взноса выполняющих работы по  гражданско-правовым договорам.  Комитет  не мог  с этим  согласиться, потому что очень много гражданско-правовых договоров основаны на трудовой деятельности физических  лиц. Хочу вам сказать, что по данному виду соглашений выплачивается  физическим  лицам, получается  в год 3 миллиарда гривен они должны платить в фонды социального страхования. Сегодня эти лица платят в  Пенсионный фонд  и фонд  по безработице. Этот принцип предлагается сохранить в данном законопроекте.

Также  поступило  5 предложений, касающихся уменьшения  дней временной нетрудоспособности.  Во-первых, это не тема данного законопроекта. Во-вторых, в 2005 году было принято такое решение и нужно помнить, что для работодателя с фонда оплаты труда уменьшилось с 4 до 2,5  в связи с этим отчисления.  И если  мы  даже примем такое решение, то придется  увеличивать   начисления на  фонд оплаты труда.

Что касается предложений народного депутата Джоджика,  он подал их  41,  они не могут быть приняты, потому что противоречит  идеология законопроекта  в первом чтении.   Данным  предложением предлагается возродить функции   по сбору, контролю,  уплате  единого взноса на органы  государственной налоговой службы. 

И относительно предложений уважаемого  Юрий Анатолиевича  Кармазина. Они пришли с опозданием после того, что уже было  принято  решение на комитете. Но рабочая группа посмотрела  из и как бы  за скобками уже  официального рассмотрения не  согласились с этими предложениями.

Есть замечания Юридического управления и есть   предложения,  комитет считает необходимым согласиться с  предложениями  юриста по поводу исключения из  раздела VIII  «заключительные и переходные   положения» пункта шесть позицию слова   и цифру   з дня набрання  чинності  цим законом, інших нормативно-правових актів застосовується частини, що не суперечить  цьому закону, - эту фразу исключить.

И последнее. Необходимо исключить техническую ошибку по всему тексту закона при упоминании фонда социального страхования от временной трудоспособной, исключить слова «рождения и». Пособие по рождению ребенка, вы знаете, мы исключили из функций фонда. Оно осуществляется государственными учреждениями из средств государственного бюджета.

А так в целом закон нормальный. Его можно принимать во втором чтении.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми йдем по поправках тоді. Ярослав Джоджик, мікрофон.

 

13:36:38

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Шановний Володимир Михайлович, шановний пан доповідач! Україна по умовах ведення бізнесу займає одне з останніх міст у світі. І нібито і цей законопроект, і попередній законопроект Податковий кодекс передбачав своєю метою зменшення кількості податків і зменшення кількості перевіряючих органів.

Сьогодні з ініціативи Володимира Михайловича ми побачили невідповідність задекларованих цілей і те, що було в Податковому кодексі і перенесли розгляд Податкового кодексу на вересень місяць цього року. Чи не вважаєте ви, що в цьому законопроекті є багато аналогічних норм, схожих с Податковим кодексом? І що в даному випадку потрібно поступити аналогічно, щоб перенести його на вересень цього року, щоби синхронно з прийняттям Податкового кодексу приймати і цей законопроект? Дякую.

 

ХАРА В.Г. С таким суждением мы не можем согласиться по двум причинам. Первая. Сборы на фонды  социального страхования не являются налогом. И не входит в состав государственного бюджета. А в соответствии с базовым законом и отраслевыми законами.

И второе. В соответствии с Регламентом, который у нас является законом, мы не можем менять идеологию закона, который в первом чтении принят. Если в первом чтении это есть сбор и возлагается это все на Пенсионный фонд, то здесь мы даже теоретически не могли ваше предложение принять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! А, можливо, погодимося з такою пропозицією. Ярослав Джоджик має рацію, всі ми маємо. Давайте зараз з урахуванням того, щоб опрацював комітет, поставим на голосування прийняття проекту проекту закону як закону. А після того, коли доопрацьовано… Одну хвилиночку. А після того, коли підпише чи не підпише  Президент його України, і коли ми вже його остаточно  вийдемо на прийняття Податкового кодексу, ми побачим, що нам потрібно унормувати. Ми ж повинні певною мірою рухатись  і цьому плані. Тому, якщо ви наполягаєте, буде іти по поправках, іншого немає.

Я ставлю на голосування  поправку номер 3 Ярослава Джоджика.  Ви виступали, це ж не вечір запитань і відповідей.

 

 13:39:07

За-76

Я ж розумію, що ви так обгрунтували свій підхід. Зараз буде, шановні колеги, зараз буде ваша поправка 7. Будь ласка, мікрофон Ярослава Джоджика.

 

13:39:16

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Шановні колеги, ми сьогодні ставимо перед собою завдання зменшити  кількість податків і зменшити кількість перевіряючих структур. Сьогодні ми є свідками того, крім  податкової адміністрації згідно з цим законопроектом і Пенсійний фонд буде мати функцію збору цього єдиного соціального внеску. Тобто до звичайного підприємства будуть приходити і представники податкової адміністрації, і представники Пенсійного фонду. І ми знаємо, що таке кожна чергова  перевірка.

