ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ПЕРШЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

4 червня 2010 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:00:45

Зареєструвалися картками в сесійній залі 416 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України нашого колеги Луцького Максима Георгійовича. Прошу привітати його і побажати йому всіляких успіхів.  (Оплески)

 Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засіданні 3 червня 2010 року. Розглянуто вісім питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято один закон та три постанови, три законопроекти та один проект постанови прийнято за основу, п’ять законопроектів відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статей 25 та 229 Регламенту Верховної Ради України у п’ятницю з 10 до 11 години проводиться „година запитань до Уряду”. Представники депутатських фракцій, які не входять до складу коаліції, внесли пропозиції під час „години запитань до Уряду” Кабінет Міністрів України має відповісти на питання щодо розвитку стану та перспектив розвитку підприємництва в Україні.

Сьогодні на „годині запитань” Кабінет Міністрів України представляє віце-прем’єр-міністр України з питань економічної політики Тігіпко Сергій Леонідович. Присутні також: заступник міністра фінансів Кузькін Євген Юрійович, перший заступник міністра аграрної політики Мельник Сергій Іванович, міністр праці та соціальної політики Надрага Василь Іванович, Сиротюк Сергій Вячеславович - перший заступник міністра промислової політики, Цушко Василь Петрович - міністр економіки, Ярошенко Федір Олексійович - міністр фінансів, Бродський Михайло Юрійович - голова Державного комітету з питань регуляторної політики і підприємництва, Дороховський Олександр Миколайович - перший заступник голови Державної митної служби, Папаїка Олександр Олексійович - голова Державної податкової адміністрації.

Шановні колеги, нагадую вам, що регламент проведення „години запитань до Уряду” визначений статтею 229  Регламенту Верховної Ради України. Регламентом відводиться 30 хвилин на запитання до членів Кабінету Міністрів України від депутатських фракцій, які не входять до складу в коаліції.

Депутатська фракція "Блок Юлії Тимошенко", керуючись частиною шостою статті 229 Регламенту Верховної Ради України, заздалегідь письмово повідомила Кабінет Міністрів України про запитання, які буде поставлено під час „години запитань до Уряду”. Після відповідей уряду на ці запитання, пропонується відвести решту часу для відповідей на запитання безпосередньо від народних депутатів фракції блоку "Наша Україна - Народна Самооборона",  якщо такі питання будуть виникати. Потім  30 хвилин пропонується відвести для запитань усіх народних депутатів до віце-прем’єр-міністра України  Тігіпка Сергія Леонідовича. Немає заперечень? Ну, можливо, є якісь пропозиції,  що взагалі не проводити.

Шановні колеги, я запрошую до трибуни віце-прем’єр-міністра України з питань економічної політики Тігіпка Сергія Леонідовича.

 

ТІГІПКО С.Л.

Доброго дня, пане та панове! Ми отримали попередньо запитання від фракції «Блоку Юлії Тимошенко». Я хотів би розпочати якраз з них.

Перше запитання. Як ви прокоментуєте масові випадки, коли податківці без будь-яких пояснень  повертають підприємцям декларації з податку на додану вартість з вимогою переробити їх та не показувати належне до відшкодування сум податкового кредиту? Яке законне право мають податківці взагалі не приймати податкові декларації або ж вимагати попередньо поставити на ній підписи працівників податкової міліції, інспектора і так  далі, штучно створювати умови для не подання декларації в установлені строки та наражати підприємця на штрафи через марні спроби подати звітність вчасно?

Шановні народні депутати! Я хочу сказати, що законом передбачено подання податкової  декларації в трьох виглядах.   Перше. Електронна, на паперових носіях і поштою на паперових носіях. І можу сказати, що в 2009 році 90, якщо не помиляюсь,  93 відсотки звітів було надано в  електронному вигляді. Але, але зараз дійсно виникла проблема, з якою ми стовкнулися, і я можу  сказати, що  в першу чергу вона була спровокована з боку податкової адміністрації боротьбою з мімінізаторами,  відхилення податків. Але можу сказати, що з водою, на мій погляд, почали виплескувати і дитину, що називається. Ми маємо 11 випадків, коли податкова адміністрація може не приймати податкову декларацію, але це чисто технічні випадки. Нема печатки,  не стоять якісь данні, нерозбірливо прописано  щось    там і так далі.  Тому, я вважаю,  що, дійсно, ця проблема існує, і я вважаю, що  ці місцеві перегини потрібно буде поправляти.

Що зробили? Ми 21 травня зібрали Раду підприємців і обговорювали разом з податковою адміністрацією і з усіма присутніми урядовими органами ми обговорювали це питання. Листом після цих зборів 26 травня я підписав лист на всі обласні адміністрації, де звернув увагу на це, тому що ми в кінці-кінців втратимо, в тінь   тільки загонимо такими кроками наш бізнес, і зобов’язав, щоб в усіх областях пройшли наради бізнесу з податківцями, з митниками для того, щоби обговорили це питання. 

31 травня я провів зустріч з податкової адміністрації з підприємцями у себе, де ми розбирали конкретні дії. І сьогодні почне діяти Експертна рада, яка рік не збиралася. Сьогодні таке засідання під головуванням голови податкової адміністрації пройде. Там будуть відпрацьовуватись уже абсолютно конкретні кроки. Дякую.

Друге питання. Для підприємців стали шоком новації щодо різкого збільшення обсягів платежів з ПДВ, коли у проекті номер 6337 податкова отримала право на анулювання свідоцтва платника ПДВ у разі, якщо в Єдиному державному реєстрів юридичних осіб та фізичних осіб, підприємців зроблено запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням. Забезпечити такий запис не важко. Наприклад, якщо не співпадає адреса реєстрації та фактична адреса підприємства. Або ж податкова не дуже добросовісно шукає підприємство і так далі. Наслідки цього дійства при анулюванні свідоцтва платників податків – втрачає податковий кредит, а його контрагенти також автоматично не можуть враховувати його до відшкодування. А чи виграє від цього держава?

Перше. Хотів би зазначити, що податкова адміністрація не впливає на Реєстр юридичних і фізичних осіб. Цей реєстр веде Держпідприємництво. І в любому випадку, якщо і зникає реєстрація, то ніяких проблем з відшкодуванням ПДВ контрагентом не існує. Тому що ці нарахування нараховуються до того часу, поки підприємство не було виключено з реєстру. Тобто всі нарахування залишаються на місці. Ніяких тут проблем особливих ми не бачимо. Знову. Чому було розпочато такий захід? Я можу сказати, чому. Тому що, коли почали зараз розбиратися з тими платежами, особливо з поверненням МДВ, які нам потрібно зараз повертати, то я можу назвати цифри. Не мають ні одного працюючого підприємства, які сьогодні претендують на повернення ПДВ в розмірі 5,8 мільярда гривень. Ні одного працюючого! І 5,8 вони хочуть, щоб ми їм повернули. Не здійснюють експорту підприємства, які на 4 мільярда, і не мають практично ніяких основних фондів 1,1 мільярд. Тобто 10 мільярдів сьогодні – це  практично підприємства, які викликають дуже великі сумніви.  Для того, щоб  розпочати з ними працювати більш предметно,  була введена така норма.

Третє запитання. У 2010 році значною перешкодою для ведення і розвитку бізнесу в України стало вимивання обігових  коштів з підприємств завдяки драконівським заходам щодо режиму відшкодування ПДВ, коли платник податків позбавляється  права включити до складу податкового кредиту  наступних періодів невідшкодовані  суми від’ємного значення ПДВ та  перенесення цього права лише  на перший звітний період  2011 року, якщо, звичайно,  уряд не придумає щось подібне і у наступному році.

Більше того,  у цьому році, по суті, сталася відміна правила  першої події, коли підприємець має  право включати до бюджетного відшкодування  лише суми фактично сплаченого ПДВ постачальникам та при імпорті. Отже, держава   свої видатки з відшкодування ПДВ мінімізує, доступну кредитну політику не проводить, залишає підприємство виживати на свій і ризик. А  де ж обіцяна підтримка, де полегшення, де ж врешті-решт логіка  розвитку?

Перше.  Я хотів би констатувати, що  коли прийшов  уряд, то ми отримали надзвичайно важку проблему з відшкодованим ПДВ. Хочу  сказати, що на 1 травня не відшкодовано перевіреного ПДВ ми маємо  23  мільярди гривень – це те, що накопичилось за 2008, 2009 і перший квартал 2010 року.

Які заходи ми прийняли? Не могли прийняти цих заходів до того часу, поки  ми не прийняли бюджет. Після прийняття бюджету ми зараз випустили  ОВДП згідно Закону про бюджет та  прийнятого урядового рішення на всі 23 мільярди. Що це дає? Практично всі ці  боржники мають можливість у добровільному порядочку зробити заявку і отримати цінні папери уряду з доходністю 5,5 відсотків.

Я можу сказати, що, дійсно, одне питання, яке не влаштовувало підприємців, які дуже хотіли отримати ці цінні папери, всі без виключення, це питання доходності. Ми дуже серйозно з ними це обговорювали, але я можу сказати, що сьогодні при такому жорсткому бюджеті і при тих проблемах, які сьогодні ми ще маємо в економіці, почалось економічне зростання, але воно абсолютно не стійке, давати якусь більшу доходність, на мій погляд, ми не маємо права. Всі втратили під час кризи. І я вважаю, що не може за ці всі втрати розрахуватись виключно одна держава, тому ми дали ці цінні папери. Дисконти будуть залежати від того, яким чином будуть себе поводити оператори ринка. Якщо всі вони захочуть сьогодні отримати і вийти в гроші живі, то, дійсно, мені здається, що це буде проблема, тому що дисконти будуть значні.

Але я хочу сказати, що, по-перше, ці цінні папери гасяться кожні півроку 10 відсотків. Це так званий купон. 10 відсотків кожні півроку підприємство отримує від уряду живими грошима, це раз. По-друге, такі цінні папери випускалися, якщо не помиляюся, в 2004 році, точно. І я можу сказати, що вже через місяць дисконт складав 10-12 відсотків. Тобто, якщо зараз не поспішити, підприємства отримають гарний дисконт, але це будуть живі гроші, яких би вони ніколи не побачили, якщо ми би повертали їм ПДВ з тим рівнем надходження, який ми сьогодні маємо.

По-друге, внесення до закону змін жодним чином не скасують правила першої події, а також не змінюють правила визначення сум ПДВ до відшкодування у будь-який момент та будь-який спосіб, хоч на поточний рахунок, хоч в рахунок майбутніх платежів. Мова йде лише про тимчасове замороження від’ємного значення, накопиченого у декларації. Що це таке? Іде розмова про 26 сторінку і для того, щоб розібратися з цією 26 сторінкою, ми взяли паузу на 2010 рік, там, де ми повинні розібратися з кожним підприємством. Чому, я сказав. Тому що ми маємо оці 10 мільярдів, з якими потрібно розбиратися персонально. Це практично ухилення від податків, це відмивання грошей, з цим потрібно боротися.

Четверте. Значною перешкодою для ведення і розвитку  бізнесу в Україні, вимивання обігових коштів підприємців стане ініційоване урядом обмеження на перенесення збитків, нарощення штучної прибутковості підприємств. У 2010 році у складі валових витрат можна буде врахувати лише 20 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток. Причому незалежно від того, які причини призвели до збитковості підприємства. Таким чином, планується додатково  не зібрати, а забрати  у підприємців  з видатків розвитку близько 4,5 мільярдів гривень. Де тут реформи? Де розвиток бізнесу?

Давайте говорити чесно, що, дійсно, збитки, які створилися у підприємствах, значно зросли, і я хочу сказати, що майже вдвічі зросла кількість збиткових підприємств. У 2009 році ми маємо таких підприємств 4,3 тисячі. Сума задекларованих збитків зросла ще більше – у 2,2 рази, з 37 мільярдів  гривень до 83. Закон не відкидає як у попередніх роках і таких збитків, але пропонує розтягти їх вплив на  бюджет у часі. Про що йде розмова?  Якщо ви показали збитки в цьому році, ви практично не платите нічого. Якщо ви показали податок на прибуток, то тільки 20  відсотків тих збитків, які ви накопичили до цього часу, ви може те врахувати і списати це. Безумовно, це, я можу сказати, проблема для підприємств, але у нас є і бюджет. Коли ми обговорювали це  з підприємцями, а ми, я хочу сказати, це дуже серйозно обговорювали, ми знайшли певний компроміс, розуміючи от цю ситуацію. Якщо не будемо добирати до бюджету, це буде  стримувати економічне зростання, буде стримувати економічне зростання  - буде втрачати бізнес. Тому 20 відсотків – ми найшли той компроміс, який задовольнив бізнес, і я вважаю, що це все ж таки достатньо гарна пропозиція.

Далі. П`яте запитання. „Як ви поясните запровадження нульової ставки податку на додану вартість на імпортований природний газ, у той час як продаж найнеобхідніших продуктів харчування, житлово-комунальні послуги, оподаткування, - за повною ставкою ПДВ, чим обґрунтовується збільшення для суб’єктів малого підприємництва у 2 риз терміни проведення планових та позапланових виїзних перевірок?

Що стосується оподаткування газу. Перша частина. Насправді при імпорті ми… насправді оподаткування операцій з поставки газу на територію України буде здійснюватись у загальному порядку із застосуванням ставки податку у розмірі 20 відсотків, тобто практично на внутрішньому споживанні цей податок буде сплачуватись таким чином, як він і сплачувався. Йде розмова тільки, що при ввезенні імпортного газу ми не будемо стягувати ПДВ за імпорт. Але і цей обсяг не буде „Нафтогаз” претендувати на повернення.

У 2009 році що ми зробили: ми з „Нафтогазу” взяли 8 мільярдів – і після цього поставити на відшкодування йому 8 мільярдів. Щоб цього не робити, ми практично у законі передбачили таку процедуру. На внутрішній ринок це ніяк не скажеться.

Що стосується перевірок. Якщо говорити про кількість перевірок, яка запланована на перше півріччя 2010 року, то формально Податкова адміністрація їх скоротила: з 15 тисяч до 12-ти. Але законом, який був прийнятий після цього, збільшено терміни перевірки на 5 днів по всіх практично суб’єктах.

Дійсно, я вважаю, що це може викликати певні проблеми для підприємництва. Але я можу сказати, що, особливо по великих підприємствах, я думаю, що зараз податковій буде потрібно розібратися. Чому? Тому що, якщо порівняти податкові надходження, звернення суб’єктів підприємництва по поверненню ПДВ, то в 2007 році ми мали приблизно 20, якщо не помиляюся, 25 мільярдів до повернення. Після цього - 2008-2009-й – 38 мільярдів. У нас дуже значно зросло повернення ПДВ. Нам потрібно зараз просто розібратися, розібратися щодо до чого. Для цього потрібно просто час для податкової адміністрації.

Шосте питання. Сьогодні українське законодавство містить понад сотню нормативно-правових актів, які регулюють порядок надання адміністративних послуг та декілька тисяч самих послуг, що надаються органами державної влади. Чому уряд зволікає із створенням єдиного реєстру адміністративних послуг, не вживає жодних заходів щодо впорядкування системи визначення плати за ці послуги та досі не наклав мораторій на збільшення як кількості державних органів, що мають право їх надавати, так і на розширення переліку самих послуг?

Я вважаю, що головна проблема тут в тому, що ми не маємо закону, який би визначив: а що таке адміністративна послуга? Взагалі нема. Такий закон підготовлений  був урядом, але після цього, перед цим був внесений народним депутатом Коновалюком. Він, практично, співпадає з нашим, тому ми зараз будемо ініціювати прийняття такого закону. Паралельно з цим дано доручення Міністерству економіки і Держпідприємництву проаналізувати всі види адміністративних послуг, всі підприємства, які надають їх і внести, винести питання на засідання Кабінету Міністрів. Багато цих адміністративних послуг надається рішеннями Кабінету Міністрів, деякі – законами, законами передбачено зменшення кількості таких адміністративних послуг і впорядкування цін на ті, які визначені законом, а рішенням Кабінету Міністрів ми приймемо відповідне рішення, яке дозволить нам теж обмежити і ціни, і обмежити кількість цих послуг. Я вважаю, що це одна з основних проблем для бюджету. Тому що тисячі таких підприємств надають ці послуги, а гроші до бюджету не надходять. Вони, практично, в цих підприємствах і залишаються, це мільярди грошей.

Які заходи вживає уряд для того, щоб в Україні почала належним чином функціонувати електронна форма подання податкової звітності для малого та середнього бізнесу, за якою державні податкові інспектори не матимуть права відмовити підприємцям у прийнятті звітності в електронному вигляді та вимагати від них наступне подання ці цієї ж звітності на паперових носіях. А доступ підприємцям до відповідних електронних баз даних надаватися безкоштовно або за мінімальну плату”.

По-перше,  я хочу сказати, що дійсно, по закону наші підприємці можуть подавати звітність в електронному вигляді. Для того, щоб це зробити, підприємець повинен сплатити гроші за електронний ключ. Гроші ці, платіж складає один на рік, від 60-ти до 200 гривень. Всі інші платежі повинні проводитися безкоштовно.

У 2009 році ми провели 96, я тоді сказав, може, трошки іншу цифру, 96 відсотків звітів в електронному вигляді. Зараз, у 2008-му, можна сказати, що було менше 44 відсотків.

Якщо говорити про реальну практику, яка сьогодні існує, то я можу сказати, якщо є якісь проблеми з електронними звітами, то це стосується тільки порушень з боку податкової адміністрації. І з цими порушеннями, ми домовилися, що підприємці будуть надавати інформацію мені особисто і ми будемо розбиратися разом з головою податкової адміністрації. Це порушення.  В електронному вигляді підприємець має право здати свою електронну звітність по закону.

Що стосується ще спрощення, ми внесемо найближчим часом Закон „Про єдиний соціальний внесок”, який ми погодили разом з роботодавцями і профспілками, і який об’єднає чотири соціальні платежі в один. Закон відпрацьований,  Кабінетом  Міністрів уже внесений у Верховну Раду.

Ну, і найближчим часом ми готуємо закон про спрощену систему оподаткування, він, практично, готовий. В цьому законі буде окрема стаття, яка буде передбачати звітність, яким чином буде проходити звітність. Дякую.

„Чи володіє уряд достовірними даними щодо ситуації, яка склалася останнім часом на ВАТ Ілліча „Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”, зокрема щодо купівлі комбінату офшорними компаніями, зміни у структурі акціонерів та запланованого звільнення із комбінату 30 тисяч працівників? Які заходи Кабмін збирається вживати для захисту державних інтересів при відчуженні стратегічно важливого підприємства та для зниження соціальної напруги в регіоні у зв’язку з важливим звільненням багатотисячної армії працівників комбінату?”

Я хочу сказати, що держава не має частки акції в маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча. Особисто розмовляв з паном Бойком, з головою, і просив його, якщо потрібна якась підтримка з боку уряду, ми готові її надати. Але я знаю, що відповідні доручення, надані всім силовим міністерствам з боку Президента України, і я переконаний, що там все буде вирішено по закону.

Які заходи вживає уряд для відновлення повноцінного молодіжного іпотечного кредитування та для зниження ставки за іпотечними житловими кредитами до передбачених у передвиборчій програмі чинного Президента 7 відсотків річних.

Що робиться у сфері житлового кредитування, і які заходи будуть прийняті? Після прийнятого бюджету  Верховною Радою  передбачається збільшення статуту Фонду сприяння молодіжному кредитування житла 30 мільйонів, 30,3 мільйони. Також передбачається на 2 мільярди надати державних гарантій державній іпотечній установі. Передбачається 1 мільярд на збільшення статутного фонду ДІУ. І передбачається в бюджеті 1 мільярд 40 мільйонів на придбання квартир для пільговиків.

Також, якщо ми вирішимо питання з банком „Надра”, а я думаю, що нам вдасться це зробити найближчим часом, то передбачається, що 700 мільйонів гривень, які були надані банку „Надра” як кредит з боку ДІУ, одночасно відразу будуть повернуті.

Тому оце все буде сприяти і зниженню ставки, і збільшенню обсягів кредитування.

Володимире Михайловичу, це всі запитання, які були записані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу ще записатися фракцію "Наша Україна - Народна Самооборона" на запитання. У вас уже письмові відповідали, шановні колеги. Будь ласка, записуйтеся.

Будь ласка, мікрофон Кирило Куликов.

 

10:27:12

КУЛИКОВ К.Б.

Спасибо. Уважаемый Сергей Леонидович, все заслушал, все интересно. Первые два вопроса по поводу державних ОВГЗ. То есть мы все прекрасно знаем, мы в этой стране живем не первый день и мы знаем насколько возмещается дисконт по НДС через налоговую. То есть он составляет 30-40 процентов, мы знаем практику установленную. Поэтому вопрос состоит: не опустятся до такого уровня дисконта в цене ценные бумаги? Нет ли  смысла установить несколько державних банков, которые будут шлюзом по выдаче этих державных бумаг, чтобы они резко не дисконтировались? Это первый вопрос.

И второй вопрос. Я давно пытаюсь провести программу, которая  направлена на строительство служебного жилья для военнослужащих. То есть это действенный механизм, во-первых, борьбы с коррупцией, то есть мы не можем быть только дубиной по голове и говорить, что они все коррупционеры. Сегодня, мне кажется, самый правильный момент начать серьезную всеобъемлющую…

 

ТІГІПКО С.Л. Спасибо за вопрос.

Что касается тех ценных бумаг, которые мы выпустили. Безусловно, 23 миллиарда это огромная цифра, если все захотят дисконтировать, то это будет проблема. Но я хочу сказать, что мы сегодня имеем в банковском секторе излишнюю ликвидность, значительную лишнюю ликвидность, больше 20 тысяч миллиардов гривен.  Которая, банки держать эти деньги и банки не знают куда вкладывать.

С другой стороны они имеют задолженности в этих же предприятий, и  сегодня банкам будет очень выгодно выкупить или взять эти ценные бумаги себе, потому что эти ценные бумаги поскольку они являются ценными бумагами правительства они принимаются Национальным банком в качестве рефинансирования. И банкам очень  выгоден этот инструмент и получать постепенно свою небольшую доходность и погашение каждые полгода по 10 процентов.

Я  знаю, что сегодня очень много западных компаний начали работать с этими  инструментами. Я не думаю, что необходимо вводить два государственных банка, чтобы они ограничивали дисконты, потому что вот там как раз можно начаться непрозрачно. Я считаю, что рынок сможет проглотить со временем эти объемы.  Безусловно, это может сказаться на проблематике для правительства, именно для правительства. Почему? Потому что это может осложнить наши выходы на внутренний рынок. Потому что инвесторы заберут эти ценные бумаги с хорошей доходностью. Но мы предусматриваем выходы на внешние рынки, потому что то, что мы выходим на внутренний рынок, абсолютно не логично и не правильно в виду того, что мы практически забираем ресурс у нашей своей экономике, которая не развивается.

Поэтому я считаю, что этот рыночный инструмент должен работать все-таки рыночным механизмом. Хочу подчеркнуть, это добровольный инструмент, кто захотел, подал заявку в налоговую администрацию, после этого в казначейство. Деньги попадают на счет у два государственных банка, первоначально два государственных «Сбербанк» и «Эксимбанк», но потом ничего не мешает предприятию свой счет в ценных бумагах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І друге запитання було ще.

 

ТІГІПКО С.Л. Я дуже коротко тоді відповім. Я готовий зараз співпрацювати з цих питань, тому що зараз ми готуємось до нового бюджетного року і зараз цю програму треба якраз буде відпрацювати, якщо потрібно буде включати в бюджет 2011. Готові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Стойко, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

10:31:00

СТОЙКО І.М.

Дякую.  Я одне питання і передам Ксенії Ляпіній.

Сергій Леонідович, прошу, надайте, будь ласка, інформацію, якщо можна, секторально по інвестиціях яка тенденція сьогодні  порівняно з минулим роком? І прошу передати Ксенії Ляпіній слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Ляпіної.

 

10:31:22

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Ксенія Ляпіна, група „За Україну!” Сергій Леонідович, більше всього сьогодні суб’єктів малого підприємництва хвилює питання спрощеної системи оподаткування. Ми чули різноманітні заяви. Вчора Президент України сказав про  збереження спрощеної системи оподаткування. Голова Держпідприємництва оприлюднив свою позицію, яка скоріше зводиться до докорінної зміною, а не збереження. Я знаю, що під вашим керівництвом розробляється ще свій варіант проекту Закону про спрощену систему оподаткування.

Яку модель обере уряд? Це сьогодні дуже хвилює в першу чергу фізичних осіб підприємців, оскільки приблизно мільйон з  них  що працюють  на ринках і дійсно є дуже …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершіть питання,  будь ласка.

