ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ П’ЯТЕ 

Сесійна зала Верховної Ради України

17 червня 2010 року, 10 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати,    запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації.

Увімкніть, будь ласка, систему „Рада”.  Реєструємось.

10:01:00

В сесійній залі зареєстровано 293 народних депутата. Ранкове засідання оголошую відкритим.

Дозвольте зробити інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 16 червня 2010 року. Всього розглянуто  22 питання порядку денного, за результатами їх розгляду 2 законопроекти направлено до комітету для підготовки на повторне перше читання, 2 законопроекти повернено на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи, 8 законопроектів та 2 проекти постанови відхилено. Будемо сподіватись, що сьогодні  буде у нас продуктивніший день і кращі результати.

Переходимо до розгляду порядку денного нинішнього дня. Розглядається проект Постанови про звільнення Попова з  посади міністра з питань   житлово-комунального господарства  України (реєстраційний номер 6529). Ви, шановні колеги, знаєте, що Попов Олександр Павлович  призначений першим заступником голови Київської міської державної адміністрації, тому Кабінет Міністрів виходить з пропозицією про звільнення його з посади  у зв’язку з переходом на іншу роботу.

Я ставлю на голосування проект Постанови (за номером 6529) про звільнення Попова з посади Міністра з питань житлово-комунального господарства України. Прошу голосувати.

 

10:02:54

За-216

(Шум у залі)

 По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 142, „Блок  Тимошенко” – 16, „Наша Україна” – 9, „Народна самооборона”… „Наша Україна –  Народна самооборона” – 9,  комуністи – 26, „Блок Литвина” – 19, позафракційні – 4.

Шановні колеги, я розумію, що ви ще знаходитесь під враженням засідань фракції, але просив би не забувати, що в четвер, на відміну від усіх інших днів: вівторка, коли виступають фракції… представники фракцій, середи, коли слово мають депутати, п`ятниці, коли ми слухаємо „годину запитань уряду” і запити народних депутатів – у четвер ми починаємо роботу, що називається „з коліс”, тобто одразу  потрібно бути готовим.

Я ставлю на голосування пропозицію про повернення до голосування проекту постанови за номером  6529. Прошу голосувати. 

 

10:04:18

За-240

240, повернулись.

Тепер я ставлю на голосування проект Постанови (за номером  6529) про звільнення Попова О.П. з посади Міністра з питань житлово-комунального господарства України. Прошу голосувати.

 

10:04:46

За-244

Дякую, рішення прийнято.

Ну напевно можна зрозуміти колег чому з першого заходу не пройшло. Бо ми всі знаємо Олександра Павловича як нашого колегу недавно, який продуктивно працював, знаємо як посадовця-міністра, двічі він обіймав уже цю посаду, і давайте побажаємо Олександру Павловичу плідної роботи на відповідальній посаді у столиці нашої держави. (Оплески)

Розглядається питання про призначення Хіврича міністром з питань житлово-комунального господарства України, (реєстраційний номер 6530). Я надаю слово для доповіді Прем’єр-міністру України Миколі Яновичу Азарову.

Будь ласка, Миколо Яновичу.

 

АЗАРОВ М.Я.

Шановні народні депутати! Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 та частини четвертої статті 114 Конституції України Кабінет Міністрів вносить пропозицію щодо призначення Хіврича Юрія Єгоровича Міністром з питань житлово-комунального господарства України. Прошу підтримати цю пропозицію Кабінету Міністрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Миколо Яновичу.

Претендент на посаду міністра Юрій Єгорович присутній. Будь ласка. Будемо голосувати? Я ставлю на голосування пропозицію: проект Постанови про призначення Хіврича Юрія Єгоровича Міністром з питань житлово-комунального господарства України, реєстраційний номер постанови за номером 6530. Прошу голосувати.

 

10:06:54

За-249

Рішення прийнято.

Давайте привітаємо Юрія Єгоровича з призначенням на високу відповідальну державну посаду і побажаємо успіхів у надзвичайно складній сфері житлово-комунального господарства.

Слухається проект постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань… (Шум у залі)

Може оголосити, може… Заява написана Голові Верховної Ради, тому почекайте поки  появиться  Голова Верховної Ради, я оголошу заяву.

Оголошує головуючий, але пишуть на головуючого, а не на відсутнього Голову Верховної Ради.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми будемо блокувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Блокуйте, блокуйте, але в усякому разі треба писати не під копірку заяви, а потрібно, все-таки писати заяви тоді…

Шановні колеги! Шановні колеги! Я ще раз наголошую, я ще раз наголошую почитайте Регламент, там написано: головуючому пишеться заява. Написана заява Голові Верховної Ради. Ви добре знаєте, що Голова Верховної Ради зараз знаходиться у відрядженні. Тому, будь ласка, дві фракції Тимошенко,  "Блок Тимошенко" і блок „Наша Україна” вимагають оголосити перерву на 30 хвилин з питань, що представляють значний суспільний інтерес.

Оголошується перерва до 10 години 40 хвилин.

 

Після перерви

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, хто від фракцій, які брали перерву, виступає з повідомленням Микола Володимир…

Стець Юрій, будь ласка.

 

10:39:41

СТЕЦЬ Ю.Я.

Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня головуючий! І всім в залі присутнім, так само доброго дня! Я не знаю, наскільки він буде добрим для української журналістики і для медіа-середовища, якщо зараз, говорячи про важливий стан свободи слова, в цій залі немає достатньої  кількості депутатів. Це перше.

А друге – ці депутати в принципі не готові слухати те, що зараз озвучили з цієї високої трибуни про стан свободи слова. Дякую всім своїм колегам за те, що ви дуже уважно відноситесь до тієї проблеми, про яку постійно наголошують депутати і від партій коаліції, і від партій, які входять до опозиції.

Тепер стосовно того питання, про яке мені зараз випала честь говорити. Комітет на своєму засіданні вирішив одноголосним рішенням створити комісію, яка б звучала наступним чином.. назва якої звучала наступним чином: Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування випадків цензури в засобах масової інформації, тиску на свободу слова в Україні та перешкоджанню законній  професійній діяльності журналістів.  Ми знаємо, що в той самий момент моя колега, пані Богословська, вносить альтернативну комісію, яка звучить абсолютно іншим чином: про розслідування роботи регулятивного органу, яким є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення.

Стосовно цих двох комісій. Наскільки мені це є зрозумілим, одна комісія, про яку голосували на комітеті всі члени від всіх фракцій, делеговані  в цей комітет, інша комісія є абсолютно по тематиці, як на мене, незрозумілою, комісія, яка б мала, напевно, вивчити діяння всіх регуляторних органів за весь час незалежності України. Можливо, така комісія теж потрібна. Але ми всі в один голос на комітеті говоримо про те, що потрібна комісія, яка б дослідила стан свободи слова. Оскільки    журналстами телеканалу TVi днями було оголошено про те, що за ними відбувається стеження. Оскільки днями охоронці Президента України побили журналіста телеканалу СТБ, скажіть мені,  будь ласка, яким чином ці випадки  мають відношення до якихось регулятивних органів?

Тому пропозиція від двох фракції звучить дуже просто: давайте знімемо це питання з порядку денного, комітет відкликає на доопрацювання свою зареєстровану постанову про тимчасову слідчу комісію, ми її доопрацьовуємо, вносимо її в зал. І я сподіваюся, що знайдеться добра воля, оскільки, ще раз наголошую, в комітеті представлені всі фракції. І у випадку якщо цього не відбудеться, тоді  фракція  "Наша Україна – Народна самооборона"  відкликає свої кандидатури з тимчасової слідчої комісії, яку запропонувала пані Богословська, оскільки ми вважаємо, що це є не тільки тиск, а вже і розправа над …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте,  будь ласка.

 

СТЕЦЬ Ю.Я. … ми вважаємо, що це є не тільки тиск, а розправа над свободою слова. Фракції демократичні в цьому парламенті, люди які борються за те, щоб свобода слова існувала, принаймні з першого дня незалежності України, в цій розправі брати участі не будуть.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте ми до цього питання повернемося, коли будемо розглядати питання з приводу комісій. Там є  певні  моменти і підходи, і  я думаю ми з вами знайдемо вихід.

Нам треба виконати ще одну місію, перед перервою ми з вами призначили міністром з питань житлово-комунального господарства України Юрія Єгоровича Хіврича. Згідно зі статтею 10 Закону України „Про Кабінет Міністрів України”  особа призначена на посаду члена Кабінету Міністрів складає на пленарному засіданні Верховної Ради України  присягу. Тільки після складення  присяги  міністр стає міністром,  тому я запрошую Юрія Єгоровича для складання  присяги  на трибуну,  будь ласка.

 

ХІВРИЧ Ю.Є.

Я, Хіврич Юрій Єгорович, усвідомлюючи високу     відповідальність  члена Кабінету Міністрів України,  урочисто присягаю на вірність українському народові. Зобов’язуюсь додержуватися Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, обстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Єгорович.

 

ХІВРИЧ Ю.Є. Спасибі велике за довіру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, продовжуємо засідання.

Я оголошую до розгляду проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування законності прийняття рішень Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення щодо проведення конкурсів та встановлення переможців конкурсів на отримання (переоформлення) ліцензій на мовлення з використанням відповідних частот у 2005-2010 роках (реєстраційний номер 6521).

Але, шановні колеги, у розданих матеріалах, на жаль, поки що не має повного складу цієї комісії. Тобто, ви знаєте, що аналогічно не один раз Голова Верховної Ради говорив, що він підписуватиме створення тої чи іншої комісії лише тоді, коли буде персональний склад. На жаль, фракції "Блоку Тимошенко", "Нашої України – Народної  самооборони"  не подали до складу цієї комісії своїх представників, це один момент.

Другий момент. Вчора був у мене після засідання комітету перший заступник голови комітету Андрій Шевченко, він також говорив про те питання, яке сьогодні піднімали фракції, які брали перерву на 30 хвилин. Ми вели мову, і я думаю, що, мабуть, тут треба шукати компроміс. Щоб ми з вами знову не створювали дві комісії з одного і того самого питання, а на жаль, у нас практика колись була така, і ви знаєте, чим закінчилась робота цих двох комісій з приводу одного міністра. Щоб не було так, що ми зараз створюємо одну комісію, бо 150 голосів є, через пів години ми створюємо другу комісії, бо також 150 голосів є, а в результаті питання, про яке ми всі криком нібито кричимо і говоримо, що треба розібратися, і дійсно створити Тимчасову слідчу комісію, так і залишиться питанням разбірок між двома комісіями: хто головніший і кого слухати.

Тому, будь ласка, я просив би керівників фракцій і профільного комітету пристати на таку пропозицію. Я пропоную зараз відкласти на годину - на дві розгляд цього питання. Коли будете готові до узгодженого проекту, я просив би, що дійсно проект Богословської можна розширити, повноваження комісії, тобто, хочете досліджувати ширше ніж ліцензії – нема питань, давайте розширимо обов’язки або повноваження цієї комісії. Сформуємо від усіх фракцій, відповідно до квоти, необхідну кількість членів комісії і приймемо узгоджений варіант однієї комісії, яка, будемо сподіватися, дасть позитивний результат. Якщо ми зараз дві комісії створимо і другої, і ні першої ми не створимо, бо нема як. Тому я прошу, як тільки будете готові: через годину – через годину, на 14-ту годину – на 14-ту, на 16-ту – на 16-ту. Коли буде готовий склад і повноваження комісії, ми з вами його розглянемо.

Я даю доручення профільному комітету і авторам законопроекту. Поки що автор законопроекту є один – Інна Германівна Богословська, поки що. Поки що  він не існує в сесійній залі. Є, але його немає.

Будь ласка, давайте обміняємось по хвилині з цього питання і підемо далі. Єфремов, будь ласка.

 

10:48:22

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, мы не против пойти на данный компромисс, но я хотел бы, чтобы все-таки в зале мы понимали что происходит. Есть одна комиссия, которая официально зарегистрирована, которая прошла полностью процедуру, согласно нашего регламента. И нет основания, Адам Иванович, у вас сейчас не ставить вопрос по голосованию по этой комиссии. Есть второе желание создать комиссию, мы ее тоже понимаем это желание. Но вы подготовьте документы так как это положено по регламенту и проголосуйте за эту комиссию, это ваше право, нет никаких проблем в этом вопросе.

При этом мне хотелось бы, чтобы наши коллеги не подтасовывали факты, потому что говорят, что мы подали какие-то кандидатуры, мы подали кандидатуры в комиссию ту, о которой говорит коллега Шевченко, под совершенно другим названием. Там одна кандидатура была. Взяли передернули этот список, вытянули и вставили кандидатуру в данную комиссию, что совершенно не соответствует действительности. Я не хотел бы, чтобы наши коллеги в дальнейшем поступали аналогичным способом, Адам Иванович. Мы готовы какое-то время пойти ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

10:49:33

ЄФРЕМОВ О.С. … и подождать, но при этом хотели бы подчеркнуть, что та комиссия, которая возглавляет Богословская, она прошла все процедуры и утверждена согласно Регламента на Регламентном комитете. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, запишіться від інших фракцій по хвилині, крім Партії регіонів. Так, Андрій Шевченко. Сасу, так? Будь ласка, Сасу мікрофон.

 

10:50:07

САС С.В.

Дякую. Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Адам Іванович, я хотів, щоб ви послухали. Я категорично не погоджуюсь з думкою, яка була висловлена Олександром Сергійовичем Єфремовим в даній ситуації, тому що є підстави вважати, що проходження комісій через комітет, при проходженні не дотримано Регламенту. Мова йде про що, що відповідно до 85 статті Регламенту ініціатор звертається до депутатських фракцій, які направляють кандидатури в п’ятиденний термін. Таке звернення направлене 14 червня, а 15 червня вже зареєстрована Постанова про створення слідчої комісії. Тобто порушено п’ятиденний термін, який надається фракції для надання кандидатур. В даному випадку відбувся безпрецедентний випадок, коли голова комітету нашого, підміняючи фракції ініціатора, звернувся до фракції про те, щоб направили кандидатури. Я стверджую, що на сьогоднішній день немає пропозицій від депутатський фракцій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

10:51:18

САС С.В. Да, ви забрали трошки часу. І наступне, я стверджую, що Інеса Германівна не може бути сьогодні відповідно до Регламенту керівником цієї комісії, тому що вона може бути, безумовно, суб’єктом ініціювання створення комісії, але не може бути членом комісії і головою. Чому? Тому що кандидатури до складу слідчих комісій надсилають в фракцію. Вона не є сьогодні членом фракції. А групи пока позафракційних народних депутатів відповідно Регламенту ще не створено, до неї не входить 15 народних депутатів, як передбачено Регламентом, і тому вона не є суб’єктом висунення кандидатур до складу слідчої комісії. Я просив би це врахувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мойсик Володимир.

 

10:52:03

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!” Передайте слово, будь ласка, Зваричу Роману.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич, мікрофон.

 

10:52:11

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адаме Івановичу, насамперед тільки я буду тезисно говорити. Ми підтримуємо пропозицію про те, щоб була створена комісія на вза… на взагалі консенсусній основі, тобто склад цієї комісії має бути консесусно визначений. І, звичайно, що повноваження цієї комісії не можуть бути на стільки вузькими, як це пропонується в цій постанові. Потрібно значно ширше ставити питання, так як і ви, до речі, і озвучували.

Тепер саме найголовніше: дві позиції, я підтверджую, що наша фракція відкликає поданих народних депутатів, пропозиція щодо включення їх до складу цієї комісії. Наша фракція не буде в такому, в такій комісії працювати, якщо вона буде займатися виключно такими питаннями, які визначені в проекті постанови. І по-друге, Адаме Івановичу, я би просив, щоб ви все ж таки провели певне розслідування. Яким чином ця постанова була зареєстрована мені взагалі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

10:53:13

ЗВАРИЧ Р.М. Мені важко зрозуміти, оскільки Регламент передбачає, дійсно, п’ятиденний термін для подання пропозицій. Ми отримали, наша фракція, лист, що ми подавали пропозиції 14 числа, а вже сьогодні голосується комісія без складу. Тобто яким чином взагалі ця постанова була зареєстрована, мені важко  зрозуміти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Симоненко.

 

10:53:38

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов. Фракция Компартии проголосует за принятие этой, этого постановления. Мы исходим из следующего, надо сегодня, во-первых, положить конец спекуляциям в обществе вокруг канала 5-го, потому что преднамеренно, совершив преступление, не выполнив законные требования в части выделения радиочастотного ресурса, были выданы соответствующие документы, которые являются подлогом и преступным деянием. Поэтому откладывать это нельзя, потому что преднамеренно отдельные средства информации, спекулируя в обществе, нагнетают противоречия и ту обстановку, которая не создает мир и спокойствие, согласие.

Во-вторых, надо положить конец тому и глубоко разобраться, уже утвердив новый состав Национального совета по телевидению и радиовещанию со всем тем, что натворили в радиочастотном ресурсе помаранчевая команда за 5 лет безумия у нас в стране. И надо разобраться, кому и как они выдавали этот радиочастотный ресурс. Они нанесли колоссальный урон безопасности страны. Поэтому я предлагаю, фракция Компартии проголосует, …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

10:54:47

СИМОНЕНКО П.М. Я предлагаю немедленно принять это решение и приступить к проверке конкретного факта. Чтобы после этого Генеральная прокуратура привлекла к ответственности уголовной ответственных за подобное преступление людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, будь ласка, по одній хвилині від комітету і від автора. Будь ласка, Шевченко. І Інна Германівна.

 

10:55:13

ШЕВЧЕНКО А.В.

Колеги, у мене …… що ми просто зараз настільки швидко кудись побігли, що не можемо до кінця розібратися, в якому напрямку біжимо. Я пропоную заспокоїтися і подивитися на цю ситуацію спокійно. Тут зараз немає політичних протиріч. Поки що. У нас є дві постанови. Жодна з них не є юридично досконалою. По одній постанові, це два проекти постанови. Я просто поінформую, що за рішенням комітету зареєстрована постанова номер 6540 про утворення ТСК. За неї, за її утворення, голосували всі члени нашого комітету одноголосно. Тобто ми говоримо про два проекти постанови, які на цей момент зареєстровані і мають реєстраційні номери. Жоден з двох проектів не є юридично досконалим. Проблеми озвучені зараз з обох боків.

Я також нагадаю лідеру фракції Партії регіонів, що від фракції Партії регіонів було формальне подання на члена, на члена вашої фракції Олену Бондаренко про включення до ТСК, яка б розслідувала цензуру і інші утиски свободи слова. Це подання є в секретаріаті нашого комітету.

Моя пропозиція. Я думаю, що цілком треба підтримати і ту позицію, яка озвучувалась Юрієм Стецем, і головуючим на цьому засіданні. Потрібно виходити на цілісний, єдиний проект постанови. І я пропоную озвучити ту пропозицію, яка проголосована на нашому комітеті одноголосно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Інна Германівна.

 

10:56:26

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Шановні колеги! Я є нефракційним депутатом. Після того, як в Україні склалася ситуація, коли знову опозиція обвинувачує владу в утиску свободи слова і в порушенні закону, а влада обвинувачує колишню владу у порушеннях закону, я вважала за необхідне терміново проголосувати у Верховній Раді створення ТСК. І я як юрист і людина позафракційна вам гарантую абсолютну об’єктивність у цьому питанні.

Я хочу вам нагадати, всім тим, хто зараз піднімає галас, в тому, що колись комісія по газу сказала правду українському народу, і ця правда повністю підтверджена сьогоднішніми подіями. У той же час ви тоді не дали народові і парламенту прийняти рішення, яке би запобігало порушенню законодавства в сфері газопостачання.