Тому пропонується   трошки інша ідеологія, яка  передбачає фіскальну  функцію покласти на податкову адміністрацію, яка має відповідних фахівців, а збір інформації про платників  покласти на  Пенсійний фонд. У такий спосіб ми досягнемо…

 

ХАРА В.Г. Уважаемый Владимир Михайлович,  уважаемые коллеги, я вас очень прошу, 41 предложение  на одну и ту же тему, мы не можем  одно и то же 41 раз обсуждать. Мы приняли решение, значит, мы не принимаем  все остальные предложения. Я так предлагаю, оно так будет правильно.

Второе. Уважаемые коллеги,  вы вообще, я не хочу вас обидеть, вы слабо соображаете в социальном страховании. Сегодня четыре фонда занимается той работой,  о которой вы говорили. Принято решение дать одному  пенсионному фонду, у которого наибольшее количество страхователей и на больше порядку в этом деле, одна организация вместо четырех, а при создания фонда еще медицинского, вместо пяти будет. Это второе.

И третье. Нельзя передавать налоговой службе то, что в их веденье не относится. Взносы фонда социального страхования, сборы не являются налогом, они не имеют отношения ни к налоговой службе, ни к государственному бюджету. По этому я вас прошу, не настаивайте на вашей ошибке, которую вы совершили при подачи предложения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку номер 7 Ярослава Джоджика.

 

ХАРА В.Г. Ну так что мы 41 раз будем голосовать по одному и тому же? Уважаемый депутат, снимите ваше предложение. Ну это же идиотизм, 41 раз голосовать по одному и тому же вопросу.

 

13:41:48

За-52

Поправка не підтримана.

Поправка номер 8, Ярослав Джоджик.

 

13:41:53

ДЖОДЖИК Я.І.

Шановні колеги, я ну хочу сказати і закликаю свого колегу бути коректними по відношенню до того, що пропонується народними депутатами, і хочу наголосити на тому, що ця поправка концептуально зменшує кількість перевіряючих на окремо взятому підприємстві і вносить відповідні зміни, де надає відповідні повноваження органам Державної податкової адміністрації. Якщо, дійсно, захотіти зменшити кількість перевіряючих на підприємствах, то можна це зробити. Але сьогоднішня коаліція не демонструє волі для зменшення кількості перевіряючих на підприємствах. Дякую. 

 

ХАРА В.Г. Налоговая администрация никакого отношения к фондам социального страхования не имеет. И ему такую функцию ни в коем случае давать нельзя. И такого не будет, вы это прекрасно понимаете. Чего тянуть время?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 8 поправку.

 

13:43:20

За-31

Рішення не прийнято.

Поправка 9, В’ячеслав Кириленко.

 

13:43:25

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, партія „За Україну!”.

Шановний  пане доповідачу, я вніс поправку, яка полягає в тому, що ось це посвідчення застрахованої особи в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не повинно мати якісь такі ознаки, які вказують навіть уже можливо на підприємство, яке буде займатися виготовленням цих посвідчень. Тому я пропоную вилучити оце все: смарт-картка з візуальними персоніфікованими ознаками і так далі, і тому подібне, бо в минулій практиці історії з Тендерною палатою може виникнути таке питання, що вже в законі буде прописано під конкретну якусь  фірму вигляд от цієї смарт-картки. Тому я запропонував загальне формулювання, яке окреслює посвідчення застрахованої особі в системи загальнообов`язкового державного соціального страхування як спеціальний документ, який просто забезпечує  документування, збереження і використання індивідуальної інформації при  набутті цією особою права в сфері   загальнообов`язкового державного  соціального страхування. І прошу підтримати мою поправку.

 

ХАРА В. Г. Рабочая группа и комитет не поддержали данную поправку. Прошу зал также не поддерживать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ставиться на голосування 9 поправка.

 

13:44:48

За-40

Поправка не підтримана.

10-а. Ярослав Джоджик.

 

13:44:54

ДЖОДЖИК Я.І.

Українська Народна Партія.

Шановний  пане доповідачу, саме ця  поправка знімає те протиріччя, яке… в якому ви нас сьогодні намагаєтесь  переконати. Вона формулює наступним чином: Державна податкова служба, система органів уповноважених відповідно до закону та Податкового кодексу – забезпечувати збір страхових внесків, контролювати повноту та своєчасність  їх оплати. Тобто в такий спосіб ми в кінцевому рахунку досягаємо того, що на підприємство не буде приходити сьогодні податкова адміністрація, завтра Пенсійний фонд, після того знов податкова, тим більше по тих  повноваженнях, які згідно з Податковим  кодексом, який  сьогодні  по суті відправлений на доопрацювання назад в уряд і тому я наполягаю на цій поправці. Дякую. 

 

ХАРА В.Г.     

Рабочая группа и комитет не поддержали данное предложение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку 10-ту Ярослава Джоджика.

 

13:46:14

За-43

Поправка не підтримана.

Поправка 12-та, Шевчук. Наполягає? Ні.

Стоян – врахована. Шевчук – відхилена.

Ярослав Джоджик, 20-та і 21-ша. Наполягаєте на ній?

 

13:46:31

ДЖОДЖИК Я.І.

Ні, не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не наполягаєте?

22-га і 24-та, наполягаєте?

 

13:46:41

ДЖОДЖИК Я.І.

