ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

15 квітня 2010 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати,    запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему „Рада”.

10:00:58

Зареєструвалися  в сесійній залі  402 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України  оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про результати роботи  Верховної Ради України  на пленарному засідання 14 квітня  2010 року. Розглянуто 11 питань порядку денного, за результатами розгляду:   4 законопроекти прийнято за основу, 5 законопроектів  відхилено.

Шановні народні депутати, дві фракції: фракція „Блок Юлії Тимошенко” і фракція „Наша Україна – Народна Самооборона” вимагають відповідно до Регламенту оголосити перерву. І вони готові скористатися правилом використати 3 хвилини для виголошення  заяви. Будь ласка, хто буде виступати? Кириленко Іван Григорович.

 

10:02:16

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, фракція уповноважила мене заявити з приводу вчорашніх подій у Верховній Раді наступне. Вчора, 14 квітня, Партія регіонів і правляча коаліція зганьбили і осоромили себе. У стінах українського парламенту вони повністю визнали свою безпорадність і тотальну неспроможність забезпечити найнеобхідніше людям, які без допомоги держави можуть опинитися на межі виживання.

 Завдяки солодким обіцянкам, які лунали  з кожного телеканалу   протягом усієї виборчої кампанії, порожнім запевненням про збільшення зарплат, підвищення пенсій, захмарне збільшення допомоги молодим матерям отримана перемога на президентських виборах. Насправді ж всі ці чисельні блага, обіцянки манни небесної виявилися цинічною брехнею. Клятвено обіцяли, що через два тижні після виборів всі обіцянки про підняття рівня життя українських громадян буде виконано. Пройшло вже більше двох місяців, але жодного законопроекту, жодного указу Президента чи постанови уряду про підняття зарплат, пенсій, стипендій, соціальної допомоги мільйони українських громадян так і не дочекались. Саме тому фракцією БЮТ, опозиційним урядом були розроблені законопроекти про підвищення соціальних виплат малозабезпеченим громадянам, допомоги сімям з новонародженими дітьми, які в абсолютній точності віддзеркалювали усі обіцянки вашого кандидата в Президенти. Однак жоден член новоствореної більшості в Верховній Раді України не проголосував учора за ці законопроекти. Надії і сподівання на краще життя мільйонів українців, які повірили вам були цинічно і зухвало розтоптані, їх ошукано, використано, зганьблено, бо всі вони повірили солодкій передвиборчій брехні, яку майстерно розігрувала Партія регіонів протягом усієї президентської кампанії. Вчора вся Україна побачила справжнє обличчя команди професіоналів-однодумців і її готовність виконувати свої обіцянки. Під час виборів речники Партії регіонів обіцяли, що уряд Тимошенко не хоче піднімати зарплати, пенсії, стипендії. Тепер, коли прийшов час відповідати перед народом України за свої слова Партія регіонів зрозуміло відчула страх. В сучасних умовах виконання усіх їх виборчих обіцянок буде мати незворотні наслідки і приведе до повного розвалу української економіки, небувалої інфляції, повного зубожіння українського народу і, як     наслідок, зростання напруження в суспільстві і повної дестабілізації в державі. Вся відповідальність за голодних пенсіонерів, молоді сімї, які не зможуть прогодувати себе та своїх новонароджених дітей, за людей, котрі не отримають необхідну медичну допомогу, буде лежати саме, колеги, на вас. Ви не лише осоромили, зганьбили себе – ви відверто продемонстрували всій Україні єдину формулу свого існування: брехня на брехні і брехнею поганяє.

Фракція БЮТ заявляє. Правлячій команді пора зрозуміти: цинічним обманом, брехнею, солодкими, пустими обіцянками можна далеко зайти – навіть взяти найвищу владу в країні, - але перед народом України доведеться відповідати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, дві фракції: фракція Партії регіонів і фракція комуністів – вимагають відповідно до Регламенту Верховної Ради України також перерву на 30 хвилин для виголошення заяви. Одразу буде заява?

З заявою виступить лідер фракції Олександр Сергійович Єфремов.

 

10:06:01

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги и глубокоуважаемые телерадиослушатели, избиратели Украины! Посмотрев данный фарс, с которого мы сегодня начинаем нашу работу, вместо того чтобы рассматривать конкретно Программу социально-экономического развития нашего государства, я лишний раз убеждаюсь в том, что есть ложь, есть наглая ложь, а есть заявления представителей БЮТа.

Мне еще раз хотелось бы обратить ваше внимание, что сегодня работа Верховной Рады должна начинаться с того, что правительство представляет Программу социально-экономического развития нашего государства. И впервые за многие годы после правления помаранчевой власти правительство поступает по закону, перед бюджетом представляя сбалансированную, обоснованную программу экономического развития нашего государства. При этом мы заявили о том, что к рассмотрению готов государственный бюджет нашего государ… нашей страны. И по одной только причине, что есть договор, который подписан предыдущим правительством и который оговаривает цену на газ 450 долларов для конечного потребителя, что является совершенно неприемлемой для экономики нашего государства, наше правительство ведет усиленную работу со всеми государствами для того, чтобы решить и данную проблему.

На следующей неделе после представления, утверждения программы социально-экономического развития нашего государства, которая будет, я надеюсь, состояться сегодня, будет внесено вашему вниманию государственный бюджет, который ставит две цели. Первая цель, которую… вас обманывают, сегодня здесь написал на плакатах и которая отражена в программе государственного бюджета, в Законе о государственном бюджете – это повышение социальных стандартов в нашем государстве. То, что нам говорили на протяжении всего прошлого года, что в государстве нет денег, то, что правительство предыдущее не могло найти, правительство наше изыскало источники. И дополнительно на эти средства будет в общей сумме и в Пенсионный фонд, и на повышение заработной платы выделено более 27 миллиардов гривен, и это проблема будет решена. Но для этого необходимо принять государственный бюджет. А те демарши, которые делают наши коллеги, затягивают решение это основного вопроса и ставят единственную цель – ввергнуть наше государство в хаос.

Мы вас заверяем, что этого не будет. Будем работать, как положено, по планам, которые утверждаем мы сами на Погодувальной раде и все решения, которые надо принимать для государства полезные, будут приниматься. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні народні…

(Шум у залі)  Заспокойтесь. Шановні народні депутати, всі фракції мають право на політичну позицію. Я лише одне можу сказати, що добрим знаком є той факт, що сьогодні не дійшли до тих, звичних способів – блокування трибуни і продемонстрували свою позицію, як в цивілізованих парламентах всі. А тепер переходимо до практичної роботи.

Шановні народні депутати, нам треба включити до порядку денного сесії проект Постанови Верховної  Ради України про сучасний стан, завдання і подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи для того, щоб на вечірньому засіданні – я прошу вашої уваги! - ми могли розглянути проект цієї постанови. Тому прохання поставитися позитивно до пропозиції про включення до порядку денного проекту Постанови Верховної  Ради України про сучасний стан, завдання и подальші перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (реєстраційний номер 6238). У разі включення до порядку денного на вечірньому засіданні ми о 16-й годині розглянемо проект цієї постанови. Немає заперечень? Ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати.

 

10:10:36

За-380

Рішення прийнято, дякую.

Шановні народні депутати, оголошую до розгляду питання про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік. Доповідач – Перший віце-Прем'єр-міністр України Клюєв Андрій  Петрович, відповідальний від комітету і доповідач від комітету – голова Комітету з питань економічної політики Олександр Миколайович Ткаченко.

Сергій Сас, мікрофон. Одну хвилиночку. Зараз, одну хвилинку. Одну хвилинку, Андрій Петрович. З процедури, Сергій Сас.

 

10:11:15

САС С.В.

Дякую, Володимир Михайлович. Шановні колеги, шановний Володимир Михайлович! Я хотів вашу увагу звернути на наступне. програма, яка зараз буде доповідатися, внесена і поступила до Верховної  Ради, по крайній мірі, до комітетів в одному екземплярі тільки вчора. Є стаття 16 Закону „Про Комітети Верховної Ради”, де написано обовязки комітетів при здійсненні законопроектної функції. І там є у частині першій комітети при здійсненні законопроектної функції зобовязані,  пункт 9-й: попередньо розглядати і готувати висновки щодо проектів загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку охорони довкілля.

Тому, Володимире Михайловичу, жодний комітет сьогодні не розглянув ще цієї програми, а повинні розглянути всі комітети, надати висновки. І повинні вони доповідати, члени комітетів або представники комітетів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити. Будь ласка.

 

10:12:25

САС С.В.

Про своє відношення до цієї програми.

Тому ми сьогодні не маємо жодних законних підстав, і ви відповідаєте за це, розглядати дану програму. Треба щоб питання було розглянуто у комітетах, надані висновки. І тільки після того можна її включати до порядку денного і розглядати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, пропозиція дуже правильна нашого колеги за однієї умови: якби у нас своєчасно було подано Програму соціально-економічного розвитку країни попереднім урядом, як того вимагає Регламент. А оскільки ми… А оскільки, шановні колеги, прошу слухайте, а оскільки ми фактично працюємо, що називається „з коліс”, так ми вимушені приймати особливу процедуру для розгляду питання, а саме: Програма соціально-економічного розвитку країни, а також бюджет.

І нам треба зробити так. Щоб не залежно від того, змінюється уряд чи ні, а документи, які належить вносити, вносилися до Верховної Ради  України. Да, тут є певні відступи. Але у нас немає можливості, ви ж прекрасно розумієте, на тривалий час. Ви все розумієте.

І ще одне, шановні колеги. Давайте поставимося позитивно до самого факту, що цей раз уряд вносить перед бюджетом Програму соціально-економічного розвитку, що раніше взагалі не робилося, і ви взагалі мовчали. Тому зауваження правильне за однієї умови: коли ми будемо працювати в штатному режимі. Це все правильно.

Будь ласка, доповідає Перший віце-прем’єр-міністр.

 

КЛЮЄВ А.П.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, колеги! Вашій увазі пропонується проект Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, який розроблено відповідно до завдань і положень програми Президента України Віктора Федоровича Януковича „Україна для людей”, положень Угоди про створення коаліції депутатських фракцій „Стабільність і реформи” у Верховній Раді України шостого скликання та базується на прогнозних макроекономічних показниках на 2010 рік.

Цілі, пріоритети та конкретні заходи з реалізації державної політики у 2010 році визначені з урахуванням реальної соціально-економічної ситуації в країні, наявних проблем та впливу очікуваних позитивних змін у міжнародних відносинах України. Усі завдання і заходи Кабінет Міністрів розглядає як першочергові, термінові, антикризові, такі, що дадуть змогу стабілізувати соціально-економічну ситуацію в країні, відновити економічне зростання.

Світова криза 2008-2009 років спричинила колосальний негативний вплив на національну економіку. Виявилися її структурна відсталість, а також залежність від кон’юнктури зовнішнього ринку та низка конкурентоспроможність.

Україна все більше відстає від розвинених країн світу, різке скорочення зовнішнього попиту, обвал фонду та валютного ринків, стрімкий відтік іноземного капіталу призвели до падіння доходів підприємств, дестабілізації і повної розбалансованості фінансової сфери. Як наслідок, у  2009 році відбулося падіння ВВП на 15 відсотків. У найбільш скрутному становищі опинилася промисловість та будівництво. Вплив кризових чинників ззовні посилився зокрема через погіршення цінових умов газопостачання.

Глибина падіння обсягу промислового виробництва у 2009 році досягла 21,9 відсотка, тобто рівень промислового виробництва повернувся на позначку 2003-2004 років.

Більшою мірою понесли втрати хімічна та металургійна галузі, підприємства яких значний час простоювали або працювали на мінімальній потужності.

В цілому за підсумками 2009 року падіння виявилося значним: у металургії – 26,7 відсотків, хімічній та нафто-хімічній промисловості – 23 відсотки, машинобудуванні – 44,9 відсотків, харчовій промисловості – 6 відсотків. Гальмування розвитку промислової діяльності вплинула на роботу транспортного комплексу і торгівлі, падіння обсягу вантажообороту  на  24,6 відсотків, обороту оптової торгівлі – на 19,3 відсотків. При цьому з боку попереднього уряду своєчасно не було вжито достатніх заходів для пом’якшення впливу кризи і адаптації галузей економіки до кризових умов господарювання.

Курсова нестабільність, погіршення умов кредитування, подорожчання раніше отриманих валютних кредитів, зниження рівня платіжної дисципліни, тощо призвели до значного дефіциту обігових коштів у підприємств і скороченню внутрішнього ринку та, безумовно, до звуження інвестиційної активності.

Майже вдвічі скоротились обсяги валового нагромадження  основного капіталу і державних інвестицій. Виявилась слабкість банківської системи України, її неспроможність залучити та спрямувати потоки капіталу у стратегічно важливі види економічної діяльності. Комерційні банки виявилися неспроможними кредитувати реальний сектор економіки навіть на короткострокові періоди. Через масові недобори до банків відбувся значний відплив коштів з банківської системи. В цілому за минулий рік банки отримали чисті збитки у сумі 37,6 мільярдів гривень.

На сьогодні, коли відбувається поступове пожвавлення світових ринків, саме слабкість фінансового сектору стримує вихід нашої країни з кризи.   Ускладнює фінансове становище реального сектору через затримку відновлення як  короткострокового, так і інвестиційного кредитування.

Застійні процеси в реальному секторі економіки та банківській сфері супроводжувались у 2009 році  збереженням високих показників інфляційної динаміки. Незадовільний стан економіки та стрімке зростання споживчих цін суттєво позначились на соціальній сфері. Номінальне зростання середньої заробітної плати штатних працівників становило лише 5,5 відсотка при падінні реальної заробітної плати на 9,2 відсотки. В умовах обмеженості фінансових ресурсів  підприємства та організації наростили заборгованість  із заробітної плати, яка на початок цього року склала майже 1,5 мільярди гривень, і з цим явищем  уряд налаштований вести жорстку боротьбу. Оплата праці має бути своєчасною. Заборгованість з виплати заробітної плати має бути ліквідовано за узгодженими з профспілками графіками з урахуванням реальних можливостей підприємств, організацій і держбюджету, а для цього необхідно відновити виробництво і сприяти просуванню української продукції на внутрішній ринок та експорт.

Головними проблемами, що сьогодні стримують розвиток економіки є:

Переше. Погіршення якості ресурсної бази та кредитних портфелів банків. 

Друге. Збільшення рівня боргових зобов’язань на тлі зростання вартості запозичень, державний борг зріс до 23,2 відсотка від ВВП, а з урахуванням гарантованого  державного боргу до 33 відсотків;

Третє. Це зростання дефіциту  сектору загальнодержавного управління до 11,4 відсотка від ВВП.

З огляду на це, програма містить завдання перших 100  днів – це максимум зусиль на виведення вітчизняної економіки  з критичного стану, що нададуть можливість: перше – кардинально оздоровити державні фінанси. Навести порядок у фінансах державних підприємств, зокрема в НАК „Нафтогаз України”. Вирішити проблемні питання з наповненням Пенсійного фонду та збалансувати державний бюджет на 2010 рік. Саме через реалістичний, збалансований бюджет буде розпочато вирішення ключового завдання – виконання соціальних зобов’язань перед населенням та вирішено інші першочергові питання: підготовки до Євро-2012, фінансова підтримка регіонів.

По-друге, розблокувати кредитування реального сектору економіки банківськими установами шляхом реалізації механізмів ефективного управління у державних банках та банках капіталізованих державою.

Третє. Відновити прилив інвестицій та залучити приватний капітал до розвитку вітчизняної економіки. Головні дії у цьому сенсі будуть зосереджені на реалізації перспективних інфраструктурних проектів, в тому числі в рамках підготовки до Євро-2012, встановленні підприємством малого та середнього бізнесу режиму максимального сприяння, включаючи податкові канікули, стимулювання точок росту в регіонах.

У програмі зазначені ключові проблеми, які потрібно вирішити у поточному році, або створити передумови для прискореного росту в наступні роки. Визначені відповідні цілі та пріоритети соціально-економічної політики. В тому числі передбачено проведення низки системних реформ у соціальній сфері. Системні реформи торкнуться усіх сфер соціально-політичного та економічного життя країни. Сталий розвиток, адміністративно-територіальний устрій, державна служба, вітчизняна армія...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КЛЮЄВ А.П. Досягнення цілей буде забезпечено шляхом виконання відповідних завдань і комплексних заходів структурованих за механізмами, термінами виконання та виконавцями.

Ми розраховуємо на зростання ВВП у 2010 році не менше, як на  3,7 відсотки. Ми вважаємо, що за таких умов можна також підняти життєвий рівень населення і пожвавити внутрішній ринок. Але досягти поставлених цілей можливо лише за умов   концентрації обмежених ресурсів на ключових напрямках. Лише такий підхід дозволить забезпечити відновлення позитивної динаміки економіки у 2010 році та закласти базу для довгострокового економічного зростання, при цьому зміни повинні пройти по всіх напрямках економічної політики. На перший план повинні вийти реформи у тих галузях економіки, які нададуть поштовх для розвитку України після кризи, а головне – будуть привабливими для приватних інвестицій. Ми повинні від намірів щодо переведення країни на інноваційний шлях перейти до конкретних планів реалізації такої моделі. При цьому максимально використовувати вітчизняні інноваційні технології, а по транспорту придбати західні технології не вчорашнього дня, а хай-тек і створити умови для залучення високих технологій. Тому завдання наступні.

Перше. Прийняття нового Податкового кодексу, яким буде передбачено встановлення податкових канікул для малого бізнесу.  Зниження ставки податку на додану вартість з 2011 року. Зниження з 2011 року ставки податку на прибуток. Податкове стимулювання підприємств, які впроваджують енергоефективні технології.

Важливого значення у цьому сенсі має набути сільське господарство. Термінові заходи уряду, як завжди, полягають у гарантованому забезпеченні продовольчої безпеки держави, організаційне  проведення  весняних та осінніх  польових робіт, формування  державного продовольчого резерву  зерна у достатній кількості. Але  будуть створюватися умови для  забезпечення перспективного  розвитку на основі провідних технологій. Реформування у галузі буде пов’язане з вдосконаленням  системи державного управління, оптимізацією   державної підтримки сільхозвиробникам, впровадження ефективної   експортної стратегії  на світових ринках в продовольствах.

Друге.  Розроблення і здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення паливно-енергетичного комплексу завдяки  прийняттю рішення щодо  збалансування фінансових ресурсів НАК „Нафтогаз України”  і створення  умов  для ефективного функціонування. Відомо, що багато років відбувався розвиток  інших галузей економіки  саме за рахунок паливно-енергетичного комплексу через недосконалу тарифну  політику, перехресне субсидіювання  і неплатежі. Енергоємність ВВП  в Україні в 2-2,5 рази  перевищує  відповідний показник  провідних країн світу, але у ціноутворенні на них досі існують перекоси. Без оптимізації цін і тарифів на енергоносії  рухатися  далі неможливо.