Я вам гарантую сьогодні, що якщо парламент не отримає представлення від НУ-НСу і БЮТу, згідно з Регламентом ця комісія…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

10:57:39

БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Ця комісія може бути створена, і вона буде працювати. І я відповідаю за те, що вона буде об’єктивною і надасть і суспільству, і міжнародній спільноті абсолютно достовірні дані про те, як видавалися ліцензії останні п’ять років. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, будьте уважні. Практично ми з вами знаходимо шляхи розв’язання цього питання. Єдине, що так у порядку репліки на ті справедливі зауваження і Саса Сергія, і Зварича Романа я можу сказати лише одне, що наступна постанова за номером 6540 зареєстрована точно з такими ж порушенням.

Тобто, будь ласка, давайте, я, дійсно, звертаю, щоб не допускати подібних речей. Але, мабуть, за виключенням одиниць усі ТСК приблизно так і формуються. Автор законопроекту  виступає з ініціативою, реєструю постанову, а потім шукає до цієї постанови членів комісії. Тобто тут питання знято. Не бачу я проблем.

Я просив би, ще раз прошу і автора законопроекту  за номером 6521 Інну Германівну, і автора постанови від комітету, будемо вважати, що представляє перший заступник Андрій Шевченко (6540). Зійдіться зараз, зведіть цих дві постанови, бо, мабуть, дійсно варто у постанові 6521 розширити повноваження комісії, не залишитись лише на каналах, двох каналах і на частотах, а розширити, так як хочуть. Дайте необхідний склад і ми тоді, як тільки ви будете готові, проголосуємо цю постанову. Поки що, шановні колеги, на певний період переноситься розгляд цього питання.

Розглядається питання: проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (нова редакція) у нас є два… (Шум у залі)

Шановні колеги! У нас немає складу комісії, давайте ми знайдемо порозуміння і все буде нормально.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (нова редакція). (Реєстраційний номер 6495 і 6495-1).

Є  у нас альтернативні законопроекти, тому два будемо розглядати. Будь ласка, я запрошую до слова Міністра фінансів Ярошенка Федора Олексійовича, прошу.  Будь ласка 20 хвилин, прошу.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Шановні присутні! Я  представляю вам сьогодні проект змін до Бюджетного кодексу України. Проект підготовлено відповідно до положень програми економічних реформ України на 2010-2014 роки і спрямовано на забезпечення досягнення цілей і завдань визначених нею. Це створення систем управління державними  фінансами, спрямоване на забезпечення стійкого економічного зростання і гарантованого виконання державою своїх соціальних зобов’язань за рахунок: оптимізації управління державними фінансами, зниження рівнів дефіциту і темпів зростання державного боргу, підвищення ефективності і гнучкості фіскальних видатків.

Комплексні зміни до Бюджетного кодексу України створять правову основу для забезпечення розвитку національних цінностей та проведення реформи в бюджетній та інших сферах відповідно до Програми економічних реформ на 2010-2014 роки.

Шляхами досягнення такого результату стануть: удосконалення інституційної складової системи управління державними фінансами, посилення взаємозв’язку між економічною, бюджетною, податковою і кредитно-грошовою політики, встановлення прозорих і некорупційних процесів управління бюджетними ресурсами, підвищення відповідальності учасників бюджетного процесу, спрощення і оптимізація бюджетних процедур, закріплення нових бюджетних правил.

Концептуальною основою для підготовки проекту стали, крім програми економічних реформ, Основні напрямки бюджетної політики на 2011 рік, схвалений Верховною Радою України на початку поточного місяця та Послання Президента України Віктора Федоровича Януковича до українського народу.

Хочу наголосити, що підготовлений проект є реальним результатом спільних зусиль народних депутатів України, Адміністрації Президента України, органів місцевого самоврядування, центральних органів виконавчої влади та громадських організацій. У процесі роботи над проектом, Міністерство фінансів отримало і врахувало більше 200 пропозицій. Тому сьогодні я представляю вам результат спільних зусиль різних гілок влади та різних політичних сил, спрямованих на досягнення загальної мети, якісне підвищення ефективності національної бюджетної системи на благо народу України.

Представлений вашій увазі проект містить зміни бюджетного законодавства за такими напрямками: це запровадження середньострокового бюджетного планування та розвиток   програмно-цільового методу бюджетування, модернізація системи бухгалтерського обліку, удосконалення системи управління державним боргом, впровадження єдиної європейської моделі державного внутрішнього фінансового контролю та  підвищення бюджетної дисципліни і забезпечення фінансової достатності місцевих бюджетів.

У бюджетній системі України на практиці буде запроваджено дотримання принципів системності і послідовності у плануванні та виконанні бюджетів усіх рівнів. Якщо існуюча зараз нормативна база дозволяє здійснювати планування державних фінансів лише на один рік, то запропоновані зміни передбачають визначення основних показників державного і зведеного бюджетів на наступні бюджетні три періоди. Запроваджуються правові механізми для планування і виконання  довгострокових бюджетних програм, які матимуть стратегічний ефект. В повному обсязі впроваджується в практику бюджетного процесу програмно-цільовий метод. Дається визначення програмно-цільового методу на законодавчому рівні, розкривається сутність і зміст його складових. Вдосконалюється методологічна основа застосування програмно-цільового методу, запроваджується середньострокове планування діяльності головних розпорядників бюджетних коштів. Таким чином, запропоновані зміни дозволять забезпечити практичне впровадження середньострокового бюджетного планування, що значно підвищить ефективність бюджетних видатків.

За напрямком утворення умов для модернізації системи бухгалтерського обліку і звітності у державному секторі пропонується: уніфікувати правила та порядок ведення бухгалтерського обліку та складання звітності в системі управління державними фінансами, застосувати єдині підходи до діяльності бухгалтерської служби як окремого підрозділу в бюджетних установах, визначити у складі звітностей про виконання бюджетів фінансову та бюджетну звітність, передбачити подання Президенту України державним казначейством звітності про виконання бюджетів, розширити склад звітності про виконання Закону про державний бюджет України.

Ефективність державного управління обумовлюється достовірністю даних про результати вже виконаних заходів. Тому уніфікація правил обліку у державному секторі, підвищення прозорості використання бюджетних коштів та публічності державних фінансів забезпечить цільове спрямування  бюджетних видатків.

Проектом передбачається ряд ключових заходів у галузі системи управління державним  боргом, що дозволить забезпечити оптимальні параметри державних запозичень і гнучку боргову політику, яка буде оптимально відповідати кон’юнктурі фінансових ринків.

У напрямку удосконалення системи управління державним боргом пропонується: визначити повноваження Кабінету Міністрів щодо встановлення умов державних запозичень та Міністерства фінансів України  стосовно взяття за дорученням уряду зобов’язань від імені України щодо таких запозичень; встановити механізм заміщення параметрів державних запозичень та погашення державного боргу; спростити процедуру набрання  чинності кредитними договорами для інвестиційних програм, а саме шляхом визначення   в Законі про державний бюджет; передбачити здійснення правочинів з державним боргом, включаючи обмін, випуск та продаж державних боргових зобов’язань; передбачити здійснення  на конкурсних засадах  розміщення  коштів єдиного казначейського рахунку та коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитах та  шляхом укладення  договорів тимчасової куплі державних цінних паперів  та встановити основні вимоги для проведення таких  операцій; заборонити здійснення бюджетним установам запозичень та надання  позичок фізичним і юридичним особам.

Крім того, суттєво удосконалюється система управління місцевими запозиченнями за місцевим боргом, розширюються відповідні права органів місцевої влади та місцевого самоврядування. Зокрема пропонується: регламентувати основні правила здійснення місцевих запозичень і надання місцевих гарантій; розширити коло місцевих бюджетів, які можуть здійснювати зовнішні запозичення; визначити граничний  обсяг місцевого боргу, включаючи місцеві гарантії; встановити напрямки використання коштів, залучених шляхом здійснення місцевих запозичень. Ці новації  дозволять на практиці підвищити незалежність місцевого самоврядування, підкріпивши його конкурентними фінансовими інструментами.

Взагалі на зміцнення фінансового підґрунтя діяльності органів місцевого самоврядування спрямована значна частина новацій, закладених у представленому вам проекті. Відповідні зміни до Бюджетного кодексу покликані стати однією з основ для проведення реформи місцевого самоврядування. Для цього пропонується: поступове збільшення питомої ваги міжбюджетних трансфертів у видатках загального фонду державного бюджету; посилення стимулюючої складової частини міжбюджетного  регулювання.

У бюджетних відносинах, у міжбюджетних відносинах ми пропонуємо, зокрема: підвищення фінансової спроможності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування шляхом закріплення за ними додаткових дохідних джерел; збільшення інвестиційної складової частини місцевих бюджетів, зокрема, шляхом збільшення кількості джерел надходжень до бюджету розвитку; удосконалення системи надання і використання субвенцій на реалізацію цільових інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку; удосконалення механізму розрахунку видатків, що врахуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів; систематизація видаткових повноважень місцевих бюджетів; розроблення програми розвитку регіонів на середньострокову перспективу на основі науково обґрунтованих пріоритетів регіонального розвитку та з урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування.

Передбачаються значні зміни складових формули, за якою визначається обсяг міжбюджетних трансфертів. Розширюється перелік доходів місцевих бюджетів, що додатково збільшить їх фінансовий ресурс на 17,3 мільярди гривень. Визначаються додаткові джерела доходів, які не враховуються при визначенні розміру міжбюджетних трансфертів. Збільшення ресурсів  місцевих бюджетів складе на 4,8 мільярда гривень. Визначаться додаткові видатки, які будуть враховуватись при обрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів і додатково до регіонів буде спрямовано більше, ніж 1 мільярд гривень. Таким чином загальне збільшення ресурсу місцевих  бюджетів складе більше 23  мільярдів, а у подальшому цей показник постійно буде зростати.

Проектом  закону пропонується, зокрема, передбачити з   державного бюджету  до місцевих бюджетів  плату за ліцензії та  сертифікати, плату  за державну реєстрацію, 50 відсотків збору  за  спеціальне використання лісових ресурсів державного  значення, 50 відсотків збору за спеціальне водокористування, 50 відсотків платежів за користування надрами загальнодержавного значення, плату за надані в оренду ставки, що  знаходяться у басейнах річок   загальнодержавного значення, плату за використання інших  природних ресурсів. Здійснюється перерозподіл на користь місцевих бюджетів частини податку на прибуток, що передбачається відповідними нормами проекту Податкового кодексу, поданого урядом на розгляд  Верховної Ради.

Одночасно з перерозподілом доходів, які враховуються при визначенні  міжбюджетних трансфертів, виключається   плата за землю, надходження від адміністративних штрафів,  надходження від єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва до бюджету розвитку, плата  за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності і надходження від фіксованого  податку на доходи фізичних осіб  від підприємницької діяльності.

До переліку видатків, що враховуються при визначенні  міжбюджетних трансфертів, включаються: фінансування  центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центрів професійної реабілітації інвалідів, фінансування центрів соціально-психологічної реабілітації дітей, соціальних гуртожитків, утримання позашкільної  освіти.

Вдвічі, з 20 до 50 відсотків,  збільшуються відрахування  до спеціального фонду бюджетів міст, сіл і селищ  збору за забруднення навколишнього природного середовища та   грошових стягнень за шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу. Передбачено зарахування до фонду розвитку місцевих бюджетів 5 відсотків податку на прибуток та надходження єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва, при цьому податок на прибуток буде розподіляться таким чином: 2 відсотка до бюджету Автономної Республіки Крим, обласним, міським, міст Києва і Севастополя бюджетам і до 3 відсотків бюджетам республіканського Автономної Республіки Крим обласного значення та районним бюджетам, з них 30 відсотків до бюджетів сіл, селищ та міст районного значення. Встановлення фактичного розміру відрахувань в межах передбачених ставок буде самостійно визначатись відповідними місцевими радами. Таким чином в регіони передається потужний інструмент формування місцевої політики розвитку та залучення інвестицій.

Побудова сучасної бюджетної системи неможлива без якісної зміни системи бюджетного контролю. З цією метою пропонується удосконалити систему підрозділів, яка здійснює внутрішній контроль і внутрішній аудит, зробивши акцент на попередження порушень бюджетного законодавства. Для цього по всіх бюджетних установах будуть створені підрозділи внутрішнього контролю та аудиту. Одночасно буде удосконалення системи відповідальності за порушення бюджетного законодавства, уточнені види бюджетних порушень та конкретизована відповідальність за них. Буде визначено 40 видів порушень бюджетного законодавства і 7 видів відповідальності за їх вчинення. Це дозволить забезпечити дотримання балансу між запровадженням гнучких механізмів управління бюджетною сферою та необхідністю забезпечити виключно цільове використання бюджетних коштів, якісне покращення ефективності бюджетних видатків.

Проект, який мною був вам представлений, є необхідною передумовою початку проведення бюджетної реформи та однією з основ всієї програми  економічних реформ. Він є комплексним, збалансованим документом, результатом спільної роботи усіх конструктивно налаштованих політичних сил, органів місцевого самоврядування та центральних органів виконавчої влади. Цей проект дозволяє перейти від розмов про бюджетну реформу до проведення бюджетної реформи.

Я прошу народних депутатів підтримати представлений проект. Враховуючи необхідність прийняття проекту закону до кінця цієї сесії, що пов`язано з підготовкою Державного бюджету на 2011 рік та беручи до уваги, що законопроект визначений як невідкладний, прошу підтримати пропозицію уряду щодо скорочення терміну подання пропозицій народними депутатами до 7 днів та схвалити проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України  в цілому на поточній сесії Верховної Ради України. Дякую за увагу.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федір Олексійович.  Зверніть увагу, в цілому не сьогодні, а на поточній сесій, так що… міністр правильно сказав. Прошу записатися на запитання. Так, будь ласка, Ткач. Підготуватися Александровській.

 

11:17:58

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, депутатська група „За Україна!”. Пане міністре, я тут! ось тут. Два коротких запитання.

Звичайно є  якась частина й позитиву у цьому Бюджетному кодексі, але коли ми говоримо, що сьогодні плата за землю є однією з базою місцевого самоврядування, на превеликий жаль, незавершення земельної реформи привело до того, що  сьогодні немає закінченої грошової оцінки землі, не проведено розмежування земель державної і комунальної власності, не встановлені межі населених пунктів, і тому сьогодні у місцеві бюджети не буде поступати значна частина доходів.

І друге питання. На жаль, формульний підхід він є і позитивний, але він не враховує, коли  йдеться розрахунок на кількість населення, умовно, є два однакові райони, по 40 тисяч, але в одному районі  50-60 населених пунктів, а в іншому районі – 30 населених пунктів. Цей коефіцієнт, який йде потім, урегульовується мережа, все одно він до кінця не врегульовує. І в тому районі, де є 60 шкіл, в тому, де є 30…

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Я щиро дякую за запитання.

Шановні народні депутати, я хочу вам наголосити, що внесення змін, яке ми робимо до податкового... до Бюджетного кодексу – це системні зміни, які дадуть змогу абсолютно чітко формувати доходи місцевих бюджетів. Тому те питання, яке задаєте, воно, дійсно, актуальне і важливе. І ми його будемо з вами ще розглядати, я думаю, сьогодні на уже вечірньому засіданні, коли будемо розглядати проект Податкового кодексу. Тому стосовно, так сказати, податкових питань, ми не включаємо норми до Бюджетного кодексу. Це тут виключно йде бюджетна політика, яка гармонізується разом із Податковим кодексом. Тому вдосконалення справляння і адміністрування податку на землю ми будемо постійно займатися цим напрямком.

На друге питання, яке ви задали, стосовно формульного підходу. Дійсно, формула вона не задовольняє потреби абсолютно всіх регіонів без винятку і завжди виникають проблеми. Тобто з прийняттям змін, які ми робимо в запропонованому вам проекті податково… Бюджетного кодексу, ми більш ефективно будемо формулювати свою позицію стосовно формул і будуть вводитися відповідні коректори, які дозволять збалансувати і невілювати ті проблеми, які виникають при формуванні місцевих бюджетів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська Алла, будь ласка. За нею – Гордій…

 

11:20:50

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Федор Алексеевич, скажите, пожалуйста, вот если все-таки принцип формирования бюджетов является формульный принцип, да. Мы говорим о программах и так далее. Но все равно на местах будут оставляться, не важно то ли свои средства, то ли сверху добавляться, то ли трансферты, то ли субвенции, но все-таки формульный подход. То есть получается, что в общем-то принцип не изменен. Да, мы делаем изменения в Бюджетном кодексе, больше средств первоначально остается на местном уровне, но все равно остается в общем такое количество, которое определяется формулами. Так в чем же все-таки новшество этого Бюджетного кодекса, с точки зрения обеспечения финансирования тех… той среды обитания человека, которое гарантировано Конституцией: здравоохранения, образования, транспорта и так далее? Вот что нового в принципе в этом кодексе?

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Значит, что нового. Я вам дякую, дуже цікаве питання.

Я вам розповідав, що у цьому проекті змін до Податкового кодексу якраз враховано, що вперше надано органам місцевого самоврядування зараховувати до бюджетів відповідних рівнів 50 відсотків грошей, які будуть надходити понад мережу бюджетних призначень, які визначені законом. Тобто 50 відсотків від податку на прибуток і акцизного збору будуть зараховуватися, сверхпланові надходження, і сесії місцевих рад, вони будуть використовувати їх за власними розрахунками і спрямовувати на цілі, які вони це визначають. Це перше.

Друге. Новація щодо місцевого самоврядування. Ми робимо такі зміни, які дадуть можливість, що формула, вона розраховує там зовсім не ті речі, про які ви кажете. Формула, вона не регулює, припустимо, проблеми розвитку регіонів. І є такий бюджет розвитку, який абсолютно сьогодні пустий, і капітальні видатки, вони не розраховуються за формулою. Змінами до Бюджетного кодексу якраз це питання і врегульовується, що органам місцевого самоврядування будуть надані, я вам сказав, що 5 відсотків податку на прибуток, який буде розподілятися виключно на бюджет розвитку. І органи місцевого самоврядування, тоді, коли, як ми їм раніше, і сьогодні ми їм установлюємо, там, субвенції на соціально-економічний розвиток, то у бюджеті 2011 року уже ми не будемо розподіляти субвенції на соціально-економічний розвиток, тому що вони будуть формуватися знизу, знизу для... Це ми передаємо ресурс, я вам розповідав, 23 мільярди. Це додатковий ресурс, який сьогодні, припустимо, мають місцеві бюджети, і виключно тільки з прийняттям змін місцеві бюджети  отримують додатково 23 мільярди...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. В місцеві бюджети.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Гордієнко. Підготуватись Кармазіну.

 

11:24:10

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Шановний Федір Олексійовичу! Звичайно, що б ми не говорили про зміни до Бюджетного кодексу, є плюси і мінуси. І, звичайно, ніхто не буде задоволений ніколи в ідеалі. Сьогодні найбільша проблема цього Бюджетного кодексу і розвитку економіки в першу чергу, що у багатьох, у багатьох регіонах і особливо в аграрних відсутня саме податкова база і нема чим наповнювати бюджети.

Я хотів би вашу увагу саме привернути до наступного. До того, що надзвичайно таки актуальне питання меж населених саме пунктів і розмежування земель, що буде створювати податкову базу. Це просто катастрофа! Ми ініціюємо проведення наради на рівні віце, саме, прем’єра України, саме Тихонова, щоб це вивчить. І щоб Кабінет Міністрів до цього, і Міністерство фінансів доклало саме зусиль, щоб його саме вирішити. Бо місцевим бюджетам це не під силу. І чи обговорювався він із регіонами, цей проект?