Не наполягаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 25-та, В’ячеслав Кириленко. Мікрофон. І 26-та ваша.

 

13:46:47

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, партія „За Україну!”. Я не прихильник того, щоб на роботодавців накладали функції поліцейського, тому що роботодавець не повинен перевіряти під час прийняття на роботу наявність у фізичної особи посвідчення застрахованої особи. Це питання самої застрахованої особи. Якщо ми додаткові функції на роботодавців будемо навішувати, їм не властиві, то це тільки ускладнить і систему адміністрування єдиного соціального внеску, і взагалі все, з цим пов’язано.

Тому я запропонував в частині другій статтю 6-ту, пункт 7 вилучити. І наполягаю на цьому, бо вважаю, що вилучення такого пункту сприятиме спрощення системи і оформлення на роботу, в полегшить життя роботодавцям при прийомі на роботу найманих працівників. Прошу підтримати.

 

ХАРА В.Г. Рабочая группа и комитет не поддержали это предложение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 25 поправку.

 

13:47:56

За-31

Поправка не підтримана.

Наступна поправка, 26-та. Наполягаєте, В’ячеслав Анатолійович? 26-та. Мікрофон.

 

13:48:02

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, партія „За Україну!”. Ну, ця поправка спрямована на те, на що і попередня: на звільнення роботодавців від зайвих і не властивих їм функцій. Роботодавець не повинен перевіряти, чи присутні, чи відсутні відомості про працівника в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, бо це справа того органу, який цей реєстр веде. І кожна особа сама повинна доглядати за тим, як вона виконує закон.

Роботодавець може допомагати органам соціального страхування і страховим фондам, але це не може бути його обов’язком. І тому я пропоную і в цій поправці спростити життя роботодавцю і цієї невластивої йому функції – позбавити роботодавців. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування 26 поправку…

 

ХАРА В.Г. Работодатели в рабочей группе и комитет не поддержали данное предложение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування 26 поправку.

 

13:49:13

За-32

Поправка не підтримана.

Ярослав Джоджик, 28-ма. Наполягаєте? Мікрофон.

 

13:49:17

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Шановні колеги, сьогодні ми є свідками того, як правляча коаліція в реаліях відходить від тих передвиборчих обіцянок, які мав Президент України Віктор Янукович, зокрема відходить від задекларованих ним цілей по зменшенню кількості податків і по зменшенню кількості перевіряючих.

Ще раз наголошую на тому, що наша пропозиція концептуальна полягає в тому, щоб зменшити кількість перевіряючих організацій. І замість двох перевіряючих організацій ще була лише одна служба, Податкова адміністрація України, мала можливість здійснювати перевірку як податкових внесків, так і страхових внесків.

Але сьогоднішня коаліція демонструє, що їм не потрібно зменшення кількості перевірок, щоб і далі вижимати всі соки з українських…

 

ХАРА В.Г.  Уважаемый Владимир Михайлович, Президент Украины обещал ускорить принятие Закона о едином социальном вносе с тем, чтобы максимально сократить количество проверок. Это обещание мы сегодня выполняем.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 29-та, Кириленко.

А, вибачте, наполягають проголосувати Джоджик. Ставлю  на голосування. Прошу визначатись.

 

13:51:09

За-57

Не підтримано.

29-та Кириленко, мікрофон, прошу.

 

13:51:14

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, Партія "За Україну!".

Я пропоную вилучити цей пункт, тому що виконувати інші вимоги, це завжди додатковий пункт для контролюючих органів. От роботодавець повинен виконувати 11 пунктів, які зверху, і які вже проголосовані і 12 пункт, „інші вимоги”. Це означає, що будь-який чиновник з податкових чи інших контролюючих та перевіряючих органів, буде рекомендувати роботодавцю виконати і інші вимоги. Виникає  питання, а які це інші вимоги?

Давайте тоді нехай тоді буде вичерпний перелік із попередніх 11 пунктів, або не записувати таку норму взагалі. Бо ми всі з вами знаємо, що інші вимоги, а також інші підходи, якщо передбачено  таке в  законах, то це означає поле і для корупції, і для тиску перевіряючих та контролюючих органів.

От у зв’язку з такою  мотивацією я і вніс цю поправку і наполягаю на її голосуванні. Дякую.

 

ХАРА В.Г. Рабочая группа в состав которой входили работодатели не поддерживают это предложение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю 29 поправку на голосування. Будь ласка, визначаємося.

 

13:52:30

За-31

Не підтримана.

Будь ласка, Шевчук, 30. Не наполягає. Шевчук, 34. Кириленко,  36. Прошу мікрофон.

 

13:52:49

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, Партія "За Україну!".

Вибачте, шановні колеги, але знову наполягаю, бо вважаю, що цей  пункт треба вилучити оскільки він говорить, „перелік видів виплат на які не нараховується єдиний внесок затверджується Кабінетом Міністрів України”.