 

10:32:18

ЛЯПІНА К.М. …ті, що працюють на ринку і дійсно не переживуть  збільшення навантаження податкового, вони вкрай  схвильовані заявами про збільшення навантаження, які пролунали останнім часом.

 

ТІГІПКО С.Л. Що стосується запитання Івана Стойко. Пан Стойко, я вам надам письмову  інформацію, тому що ви просите по секторально, а в мене зараз  з собою інформації по секторально немає, готують сьогодні мої помічники і вам нададуть таку інформацію.

Що стосується запитання Ксенії Ляпіної, то я вважаю, що це  одне зараз з основних завдань уряду, тому що проблема спрощеної системи оподаткування торкається  приблизно 3 мільйонів людей, тих які працюють, які самі працюють і найнятих працівників, які сьогодні  є. Зразу можу сказати, ніяких рішень по  знищенню цієї системи ми не передбачаємо. Безумовно, вона залишиться.

Ми  також знаємо, що  є певні проблеми, які сьогодні, з якими погоджуються ті ж бізнесмени і ті ж підприємці. Які це?

Ми включили до переліку видів діяльності абсолютно   не притаманні для малого бізнесу деякі переліки видів діяльності. І для того, щоб  ми не втрачали податки і не руйнували самого принципу підтримки, в першу чергу  малого підприємництва, від якихось нам потрібно буде відмовитись. Раз.

Друге. Безумовно, є якась частина компаній, які через цю систему просто оптимізують свої податкові надходження. Але я можу сказати, що ми разом з радами підприємців, у мене  на нарадах  по 40-50 представників       всіх базарів, зі всієї України відпрацювали позицію по юридичним особам  і ніякого навантаження там ми не передбачаємо.

Більше того, я можу сказати, що ми дослідили по деяким підприємствам, а скільки ж  платять  ці люди, коли вони платять за спрощеною системою? Так  я можу сказати, що по отаким малим підприємствам вони платять більше, ніж ті підприємства, які займаються цією ж діяльністю і знаходяться на загальній системі оподаткування. Тобто це абсолютно легальний і вигідний для держави підхід.

Що стосується фізичних осіб – трошки не доопрацьовано. Ми найближчим часом, і нам зараз потрібно просто доопрацювати це разом з бізнесом. Знову, самі дрібні підприємці будуть з’їжджатися, ми це відпрацюємо. Ми хочемо прийняти цей закон...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, прошу зараз народних депутатів записатися на запитання на наступні півгодини, всіх. Оголошується запис, шановні колеги, я йду по Регламенту. Подавайте письмово, чого ж ви не подаєте? Так, прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Руслан Князевич, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

10:35:19

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Сергій Леонідович, в мене коротеньке питання, а потім прошу Жебрівському передати.

Яка у нас доля і перспектива все ж таки з кредитом МВФ? Бо експерти говорять, в тому числі із Америки, що поки що безперспективно – це раз. І, по-друге, яка доля тих фінансів, які надійдуть, саме в цей сектор буде направлено. Дякую. І Жебрівському. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Жебрівський, мікрофон.

 

10:35:47

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Сергій Леонідович, ну, насправді по ПДВ операція „бюджет” продовжується. 30 тисяч підприємств по всім областям заведено, і треба зупинити цю операцію, в тому числі товаровиробників по поверненню ПДВ не приймають. І ті заяви ваші на справді, на жаль, чи спрацьовують, так?

Друге питання. Ну, насправді споживчий попит впав за 4 місяці на 2,7 відсотки по статистиці, а реально десь там відсотків на 5. Що робить уряд з приводу того, щоб розігріти споживчий попит? І що робить уряд з приводу того, щоб зменшити ставки кредитів в Росії – той же ж "Райффайзенбанк" дає під 7-9...

 

ТІГІПКО С.Л. Що стосується МВФу. Ми працюємо. На наступному тижні у нас буде місія Міжнародного валютного фонду, яка практично буде  мати відповідні повноваження. Текстова частина угоди нами повністю відпрацьована. Можу сказати, що ми ініціювали і внесли  туди значний обсяг структурних реформ, які за нашим переконанням в разі їх проведення з часом додадуть додаткові надходження, в першу чергу, ви знаєте, про що іде розмова - і Податковий кодекс, і дерегуляція  економіки і так далі.

Тому я переконаний, що  ця програма буде. Одне можу сказати, що ці гроші все менше і менше будуть іти на фінансування дефіциту бюджету. Зараз МВФ змінив, різко змінив своє ставлення до цього. І ці гроші в більшості  своєї, а це може бути від 12 до 19 мільярдів доларів, підуть на валютні резерви, на збільшення валютних резервів. Тобто вони не будуть проїдені, вони залишаться в Національному банку.

ПДВ. Не спрацьовує.  Зразу можу сказати, будемо працювати далі. Тому що в мене була дуже жорстка розмова з податківцями. Ми провели, зібрали бізнес, ми домовилися, що сьогодні ще буде один крок зроблений податковою адміністрацією. Будуть проблеми, будуть звернення бізнесу, я буду звертатися до голови податкової адміністрації, щоб він звільняв тих працівників, які от продовжують ці викрутаси. Тому що  я добре знаю, за рахунок таких заходів можна збільшити поступлення до бюджету, але це буде місяць-півтора.  Після цього наш бізнес, знає що робити, він просто піде в тінь. І все, і ми після цього півроку чи рік будемо його звідти тільки доставати. Абсолютно  невірний підхід.

Що стосується споживчого попиту. Слідкуємо за цим. Цифри ваші праві. І ми очікуємо, що в цьому  місяці ми вже побачимо збільшення цього споживчого попиту. За рахунок чого?  Підняли пенсії мінімальні, заробітні платні, великий обсяг, два з половинок ВВП ми практично  даємо на споживчий ринок український, причому даємо самим бідним, ті, які зразу його не накопичують, а споживають. За рахунок цього, за рахунок того, що все ж таки повернули ПДВ, хай ціни …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  останнє питання. Завершуйте там.

 

ТІГІПКО С.Л. …хоч цінними паперами, але це теж ініціює споживання.

Що стосується кредитів? Основна проблема – це Національний банк. І я переконаний – це ставка і механізм рефінансування комерційних банків.  Зараз ми готуємо разом з Національним банком 4  закони, які захистять права       кредитора, дадуть додатково захист незалежності Національного банку і так далі. Я переконаний, що після цього потрібно буде сідати і дуже серйозно працювати з цією проблемою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єгоров, фракція Партії регіонів.

 

10:39:27

ЄГОРОВ О.М.

Уважаемый Сергей Леонидович! Ну, вам, как никому, известно, насколько кризис негативно повлиял на поступление инвестиций в нашу страну. Скажите пожалуйста, что делает правительство для возвращения доверия инвесторов и для увеличение поступлений инвестиций как внешних, так и внутренних? Спасибо.

 

ТІГІПКО С.Л. Спасибо. Если говорить об инвестициях, то я скажу так, что инвесторы будут реагировать, инвесторы будут реагировать на наши действия. Мы очень много говорили и мне кажется, очень мало делали за последние годы. Что необходимо сделать.

В первую очередь мы должны дорегулировать нашу экономику. И тут целый ряд решений уже находится здесь, в Верховном Совете. Мы внесли законопроект, который более, чем в 2 раза сокращает проверяющие организации в Украине. Мы внесли сейчас законопроект про единый социальный взнос. Мы внесли антирейдерский так называемый закон, который будет здесь и защитит права собственности. Мы внесли под регуляции 8 законов. Поэтому, если вот это все примется, параллельно с этим за полтора месяца, у нас стоит задача, внести Налоговый кодекс, над которым мы сейчас с предпринимателями очень активно работаем, вот это все вместе, плюс программа с Международным валютным фондом, который мы должны иметь, даже если эти все хоть деньги пойдут в Национальный банк, этому будет содействовать, вот если все это вместе сложить, я считаю, плюс политическая стабильность, которая сегодня есть, я считаю, что это будет очень большой стимул для инвесторов. Это позволит нам возобновить те объемы, которые мы имели. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Одарченко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

 

10:41:07

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Прошу передати Сербіну Юрію Сергійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Сербін, мікрофон.

 

10:41:15

СЕРБІН Ю.С.

Шановний Сергій Леонідович! Ну, з приводу відповіді на перше питання, ви були не дуже щирі. І все ж таки я прошу, щоб ви розібрались з цим питанням. Бо коли податкова не приймає звітність, то вона не приймає звітність і примушує підприємця корегувати звітність так, їй вигідно. В тому числі і входить питання як тиск,  не те, що юридична адреса не співпадає з фактичною, хоч податкова знає.   І тому те рішення, яке прийняли  про юридичну адресу, не дуже коректне, я прошу,  подивіться.

Тепер друге питання. Уряд сказав, що він буде піднімати житлове будівництво, бо зараз будівництво знаходиться, як підприємництво, у занепаді. Але для того, щоб піднімати хоч житлове будівництва, потрібно, щоб ціни відповідали можливостям людей. А зараз у нас з 1 січня ціна на той же метал піднялася у два…

 

ТІГІПКО С.Л. Юрій Сергійович, по-перше, ми за, дійсно, останній місяць  дуже багато попрацювали з податковою  і з митницею. І я очікую, що зараз буде відповідна реакція. І зразу можу сказати, це не стосується тільки   цих питань. Податкова адміністрація направляла відповідні листи, яка сама практично, не існуючі їх, яка практично сама трактувала законодавство оцим.  Такий  один з самих таких небезпечних листів був відмінений після розмови  зі мною, після того, коли Міністерство юстиції сказало, що це невірний підхід, який порушує законодавство. Тому по всім напрямкам ми будемо жорстко працювати з податковою адміністрацією. Мені здається, що  найближчим часом ми владнаємо цю проблему.

Що стосується житлового будівництва. На мій погляд, зараз потрібно  декілька проблем вирішувати паралельно, які допоможуть  нам відновити обсяги, з другого боку, зменшити і ціни. В першу чергу – це виділення землі і виділення всіх рішень і потужностей. На це іде дуже багато часу, на це ідуть дуже великі гроші. Ми на отримання такого дозволу витрачаємо 400 в середньому 65 днів, тоді як наші сусіди 250, а в Європі 150 днів максимально.  Тому  оце, мені здається, саме головне.

Друге – це розвиток нашої будівельної промисловості. Якщо подивитися скільки ми веземо  по імпорту, ліфтів своїх практично не виготовляємо у кращому випадку це Білорусія),  дуже багато веземо конструкцій всього, чого завгодно. Тому, якщо тут надамо поштовх, зразу же те ж імпортне мито піде і так далі. Тому мені здається, що по цілій низці напрямів ми зараз підемо. Готуємо таку програму, вивчаємо досвід Туреччини, яка дуже активно працює і має дуже гарні підходи зараз. І, я вважаю, що з паном Яцубою ми разом запропонуємо уряду гарну програму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чуднов, фракція Партії регіонів.

 

10:44:35

ЧУДНОВ В.М.

Василь Чуднов, фракція Партії регіонів. Шановний Сергій Леонідович, в програмі економічних реформ, яку вчора презентував Президент України Віктор Янукович, представлено два десятки напрямків реформування. В зв’язку  з цим у мене до вас запитання. Скажіть, будь ласка, які ж реформи будуть для уряду першочерговими. Дякую. 

 

ТІГІПКО С.Л. Дякую. Дійсно, вчора була презентована, мені здається, дуже така комплексна і гарна програма, яка передбачає роботу по трьом етапам. Є першочергові кроки, є реформи другої черги, які почнуться в 2011-2012 році, і третя черга 2013-2014 рік. До речі, можу сказати, що це ще орієнтовні заходи і орієнтовні терміни. Чому? Тому що домовились, що ще місяць ми працюємо разом зі всіма тими, хто бажає доопрацювати цю систему реформ і хоче внести свої пропозиції. Через місяць буде прийнято тільки остаточне рішення. Що передбачається на першому етапі: стабілізація державних фінансів, реформа податкової системи, розвиток фінансового сектору, дерегуляція малого і середнього бізнесу, прискорення приватизації, реформа системи соціальної підтримки, формування прозорого ринку сільхозземлі, реформа електроенергетики і реформа нафтогазової промисловості. Оце перший етап, який ми будемо робити до кінця 2010 року. Ще раз хочу сказати, тут ще можуть бути пропозиції, в тому числі і ваші, пан Чуднов, враховані. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

 

10:46:35

ПРОКОПЧУК Ю.В. Прошу передать слово Олегу Ляшку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому? Олег Ляшко, будь ласка, мікрофон.

 

10:46:42

ЛЯШКО О.В.

Кому? Ляшку. Кому?

Шановний  Сергіє Леонідовичу, у мене до вас два питання. 

Перше. Коли ж таки будуть обіцяні податкові канікули для малого і середнього бізнесу? Це те, що обіцяла нинішня влада і перед виборами, і зараз, ви сказали, що розробляють відповідні документи. Я думаю, що мільйонам підприємців буде  важливо це знати, коли будуть ці канікули.

І друге. Як до колишнього голови Національного банку до вас звертаюся, не лише як до віце-прем`єра нині діючого уряду Азарова і Януковича. Ви знаєте, що головна проблема бізнесу – це відсутність обігових коштів. От ви у них забрали гроші, не повертаючи ПДВ і, крім того, вони не мають можливості взяти кредити, бо іде кредит 25-30 відсотків. Чому такі високі кредити в комерційних банках, бо надвисока ставка рефінансування національного банку? Коли інші країни –  Європа, Америка – нульову ставку, наш Національний банк  встановлює…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть питання, будь ласка. Питання завершіть.

 

10:47:48

ЛЯШКО О.В. … встановлює високі ставки, що позбавляє можливості комерційні банки давати кредити, і бізнес не має можливості отримувати ці кошти. Це кардинальна проблема, яку має вирішувати уряд. Коли ви збираєтеся вирішувати цю проблему? Дякую. 

 

ТІГІПКО С.Л.  Що стосується  податкових канікул, то, знаєте, коли ми говоримо про спрощену систему, повірте мені, я в цьому дуже  зацікавлений. У 1998 році ми свого часу з Олександрою Кужель ініціювали ці податки, і вони практично без змін працювали весь цей час. Зараз прийшов час їх змінити, у тому числі і можливо ввести податкові канікули. Ми зараз готуємо їх. Я сказав, що на цій сесії ви побачите відпрацьований закон, який теж хотілося б, щоб він працював без змін ще 10-15 років, дав стабільність малому бізнесу. Дав можливість вирости тому середньому класу, тому що він от за рахунок цього якраз може і підняти, що називається, голову.

Що стосується до ПДВ.  Я просив би, в перше чергу не звинувачувати уряд Азарова зараз в цьому, тому що, я сказав, 23 мільярди нам залишилось від уряду Тимошенко. Ми зараз знайшли вихід і оцю реструктуризацію зробили. Є якісь проблеми для бізнесу, але це великий крок попереду.

Що ми хочемо? Уже в серпні ми хочемо вийти на автоматичне повернення ПДВ для платників податків, яких у схемі не буде от цих ям податкових, компаній податкових, це будуть, в першу чергу великі платники податків, а після цього це буде розповсюджуватися на середні підприємства. Якщо це вдасться, а це в 2004 році, коли я працював в Національному банку, а Микола Янович очолював тоді, був віце-прем’єром-міністром фінансів, нам це вдалося зробити. І тоді, ви пам’ятаєте, було автоматичне повернення ПДВ. Якщо це, якщо це…(Шум у залі)  

Ніяких, ніяких "відкатів" ми спробуємо, щоб не було.

Що стосується кредитів, я прошу, тут нам потрібно без популізму підійти до цього питання. Нам потрібно багато чого зробити для того, щоб вирішити цю проблему. Я сказав: рефінансування прозоре потрібно від Національного банку.

Друга позиція. Ми повинні захистити… і ставку знижувати, вона повинна бути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити.

 

ТІГІПКО С.Л. Вона повинна бути трошки вищою за інфляцію. Сьогодні інфляція буде відсотків дев’ять, тобто 10-11 відсотків може бути ставка рефінансування.

Друге. Нам потрібно допомогти комерційним банкам, ми не захистили права кредитора. Ми під час кризи багато популістських рішень прийняли на підтримку тих, хто взяв кредити. Але всі вони створили навантаження на комерційні банки, які за рахунок сьогодні підвищеної ставки пробують це вирішити. Ми повинні вирішити проблему цих „брудних” кредитів, забрати їх, викупити, якщо потрібно. Це зробили в усьому світі, зараз ми цим...  готуємо, я переконаний, що багато чого вдасться, готуємо закон, який захистить не тільки кредитора, але й зробить процедуру зрозумілою для тих, хто взяв кредит, в першу чергу – людей, щоб було прописано, які кроки, хто повинен робити в цій системі. Якщо це вдасться, це, безумовно, вплине на ставку. Ну, і потрібно сказати ще, якщо буде менше політичної дестабілізації, це вплине і на людей. Люди бояться, люди бояться, тому що… і тому такі високі ставки дають по національній валюті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Боднар, фракція Тимошенко.

 

10:51:28

БОДНАР О.Б.

Ольга Боднар, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Батьківщина”. Шановний Сергію Леонідовичу, два місяці податкові органи областей не приймають у підприємств декларації і по прибутку, і по ПДВ. Ви просто заважаєте веденню бізнесу і не даєте підприємствам задекларувати податковий кредит. Зробили ПДВ податком з обороту. От саме з цим питанням, яку саме тезу у вашій передвиборчій програмі реалізовує уряд, в якому ви очолюєте економічний блок таким чином?

 

ТІГІПКО С.Л. Пані Боднар, я вже третій раз відповідаю на це запитання. У мене такі пропозиції від народних депутатів: виникають такі проблеми, будь ласка, звертайтеся персонально до мене. Обіцяю розбиратися з кожним таким зверненням.  (Шум у залі) Тому що, я скажу відверто, те, що ми зараз почали робити у загальному такому вимірі, те, що ми пробуємо вирішити з податковою адміністрацією за рахунок заходів, може не спрацьовувати. Будуть якісь окремі випадки, я готовий з цим працювати.

А стосовно гасел, я можу сказати, гасло одне: ми повинні вийти на автоматичне повернення ПДВ без хабарів, які за останні роки досягли 40 відсотків, а то і 50 відсотків платили люди живими грошима взятки тільки для того, щоб повернути своє ПДВ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сенченко, Блок Тимошенко, будь ласка.

 

10:53:02

СЕНЧЕНКО А.В.

Слово Павловському передайте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому?

 

СЕНЧЕНКО А.В. Павловському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас… Да… Надоша, фракція Партії регіонів.

 

10:53:18

НАДОША О.В.

Сергій Леонідович, я вдячний вам за те, що ви з таким терпінням вислухали запити досить складні нашої опозиції і з професіоналізмом на них відповіли.

Але по суті. Сьогодні ми дуже швидкими темпами розвиваємо наші стосунки з Росією, рухаємося, фактично, семимильними кроками. Але, як на мене, то я вважають, що не потрібно дисбалансувати зовнішню політику. Ми повинні звернутися і на Захід, до країн ЄС, і подивитися на Схід: до Китаю і до тих „східних драконів”. Що з цього приводу робить наше керівництво? Будь ласка. Дякую.

 

ТІГІПКО С.Л. Ви знаєте, в першу чергу, почали займатися Росією, тому що, якщо взяти зовнішні стосунки, то за останні 5 років, я вважаю, що більше всього проблем якраз було накопичено в стосунках з Росією: ми практично втратили ці стосунки під кінець президентства Віктора Ющенка.

Але, безумовно, я з вами погоджуюся: основний зовнішньоекономічний і політичний вектор повинен бути направлений до Європейського Союзу. Що робиться? Ми прийняли урядом відповідну програму конкретних кроків по наближенню до Європейського Союзу, прийняли дуже важливі рішення стосовно реформування системи технічного регулювання, прийняли дуже важливі рішення стосовно системи санітарного і фіто-санітарного контролю. Найближчим часом ви побачите 4 закони у Верховній Раді, які стосуються технічного регулювання. Це одне з ключових питань, для того щоб ми мали угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі.

Ви уже прийняли дуже важливих 2 закони: перший закон – про державні закупівлі, один з ключових до наближення до Європейського Союзу; і про захист інформації. Найближчим часом Президент внесе 2 декларації, які потрібно буде підтримати.

Тому я вважаю, що, якщо це все буде поступово рухатися – а у нас є, безумовно, така чітка програма, - то уже практично до кінця року ми виконаємо, ну, 90 відсотків, а хочемо виконати 100 відсотків, всіх рішень, які б нам дали можливість мати угоду про асоціацію і зону вільної торгівлі, яка входить в цю угоду. Якщо це вдасться зробити, це буде колосальний внесок і колосальна, здається, колосальні можливості для нашої економіки, на наших людей.

До кінця року ми теж відпрацьовуємо систему безвізового режиму, і по цьому ми зараз теж відпрацьовуємо чіткі питання. Найближчим часом деякі з’являться тут, у Верховній Раді.

Тому оці напрямки ми не будемо втрачати ніяк. Ми зараз розпочинаємо розмову про зону вільної торгівлі з Туреччиною. Це друга країна після Росії по обсягах, і ми маємо там позитивне сальдо торговельне, захистимо свій ринок, але…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте відповідь.

 

ТІГІПКО С.Л. Теж з ними розпочнемо переговори. І надалі будемо рухатися по зонам вільної торгівлі з іншими країнами. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний Маньковський, фракція Партії регіонів.

 

10:56:29

МАНЬКОВСЬКИЙ Г.В.

Прошу передати слово Юлії Ковалевській.

Ковалевська, будь ласка, мікрофон.

 

10:56:37

КОВАЛЕВСЬКА Ю.С.

Шановний Сергію Леонідовичу, сьогодні українське законодавство містить понад сотню нормативно-правових актів, які регулюють порядок надання адміністративних послуг та декілька тисяч самих послуг, що надаються органами державної влади.

Чому уряд зволікає зі створенням єдиного реєстру адміністративних послуг? Не вживає жодних заходів щодо впорядкування системи визначення плати за ці послуги та досі не наклав мораторій на збільшення як кількості державних органів, що мають право їх надавати, так і на розширення переліку самих послуг? Дякую.

 

ТІГІПКО С.Л. Дякую. Я повністю на це питання відповів. Зараз дуже коротко тоді ще повторюсь.

Найближчим часом ми попросимо, щоб ви підтримали закон депутата Коновалюка, який чітко внесе в законодавче поле поняття адміністративної послуги. І там будуть відповідні вже обмеження внесені. А зараз Міністерство економіки і Держпідприємництво працюють над тим, щоб ми просто розібралися, які підприємства які послуги надають, і найближчим часом Кабінет Міністрів  ті послуги, які є в його відомі, на які він може вплинути, ми будемо намагатися впорядкувати ціною, а, можливо, багато з яких взагалі будуть відмінені. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Павленко, фракція „Блоку Литвина”.

 

10:58:12

ПАВЛЕНКО С.Г.

Дякую. Прошу передати слово Ващук Катерині Тимофіївні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Катерина Ващук, мікрофон.

 

10:58:19

ВАЩУК К.Т.

Шановний Сергію Леонідовичу, до вас запитання. Н депутатський прийом до мене прийшли підприємці Печерського району Києва і кажуть, що у них спеціально не приймають електронну звітність, затягують довго-довго. Вони несуть письмову - теж загятують. А далі вимагають штрафи. Вони невеликі – 200 гривень. Але якщо це малі підприємці,  це б’є по кишені.

І друге питання. Зараз УБЕБ  міста  Києва  направив усім ринкам, які працюють з сільськогосподарською продукцією вимоги представити масу документів без основи, такі які з початку заснування, які там тільки документи, геть доходить, до того, хто працює, де  живе, який його телефон і так далі. І це більше 30 найменувань. На якій основі, це якби податкова питала…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте питання, дайте можливість завершити питання.

 

10:59:24

ВАЩУК К.Т.

Так на якій основі можуть каральні органи, без різних порушень кримінальної справи так зашугати людей. Та ніхто не піде на цей ринок зі своєю продукцією. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ТІГІПКО С.Л. Катерина Тимофіївна! Я ще раз хочу сказати, і звертаюсь до всіх депутатів, будуть звернення до вас персональні, звертайтесь персонально до мене. Тому що вже декілька разів податківці були попереджені і я попереджав персонально, і про це знає голова податкової адміністрації, нам потрібні факти. Зараз потрібно з когось жорстко спитати за такі порушення. Конкретно мені і я буду розбиратися. І сам окремо конкретно відповім.

Що стосується таких випадків. Якщо такі випадки йдуть, то бажано через пошту направити, зареєструвати це, тоді штрафів не буде. Але все ж  таки, я вважаю, що ми повинні довести до кінця  електронну звітність. Це в першу чергу в цьому зацікавлені підприємці, щоб ніхто їх не чіпав, щоб вони могли спокійно працювати, давати робочі місця і платити нормально податки.