 

ЯРОШЕНКО Ф.О.  Дякую. З регіонами обговорювалось. Потому що зміни, які ми вам запропонували сьогодні, ми цей проект Бюджетного кодексу направили в регіони. І абсолютно до кожного регіону. І ми попросили пропозиції від кожного регіону. Вони всі були оброблені, розглянуті. Частково ми їх врахували. Частково і ще будемо враховувати, доопрацьовувати. Я думаю, що коли ми з вами будемо ще працювати в другому читанні, розглядати цей законопроект, ми ще внесемо гарні зміни, які дозволять вирішити ці питання, які ви задаєте. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Кармазін.

 

11:26:03

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна самооборона”. Шановний Федір Олексійович! Я давно вас знаю. Але я не розумію, чому і хто взяв на себе сміливість виявити таку неповагу до Конституції України, до Верховної Ради України. Бо в цьому проекті роль Верховної Ради України зменшується, як шагренева шкіра. Ви депутата перетворюєте в ніщо, голову бюджетного комітету просто викреслюєте, він у вас там навіть не має права зараз доповідати буде законопроект. Подивіться це все передбачається в цьому законопроекті. Я дивуюся, що таке можливо стало, я не говорю вже про інше, в цьому документі 307 сторінок. Ви знаєте, Федір Олексійович, я читаю кожну сторінку, я вам кажу: це ганебний для нашої держави зараз документ, він не готовий, тут є речі серйозні є, але є неготові. Ви  підміняєте рішення судів, ви кажете, можна забрати кошти у місцевих бюджетів, можна забрати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я закінчу питання. Тому, шановний Федір Олексійович, не то що зменшувати термін для прочитання цього і внесення поправок треба, не тільки, його треба  пропустити зараз через інші комітети, його треба пропустити через Комітет з правової політики, подивитись на відповідність Конституції, самоврядування місцевому, бо тут є серйозні наступи на права місцевого самоврядування. Я не думаю, що з цим треба спішити. Я стверджую як автор Конституції один із тих, хто тут присутній, що він суттєво обмежує права місцевого самоврядування – раз, права депутатів – два, і права Верховної Ради  в цілому – три. Що ви на це скажете, прошу вас.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую за запитання. Дійсно, проект, який ми сьогодні розглядаємо він не є ідеальною версією, яку сьогодні ми вам пропонуємо. Він дійсно напрацьований, але його можна вдосконалювати до безмежності, тобто це дуже велика процедура.

Стосовно питань, які ви задали по суті, я хочу сказати, що по Конституції, да. Ми розглядаємо і  вносимо зміни до Закону про Бюджетний кодекс. І задача наша сьогодні всіх: як можливо чітко  визначити процедури бюджетного процесу. Ви знаєте, коли ми розглядаємо Закон про Державний бюджет, то у нас текстових статей більше сотні, і вони надзвичайно обтяжливі, незрозумілі. Тому метою було, змін до Бюджетного кодексу, внесення змін, щодо прозорості процедури встановлення чітких правил бюджетного процесу. Для того, щоб всі суб’єкти, всі учасники бюджетного процесу розуміли, як воно буде робитися надалі. Не регулюватися окремими статтями Закону про бюджет і тоді виникає, що бюджет прийняли, рік вже закінчується, а дещо порядки не зроблені, норми не опрацьовані, гроші не доходять до бюджетів місцевих рівнів і все залишається тільки гаслами.

Запропоновані зміни навпаки, ми посилюємо роль місцевих бюджетів, коли ви почитаєте, дійсно можливо ви ще не дійшли, тому що він дуже великий по обсягу. Але повноваження і роль значно посилюються місцевих бюджетів, стосовно підвищується роль і центрального, розказую, депутатів також, Тому що ви депутати і вам дано право сьогодні займатися законотворчістю, і як  міністр фінансів, ставлю питання, що менше випускати інструкцій Міністерство фінансів і регулювати окремі норми інструкціями, а нам бажано регулювати всі процеси законами. Тому ми вносимо зміну до закону, ніякий вже чиновник не буде робити якихось інструкцій, а регулюватися буде виключно нормами закону…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Дякую, Федір Олексійович. Сідайте, будь ласка.

Розглядаємо альтернативний законопроект за номером 6495-1. Кажуть, що Ляшко хворий, але тут є співавтори. Будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович. Будь ласка, 15 хвилин.

 

11:30:54

СОБОЛЄВ С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні слухачі, я хотів би, щоб наше обговорення пройшло не як окреме обговорення двох проектів законів, а як обговорення в порівнянні того, що підготував уряд і що підготовлено як альтернативний законопроект, який був зареєстрований. Але, на жаль, своєчасно так і не розданий народним депутатам України, хоча він пройшов відповідну експертизу бюджетного комітету.

Перше. Якщо взяти структуру цих двох законопроектів, то вони один до одного відповідають тому проекту закону, який ми проголосували в цій сесійній залі, який набрав 226 голосів і був переданий на підпис попередньому Президенту, але був заветований попереднім Президентом. Це  вето не було подолане саме тому, дуже легко порівнювати ці два документи, які фактично йдуть по тій же структурі, по тій же схемі і пропонують, фактично розгляд аналогічних питань. Єдине, що коли ми повертаємось до суті питань, то різниця суттєва. З чого я хотів би почати?

Перш за все, якщо в  попередньому Бюджетному кодексі, який ми вже внесли тепер вже як новий, альтернативний, чітко зафіксовано 12 тисяч додаткових суб’єктів, на яких розписуються згідно з формульним підходом фактично всі доходи і видатки. А це означає, що всі існуючі місцеві ради: сільські, селищні, міські, - які існують згідно з  законодавством України мають свої власні доходи, то фактично в цьому законопроекті, який подає  уряд, залишається лише 700 суб’єктів, тобто стара схема. До чого це приводить? Фактично до того, що вихолощується ключовий принцип, коли бюджет міста, села, селища як ключовий бюджет, закріплений в Конституції України,  формується знову районами або, відповідно, областями, або, ще гірше – Києвом. І саме тому фактично 12 тисяч суб’єктів випадають з цього процесу.

Друге, що є не менш важливе. Фактично трансферти, які надаються з державного бюджету місцевим  бюджетам, перекреслюють всі новації, які були безпосередньо в попередньому проголосованому нами проекті Бюджетного кодексу і який ми безпосередньо включили в наш проект. До чого це приводить? Фактично в статтях 98, 102 і 103, які безпосередньо регулюють питання надання дотації вирівнювання субвенцій та дотованих  дотацій до сільських, селищних і рівень міст, так званого, районного підпорядкування, ці норми взагалі виключені. Тобто ми маємо ситуацію, коли ключові населені пункти, де мешкають практично 100 відсотків населення громадян України, взагалі виключаються з порядку формування закріплених бюджетних поступлень, які повинні бути безпосередньо згідно з законом, що є в нашому проекті відповідно.

Другий, дуже ключовий принцип, це порядок перерахування міжбюджетних трансфертів. Тут ми бачимо, що знову таки звужено виключно тільки до районів, так званих міст обласного підпорядкування і областей, Автономної Республіки Крим, міст Севастополя і Києва і на цьому закінчуються всі новели, які вводяться в цьому Бюджетному кодексі, поданому від уряду.

У нашому проекті ви чітко побачите, що всі ці новели закріплені і ми маємо можливість, згідно з формульним підходом, чітко розуміти, що навіть до прийняття бюджету державного всі місцеві ради, без виключення, мають можливість ухвалювати свої бюджети, маючи чіткі закріплені повноваження, які надаються нашим проектом Бюджетного кодексу.

Наступний ключовий момент. Фактично в проекті нашому Бюджетного кодексу чітко визначені, які податки, які збори фіксуються за бюджетами всіх рівнів. Чим це відрізняється від проекту урядового?

В урядовому проекті на 50 відсотків скорочено збір на спеціальне водокористування, що закріплюється за місцевими бюджетами в порівнянні з нашим проектом, на чверть скорочено норматив відрахувань від загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, які  в нашому законопроекті прямо закріплюються за бюджетами міст, сіл і селищ, що визначає Конституція.

Фактично зі складу доходів бюджету Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, які враховуються  при визначенні обсягів  міжбюджетних трансфертів, виключено 15 відсотків податку з доходів фізичних  осіб, що сплачуються, або перераховуються згідно з відповідним законом.

На 50 відсотків скорочено збір на спеціальне водокористування, яке      є для обласних рад, районних, міст обласного підпорядкування Автономної Республіки Крим. І в складі  надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів ми бачимо, знову таки в порівнянні з нашим проектом Бюджетного кодексу, на 30 відсотків скорочення.

Отже, можна констатувати, що по ключових закріплених позиціях бюджету, які будуть мати села, селища і міста, які не відносяться до міст обласного підпорядкування, наш проект Бюджетного кодексу прямо дає можливість місцевим радам, меріям формувати бюджети без визначення втручання з Києва чи-то з області, чи-то з району.

Наступний, на мій погляд, є дуже важливий момент, який пов’язаний,    Бюджетного кодексу, який поданий урядом з Податковим кодексом, чого ви не знайдете в нашому кодексі. Тут є новела, по якій 5 відсотків загальнодержавного податку з прибутку залишається місцевим радам. Тобто всі заяви про те, що податок на прибуток скорочується з 25 до 5... на 5 відсотків, до 20 відсотків – не відповідає дійсності. 5 відсотків передається на розсуд місцевим радам.

А тепер давайте вдумаємося, до чого це приведе. Ми знаємо практику, коли, так звані, пільги по оподаткуванню місцевому причому, а не загальнодержавному, надавалися місцевим радам, в які нерівні умови ставилися суб’єкти господарювання, коли, наприклад, плата за оренду одними торговельними комплексами здійснювалася, а інші були звільнені відповідними місцевими радами.

Тут уряд пішов ще далі. Він навіть загальнодержавний податок – податок на прибуток 5 відсотків віддає на розгляд місцевої ради. Що можна порадити в цій ситуації бізнесменам? Іти і домовлятися з обласною, районною або відповідно міською владою, і ставити в нерівні умови ваш бізнес по відношенню до бізнесу іншого. Відповідно це простимулювати і на сесіях відповідно обласних, міських, районних рад ви отримаєте преференції для свого бізнесу, ще й з якого податку – вдумайтесь! – з податку на прибуток. Тут не я  не можу зрозуміти позицію ні Мінфіну, ні уряду, ні Президента, який  підписався під цим законопроектом, і чого, ясно, ви не знайдете в нашому законопроекті.

Що натомість пропонує наш законопроект? Прямо – 10 відсотків податку на прибуток, який формується недержавними підприємствами залишати місцевим бюджетам міста, села селища, що дає можливість уникнути корупції в цій схемі, і мати гарантовані поступлення в бюджет. Я вважаю, що ця норма є неприпустима в проекті, який вносить уряд. Причому, ця норма дублюється в проекті податковому. І саме тому я звертав би на неї увагу, коли ми будемо розглядати і Податковий кодекс України.

Наступна норма, яка, на мій погляд і на погляд авторського колективу, дуже суттєва, яка відрізняє наш проект від проекту урядового. Перш за все це те, що стосується державних програм розвитку і можливості залучення додаткових коштів місцевими бюджетами. В нашому проекті є пряма норма, яка надає таку можливість залучення таких коштів бюджетами сіл, селищ і міст. В проекті урядовому ця норма зникає. Вона просто виключена. Саме тому, якщо робити перший підсумок по ключовому питанню, так чи є база для формування бюджетів місцевих, можна чітко дати відповідь: так, ви таку базу знайдете в нашому варіанті, але не знайдете в варіанті урядовому.

Саме тому далі сільські, селищні, міські ради районного підпорядкування фактично будуть іти з протягнутою рукою і просити відповідно в районі, в області або в місті Києві, в Міністерстві фінансів, чергових подачок. До чого це приведе? Можна вже спрогнозувати. Коли нерадиві ради, які, наприклад, утворили більшість, яка не відповідає загальній більшості, будуть фактично не отримувати ті кошти, які повинні вони отримати згідно з усіма законами України. Це приведе до того, що фактично підхід буде суб’єктивним і це є дуже і дуже небезпечно.

Саме тому по цій, першій частині, для нас є суттєвим підтримка саме нашого проекту Бюджетного кодексу, де є закріплення 12 з лишнім тисяч місцевих бюджетів, які дають можливість прямо формувати бюджети міст, сіл, селищ, районів, областей.

Наступна норма, яка, на наш погляд, є дуже і дуже суттєва. І яку піднімав депутат Кармазін в запитанні до попереднього доповідача. А давайте тепер проаналізуємо, а що відбувається з повноваженнями Верховної Ради, бюджетного комітету, голови бюджетного комітету в проекті, який поданий нами, і в проекті, який подає уряд як свій. Фактично повністю перекреслюються можливості контролю за бюджетним процесом з боку Верховної Ради України. На сьогоднішній день голова бюджетного комітету представляє більшість. Чого ви боїтеся? Я не розумію урядову позицію. Якщо ви забираєте у голови бюджетного комітету право окремої доповіді, коли бюджет  розглядається у, так званому, другому читанні; коли ви забираєте право у бюджетного комітету, який представлений на сьогодні всіма фракціями  парламенту, щодо   перерозподілу трансфертів, які   робить Міністерство фінансів тепер   без погодження з бюджетним комітетом. Ми фактично потрапляємо у ситуацію, коли  черговим законопроектом, який вноситься більшістю,  обмежуються повноваження Верховної Ради України, причому вони обмежуються дуже суттєво. Це означає пряме порушення Конституції України, де ці повноваження закріплені.

Наступний дуже  принциповий момент. Верховна Рада взагалі відсторонена  від такого поняття, як внесення безпосередньо бюджету на розгляд  у другому читанні. Такої норми тепер не існує. У  проекті урядовому вона взагалі зникла, і таким чином Верховна Рада буде статистом, яка буде голосувати за  будь-які новели, які буде подавати уряд або    окремо Міністерство фінансів.  Одну з таких новел я назвав: 5 відсотків загальнодержавного податку, який прямо закріплений  у бюджеті, який прямо закріплений у Конституції – це  виключне право держави, передається  ще на   розсуд, а точніше на торги, місцевим бюджетам  для того, щоб далі там плодити хабарництво.  Якщо такі новели  будуть з’являтися у  наступних бюджетах, я уявляю, як буде формуватися бюджет.

Наступна норма, яка є дуже і дуже ключова.  Фактично ми потрапляємо у ситуацію,  коли бюджетний комітет фактично не буде впливати ні на  що. Бюджет затверджений, зрозуміло, що є якісь видатки або збори, або платежі в бюджет, які так чи інакше перевищують або зменшують у порівнянні з тим, що спрогнозувало Міністерство фінансів і Міністерство економіки. Що робили у такій ситуації ми завжди протягом всіх останніх років, і це  зафіксовано прямо у Бюджетному кодексі? Міністерство фінансів  зверталося до бюджетного комітету, і тільки за згоди бюджетного комітету  можна було перекидати відповідно ці статті. Це зафіксовано в нашому проекті, в урядовому проекті це зникло. Більше того, тепер Бюджетний комітет не має можливості впливати взагалі ні на що. Ну, можливо, давайте тоді Бюджетний комітет буде займатися чим завгодно, тільки не бюджетом, бо які ж його функції, внести свій проект не може, внести зміни не має можливості. До чого тоді зводяться народні депутати, які є членами Бюджетного комітету, який на сьогодні є найбільший у нас безпосередньо в парламенті? Саме тому, це друга норма узагальнююча. На наш погляд, якщо ця норма залишиться в проекті бюджету від уряду, фактично після цього взагалі Бюджетний комітет не буде мати можливості впливати на бюджетний процес ні в парламенті, ні на зміни, які можна буде подавати і вносити в ході процедури його розгляду. Я розумію, що урядовцям це дуже вигідно, приймати рішення автоматично, рішення ці затверджувати, не звертатися до парламенту, не звертатися до Бюджетного комітету і, таким чином, це приведе до повної вакханалії і безконтрольності з боку уряду і відповідно Міністерства фінансів.

Наступний ключовий останній момент, на якому я хотів би зупинитися. Фактично проект Бюджетного кодексу, який подала наша група народних депутатів, не є по суті навіть альтернативним. Це тіло Бюджетного кодексу, яке має логіку. Бо тут логіка наступна. Є закріплені повноваження місцевих бюджетів, причому всіх без виключення, є закріплені податки і збори, які закріпляються за всіма бюджетами всіх рівнів і відповідно тоді щось можна вимагати від цих місцевих рад. В проекті урядовому ми бачимо додаткові вимоги, які стоять, але ніякого підкріплення фінансовим ресурсом не існує. Саме тому пропозиція нашої групи є підтримати наш проект бюджету з рисочкою 1. Він дає можливість і відкриває реальну можливість для того, щоб у нас почався другий етап бюджетної реформи, після того як ми збільшили з 27 до 700 суб’єктів, які сьогодні мають можливість і формувати, і …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Дякую.

 

СОБОЛЄВ С.В. Дякую.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, якщо є запитання, запишіться.

Так, прошу, Чорноволенко Олександр.  Дем’янчук, підготуватись.

 

11:46:25

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановний  пане Соболю, а як ви думаєте, з якої причини колишній Президент наклав вето на схожий той законопроект, який ви подали, фактично на той законопроект, який ви зараз подаєте. І з якої причини нинішній Президент голосував двічі за цей законопроект, а потім відмовився  подолати вето? Це теж так було, тобто…

І друге питання. Як ви вважаєте яким методом працював нинішній уряд над оцим Бюджетним кодексом? Мені здається, що він брав  старий Бюджетний  кодекс, який був розроблений урядом Тимошенко, і трошки ножицями   попрацював в одних місцях, доклеїв в інших, тобто порушив структуру, а фактично погіршив і те, що нинішній діючий Бюджетний кодекс, і те, який був внесений урядом Тимошенко, і фактично от той, що зараз у нього є, це є фактично документ, по якому не можна буде планувати  бюджетний процес. Дякую. 

 

СОБОЛЄВ С.В. Я з другого запитання, короткого, почну. І дуже коротка відповідь. Дійсно, якщо ви візьмете два проекти: проект, нами внесений, який, ми не скриваємо, це є той проект, який цей сесійний зал вже проголосував 226 чоловік; проект, підготовлений урядом – ви побачите, структура є один  до одного практично та сама. Єдине, що в структурі урядовому  зникає 12 тисяч район… вибачте, сільських, міських, селищних бюджетів. В урядовому проекті добавляються  додаткові повноваження місцевим радам, а виключаються статті, які дають фінансування місцевих рад закріплене. І так можна далі продовжувати. Є прямі порушення Конституції в урядовому, на якому… на яких я наполягаю, це очевидно, і на що вказує, наприклад, Науково-експертне управління. Тому я вважаю, що у нас сьогодні вихід один – ми маємо схему, по якій ми рухаємося, є єдина схема. Тепер тільки зал повинен визначитися: ми за те, щоб місцеві ради  самостійно формували дохідні частини бюджету, і мали цю можливість робити  всі місцеві ради, існуючі тут.

Чому було вето?    Я переконаний чому. Тому що кожен президент хоче управляти місцевими радами. І далі вони хочуть, щоб в…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка,  завершуйте.

 

СОБОЛЄВ С.В. …12 тисяч голів сільських, селищних, міських рад  і випрошували подачки в Мінфіні, так дуже легко працювати. Я вважаю, що наше завдання депутатів раз і на завжди покласти край тому, коли ці подачки видаються в Мінфіні, чи в інших установах. Повинні бути закріплені повноваження місцевих рад. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дем’янчук, Лук’янов.

 

11:49:08

ДЕМ’ЯНЧУК В.О.

Прошу передати слово Александровській Аллі Олександрівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровській.

 

11:49:12

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Предложенный вами проект закона, является прямой такой компиляцией  того варианта, который уже в этом зале рассматривался. Самое удивительно, что вы вносите его повторно после достаточно жестокой критики, которой он подвергся здесь, в Верховной Раде Украины. Более того, вы опять повторяете те же самые ошибки, которые тогда, фактически, убили хорошую идею, потому что вы идете с нарушением процедур.