Я думаю, що по-перше, джерело для корупціогенних діянь, по-друге, для зловживань, по-третє для волюнтаризму на рівні урядових чиновників, навіть не міністрів. Якщо ми з вами вже ухвалюємо Закон „Про єдиний соціальний внесок”, а це дійсно важливий, я би сказав, для бізнесу епохальний,  та й для роботодавців закон. То треба чітко передбачити з яких виплат нараховується єдиний соціальний внесок, а з яких не нараховується єдиний соціальний внесок. А не передавати це на відкуп Кабміну, в якому можуть політичні вітри змінюватися, чиновники змінюватися і таким чином ми будемо знову перебувати в системі нестабільності по цьому питанню. Тому наполягаю на голосуванні моєї поправки. Дякую.

 

ХАРА В.Г. Комитет и рабочая группа не поддерживают это предложение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 36 поправку.

 

13:54:06

За-32

Не підтримано.

Кириленко 37-ма.

 

13:54:10

КИРИЛЕНКО В.А.

Ви знаєте, тут я не наполягаю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шевчук. Хара враховано. Шевчук 41-ша нема питань.

 

ХАРА В.Г. 61-ая. Джоджик.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сушкевичу мікрофон, будь ласка.

 

13:54:53

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую. Шановні колеги, я з приводу поправки, яка стосується визначити для платників із числа інвалідів, які працюють на підприємствах і в громадських організаціях інвалідів, ставку відрахувань 2,80 відсотка. Моя поправка врахована тільки для інвалідів, які працюють на підприємствах українського товариства глухих і українського товариства сліпих.

Василь Георгійович, я просив би, щоб ми врахували для всіх інвалідів, які працюють на підприємствах громадських організацій інвалідів. Це буде нормально не тільки для незрячих і глухих. І звертаюсь з проханням, щоб ми цю поправку проголосували саме для всіх інвалідів, які працюють на підприємствах громадських організацій інвалідів. Дякую.

 

ХАРА В.Г.  Адам Иванович, комитет очень тщательно рассматривал данный вопрос. Та норма, которую комитет  считает ее необходимой, она принята, она звучит сегодня в законе, но бесконечно расширять зону тех, кто имеет льготы по данному виду, это просто не разумно. И поэтому комитет согласился только с частью предложения Валерия Михайловичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Значить буде два голосування – спочатку  я ставлю на голосування  пропозицію про врахування поправки 47 в повному обсязі. Прошу визначатись.

 

13:56:30

За-57

Не підтримана.

Тепер ставлю на голосування про підтримку редакції врахованої комітетом прошу голосувати.

 

13:56:51

За-237

Підтримано.

61 поправка. Джоджик мікрофон.

 

13:56:56

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик Українська Народна партія.

Шановні колеги! Всі ми були свідками того, як при подачі нового Податкового кодексу нібито Мінфін знизив кількість податків. Але податкова база оподаткування була сформульована таким чином, що реальні податки на всіх суб’єктів підприємницької діяльності суттєво зростали. І лише протест підприємницького середовища змусив по суті Кабмін відкликати свій Податковий кодекс.

Сьогодні ми бачимо формульовану, декларовану мету цього законопроекту знизити кількість страхових платежів і знизити кількість перевіряючи. Але реально ця мета, ця декларація залишається лише декларацією у випадку, якщо ця  концепція збору страхових внесків Пенсійним фондом буде збережена. Тому я  наполягаю в черговий раз зменшити кількість контролюючих органів і надати ці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 61-ша ставиться на голосування. Прошу визначатися.

 

13:58:23

За-58

Не підтримана.

63-тя. Джоджика мікрофон.

 

13:58:28

ДЖОДЖИК Я.І.

Прошу пропустити цю поправку.

 

ХАРА В.Г. 70-тая.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді ідемо  поправки Кириленка.  70-та і  71-ша.

 

13:58:46

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, партія „За Україну!”.

От дивіться, яка в мене поправка: „Стягнення з платника єдиного соціального внеску будь-якої додаткової плати за послуги, пов’язані зі   сплатою внеску, окрім плати за банківські чи поштові послуги забороняється”, і Комітет відхилив цю поправку. В мене виникає питання, а чому?

Що, комітет стимулює, щоб навколо платника єдиного соціального внеску кружляли якісь „круки”, які пропонували сплачувати йому ще додаткові кошти за якісь ймовірні  додаткові послуги.

Ми ж бачили вже історію з Тендерною платою. Там хлопці попридумували скільки завгодно посередницьких послуг навколо цього внеску, до речі тоді ж було накладено вето саме  завдяки такій ситуації,  на попередній Закон про   єдиний соціальний внесок.

Так чому не зразу обмежити таких недоброзичливців такою абсолютно прямою нормою і заборонити будь-які додаткові побори.  Дякую.

 

ХАРА В.Г.  Комитет рассматривал данное предложение и не понял, к чему оно вообще относится. То есть это  дополнительное предложение «а всякий случай» а вдруг если кому то, что-то покажется.  Такого  в данном законопроекте предусмотреть мы не могли.

Хочу вам еще рассказать, уважаемые коллеги. В рабочей группе, которая насчитывала 27 человек, там были представители трех сторон социального диалога: государственная сторона в лице Минтруда и подразделений, сторона  объединений работодателей и сторона  профсоюзов.      

Поэтому все интересы этих трех групп, они были учтены при рассмотрении всех поправок данного закона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування 70 поправку Кириленка. Прошу визначатись.