Що стосується цих звітів, переліків і так далі. Зараз податкові адміністрації деякі починають вводити листами,  якимись своїми рішеннями  відповідні рішення. Одне з таких рішень вже відмінено, я сказав, коли почали перевіряти складські залишки. Такий лист відкликаний податковою адміністрацією, я сказав, якщо будуть з’являтися такі листи, які будуть не заюстовані, то я просто своїми листами, як віце-прем’єр буду їх скасовувати. Тому що потрібно заюстувати і тоді тільки надавати. По цьому переліку теж дайте, попробуємо розібратися, я думаю, що це київський якийсь винахід.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький мікрофон, будь ласка.

 

11:01:17

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Сергій Гриневецький, фракція "Блок Литвина". Шановний Сергій Леонідович, скажіть, будь ласка, на вашу думку, що треба зробити, щоб ті комерційні банки, які отримали рефінансування від держави, стали державними агентами? Дякую.

 

ТІГІПКО С.Л. Що стосується банків комерційних, які держава придбала за рахунок державних грошей практично, це три банки, ви знаєте, „Київ”, „Родовід” і „Укргазбанк”. То я вважаю, що це рішення було прийнято попереднім урядом по пропозиції Національного банку і це три були системні банки, був певний перелік системних банків. Зараз ми працюємо тільки над одним банком, у якого залишилися проблема, які відносяться до системних, це банк „Надра”. Ми, я переконаний, вирішимо, практично уряд вже прийняв рішення відповідне, але там є попередні умови в цьому рішенні. В першу чергу, вони стосуються зовнішніх запозичень. Нам потрібно, якщо уряд буде входити туди, то нам потрібно, щоб всі зовнішні запозичення були реструктуризовані мінімум на сім років. Таку ж реструктуризацію для цього банку провів Національний банк України.

Що стосується подальшої долі цих банків, я переконаний, що ми повинні мати стратегію по виходу, по продажу цих банків, щоб гроші нам після цього повернулися до бюджету. Тому що це бюджетні практично гроші. Що стосується інших банків, які отримали рефінансування від Національного банку, то я переконаний, що ці банки просто жорстко потрібно питати за те, що вони повернули гроші. Все це рефінансування повинно було видаватися під заставу з боку комерційних банків. І зараз Національний банк повинен просто жорстко слідкувати за цією заставою і за цими кредитами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Фомін, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

 

11:03:17

ФОМІН О.В.

Шановний Сергію Леонідовичу, дякую за відверті відповіді на питання теоретичні, однак практика свідчить про сумне життя наших підприємців. Я наведу вам лише деякі факти, які надійшли до наших депутатів. Черкаська область. ДПА Черкаської області розпочала наступ на підприємців, що працюють за єдиним податком, з вимогою добровільно перейти на інші форми сплати податків з метою їх збільшення.

Запорізька область. Голова управління міськвиконкому Борис Петров звертається з пропозицією підвищити тарифи на  послуги для приватних підприємців на ринках,   у  той час, коли уряд Тимошенко знижував ці податки.

Хмельницька область. Там тиждень працював десант податкової і закінчилось це тим, що величезні штрафи отримали підприємці. Зараз вони не в змозі їх заплатити і йдеться просто не про виживання,  а просто про повне банкрутство цих людей.

Київ. Київська влада починає перерозподіл  МАФів за дорученням уряду Азарова. Це викличе далі погіршення становища орендаторів дрібних власників кіосків, бо є перерозподіл ринку.

 У Чернівцях…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити питання.

 

11:04:27

ФОМІН О.В.

У Чернівцях вийшли на вулиці підприємці з гаслами: „Де податкові канікули?”,  замість них лише утиски бізнесу. Теж саме у  Миколаївській області.

Теоретичні відповіді і практичні факти якось вони дуже різняться. Куди ми рухаємось? Чи  знаєте ви про це і що ви робите? Дякую.

 

ТІГІПКО С.Л. По-перше, я ще раз хочу сказати, от зараз, коли ми готуємо нові  підходи до спрощеної системи оподаткування, то ми зробили дослідження, причому ці дослідження були підтверджені і з боку Держпідприємництва і збоку податкової адміністрації. І про що вони засвідчили?

Ті юридичні особи, які працюють на спрощеній системі, платять податків більше, ніж платять ті юридичні особи, які працюють на загальній системі оподаткування, які займаються одними і тими ж видами діяльності, ресторани брали, перукарні брали і так далі. Тобто, якщо зараз хтось з податківців буде знищувати спрощену систему і в першу чергу юридичних осіб, то це  призведе до зменшення надходжень податкових. Це для мене  абсолютно така аксіома.

Що стосується от всіх цих дій? Ви знаєте дуже добре розуміємо, я розумію і політичні ризики, які сьогоднішньої влади несуть всі ці кроки, тому що податківці сьогодні практично працюють абсолютно за  іншими гаслами до того, що говорив Президент. Президент вчора на цьому окремо     зупинився і сказав про це в своєму виступі. Я думаю, ми найближчим часом наведемо порядок. Я сьогодні не говорю, що вже немає такого, ми працюємо над цим і ми попробуємо навести порядок.

Я вважаю, що  це проблеми податкової  адміністрації, це порушення з  боку податкової адміністрації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую, Сергій Леонідович, час вичерпаний,  будь ласка, сідайте.

Шановні колеги, ми завершили  розгляд питання, яке стосувалось години запитань до уряду щодо стану  та перспектив розвитку підприємництва в Україні.

Шановні колеги, відповідно до статті  25 Регламенту Верховної Ради України у п’ятницю ми маємо 30 хвилин для виголошення запитів. Дозвольте оголосити запити, які надійшли від народних депутатів України.

Надійшли запити від:

 Ірини БЕРЕЖНОЇ до Президента України  щодо рейдерського захоплення державного майна - нежитлового приміщення Київського Центрального універсального магазину.

Ставлю на голосування    про підтримку запиту.

 

11:07:22

За-188

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

 

11:07:43

За-201

Рішення не прийнято.

Григорія ОМЕЛЬЧЕНКА до Голови Верховної Ради України, Голів депутатських фракцій у Верховній Раді України про надання списку представників від депутатських фракцій для включення до Спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з розслідування діянь Президента України Віктора Януковича, які містять ознаки злочинів та розгляду питання про усунення його з поста Президента України в порядку імпічменту.

Арсенія ЯЦЕНЮКА до Прем'єр-міністра України  щодо виділення коштів із Державного бюджету України на вирішення нагальних  проблем мешканців міста Сєвєродонецьк та деяких прилеглих селищ.

Андрія ШКІЛЯ до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України  щодо перевірки законності передислокації пожежної частини з Галицького району міста Львова, використання даної території під забудову та можливих негативних наслідків від цього для історичної частини міста.

Василя ГРИЦАКА до Прем'єр-міністра України, Міністра внутрішніх справ України, Голови Державної податкової адміністрації України, Генерального прокурора України  щодо протиправної діяльності колишнього заступника Міністра внутрішніх справ генерал-полковника міліції Володимира Хоменка, одного з лідерів Політичної партії "Фронт змін".

Василя ХАРА до Прем'єр-міністра України  щодо необхідності реагування на результати аудиту Рахункової палати про використання бюджетних коштів на профілактику і лікування онкологічних захворювань.

Віктора КОРЖА до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України  щодо вжиття відповідних заходів реагування стосовно незаконного розміщення торгівельних кіосків з продажу продуктів харчування і алкогольних напоїв поруч з навчальними закладами та заборони цілодобового продажу алкогольних напоїв біля гуртожитків.

Володимира ДАНИЛЕНКА до Прем'єр-міністра України  стосовно вивчення аспектів такого явища як "чорні піски" та започаткування розроблення Загальнодержавної цільової екологічної програми для вирішення питання "чорних пісків".

Євгена ЦАРЬКОВА до Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України  щодо неправомірності розміщення в залі партизанської слави київського меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років"  експозицій, присвячених ОУН-УПА.

Ігора ШАРОВА до Прем'єр-міністра України  щодо необхідності модернізації шахт вугледобувного комплексу країни, з метою ефективного розвитку вугільної галузі у 2010 році.

Ігора ШАРОВА до Прем'єр-міністра України  щодо незадовільного фінансування у сфері забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну.

Катерини ВАЩУК до Прем'єр-міністра України  щодо зволікання з перерахуванням бюджетних коштів Луцькому підприємству електротранспорту за перевезення пільгових категорій пасажирів.

Олега ЗАРУБІНСЬКОГО до Прем'єр-міністра України  щодо створення Україною належних умов для стимулювання народжуваності, виховання дитини та захисту її прав.

Миколи ДЕРКАЧА до Прем'єр-міністра України  щодо вирішення проблеми забезпечення питною водою населених пунктів Апостолівського району Дніпропетровської області, які залишилися без водопостачання.

Олександра КЕМЕНЯША до Прем'єр-міністра України  щодо необхідності забезпечення фінансування програми технічного оснащення моніторингового центру Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з метою здійснення належного контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу.

Павла МОВЧАНА до Прем'єр-міністра України  щодо надзвичайної ситуації, яка склалась в Національній телекомпанії України.

Павла СУЛКОВСЬКОГО до Прем'єр-міністра України  щодо захисту конституційних прав 51 жителя міста Рівного, які інвестували кошти в будівництво житла за адресою: місто Рівне, вулиця Соборна, будинок 283.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Віце-прем'єр-міністра України Володимира Семиноженка  щодо спроби Дмитра Табачника звести світову літературу до обсягу, де б російська займала  три чверті навчального процесу, що зводить всі надбання світової літератури лише  до російської, відкидаючи зарубіжну класику, і продовжуючи політику руйнування української освіти й гуманітарного простору.

Едуарда ПРУТНІКА до Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства аграрної політики України, Державного комітету України із земельних ресурсів, Генеральної прокуратури  України  стосовно необхідності всебічного розгляду звернення підприємця Олександра Хлєбова щодо недопущення протиправного поглинання та захоплення агропідприємств у Талалаївському та Срібнянському районах Чернігівської області та блокування господарської діяльності приватного сільськогосподарського підприємства "Сокиринське".

Валерія БАРАНОВА до Міністра фінансів України  щодо виділення коштів з Державного бюджету України на продовження будівництва автотранспортної магістралі через річку Дніпро в місті Запоріжжі.

Валентина МАТВЄЄВА до Голови Державної митної служби України  cтосовно невирішення протягом двох років питання щодо розмитнення телевізійної техніки, яка надійшла з Японії для технічного переоснащення обласних державних телерадіокомпаній.

Василя ГРИЦАКА до першого заступника Голови Державної податкової адміністрації України, прокурора міста Києва  щодо фактів контрабандного ввезення на територію України поліграфічного обладнання для виробництва голографічних захисних елементів.

Володимира ДАНИЛЕНКА до Міністра охорони навколишнього природного середовища України  стосовно забезпечення екологічної безпеки та захисту конституційних прав мешканців Середино-Будського району Сумської області та утилізації понад 900 тонн непридатних та заборонених до використання пестицидів, які знаходяться на зберіганні у непристосованому приміщені без охорони.

Володимира КОЗАКА до Міністра регіонального розвитку та будівництва України  щодо систематичних грубих порушень містобудівного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "КП Центральний ринок" на території ринку "Озерка" в місті Дніпропетровськ та бездіяльності і невжиття заходів реагування з боку органів влади.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Голови Служби безпеки України  з приводу тиску й залякування адміністрації та студентів Українського католицького університету Службою безпеки України, з метою недопущення участі студентів у мирних акціях протесту, що є першою ознакою початку відродження кадебістських часів.

Ірини БЕРЕЖНОЇ до Голови Державної податкової адміністрації України, Голови Служби безпеки України, Голови Головного контрольно - ревізійного управління України, Генерального прокурора України  щодо порушень вимог чинного законодавства при збільшенні статутного капіталу шляхом додаткової емісії акцій Відкритого акціонерного товариства  "Київський Центральний універмаг".

Юрія ГРИМЧАКА до Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України  щодо порушення гарантії недоторканності судді Калінінського районного суду міста Донецька Алли Іванової.

Олега ЗАРУБІНСЬКОГО до Голови Антимонопольного комітету України  щодо порушення вимог антимонопольного законодавства та здирницької політики компанії "Воля-кабель" по відношенню до киян - споживачів її послуг.

Едуарда ПРУТНІКА до Міністра економіки України, Міністра вугільної промисловості України, Генерального прокурора України  стосовно необхідності всебічного розгляду звернення Асоціації "Фінансових, промислових та торгівельних підприємств "Донбаський Розрахунково - Фінансовий Центр" щодо вжиття дієвих заходів для недопущення неефективного використання державних коштів та усунення порушення вимог тендерного законодавства з боку Державного підприємства "Селидіввугілля", що може призвести до значних збитків для держави та зупинки роботи центральних збагачувальних фабрик "Комсомольська", "Україна" та "Росія", а також недопущення проведення повторного тендеру з того ж самого предмету торгів всупереч чинному законодавству, які призначено на 9 червня цього року.

Олександра КЕМЕНЯША до Голови Верховного Суду України  щодо перевірки фактів, викладених у зверненні керівництва Відкритого акціонерного товариства "Готель Славутич", стосовно діяльності судді Приморського районного суду міста Одеси.

Юрія КАРМАЗІНА до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Генерального прокурора України  щодо перевірки фактів спроб здійснення тиску на ректора Українського Католицького Університету офіцером Служби безпеки України з метою обмежити реалізацію конституційних прав студентів закладу на мирні зібрання та вільне вираження поглядів, вжиття відповідних заходів реагування.

Юрія КАРМАЗІНА до Міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України  щодо перевірки фактів бездіяльності, службової недбалості, грубого порушення вимог Конституції України та законів України при перевірці депутатських звернень від 15, 18, 22 грудня 2009 року № 984, 1006, 1023, відповідно, з боку прокуратури Київської області, керівництва Броварського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області та Броварської міжрайонної прокуратури, створення комплексної комісії з перевірки діяльності вказаних органів та вирішення питання про порушення кримінальних справ, вжиття відповідних заходів реагування з усунення порушень чинного законодавства України, притягнення винних осіб до відповідальності.

групи народних депутатів (КОСТЕНКО, ЗАЄЦЬ, ДЖОДЖИК) до Міністра внутрішніх справ України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Генерального прокурора України  з приводу дій та бездіяльності працівників правоохоронних органів, порушень прав і свобод людини та громадянина.

Григорія ОМЕЛЬЧЕНКА до Генерального прокурора України  стосовно порушення кримінальної справи щодо Президента України Віктора Януковича та дачі правової оцінки його діям, які мають ознаки злочинів.

Володимира ПИЛИПЕНКА до Генерального прокурора України  щодо незадовільного розгляду депутатського звернення.

Олега ЧЕРПІЦЬКОГО до Генерального прокурора України  щодо зловживань Державного комітету України із земельних ресурсів в питаннях ліцензування суб'єктів господарювання.

Олени ШУСТІК до Генерального прокурора України  стосовно необхідності вжиття заходів, спрямованих на забезпечення незалежності суддів (про незаконний збір інформації щодо суддів Національним банком України).

Павла МОВЧАНА  до Генерального прокурора України щодо розправи представників органів державної влади у місті Миколаєві   над громадянами, які відстоюють  свої законні права на отримання інформації державною мовою.

Сергія ХРАПОВА до Генерального прокурора України  щодо порушення прав та законних інтересів виборців - мешканців селища міського типу Юр'ївка, Юр'ївського району Дніпропетровської області діями керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Новогригорівське" у частині самовільної та незаконної передачі майна.

Володимира ПИЛИПЕНКА до прокурора Львівської області  щодо рейдерського захоплення Відкритого акціонерного товариства "Сортнасіннєовоч".

Сергія ГОРДІЄНКА до голови Полтавської обласної державної адміністрації, голови Черкаської обласної державної адміністрації, голів Оржицької, Семенівської, Глобинської районних державних адміністрацій Полтавської області та голови Чорнобаївської районної державної адміністрації Черкаської області  щодо необхідності відкликання погоджень, підписаних колишніми керівниками місцевих адміністрацій, про утворення національного природного парку "Нижньосульський" на підвідомчих територіях, як таких, що надані, незважаючи на категоричну незгоду територіальних громад Оржицького, Семенівського, Глобинського районів Полтавської області, Чорнобаївського району Черкаської області та всупереч чинному законодавству України.

Таким чином, шановні народні депутати, виголошено 72 запити.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду питання: „Парламентські слухання з питань бюджетної політики на 2011 рік”. Доповідач – міністр фінансів України Ярошенко Федір Олексійович, співдоповідач – голова Комітету з питань бюджету Деркач Микола Іванович.

Федір Олексійович, будь ласка, вам 10 хвилин для доповіді.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О.

Дякую, Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати, шановні присутні! Я представляю вам проект основних напрямків бюджетної політики, які визначають орієнтири для функціонування системи державних фінансів на наступний рік. В основу бюджетного процесу покладено принципи системності та послідовності, які передбачають здійснення узгоджених, скоординованих заходів у бюджетній політиці, розрахованих на стратегічну перспективу та розвиток позитивних тенденцій, закладених Державним бюджетом на 2010 рік. Відповідно, місією бюджетної політики на 2011 рік буде  забезпечення такого рівня добробуту громадян та розвитку економіки, який  дозволить Україні протягом найближчих 10 років увійти до складу до 20 найбільш економічно розвинених країн світу. Ця місія проголошена Президентом України, підтримується і поділяється Верховною Радою України та урядом України і спрямована на задоволення  вимог українського суспільства створити заможну та ефективну державу.

Пропонується визначити такі цілі бюджетної політики на  2011 рік:  подальший сталий розвиток економіки, перехід до її інвестиційно-інноваційної моделі;  зростання  рівня соціальних стандартів для громадян;  сприяння ціновій та валютно-курсовій стабільності.

Визначені цілі ґрунтуються на результатах виконання Державного бюджету 2010 року, за результатами якого ми стабілізуємо державні фінанси, усунемо негативний вплив факторів, закладених нам попереднім урядом, та забезпечимо повернення економіки до сталого зростання.

У реалізації бюджетної політики уряд орієнтується на розвиток таких загальнонаціональних цінностей, як: соціальний захист громадян, стійке економічне зростання, системне оновлення суспільних відносин, підтримка розвитку базових галузей економіки, успішна реалізація  інфраструктурних проектів, стабільна та ефективна  фінансова та податкова системи. Як місія, так і системи цінностей, на досягнення яких буде спрямована бюджетна політика в 2011 році, повністю позбавлені ідеологічного забарвлення. Це прості і зрозумілі речі, яких вимагає сьогодні кожний український громадянин, незалежно від того, яку політичну силу він підтримує. Досягти такого результату дозволять інноваційні методи управління державними фінансами, які покладені в основу реалізації  бюджетної політики в поточному та наступних роках. Вони спрямовані на отримання найбільшого позитивного ефекту від запланованих заходів.

У 2011 році пропонується визначити такі основні показники державного та зведеного бюджетів: утримання граничного розміру дефіциту бюджету на рівні не більше 4,5 відсотка ВВП; встановлення частки в перерозкладі у ВВП через зведений бюджет на рівні, що не перевищує прогнозний показник на 2010 рік та не більше ніж 30,5 відсотка ВВП; утримання обсягу державного боргу на рівні не менше 40 відсотків ВВП; встановлення питомої ваги видатків розвитку на рівні нинішніх 13-14 відсотків ВВП. Буде збережено політику подальшого укріплення фінансової забезпеченості місцевих бюджетів, розширення їх доходної бази та заходів економічного стимулювання.

Для забезпечення успішної реалізації запланованих заходів у 2011 році будуть запропоновані такі ключові рішення у системі державних фінансів: зважена та ефективна податкова та бюджетна політика, соціальна спрямованість, інфраструктурні програми, раціональні запозичення та прозорість їх використання, розвиток системи державних фінансів, подальше скорочення дефіциту державного бюджету, фінансова забезпеченість місцевих бюджетів, розширення їх ресурсної бази.

Комплексне виконання цих рішень забезпечить синергетичний ефект від взаємного впливу їх результатів, і сукупний позитивний результат матиме максимальне значення.

Необхідними передумовами успішної реалізації бюджетної політики у 2010 році є проведення податкової та бюджетної реформ. У сфері податкової політики передбачається проведення шляхом ухвалення Податкового кодексу податкової реформи, яка спрямована на побудову ефективної податкової системи і дозволить досягти необхідного ресурсного забезпечення виконання функцій держави та підвищення ефективності державного управління.

У загальнодержавній політиці податкова реформа є необхідним кроком на шляху до системного оновлення суспільних відносин, інноваційного розвитку економіки та забезпечення гідного рівня життя.

Існуюча податкова система характеризується наявністю таких проблем як: значний рівень податкового навантаження на економіку в цілому, відсутність економічно обґрунтованого балансу між фіскальною і регулюючою функціями податків, нераціональна система податкових пільг, низький рівень податкової культури. Це робить її неспроможною відповідати на зовнішні і внутрішні виклики, зокрема такі, як світова фінансово-економічна криза, неконкурентоспроможність податкової системи, невідповідність вимогам ЄС, значні соціальні проблеми, тінізація економіки та корупція, відсутність стратегічної довіри суспільства до податкової служби.

Продуктом податкової реформи стане оновлена, сучасна, конкурентоспроможна податкова система, яка буде відповідати найкращим світовим стандартам і зможе забезпечити створення умов для активізації підприємницької діяльності, зниження рівня корупції, збільшення обсягу державних інвестицій у людський капітал, зростання довіри суспільства до податкової служби і до системи державних фінансів в цілому.

Реформування податкової системи буде відбуватися у таких напрямках: це реформування системи і методів адміністрування податків і зборів, забезпечення демократизації Державної податкової служби в Україні, налагодження партнерських відносин між платниками податків та контролюючими органами, підвищення асоціацій платників податків у формуванні окремих напрямків податкової політики, забезпечення ефективного захисту законних прав та інтересів платників податків. Буде запропоновано цілий ряд інноваційних механізмів оподаткування, які дозволять досягти визначеної мети реформи. Зокрема, буде скасовано малоефективні податки, які тільки створюють додаткове адміністративне навантаження на платників; забезпечено поступове зниження ставок податку на додану вартість та податку на прибуток; запроваджено нові ефективні методи адміністрування податків, в тому числі й електронний документообіг;  встановлено спрощену систему оподаткування у напрямку забезпечення підтримки малого бізнесу та недопущення її використання з метою мінімізації податкових  зобов’язань великими платниками податків. Ці та ряд інших заходів будуть основою для успішного впровадження у практику оподаткування результатів податкової реформи.

Одночасно із вдосконаленням податкової відбудеться і вдосконалення митної політики у напрямках забезпечення адаптації законодавства України  з питань мирного оподаткування до законодавства ЄС, зокрема, недопущення надання тарифних пільг та преференцій за галузевим принципом; удосконалення методів контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, збільшення надходження митних платежів до бюджету.

Буде покращена система управління державним майном та корпоративними правами з метою підвищення ефективності її економічної доцільності.

Значну увагу буде приділено удосконаленню  системи пенсійного забезпечення. Передбачається вжиття ряду заходів, спрямованих на скорочення Пенсійного фонду, дефіциту Пенсійного фонду та спрощення адміністративних процедур для платників страхових соціальних внесків.

Одночасно з удосконаленням системи ресурсного забезпечення державних фінансів відбудеться удосконалення сектору управління видатками, буде реалізовано через внесення системних змін до Бюджетного кодексу України.

Цілями бюджетної реформи є збалансоване управління сталим розвитком України на основі національної системи цінностей, удосконалення бюджетної політики на всіх рівнях, забезпечення результативності, ефективної прозорості та  некорупційного використання бюджетних коштів. Шляхами досягнення цих цілей стануть удосконалення інституційної системи управління державними фінансами, посилення взаємозв’язку економічної, бюджетної, податкової і кредитно-грошової політики.

Далі, зміни у сфері бюджетного законодавства відбуваються у таких напрямках: це забезпечення фінансової самостійності місцевих бюджетів, запровадження середньострокового бюджетного планування та розвиток програмно-цільового методу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О.   … тощо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все у вас? Да, будь ласка, завершуйте.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Особливо увагу приділено реформуванню системи міжбюджетних відносин. У цьому напрямку передбачається збільшення питомої ваги обсяги міжбюджетних трансфертів у видатках Державного бюджету, збільшення інноваційного потенціалу місцевих бюджетів, систематизація видаткових повноважень місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, розширення ресурсної бази місцевих бюджетів та ряд інших заходів, спрямованих на фінансове забезпечення, укріплення місцевого самоврядування, соціально-економічний розвиток регіонів та підвищення їх інноваційного потенціалу.