Дело в том, что нельзя принимать Бюджетный кодекс без, в отрыве от других изменений в законодательстве Украины, особенно в части налогов. Вы опять этого не делаете. И тогда это была очень жестокая критика, как можно внести, вносить изменения, не внеся изменения в бюджетный процесс сбора налогов? Понимаете, потом вот эта идея 12 тысяч принятия бюджетов, она ж не была поддержана советами маленьких городов, городов районного подчинения, потому что в вашем варианте не учитыва…

 

СОБОЛЄВ С.В. Я зрозумів запитання. З другої частини, я хотів би підкреслити, що наш законопроект мав підтримку 226-ти народних депутатів і в першому, і в другому читанні. І був направлений на підпис Президенту Ющенку і він наклав вето на цей закон, тобто про те, що він не був підтриманий в залі, ну, це не відповідає дійсності.

Друге. Чи був він підтриманий малими, так званими, асоціаціями малих міст і асоціацією сільських селищних рад? У мене є листи за підписом голів асоціацій цих рад, де вони підтримували це і приймали, і ухвалювали це на зборах, де були присутні вісім тисяч уповноважених представників цих місцевих рад.

І по-третє, останнє, я просто переконаний, якщо ви візьмете проект урядовий, він, дійсно, вимагає змін постійних в податкове законодавство.

Наш проект передбачає перерозподіл. І це, я вважаю, повинно бути виключно в Бюджетному кодексі, ніде більше. Бо потім знову шукати в десятках актів посилання на різні норми, де чітко ставки залишаються ті самі, а перерозподіл коштів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

СОБОЛЄВ С.В. Це, власне, і є повноваження Бюджетного кодексу. Бо в урядовому – 5 відсотків передається місцевій раді на відкуп, а у нас – 10 відсотків від податку на прибуток прямо відраховуються місцевій раді, без всяких торгів і фінансових зловживань. Ось у чому різниця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Лук’янов. Мельнику підготуватися.

 

11:51:57

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Уважаемый Премьер-министр теневой экономики, хотелось бы задать вам один вопрос. Вот ваше предыдущее правительство работало абсолютно без бюджета. Управляло государственными финансами в ручном режиме и просто разбазаривало их. Как следствие, вы оставили после себя практически стомиллиардную яму долгов. Государственный долг при вашем правительстве увеличился до более, чем 300 миллиардов гривень. Это только за 2 года работы вашей команды.

А сейчас, когда новая команда буквально за несколько месяцев стабилизировала ситуацию, получила позитивную оценку крупнейших международных финансовых рейтинговых организаций: «Стандарт энд Пурз» , «Фич», другие рейтинговые организации. Это ведь не игры в песочнице, а оценили работу команды…

 

СОБОЛЄВ С.В. Можна відповідати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка.

 

СОБОЛЄВ С.В. Пане Владиславе, ми ж обговорюємо Бюджетний кодекс, а не досягнення уряду Азарова. Якщо про досягнення уряду Азарова, я вам назву три цифри. Вони будуть найкраще оцінені.

За чотири місяці падіння прямих іноземних інвестицій – на 29 відсотків. Читайте звіт Національного банку України. Другий місяць поспіль відбувається падіння промислового виробництва: 1,2 – минулий місяць, 2 відсотки – цей місяць. Хоча вже почали виходити із кризи, і в січні був приріст, невеликий, а приріст,   і попередні чотири місяці постійно йшов приріст.

Тепер стосовно оцінок міжнародних, та я думаю найкраща міжнародна оцінка, якщо ми по суті професійно говоримо, є в іншому. Якщо Бюджетний кодекс регулює чітко так, як це є практично в усіх європейських країнах, принаймні, країнах Європейського Союзу, пряме закріплення податкових відрахувань і інших відрахувань безпосередньо за кожним місцевим бюджетом – це є найкращий принципом  формування місцевого бюджету, а не  роздавати ці подачки з Києва чи з області.

І останнє, стосовно тіньової економіки у нас є інші спеціалісти, тому звертайтесь за питаннями до них. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Мельник.

 

11:54:29

МЕЛЬНИК П.В.

Петро Мельник, Партія регіонів.

Шановний доповідачу! Ви трошки наводите тінь на плетінь. Ви видаєте за нове те, що не є новим. Групою народних депутатів з бюджетного комітету у 2008 році було внесено відповідні зміни і до Бюджетного кодексу і є різниця, а ваш абсолютно ідентичний з цими змінами, які були внесені,   різниця між урядовим, який зараз вноситься і вашим. о-перше, ви передбачаєте менше ресурсів для передачі місцевим бюджетам. До другого кошика не віднесено єдиний податок суб’єктів малого підприємництва, фіксований податок на доходи підприємців, плату за торговий патент.

По-друге, відсутні норми, що стимулюють місцеві органи влади, до збільшення надходжень. 50 відсотків надходження податку на прибутки підприємств акцизного збору, які отримані понад річні розрахунки, це 8,4 …

 

СОБОЛЄВ С.В. Порівняння двох бюджетів, Бюджетних кодексів. Так от, я спеціально проаналізував навіщо ми будемо  аналізувати те, що колись буде, я проаналізував два бюджети – бюджет цього року, підготовлений урядом Азарова, який  передбачає двадцять чотири відсотки залишати місцевим бюджетам і 76 направляти в Київ. Це є найкраща характеристика.

Що в цьому проекті Бюджетного кодексу відрізняється від формування нинішнього бюджету?

Я теж дав характеристики. В порівнянні з нашим проектом, до речі, я хотів би з цієї трибуни ще раз звернутися і подякувати нашим колегам, які дійсно знайшли два роки тому чудовий проект Бюджетного кодексу, який цей зал підтримав. Це представники різних фракцій, в тому числі і пан Жебрівський, який зараз не підписався під цим кодексом, але є і новели, які ми внесли. Ми врахували зміни, які відбулися за ці два роки і саме тому ми закріпили додаткові відрахування, які є, за місцевими податками і зборами.

І друге ключове, коли я бачу, що один з ключових новел цього проекту Бюджетного кодексу уряду є те, що податок на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

СОБОЛЄВ С.В. Податок на нерухомість залишається місцевим радам, а потім виявляється, що в Податковому кодексі податок на нерухомість будуть сплачувати власники квартир в 300 квадратних метрів і більше, або власники будинків 500 квадратних метрів і більше. Або це знущання над нашими громадянами? Хто живе в квартирах в 300 квадратних метрів? Та в цій залі серед мільярдерів ви не знайдете таких людей, так що це за закріплені повноваження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте будь ласка.

Від комітету, голова Комітету з питань бюджету Деркач Микола Іванович. Будь ласка, по двох законопроектах 10 хвилин.

 

11:57:48

ДЕРКАЧ М.І.

Шановний головуючий, шановні народні депутати та запрошені, необхідність внесення змін до Бюджетного кодексу є питанням очевидним, беззаперечним і зрештою обов’язковим. Безумовно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ближче до мікрофону, Микола Іванович.

 

ДЕРКАЧ М.І. Безумовно, це довгоочікуваний і дуже важливий документ. Його прийняття продиктовано змінами, які відбулися і відбуваються у суспільному та економічному розвитку країни, і як наслідок, вимагають нових підходів до питань формування бюджетної політики, складання, затвердження та виконання державного і місцевих бюджетів. Тобто продовження бюджетної реформи.

На ваш розгляд представлено два проекти закону про внесення змін до Бюджетного кодексу за номером 6495, поданий Кабінетом Міністрів, і номер 6495-1, поданий народними депутатами. Автори тільки що продемонстрували нам позитивні сторони обох законопроектів та їх переваги над діючим кодексом.

15 червня законопроекти були представлені на засіданні Комітету з питань бюджету, де в першу чергу, було зроблено наголос, що вони спрямовані на  комплексне вирішення питань з удосконаленням бюджетного законодавства. Також було відмічено, що в основу урядового законопроекту 6495 було покладено норми і  положення Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу, який був прийнятий 2009 році Верховною Радою. Але скасований через неподолання вето Президента, це варто уваги ще і тому, що над зазначеним законопроектом працював депутатський корпус усіх фракцій і комітетів. А причиною його неприйняття стали розбіжності у визначенні підходів до побудови прямих взаємовідносин міждержавного і місцевих бюджетів – перехід від  691 до 12 тисяч бюджетів.

Відповідно основні положенні урядового законопроекта мають позитивні підґрунтя. В урядовому проекті нової редакції Бюджетного кодексу закладено правову основу до подальшого розвитку програмно-цільового методу в бюджетному процесі, середньострокового бюджетного планування, застосування сучасних методів управління бюджетними коштами державним та місцевим боргом, удосконалення системи контролю та відповідальності за затриманням  бюджетного законодавства.

У Прикінцевих положеннях передбачені зміни до інших законодавчих актів, що забезпечує відповідність законопроекту конституційним положенням та нормам інших законодавчих актів. Законопроект є систематизованим та збалансованим за процедурою складання, затвердження, виконання державного бюджету, контролю за його виконанням.

Серед основних положень законопроекту належить відмітити ті, що спрямовані на зміцнення фінансової основи місцевого самоврядування. Зокрема, запропоновано: перше – розширити  склад доходів місцевих бюджетів, насамперед тих, що забезпечують самоврядні функції, зокрема за рахунок плати за землю в обсязі понад  2 мільярда гривень, плати за торговий патент на здійснення  деяких видів підприємницької діяльності – понад 300 мільйонів гривень, фіксованого податку на доходи від підприємницької діяльності – понад 260 мільйонів гривень  та інше.

Друге. Перераховувати до загального фонду місцевих бюджетів 50 відсотків надходжень податку на прибуток підприємств та акцизного збору, отриманих понад річні розрахункові обсяги, визначені у Законі про Державний бюджет, це 8,4 мільярда гривень.

Третє. Змінити на користь бюджетів сіл, селищ, міст норматив зарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища та грошових стягнень за шкоду від порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища з 20 до 50 відсотків, що на 280 мільйонів гривень збільшить їх надходження.

Четверте. Включаючи до бюджету розвитку місцевих бюджетів єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва це дасть змогу залучити 1,8 мільярда гривень податок на прибуток підприємств, крім комунальних, за додатковими ставками право на встановлення яких буде надано місцевим радам окремим законом, ресурс складе  7,3 мільярда гривень.

П’яте. Упорядкувати видаткові повноваження місцевих бюджетів, включивши до тих, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, зокрема  видатки на окремі програми позашкільної освіти, центри соціальної та професійної орієнтації інвалідів, центри соціальної психологічної реабілітації дітей. Разом це складає понад 800 мільйонів гривень.

Шосте. Особливості щодо здійснення місцевих запозичень, зокрема зменшено критерій чисельності населення, за якими міста мають право на здійснення зовнішніх запозичень з восьмиста до п’ятиста тисяч жителів.

Норма, що була в минулому дискусійною і не знайшла погодження, передбачає, що державний бюджет будує взаємовідносини з бюджетами Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, республіканської... Автономної Республіки Крим та обласного значення, обласними і районними бюджетами, тобиш 691 бюджет, а після завершення адміністративно-територіальної реформи ще з укрупненням – адміністративно-територіальним одиницям.

Загалом, за розрахунками Міністерства фінансів, місцеві бюджети отримують додатковий ресурс в обсязі щонайменше 23 мільярди гривень. Однак, перше прочитання законопроекту дає підстави для висновку про необхідність внесення уточнень, доповнень та посилення окремих норм запропонованих редакцією. Наприклад, не можна погодитися з нововведенням до статті 91, згідно з якими до видатків місцевих бюджетів, що забезпечить власні повноваження, віднесені видатки за державними програмами. Це державні програми соціального захисту, в першу чергу, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги. Зважаючи на встановлену у статті 85 заборону щодо утримання бюджетної установи з двох бюджетів, недоцільні будь-які виключення з цього правила. Порушенням прав керівника бюджетної установи, який має забезпечувати її ефективну діяльність є нововведення у статті 56 про необхідність призначення головного бухгалтера бюджетної установи, їх понад 45 тисяч, за погодженням з державним казначейством.

Крім того, більш чіткого та детального викладу потребують положення щодо контрольних функцій комітету, Бюджетного комітету Верховної Ради, як безпосередніх учасників бюджетного процесу відповідно до їх повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Альтернативний проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу за номером 6495-1, поданий народними депутатами, має в своїй основі законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу, що подавався групою авторів бюджетного комітету у 2008 році. Він, хоча і містить багато подібних положень, проте, значно відрізняються позиції щодо упорядкування доходів та видатків державного  і місцевих бюджетів.

Таким чином, розглянувши на своєму засіданні 15 червня проекти законів про внесення змін до Бюджетного кодексу за номерами 6495 та 6495-1, Комітет з питань бюджету прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України за номером 6495, поданий Кабінетом Міністрів.

Також вважаю за необхідне, підтримати аргументацію і пропозицію Міністра фінансів про прискорення до 7 днів строку подання пропозицій народними депутатами до законопроекту для його розгляду у другому читанні.  Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Є питання? Запишіться. Могли б і на перерву піти. Так, будь ласка, Павло Сулковський.

 

12:06:31

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Миколо Івановичу! Ну, по-перше, у мене тільки одне невеличке питання до вас. Скажіть, будь ласка, так звана опозиція, чому я так кажу, так звана, бо з них така опозиція, як з мене космонавт. Це по-перше. Вони за попередні 5 років були при владі і доказали, на що здатні, до чого довели бюджетну систему, зруйнували і так далі. Скажіть будь ласка, от вони зараз хочуть, щоб ми й далі прислухались до їх законопроектів. І говорять, що комітет практично не розглядав урядовий проект і так далі, поза комітетом вашим і так далі. Так скажіть, це правда чи ні? Чи це просто брехня? Дякую.

 

ДЕРКАЧ М.І. Уважаемый коллега! Оба законопроекта рассматривались. Я в своем выступлении и докладчик говорили, законопроект 2008 года, а рассматривался в 2009 году, многие положения сохранены и в этом законопроекте. То есть они рассматривались своевременно. Но я хотел бы одно уточнение внести, которое, на мой взгляд, депутат и докладчик по законопроекту 6495-1 и учел. В законопроекте, о котором шла речь, не идет о 12 тысячах бюджета. Вы посмотрите то, что вы подписали. Вы подписали тот законопроект, который подавался первоначально. А затем мы работали, депутаты, фракции, комитеты с урядом и тогда появились 12 тысяч бюджетов. Поэтому, когда вы докладывали, здесь была неточность. Я в вашем законопроекте 12 тысяч бюджетов не увидел. Если у вас есть, сошлитесь на статью.

Что касается других статей, то они, многие статьи, они учтены правительством. И если будет воля Верховной Рады…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ДЕРКАЧ М.І.  ... за основу. Мы в комитете будем рассматривать каждую пропозицию от комитета, от депутатов и так далее. А залу  принимать решение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, В’язівський.

 

12:08:48

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В’язівський, „Наша Україна”.

Прошу передати слово досвідченому, у недалекому минулому  голові міста Івана-Франківська  Зіновію Шкутяку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Шкутяка.

 

12:09:01

ШКУТЯК З.В.

Микола Іванович, питання до вас, які ми у двох словах вже з вами обговорювали. Я читаю у пропонованому проекті, що бюджетні установи є неприбутковими. А дальше я читаю новелу, яка вноситься у Бюджетний кодекс: „Власні надходження бюджетних установ” – це кошти, отримані у встановленому порядку бюджетним установами , як плата за надання послуг, виконання робіт, реалізація продукції, майна та іншої діяльності”.

 Тобто ми перетворюємо  бюджетні  установи у бізнесові структури. Це принципова політика і новела цього Бюджетного кодексу, чи це  процес, який треба ще вдосконалювати і шукати? Тому що ми з медиків, якщо…

 

ДЕРКАЧ М.І. Спасибо за вопрос. Что касается  послуг. Сегодня не секрет, бюджетные установы здравоохранения, просвещения оказывают услуги. Там записан пункт: разработать или утвердить порядок. Вот то, что это делается, но нет  утвержденного порядка Кабинетом Министром, там могут быть то, что вы говорите.

„Інші діяльності”. Здесь мне кажется, если будет ваша поправка, можно поставить крапку и не расшифровывать, потому что вольность будет, и бюджетные учреждения… Четко определить, какие виды услуг они могут выполнять по своему профилю, подчеркиваю: здравоохранение – значит здравоохранение, просвещение – просвещение, если дома-интернаты, скажем, какие изделия изготавливают и реализуют и так далее.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поки що перше читанні іде обговорення, до другого ми, зрозуміло врегулюєм.

Сінченко, будь ласка.

 

12:10:55

СІНЧЕНКО В.М.

Слово передати Зарубінському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінському прошу мікрофон.

 

12:10:59

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановний Микола Іванович, я відверто кажучи, не знаю, ви бачили  щось на моніторах, коли отам були слайди, коли відбувалася презентація цього Бюджетного кодексу. Я нічого не бачив, і ніхто на бачив. Я хочу попросити, щоб ті, хто роблять презентації думали, що, якщо вони хочуть, щоб щось побачили, що відповідно слайди мають таким чином готуватися, інакше ніякого смислу, сенсу от в таких слайдах не-ма-є, або бінокль треба, щоб попереджали, щоб приносили народні депутати.

А до вас таки запитання. От є проблема, достатньо серйозна проблема, коли великі підприємства, доходні підприємства, прибуткові підприємства здійснюють свою діяльність в регіонах України, а центральні офіси мають в Києві, і відповідно, що гроші збираються тут в Києві. Чи не вважаєте ви, що, з точки зору нормальної організації і бюджету, і податкової системи має бути перенесений оцей тягар сплати податків, сплати грошей там, де вони шкодять…

 

ДЕРКАЧ М.І. Уважаемый коллега, что касается слайдов, я согласен с вами, но каждому депутату Кабинет Министров, Министерство финансов роздало такую брошюру, и собственно слайды, они касались этой брошюры, а технически конечно надо увеличить, для того чтобы смотрели.

Что касается по сути вопроса. В этом законопроекте предусмотрено, предприятия от прибыли местные бюджеты будут определенные процент перечислять, если мы проголосуем. То есть это учтено ваше предложение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Іванович, сідайте, будь ласка. Так, будь ласка, запишіться на обговорення від фракцій. Запишіться, а там порадимось. Так, і від депутатів. Так, висвітліть список.

Шановні колеги, зорієнтуйтесь хто за ким, зберіться з думками. Оголошується перерва до 12 години  43 хвилин.

 

Після перерви

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заходьте до сесійної зали. Будемо продовжувати розгляд законопроекту, який розпочали. Хоча ми мали зараз з вами розглядати питання про затвердження та звільнення  суддів.

Так, від чотирьох фракцій… Так, будь ласка, тоді давайте сорок хвилин на обговорення. Будь ласка, Кендзьор, підготуватися Мельнику. Жебрівський Павло.

 

12:44:11

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Павло Жебрівський, „Українська платформа”.

Шановні колеги, якщо хтось очікував від цих змін революції в бюджетному процесі, то цього немає. В цьому Бюджетному новому  кодексі ви цієї революції не побачите. Власне, вона і не могла б бути, тому що на сьогоднішній день розвиток територіальних одиниць України достатньо неоднорідний і достатньо важкий. Для того, щоб перейти до формування бюджету з низу до верху на сьогоднішній день потрібно ство… провести адміністративну територіальну реформу, запустити економіку України в достатньо широкому аспекті і тільки після цього можна переходити до формування бюджету з низу до верху.

