ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТЕ  

Сесійна зала Верховної Ради України

30 червня 2010 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати,    запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:00:21

Зареєструвалися картками у сесійній залі 422 народних депутати. Ранкове  засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 29 червня. Розглянуто  37 питань порядку денного, за результатами  розгляду: прийнято 4 закони та 4 постанови,  3 законопроекти  прийнято за основу, 1 законопроект повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, 17 законопроектів відхилено, за результатами розгляду пропозицій Президента України 1 закон прийнято з врахуванням пропозицій  Президента України, 2 закони відхилено.

Шановні колеги, відповідно до статті 25 Регламенту у середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів  України. Прошу народних депутатів записатися на виступи. Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Народний депутат  Чудновський, фракція „Блок Юлії Тимошенко”. Право на виступ передає Олегу Ляшку. Наступний буде виступати Козуб.

 

10:01:54

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні громадяни України,  з прикрістю доводиться констатувати, що в чергову річницю Конституції, черговий її гарант  вчергове намагається її переписати.  Здавалось би  парадокс, депутати від влади  нас переконують ледь не істерично щодня, як мантру, що влада стабільна, влада сильна,   прийшла надовго і водночас Президент Янукович пропонує змінити Конституцію, фактично провокуючи черговий виток нестабільності політичної в Україні. Але цей парадокс дуже легко пояснюється.  З одного боку, Янукович має начебто всю владу в  країні, контрольовану більшість в парламенті, контрольований уряд, контрольовану вертикаль, правоохоронні органи, продажні суди, залежні засоби масової інформації і водночас в річницю Конституції каже, що нада ще посилювать повноваження Президента, бо Конституція, бачите, недосконала. Відповідь на цей парадокс дуже проста. Влада боїться виборів. Незважаючи на те, що нас щодня тут переконують, що вони прийшли  всерйоз і надовго, насправді вони ненадовго і не всерйоз, бо влада, отримана неконституційним чином, шляхом узурпації влади, вона не є вічною. І ця влада закінчиться нинішня максимум у 2012 році на парламентських виборах, коли більшість у парламенті візьмуть опозиційні партії і сформують  виконавчу владу, уряд і вертикаль. Тому Президент Янукович намагається застрахуватися від такого катастрофічного розвитку подій, внісши зміни до Конституції. Що це за зміни? Це повна нівеляція ролі парламенту. Ось сьогодні ви, шановні депутати від влади, сидите, вам здається, що ви багато вирішуєте, що від вас щось залежить, то ваш Президент пропонує такі зміни, коли від вас нічого не залежатиме  навіть на папері. Сьогодні хоть формально ви наче щось представляєте, формуєте уряд, завтра взагалі нічого не буде. Тому влада, боячись народу, боячись відповідальності, вона саджає людей в тюрми як от Анатолія Макаренка, як інших як вони планують зробити, вона переслідує опозицію, вона закриває  опозиційні засоби масової інформації. Все це ознаки  боязні і нетривалості влади. Тому громадяни України   не повинні піддаватись на оці навіювання, що нинішня влада прийшла всерйоз і надовго. Ненадовго! Але     запорука якнайшвидшого її відходу – це наші об’єднані зусилля опозиції. Коли ми роз’єднані, коли ми сваримося, ми слабкі, і цим користується влада, і це в підсумку цим страждають громадяни…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ЛЯШКО О.В. Єдине, що заспокоює, коли влада боїться, це означає, що в опозиції в людей є шанс отримати демократичну владу, отримати свободу, і це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую.

Народний депутат Козуб передає право на виступ Хомутинніку. Будь ласка. Фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати хто там? Юрій Литвин.

 

10:05:35

ХОМУТИННІК В.Ю.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги! Користуючись нагодою виступити, я хотів би проінформувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кому? Якщо дійде до вас.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Я хотів би проінформувати вас про хід підготовки проекту Податкового кодексу до другого читання.

Одразу після прийняття Податкового кодексу за основу була створена робоча група із представників фракцій, які входять до коаліції. Вже майже два тижні ми працюємо над цим документом разом з урядом. Я можу констатувати, що на цей час ми досягли значних позитивних змін, про які я хотів би і доповісти.

По-перше, ми дійшли згоди про значне доопрацювання другого розділу Податкового кодексу, де мова йде про адміністрування податків, по якому було найбільше зауважень. Прийнято спільне рішення зняти всі фіскальні новації, замінивши їх діючими законами про порядок погашення (2181) та про податкову службу. Зміни, які залишаться в другому розділі, будуть незначними і тими, які полегшують відносини між бізнесом та податковою. Наприклад, такі як спрощення процедури оскарження рішень податкової адміністрації та інше.

По третьому та п’ятому розділах, в яких йдеться про оподаткування прибутку підприємств та про ПДВ, де були запропоновані урядом суттєві зміни, ми залишаємо всі позитивні новації, такі як зменшення ставок податків, введення спеціальних режимів оподаткування, які будуть стимулювати інвестиції в енергозбереження, інновації та наукоємкі технології.  Також залишаються всі норми, які стосуються стимулювання покращання основних засобів, а також можливості надання відтермінування сплати податків через новий запропонований механізм інвестиційного податкового кредиту.

Разом з тим, ми дійшли згоди відмовитися від деяких пропозицій по цих податках, а саме: залишити без змін можливість працювати підприємствам УТОС, які мають певні пільги по податку на додану вартість, а також відмовитися від зміни віднесення… невіднесення на валові витрати витрат на благодійність. Суттєві зміни також будуть відбуватися і в податку на доходи фізичних осіб, рентні платежі, також буде змінена концепція по екологічному збору.

На завершення я хотів би підкреслити те, що на даний до комітету надійшло біля трьох тисяч пропозицій від більш ніж ста народних депутатів. І завтра останній день подачі поправок і пропозицій, якими мають скористатися народні депутати.

Далі. На мою думку, ми маємо всі шанси і можливість разом відпрацювати ще тиждень над проектом Податкового кодексу, урахувавши всі пропозиції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ХОМУТИННІК В.Ю. Врахувавши всі пропозицій як від коаліційних депутатів, так і від депутатів від опозиції. Також дослухатися до думки громадських організацій та представників бізнесу. Тому я закликаю прийняти активну участь, аби ми на цій сесії прийняли той документ, якого вже чекаємо 10 років і в тій редакції, яка буде влаштовувати всіх. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Литвин.

 

10:09:19

ЛИТВИН Ю.О.

Слово прошу передати Олені Бондаренко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Бондаренко, мікрофон, будь ласка. Андрій Павловський наступний буде виступати.

 

10:09:38

БОНДАРЕНКО О.А.

Шановні колеги та співвітчизники! Парламент визначився із своїми представниками у Національній раді з питань телебачення та радіомовлення, тепер від цього регуляторного органу від цього складу і від цих людей залежить, яким буде для пересічного громадянина наш вітчизняний телевізійний та  радіо простір. В  якому напрямку піде наше суспільство? На скільки держава буде захищена в інформаційному плані?

Хочу нагадати ще раз членам Національної ради, що цей регулятор перш за все опікується інтересами громадянина, суспільства та держави, а вже потім галузі. Тобто  розвиває галузь заради потреб пересічного громадянина, суспільства та держави.

Я очень рассчитываю на то, что эра грязных политических решений и грубейшего лоббизма в Нацсовете закончена. Я очень надеюсь на то, что теперь Национальный  совет будет бескопромисен в борьбе с нарушителями законодательства. Я очень жду от Национального совета решений, которые простимулируют развития образовательного и детского вещания в Украине.

Я хочу верить в то, что именно этот Национальный совет способен будет внедрить цифровое телевидение в Украине. Состав Национального совета обновился, но проблем, с которыми он столкнется, остались прежними и старыми. В наследство Нацсовет получает устаревшую нормативно-правовую базу, полный хаос в вопросе введения цифрового телевидения, стремительный процесс монополизации рынка кабельного телевидения, беспорядочное лицензирование и слабеющее региональное вещание.

Тому, звертаючись зараз з парламентської трибуни до членів Національної ради, пропоную вам підтримку нашої фракції у розбудові національного телерадіопростору. Ви можете розраховувати на те, що усі ваші кроки у цьому напрямку будуть підтримані. Але одразу хочу застерегти від необачних, неефективних або шкідливих для громадянина, суспільства, держави або галузі рішень. Парламент – це не дах і не ширма, з кожного з вас спитається. І будьте впевнені, саме парламент буде тією Голгофою, на якій вас розіпнуть за помилки та прорахунки. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Передає право на виступ Василю Кравчуку. Будь ласка, виступайте. Наступним буде виступати Зубов замість Задирко.

 

10:12:06

КРАВЧУК В.П.

Василь Кравчук, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Батьківщина”. Спостерігаючи за діями влади, мимоволі доходиш висновку, що головна мета цієї влади повернути своїм олігархам з „РусУкрЕнерго” 5 мільярдів доларів, посадити за грати керівника митниці, який захищає державні інтереси. А тим часом в нашій країні, якій належить 30 відсотків запасів родючих ґрунтів, почалися жнива. Мене як колишнього керівника сільськогосподарського підприємства, вкрай турбує стан справ в агропромисловому комплексі нашої держави. Практично вітчизняні сільгоспвиробники ніколи ще не були залишені державою напризволяще, як це відбувається зараз, мов, виживайте хто як може. На півдні селяни вже вступили в самий відповідальний період на селі – це збирання врожаю зернових культур. Але за рахунок чого збирати врожай, де брати кошти селянину на жнива? Лише по Хмельницькій області для проведення збиральних робіт потреба в коштах складає 260 мільйонів, а забезпечено коштами лише наполовину від потреби. Банки кредитів практично не дають, а якщо окремі дають, то під 28-30 відсотків річних. В державному бюджеті коштів на часткову компенсацію кредитної ставки не передбачено. Так і донині не запрацював Аграрний фонд по форварду та і взагалі ні по яких угодах закупівлі зерна не проводить. А за такої ціни на зернові, яка зараз сформована зернотрейдерами, через неповернення урядом Азарова податку на додану вартість,  ціна є на сьогодні нижчою за собівартість. Селяни вимушені все будуть продати ще до настання холодів. То за які кошти  жнивувати? Знову за рахунок вирізання худоби, яка ще залишилась, так як провели посівну компанію весною, за рахунок чого і знизилась ціна на тваринницьку продукцію у півтора-два рази.

Селяни вірили, що відповідно постанови 1248, яка прийнята урядом Тимошенко ціна на молоко не буде меншою як 2 гривні 50 копійок і 2 гривні 12 копійок за літр – відповідно першого і другого ґатунку. Сьогодні селяни платять 1 гривня 10, 1 гривень 20 за літер молока, а сир у магазинах продається по 65-70 гривень. Відомо, що для виготовлення одного кілограму сиру потрібно всього-на-всього11 літрів молока.  Арифметика проста і дуже просто зрозуміти, де і в кого осідає надприбуток.

Подібне становище  із м’ясом, яке у селян закупають по 10-11 гривень що на 30 відсотків менше мінімальних цін згідно вищезгаданої постанови. А в ковбаса в магазинах 50-70 гривень. Такого  паразитування на праці  селян ще не було і за цим спокійно спостерігають і Антимонопольний комітет, і комітет по цінах. Скільки можна дурити селян? Я запитую представників Кабінету Міністрів і тих, хто перед Президентськими виборами обіцяв для села золоті гори і велику державну підтримку. Ось, де б пригодилися ті 5 мільярдів, які в України відсудив  Стокгольмський суд. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Зубов замість Задирка, фракція "Блок Юлії Тимошенко", наступним буде виступати Храпов.

 

10:15:11

ЗУБОВ В.С.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги народные депутаты! Уважаемые наши избиратели! Неделю назад в пятницу я с этой трибуны рассказал о том печальном случае, который произошел в городе-герое Керчи, когда 9 мая ветеран Великой Отечественной войны, прошедший войну с первого до последнего дня и не дождавшись ни поздравлений, ни приглашений на городские праздничные мероприятия, покончил   жизнь самоубийством. Я тогда сказал о том, что это не просто печально, а это позорное событие не только для Керчи, а для всей страны и для всех нас.

Но сегодня я вынужден вновь вернуться к этой проблеме, потому что  через день, в воскресенье, мэр города-героя Керчь, господин Осадчий, позвонил мне лично домой на мобильный телефон и в исключительно в  грубой и циничной форме отчитал меня за то, что я позволил себе роскошь  говорить об этом с трибуны Верховной Рады. Подчеркиваю, разговор был исключительно дерзкий, на «ты», наглый, с угрозами и так далее.

Я понимаю, что все может произойти, что кто-то  недосмотрел, кто-то не выполнил должным образом свои обязанности, но в нормальной ситуации нужно было проверить, кто допустил подобную недоработку, в результате которой произошла эта трагедия. Наказать примерно, но вместо этого начались гонения на журналистов, которые описали этот случай в «Комсомольской правде». На соседей, всех запугали и  выставили дело так, что ветеран, оказывается, давно хотел покончить жизнь самоубийством, а         решил это сделать именно 9 мая.

Поэтому я прошу, Владимир Михайлович, мое сегодняшнее выступление считать, как депутатский запрос к Генеральному прокурору  Украины с требованием возбудить уголовное дело против мера Осадчего по статье 344 Уголовного кодекса Украины, которая так и называется «Вмешательство в деятельность государственных деятелей» и предусматривающая  ответственность лишением свободы от 3 до 5 лет.

И одновременно депутатский запрос Президенту Украины, который  должен дать морально-политическую оценку деятельности  так называемого мэра города и осознать, что   деятельность таких мэров и  государственных деятелей дискредитируют всю систему государственной власти и самого Президента Украины.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Храпов, фракція комуністів. Наступним буде виступати… Будь ласка, Сергій Гордієнко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Юрій Прокопчук замість Гудими.

 

10:18:08

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні  колеги, шановні громадяни України! Вийти на цю трибуну  мене спонукали дві події, які відбулися минулого тижня у місті  Лубни. Що трапилося у цьому   невеличкому тихому місті?

Перша подія. Це те, що працівником органів внутрішніх справ  була побита молода людина. І нині  ці справи находяться на розгляді у прокуратурі.

І друга подія. Те, що міський голова зініціював проведення  мітингу  на захист цієї людини. Міський голова, який  у свій час убив людину. Чому раптом проснулася така велика життєлюбов до  своїх виборців і  до  жителів Лубни? 

А питання дуже просте. Тому що правоохоронні органи і зокрема  міський, міськрайонний відділ  внутрішніх  справ  надто  близько підійшов до оборуток місцевої влади і місцевого мера  із майном і об’єктами  комунальної сфери саме Лубен. Так, органами  внутрішніх  справ міста саме  Лубни  порушені справи по незаконному продажу саме ТОВ ”Сільхозхімія”  і нанесення величезних  збитків   держави і міста; протизаконному  саме продажу 24 об’єктів цивільної оборони; продажу міського будинку культури, балансова вартість якого  20 мільйонів, а проданий за 600   тисяч; знищення стратегічного об’єкту  водоканал,  яке умисно саме доведено до  банкрутства; розкрадання бюджетних  коштів при  реконструкції стадіону „Центральний”.

Виходячи із цього, я прошу: перше, правоохоронні органи і прокуратуру Полтавської області негайно провести всі слідчі дії і притягнути винного працівника правоохоронних органів Лубен до відповідальності за  побиття громадянина Лубни.

І друге. Я прошу з цієї високої трибуни Генеральну прокуратуру,  Міністерство внутрішніх справ долучити всі саме сили для того, щоб розкриті, були проведені слідчі дії і саме розкриті оці факти, і доведені до суду по тих об’єктах, на яких допущено саме зловживання лубенською міською владою. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук, фракція БЮТ. Наступним буде виступати Майборода.

 

10:21:06

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Батьківщина”. Шановні колеги! Шановні громадяни України! Сьогодні на замовлення діючої влади, що обслуговує нафтогазових магнатів, Фірташа і йому подібних, під вартою перебуває Анатолій Макаренко. З точки зору юридично-правової, законних підстав для обрання запобіжного захисту* - взяття під варту, - немає і не може бути.