 

14:00:42

За-49

Не підтримана.  71-ша. Мікрофон  Кириленка.

 

14:00:46

КИРИЛЕНКО В.А.

Дякую. В’ячеслав Кириленко,  партія „За Україну!”

Вибачте, колеги, знов наполягаю. Чому? Пропоную внести дуже просте і зрозуміле всім нам і людям доповнення: „створення посередницьких структур між Пенсійним фондом, який збирає цей внесок і платником єдиного соціального внеску забороняється”. В мене тисячу запитань, чому профільний комітет не погоджується врахувати цю поправку, яка з самого початку ще на етапі ухвалення профільного закону відбиває будь-які бажання, будь-яких посередницьких структур паразитувати на сплаті єдиного соціального внеску. І висловлювати бажання чи шляхом майбутніх рішень Кабміну, чи якихось інших рішень, бути посередником між платником єдиного соціального внеску і Пенсійним фондом і на цьому заробляти мільярди. Я пропоную все-таки дослухатись до моєї пропозиції, і проголосувати цю абсолютно потрібну поправку з огляду на минулий досвід. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо…

 

14:02:04

За-66

Так, наступна поправка у нас 80 Джоджика? Будь ласка, мікрофон.

 

14:02:12

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Я наполягаю на голосуванні цієї дуже суттєвої поправки, яка суттєво покращує стан цього законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 80 поправка ставиться на голосування.

 

14:02:43

За-40

Не підтримана.

81-ша? Джоджик.

 

14:02:47

ДЖОДЖИК Я.І.

Прошу зняти цю поправку.

 

ХАРА В.Г. Уже прогресс, уже прогресс - это хорошо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. 81-ша? Не наполягаєте? Ні.

83-та ваша? 84-та, 85-та?

 

14:03:04

ДЖОДЖИК Я.І.

До 90 поправки прошу зняти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До 90-ої? Так. Прошу, Кириленко, 90-та? Ввімкніть мікрофон.

 

14:03:14

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, партія „За Україну!”

Ну я мотивував попередню поправку 29 щодо  інших функцій, які передбаченні були для роботодавця. Тут  те саме для Пенсійного фонду.

Перелік усіх 10 пунктів по яким, 9, вибачте, пунктів по яким  визначаються права і повноваження Пенсійного фонду та його територіальних органів і 10 пункт передбачає здійснювати інші функції.

Коли з’являються інші функції, то тоді може бути теоретичний, а інколи і практичний предмет для зловживань. Наприклад. У стосунку між Пенсійним фондом та його територіальними відділеннями і платником єдиного соціального внеску.

Щоби такого раптом не траплялося, я й пропоную просту поправку, яка  передбачає цю частину вилучити і сконцентрувати законопроект і майбутній закон навколо вичерпних функцій для Пенсійного фонду,  який у попередніх  пунктах і передбачено. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться 90-та на голосування. Прошу визначатися.

 

14:04:31

За-49

Не підтримано.

92-га Джоджик. Не наполягає.

Так, Кириленка 94-та  враховано.

95-та,  мікрофон Джоджик.

 

14:04:36

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яку поправку? Ярослав, яку поправку обговорюємо.

 

14:04:48

ДЖОДЖИК Я.І.

Шановні колеги, 95 поправка...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 95-та. Будь ласка.

 

ДЖОДЖИК Я.І. Якщо мати мету знизити кількість страхових внесків і знизити кількість перевіряючих, то безумовно, якщо ми проголосуємо 95 поправку, яка формулює завдання та функції Державної податкової служби, ми безумовно досягнемо цієї мети, а значить знизимо кількість тих перевіряючи, які не дають жити сьогодні підприємницького середовища.

Але сьогоднішнє голосування демонструє, що цілі і завдання сьогоднішньої правлячої коаліції зовсім інше і це голосування буде тим лакмусовим папірцем стосовно реальних цілей сьогоднішньої правлячої   коаліції.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується 95-та. Ставлю на голосування  95-ту.

 

14:06:04

За-60

95-та набрала  60. Відхилена.

96-та. Джоджик мікрофон.

 

14:06:11

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.   Я хочу наголосити на тому, що ця  поправка також   продовжує описування  всіх тих функцій податкової  адміністрації, згідно з яким їй єдиній буде надано  право  приходити на підприємства і проводити перевірки. Тому ще раз закликаю правлячу коаліцію підтверджувати ці цілі, про які так багато говорив і Президент України, і сама коаліція, коли  ви отримували  владу, і дуже    багато про це щоденно говорите.  Це  ще раз лакмусовий папірець  ваших реальних мотивів і ваших реальних  цілей.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться 96-та на голосування. Прошу визначатися.

 

14:07:18

За-27

Не підтримано.

Кириленко,  100-та.

 

14:07:25

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко,  партія „За Україну!”.  Шановні колеги,  я взагалі вважаю, що це законопроект  реформаторський, але він  спрацює тільки тоді, коли буде зменшено кількість страхових фондів і коли буде  зменшено розмір  єдиного  соціального  внеску,  і коли почнеться перерозподіл частки внеску між роботодавцями і найманими працівниками. А якщо підходити лише формально до цієї реформи, то вона не спрацює, вона  вже не перший раз намагається  бути реалізована. До речі, утому плані, щоб вона спрацювала, то я  уряду, не дивлячись на його  політичний  колір, саме  у цій частині бажаю успіху. 