Безумовно, цьому, цей Бюджетний кодекс сформував не тільки нинішній склад Мінфіну і Кабінету Міністрів. Фактично, над цим Бюджетним кодексом працювали, як мінімум, років п’ять різні інституції і народні депутати. І через це сказати, що це є катастрофічні зміни до Бюджетного кодексу, я не можу. Зрозуміло, що є те, що подобається, це, власне, перерозподіл  податків в сторону збільшення ресурсної бази місцевих органів самоврядування. Хоча тут потрібно подивитися, якщо передбачається п’ять відсотків від податку на прибуток, з них – два на область, три – на район і тільки один відсоток – на село, селище, містечко, це не правильно. Тому що хоча б мінімум 50 відсотків від цих п’яти відсотків мало б знаходитись там, де виробляється валовий внутрішній продукт. Але, безумовно, це можна підкорегувати. Власне, по плюсам говорив міністр фінансів. Я хотів би зупинитися на мінусах. І, зрозуміло, перший мінус – це на сьогоднішній день спроба парламент усунути від впливів як на формування, так і на контроль за виконанням бюджету. Фактично, на сьогоднішній день не розписані функції, не розписані задачі бюджетного комітету. Бюджетний комітет номінально тільки присутній у формуванні і в створенні бюджету, фактично фінансової конституції на цілий рік для всієї країни.

Таке враження, що ми перетворилися де-факто в президентсько-прем’єрську республіку, а не в парламентсько-президентську республіку. Зрозуміло, що без виписання повноважень бюджетного комітету і повноважень Верховної Ради  приймати цей Бюджетний кодекс безперспективно. Тому що якщо звинуватили і в достатній мірі справедливо в ручному управлінні минулих урядів, то сьогодні це ще більш поглиблюється, тому що міністр фінансів, Прем'єр-міністр буде вирішувати все і на свій розгляд.

Шановні колеги, сьогодні і по 50 відсотках, які говорять про перерозподіл, перевиконання, не розписано, а як визначати перевиконання, що за база, з яких планів будуть довозити до територій і чи не будуть улюблені території і нелюбимі території. Тобто на сьогоднішній день є достатньо багато речей, за які можна було б голосувати, але дуже суттєво можна поправити і потрібно поправити цей Бюджетний кодекс.

Я не хотів би, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. Я не хотів би, щоб політичну складову привносили, тому що Бюджетний кодекс – це розробка правил суспільного життя для прийдешніх поколінь, не тільки для нас. І тут не повинно було б… повинно бути менше політики, а більше фаховості. Я все-таки закликаю до серйозної роботи над цим документом для того, щоб ми прийняли на багато років наперед цей закон і він регулював би економічні стосунки у бюджетній сфері всієї України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Володимирович Мельник, фракція Партії регіонів. Підготуватися Павловському.

 

12:47:58

МЕЛЬНИК П.В.

Дякую. Петро Мельник, фракція Партії регіонів, Київщина.

Ви знаєте, філософ Сенека сказав, що ніякий вітер не буде попутним, якщо не знаєш, куди плисти. І ось я хотів би наголосити, що сьогодні у нас велика подія: ми сьогодні розглядаємо працю, колективну працю інтелекту України, я це підкреслюю, я знаю особисто понад сто докторів наук, які працювали над цим документом. Це, що стосується вчених України. Депутати народні прекрасно знають, що їхні пропозиції також враховані, знає про це і Адміністрація Президента і це йде в руслі, якраз програми економічних реформ нашого Президента, і тієї  бюджетної політики, яка передбачена і прийнята парламентом на наступний рік, ми з вами це зробили 4 червня цього року.

І  я хочу конкретизувати: 200 пропозицій конкретно враховано. Я хочу наголосити, що місцеві бюджети накінець отримають ресурс, бо управляти без ресурсу, це не господарювання. Безсумнівно, ви скажете, Петро Володимирович, а адміністративно-територіальна реформа? Це наступний крок, але це вже створюється база, мотивація для місцевих бюджетів. Це дуже важливо. 23 мільярди, багато це чи мало? Ми з вами розуміємо, для України це немало. Це перше.

По-друге, ми повинні з вами розуміти, що сама система управління фінансами вона не могла бути і далі в ручному режимі, це криміналізація якраз цього сегменту, це тінізація економіки, це серйозні проблеми, які не дають ефекту. І запровадження середньострокового бюджетного планування, якраз розвиток програмно-цільового методу бюджетування, це дуже прекрасний крок і хороші, позитивні зміни. Ті ж зміни відбудуться у бухгалтерському обліку, його модернізації, в удосконаленні управлінням, взагалі державним боргом. Нас з вами повинно цікавити як народних депутатів…

Питання взагалі йде про європейську модель державного внутрішнього фінансового контролю. І я хотів би сказати те, що треба поправити обов’язково, це контроль парламенту, поточний контроль парламенту над бюджетним процесом. Треба виписати це окремо, окремою главою і він повинен бути не відсторонений від цих процесів. Це перше. І по-друге, роль бюджетної установи, не може бути, щоб їй все заборонити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

МЕЛЬНИК П.В. От якщо можна, видатки розвитку, які заробляє колектив до державного замовлення. Дайте право розпоряджатися видатками розвитку колективу, раді, вченій раді, не забирайте це право. Це ж буде тільки в розвиток конкретного колективу, конкретної справи. На сьогоднішній день, на жаль, не так. Без Держказначейства і тут пропонується головного бухгалтера не можна буде призначити, це взагалі нісенітниця.

Я пропоную підтримати, взяти за основу, доопрацювати до другого читання разом і рухатися далі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Павловський Андрій, "Блок Юлії Тимошенко". Кому?

Володимир Бондаренко, прошу, від фракції. Підготуватися Цибенко.

 

12:52:14

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і Порядок”. Коли я відкриваю десяту сторінку цього документу, який нам роздали, я бачу перелік тих структур, організацій, які брали участь в розробці даного документу. Мене дивує те, що тут не Президент України як суб’єкт законодавчої ініціативи, а Адміністрація Президента України, тобто служба, яка обслуговує Президента, йде першим номером в цьому списку. Тут немає зовсім Верховної Ради, немає як того, хто брав участь у розробці цього документу і хоча б трьох комітетів Верховної Ради: з економічної політики, фінансів та банківської діяльності і бюджетного комітету.

Мій колега нещодавно говорив про те, що брали участь багато народних депутатів. До мене, як до одного з депутатів, які входять в бюджетний комітет, ніхто не звертався подати пропозиції. Взагалі цей документ розроблявся без участі Верховної Ради, це я підкреслюю. Прочитавши його уважно, я ради об’єктивності скажу, що є і декілька позитивних позицій тут, зокрема спроба програмно-цільових методів фінансування, яка дійсно може закрити ту проблему, яка є сьогодні, тому що ми фінансуємо протягом поточного року той чи інший напрямок, рік закінчується,  фінансування припиняється, а програма може бути не до кінця виконана. І як її виконати до кінця не зрозуміло. Але щоб це не залишилось декларацією.

На жаль, тут є великий негатив, а я би  запропонував планувати, в тому числі і бюджетне фінансування трошки по-іншому, зокрема для деяких регіональних програм. Мова йде про те, що, наприклад, у Києві і області є спільна система доріг, спільні трудові ресурси, спільні продовольчі ресурси, спільні проблеми екології, сьогодні вони фінансуються в бюджеті міста і фінансуються в бюджеті області. І це приводить до того, що нестиковка виходить. Чому би не взяти шість, сім, вісім програм для початку і профінансувати їх за спеціальною системою, яка би не була жорстко регламентована  одним чи другим бюджетом.

Хотів би сказати і те, що гроші, які в бюджеті розподіляються, це є гроші публічні. І повне  виключення Верховної Ради з процесу обробки цих даних, пропозицій, які надходять, є абсолютно неприйнятним, воно  протирічить Конституції України. Адже український народ є єдиним джерелом влади, він обирає свій законодавчий орган і законодавчий орган повинен контролювати вже ту структуру, яку обирає сама Верховна Рада, тобто Кабінет Міністрів. А якщо сьогодні Верховна Рада не може, за цим Бюджетним кодексом, повернути пропозиції до бюджету, не може,  заборонено, і немає третього читання, де проходили основні балансування по таким глобальним покажчикам, то тоді для чого ми? Бюджетний комітет потрібний, за цим кодексом, лише для того, що, якщо будуть знайдені неточності в розрахунках, то звернути на це увагу. Це абсолютно неприйнятний документ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Цибенко, фракція комуністів за ним буде Кармазін Юрій.

 

12:55:26

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів Петро Цибенко.

Шановні колеги! Фракція Компартії України підтримує необхідність внесення змін до чинного Бюджетного кодексу. Серед причин, які спонукали нас зайняти таку позицію, у тому числі і така причина, що чинний закон, чинний Бюджетний кодекс заважає реалізації фінансуванню низки норм законів прямої дії. Як приклад. Як приклад, в Україні є такий Закон про реабілітацію інвалідів в Україні. Ним передбачено, що з Державного бюджету України мають фінансуватись центри реабілітації інвалідів, в тому числі центри реабілітації дітей-інвалідів. Але оскільки в чинному бюджетному кодексі немає цієї норми, то такого фінансування немає.

Який же знайшли вихід? А вихід знайшли такий: вирішили фінансувати центр реабілітації інвалідів за рахунок бюджету Фонду соціального захисту інвалідів. Але це неможливо, це неправильно, тому що  бюджет Фонду соціального захисту інвалідів  складається із штрафних санкцій за не створення робочих місць для інвалідів. І  тому використовуватись він може лише на створення додаткових  місць для інвалідів тобто   в даному випадку діє принцип: „Порятунок утопаючих – справа рук самих утопаючих”.

Або другий приклад – Закон про статус ветеранів війни і гарантії соціального захисту. В ньому є стаття 20, яка звучить так: „Органи державної і виконавчої влади, місцеві органи державної і виконавчої влади і самоврядування, Уряд Автономної Республіки Крим у межах своїх компетенцій  надають ветеранським організаціям  фінансову підтримку, кредити з коштів відповідних бюджетів, а також безоплатно надають  будинки, приміщення, обладнання та інше майно для здійснення їх статусних завдань. Але оскільки в Бюджетному кодексі це не передбачено, то відповідно  фінансування такого немає.

Яка виникає ситуація? Виникає ситуація така, що керівники місцевих органів влади, посилаючись на Бюджетний кодекс, відмовляють у фінансуванні, у виконанні норми чинного Закону. Або якщо вони це роблять, то наражаються на критику в тому, що вони порушують Бюджетний кодекс.

Третє зауваження. Я вважаю, що в Бюджетному кодексі має бути передбачено фінансування територіальних центрів соціального обслуговування ветеранів, пенсіонерів і інвалідів, відома знаменита Постанова Кабінету Міністрів України 1470 створила величезні проблеми для ветеранів, інвалідів, людей похилого віку.

І четверте зауваження, яке я хотів би  від імені фракції висловити. Ми вважаємо, що треба повернути Верховній Раді України  як вищому законодавчому органу, свою притаманну роль у бюджетному процесі. Бо справді тими змінами, які пропонуються,  де-факто Верховна Рада усуває це від бюджетного процесу – це неправильно. Фракція Компартії України пропонує підтримати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

12:55:26

ЦИБЕНКО П.С. ... фракція Компартії України пропонує підтримати в першому читанні проект зміни до Бюджетного кодексу. Разом з тим, наполягає на врахуванні тих зауважень, які були висловлені в процесі підготовки до другого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Кармазін. Підготуватися Пилипенку.

 

12:58:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна – Народна самооборона".

Шановні народні депутати, шановні українці, я звертаюся до вас з цієї високої трибуни з тим, щоб ви замислились, що сталося з цією залою, яка понад 300 голосів прийняла один Бюджетний кодекс, де передбачила понад 12 тисяч бюджетів місцевих, щоб вони були реально наповнені і реально профінансовані. І зараз нас повертають, навіть не в сталінські часи, нас повертають у ще гірші часи. Я запитую: що сталося за цей час? Ця сама Верховна Рада. Сидів той самий Чечетов. Сидів той самий Янукович, сиділи тут, голосували – і щось раптом сталося! При чому, що цікаве, шановні друзі, що ви зараз пропонуєте, і, на превеликий жаль, навіть Микола Деркач зараз оголосив, каже: «за 7 днів треба внести пропозиції». Які пропозиції? Ви знаєте, подивіться, вам же пропонується навіть внести зміни до Цивільного кодексу, до Господарського кодексу, до Кодексу про адміністративні правопорушення – і все це зробити без обговорення, без розгляду у профільних комітетах. Таким чином, ви багато б надягли чобіт, якби їх робили в булочній?! Ніколи би такі чоботи не вдягли.

Тому оцей Бюджетний кодекс, який ви таким чином підготували, є абсолютно таким, що потребує доробки. Але є багато речей, які заслуговують на увагу. Серед них, наприклад, є податок на нерухомість. Да, да, не дивуйтесь. При представлені вчора проекту Податкового кодексу такого не було податку.

Вилучили! Олігархи забоялися, що будуть обкладати все, торгові площі, підприємства, яким належать житла по кілька тисяч метрів. Побоялися. А зараз читаю вам. Ось сторіночка, будь ласка, четверта пояснювальної записочки. Ви пишете: містить положення, які мають вплив на показники бюджету, шляхом встановлення нового місцевого податку, податку на нерухомість. І це розширення доходів 300 мільйонів, 370 мільйонів гривень, – ви пишете, – за рахунок цього. Шановні, щоб не було профанації, скажу вам. Це може дати 15-20 мільярдів гривень до бюджету! Це щоб ви знали! Які ви не хочете залучати. Бо невигідно великому бізнесу. А я пропоную міністру фінансів. Давайте це зробимо, як в цивілізованих країнах. Давайте це зробимо. Але тут получається, що розходяться вже ті документи, які вийшли з одного уряду.

І тепер. Я задавав тут питання. Чому ми топчемось по Конституції?! Без розгляду в правовому комітеті неможливо зараз далі рухатись!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Шановний Адам Іванович! Ви як головуючий, ви сьогодні сказали, ви – Перший заступник Голови Верховної Ради. Маєте вболівати за те, щоб права Верховної Ради, права народних депутатів не були порушені. Вони в цьому законі порушуються. І права керівника бюджетного комітету, і всього комітету. Цей кодекс потребує доопрацювання. Як любить казати Чечетов, на повторне перше читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви ж хвалили кодекс?

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я тому і хвалю, і кажу, що на повторне перше читання. Я думаю, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пилипенко передає слово Писаренку. Будь ласка. Підготуватися, Забарський передає Сулковському.

 

13:02:54

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги! Насправді прийняття Кодексу бюджетного, цілком зрозуміло, це питання, яке ми вже не один рік тут обговорюємо, щось приймаємо, але до кінця не доходимо. Звичайно, що реформування цієї системи потрібно. І потрібно воно начинатись саме з того, що ми з вами втратимо органи місцевого самоврядування, якщо ми не будемо рухатися в цьому напрямку. Звичайно, потрібно в першу чергу звернути увагу, що відбувається на місцях з органами місцевого самоврядування, які маючи повноваження сьогодні, не мають за рахунок чого  їх виконувати.

Який кодекс ми будемо приймати, все одно це  буде вирішуватися у другому читанні. І ми  розуміємо, що ті поправки, які ми повинні  давати, ми будемо давати і  будемо доопрацьовувати. 

Сьогодні нам потрібно дати відповідь  на те, чи будемо ми робити цю реформу, чи не будемо. Цілком зрозуміло, що  місцеве самоврядування ніяк не зможе жити, якщо ми не дамо   механізми, за рахунок яких  вони  зможуть заробляти кошти, і за рахунок яких вони зможуть отримувати те фінансування, яке  потім буде направлятися на всі ті соціальні вимоги, які сьогодні потребують село, райони, міста.  Цілком зрозуміло, що,  надаючи повноваження Конституцією  місцевому самоврядуванню,  ми повинні  були зробити другий крок  і  надати за рахунок чого реалізовувати ці повноваження. Цей крок не зроблений вже багато років. І сьогодні  те, що ми сьогодні робимо,  це лише перший крок назустріч  місцевому самоврядуванню; перший крок на те, щоби замислитись,  як  сьогодні живуть міста, а не те лише, як живе столиця, і як живе  центральний бюджет.

Тому, підтримка сьогодні у  парламенті у першому читанні  потрібна документу, який називається Бюджетний кодекс. І наша з вами задача так його доопрацювати до другого читання, щоб не було застережень з боку а ні опозиції, а ні  коаліції.  Тому давайте   проголосуємо у першому читанні  і підемо працювати у комітети. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. будь ласка, Павло Сулковський. Підготуватись Перестенко передає Александровській.

 

13:05:08

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Адаме Івановичу,  шановні колеги,  шановний пане міністре Федоре Олексійовичу! Зважаючи на те, що на розгляді Верховної Ради України  знаходиться проект  Бюджетного кодексу України, внесений Кабінетом Міністрів  України (реєстраційний номер 6495), який  системно пов'язаний з урядовим проектом Податкового кодексу України (реєстраційний номер 6509), прийняття їх за основу з врахуванням  висловлених зауважень і пропозицій вважаємо доцільним слушні пропозиції, що містяться у внесеному проекті, використати при розгляді законопроекту Кабінету Міністрів України, який системно регулює відповідні суспільні відносини. Помаранчеві сили за п’ять попередніх років своїм урядом та Президентом не розробили абсолютно нічого стосовно реформ, не говорячи за Бюджетний та Податковий кодекси. Тіньовий прем’єр сьогодні тут на трибуні 10 чи 15 хвилин розпинавсь, що ці проекти погіршать життя місцевих органів влади та громад.

Та шановний пане прем’єр, та так як за 5 років ви були при владі, довели життя місцевих органів влади і громад, які практично не мали за що навіть папір купити. То, я думаю, що подивимось через рік після прийняття цих двох кодексів, і бюджетного, і податкового. Я переконаний, що за 11-й рік ці проекти, дійсно, врегулюють життя як бюджету, так і податків, і віру в те, що всі бюджети всіх рівнів будуть задоволені такою системою, яку ми сьогодні практично втілюємо в життя. І тому я б хотів би попросити всіх присутніх, що не треба сьогодні, треба кінчати займатись популістською грою, тому що практично за 5 попередніх років довели країну майже на грань дефолту, майже довели на грань. І треба дякувати сьогоднішньому уряду, який, дійсно, в такій непростій бюджетній ситуації, виводить ситуацію на стабільність, і треба кінчати брехати отут вам, шановні, і не заважати. І от поживемо 5 років, так як …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

Завершуйте. Але два слова, не більше.

 

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. … за 5 років ви довели країну до руйнації, через 5 років, я переконаний, що життя буде прекрасне, народ України буде задоволений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Алла Александровська. Підготуватися Сушкевичу.

 

13:08:47

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, я думаю, что все присутствующие разделяют оптимизм предыдущего оратора. Нам действительно… нам, уверена,  что  всем нам, хочется действительно, чтобы народ Украины жил лучше, и я надеюсь, что Бюджетный кодекс и реформирование самой вот системы формирования бюджета действительно даст в результате такие позитивные моменты.

К позитивным сторонам предложенного проекта Бюджетного кодекса можно отнести, прежде всего, усиление роли местных советов через увеличение и финансовой базы. Без денег реально нет власти, и мы это все знаем. За счет предложенным новых позиций местные советы получат дополнительно 23 миллиарда гривен, это дополнительно средства, которые могут быть направлены на развитие территорий. Конечно ключевым  здесь является предоставление в распоряжение местных советов части налога на прибыль. Таким образом местные ораны власти будут заинтересованы в поддержании предпринимательства, крупного бизнеса, мелкого бизнеса, заинтересованы в том, чтобы лелеять, холить их и  поддерживать, а не угнетать и, извините, как иногда говорят, прессовать.

