Офіційний портал Верховної Ради України

Засідання 45 (вечірнє)

Опубліковано 20. 05. 2010

ЗАСІДАННЯ СОРОК П’ЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

20 травня 2010 року, 16 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть, будь ласка, систему „Рада”. Реєструємось.

16:02:11

В сесійній залі зареєстровано 419 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим. Шановні колеги, ми з вами на ранковому засіданні стільки рішень наприймали, що першими о 16 годині розглянемо ті чи інші постанови і закони, що аж невідомо за що братися. Але, мабуть, давайте, оскільки ми закінчували суддями ранкове засідання. Тому давайте і продовжимо. Ми з вами включили до розгляду законопроект (за №0916/п1), проект Постанови про визнання такої, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України про прийняття за основу проектів законів про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України” та про внесення змін до законів України „Про статус суддів”. Доповідає глава підкомітету Комітету з питань правосуддя Писаренко Валерій Володимирович.

16:03:22

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги! До вашої уваги вноситься проект постанови, яка була розглянута на Комітеті Верховної Ради з питань правосуддя. І стосовно Постанови Верховна Рада про визнання такої, що втратила чинність Постанови Верховної Ради України про прийняття за основу проектів законів про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України” та „Про внесення змін до Закону „Про статус суддів” (реєстраційний номер 0916-п1 від 15.05.2010 року).

Проектом постанови пропонується визнати такою, що втратила чинність, Постанову Верховної Ради України від 3 квітня 2007 року (№846-5) „Про прийняття за основу проектів законів про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України” та „Про внесення змін до закону України „Про статус суддів).

Наразі реформування судової системи в країні є пріоритетним напрямком державної політики України. Ситуація в правосудді, особливо останнім часом, набула загрозливих форм. Ні для кого не є секретом, що набрали загрозливих форм ознаки корупції та інших негативних рис, які сьогодні має судова система. З кожним днем суди втрачають довіру у людей. Судова система потребує комплексного реформування відповідно до вимог міжнародних стандартів.

Питання побудови системи правосуддя доступної для кожного громадянина, що забезпечує ефективний захист прав і свобод громадян, порушується в Україні з моменту набуття нею незалежності. Про необхідність реформування цієї системи неодноразово заявляли політики з усіх політичних таборів, фахівці, науковці та представники громадськості.

Шляхи проведення судової реформи виклалися в нормативно-правових актах, в тому числі і Верховної Ради України. Станом на сьогодні у Верховній Раді України знаходяться 2 законопроекти щодо комплексного реформування судової системи. Це проекти законів: про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України” та про внесення змін до Закону України „Про статус суддів України”, - які внесені ще у 2006 році Президентом Віктором Ющенком та прийняті за основу Верховною Радою у 2007 році 3 квітня.

З моменту прийняття зазначених законопроектів у першому читанні минуло вже 3 роки. За цей час було проведено широке обговорення зазначених законопроектів, проведені парламентські слухання, неодноразово збирався Комітет з питань правосуддя, заслухані позиції міжнародних експертів.

Разом з тим, відповідно до Закону України „Про Регламент Верховної Ради” внесення змін до зазначених проектів законів, які були прийняті у першому читанні 3 квітня 2007 року, не вбачається можливим.

З огляду на вищезазначене, розглянувши зазначене питання, Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект постанови Верховної Ради України про визнання такої, що втратила чинність Постанова Верховної Ради України про прийняття за основу проектів законів про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України” та про внесення змін до Закону України "Про статус суддів України”, внесений народними депутатами України Пилипенком-Писаренком. Прийняття за основу та в цілому. Доповідачем з цього питання визначено Писаренка Валерія Володимировича.

В цілому, якщо в двох словах резюмувати, у нас є на сьогоднішній день старі законопроекти, які внесені ще у 2006 році, які блокують сьогодні проведення судової реформи. Тому ми просимо підтримки сесійної зали з цього приводу, і прийняти постанову зазначену за основу та в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запитань немає? Так, сідайте, будь ласка, колего.

Шановні колеги, я думаю, все зрозуміло: у 2006 році ми прийняли закони, які до цього часу не розглянули і вже не розглянемо у другому читанні. У нас єдина можливість для того, щоб відкрити шлях для розгляду цієї проблеми, яка надзвичайно актуальна є, - внести нові законопроекти. Але ми не можемо внести, будь-який суб’єкт законодавчої ініціативи не може внести новий законопроект, бо, вибачте, з 2006 року вісить проект, який ми прийняли у першому читанні і в якого немає ніякого майбутнього.

Тому для того, щоб все-таки зробити наступний крок у розв’язанні найболючішої проблеми судоустрою, ми з вами маємо підтримати цю постанову.

Тому я ставлю на голосування про прийняття у цілому постанови за номер 0916/-п1 про визнання такою, що втратила чинність постанови Верховної Ради України про прийняття за основу проектів Законів про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України” та про внесення змін до Закону України "Про статус суддів”. Прошу голосувати.

16:08:27

За-243

Постанова прийнята.

Таким чином, ми відкрили. Ще раз наголошую шлях і закликаю всіх, хто має бажання долучитися до реформування судової системи.

У зв’язку з тим, щоб покінчити питання із суддями, судоустроєм і так далі, і тому подібне…

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, із суддями ще не зовсім так, ви мене буквально розумієте, Олеже.

Є пропозиція, надійшла пропозиція від народних депутатів, щоб ми повернулися до постанови 6112 – про внесення змін з приводу постанови Верховної Ради про звільнення суддів.

Я ставлю на голосування питання повернення… (Шум у залі)

Будь ласка, з процедури по хвилині від фракцій. Запишіться, будь ласка.

Будь ласка, Гриценко Анатолій Степанович і Ляшко.

16:09:33

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Я вважаю, що не треба зараз збурювати зал поверненням до якихось інших законопроектів. У нас у порядку денному стоїть проект Закону про Державну програму економічного і соціального розвитку в цьому році. Там майже 500 поправок. Це документ важливий для уряду. Іншого документу системного поки що немає ніякого.

Я пропоную його розглядати, як це передбачено порядком денним. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ляшко.

16:09:58

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Я теж пропоную зараз не піднімати це питання. Бо якщо ми почнемо його розглядати, ми розкажемо народу України всю правду про те, що стоїть за цим рішенням.