По-перше, кримінальну справу щодо обвинувачення Макаренка порушено за статтею 367 Кримінального кодексу України „Службова недбалість”. Тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них. Тобто в діях Макаренка Анатолія немає умислу. Цей злочин не є тяжким. І покарання, передбачене за його вчинення, в залежності від тяжкості наслідків, залежить або від штрафу 50 неоподаткованих мінімумів, доходів, що становить 850 гривень, або до 5 років позбавлення волі.

По-друге, відповідно до статті 112 Кримінально-процесуального кодексу, досудове слідство в цих кримінальних справах проводиться слідчим прокуратури. Його ж веде Служба безпеки. Переконаний, що органи прокуратури без визнання рішення суду українськими судами, а саме йдеться про стокгольмський суд, який не є легалізованим, не є сьогодні чинним.

І, по-третє. Відповідно до статті 148 Кримінально-процесуального кодексу, запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, коли він не співпрацює зі слідством. Анатолій Макаренко чітко виконував всі настанови і всі, всі зустрічі, які були зі слідчими, він проводив. Тому нема абсолютно жодних підстав взяття під варту Анатолія Макаренка, який саме державі Україна, а не комусь із чиновників, з магнатів, розтаможив той газ, яким користувався весь український народ.

Невже достатнім запобіжним заходом для нього не може бути підписка про невиїзд чи особиста порука. До речі, більше 100 народних депутатів України, які присутні  в цьому залі, звернулись з клопотанням про взяття Макаренка на поруки.

Все вище наведене, а саме: порушення правил підслідності, використання інформації міжнародного арбітража, яка не визнала у судовому порядку  України, безпідставне взяття під варту свідчать про політичний підтекст, а не про правові підстави. Таким чином Анатолій Макаренко є політичним в’язнем в Україні. Тому я хочу застерегти  всіх нас від тих негативних  тенденцій, які  зароджуються сьогодні у нашому суспільстві. Сьогодні   об’єктом політичної розправи обрано  Макаренка, завтра можуть бути інші, якщо цього не зупинити.

Ще недавня історія тоталітарних режимів сталінсько-берійського режиму СРСР, фашизму у Німеччині свідчать про те, що якщо це не зупинити  вчасно, буде трагедія.

Як застереження, хочу привести слова відомого правовика у Німеччині...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.  Слова ж правника.

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Як застереження, хочу привести відомого німецького правозахисника часів Другої світової війни Мартіна Німеллера щодо дій фашистських гестапівців: „Спочатку вони прийшли за комуністами, я не був комуністом і промовчав;  потім  вони прийшли за євреями,  забрали євреїв, але я не був єврей і я закрив очі; потім вони прийшли за профсоюзними діячами, я не був профсоюзним діячем і не членом  профсоюзу, тому  промовчав; коли прийшли за мною, захищати мене було нікому”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Майборода, фракція  Партії регіонів.

 

10:25:03

МАЙБОРОДА С.Ф.

Прошу передать слово  Лукьянову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Лук’янов, будь ласка, фракція Партії регіонів. Наступний буде виступати Сергій Шевчук.

 

10:25:15

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати, шановні громадяни України, зараз в робочій групі по доопрацюванню  Бюджетного кодексу ведеться серйозна і потужна робота. Ми розуміємо, що ми мусимо працювати швидко  і результативно.

Ми розуміємо, що бюджетний процес, який починається 15 липня, мусить бути розпочатий на новій законодавчій базі. Для того, щоб це було зроблено, обов’язково  потрібно розглянути два базових закони, два базових кодекси – це Бюджетний кодекс і Податковий кодекс. Прийняття цих дуже важливих з економічної точки зору законів дає можливість змінити відношення до місцевого самоврядування, дає можливість змінити…  місцевої влади до  економічного розвитку, воно дає нові важелі місцевим головам, місцевим депутатам по розвитку територій. Безумовно, це – прогресивне законодавство, стимулювання економіки через надання можливості місцевим радам підтримувати розвиток інвестиційних проектів, програм розвитку, ведення програмно-цільового розвитку планування,  це все – позитивні риси нового Бюджетного кодексу, нового бюджетного законодавства.

Але я не можу сказати, що це є досконалим законодавством. Безумовно, там є речі, які потрібно виправляти, безумовно потрібно внести зміни в запропоновані пропозиції щодо посилення впливу Верховної Ради і профільного комітету – бюджетного комітету Верховної Ради, тому, враховуючи те, що сьогодні закінчується строк подання поправок, я ще раз звертаюся до всіх депутатів, які висловлювали свою зацікавлену позицію, надати поправки до законопроектів в бюджетний комітет, і ми включимо і розглянемо ці законопроекти. Ми впевнені, що новий бюджет, розроблений на новому законодавстві, буде набагато кращий і для держави, і для кожного громадянина.

Дякую і прошу підтримати цю роботу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук передає право на виступ Юрію Гнаткевичу. Наступним буде виступати Луцький замість Колесніченка.

 

10:28:14

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановні депутати! Шановний  Володимире Михайловичу! Я вам доповідаю,  Володимире Михайловичу, що я вчора двічі   порушив  закон.

Перше. Я вчора не з`явився на роботу до обіду. Ну з цілком об’єктивних природних причин.

І друге.  Я вас про це не повідомив і не повідомив в секретаріат. Регламент приписує, що депутат має повідомити, якщо він не з`являється на роботу, про причини. Але коли я, їдучи в своєму автомобілі і слухав радіо, слухав Верховну Раду і почув, що наші блокують Верховну Раду… трибуну Верховної Ради, я, відверто кажучи, зрадів. По-перше, я подумав: нарешті показують зуби, бо коли фракція Партії регіонів  блокувала проти НАТО півтора місяця, за підвищення соціальних стандартів півтора місяці блокували, то ми тоді якось це терпіли. До речі, вони і гасла дуже цікаві тримали весь час на трибуні.

Шановний  Володимире Михайловичу, вас недавно також не було на роботі, але ви нам сказали, що ви були у Німеччині у відрядженні. Але саме  того часу ми в черговий раз не проголосували пропозицію Яворівського про  план відзначення ювілею в Україні. Хтось сказав, що Шептицький начебто організовував погроми проти євреїв і тому за це не проголосували.

А от мій колега і друг Михайло Косів сказав, що це типу брехня, що Шептицький навпаки переховував євреїв у своїх церквах і навіть у себе особисто. Але ми проголосували цікаву позицію, ми проголосували відзначити 80-річчя Павла Поповича. І я вам хочу розказати одну історію, ще з першого скликання мені її розповіли. Що коли Павло Попович був у нас депутатом, то приїхав до нього батько із свого містечка і хотів поговорити з сином. То скликали нараду із секретаріату і охорони, як викликати Поповича із залу.

А недавно депутат Іванов із Государствєнной Думи вніс цікаву пропозицію, щоб кожен депутат мав браслет, щоб Голова Верховної Ради  бачив, що де він перебуває, чи він сидить у своєму десь офісі і підписує фінансові документи, чи він перебуває десь тут близько, принаймні на якому меридіані і на якій паралелі.

Я отримав від вас відповідь, Володимире Михайловичу, на своє запитання, на своє звернення, запит. І повинен сказати, що я чесно скажу, що я вам дуже вдячний, що воно написано відверто і відписано чесно, що ви практично самі зробити нічого не можете.

Я теж зі свого боку підготував законопроект, як змусити депутатів ходити на роботу, і про те, щоб доповідали чесно, скільки людей в залі. Треба підвищити роль лічильної комісії, а то вона десь поділася. І дам вам відповідь, нарешті, на ту репліку, яку ви сказали мені минулого разу, що якщо говорити про буржуазні крила у фракції Партії регіонів, то треба говорити про буржуазні крила у різних фракціях. І це, дійсно, так. Тільки наше буржуазне крило у нашій фракції „Блоку Юлії Тимошенко”…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ГНАТКЕВИЧ Ю.В. … поступово обскубується, обскубується і обскубується і скоро це крило, вже пір’я на ньому не буде.

Я сподіваюся, що ми доживемо до того часу, коли якнайменше буржуазії і капіталістів буде у нашій Верховній Раді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Народний депутат Луцький, Партія регіонів.  Останній виступ.

 

10:31:46

ЛУЦЬКИЙ М.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Останнім часом суспільством та безпосередньо у Верховній Раді розглядається нова запальна дискусія навколо реформування галузі освіти. Деякі представники опозиції, так і не домігшись безпідставної відставки Міністр освіти та науки Табачника, миттєво відшукали нову зачіпку для чергової порції критики.

Такою зачіпкою виявилось запропоноване Міністерством освіти і науки та коаліцією зміни до Закону „Про загальну середню освіту”, не вдаючись до осмислення та аналізу законопроекту, опозиціонери відразу відкликали ідею запровадження 11-річної середньої освіти, при цьому конкурентних аргументів такого не сприйняття так і не було надано, бо таких аргументів просто немає.

Хибна ідеологія 12-річної загальної середньої  освіти, яку так палко відстоювала попередня влада, а тепер опозиція, широко обговорювалась 9 червня під час парламентських слухань за участю широкого кола освітян.

Слухання підтвердило, що суспільством сприймається та  підтримується запровадження саме 11-річного навчання. За результатами слухань народними депутатами був підготовлений відповідний законопроект, який зберігає найкращу ідею 12-річної школи, тобто профільне навчання і можливість отримання професії тощо. Незважаючи на те, що законопроект включений до порядку денного поточної сесії його розгляд активно блокується головою комітету Володимиром Полохало. Зокрема, безпосередньо пан Полохало намагається зірвати засідання комітету з розгляду відповідного законопроекту. Саме він дав вказівку секретаріату комітету повідомити депутатів про відміну засідання, начебто немає кворуму, дав вказівку не видавати бланки, на яких фіксується рішення комітету.

До речі,  комітет вже не збирався більше ніж, як два місяці. Вражає той факт, що пан Полохало цинічно ігнорує думку не лише своїх колег, а всієї освітянської громади, яка підтримує 11-річну середню освіту. При цьому ні пан Полохало, ні його однодумці чомусь не хочуть визнати, що запровадження 12-річки потягне за собою не лише двозмінне навчання в школах, а і додатково понад 6 мільярдів гривень з державного бюджету.  А також не дає відповідь на питання, що робити з набором до вищих навчальних закладів у 2012 році? І де брати призовників до двох призовів до Збройних сил України? Але такі горе-реформатори діють за принципом, головне запропонувати, а там якось буде.

У зв’язку з цим народні депутати, що представляють Комітет з питань освіти і науки звернулися до регламентного комітету Верховної Ради  України про відкликання Володимира Полохало з посади голови комітету. З огляду на це прошу фракцію БЮТ невідкладно визначитись з кандидатурою на посаду голови Комітету з питань освіти і науки.

І друге, найголовніше. На цьому тижні ми будемо розглядати цей законопроект про 11-річну, прохання до всіх депутатів підтримати, тому що цей закон чекають всі освітяни нашої держави. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Виступи завершено. Я прошу секретаріат з приводу пропозиції, які прозвучали у виступах, підготувати відповідні доручення, листи та звернення.

Шановні колеги, переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на 30 червня. Оголошую до розгляду проект Містобудівного кодексу України (реєстраційний номер 6400). Доповідач – народний депутат України Юрій Сербін, співдоповідач – заступник голови Комітету з питань будівництва, містобудування й житлово-комунального господарства та регіональної політики Лисов Ігор. Будь ласка, Юрій Сергійович.

 

10:35:29

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги! Ну спочатку трохи історії цього Містобудівного кодексу. Він був готовий десь півтора року тому і зареєстрований отут у нас в залі. Але після того як комітет розглянув цей Містобудівний кодекс, виявилось, що він дуже неякісний, бо є тільки механічне поєднання існуючих законів, немає перспективи розвитку, немає ніякого врахування того досвіду і тих недоліків, які діють у законі. І тому комітетом було прийняте рішення про те, щоб ми створили робочу групу і заново переписали… чи заново написали цей кодекс.

Я дуже вдячний працівникам Мінрегіонбуду, які працювали разом з нашою депутатською групою, я дуже вдячний фахівцям Спілки архітекторів та секретаріату нашого комітету.

А тепер, що є у кодексі і чому, з нашої точки зору, його потрібно приймати. Перше, тут написана перспектива  розвитку нашої містобудівної діяльності. Ми ж створюємо самоврядні організації поступово від чиновницького апарату передаємо функції по сертифікації, ліцензуванню, по дозволах, по професійній сертифікації передаємо цим самоврядним організаціям. Тобто ідемо тим шляхом, яким іде Європа.

Друге питання, ми вдосконалюємо і ліквідуємо ті недоліки, які зараз є у нашому законодавстві. Привожу приклад: те ж саме містобудівне обґрунтування. Завдяки цьому містобудівному обґрунтуванню зараз ми знищили генеральні плани майже по всіх містах, обґрунтовується все, що завгодно, і в місцях історичної забудови будуються ті будівлі, які не відповідають і спотворюють історичний облік наших міст. Приклад – місто Київ. Ми виключаємо це положення з нашого законодавства.

Слідуюче питання. Зараз, щоб побудувати маленький будиночок у селі, потрібно отримати такий точно дозвіл, як якщо ми будуємо 25-поверховий будинок, точно так же важко ввести його в експлуатацію, людині отримати право власності. Тому введено поняття будівельного паспорту, який є одночасним дозволом на таке індивідуальне будівництво. І якщо ми приймемо це зараз у законі, то людям буде достатньо один раз зайти в архітектуру, отримати цей будівельний паспорт і спокійно будувати навіть без залучення генпідрядних організацій,  причому газ для цього не потрібен, щоб ввести цей будинок в експлуатацію. Ми робимо наголос на створенні генеральних планів міст, сіл та селищ. Але враховуючи те, що не вистачає коштів місцевих бюджетів, ми дозволяємо актуалізацію цих генеральних планів і ми вводимо обов’язкове трьохмісячне їх затвердження. Бо зараз є приклади, коли через те, що ловлять рибку в мутній воді, генеральні плани розроблені сучасні, не затверджуються по півроку і більше. І якщо місцева рада не затверджує за три місяці генеральний план перероблений, то тоді ми дозволяємо затверджувати іншій організації. Це ті нововведення, не всі, які ми вводимо в наш кодекс.

Тепер зауваження Науково-експертного управління, їх 23. 19 зауважень ми вважаємо не суттєвих, це майже редакційне зауваження. Наприклад, таке зауваження, що стаття має ту ж саму назву, що і глава. Тобто просто змінити назву статті і вже не буде таких зауважень. То таких зауважень 19, ми вже врахували їх і нема питань. Але є чотири принципових зауваження, з якими просто не можемо погодитися, наприклад, науково-експертне наполягає на тому, щоб залишилося те ж саме містобудівне обґрунтування. Я вже розповідав вам до чого привело існування містобудівного обґрунтування, ми з цим погодитися не можемо.

Є і таке зауваження, що назва «Містобудівний кодекс» не відповідає суті цього кодексу. Можна з цим погодитися, якщо підходити чисто з юридичної точки зору. Але все ж таки, якщо брати практику інших країн, я приведу, наприклад, Німеччину, то там цей кодекс називається взагалі Будівельний кодекс, де описуються правила забудови міст та селищ. Тому ми вже звикли до цього і пропонуємо залишити цю назву.

Ми не погоджуємось з питанням, що Науково-експертне управління пропонує об’єднати містобудівну діяльність та об’єкт архітектури. Це зовсім різні поняття, об’єкт архітектури – це окремо стояча будівля або невеличкий комплекс, а містобудівна діяльність – це  комплексна робота і вона… і повинна, щоб це було чітко проведен кордон  або межа між   цими поняттями. І от ці чотири принципових зауваження ми вважаємо потрібно, щоб залишились.