Ну і у зв'язку з  тим, що хоча б одна моя поправка врахована попередня, 94-та, чим  я глибоко вражений, то я наступні  свої поправки, які принципового  характеру не мають,  бо принципові, на жаль, не пройшли, знімаю і на них наполягати не буду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за конструктив.

115-та, Джоджик. Не наполягає? Наполягає? Мікрофон.

 

14:08:24

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Я погоджуюсь із моїм колегою В’ячеславом Кириленко, що цей законопроект дійсно міг би бути реально реформаторським. Якщо б не було розриву між словами і діями сьогоднішньої коаліції. Однак, в цьому варіанті цього законопроекту, безумовно, певним кроком вперед він є. Але максимуму від спрощення ведення діяльності бізнесу в Україні, здається, створюється таке враження, що правляча коаліція просто не хоче цього досягати.

Тому я ще раз, можливо, передостанній раз роблю спробу все-таки для українського суспільства продемонструвати реальність позиції правлячої коаліції. Тому прошу підтримати цю поправку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми голосуванням покажемо реальність. Прошу визначитись по 115 поправці.

 

14:09:39

За-49

Для опозиції невтішна.

Так, наполягає на 109 поправці Аржевітін. Вона врахована. У нього є зауваження. Будь ласка, 109-а.

 

14:09:50

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! В першій редакції „розрахункові документи” – більш правильне слово, ніж, ніж зараз будуть вживатись „платіжні документи”. Тому мені здається, перша редакція була більш вдалою. І потрібно було її залишити. Тому що такий термін більш вживаний.

І крім того, хотів би ще нагадати, що це ще одна жандармська функція для банківської системи. І тому я розумію, чому у вас така нелюбов до банків. Тому що банки сьогодні валютний контроль здійснюють замість держави. Фінмоніторинг здійснюють замість держави. Тепер ще будуть платежі за свої кошти здійснювати. То я просто наголошую вас, де народжується нелюбов до банків. Але термінологію залишити попередню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставлю 109 поправку,  яка врахована комітетом, на підтримку. Прошу голосувати.

 

14:10:52

За-206

206-та.

Шановні колеги, я думаю, що тут… Є принципове зауваження, що комітет вважає по 109-ій?

 

ХАРА В. Г. Та, в прийнипе,  оно принципиального значения не имеет. Обсудили и приняли его. Можно и так оставить, но  зал подтвердил логику правильности решения комитета и рабочей группы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хорошо.

120-та, Джоджик.

 

14:11:19

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Шановні колеги, всі ми є останнім періодом свідками  того, як нова коаліція за 15 хвилин приймає спочатку бюджет, а потім через три місяці секвеструє його  на 18 мільярдів гривень. При чому  робить це у такий спосіб,  що в останній момент подається цей законопроект, щоб українське суспільство не мало можливості дізнатися, а до якого  стану економіки  приводить сьогодні сьогоднішня коаліція.

Так само, як основи національної безпеки, основні засади внутрішньої і зовнішньої політики  приймаються вночі, при чому з   420 поправок опозиції, жодна не враховується. Але пройде час і, я переконаний, знову  повернуться до тих поправок. Я переконаний, до тих концептуальних змін, які пропонує Українська Народна Партія щодо зменшення  кількості  перевіряючих, обов’язково сьогоднішня коаліція …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться 120-та на голосування. Прошу визначатись.

 

14:12:45

За-18

Не підтримана.

140-ва Джоджика.

 

14:12:51

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Я хочу наголосити на тому, що все те, що я говорив перед тим,  що декларовані цілі і реальний хід реалізації  економічної політики в Україні дуже суттєво в державі відрізняється. І це повинно  усвідомлювати  українське суспільство. Тому я переконаний, що ті пропозиції, які сьогодні концептуально висуває Українська Народна Партія для зменшення кількості перевіряючих обов’язково буде підтримано в цій Верховній Раді, але уже не сьогоднішньою коаліцією, а новою коаліцією. Тому що при таких підходах, при таких темпах прийняття бюджету, а потім його відкликання, при таких темпах подання Податкового кодексу, а потім його відкликання, безумовно, толку ні в Верховній Раді, ні в економіці держави не буде. Дякую. Тому я знімаю всі свої поправки в зв’язку з неможливістю їхнього прийняття цим складом коаліції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Абсолютно правильне зауваження. Хто з депутатів, чиї поправки не враховані, наполягає на їхньому розгляді? Зараз, зараз Василій Георгійович. Хто з депутатів? Немає, так? Тоді, будь ласка, Василій Георгійович, які у вас пропозиції?

 

ХАРА В.Г. То, что я в отступительном слове говорил, замечания Главного юридического управления в прикинцевых положеннях 615 позиция: „з дня набрання чинності цим законом інші нормативні акти, які застосовуються у частині, що це не суперечить цьому закону, вилучити”. Просьба проголосовать и поддержать это замечание Главного юридического управления Верховной Рады.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу підтримати.

 

14:15:00

За-242

Прийнято.