Не вимушуйте нас вдаватися до недипломатичних виразів. Бо це спосіб, скажу прямо так, підкупу суддів. І не треба цього робити.

Ось Державна програма соціального і економічного розвитку. Це те, із чим Віктор Федорович ішов на вибори. Це те, що представляв уряд тут. І на цю програму чекають мільйони громадян. Давайте розв’язувати оці питання, а не покращання фінансового стану суддів Конституційного Суду. Вони і так люди небідні. А якщо приймемо цю програму, можливо якийсь пенсіонер чи безробітний отримає додатково робоче місце, чи пенсіонер більшу пенсію на 30 гривень отримає, якщо ціни не ростимуть. А ми тут з вами будемо навколо суддів Конституційного Суду, сиріт казанських, копія ламати. Не можна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ціни не повинні рости, бо ми з вами до обіду прийняли закон, яким заборонили їм рости. Так, будь ласка, від Партії регіонів Колесніченко.

16:11:20

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Шановні колеги! Ми на обговорення витрачаємо набагато більше часу, Верховна Рада має виконати свій конституційний обов’язок - виправити свою помилку, на яку вказав Верховний Суд України. І привести своє рішення у відповідності з діючим законодавство і Конституцією. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я хотів би тільки зробити маленьке уточнення. Верховна Рада не помиляється і помилок ніяких вона виправляти не повинна, Верховна Рада може приймати постанови які вносять корективи в ті чи інші рішення, а не виправлення помилок.

Так, всі представники фракцій, які бажали висловитися, так тоді хто за те, щоб повернутися до розгляду питання 6112. Прошу голосувати.

16:12:16

За-234

Повернулись.

Я ставлю на голосування пропозицію, почекайте, будь ласка. Я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного розгляд, оскільки комітет готовий, Постанову Верховної Ради України про внесення змін до Постанови Верховної Ради України про звільнення суддів за номером 6112. Прошу голосувати.

16:12:51

За-238

Рішення прийнято.

Таким чином переходимо до розгляду, будь ласка, доповідач від комітету Колесніченко Вадим.

16:13:06

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Шановні присутні! Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя повторно розглянув на своєму засіданні у березні цього року питання щодо звільнення суддів Конституційного Суду України зі своїх попередніх посад.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 21 вересня 2006 року номер 175… про звільнення суддів – суддів Верховного Суду України: Дідковського, Домбровського, Лилака, Мачужак і судді Вищого господарського суду України Джуня. Суддю Апеляційного суду Харківської області Бринцева було звільнено з посад, у зв’язку з призначенням суддями Конституційного Суду України.

Але, вони в своїх заявах про звільнення вказали інші підстави для звільнення. Відповідно до поданих заяв, 16 листопада 2005 року Вища рада юстиції України на своєму засіданні прийняла рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення суддів Верховного Суду України: Дідковського, Домбровського, Мачужак та судді апеляційного суду Харківської області Бринцева у зв’язку з поданням заяв про відставку.

А суддю Верховного Суду України Юлака у зв’язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.

30 листопада 2005 року Вища рада юстиції на своєму засіданні прийняла рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Вищого господарського суду України Джуня у зв’язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.

20 вересня 2006 року Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя розглянув на своєму засіданні подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України звільнити з посад суддів з підстав, вказаних у заявах та у поданнях Вищої ради юстиції.

Але, під час розгляду зазначеного питання на пленарному засіданні Верховної Ради України 21 вересня 2006 року Верховна Рада України з голосу прийняла рішення звільнити зазначених суддів з посад за іншою підставою, у зв’язку з призначенням суддями Конституційного Суду України, що не було взагалі позначено ні у власних заявах суддів, ні в поданні Вищої ради юстиції. В подальшому, зважаючи на те, що права цих суддів були порушені, вони зверталися до суду.

17 листопада 2009 року Верховний Суд України за наслідками розгляду цієї справи зазначив, що Верховний Суд України зобов’язав Верховну Раду України розглянути питання порушені в заявах суддів про звільнення с посад суддів у відповідності до вимог статті 126 Конституції України.

Розглянувши зазначене питання Комітет з питань правосуддя на своєму засіданні 17 лютого цього року прийняв рішення внести відповідний проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України „Про звільнення судів” (щодо зміни підстав звільнених суддів). В подальшому 19 березня 2010 року до Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя надійшла заява судді Конституційного Суду України Бринцева з проханням – не переглядати Постанову Верховної Ради України від 21 вересня 2006 року щодо підстав його звільнення з посади судді апеляційного суду Харківської області.

З огляду на вище викладене, розглянувши зазначене питання, Комітет Верховної Ради з питань правосуддя прийняв рішення внести на розгляд Верховної Ради України проект Постанови про внесення змін до Постанови Верховної Ради України „Про звільнення суддів” на зміну та рекомендувати змінити формулювання підстави звільнення суддів, враховуючи Постанову Верховного Суду України від 17 листопада 2009 року, та звернення Бринцева пропонується:

звільнити суддів Верховного Суду України Дідківського, Домбровського,  Мачужак - у зв’язку з поданням заяв про відставку;

 суддю Верховного Суду Лилака, суддю  Вищого господарського суду України Джуня - у зв’язку з поданням заяв про звільненням за власним бажанням.

Підставу звільнення судді апеляційного суду Харківської області Бринцева, враховуючи його звернення, пропонується залишити без змін.

Просимо підтримати цей проект постанови.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, все зрозуміло?

ІЗ ЗАЛУ. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Є запитання. Запишіться. Так, будь ласка, 5 хвилин Камчатний.

16:17:55

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Дякую. Камчатний, "Блок Юлії Тимошенко", Харківська область. Шановний пане Колесніченко, як я зрозумів з вашої доповіді, що наслідком того, що ми зараз будемо розглядати і приймати рішення є те, що ми відносно до когось змінимо рішення, бо вони подали відповідні прохання, апеляції до інстанцій,  а відносно судді Бринцева -  ми залишимо рішення таким як воно було, тому що він сказав – не переглядати. Так, чим ми керуємося - особистими заявами суддів чи законом? Дякую.

КОЛЕСНІЧЕНКО В. В. Дякую. Ми керуємося статтею 126 Конституції України та трудовим законодавством. Це перше.

І друге. Ми керуємося власними заявами людей, які вказали про підстави свого звільнення з попереднього місця роботи. це права людини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чечетов. Михайло Васильович, задавайте запитання.