Є питання для другого читання. Ось наприклад, я вдячний, тут присутній міністр будівництва,  ми з ним були два тижні тому в Бєлгороді. Приводжу просто приклад. 1,5 мільйона мешканців за минулий рік ввели в експлуатацію мільйон 80 тисяч метрів квадратних житла. Вся Україна в минулому році ввела 6,5 мільйонів метрів житла в експлуатацію.

Нам приємно було, що дуже багато положень нашого Містобудівного кодексу, проекту, у нас уже внесено з досвіду росіян, хоч ми і не знали цього досвіду. Але є ще питання, які нам потрібно внести, враховуючи досвід передових країн, і ми відстали від Росії і ці положення теж потрібно внести в другому читанні для того, щоб це  був більш дієвий механізм.

Я закінчую свою коротку доповідь. Я вважаю, що цей  кодекс піде  на користь нашій містобудівній діяльності, він спростить процедуру отримання дозволів причому законодавчо без порушення отримання дозволу на  початок будівництва, він дозволить іноземним інвесторам більш спокійно вкладати кошти в  будівництво в Україні і ми зможемо вийти на рівень будівництва житла ще дорадянських часів.

Нагадую, Україна колись будувала 20 мільйонів метрів квадратів житла в рік. У мене все. Дякую за увагу. Якщо є запитання – готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Прошу записатися на запитання до доповідача.  Прошу прізвища вивести на інформаційне табло.

Володимир Бондаренко.

 

10:42:44

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і Порядок”.

Пане Юрію! Я можу сказати Вам, що генеральний план, наприклад, в місті Києві за період до останньої каденції Черновецького, порушувався 1 тисяча 223 рази, тобто вносили окремими рішеннями Київради зміни до генерального плану: випала промзона в 300 гектарів на Троєщині, випали 2 ДЕПО на Лівому березі, вони перепрофільовані кон’юнктурно під житлову забудову, бо тоді це було  вигідно. І таким чином спотворюється фактичний баланс зонального планування Києва і таке інше.

Як кодекс цей буде боротися, чи попереджати такі явища, чи є якісь запобіжники, щоб не допустити такої вільної поведінки з дуже важливим документом, таким як генеральний план, як план детальної забудови мікрорайонів. Бо це тоді призводить до отих багаточисельних конфліктів, їх у Києві палахкотить біля 400 постійно.

Чи кодекс передбачає запобіжники проти таких явищ? Дякую.

 

СЕРБІН Ю.С. Дякую за  запитання, шановні колеги.

В кодексі є три запобіжники. Перший запобіжник. Генеральний план не має права змінюватись в залежності від категорії міст від 10 до 20 років, ніхто не має права  його  змінювати.

По-друге, генеральний план такого міста як Київ, повинен затверджуватись не нижче рівня Кабінету Міністрів після  ретельного громадського обговорення.

Третє – це містобудівне обґрунтування, яке ми знищуємо і не даємо „лазейки” законодавчі, щоб можна було обґрунтовувати, що хочеш і будувати, що хочеш в тих місцях, або на тих  площах, які передбачені під іншу  забудову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Яворівський, фракція БЮТ.

 

10:44:44

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний пане Юрію, Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко", Кіровоград, 100-й  виборчий  округ.

У мене до вас таке запитання як до професійного будівельника: як краще нам вирішувати цю проблему, чи через Закон про столицю Київ, чи  через цей законопроект, який ми зараз розглядаємо і щоб у другому читанні  посилити скажімо цю тенденцію.

Що я маю на увазі?  Ви знаєте, як  команда Черновецького посилена зараз ще регіоналами більше, як вона споганила фактично за останній час Київ. Центр Києва фактично спотворено і його ідентичність сьогодні відновити неймовірно важко, це нагромадження, накопичення  поверхів, скла і бетону, де абсолютно  втрачається той істинний повоєнний Київ, як би до нього хто не ставився.  Ви знаєте, що  потрібно, чесно кажучи, було б  відвести якусь зону, до якої не мали б права взагалі будівельники торкатися, яка б залишилася заповідною. Як краще нам це вирішити? Чи в Законі про столицю Київ внести ці поправки, чи  може, оскільки зараз живий цей законопроект   у першому читанні, до другого внести оці…

 

СЕРБІН Ю.С. Дякую за запитання, шановні колеги. Значить, у  Містобудівному кодексі передбачається, я вже казав  про термін його незміни.

По-друге,  Генеральний план  Києва у любому випадку  потребує  зараз актуалізації, щоб ми вже або врахували те, що натворили, або  змінили і, безумовно, визначили  історичну зону. Це у Містобудівному  кодексі  прописано і прописано у „кінцевих положеннях”  цього Містобудівному  кодексу, що вносимо зміни у Закон   про столицю Київ, щоб уже Київрада не мала права роботи те, що вона робила   до цього, щоб це робилось  тільки  згідно з генеральним  планом  і з дозволу Кабінету Міністрів України  і, безумовно,  з погодженням з органом, який займається захистом архітектурної  спадщини. А хто вже буде займатися  захистом  архітектурної спадщини, ми з вами визначимося у тому проекті законі, який ми зараз  подали   на ваш комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина  Ващук, фракція „Блоку Литвина”.

 

10:47:04

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук,  „Блок Литвина”. Ми вдячні вам   хоча б за те, що  ви у своєму  законі  захищаєте право забудовника, особливо полегшуєте життя  забудовникам сільським, яким  не треба   буде  збирати десятки документів, довідок запровадженням будівельного паспорту. 

Але у мене є таке запитання. Тут колеги запитували про Київ, як захистити   його  генеральний план. Але  це стосується не лише Києва,  обласних  центрів, районних  центрів, де раніше все забудовувалося  згідно  генеральних  планів. Чи не вважаєте  ви, що до другого читання все-таки треба передбачити жорсткіший контроль влади, міністерства, Кабміну за дотриманням таких планів, за їх наявністю. І аби держава там брала набагато активнішу участь. Інакше ми не будем…

 

СЕРБІН Ю.С. Я дякую вам за запитання. Зараз в тексті кодексу передбачено, що для обласних центрів теж генеральний план погоджується з Міністерством регіонального розвитку, обов’язково погоджується. Зараз передбачено і термін його дії. Я вже казав про містобудівне обгрунтування. Це стосується не тільки міста Києва, а взагалі всіх населених пунктів України. Але, якщо ви ще, шановний колего, запропонуєте ще якийсь захід для підвищення контролю, то, безумовно, на другому читанні ми врахуємо ваше побажання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна самооборона”.

 

10:48:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна самооборона”. Я з задоволенням прочитав кодекс. Але у мене є кілька питань. Ну, ви знаєте про висновок Науково-експертного управління. Він трошки ніщивний. Я вважаю, що це вони трошки погарячкували.

Але, але глава 8 у вас, це зміни до адміністративного, до Кодексу про адміністративні правопорушення, де ви ставите, фактично має бути зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення. Ви робите її тілом цього кодексу. І таким чином, робите його, це слабким місцем і вразливим місцем. Чи не вважаєте ви, що його треба повернути туди, куди положено, - в Адміністративний кодекс? Це раз.

І друге питання. Я уважно подивився, що ми скасовуємо закон і про будівельні норми, які є, і про основи містобудування, і про архітектурну діяльність, і про планування і забудову території. Так чи не потрібен перехідний період більш серйозний? Тобто, цей кодекс, в разі ….

 

СЕРБІН Ю.С. Я дякую, дякую за запитання. Перше. Цей кодекс вже є перехідним для і ми поступово переходимо до цього питання. Це записано в перехідних положеннях. Але це потрібно робити обов’язково.

Тепер чому  замість п’яти законів взагалі написаний цей  кодекс. У нас оці п’ять законів, крім  того, що вони мали багато недоліків, будем казать, за період експлуатації,  вони протирічили у багатьох питаннях  один  одному. Наприклад, те ж саме затвердження  генеральних планів було заплутано і можна було трактувати  так, як хочеш. Це і дозволяло, крім  містобудівного обгрунтування вносити зміни у генеральні плани по три, по чотири рази на рік. Тому  ми цей прописали у цьому кодексі.

З приводу  того, щоб перенести в Адміністративний кодекс.  Можна з цим  погодитись, но моя особиста  думка і давайте обговорим при другому читанні. До речі, тут немає зауваження  по цьому питанню науково-експертного управління, воно  погодилось…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СЕРБІН Ю.С. Але якщо враховувати, що ми робимо цілісний документ, то   мені все-таки здається,  щоб відповідальність було, безумовно, прописана  тут, щоб людина, яка починає проектувати, або людина, яка починає подавати заявку на будівництво, а краще ще б було, щоб ми робили так, як  прописано у 800 законі, щоб наші місцеві ради готували ці ділянки, щоб було так, наприклад, як в Росії, хоч ми це прописали чотири роки  тому з вами. Щоб було так, що приходить забудовник, заплатив 20 тисяч карбованців, як там, і отримав документацію, будуй. Всі мережі вже підведені,  дороги підведені, освітлення зроблено, каналізація   там, газ там.  Я не видумую. Сидить от тут Володимир  Григорович Яцуба, він підтвердить, ми разом там були.

То, мені здається, потрібно все ж таки, щоб це було  в цьому кодексі, відповідальність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Сергійович, сідайте, будь ласка.

Запрошую до співдоповіді заступника голови Комітету з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства та  регіональної політики Лисова Ігоря Володимировича.

 

10:52:41

ЛИСОВ І.В.

Шановна президія, шановні колеги,  по тим запитанням, які сьогодні задавали  в залі, нас всіх турбує та хаотичність забудови, яка сьогодні існує в нашій державі. Це стосується великих міст, це стосується й малих міст. І саме головне, що зупинити цей хаос сьогодні з тою нормативною базою, яка є, дуже важко. І тому дуже багато самозабудов, на яких немає серйозного впливу і важелів державного регулювання.

Документ, який сьогодні поданий на розгляд до Верховної Ради в першому читанні, має дуже велике значення взагалі для розвитку міського господарства та комплексної забудови як міст, так і великих територій. Сьогодні у нас в забудовах міста в першу чергу відстає інженерно-транспортна інфраструктура, і ми це чудово бачимо по тим транспортним колапсам, які є в центральній частині міста Києва і інших міст. Відстає соціальна інфраструктура, і тому з кожним роком все більше і більше дефіцит міст в школах і дитячих закладах.

Тому комітет приділяє велику увагу тому, щоб якимось чином впорядкувати ту нормативну базу, яка сьогодні існує у нашому законодавстві, щоб зробити єдиний документ, як правило, забудови і контролю розвитку територій. Для нашої країни, яка знаходиться в європейському суспільстві, це вкрай необхідно, тому що те, що ми сьогодні бачимо, не влаштовує ні нас, ні взагалі наше суспільство і має серйозні дорікання до нашої діяльності.

Да, дійсно, сьогодні поданий документ, він не є досконалим, але над ним вже дуже багато працювали і Кабінет  Міністрів, і та комісія, яка була створена по нашому комітету. Особисто я хочу висловити подяку моїм колегам, які дуже активно пропрацювали, щоб зробити свод законів.

Ми уважно вивчили всі зауваження науково-експертного управління, вони, практично, всі мають сенс і в наступному ми обов’язково врахуємо всі ті зауваження, які були.

І бачу, що зал не байдужий до цього документу. Тому я просив би вас, шановні колеги, від імені комітету ми одноголосно підтримуємо цей документ, щоб ту робочу групу, яка буде створена в нашому комітеті, були надані ваші зауваження, щоб ми до другого читання дали більш досконалий документ, але на сьогодні він вкрай необхідний для розвитку територій і взагалі для діяльності будівельників і інших господарських суб’єктів, які сьогодні діють в цій галузі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, коли є запитання, запишіться, будь ласка. (Шум у залі) Так, запис завершено. (Оплески, сміх у залі)

Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів.

 

10:56:17

СУХИЙ Я.М.

Шановний Ігор Володимирович, безумовно, прийняття цього законопроекту у першому читанні не викликає сумніву. І можна, безумовно, подякувати колезі Сербіну, який є професіоналом цієї справи, у тому, що цей Містобудівний кодекс, нарешті, було розроблено. І, безумовно, праві ті, як і Науково-експертне управління, що цей законопроект до другого читання передбачає величезну роботу.

Тому у мене до вас перше прохання. Не може бути скороченою процедури при його доопрацюванні. Сюди мають бути залучені активні сили громадськості.

Але питання таке. Скажіть, будь ласка, от сьогодні ми маємо, кожен народний депутат України, численні скарги індивідуальних забудовників на неможливість, на фізичну неможливість ні дозвіл отримати, ні державний акт на землю, особливо потім акт на власність цієї збудованої будівлі, в яку вкладені кошти. Чи якимось чином оцей Містобудівний кодекс регламентує роботу, спілкування між приватним власником, індивідуальним забудовником і органом державного контролю? Дякую.

 

ЛИСОВ І.В. Він сьогодні, Містобудівний кодекс має на меті забудову, яка буде у майбутньому. А що стосується взаємовідносин сьогодні власників індивідуальної забудови, і вже прийнято достатньо багато документів для того, щоб їх сьогодні узаконити. І ми сьогодні у доробці цього Містобудівного кодексу обов’язково врахуємо ті численні зауваження, тому що мають практично всі депутати мають такі скарги.

Тому обов’язково питання земельні і прийняття в експлуатацію з видачею документів і свідоцтво буде обов’язково враховано в цьому документі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Яворівський, фракція БЮТ.

 

10:58:09

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я охоче передаю слово міністру Опозиційного уряду Володимиру Бонадаренку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Бондаренко, мікрофон.

 

10:58:18

БОНДАРЕНКО В.Д.

Дякую. Пане Ігоре, вам добре відомо, що сьогодні багато цих так званих громадських слухань, це просто профанація. Тому що до Київської міської ради допускають лише людей, які визначені в районах. А тих, хто, дійсно, міг би там сказати декілька слів хоча би критичних, їх просто б’ють на вході і не допускають, як було останнім разом.

Я хотів би звернути увагу на те, що це дуже важливо, коли люди беруть участь в обговоренні питань, як їм облаштувати, забудувати територію, де вони живуть, тому що ми якось звикли, що це вирішує влада не питаючись людей.  Яким чином Містобудівний кодекс гарантує участь громадян в обговоренні питань забудови міста і врахування? Чи достатні терміни відводяться, чи обов’язкова публікація самого генерального плану? Чи є взагалі якісь гарантії, що ці думки будуть кимось почуті? Дякую.

 

ЛИСОВ І.В. Шановний Володимир Дмитрович! Практично цей порядок вже прописаний в тому документі, який вам розданий, але що стосується особливо міста Києва, який сьогодні вже неодноразово було висловлено народними депутатами, хочу сказати наступне. Що так, дійсно, той документ, який сьогодні є генеральним планом розвитку міста Києва, це не генеральний план розвитку столиці. Це ми чудово всі  з вами знаємо, тому що він не містить абсолютно зовсім ніяких  перспектив, які були б логічні для розвитку такого великого мегаполісу, щоб нам завтра не було соромно за розвиток нашої столиці. Тому є дуже багато досвіду в багатьох країнах і в доповіді Юрія Сергійовича ви почули, що генеральний план  розвитку міста Києва повинен бути затверджений не сесією Київської міської ради, а принаймні, ретельно вивчений фаховими управління і міністерствами Кабінету Міністрів, створення спеціальної комісії і потім повинен бути там затверджений.

Але, якщо взяти …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЛИСОВ І.В. Тому в документі, який сьогодні вам розданий, ми обов’язково доопрацюємо більш досконалу схему надання дозволів і громадських обговорень  того чи іншого об’єкту, який забудовується на територіях. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чорноволенко, "Наша Україна – Народна самооборона".