Тому наше завдання  у цьому напряму  буде пов’язане:  із створенням умов  для запровадження стратегічного планування у паливно-енергетичному комплексі, складання енергетичного балансу та його оптимізація, забезпечення розвитку  уранового  виробництва та закладення підвалин до створення ядерно-паливного  циклу в Україні, продовження строків експлуатації, модернізації  діючих  енергоблоків АЕС та будівництво нових  потужностей АЕС, введення необхідних обсягів маневрових потужностей та створення умов  для  збільшення експорту електроенергії, створення  умов для   забезпечення надійної роботи енергосистеми України, максимального  залучення інвестиційних  ресурсів для розвитку  вугільної галузі, у тому числі і використання механізмів державного приватного партнерства.

Третє. Проведення реформи житлово-комунального господарства. Існує складна проблема – це недосконала, неефективна тарифна політика в житлово-комунальній сфері. Тарифи  для населення не тільки не відшкодовують  повну вартість послуг,  але рівень відшкодування постійно зменшується  у зв’язку із зростанням собівартості  послуг. Недостатній  зв’язок тарифної політики з політикою доходів населення, з системою соціального захисту, бюджетною політикою обумовлює значну заборгованість  за спожиті послуги.

Четверте. Уряд буде проводити  соціальну політику, спрямовану на забезпечення зайнятості   населення за рахунок збереження та створення  нових робочих місць і реального підвищення заробітної плати та інших доходів, – це одна із фундаментальних  основ нашої політики.  З метою  підтримання купівельної спроможності   вживатимуться заходи щодо стримування інфляції.

В той же час потребує реформування  і система соціального захисту. У сфері реформування пенсійної системи  основна робота буде спрямована  на забезпечення поетапного запровадження  накопичувальної системи  пенсійного страхування, розвитку недержавного пенсійного забезпечення. Але, перш за все,  зростання доходів  населення ми пов’язуємо з відновленням реального сектору  економіки. Антикризові  інструменти  повинні бути доповнені підтримкою структурних зрушень в економіці, зокрема,   стимулювання створення імпорто-заміщающих  виробництв.

П’яте. Суттєвого значення  повинні мати заходи, пов’язані зі створенням  сприятливих умов для ведення бізнесу. Планується скоротити процедуру започаткування  бізнесу до 14 днів та скоротити перелік видів  господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

У цьому напрямку для нас важливим є забезпечення одночасної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності у відповідних органах статистики, податковій адміністрації, Пенсійного фонду інших      фондах соціального страхування.

Крім того, малий і середній бізнес позбавлений доступу до кредитних ресурсів, особливо інвестиційного напрямку. Ми плануємо відновити дію програми фінансово-кредитної підтримки субєктів малого підприємництва. Суттєву увагу уряд приділятиме боротьбі з корупцією та відмиванням доходів, отриманих незаконним шляхом та іншими негативними явищами, що заважають стабільному розвитку нашої країни.

Що стосується зовнішньоекономічної політики. Пріоритети зовнішньої політики виходять зі стратегії зовнішньої політики України, визначеної Президентом України по відношенню до провідних країн або груп країн. Нам вкрай необхідна активізація зовнішньої діяльності, просування вітчизняних товарів на світових ринках. У нас є потреби і значні резерви для розвитку широкого міжнародного співробітництва. У контексті довгострокових національних інтересів України стратегічно важливо поліпшити і стабілізувати відносини з країнами СНД, і перш за все з Росією на двосторонній або багатосторонній взаємовигідній основі. Необхідно у цих відносинах назавжди подолати відступ назад. Ми також повинні рухатися далі на шляху інтеграції до світового ринкового простору. Після того як Україна стала членом СОТ необхідно прискорити процес створення зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом. Тут основним завданням є продовження гармонізації українського правового поля з європейським.

Особливе значення в цих умовах набуває розвиток експортного потенціалу. Відповідно до норм і правил СОТ важливим механізмом підтримки та розвитку експорту є система кредитування та страхування експорту. Це дозволить зменшити негативне сальдо у зовнішній торгівлі і вже наступного року надасть змогу прогнозувати загальний приріст експорту товарів і послуг на рівні 15,1 відсотка, а імпорту – на 14,4 відсотка.

Криза, яку сьогодні переживає українська економіка, є важкою. Але, з іншого боку, це можливість розпочати новий етап реформ, основною метою яких має стати реалізація завдань більш високого рангу: створення умов для запровадження інвестиційно-інноваційної моделі розвитку держави.

Підтримання сьогодні державної програми було б важливим внеском в цей процес, процес започаткування системних реформ, що будуть підтримані бюджетною політикою.

За 8 місяців, що залишилися до кінця року, нам належить: перше – відновити дієву вертикаль державної влади, друге – надати їй системності і результативності, третє – провести упорядкування державних фінансів, четверте – забезпечити їх вплив на макроекономічну стабілізацію, пяте – задіяти такі важелі економічного зростання як кредитування економіки, державне інвестування, особливо в критично важливі галузі, програми та проекти розвитку. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, на доповідь пішло два регламенти. Прошу записатись на запитання. (Шум у залі)

Що? Гарна пропозиція.

Шановні колеги, прошу записатись на запитання. Прошу  прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Володимир Бондаренко, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

 

10:36:11

БОНДАРЕНКО В.Д.

"Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і Порядок”.

Пане Андрію, ви – парламентар не першого скликання і в цій залі людина не нова. Чи був коли-небудь випадок, коли не подаючи програму соціально-економічного розвитку на розгляд комітетів, не маючи взагалі-то думок цих комітетів (а це як раз фахові думки тих людей, які працюють і в соціальному розвитку, і в промисловому розвитку, в регіональній політиці, житловому будівництві і так далі), сьогодні вноситься програма сюди, ми її щойно взяли в руки. Я прочитав 16 сторінок о це до, по ходу вашої доповіді. І про що ми можемо говорити сьогодні? Будь-яка поспішність, викликана тим, що нам от знову розказують, що попередній уряд не подав програму. Та подав він її, вона лежить і прекрасно спікер знає, що вона лежить тут, просто ви її не розглядали. Те саме, як і з бюджетом. То це хіба нормально о це ми розглядаємо такий дуже важливий для держави документ? Чи не варто було б надати його в комітети, дати нам можливість з ним попрацювати? Через два-три дні от сюди прийти і вже фахово говорити по цим питанням? Дякую.

 

КЛЮЄВ А.П. Спасибо. Вы знаете, вы правы. Я не первый раз в зале Верховного Совета и достаточно имею большой опыт работы народным депутатом, вот. И, конечно, правительство в настоящий момент работает „с колес”, фактически мы работаем ровно один месяц. Вы помните, 11 марта в этом зале мы проголосовали и создали Кабинет Министров, за месяц мы отработали: во-первых, вначале посмотрели, в какой ситуации мы находимся, вот, отработали программу, которую необходимо будет реализовать до конца 2010 года, подготовили на базе этой программы бюджет, проект бюджета, и все это фактически за один месяц.

Если мы говорим о том, как нормально можно работать, да, то программа и проект бюджета, если планомерно работать, то мы должны были эти все документы, ну, готовить в течение полугода. Давайте реально смотреть на вещи. Но время не ждет, у нас страна в опасности, экономическая ситуация очень тяжелая. Поэтому, конечно, приходится идти на какие-либо издержки. Поэтому, естественно, мы подготовили программу, вчера ее утвердили на Кабинете Министров, сразу этот проект программы был в Верховном Совете. И я понимаю ваше неудобство, что кто-то не смог с ней ознакомиться, но тем не менее, это 177 страниц убористого почерка, и я думаю, что при желании можно было ознакомиться с этим проектом программы. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До відома народних депутатів: програма соціально-економічного розвитку до Верховної  Ради України не подавалася. Мова може йти лише про програму діяльності уряду – це дві різні програми. Комітет розглянув. При підготовці до другого читання, я думаю, що буде можливість глибоко ознайомитися з цим документом.

Павло Жебрівський, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

 

10:39:30

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Пане Андрію, насправді, для  того і є опозиційний уряд, який має готуватися, напрацьовувати свою соціально-економічну програму для того, щоб потім, коли приходить до влади, відразу її подавати. І у вас були два роки опозиційності.

Але у мене питання разом з тим по програмі, яку ви презентували. Перше, не зрозуміло, що таке податкові канікули для малого і середнього бізнесу і наскільки не буде схиблена конкуренція, і наскільки будуть підприємства, які не віднесуться до цієї категорії, конкурентними з такими підприємствами і чи не почнеться поділ, ну, як у супермаркетах, там на патенті працюють.

Друге питання, чому такий високий рівень інфляції, за рахунок чого ви збираєтеся збільшити рівень інфляції порівняно з минулим роком?

І третє питання: чи збираєтеся ви продовжувати дотації ціни на газ, житлово-комунальні послуги, чи збираєтеся ви навпаки переходити до субсидій соціально незахищеним верствам населення? От такі питання.

 

КЛЮЄВ А.П. Ну, давайте, все, что касается цен на газ. Значит, то, что действующий контракт в настоящий момент, который был подписан еще в прошлом году, ну, он непосильный для выполнения экономики нашей страны. За базу берется 450 долларов США за тысячу кубов, и если считать это все дело по формуле, то, допустим, еще в прошлом году  это было можно как-то пережить. Почему? Потому что в этой формуле был понижающий коэффициент на 20 процентов от базовой стоимости. Плюс, вы знаете, были еще в хранилищах закачан газ, который был по стоимости ниже, чем сейчас мы можем закупать в России. Поэтому, естественно, когда разбавлялась и делалась средневзвешенная цена, то она была приемлема для споживачів на території України.

Но сейчас, когда уже нет этого понижающего коэффициента на 20 процентов, плюс сейчас на рынке цена газойля и всех составляющих в этой формуле повышается, плюс базовая цена состоит в этой формуле – 450 долларов США за тысячу кубов, то если мы будем работать в рамках этой цены, то никакого будущего у нашей экономики не будет. Мы это все прекрасно знаем.

Поэтому мы задержали проект бюджета. Фактически бюджет готов. Вот я вам готов показать его. Вот презентация проекта Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік”. Он готов.

Единственное что, здесь рассчитана цена при подготовке бюджета была цена на газ – это 337 долларов США за тысячу кубов. Это очень тяжелый бюджет, очень тяжелый бюджет. И мы, конечно, специально затянули этот процесс…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте.

 

КЛЮЄВ А.П. Затянули этот процесс подачи бюджета для того, чтобы все-таки закончить переговорный процесс с нашими коллегами из России. И он у нас достаточно продуктивно идет. И я надеюсь, что к концу этой недели, максимум – в начале следующей недели, мы уже выйдем на приемлемую для обоих сторон, как для российских наших коллег, так и для нас, на приемлемую цену за газ. Получив эту приемлемую цену, мы сразу сможем пересчитать моментально.

Если для нас это будет нормальная приемлемая цена, то, допустим, в этом проекте бюджета мы заложили 7,5 миллиардов гривен на дотацию НАК «Нефтегаз Украина». Это ответ сразу прямо на ваш вопрос. Все что касается субсидий, мы заложили, но если у нас будет нормальная приемлемая цена для нас, то этой субсидии уже не надо будет и мы фактически для НАКа «Нефтегаз» Украины, мы его полностью сбалансируем и так. Плюс мы сможем, получив эту цену, мы тогда сможем пересчитать все остальные социальные гарантии, субсидии для населения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Петрович. Євген Кирильчук, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

 

10:43:52

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Євген Кирильчук, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Шановний доповідачу, таку програму напевно мав би доповідати сам прем’єр, але видно ви трохи краще навіть читаєте по-українськи, ніж він, мабуть, тому вам доручили. Але в мене конкретне питання. От пріоритет номер два - „Оздоровлення банківської системи”, тут написано: сприяти, сприяти, розробити, підготувати, запровадити, тобто всі пункти називають не конкретні і ще ви їх доручаєте виконати Національному банку. А видно оздоровлення треба починати з самого Національного банку і доручити Верховній Раді просити, Президента, поміняти керівництво.

У мене конкретно: ви хоч знаєте які заробітні плати получають ті, хто керують Національним банком? Вони, по-моєму, в декілька разів вище ніж у Президента, у прем’єра і у вас теж, назвіть…

 

КЛЮЄВ А.П. Спасибо большое за вопрос. Вы знаете, я никогда не интересовался сколько зарабатывает председатель Национального банка, сколько зарабатывают его заместители. Я могу сказать одно, что, допустим, свою заработную плату я перечисляю бездомным детям. Я думаю, что многие народные депутаты уважаемые, которые достаточно обеспеченные, они тоже самое делают, и здесь сидящие в зале, и члены Кабинета Министров.

Все, что касается работы банковской системы, вы поймите, банковская система с реальным сектором экономики они связаны, никак их нельзя отрывать. Фактически у реального сектора экономики деньги это кровь, она должна двигаться по реальному сектору экономики. Если этого не будет, то умрет и банковская система, и реальный сектор  экономики. Поэтому для того, чтобы выйти из кризиса, мы обязаны, прежде всего сделать так, чтобы  максимально благоприятные условия создать для наших промышленных предприятий, для сельского хозяйства. Предприятия все наши должны, обязаны работать,  производить продукцию, а мы должны платить заработную плату, платить налоги в бюджет. Тогда у нас меньше будет и дефицит Пенсионного фонда, не будет у нас задолженности по заработной плате. А задача правительства – создать для этого максимально благоприятные условия. Вот почему мы и говорим о том, что  прежде всего… (оплески). Спасибо. Мы  говорим о том, что необходимо определится в каждом регионе в точке роста – определить, прежде всего, куда мы будем вкладывать максимальные ресурсы либо государственные, либо частные, снизить для этих точек роста налоги. И потом мультипликатором эти точки роста будут вытягивать сами регионы через смежников, через строительные организации  подрядные.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хорошо. Одну хвилиночку, ми ще не закінчили питання, потім тоді Віктор Терен передає на питання Олегу Ляшку. Оскільки питань багато, давайте ще ми продовжимо, оскільки була, шановні колеги, доповідь 20 хвилин – продовжимо ще на п’ять хвилин.

Олег Ляшко, потім Петро Миколайович Симоненко.

 

10:47:38

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко". Шановний доповідачу! Щодо того, чи подавав уряд Тимошенко антикризову програму? Я хочу нагадати, що не лише подавав, а в тій антикризовій програмі була можливість опозиції надати свої пропозиції, тодішній опозиції, яка сьогодні є владою. І 90 з цих ваших пропозицій були враховані. На відміну від вас, коли ви не даєте нам можливості подати свої пропозиції до вашої програми, навіть на стадії її розроблення.

А тепер питання по суті. От ви щойно задекларували, що головне завдання уряду Азарова – це підвищення рівня життя громадян. Але ваші декларації не співпадають з вашими справами. Зокрема, якщо вести мову про пенсійне забезпечення, то з 1 квітня пенсії для громадян піднялися на  один відсоток. Я думаю, що мільйони громадян України подякують за цю щедрість уряду Азарова.

Учора  провладна  коаліція, яку ви представляєте, не підтримала Закон про підвищення рівня державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям на рівні  прожиткового  мінімуму.  А учора, та ж про владна  коаліція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, завершуйте формулювання питання.

 

10:48:49

ЛЯШКО О.В. … а позавчора  переважна  частина провладної коаліції не підтримала законопроект, який би дозволяв відновити виплату заощаджень мільйонам громадян України. То скажіть,  будь ласка, яким чином ваші декларації співпадають з вашими конкретними справами?   Дякую.

 

КЛЮЄВ А.П.  Дякую за питання. Ви знаєте, я дуже з великою повагою відношусь до опозиції, тому що сам був двічі в опозиції. Я знав, що мені буде таке запитання, я підготувався, бачите? Знав. І державні соціальні стандарти і гарантії.

Тому в проекті бюджету ці всі стандарти і гарантії, вони є, і підвищення їх є, і прожитковий мінімум, з урахуванням на місяць на одну особу, і мінімальна заробітна плата, і мінімальні пенсійні виплати все це є в проекті бюджету, і все це є у програмі дій уряду. Тому ми діємо згідно законодавства. і ми будемо підвищувати всі соціальні стандарти, які є згідно діючого  законодавства.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро Миколайович Симоненко, фракція комуністів.

 

10:50:17

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемый Андрей Петрович! Программа, безусловно, это не только политические декларации, а это и конкретная программа, которая должна быть понятна прежде всего нашим избирателям. Поэтому у меня несколько вопросов.

Первое. Какие будут введены в эксплуатацию предприятия в этом году, которые дадут возможность увеличить количество  рабочих мест, либо будут проведены соответствующие технологические капитальные ремонты, которые  дадут возможность, пользуясь уже правом  государства, управлять процессом ликвидации безработицы.

Второе.   Вопрос, который  волнует отечественных    товаропроизводителей, конкретно, что будет происходить в налоговой политике для того, чтобы мы говорили о программе развития, а не о программе стагнации или, так скажем, о декларации некоторых позиций?

Далее. Я надеюсь, что наши избиратели хотят услышать, какая будет кредитная политика?  То есть правительство определяет ее или будем снова объяснять, что нам из-за рубежа МВФ диктует кредитную политику?

Далее. Механизмы защиты внутреннего рынка, то есть товаропроизводителя. Самый главный вопрос – тарифная политика на электроэнергию.  Какие будут конкретно показатели? Вот это…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість завершити питання.

 

10:51:28

СИМОНЕНКО П.М. Поэтому, заканчивая свой вопрос, я еще раз хочу попросить вас, Андрей Петрович, давайте конкретно скажите, какие будут показатели тарифов на электроэнергию? Чтобы наши избиратели знали, что они в этом году будут платить 25 копеек, а за коммунальную электроэнергию то, что поставка воды, водоотводы, 70 копеек никто платить не будет. Давайте будем отвечать конкретно, какие показатели определили ключевыми для себя правительство, чтобы наши избиратели понимали, правительство настроено  на решительные действия по наведению порядка в стране.

 

КЛЮЄВ А.П. Спасибо, Петр Николаевич, за вопрос.

Все, что касается тарифной политики. Если мы договоримся по цене на газ, то я думаю, что, а мы, я думаю, что мы договоримся, то тарифы для населения мы подымать не будем. Это первое.

Второе. Какие предприятия будут, прежде всего, введены либо, как мы будем реализовывать свою инвестиционную политику? Значит, мы в первую очередь будем вкладывать государственные ресурсы в инфраструктурные проекты – это строительство дорог, аэропортов, это подготовка к Евро-2012, это строительство мостов. И все это в проекте бюджета заложено. То есть, если мы начинаем строить с вами, вот начнем строить, тогда начнет оживляться внутренний рынок. То есть будет востребован наш металл украинский, будет востребован наш цемент, щебень, будут работать наши заводы, вот, производить металлоконструкции, будут работать строители. То есть самое главное – оживить внутренний рынок. Поэтому удар будет нанесен в первую очередь, я имею ввиду именно удар с положительной точки зрения, вложение финансовых ресурсов, каких-то будем вкладывать деньги не только из государственного бюджета, но и давать правительственные гарантии под кредитные линии именно под строительство инфраструктурных проектов. Начнем строить – начнем нормально жить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Тітенко,  фракція Партії регіонів.