16:18:57

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Вадим Васильевич, я думаю, абсолютно правильно вы, ваш подход, что мы не должны руководствоваться эмоциями, политическим подходом. Нас же не избирали депутатами БЮТа, депутатами «Нашей Украины» или еще какой-то там партии. Будь-то она в оппозиции, будь-то в коалиции, мы депутаты украинского парламента. Мы должны молиться не уставу политической партии, а должны молиться Конституции и закону и выполнять решение судов, не рассматривая под углом зрения политических, идеологических, нравится, не нравится. Поэтому абсолютно правильно вы сегодня вносите это постановление на абсолютно законной плоскости. И я надеюсь, что и дальше наши правовики, юристы парламенту будут работать молясь Конституции и закону, а непартийным уставам. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це побажання. Семерак, будь ласка.

16:19:55

СЕМЕРАК О.М.

Шановний доповідаючий! Я тут прямо перед вами.

Я розумію, що ви прикриваєтеся в прийнятті цього рішення правом людини, або ще іншими якимись речами. Для мене абсолютно зрозуміло, що таке формулювання, яке зараз існує в постанові воно унеможливлює фінансові виплати тим суддям, які очевидно під час рішення Конституційного Суду, яке було охрещене легалізацією тушок, яке було окреслене легалізацією тушок ви не розрахувалися. Очевидно, якщо ця постанова сьогодні буде прийнята, то це кошти, які підуть з державного бюджету платників податку.

Скажіть, будь ласка, скільки це є 5, 10 мільйонів кожному судді, які ви хочете виплатити не виплачуючи мінімальні заробітні плати найбіднішим людям. А з суддям розраховуйтесь за їхній політичний хабар.

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В. Дякую за запитання. Мені не зрозуміло про які ви там тушки казали. Це ви мабуть до когось зі своїх особистих друзів відносите. Але ми виконуємо статтю 126 Конституції України. Ми виконуємо постанову Верховного Суду України. На жаль, Верховна Рада України у 2006 році, ну, зробила дещо неузгоджені дії, які були пов’язані з тим, що ми не виконали і не захистили права тих людей, які особисто вказали на причину свого звільнення. І ми взагалі тоді порушили їх права на звільнення з тих підстав, на які вони вказали особисто. Тому ми сьогодні це коригуємо і відновлюємо у зв'язку з постановою Верховного Суду України. А ми, якщо ми законослухняні громадяни, а депутати це такі ж законослухняні громадяни, як і вся наша спільнота, ми маємо виконати постанову Верховного Суду України і записи в трудових книжках людей зробити у відповідності з діючим законодавством, у відповідності з поданими ними особисто заявами і статтею 126 Конституції України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ілляшов передає слово для запитання Грицаку.

16:22:07

ГРИЦАК В.М.

Василь Грицак, Партія регіонів. Я розумію, що кожен суддя, який сьогодні є суддею Конституційного Суду, раніше працював у різних судах, має свою історію, має свої здобутки. І його бажання піти з цієї посади за власним бажанням – це була особиста його позиція. І я думаю, що Верховна Рада сьогодні повинна прийняти те рішення, яке задовольнить те бажання, яке тоді вони приймали і не більше, і не менше. І зв'язувати сьогодні про якісь тут політичні моменти, або ми говоримо про зарплати, держава і тоді повинна була, якщо це компенсація, держава і тоді повинна були виплатити цю компенсацію ще раніше. Просто ми затримали цю дію.

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В. Дякую за запитання. Ви вірно вказуєте. Справа у тому, що судді Конституційного Суду – це взірець нашого законодавства і це ті люди, які відповідають за те, яким чином трактується наша Конституція. І вони, як в першу чергу законослухняні люди хочуть виправити ту недолугість, яка була тут звершена. Тому що вони писали заяви про звільнення за власним бажанням. А їх заява була перехрещена і їх звільнили зовсім з інших підстав. А це люди, які вважають, що у діючому законодавстві все було виписано таким чином, що захищаються права людини про ті підстави, які він особисто вказує в заяві про звільнення. І вони хотіли би, будучи на пенсії, знати, що все, що відбувається в державі, як на мою думку, все відбувається дійсно у відповідності з діючим законодавством. Вони в зв’язку з цим і звернулися до Верховного суду України, щоб захистити свої права на дійсно, ну, відношення і до них щоб було так, як до тих людей, які у всьому виконують своє законодавство і наше законодавство.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Від фракції наполягає Князевич. Прошу.

16:24:13

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, Адам Іванович. Шановні колеги! Ну, насправді я хочу поправити пана Василя Грицака, з його дозволу. Насправді не всі судді Конституційного Суду це в минулому професійні судді. Адже у нас триджерельна, так би мовити, триджерельний підхід до формування суддів і одне з джерел, це справді суддівська спільнота. І саме ці судді, це представники суддівської спільноти. Дві решта, два решта джерела, це представники Верховної Ради і представники Президента. І, на превеликий жаль, серед них одиниці тільки є колишніми суддями. А в переважній більшості, ми знаємо, які це призначення. Ну, не будемо зараз на когось пеняти, бо тут в великій мірі наша вина. Справа в тім, що, якщо, як показує практика діяльності Конституційного Суду, насправді саме представники від суддівського корпусу приймають рішення, завжди опираючись на Конституцію і право. В тому числі і останні резонансні рішення, не буду називати. Але, якщо ви подивитесь, побачите, що голосів за цих людей, які ми сьогодні обговорюємо, в цих резонансних рішеннях немає. Вони, як правило, голосують так, як їм велить совість і Конституція.

Тому я взагалі вважаю, що нам треба підтримати….

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В. Дійсно судді, яких питання ми сьогодні розглядаємо, це вихідці з судової гілки влади. Я не знаю, які можуть бути заперечення щодо прав тих людей відновити свої права на звільнення за власним бажанням, як вони про це вказали в своїх особистих заявах. І, до речі, про що і були подання Вищої ради юстиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Чи є необхідність обговорювати? Якщо не заперечуєте, якщо не заперечуєте, давайте тільки від фракцій. Прошу записатись від фракцій на обговорення.

Так, будь ласка, Лисов, Партія регіонів. Підготуватись Ляшку. Чечетов, будь ласка.