Правильным также является  изменение графика бюджетного процесса. Нам необходимо обеспечить нормальные условия как для разработки бюджета, так и его принятия. Дефицита времени для такого серьезного вопроса у нас не должно быть.

Очень трудно выступать, пытаясь перекричать депутата Москаля. Очень трудно, но я все равно постараюсь это сделать.      

Позитивным также является  стремление правительства навести порядок в системе учета и контроля за расходование бюджетных средств. Следует поддержать и ведение публичных отчетов  в Верховной Раде Украины об исполнении бюджета главных распорядителей бюджетными средствами руководителями министерств и ведомств. Но неприемлемым позициям предложенного правительством проекта Бюджетного кодекса является предложение по сокращению влияния Верховной Рады Украины, бюджетного комитета и народных депутатов на бюджетный процесс. Ведь для Верховной Рады формирование правительства является неформальный фактом. Верховная Рада должна обладать реальными полномочиями контроля деятельности правительства, а к ним относятся и функции управления бюджетным процессом, и контроля исполнения государственного бюджета.

Нельзя также ограничивать права бюджетных организаций самостоятельно распоряжаться заработанными ими средствами, направляя их на развитие, на создание современной материальной базы и, конечно, неприемлемым является стремление определять уровень социального обеспечения некоторых категорий граждан, которые определены законами Украины подзаконными актами, нельзя закон подменять постановлениями правительства. Есть определенная критика и в отношении предложений, как должны работать над бюджетом народные депутаты. Я думаю, все наши предложения мы изложим и надеюсь, что они будут учтены и бюджетным комитетом, и правительством. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мікрофон Валерію Сушкевичу.

Підготуватися Джорджику.

 

13:11:56

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Адам Іванович. Шановні колеги, я утримуюсь від загальних оцінок Бюджетного кодексу, скажу. Скажу конкретні ті речі, які стосуються розгляду як, мене, як голови Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Я хочу звернутися до Ярошенка Федора Олексійовича. Федір Олексійович, я прошу звернути увагу на Бюджетний кодекс в частині, про яку сказав, в тому числі мій колега по комітету Цибенко Петро Степанович, щодо фінансування всеукраїнських державних міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і Державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів. Мова іде про те, що сьогодні внесена в Бюджетний кодекс норма, яка визнана Конституційним Судом неконституційною. Більше того, Бюджетним кодексом вносяться зміни в базовий Закон про основи соціальної захищеності інвалідів. Ми колись визнали, що це недолуга практика, коли одним законом, кодексом вносяться інші зміни в інші, в тому числі в соціальні закони. Це базовий закон нашого комітету. Я хочу сказати, що природа утримання, фінансування утримання центрів реабілітації, інтернатних установ. Вона сьогодні абсолютно стовідсотково для будь-кого із бюджетників, зрозуміло, що вона має характер фінансування загального фонду державного бюджету. І садити сьогодні, вибачте, садити центри реабілітації інвалідів на спеціальний фонд державного бюджету, який формується з відрахувань роботодавців щодо створення робочих місць, це протирічить діючому законодавству, і це знову ж визнано Конституційним Судом неконституційним. Я прошу звернути увагу на цю поправку.

Більше того, вона не звучить в самому тексті Бюджетного кодексу. Вона записана у „Прикінцевих положеннях” як зміни до Закону про основи соціальної захищеності інвалідів.

Прошу ще раз повернутися до цієї ситуації і фінансувати ці центри із загального фонду Державного бюджету, так, як це абсолютно гармонізовано із діючим бюджетним законодавством.

Хочу звернути також увагу на статтю 55, де виписані захищені статті Державного бюджету. Там є ситуація, яка визначена по протезуванню інвалідів. Я дякую за те, що все-таки ця стаття визначена… з переліку захищених статей. Але пропустили статтю, яка фінансує вироби медичного призначення для інвалідів. Це і слухові апарати, це сечо- і калоприймачі, це інші приладдя і вироби медичного призначення, які стосуються гідності людини, пов’язаної з його інвалідністю. Не можна пропустити це. І я прошу включити це також і передбачити.

Хочу звернути увагу на те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Джоджик. І в нього був його час – 6 хвилин. Підготуватися Чечетову.

 

13:15:16

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська народна партія.

Шановний Адаме Івановичу,  шановні народні депутати! В останні місяці українське суспільство є свідком узурпації влади практично в усіх сферах суспільного життя.

Сьогодні з подачі цієї версії Бюджетного кодексу ми є свідками спроби узурпації влади в державних фінансах виконавчим органом нашої держави – Кабінетом Міністрів України.

Я розумію делікатність голови Комітету з питань бюджету мудрого, порядного, професійного чоловіка Деркача Миколу Івановича, який був змушений підтримати цей законопроект, незважаючи на те, що цей законопроект реально усуває парламент, бюджетний комітет від бюджетного процесу.

Чому я можу так стверджувати? Якщо порівняти сьогодні чинну і сьогодні запропоновану версію цього законопроекту, то, зверніть увагу, сьогодні Кабінет Міністрів подає основні напрямки бюджетної політики і після громадських слухань Верховною Радою приймаються ці основні напрямки бюджетної політики.

Пропонується повноваження Кабміну затверджувати декларацією бюджетної політики, а вже після цього проводити громадські слухання і приймати рекомендації, очевидно, до яких ніхто не буде дослуховуватись.

У співдоповіді не має прав бюджетний комітет і голова бюджетного комітету, і не передбачається навіть право відхилення законопроекту, немає третього читання, кредитні договори будуть набувати чинності без ратифікації їх Верховною Радою України.

Даним кодексом надається право головам адміністрацій вносити зміни щодо перерозподілу міжбюджетних трансфертів. А виникає питання, що буде, якщо ці зміни здійснені головою адміністрації в майбутньому не будуть затверджені відповідними сесіями рад. Після цього, очевидно, голова адміністрації понесе кримінальну відповідальність.

Поданим законопроектом не відправляється в минуле стабілізаційний фонд, про ручне керування яким не говорив в нашій державі тільки лінивий,  оскільки згадка про нього присутня в цьому документі і відсутня процедура його використання.

Статтею 54 надається одноособово право міністру фінансів вносити зміни до розпису бюджетів. А стаття 23 „Зміни структури та обсягу бюджетних асигнувань” за рішенням лише Кабінету Міністрів без участі жодної, не тільки парламенту, а і бюджетного комітету. Виникає питання, а якщо такі величезні повноваження надаються Кабінету Міністрів, а який же контроль за цим процесом.

Нагадаю, Програма економічних реформ Президента України декларує бажання відкрити доступ громадськості до бюджетно-податкової звітності. Однак пропонований проект, порівняно з існуючим кодексом, не робить ані кроку в цьому напрямку. Українська Народна Партія наполягає на встановленні вимоги до Мінфіну розміщувати на своєму сайті помісячний плановий розпис по відповідних установах, які відповідають за мобілізацію коштів до державного бюджету з відповідними казначейськими звітами. У цьому разі ми зможемо припинити ганебну практику, коли урядовці намагалися маніпулювати інформацією про реальний стан виконання державного бюджету.

Українська Народна Партія завжди виступала за проведення адміністративно-територіальної реформи та передачу стабільних джерел надходжень, а також максимальних повноважень первинним територіальним громадам. Але уряд знову вносить проект Бюджетного кодексу, не здійснивши адміністративно-територіальну реформу. І хоч урядова програма економічних реформ теж декларує її проведення, в проекті внесення змін до Закону до Бюджетного кодексу, облаштування районних міжбюджетних стосунків залишається на відкуп районним державним адміністраціям. При цьому не створюються умови для максимальної передачі повноважень первинним територіальним громадам, принаймні тим з них, чисельність яких перевищує 5 тисяч осіб, які можуть ефективно управляти коштами.

Сьогодні цей законопроект є своєрідним лакмусовим папірцем здатності парламенту по великому рахунку бути парламентом.

Шановні колеги, ми повинні усвідомлювати, що з прийняттям сьогоднішнього Бюджетного кодексу і можливого прийняття Податкового кодексу поза змінами до Конституції де-факто українська держава перетвориться з парламентсько-президентської республіки в урядово-президентську республіку, але ви ще сьогодні можете на це вплинути.

Тому я в першу чергу, звертаюся до членів коаліції направити на повторне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чечетов, будь ласка.

 

13:21:49

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги народные депутаты! Мы сегодня рассматриваем законопроект об изменениях в Бюджетном кодексе. Мы много слышали выступлений с этой трибуны, мы слышали выступления и  специалистов, и людей, которые являются  профессионалами в этом вопросе, и слышали точку зрения популистов – людей , которые берут флаг кричат но, сами не понимают, о чем они говорят.

Я расскажу простым и ясным языком, основные моменты, которые закладываются сегодня в реформирование украинской экономики.

Первым и главным вопросом, что было сделано Партией регионов и ее командой – была принята Программа социально экономического развития Украины. На базе этой программы разрабатывается Бюджетный кодекс и Налоговые кодексы. Эти три основных документа закладывают прозрачную, понятную, прогнозируемую модель развития экономики. Именно эти документы дают возможность местным советам  получать дополнительные поступления, именно эти законопроекты включают мотивационный механизм работы местной власти. Но, разве может здравомыслящий человек критиковать законопроект, который дает возможность получить 20 процентов поступления  от прибыли в местные бюджеты. Разве человек, который заботится о местном самоуправлении  скажет, что это плохо? Разве плохо получить в местные бюджеты 50 процентов перевыполнения бюджетных поступлений?

Я думаю, что люди, которые говорили об этом, либо не читали Бюджетный  кодекс,  не знакомились с данными законопроектами и читали документы, которые подготовлены ими и их помощниками, которые имеют такую же низкую квалификацию как и они сами. В данном случае мне хотелось бы привести конкретные примеры о профессионализме команды, которая разработала документы и которая делом доказала возможность реализации этих законопроектов.

Был принят бюджет в сжатые строки, так как это обещал здесь, на этом  месте Премьер-министр Украины Николай Янович Азаров. Был принят бюджет с минимальным возможным бюджетным дефицитом, с максимальными темпами роста валового национального продукта, с максимальными темпами роста промышленного производства, агропромышленного сектора.

Более того, реальные показатели за первую половину года, за 5 месяцев, превысили  даже в темпе роста то падение, которое …

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте,  будь ласка, сідайте.

Я просив би, шановні колеги, при обговоренні обговорювати питання, а не займатися агітацією, бо ви три хвилини агітуєте, а в кінці хочете поговорити про законопроект.

Шановні колеги, депутат від БЮТ Писаренко виступав, нікому  він не передавав слова!      

 Будь ласка, заключне слово Міністру фінансів, Федір  Олексійович, прошу.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О.  Дякую, Адаме Івановичу!

Шановні народні депутати, присутні, я дуже вдячний вам за таке палке обговорення такого важливого законопроекту і хочу вам пообіцяти,  що я буду робити, всі намагання для того, щоб ті пропозиції, які ви висловили, вони були різноманітні, з одного боку, були і радикальні. Але я вас всіх почув, і буду опрацьовувати всі ваші пропозиції для того, щоб їх в другому читанні вам доповісти і врахувати для того, щоб  Бюджетний кодекс дійсно був інструментом нового вже покоління для стабілізації всіх міжбюджетних, фінансових і інших відносин. Вот.

Стосовно питань, які ви задавали, я, напевно, не доцільно зараз на них відповідати, тому їх було дуже багато. Ну, я вам приведу тільки приклад, що стабілізаційного фонду ні в старому кодексі не було, ні в новому. Тому цей стабілізаційний фонд він був введений антикризовим законом, дія якого вже закінчується. Тому в проекті в змінах до Податкового кодексу, там це питання не прописано і ряд других чинників. Але я хочу сказати, що ті думки, які лунали щодо падіння економіки, вони недоречні.

Я маю інформацію за підсумками за 5 місяців – індекс росту промислового виробництва на сьогодні складає 12,6 відсотки. Реальний ВВП також зростає за 4 місяці на 4,8 відсотків, при прогнозних показниках  3,7. Статистики ще немає офіційної за 5 місяців. Але показники, які заплановані, вони виконуються і будуть перевиконані. То я хочу вас іще раз попросити для того, щоб ви проголосували і підтримали проект Закону, який я доповідав. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Сергій Соболєв, 3 хвилини.

 

13:27:49

СОБОЛЄВ С.В.

Дякую. Я попробую вкластися в ці хвилини. І єдине, на чому я хотів би наполягти. Фактично сьогодні, на мій погляд, відбулася дискусія, яка дає можливість проаналізувати три проекти документів. І я ще раз хочу це підкреслити.

Перший проект, який парламент ухвалив, це проект, який передбачає 12 тисяч бюджетів. І це чітко було зафіксовано в цьому документі.

Другий проект. Це проект урядовий, в якому залишається 700 бюджетів і залишається стара система. За виключенням того, що на місцеві ради покладаються додаткові повноваження, які стосуються безпосередньо видатків в різниці тарифів на транспорт, які раніше прямо фінансувалися. І до цього часу фінансуються із центрального бюджету. Це безпосередньо видатки на місцеві ради, які покладаються вже з наступного року, по малозабезпеченим громадянам. І можна цей перелік продовжити.

І є проект, який передбачає навіть не змінюючи систему 12 тисяч місцевих бюджетів, чітко закріпивши видатки і доходи місцевих бюджетів збалансувати місцеві бюджети, щоб вони не залежали ні від якої доброї чи поганої волі тієї чи іншої політичної сили, яка є в кабінеті на Банковій чи в кабінеті на Грушевського. Саме тому ми пропонуємо ні в якому разі не урізати повноваження Верховної Ради України в плані розробки і контролю за бюджетом, що є прямо записано в проекті урядовому. І це, на мій погляд, тенденція, коли другий законодавчий акт за 2 останні тижні урізає такі повноваження у Верховної Ради.

І друге. Ми пропонуємо в цій ситуації ухвалити наш проект за основу дати можливість тим рішенням, які були безпосередньо підготовлені, а я проаналізував ще раз весь пакет урядових рішень. Кожна друга норма переписана з проекту, яка була у Тимошенко, тільки обрізані всі повноваження місцевих рад. Це чітко видно. І це дасть можливість місцевим радам розвиватися, а не бігати постійно і випрошувати подачки із центрального бюджету.

І останнє. Неприпустима норма, коли доходи центрального бюджету і податки, які прямо віднесені до центрального бюджету, податок на прибуток, віддається на відкуп місцевим радам. Це шлях в нікуди. Це шлях до корупції. Це шлях до того, що будуть створені недобросовісні конкурентні середовища для однакового розвитку  будь-то малого, середнього або великого бізнесу. Саме на цих нормах ми і наполягаємо, щоб вони  були  вилучені із проекту урядового. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  обговорення питання завершилось. Ми, дійсно, ті, хто брав участь в обговоренні, одностайні у необхідності прийняття нового  Бюджетного кодексу. І справедливо тут вже говорили, що свого часу  Верховна Рада вже прийняла один Бюджетний кодекс, який  потім не став новою редакцію нового Бюджетного  кодексу. Тобто і одна, і друга політична сила,  незважаючи   на різність підходів,  усвідомлюють  необхідність прийняття цього важливого документу.

І обговорення сьогодні двох проектів,  і урядового, і альтернативного  від опозиції, ще раз наголошує про те, що вся сесійна зала, як і суспільство, очікують  нових правил бюджетної гри. Інша справа, як вони будуть написані, і як ми їх в остаточному варіанті   приймем.

Тому я просив би, дійсно, підбиваючи підсумки обговорення,  звернути  лише на два найпринциповіших    моменти, не вникаючи в деталі, бо кожен із  вас матиме можливість протягом 14 днів подати  свої пропозиції до другого читання.

Перша і найважливіша. Я  хотів би, щоб ми всі  з вами,  і Кабінет Міністрів, і Верховна Рада, усвідомили, без  повернення прав і можливостей  конституційних Верховної  Ради щодо бюджетних процесів  у другому читання кодекс бюджетний  підтриманий не буде. (Оплески) 

 І друге, що також важливо. Я просив би  профільний комітет   разом із Кабінетом Міністрів знайти вихід із ситуації. У Бюджетному кодексі, якщо ми приймемо його  урядовий, є доповнення  до Бюджетного кодексу у вигляді того, які потрібно внести зміни в інші  закони і кодекси. Тому я просив би, напевно, давайте ми або змінимо   назву документу, бо назва  документу „Про внесення змін до Бюджетного кодексу”, а іншого ми не можемо робити  відповідно від назви, але краще, мабуть, не назву змінювати, бо ми приймаємо все-таки не зміни до Бюджетного кодексу, а приймаємо нову редакцію, новий Бюджетний кодекс. То, мабуть, краще до другого читання розділити цих два питання і одне, ми приймаємо Бюджетний кодекс, а друге, ми приймаємо зміни і доповнення до тих законопроектів, які тут у другій частині плануються. Так? Так буде краще і так буде чистіше і юридично, і у практичному застосуванні. Ось те, що я хотів сказати, підбиваючи підсумки на цих двох головних проблемах, які нам треба обов’язково врахувати.

А зараз за результатами обговорення я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстраційний номер 6495), урядовий. Прошу голосувати.

 

13:34:19

За-252

Рішення прийнято.

Я просив би, давайте подякуємо всім, хто брав участь в обговоренні питання, долучився до цього і просив би ще раз, наголошую, комітет з тим, щоб звернули увагу на тих два принципових моменти. Кармазін, будь ласка.

 

13:34:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін. Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати! Цими змінами ми зараз вносимо зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення, до Господарського кодексу, до Цивільного кодексу і до інших безлічі законів. Я просив би, Адам Іванович, зараз дати доручення, це повністю випливає із Закону про Регламент Верховної Ради, дати доручення всім профільним комітетам, яких це стосується, розглянути на своїх комітетах зміни до відповідних законів і дати свої висновки. Без цього це буде незаконно. Ми вже незаконно прийняли, бо тут порушувалось, ви правильно сказали в своєму виступі, що порушена була Конституція по повноваженням Верховної Ради, Бюджетного комітету, по повноваженням народних депутатів. Через це дати також доручення треба Комітету правової політики Сергія Міщенка дати заключення в цілому на цей документ. І не допускати ніякого скорочення термінів. Дякую, Адаме Івановичу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  За скорочення термінів ми  не голосували і  це не дозволяє нам сам Закон про Регламент, 116 стаття, тут ми не порушили.

Відносно вашої пропозиції, це вже друге читання, комітети хай  працюють, але вже не комітет –суб`єкт законодавчої ініціативи. Кожен із депутатів і лише кожен із депутатів, а не комітет мають право внести поправки,  тому я всіх вас закликаю до цього долучитися. Хто хоче, хай пишуть заключення.

Переходимо до розгляду… і, шановні колеги, продовжую на 15 хвилин, щоб ми з вами все таки  виконали те, що мали ще о 12.30 зробити. Переходимо до розгляду питання „Про обрання та звільнення суддів”. Будь ласка, Сергій Васильович Ківалов, голова Комітету з питань правосуддя.

Розглядається проект Постанови Верховної Ради про обрання суддів, законопроект за номером 6538.

 

13:37:03

КІВАЛОВ С.В.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Шановні присутні! Комітет Верховної Ради  з питань правосуддя на своїх засіданнях 2 та 16 червня 2010 року розглянув подання голови Верховного Суду, голів вищих спеціалізованих судів про  обрання суддів безстроково та обрання суддів, раніше обраних безстроково, та подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів з посад за загальними обставинами та у зв`язку з  порушенням присяги. Процедура вам всім дуже добре  відома. Судді знаходяться  в гостевій ложі та на балконі.