 

ХАРА В.Г. Адам Иванович, и для чистоты жанра нужно ли голосовать или не нужно, техническая ошибка в названии фонда страхования об временной потере трудоспособности, там напечатано «рождения», а мы знаем, что рождение, пособие на рождение, это уже государственный уровень с государственного бюджета. Давайте проголосуем, чтобы из всего текста слово «рождения» фонда соцстраха изъять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу підтримати.

 

14:15:46

За-244

Прийнято.

Всі зауваження? Так, будь ласка, голова Пенсійного фонду Зайчук, прошу.

 

ЗАЙЧУК Б.О.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Цього закону ми чекали 15 років. Я  підкреслюю. 15 років. І те, що дехто лукавив, казав, що зменшена кількість провіряючи, вона дійсно зменшується кількість провіряючих. Спасибі вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ще нема за що дякувати.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону, за реєстраційним номером 5625, про збір та облік… Закон про збір та облік єдиного соціального внеску.

Прошу голосувати.

 

14:16:41

За-250

Дякую. 

Шановні колеги, я просив би… Я просив би підтримати мою пропозицію про те, щоб ми зараз оперативно розглянули ще два питання і оголосили перерву. Які питання? Це питання, пов`язані на вимогу… неодноразову вимогу у нас яка постійно звучить з боку колеги Кармазіна з приводу судді Вищого господарського суду України Демченко, і з приводу того питання, яке ми з вами не завершили, що стосується  Закону про Державний бюджет.

Прошу підтримати пропозицію про продовження засідання. Голосуєм.

 

14:17:35

За-242

242, тобто продовжили для розгляду цих двох питань.

Я ставлю на голосування пропозиції. Хто за те, щоб повернутися до голосування проектів Закону про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (реєстраційний номер 6673). Прошу голосувати.

 

14:18:12

За-253

Шановні колеги, послухайте пояснення, потім будете сперечатись.

Я сказав, коли ми перший раз проголосували, я його не відхилив, не поставив на те, щоб повернутись до голосування, а попросив провести консультації і сказав, що потім ми визначимось. Ось ми провели консультації. Зараз 253 голоси дозволили нам повернутися до голосування цього закону. (Шум у залі)

Добре, зараз, зараз. Перше.

Друге. Хто хоче від фракції висловитись, по одній хвилині, будь ласка, запишіться, по одній хвилині.

Джожик, будь ласка. Ви сьогодні в ударі.

 

14:19:03

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Шановні колеги, я все-таки хочу підтвердити слова пані Ксенії Ляпіної, яка стверджує, що вперше в українській державі секвестр бюджету не 18 мільярдів гривень пробується здійснювати в скороченому варіанті. В ситуації, коли лише вчора були роздані зміни до бюджету, а сьогодні він вже пробує голосуватися.

Дійсно, бюджет, який прийнятий в нашій державі за 15 хвилин в усіх читаннях, безумовно, з надутою дохідною частиною, безумовно, потребує секвестру. Але замість того, щоб здійснювати секвестр тих статей, які сьогодні пропонує уряд і правляча коаліція, це питання підлягає дуже ретельного розгляду, і щоб, дійсно, цей секвестр стосувався тих осіб і тих підприємств…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко, будь ласка.

 

14:20:15

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Батьківщина”. Ви знаєте, коли відбулося голосування, я дивився на урядовців, які сидять в урядовій ложі: перший віце-прем’єр, міністр фінансів, його заступник. Вони із задоволенням посміхаються. Шановні друзі, сміється той, хто сміється останній. І мільйони громадяни України повинні знати, над чим ви смієтесь: над скороченням видатків на агропромисловий комплекс, на ремонт доріг, на підвищення податків для малого і середнього бізнесу, на скорочення видатків на будівництво житла.

Жодний інвалід війни в 65-річчя Перемоги не отримає нового автомобіля, бо ви скасовуєте цю програму, не отримає нового житла, бо ви скасовуєте цю програму. Сотні тисяч людей, які стояли в черзі, військовослужбовці і чорнобильці, і інші залишаться без житла. Ось ваші обіцянки, які ви давали перед виборами, коли отут склад уряду затверджували, і от ваші реальні справи. І куди ви дінете цей кредит МВФ, який берете. 5,5 мільярдів Фірташу віддасте, який з вами поділиться за те, що ви віддасте, а інші прогуляють, як це за 20 років було. Попередніх 300 мільярдів набрали, і де ті обіцяні золоті гори від тих мільярдів? Ми за цей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

ЛЯШКО О.В. Ми за цей закон голосувати не будемо. І сьогоднішній проект бюджету, внесений урядом, підтверджує неспроможність цього уряду виконувати не лише свої плани, а і передвиборчі обіцянки Президента Януковича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Чечетов.

 

14:21:56

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, когда финансовая крыза накатилась на все страны, то все, у кого и были мозги у руководителей государств, начали лечить реальный сектор экономики и стимулировать развитие внутреннего рынка. У нас же загнали реальный сектор в тупи и практически положили промышленность до конца.

Сегодня опять таки весь мир лечится сокращением дефицита бюджета, балансирование бюджета. Это Греция, это европейские страны. Мы пытаемся опять жить, как говорится, в отрыве от реалий.