16:26:26

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Ну радует, что второй день наш парламент работает как парламент страны, а не парламент какой-то политической партии. Острые дискуссии вспыхивают по разным вопросам. Да, есть принципиальные точки зрения, есть диаметральные позиции, ну идет борьба аргументов. И выигрывает тот, кто приводит аргументы более сильные, более обоснованные. И самое главное, что законопроекты принимаются в законодательной плоскости в соответствии и рамках Конституции. По этому сегодня да, не простой вопрос. Может кому-то и не нравится. Может где-то какая-то чисто личная неприязнь к какому-то человеку есть. Может где-то политическая неприязнь есть. Но я думаю, что мы должны переступить через свои политические амбиции и действительно проголосовать за законопроект как народные депутаты, как парламентарии Украины. Это самое главное. И я думаю, что ..... покажет. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ляшко.

16:27:33

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”. Михайло Васильович, ну не треба лукавить. У цьому залі виграє не той, у кого вагоміші аргументи, а той, у кого є 245 голосів в коаліції. Для чого ви дурите людей? Аргументи. Михайло Васильович, і Україна не один раз була свідком, коли ви приймали рішення, незважаючи ні на які вбивчі аргументи. Тому давайте, не смішіть ні себе, ні людей.

А тепер з приводу законопроекту, який ми розглядаємо. Дуже сподобалось, коли попередній доповідач отут, виступаючи з трибуни, сказав, що Конституційний Суд – це для нас взірець. Люди добрі! Та не дай Бог мати отакі взірці, як нинішній Конституційний Суд! А почав він оцю історію деградації і падіння ще тоді, коли визначав, який же термін Кучма на посаді Президента: другий чи третій. І дозволив Кучмі балотуватися начебто вдруге на посаду, визнавши, що той перший раз виконує президентські повноваження, коли вся країна голосувала за Кучму: у 1994 році частина, в 1999-му. А наш найпринциповіший суд у світі сказав, що він перший на посаді, і тому йому можна балотуватися вдруге.

Я не кажу про різні дріб’язкові всупереч моралі, всупереч прав рішення Конституційного Суду. Але найпромовистіше рішення Конституційного Суду – яке зігнорувало Конституцію, яке знехтувало думкою мільйонів громадян України, яке поміняло конституційний устрій в країні – це рішення щодо оцієї коаліції, яка тут є. Конституція (стаття 83) передбачає, що коаліцію формують фракції. Найконституційніший, найпринциповіший Конституційний Суд в світі – це український – прийняв рішення, яким передбачив, що люди, які на горбу Тимошенко, які на горбу Ющенка улізли до парламенту, можуть сьогодні смоктати цицьку в Януковича. От, що прийняв наш Конституційний Суд!

І ви після цього хочете розказувати, що це найпринциповіший суд у світі! Не заважайте! Не заважайте! Правда очі коле?! Не заважайте! 20 чоловік з фракції БЮТ сьогодні висвітлюються: БЮТ, БЮТ, БЮТ. Та немає там жодного бютівця. Але в них жижки трусяться мандати скласти. Підіть в округ до людей, плюньте їм в очі, скажіть, що „я зрадник, який зрадив своїх виборців, але заради корита, заради мандату я отута бігаю в „шестерках” у того чи іншого». Не можна голосувати за цей закон. Ганьба Конституційному Суду! Немає такого суду в Україні. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олеже Валер’яновичу і всім решта: ви підніміть, будь ласка, свої виступи рік назад, де ви говорили абсолютно протилежне. Тому сьогодні „ганьба”, а вчора була „слава”.

Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття в цілому Постанови Верховної Ради України про внесення змін до Постанови Верховної Ради України „Про звільнення суддів”, реєстраційний номер 6112. Прошу голосувати.

16:31:28

За-244

Постанова прийнята.

Так, мікрофон, будь ласка, Самойлик.

16:31:41

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги і шановний Адам Іванович! Я вас дуже прошу, давайте розглянемо зараз законопроект за номером 4530, який стосується Херсонського машинобудівного заводу. Ви знаєте, що з 13-ти тисяч 300 чоловік зараз залишилося працювати. Люди вже декілька років кожен день стоять біля обласної адміністрації, біля обласної ради, чекають допомоги. Сьогодні у нас ось вони, знаходяться на балконі. Вони їхали цілу ніч, щоб почути і побачити, чи є в народних депутатів України державні інтереси.

Я уклінно прошу всіх, не зважаючи на політичний вибір, давайте ми розглянемо зараз цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є рація в словах Катерини Семенівни, яка зводиться до того, що, дійсно, подивіться на балкон, я його постійно бачу. Люди приїхали, представники заводу, знаходяться тут цілий день. І якщо ми підемо у порядку тому, який у нас стоїть, то ми до цього законопроекту сьогодні не дійдемо.

Якби була ваша згода, ми б хвилин 10-15 потратили б на цей законопроект. А далі пішли б… Немає заперечень, щоб ми зараз розглянули законопроект за номером 4530.

Тоді з вашого дозволу я оголошую розгляду проекту Закону про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонський машинобудівний завод” (друге читання) (реєстраційний номер 4530). Будь ласка, від комітету хто – Олександр Миколайович Ткаченко.

16:33:36

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, Комітет з питань економічної політики розглянув на своєму засіданні поданий законопроект про те, щоб повернути у державну власність Херсонський комбайновий завод. Завод, який до 1991 року щорічно виробляв по 2600-2800 комбайнів. Завод, на якому працювало щорічно від 12 до 13 тисяч працівників. Завод, який за 19 років незалежності України практично знищений як такий. І це не лише один херсонський, це приклад, коли ми, маючи 324 сільськогосподарські машинобудівні заводи, із них сьогодні практично ні одного не залишилося.

У нас було 3 величезних комбайнових заводи: тернопільський на 12 тисяч працюючих і 3 тисяч 600 комбайнів випускав під цукровий буряк, дніпропетровський і херсонський. Сьогодні все знищено: і матеріально-технічна база, робітничий клас, інженерно-технічний персонал.

Сьогодні Херсонський комбайновий завод, який… постанову ми розглянули на засіданні комітету і прийняли однозначне рішення просити вас народних депутатів проголосувати і повернути у державну власність. Тому що цей комбайновий завод був не по закону приватизований, не по закону з рук в руки передавався – від одного власника до іншого, від іншого до іноземного.