 

11:00:56

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановний пане Ігоре! От у мене таке питання, дивіться, якби зараз діяв цей кодекс будівельний, то що б змінилося для того ж міста Києва, яке вам близько? Як би він стимулював, з вашої точки зору, в порівнянні з нині діючим  законодавством взагалі будівельну галузь, ну, і все ж таки співвідношення прав місцевого самоврядування, що теж вам має бути близько, і цей кодекс? От як він його обмежує чи посилює, чи доповнює, це теж серйозні питання, особливо в рамках зауважень Науково-експертного управління. Дякую.

 

ЛИСОВ І.В. Практично всі зауваження Науково-експертного управління враховані, за виключенням чотирьох, і ми обов’язково в подальшій роботі робочої групи, ми обов’язково врахуємо всі зауваження, які будуть подані. Тому що цей документ, який поданий, він не має остаточної редакції, це як протокол намірів. Для того щоб ми з вами спільно попрацювали над документом.

Що стосується знову по місту Києву, то якщо взяти досвід, наприклад, такого мегаполісу як Москва, замовлення на все будівництво в столиці веде московська Дума. Вона є замовником, а потім далі, коли вже розроблені проектні рішення, тоді вже виставляється на конкурс проект, де інвестор має забудовувати тільки те, що вже затверджено.

У нас же зовсім по-іншому, спочатку людина хоче збудувати будинок, а потім включається людський фактор: надбудуй три поверхи, зроби трошки ширше, забери гаражі, забери магазини і таке інше. Тобто це вже не є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити. Все у вас, да. Анатолій Семинога, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

 

11:02:57

СЕМИНОГА А.І.

Дякую. Шановний доповідачу, скажіть будь ласка, я розумію, що ви провели величезну роботу і що кодекс цей потрібний. Але ми розуміємо, що ми сьогодні живемо не в простий час і на першому місці навіть містобудівні проблеми сьогодні стає екологія. Яким чином врахована екологічна проблематика, екологічні питання, перш за все, збереження довкілля, перш за все, збереження зелених насаджень. Бо ми знаємо багато прикладів сьогодні:  місто Харків, місто Київ, де відбувається не запланована стихійна вирубка зелених насаджень і місто тільки втрачає від цього. Чи відображено у вашому кодексі саме ця проблематика – проблематика збереження довкілля? Дякую.

 

ЛИСОВ І.В. У вертикалі влади є Міністерство екології, яке має свої підрозділи по всім областям і містам. Ось тому обов’язково любий проект, який затверджується, він повинен пройти експертизу – обов’язково. Так, звісна річ, на сьогодні самі уражні  території – це ті, які відносяться до міської ради, особливо до зелених місць. І тому ми хотіли би зробити, жорсткі прописати позиції в Містобудівному кодексі по збереженню зелених зон, зон відпочинку, дитячих майданчиків і таке інше. Якщо були б від вас нормальні пропозиції, любі пропозиції, ми обов’язково їх врахуємо. Але на сьогоднішній день це покладено на експертизу, яку проводять фахові люди з Міністерства екології і  підрозділів на місцях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую, сідайте, час вичерпано.

Шановні колеги! Прошу записатись на обговорення проекту Містобудівного кодексу. Спочатку від фракцій. А тепер, будь ласка, безпосередньо народних депутатів прошу здійснити запис.

Прошу прізвища вивести на інформаційне табло.

Олександр  Скибінецький, фракція "Блоку Юлії Тимошенко" .

 

11:05:19

СКИБІНЕЦЬКИЙ О.М.

Бондаренку прошу передати слово, Володимиру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу Володимира Бондаренка до виступу. Володимир Стретович буде наступним виступати.

 

11:05:37

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і Порядок”. Я сьогодні хочу сказати про те, що Містобудівний кодекс надзвичайно важливий документ, який потребує дійсно серйозної уваги, не дивлячись на будь-які там політичні орієнтації. Тому що територія, на якій мешкає людина, повинна бути зручною для людини, повинна бути такою, яка би задовольняла його основні потреби в тому, щоб ближче було до школи, щоб ближче було до дитсадка, до магазину. Разом з тим, щоб вона мала зони відпочинку, зелені зони і тому, якщо не буде впорядкована система створення генеральних планів, контроль за їх реалізацією, ми будемо жити в таких незручних містах як сьогодні, коли  наприклад у Київ з лівого берега на правий треба перевозити сотні тисяч людей, бо на Лівому березі 300 гектарів території, які за генеральним планом були відведені під промислову забудову, випадково забудували житлом під час кон’юнктури  високої на житлову забудову.

Хочу сказати, що в кодексі в цьому дійсно є об’єднання декількох   великих законів, які стосуються землевпорядних проблем, проблем технічної підготовки забудови і багато чого іншого. Тому вважаю, що його дійсно треба підтримати.

Разом з тим хотів би звернути увагу, щодо другого читання треба  абсолютно чітко забезпечити такий важливий напрямок як зонування забудови міста і передбачити недоторканість п’яти видів земель.Перш за все, я  хотів би щоб в містах, де є спеціальні історичні зони, а це в кожному обласному центрі є, не влазили туди з новітніми об’єктами, які дисонують  із  архітектурою цього шматка центральної частини міста, зокрема в Києві це історико-охоронні зони, їх не можна  трогати. А сьогодні, на жаль, там іде  активна забудова. Один із наших колег, який сьогодні керує Львівською областю, отам будує ще більший будинок ніж той, який побудували на березі Дніпра, який викликав отам дуже багато проблем.

Я хотів би звернути увагу на те, що не можна трогати зелені зони, рекреаційні зони, вони, якщо їх знищити, вони погіршать життя людей. Звертаю увагу, що сьогодні йде замах на Матвіївську затоку, де є прекрасний веслувальний канал, там хочуть зробити віндсьорфінговий клуб, заробляти  гроші,  ревіти на всю ту зону і так далі. Сьогодні в Київраді  цю пропозицію вніс представник якраз партії  "Блоку Литвина".   

Звертаю увагу на те, що інженерні коридори в містах повинні бути забезпечені, в них не можна влазити, бо ми не будемо мати доріг колись, не будемо мати мереж. Не можна трогати землі, які знаходяться під соціальними об’єктами, школами, дитсадками, культурними об’єктами, стадіонами. І не можна трогати землі, які є прибудинковими територіями без згоди людей. Ми сьогодні часто зустрічаємо ситуацію, коли люди виходять в двір вранці, а там екскаватор починає рити і вони про це нічого не знають. Тому кодекс повинен оце все забезпечити.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Стретович, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

11:08:55

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, фракція "Наша Україна – Народна самооборона", Партія Християнсько-Демократичний Союз. 

Шановні колеги,  шановні радіослухачі! Якщо говорити по великому рахунку, то прийняття такого кодексу, а саме об’єднання в одному документі актів, що містяться  в різних  галузях права,  я це кажу для фахівців, є нонсенсом. Тому те, що  відбувається   і пропонується  у Містобудівному кодексі, передбачене: наприклад, виділення земельних ділянок – у Земельному кодексу; питання права власності і його реєстрації – у Цивільному кодексі; питання відповідальності – в адміністративному чи  кримінальному законодавстві.

Але Україна специфічна тим, що у нас сьогодні перехідний період, а законодавець, закон  повинен адекватно реагувати на  вимоги часу. Якщо  ми сьогодні безчисельну армію  наших  законів, а  їх уже, наскільки мені відомо, прийнято  близько  3,5 тисяч, а один класик сказав свого часу, що велика кількість законів свідчить про безпорядок у державі, намагатимемося звести до одного знаменника, то на це потрібен   час.   Звичайно, хотілось, щоб Верховна Рада  і країна  виділила  кошти у бюджеті   для  того, щоб  ми провели кодифікацію, усунули лишні, зайві суперечливі норми, провели  інкорпорацію,  узагальнили все це для того, щоб практика застосування норм права і для прокурорів, і для громадян, і  для чиновників була    уніфікована.

Сьогодні  прийняття Містобудівного  кодексу  якраз є  намаганням це зробити. А враховуючи те, що робиться  у нас  у містах  за відсутності  у багатьох містах  Генерального плану забудови, багатьох порушень у землевідведенні, в реєстрації  власності, права власності,   захисту права інвесторів, сприяння діяльності  сільському будівництву, то очевидно прийняття такого нормативного акту як  кодекс є на часі.

Тому, враховуючи  ці обставини,  хочу застерегти автора перш за все і тих, хто буде над ним працювати,  щоб  ми не нарвалися на протиріччя, що у кодексі  є одна  норма, говорить декларація про одні принципи,  а в законних актах, які регулюють певні напрямки діяльності, є інші  принципи, що, звичайно  полегшить   діяльність  і чиновникам,  суддям, прокурорам, які у мутній воді будуть  ловити рибку. Тому  з прийняттям Містобудівного  кодексу  у підготовці до другого  читання слід готувати зразу перелік законодавчих актів, які сьогодні  діють,  інструкції різного, які втрачають силу  в зв'язку  з прийняттям  містобудівного кодексу. Бо ми дуже часто,  поспішаючи зробити одну благородну справу, забуваємо про те, що є ще інші нормативні акти, які до цього регулювали ці суспільні відносини. А підсумовуючи хочу сказати, що прийняття нормативного акту яке узагальнить норми застосування принципів будівництва, залучення інвестицій, сприяння будівництву и отриманню права власності є на часі і варто його підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

 

11:11:49

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Вы посмотрите, какое созвездие авторов у этого законопроекта! Герой Украины, я бы сказал, лучший строитель Украины, настоящий будивнычий, человек, который построил пол-Киева, народный депутат Поляченко Владимир Аврумович. Бывший мэр города Донецка, бывший вице-премьер по ЖКХ и строительству, ныне народный депутат Рыбак Владимир Васильевич. Бывший мэр, а сегодня народный депутат Баранов. Народные депутаты Сербин, Радовец, Мартынюк Адам Иванович. То есть, по сути дела, представители разных фракций. Но они объединились на почве профессионализма, объединили свой интеллектуальный, профессиональный потенциал и действительно разработали законопроект, несущий огромную созидательную нагрузку, созидательную функцию.

Это как раз то, что помогает и парламенту объединиться, и людям увидеть, что концентрация интеллектуального ресурса парламента, не зависимо от политической ориентации того или иного политика, дает возможность подготовить продуктивный документ, который работает на государство. Это радует, что сегодня именно с этой трибуны, сегодня мы рассматриваем такие документы.

Что касается сути. Метою законопроекту є створення сприятливих умов для подальшого розвитку містобудівної діяльності, залучення інвесторів та населення до процесу розвитку населених пунктів, упорядкування розвитку територій, відповідно до рішень, містобудівної документації. Встановлення провідного значення містобудівної документації та місцевих правил у регулюванні розвитку населених пунктів і територій. Підвищення рівня гарантій для інвестицій будівництва за рахунок прийняття принципових рішень на початкових етапах розміщення будівництва об’єктів. Проектом Містобудівного кодексу передбачається розвиток положень чинних законів України про основи  містобудування та планування  і забудову територій, про архітектурну діяльність та інші, які актуальні для сфери містобудівної діяльності, а також багато нових складових, якими врегульовується широке коло питань у сфері містобудування.

В цілому кодекс визначає принципи містобудівної політики, встановлює склад регіональних та місцевих правил забудови, порядок розміщення об’єктів будівництва та надання вихідних даних на проектування об’єктів, положення стосовно  проведення громадського обговорення. Даний законопроект врегульовує питання особливості ліцензування у будівельній діяльності.  

Фракція Партії регіонів пропонує сесійній залі підтримати цей законопроект у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, фракція комуністів.

 

11:14:44

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція комуністів, Полтавщина. Шановні колеги, шановний головуючий, шановні представники уряду, надзвичайно важливий саме документ  ми сьогодні обговорюємо, і Містобудівний кодекс   має врегулювати багато саме проблем будівництва.

Але я хотів би порушити два питання, які є дотичними до Містобудівного  кодексу і будуть суттєво впливати на його реалізацію у подальшому. Я хотів би привернути увагу і уряду, і керівників міст до проблеми, що в багатьох містах, особливо  невеличких містечка, особливо в депресивних  регіонах зачасту  відсутні  генеральні плани забудови цих  населених пунктів. І це буде  саме суттєво впливати на реалізацію, у тому числі  і Містобудівного кодексу, у майбутньому.

Наступна проблема, яка вчора  озвучена моїм колегою Сінченком за дорученням комітету, бо ми це розглядали на комітеті, питання дуже важливе – це питання  меж населених пунктів міст, сіл і селищ. У нас сьогодні  просто суцільно у  державі таке поняття  практично відсутнє. Коштів і процес це не  такий  швидкий, тому необхідно, і ми  це від імені комітету Ініціюємо, щоб розглянути в урядових комітетах і шукати шляхи саме вирішення проблеми меж населених пунктів, які також будуть суттєво впливати на реалізацію Містобудівного кодексу. Даний законопроект необхідно підтримувати, серйозно працювати над його доопрацюванням, залучивши саме кращі думки всієї України. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, фракція БЮТ. Мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

 

11:16:53

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я пропоную міністру опозиційного уряду з питань комунального господарства, який глибоко знає цю проблему. Він ще не все сказав, і я уступаю йому дорогу. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко. Мікрофон.

 

11:17:10

БОНДАРЕНКО В.Д.

Дякую. Шановні друзі, безумовно, величезний документ, яким є цей кодекс, і такий різноплановий, він потребує досить детального обговорення. І я сьогодні звертаю увагу розробників на те, що буду також брати участь у поданні пропозицій, які будуть стосуватися, зокрема, такої проблеми, як водні плеса, водні джерела на території забудови.

Зокрема, хочу звернути увагу, що сьогодні навчилися обдурювати громадськість і владу ті, хто забудовує. От, наприклад, у Києві жодне водне плесо не має свого визначення: ставок, річка, струмок, озеро – всі називаються пожежними водоймищами. А проблеми регулювання пожежного водоймища: хто хотів, засипав, хто хотів, відкачав, хто хотів, зрівняв з землею. Так були знищені прекрасні озера оболонського каскаду, так знищуються  сьогодні десятки озер і струмків, і ставків на Осокорках і в інших місцях. Тому кодекс повинен попередити таке знищення. Люди жили навколо води, і вони звикли до цього, і це викликає велику протидію.

Хотів би звернути увагу на абсолютно неконтрольовану забудову берегових ліній, у тому числі, і в місті Києві, зокрема, на Дніпрі, та й в інших містах. Я думаю, що це треба врегулювати дуже жорстко, повинна бути берегова лінія не зайнята забудовою. Ми сьогодні маємо в Києві страшенні проблеми, коли прямо каналізацію ллє в Дніпро, стоїть над водою будинків сотні.

Я хотів би також звернути увагу на те, що і ліси також є зоною сьогодні проживання людей. Оця харківська, я би сказав, лісорубна політика нової харківської влади, зокрема панів Добкіна і Кернеса, яка привела до того, що люди просто вражені у всьому світі, як знищують не тільки зелені насадження, а ставлення до зелених насаджень. Це породжує у дітей таке бачення, що можна будь-яке дерево зрізати, спиляти, а дерево росте сотні років.

У Святошино знищений дубовий ліс, тому що там хтось хотів протягнути собі рішення на користь, знову ж таки, з тої політичної сили, яка сьогодні має всю владу. Припініть це! Люди ніколи не забудуть цього і люди ніколи цього не простять.

І тому я хотів би ще раз звернути увагу на те, що у кодексі повинні бути жорстко прописані проблеми громадських слухань. Не просто профанація, не просто запрошення чиновників під виглядом звичайних громадян, а дуже доступна форма обговорення цієї проблеми. Кожна місцева газета, треба це зобов’язати, в тому документі повинна  опублікувати генеральний план розвитку того чи іншого міста, обов’язково дати мінімум два місяці на його обговорення.

Регламент обговорення і прийняття пропозицій повинен бути жорстко розписаний, щоб не створювалися спеціальні такі групки людей, які обслуговують ту чи іншу забудовчу організацію і створюють видимість громадськість слухань. Такі в Києві є. Це платні спеціальні структури, які виконують цю абсолютно, я би сказав, грошову, але невдячну функцію.