Закон України про Державний бюджет буде побудований з урахуванням таких підходів: головними розпорядниками бюджетних коштів будуть визначені установи, які уповноважені у забезпеченні діяльності Верховної Ради, Президента України, Кабінету Міністрів, міністерств, інших центральних органів, які визначені Конституцією України та іншими бюджетними установами.

Також пропонується, зокрема, конкретизувати захищені статті видатків у бюджеті 2011 році. Поділ Державного бюджету у 2011 році на загальний і спеціальний фонд буде відбуватися з дотриманням таких принципів: перегляд та оптимізація переліку джерел наповнення та відповідних напрямків використання коштів спеціального фонду з метою зменшення його частку у Державному бюджеті, включення до спеціального фонду, визначених законами України та нормативно-правовим актами Кабінету Міністрів. Бюджет у 2011 році буде побудований на реалістичній макроекономічній базі, параметри якої зараз розраховуються урядом та будуть узгоджені з міжнародними експертами.

У Державному бюджеті 2010 року і 2011 року буде закладена обов’язкове підвищення соціальних стандартів. Зокрема, буде підвищена мінімальна зарплата та тарифна ставка під працівників перших розрядів Єдиної тарифної сітки.

Реалізація усіх передбачених основними напрямками бюджетної політики в одинадцятому році дозволить отримати позитивний результат у розвитку національної економіки і у підвищенні стандартів життя громадян України. Запропоновані заходи є збалансованими і скоординованими, розраховані на їх результат і оптимальну стратегію впровадження.

Я прошу Верховну Раду України підтримати пропозицію уряду і схвалити Основні напрямки бюджетної політики на 2011 рік як дорожню карту для подальшої реалізації ефективної державної  бюджетної політики. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доповідь завершена. Прошу записатись на запитання до Міністра фінансів. Прізвища народних депутатів прошу. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

 

11:33:28

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Федор Алексеевич, знаете, отрадно отметить публичность власти. Вчера Президент выступил с фундаментальным историческим докладом реформирования, глубоких реформирований на десять лет. Правительство, Министерство финансов вовремя принимают бюджет, вовремя принимают Программу социально-экономического развития, вовремя представляют и принимают Основные направления Бюджетной резолюции, тем самым демонстрирую обществу, что правительство и Минфин в ручном режиме не будут управлять финансами и что сейчас не появятся  вопросы у общества: куда дели 100 миллиардов?  Вот сейчас говорят, надо малому бизнесу было помочь. Да если бы хотя бы половину из 100 миллиардов, которые разворовали, которые сейчас международный аудит ищет, если бы вернуть, то, наверное, наш малый бизнес мы бы подняли, я не знаю, до небес.

Поэтому у меня один вопрос: удастся ли нам принять Податковый кодекс и его  заложить в основу бюджета следующего года? Спасибо.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую, Михайло Васильовичу. Я хочу вам показати, вже є проект податкового кодексу України, я взяв його з собою. Уряд вживає заходів для того, щоб його ще доопрацювати, і  бюджет  2011 року він буде оподаткований на новій вже податковій базі з врахуванням вже всіх пропозицій, які будуть висловлені вами в період його прийняття. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Мойсик передає право  на постановку запитання Павлу Жебрівському, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона".

 

11:35:08

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Павло Жебрівський, „Українська платформа”. Федір Олексійович, в принципі, дивлячись на 40 відсотків державного боргу, який ви записуєте як напрямок один, чи входить в цю суму гарантований державою борг? Якщо взяти, в тому числі, і борги по „Ощадбанку” і так далі, то ми вискакуємо далеко за 60 і, власне, на грані дефолта.

Далі. Ви говорите про 30,5 відсотків перерозподіл через ВВП податкових надходжень. Але якщо подивитися програму, яку презентували так вчора її на сайтах, то власне зменшення податкового навантаження передбачається з 2012 року. Там єдиний соціальний внесок на перших порах взагалі навіть збільшується, якщо добавити. За рахунок чого ви зменшите цей перерозподіл, ви ж не робите на 2011 рік, по крайній мірі по програмі, жодних зменшень податкового навантаження? За рахунок чого зменшиться і чи не доведете ви країну із запозиченнями додатковими до дефолту, якщо сплюсувати обов’язковий, прямий и гарантований державний борг?

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Дуже дякую, дуже цікаве питання. Я хочу відповісти. Я вам приведу приклад, що у 2009 році перерозподіл через ВВП податків  сягала 31,6 відсотків, 2010 рік - 30,9, 2011 рік  - 30,5. І ця тенденція вона проголошена Президентом України і уряд робить всі заходи для того, щоб ця тенденція надалі мала таку позитивну характеристику.

За рахунок чого? Я вам презентував систему податкової політики, де перше і головне це буде сталий економічний розвиток нашої держави. Тому в нас макропоказники ми будемо пізніше вам презентувати, але ми будемо мати достатньо ефективний приріст ВВП і тягар з навантаження на економіку буде зменшуватися також і за рахунок зменшення ставок оподаткування, про які я вам казав, і на податок на додану вартість, і на податок на прибуток, і зменшення ставок, які ми будемо робити по місцевим бюджетам. Все це позитивно якраз і вплине на зняття податного навантаження з реального сектору економіки.

Друге питання, яке ви мені задавали. Дійсно, сьогодні ми працюємо над тим,  щоб у нас борг, який є в державі, він не перевищував 40 відсотків. От це зарахування всіх напрямків, про які я вам казав. І він має сьогодні позитивну тенденцію, тому що заходи, які приймаються, ми менше закладаємо надання гарантій. Якщо в минулому році  було надано, задекларовано на 75 мільярдів гривень,  уряд прийняв рішення щодо надання гарантій, то в цьому році, в 2010, - 45, на 30 мільярдів менше. Йде оптимізація і далі. Тобто уряд зробить все для того, щоб ніяких дефолтів, фінансових проблем в Україні не було. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, фракція комуністів.

 

11:38:28

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Шановний Федоре Олексійовичу, від імені фракції Компартії України я вас дуже просив, щоб ви доповнили  даний законопроект саме словами „забезпечення інвалідів технічними та  іншими засобами реабілітації”. Це щорічно передбачалося у бюджеті видатки на ці цілі, а в цьому році цього немає. Це є анти… саме соціальним по відношенню до інвалідів.

І дві наступні позиції. Ми вважаємо, що необхідно суттєво все-таки посилити ті позиції, які пов’язані з органами місцевого самоврядування. Ви знаєте, що за законом держава делегує органам місцевого самоврядування значну частину повноважень, але фактично не наділяє, виконання цих повноважень, саме коштами.

І позицію по кредитуванню сільських забудовників за програмою „Власний дім”, яка вперше за останні роки не фінансується. Я от дуже це просив би.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Дякую.

Я хочу навіть доповнити, що ту пропозицію, яку ви вносите (першу) ми доповнимо, що в дужках напишемо „та протезування”. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Павленко.

 

11:39:49

ПАВЛЕНКО С.Г.

Дякую. Прошу передати слово Зарубінському Олегу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олегу Зарубінському мікрофон.

 

11:39:55

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу! Олег Зарубінський, "Блок Литвина". Шановний Федоре Олексійовичу, в основних напрямках є декілька пунктів, навіть можу сказати і півсторінки, яка присвячена податковій системі.  В своїй презентації ви теж говорили про зміни  в податковій системі, я думаю, що це нагальне  наразі, бо Україна за міжнародним рейтингом займає або посідає 181 місце із 183 країн за витратами часу і ресурсів, які йдуть на податкову систему. Абсолютно не тільки неінтенсивно, а абсолютно несучасно. Ну і, до речі, і підприємцям в Україні доводиться платити 147 податків  і зборів, це треба було таке придумати, в жодній країні такого немає.

У зв’язку з цим у мене питання до вас, але ж все це стосується прозорого бізнесу, тінь не платить  податки і получається, що добропорядні, ті хто …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте питання.

 

11:41:01

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. …виходить, що ті хто  добропорядно сплачує податки, стають жертвами оцієї заскорузлої, невпорядкованої податкової системи. А хто в тіні, тому дуже добре.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О.   Я хочу вам сказати, такими словами  відповісти на питання, що в новому Податковому кодексі тобто не в новому, а в кодексі, який буде запропоновано вам його розглянути і прийняти, є спеціальний розділ „Захист прав платників податків”. І цей розділ, він буде виписаний, який дасть змогу дійсно захищати права платників податків не на папері, а насправді. І Президент України  на цьому наголосив, і уряд робить всі ці спроби.

І ще  біля 2000 років тому назад Платон, наш древньогрецький філософ казав, що гідний шани той, хто не створює несправедливості, а двічі гідний той, хто не дозволяє робити ці несправедливості. Так наша з вами задача зробити Податковий кодекс, який би унеможливлював фіскальні органи робити  несправедливі дії по відношенню до платників податків. Ми це зробимо.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна  Самооборона".

 

11:42:24

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук,  "Наша Україна”, депутатська група „За Україну!” Шановний Федір Олексійовичу, проект Основних напрямків бюджетної політики на 2011 рік в багатьох позиціях містить декларативний загальний характер. І у вступному слові сказано, що основні макроекономічні показники будуть названі під час представлення основних напрямків бюджетної політики в залі Верховної Ради.

Тому я би хотів почути, які основні ці макроекономічні показники? Який обсяг ВВП? Який ріст ВВП прогнозується? Який рівень інфляції? Розумію, що ще нещодавно прийнятий бюджет на 2010 рік. Можливо, важко, але отакі цифри хотілося б почути. Тому, щоб  не тільки загальні слова, але й реальні цифри.

І наступне питання: коли буде відповідати рівень мінімальної заробітної плати в першому тарифному розряду, як це передбачено законодавством?

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Ну, по-перше, дякую за таке дуже цікаве питання. Але я хочу сказати, що сьогодні ми з вами слухаємо дійсно основні напрямки. Ми сьогодні не слухаємо конкретні якісь речі, які сьогодні будуть закладатися у бюджет. Тому що треба зробити відповідні дослідження, консультації, уже як реальний сектор економіки розвивається. У нас зараз дуже активно йде робота з усіма міністерствами, відомствами, світовими організаціями, які оцінюють рейтинги, стан розвитку національної економіки от.

І вчора Президент проголосив цифри, які були названі. Я їх ще раз хочу тільки повторити. Тому що у нас очікується зростання реального ВВП у 2011 році не менше ніж 4,8 відсотки, вот. Номінальний ВВП збільшиться на 16,7 відсотки при таких показниках, вот, і він буде сягати десь, ну, 1 трильйон, там, 270 мільярдів гривень. Ну, але я міг би такі речі ще дуже багато розповідати, але це все ще цифри, які не обговорені, вони ще підлягають детальному аналізу. І вам, я думаю, що будуть попередньо ще до розгляду, до надання ці аналітичні матеріали ми з вами будемо працювати і в комітетах, і в фракціях для того, щоб ви були активними учасниками. І проект бюджету, який ми внесемо на ваш розгляд, він попередньо уже буде узгоджений, я думаю,  що з вами. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір Олексійович, дякую вам. Сідайте, будь ласка. Час вичерпано.

Слово для співдоповіді має голова Комітету з питань бюджету Деркач Микола Іванович.

 

11:45:26

ДЕРКАЧ М.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати та запрошенні! Сьогоднішні слухання з питань бюджетної політики відбуваються відповідно до вимог статті 33 Бюджетного кодексу. Проект Основних напрямів бюджетної політики на 2011 рік відповідає вимогам статті 33 Бюджетного кодексу, оскільки містить позиції уряду за всіма 11 визначеними напрямами бюджетної політики, про що доповідав Міністр фінансів.

Важливою особливістю даного проекту є концентрація намірів уряду щодо своїх законодавчих ініціатив, прийняття яких є  необхідним для реалізації бюджетної політики у наступному році. Зокрема, в рамках підготовки Податкового кодексу передбаченні пропозиції щодо  зниження ставок податку на прибуток і додану вартість, введення податку  на розкіш, упорядкування загальнодержавних та місцевих податків і зборів, поліпшення адміністрування  платежів, оскільки такі пропозиції є довгоочікуваними  для громадськості і бізнесу. Їх прийняття є нагайним у теперішніх умовах.

Не менш очікуваним є зміни до Бюджетного кодексу. Положення проекту Основних напрямків бюджетної політики дають підстави сподіватися, що всі позитивні напрацювання, заветовані і скасовані в новій редакції Бюджетного кодексу (номер 2709), будуть враховані і найближчим часом урядом в контексті проведення бюджетної реформи  буде подано на розгляд Верховної Ради комплексний законопроект щодо змін до Бюджетного кодексу.

Якщо уряд прискорить подання проекту Податкового кодексу і пропозиції змін до Бюджетного кодексу, Верховна Рада буде мати можливість конструктивно їх опрацювати і приймати до кінця поточної сесії. Тоді правомірним буде формувати проект  бюджету на 2011 рік на якісно нових засадах з урахуванням подальшої реалізації бюджетної і податкової реформ.

Дещо про загальні параметри проекту Основних напрямків бюджетної політики на 2011 рік. Порівняно з поточним роком, закладається зниження рівня перерозподілу валово-внутрішнього продукту через бюджет, зменшення граничного обсягу дефіциту державного бюджету, збільшення питомої ваги витрат розвитку у загальному обсязі видатків і надання кредиту з державного бюджету. Пріоритетними завданнями уряду у наступному році є подолання наслідків фінансово-економічної кризи, створення сприятливих умов для розвитку вітчизняного виробництва, поступовий перехід до інноваційної моделі розвитку.

Для реалізації таких завдань Кабінет Міністрів має представити макроекономічний прогноз соціально-економічного розвитку на 2011 рік, на якому ґрунтується урядовий проект Основних напрямків бюджетної політики на наступний рік. На спеціальному засіданні Комітету з питань бюджету планувалося розглянути урядовий проект Основних напрямків бюджетної політики. Однак таке засідання не відбулось ні 3, ні 4 червня через відсутність необхідного кворуму. Тому окремими народними депутатами, членами Комітету з питань бюджету внесено проект Постанови Верховної Ради про Основні напрямки бюджетної політики на 2011 рік за номером 6485.

У цьому проекті постанови рекомендується схвалити Основні напрямки бюджетної політики на 2011 рік, розроблені урядом. Та схвалити пропозиції Верховної Ради до них. Серед пропозицій слід відмітити і такі.

Перше. Проект Закону про Державний бюджет повинен узгоджуватися з основними засадами грошово-кредитної політики та державною програмою соціально-економічного розвитку.

Друге. Забезпечити прогнозування надходжень проекту бюджету на основі реальних прогнозних макропоказниках і з урахуванням фактичного виконання надходжень у попередніх роках.

Третє. Впорядкувати надання пільг, гарантій та умов матеріально-технічного забезпечення діяльності керівник працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування, та судів з метою економії бюджетних коштів.

Четверте. Оптимізувати  витрати головних розпорядників коштів  державного бюджету та вдосконалити систему  оцінки ефективності бюджетних програм.

П’яте. Кошти державного бюджету на державну підтримку економіки мають виділятися тим галузям економіки, які спроможні у середньостроковому періоді  забезпечити підвищення технічного   рівня підвищення виробництва, зростання продуктивності праці та отримання конкретних переваг на світових ринках.

Шосте. Вжити заходи  щодо затвердження державних соціальних стандартів і нормативів надання послуг бюджетними установами у відповідних сферах. Передбачити додаткову дотацію з державного бюджету  місцевим бюджетам на вирівнювання фінансової  забезпеченості.

Сьоме. Вдосконалити  систему загальнообов’язкового  соціального і пенсійного страхування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ДЕРКАЧ М.І. …з методі збільшення доходів відповідних фондів та оптимізація їх видатків.

Водночас звертаю вашу увагу, що пропозиції, які потребують додаткових витрат  бюджету або містять конкретні показники видатків не можуть вважатися складовою  бюджетної політики. Основні напрямки бюджетної політики  є програмним документом, який визначає завдання і наміри уряду для формування проекту Закону  про державний бюджет на   наступний рік.

Тому пропонується поставити на голосування поданий проект постанови за номером 6485. Прошу  підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.  Шановні колеги, є питання до голови комітету?  Будь ласка, запищіться. Прошу прізвища народних депутатів винести на інформаційне табло.

Чорноволенко, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

11:51:33

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановний Миколо Івановичу, з точки зору як  голови  бюджетного комітету, я задаю,  і члена  бюджетного комітету як до голови питання. Як ви  вважаєте, от  у бюджеті 2011 року будуть ті ж самі порушення Конституції, законодавства України, у тому числі Бюджетного кодексу, які обмежували і вплив самої Верховної Ради на формування, виконання бюджету, і вплив, власне кажучи, самого  бюджетного комітету? Ви знаєте, про що йде мова, у тому числі по розподілу стабілізаційного фонду  і все таке інше.

І друге питання. Чи не вважаєте, що нам треба все ж таки повернутися до тієї реформи бюджетної, яку ми з вами прийняли рік назад при уряді Тимошенко, але вона була заблокована Президентом Ющенко, то, можливо, нам варто сюди?

І третє питання – це незаконні вилучення, які ідуть з місцевих бюджетів, перш за все бюджету Києва, які протирічать Закону про столицю. Оці три напрямки, будь ласка.

 

ДЕРКАЧ М.І. Очень важные вопросы. Что касается повторяются ли те же ограничения?  В  самой бюджетной… напрямках  бюджетной политики, как вы понимаете, этого нет и быть не может. А что касается проекта бюджета 2011 года, мы с вами в комитете очень внимательно будем изучать проект. И, безусловно, если это было на пользу в 2010 году, можно отдельные позиции, как говорится, поспорить и дать такие права Кабинету Министров. Если они за этот период не оправдали себя, безусловно мы на себя вернем свои обязанности. Это что касается в том числе и Стабилизационного фонда.

 Что касается Бюджетного кодекса. Действительно, Бюджетный кодекс был отработан в комитете, подан. Однако, вы знаете, он был заветирован и мы вето не преодолели. Я сказал в своем выступлении о том, что пожелания Кабинету Министров взять за основу, поскольку более 3 месяцев работала группа рабочая, специалисты, эксперты, ученые и так далее. И этот проект Бюджетного кодекса, он значительно усовершенствовал предыдущий. Там важные были позиции укрепления местных финансов, местных бюджетов, в местном самоуправлении, вы помните.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ДЕРКАЧ М.І.  …позиции, которые реализовать нельзя было это. Вы помните нашу точку зрения, моя о том, что 15 тысяч с бюджета, доводить все показатели и контролировать их выполнения центральным органам власти, мне кажется, это было передчасно.

Что касается вылучення по городу Киеву. Есть предложение коллеги, мы на комитете рассм… Назвать коллеги фамилию?  Ну вы же сказали себе, все поняли, что это вы, да. Одним словом, мы посмотрим, мы сделали соответствующий запрос Министерству финансов на каком основании было сделано вылучення и затем доложен вам в письменном, могу ответить вам на этот вопрос.

Я не думаю, что нарушена методика. Другое дело, что городу Киеву бюджет достаточно напряженный, но ресурсы есть по мобилизации доходов в городе Киеве есть. Надо заниматься производством мобилизации доходов в бюджет.

Спасибо за вопрос.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Володимир Мойсик, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". 

 

11:55:02

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”. Прошу передати слово Жебрівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, мікрофон.

 

11:55:12

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Павло Жебрівський, „Українська платформа”. Микола Іванович, ну насправді, бюджетна резолюція завжди… я не знаю чому ми спішимо, тому що насправді мали б розглянути всі комітети, потім  подати пропозиції до бюджетного комітету, і бюджетний комітет мав би вислухати точку зору всіх комітетів: і по місцевому самоврядуванню, і інші комітети. На сьогоднішній день, власне, у вас чи в комітеті, вірніше, є пропозиції тільки від окремих народних депутатів. Фактично від жодного комітету з приводу бюджетної резолюції пропозицій немає, і через це, це  документ уряд сам собі ставить завдання, то у нас не урядово-парламентська коаліція… не парламентсько-урядова,  а урядово-парламентська коаліція, і насправді на сьогоднішній день ви просто голосуєте те, що подав уряд, а такого нормального парламентського контролю і парламентської демократії  в Україні немає.

 

ДЕРКАЧ М. І. Уважаемый коллега, я хочу дать вам для сведения, на комитете не удалось это довести, потому что кворума не было, подали 6  комитетов и 9 было пропозиций, из них 6 – от комитетов, серьезных, мы отработали, они в постанову вошли  отдельные, то, что приемлемо и 3 – от народных депутатов. Срок был действительно принят на Погоджувальной раде ограниченный и так далее, но тот, кто желал, поверьте, все подали. 3,5 страницы.  При желании можно… кто делал, подали. Кто не успел, вы сегодня можете озвучить, представители правительства есть, мы можем по стенограмме включить, если проголосует Верховная Рада. Спасибо.

Давайте работать. Я единственно могу сказать. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Сідайте, будь ласка.  

Я  до запитання, яке щойно прозвучало від нашого колеги, доводжу до вашого відома, що документ у Верховну Раду України  надійшов 20.05. Я ще раз наголошую вам: 20.05. П’ять днів для підготовки документа надається. Які ще потрібні терміни? Треба на роботу просто ходити, шановний колего.

І нагадую вам, комітет 3 червня. Відсутні на засіданні комітету: 12 представників Партії регіонів, 8 представників БЮТу і 5 представників  „Нашої України – Народної Самооборони”. За що гроші отримуєте?

Йдемо далі. До вашого знову ж таки відома, ви член комітету також. Так от, 4 червня знову збирають комітет. Відсутні : 9 представників БЮТу, 6 представників  „Нашої України – Народної Самооборони”, 11 представників Партії регіонів. То до кого це звинувачення? На роботу ходіть і приймайте рішення.

Шановні колеги, давайте таким чином: перерву оголосимо на 30 хвилин… Чи, може, без перерви будемо працювати? (Шум у залі)

 Я поставлю на голосування цю пропозицію: щоб не оголошувати перерви на 30 хвилин. Завершити розгляд питання, потім - інші питання, о 13 годині перейти до виступів в „Різному”. Прошу голосувати за цю пропозицію.

 

11:58:48

За-241

Рішення прийнято.

Прошу записатись, шановні колеги, на обговорення питання. Виступи від фракцій, тобто 15 хвилин, і 15 хвилин від народних депутатів, рядових так би мовити. Прошу здійснити запис.

Прошу прізвища народних депутатів вивести. Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”. Наступним буде виступати Ярослав Джоджик.

 

11:59:39

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Шановні колеги, безумовно, є серйозний позитив у тому, що Бюджетна резолюція розглядається влітку, на початку літа, перед тим роком, коли бюджет  і має діяти, на який він буде розрахований. Позитив цей не тільки технологічний, бо нам це дасть змогу реально подивитися на той бюджет, який, я сподіваюсь, до 15 серпня, як це передбачено Бюджетним кодексом, буде поданий до Верховної Ради України, але і в змістовному плані, бо ми можемо розібратися, власне, що збирається робити уряд в тих, чи інших сферах.

Коли я ставив питання шановному міністру фінансів і дякую, одержав відповідь на це питання, воно було невипадково. Сьогодні за даними всіх міжнародних інституцій, фінансових інституцій в Україні, на відміну від інших країн, в яких теж є тіньовий сектор економіки, але він складає, експерти це знають, до 17 відсотків, ну, максимум – 19 відсотків. У нас він складає, у всякому разі незалежні експерти – неукраїнські, про це кажуть, від 40 до 60 відсотків.

В такому разі, безумовно, державна фінансова система, податкова система, да що завгодно, весь державний механізм, дійсно, має бути зорієнтований на те, щоб справедливість була не тільки на словах і не тільки в деклараціях. Бо дуже несправедливо стягувати податки, в тому числі і наперед, як це в нас є, незалежно від політичної кон’юнктури, а постійно, з підприємців стягувати їх наперед тих, яких можна бачити, тих, до яких можна прийти на підприємство, тих, які платять зарплати своїм робітникам. І абсолютно ніякої уваги, в лапках ніякої уваги, бо тіньовий сектор, якщо б він не покривався владою будь-якою, незалежно від політичної кон’юнктури, якщо він не покривався політиками, давайте відверто це скажемо, то він би не існував в таких розмірах.

Тому мені здається, що правильно, що в Бюджетну резолюцію закладений пункт, який стосується легалізації, легалізації доходів і введення в обіг оподаткування якраз тих, хто сьогодні працює в тіні.

І другий момент, за браком часу в мене нема можливості багато говорити, це що стосується вже пропозицій Верховної  Ради, 20-й пункт: „Кошти Державного бюджету на державну підтримку економіки у 2011 році мають виділятися тим галузям економіки, які спроможні у середньостроковому періоді забезпечити підвищення…”  і так далі, і так далі. Абсолютно правильна диспозиція. Єдине, я хотів би знати, що ми вже маємо сказати, а які це галузі? От ми чітко маємо знати ієрархію цих галузей, які можуть у середньостроковій перспективі переоснаститися і бути більш продуктивними.