Сьогодні робітники цього заводу піднялися, як кажуть, взяли у свої руки управління заводом, і звернулися у вищий законодавчий орган, щоб ми з вами як обранці народу все-таки зрозуміли, що в любій цивілізованій державі є і приватизації, є і реприватизація.

І я хотів би, щоб ми розглянувши це питання дали можливість провести реприватизацію – повернути цей комбайновий завод у власність держави, внести поправки до бюджету який ми недавно прийняли, і закласти строку про виділення державних коштів для того, щоб цей комбайновий завод ми повернули до виробництва, і щоб цей комбайновий завод працював на економіку…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так завершуйте, будь ласка, Олександре Миколайовичу.

ТКАЧЕНКО О.М. Я шановні колеги, хочу сказати, що за 19 років на сільгоспмашинобудування в бюджеті України було витрачено лише 66 мільйонів гривень, на закупівлю іноземної техніки 2,6 мільярда доларів – співвідношення 1 до 8 порахуйте чию економіку ми фінансуємо? Ми маємо 34 мільйони гектар орної землі, ми маємо чудові результати попередніх років і при одній владі і при іншій, ми сьогодні плуги завозимо з Китаю, комбайни завозимо відпрацювавши відповідний сезон з Польщі. Ми не маємо на Україні комбайнового заводу жодного.

Тому я думаю, мораль проста і зрозуміла всім – ми повинні все зробити, щоб сьогодні розглянувши це питання проголосувати про прийняття

Постанови про повернення Херсонського комбайнового заводу у власність держави. В мене все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, суть зрозуміла. Доводи відомого спеціаліста цієї галузі Олександра Миколайовича також.

Тому беремо таблицю, будь ласка, поправка Кармазіна перша і друга, будь ласка, Юрій Анатолійович.

16:38:23

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я погоджуюся з доводами, які зараз сказав голова комітету Ткаченко. Питання тільки в одному, ми з вами розглядаючи звіт слідчої комісії не прийняли його, а там мова йшла про 19 заводів, це один із 19 всього-на-всього, 19 заводів машинобудівних вартістю, як дві „криворіжсталі”. І, на превеликий жаль, ця Верховна Рада не спромоглася проголосувати там.

Чесно кажучи, правового механізму як сьогодні забрати важко знайти, але якщо буде воля залу, давайте будемо його шукати. Я першу поправку готовий зняти, першу поправку.

А другу поправку, я прошу, точно так же толерантно поступити як я зараз, треба прийняти. Тому що, в зв’язку з, я пишу, добавити, викласти в такій редакції: „У зв’язку з невиконанням покупцем у визначені строки зобов’язань, передбачених договором купівлі-продажу майнового комплексу.

Перше, Генеральному прокурору здійснити нагляд з правильним застосуванням законів органами державного і господарського управління та контролю, а також покупцем цілісного майнового комплексу при приватизації, та виконання умов. Та здійснити в суді представництво інтересів держави по забезпеченню повернення її цілісного майнового комплексу.

Друге. Фонду держмайна здійснити також заходи, пов’язані з поверненням у державну власність” – далі по тексту.

І третє: „Уряду передбачити в проекті Закону на 2010 рік, Закону про державний бюджет необхідні кошти для здійснення державою цілісного майнового комплексу”.

Давайте почнемо творити по-іншому і підхід щоб зрозуміли. Якщо отримали власність, то як в Конституції написано: „Власність зобов’язує” - зобов’язує до того, щоб люди не опинилися отам на вулиці.

І з такою редакцією я прошу проголосувати виконувати буде важко, але для цього ми даємо доручення прокуратурі, Фонду держмайна і уряду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ТКАЧЕНКО О.М. Я думаю, що з Юрієм Анатолійовичем можна погодитися, але ми повинні зрозуміти одне: що цей завод приватизувався поза законом. І зобов’язання приватний власник перед державою ніяких не брав, нема документів. Завод просто передавався з рук в руки, не знаючи, які операції. Я не знаю, як буде Генеральна прокуратура займатися розглядом даного питання, але, якщо таке питання стоїть і народний депутат поставив, давайте ми його поставимо на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, народний депутат має право, ми повинні визначатися.

Я ставлю на голосування поправку номер 2 колеги Кармазіна.

Прошу голосувати.

16:41:35

За-156

Поправка не підтримана.

Встигли, встигли.

3 поправка. Одарченко наполягає? Будь ласка, мікрофон.

16:41:49

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, в проекті цього закону ми передбачали введення процедури Тимчасових державних адміністрацій. Тому що це б дозволило буквально сьогодні включитися в процес повернення під вплив держави цього підприємства. Тому що, якщо подивитися на прийнятий бюджет сьогодні, то ми бачимо, що коштів, які передбачені заданим законопроектом не існує. Якщо не існує, то ми будемо затягувати цю процедуру. Процедура Тимчасових державних адміністрацій передбачає вже буквально завтра включення в керівництво заводу відповідних посадових осіб, які будуть керувати цим заводом. Цей момент добре вивчений в процесі роботи Тимчасової слідчої комісії. Тимчасова слідча комісія прийняла відповідну концепцію і направила додатковий ще законопроект, який буде стосуватися усієї галузі. Але сьогодні маючи такий випадок потрібна …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Олександр Миколайович.

ТКАЧЕНКО О.М. Шановні колеги! Я не можу ставити під сумнів дві поправки народного депутата Одарченко, але вони не по темі. Вони в матеріалі сільгоспмашинобудування, ну не поданому проекту закону. Ви розумієте. А згідно 116A статті Регламенту ми повинні по темі вносити, якщо питання розглядається по Херсонському комбайновому заводу, то по Херсонському комбайновому заводу потрібно вносити поправки.

А це внесенні поправки по інших законах сільгоспмашинобудування. Тому вони на комітеті відхиленні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так зрозуміла позиція і автора, і позиція комітету. Я ставлю на голосування. Хоч тут логіка є про те, що, дійсно, хтось мав би управляти.

Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Одарченко. Прошу визначатись.

16:44:15

За-181.

Не підтримано.

І по фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 5, „Блок Тимошенко” – 121, "Наша Україна" – 28, комуністів – 27, „Блок Литвина”, позафракційні – 0.

І, будь ласка, ще одна поправка Одарченко четверте. Мікрофон.

16:44:34

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги! Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” буде голосувати за цей законопроект. Але я хочу повернутися до тієї тези яку я казав в своєму попередньому виступі.