Тому я, ще раз підкреслюю, це дуже важливий документ, ми будемо за нього голосувати у першому читанні, але будемо активно брати участь у його доопрацюванні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний депутат Пудов, фракція БЮТ.

Наступним буде виступати Юрій Кармазін.

 

11:20:32

ПУДОВ Б.М.

Уважаемые коллеги, я хочу, как и предыдущий выступающий, обратить ваше внимание на следующий аспект. Прежде выступающего Чечетова о том, что мы постарались при разработке этого документа максимально деполитизировать подходы к нему. Почему? Потому что мы увидели, что в данном случае корпоративный подход нанесет только больше вреда, и мы сыграем на руку тех, кто на протяжение двух десятилетий нашей независимости всячески препятствуют упорядочению решения этих вопросов.

И вы знаете, на волне нерешения этих вопросов у нас создались целые мафии, в частности земельная. И вы видите, что творится с территориями, на которых мы с вами проживаем: они попросту становятся непригодными для проживания. Они утрачивают перспективу. Посмотрите хаотичность развития не только столицы. Я хочу вам назвать и перспективы развития пригорода. Посмотрите, что сделано с Киевщиной. То там присутствует в дерибане «мама». Но, слава Богу, пришел Присяжнюк, пытается там что-то навести. Но ведь всячески снимаются препятствия наведению порядка. Почему? Потому что нет такой мощной преграды, как Генеральный план, когда он был когда-то при колышнем Советском Союзе, и не все было плохо.

И почему, возвращаюсь к этой теме. Потому что в разработке этого документа приняли не последние люди внимание, не только представители разных политических сил, а те, кто занимали министерские посты, кто возглавлял Госплан и так далее. Я имею в виду таких уважаемых людей, как Яцуба Владимир Григорьевич, как Сербин Юрий Сергеевич, как Радовец Арнольд Анатольевич. И эти люди сделали все для того, чтобы, вы  видите, не вызывало возражений и слева, и справа. Само и рассмотрение этого кодекса не вызывало неприятие этого кодекса.

Я как секретарь профильного комитета могу с чистой совестью сказать, что очень плодотворно без всяких лоббистских устремлений работал комитет. И комитет очень много сделал для того и с помощью перечисленных мною людей и не перечисленных для того, чтобы генеральный план містозабудови регламентировалось и стало на заваді того, что мы страну не превратили в Шанхай. Не в тот Шанхай, который сейчас в Китае вырос современный, а вот тот Шанхай, где в лачугах неприспособленных приміщеннях ютились сотни людей. И поэтому вот об этом и говорим,  Ярослав мне правильно с места подсказывает. Говорю, Ярослав, и об этом, что вызывает такого неравнодушного человека выступление с места и репликам.

Но в отношении того, что сейчас этот еще кодекс помогает сломать хребет земельной мафии – это факт. Спекуляцию мы… но когда те, которые  были при нас и существуют сейчас, и которые установили таксу 500 евро за один бланк, я думаю отойдут на это… да. И мы наведем в этой сфере порядок. А второе чтение, подготовка к нему позволит довести существенные доработки, учесть мнение экологов, учесть мнение, прежде всего и…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Анатолійович Кармазін, будь ласка. підготуватись Чорноволенку.

 

11:23:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни  "Наша Україна – Народна самооборона".

Шановні народні депутати! Мені надзвичайно приємно, що якщо вже будівельники прийшли до висновку щодо необхідності кодифікації якнайширшої, то ми на правильному шляху, шановні. І можливо, ще при цьому, при моєму житті буде так, що у нас буде 30-40 кодексів і на цьому буде крапка, а не буде чотири тисячі законів. Можливо? Можливо дійдемо до цього?

Користуючись тим, що тут є урядовці сьогодні в ложі, і користуючись  тим, що і є дуже шановні люди, я хотів би сказати, що це позитивно. В цьому законі зроблена спроба систематизації містобудівного законодавства саме шляхом його кодифікації, що буде сприяти вирішенню краще тих проблем, які є в цій сфері. Але я хотів би зупинитися і на таких речах, які мають ще бути в цьому кодексі.

Я не побачив там окремих глав і розділів, присвячених захисту екології чи зелених насаджень, чи громадських якихось закладів. Хочу навести вам малесенький приклад, без всяких громадських слухань, без нічого, в Одесі, де Шампанський провулок, хто знає, це перлина, це сама краща частинка Одеси. І от перший стадіон був в Одесі, там планується побудувати будинки, бо він в університеті, ректор вирішив, що не буде утримувати і на стадіоні планують будувати будинки. Щоб цього не відбувалося, це треба передбачити серйозно в законі, щоб не відбувалося тієї ганьби, якої безславно ввійшли в історію зараз Добкін і Кернес з вирубуванням дерев, а людей садять в тюрму. Шість чоловік позбавлено свободи і судді чимось думають іншим в місті Харкові. Я знаю, чим вони думають, вони думають де їм виділять в тому сквері землю.  Не отримаєте нічого крім того, що підете з роботи. Так от що стосується цього законопроекту, конкретних зауважень до нього.

Шановні народні депутати, по-перше, я не погоджуюсь з висновком Науково-експертного управління, вважаю, що закон треба приймати. По-друге, вважаю, що розділ 8 „Відповідальність громадян і юридичних осіб” мають бути повністю перенесені в кодекс про адміністративні правопорушення. Вважаю, що ті норми, а це глава 14, розділ 6, де мова йде про право інтелектуальної власності, має бути узгоджений з цивільним кодексом України, Законом України про авторське право і суміжні права. Я вважаю, що з цього кодексу мають бути викинуті і такі чисто лобістські штуки, які тут є. Наприклад, стаття 151 „Захист і пільги посадових осіб інспекції Державно-архітектурного будівельного управління”. При чому до цього кодексу пільги, шановні, це норма іншого закону. Тому я хотів би, щоб ми почистили цей кодекс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Чорноволенко, будь ласка.

 

11:27:18

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Добрий день шановні друзі! Очевидно, що ідея Будівельного кодексу, вона близька багатьом у цьому залі. І ідея, взагалі-то впорядкування будівництва  як  галузі з точки зору законодавства, правові аспекти навколо  цього – це важливо для всієї економіки тому, що це галузь яка має певну свою специфіку, перш за все, пов’язану з тим, що  вона суттєва під впливом держави і місцевих органів влади, з точки зору, і законодавства, і планування і нормативної документації, а також  тому що використовує такі земельні ресурси, що є певне специфічним ресурсом чого немає в інших галузях. 

Але от, приймаючи цей закон, очевидно, що його в першому читанні необхідно буде прийняти, на друге читання необхідно буде прийняти до уваги  дуже важливу річ, що у нас є дуже розгалужене законодавство воно можливо не завжди  між собою збалансовано  в тих питаннях, які є суміжні до цього, тобто це: Земельний кодекс у питаннях земле користування, Закон про власність, Водний кодекс, основи і містобудування, тобто нам треба буде все   це дуже ретельно з кожним цим законом ув’язати, той же Цивільний кодекс з тим, щоб ми врахували от всі можливі протиріччя, які  можуть тут виникнути.

Що ми повинні зробити в цьому кодексі? По-перше, ми повинні захистити будівельників від свавілля чиновників. Але не за рахунок контролю одних чиновників над іншими чиновниками, а все ж таки за рахунок того, щоб по-перше,  ми посилили  роль місцевого самоврядування, а, по-друге, ми повинні зробити так, щоб це місцеве самоврядування сприяло розвитку будівництва, а не тиснуло на нього от в інтересах окремих своїх представників. Це от найкраще, що могли зробити.

Друге. Ми повинні чітко зробити так, щоб генеральний план, взагалі, вся містобудівна документація суворо дотримувалася  і перш за все, щоб це дотримувалось владою, але не за рахунок,    ще раз хочу сказати, принципів місцевого самоврядування. Бо якщо по місту Києву ще щось можна зробити, от із Києва, то по інших містах України, вони занадто далеко від столиці, від центральної влади, для того щоб щось… Тобто ми повинні використовувати посилення ресурсів місцевого самоврядування. Тому нам треба перш за все врахувати всі зауваження науково-експертного управління. І після досить ретельної підготовки на друге читання, після досить ретельної підготовки прийняти його з усіма зауваженнями. Тобто перше читання ми маємо його прийняти, на друге читання маємо дуже добре попрацювати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Я думаю, і всі виступаючі в один голос підтверджували крайню необхідність прийняття такого законопроекту, як і будь-якого іншого кодексу. Якби ми з вами домоглися того, щоб кодифікувати сотні законів, нам би з вами не було б ціни. Тому що попробуйте знайти правника. Тут, я дивлюсь, Володимир Миколайович Стретович правду казав, що в нас не 3, а десь під 4 тисячі законів ми вже прийняли і дуже важко розібратись, от. І коли ми працювали, в тому числі я не один раз зустрічався з Юрієм Сергійовичем Сербіним з приводу цього законопроекту, з міністерством була розмова. Мова йшла саме про те, щоб настільки  уніфікувати цей кодекс, щоб він був єдиним у цій сфері,  щоб більше ніяких ні законів, ні тим більше інструкцій уже не було, це один момент.

Другий момент.  Тут, якщо  у вас є роздані висновки Головного науково-експертного управління, вони внесли зауваження і пропозиції направити його  на доопрацювання. Але уже автори законопроекту і в тому числі і  комітет попрацювали, і абсолютну більшість   цих поправок уже врахували, тобто ми маємо абсолютно всі підстави за результатами обговорення прийняти  його у першому читанні.

Я ставлю цю пропозицію на голосування. Голосується законопроект за номером 6400, проект Містобудівного  кодексу України, прошу голосувати.

 

11:32:16

За-383

Дякую, 383, рішення прийнято.

Ми з вами на правильному шляху. Тому, оскільки це  кодекс і оскільки тут більше 100 статей, ми не можемо з вами прийняти рішення про скорочену процедуру, значить працюємо   за повною процедурою і сподіваємось, що ми десь у вересні-жовтні будемо мати Містобудівний кодекс.

Переходимо до розгляду проекту  Закону про Фонд державного майна України (реєстраційний номер 4370). Автор законопроекту пропонує відкликати цей законопроект. Але оскільки  він уже, як-то кажуть, власність Верховної Ради, я ставлю на голосування пропозицію про відкликання  проекту Закону про Фонд державного майна України (реєстраційний номер 4370). Голосуємо.

 

11:33:20

За-227

Прийнято.

Будь ласка, Бондар Олександр, мікрофон.

 

11:33:28

БОНДАР О.М.

Адам Іванович, шановний Адаме Івановичу. (Володя, сядь, бо не видно).

Як би ви мені дали слово перед  голосуванням, 227 би голосів не було.  Я просив по процедурі. Ви розумієте, що цей законопроект   був підтриманий колись  більше ніж  300  депутатами, потім  накладено вето Президента. Писаренко подав точно такий закон. Я не розумію, що  змінилося у  коаліції, що цей закон не можна прийняти у першому читання,  доопрацювати і прийняти як закон. Якщо ця  влада  сильна, то повинна  домагатися, щоб у кожного органу  був свій закон. А зараз  ви поставили  без обговорення на   голосування, зняли його з розгляду. І що   буде  робити далі Фонд держмайна без закону? Тому  я просив би, Адам Іванович, надавати слово перед голосуванням по процедурі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександр Миколайович. Перше. Я врахував пропозицію, поставив на  голосування пропозицію автора законопроекту, він на це має абсолютне право. Це перше.  Друге. Повірте, як би   я вам надав слово, то було б не  227, а 250 голосів.

Чечетов.

 

11:34:40

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, Адам Иванович абсолютно прав. Я думаю, даже было б  наверное почти  300 голосов, если б  Александр  Бондарь выступил. Но Александр Бондарь прав  в одном, що влада, действительно, на сегодня сильная,  но не просто сильная, она еще и  демократичная. Поэтому  мы  подготовим сильный демократический настоящий Закон о Фонде держмайна, который  адекватен сегодняшним экономическим и политическим реалиям. И нет  сомнения, что мы  его  примем и в первом чтении и во втором чтении. И при этой власти фонд  получит закон. Мы это гарантируем. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Розглядається проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за невиконання законних вимог працівників міліції) (реєстраційний номер 1439). Автор  законопроекту – народний депутат  Геннадій Геннадійович Москаль.

Вибачте, є пропозиція за скороченою. Немає заперечень?  Прошу  голосувати.  Голосуємо  за скороченою процедурою.

 

11:35:54

За-225

Рішення прийнято.

Будь ласка,  Геннадій Геннадійович.

 

11:36:02

МОСКАЛЬ Г.Г.

Шановні колеги,  дуже коротко. Я абсолютно...  цим законопроектом не дається ніяких нових прав чи переваг органам внутрішніх справ. Вони ці права мають згідно Закону про міліцію, а также згідно Закону про оперативно-розшукову діяльність, - отримувати інформації і знімати копії документів. Але деякі правоохоронні органи себе, будем казати, законодавчо застрахували. Так, є стаття 163 про адміністративну відповідальність, коли не дають знімати копії документів податковій службі, 185 зі значком 8 – коли не дають знімати документи органам прокуратури. На жаль, відповідальності за те, що посилають працівників міліції подальше, якщо вони приходять і кажуть, дайте нам копії, ми ознайомимося, - це не суперечить їхньому Закону про міліцію, про оперативно-розшукову діяльність.

Тому чинним законодавством не передбачено адміністративної відповідальності за відмову про надання інформації чи зняття копії документів. Тому я пропоную ввести адміністративну відповідальність. Вона невелика. А рішення будуть приймати суди, - правильно поступають органи внутрішніх справ чи не правильно. Тим більше, шановна коаліція, що міліція сьогодні ваша і саме більше ви шукаєте порушень в опозиції. Тому голосуйте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. По-генеральські коротко і зрозуміло. Присядьте будь ласка. Послухаємо ще одного генерала. Секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Бевз Валерій Ананійович.

 

11:38:01

БЕВЗ В.А.

Шановні колеги! Законопроектом пропонується доповнити Кодекс про адміністративні правопорушення статтею 185 із значком 13. Стаття, існуюча стаття 185 загалом, це стаття, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання законних, відповідальність за невиконання законних вимог працівників міліції, стосується перш за все питання охорони громадського порядку, так би мовити, вузька стаття. Ця стаття передбачає перш за все відповідальність посадових осіб, підприємств, установ і організацій за ненадання інформації.

11 стаття Закону „Про міліцію” і 8 стаття Закону „Про оперативно-розшукову діяльність” передбачає право працівників міліції якраз вимагати від всіх представників, всіх підприємств, установ і організацій надання відповідних документів і  інформації.  На жаль, на сьогодні  практика свідчить про те, що десятки  тисяч відмов працівники міліції мають якраз  з цього питання. Ось чому  законодавець і запропонував відповідні зміни до  чинного законодавства.

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув на своєму засіданні цей законопроект і просить Верховну Раду розглянути і прийняти  за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Підтримали почин попередника, також зекономили час.

Будь ласка,  якщо є бажаючі, два –„за”, два – „проти”.  Є бажаючих. Яворівський Володимир Олександрович, підготуватися  Олійнику.

 

11:39:55

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, БЮТ, місто Кіровоград, 100 виборчий округ. Шановні колеги, стежачи за нашою роботою, я хотів би відзначити, що наш колега народних депутат Москаль вміє винайти у законодавстві ту завжди слабинку, яку, можливо, хтось з нас і не помічає, і саме  в ту точку спрямувати свої  депутатські зусилля. В даному випадку маємо точнісінько такий приклад на цьому законопроекті. Хто міг би там додуматися, що міліції там  не надаються там можливість знімати  копії  і таке інше, тільки Геннадій Москаль,  і я йому за це вдячний.