На перше місце, і треба тут зазначити, треба поставити сільське господарство, і це всі прекрасно розуміють, бо українське сільське господарство є ексклюзивним…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  … і воно дає швидший обіг, воно швидше може переоснаститися. Це те, чим ми можемо відрізнятися, у тому числі і серед країн європейського співтовариства – натуральними сільськогосподарськими продуктами. Пропоную, щоб це було включено, враховано і щоб ієрархія цих галузей, про які ми весь час говоримо, була чітко виписана і була відома всьому суспільству. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона". Наступна буде виступати Алла Александровська, фракція комуністів.

 

12:03:28

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Очевидно, уряд, готуючи Основи бюджетної політики на наступний рік, повинен базуватися не на тих чи інших віртуальних ситуаціях, віртуальних уявленнях, а на базі реальної економічної і бюджетної ситуації, яку ми маємо сьогодні в нашій державі.  Але хочу нагадати нашим колегам, що 27 квітня цього року без обговорення за 15 хвилин одразу у першому, другому, третьому читанні був прийнятий бюджет української держави на 2010 рік. 

Реальний бюджет, реальний дефіцит бюджету цього становить по оцінках провідних експертів нашої держави майже 150 мільярдів гривень. Очевидно, у цьому бюджеті також передбачена абсолютно не реальна дохідна частина – 203 мільярди гривень дохідної частини. Що передбачає збільшення дохідної частини майже на 37 відсотків? Я хочу сказати, таке враження, що уряд забув про те, що економічна криза, яка відбувається у нашій державі, далеко не завершилася. І тому, безумовно, як була така завищена дохідна частина, після того, як був затверджений такий колосальний дефіцит Державного бюджету, нічого іншого, ніж довести до обласних податкових адміністрацій абсолютно не реальні, завищені показники, які супроводжуються фактично дуже складними процесами по суті переслідування підприємницького середовища, і можуть довести до банкрутства української економіки. Тому у цій ситуації, подаючи дуже презентабельні такі цифри, я думаю, що уряд поступає не далекоглядно.

У першу чергу, що потрібно зробити? Підготувати реалістичні зміни до бюджету  на 2010 рік. І ми всі пам’ятаємо, як сьогоднішня правляча коаліція дуже жорстко і дуже часто правильно, абсолютно справедливо критикувала попередній уряд за ту популістичну позицію, яку в попередні роки проводив. Але нічого іншого сьогодні правляча коаліція не запропонувала.

Тому я пропоную ще раз з цієї трибуни звернутися до уряду, ще раз переглянути бюджет на 2010 рік, а потім уже на базі реалістичного бюджету  формувати нові основи бюджетної…

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України  А.І.МАРТИНЮК

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Готувати нові основи. Дякую. Думка завершена, правильно ж. Дякую.

Александровська Алла, будь ласка. Підготуватися Мельнику.

 

12:06:51

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, принимая во внимание, то что бюджетная политика на 2011 год в соответствии предложенным правительством Основным направлением бюджетной политики направлено на создание условий для преодоления последствий финансово-экономического кризиса, на проведение эффективной налоговой политики и переход к инвестиционно-инновационной модели развития экономики Украины, направленная на повышение занятости населения, увеличения размера заработной платы и доходов населения, фракция коммунистов в основном поддерживаем предложенный документ.

Однако в целях усиления социальной защиты граждан Украины, фракция коммунистов предлагает учесть в основных направлениях бюджетной политики у 2011 году следующее: там где в  документе речь идет о граничном размере дефицита Государственного бюджета, мы предлагаем второй абзац изложить в следующей редакции: «залучення кредитів в міжнародних фінансових установ та окремих країн для реалізації проектів економічного та соціального  розвитку України в межах визначених дефіцитом бюджету розвитку”. Это позволит правительству получить дополнительные варианты для привлечения кредитов.

Там где речь идет о захищених статях видатків бюджету, мы предлагаем изложить в следующей редакции там, где речь идет о перечне: „збереження переліку захищених статей видатків”.  Это будет правильная редакция, потому что есть определенная практика, и мы знаем, что правильно в этом документе указано, что к этим статьям следует причислить: оплату працю працівників бюджетних установ, нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів прив’язаних матеріалів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та  енергоносіїв, поточні трансферти населенню, поточні трансферти місцевим бюджетам.

И еще ряд статей к ним относиться: визначення захищеності видатками на 2011 рік видатків на обслуговування державного боргу, реформування та розвиток Збройних сил, розвідувальну діяльність, забезпечення живучості та вибухо-пожежобезпеки арсеналів, баз і складів озброєння, ракет і боєприпасів Збройних сил, утилізацію звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого зберігання та використання, доповнити забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації і таке інше, до кінця.

Стосовно встановлення розміру мінімальної заробітної плати. Мы предлагаем следующую редакцию:  „забезпечення щоквартального системного підвищення мінімальної заробітної плати посадового окладу тарифної ставки працівника першого тарифного розгляду єдиної тарифної сітки прожиткового мінімуму для всіх соціальних і демографічних груп населення та рівність забезпечення прожиткового мінімуму”. Там где речь идет о социальной помощи, мы предлагаем следующую редакцию…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не можна. Сідайте, будь ласка.

Мельник Петро Володимирович, фракція Партії регіонів. Прошу привикати до Регламенту.

 

12:10:23

МЕЛЬНИК П.В.

Дякую. Петро Мельник, Партія регіонів, Київщина. Шановні колеги, я думаю, що символічно, що вчора ми з вами були свідками проголошення дійсно епохального, я підтверджую, послання Президента нашої держави, якого ми давно не чули, до українського народу із уст президентів. Це перше.

І сьогодні я хочу підтвердити, що ми розглядаємо своєчасно поданий проект основних напрямів бюджетної політики на 2011 рік, який подано згідно вимог статті 33 Бюджетного кодексу Кабінетом Міністрів України.

Я хочу вам нагадати, шановні мої колеги, в яких умовах взагалі ми прийняли з вами бюджет 27 квітня, ви пам’ятаєте в яких умовах, чисто в залі. Але в економічних умовах яких, в умовах фінансової ями 94 мільярдів, в умовах задекларованого, але не повернутого 50 мільярдного об’єму податку на додану вартість. Треба поновити відповідно  на рахунках 16 мільярдів, які видані з Державного бюджету Пенсійному фонду. Не профінансовано понад 3 мільярди програм щодо програми Євро-2012. Забрано просто із кореспондентських рахунків місцевих бюджетів 7 мільярдів. Ми маємо боргову яму, ми маємо з вами падіння виробництва до 2003 року, якщо  порівняти 2009, внутрішнього  валового продукту - до 2005 року.  Правильно говорили про тінізацію економіки, що від 39 процентів і до 60 економіки в тіні. А це ручне управління привело до цього, а  це криміналізація міжбюджетних стосунків і  криміналізація якраз у фінансовій сфері.  Звичайно, якщо  не прийняти новий Бюджетний кодекс, якщо не прийняти новий Податковий кодекс, якщо не знизити тиск, звичайно, на платника податків і на бачити в ньому партнера, то по-іншому стратегії, звичайно, бути не може. 

Але ця стратегія сьогодні є. Ми її почули вчора з уст Президента, ми сьогодні почули доповідь міністра фінансів Ярошенка Федора Олексійовича, ми своєчасно вже давно не розглядали в парламенті якраз позицію Кабінету Міністрів   щодо проекту Основних напрямків бюджетної політики. Звичайно, для цього треба практична робота в бюджетному комітеті і в усіх комітетах парламенту. Я з моїм колегою закликаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ви з ним переговорите.

Будь ласка, Павло Мовчан, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Підготуватися Жебрівському.

 

12:13:49

МОВЧАН П.М.

Шановний головуючий, шановні колеги!  В мене склалося таке враження, ознайомившись з цим документом, що ми живемо в якомусь винятковому світі, де сфера культури просто вилучена як складова нашого життя, як необхідність духовного щоденного хліба. Я не бачу жодного пункту, я зустрів на шостій сторінці такі  пункти, які мене  не те що дивують, вони цілком логічні при поведінці сьогоднішньої влади,  запровадження податкових канікул для сімейного бізнесу і я розумію, що це за  сім’ї, і ми можемо порахувати по  пальцях для кого ці пільги будуть, для яких сімей, вони відомі в   цілій Україні.

Або створення стабільної законодавчої бази для надання спеціальних дозволів на користування надрами. Де на українську книгу, на українську справу, український кінофільм, та взагалі  на те, що називається культура.

Я не бачу, я, тут у мене передовсім претензії не до Федора  Олексійовича, а скоріше до Миколи Івановича, чому ми так квапилися.  Добре, відбулися парламентські слухання, добре, там забули, сформували той список, який необхідно було, під сьогоднішню розмову. Ті хто пропонував, хто взагалі  не помічає взагалі в якому світі, чи  є  потреба йому ходити в кіно, читати книгу, дивитися виставу, ходити на виставки, які є, чи взагалі  цікавиться  ця політична сила національним життям, культурним, духовним.

Якщо ми цього не будемо бачити і  в тому числі наприклад аграрна сфера,  ну невже незрозуміло, що Україна передовсім цікава світові в Європі своїми багатствами, своїми колосальними ресурсами земельними, вони не передбачені як ми не можемо на наступний рік інвестувати те, що дає негайну віддачу. Як ми не можемо відроджувати те, чим багата  була країна.

Якщо сьогодні пораховано на 10 гектарів скільки треба рогатої худоби для того, щоб не закуповувати  міндобрива. Це всі цифри відомі, надзвичайно, вони  просто на язику. Сидять тут аграрії, невже ж ви  не втручаєтесь, невже вам не болить те, що треба  для України?

Я просив би вас, шановні, перше  -  поставитися до цього документу  і якщо приймати, ви його зараз схвалите. Давайте не тим, що ми запишемо із… як ви пропонували, Микола Івановичу,  потім із стенограми ми долучимо. Зверніть увагу передусім на культуру, прошу, благаю вас. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Жебрівський і Карпук, 6 хвилин. Прошу. Кармазін, підготуватися.

 

12:16:55

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Павло Жебрівський, „Українська платформа”.  Шановні колеги, жаль, що немає Володимира Михайловича, тому що він, мабуть, забув, що він просто народний депутат, який організовує роботу, а не моралізує і не вказує. Тому що, в принципі, сьогодні на комітеті було 4 представники від "Нашої України - Народної Самооборони", і ми якраз хотіли розглядати ці пропозиції.

Я маю право критикувати цю Бюджетну резолюцію, тому що також, коли Тимошенко подавала свою Бюджетну резолюцію, і там неправильні речі достатньо публіцистичні були, точно также я на цій трибуні стояв і говорив: що на вулиці криза, і з кризою потрібно боротися, а не розказувати: оберіть мене і стане всім добре.

Прочитавши Бюджетну резолюцію і вийшовши на вулицю, в пам’яті виникає Оруел «1984 рік», Оруел, Оруел, да. Оруел по-різному називають його, переклад, транскрипція різна буває. І через це на вулиці одне - б’ють бізнес, знищать бізнес, приходиш, включаєш кнопку телевізії - і міністерство правди розказує: як класно жити, і в якій країні класній ми живемо. І в принципі таке враження, що в тебе роздвоєння особистості, тому що на вулиці, насправді, не так все класно. З економікою не так все класно. На сьогоднішній день насправді експорт, світова економіка трошки розігрілася, експорт збільшився, в зв’язку з цим неначе є зростання економіки. Насправді на сьогоднішній день за 4 місяці споживчий попит, згідно статистики вправ на 2,7, згідно реалії впав на 5 відсотків споживчий попит в Україні. Це значить, що в людей немає грошей, це значить, що ключовий інвестор української економіки – населення не йде на ринок і не купує продукцію. І це достатньо такий серйозний навіть не дзвоник, це набат для української економіки. І зрозуміло що, коли ми отримали Бюджетну резолюцію, то хотілося побачити оті точки росту, на які сконцентрується невеликий  фінансовий ресурс, який в розпорядженні держави і який буде запозичений в тому числі в Міжнародному валютному фонду, який дасть розігрів української економіки,  завдяки чому ми зможемо підняти соціальні стандарти і заробітну плату, і пенсії, і допомогу інвалідам.

Насправді, є просто набір чергових фраз, які перекочовують з одної Бюджетної резолюції в другу Бюджетну резолюцію. Зрозуміти, що   за цими напрямками стоїть неможливо. Тому що  сільське господарство в цій Бюджетній резолюції взагалі його немає, в Україні його не існує, культури не існує,  Міністерства оборони не існує і так далі, і так далі.

Друзі, що  нам пропонують схвалити? Якісь гасла - не більше і не менше. Якщо подивитися з приводу 30,5 відсотків перерозподілу ВВП, про що я задавав питання міністру. Він говорив, що в 2008 році майже 31 з чимось  було навантаження; в 2009 - 30,9,  31 майже; в 2010 буде 30,9. Але Федору Олексійовичу, це за рахунок того, що податки по  2009 році  отримали шалені збитки і достатньо мізерні були платежі з приводу податку на прибуток в тому числі, якщо подивитися.  І через це жодних питань з приводу зменшення  податкового тиску немає.  Тут написано багато. Але тут же заходиш на сайт Президента України, читаєш програму реформ і там  пишеться, що  зменшення податкового тиску почнеться з 2011 року, з 2012 року вірніше, перепрошую, а не 2011 року. 

Дальше. Соціальний внесок, тут  записано, що буде створений єдиний. Але ж там, насправді, не зменшення податкового тиску з цього приводу, а ще збільшення є податкового навантаження на заробітні плати і на виплати інших доходів по населенню. Збільшення на розкіш потрібно збільшувати, але це також буде до перерозподілу. Збільшення акцизів це також буде збільшення перерозподілу.

Тобто не виходить, не клеїться, шановний пане міністре,  зменшення перерозподілу  через ВВП. Навпаки, якщо ця система оподаткування буде існувати в 2011 році, то ми дасть Бог, без соціальних фондів отримаємо 32 відсотки перерозподілу, як мінімум, а не 30,5, як записано тут.

Друге питання. Це, безумовно, минулий уряд критикували, в тому числі я критикував про збільшення державного боргу. Але і тут передбачається збільшення… І мене дуже здивувало, коли виступав віце-прем’єр Тігіпко, який казав, що меншу кількість боргових запозичень буде на покриття дефіциту бюджету. Але насправді у нас дефіцит бюджету не мав би покриватися за рахунок збільшення державного боргу. Тому, що це неправильно. Тому, що це проїдання грошей, а не спрямування їх в оті точки росту, які мали б бути!

На сьогоднішній день це не просто грамота фількіна на 4 листки. Це серйозна та задача, яку дає парламент уряду, на що спрямувати зусилля, на що спрямувати державні кошти для того, щоб ми з вами насправді виконували завдання і представляли тут народ. Насправді на сьогоднішній день те, що ми отримали з вами, це те, що відписка від уряду для нас. Якщо ви готові голосувати, якщо ви перетворилися з парламентсько-урядової в урядово-парламентську коаліцію, то голосується це в першому читанні і в цілому.

На моє глибоке переконання, коаліція мала б, безумовно, за основу прийняти. Але потрібно серйозно доопрацювати і комітетам, і народним депутатам для того, щоб насправді це був серйозний, базовий документ, за який ми спитали б при подачі Державного бюджету урядом України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Івановичу.

Кармазін Юрій Анатолійович, „Наша Україна”. Підготуватися Сулковському.

 

12:23:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона". Шановні народні депутати, шановні урядовці! На превеликий жаль, при визначенні дорожньої карти, як правильно визначився Міністр фінансів, сьогодні уряду тут немає в цілому, бо весь уряд має працювати на Міністерство фінансів, весь! І весь уряд має працювати на бюджетну резолюцію. Одне Міністерство фінансів буде тільки рахувати гроші, а не заробляти їх. Я сьогодні з подивом для себе почув, як коаліція, Партія регіонів, комуністів і „Блоку Литвина” розписалися в своєму безсиллі повністю. Нема коаліції, вважається сьогодні. Оголосіть будь ласка про те, про припинення діяльності коаліції. Якщо коаліція не може зібрати і зібратись на бюджетний комітет, якщо коаліція сьогодні не може дотримати моїх прав як народного депутата, бо я подав тридцять п’ятого... травня, подав свої зауваження до цієї резолюції. Я вас  запитую: „Чому їх нема у таблиці? Чому ви ігноруєте мої права як депутата?”  Розпустіть коаліцію, нема коаліції, є блеф, і є „тушки”, які сидять сьогодні на наших місцях  і голосують нашими карточками, за яких ми вибороли їх на виборах, а ви ввели політичну корупцію. Тому припиніть політичну корупцію!

Тепер до тексту. Я просив би записати замість слів „поступове  зниження ставки податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість” викласти у такій редакції: „поступове зниження  ставки податку  на додану вартість для  його відміни і переходу до 5-процентного податку з продаж”.

Я хотів би, щоб ви не закривали очі на той Податковий  кодекс, який ми внесли  з народним депутатом Катеринчуком. Я хотів би, щоб ви знали, що ще  12 років назад Кармазін вносив  Податковий кодекс, коли  взагалі про ідею Податкового кодексу не говорили.  Чому ж ви не берете найкраще? Чому  ви кажете, що ви щось зробите? Не зробите ви нічого, на превеликий жаль. Бо ви зараз пишете: „Забезпечення поетапного підвищення  ставок акцизного збору з метою адаптації податкового законодавства  Європейського Союзу”.  А я вам підказую, а ви  й запишіть от такий пункт: „Забезпечення поетапного підвищення заробітної плати українських бюджетників: лікарів, вчителів,  військових всіх інших з метою  адаптації життя людей до законодавства  і до європейських стандартів”. От таке запишіть, а ви ж не хочете цього записати.

Ви  не хочете записати також і пункта, щоби вжити заходів до усунення  структурних деформацій у національній економіці, неефективності використання матеріальних ресурсів, зокрема енергетичних, переважання галузей з невеликою часткою доданої вартості, що спричиняє низьку конкурентоспроможність вітчизняної продукції.  Цей закон…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Сулковський передає Пеклушенко слово. Підготуватись Цибенко.

 

12:26:21

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Сколько бы мы не принимали законов, как бы мы высокопарно о них не говорили, все они относятся к двум разрядам: законы, которые позитивно влияют на бюджет, и законы, которые негативно влияют на бюджет. Законов, которые никак не влияют на бюджет, в природе не существует. Самые негативные законы – это законы, которые идут вдогонку принятому бюджету, какими бы благородными целями эти популистские позывы не прикрывались.

Поэтому надо реально понимать, что ни одни закон, который влечет за собой изменения в бюджет, не может быть принят, если он не сбалансирован с доходами и расходами в бюджете действующего правительства. Вы скажите, тогда оппозиция никогда не сможет достичь своих целей. Сможет, но для этого должны цели иметь не политическую целесообразность, а экономическую, финансовую и бюджетную реальность. Многие законы подаются, к сожалению, оппозицией только с одним названием, для того чтобы озвучить усилие просвещенной оппозиции. Нам надо понимать, что социально значимых законов не бывает правительственных, не бывает оппозиционных. Они бывают либо реальными, либо популистскими.

Второй аспект. Главной фигурой формирования бюджета в любой цивилизованной стране является гражданин. Они понимают, что платят налоги, для того чтоб дети имели возможность сходить в садик и в школу, чтобы можно было лечится, учится, жить, а не выживать. Повторяю, бюджет формируется и собирается гражданами и обществом, а у нас – налоговиками. Мы должны поменять эту главную философию. До тех пор пока человек из Киева будет формировать бюджет, у нас ничего не получится. Надо, чтобы в бюджетном процессе был обязательно гражданин. А для этого необходимо приказом киевских начальников противопоставить логику и механизмы заинтересованности местных советов.

Вы хотите открыть садик? Вы хотите отремонтировать школу? А  у вас в каждом дворе торгуют самогоном, вы не собираете в полном объеме налоги. Сэкономьте! Заработайте! И все это останется в местных советах.

Еще один важный вопрос. Им, местным советам, не надо  прокуроров, не надо судей, но участковый должен подчиняться местному совету. Это же относится к санитарным врачам, к пожарникам. И как угодно его назовите: финансовый инспектор, налоговик – он должен быть в штате. Те люди, которые собирают местные налоги, они должны быть в штате местных  советов. Ни один киевский чиновник не сделает того, что делает громада. Права громадам! Тогда не будет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Петро Цибенко, фракція комуністів.

 

12:29:38

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги, на відміну від  наших колег, які за 2 тижні не змогли прочитати три сторінки тексту Бюджетної резолюції, фракція Компартії України дуже серйозно попрацювала над цим документом і підготувала свої пропозиції. Алла Олександрівна Александровська, яка працює в бюджетному комітеті, розпочала для стенограми зачитування наших пропозицій, я хочу  цей процес продовжити.

Ітак. В тому місці, де мова йде про соціальну допомогу, ми пропонуємо записати  в Бюджетній резолюції в такій редакції: „надання соціальної допомоги залежно від матеріального становища сім`ї”.

Там, де мова йде про надання системи пільг, записати у такій редакції: „удосконалення надання пільг та компенсацій за професійною ознакою та соціальним статусом відповідним категоріям громадян з метою якісного забезпечення бюджетного планування видатків на соціальні потреби”.

Щодо збільшенні допомоги при народженні дитини. Ми пропонуємо записати це у наступній редакції: „Збільшення допомоги при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку”. А також: „Відновлення дії статей 5 і 6 Закону України „Про  соціальний захист дітей війни” з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року. Забезпечення шляхом прийняття  нормативно-правових актів належного рівня пенсійного забезпечення інвалідів війни та учасників бойових дій відповідно до їх соціального статусу.

І ще одне, про що я хочу сказати і з чим звернутися до шановного міністра фінансів. В Україні зусиллями депутатського корпусу кількох скликань була створена одна із найбільш досконалих законодавчих баз з точки зору соціального захисту ветеранів. Я хочу звернутись до вас як перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів з проханням, а як голова Ради ветеранів України – з вимогою, щоби було зроблено Міністерством фінансів, урядом максимум для того, щоб в повному обсязі виконати ту частину нашого законодавства, яка стосується соціального захисту ветеранства.

Шановні колеги, як голова Ради ветеранів України маю дуже багато звернень від ветеранських організацій, окремих ветеранів щодо невиконання чинного законодавства. Мова йде про невиконання частини норм Закону „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, мова йде про Закон України „Про соціальний захист дітей війни” і так далі і тому подібне.

Я дуже прошу звернути максимальні зусилля на фінансування бюджетних програм, які стосуються соціального захисту ветеранів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорення закінчено. Будь ласка, Федір Олексійович, заключне слово.

 

ЯРОШЕНКО Ф.О. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні присутні! Я хочу подякувати вам за проведені парламентські слухання з питань основних напрямків бюджетної політики на 2011 рік. На мою думку, спроможність законодавчої та виконавчої влади спільно обговорювати питання стратегічного розвитку країни, знаходити компроміси і приймати узгоджені рішення є запорукою успішності наших програм і результативного проведення запланованих реформ.

Сьогодні було проголошено багато відгуків на представлений у Верховній Раді України проект основних напрямків бюджетної політики на 2011 рік. Відгуки були схвальні, і критичні, були зауваження та пропозиції, не дали можливість почути різні думки, буде використано урядом та Міністерством фінансів для удосконалення політики у галузі державних фінансів.

Я хочу для того, щоб чітко було розуміння, що позиція фракції комуністів, яка внесена була на сьогодні, я хочу виключно тільки для стенограми зачитати, що уряд підтримує пропозицію щодо граничного розміру дефіциту бюджету, статтю  „Залучення кредитів міжнародних організацій” в такій редакції, це перше: „залучення кредитів окремих країн для реалізації проектів економічного та соціального розвитку України у межах, визначених дефіцитом бюджету розвитку”.

Друге, стосовно захищених статей видатків бюджету. Доповнити захищені статті: забезпечити інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації та, в дужках, протезування.

Третє, стосовно використання розміру мінімальної зарплати. Доповнити: щодо забезпечення щоквартального системного підвищення мінімальної зарплати, посадового окладу, єдиної тарифної сітки, прожиткового мінімуму для всіх соціальних і демографічних груп населення та рівня забезпечення прожиткового мінімуму.

Четверте, надання соціальної допомоги. Доповнити: надання соціальної допомоги залежно від матеріального становища, далі, удосконалення пільг та компенсацій, удосконалення надання пільг та компенсацій за професійною ознакою та соціальним статусом відповідним категоріям громадян з метою забезпечення якісного бюджетного планування видатків та соціальної потреби.

Наступне, збільшення допомоги при народженні дитини: збільшення обсягу допомоги при народженні дитини, допомоги по догляду за дитиною та досягнення нею трьохрічного віку.