Проект Постанови Верховної Ради України (6538). Комітет рекомендує обрати на посади суддів безстроково:

Київського апеляційного господарського суду – Суліма Владислава Володимировича;

Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим – Прищепу Олега Івановича;

Залізничного районного суду міста Сімферополя – Слєзка Тімура Васильовича;

Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області Пантелєєва Дмитра Геннадійовича;

Пролетарського районного суду міста Донецька Масендича Василя Васильовича;

Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Пустовіт Зою Павлівну;

Новомиколаївського районного суду Запорізької області Шиша Антона Борисовича;

Київського районного суду міста Одеси Таварткіладзе Олександра Мезеновича;

Малиновського районного суду міста Одеси Передерка Дмитра Петровича;

Пирятинського районного суду Полтавської області Корсун Оксану Миколаївну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Гордієнко. Корсун, так? Добре. Далі.

 

13:39:22

КІВАЛОВ С.В. Рівненського міського суду Рівненської області Олексюк Ганну Євгеніївну, Рудику Ларису Дмитрівну, Сидорука Євгена Івановича;

Великописарівського районного суду Сумської області Семенову Оксану Сергіївну;

Дергачівського районного суду Харківської області Болибока Євгена Анатолійовича;

Голопристанського районного суду Херсонської області Циганія Сергія Ілларіоновича;

Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Навроцького Володимира Анатолійовича;

Городищенського районного суду Черкаської області Савенко Оксану Миколаївну;

Коропського районного суду Чернігівської області Корзюк Тетяну Петрівну;

Шевченківського районного суду міста Києва Притулу Наталію Григорівну;

військового місцевого суду Севастопольського гарнізону Батрака Віталія Володимировича;

і Донецького окружного адміністративного суду Стирана Віталія Васильовича.

Прошу підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Васильович. Таким чином, шановні колеги, я ставлю на голосування Постанову Верховної Ради про обрання суддів, реєстраційний номер 6538, за виключенням судді Пирятинського районного суду Полтавської області Корсун Оксани Миколаївни. Прошу голосувати.

 

13:41:14

За-332

Постанова прийнята.

Будь ласка, мікрофон Гордієнка Сергія.

 

13:41:20

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина.

Шановний Головуючий, шановні колеги, я вже в цьому залі аргументував двічі саме чому не може бути підтримана кандидатура саме Корсун. Я офіційні статистичні документи передав на засідання комітету. З повагою відношусь до його рішення, але прошу сесійну залу окремо визначитися по цій кандидатурі. І хотів би, щоб всі представники фракцій, коли голосували, дуже, дуже задумалися над тим, як необхідно голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Будь ласка, ну, хто з вас старший? За віком хто у вас старший? Пилипенко, будь ласка, Пилипенка мікрофон.

 

13:42:06

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, дійсно, комітет неодноразово розглядав кандидатуру цієї судді. І все, що встановив комітет, це те, що підстав для того, щоб не рекомендувати  цю суддю, абсолютно ніяких немає. Єдине, що є у судді, так це цивільна справа щодо встановлення визначення частки в спільній частковій власності, яку вона не змогла завершити, оскільки в неї закінчилися повноваження. І хтось із сторін по цій справі, безперечно, що заінтересований і таким чином намагається зробити все, щоб суддя не слухала справу дальше.

Тому я хочу сказати, що рішення комітету є однозначне, цю суддю необхідно рекомендувати на безстроково. І я закликаю всіх ще раз проголосувати. З повагою ставлячись до свого колеги пана Гордієнка, я отримав ті документи, які він  передав комітету, теж їх розглянув із колегами і одноголосно було рішення: цю суддю рекомендувати на обрання суддею безстроково. Тому прошу підтримати всіх із повагою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, обмінялися думками. Ви послухали зауваження…

Ну, будь ласка, Гордієнко, одна хвилина.

 

13:43:15

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги, я не хотів би, щоб попередній виступаючий акцентував увагу на якійсь конкретній справі. Я надав саме статистичні, навіть підтвердив даними. І тому сюди якусь конкретну справу необхідно не саме замішувати. 56 справи, які судила ця суддя, були скасовані або відмінені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Обмін думками відбувся.

Я ставлю на голосування про обрання безстроково суддею Пирятинського районного суду Полтавської області Корсун Оксани Миколаївни.

 

13:44:04

За-214

Рішення не прийнято.

Будь ласка, переходимо до розгляду проекту постанови Верховної Ради  України про обрання суддів (щодо обрання суддів, раніше обраних безстроково). Реєстраційний номер 6538-1.

Будь ласка, Сергію Васильовичу.

 

13:44:31

КІВАЛОВ С.В.

Комітет рекомендує обрати суддів, раніше обраних безстроково, на посади суддів:

Вищого адміністративного суду України Малиніна Віктора Володимировича, Ситникова Олександра Федоровича, Федотовича (вибачте);

Харківського апеляційного адміністративного суду Бондаря Володимира Олександровича.

Прошу підтримати цей проект постанови Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я не бачу зауважень з приводу запропонованих кандидатур.

Тому, з вашого дозволу, ставлю на голосування про прийняття постанови Верховної Ради щодо обрання суддів за реєстраційним номером 6538-1. Прошу голосувати.

 

13:45:22

За-352

Рішення прийнято.

Розглядаємо проект постанови Верховної Ради України про звільнення суддів (щодо звільнення судді за загальними підставами). Реєстраційний номер 6539. Будь ласка, Сергій Васильович.

 

13:45:39

КІВАЛОВ С.В.

Комітет рекомендує Верховній Раді України у зв’язку з поданням заяви про відставку звільнити з посад суддів:

Верховного Суду України – Барсукову Валентину Михайлівну, господарського суду Херсонського області – Губіну Іду Василівну. Прошу підтримати проект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не бачу заперечень, ставлю на голосування  законопроект за номером 6539 – Постанову про звільнення суддів. Прошу голосувати.

 

13:46:19

За-331

Рішення прийнято.

Розглядаємо проект Постанови про звільнення суддів, (щодо звільнення суддів у зв’язку з порушенням присяги). Реєстраційний номер 6539-1. Будь ласка, Сергій Васильович.

 

13:46:37

КІВАЛОВ С.В.

Комітет рекомендує у зв’язку з порушення з порушенням присяги звільнити з посад суддів:

Верховного Суду України Волкова Олександра Федоровича;

апеляційного суду міста Києва Поліщук Світлану Володимирівну;

Київського апеляційного адміністративного суду Бараненка Ігоря Івановича;

Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Муштат Антоніна Миколаївна …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Васильович, зупиніться будь ласка, я так зрозумів є заперечення по Волкову і по Бараненко.  Про процедурі потім, я просто щодо прізвищ, продовжуйте, будь ласка.

Сергій Васильович, продовжуйте.

 

13:47:19

КІВАЛОВ С.В.

Заводського районного суду міста Дніпродзержинська   Дніпропетровської області Стасовську Людмилу Іванівну;

Ворошиловського районного суду міста Донецька Міщенка Геннадія Автономовича;

Згурівського районного суду Київської області Паламарчук Валентину Іванівну;

Фастівського міськрайонного суду Київської області Остахновича Андрія Валентиновича;

Малиновського районного суду міста Одеси Демченка Олександра Миколайовича;

Семенівського районного суду Полтавської області Шудрю Віктора Івановича;

Шполянського районного суду Черкаської області Кисельову Тетяну Миколаївну.

І Святошинського районного суду міста Києва Бабич Ніну Дмитрівну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По Бабич є заперечення. Шановні колеги, з процедури запишіться по хвилині від фракцій. Будь ласка, Карпук.

 

13:48:43

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово Сергію Власенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Власенка, будь ласка.

 

13:48:51

ВЛАСЕНКО С.В.

Шановний Адам Іванович, я хотів би нагадати, що минулого четверга, коли ми розглядали по суті аналогічне питання, ми розглядали його окремо по кожному судді і голосування відбувалося не одним голосуванням, пакетом, а по кожному судді окремо. Тому я хотів би, щоб ми зберегли цю традицію і в тих питаннях, коли ми звільняємо суддів за порушення присяги, щоб ми голосували кожного суддю окремо так як це вже відбулося у Верховній Раді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чечетов.

 

13:49:21

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, действительно на прошлой неделе мы рассматривали список судей, которые их должны были принять, по которым решение по увольнению. И тогда были претензии, в части комитету, что якобы какого-то судью не оповестили и так далее. И мы тогда согласовали полностью процедуру, что даем еще неделю и в независимости от того, приехал судья – не  приехал, комитет выносит окончательный вердикт и зал голосует. Поэтому я думаю, процедура полностью соблюдена, что делает честь комитету, максимально публично, прозрачно, объективно это дает нам основание полностью поставить на голосование весь список и одним голосованием решить все вопросы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Пилипенко.

 

13:50:06

ПИЛИПЕНКО В.П.

Писаренку прошу передати слово, Адам Іванович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віддячує Писаренку, будь ласка.

 

13:50:10

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, дійсно ми з вами минулого разу показали, що парламент готовий дотримуватися тих вимог, які сьогодні ставляться в парламенті. І ми дійшли до того, щоб сьогодні всі ті судді, які минулого разу хворіли і перебували у відпустках постійно, сьогодні  повторно були внесені в парламент. І хочу вам сказати, що знову ситуація не змінилася. І ми від комітету звернулися, і до правоохоронних органів  і до лікарень, ми  хочемо з’ясувати, яким чином окремі судді, перебуваючи в Парижах і в Нью-Йорках одночасно мають довідки, що вони перебувають на стаціонарі на лікуванні.

А стосовно процедури, ми сьогодні маємо всі законні повноваження для того, щоб проголосувати про звільнення цих суддів. Це перше.

І друге. Дійсно, в практиці парламенту ми завжди голосували  списком, якщо немає зауважень щодо суддів. Тому давайте, якщо є певні зауваження по суддях, нехай їх винесуть, а інших давайте списком голосувати.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв Володимир.

 

13:51:15

МАТВЄЄВ В.Й.

Я думаю, что здесь нельзя приравнивать утверждение судей на должности и снятие с должности списком, значит, мы решаем судьбу человека. И если каждый депутат не будет знать, что происходит почему снимают, за какие нарушения и присяги судей этот судья освобождается от должности и фактически он должен быть отдан под суд, я считаю, что мы не можем принимать так просто-напросто списком. Каждый депутат имеет право знать, за что он будет голосовать. При всем доверии к членам комитета, я считаю, что каждый депутат должен использовать свои депутатские полномочия для того, чтобы знать и принимать решение о судьбе человека.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я ще раз повторюю: треба було записуватися або просити слово від фракції. Це те, що ви хочете – це  ще мало, треба дотримуватись Регламенту. Будь ласка.

Шановні колеги!  Давайте порадимося я солідарен з  тими, хто каже, що дійсно, треба  голосувати за кожного окремо, за кожного окремо. Я тут вас підтримую. Але, можливо, давайте ми поступимо таким чином, оскільки у нас є зауваження до трьох суддів, ми їх кожного окремо розглянемо. Якщо ви не заперечуєте щодо тих суддів, щодо звільнення яких немає зауваження, щоб ми проголосували списком. А потім кожного з трьох будемо не тільки окремо голосувати, але й слухати аргументи і тих суддів, щодо яких це стосується, і аргументи  народних депутатів. Немає заперечень?

 

КІВАЛОВ С.В. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримується така пропозиція?

 

КІВАЛОВ С.В. Підтримується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді добре з вашого дозволу, з вашого дозволу ще раз наголошую,   я ставлю на  голосування  проект Постанови за номером 6539-1 про звільнення суддів за виключенням: Волкова – Верховний Суд України, Бараненко – Київський апеляційний адміністративний суд і Бабич – Святошинський районний суд міста Києва.

Всіх я назвав? Міщенко? І Міщенко. Добре, і Міщенко – Ворошиловський районний суд міста Донецька. Все.

За виключенням цих чотирьох  прізвищ я ставлю на голосування про прийняття  постанови в цілому, прошу голосувати.

 

13:53:51

За-354

Постанову прийнято.

А зараз  переходимо до обговорення конкретно кожної кандидатури. Давайте ми поступимо напевно таким чином. Оскільки ініціатором звільнення суддів в зв’язку з присягами виступає Вища рада юстиції, тому я буквально коротко, нехай по  кожному конкретно, по кожній конкретно особі буде інформувати Вища рада юстиції, Голова Вищої ради юстиції. Після того ми послухаємо  суддю, щодо якого йде мова, а потім  обміняємося думками і будемо приймати рішення по кожному окремо.

Будь ласка, щодо звільнення з посади судді Верховного Суду України Волкова Олександра Федоровича. Прошу, Володимир Миколайович, голова Вищої ради юстиції, які аргументи у вас?

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М.

Волков Олександр Федорович, суддя Верховного суду України.

В чому порушення полягає? В порушення закону суддя Верховного України Волков брав безпосередню участь при перегляді в касаційному порядку Верховним Судом України вироків, рішень, постанов, ухвал суду, які по першій апеляційній інстанції ухвалював особисто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Миколайович, почекайте,  будь ласка.

Шановні колеги, шановні колеги, якщо ви хочете слухати… Андрій!

Якщо ви хочете слухати питання? Так. Якщо ви не хочете слухати, я можу поставити на голосування. Почекайте, будь ласка! Ну ви хочете? Якщо не хочете, я ставлю на голосування.         

Тоді, хто не хоче, нехай не слухає і вийде із сесійної зали. Продовжуйте, будь ласка. Продовжуйте, Володимир Миколайович. Володимир Миколайович, продовжуйте.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М. Продовжуємо, да? В порушення закону суддя Верховного Суду України  Волков брав безпосередньо участь при перегляді в касаційному порядку Верховним Судом України вироків, рішень, постанов, ухвал суду, які по першій апеляційній інстанції ухвалював особисто та у складі колегії суддів його близький родич, брат його дружини – суддя Бараненко.

Безпідставно приймав до розгляду касаційні скарги, по яким був не сплачений судовий збір та зупиняв виконання законних рішень судів першої інстанції, чим спричиняв рейдерським діям щодо трьох підприємств. Так, по справі за позовом ТОВ  „Плато-Девелопмент”, ТОВ „Метал-Інвест” і незаконно відкрив провадження і зупинив на 18 місяців виконання рішення районного суду, що призвело до рейдерського захоплення та ліквідації товариства „Мінерал-Інвест” через поновлення на посаді директора колишнього керівника підприємства. При цьому суддя Волков, проявляючи зацікавленість, тримав право у Верховному Суді і не направляв її на розгляд до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Друга справа по справі за позовом Степанова Догодун, де є стороною також „Мінерал-Інвест” без жодних правових підстав відкрив касаційне провадження, сущно продовжив чинність очевидно незаконного заочного рішення районного суду шляхом унеможливлення його оскарження протягом року, що призвело ліквідації підприємства.

Хочу зазначити про те, що було винесено судом заочне рішення, яке має особливу процедуру оскарження, а саме, якщо виноситься таке рішення, то воно оскаржується до того ж суду, який постановив рішення і суддя зобов’язаний визначитися: або скасовують, щоб розглядати за участю сторін, або ні.

Суддя Верховного Суду, маючи такий досвід роботи, навмисно бере до провадження касаційну скаргу, зупиняє рішення законне суду, і таким чином дає можливість продовжувати рейдерську атаку по підприємству.

Крім того, хочу зазначати про те, що, коли даються пояснення, що брат дружини не є родичем, і коли суддя в апеляційному, касаційному порядку розглядає ці справи повторно, про який незалежний суд і неупередженість можна говорити?

Тому Вища рада юстиції на своєму засіданні внесла пропозицію, підтриману комітетом. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Волков Олександр Федорович, прошу, підійдіть, будь ласка, до мікрофону. До мікрофону. 3 хвилини у вас, якщо є бажання щось сказати, будь ласка. Ви маєте можливість протягом 3 хвилин.

 

ВОЛКОВ О.Ф.

Дозвольте? Шановні народні депутати України! Мені прикро, що вчора 13 членів Комітету з питань правосуддя підтримали подання Вищої ради юстиції про звільнення мене з посади судді за порушення присяги. І, на жаль, ці звинувачення грунтуються на моїй професійній діяльності, на розгляді тих справ, які я як суддя вже 26 років розглядаю. Мова йде про 4 справи, розглянуті в 2003-2004 році, де мені закидають, що я мав взяти самовідвід по справам цивільним, кримінальним, начебто проявляючи упередженість щодо дій судді Бараненка, який дійсно є братом моєї дружини.

Але в аргументацію Вищою радою юстиції як порушення наводиться закон, який набрав чинності у вересні 2005 року. В 2003-2004 році, повірте, я не міг знати, що буде такий закон. І взяти відвід чи самовідвід можна тільки на підставі закону. І це вирішує колегія суддів. Всі рішення в Верховному суді виносились колегіально в складі 3-5 суддів.

Наводячи по цим же, за цей же період ці 4 справи, Вища рада юстиції чомусь не зазначає ще кілька справ, де теж з участю моєю в колегії суддів в цьому судді скасовувалися рішення. Про яку упередженість може йти мова? Тим більше, це визначено статтями 54 і Кримінально-процесуального кодексу, який не змінився, і старою редакцією Цивільно-процесуального кодексу.

Що стосується двох справ 2006 року. Мені закидають, що я безпідставно відкрив касаційне провадження по касаційним справам. То вибачте, це моя робота – відкривати касаційне провадження по касаційним скаргам, які надходять на розгляд суду. Повірте, не моя вина, що в 2006 році одна справа затрималася на 18 місяців, на той час справа розглядалася по 2-3 роки,  у зв’язку з чим Верховна Рада  приймала спеціальний закон про передачу справ  апеляційним судам у 2007 року. Знову ж мені закидають порушення і цього закону, що не передав одну із цих справ у Дніпропетровський апеляційний суд. Не міг я її передати в апеляційний суд, тому що   вона була передана до судового розгляду, і закон 2007 року це забороняв.

Щодо стосується першої справи вона була передана в суд у порядку тому, яка черговість дійшла  до  відправки цієї справи  у суд.

Що стосується близькості  рідства. Як юрист я не можу з цим погодитись, тому що  назвати брата дружини близьким родичем, то тоді моя дружина теж мій близький родич. Що тоді зі шлюбом робити?  Чи виникає вже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ВОЛКОВ О.Ф. Виникає момент успадкування, утримання. Це, здається, помилка. Нічого я  не скривав, не утаював, заповнював декларації і відомості відповідно до вимог кадрових органів, які зобов’язані це перевіряти і  перевіряли  у відповідності до всіх документів.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Хто хоче взяти участь в обговоренні? Прошу, запишіться по хвилині від фракцій.  Спочатку депутати хочуть. Будь ласка, Чечетов. 

 

14:02:11

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги,  я думаю, что мы достаточное время  уделили рассмотрению этих кадровых вопросов, и тут ситуация в зале ясна. И сейчас  трудно сказать, что  кто-то  с депутатов изменит свою точку зрения, поскольку  такой жесткой аргументации, которая могла радикально опровергнуть  позицию Кабинета Министров, мы не услышали.

Поэтому, чтобы не тянуть время,  просьба ставить на голосование и пусть зал определяется.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Мойсик хоче з трибуни висловитись. Олійнику підготуватись.