Будь ласка, завершуйте з питань. Добре.

 

10:53:53

ТІТЕНКО С.М.

Шановний Андрію Петровичу,  дякуємо вам за змістовну доповідь та відверті і повні відповіді на запитання. Але я хочу вам задати ще одне. Скажіть, будь ласка,  як ви і уряд бачите роль вітчизняної науки в подоланні кризи, яка ще існує в Україні? Дякую вам.

 

КЛЮЄВ А.П.  Если можно я закончу, Владимир Михайлович,  Петру Николаевичу отвечу еще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, будь ласка.

 

КЛЮЄВ А.П. И потом Сергею Михайловичу.

Значит все что касается налоговой  политики, значит, налоги надо снижать. Вы помните еще в 2002 году мы были инициаторами, чтобы сделать подоходный налог 13 процентов. И даже многие наши однопартийцы были категорически против того, чтобы это сделать. И мы вместе с вами тогда, подготовив этот закон, приняли его в Верховном Совете и снизили подоходный налог на 13 процентов. В результате в течение двух-трех месяцев объем в абсолютной величине средств, которые начали поступать в местные бюджеты увеличился в 5-6  раз, то есть мы фактически вывели  из тени выплату заработной платы.

Поэтому, наоборот, наша политика такая, и мы будем готовить проект, проекты законов на то, чтобы снизить налоговою базу, снизить налоговое давление на наши предприятия. Тогда, поверьте мнеи создать вот эти вот точки роста во всех регионах. Тогда, поверьте мне, оживится внутренний рынок, начнут работать люди, получать достойную заработную плату и меньше нам нада будет думать о том, какие социальные выплаты, как, кого защищать. Люди должны сами зарабатывать деньги. Они должны иметь достойную заработную плату, иметь достойные пенсии. Но и не будет пенсий достойных, если не будет достойной заработной платы.

Теперь все, что касается науки. Вы знаете, тяжело смотреть на некоторые наши институты, особенно научно-исследовательские. Мы очень много упустили и нам надо очень серьезно этим заниматься и наверстывать. То что мы  будем финансировать,  фактически  в проекте бюджета здесь заложено, мы в 2,5 раза увеличили финансирование науки – это факт. Но только за счет бюджета, поверьте  мне, мы не сможем вытягивать  этот процесс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка. Все?  Андрій Петрович, ви  завершили? Тоді, будь ласка,  заключне тоді чи передзаключне слово ваше.

 

КЛЮЄВ А.П.    Я можно закончу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка.

 

КЛЮЄВ А.П.  Поэтому, конечно, мы будем  обращаться  и к  руководителям крупных  промышленных  предприятий, обращаться к крупному  бизнесу, определять основные направления, где мы должны  в первую очередь вкладывать   финансовые ресурсы в развитие… в какие направления науки, что в первую очередь  необходимо для того, чтобы поднять наш уровень экономики. Этим  мы будем предметно заниматься. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка. Час завершений.

Від комітету голова комітету Ткаченко Олександр Миколайович, будь ласка.

 

10:57:50

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні народні депутати,   шановні члени уряду! Комітет з питань економічної політики  як профільний  за дорученням Голови  Верховної Ради  розглянув проект Програми економічного і  соціального розвитку країни на  2010 рік, який надійшов до Верховної Ради  вчора о  16 годині. Не дивлячись на терміновість даного документу, народні депутати сьогодні мають можливість висловити свої зауваження у виступах і у запитання.

Програма визначає курс уряду, спрямований  переломити стан справ в економіці держави на краще, хоч робити, як відомо, це доводиться у складний економічних і фінансових умовах. Реаліями сьогодення, як відмічається у програмі, є тривалий  спад виробництва, згортання ділової та інвестиційної активності, загострення  становища у паливно-енергетичному комплексі, від’ємне сальдо у зовнішньоторговельних відносинах, обвал у будівництві та інших  галузях, банківських, фінансових сферах.

Попередні керманичі за 19 років  розвитку держави не  визначили пріоритети, по яких повинна була розвиватись Україна. В той же час  ми знаємо,  що наприкінці минулого століття Україна  входила у десятку найбільш розвинутих країн світу майже по всіх показниках, як  у промисловості, так і аграрному секторі. Ми на душу населення виробляли  найбільше хліба, молока, м’яса, цукру. Сьогодні ці показники,  ці галузі практично ми не покриваємо  і не забезпечуєм продовольчий баланс. Лише по м’ясу  ми забезпечуєм себе власним виробництвом на 25 процентів, по молоку – на 20 і по цукру – на 60. Ми повинні забезпечити населення  продуктами тваринництва найближчі два-три роки за рахунок вітчизняної продукції, а    не  імпортної.

Хотів би нагадати, що імпорт  сільгосппродукції у грошовому  виразі у два рази більший, ніж виділяється  коштів у бюджеті на розвиток  агропромислового комплексу.

Шановні колеги, на комітеті відзначалася науково-обгрунтований підхід до розробки самої програми. В ній сконцентровано увагу, як  на виконання головних пріоритетних завдань з подолання кризових явищ в економіці, так і на якісному відновленню зростання. Встановлено принципово новий підхід   в державній політиці реформування. По-перше, оздоровити державні фінанси, навести порядок у фінансових державних підприємствах, прийняти державний бюджет на 2010 рік. Саме через бюджет буде розпочато вирішення ключового завдання, виконання соціальних зобовязань перед населенням та вирішення інших першочергових питань, підготовка до Євро-2012, фінансове забезпечення регіонів і інше. По-друге, розблокувати кредитування реального сектору економіки банківськими системами. І третє, відновити притік інвестицій та залучити приватний капітал до розвитку вітчизняної економіки. Наші пани-капіталісти повинні вкладати у розвиток власної економіки, а не в економіку зарубіжних держав. Серед пріоритетів соціально-економічної політики цього року передбачено проведення низки системних реформ в соціальній сфері, пенсійній, освіті, охороні здоровя і культури. Системні реформи охвачують всі сфери суспільно-політичного та економічного життя країни, сталий розвиток адміністративно-територіальний устрій, державну службу і вітчизняну армію. В проектній програмі передбачається до кінця 2010 року ріст ВВП на 3,7 процента, ріст промисловості на 5,3, ріст аграрного сектору на 2,4. Звичайно це невеликі цифри, але вони дадуть можливість створити нові робочі місця. Що стосується реального сектору економіки, то ці цифри можуть бути в межах 6 процентів.

Планується знизити податок на прибуток, ПДВ, і ліквідувати податкове навантаження на малий бізнес, зменшити податки не тільки для малого бізнесу, а й для всіх підприємств, щоб створювались робочі місця, як це робилося для територій пріоритетного розвитку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ТКАЧЕНКО О.М. В програмі підводиться практична основа під реалізацію концептуальних засад економічної політики, викладеної в програмі Президента України „Україна для людей” і в Угоді про створення коаліції депутатських фракцій „Стабільність і реформи”.

В той же час, якщо обєктивно говорити, в програмі враховані не всі проблеми, а їх вирішення намічається не в тих обсягах, які б хотілось. І це в деякій мірі можна пояснити тим, що уряд просто не має права декларувати широкомовні аванси.

Виконання цих положень цілком реальне, оскільки зараз є єдність влади Президента, Верховної Ради і уряду. Виходячи з обєктивного сучасного стану, в якому знаходиться країна, суспільству потрібна національна програма, довгострокова, мінімум на 10 років. В проведенні економічних реформ, які будуть закладені в цю програму, повинні бути зацікавлені всі гілки влади без виключення. Генератором розробки є Комітет з економічних питань, створений при Президентові України.

Вважаємо, що для переведення економіки на нові інвестиційні рейки і забезпечення високої конкурентоспроможності національної промисловості насамперед необхідно повернути державі роль провідного економічного гравця. Тільки держава може вирішити реальне, а не віртуальне завдання модернізації технологічного переоснащення національної промисловості, сприяти відновленню наукового і освітнього потенціалу, і це підтверджується світовим досвідом.

Практично всі країни-лідери вдавалися до посилення державної присутності в економіці. В роки Великої депресії це було застосовано  в усіх країнах…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Олександр Миколайович.

 

ТКАЧЕНКО О.М. … Франція, Великобританія, Сполучені Штати. Ця апробована і ефективна практика нині з успіхом використовується в Росії, що вибрала для себе шлях інноваційного розвитку. Сьогодні цим шляхом повинно, безперечно, йти і наша Україна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович, завершуйте, будь ласка.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Я повинен завершувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Для економічного, соціального відродження країни потрібна серйозна і кропітка робота. Необхідно скорегувати курс тотальної приватизації, повернувши при необхідності в державну власність основні стратегічні важливі обєкти, які мають великий вплив на економіку країни. Реприватизація – це обєктивний процес, характерний для всіх країн з ринковою економікою. Від приватизації економіка України за ці 19 років втратила все, розвалили все, що тільки могли. Так, наприклад, на базі Київського кабельного заводу „Більшовик”, який випускав цілий комплекс складної техніки, сьогодні створено торговий центр. Завод „Арсенал” – картинна галерея. Один завод дослідний, який був при Інституті автоматизації, і той зробили „Велику кишеню”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки?..

 

ТКАЧЕНКО О.М. Шановні колеги, із одинадцяти корабельно-будівельних заводів два лише – наші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович, скільки часу вам потрібно ще?

 

ТКАЧЕНКО О.М.  Дві хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини. Нема заперечень? Будь ласка, завершуйте.

 

ТКАЧЕНКО О.М.  Тут Андрій Петрович сказав, що наші заводи будуть цемент поставляти на виробництво. У нас нема заводів, це німецькі і французькі заводи, які викуплені. І куди вони поставляють, і чи будуть поставляти – це ще питання.

Я, шановні колеги, хотів би декілька слів зупинитися на аграрному секторі. В тому стані, в якому сьогодні находиться соціальна сфера села, я не говорю за виробничу, мабуть, за всю історію, даже при кріпосному праві в такому стані село не було, як сьогодні. Тому я думаю, що сільське господарство і було, і повинно залишатися головним акумулятором розвитку економіки нашої держави. Тому що один селянин, який працює  в селі дає 10-12 робочих місць для тих  людей, які живуть і працюють у містах.

І на завершення, я думаю, шановні колеги, безперечно, програму ми з вами розглядаємо на 2010 рік. Програма на десять років буде десь подана урядом у найближчі 10-12 днів. Але я хотів би, щоб ті цифри і ті показники, і віхи, які ми виставимо на цей 2010 рік, щоб вони були не лише задекларовані, а проконтрольовані, їх виконання. І щоб уряд…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Час вичерпаний. Два регламенти уже, Олександр Миколайович.

Запишіться на запитання, будь ласка. Ну, два регламенти ми вже перебрали. Ну, будь ласка, завершуйте. Ну, яке ще  може бути завершення?

 

ТКАЧЕНКО О.М. Шановні колеги, ми на комітеті розглянули. До цієї програми багато претензій і зауважень висловили члени комітету. Але я думаю, що в обговоренні ми сьогодні приймемо участь і все зробимо для того, щоб скоригувавши її, прийняти за основу. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, запитання. Одну хвилиночку, запитання. Василь Шпак, фракція "Блоку Литвина".

 

11:08:54

ШПАК В.Ф.

Шпак, "Блок Литвина". Шановний Олександр Миколайович, як ніхто, ви знаєте прекрасно стан у аграрному секторі і знаєте детально це виробництво. І сьогодні після тих, які проведені реформи, ми маємо певний результат, про це ви тільки що говорили. І я хотів би вам задати питання, як ви бачите вихід з цього положення?

А на мою думку, основним є – це зміна структури організації сільськогосподарського виробництва. На Хрещатику не треба сіяти по 300-500 тисяч гектарів, треба, щоб товаровиробник займався той, який там живе. І там будуть товариства, і там будуть земельні паї, а не тих, де живуть Бог знає де. Дякую вам.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Спасибі за запитання, шановні колеги, модель ефективного виробництва була розроблена багатьма роками при Радянської влади, від комун, СОЗів, ТОЗів  до міжгосподарських об’єднань, це була сама ефективна форма. Ми мали все необхідне для того, щоб на замкнутому циклі працював агропромисловий комплексі від техніки до тваринництва, від переробки до реалізації. І була створена система, яка називалася агропром. Держава входила в першу п’ятірку, я говорив.

Тому, Василь Федорович, те питання яке ви задали нам, я розумію, все те, що було краще, ми повинні сьогодні взяти. Але великотоварне, глибоко спеціалізоване господарство повинні, безперечно, зайняти свої достойні місця. Не ці латифундисти, які мають сьогодні по 50-150 тисяч гектарів землі, а ті господарства оптимальні, які є для степної, лісостепової і поліської зони.

І останнє, я думаю що ми повинні створити негайно в цьому році державний комітет сільгоспмашинобудування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте питання.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Не з Китаю плуги возити і комбайни. З Китаю комбайни возимо! Сівалки з Китаю возимо! А я думаю Державний земельний фонд повинен теж перейти у Мінагропром.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін, будь ласка, ваше питання.

 

11:11:17

АРЖЕВІТІН С.М.

Олександр Миколайович, ось попередній доповідач ви весь час критикували банківську систему за те, що вона не фінансує реальний сектор економіки, високі процентні ставки, відсутні кредитні ресурси. І мені шкода, що ні попередній виступаючий, ні ви не сказали, що єдиним стратегічним інвестором оновлення нашої економіки можуть бути вклади населення. Ми маємо 100-150 мільярдів, жоден світовий банк, жоден долар зовнішній нам не позичить такі гроші. Шкода, що не сказали, як повернути довіру в людей до держави, до банків і ввести ці кошти в економічний обіг – це перше.

І друге запитання, чи не вважаєте ви дисбалансом, коли Національний банк в цьому році планує доходи майже 10 мільярдів прибутку, а банківська система майже 50 мільярдів збитків.

 

ТКАЧЕНКО О.М. Спасибі. Я думаю, що питання класичні і вони зрозумілі більшості. Класика їх заключається в тому, що ми мали „Агробанк”, який ліквідували, перетворивши його в комерційний. Тому те, що ви сьогодні говорите, якщо ми сьогодні створимо „Агробанк”  то, дійсно, інвестори прийдуть до нього, прийдуть наші громадяни.  А їх 30 процентів від усього балансу населення України. І я вважаю, що довіру до банківської системи ми таким чином зможемо повернути, а відповідно буде і конкуренція між банками: хто і на яких умовах вкладе в розвиток агропромислового комплексу, чи комерційні банки міські чи той комерційній банк, який буде обслуговувати агропромисловий комплекс.

І останнє. Я думаю, шановні колеги, якщо ми сьогодні закладаємо в бюджеті вісім мільярдів на розвиток агропромислового комплексу, то давайте і зміримо. Агропромисловий комплекс у бюджет в тому році вніс в копілку державного бюджету понад 30 мільярдів. Що це за співвідношення?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

Мельник народний депутат, фракція Партія регіонів.

 

11:13:33

МЕЛЬНИК П.В.

Шановний Олександре Миколайовичу! Я хочу вас поінформувати як заступник голови бюджетного комітету, що підтримка агропромислового комплексу зросте на 19,7 процента. А при цьому обсяг прямої державної підтримки  збільшиться в 2,6 разів – це в проекті бюджету, який фактично розроблений. І я хочу передати слово далі Чечетов Михайлу Васильовичу народному депутату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, Чечетова.

 

11:14:02

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Николаевич! Вы абсолютно правы, когда сказали, что впервые сформирована диеспособная власть, когда большинство парламента, Кабинет Министров, правительство и Президент выступает единой командой профессионалов, нацеленной на результат, на подъем  экономики, на повышение социальных стандартов жизни людей.

У меня конкретный вопрос. Прошлое правительство акцентировало внимание в основном на банковской системе, на реанимации банковской  системы, забыв о реальном  секторе экономики. Сегодняшнее правительство и Президент наоборот во главу угла ставят реанимацию реального сектора экономики, подъем реального сектора экономики  и понимая это только от…

 

ТКАЧЕНКО О.М. Я зрозумів питання, і перше і друге.

Шановні колеги! Якщо в бюджеті, ви сьогодні вважаєте, що на 19 процентів підняли до  рівня 2009 року – це мізер   карточний. Для того, щоб село  сьогодні давало в достатній кількості продовольчих ресурсів  для населення, для власного, я не считаю експорту, нам потрібно закладати мінімум 45-47 мільярдів. Закладається 8, за які 19 процентів мова йде? Ви порахуйте, будь ласка, у 25-30 раз на міського жителя у нас на Україні у бюджеті закладається більше коштів, ніж на сільського, а це ж іде мова про виробництво.

А в цілому, я вважаю,  якщо ми хочемо економіку сьогодні ставити на ноги і міста піднімати, не тільки село, я думаю ми повинні з агропромислового комплексу розпочати, це всі держави це робили і ми повинні до цього   повернутися лицем. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую, Олександр Миколайович, час вичерпаний.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення питання. Спочатку  запис від фракцій на виступи, потім - безпосередньо народних депутатів.  Будь ласка, запис народних депутатів. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Сергій Соболєв,  фракція "Блоку Юлії Тимошенко",  будь ласка, вам право на виступ. Наступним буде виступати В’ячеслав Коваль, фракція "Наша Україна - Народна  Самооборона". Передаєте?

В’ячеслав Коваль передає право на виступ Сергію Соболєву,  таким   чином 6-ть... А я перепрошую, Олександру Бондару, перепрошую.

 

11:16:51

СОБОЛЄВ С.В.

Шановний Голова Верховної Ради, шановні колеги, представники уряду! Без сумніву, ключова проблема в обговоренні цього питання, це неможливість детально ознайомитись з текстом цієї програми, бо, зрозуміло,  ми її отримали сьогодні лише вранці. Але навіть  попереднє ознайомлення з Законом України „Про Державну програму економічного і соціального розвитку України”, порівняння цього проекту закону з тією програмою антикризовою, яка в свій час вносилась урядом Юлії Тимошенко свідчить про наступне.

Якщо відкинути  три ключові     сторінки вступу, де розказано як все було розвалено попереднім урядом, практично кожен посил, який іде в цій програмі по розділах, розділ економічного розвитку, соціально-культурного, окремий аграрний сектор,  ми побачимо практично ті заходи уряду Юлії Тимошенко, які вживалися, в тому числі за допомогою нашого сесійного залу протягом цих двох років.

Але є і суттєві відмінності. В чому вони полягають? Я хотів би зупинитися саме на них.