Наступне, забезпечення шляхом прийняття нормативно-правових актів належного рівня пенсійного забезпечення інвалідів війни та учасників бойових дій відповідно до їх соціального статусу.

На досягнення цієї мети будуть спрямовані як раз і Основні напрямки бюджетної політики на 2010 рік.  Документ, який сьогодні ми з вами обговорювали, стане основою для Державного бюджету на 2011 рік. Бюджет 2011 рік буде спрямований на розвиток позитивних тенденцій, що вже мають місце за результатами роботи у поточному році, забезпечують подальше підвищення соціальних стандартів та покращання життя громадян, сприятиме розвитку економіки, її  поступовому переходу до сучасної інноваційної моделі. Він стане ще одним кроком на шляху до мети, яку проголосив  Президент України Віктор Федорович Янукович, для досягнення якої вимагає від нас сьогодні суспільство забезпечити той рівень розвитку економіки та добробуту громадян, який дозволить Україні зайняти місце у двадцятці найбільш економічно розвинутих країн світу.

Я ще раз дякую усім, хто взяв участь сьогодні в обговоренні Основних напрямків бюджетної політики на 2011 рік та доклав зусиль, щоб зробити їх кращими. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Федір Олексійович.

Шановні колеги, будемо зараз голосувати  проект Постанови 6485 про Основні напрями бюджетної політики на 2011 рік.

Я просив би для стенограми, що у другому пункті там, де схвалити пропозиції Верховної  Ради до Основних напрямів бюджетної політики, тобто у першому ми схвалюємо основні напрями, у другому схвалюємо пропозиції: врахувати у цих пропозиціях пропозиції фракції комуністів, які  озвучували  Александровська і Цибенко, і з якими погодилося Міністерство фінансів.

Ось з такими доповненнями я ставлю на голосування про прийняття у цілому Постанови Верховної  Ради України про Основні напрями бюджетної політики на 2011 рік (реєстраційний номер 6485). Прошу голосувати. Це постанова, а не закон. В цілому.

 

12:38:18

За-249

Дякую, Основні напрями бюджетної політики на 2011 рік прийнято. 

Будь ласка, Кармазіну для висловлення обурення.

 

12:38:32

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Ви праві, Адаме Івановичу. Я, дійсно, обурений, тому що наші пропозиції не враховані в письмовому вигляді, наші пропозиції, опозиції, не враховані в усному вигляді.

Крім того, всупереч існуючої практики, всупереч Закону про Регламент, Адаме Івановичу, ви не допустили до прийняття цієї постанови в тому порядку, в якому ми завжди приймаємо такі складні постанови. Ми їх приймаємо у першому читанні, потім даємо доповнення свої змістовні, потім засідає бюджетний комітет, і тільки це приймається в цілому. Таким чином допущені явні порушення процедури, по-перше.

І, по-друге. Адаме Івановичу, я хотів би, щоб ви зараз дали доручення регламентному комітету розібратися і доповісти на наступному пленарному засіданні причини зриву засідань бюджетного комітету, проінформувати нас про це. Якщо причини такі, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершили. Завершили обговорення питання. Давайте подякуємо міністру фінансів, міністру економіки, працівникам Кабміну, які брали участь в обговоренні. Дякую.

Переходимо до розгляду проекту Постанови про забезпечення дотримання законодавства України в галузі культури і спорту, законопроект 4347. Автор законопроекту –  Колесніченко Вадим Васильович.

Я пропоную розглянути цей законопроект за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

 

12:40:25

За-177

Рішення прийнято.

Будь ласка, дві хвилини, Вадиме Васильовичу.

 

12:40:34

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Рішенням Севастопольського виконкому в 1949 році після війни в зруйнованому місті було збудовано міський севастопольський стадіон, який працював і по досі. Але після розподілу Чорноморського флоту він перейшов у власність Військово-Морських сил України, як військове містечко 257 по вул. Бастіонній, 29 в центрі історичної забудови біля панорами „Першої оборони Севастополя”.

Міністерство оборони України відмовилося співробітничати з військовою владою щодо спільною реконструкції експлуатації стадіону і уклало дві завідомо корупційні угоди щодо передачі стадіону приватному підприємству „Бриз-норд” під комерційно-офісну житлову забудову. При цьому були грубо порушені і проігноровані Закони України: про використання земель оборони, про фізичну культуру і спорт і Постанова про інформацію Кабінету Міністрів України „Про збереження об’єктів соціально-культурного призначення”. Було знехтувано неодноразові рішення Севастопольської міської ради про відмову в дачі дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки щодо використання під споруду стадіон.

Було проведено перевірку.  14 місяців ця постанова лежала у Верховній Раді, наразі вона вийшла. І ми пропонуємо передати в комунальне управління цей стадіон, повернути його в державну власність, передати севастопільцям цей стадіон, тому що на слідуючому тижні Севастополь відмічає свій день народження, а на цьому тижні  Севастопольська міська команда перейшла достроково в Прем’єр-лігу, але тренується і виступає на чужих стадіонах і такого не має. Ті зміни технічні, які треба зробити щодо дат, я передав в президію Адаму Івановичу Мартинюку.

Прошу підтримати цей проект постанови і передати в комунальне управління стадіон міста Севастополь. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Від Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму - Олександр Вікторович Зац. Будь ласка, дві хвилини.

 

12:42:44

ЗАЦ О.В.

Уважаемые народные депутаты! Уважаемый председательствующий! Комитет Верховной Рады Украины по вопросам семьи, молодежной политики, спорта и туризма на своем заседании рассмотрел проект Постановления Верховной Рады Украины об обеспечении, соблюдения законодательства Украины в отрасли культуры и спорта и туризма на своем заседании рассмотрел проект Постановления Верховной Рады Украины «Об обеспечении соблюдения законодательства Украины в отрасли культуры и спорта»  относительно недопущения уничтожения  Севастопольского городского стадиона.

Комитет  поддерживает предложение народного депутата Украины  Колесниченко, относительно этого вопроса в интересах жителей города. Комитет рекомендует Верховной Раде Украины рассмотреть проект постановления и принять его за основу.

Кроме того, народные депутаты Украины считают, что целесообразно передать имущественный комплекс стадиона Военно-Морских сил, Вооруженных сил Украины в городе Севастополе в коммунальную собственность города Севастополь, поскольку для содержания стадионов в государственной собственности нет средств. Прошу поддержать данное решение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати? Ні, є бажаючі. Тоді, будь ласка, два - за, два - проти.

Прошу Павловський, підготуватися Болдирєву.

 

12:43:58

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні колеги, взагалі не розумію для чого ця постанова, тим більше що зараз в Севастополі все повністю, на сто відсотків, контролюється Партією регіонів. То не можуть в середині своєї влади розібратися з цим стадіоном, в чому питання. Тим більше, що випадки нищення стадіонів це є загальноукраїнською проблемою, давайте подивимось, що є випадки в тому ж Києві, коли було знищено велотрек, було знищено спортивний басейн біля стадіону „Динамо”. Планують знищити стадіони заводу „Арсенал”, Інституту легкої промисловості, захоплено сектою лівобережний легкоатлетичний комплекс, який використовується не по призначенню. То якщо готувати постанову, то більш серйозно, яка б стосувалася загальнореспубліканських проблем. А взагалі я думаю, що ця проблема, щоб її виносити на розгляд верховної зали навіть не варта для розгляду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юрій Болдирєв, Заєць - за ним.

 

12:45:00

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, прежде всего коллега Павловский по всей видимости не прочитал весь текст этого проекта, потому что там есть предложения рассмотреть проблему в целом по всей стране за истекший период, когда учреждения спорта передавались не всегда законно для использования под другие нужды. Мне кажется, что мы сейчас в данном случае имеем возможность проявить консолидированную позицию. У оппозиции нет позиции для того, чтобы голосовать против. И  надеюсь, что мы сейчас объединимся вместе с оппозицией, потому что это вопрос совершенно ясный, это вопрос сохранения спортивного сооружения в руках того собственника, который будет использовать его именно для развития спорта, для развития массовой культуры, в том числе массовой физической культуры, в том числе детской.

Я обращаюсь к нашим коллегам из оппозиционной фракции поддержать этот проект. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Заєць.

 

12:46:15

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія.  Шановні народні депутати, ви знаєте, бо голосували за те, щоб у першому читанні прийняти Закон про мораторій на зміну цільового призначення земель рекреаційного призначення, які включають і об’єкти фізкультури і спорту. І вже цей законопроект може бути розглянутий в другому читанні. І таким чином потрібно накласти мораторій на те, щоб не допустити знищення саме  спортивної інфраструктури. Це є радикальне вирішення цього питання. Таких прикладів мільйон. У Києві є так званий Київський національний університет технології і дизайну (це тут на Печерську), де майже чи більше двох гектарів продали за 14 мільйонів гривень під так  звану елітну забудову. Там бігає маса людей, там відпочивають мами з маленькими дітьми. Сьогодні вже дійшло до того, що вже позакривали всі входи. Більше того, бетоном позаливали ці входи на цей стадіон, і навіть студентів практично там уже не видно. Тому це проблема загальнонаціональна. І цю загальнонаціональну проблему потрібно вирішувати із державних позицій.

Я пропоную для цього: перше – накласти мораторій по всій Україні, а потім - зробити ревізію цих всіх споруд і врешті-решт вийти на таку інфраструктуру, яка дозволить нашим дітям займатися фізкультурою і займатися спортом.

Якщо говорити про цю постанову, то мені не зрозумілий там пункт, коли мова йде про звернення до суддів до Вищої ради юстиції, чи як там, щоб переглянули рішення суддів у цьому напрямку. Отже такі рішення треба приймати і треба діяти дуже рішуче.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.  Будь ласка, 1 хвилина,    Зарубінський.

 

12:48:22

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

 Дякую, Адам   Іванович. Шановні колеги, ну в принципі проблеми тут немає. Якщо ми можемо щось добре зробити одним рішенням, одним голосуванням, а очевидно, що ця постанова має вплинути на долю конкретного стадіону в конкретному місті Севастополі, то це треба зробити.

Але колеги праві в тому плані, що це ж масове явище і очевидно має бути  підготовлений ґрунтовний документ, або універсальний документ, який би унеможливлював такі рейдерські захоплення. Бо коли рейдерство здійснюється одного власника щодо іншого власника, то той буде  протистояти. Коли мова йде про такі об’єкти як стадіон, то хто буде  протистояти? Діти, які там займаються? Зрозуміло, що ні.

Тому власне правильна позиція щодо необхідності мат універсальний, убезпечуючий документ у форматі  закону. Але якщо ми можемо добро зробити одним голосуванням, то треба це робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.  Будь ласка, Томенко і будемо голосувати.

 

12:49:27

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, це той приклад, коли і комітет  наш профільний, і депутати, які хочуть зробити краще, не читають чинне законодавство. Я тут в сесійній залі, спільно з своїми колегами з Сафіулліним, Волковим і Тадеєвим  спочатку проголосували ми Постанову    про мораторій, те що Іван Олександрович каже, вона в 2007 році проголосована.

Потім, коли нам сказали судді і правоохоронні органи, що цього мало, прийміть  закон. 29 стаття Закону про фізичну культуру і спорт, не допускається ліквідація перепрофілювання закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійських і так далі.

Тобто як в такому випадку прокуратура, кримінальну справу треба відривати. Ні?   В суд звертатися тобто  цей механізм у нас в законі   закладений, на жаль, ми його не використовуємо тобто ідеологічно звичайно тут немає жодної людини в залі, яка проти того, щоб захистити стадіон.

Але моє прохання до депутатів використовувати діючу норму статті 29 і не допускати, чи працювати через правоохоронні органи, тому що  в Києві, на сьогоднішній день, десь 5 об’єктів, ми  боремося, які хочуть захопити.

Тому ще раз моє прохання, я не  заперечую проти такої постанови, але друзі, максимально використовуємо і б’ємося за те, щоби не допустити так, як це передбачає 29 стаття Закону про фізичну культуру і спорт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, дякую. Шановні колеги, шановні колеги, все. Будемо голосувати. Тільки з вашого дозволу, шановні колеги, законопроект за номером 4347 я пропоную підтримати Зайця і забрати там, де говориться: «звернутися до Верховного Суду України щодо невідкладного розгляду справ, які стосуються Севастопольського міського стадіону» - виключити це, виключити це. І в зв’язку з тим, що постанові уже рік, то не „до 1 вересня 2009 року”, а „до 1 вересня 2010 року”, не „до 1 червня 2009”, а „до 1 липня 2010 року”. І в 4 пункті „до 1 вересня” не „2009”, а „2010 року”.  В постанові тут технічно два  четвертих пункти, тому після четвертий… Будь ласка. Тому відповідно 4-й стане 5-й, 6-й і 7-й пункт.

Ось із такими поправками я прошу проголосувати в цілому за постанову і допомогти Севастополю. Я думаю, і інші нас почують, щоб і в інших містах не робилося того, виконувався закон, про який говорив Томенко.  Прошу голосувати. Голосуємо.

 

12:52:30

За-226

Рішення прийнято.

Але, мені дивно, чому не голосують, ну, це справа депутатів.

Ми зараз мали б з вами прослухати звіт Тимчасової слідчої комісії для перевірки дотримання законодавства України при проведенні реконструкції Національного спортивного комплексу „Олімпійський”. На превеликий жаль, в черговий раз заступник голови комісії Філенко просить перенести звіт,  але, але... Ми цю комісію 19 травня 2009 року створювали тільки на три місяці, потім ми продовжили роботу і прийняли постанову, щоб до 19 травня подати звіт. На жаль, комісія цього не виконала. І я бачу, що це вже другий раз ми її ставимо і не можемо заслухати. Тому в зв’язку з таким відношенням комісії до своєї діяльності, я оголошую про закриття роботи комісії, яка вже переступила всі терміни.

Зараз я пропоную за скороченою процедурою розглянути два законопроекти: 4149 і 4235 – це зміни до Закону „Основи законодавства України про охорону здоров’я”. Прошу підтримати пропозицію про скорочену процедуру і об’єднання цих двох законопроектів. Прошу голосувати

 

12:54:04

За-182

Підтримано.

Будь ласка, від комітету по двох законопроектах: голова Комітету з питань охорони здоров’я – Бахтеєва Тетяна Дмитрівна. 4 хвилини. Прошу.

 

12:54:17

БАХТЕЄВА Т.Д.

Шановний Адаме Івановичу, Комітет  Верховної Ради з питань охорони здоров’я розглянув на своєму засіданні 16 червня 2009 року цей проект. Законопроектом з метою встановлення гідного відношення до працівників медичної галузі і підвищення привабливості до їх професії пропонується законодавчо закріпити обов’язок  громадян України відноситись з повагою до фахівців медичної галузі, які надають їм профілактично-лікувальну  діагностичну допомогу.

Вы прекрасно знаете, что становище медиків в Україні вкрай незадовільне, це й низка заробітна плата медичних працівників. Дефіцит фахівців в системі охорони здоров’я складає 20 відсотків серед медпрацівників і 18 відсотків від лікарів.  Престижність професії лікаря неухильно падає. Майже усі медичні навчальні заклади не добирають студентів. В Україні катастрофічно не вистачає педіатрів, фтизіатрів,  сільських медиків.

Шановні колеги, законодавча ініціатива нашого колеги Геннадія Самофалова спрямована на вирішення актуальної проблеми в охороні здоров’я, пов’язаної з випадками, коли медичні працівники стають жертвами нападу з боку агресивних пацієнтів, наркоманів і психічно хворих.

Передусім необхідно зазначити, що така норма вже врегульована вищим законодавцем у Конституції: 21, 51, 43 статтями нашої Конституції. Законодавцем України також врегульована відповідальність осіб, які порушують професійні права медиків. Однак ці слова: „громадяни України зобов’язані з повагою ставитись до спеціалістів медичної галузі, які надають їм профілактичну і лікувально-діагностичну допомогу”, вимагає також уточнень відносно терміну „фахівець медичної галузі”. Але ми, наш комітет, пропонує прийняти цей законопроект за основу в першому читанні і доручити Комітету з питань охорони здоров’я доопрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема питань, бо скорочена процедура. Наступний законопроект.

 

12:56:46

БАХТЕЄВА Т.Д.

Дякую. Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати! Комітет теж 16 червня 2009 року розглянув проект Самофалова з метою вирішення проблеми стану здоров’я медичних і фармацевтичних працівників, які працюють в державних і комунальних установах охорони здоров’я. Пропонується надати права на отримання медичної, соціально-психологічної допомоги за місцем роботи.

Рівень соціального захисту медичних і фармацевтичних працівників, в порівнянні з працівниками інших професій, бюджетної сфери, є вкрай недостатнім. Захворюваність медичних працівників зростає з кожним роком і перевищує середні показники працівників інших професій. Негативний вплив на здоров’я медичних працівників справляє контакт з хворими, які помирають. В такому випадку часто лікар не бачить позитивних результатів своїх зусиль з порятунку хворого і не рідко відчуває власне безсилля. Це захворювання сердцево-судинних порушень, це неврози, стенокардія і захворювання шлунково-кишкового тракту, низька оплата медичних як лікарів, так і медичних сестер, величезна відповідальність, медичний персонал схильний до  високого професійного ризику  зараження вірусними гепатитами, ВІЛ-інфекцією, туберкульозом. Медичний працівник знаходиться  у постійному контакті з лікарськими  і  дезінфецирующими засобами, що створює небезпеку алергічних і других захворювань. При цього у системі охорони здоров’я майже повністю відсутня профілактика і обмеження негативного впливу психофізіологічних чинників на стан здоров’я медичного  персоналу.

Комітет вважає, що запропонована законодавча норма не дублює чинне законодавство, а розвиває конституційні норми.  Таким чином комітет теж пропонує  проект закону про прийняття  за основу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Дмитрівна, сідайте, будь ласка.

Будем голосувати?  Будь ласка, записуємось на обговорення: два – „за”, два – „проти” .

Прошу, Мойсик, передати Карпуку. Карпука мікрофон.  Підготуватись Шевчуку.

 

12:59:19

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”, депутатська група „За Україну!”

Треба подякувати Геннадію Григоровичу Самофалову як члену Комітету з питань охорони здоров’я за його сприяння для того, щоби збільшувати, дійсно, повагу у суспільстві  до медичних працівників.

Однак, як вже розказала Тетяна Дмитрівна,  є тут багато питань, які треба розв’язувати. Однак, є підготовлений новий проект, нова редакція  Закону основ законодавства про охорону здоров’я, де   ці моменти враховуються. Є  також  проект Закону про  соціальний захист медичних і фармацевтичних працівників, де також ці речі враховуються. Тому такими косметологічними  поправками змінити ситуацію, яка є у країні, неможливо.

І послухаємо, що говориться у першому законопроекті: „Громадяни України зобов’язані  з повагою ставитися до  спеціалістів медичної галузі”. А як визначити, коли є ця неповага, які критерії поваги чи неповаги? Це є норми моралі, загальноприйняті норми моралі, тому є тут багато питань, якщо приймати, то можна приймати тільки за основу.

Щодо іншого законопроекту щодо отримання медичної та соціально-психологічної допомоги працівникам в тих закладах, де вони працюють. Звичайно, що медична галузь належить до тих, де найбільша є відповідальність, де величезне психологічне навантаження, особливо в сучасних умовах, коли гарантується Конституцією безоплатна медична допомога і неможливістю цю допомогу надати. Однак, зреалізувати на практиці забезпечення психологічної допомоги в тих закладах медичним працівникам, в яких вони працюють, неможливо. І тут треба погодитися з Науково-експертним управлінням, скажімо, як забезпечити психологічну допомогу в наркологічному, шкірвенерологічному диспансері, судово-медичному бюро чи патологоанатомічному бюро, вводити додаткові посади…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

13:01:27

КАРПУК В.Г.

Тому, дійсно, можна погодитися з цими пропозиціями. Першу можна прийняти за основу, а інші направити на доопрацювання. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Шевчук.

 

13:01:37

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. Перш за все я хочу сказати, що член комітету Самохвалов справді мав добрі наміри і як розумів, він виклав їх в двох законопроектах. Однак, я можу сказати, що це не просто косметологічні спроби, це на даний час просто як насмішка над працівниками галузі. Вдумайтесь, що пропонується. Пропонується, щоби кожен громадянин України гідно ставився до праці медичного працівника. Перше. Друге, пропонується в другому законопроекті, що медик у випадку своєму виснаження емоційного чи фізичного мав можливість на місці отримати соціально-психологічну поміч. Браво! Ну, я не знаю як це можна назвати інакше в ситуації, коли з 1 квітня цього року, якраз посеред оцих 100 днів „успіху”, заробітна платня медичного працівника, скажімо, фельдшера і санітарки, операційної медсестри і сторожа абсолютно рівні, а різниця в зарплаті між лікарем десятої категорії, по єдиній тарифній сітці, і сантехніком, різниця знаєте на скільки? На 148 гривень.

Шановні народні депутати, 148 гривень – це в умовах районних 3  кілограма м`яса. Оце три кілограма м`яса – це нинішньої коаліції і уряду це ціна вищої медичної освіти, це ціна праці лікаря, фахівця, який рятує! Це ціна обіцянок пустих, які надаються! Тому, безумовно, можна приймати такі закони, що лікар у випадку, якщо він захворіє на туберкульоз в тублікарні, має право отримати тут же медико-соціальну допомогу, щоб йому стало трішки легше. Але це просто насмішка над  реальною потребою галузі.

Я буду голосувати в першому читанні, бо це краще, як ніщо. А тому, що „ніщо” було в програмних засадах Янукович і сьогодні в Бюджетній резолюції. Нуль стосовно охорони здоров`я України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Обговорення завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу у  першому читанні  проекту Закону про внесення змін до статті 10 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (реєстраційний номер 4149). Прошу голосувати.

 

13:04:11

За-194

189, не підтримано.

Я ставлю на голосування про  прийняття за основу у  першому читанні  проекту Закону про внесення змін до статті 77 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" (щодо отримання медичної та соціально-психологічної допомоги медичними працівниками)  (реєстраційний номер 4235). Прошу голосувати.

 

13:04:50

За-204

203. Законопроекти відхилено.

Так, шановні колеги, хоч, дійсно, я підтримую і солідарний з тими… було б непогано, якщо б ми їх прийняли, але й великої біди немає в тому, що ми їх не  прийняли, бо вони декларативні в більшості.

Так, переходимо до найцікавішого. Прошу записати на „Різне”. Так… Ні, не пішла, бо Заєць перший.

Значить так, шановні колеги, з вашого дозволу я на 5 хвилин продовжую засідання, тобто рівно годину (в 14.05 завершимо) будемо розглядати „Різне”, слухати точніше.

Іван Заєць, „Наша Україна”. Підготуватися Сергію Храпову. І Костенко передає. 6 хвилин.

 

13:06:12

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія. Шановні народні депутати, я хочу привернути вашу увагу до дуже небезпечних для нашої держави процесів, які, судячи з усього, теперішня правляча влада не тільки не обмежує, а, навпаки, толерує. Мова йде про проникнення іноземного, в першу чергу - державного, капіталу в Україну і взяття ним під контроль цілої низки стратегічно важливих підприємств, навіть цілих галузей. Як приклад можна назвати перебрання російським капіталом під свій контроль металургійних комбінатів.

У засобах масової інформації неодноразово повідомлялося, що Алчевський та Дніпровський меткомбінати уже контролюються російськими структурами, близькими до „Внєшекономбанку”, головою наглядової ради якого є Прем'єр-міністр Путін.

Нині засоби масової інформації повідомляють, що на черзі Маріупольський меткомбінат імені Ілліча та інші підприємства, до яких так само тягнуться російські навколодержавні або державні структури.

Мене дивує, що правляча влада не поспішає поставити заслін такому розтягуванню стратегічно важливих для України підприємств. Якщо режим Януковича не усвідомлює цю небезпеку з невтішного досвіду з цукровими заводами чи молокозаводами, то навчиться в іноземців, де на законодавчому рівні запропоновані ефективні механізми обмеження проникнення іноземного капіталу,  контрольованого урядами іноземних держав.

У демократичних країнах особливі застереження існують щодо, так званих, суверенних, або інвестиційних... інвестиційних фондів, тобто фондів, які належать іноземному державному капіталу.  Жодна цивілізована країна не запустила б у власники таку структуру, як ВТБ. Чому? Тому що вони розглядають прихід такого капіталу, як  неринкові відносини. Річ в тому, що коли ви запускаєте капітал, який контролюється іноземними урядами, це означає, що ви дозволяєте приймати рішення не з ринкових позицій, а ви дозволяєте приймати рішення із політичного характеру, і ці рішення будуть приймати інші держави. Тому жодна цивілізована держава на такі кроки не піде.