 

14:02:43

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну”.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, йде мова про суддю Верховного Суду України, і я сам як колишній суддя Верховного Суду України жодного разу не ставав на захист суддів, негідників, які спаплюжили звання судді, закон, яким мають керуватися, але ось зараз я прочитав пояснення судді і окрема думка ще одного члена Вищої ради юстиції. Олександр Федорович і Голова Вищої ради юстиції акцентують увагу на судових справах, де ніби-то шурин, чи як воно буде правильно назвати, був суддею у справі. Але, шановні колеги, є й інший бік медалі. Олександр Федорович Волков обраний членом Вищої ради юстиції, і він тоді судився з Палій, яку з’їзд суддів звільнив із поста члена Вищої ради юстиції. То, власне кажучи, судових помилок немає жодних у цього судді, але політика розігралася навколо члена Вищої ради юстиції. І ось він півтора року не складає присягу, Палій судиться або й досудилася до того, що стане членом Вищої ради юстиції, а ми хочемо розправитись над суддею.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

МОЙСИК В.Р. Якщо якісь недопрацювання є, шановні колеги, у судді як у кожного із вас з нами, як і в кожного судді, то хіба така кара страшна за 26 років працювання юристом і суддею, де вирішував долі. Ну якщо ти брав хабарі, так за себе розказуй. Я прошу нас спам’ятатися, зупинитися на цій дорозі взаємопоборювання і з’їдання, і від розправ. Навести лад, пане голово, у Вищій раді юстиції самій раді юстиції, бо ви стаєте не …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це вже трошки з іншої опери. Будь ласка, Олійник.

 

14:04:42

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні колеги, от що зараз відбувається? Голова, вірніше не голова, а суддя Верховного Суду України, поки ще не прийнято рішення він саме цю посаду займає, всій країні пояснює, що він не знав, що зміняться закони і не можна буде брати участь в розгляді справи, яку розглядав його родич. Це не законом встановлено, це є принцип, на якому будується правосуддя. Це дуже прикро, що суддя, який доріс до Верховного Суду, до сьогоднішнього дня з’ясовує теоретичне питання. Принципом правосуддя, спеціально для Волкова я хочу сказати, є неупередженість і незаангажованість судді. Ви порушили принцип, ви встановили сімейний клан в суддівській системі і позбавили інших людей можливості поза вашим сімейним кланом утримувати правосуддя, а чи доступ до правосуддя, і зараз розповідаєте всьому народу, тому що це транслюється, і судді, і інші бачать, що так правильно робити. Так от, я хочу сказати, що треба вивчати принципи, на яких ґрунтується правосуддя, це первинно, а закони, дійсно, змінюються. І шукати зараз там коми в законах не є виходом, і не є достойною поведінкою для того…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Кармазін.

 

14:05:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна –  Народна самооборона”.

Ви знаєте, шановні народні депутати, шановні судді, у мене двояке зараз почуття. Двояке через те, що я вчора задавав питання на засіданні комітету Олександру Федоровичу Волкову, чи відчуває він якийсь моральний дискомфорт від того, що відбулося, бо з формальної точки зору чоловік, тобто  брат жінки – це не є порушення Кримінально-процесуального чи Цивільно-процесуального кодексу. Але з моральної точки зору, і з як члена Вищої ради юстиції, і як судді Верховного Суду очевидно, Олександр Федорович, як суддя судді хочу вам сказати, ви мали вчора на комітеті сказати і може зараз знайдете мужність сказати, що „я   розумію, що такого конфлікту інтересів не може бути, навіть просто в думках допускати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

14:07:10

КАРМАЗІН Ю.А.  Шановні народні депутати! Через це я не буду голосувати за звільнення Волкова. Я думаю, що його треба… його життя попередило, він зараз знаходиться на лікарняному, генерал-лейтенант, очолює військову колегію (там всього 3 чоловіки). Не можна знищувати військові суди, не можна знищувати   і колегію, але він має зрозуміти. І я хотів би почути, Олександр Федорович, що ви зробили висновок  з того, про що я зараз сказав. Я думаю, що ви мене зрозуміли. А я думаю, що сьогодні ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми вас зрозуміли, Юрій Анатолійович. Так, будь ласка, Онопенко Василь Васильович, 3 хвилини. Прошу.

Сергій Васильович став головою комітету після Василя Васильовича.

 

ОНОПЕНКО В.В.

Шановні народні депутати, я у зв’язку з ситуацію усміхнувся, але так мені гірко, я вам скажу, давно вже не було.

За що звільняють Волкова? Я вам скажу, за що: за чесність, порядність, справедливість і мужність. Ось, за що його звільняють. Хто його звільняє? Ті, хто давно забув про ці чесноти.

Ви, мабуть, прослухали, коли це було: 2003-й, 2004-й, 2005-й роки,  справи. Сам він не розглядав справи, розглядало 3 судді Верховного Суду. Хто знає його думку, адже це нарадча кімната, аже там є таємниця нарадчої кімнати, і звідти не виносяться розмови, судження, думка? Можливо, він по-іншому думав. А два судді прийняли таке рішення. Він зобов’язаний був підписати.

Наступне, шановні колеги. Кажуть, що він був близьким родичем судді Бараненко. Кажуть, що це законодавство щось не передбачає. Я взяв кодекс, Кримінально-процесуальний кодекс України (стаття 32). Щоб ми тут не фантазували, послухайте мене. „Близькими родичами є батьки, дружина, діти, рідні брати, сестри, дід, бабка, внуки”, - крапка. Не шурин, не швагер і ніхто інший. Цей кодекс до цього часу зберігся.

Наступне, шановні колеги. Знаєте, гірко ось що. Мало що пройшло 7 років, 6 років… Навіть злочинці мають терміни давності. Суддю притягують до відповідальності в межах 6-місячного терміну.

Ви розумієте, що ми сьогодні в цьому залі хочемо святити. Можна все зробити. Але я вас прошу, незаконними діями, тим більше парламенту, законність не встановити ніколи. Я це другий раз тут повторюю.

Я вас прошу визначитися. Ви визначаєте долю людини. Людини, яка працювала 25 років в суді. І хто дав право сьогодні взагалі давати оцінку рішенням Верховного Суду? Є Європейський суд. Верховний Суд за виключних обставин сам може переглянути свої рішення. Я думаю, що не можна цього робити.

Знаєте, а затримання справи відбулося чому, от називалося затримання справи. Я прийшов у Верховний Суд головою. 55 тисяч справ лежало у Верховному Суді. І саме ви тут приймали закон, і я вам вдячний, що ми направили в кожний апеляційний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

ОНОПЕНКО В.В. Три секунди. Що міг Волков зробити, коли весь рік була комісія, підписували кожну справу і направляли у Верховний Суд? За що ми його сьогодні звільняємо?

Я вам скажу за що, я вже сказав. Це удар по Верховному Суду, це удар по правосуддю, по українському суспільству, вкінці кінців – і по вас самих! Вибачте за емоції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, думка комітету і будемо визначатися.

 

14:11:57

КІВАЛОВ С.В.

Уважаемые коллеги, дорогие друзья! Вчера на заседании Комитета по вопросам правосудия мы рассматривали тщательно вопрос, связанный с Александром Федоровичем Волковым, судьей Верховного Суда. И я вам хочу сказать, что мы проголосовали единогласно за увольнение Волкова.

Волков, будучи судьей Военной коллегии Верховного Суда в нарушение действующего законодательства, вдумайтесь, принимал непосредственное участие при пересмотре в кассационном порядке Верховным Судом Украины приговоров, постановлений, решений судов, которые по первой и апелляционной инстанции принимал единолично и в составе коллегии его близкий родственник, родной брат жены Бараненко Игорь Иванович, которого чуть позже будем тоже рассматривать.

Интересно также, что в личном деле Волков факт родства с судьей Бараненко был скрыт, и тот, и другой. Я хочу зацитировать вам,  уважаемые коллеги, статью 20 ГПК Украины, которая запрещает судье учувствовать в рассмотрении дела в случае: «если судья прямо или косвенно заинтересован в результате рассмотрения дела. Если судья является близким родственником сторон или других лиц, которые берут в участии рассмотрения дела. Запрещается принимать участие в рассмотрении дела если хоть какие-то обстоятельства, которые вызывают сомнения в объективности и беспристрастности судьи».

Думаю, что вот в данному случае сомнений нет, что Волков обязан был, я подчеркиваю, объявить себе самоотвод. Ни разу самоотвода Волковым заявлено не было, фактически речь идет как уже здесь говорили в зале о семейном подряде. Поэтому и комитет Верховной Рады вчера при тщательном рассмотрении принял такое решение о котором я сказал.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми провели детальне обговорення, будь ласка, Власенко хвилину і будемо голосувати.

 

14:14:30

ВЛАСЕНКО С.В.

Сергій  Власенко,  "Блок Юлії Тимошенко".

Сергій Васильович, дійсно коректно зазначив, що комітет прийняв рішення це одноголосно, однак слід зазначити, що на цей момент із зали засідання комітету вийшло п’ять членів комітету, оскільки розуміли, яке  буде рішення і хотіли голосувати проти і своїм виходом продемонстрували це. Тобто, щоб бути коректним і чітким, не було одноголосного рішення по Волкову вчора під засіданні комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Це деталі, правий Сергій Васильович, бо ті, хто  був на той час при голосуванні всі проголосували одноголосно. Ті, хто проголосував ногами, це їхнє право.

 

КІВАЛОВ С.В. Коллеги наши  решили сорвать заседании и вышли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на голосування постанову про звільнення судді у зв’язку з порушенням присяги, про звільнення з посади судді Верховного Суду України Волкова Олександра Федоровича.

 

14:15:40

За-247

Рішення прийнято.

Переходимо, будь ласка. Ні, ні, давайте шановні колеги, ми можемо закінчити час, але цим самим ми нікого ні від чого не врятуємо, крім того що дамо можливість тим ще трьом суддям, які зараз переживають свою долю, ще дві години переживати неприємні речі. Давайте ми зараз закінчимо.

 

КІВАЛОВ С.В. Три судді і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію про те, щоб ми завершили ще розмову по трьох кандидатурах, які тут є, визначилися, а потім оголосили перерву. Зрозумійте, людям ще дві години чекати вирішення своєї долі мабуть буде неправильно. Прошу підтримати таку пропозицію.

 

14:16:41

За-249

Будь ласка, колеги, занадто серйозні справи. Ігор Іванович Бараненко, Київський апеляційний адміністративний суд. Будь ласка, тільки коротко, які зауваження Вищої ради юстиції.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М. Бараненко Ігор Іванович Київський апеляційний адміністративний суд.

У 2009 році при розгляді справи за позовом судді Вищого господарського суду Палій до окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення Восьмого позачергового з’їзду України про припинення повноважень члена Вищої ради юстиції Палій і про призначення члена Вищої ради юстиції Волкова Олександра Федоровича. Ситуація подібна: у 2009 році він приймає до впровадження близький родич і продовжує слухати, приймати рішення. У відповідності із статтею 27 Кодексу адміністративного судочинства України написано, що суддя не може брати участь у розгляді дитини справи і відводиться, якщо він є членом сім’ї або близьким родичем: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлювач, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цієї сім’ї. Уявіть ситуацію: Волков приходив у суд, а шурин слухає цю справу. От вам оце, оце про те, що я хотів сказати. Вважаємо, що порушення є суттєвим порушення присяги. Просимо підтримати подання Вищої ради юстиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Будь ласка, Ігор Іванович Бараненко присутній?

Онопенко, хвилина, будь ласка, Василь Васильович.

 

ОНОПЕНКО В.В.

Дякую, Адаме Івановичу! Шановні колеги! Послухайте далі, що  робиться сьогодні в залі суду, в залі засідань.

По-перше, Бараненко подав заяву, що він важко хворий в лікарні лежить, ну, не звертаєте увагу – не звертайте.

Друге. Мова йшла про рішення з’їзду суддів України. Це було рішення партійного з’їзду. Скажіть, коли і в які часи судді розглядали питання: правильне  рішення з’їзду чи не правильне? Скажіть, завтра будуть з’їзди проводитися – це самоврядна організація, з’їзд став чотири роки назад і все. Рада була одна суддів, її немає. Пред’являється позов до з’їзду, до 500 суддів, які були на з’їзді і приймають рішення. І ми сьогодні звинувачуємо суддю, який закриває справу по цій. Ось постанова пленуму Верховного Суду який роз’яснив, що ці справи з суду непідсудні, що вам потрібно ще, які докази для того, щоб ви правильне рішення об’єктивне тут приймалось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так є необхідність обговорювати?

Так яке рішення комітету? Сергій Васильович.

 

14:19:47

КІВАЛОВ С.В.

Уважаемые коллеги!  Вот у меня есть таблица, мы Бараненка Игоря Ивановича приглашали шесть раз на заседании секции Высшей рады юстиции – ни разу не явился. Дважды рассматривали и приглашали на заседание  Высшей, самой, заседание Высшей рады юстиции и он также не явился. Дважды рассматривали на комитете. Поэтому я предлагаю поддержать решение  Высшей рады юстиции об увольнение Бараненка Игоря Ивановича за порушення присяги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію про звільнення з посади судді Київського апеляційного адміністративного суду у зв’язку з порушенням присяги Бараненка Ігоря Івановича.

 

14:20:37

За-248

Рішення прийнято.

Так, будь ласка, Ворошиловський районний суд міста Донецька, Міщенко Геннадій Автономович.

Вища рада юстиції, прошу, Володимир Миколайович.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М. Міщенко Геннадій Автономович, Ворошиловський районний  суд міста Донецька. 

Суддя  постановив ряд незаконних ухвал щодо керівництва державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”. Так суддя  постановив ряд ухвал про забезпечення  позовів, які спочатку були винесені на користь Васильєва із визнанням  за ним права на посаду начальника державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”, замість призначеного міністром транспорту України на цю посаду Курка, а потім скасував ці ухвали і незаконно постановив іншу ухвалу, яка була винесена на користь  Курка із визнанням  вже за ним права на посаду начальника державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний”.

Вирішення справ по суті шляхом постановлення ухвал про забезпечення позову призвело до тяжких наслідків і блокування  господарської   діяльності державного підприємства. До речі, звернення було депутата БЮТ. Вища рада юстиції прийняла рішення і внесла подання до Верховної Ради.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так,  будь ласка, є Геннадій  Автономович? Немає?

Так, чи є у когось бажання  з депутатів? Так, є тут окрема думка члена комітету Бондика,  будь ласка, мікрофон.

 

14:22:06

БОНДИК В.А.

Шановні колеги, я на Вищій  раді юстиції голосував за звільнення цього судді, але потім  він звернувся і у зв’язку з тим, що ті обставини, які він довів і я виклав окрему думку, підкорюючись принципу демократичного централізму, я  не голосував за його звільнення. Чому? Тому що дві є законодавчі підстави, щоб ми зараз не розглядали питання щодо звільнення Міщенка з наступного. Він оскаржив постанову Вищої ради юстиції у адміністративному, Вищому адміністративному суді, і на цей час він хворий, знаходиться на лікарняному, і мотивував тим, що він подав заяву про відставку добровільно, тому що  пропрацював  23 роки суддею і  заробив (ну нібито, це лікарняно потрібно  підтверджувати) і загубив здоров’я на суддівській роботі. Тобто з гуманних міркувань я виклав окрему думку, щоб дати можливість судді добровільно уйти у відставку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Васильович.

 

14:23:07

КІВАЛОВ С.В.

Уважаемые коллеги! Мы действительно рассматривали вопросы, связанные с Мищенком и хотели задать их. Но, к великому сожалению, он 7 раз не явился на заседание секции, он дважды не явился на заседание Высшей рады юстиции, дважды не явился на заседание комитета. И повторно мы рассматриваем в этом зале. Поэтому я просил бы поддержать решение комитета, и чтобы у нас был единый подход, и уволить Мищенка Геннадия Автономовича за нарушение присяги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування пропозицію про звільнення з посади судді Ворошиловського районного суду міста Донецька Міщенка Геннадія Автономовича, відповідно до пункту 5 частини 5 статті 126 – в зв’язку з порушенням присяги судді.

 

14:24:06

За-245

Рішення прийнято.

І будь ласка, щодо судді Святошинського районного суду міста Києва Бабич Ніни Дмитрівни.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М. Бабич Ніна Дмитрівна.

Участь у реалізації рейдерських схем, безпідставний заочний розгляд справи, блокування господарської діяльності ТОВ „Мінерал-Інвест”, ТОВ „Плато-Девелпопмен”. Так, за 3 дні до нового року 2005 року задовольнив заяву позивача про забезпечення позову, заборонила укладати від імені товариства будь-які угоди, заборонила внесення та реєстрацію змін до установчих документів, а також заборонила державну реєстрацію Печерській районній адміністрації у місті Києві. Здійснювала внесення та реєстрацію змін до установчих документів, в тому числі реорганізацію ТОВ „Мінерал-Інвест”. Внаслідок дій Бабич Ніни Дмитрівни підприємство перестало існувати. Просимо підпримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, є Ніна Дмитрівна? Немає. У депутатів є? Будь ласка, Власенко Сергій.

 

14:25:06

ВЛАСЕНКО С.В.

Сергій Власенко, "Блок Юлії Тимошенко". Шановні колеги! Ну, по-перше, мова йде про справу 2005-2006 року! Тобто це було 5 років назад.

Мова йде про одну  справу. І у цієї судді виняткова ситуація, до речі,  із всіх тих, які ми розглядаємо. Її не було на засіданні комітету минулий раз, бо вона, дійсно, знаходиться у лікарні, але вона прийшла у минулий четвер  на засідання Верховної Ради, ви пам’ятаєте, їх стояло двоє тут, дві жінки. Але після того, на жаль, вона була госпіталізована. Я думаю, що багато із депутатів отримали таку телеграму, яку я отримав теж: „У  зв’язку із станом здоров’я, перебуванням на стаціонарному лікуванні через втрату вагітності та у зв’язку з оспорюванням рішення Вищої ради юстиції у Вищому адміністративному суді  прошу вас перенести розгляд  моєї справи”. У мене є копія заяви позовної, яка подана до Вищого адміністративного суду ще 1 числа. За станом на сьогоднішній день Вищий адміністративний суд  ще не порушив справу, пройшло вже 15 днів. А зараз суддю …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

14:26:17

ВЛАСЕНКО С.В. Я процитував у даному випадку телеграму. Колега Писаренко сказав правду, що, дійсно, у нас є випадки, коли судді зловживають такими речами, але я не думаю, що у даному випадку  мова йде про зловживання.

Я з цією суддею особисто не знайомий і у Святошинському суді, на щастя, жодної справи не слухав. Але, виходячи із тої ситуації, яка, дійсно, реально є, я би просив відкласти розгляд цього питання, заслухати її на комітету нормально і винести після цього в зал. Якщо будуть підстави  позбавляти її статусу, значить проголосуємо за це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще інші думки? Називали прізвище Писаренка, будь ласка.  Сулковського, на щастя не називали.

 

14:27:01

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, ви знаєте, дійсно, кожен має своє горе, і, на жаль,  до нас у комітет приходять люди, у яких  і в сім’ї щось трапляється, і взагалі щось відбувається таке, на що ми звертаємо увагу у комітеті. Але тут в цьому випадку, ви знаєте,  це саме той випадок, коли попередні два судді були звільнені саме за той рейдерський  механізм, по якому ця суддя і була задіяна. І якщо уважно подивитесь, то це саме ця трійка рейдерська, яку ми звільнили тільки що з вами голосування. Звичайно, ми можемо роками чекати, коли хтось прийде нам і щось пояснить, але, на жаль, судова система очікує швидких різких рішень щодо тих судей, які не розуміють, що вони носять мантію і навіщо вони приймали присягу. Люди чекають від нас дієвих рішень. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, будь ласка, комітет.

 

14:28:19

КІВАЛОВ С.В.

Уважаемые коллеги, мы приняли решение вчера на заседании комитета и установили, что, действительно, было нарушение присяги. Это связано с рейдерским захватом. Ну и по этому я рекомендую и прошу поддержать решение комитета уволить ее за нарушение присяги. Я имею в виду судью Бабич Нину Дмитриевну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо голосувати. Я ставлю на голосування Постанову про звільнення з посади судді Святошинського районного суду міста Києва Бабич Ніни Дмитрівни в зв’язку з порушенням присяги судді.

 

14:29:11

За-241

Ми всі питання, пов’язані із призначенням і звільненням суддів, розглянули.

Ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. О 16-й годині продовжуємо роботу.