Я переконаний, що це добре, що за цей законопроект треба проголосувати. Єдине, що мене внутрішньо десь   трішки стримує  від всього цього,  це   ось що. Ми сьогодні  говоримо про наступ на деякі демократичні принципи там і тому подібне, ми говоримо про наш  Податковий кодекс, який нагадує репресивний  орган,  може вдиратися до квартир, який буде винищувати наш  середній клас, який ледь-ледь почав спинатися  на ноги, потім знову впав на коліна під час кризи, зараз знову ніби трішки хотів піднятися, але зараз його просто оглушать цим Податковим кодексом.  Через те я просто… пане Геннадію, я просто думаю, мабуть треба все-таки до другого читання все-таки подивитися, щоби це знову ж таки не впалось… ваш добрий намір не вписався в оці спроби  нової політичної  команди під проводом хама батия, значить, все поставити на свої місця і все взяти під свій контроль. Але „Блок Юлії Тимошенко” в першому читанні буде за це голосувати.

Я ще раз дякую пану генералу Москалю за його депутатську ініціативу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Олійник, Партія регіонів. Підготуватися Кармазіну.

 

11:41:54

ОЛІЙНИК В.М.

Володимир Олійник, фракція Партії регіонів.

Безперечно ми будемо підтримувати цей законопроект. Він передбачає не введення нових прав працівників органів  внутрішніх справ, а він практично закладає механізм реалізації цих прав. І безперечно є вже в законодавчій практиці те, що передбачається адміністративна відповідальність  посадових осіб за перешкоджання  в діяльності  працівників прокуратури і податкової… податкових органів, коли вони не можуть отримати інформацію або копії документів, і це дуже суттєво впливає на стан захисту інтересів держави і громадян, тому що інколи всі  процедури, які пов`язані з виконанням цих обов`язків, вони обмежені в часі, і перешкоджання в такій діяльності безперечно  може привести до того, що належної оцінки правопорушення не будуть отримані.

В той же час є певні застереження, вони полягають у тому, що значна частина інших контролюючих органів, які так само мають функцію на отримання інформації і такі… екологічна інспекція, там земельна інспекція – вони так само повинні бути  наділені не тільки… воно вже в законодавстві   передбачено це право, але й механізмом, якщо посадові особи перешкоджають цій діяльності. Тому напевне потрібно було б узагальнити цю категорію  адміністративних правопорушень і виробити єдину практику. Безперечно, потрібно підтримати цей законопроект і в першому читанні з доопрацюванням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін. Підготуватись Кравченку.

 

11:43:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Безумовно, не можу не підтримати міністра внутрішніх справ опозиційного уряду Геннадія Москаля, але хотів би висловити кілька принципових зауважень.

Перше зауваження. Я неодноразово ставив питання перед Профільним комітетом про те, що в нас немає нового Кодексу України про адміністративні правопорушення. Старий уже не відповідає ніяким реаліям сьогоднішнього дня. Йому вже понад 30 років, і ми просто відстаємо. Борг величезний комітету. Я погоджуюся з зауваженням Володимира Миколайовича Олійника, який абсолютно чітко сказав, що уже цей кодекс містить понад 20 складів подібних правопорушень. Є один шлях, або далі їх добавляти під кожну службу: пожежника, прокурора, СБУ, всіх інших, або все-таки піти на уніфікацію. Правильно було б звісно іти на уніфікацію і встановлювати відповідальність за такі діяння, які перешкоджають не тільки працівникам органів внутрішніх справ чи податковим, чи іншим органам, які виконують правоохоронні, контролюючі функції. І тоді було б менше із цих складів правопорушень.

Інше зауваження. Я хочу погодитися з тими побоюваннями, які висловив мій колега Яворівський. Побоювання є, звісно, що цим правом можуть зловживати. І можуть зловживати, але ми і звужуємо відповідальність. Геннадій Геннадійович, чому? Тому що так, як виписаний законопроект, то відповідати будуть тільки посадові особи, а не будуть не посадові особи, а рядові співробітники підприємств, які не будуть надавати, не виконувати законні вимоги працівників міліції. Ви знаєте, це однозначно.

Ну і останнє. Я думаю, що прийняти закон, звісно, треба в першому читанні. І, очевидно, Адам Іванович, ви сьогодні видатний законодавець, ви сьогодні вже прогресуєте, бачте, який кодекс сьогодні …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви мене хвалите, тому буде незручно вам давати в порушення регламенту це. Ну завершуйте.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я завершую, Адам Іванович. То я просив би вас дати доручення Профільному комітету, Секретаріату, Апарату Верховної Ради зараз підійти, відзвітувати Верховній Раді про підготовку нового проекту Кодексу про адміністративні правопорушення.

І наголошую уряду на те, що це  його обов’язок, у нього є для розробки  спеціально  Міністерство юстиції, спеціальне є міністерство.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. І у вас також є такі можливості.

Микола Кравченко, фракція комуністів. 

 

11:46:42

КРАВЧЕНКО М.В.

Послушавши  двух  генералов, хорошие они  предложения вносят. Но я теперь расскажу, как  в реальной  жизни  происходит. Я как бывший все же производственник четко  знаю, каким образом  приезжает УБОП и другие проверяющие. Кидают на стол  генеральному директору листок бумажки, на которой написано: прошу предоставить за два года все финансовые документы. Цель какая?  Это наше дело,  мы в рамках проверки, то-то, то-то, то-то. За два года  документы  финансовые  - это надо всю бухгалтерию, финансовый отдел снять для того, чтобы они обеспечили этому  молодому человеку работу. 

В реальной жизни  милиция завышает свои возможности. Сегодня «Беркут» применяется  в качестве отмычки. То есть  заезжает никого не спрашивая якобы под какое-то уголовное дуло, затем совершает рейдерскую  выемку при помощи  «Беркута» документов, а потом по  3, по 6  месяцев  предприятие  не можем запуститься только лишь потому, что никто не составлял  никаких актов.

И вот в этом законопроекте дополнительно, я к чему говорю, что  у милиции сегодня столько прав на то, чтобы проверить этого бедного предпринимателя, что   диву даешься, как он еще работает  в этих условиях. Этот закон еще  больше отягощает  деятельность предпринимателя. Под этот закон  будут любые  штрафы выписывать, под этот закон будут подводить любого неугодного  предпринимателя  и так далее. Почему?  Потому что, кто  будет определять степень ответственности…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

11:48:56

КРАВЧЕНКО М.В. Кто будет определять степень ответственности? Он выписывает акт. А потом беги в суд и в суде отстаивай свои права. Поэтому я считаю, что нужно как-то нам осторожно относиться, не однобоко, а осторожно относиться к тому, что производят наши предприниматели.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні законопроекту „Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення” (щодо відповідальності за невиконання законних вимог працівників міліції), реєстраційний номер 1439.

 

11:49:53

За-48

Ви знаєте, я не буду називати прізвищ. Але я по монітору бачив, що далеко не голосували навіть ті, хто виступав в його підтримку. Так, будь ласка, Чечетов.

 

11:50:13

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Я объясню, почему мы голосовали против. Поскольку прозвучали опасения со стороны наших уважаемых коллег, представителей оппозиции, что якобы усиление позиций милиции может как-то повредить, как-то повредить оппозиции, они боятся ну, каких-то мифических репрессий, а мы пыль сдуваем с головы оппозиции и мы ее просто лелеем. Лелеем! Поэтому, чтобы не было потом никаких спекуляций, что мы специально как бы, и Геннадий Москаль – якобы это уже наш человек и специально делает закон под нас, мы специально, поэтому мы сознательно не проголосовали. Мы вас защищаем, да! Мы защищаем и будем делать все, чтобы оппозиция была у нас сильной, да. Нам только сильная оппозиция нужна, и нам, и стране, да. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Якщо ми правильно зрозуміли заяву Михайла Васильовича Чечетова, то він публічно усиновив Москаля і обіцяє йому захист від будь-яких несподіванок.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо удосконалення статусу потерпілого) (реєстраційний номер  4492). Доповідає голова підкомітету Комітету з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності  Мойсик Володимир Романович, будь ласка.

 

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати!

Адаме Івановичу, може поставити  за скороченою процедурою?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю пропозицію про розгляд цього законопроекту за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

 

11:52:13

За-224

Рішення прийнято. Будь ласка.

 

11:52:21

МОЙСИК В.Р.

Шановний Адаме Івановичу, як автор законопроекту і представник комітету хочу наголосити, що законопроект має за мету  вдосконалити статус потерпілого у  кримінальному судочинстві. Склалося історично так, що завжди більше уваги приділялося захисту прав, свобод саме особи, яка  вчинила злочин, яка була підозрюваною, обвинувачуваною і засудженою. Права потерпілого, якому завдано шкоди моральної і матеріальної, залишалися поза увагою слідства і суду. І як правило, потерпілий вже знав про долю  після судового вироку.

Цим законопроектом пропонується, щоби, як і підозрюваний, підсудний, засуджений, так і потерпілий, мали право на свого  захисника. В законопроекті розписується, що представник потерпілого, захисник, має право  так само висловлювати думку з приводу обрання  запобіжного  заходу, продовження строків тримання під вартою. З приводу призначення покарання має бути   повідомлений про апеляційний і касаційний перегляд  справи, у якій він є потерпілим.

І ще скажу, що цей закон є  одним із тих, які розширюються права осіб, що залучаються до кримінального судочинства. На жаль, вчора ми не встигли заслухати закон про право  свідка мати свого адвоката, тому що багато випадків, коли людина,  як свідок, не мала адвоката і внаслідок цього ставала    сама підозрюваною, а потім навіть і засудженою.

Усі наукові установи і правоохоронні органи дали позитивну оцінку законопроекту. Звісно є і зауваження, але ми будемо разом з вами їх доопрацьовувати до другого читання.

Прошу від себе і від комітету підтримати законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Романович. Є необхідність обговорювати? Ніхто не наполягає? Є один Карпук. Будь ласка, мікрофон.

Карпук.

 

11:54:30

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”. Ми підтримуємо прийняття цього законопроекту за основу, але я хочу наголосити на  тому, що дійсно Володимир Романович піднімає надзвичайно важливу тему, надзвичайно важливу новелу – це захист прав і свобод потерпілого, яка  щоденна практика правоохоронних органів свідчить про те, що дуже часто ці люди мають набагато менше прав, аніж ті злочинці, які вчинили в них ту чи іншу  не правову дію.

Разом з тим, хочу привернути увагу, що діючий Кримінально-процесуальний кодекс… от 28 грудня виповниться 50 років, як він  діє в Україні, тобто 50-річчя можна святкувати на державному рівні  існування Кримінально-процесуального кодексу. Погляньте скільки змін і доповнень до цього кодексу! Тому дійсно є слушною думка, яку висловлював вже неодноразово і Володимир Романович, про створення робочої групи з опрацювання нової редакції Кримінально-процесуального кодексу, а не вносити щоразу якісь точкові новели, точкові… змінювати ту чи іншу диспозицію. А цей закон ми підтримуємо. Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Обговорення питання завершили. Я ставлю на голосування про прийняття за основу законопроекту за номером 4492 проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо удосконалення статусу потерпілого). Прошу підтримати. З урахуванням того, що кожен  із нас може бути в такій іпостасі.

 

11:56:20

За-311

Після того, як взяв шефство Михайло Васильович над Москалем, так і 311 голосів. Прийнято рішення.  Мали б зараз розглядати…

Ні, давайте, шановні колеги, з приводу перерви порадимося таким чином: я дивлюся по тому, що я знаю, бо тут ж декілька прохань про перенесення законопроектів і так далі. Хвилин за 35-40 ми можемо вичерпати весь порядок дня. Тому, якби була ваша згода, ми б зараз попрацювали без перерви, вичерпавши  весь порядок денний, пішли б і на перерву, і на роботу у комітети. Не буде заперечень? Добре, дякую.

Розглядається проект Закону  про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо уточнення підслідності), (реєстраційний номер 4505), народний депутат Гриценко Анатолій Степанович.

Пропозиція за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

11:57:35

За-223

Рішення прийнято. Будь ласка, Анатолій Степанович.

 

11:57:41

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Законопроект спрямований на те, щоб привести у порядок процедуру розслідування особливо посадових злочинів і злочинів, пов’язаних із хабарництвом. Він носить зміни до Кримінально-процесуального кодексу для того, щоб, зокрема, при розслідуванні будь-якого злочину Служби безпеки України, якщо виявлено ознаки посадового злочину, то Служба і завершувала, проводила його розслідування. Крім того, піднімається відповідальність високих чиновників  місцевого самоврядування щодо службових злочинів і хабарництва до відповідного рівня державних службовців.

Цей документ підтриманий профільним комітетом, підтриманий Головним науково-експертним управлінням, і я просив би проголосувати його у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від комітету у нас слово має Володимир Романович Мойсик, будь ласка.

 

11:58:43

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Анатолій Степанович чітко доповів зміст законопроекту. І, власне кажучи, органи Служби безпеки і сьогодні розслідують справи про корупцію посадовців І-ІІІ категорії службовців. Пропонується додати І-ІІІ категорії посад службовців органів місцевого самоврядування і, власне, все.

І хотів би, щоб з порозумінням поставилися до цього законопроекту  представники „Блоку Юлії Тимошенко”. Я розумію, що стався прикрий випадок, який би не мав мати місце у правовій державі з Макаренком, колишнім головою Митної служби України. Але це до цього законопроекту  не має жодного відношення, і хотів би, щоб ви його підтримали за основу.

І ще одне, Адаме Івановичу. Ось я хотів  би для колег показати Кримінально-процесуальний кодекс. Подивіться: ми пишемо зміст законопроекту  і коли до нього зміни вносилися. Так ось подивіться на Кримінально-процесуальний кодекс. Оце все – зміни до Кримінально-процесуального кодексу. То я очолював Тимчасову спеціальну комісію по розробці кодексу. На жаль, його не ухвалили, а за розподілом повноважень комітетів на сьогодні правосуддя і досудове слідство розділене: одна частина – у Комітеті правосуддя (судова частина), досудова частина знаходиться у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

І у зв’язку з цим законом ніхто не займається, Адаме Івановичу. Я зареєстрував законопроект, який був підготовлений до другого читання разом з іншими колегами з усіх фракцій і подав його у першому читанні. На жаль, над ним ніхто не працює. І якщо є згода голів фракцій, давайте утворимо чи робочу групу, чи тимчасову спеціальну комісію, щоб ми могли виконати зобов’язання України перед Радою Європи. Ми зобов’язалися ухвалити новий Кримінально-процесуальний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Є необхідність обговорювати?

Я думаю, все, шановні колеги, зрозуміло. Мова йде про те, щоб до тих статей, які вже є у Кримінально-процесуальному кодексі щодо справ, які веде Служба безпеки, добавити ще одну категорію, а саме: особи І-ІІІ категорії посад службовців органів місцевого самоврядування.

Я ставлю на  голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо уточнення підслідності) (реєстраційний номер 4505). Прошу підтримати.

 

12:01:48

За-254

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про енергетичний аудит (реєстраційний номер законопроекту 1036). Доповідач – член Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Пашинський Сергій Володимирович. Він і автор, і доповідає від комітету. Сергій Володимирович, можемо ми за скороченою процедурою?  Я ставлю на голосування пропозицію про розгляд законопроекту за скороченою процедурою, прошу  підтримати.

 

12:02:30

За-228

Рішення прийнято. Будь ласка.

 

12:02:39

ПАШИНСЬКИЙ С.В.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Я думаю, що в цьому залі нікого не треба переконувати про важливість для нашої держави енергоефективності та енергозбереження. На жаль, не дивлячись на те, що ми вже давно-давним користуємося енергоресурсами по світовим цінам, витрати на одиницю ВВП  у нас одні із найбільших у світі, майже 900 грам умовного палива на один долар внутрішнього валового  продукту, що в 2,6 рази, я підкреслюю, у 2,6 рази перевищує європейський показник. Ця ситуація вже багато років надзвичайно критична для нас, і оці багаточисельні енергокризи, які відбуваються, ці проблеми з газом, проблеми з нафтою і вугіллям вони зав’язані з тим, що, на жаль, наша економіка являється затратною по суті своїй.