Поэтому на сегодняшний день, когда пришло сегодняшнее правительство, мы думали, пришли на гору денег. Мы слышали об этом, а оказалось, мы оказались в глубокой финансовой яме, где дна не видно. А на дне, если в бинокль посмотреть, там долговые обязательства лежат, которые надо погашать. Поэтому народ правильно говорит: протягивай ножки по одежке. Мы должны жить, не обманывать себя. Сбалансировать  бюджет и выходить из крызы. Так лечится весь мир. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, будьте уважні. Я надаю слово першому віце-прем’єр-міністру Андрію Петровичу Клюєву. Будь ласка, позиція Кабінету Міністрів по цьому законопроекту.

 

КЛЮЄВ А.П.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Вы знаете, когда я зашел в Верховный Совет, под купол сюда, в зал, я и правда улыбнулся, знаете почему? Потому что я увидел всех своих друзей – народных  депутатов, в том числе и господина Ляшко. Поэтому мне приятно всегда заходить, видеть своих друзей с которыми я уже три созыва проработал, я думаю, что мы еще не один год, может быть и не одно десятилетие вместе поработаем.

А тепер, що стосується питання і державною мовою. Питання щодо фінансування видатків на заходи для підтримки ветеранів, інвалідів, паролімпійців, будуть профінансовані в повному обсязі в тому числі і житло, що було визначено Законом „Про бюджет на 2010 рік” та видатки на  охорону здоров’я і освіту будуть профінансовані в першочерговому порядку. І тому прошу підтримати зміни до бюджету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я ставлю на  голосування про прийняття Закону про внесення змін до Законів України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” та „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (реєстраційний номер 6673) з врахуванням позицій Кабінету Міністрів. Прошу голосувати, як закон. Голосуємо.

 

14:24:57

За-256

Усі пропозиції комуністів враховані, тому вони проголосували. Закон прийнято, дякую.

Шановні колеги! У нас є ще одне  питання. За неодноразовими наполяганнями колеги Кармазіна я ставлю на  розгляд питання, його законопроект, в тому числі і його, за номером 2605, про звільнення Демченка з посади  суді Вищого господарського суду. Прошу голосувати.

Зніміть голосування. З процедури чого? Одна хвилина, Ляшко, будь ласка.

 

14:25:51

ЛЯШКО О.В.

"Блок Юлії Тимошенко".  Ми будемо голосувати за звільнення судді Демченка. Але я хотів би, шановний Адам Івановичу, шановні урядовці, сказати з приводу попереднього закону, законопроекту, який ви проголосували. Ви всупереч вимогам регламенту проголосували його в цілому, позбавивши нас можливість подати пропозиції до другого читання. Ви через коліна ламаєте Верховну Раду, коли вам треба прийняти закони, які скеровані проти мільйонів людей. Оце ламання через коліно, не дивуйтеся, коли вас будуть у потрібний час, до вас так ставитимуться, як ви зараз ставитесь до опозиції. Ігноруючи права опозиції, яка захищає людей, а ви оббираєте цих людей і позбавляєте можливості опозиції навіть подати свої пропозиції.

Да, правки комуністів врахували, які вони колуарно домовилися. А хто врахував наші пропозиції, не піднімати податки для малого і середнього бізнесу, не зменшувати видатки на агропромисловий комплекс, будувати дороги і інші, зменшити видатки на органи влади. Бо поки Михайло каже, Васильович, поки ви подолаєте кризу, мільйони жебраків схуднуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, почекайте, давайте ми заслухаємо спочатку доповідь автора дві хвилин, а по-друге, Ляшко, я думаю, ви вже в список включені і тим більше в прохідну частину, більше не виступайте. Прошу, будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін.

 

14:27:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни, "Наша Україна - Народна самооборона". Шановні народні депутати, 3 вересня 2008 року на засіданні Комітету з питань правосуддя було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді проект постанови про звільнення Демченка Степана Федоровича з посади судді Вищого Господарського суду. Прийняти за основу і в цілому. Я вам нагадую, що кілька разів це рішення не підтримувалося в залі Верховної Ради, внаслідок цього всупереч Конституції України понад 2,5 роки ця посадова особа займає не конституційну свою посаду. На засіданні комітету Верховної Ради України 30 червня 2010 року було доручено звернутися до вас з проханням повернутися до розгляду питання про звільнення Демченка Сергія Федоровича з посади судді Вищого господарського суду України задля повторного голосування з цього питання. Перший проект постанови за авторством народних депутатів України: Соболєва, Філенка, Шустік,Сенченка, Грача, Олійника і Кармазіна було  внесено ще 5 червня 2008 року, тобто понад два роки тому.

Я просив би проголосувати за звільнення і за торжество Конституції над невіглаством. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ставлю на голосування проект Постанови про  звільнення Демченка з посаді судді Вищого господарського суду України (реєстраційний номер 2605). Прошу голосувати.

 

14:29:05

За-333

Постанова прийнята.

І ще одне голосування. Я ставлю на голосування пропозицію про продовження вечірнього засідання сьогодні до того часу, поки ми не вичерпаємо  весь порядок денний. Прошу голосувати.

 

14:29:34

За-241

Тим більше футболу сьогодні немає.

Ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Початок роботи вечірнього – о 16 годині.