Якщо проаналізувати проникнення російського капіталу на територію України, особливо у базових галузях, особливо у хімії і в металургії, то зовсім по-інакшому ми маємо подивитися і на харківські, так звані, газово-чорноморські угоди. Справа в тому, що і уряд, і Президент Янукович нам говорять про те, що Росія зменшила ціну на газ на 100 доларів на тисячу квадратних… кубічних метрів. Насправді, нічого подібного не відбулося. Російська влада ні на жоден цент не зменшила ціну на газ, тільки розщепили. Якщо ціна на сьогоднішній день мала бути 337 доларів, то вони сказали, що українці мають сьогодні готовими, тобто живими грішми платити 237 доларів, а 100 доларів на кожні тисячу кубічних метрів відкладаються на борг української держави. І оскільки уряд погодився, щоб закупати, закупляти у росіян 40 мільярдів кубічних метрів газу щорічно, тому кожного року на борг України записуватися буде чотири мільярди доларів. А за десять років буде мати 40 мільярдів доларів.

Що б зробила б цивілізована країна у такій ситуації? Вона б сказала б відверто громадянам і підприємцям, що не іноземна держава, у даному випадку не Росія, зменшила вам ціну на газ для підприємств, а українська держава, бо вона поклала це на свій державний борг, і  кожен громадянин України рано чи пізно змушений буде платити за цей борг. Тому ми і перекладаємо цей борг, робимо його як корпоративний, тобто перекладаємо на борг цих підприємств. І на ці кошти, які сьогодні ви зменшили, будь ласка, віддайте акції до держави. І у випадку розірвання такої угоди можна буде продати ці акції і повернути росіянам ті кошти. Так би зробила цивілізована держава. А нецивілізована держава мало того, що дала ці кошти своїм олігархам, то вона ще й дає сьогодні кращі умови для іноземного капіталу, бо коли ми говоримо, що іноземний російський капітал сьогодні починає панувати у металургії, панувати у хімічній галузі, тобто у тих підприємствах, які є головними споживачами газу, тому, фактично, наш уряд фінансує надприбутки саме для іноземного капіталу.

От у чому полягає суть цієї угоди харківської по газу і по Чорноморському флоту. Українські громадяни не тільки не виграли нічого, а більше того, попали в кабалу, як мінімум, на 40 мільярдів доларів. І українські підприємства не будуть мати тих умов, про які говорить сьогодні Президент Янукович і говорить сьогоднішній уряд.

Тому, шановні народні депутати, нам потрібно вжити ряд заходів на законодавчому рівні. У першу чергу, ми маємо прийняти такий закон, який зробить прозорим право власності аж до кінцевого власника, чи це буде приватний власник, чи це буде державна структура.

Друге, що ми повинні зробити – це прийняти законопроект і заборонити продаж акцій і приватизацію іноземному капіталу із державною природою.

І третє, що ми маємо зробити – це прийняти закон, який…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, Храпов і Матвєєв передають слово Гордієнку, шість хвилин, будь ласка. Підготуватися Колесніченку.

 

13:12:33

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні жителі Оржицького, Семенівського, Глобинського районі Полтавської області та Чорнобаєвського району Черкаської області! За вашими настійними наполяганнями я звертаюся до голів обласних і районних адміністрацій саме цих областей щодо необхідності відкликання погоджень, підписаних керівниками попередніх місцевих адміністрацій про утворення Національного природного парку „Нижньосульський”.

Суть проблеми полягає у тому, що незважаючи на категоричну незгоду місцевих рад та громадян, попереднім Президентом України Віктором Ющенком був підписаний Указ за номером 155/2010 про утворення Національного природного парку „Нижньосульський”.

Його підписанню передували багатомісячні спроби місцевих адміністрацій переконати і залякати працівників органів місцевого самоврядування цих районів у необхідності прийняття рішень про ініціювання та схвалення громадянами, радами утворення такого парку. Неодноразово проводилися сесії місцевих рад, сільські сходи, але погодження територіальній громаді на створення національного природного парку на своїх територіях не дали. Тим більше, що дані території є заказниками, а функції, що покладаються на національні саме парки, є фактично ідентичними.

З ініціативи громадян у зазначених районах збиралися підписи проти недопустимості створення Національного природного парку „Нижньосульський”. Лише в Чорнобаєвському районі Черкаської області таких підписів було зібрано декілька тисяч, про що були повідомлені районні і обласні органи виконавчої влади. Не отримавши відповідних погоджень та ігноруючи рішення територіальних громад, попередні голови місцевих адміністрацій підписали погодження саме щодо цього.

На підставі цього та всупереч положенням Закону про місцеве самоврядування в Україні, про природно-заповідний фонд України було прийнято цей закон. Прийнятий під кінець каденції Ющенка він як і багато інших дивних указів викликав великий суспільний резонанс у зазначених регіонах. Люди справедливо відмічають, що думка територіальних громад і людей для місцевих керівників і найвищих посадовців нашої країни нічого не значить. Вони вбачають в цьому загрозу. З наступної передачі в оренду цих  земель приватним структурам та позбавлення доступу місцевого населення до споконвічних природних територій. Прикладів подібного у нас досить, чого варті лише самі кіровоградські події минулого року.

Виходячи з цього, шановні керівники, обласних і районних державних адміністрацій зазначених областей і районів, я  прошу вас провести додаткову ґрунтовну перевірку правомірності надання таких погоджень попередніми керівниками районних і обласних адміністрацій, всупереч волі територіальних громад і населення, що  проживають на цих територіях. Відкликати їх та  порушити клопотання перед Президентом України про скасування саме Указу Президента України Віктора Ющенка за номером 155\2010, про утворення національного природного парку Нижньосулський. Зазначене сприятиме порозумінню і зростанню авторитету місцевої, регіональної і державної влади. Я дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ісаєв і Ярощук, передають слово Колесніченко, він зараз 15, тобто і він має можливість виступити,  дев’ять хвилин за ним буде виступати Стойко.

 

13:16:46

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Дякую шановні колеги! Шановні виборці! Уважаемые жители нашего государства! Вчера в своем обращении к украинскому народу Президент Украины Виктор Федорович Янукович расставил четкие приоритеты в гуманитарной политики. Впервые в истории независимой Украины эти приоритеты лишены какой либо идеологической заангажированности и построены исключительно на приоритете прав человека и видения  будущего Украины как демократического, правового, социального государства, основа которого составляет институты гражданского общества.

Виктор Янукович стал первым Президентом, честно констатировавшим гуманитарный кризис в стране, следствием которого стали войны за памятники, переписывание истории, обвинение целых поколений в том, что они как-то не так прожили свою жизнь, а также унижение по языковому признаку. Президент Украины ясно понимает, что решение задач экономической и цивилизационной модернизации, стоящих перед Украиной, возможно только при условии развития гуманитарной и социокультурной сферы.

Именно сфера в гуманитарной политике в новых социально политических условиях призвана сформировать горизонты будущего нашей страны и каждого гражданина. Важно, что Президент еще раз наполнил украинскому обществу, что 19 лет назад наши соотечественники поддержали выбор на демократию, толерантность, модернизацию, социальный прогресс. Этот курс гарантирует укрепление идентичности украинской политической нации, как консолидированной, поликультурной общности, развития общества на основе диалога, гуманистических ценностей и толерантности в формировании единого гуманитарного пространства. Ключевым событием возобновления демократического диалога культуры в Украины, Президент установил проведение в 11-м году представительного форума «Украина – диалог культур». Именно на этом форуме планируется наработать ответы на все накопленные межэтнические, межконфессиональные проблемы на платформе общего дома – Украины.

Диалог культуры – это стержень, который действительно обеспечит уникальность нашего государства в Европе и в мире. При этом Президент определил фундаментальные принципы такого диалога, гуманистические идеалы и ценности, толерантность, терпимость и взаимоответственность. Принципиально важным является понимание Президентом роли общественных организаций и институтов гражданского общества в этом процессе. Именно на них Президент возлагает задачу исполнения части функций, которые сейчас исполняют органы государственной власти.

Я, как руководитель Всеукраинского правозащитного движения «Русскоязычная Украина», обращаюсь к руководителям национально-культурных обществ, общественных организаций, объединится в борьбе, в работе за то, чтобы поддержать нашего Президента Виктора Януковича в решении такой огромной и важной задачи – объединение украинского общества .

Реализация гуманитарной политики будет осуществляться на фоне внеблокового статуса государства и широкого сотрудничества с основными мировыми государствами и политическими объединениями. При этом будет возобновлено стратегическое партнерство с Российской  Федерацией,  прерванное на 5 лет. С целью полной реализации Договора о дружбе и сотрудничестве между Украиной и Российской Федерацией Президент дал поручение разработать 10-летнюю программу социально-экономического развития. Спасибо.

Вторая часть моего выступления посвящена тому постановлению, которое только что принял Верховный Совет Украины. Он касался казалось бы   Севастопольского городского стадиона, однако на самом деле в этом проекте постановления, которое уже стало в постановлением Верховного Совета указано на то, что до  1 сентября этого года Кабинет Министров Украины должен проверить и провести  инвентаризацию всех объектов социально-культурного назначения, которые были на балансах государственных предприятий и организаций, которые были  разгосударствлены по законодательству бывшего Советского Союза с целью проверить, а проводиться ли их    контроль, а как они используются, в чьих руках находятся детские сады, школы и спортивные сооружения? И если  выявлено будет нецелевое использование, вернуть их  в собственность, коммунальную собственность территориальных громад.

Казалось бы общие объединяющие ценности и представители оппозиции  говорили, как важно это делать, но ни одного голоса от так называемых демократов не поступило за этот законопроект. Спасибо Зайцу, единственный Заец,   кто проголосовал за этот законопроект. Это говорит о тех ответственных людях, которые думают о будущем Украины.

А севастопольцев я хочу поздравить с тем, что замечательный стадион, который был построен в разрушенном Великой Отечественной войной  городе, теперь будет городским коммунальным  и ПФК «Севастополь»,  который досрочно вышел в Премьер-лигу, найдет свое замечательное место для тренировок. И наши жители смогут поправлять свое здоровье и создадут колоссальную спортивную базу для всего нашего  государства. При этом  я хочу сказать жителям Украины, что севастопольцы, безусловно,  думают и о будущем нашего государства не только в части создания футбольных полей.

Севастопольский  городской совет уже отвел земельный участок и согласовал проект строительства ледового дворца, у нас уже есть  спортивная школа, у нас открыты специализированные школы   по подготовке детей хоккеистов, у нас дети фигуристы, которые в Европе  занимают первые, вторые места и на территории СНГ тоже получают  медали. И мы таким образом прославляем наше государство, нашу Украины.

Я обращаюсь к Николаю Яновичу Азарову включить  в программу этого года финансирование строительства  нашего катка, в котором будет формироваться олимпийский резерв нашего государства.

И в завершение третей части  нашей проблемы под названием  «господин Полохало». Я хочу напомнить, что я обратился к Председателю Верховного Совета и в регламентный комитет с просьбой  привлечь к ответственности председателя  комитета  по образованию господина  Полохала, который распространяет дословно  письма от имени  комитета, хотя комитета не проводил, в котором требует: „Виходячи із суспільної значимості порушених питань, керуючись тими самими, а також Законом України про комітети в найближчий час розглянути питання створення регіональної програми щодо підтримки державної мовної політики держави та української культури, виховання історичної свідомості громадян України. Проект програми який додається, може взятий буде за основу, та передбачити в бюджетах відповідних  рад кошти на її фінансування.”.

Казалось бы, хорошая идея. Однако эту программу никто не утверждал, никто  не рассматривал, но если просчитать, что предлагается  на сумму миллион гривен каждый городской и областной совет должен поддержать идею господина Полохала. При этом в Севастополе предлагается, чтобы была профинансирована поддержка студенческого братства, некоего «боевого гопака», финансирование  националистических изданий, которые ну никак не могут быть поддержаны в городе Севастополь и никак не могут быть поддержаны в Севастополе финансирование, покупки различных  дисков, прославляющих национал-фашистов и бандеровцев. Вот почему я требую, чтобы и представитель Верховного Совета господин Литвин, и Регламентный комитет поставили точку в этом затянувшемся конфликте.

Если господин Полохало, как субъект законодательной инициативы, как депутат и имеет право обращаться, то он должен делать это как депутат, но ни как представитель комитета, на бланке комитета, и не от имени комитета.  А это уже право городских и областных советов: что они могут делать, и как они могут делать. Никто не в праве навязывать местному самоуправлению, что они должны и как делать на своей территории. Поэтому, обращаясь к председателям областных советов, городских советов, кому поступили подобное письмо господина Полохало, - оно ничтожное с момента поступления, это я вам говорю как юрист.

И, наконец, и завершение. Партия регионов никогда не выступала против украинского языка. Она всегда выступала за толерантность, взаимоуважения и поддержку каждого гражданина нашего государства, которое содержит это государство за свои налоги. Только взаимное уважение, только поддержка и взаимопонимания позволят нам не только выйти из кризиса, а стать одним из лучших государств в Европе. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Стойко Іван. Підготуватися Кармазіну.

 

13:25:53

СТОЙКО І.М.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, шановні співвітчизники, Іван Стойко, партія „За Україну!” Наша партія висловлює глибоке обурення з приводу бандитських дій влади, які відбулися вчора під час звіту, так званого, перебування на посаді 100 днів в Палаці культури, де звітував Янукович. Заради того, щоб Янукович з папірця прочитав свою доповідь, було все перекрито в Києві. Тисячі киян стояли в пробках, саме ті кияни... Завдяки чому ми можемо говорити, що було використано незаконне право і Президента, і всіх чиновників, які з’їхались з України. Саме я хотів би наголосити на тому, що ніхто не має права перешкоджати людям, чи то у пересуванню, чи то в масових акціях. І представники партії «За Україну!», які вчора вийшли пікетувати Януковича, були брутально оточені ОМОНом, були затиснуті на 2 години саме тією зграєю, я можу так називати,  в формі, яка, не пояснюючи нічого, робила все, аби люди не мали права доступу і до Палацу культури „Україна”, а також до висловлення тих позицій,  на які вони мають право.

Коли прибула депутатська група „За Україну!”, представники  якої хотіли визволити або звільнити наших активістів, на жаль,  ті же омоновці не дали доступу до людей, а також брутально поводилися з народними депутатами, які пред’являли  до речі  свої посвідчення. І це мені нагадує ті часи, які ми вже проходили за правління саме Леоніда Кучми.

100 днів, які ми сьогодні… про які ми говоримо перебування на посаді Януковича – це 100 днів у минуле, це 100 днів повернення до диктатури і я навіть можу сказати, це 100 днів неосталінізму, який сьогодні відроджується в Україні.

Чи довго протримається влада на штиках? Я думаю,  що ні. І тому ми повинні сьогодні усвідомлювати, що  так далі бути не може. Ми повинні розуміти, що якщо Янукович  і його команда буде так діяти, то завтра вийдуть не сотні, а тисячі, сотні тисячі людей, аби змести  цю владу. І ми повинні розуміти, що розколом і тими ганебними вчинками ми не будуємо Україну, вірніше,  Янукович не будує, а її руйнує.

І тому я сподіваюся і надіюся, що  партію „За Україну!” підтримають інші громадські і політичні структури, а також …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підтримають. Дякую.

Юрій Кармазін. Сідайте, будь ласка. Підготуватись Кульчинському Миколі.

 

13:29:15

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні громадяни України!  Шановні народні депутати!  Чи  не найважливішим обов’язком держави, який закріплений статтею 16 Основного закону, Конституції, є забезпечення екологічної безпеки і підтримання рівноваги на території України. Цей обов’язок покладений на державу з метою захисту і гарантування прав громадян України на життя та на здоров’я.

Хочу звернути вашу увагу щодо загострення проблем в акваторії Чорного моря і прошу вважати мій виступ депутатським запитом до Міністерства екології і охорони природного середовища, до Генеральної прокуратури України, до уряду України. Чому. Тому що найбільше забруднене Чорне море в бухті Балаклава в зв’язку з тим, що в 2007 році штормом зірвало колектор. До цього часу колектор не відновлено. Відходи і фекалії скидають прямо в море без будь-якого очищення. Захисні споруди в Балаклаві відсутні. А для відновлення колектору необхідно близько 400 мільйонів гривень, які протягом 3 років держава не може виділити. На даний час, всупереч законодавству України, в бухтах розташування Чорноморського флоту Російської Федерації і нашого флоту, Військово-морських сил України, здійснюються викиди фекалій і інших речовин прямо в море без будь-яких біологічних чи інших обробок. У флотах відсутні засоби для приймання з суден забруднюючих речовин і вод, що їх містять, відсутні засоби для приймання з суден сміття і відходів, з розміщення їх на об’єктах поводження з відходами. Вони не здійснюють очистку своїх акваторій від забруднюючих речовин.

Я хотів би сказати, що ратифікуючи ту угоду 21 квітня, яка вчинена в Харкові між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту практично назавжди, ви не побачили, що там не було підпису Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Чому. Тому що Чорноморський флот є одним з найбільших забруднюючих довкілля на території Севастополя і Криму в цілому. Ці об’єкти негативно впливають на стан здоров’я населення, існування екосистем.

У севастопольських бухтах концентрація нафтопродуктів у 180 разів, шановні громадяни України, перевищує максимально допустимі норми! Є також там неочищені стоки. Загрозу довкіллю несуть і напівзатоплені, заржавілі військові кораблі, підводні човни флоту. Але Чорноморський флот не дотримується встановлених норм і правил щодо охорони атмосферного повітря. Його командування відмовляється здійснити  заходи для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферу, не допускає державні екологічні  служби України на територію своєї дислокації для вивчення екологічних загроз та вжиття необхідних заходів.  Екологічні служби не можуть виконувати  свої обов’язки.

Не виконує свої обов’язки Міністерство  охорони здоров’я. Я просив би міністра охорони здоров’я …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Микола Кульчинський. Підготуватись Муцу.

 

13:32:33

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Шановні громадяни нашої української  держави, не можу не відповісти Вадиму Колесніченко, який тут виступав і  процитував вислів Президента України Віктора  Януковича   на вчорашньому засіданні про мовне приниження. Та я відповідаю і Колесніченкові і пану Президенту, що мовне приниження 300 років  переживали українці, яких  нещадно вогнем і мечем Російська  імперія самодержавна  і російська комуністична імперія винищувала, носіїв   української мови і саму українську мову, понад 200 заборон. І 18 років української державності українців  так само відчувається приниження. Тому що я, скажімо, тричі   їздив на прохання батьків, захищаючи  українську школу від закриття, україномовну школу, і не зумів захистити. Тому що на Донеччині, на Луганщині  панують расистські тенденції по відношенню  до українців, до української  мови. І ми відчуваємо це приниження, тому що   для    наших дітей немає  українського фільму,  для дорослих ви намагаєтесь знищити  український переклад. Оце нація, в якої забирають,  і відновлюєте цю політику, забирають українську мову. І ми постійно це приниження  відчуваємо. І замість того, щоб сприяти розвитку  української мови, її скрізь витискують з усього, і це  треба не мати ні серця, ні душі, не мати ні співчуття до цього народу,  який стільки  вистраждав і зберіг цю українську мову, щоб у власній державі її знищувати.

Заява політичної партії „Наша Україна” щодо штучної зміни  статусу мов в Україні: „Політична партія „Наша Україна” категорично засуджує  практику оголошення певних територій України  зонами, в яких російська мова вважається   регіональною на підставі  Європейської хартії регіональних або міноритарних  мов, прийнятий Радою Європи в Страсбурзі 5 листопада 92 року. У зв’язку з цим ми вимагаємо негайного скасування рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим про визнання російської мови регіональною. Україна вже переживала період мовних суверенітетів, і тогочасні дії окремих місцевих рад вже отримали належну правову оцінку як грубе порушення принципу законності та норм Конституції України.

По-перше, жодне положення хартії не дає підстави для визнання за певною мовою того чи іншого статусу. Це питання вирішується винятково спеціальними законами України і не може бути предметом рішення місцевих органів.

По-друге, нинішній офіційний переклад хартії так само як і Закон України про її ратифікацію суперечить букві і духу автентичного документу. Ми закликаємо українське… Я скорочуюсь. Тільки  скажу, що  головний зміст хартії – це захист мов, які зникають. Такі мови є кримськотатарська, кримчацька, гаузька і …...... мови. А російська мова має підтримку і в своїй державі, та й в Україні вона має всі права. Ми закликаємо українське громадянство всіма можливими засобами чинити тиск на нинішню владу і не дати ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую. Будь ласка, Муц. Підготуватись Надоші.

 

13:35:50

МУЦ О.П.

Орест Муц, Партія регіонів, Тернопільщина. Шановні громадяни, колеги депутати! Минулого тижня з’явилася надія на те, що Західна Україна ще не вмерла. Дав цю надію Президент Віктор Янукович, який запросив у серце Галичини усю політичну та економічну еліту та провів Раду регіонів для того, аби вирішити проблеми нашого краю. В результаті надію отримали всі західні області і навіть вкрай занедбана рідна мені Тернопільщина. Лише один гіркий приклад. В господарстві Підгаєцького району Тернопільщини сьогодні утримується тільки 16 корів. Багатий західний регіон з його інтелектом, родовищами, архітектурною, історичною спадщиною, можливістю транскордонного співробітництва попередня влада довела до бідності, до життя на дотації з держбюджету. А все тому, що такою надмірною політизацією органів самоврядування як на заході України більше ніде немає.

Ось тематика рішень місцевих рад, зокрема Тернопільської  обласної: піратство в Чорному морі, скасування резолюції Європарламенту, вимагання вибачення від Польщі, зведення пам`ятників у інших областях. Тим часом, наші люди живуть у  скруті, а псевдоопозиціонери наживають статки.

Західну Україну лякали тим, що нова влада її занедбає, поставить на ній хрест. Натомість минулого тижня Президент вклонився Західній Україні,  продемонстрував її як привабливу для інвесторів, щоб Західна Україна була відома в світі виробничими потужностями, а не заробітчанами. „Зроблю все, щоб люди на Львівщині,  на Тернопільщині чи будь-якому іншому західному регіоні жили не гірше, ніж у  цілому в Україні” – ці слова, сказані Віктором Януковичем, важливі для наших людей, адже вони мають найнижчу в країні заробітну плату. „Такої різниці не повинно бути” – наголосив Президент, визначивши головне завдання влади –  істотно  підвищити заробітну плату. Не дарма  провідне Інтернет-видання відмітило: „На відміну від Ющенка, який у 2005 приїхав в Донецьк, щоб продемонструвати нові правила гри, Янукович в 2010 приїхав в Львів, щоб покращити рівень життя людей”.

Політичним силам, опозиційно налаштованим до чинної влади, скажу. Ви не бажаєте кращого життя для Західної України, бо як тільки її людям при Президентові Янукович стане краще, нинішні опозиціонери стануть політичними лузерами.  Але Україні від того гірше не буде.  Дякую. 

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Бо всі ми сподіваємося, що стане краще для наших громадян. Тому  Олег Надюша, який  представляє Партію регіонів, зараз буде виступати. За ним Юлія Ковалевська, 6 хвилин, якій передав  слово її колега Глазунов. Будь ласка, пане Олег.

 

13:38:57

НАДОША О.В.

Надоша Олег, Партія регіонів, Полтавська область. Шановний  головуючий!  Шановні колеги! Цей виступ направлений на те, щоби привернути увагу до катастрофічної ситуації в Держкомрезерві України. Напротязі останніх 10 років   Держкомрезервом керували 9 голів, і практично при кожному з них розкрадання  державної матеріальної скарбниці носили масовий характер і не залежали від політичного окрасу першої особи.

Приведу лише деякі приклади, які стали відомі широкій громадськості. Перше. У червні 2009 року Держкомрезерв продав одній із компаній 23 тисячі тонн дизельного пального закладки 2003-2005 року за ціною півтори гривні за один літр. У цей час за АЗС літр дизельного пального коштував більше 6 гривень. Збитки для держави склали 105 мільйонів 322 тисячі гривень.

Згодом інша компанія також придбала 14 тисяч 600 тонн пального для реактивних літаків закладки 2003 року за ціною 1 гривня 30 копійок за літр. Причому за рік до того частину цього палива було закуплено по 9 гривень 90 копійок, а збитки склали для країни 125 мільйонів 560 гривень.

Ще один факт, який потребує більш детального з’ясування, - це порушення вимог закону під час укладання біржової угоди між Держкомрезервом і товариством „Гермас-трейд” на закупівлю державою більше 20 тисяч тонн цукру за ціною 11 тисяч гривень за тонну. І це в той час, коли на базарах міських роздрібна ціна була максимум 5 гривень 80 копійок за кілограм. Збитки для країни становлять більше 44 мільйонів гривень.

Все наведене – лише вершина айсбергу. Сучасний стан справ в Держкомрезерві виглядає і викликає страх, що на моменту часу Х ми залишимо країну без стратегічно необхідних матеріалів оборонної галузі і продуктів харчування для населення.