Перше. Без сумніву проект програми – це є перший документ, який передує далі внесенню бюджету. Ми тут можемо знайти ключовий показник – показник зростання валового внутрішнього продукту, але якщо ми проаналізуємо цей текст програми, ми тут не побачимо інших ключових показників, від яких залежить і сама програма, і сам проект бюджету держави. Що я маю на увазі? Перш за все, наприклад, беремо розділ співпраці з міжнародними організаціями. Нам зрозуміло абсолютно, що подальша співпраця з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, з іншими міжнародними організаціями ставиться за пріоритет цим урядом. Але ми тут не знайдемо ні проекту меморандуму, ні проектів ключових застережень, ні тих ключових речей, які повинні бути відображенні в  програмі, а відповідно, і в бюджеті.

Другий розділ – це розділ який стосується проектів законів. Ну, без сумніву, до  цієї програми повинен був би доданий томи проектів законів, які повинні бути першочергово розглянуті в сесійній залі. Що ми натомість бачимо? Ми бачимо лише перелік з назвами проектів законів, які  навіть не внесенні в сесійну залу, які неможливо на  сьогоднішній день проаналізувати.

Третій ключовий момент – це момент, який стосується ключового параметру, від якого буде залежати і бюджет, це власне дефіцит бюджету. Ми не побачили тут ніяких показників і, відповідно, яким чином уряд буде покривати, на які заходи він буде іти - незрозуміло.

Саме тому наша пропозиція є наступна. Отримати пропозиції народних депутатів, врахувати ті положення, які були в програмі уряду Тимошенко і  тільки після цього почати детально аналізувати цей проект документу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бондар , фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".  Наступним буде виступати Валерій Баранов.

 

11:20:02

БОНДАР О.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Дуже важко аналізувати  програму, яку ми  тільки вчора отримали, ми її сьогодні на комітеті розглядали, отримали відповіді на деякі питання. Я ставлюся до програми абсолютно спокійно, тому що це  рудимент радянських часів, коли  програми готувалися. Ніхто  їх виконувати не буде, крім тексту, нічого від неї не залишиться. Але, не зважаючи на це, основний зміст програми стосується результатів роботи попереднього уряду у  2009 році та планів, які  не стосуються безпосередньо  2010. Все, що тут  покладено, виконати у цьому році неможливо.

Друге питання  - реалії цієї  програми.  Державна програма має сенс, якщо під неї є фінансовий ресурс. А якщо дефіцит виконання   Державного бюджету тільки  за березень 12 мільярдів гривень, то програма носить абсолютно декларативний   характер.

Другий висновок, який можна  зробити. Видно, що уряд починає розробку всіх нормативних  документів з чистого листа, тобто з нуля. Хоча  варто було б  використати  розроблені та подані до Верховної Ради  урядом  Тимошенко багато документів, які можна було  б просто  подати  від цього уряду.

І останнє. Як можна виконати  програму, якщо всі  завдання міністерствам і відомствам по розробці нормативно-правових документів покладені  на   четвертий квартал  цього року. Тобто подадуть  у четвертому кварталі, поки  ми їх затвердимо, вже почнеться наступний рік, а програма розрахована на рік  2010. 

Для прикладу можу сказати. Програма приватизації  повинна бути розроблена, взагалі не вказано строків, хоча вона вже  декілька разів подавалася попередніми урядами  у Верховну  Раду і взагалі готова для  розгляду   у  Верховній  Раді. Перелік     об’єктів, що не підлягають приватизації,   - четвертий квартал цього року, вже подана уряд Тимошенко, була розглянута у комітеті, можна розглядати вже зараз. Перелік  об’єктів, що продаються у цьому році, - формуються у третьому кварталі, коли вже продавати  ніколи  буде.  

І такі є цікаві реалізаційні спільні проекти, як спільний проект з Фондом держмайна  і німецьким товариством з технічної співпраці, який буде займатись навчальними семінарами. Ми 20 років проводимо приватизацію, можем вже навчати інші країни, і будем тепер через 20 років навчатись у німців, як нам приватизацію проводити.

Тому ця  програма носить суто,  чисто декларативний характер, не має  фінансового  забезпечення  і серйозно її розглядати, мені здається,  взагалі немає ніякого сенсу. Вона залишиться на папері. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Валерій Баранов, фракція „Блок Юлії Тимошенко”. Наступним буде виступати Петро Симоненко.

 

11:23:08

БАРАНОВ В.О.

Уважаемые депутаты, члены правительства! Сегодня очевидно, что существующая система устройства государства совершенно  бесперспективна. И если правительство не примет радикальных  мер для  прагматичных реформ, в нашей стране  совершенно ничего не изменится.

Годами дремучий популизм разрушил систему управления и экономику нашего государства.   При этом власть и оппозиция попеременно  блокируют трибуну, требуя повышение социальных стандартов, о чем мы все мечтаем, а власть  в данном случае доказывает, что это абсурд  и невозможно. Последняя смена блокирующих трибун  у нас произошла буквально на днях.

Поэтому пункт номер один, который  должен  быть в программе социально-экономического развития, – это  остановить популизм и договориться о  начале совершенно конкретных действий  по развитию производства, бизнеса, экономики, которые могут  обеспечить всю нашу социальную политику.

В тоже время программа  не имеет конкретных  шагов, конкретных действий по изменению налоговой политики,  по освобождению бизнеса от чиновничьих  пут и по созданию стимулов  для развития производства. Очень печально, что   так и не планируется опять  децентрализация власти, и сегодняшняя структура командно-административная гробит,  уничтожает     местное самоуправление, и она не дает работать экономике. Такого количества чиновников из старой системы   совершенно не нужно нашему государству, они только думают о себе и мешают работать бизнесу.

И очень  печально, что не предусматривается никаких шагов по децентрализации финансов. Децентрализация финансов может дать  реальный шаг  к разрушению коррупции. Опять будут деньги поступать в Киев, министерские чиновники будут делить деньги, а мы все будем с территории ездить сюда, просить: «Дайте нам на трубу, дайте нам на забор, на крышу и на дорогу». Вот это и есть причина коррупции. К сожалению, никто не собирается ее менять.

И очень печально, что не предусматривается никаких реальных шагов по развитию местного самоуправления. Удивительно было мне узнать о том, что Ассоциация городов вообще не принимала участие в разработке этой программы и никто не посчитал нужным привлечь специалистов-практиков и прагматиков к разработке этого нужного документа. Программу любую можно критиковать сколько угодно. Важно, что она есть. Важно, что она доступна к ее развитию, к ее совершенствованию, к внесению различных предложений. Если есть программа, то должна быть еще одна программа: обеспечения кадрами этого документа, обеспечением кадрами специалистов, тех, кто сможет ее реализовывать. И самое главное – нужны финансы, нужен бюджет, который может стать основой для выполнения любой программы.

В целом, я считаю, что программу нужно поддерживать. Наша фракция готова вносить свои разумные конкретные предложения. Без программы наше общество все равно работать ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович Симоненко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Михайло Чечетов.

 

11:26:28

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, обращаюсь к вам сегодня, высказывая свою точку зрения, я хотел бы обратить ваше внимание на следующее. Никто из нас сегодня не будет спорить в отношении конкретного текста этой программы. Речь идет о другом: кто и какую несет ответственность за то, что сегодня утверждает парламент. И я хотел бы обратить внимание правительства на то, что эта программа может из 177 страниц стать реальной, когда она будет, по сути дела, изложена на 10 страницах. И Верховный Совет сегодня должен утвердить основные параметры деятельности Кабинета Министров по цифровым показателям, которые они должны достигнуть.

Я обращаю ваше внимание на следующие моменты. Прежде всего, перечень проектов законов, который представлен в этой программе, не говорит, а потом что будет сделано. Потому что название закона хорошее, а, как обычно, оно заканчивается тем, что закон служит кланам и олигархам, но не обеспечивает выполнение тех задач, которые нужно решать сегодня.

И если мы говорим о необходимости развития сегодня отечественного нашего товаропроизводителя, то я думаю, что мы должны были бы здесь четко определить для Кабинета Министров, учитывая, что составляем программу на 2010 год - а у нас полгода осталось, - четко предприятия: что будет сделано на заводе Малышева – конкретное государственное предприятие, что будет сделано для завода ФЕТ, каким образом увеличится количество рабочих мест, чтобы у нас конкретно социально-экономическая задача решалась ликвидацией безработицы.

Мы должны были бы утвердить сегодня средний показатель заработной платы, для того чтобы в своей практической деятельности Кабинет Министров достигал этой цифры.

Мы должны сегодня утвердить цифру, сколько жилья построит правительство и в целом все хозяйствующие субъекты для нашего народа сегодня.

Мы должны четко сегодня сказать товаропроизводителю, как мы будем защищать  его от экспансии товаров на нашем внутреннем рынке, какая будет кредитная политика и основные параметры. Мы должны четко сказать нашему предпринимателю, в том числе и гражданам, какая будет тарифная политика на электроэнергию. То есть мы сегодня должны определить показатели, к которым и должны стремиться в своей хозяйственной деятельности, в том числе и Кабинет Министров.

Я глубоко убежден, что сегодня многие ждали от нас, слушая выступления и от Кабинета Министров , какая будет налоговая политика в конкретных показателях, не общие разговоры, что снижать будем, а конкретно, какие показатели будут закладываться уже в государственный бюджет, хотя он не является бюджетом на весь год. Я еще раз хочу обратить ваше внимание, товарищи, по содержанию этой программы не против чего выступать и это говорит каждый из выступающих народных депутатов. Я еще раз хочу обратить внимание, что программа называется Программой социально-экономического развития, а по сути дела, мы не знаем в каких направлениях и какие показатели будут достигнуты для того, что…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

Михайло Чечетов передає право на виступ Олексію Плотнікову, Партія регіонів. Наступний буде виступати Володимир Бондаренко.

 

11:29:53

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати, не зважаючи на гасла, які лунали з певних політичних сил, в тому числі і сьогодні зранку, уряд розробив Програму соціально-економічного розвитку. І виходячи з логіки цьогорічного бюджетного процесу, вніс її до Верховної Ради України. За своєю суттю це є антикризова програма, пріоритети якої визначені з поточною економічною діяльністю країни і того, як саме уряд бачить перспективи розвитку національної економіки України.

Ця програма включає три блоки, які зводяться до оцінки ситуації в економіці в 2009 році, визначення першочергових антикризових заходів і визначення пріоритетів діяльності Кабінету Міністрів. Заслуговує на увагу те, що в програмі уряду використовується термін „100 днів”, що використовується те, що прийнято в світовій практиці, оцінці якості  діяльності будь-якого уряду, чи президента. Зокрема, пропонується вивести економіку із загрозливого фінансового стану, відновити інвестування економіки і співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями. Виходячи з програми, Кабінет Міністрів пропонує вжити низку заходів, спрямованих на боротьбу з бідністю. Зокрема, мова йде про оздоровлення державних фінансів, що дозволить фінансувати соціальну сферу, про розробку реалістичного, збалансованого бюджету на 2010 рік, що, знову ж таки, дохідною частиною дозволить фінансувати програми соціального розвитку і спрямовані на боротьбу з бідністю. У запропонованій програмі уряд ставить завданням скоротити дефіцит державного бюджету до шести відсотків, що відповідатиме задекларованим позиціям і у переговорах з Міжнародним валютним фондом і у інших позиціях, причому, цей дефіцит буде покриватися неемісійним шляхом.

Серед пріоритетів Кабмін також називає оздоровлення банківської системи, стимулювання припливу інвестицій. При цьому пропонується збільшити до пяти мільярді доларів надходження іноземних інвестицій у 2010 році.

У запропонованій програмі пропонується також реформи у сфері енергетики, зокрема, створення ядерно-паливного циклу в Україні, продовження термінів експлуатації, модернізації діючих енергоблоків АЕС, будівництво нових потужностей АЕС.

Уряд називає свої пріоритети в соціальній політиці, гуманітарній сфері, безпеки в життєдіяльності людини, забезпечення умов подальшого  розвитку реального сектору  економіки, регіональної політики, обороноздатності і інших важливих позицій. Також хочу підкреслити, що є реалістичними макроекономічні показники, які до цієї програми вносяться.

І виходячи з наведеного вище, фракція Партії регіонів пропонує підтримати програму, яка пропонована сьогодні в сесійній залі Верховної  Ради. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Наступним буде виступати Володимир Яворівський.

 

11:33:00

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко", партія „Реформи і порядок”. Сам порядок розгляду цієї програми і невідомий для депутатів зміст ще раз засвідчив, що тривала опозиційна діяльність Партії регіонів, яку декларували як наполегливу роботу над подібними програмами, деякими законами, виявилася просто брехнею: ніхто ні над чим не працював, взяли програму Юлії Тимошенко, замінили перші три сторінки і сьогодні  пропонують нам її розглянути. Я, правда, її не дочитав, може, щось нове є в кінці. Ну, як і всі не прочитали її.

Тепер зверну увагу на деякі речі, повязані з цією програмою. Перш за все, все, що стосується промисловості. Я згоден з доповідачем від комітету економічного про те, що є  проблеми з промисловістю України, вона сьогодні вже далеко не українська. Так от, я нагадую вам, Олександре Миколайовичу, про те, що всю цементну промисловість, про яку ви тут говорили, свого часу віце-Прем'єр-міністр Тигіпко допоміг придбати французам, за що отримав Орден Почесного легіону. Люди вже трошки забули там, 13 з чимось відсотків голосів набрав так званий молодий політик, який свого часу був уже і Національним банком керував, і Міністерством економіки, і був віце-прем’єром. То він далеко не молодий, це досвідчений фактично рейдер української економіки. Тому що він продовжує працювати в рамках цієї програми, я думаю, що ми не тільки цементну промисловість втратимо, він буде мати ордени і від американців, і від німців, від кого хочеш і особливо від росіян.

Тому я звертаю увагу на те, що ця нагорода – свідчення його особливої позиції, наполегливості у вирішенні питань розграбування української економіки.

Я хотів би звернути увагу на те, що в цій програмі дуже мало сказано про те, яким порядком буде діяти новий уряд з комерційними банками. Свого часу уряд Юлії Тимошенко зберіг тисячам, мільйонам вкладників їхні вклади в комерційних банках, проводячи дуже тонку і гнучку політику їх підтримки, в тому числі і для юридичних осіб. І сьогодні ці банки вижили тільки тому, що велась така політика. Я не бачив у цій програмі перспективи подальшого розвитку такого напрямку.

Я хотів би ще звернути увагу на деякі соціальні аспекти цієї програми. Вона абсолютно нікчемна у цьому плані, тому що не дає жодної цифри. Уже сьогодні громадяни України, пенсіонери недоотримують по  106 гривень в середньому кожен від того, що уряд не знаходить коштів для реалізації вами ж прийнятого закону.

Звертаю увагу на те, що малозабезпечені сім’ї, які очікували ухвалення закону у залі Верховної Ради, позавчора були гірко розчаровані. І кожне таке розчарування буде приходити до громадян України у зв’язку з розглядом соціальних різноманітних законів, у тому числі і так званого Закону про соцстандарти, на якому ви піарилися цілий рік, блокуючи трибуни, обіцяючи людям великі виплати. Нічого цього не буде. І це треба, щоб зрозуміли ті, хто сьогодні осмислить результати виборів, які нещодавно закінчилися.

Я вважаю, що цю програму треба дати хоча би на один тиждень для проробки в комітетах і депутатами і потім про неї говорити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Олександрович Яворівський, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Наступним буде виступати Павло Сулковський.

 

11:36:14

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні наші виборці, шановна опозиція і не менш шановна „тушкована” влада! Я належу до тих, який те, що сталося в Україні, переживає справді як велику біду. Одначе скажу абсолютно щиро: я не маю жодного політичної егоїзму, і я дуже хотів, щоб існуючий уряд, існуюча влада цілковито впоралися з тими проблемами, які сьогодні є і щоб вони працювали успішно. Я кажу це абсолютно щиро, але моєї віри в те, що це можливо, що ця влада на це здатна, моєї віри залишається буквально малесенька-малесенька крихта, поясню чому.

Читаємо програму. В програмі дуже чітко сказано: „забезпечення розвитку уранового виробництва і створення ядерного паливного циклу в Україні”. Написали, це ж буквально сьогодні нам тільки-но передали, але кілька днів тому Президент їде до Америки, я розумію, що йому дуже подобається Барак Обама, бо ім’я Барак нашому Президенту дуже близьке і ностальгічне, навіює якісь все-таки певні спогади його і передається йому  те чим Україна володіла, цих 80 чи 100 кілограмів збагаченого урану, який нам потрібен для наших фізиків. Фактично цією бездарною передачею за три хвилини фотографії з Бараком Обамою ми фактично поставили хрест на нашій ядерній фізиці. Якщо не помиляюсь, Юрій Костенко по-моєму фізик за фахом і знає, що в нас була блискуча школа і Львівська фізична школа ядерна, і київська, ми на ній можемо ставити хрест. Про який розвиток далі паливного циклу, закінченого циклу може іти мова?

Друге питання, я торкнуся кілька слів такого поняття, яке цій владі, скажемо так, не дуже близьке, таке поняття як культура, духовність. Подивіться, декларується, вихоплюю одне питання, те, що я встиг прочитати, бо осмислити це взагалі неможливо за кілька годин чи хвилин скажімо. Є питання про те, що обов’язково підтримувати ЮНЕСКО, всі параметри ЮНЕСКО по збереженню тих пам’яток, які занесені до переліку, до списку ЮНЕСКО і які вже світовим надбанням. Продекларували, прекрасно продекларували, от вам реальність конкретна, я вже не кажу про соціальний захист, тут вже багато до мене говорили. Я вношу законопроект про те, щоб передати Києво-Печерську Лавру, яку хочуть викинути буквально з переліку ЮНЕСКО, тому що там таке відбувається… Там набудували на священній цій території сучасних офісів і ніхто не знає чиї вони. Щоб забрати це у хлопчиків Черновецького і передати уряду, вашому ж таки уряду ми хочемо передати. Чому ж ви не голосуєте за цю постанову? Через те, я переконаний, дай Боже, виконуйте, вперед! Вам прапор в руки! Але я не вірю в те, що ви здатні будете впоратися з цією економічною, соціальною ситуацією в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Сулковський, фракція Партія регіонів. Наступним буде виступати Юрій Костенко, замість Джоджика 

 

11:39:31

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановні народні депутати! Шановний Андрій Петрович, члени уряду! Сьогодні нарешті популізм завершений в уряді і в виконавчій владі. Це стосується от тому, в першу чергу, хто кричить „Ганьба!”.

Нарешті, уряд Віктора Федоровича Януковича, Миколи Яновича Азарова не на словах, а на ділі з професійними кадрами, вперше за останні п’ять років подали парламенту програму, притому програму короткострокову, на рік. Хоча вже практично півроку немає. І тому  за це вже треба прислухатися і підтримувати ідею уряду.