Ще в 1994 році був прийнятий Закон „Про енергозбереження”. На жаль, він має досить таки декларативні наміри, хоча останнім часом в тому числі і цим скликанням Верховної Ради  було прийнято досить багато законів,  які в принципі створюють нормальне інвестиційне та правове поле для впровадження енергозберігаючих технологій.

Наявність Закону про енергетичний аудит і передбачається статтею 24/1 Закону про енергозбереження і цей закон покликаний якраз врегулювати проблему енергетичного аудиту. Енергетичний аудит,передбачений цим законом, має дві категорії. Перша категорія – це ініціативна, це любий господарюючий суб’єкт сам замовляє собі енергетичний аудит. Другий , це - обов’язковий. Обов’язковий енергетичний аудит передбачається там, де задіяні бюджетні кошти і державні програми. На сьогоднішній день у нас немає такого інструменту і більше того, навіть чи не чисельні або недостатні заходи, які проводяться по енергозбереженню, бувають випадки, коли кількість вкладених коштів і ресурсів значно перевищує той ефект, який отримується від цих проектів. Приклад наших західних партнерів, тієї ж Польщі, показує на те, що тільки за чіткими правилами гри з контролем держави, з енергетичним аудитом можна добитися якихось нормальних значних просувань в цьому питанні.

Хочеться підкреслити, що в законі передбачена вся нормативна база, передбачається що таке енергетичний аудит, хто має право його проводити, хто ліцензує цю діяльність. Відповідальність виконавця енергетичного аудиту перед замовником і відповідальність відповідно замовника перед виконавцями енергетичного аудиту. Я прошу Верховну Раду підтримати цей законопроект в першому читанні, це дасть нам можливість заповнити ще один, умовно кажучи, пазл в законодавчому полі, яке покликано все-таки зробити нашу економіку енергонезалежною, енергоекономною та енергоефективною. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Будемо обговорювати? Нема. Тоді я ставлю на голосування пропозицію щодо прийняття за основу Закону про енергетичний аудит (реєстраційний номер 1036). Прошу визначатися.

 

12:06:22

За-106

106 голосів.

Є пропозиція повернути на повторне перше читання. Ставлю цю пропозицію на голосування.

 

12:06:49

За-310

Рішення прийнято.

Розглядається питання, мало б розглядатися, проект Закону про внесення доповнень до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (щодо підтримки малозабезпечених верств населення) (реєстраційний номер 4601). Проте автор законопроекту Терьохін Сергій Анатолійович справедливо просить нас зняти цей законопроект з розгляду у зв’язку з тим, що всі ці питання будуть обов’язково враховані при розгляді питання щодо Податкового кодексу. Тобто ясно, нема нам необхідності творити те, що буде складовою частиною Податкового кодексу. Я ставлю на голосування пропозицію автора законопроекту про зняття з розгляду Закону (за №4601) про внесення доповнень до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”. Прошу голосувати.

 

12:08:16

За-316

Рішення прийнято.

Будь ласка, з процедури Аржевітін.

 

12:08:26

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін. Шановні депутати, я дуже дякую вам. Можна собі тільки уявити, яку ми могли шкоду нанести сьогодні взагалі банківській системі України, якби ми розглядали цей законопроект. Адже 10 днів тому ми з вами в першому читанні, тобто Верховна Рада прийняла Податковий кодекс, яким передбачається оподаткування по процентах, по депозитах банківських установах. Я думаю, що з  Податкового кодексу ми це вилучимо. І якби ми ще сьогодні розглядали ще  один податок на проценти по банківським вкладам, я думаю, що це була б дуже велика шкода.

Я дякую за такий державницький підхід і ті 30-50 мільярдів доларів, які сьогодні знаходяться на руках у наших українців ми повинні через наші ініціативи залучити в економічний обіг, збільшити ресурсну базу для кредитування економіки, зменшити процентні ставки, а для цього ми повинні залучити їх через банківську систему в економіку. Дякую вам сьогодні за підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Ми б мали зараз розглянути законопроект за номером 5377 – проект Закону про внесення змін до статті 39 Закону України "Про телекомунікації" (щодо впорядкування плати за телекомунікаційні послуги), автор законопроекту – Анатолій Степанович Гриценко. Але він виступ із пропозицією такою, що у зв’язку з  необхідністю доопрацювання, перенести,   зняти, коротше, з розгляду на цій сесії. Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу підтримати. Голосуємо.

 

12:10:21

За-114

Не підтримано.

Будь ласка. Анатолія Степановича я не бачу в сесійній залі, він, видно, сподівався на наше порозуміння. Тоді, будь ласка, від комітету Мороко Юрій Миколайович. За скороченою процедурою ставлю питання на розгляд, прошу голосувати.

 

12:10:55

За-248

Будь ласка, Юрій Миколайович.

 

12:11:01

МОРОКО Ю.М.

Шановні колеги! Комітет з питань транспорту і зв’язку розглянув на своєму засіданні проекту закону 5377. Метою законопроекту є зміни порядку плати за телекомунікаційні послуги.

Кабінет Міністрів у своєму висновкові не підтримує законопроект.

Комітет з питань  євроінтеграції вважає проект не пріоритетним.

Профільний комітет вважає за доцільне рекомендувати Верховній Раді відхилити законопроект, реєстраційний номер 5377.

Мінтрансзв’язку, Національна комісія з питань регулювання зв’язку також підтримує пропозицію комітету відхилити даний проект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, правда, ми могли це зробити і на пропозицію автора. Є необхідність  обговорювати? Немає?

Тоді я ставлю на голосування іншу пропозицію: прийняти за основу законопроект за номером 5377 – про внесення змін до статті 39 Закону України „Про телекомунікації” (щодо впорядкування плати за телекомунікаційні послуги). Прошу визначатись.

 

12:12:20

За-1

Законопроект  відхилено.

Переходимо до розгляду проекту Закону  про внесення зміни до статті 17 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" (щодо хворих в установах кримінально-виконавчої служби). Реєстраційний номер 4052. Доповідає Прокопчук Юрій Володимирович, від комітету підготуватись Бахтєєвій.

 

12:12:55

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, в чинному Законі України „Про боротьбу із захворюванням  на   туберкульоз”, чинна редакція статті 17 невдало визначає коло хворих на туберкульоз, які згідно статті 4 Закону …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Володимирович, вибачте, будь ласка, пропонують за скороченою процедурою. Я прошу підтримати цю пропозицію.

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Так, звичайно, звичайно.

 

12:13:17

За-245

Підтримана пропозиція,  будь ласка.

 

12:13:26

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Продовжуємо. На даний час в кримінально-виконавчій службі відсутні спеціалізовані протитуберкульозні заклади для лікування взятих під варту осіб, хворих на туберкульоз. До вирішення питання  щодо їх створення при слідчих ізоляторах, що передбачено заходами по виконанню загальнодержавної програми протидії  захворюванню на туберкульоз у 2007-2011 роках,  такі хворі лікуються в медичних частинах слідчих ізоляторів, якщо не має використовувати існуючі протитуберкульозні заклади установ кримінально-виконавчої служби.

Представлений законопроект шляхом прийняття нової редакції статті 17 Закону України "Про боротьбу і захворювань на туберкульоз” усуває суперечність ті вдосконалює ті норми, що зараз вже діють у десятках нормативно-правових актів, відомчих інструкцій тощо.

Головною метою прийняття нової редакції статті 17 є законодавче забезпечення надання медичної допомоги взятим під варту особам, хворим на туберкульоз.

Норми законопроекту спрямовані, перш за все на гарантування конституційного права громадян України на захист свого життя, здоров’я, надання медичної допомоги всім взятим під варту. І основне – це профілактика. Тому що саме ця категорія якраз є найбільшими переносниками такої небезпечної хвороби, як туберкульоз.

Прийняття зазначеного закону України відповідає інтересам держави та суспільства. Врегульовується також і міжнародним, європейським законодавством. І в тому числі, як я вже сказав, багатьох випадках саме створює профілактику на це небезпечне захворювання.

Комітет профільний і висновки департамент, вони також є позитивні. Дякую за увагу і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Від комітету, будь ласка, Тетяна Дмитрівна Бахтеєва, голова Комітету з питань охорони здоров’я.

 

12:15:34

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты! Данный законопроект нашим комитетом был рассмотрен еще год назад. И тогда мы его поддержали, но с учетом того, что нашим комитетом, народными депутатами Бахтеевой и Раисой Николаевной Сорочинской-Кириленко подготовлен совершенно новый законопроект, новой редакции о боротьбе с туберкулезом, который так же сегодня стоит в повестке дня и будет представлен вашему рассмотрению.

Поэтому сегодня позиция нашего комитета – не поддержать данный законопроект народного депутата Прокопчука. Но все то, что им предложено, рационально обязательно ко второму чтению в нашем законопроекте в новой редакции объединить и все это будет однозначно учтено. И понятно, что ну есть целесообразность в том, что необходимо принимать серьезные противоэпидемические мероприятия, но однако это огромные затраты и сегодня это все является совершенно нереальным, потому что СИЗО находятся в городах, которые расположены на ограниченных территориях, где нет возможности для постройки отдельных зданий и конечно же не могут… можно было где расположить изолированное отделение для  больных туберкулезом.

Ну и во-вторых, то, что капитальное строительство  - это огромные финансовые затраты, которые тоже сегодня  непозволительно, это огромная сумма, примерно 700  миллионов гривен.  Поэтому данный законопроект требует дополнительной доработки (4052) и конечно же мы ко второму чтению вместе объединим и наш коллега полностью согласен. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Запишіться на обговорення. Два  – „за”, два – „проти”. Прошу, Карпук.

 

12:17:45

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”. Шановні народні депутати, ініціатива Юрія Володимировича Прокопчика щодо законодавчого забезпечення  медичної допомоги хворим на туберкульоз взятим під варту і тих, які перебувають в закладах Департаменту виконання покарань заслуговує на увагу, адже на сьогодні 30 відсотків людей, які перебувають в цих закладах, є хворими на туберкульоз і як правило ті хворі, які звільняються з закладів Департаменту виконання покарань є основним  джерелом розповсюдження туберкульозної інфекції на теренах України, яка приймає дійсно загрозливі темпи.

Разом з тим, можна  сказати, що ці всі на сучасному рівні всі ті пропозиції Юрія Володимировича враховані в законопроекті 6037, який ми будемо розглядати сьогодні ж  в парламентській залі. І де вони унормовані на більш сучасному рівні відповідно до хартії… до Конвенції, вірніше, захисту прав громадян.

Тому, дійсно, законодавча ініціатива слушна, законодавча ініціатива заслуговує на увагу, але ще раз кажу, що воно унормовано в іншому законі, 6037, де більш комплексно розглядається питання надання допомоги хворим на туберкульоз.

Тому всі ці пропозиції, я думаю, Юрій Володимирович подасть до того закону, і його пропозиції можна підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Сулковський.

 

12:19:27

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Сулковський, Партія регіонів, Рівненщина. Я, дійсно, підтримую попередніх виступаючих обох, і особливо підтримую голову Комітету Тетяну Дмитрівну Бахтеєву, яка надзвичайно фахівець у цих справах. І завжди вона працювала над законами, і ми завжди її підтримували. І дякуючи Богові, і на сьогоднішній день помаленьку медицина виходить з цієї непростої ситуації. Хоча ще треба багато надзвичайно поправляти законів і розробляти нові проекти законів.

Тому я підтримую Тетяну Дмитрівну. Чи треба врахувати, дійсно, якщо там є, а я переконаний, мабуть, що є, бо він і земляк мій, Юрій Володимирович, як мені його не підтримувати також? Я вважаю, що треба, дійсно, всі пропозиції врахувати у проект закону, який будемо зараз розглядати, 6037. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Шевчук.

 

12:20:37

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. Сергій Шевчук, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Ну, я хочу сказати, про позитив цього законопроекту, він стосується якраз боротьби з туберкульозом в установах кримінально-виконавчої служби, і це добре зауваження. Однак не можу обійти увагою і тих новел, які містяться у законопроекті і стосуються закладів охорони здоров’я, державної комунальної власності.

Тут новели викликають великі сумніви. Зокрема, пропонується, щоб особи без громадянства, які незаконно перебувають на території нашої держави, і стан яких викликає підозру, що вони хворі на туберкульоз, тому що так міліціонер наочно не поставить діагноз, щоб їх лікували поруч з громадянами України в наших закладах. Ну уявіть собі систему, коли нелегального українця хворого затримують десь в Бельгії чи Німеччині і покладуть в німецьку лікарню, для того щоб вони лікувалися. Це що ми багатше, ніж країни Західної Європи? Таких треба депортувати якнайшвидше, і для цього є зовсім інші системи.

Інша новела, яка також передбачена в цьому законопроекті, стосується того, що місцем утримання під адміністративним арештом тут пропонується лікарня, комунальна, міська чи районна лікарня. Якщо от той, хто засуджений там на 15 діб, виявляє признаки простуди, кашель і підозра на туберкульоз. Ну це також не може бути прийнятним. Тому в цій частині, в якій йдеться про систему охорони здоров’я України, безумовно, цей законопроект не можна прийняти. В іншій частині, коли йдеться про виправно-трудові заклади, тут є дуже багато раціонального. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершили. Я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону про внесення зміни до статті 17 Закону України „Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз” (реєстраційний номер 4052).

 

12:22:58

За-132

Закон не підтримано. Вважається відхиленим.

Переходимо до розгляду законопроекту про внесення змін до Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" (нова редакція) (реєстраційний номер 6037). Будь ласка, Бахтеєва Тетяна Дмитрівна. За скороченою процедурою ставлю на голосування пропозицію.

 

12:23:35

За-241

Рішення прийнято.

Будь ласка, Тетяна Дмитрівна.

 

12:23:58

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Представляется вашему вниманию законопроект по сути является новой редакцией действующего на сегодня Закона Украины «О борьбе с туберкулезом» принятого почти 10 лет назад 5.07.2001 года. За этот период в мире существенно изменились подходы к правовому регулированию вопросов в сфере борьбы с туберкулезом, но не только это заставило нас пересмотреть положение действующего закона по борьбе с туберкулезом,  конечно же основной причиной стало желание переломить те негативные тенденции развития эпидемии туберкулеза в Украине, которое мы наблюдаем уже на протяжении почти 20 лет.

Согласно статистики – вдумайтесь! – в 1995 году показатель заболеваемости туберкулезом в Украине составлял 41,7 на сто тысяч населения. Наконец в 2009 года этот показатель составил 72,7 на сто тысяч населения, то есть возрос почти в два раза. В  стране ежегодно продолжают регистрироваться около 40 тысяч новых случаев больных с туберкулезом. Ежегодно умирает тысячи людей, за  последние десять лет из-за туберкулеза 80 тысяч  украинцев стали инвалидами и более 100 тысяч умерли по болезни туберкулез.

По критериям европейского бюро ВОЗ Украина сегодня отнесена к группе стран с высоким уровнем заболеваемости туберкулезом и занимает второе место в Европе по химиорезистентной  форме туберкулеза, а это форма практически у больных не будет никогда излечимая, они являются источником переноса данного заболевания пожизненно.

Уважаемые коллеги! Внесенный на рассмотрение законопроект разработан с учетом современной….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас ще дві хвилини від комітету, будь ласка.

 

БАХТЄЄВА Т.Д. Спасибо.  Правового регулирования проблем в сфере борьбы с туберкулезом и предложенной редакцией позволит обеспечить, прежде всего, это соблюдение соответствующего баланса между интересами общественного здравоохранения и индивидуальными правами каждого человека. Создание условий для активного выявления больных за разными формами туберкулеза, соблюдение государственных гарантий, предоставление медицинской помощи больным туберкулезом и их обязательным санаторно-курортным лечением. Проектом закона предложено изменить существующую на сегодня систему оказания медицинской помощи больных туберкулезом, которые содержатся в следственных изоляторах Криминально-исполнительной службы Украины в СИЗО.