Сьогодні, якщо ми почнемо голосувати до змін до бюджету, цей процес затягнеться на місяці. Зараз відбувається відвертий грабунок заводу. І якщо сьогодні чи днями ми зможемо ще, ми маємо ще можливість повернути це виробництво до життя. Ми сьогодні треті в світі по експорту зерна. Ми маємо власний метал. І механізм запровадження цих тимчасових адміністрацій через внесення змін до відповідних законів дозволить нам вже завтра, сьогодні після підписання закону Президентом буквально через декілька годин почати керувати цим процесом. Тому я прошу поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович, будь ласка.

ТКАЧЕНКО О.М. Шановні колеги, я звертаюся до більшості. Я звертаюся до більшості і до меншості з тим розрахунком, що ми повинні зрозуміти, що сьогодні не стоїть питання, що за реприватизацію даного заводу піде всі решта. Давайте ми цього не боятися.

Якщо там є дійсні господарі, якщо вони, дійсно, працюють на економіку України, я думаю, чого їм боятися. Якщо робітники такого багатотисячного колективу як Херсонський комбайновий просять нас вищий законодавчий орган, чому ми не підемо на зустріч? Чому ми не підтримали пропозицію Кармазіна, щоб доручити Генеральній прокуратурі підключитись? Хто дав право поза законом цей завод реприватизувати, а потім передати з рук в руки? Якщо не буде це прийнято, то Генеральна прокуратура працювати не буде. Тому воно видно на розкладі, хто за що голосує.

Я просив би вас, давайте ми підтримаємо людей. До нас звернулися ті виборці, перед якими кланяємося ми, коли йдемо на вибори чи то депутата, чи то Президента, чи когось іншого, коли йде виборча кампанія. А коли потрібно людям помогти, оказується, далеко не всі це хочуть зробить. Будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування поправку номер 4 народного депутата Одарченка.

16:47:23

За-177

177. Не підтримано.

Таким чином, ми всі поправки пройшли. Перед голосуванням представник Фонду державного майна, будь ласка.

_______________. Шановні народні депутати, я хотів би тільки зауважити перед тим, як ви будете голосувати і звернути увагу, що цілісний майновий комплекс товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонський машинобудівний завод” ніколи в державній власності не був.

Він створювався …… акціонерного товариства „Херсонські комбайни”, акціонером якого Фонд державного майна також не виступає. І важелі впливу на ситуацію щодо господарської діяльності не мав. Єдиний на сьогоднішній день цивілізований шлях у вирішенні питання було прийняття закону не вирішить питання. У нас немає механізму реалізації цього закону, розумієте? Єдиний шлях на сьогоднішній день, це оскарження дій і трансакцій, які були за цей період зроблені, в судовому порядку. Фонд державного майна робив це. Він виступав і оскаржував це. Але, на жаль, нічого не вийшло. Пройшли до останніх інстанцій, до Верховного суду і програли. Тобто визнано було все, що зроблено відповідно до законодавства.

Тому прийняття закону на сьогоднішній день ставить колізію, як його виконувати. На сьогодні механізмів виконання цього закону немає.

ТКАЧЕНКО О.М. Ви виступаєте не з позиції державницької. Так не можна виступати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Миколайович, шановні колеги! Шановні колеги! Представник Фонду державного майна сказав те, що він сказав і ми почули. Я думаю, я думаю, якщо ми приймемо закон, то ми покращимо ситуацію і допоможемо тим, хто бореться за повернення його у державну власність, вигравати судові рішення. Я думаю, що ми законом аж ніяк не зіпсуємо справи.

Тому я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону Закону про повернення у державну власність цілісного майнового комплексу товариства з обмеженою відповідальністю „Херсонський машинобудівний завод”. Законопроект за номером 4530. Прошу голосувати.

16:49:44

За-196.

По фракціях. Партія регіонів – 5, „Блок Тимошенко” – 121, „Наша Україна„ – 43, комуністів – 27, так, з мотивів по 1 хвилині від фракцій. Будь ласка, запишіться.

Будь ласка, Іван Заєць. Фракція „Наша Україна”. Прокопчук за ним.

16:50:16

ЗАЄЦЬ І. О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія. Шановні народні депутати!

Ми вже дуже багато потратили часу на те, щоб порятувати сільськогосподарське машинобудування. Здається, вже всі в цій залі переконалися в тому, що так звані холдінги у сфері машинобудування привели до того, що розкрали державне майно, знищили по суті всю технологію, і ми нічого не маємо на сьогоднішній день. Сільськогосподарське машинобудування – це неодмінна умова, базова умова незалежності сільського господарства. І та позиція, яку сьогодні демонструють депутати із Партії регіонів і „Блоку Литвина”, вона мені абсолютно не зрозуміла, особливо з „Блоку Литвина”. Всі казали, що вони за село. Всі казали, що вони хочуть посилити сільське господарство. А в результаті, коли справа доходить, щоб справді порятувати галузь і забезпечити розвиток села, відійшли. Тому, я вважаю, що треба ще раз повернутися до голосування, переголосувати і прийняти цей документ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Одарченко від „БЮТ”.

16:51:21

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги! Буквально два дні назад ми розглядали це питання через затвердження звіту Тимчасової слідчої комісії. Ми сьогодні з вами бачимо, що приватизація чи трансформація власності херсонських комбайнів – це низка кримінальних злочинів. І те, що нам каже зараз працівник Фонду держмайна – це увід в сторону. По суті цим питанням можна займатися, але воно займе роки. Сьогодні ми мали б унікальну можливість повернути цей процес і дати можливість галузі працювати. Але, на жаль, фракція Партії регіонів не підтримує цей законопроект. Потрібно чесно сказати людям, які на балконах, що керує цим заводом представник цієї фракції. Постанову Кабінету Міністрів, яка дозволила незаконно позбавити впливу держави передачі ці заводи в приватну власність, підписав Віктор Федорович Янукович. Тому вони всі сидять і нагло не голосують за те, щоб почало працювати сільгоспмашинобудування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Грицак. За ним – Матвєєв.

16:52:30

ГРИЦАК В.М.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати! Ми почули сьогодні різні думки, і бачимо, що йде досить непросте обговорення закону на другому читанні.

Ми послухали представника Фонду державного майна. Є рішення багатьох судових інстанцій, а також рішення Верховного Суду.