Ця програма, шановні, її мета і шляхи досягнення, основною метою  державної програми є відновлення економічного зростання, закладання інвестиційного фундаменту при подальшому стійкому розвитку, що стане  базовою передумовою і для вирішення гострих соціальних проблем та загального підвищення добробуту населення України.

Шановний Андрію Петровичу! Цю програму, зрозуміло, що більшість в парламенті сьогодні підтримає. Але є прохання в  цій програмі обов’язково в цьому році треба передбачити значну дотацію виробникам сільськогосподарського виробництва. Ви знаєте, що левову частку наповнення державного бюджету  - це є аграрний сектор України,      який практично 5 років  попередні під недолугою політикою помаранчевих політиків і уряду помаранчевого  довели село практично до загибелі.

І тому на сьогоднішній день я прошу, Андрію Петровичу, зберегти обов’язково ПДВ для села. Бо якщо, є інформація, це  ПДВ  буде ліквідовано, тоді 8 мільярдів майже гривень село недоотримає. Обов’язково треба запускати ідею ринку землі, іпотеку  треба запроваджувати і тоді тільки будуть створюватися умови для розвитку агропромислового комплексу.

Є пропозиція не тільки від мене, ви подивіться, що робиться сьогодні стосовно  центру зайнятості. Сьогодні ця структура  практично невірно діє, тому що сьогодні вже в центрі зайнятості всі, ледачі і не ледачі, хочуть стати на облік…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте,  будь ласка.

 

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. … а сьогодні в селі практично тракторист, комбайнер, токар заробітну плату, яку обіцяють не менше 3 тисяч, знайти людину туди неможливо. Тому треба  негайно цю галузь, цю структуру реформувати і навести порядок.    Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Юрій Костенко, фракція  "Наша Україна - Народна  Самооборона", наступним буде виступати Олександр Пеклушенко. 

 

 11:43:11

КОСТЕНКО Ю.І.

Шановні колеги, за 18 років незалежності в українському парламенті розглянуто більше, ніж 15 програм соціально-економічного розвитку України. Але їх реалізація, в найбільшій мірі, віддзеркалюється станом Державного бюджету України.

Судіть самі, на 48 мільйонів населення України ми маємо в бюджеті від 35 до 37 мільярдів доларів, ось те, що дає сьогодні   українська економіка.

Для порівняння  в Естонії,  де проживає всього-на-всього  1,4 мільйона населення, державний бюджет уже сьогодні долає відмітку 20 мільярдів доларів.

Польща має державний бюджет на 38 мільйонів населення у сумі 150 мільярдів доларів.

За 18 років незалежності не було реалізовано жодної системної реформи. І саме тому українська економіка сьогодні має ту ж саму спрямованість, здебільшого сировинну, як і за радянських часів. За 18 років мале і середнє підприємництво, яке є основою ринкової економіки у Європі, яке дає від 40 до 60 відсотків доходів до державного бюджету, в Україні розвинулося аж на 5 відсотків. Саме тому в Україні і відсутній середній клас.

Отже, для того, щоб говорити про серйозність реалізації тієї чи іншої програми, треба виділяти пріоритети.  Українська Народна Партія розробила першочергові пріоритети, які вкладаються у дуже просту формулу. В Україні навчитися виробляти українську продукцію, в Україні  треба навчитися купувати українську продукцію, і українській владі потрібно навчитися захищати свої національні інтереси. Реалізація цієї програми і може суттєво змінити і державну економічну політику, і наповнити доходами державний бюджет.

Ми пропонуємо в першу чергу для того, щоб розвивалося мале і середнє підприємництво зняти всі обмеження щодо реєстрації підприємців. Ввести принцип одного електронного вікна. І для людей, які вперше собі створюють робоче місце на 5 років встановити податкові канікули. Зняття цих обмежень дозволить розкрити для України колосальний потенціал, який оцінюється у 50-70 мільярдів доларів додаткових надходжень в державному бюджеті.

Основа ефективної економіки без ефективної енергетики не буває. За 5 років уряд повинен перейти на власні енергоресурси. Сьогодні Росія підняла ціни на газ, і зупиняється українська металургія і хімія, а це базові, головні, виробничі  сфери в Україні.

Отже, українське вугілля, уран, нафта, газ і біоресурси, а також енергозаощадження дозволять збільшити доходи бюджету від 30 до 50 мільярдів за 5 років.

Сільське господарство, дуже коротко. За 2 роки ми можемо на 30 відсотків збільшити доходи сільського господарства...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КОСТЕНКО Ю.І. ... якщо ми припинимо завозити в Україну продукцію іноземного сільгоспвиробництва. Транзитний потенціал – це зв’язаних 30 мільярдів доларів, тому що в Україні немає жодної сучасної автодороги, жодного сучасного аеропорту чи залізниці.

І останнє. Туристичний потенціал у Європі сьогодні іде від 10 до 40 відсотків доходів бюджету. Якщо уряд всі ці пріоритети врахує, от тоді у нас буде і нормальна економічна політика, і нормальні соціальні стандарти. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу.

Олександр Пеклушенко, фракція Партії регіонів.

 

11:46:59

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги! Уважаемые члены правительства! Уважаемый Андрей Петрович Клюев! Андрей Петрович, я это говорил предыдущему правительству и говорю вам, нашему правительству,  вы сюда приходите для того, чтобы слушать выступления народных депутатов, независимо от их фракций.

Поэтому, уважаемые члены правительства, любая программа – это концепция, это протокол намерения. Это не наряд на работу, а это философия работы правительства. Очень много в прошлых программах было декларативности, были слова «направить», «заставить». Сейчас вашем докладе, Андрей Петрович, почти в каждом абзаце мы слышали главную мысль,  которую страна ждала годы, это словосочетание „создать условия”, „создать условия”. Это главная задача любой демократической власти. Не надо работать вместо нас на селе, на заводе, предпринимательство. Создайте условия – это говорят наши избиратели и это мы сегодня услышали вашей программе. Именно новые рабочие места дадут повышения зарплат, которые дадут поступления в  налоговую базу.

Наши коллеги  последние три дня активно нас критикуют за то, что мы не голосовали за свои социальные законы. Социальные законы принимаются в развитие бюджета. Именно когда был ваш, мягко говоря, социально недоработанный бюджет, мы выставляли наши законы в развитие вашего бюджета.  Как сегодня ми  можем, не имея бюджету, голосовать за социальные законы впереди бюджета. А если бюджет даст параметры выше социальных законов, что дальше?  Поэтому любое  предложение по внесению  до бюджета  социальных законов  направлено на одно: разбалансирование  института власти. Мы этого не допустим.

Очень хороший вопрос, Андрей Петрович, связанный  с малым  и средним бизнесом. Но надо четко понимать, что малый и средний бизнес готов платить больше, если вы поснимаете сегодня опекунов от милиции, от налоговой, от  санитаров, от пожарников, которые как кровососы присосались сегодня  к бизнесу. Поснимайте  эти крыши  с бизнеса и бизнес вам ответит тремя поступления в налоговую казну.

Очень хорошо освещен вопрос, связанный с ценой  на  газ.  Андрей Петрович, наши избиратели должны  знать,что…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ПЕКЛУШЕНКО О.М. …чтобы вы не делали в  «Нафтогазе», цены повышаться для  социально незащищенных слоев населения при нашем правительстве никогда не будут. Предлагаю принять  эту программу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,   час для виступів завершено. Можливо, ми поступимо таким  чином: заключне слово Першого віце-прем’єра, після того ми вийдемо на прийняття рішення і після перерви о  12.30  приступимо  тоді до  розгляду  питань про призначення і звільнення суддів. Немає заперечень?

Тому заключне слово має Перший віце-прем’єр-міністр України  Клюєв Андрій  Петрович. Прошу  запросити народних депутатів до сесійної зали для прийняття рішення.

 

КЛЮЄВ  А.П. Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые  коллеги народные депутаты, мы очень  внимательно и законспектировали все  то, что  было сказано, какие замечания, какие предложения к Программе социально-экономического развития на 2010 год. Мы эти все  замечания учтем в проекте бюджета, и эти все замечания учтем в Программе дий уряду до 2012 года. Спасибо большое за то, что вы рассмотрели  Программу социально-экономического развития на 2010 год.   Спасибо. (Оплески) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тепер нам належить прийняти рішення. Юрій Кармазін. А де тут проект постанови?  Мікрофон, будь ласка.

 

11:52:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Володимире Михайловичу,  звісно, обговорення пройшло без тих заключень, як ми хотіли, все, але я просив би вас дотриматись того слова, яке ви давали: жити по Конституції, по регламенту. На сьогоднішній день за моїми скромними  підрахунками 90 членів коаліції тих, що підписали коаліцію, відсутні під час письмової реєстрації біля столів реєстрації станом на сьогоднішню годину. Повторюю, 90 членів коаліції, Володимир Михайлович.   

Таким чином мова йде, ми вже бачимо зараз про зайняття місць „Нашої України – Народної Самооборони” і так далі, мова йде про  фактично фількіну грамоту, таке віртуальне голосування.

Тому, Володимире Михайловичу, давайте  будемо робити, як ми робити, щоб ви підніманням голосували,  ви щоб голосували. Вилучіть карточки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, будь ласка.

 

11:53:41

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Законопроект, який зараз розглядається,  про Державну програму економічного і соціального  розвитку   України на 2010 рік – це дороговказ,   яким країна має рухатися в 2010 році і треба підтримати колег від партії влади, від владної коаліції, які зауважують, що ця програма за умови її виконання дозволила б розвязати ряд нагальних проблем. Але, шановний Володимире Михайловичу, ми звертаємося до вас із великим проханням. В парламенті є серйозна опозиція, її представники виступили і дали свої суттєві пропозиції до цієї програми. Тому цю програму ні в якому разі не можна приймати в цілому, тим більше, що багато хто з нас не встиг з нею серйозно скурпульозно ознайомиться, проголосувати за основу, дати можливість опозиції подати пропозиції до цієї програми, аби ця програма справді слугувала розвитку України, підвищення рівня соціальної захищеності …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Михайло Чечетов.

 

11:54:55

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Ну, маленькая реплика в части того, что виртуальное голосование. Виртуальное голосование только тогда, если кто-то из тех, кто проголосовал напишет заявление, что за него проголосовали или он не согласен. А так на все ля-ля-ля.

Второе. В отношении программы правильно сказал коллега из БЮТа  - это дороговказ, это действительно программа созидания, восстановления. Но самое главное, мы отдаем должное, что там внесены большие разработки правительства Тимошенко и вы говорили, что правительство Николая Яновича Азарова использует те идеи.  Так что же вы теперь рассказываете?! Мы разумное от оппозиции принимаем. Принимаем и просим и вас поддержать то, за что вы ратовали, да. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Ні, ні, ні, прізвище не називалось. Я прошу вас, давайте… Уже у мене, так і у фракції БЮТ, ображаються, що весь час Ляшко виступає.

Шановні колеги, шановні колеги, прошу вас всіх виконувати Регламент. І коли приходите у Верховну Раду реєструватися біля столів реєстрації, не демонструвати, ну, неповагу до Верховної Ради. А потім є підстави законні, законні підстави в Юрія Кармазіна є ставити претензії, висувати, бо не всі реєструються біля столів. Прошу це зробити.

Шановні народні депутати, я ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття за основу… (Шум у залі)…за основу проекту Закону про Державну програму економічного і соціального розвитку України на 2010 рік (реєстраційний номер 6305). За основу. Прошу голосувати.

 

11:57:16

За-242

Рішення прийнято.

Шановні колеги, враховуючи те, що є… По фракція, будь ласка. Зараз ще буде голосування.

Партія регіонів – 171,  „Блок Юлії Тимошенко” – 10, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 13, комуністів – 25, „Блок Литвина” – 19, „Позафракційні” – 4.

Оскільки є зауваження, ми не можемо ставити на голосування зараз цей проект в цілому, є пропозиція: доручити комітету підготувати його до другого читання і для остаточного прийняття за скороченою… Моя! Я маю право як народний депутат пропозицію цю внести? Підготувати його до другого читання за скороченою процедурою. Тим більше нам треба перед бюджетом приймати і винести на розгляд Верховної Ради на наступний пленарний тиждень. Я прошу голосувати за цю пропозицію.

 

11:58:22

За-244

Рішення прийнято. Дякую.

Оголошується перерва до 12 годин 30 хвилин. Після перерви ми розпочнемо розгляд питання про обрання та звільнення суддів. Прошу бути всіх депутатів у сесійній залі.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть народних депутатів до сесійної зали з тим, щоб ми могли продовжити нашу роботу.

Шановні колеги, ми зараз переходимо до розгляду питань про обрання та звільнення суддів. Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Бут Юрій Анатолійович. Юрію Анатолійовичу, будь ласка.

Постанова першою до розгляду пропонується реєстраційний номер 6310.

 

12:31:51

БУТ Ю.А.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати, шановні присутні! Комітет Верховної Ради  з питань правосуддя на своєму засіданні 14 квітня 2010 року розглянув подання Голови Верховного Суду України, голів вищих спеціалізованих судів про обрання суддів безстроково, про обрання суддів, раніше обраних безстроково, та подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів з посад за загальними обставинами та про звільнення судді з посади за порушення присяги.

Процедура розгляду вам всім відома. Судді знаходяться в гостьовій ложі та на балконі.

Переходимо до розгляду проекту Постанови номер 6310 „Про обрання суддів”.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України Верховна Рада  України постановляє:

          Обрати на посади суддів безстроково:

апеляційного суду Донецької області Никифоряка Любомира Петровича;

апеляційного суду міста Києва Головачова Ярослава Вячеславовича;       апеляційного суду міста Києва Оніщука Максима Івановича;

Донецького апеляційного адміністративного суду Лавриненко Любов Валеріївну;

Донецького апеляційного адміністративного суду Попова Володимира Васильовича;

Донецького апеляційного адміністративного суду Радіонову Олену Олександрівну;

Донецького апеляційного адміністративного суду Яманко Валентину Григорівну;

Київського апеляційного адміністративного суду Цвіркуна Юрія Івановича;

Київського апеляційного господарського суду Сітайло Лесю Григорівну;

Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим Романову Любов Владиславівну;

Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Єлізаренко Ірму Анатоліївну;

Індустріального районного суду міста Дніпропетровська Мороза Віктора Павловича;

Дружківського міського суду Донецької області Панову Тетяну Леонідівну;

Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Горощука Олексія Васильовича;

 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Гусинського Михайла Олеговича;

Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Кузнецова Романа  Володимировича;

та Слов'янського міськрайонного суду Донецької області Неминущого Геннадія Леонідовича;

Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Чумака Сергія Юрійовича;

Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Попову Світлану Анатоліївну;

Малинського районного суду Житомирської області Міхненка Сергія Дмитровича;

Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Ревуцького Сергія Івановича;

Пологівського районного суду Запорізької області Богданенка Ігоря Юрійовича;

Заводського районного суду міста Запоріжжя Бобровича Володимира Івановича;

Комунарського районного суду міста Запоріжжя Боровікову Аллу Іванівну;

Березанського міського суду Київської області Голік Галину Костянтинівну;

Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Закаблука Олега Володимировича;

Васильківського міськрайонного суду Київської області Пироженка Олександра Володимировича;

Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області Яковлєву Світлану Володимирівну;

Кіровського районного суду міста Кіровограда Кабанову Віринею Вячеславівну;

Веселинівського районного суду Миколаївської області Орленко Людмилу Олександрівну;

Миколаївського районного суду Миколаївської області Карікову Ларису Віталіївну;

Березівського районного суду Одеської області Лебединського Станіслава Йосиповича;

Суворовського районного суду міста Одеси Кисельова Вадима Костянтиновича;

Суворовського районного суду міста Одеси Сувертак Інну Володимирівну;

Київського районного суду міста Полтави Самсонову Оксану Анатоліївну;

Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Маханькова Олександра Васильовича;

Білопільського районного суду Сумської області Кліщ Олену Володимирівну;

Конотопського міськрайонного суду Сумської області Семенюк Ірину Миколаївну;

Монастириського районного суду Тернопільської області Іванчука Віталія Мирославовича;

Харківського районного суду Харківської області Ваб'я Анатолія Івановича;

Київського районного суду міста Харкова Єфіменко Наталію Вікторівну;

Орджонікідзевського районного суду міста Харкова Матвієвську Ганну Вячеславівну;

Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Бондаря Олександра Олександровича;

Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області Завадську Ольгу Петрівну;

Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Болотіна Сергія Миколайовича;

Монастирищенського районного суду Черкаської області Мазай Наталію Вікторівну;

Соснівського районного суду міста Черкаси Токову Світлану Євгенівну;

Ріпкинського районного суду Чернігівської області Жовтка Євгенія Анатолійовича;

Щорського районного суду Чернігівської області Шаповал Зою Олексіївну;

Печерського районного суду міста Києва Супрун Галину Борисівну;

Солом'янського районного суду міста Києва Демидовську Аллу Ігорівну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготувати до голосування. І запросіть депутатів до сесійної зали. Шановні депутати, зараз має  відбуватися голосування, воно повинно бути результативним.

Вноситься на голосування проект Постанови Верховної  Ради України про обрання суддів (реєстраційний номер 6010). Прошу голосувати.

 

12:38:15

За-345

Рішення прийнято. 

До розгляду пропонується постанова, реєстраційний номер… (Оплески) Шановні колеги, давайте ми всіх призначимо, а потім всіх будемо вітати.

Оголошується до розгляду проект постанови (реєстраційний номер 6311).

 

12:47:34

БУТ Ю.А.

Проект постанови (№ 6311) про обрання суддів. Відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України, частини третьої статті 62 Закону України „Про судоустрій України”, статті 15 Закону України „Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України” Верховна Рада України постановляє.

Обрати суддів, раніше обраних безстроково, на посади суддів:

Вищого адміністративного суду України Ханову Раїсу Федорівну, Черпака Юрія Кононовича;

Вищого господарського суду України Студенця Володимира Івановича;

апеляційного суду Волинської області Матвійчук Людмилу Володимирівну;

апеляційного суду Дніпропетровської області Алькову Світлану Миколаївну;

апеляційного суду Запорізької області Кухаря Сергія Вікторовича;

апеляційного суду Київської області Іванову Ірину Віталіївну, Матвієнко Юлію Олександрівну, Семенцова Юрія Вадимовича;

апеляційного суду міста Києва Кияшка Олександра Анатолійовича;

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Католікяна Михайла Олександровича,

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  Панченко Ольгу Михайлівну;

Донецького апеляційного адміністративного суду Блохіна Анатолія Андрійовича;

Донецького апеляційного адміністративного суду Губську Людмилу Вікторівну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо Блохіна є зауваження? Блохін, да? Добре. Будь ласка, йдемо далі.

 

БУТ Ю.А. Донецького апеляційного адміністративного суду Губську Людмилу Вікторівну.

Київського міжобласного апеляційного господарського суду Мальченко Антоніну Олександрівну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, вилучаємо із проекту постанови прізвище суддів Блохін Анатолій Андрійович і з урахуванням цього ставлю на голосування проект постанови (реєстраційний номер 6311) про обрання суддів. Прошу голосувати.