Из статистики, из 2,5 тысяч больных, которые болели в 2008 году в СИЗО, находились в СИЗО, заболели 128 человек. В 2009 году практически такого же количества 2,5 тысячи людей, находящихся в СИЗО, заболело уже 170 человек. То есть мы отмечаем рост заболеваемости те, кто находятся в СИЗО.

Законопроект содержит также ряд положений, которые направлены на обеспечение приемственности медицины и территориальных служб здравоохранения при освобождении лиц, больных туберкулезом из мест отбывания наказания. Проектом закона предлагается действенный механизм предупреждения развития и распространения мультирезистентного туберкулеза. Важным является то, что законопроектом предусмотрено усиление социальной защиты медицинских и социальных работников. Также определяется необходимость введения единого общегосударственного реестра больных туберкулезом с тем, чтобы мы знали о реальных масштабах эпидемии. При этом устанавливается требование конфидициальности. Кроме того законопроект расширен, расширяется контингент лиц, которые подлежат профилактическим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Будемо обговорювати? Є бажаючі?  Прошу записатись. Прошу,  Григорович Лілія. 

 

12:28:52

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, депутатська група „За Україну!”.  Шановний  Адаме Івановичу, шановні виборці, шановні народні депутати! Озвучена  головою комітету Тетяною Дмитрівною Бахтеєвою статистика про те, що  10 років  поспіль за старою редакцією ми отримали результат, за старою редакцією Закону про боротьбу з туберкульозом, результат майже вдвічі більше хворих говорить  про те, що потрібно кардинально змінювати підходи. І починати треба, безумовно, з оновленої  законодавчої бази, яка врахує  і реєстр виборців, і резистентні форми, і спектр  громадян, і профілактичні  заходи, тобто починати треба, безумовно, із законодавчої бази.

Законопроект, який підготовлений, саме  це і робить. Він є  комплексний, він є оновлений, він є реалістичний, тому що охоплюють ті реалії, які  на сьогодні вималювалися за останнє десятиліття. З огляду на те я хочу не тільки як секретар комітету,  але від  фракції „Наша Україна” наголосити на тому, що  цей законопроект  повинен бути підтриманий усім парламентом. І це має бути такий  загально парламентський консенсус на користь того, що називається  „національні  інтереси України” – це, дійсно,  епідемія  туберкульозу, це загроза національній безпеці України, є  внутрішній фактор, внутрішній чинник. І парламент повинен дати одностайну, спільну і, я б сказала, таку громадянську відповідь на цей виклик.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лілія Степанівна.  Будь ласка,  Юрій Прокопчук.  

 

12:30:25

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "Блок Юлії Тимошенко", партія  „Батьківщина”, Рівненщина.  Я хочу сказати, що, дійсно,  цей законопроект  також охоплює і ті питання, які висвітлені були і в моєму  законопроекті. Їх тільки необхідно деталізувати, тому що,  на превеликий жаль, сьогодні саме місця позбавлення волі і слідчі ізолятори є найбільшими розсадниками цієї  небезпечної  хвороби. І  взагалі  потрібно зараз  повернутися  нам до системи   профілактики саме цього захворювання, тому що   тільки по Рівненщині більша половина протитуберкульозних закладів – Корицький протитуберкульозний  диспансер, в Островському районі, в Дубні – вони просто знищені, перепрофільовані, там де  уже,   як-то кажуть, бази відпочинку чи що-небудь, тому це потрібно відроджувати. Туберкульоз – дуже небезпечна хвороба. І, звісна річ, що потребує зараз боротьби вже не як епідемія, а як пандемія. Тому що особливо північні області і там, де є велика загазованість, це фактично всі охвачені цією небезпечною хворобою.

Я підтримую законопроект колеги Тетяни Дмитрівни Бахтеєвої і Сорочинської Раїси Миколаївни і всіх колег, які зробили критичні зауваження в тому числі. І його дійсно потрібно приймать якомога швидше в цілому. Дякую за увагу. Прошу підтримать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, від Кабінету Міністрів.  Міністерство фінансів, які у вас пропозиції?

 

КУЗЬКІН Є.Ю.

Министерством финансов подготовлен экспертный высновок по данному законопроекту. И в нашем высновке мы предлагаем уточнить перечень товаров, которые будут пользоваться льготами, а также перечень предприятий, которые будут пользоваться льготами по данному законопроекту. Кроме того, такие законопроекты должны приниматься не позже, чем за полгода до начала бюджетного года, чтобы не было разбалансированности государственного бюджета.

При условии наших зауважэнь, высказанных в экспертном высновке, законопроект может быть принять с началом нового бюджетного года. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Міністерство охорони здоров’я?

 

ГУДЗЕНКО О.П. 

Я вибачаюсь, проект Закону України про внесення змін до Закону України про туберкульоз, про боротьбу із захворюванням на туберкульоз, внесено народними депутатами України Тетяною Дмитрівною Бахтеєвою і Сорочинскою-Кириленко. За результатами розгляду, Міністерство охорони здоров’я України підтримує законопроект, оскільки надані пропозиції матимуть позитивне значення для удосконалення організації діяльності органів виконавчої влади, спрямованих на подолання туберкульозу в Україні.

При цьому Міністерство охорони здоров’я пропонує врахувати наші пропозиції. Пункт 2 статті 20 пропонуємо доповнити словами: „хворі на туберкульоз, щодо яких як запобіжний захід обрано взяття під варту, отримують медичну допомогу в спеціалізованих  відділеннях, палатах при слідчих ізоляторах Державного департаменту України з питань  виконання покарань.

І в пункт 4 статті 20  пропонуємо   добавити слова: „В разі звільнення хворого на заразну форму туберкульозу  з місць позбавлення волі установа  державної кримінальної виконавчої служби, в якій такий хворий відбував покарання, з метою забезпечення його ізоляції зобов’язана  доставити такого хворого санітарним транспортом до територіального протитуберкульозного медичного закладу”. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, я  ставлю на голосування пропозицію про прийняття  за основу проекту Закону про внесення змін  до Закону України  „Про боротьбу із захворюванням  на туберкульоз” (реєстраційний номер 6037 у новій редакції), але з тим, що при підготовці до другого читання, до прийняття як закону там  були обов’язково враховані  ті зауваження, які зараз висловили представники Міністерства  фінансів і представники Міністерство  охорони здоров’я. Прошу голосувати із такими  пропозиціями для комітету.

 

12:34:59

За-341

Законопроект прийнято.

Просив би, дійсно, виходити з того, що  Бюджетний кодекс у нас передбачає необхідність у першому півріччі приймати відповідні законопроекти, тому оперативно комітет  нехай попрацює. Якщо не встигнем, то будемо вводити вже  його в дію, аж із наступного, вірніше з 2012 року.

Розглядаєм проект Постанови про утворення ТСК за номером 6499. Будь ласка, Павло Якимович Унгурян.  

 

12:35:56

УНГУРЯН П.Я.

Павло Унгурян, фракція БЮТ.

Шановні колеги, я думаю, що багато  з присутніх у цьому залі знають  проблему із автомобільною дорогою Одеса-Рені, яка пов’язує Бесарабію  із іншою… (Шум у залі)

Я вибачаюсь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Взагалі ми... зараз автор скаже свої пропозиції і буде взагалі досить коротка процедура. Тому, будь ласка, дві хвилини виставте і ми визначимось.

 

12:36:32

УНГУРЯН П.Я.  Тобто всім у цьому залі відома ця проблема, тому що автомобільна дорога Одеса-Рені, я підготував тут карту Одеської області, яка пов’язує Бесарабію із всією частиною, іншою частиною України вона проходить проміжком 7 кілометрів 700 метрів через територію Республіки Молдова.  У зв’язку із цим в 99-му році було підписано міждержавну угоду, за якою Україна передавала частину ділянки, земельну ділянку, в районі села Джуджулешти Ренійського району Одеської області на березі річки Дунай,  чим самим зробивши Молдову морською державою, взамін на територію автомобільної дороги, земельну ділянку автомобільної дороги Одеса-Рені.

Минуло 11 років. І, на жаль, ця міжнародна угода невиконана. На сьогоднішній день на ділянці автомобільної дороги сім кілометрів діє три прикордонних митних поста, через які проїжджають всі мешканці Одеської області і гості Одещини, які їдуть в Бессарабію. Цю ділянку дороги важко ремонтувати, тому що вона має неоднозначний статус. На сьогоднішній день там дуже часто трапляються дорожньо-транспортні пригоди, які пов’язані з великою кількістю автомобілів на дуже вузькому відрізку цієї автомобільної дороги. Отже, оскільки 11 років ця проблема ніяк не вирішувалася нам розповідали, що це питання буде вирішуватися, і виникла ідея застосувати механізми парламентського контролю у вигляді створення тимчасової слідчої комісії парламенту. Це підтримали всі фракції Верховної Ради України, я як автор отримав відповідні листи керівників фракцій, які направили своїх представників до цієї тимчасової слідчої комісії. Регламентний комітет підтримав у повному складі це питання, також одноголосно. Оскільки це питання не політичне,  це  питання  потрібно для людей, для мешканців Одеської області.

Сьогодні в засобах масової інформації буквально декілька годин   тому, а в ЗМІ пішла інформація, що  ініціатива…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

УНГУРЯН П.Я.  … що наша ініціатива щодо створення тимчасової    слідчої комісії  в  Верховній Раді, вона дала такий серйозний імпульс і нашим установам в державі, а також закордонним  представництвам Республіки Молдова  і почалися нарешті на цю тему відповідні консультації.

Ми  ще не маємо в парламенті офіційної інформації на цю  тему, на жаль, тому зважаючи на такі повідомлення я просив би депутатську залу  підтримати наступну пропозицію, перенести це питання на тиждень і  на наступному пленарному тижні повернутися до нього.

За цей час ми проведемо відповідні консультації з МЗС, проведемо відповідні консультації з облдержадміністрацією і я просив би, щоб це було також зафіксовано в  протокольному  дорученні. І в наступну середу одним з перших питань це поставити для того, щоб все ж таки  нам вирішити головне питання, вирішити питання по суті.

Якщо буде потрібно, для цього створення  тимчасової слідчої комісії  парламенту, ми   її  створимо, для  цього  потрібно 150 голосів. Якщо це питання  нарешті за 11 років почне  рухатися і імпульс цьому дає парламент, то  ми будемо створювати  цю ТСК.

Отже  пропозиція, шановні колеги, наступна. Перенести    це питання на тиждень, за цей час ми зберемо нараду, я думаю буквально в понеділок, де  вислухаємо яка все ж таки офіційна на сьогоднішні день ситуація  і в наступну середу приймемо рішення. Прошу ось саме так це питання поставити на голосування, Адам   Іванович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Павло Якимович, я ставлю на голосування пропозицію в зв’язку з тим, що дійсно є повідомлення  про зрушення з „мертвої точки” цієї проблеми і я думаю, що ініціатива про створення ТСК також  сприяла цьому.

Про перенесення на наступний пленарний тиждень розгляду цього питання, прошу голосувати.

 

12:40:56

За-331

Дякую, 331, рішення прийнято.   

Дозвольте зробити оголошення.

У зв’язку з ненаданням звітів Верховної Ради України у визначений Верховною Радою термін Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування обставин та причини ефективного управління державним майном в агропромисловому комплексі (голова – Рижук, заступник голови – Рудченко), утвореною згідно Постанови Верховної Ради України 23 грудня 2009 року, відповідно до частини восьмої статті 87 Регламенту Верховної Ради України оголошую про припинення повноважень цієї комісії. Оголошення зроблено на підставі звернення Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України від 24 червня 2010 року.

І у нас, шановні колеги, залишилося декілька хвилин роботи, включити до порядку денного сесії певний перелік питань. Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо інформування населення про вміст у харчовій продукції генетично модифікованих організмів (реєстраційний номер 6251). Автор законопроекту – Андрій Шкіль. Прошу визначатись.

 

12:42:42

За-304

Питання включено.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного сесії проекту Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про організацію і порядок діяльності Верховної Ради України" (реєстраційний номер 6221). Автор законопроекту – колега Міщенко. Прошу підтримати.

 

12:43:21

За-318

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування про включення до порядку денного проекту Закону про підвищення конкурентноспроможності підприємств гірничо- металургійного та хімічного комплексів (реєстраційний номер 6492). Автор пропозиції – Королевська  та цілий ряд інших, практично з кожної з фракцій.

Прошу визначатися.

 

12:43:59

За-118

Не підтримано рішення.

Шановні колеги, у нас вкралася помилка, ми мали… тут у вас в порядку денному стоїть, що нам потрібно включити 6447 – законопроект Яценюка про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення гарантій свободи слова в Україні). Ми його включили… 16 червня вже включили до порядку денного, це просто, прошу врахувати, технічна помилка. Ми будемо вже на наступному тижні… ну він… альтернативний буде включений, коли будемо розглядати. Тому, я думаю, наступному тижня ми будемо розглядати ці законопроекти, включаючи альтернативний, бо він автоматом  уже включається, якщо включений той, що був включений.

Ставлю на голосування   проект Постанови про включення до порядку денного сесії проект Постанови про відзначення на державному рівні 1000-річчя заснування Собору Святої Софії у м. Києві (реєстраційний номер 6470). Автор законопроекту – Юрій  Костенко. Прошу визначатися.

 

12:45:23

За-183

Шановні колеги! Я дам… будь ласка, Яворівському мікрофон.

 

12:45:37

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, йшлося про те, щоби цю постанову не приймати, тому що є вже указ Президента про відзначення  тисячоліття Софії. Там вчені дискутують коли відзначати – чи з моменту  закладення першого камня, чи з моменту освячення самої Софії, але є указ Президента і недоречно приймати просто ще одну постанову. Ось про що йшлося. Через те можна так: або відхилити просто цю постанову з причини, що прийнято указ Президента, або, ну, не розглядати її. Як краще – таке рішення і приймаймо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Олександрович. Шановні колеги, я думаю, має Яворівський рацію. По-перше, є указ Президента; по-друге, далеко там не всі однозначні оцінки. І найвидатніші вчені чубляться, так воно чи не так. Хай вони продовжують чубитися без втручання у цю справу наукову Верховної  Ради.

Ставиться на голосування про включення до порядку денного проекту Постанови про недопущення виселення творчих майстерень Національної спілки художників України…  (Шум у залі) Вибачте, повернемося. У мене перекладені папери. Так, не переживайте. Все так буде, як треба. Проект постанови про недопущення виселення творчих майстерень Національної спілки художників України (реєстраційний номер 6547), автор пропозиції  –  Яворівський. Прошу визначатися.

 

12:47:24

За-112

Не підтримано.

І ставиться на голосування про включення до порядку денного проекту Постанови про відзначення на державному рівні 800-річчя заснування міста Збараж Тернопільської області. Автор законопроекту – Доній. Нагадую, що у 11-му році маємо відзначити 800-річчя заснування цього відомого історичного міста. Прошу підтримати.

 

12:48:06

За-338

І ще два законопроекти, будь ласка, шановні колеги. Зараз, зараз, я номер тільки вам скажу. Законопроект за номером 6600, внесений колегою… ні, Фоміним і Підгорним, про внесення змін до Закону про вибори місцевих органів влади. І законопроект за номером 6601, внесений колегою Єфремовим, також про вибори депутатів місцевих органів влади. Цих два законопроекти ставлю про включення їх в порядок денний сесії. Прошу голосувати.  Так навіщо ви вносите, щоб не голосувати.

 

12:49:15

За-239

Це не пакетне, Анатолію Сергійовичу, голосування. Це голосування, яке називається альтернативні закони, це два альтернативних законопроекти, які доповнюють один одного. Вчора зранку, якщо я не помиляюся, після розгляду Підгорний уніс свій законопроект, під вечір законопроект Єфремова був зареєстрований. Тому, вибачте, ми порозумілися.

Шановні колеги, на цьому порядок денний сьогодні… сьогодні вичерпаний. Ранкове засідання оголошую закритим. Сьогодні середа –  робота в комітетах і фракціях. Завтра початок роботи о 10 годині.