Я вважаю, що в цій ситуації… Ми бачили, як іде голосування: і не набираємо ми тих голосів для прийняття відповідного рішення. Моя пропозиція така: що цей закон розглянути на повторне друге читання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Матвєєв передає Самойлик слово. І від фракції „Блок Литвина” – Зарубінський.

16:53:14

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Шановні колеги і шановний представник Фонду державного майна. Ну, по-перше, повторне друге читання – це лукавство, щоб показати, що ми начебто і „за”, але ми ніколи в світі не голосуємо.

А вам, шановний заступник голови Фонду держмайна, мабуть, ніхто ще, коли і Одарченка не було тут, як я займалась „Херсонськими комбайнами”. І саме Фонд державного майна несе повну відповідальність за той бардак, вибачте, будь ласка, який сьогодніє. Такий завод, такий гігант продати за вартість одного комбайна! І ми розмусолюєм, розсусолюєм: немає важелів у нас… Немає державної позиції, немає відстоювання національних інтересів, а є розбазарювання державних грошей невідомо куди. Бо тут сидять ті, хто закупляє техніку за кордоном, і нищать своє сільгоспвиробництво.

Ми проголосуємо за повторне друге читання, але нехай робітники знають…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Зарубінський.

16:54:27

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Шановні колеги, я завжди намагаюсь бути коректним, але, ну, не можна ж молоти просто язиками, особливо представникам тих фракцій, в яких стільки бізнесменів-виробничників і так багато юристів. Ну, ви ж прекрасно знаєте, що законом це не регулюється, що цей закон ніколи не поверне те, що ви хочете, або просто говорите про те, щоб повернути, що робиться через суди. Ну, вистачить вже молоти язиками. Це по-перше.

І другий момент: ті, хто каже про те, що треба на Херсонських комбайнах треба щось там робити, пересядьте, будь ласка, на „Запорожці” вітчизняні, бо під дверима Верховної Ради стоять „Мерседеси”, чомусь ви „Запорожців” не вибираєте. І не меліть язиками своїми. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у ході обміну думками від фракцій всі представники, представники кожної фракції мали можливість виступити. Прошу опустити руки. Більше ніхто не одержить слова, бо ваші фракції вже мали слово.

Була пропозиція про те, щоб ще раз повернутися до голосування цього проекту закону. І інша пропозиція. Я ці пропозиції ставлю на голосування. Хто за те, щоб повернутися до голосування?

16:56:10

За-204

По фракціях, будь ласка: Партія регіонів – 7; 133 - Блок Тимошенко, "Наша Україна" – 37, комуністів – 26, "Блок Литвина" – 0, позафракційні – 1.

І була ще одна пропозиція, яку я прошу підтримати: про направлення цього законопроекту на повторне друге читання. Прошу голосувати. Голосуємо.

16:56:46

За-367

Дякую, Рішення прийнято. У нас залишилася надія. (Шум у залі)

Шановні колеги, я роблю зауваження народним депутатам, які порушують Регламент і заважають роботі Верховної Ради України. Це перше.

По-друге, я пропоную тим, хто кричить, поділитися своїм мандатом з тими, хто знаходиться на балконі, і віддати їм мандати, надати їм слово. Питання завершено.

За скороченою, воно буде за скороченою, бо це зрозуміло, що ми просимо комітет швиденько підготувати його знову до розгляду.

Шановні колеги, вам роздали таблицю законопроекту за номером 4004-1, який ми з вами мали розглядати на початку сесійного дня. Він готовий вже до розгляду. Я хотів би подяувати Комітету з питань засобів масової інформації за оперативне розв’язання цієї проблеми.

Будь ласка, хто готовий доповідати? Уколов, прошу на трибуну. І давайте оперативно ми пройдемо цей закон.

16:58:05

УКОЛОВ В.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Цей законопроект був розроблений на доручення Голови Верховної Ради. Ви знаєте про причини, які викликали розробку цього законопроекту. Це численні звернення з боку комунальних засобів масової інформації, творчих спілок, книгарень (всі знають ситуацію з книгарнею „Сяйво”). І цей законопроект покликаний захистити їх від переселення, від того, що у них відбирають майно, приміщення, особливо в тих містах, де висока вартість нерухомості.

Законопроект був запропонований Шмельовою, народним депутатом. Сьогодні він був розглянутий на Комітеті з питань засобів масової інформації. І я маю сказати, що комітет одностайно підтримав, не залежно від партійної приналежності. Тому що цей законопроект потрібен, перш за все, засобам масової інформації, і тут не до партійних суперечок.

Прошу підтримати так само зал не залежно від партійної приналежності, захистити свободу слова і цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ідемо по поправках. Візьміть, будь ласка, порівняльну таблицю. Поправка номер 1, народний депутат Кармазін. Не наполягає. Наполягає. В’язівський…

16:59:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я просто в цей час показував народному депутату В’язівському і тим, хто ходить в прокуратуру, і розказую прокурорам, тим, які сьогодні одягнули мундир, а насправді мозків не мають, що оце треба вилучити. Оце сліди, отут видно, де шашка падала і звідки вона падала, а це ніхто не оглянув, не вилучив…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть, мікрофон…

Юрій Анатолійович, ми розглядаємо законопроект пов'язаний із друкарнями, а не шашками. Тому, будь ласка, по темі. Ввімкніть мікрофон.

16:59:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Адаме Івановичу! Спасибі, що ви нагадали по темі, ви знаєте кипить все після того як Херсонські комбайни забрали і всі інші – все кипить. А тут ще і шашки сліди в тебе кожний день дивишся. Так от я хотів звернути увагу, що цей мав розбіжності з Законом про мораторій на відчуження редакцій державних і комунальних засобів масової інформації в приміщенні майна, зараз комітет врегулював ці питання. Тому перша поправка в мене відпала, більше того, я дякую комітету за ґрунтовий розгляд інших поправок і більше по цьому закону по тексту слово брати не буду, Адаме Івановичу….

Я не хочу затягувати, і хочу, щоб всі брали приклад з конструктивної роботи Кармазіна і комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович, візьміть підвищені зобов’язання, і по наступному не беріть слово.

Так, будь ласка, не голосується друга поправка – відхилена, автор не наполягає.

Третя Кармазіна – врахована.

Четверта Кармазіна – врахована.