 

12:41:10

За-334

Рішення прийнято.

Мікрофон Олега Ляшка. Будь ласка.

 

12:41:18

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко" . Шановний кандидат на посаду судді! От нещодавно вся країна почула вчергове про славетне донецьке правосуддя. Донецький адміністративний суд визнав незаконним Указ Президента про присвоєння звання Героя України Степану Бандері. Безвідносно ставлення до Бандери, ми зараз не говоримо, так? От скажіть мені як кандидат на посаду судді, коли ви станете суддею,   ви  теж вважатиме за можливе у Донецькому адміністративному суді визнавати чинними чи не чинними укази глави держави?  Що у вас там за порядки такі  в Донецьку? Що ваші судді, це питання і до керівництва адміністративної системи судочинства , і до судової адміністрації і так далі.

Я можу навести ще один приклад,  під час виборчої кампанії  суддя Прилуцького суду (один) відмовив у задоволенні позову довіреної особи кандидата в Президенти Тимошенко, пославшись на статтю Закону „Про вибори Президента”, яка до цього за півроку була виключена. Мені судова адміністрація і рада суддів дає відповідь, що немає …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

12:42:30

ЛЯШКО О.В. ... що немає підстав для притягнення судді до відповідальності. Бачите, можна постановляти рішення, посилаючись на закони, яких немає, і не притягувати суддю до відповідальності.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги! Давайте, можливо, таким чином поступимо, питання далеко не риторичне, яке поставив наш колега, але не будемо підставляти Блохіна Анатолія Андрійовича, він же не повинен демонструвати, (одну хвилиночку) корпоративної солідарності чи відсутність солідарності. От якщо буде персональна відповідальність за ту чи іншу справу його, (шановний колего, давайте тоді будемо питати, я прошу вас), будь ласка.

Я хочу ще раз сказати суддя відповідає за свої дії, будь ласка.

 

БУТ Ю.А. Комітет підтримав.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.  (Шум у залі)

Ну, зараз, ну, скажіть, будь ласка.

 

_______________ . Я вважаю, що суддя, який виносить рішення повинен керуватися тільки законом, тільки законом. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк.  (Шум у залі)

 Шановні колеги, я прошу вас, якщо ми хочемо, щоб судді керувалися законом, то ми маємо всі сидіти в сесійній залі і приймати всі разом рішення. Ми сьогодні, на превеликий жаль, показуємо приклад, як не треба дотримуватися закону.

Адам Мартинюк, будь ласка. Потім - Михайло Чечетов. Ну, по одному від фракції.

 

12:44:07

МАРТИНЮК А.І.

Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Володимире Михайловичу, у мене є пропозиція, коли розглядається питання про призначення суддів, не надавати можливості виступати колезі Ляшку. Бо в нього є образа на суддів, виходячи з того, що він проходив через їхні руки, якщо я не помиляюся один чи два рази.  І це  спрацьовує. А тут давайте будемо голосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я вже оголосив, Михайло Чечетов, потім –репліка.

 

12:44:41

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый, Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, фракция Партии регионов категорически против того, чтоб судей втягивали в политику. Мы протестуем против политической расправы. Да, нужно снять шляпу перед этими судьями, которые в условиях того дурдома, который пыталась сделать оппозиция на выборах, они руководствовались законом и Конституцией. Поэтому я предлагаю и прошу всех, поддержать действующего судью, и проголосовать позитивно, да. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка Олега Ляшка. Потім – Олег Зарубінський.

 

12:45:17

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний колега, який щойно сказав, користуючись вашою логікою, треба заборонити Президенту Януковичу призначати суддів на посади, бо він так само не один раз пройшов через їхні руки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція "Блоку Литвина", Олег Зарубінський.

 

12:45:38

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимир Михайлович.

Я от тільки не розумію, чому судді, яких ми маємо призначити, мають бути свідками політичних перепалок. Якщо дійсно у когось є проблеми  з судовою системою чи кредитна історія відповідно, то це має відбуватися на якихось інших заходах, а не засіданнях Верховної Ради, це перше.  В комітеті хоча б.

І другий момент. Кожен суддя відповідає за свою діяльність. В даному випадку жодної корпоративної відповідальності не передбачено, до речі, точно так же, як  для окремих народних депутатів. Тому прошу перейти від політичної дискусії до голосування, позитивного голосування з боку фракції "Блоку Литвина".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обмінялися думками з цього приводу і я ставлю на голосування проект  постанови, ставлю на голосування пропозицію комітету про  обрання суддею безстроково, Донецького  апеляційного адміністративного  суду Блохіна Анатолія Андрійовича. Прошу голосувати.

 

12:46:58

За-241

Рішення прийнято. (Оплески)

Я, шановні колеги, звертаюся до народних депутатів, давайте ми не будемо демонструвати тут політику, якщо немає заперечень, голосувати. Бо зараз інша сторона не буде голосувати про суддів  з іншого  регіону. До чого ми дійдемо?

Так, тепер оголошується до розгляду проект Постанови Верховної Ради, реєстраційний номер 6312.  Будь ласка.

 

12:47:34

БУТ Ю.А.

Шановні народні депутати, проект постанови номер  6312 про звільнення суддів відповідно до пункту 2.9 частини 5 статті 126 Конституції України, статей 15 та 43 Закону України про статус суддів, Верховна Рада   України постановляє:

звільнити з посади суддів Вищого адміністративного суду  України Матолича  Степана Васильовича у зв’язку з поданням заяви про відставку;

апеляційного суду Івано-Франківської області Шайду  Семена Миколайовича у зв’язку з поданням  заяви про відставку;

апеляційного суду Кіровоградської області Коротченка Володимира Васильовича у зв’язку з поданням заяви   про відставку;

апеляційного суду Львівської області Гнатіва Нестора Івановича у зв’язку з досягненням ним 65 років;

апеляційного суду Чернігівської області Білоброва Василя Дмитровича у зв’язку з поданням заяви  про відставку;

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Стежко Валентину Андріївну – у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Старовижівського районного суду Волинської області Кузьмінця Олександра Миколайовича – у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Заводського районного суду міста Запоріжжя Діденко Нінель Борисівну – у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області  Стальнікова Владіслава Михайловича – у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Ванчака Лева Андрійовича у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Дубровицького районного суду Рівненської області Краська Володимира Йосиповича у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Дзержинського районного суду міста Харкова Набіулліну Софію Володимирівну у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області Борисова

Олександра Антоновича у зв’язку з поданням заяви про відставку, станом здоров’я, що перешкоджає продовженню виконання обов’язків;

Печерського районного суду міста Києва Колесниченка Володимира Миколайовича у зв’язку з поданням заяви про відставку;

господарського суду Вінницької області Мельника Івана Юхимовича у зв’язку з поданням заяви про відставку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, немає застережень?

Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради  України, реєстраційний номер 6312, про звільнення суддів. Прошу голосувати.

 

12:50:01

За-314

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект постанови, реєстраційний номер 6313.

 

12:50:18

БУТ Ю.А.

Проект номер 6313 – про звільнення судді.

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України Верховна Рада  України постановляє:

У зв’язку з порушенням присяги судді звільнити Таранову Олену Павлівну з посади судді Ленінського районного суду міста Луганська.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, немає застережень?

Ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради  України, реєстраційний номер 6313, про звільнення судді.

Про звільнення… Верховна Рада  України постановляє:

У зв’язку з порушенням присяги судді звільнити Таранову Олену Павлівну з посади судді Ленінського районного суду міста Луганська.  Прошу голосувати. (Так, все в нас, да?)

 

12:51:06

За-304

Рішення прийнято.

Я дякую, Юрію Анатолійовичу,  за підготовлене питання.

Шановні колеги, дозвольте нам всім і від вашого імені привітати суддів, яких ми обрали на посади достроково... безстроково, а також подякувати за роботу суддям, які пішли у відставку із  різних причин. Успіхів в роботі і  міцного здоровя. (Оплески)

 Шановні колеги! Є пропозиція від комітету про відтермінування розгляду Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" (нова редакція) на підставі пропозицій Президента України.

Комітет звернувся з відповідним поданням, мотивуючи це тим, що є ряд норм, які потребують узгодження і просить доопрацювання до наступного пленарного тижня. Так, немає заперечень? Ми будемо голосувати чи …

Станіслав Аржевітін,  будь ласка.

 

12:52:23

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні колеги,  напевно це правильне рішення, але в мене прохання. Я якби звертаюсь до нашого Комітету з питань  забезпечення правоохоронної діяльності з пропозицією, щоб нам надали певну допомогу цьому законопроекту, тому що є дуже багато норм, які стосуються застосування саме Кримінального кодексу і ми не є фахівцями в цьому питанні. І тому прохання до керівника цього комітету. Розгляньте, будь ласка,  ці всі норми, що  стосуються  Кримінального кодексу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Приймається така пропозиція, тим більше, що з огляду на це і  було прохання про відтермінування розгляду цього закону на наступний пленарний тиждень.

Є згода, не треба ставити на голосування?  Немає заперечень. Тому відкладаємо розгляд питання.

Шановні колеги! Ми на Погоджувальній раді з вами прийняли рішення, що розглянемо ще одне кадрове питання:       про припинення повноважень членів Національної ради України   з питань телебачення і радіомовлення. Доповідач – Олена Бондаренко.

 

12:53:55

БОНДАРЕНКО О.А.

Шановні колеги, у нас є така загальна потреба для того, щоб відправити  у відставку чотирьох наших членів Національної ради, які представляють парламент у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення.  На самом деле  у двух  из этих членов давно закончился  срок полномочий и у  двух, у Шевченка   и Плаксюка, закончился срок полномочий еще  18 марта. Хотим  мы этого или  не хотим, но сейчас Национальный совет практически  заблокирован, работать не может, потому что наша четверка не полномочна.

Нам сегодня с вами предстоит принять решение о формальной отставке этих  людей для того, чтобы  в течении  21 дня  Верховная Рада  провела конкурс  и также делегировала новых четырех представителей в этот регуляторный орган. Я надеюсь, что ровно через месяц мы будем с вами иметь уже полноценный состав  Национального совета.  Спасибо большое.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги,  ми не прийняли рішення про скорочену процедуру. Якщо є питання, можете записатися на запитання.

Адам Іванович, будь ласка. Адам Іванович Мартинюк.

 

12:55:05

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Шкода, що немає Голови Верховної Ради, який оголосив це питання. Но я просив би не тільки  доповідача, але і депутатів всіх не ставити  в досить неприємну, вибачте, ситуацію. Покажіть мені, будь ласка,  де це питання знаходиться у порядку денному, на якій сторінці, під яким номером? І що це за спонтанне рішення, що треба комусь, щось вирішити? Я пропоную  питання зняти з розгляду до того часу, поки воно не буде  на законних підставах включене до порядку денного. Просто так оголосити, тому що  комусь  хочеться, воно сьогодні не пройде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

БОНДАРЕНКО О.А.  Адам Иванович, у нас эти вопросы стояли на  нынешней неделе, действительно,  в повестке.  Каким-то волшебным образом они, действительно, исчезли. Но у нас  с вами ситуация патовая. У нас на самом деле  сейчас Национальный совет не может   работать  в силу того, что наши же с вами представители неполномочны. Мы сейчас должны принять всего лишь формальное решение. У нас горят сроки. Они не могут принимать решения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я   хотів би, щоби ми трошки заспокоїлися. Це питання неодноразово розглядалось на Погоджувальній раді. І знято воно було тільки по одній простій причині, що на  позавчорашній день  комітет не передав документи. Оскільки     комітет передав документи вчора, всі документи оформлені, або ми далі будемо вважати, що Верховна Рада не впливає на телерадіопростір і хай там збирається  кілька людей, які  не мають можливості прийняти жодного рішення, або ми сьогодні у зв’язку з закінченням терміну   проголосуємо чотири рішення, вже завтра в газеті „Голос України” надрукуєм  оголошення, і до завершення  літа сформуєм нашу  четвірку, або будем дивитися, як  далі ця ситуація  буде продовжуватись.

Це кадрове питання, і всі члени комітету, представники всіх фракцій  його підписали. Документи всі у мене є так само, як і у комітеті воно є.

Будь ласка, Чечетов. Да, Михайло Васильович Чечетов, будь ласка.

 

12:57:16

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, для того, чтобы действительно  не создавать напряженность в зале, давайте мы тогда на следующее пленарное заседание  первым вопросом поставим и рассмотрим. Конфликт  в зале не нужен никому, ни оппозиции, ни коалиции. Мы нормально работаем, не хотелось бы, чтобы мы создали конфликт.

Просьба перенести на следующую неделю и поставить  во вторник первым вопросом и рассмотреть его. Спасибо.

 

БОНДАРЕНКО О. А. Единственная правка. Мы должны все понимать, что   таким образом мы затягиваем работу регулятора еще на полмесяца. То есть,  он будет не месяц. Организоваться нужно залу, комитет давно был готов. В данном случае вопросы к секретариату, а не к комитету. Поэтому у нас с вами получается так, что  орган  раньше конца мая просто, то есть, начала июня, не заработает.  Может быть  на завтра, уважаемые коллеги?

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Оленко, почекай хвилиночку.  Володимир Ландік. Бо виникає ситуація, очевидно, може є у фракції  Партії регіонів  до своїх членів, яких вони  делегували у комітет. 

Володимир  Іванович, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Іванович, будь ласка.

 

12:58:10

ЛАНДІК В.І. 

Дякую.  Ландік, фракція Партії регіонів. 

Вы знаете, от, Адам Иванович, у меня такое складывается мнение, что коммунистам хочется, чтобы от такая вакханалия была все время. Адам Иванович, вы в праве поставить опять свою кандидатуру, которая вам нравится и все это сделать, но ведь нету от нас с вами. Мы сейчас с вами буквально до перерыва принимали Государственную программу социально-экономического развития страны и я вас не слышал, Адам Иванович, вашего возгласа. А о том, что мы с вами обязаны по Конституции сформировать свою четверку, вы категорически отказываетесь. Но мы же ее не формируем еще. Нам надо людей освободить, у которых в одних еще в том году окончилось, а в некоторых два месяца назад. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є пропозиція, от ми з пані Оленою пропонуємо вам. Давайте, якщо дійсно не повна інформація в представників деяких фракцій, завтра першим питанням проконсультуємося, його поставимо і спокійно вирішимо, якщо нема заперечень. Тоді переносимо.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Ну що, є згода на завтра? Немає згоди в залі, тому, на жаль, на завтра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще раз. Михайло Чечетов, будь ласка, фракцію вашу позицію сформулюйте.

 

12:59:45

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Ну, я обращаюсь тогда и к нашим коллегам из компартии. Давайте на завтра. Есть время, сутки для согласования и завтра действительно вынесем в пятницу. Ну, сегодня не нужно, еще раз повторяю, нарушать хрупкий мир в парламенте. Давайте поставим на завтра. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, будь ласка, пропозиція.

 

13:00:06

ЛЯШКО О.В.

Шановний Миколо Володимировичу, шановні колеги! Голова Верховної Ради доповів про те, що це питання розглядається. Якщо пропонується припинити розгляд цього питання, з цього приводу має Верховна Рада прийняти рішення. Ми не можемо просто його зняти.

Я вважаю, що треба розглядати це питання, розглядати і приймати рішення, бо правильно каже і головуючий, і колеги із коаліції, що не може конституційний орган бути недієздатним. І непотрібно втрачати час, через те що, бачите, комусь хочеться свою квоту там вставити, давайте ми паралізуємо роботу конституційного органу. А потім у нас „Воля-кабель” монополізує інформпростір, а потім інші непотреби в телепросторі. Чому? Бо не працює Нацрада з питань телебачення і радіомовлення.

Тому треба припинити ці комуністичні підходи до питання і взяться, і вирішувати адекватно до ситуації. Дякую.

 

БОНДАРЕНКО О.А. Шановні колеги, якщо хтось не памятає, я дуже хочу нагадати. У нас буде 21 день для того, щоб кожна з фракцій або суспільних організацій внесли свої пропозиції на конкурс до Верховної Ради, а потім рейтинговим голосуванням зал виносить своє рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми в процесі розгляду цього питання, і, дійсно, праві ті, що в нас зараз два варіанти: або ми зараз підтримуємо рішення перенести це на завтра; якщо ми не наберемо 226 перенести, я буду ставити на голосування всі постанови, оскільки… Адаме Івановичу, підстава така, що Голова Верховної Ради на підставі рішення комітету вніс це питання, і я не можу його зняти, оскільки ми його обговорюємо уже.

Тому Юрій Кармазін, будь ласка, „Нашої України” позиція. І будемо приймати рішення.

 

13:02:11

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, колеги, колеги з усіх фракцій! Сьогодні без різниці всім, чому монополіст „Воля-кабель” знищує сьогодні, знущається над киянами. Треба вживати заходи. Ми не можемо ні до кого звернутися, через що? Через те, що нам треба формувати свій орган, але треба ще 21 день тільки проведення конкурсу. А проведення конкурсу буде тільки після оголошень. А оголошення можна зробити тільки після того, як ми оголосимо про звільнення. Тому у нас є тільки два варіанти.

 

БОНДАРЕНКО О.А. …решение. Мы принимаем решение.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Перший варіант, який запропонували зараз…

 

БОНДАРЕНКО О.А. Нет, мы не трое из восьми…

 

КАРМАЗІН Ю.А. …або розглянути зараз, або після обіду, або завтра зранку першим питанням з тим, щоб в суботу вже проголосили вже постанову про звільнення і проголошення нового конкурсу.

Тому є такий тільки варіанти, те, що ми зобовязані… у них вичерпані повноваження также, як і в голови Національного банку пана Стельмаха, также як і в голови господарського суду Демченка. Вони вичерпані ці повноваження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, будемо підводити підсумки. Вже  фракції всі висловилися, я по другому разу слово не буду давати. Якщо у сесійній залі немає згоди без голосування перенести на завтра, немає, я ставлю на голосування пропозицію, перенести розгляд цього питання на завтра і поставити його першим питанням завтра і проголосувати за чотири постанови. Прошу голосувати.

 

13:03:58

За-204

Рішення не прийнято. (Шум у залі)  Я буду ставити на голосування постанови, які в мене...

Ставлю на голосування Постанову про припинення повноважень члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Плаксюка Юрія Олександровича. Ще раз нагадаю, що всі члени Комітету з питань свободи слова внесли цю постанову і просять нас виконати Конституцію і звільнити цих членів Нацради в звязку із закінчення терміну повноважень. Постанова 6268, прошу голосувати. (Шум у залі)  

 

13:04:53

За-52

Рішення не прийнято.  (Шум у залі)

Шановні колеги, я зрозумів. Поскільки у нас ще немає спільної точки зору в коаліції, йдуть дискусії, я не буду ставити ці рішення, оскільки зрозуміло, що поки що жодне рішення не буде ухвалено, давайте проконсультуємося і далі будемо рухатися.