Знову наведу деякі цифри. Держкомрезерв за останні роки практично не провадив закладку матеріальних цінностей. Як наслідок, за станом на 1 січня 2010 року по групах продовольчих товарів з 9 найменувань, передбачених номенклатурою, по 8 позиціях накопичення продукції не доведені до затверджених рівнів.

За даними внутрішнього аудиту, у державному резерві не вистачає 212 тисяч тонн зерна, 8 тисяч тонн м’яса, 3 тисяч тонн вершкового масла, 7 мільйонів банок м’ясних консервів, безслідно зникли зафіксовані обліком 2 тисячі тонн олії. Скільки ще треба наводити фактів, щоб нарешті наші правоохоронні органи відірвали свої сідниці і почали працювати? Гори інформації з приводу розкрадань лежать в СБУ. Чого вам не вистачає, щоб порушити впровадження по кримінальним справам проти реальних осіб – керівників Держкомрезерву? Вони нікуди не ділися, вони поряд з нами, прізвища їх відомі, а деякі з них і досі працюють на міністерських посадах, деякі позиціонують себе, як опозиційні діячі, а дії правоохоронних органів називають тиском на опозицію. За весь час…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

НАДОША О.В.   За весь час, за який я розповідаю, жоден, підкреслюю, жоден чиновник не сів на лаву підсудних. Дякую вам за увагу і прошу всіх....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Юлію Ковалевську, яка має 6 хвилин за рахунок регламенту, що їх передав свій колега. Будь ласка.

Шановні колеги, не шуміть, у нас велика кількість людей, щоб спокійно ми тут працювали. Будь ласка.

 

13:42:28

КОВАЛЕВСЬКА Ю.С.

Шановні колеги, шановний пане Головуючий, шановні телеглядачі та радіослухачі. Вчора ми з вами стали свідками доленосної події, Президент Віктор Янукович виступив з Посланням до українського народу. Без перебільшення можу сказати, це був найбільш змістовний і ґрунтовний виступ Президента за всю новітню історію України. Чітко і зрозуміло було викладено стратегічні шляхи подальшого розвитку держави. Знаменно, що Послання Президента пролунало напередодні ста днів з моменту прийняття ним присяги, коли вже помітні перші позитивні зрушення, перші результати роботи і чітко вимальовуються подальші  перспективи.

В своєму Посланні Віктор Янукович виніс на розсуд громадськості програму економічних реформ на найближчі п’ять років, яка цілком відповідає його передвиборчим обіцянкам. І невипадково Президент розпочав промову зі схваленого Верховною Радою України в першому читанні проекту Закону про засади внутрішньої і зовнішньої політики. Адже, цим законом будуть визначатися як принципи внутрішньої політики України в сферах розвитку державності, місцевого самоврядування, формування інститутів громадянського суспільства, національної безпеки і оборони, так і принципи зовнішньої політики України. Ухвалення цього закону в цілому зробить нашу внутрішньо і зовнішню політику відкритою, зрозумілою всім, створить підґрунтя для реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя.

Віктор Янукович, Партія регіонів з самого початку заявляла про позаблоковий статус України, про те, що головним для діючої влади є підняття стандартів життя українського народу, забезпечення процвітання нації. І якщо США, Росія, Європейські держави готові виступити  нашими союзниками в цій справі, ми тільки за. Тому і надалі ми будемо співпрацювати з нашими сусідами. Адже для того, щоб увійти до клубу найрозвинутіших країн, Україна має стати регіональним лідером у Східній Європі.

Оскільки Росія наш найближчий сусід та стратегічний партнер, ми відновили перерваний на п’ять років діалог з Російською Федерацією. Росія готова сьогодні готова надати Україні потужну підтримку, росіяни бачать в нас повноцінного партнера. Тому діалог між країнами  ведеться в конструктивному режимі, прозоро, зрозуміло, на засадах взаємної відповідальності. Лише в першому кварталі поточного року вдвічі збільшився товарообіг між нашими країнами. Це – результат політики нового керівництва держави.

В цьому  році також було поновлено низку проектів, заморожених попередньою помаранчевою владою, урегульоване таке чутливе для нашої економіки питання, як зниження ціни на російський газ, завдяки чому наша українська економіка розпочала повільно, але впевнено зростати. ВВП країни за перший квартал зріс майже на 5 відсотків, і це після рекордного падіння у 2009 році.

Багато спільних ініціатив було реанімовано, і невдовзі вони почнуть втілюватися у життя.

Важливою складовою загальноєвропейської безпеки є стратегічне партнерство України та Російської Федерації. Тому вчора Президент особливо наголосив на доцільності поновлення ідеї підписання декларації про стратегічне партнерство України та Росії.

В українсько-російських відносинах слід провести інвентаризацію міжнародно-правових  двосторонніх угод на підкріплення положень Договору про дружбу, співробітництво і партнерство. Ми підготуємо нову, десятирічну програму соціально-економічного співробітництва, яка дозволить повноцінно реалізувати наш базовий Договір про дружбу. „Наша тверда позиція:  відносини  з Росією розвиватимуться по висхідній”, - сказав Янукович.

На мою думку, міркувати про те, хто більше виграє від спільної співпраці, непродуктивне заняття. Альянс двох держав, заснований на добросусідстві і взаєморозумінні, в рівній мірі вигідний обом країнам. Примітно, що і Захід вельми позитивно відреагував на українсько-російські ініціативи, поновивши діалог з Україною, оскільки впевнений у наших перспективах.

Я переконана у тому, що нині діюча влада реалізовує саме проукраїнську політику, а не проросійську чи проамериканську, хто б там що не казав.

Шановні колеги, напевно, ви погодитеся зі мною в тому, що головним завданням зовнішньої безпекової політики кожної держави є захист національних інтересів у світі, що швидко змінюється. І для України політика позаблоковості – це дієвий інструмент вирішення цього завдання. Така політика, на мою думку, цілком відповідає вимогам часу, і ми будемо її суворо дотримуватися.

Водночас, як наголосив учора Президент, Україна потребує співпраці з НАТО, іншими безпековими організаціями. Тож слід від декларації заяв перейти до практичних справ. І в цьому напрямку Україна наполегливо працюватиме над розвитком нової системи колективної безпеки в європейському та євроатлантичному просторі.

Ми прагнемо до розвитку нашої країни, укріпленню її промислового і економічного потенціалу, посиленню привабливості у сфері інвестицій і фінансів. Україна має всі шанси, щоб увійти у друге десятиріччя ХХІ століття сильною і шанованою державою. Для цього необхідна політична стабільність, спокій і упевненість в завтрашньому дні, дозволять Україні  провести конструктивні реформи у сфері економіки і соціального забезпечення.

Україна повинна стати країною, об’єднаною національною ідеєю. Я вірю, що час розколів і непорозумінь пішов у минуле. Президент закликав українців об’єднатися, щоб разом будувати майбутнє, наголосивши, що головний пріоритет – консолідоване суспільство.

Стратегічна мета та основні завдання нової влади визначені, розпочато системні реформи. Тож завдяки наполегливій праці ми виконаємо всі поставлені перед нами завдання. Я вірю. Ні, я впевнена, що невдовзі Україна увійде до двадцятки найбільш розвинених багатих країн світу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В’ячеслав Кириленко передає слово на виступ Володимиру Мойсику. За ним буде Андрій Павловський.

 

13:48:36

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія „За Україну!”. Шановний Миколо Володимировичу, шановні колеги народні депутати, шановні журналісти! Хочу привернути вашу увагу до прикрого факту злочину, який стався на Прикарпатті. 

23 березня цього року біля свого помешкання було жорстоко побито відомого прикарпатського журналіста, головного редактора часопису „Коломийський вісник”, мого незмінного, протягом восьми років помічника і прес-секретаря Василя Дем’яніва. Побито було його не з побутового якогось питання, він активний пишучий журналіст, він піднімав теми, які торкалися всієї громади Коломиї, Івано-Франківської області, зокрема, по Коломиї він відстоював парк  імені Кирила Дральовського,  який хотіли прихопити і забудувати ділки місцевого пошиву. Отже стався … йому було проламано череп, завдано над тяжкої травми, до того ж прутами арматурними було поламано ноги йому і нічого не взято від нього, хоча в пакетику він мав кефір і булочку, яку щойно купив.

Стали на захист журналіста, міжнародні журналістські організації, українські громадські організації, окремі журналісти і  громадяни, порушено справу і в міліції, але я хочу поінформувати вас, що справа протягом двох місяців не розслідувана, крім того, додам і хочу застерегти міліцію від спрощеного підходу до розгляду такої справи щодо  злочину проти журналіста.

І версії про те, що ніби то двоє грабіжників напали задля того, щоб забрати мобільний телефон і так жорстоко побили журналіста, і ніби то вони ще пізніше десь вчинили подібний злочин, що підтверджує їхню причетність до нападу на журналіста. Це не буде аргументом, оскільки сам потерпілий,  я з  ним кожного дня спілкуюсь заявляє, що коли він проходив повз них він почув слова: „Так це він!”. Тобто вони отримали команду по мобільному телефону від когось конкретного. І завдали ударів прутами по голові, за тим по ногах, щоб він вибув, як працівник, як журналіст.

Отже, я хочу запевнити вас,  мої виборці з Коломийщини і з Прикарпаття, що докладемо всіх зусиль і засобами депутатських розслідувань, журналістських з тим, щоб винні в цьому злочині були покаране. І так само хочу запевнити і свого помічника, журналіста Василя Антоновича, що особисто я веду своє депутатське розслідування. Якщо є потреба у правоохоронців в моїй допомозі, як депутата і юриста, я готовий її надати. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Іванович.

Я просив би порад, міністру внутрішніх справ теж звернути увагу на цю обставину, тим більше що в нас чинне законодавство передбачає доволі сурове покарання, коли йдеться про професійну діяльність журналіста, а не просто якусь побутову справу. Тому такий запит просив би підготувати.

До слова запрошую Андрія Павловського, за ним буде виступати Павло Мовчан. Будь ласка, пане Андрію.

 

13:52:07

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні пенсіонери, хочу в першу чергу звернутися до вас, ми пам’ятаємо, як ще в січні цього року, тоді ще кандидат в Президенти Янукович обіцяв прилюдно по телевізору, що мінімальна пенсія буде 1 тисяча 200 гривень, а середня 2 тисячі гривень. Тобто вона повинна була збільшитися суттєво, як обіцяли, на 500-600 гривень. Давайте подивимось, як же мають справи у нас насправді, як перерахували пенсії.

По-перше, порахували пенсії не з 1 листопада, як того вимагає чинний закон, а з 1 січня тільки. Тобто обманули людей з виплатами за два місяця.

По-друге, невеличкого підвищення, всього декілька десятків гривень отримали ті пенсіонери, у яких пенсія менша 706 гривень. 2 мільйона пенсіонерів отримали підвищення всього на 3 гривні, а 4 мільйона 200 тисяч пенсіонерів взагалі нічого не отримували, нуль, нуль підвищення. Отаке покращення вже, життя сьогодні яке обіцяло і це підвищення підвищенням назвати не можна, це жалюгідні кіски замість того, що обіцяли і очікували люди.

Також хочу звернутися до бюджетників, вчителів, лікарів. Ми теж пам’ятаємо, як Янукович обіцяв 3,5 мільйонам бюджетникам суттєво підвищити зарплати. Разом з тим уряд Азарова, грубо порушуючи Закон по оплату праці, через махінації з тарифною сіткою зробив так, що люди недоотримують по 300 гривень працівники  бюджетної сфери, а вчителі і лікарі недоплачують їм по 500-600 гривень. І не зрозуміло, чого ж  мовчать профспілки? Треба щоб люди вимагали того, що їм належить по закону.

Також хочу звернути увагу, що в бюджеті на цей 2010 рік мінімальна зарплата збільшується тільки на 53 гривні, а мінімальна пенсія - на 39 гривень, тобто відповідним чином - на 6,5 відсотків. У той же час як офіційна інфляція 13 відсотків. Що це? Це означає, що зростання пенсій і зарплат при владі Януковича в цьому році буде вдвічі меншим ніж зростання цін на споживчі товари першої необхідності. Тобто 100 днів нової влади Януковича   стали  100 днями обману, не виконання своїх соціальних зобов’язань, брехні і порушення закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Павла Мовчана. Після нього буде виступати Володимир Мойсик, якому слово передав Володимир Карпук. Будь ласка.

 

13:55:19

МОВЧАН П.М.

Шановний Миколо Володимировичу і шановні колеги!  Сьогодні мені відмовлено в реєстрації Закону про внесення змін до Закону України „Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов та меншин”. І в зв’язку з цим я просто не тільки обурений, а я прошу вашої участі, Миколо Володимировичу, які мотиви у відмові реєстрації того закону, який будуть розглядати у червні місяці в редакції Колесніченко. Відома ця редакція.

Я хотів би просто, користуючись нагодою, зацитувати кілька абзаців із звернення народних депутатів, великої групи народних депутатів від опозиції з приводу мовної ситуації в Україні. Ці звернення підписали  Голови Верховної Ради попередніх скликань, тому що те, що відбувається сьогодні, не тільки спекуляція, а це нав’язування, про що сказав Кульчинський Микола,  нав’язування нам єдиної мови. Українську мову витісняють з усього простору, мені не треба говорити про ті відсотки російськомовних громадян в нашій  державі, які мають  абсолютно всі права на повне функціонування російської мови. Кілька тисяч  російських загальноосвітніх  шкіл та дошкільних закладів, домінуюча перевага   російськомовних засобів  масової інформації, сотні бібліотек, російських театрів, культурних центрів, все це є приявне в Україні.

Я нещодавно був в Білокам’яній і  єдина українська школа недільна при українському культурному центрі, де стоїть чотири столи і де діток приводять з  Москви. Де яка паритетність? Та яка нова політика співпраці із нашим  так званим найближчим сусідом? Невже повна руйнація  української мови необхідна тим, хто хоче перетворити  Україну в російську колонію. Цього ніколи не буде! Земля буде горіти під ногами тих, хто хоче засягнути на священне право кожного українця на рідну мову.

Що ми маємо сьогодні  різних  сферах?  Ми бачимо 25 відсотків тільки  україномовних  передач у вітчизняному теле ефірі. Близько 20 тільки українських газет. Що робиться з українською книгою, кінематографом? Вітчизняний інформаційний простір    нам не належить!

Нас переконували, що дублювати фільми українською мовою неможливо, бо це приведе до великих збитків. Ми знаємо, що навпаки все це є приростом і тому  я хочу  застерегти від тих, хто хоче  зреалізувати політику, так звану  „стабілізаційну” в лапках, в Україні? Ніколи в житті жоден український свідомий громадянин не змириться з тими нав’язаними  нам принципами північним сусідом, що російська мова є наша природна.

Сьогодні в Росії продукується величезна сесія, називається «великое противостояние «Имперский двор» -  це таке російське видавництво, яке   веде послідовну політику на чолі із Нарочницькою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

МОВЧАН П.М. …по русифікації України для того, щоб за цей період каденції, коли буде при владі сьогоднішня влада, зробити  Україну своєю колонією. Цього ніколи не буде! Тому що, якщо чинять ці перешкоди денаціоналізації, ірландці,  коли країна Басків постає, коли, подивіться, що робиться в Бельгії! Ніколи в житті це не вдасться. Я роблю це за старих, для агентів впливу, для колесніченків і для всіх інших ФСБ в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Миколайович, завершуйте.

Володимир Мойсик, за ним буде виступати Ярослав Джоджик.

 

13:59:12

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, партія „За Україну!” Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати, шановні виборці, хочу виголосити заяву політичної партії „За Україну!”, з приводу систематичного регулювання української освіти, що її здійснює міністр Україно ненависник – Табачник.

Полковник історичних наук Табачник вирішив ліквідувати курс зарубіжної літератури і зменшити обсяг вивчення української літератури. Він хоче, щоб українські школярі вивчали твори, хоча і відомих, але давно померлих українських авторів. Це означає, що він хоче позбавити наших дітей можливості вивчати в школі твори Ліни Костенко, Бориса Олійника, Марії Матіос, Оксани Забужко - лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка, відомих у нас і в світ творців. До якого цинізму треба дійти, щоб ізолювати українських школярів від цілого пласту найсучаснішої української літератури!

Полковник історичних наук Табачник вирішив ізолювати школярів і від найкращих надбань зарубіжної літератури. Табачник хоче ліквідувати курс зарубіжної літератури, запровадивши замість цього, курс світової літератури. І справа тут не лише в зміні назви, а в тому, що за словами самого Табачника: три чверті в цьому курсі буде займати вивчення виключно російської літератури. Російська, безумовно, заслуговує на докладне вивчення в шкільній програмі. Вона і сьогодні займає обсяг більший, ніж будь-яка інша література світу. Але звести німецьку і французьку, італійську і англійську, іспанську і американську, польську і багато інших літератур до однієї чверті викладання з обсягу світової літератури лише для того, щоб Табачник міг продемонструвати вірне підданство Кремлю.

Не менший злочин полковника історичних наук Табачника – закривати сільські школи. І справа не лише в тому, що в селах проживають такі ненависні Табачнику українці, адже закриття шкіл у невеликих селах, про яке заявив Табачник,  це крок, спрямований на знищення цих самих невеликих сіл, бо без школи село приречене на вимирання.

Дам інформацію, що за роки незалежності 500 сіл зникли з карти України. Партія „За Україну!” наголошує, що кожен день перебування на посаді полковника історичних наук, який ненавидить  Україну і українців на міністерській посаді – це є руйнування української освіти.

І хотів би звернутись до українців, які є в Партії регіонів і в інших партіях коаліції. Хіба не образливо вам, що вас називають несправжніми українцями, невмиваними і таке інше. Ганьба Табачнику!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Ярослава Джоджика, після нього хвилину матиме для репліки Михайло Волинець і Юрій Кармазін.

 

14:02:29

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія.

Шановний Миколо Володимировичу! Шановні народні депутати! Українська Народна Партія звертає увагу на загрозливу ситуацію, що склалася з дотриманням  прав людини в Україні. Порушення основних прав і свобод працівниками правоохоронних органів набуло масового характеру, а влада робить вигляд, що нічого не відбувається. Тим часом українська міліція стала більше нагадувати бандформування у погонах, а не правоохоронців. Наведу лише кілька найбільш кричущих фактів останніх днів, які свідчать про повернення принципів безправності людини і всевладності чиновника в погонах.

02 червня о 04.00 годині ранку в парку імені Горького у Харкові близько 50 чоловік в чорному одязі здійснили напад на табір громадських активістів. Міліція під керівництвом начальника харківської міліції  Олександра Баранника мовчки спостерігали, як б’ють людей  та не вчинили також дій, щоб зупинити робітників, які зрізували дерева, не зважаючи  на прикутих до них людей. Своєю бездіяльністю працівники міліції потурали замаху на вбивство  та  залишення без допомоги особи  у небезпеці, передбачених статтями Кримінального кодексу, оскільки дерева були в’язані між собою, і  альпініст, який перебував на верхівці, міг у будь-який  момент зірватися з висоти більше, ніж 10 метрів.

2 червня  працівники міліції без жодних пояснень затримали  людей  біля Харківської ОДА, відмовляючись представитися   навіть на вимогу журналістів. Усім згаданим фактам є чисельні підтвердження  у вигляді фото та відеоматеріалів. Досі немає  жодного судового  рішення щодо затриманих людей.

Того ж 2 червня у Києві  з порушенням всіх можливих  процесуальних норм  було затримано голову незалежної медіапрофспілки  Донецька  Максима Абрамовського. При цьому працівники міліції  поводилися грубо, без жодних пояснень закрили людину  і вчинювали над нею фізичний тиск.

Цей  список, безумовно, можна продовжувати, і все це  стосується, ще раз наголошую  на тому, лише  останніх днів. У Шевченківському райвідділі нещодавно при дуже сумнівних обставинах  загинув 20-річний студент. Міліція своїми анти законними діями  провокує серйозну дестабілізацію у країні. Наслідки вже помітні. У багатьох містах нещодавно пройшли акції протесту населення проти міліцейського свавілля.

Зважаючи на це, Українська Народна Партія вимагає провести  розслідування порушення прав і свобод людини і громадянина за вищезгаданими фактами, порушити кримінальні справи за   ознаками  складів злочинів, передбачених  відповідним Кримінальним кодексом, вжити заходів для відсторонення посадових та …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ДЖОДЖИК Я.І. Цих дій має вжити влада негайно, якщо не хоче повністю  дестабілізувати ситуацію у країні мовчазним спостереженням за беззаконням з боку правоохоронців замість   обіцяного наведення порядку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Волинець, хвилина і   буде завершувати Юрій Кармазін. Будь ласка.

 

14:06:07

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні телеглядачі, шановні радіослухачі!  В Україні з початку року на 15 відсотків виросла заборгованість по заробітній платі. В той час в цілих окремих галузях не перевели працівників на нову, більшу мінімальну заробітну плату, яка зараз складає 884 гривні як база для нарахування значно більшої заробітної плати. І в зв’язку з цим 8 червня в Женеві в Міжнародній організації праці буде заслуховуватись Україна, єдина держава з усього світу буде заслуховуватись у зв’язку з невиконанням Конвенції (№ 95) „Право на винагороду” саме по заборгованості по заробітній платі, саме у зв’язку з тим, що не перевели працівників у всіх галузях в державному, недержавному секторі на нові умови праці. В той же час хочу наголосити, що найбільша заборгованість по заробітній платі в Донецькій, Луганській, Дніпропетровській області, в Києві, Київській області. Хочу звернути увагу також на те, що влада замість того, щоб конструктивно вирішувати питання, вирішила підійти з іншого боку. 5 травня …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. 5 травня Кабінет Міністрів видав Постанову номер 330, згідно з якою передбачив ввести мінімальну погодинну оплату праці в розмірі 5 гривень і 29 копійок. Тобто, якщо людина буде працювати 2 години в день, то їй буде нараховуватись 10 гривень, якщо вона буде працювати 2 дні в місяць, як це в нас працюють тисячі підприємств крупних, дрібних, маленьких підприємств, середніх, то в даному випадку їм буде нараховуватись не 884 гривні мінімальну зарплату, а всього 150 гривень, але цей час, неповний робочий тиждень, неповний робочий місяць ні в якому разі не буде зараховуватись до пенсійного стажу. Жалко, що у мене зараз не вистачає більше часу, тому що я хотів би закликати населення не погоджуватися з пропозиціями Президента Віктора Януковича збільшувати пенсійний вік зараз для жінок на 5 років, а потім і для чоловіків. Ні в якому разі не можна на це погоджуватися, тому що умови життя, оплати праці і якості життя не покращились в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайло.

Юрій Кармазін, хвилина, і будемо завершувати.

 

14:08:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, шановний український народе! Я задоволений тим, що покращуються відносини з Російською Федерацією. Саме для цього я хочу дати нову тему президентам. Я хочу дати тему того, що на арсеналах, базах і складах Чорноморського флоту на Кримському півострові зберігається понад 15,5 тисяч умовних вагонів озброєння, військової техніки, ракет і боєприпасів, з яких близько 2,5 тисяч непридатні, небезпечні і заборонені до використання зразки. Впродовж останніх 2 років на цих об`єктах утилізація засобів взагалі не здійснювалася. Крім того, на території Севастополя знаходиться 12 об`єктів  Чорноморського флоту Російської Федерації, де зберігається близько 450 тонн сильнодіючих отруйних речовин. Це сірчана кислота, їдкий натрій, їдкий хлор, аміак, фреон і так далі.

Я звертаюся до Президента України, до Генерального прокурора, до голови Служби безпеки, міністра охорони навколишнього природного середовища, міністра надзвичайних ситуацій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Юрій Анатолійович.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Прошу надати повну інформацію про шкоду    природному середовищу України, завдану Чорноморським флотом Російської Федерації за весь період перебування його на території України, а також інформацію щодо нових ймовірних екологічних загроз.

І я просив би зробити темою міжнародних домовленостей вжиття заходів по недопущенню забруднення Чорного і Азовського морів – нашого природного середовища, де живуть і виживають українці і де мають жити українці.  Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійовичу. Я просив би  підготувати  ті запити, про які говорив Юрій Анатолійович стосовно ситуації. І дозвольте вам  нагадати, що наступного тижня народні депутати працюють в комітетах, комісіях і фракціях. 

9 червня 2010 року о 15 годині у Верховній Раді відбудуться парламентські слухання на тему: „Запровадження 12-річної загальної і середньої освіти  в Україні. Проблеми та шляхи їх подолання”.

Чергове планерне засідання відбудеться у вівторок 15 червня о 10 годині, а напередодні, як зазвичай, Верховна Рада організовує 14 червня об 11 годині відбудеться засідання Погоджувальної ради.

Отож, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Хай щастить!