П’ята Шевченко – врахована.

Шоста Кармазіна – врахована.

Сьома – врахована.

Восьма – врахована.

Тепер ви зрозуміли,чому Кармазін відмовився від слова?

УКОЛОВ В.О. Адаме Івановичу, восьма відхилена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 8, вибачте відхилена. Відхилена, але він не наполягає. Тому ми маємо з вами усі підстави порівняти в цілому як закон – законопроект за номером 4000-1 про посилення захисту майна редакції засобів масової інформації видавництв, книгарень, підприємств, книгорозпосюджень, творчих спілок. Прошу підтримати, голосуємо.

17:02:02

За-193

Рішення не прийнято.

По фракціях: Партія регіонів – 2, "Блок Тимошенко" -115, "Наша Україна" – 29, комуністів - 27, "Блок Литвина" – 19, позафракційні – 1.

Шевченко, будь ласка, мікрофон.

17:02:23

ШЕВЧЕНКО А.В.

Я зараз хотів би звернутися до колег з різних фракцій із проханням повернутися до голосування і все-таки проголосувати за цей закон в цілому.

Чому я так на цьому наполягаю? Два роки назад ми в цьому залі одностайно уже ухвалили закон про мораторій на відчуження майна. За цей час наш Комітет свободи слова передав в Генеральну прокуратуру більше 20 випадків, коли всупереч ухваленому нами закону все-одно приватизувалося, відчужувалося майно комунальних видань і так далі.

Це унікальний шанс зараз підтримати ті колективи, які працюють в дуже непростих умовах до того, як ми нарешті дійдемо до роздержавлення преси.

Я зараз закликаю колег з різних фракцій повернутися до цього голосування і так само одностайно, як це було на засіданнях комітету, як це було одностайно з попередньою версією цього закону, проголосувати за це, це те, чого від нас чекає індустрія, чого чекають журналістські колективи. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз я дам ще й доповідачу слово, будь ласка, Віктор.

УКОЛОВ В.О. Шановні колеги, законопроект Шмельової був альтернативним до мого і ви підтримали в першому читанні законопроект комуніста Шмельової.

Але, ви знаєте, розглянувши його, я вирішив його так само підтримувати, тому що він об’єктивно є кращим. Тому не з точки зору політичної доцільності, я прошу звернути увагу саме коаліції, підтримати його для індустрії так само відмовившись від політичних симпатій і антипатій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, два слова і будемо голосувати.

Ми з вами прийняли подібний законопроект, який стосувався редакцій і так далі, і комунальних засобів, і тому подібне. Зараз, і я вам нагадаю, коли ми приймали той закон, виникали якраз і такі проблеми, ми тоді сказали: давайте ми підготуємо ще один закон для того, щоб дійсно, в комплексі розв’язати всі проблеми.

Я не бачу тут великої проблеми в тому, чому ми за нього не голосуємо. Я ставлю на голосування пропозицію про повернення до розгляду цього питання. Прошу голосувати.

17:04:44

За-236

Повернулися.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону, Закону про посилення захисту майна редакції засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок (реєстраційний номер 4004-1). Прошу голосувати.

17:05:17

За-397

Ті, хто не дивиться прямого ефіру не повірять – 397 голосів «за».

УКОЛОВ В.О. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дякую за прийняття дуже доброго, хорошого закону. І ще раз комітету за оперативне реагування на наше протокольне доручення.

Переходимо до розгляду проекту Постанови про сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (реєстраційний номер 6238). Це вже друге чи третє, повторне друге читання. Будь ласка, Анатолій Іванович.

17:05:58

СЕМИНОГА А.І.

Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати, на виконання Постанови Верховної Ради України від 13 травня 2010 року комітет вносить на розгляд Верховної Ради України доопрацьований до повторного другого читання проект Постанови Верховної Ради України про сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (у зв’язку 24-ми роковини Чорнобильської катастрофи) (реєстраційний номер 6238).

Комітет звернувся до всіх фракцій у Верховній Раді України з проханням, надати пропозиції та зауваження до проекту постанови. На жаль, жодної пропозиції до повторного другого читання до комітету не надійшло.

Головне юридичне управління погодило проект постанови без зауважень. Комітет пропонує прийняти проект Постанови про сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в другому читанні і в цілому як закон.

Шановні колеги, я хотів би зауважити, що ми третій раз розглядаємо проект цієї постанови, і мабуть, перший раз за 24 роки після Чорнобильської катастрофи Верховна Рада не спроможна прийняти дуже важливу для країни постанову і особливо для тих людей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Я хотів би зауважити, що це 2,5 мільйони наших виборців і мова іде не лише про соціальний захист цих людей, а мова іде перш за все про ті міжнародні зобов’язання нашої держави перед країнами-донорами, мова іде про внесок країни в Фонд ядерної безпеки, мова іде про внесок в Чорнобильський фонд і мова іде про будівництво тих об’єктів, які сьогодні будуються на атомній станції.

Хотів би сказати, що за останніх два-три роки процес будівництва тих об’єктів на станції, як мінімум поліпшився, і сьогодні є всі можливості завершити будівництво, і безпечного конфайнменту і інших об’єктів до 2013 року. І від прийняття цієї постанови, і від прийняття нашого рішення дуже багато залежить.

Тому я звертаюся до депутатів більшості підтримати дану постанову і не брати на себе відповідальність за те, що ця Верховна Рада неспроможна прийняти те рішення, яке терміново потрібне нашій країні.

Хотів би сказати, що проект повністю узгоджений. Узгоджений з Міністерством МЧС, з Міністерством екології і іншими міністерствами, які задіяні в цьому процесі. ще раз звертаюсь з проханням підтримати постанову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, зрозуміло. Я ще раз повторюю.

В третє розглядаємо це питання, так що все зрозуміло.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому. Постанова про сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. (Реєстраційний номер 6238).

17:09:09

За-173

По фракціях. Партія регіонів – 1, „Блок Тимошенко” – 100, "Наша Україна" – 44, комуністів – 26, „Блок Литвина” – 1, позафракційні – 1.

Шановні колеги! Ну іншого виходу ніж сказати про те, що постанова відхилена, в мене вже немає.

ІЗ ЗАЛУ. З мотивів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З мотивів. Запишіться по хвилині від фракції.

Так, Заєць, будь ласка. За ним – Бондаренко.