Я оголошую до розгляду  проект Закону про внесення змін до статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо розміру пенсії з інвалідності). Доповідач – Кульчинський Микола Георгійович,  співдоповідач – Сушкевич Валерій Михайлович.

Микола Георгійович, яка пропозиція ваша: по повній процедурі будемо працювати чи за скороченою? Микола Георгійович Кульчинський просить розглядати законопроект за скороченою процедурою. Ставлю на голосування питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:06:07

За-252

Рішення прийнято. Працюємо за скороченою процедурою. Прошу, Миколо Георгійович, доповідайте.

 

13:06:16

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Шановні народні депутати, проект Закону про внесення змін до 33-ї статті Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розроблено з метою вдосконалення механізму призначення пенсій працюючим інвалідам шляхом врахування при визначенні розміру пенсій по інвалідності тривалого наявного страхового  стажу та періоду сплати страхових внесків.

Як на сьогодні? На сьогодні Закон "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає пенсію по інвалідності у відповідних відсотках до пенсії за віком. Скажімо, інваліди першої групи отримають 100 відсотків пенсії за віком, інваліди другої – 90 відсотків пенсії за віком, інваліди третьої – 50 відсотків пенсії за віком.

Водночас, наявний страховий стаж та період сплати страхових внесків працюючої особи, визнаного інвалідом, тобто працюючого інваліда, при визначенні розмірів пенсії по інвалідності у повному обсязі не враховуються. Відповідно працюючі інваліди ІІ-ІІІ груп при, скажімо, однаковій зарплаті, а там  один, скажімо, маючи 5 років страхового стажу, а другий – 30 років страхового стажу, все одно отримають не більше 90… один не більше від 90 відсотків пенсії за віком, а другий – не більше 50-ти. Хоча має повний страховий стаж. От у цьому полягає суть законопроекту: відновити права працюючих інвалідів з тим, щоб вони мали можливість при призначенні пенсії враховувався їхній страховий стаж. Якщо він 20 і 25 років для чоловіків, то призначалася пенсія не 50 відсотків, а 100 процентів пенсії за віком. Тобто при прийнятті цього законопроекту усунеться наявне звуження прав і гарантій працюючих інвалідів другої і третьої групи.

Комітет підтримує законопроект у першому читанні. Але я прошу проголосувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити.

 

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.  Бо він є досить простий і спрямований на те, щоб вирівняти у правах працюючих інвалідів при нарахуванні їм пенсій. Ніяких інших поправок до нього абсолютно неможливо вносити, ніякої логіки у них не буде.

Прошу підтримати і проголосувати у першому читанні і в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

До співдоповіді запрошую голову Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Сушкевича Валерія Михайловича. З місця, будь ласка, Валерію Михайловичу мікрофон.

 

13:09:00

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую. Народний депутат Сушкевич, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

Шановні колеги, Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів розглянув проект закону, який тільки що доповів Микола Георгійович Кульчинський. Я, по-перше, хочу подяувати за цю законодавчу ініціативу.

Шановні колеги, дуже проста пропозиція законодавча, дуже проста. Людина з інвалідністю, яка пропрацювала 25 років як у чоловіків і 20 років страхового стажу у жінок і заробила пенсію по інвалідності, я підкреслюю, пенсію по інвалідності, просто виплатити їй цю пенсію не залежно від того, що вона працює. Інвалід, який заробив пенсію і працює, треба йому заплатити пенсію по інвалідності. Значить тут нічого незрозумілого і екстраординарного немає. Мова йде просто щоб зберегти соціальну справедливість по відношенню до працюючих інвалідів, які напрацювали страховий стаж. Комітет підтримав цю законодавчу пропозицію і пропонує прийняти цей законопроект за основу. Але я цілком підтримую пропозицію Миколи Георгійовича Кульчинського, автора законопроекту, про те що там всього-на-всього два слова, які записані в законопроекті і практично він сьогодні не потребує додаткових доопрацювань, і прийняти цей законопроект в цілому. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Михайлович. Прошу колеги записатися на обговорення даного законопроекту. Нагадаю ми за скороченою процедурою працюємо. Будь ласка, хто готовий включитися в дискусію. Станіслав Аржевітін передає Володимиру Карпуку слово. Будь ласка, з місця.

 

13:10:57

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”, депутатська група „За Україну!”. Хочеться подякувати, Микола Георгійовичу, за слушну пропозицію про відновлення соціальної справедливості щодо пенсійного забезпечення працюючим інвалідам. І дійсно можна погодитися з тим, що цей закон можна прийняти і за основу, і в цілому. Оскільки Науково-експертне управління рекомендує виключити слова „за їх вибором”, щоб принаймні начебто змушувало подавати заяву до відповідного пенсійного органу працюючим інвалідам, але ці слова є в базовій статті. Тому пропозиція ясна, прозора, чітка і дійсно треба допомогти тим інвалідам, які при наявності і інвалідності, і при наявності пенсійного стажу ще працюють на благо держави. Тому прошу підтримати в цій фракції цю слушну пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Уляна Мостіпан, фракція "Блок Юлії Тимошенко" з місця.

 

13:11:55

МОСТІПАН У.М.

Я хочу сказати слідуюче, що як ми повинні не стільки Миколі Григоровичу за вказану пропозицію, а скільки тим інвалідам, які хочуть працювати. І враховуючи ту демографічну ситуацію в нашій країні, враховуючи те, що ці люди повинні працювати і відчувати себе людьми, то обов’язково потрібно прийняти цей закон не тільки в першому читанні, а і в цілому. Це якраз допоможе і  тим людям, які хочуть працювати (інвалідам, маю на увазі), і тим людям, які не хочуть працювати, дивитися  на інвалідів, і вчитися у них мужності, і героїзму, і відношенню до роботи.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Алла Александровська, фракція комуністів.

 

13:12:44

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков. 

Я думаю, что все согласятся, что поддерживать людей-инвалидов к тому, чтобы  они могли работать, зарабатывать себе пенсию,  я думаю, в этом есть смысл. Нет только одного в этом законопроекте, а я как член бюджетного комитета, как секретарь бюджетного комитета, особенно на это обращаю внимание, нет  экономического обоснования, нет  реальной цифры сколько денег нужно выделить из бюджета. Поэтому я еще раз говорю, поддерживая в принципе предложения, все-таки обращаю внимание на то, что нужно называть цифры.

Но на самом деле я нажала кнопку для голосования, для выступления совсем по другому поводу.  Меня возмущает то, что в зале Верховной Рады  начинается хаос. Сейчас была предпринята попытка рассмотреть и проголосовать вопрос, который не включен вообще в повестку дня и не голосовался  за включение в повестку дня. Таким образом я вижу, что есть желание у ведущего заседания Томенко в дальнейшем приглашать на трибуну каких-то депутатов, которые будут докладывать какие-то ему интересные законопроекты, и  таким образом, в Верховной Раде будет царить полный хаос и полное пренебрежение Закона Украины  о Регламенте.

Поэтому я обращаю внимание ведущего заседание Томенко на недопустимость нарушения Закона о Регламенте. Потому что несмотря на неоднократные мои требования  дать   мне возможность выступить по мотивам голосования, чтобы выразить свое возмущение тем, что происходит в зале, Томенко делал вид упорно, что он не видит стоящего депутата, который поднял руку и просит слова. Это совершенно недопустимо и я вижу в этом основа для существования сговора в Верховной Раде,  когда группа депутатов через какого-то представителя в руководстве Верховной Рады  будет проводить нужные  решения.

Я выражаю свое возмущение…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я приймаю ваше возмущение і інформую вас про те, що даний документ вніс Голова Верховної Ради  України Володимир Литвин, за якого ви голосували, і дане рішення проголосували одноголосно Комітетом з питань свободи слова, яке доповідала ваша колега по коаліції Олена Бондаренко.

До речі, кадрові питання ми не зобов’язані голосувати за внесення до порядку денного. Тому я просив би, щоб ми всі спокійно і впевнено працювали і не шукали ворога там, де його немає.

Ті фракції, які не записались, Партія регіонів і  "Блок Литвина"  наполягають на обговоренні даного  законопроекту?  Не наполягають.

Ставлю на голосування, шановні друзі, проект Закону про внесення зміни до статті  33 Закону України про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування щодо розміру пенсії з інвалідності, реєстраційний номер 1454. Прошу голосувати.

 

13:16:03

За-192

Рішення не прийнято.

По фракціях,  будь ласка. Партія регіонів – 0,  "Блок Юлії Тимошенко"   - 134,  "Наша Україна - Народна  Самооборона" – 36, комуністів – 22, "Блок Литвина" – 0, позафракційні - .

Які будуть пропозиції? Давайте з мотивів по   одному представнику від кожної фракції. Микола Кульчинський, оскільки він автор законопроекту від  "Нашої Україна - Народної Самооборони",  будь ласка, хвилинку, буде Андрій Шкіль від БЮТу далі.  З трибуни можете,  будь ласка.

 

13:16:35

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Шановні народні депутати, може когось з толку збив виступ пані  Александровської, колеги нашої. Але, пані Александровська, до бюджету  цей законопроект не має жодного відношення.

Не „ну да”, а так, Адаме Івановичу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Виступайте,  будь ласка, бо …

 

13:16:51

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г. … людина працювала 25 років, вона сплачувала страхові внески. Закон про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування якраз і спрямований на те, щоб  враховувати страхові внески і дає можливість призначати пенсію, інвалідську пенсію за віком. Чого не проголосувати? Він має на це право. Він сплачував страхові внески. Чого він має отримати 50 відсотків пенсії від пенсії за віком, інвалідської пенсії за віком, як він 25 і більше років сплачував страхові внески? Це його гроші. Те, що в нас ситуація така з Пенсійним фондом, це вина цих людей, це вина загальної нашої економічної, суспільної, політичної ситуації, що держава мусить дотувати Пенсійний фонд. Але причому тут інваліди? Я вас дуже прошу, Партія регіонів, прошу, звертаюся до вас, підтримати. Навіть, якщо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г. ... фонду, але це люди сплачували. Вони сплачували, це їхні гроші. Чому їхні гроші мають іти комусь іншому? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, будь ласка.

 

13:18:12

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Микола Володимирович.

Я хотів би ще раз звернутися до палких захисників прав людей, і інвалідів в тому числі. Зараз ви завдали удару ножем в спину інвалідам. Тому, що ви заборонили їм працювати і здійснювати ту тяжку, повірте, бо інвалідові тяжко працювати з багатьох міркувань, це дуже, дуже не просто, дуже не просто, так він ще поєднує  це з пенсією за віком і працює. Ви заборонили це йому. І ви, представники Партії регіонів, ну, я розумію там комуністи хоч кілька голосів дали, ну, ви мали би зараз, я не знаю, почервоніти і вийти  з цієї сесійної зали. Тому, що ви мало того, що знищуєте Україну, так ви ще знищуєте інвалідів, людей богодуховинних, які дуже часто голосували за вас, тому вірили вашим брехливим, зухвалим гаслам, які ви обіцяли їм – покращення життя вже сьогодні. А зараз ви взяли, і забрали у них роботу. Люди хочуть працювати, а ви у них її забираєте, і при цьому брешете цинічно, що ви хочете їм допомогти в цьому.

Тому, я вас прошу, схаменіться і проголосуйте за це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов від фракції регіонів.

 

13:19:21

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, у фракции Партия регионов слово с делом не расходится, как и в коалиции. Мы сказали, что сформируем дееспособную власть? Сформировали. Мы сказали, что ликвидируем хаос в основном неуправляемою страною? Восстановили. Мы сказали, что примем программу социально-экономического развития? Приняли.  Мы сказали, что примем бюджет до 1 мая, где будет заложен ресурс на повышение социальных стандартов, на социальные выплаты к 9 мая – он будет принят. И после бюджета будет реализована и эта идея заложена в этом законе. Последовательно. шаг за шагом, системно мы решаем вопросы повышения социальной защиты людей. Спасибо. Без хаоса.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко, фракція комуністів і будемо приймати рішення.

 

13:20:04

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко, голова Ради Організації ветеранів України.

Шановні колеги, для довідки тим, хто неуважно подивився результати голосування я хотів би сказати, що  фракція комуністів за цей закон голосувала – це по-перше.

По-друге, я хочу сказати про те, що  не треба нам будь-яку проблему, яка виникає в залі обов’язково політизувати. Проблема абсолютно соціальна, проблема є, треба шукати варіанти її вирішення і приймати рішення. Тобто мова іде про те, що проблема є і її треба вирішувати. І я абсолютно переконаний в тому, що проблема буде вирішена. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги,  я пропозицію хочу надати комітету, який розглядав,  це Валерій Михайлович Сушкевич. Будь ласка, що пропонує комітет після цього… Мікрофон Сушкевичу з місця.

 

13:21:02

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую. Шановні колеги, я із задоволенням послухав колегу Чечетова відносно того, що буде прийнятий  Закон про державний бюджет. Але ж давайте проголосуємо в першому читанні, я підкреслюю, мова не іде прийняти в цілому, в першому читанні! Дозволити працювати інваліду, який сам заробив собі пенсію по інвалідності. Чи є тут якийсь проблемний, проблемний соціальний аспект? Подумайте про що ми говоримо.  Дозвольте інваліду працювати, який заробив 25 років стажу  чоловіків і 20 років жінок стаж. Він заробив цю пенсію по інвалідності. Він піде, просто хоче далі працювати.  Чому ми не дозволяємо?!  Я прошу проголосувати в першому читанні. Якщо ми в другому читанні подумаємо віднести може на інший строк впровадження цього закону або інше, але в першому читанні прийміть. Ну це ж стидно, що ми  не приймаємо такий  закон. Повернутись до голосування щодо прийняття Закону в першому читанні. Прошу всі фракції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Михайловичу. Я зрозумів пропозицію комітету.

 Шановні колеги,  я ставлю на голосування про повернення до розгляду проекту Закону  про внесення змін до  статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо розміру пенсії з інвалідності) (1454). Прошу голосувати.

 

13:22:41

За-202

Рішення не прийнято.

Я ставлю на голосування…

По фракціям, будь ласка.  Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 138,  "Наша Україна - Народна Самооборона" – 38, комуністів – 25, „Блок Литвина” -  0, „Позафракційні” -  1.

Я ставлю  на голосування на повторне перше читання даний законопроект, щоб ми зберегли цю ідею і попрацювали далі. Прошу голосувати,  на повторне перше.

 

13:23:23

За-208

Рішення не прийнято.

З мотивів, будь ласка, Олег Ляшко. Потім  Володимир Карпук.

 

13:23:31

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.  Я хочу нагадати  присутнім тут у залі народним депутатам України, що у нашій рідній Україні майже  3 мільйони інвалідів. І от  сьогодні, не голосуючи за цей закон, як мінімум,  половину з них, я маю на увазі  фракції Партії регіонів і  „Блок Литвина”, які не голосували за цей закон, от як мінімум півтора  мільйона інвалідів  ви залишаєте без засобів до існування.

Люди добрі,  ми з вами всі на   виборах, перед виборами  всі ідемо до людей, розказуємо, як ми будемо про них дбати і як ми будемо  піднімати  їм соціальні допомоги, пам’ятати про них. Як тільки потрапляємо сюди до залу, забуваємо  про тих, завдяки кому сюди потрапили. Є у нас совість у тих,  хто не голосує, чи немає?  Очевидно, немає. Ганьба!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук. Володимир Ландік буде наступним. Будь ласка.

 

13:24:29

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”,  депутатська   група „За  Україну!”. Одним з перших указів Віктора Януковича як президента  був  Указ „Про боротьбу з   бідністю”. Олег уже говорив, що тут  у нас в Україні  є біля  3 мільйонів  інвалідів, з них  80 відсотків – це  інваліди  2-3 групи. Люди, які мають мізерну пенсію по інвалідності і багато з них дійсно  працюють. В той же час, маючи навіть  достатній стаж пенсійний, 20 років  жінки, 25 років чоловіки, вони  не можуть отримувати ці кошти, щоби якось покращити своє існування.

І вся біда в тому, що у нас ведеться так, коли   є в опозиції, то тоді продукується  закони щодо захищеності, тільки люди  приходять до влади, вже ці закони не підтримують.

 І тому ще раз говорю, що потрібна бути  дійсно стратегія  щодо пенсійного забезпечення  особливо малозабезпечених груп населення,  інвалідів  і  працюючих  інвалідів, бо  без цього цієї проблеми ми не вирішимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ландік, фракція  Партії регіонів.

 

13:25:38

ЛАНДІК В.І.

Дякую.  От коллега мой сказал последние слова: как только приходят  до влады. Посмотрите, когда был зарегистрирован данный законопроект. Как только вы пришли к владе.  У вас было целых два года. Почему же вы за два года не принимали этот закон, а теперь вдруг такими стали поборниками  инвалидив? Подумайте, что это у нас за социальная такая несправедливость, или каждому надо справку купить, что он инвалид, чтобы работать. Мы же получается нормальных людей, не инвалидов,  не могут работать, а инвалиды пусть работают. Так  тогда  давайте лучше сделаем социальную справедливость: все должны, кто может, работать после пенсии и получать эту пенсию. Тогда это будет правильно. А то так  будут все справки покупать по инвалидности. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги,  переходимо до наступного питання. Я оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо забезпечення інвалідів спецавтотранспортом (реєстраційний номер 2150).

І я так розумію, оскільки тут  у нас один автор і один комітет це питання розглядає, то, очевидно, ми би могли розглянути  два законопроекти і спільне обговорення провести,  бо наступний законопроект стосується  того самого закону і тої самої проблеми. Я маю на увазі проект Закону про внесення змін  до статті 38  щодо права вибору інвалідам компенсації за не отриманий автомобіль.

Валерій Михайлович, будь ласка, ваші пропозиції по двох законопроектах. Чи ви вважаєте по повній процедурі, чи за скороченою будемо? Будь ласка.

 

13:27:30

СУШКЕВИЧ В.М.

Є пропозиція по скороченій процедурі, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування два законопроекти (2150, 2656) розглянути разом, оскільки йдеться про один предмет обговорення і за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

13:28:01

За-318

Рішення прийнято.

Валерій Михайлович, доповідайте, будь ласка. З місця мікрофон.

 

13:28:08

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую. Народний депутат Сушкевич, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Шановні колеги, ну я дуже сподіваюсь, що цей законопроект не буде такою ж долею сумною, як минулий законопроект, який також торкався проблем інвалідів. А власне цей законопроект спрямований на унормування порядку обліку інвалідів для забезпечення автомобілем і посилення відповідальності органів виконавчої влади за виконання законів, які передбачають таку форму соціального захисту, і власне дотримання чергості   отримання автомобілів інвалідами. На жаль, ситуація така, що протягом понад 18 років в Україні фінансування цього напрямку, напрямку, який передбачений законодавством по отриманню автомобілів, він практично дуже слабо фінансується. І виникла велика черга на отримання цієї, законом передбаченої, соціальної допомоги. Тому відповідно цей законопроект робить кілька конкретних нормативних моментів, які врегулюють цю сферу. По-перше, цим законопроектом пропонується забезпечення інвалідів при наявності медичних показань одночасно автомобілем, кімнатними і дорожніми кріслами-колясками. Власне, ця норма є в постанові Кабміну, але вона то працювала, то відмінялась. Тому ви розумієте, що навіть електричний візок для важких форм інвалідності – це не автомобіль. Тому одночасна можливість отримання того і іншого засобу реабілітації - він потрібен. І законопроект передбачає це.

Крім того, законопроектом передбачається надати право інвалідам, батькам дітей-інвалідів в залежності від середньомісячного сукупного доходу сімї здійснювати виплати за отриманий на пільгових умовах автомобіль частиною з розстрочкою платежів. Що я маю на увазі? Автомобілі інколи даються безкоштовно, інколи – за 30 відсотків вартості. Уявіть собі, людина дочекалась за 10 років автомобіль – і їх пропонують заплатити, наприклад, сьогодні 13 тисяч гривень зразу. Ця людина з інвалідністю, ну, не зможе зразу заплатити одночасно ці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити доповідачу.

 

13:30:18

СУШКЕВИЧ В.М.

Пропонується таким чином, щоб ці платежі для інваліда були певним чином на умовах, визначених Кабінетом Міністрів, порядок їх визначений як порядок розстрочки цих платежів.

Крім того, пропонується надати можливість отримати один автомобіль позачергово сімям, в яких два і більше інвалідів, в позачерговому порядку. Це нормальна ситуація, ви розумієте, про що йде мова, коли в сімї багато інвалідів. І зробити цей варіант пріоритету по черзі – це абсолютно нормальна ситуація.

Крім того, пропонується позачергово інвалідам, які внаслідок важкого ураження опорно-рухового апарату не здатні пересуватись без інвалідного візка, якщо вони працюють або навчаються, також  позачергове отримання автомобілів.

Власне, це основні норми. Є також деякі норми, які нормують крайні випадки соціальної підтримки інвалідів по черзі забезпечення автомобілями. Законопроект підтриманий Комітетом у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. І я прошу підтримати як надзвичайно соціально значимий закон, який потрібен сьогодні інвалідам України. Сподіваюсь на вашу підтримку, шановні народні депутати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Михайлович, про  два закони мова йде, про, і про 2150, і про 2656. Так, я так розумію? Мікрофон Сушкевичу, будь ласка, включить.

 

13:31:45

СУШКЕВИЧ В.М.

Шановні колеги, я зразу доповідаю і другий законопроект за номером 2656. Цей законопроект також торкається проблеми забезпечення автомобілями інвалідів. Ну, можу вам сказати, що, практично, за всі роки останні, ну, практично, 18 років незалежної України проблема забезпечення автомобілями інвалідів, вона, ну, суттєво не вирішувалася. І на сьогоднішній день є ситуація, коли фінансування цієї сфери фінансується від 2,5 до 3 відсотків від потреби. Практично, це питання, воно без вирішення. І в цій ситуації є пропозиція, законодавча пропозиція в моєму законі, щоб можна було зробити компенсаційні виплати за бажанням інваліда. Якщо він готовий відмовитися від очікування черги, за бажанням інваліда компенсаційні виплати на протязі 10 років, і він ......... може отримати автомобіль, компенсаційні виплати вартості автомобіля. Вартість автомобіля розбивається на 10 років і, якщо інвалід готовий не чекати, а отримати компенсацію на свої транспортні витрати, які сьогодні надзвичайно йому потрібні, пропонується, щоб він міг отримати від держави ці компенсаційні виплати при неотриманні ним автомобіля, ще раз повторюю, за бажанням  самого інваліда.

Крім того, під час якщо інвалід погоджується на компенсаційні виплати, він виходить з черги на отримання автомобіля. Таким чином черга також реструктурується, дається можливість тим інвалідам, які не можуть сьогодні без автомобіля, отримати скоріше цей автомобіль. Ситуація реальна, ситуація, яка обговорювалася в середовищі інвалідів. І я прошу підтримати цю законодавчу пропозицію, яка робить для самого інваліда альтернативу: або він отримує авто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

13:33:54

СУШКЕВИЧ В.М. … або він чекає 10, 12, 15 років автомобіль, або він готовий отримати компенсаційні виплати на транспортні свої потреби від держави помісячно або поквартально так, власне, як визначить Кабінет  Міністрів. Це також передбачено законопроектом, який я пропоную.

Дякую за увагу. Прошу підтримати обидва законопроекти, які стосуються інвалідів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від комітету запрошую голову підкомітету Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Уляну Миколаївну Мостіпан. Теж прохання стосовно двох законопроектів, оскільки йдеться про одну проблему. Будь ласка, Уляна Миколаївна, з місця.

 

13:34:35

МОСТІПАН У.М.

Шановні депутати! Хочу зразу відповісти, може, і на репліку, яка прозвучала по першому законопроекту, що чомусь раніше не вносили, а зараз почали вносити соціальні законопроекти. Тому хочу сказати, що законопроект 2150 розглядався на нашому комітеті ще у квітні 2008 року, а законопроект 2656 розглядався 18 червня 2008 року. Так що це не сьогоднішній і не вчорашній законопроекти. Це просто так, довідково.

Повністю підтримую чим? Те, що сказав Валерій Михайлович, бо якраз ми відносимося і працюємо в одному комітеті, і якраз саме він являється автором цих законопроектів. Тому мені хочеться сказати, що так, як Сушкевич,  працюючи з громадськими організаціями, знає ці проблеми і так, як вони тут виписані, і хочу сказати, що ні одне засідання в нас не проходить без участі представників громадських організацій інвалідів, тому це не просто видумане, не просто комусь „у піку”, а це ті законопроекти, які, дійсно, ідуть для людей, які хочуть… як цими законами ми хочемо поліпшити їхні умови існування. Існування, бо навіть життям це не можна назвати.

Тому я хочу сказати по першому законопроекту, це що стосується забезпечення спецавтотранспортом. Значить, якщо подивитися на чергу, а черга ця людей з опорно-руховими вадами десь 120 тисяч, якщо подивитися, що щороку ніби і коштів виділяється більше, але ми знаємо, як зростають ціни на автомобілі, то щороку у нас виходить зменшення забезпечення людей з цими потребами автомобілями, тобто десь 2,7-2,8 відсотка тільки людей забезпечується автотранспортом. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

13:36:43

МОСТІПАН У.М. Якщо йде мова про те, що приймемо спочатку закон,  бюджет, а потім будемо вносити зміни, то я хочу сказати, якщо ми в першому читанні не приймемо цих законів, то ніхто ніяких змін і ніхто ніяких пропозицій до бюджету  вносити не буде.

Тому уряд повинен вишуковувати можливості для того, щоб по оцих законопроектах забезпечувати ту кількість коштів, яка необхідна для життєдіяльності наших інвалідів. Я би дуже просила, поскільки це закони соціальні, відкидаємо політику, відкидаємо все інше, а думаємо про інвалідів, про їхнє життя, про їхні тривоги, про їхні болі, і давайте хоч чуть-чуть проявимо свою, я знаю, тут не жалість, тут просто людяність проявити треба до цього питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Прошу записатися на обговорення по двох законопроектах. Нагадую: за скороченою процедурою працюємо.

Будь ласка, хто готовий включитися в розмову? Чечетов Михайло Васильович. Наступним буде Цибенко Петро Степанович. Будь ласка.

 

13:37:53

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Знаете, уважаемые коллеги, мы всегда поддерживали инициативы Валерия Сушкевича. И он по сути дела разделяет нашу идеологию, а мы разделяем его идеологию – идеологию человеческого подхода к проблеме социальной защиты людей.

И очень жаль, что многие его инициативы, которые он еще 2 года назад, когда только пришла прошлая власть во властные кабинеты, он инициировал, и 2 года законы лежали на полках, не принимались.

И сегодня, когда Валерий Сушкевич вносит эти законы, он по сути вносит почти как уже член коалиции, член Партии регионов, ему осталось только написать заявление, и мы с радостью его примем в нашу коалицию, поскольку он по философии, пониманию жизни и социальной защиты наш.

И поэтому мы обещаем ему, что мы его позицию защищаем, и мы эти законы примем как только появится ресурсная база в бюджете, а бюджет будет до 1 мая. Осталось  несколько дней. И мы тогда, не обманывая людей, реально, реально примем, реально обозначим цифры, даты и все, не строя воздушные замки. Спасибо Валерию Сушкевичу за то, что он два года пробивал этот закон и только сейчас при Викторе Януковиче этот закон будет введен в жизнь. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко Петро Степанович, наступним буде Павловський.

 

13:39:15

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів Петро Цибенко. Шановні колеги, хочу і як депутат соціальщик, і більше того перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів і як голова Ради організації ветеранів України, підтвердити, що та проблема, де є намагання, які є намагання врегулювати у цих двох законопроектах, вона справді надзвичайно кричуща. Я вам скажу більше, кілька років назад у черзі на отримання автомобіля стояло близько 150 тисяч чоловік, зараз черга дещо менша, там порядку менше 100 тисяч. Але я не спішив би радіти цьому, бо черга стала менша не тому, що люди отримали автомобілі, а тому що не дочекалися. І тому хочу сказати про те, що справді треба вирішувати цю проблему.

Скажу більше, що можна було вирішувати цю проблему значно швидше в минулому році, бо якщо в позаминулому році, в бюджеті позаминулого року було десь приблизно, разом із Спецфондом, 115 мільйонів на придбання автомобілів для інвалідів, то в минулому році практично не було, за виключенням 1 мільйона коштів. Тому бюджет минулого року і дії минулого уряду вони значною мірою ускладнили вирішення цієї ситуації.

Тому треба шукати шляхи вирішення цієї проблеми, треба вирішувати цю проблему надзвичайно нагальну для ветеранів. І тому треба шукати варіантів, мабуть один із варіантів є і намагання, нехай у розстрочку, але виплатити інваліду вартість автомобіля, знявши його з черги. Мабуть виходом певною мірою було б і створення принаймні у великих містах спеціальних, скажемо, автомобільних служб, які за заявкою інваліда, за викликом інваліда могли б відвезти до лікарні і так далі, і тому подібне. Тобто багатоманітний спектр вирішення цієї проблеми і треба шукати шляхи вирішення цієї справді надзвичайно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрій Павловський, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Будь ласка.

 

13:41:26

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні співвітчизники! Шановні народні депутати! Я хоча записався „проти”, але я „за” підтримку цих законопроектів важливих, які унормовують питання отримання інвалідами спецтранспорту, і законопроекту 2150, і 2656.

І по 2656 хочу сказати, що там дається право інваліду чи отримувати автомобіль, але треба чекати роки, чи взяти за нього компенсацію. Я думаю, що це не потребує значних витрат з бюджету і закликаю колег з Партії регіонів підтримати цей законопроект.

Я хотел бы обратится к ним и напомнить о ваших же социальных обещаниях. Потому что многие инвалиды проголосовали, скажем честно, именно за вашего кандидата Януковича, надеясь на то, что он уже сегодня  улучшить их жизнь, им не надо будет еще ждать годы. У вас есть возможность это сделать. Помогите, наиболее не защищенным, помогите инвалидам – проголосуйте. Но, нельзя так же цинично,  що йшли до влади – обіцяли, прийшли   забули . Так, що я  сподіваюсь на вашу совість. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Ми за скороченою процедурою обговорюємо. Тому у нас  зараз є можливість  тільки представникам двох фракцій: "Нашої Україна-Народної Самооборони", (якщо є охочі) і  "Блоку Литвина" , решта фракцій скористалися  з можливістю виступити. Немає бажаючих?

Володимир Карпук, будь ласка, "Наша Україна-Народна Самооборона".

 

13:43:05

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна". Без сумніву, треба підтримувати ці законодавчі акти. У нас  зараз на обліку біля 96 тисяч  людей, які стоять на черзі за автомобілями. Ці питання щорічно не вирішуються. І є дуже багато питань, що стосується інвалідів з порушеннями опорно-рухового апарату – це біля 140 тисяч людей. І, дійсно, є  сім’ї, де чи діти, чи обидва батьки інваліди і мають кожний з них право на отримання автомобіля. Але в законодавчому плані ці питання не вирішуються. І зауваження Головного науково-експертного управління, що це вже врегламентовано  постановами Кабінету Міністрів – практика показує, що  цих постанов  недостатньо і це треба  вирішувати, дійсно, на законодавчому рівні.

Щодо другого закону (щодо отримання компенсації за неотримання спецавтотранспорту), то тут  є питання. Тому що я собі  прогнозую, що знаючи ту ситуацію, основна причина – відсутність фінансування  і  коли буде такий прийнятий закон, зразу ж буде  безліч заяв і фінансування не буде передбачене, це буде …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Шановні колеги, якби ви не заперечували, все-таки щоб позицію уряду ми послухали, оскільки неодноразово йшлося про фінансову складову і позицію  уряду. У нас заступник міністра праці і соціальної політики Віталій Вадимович Мущинін і заступник міністра фінансів Кузькін Євген Юрійович. Шановні колеги, визначтеся, хто з вас готовий поінформувати.

Заступник міністра фінансів я бачу бере слово.

 

КУЗЬКІН Є.Ю. Міністром фінансів цей закон не підтримується, оскільки реалізація положень законопроекту требует дополнительных средств  из державного бюджета для забезпечення інвалідів  автомобілями.

Однак, суб’єктом законодавчої ініціативи  в соответствии с пунктом  27 Бюджетного кодекса не подано пропозицій про видатки, которые належить  скоротити, або пропозиції про джерела додаткових доходів для покриття видатків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ну я так розумію, що це спільна позиція? Чи заступник міністра праці і соціальної політики. Віталій Вадимович,  будь ласка, два слова підтвердіть, бо народ сумнівається, що ваше міністерство  проти цього  Будь ласка.

 

МУЩИНІН В.В.

Я хочу зазначити, що на Верховну Раду ми виходимо завжди зі спільною думкою уряду.

Що стосується проблем, які сьогодні необхідно вирішувати, це проблеми дуже важливі, вони обов’язково будуть вирішені, це  в цьому немає ніякого сумніву. Питання лише лишається в тому, що коли буде прийнятий бюджет і можна буде до 15 серпня вносити відповідні законопроекти, я вважаю, що це питання обов’язково  буде врегульоване.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, на жаль, скорочена процедура, мусимо приймати рішення, немає можливості мені дат слово комітету чи авторам. 

Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до статті 38 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо забезпечення інвалідів спецавтотранспортом   (реєстраційний номер 2150). Прошу голосувати.

 

13:46:42

За-190

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 130, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 35, комуністів – 25, "Блок Литвина" – 0, позафракційні – 0.

Шановні колеги, оскільки ми два обговорювали разом, давайте проголосуємо, а тоді я дам з мотивів. Оскільки один і той самий законопроект, або точніше, один предмет обговорення.

Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до статті 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо права вибору інвалідом компенсації за неотриманий автомобіль (реєстраційний номер 2656). Прошу голосувати.

 

13:47:36

За-197

Рішення не ухвалено.

По фракціях.

 

ІЗ ЗАЛУ. З мотивів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я чую, зараз скажу по фракціях, потім обміняємося з мотивів.

Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 133, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 37, комуністів – 27, "Блок Литвина" – 0, позафракційні – 0.

Шановні колеги, по одному чоловіку. Будь ласка, Юрій Кармазін. Карпук уже виступав. Будь ласка. Далі – Олег Ляшко.

 

13:48:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія Захисників вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, Закон про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, щодо якого вносилися зміни щодо забезпечення спецавтотранспортами інвалідів, вносився ще в березні 2008 року. Це так, як і закон Кульчинського, який ще лежав з лютого 2008 року. І ми з вами сьогодні робимо на цьому політику!

Шановні, на регіон виділяється по 15 автомобілів. Ми з вами говоримо про розвиток нашого вітчизняного автомобілебудування. То давайте, щоб ці кошти спрямовувалися на вітчизняні машини. Буде йти вітчизняний метал, вітчизняна робоча сила, все – і це зовсім не ті кошти в бюджеті, вони не викинуті ці кошти. І ці кошти підуть на забезпечення інвалідів і автомобілями, і кріслами-колясками. Ну як же так ми можемо спостерігати, як ці люди сьогодні в таких умовах знаходяться.

І я звертаюся сьогодні абсолютно до всіх представників фракцій,  давайте в першому читанні  приймемо, а потім уже дивіться як у вас там цей уряд…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція. Олег Ляшко, будь ласка.

 

13:49:13

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

От знаєте, скільки вже, третій рік сиджу у Верховній Раді,  не перестаю дивуватися відсутності от тієї межі цинізму, який є у цьому залі, на превеликий жаль.

Колега з Партії регіонів, який рукою завжди махає, закликає нашого колегу Сушкевича до коаліції, розказує який в нього хороший закон, що ми його підтримуємо, і не голосують за цей закон. Де ж, як найти слова, щоб сказати, щось… Михайло Васильовичу,  так 90 тисяч інвалідів, які не мають транспорту, стоять на черзі, я думаю, що вони проклянуть  вас за те, що ви от зараз робите.  Для чого ж ви знущаєтесь над людьми?! Для чого ж ви їм голову перед виборами дурили?!  Для чого ви їм обіцяли манну небесну й золоті гори!?  Щоб прийти до влади і тут же забути про цих людей! І тут же відмовлятись голосувати за закони!

А що до того, що начебто ми згадали  про права інвалідів, як прийшли в опозицію, то хочу зауважити, що ці законопроекти колега Сушкевич зареєстрував два роки …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Олег Валерійович.

Будь ласка,  Володимир Ландік, Партія  регіонів.

 

13:50:25

ЛАНДІК В.І.

Спасибо.  Ландик, фракция регионов.

Что ж стыдить нас, господин Ляшко, чего ж вам не стыдно!? Чего ж вам не стыдно, что вы два года ничего не давали!  И не кажется ли вам,  что вас эти два года ровно и проклинали. Вы вспомните 9 мая 2007 года Премьер-министр Янукович машины раздавали и вы. в том числе, депутаты от  оппозиции, на 9 мая мы все раздавали и Виктор Федорович сказал: «Еще два года буду всем машины раздадим. Очереди не будет». Вы снимаете Виктора Федоровича, но ни одну машину сами не дали. А теперь все на нас вешаете. Вас проклинают и поэтому вам и  доверие такое дали.  А мы выполним свое, и в бюджете это все будет занесено, и все инвалиды получат без крика, без позора, без   ярлыков.Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я не заперечую, коли ви  переконаєте один одного, тільки без прізвищ, будь ласка,  бо назвали прізвище, я  змушений дати Ляшку. І просив би далі,  проклинайте без прізвищ.  Олег Валерійович.

 

13:51:34

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Олег Ляшко, „Блок Юлії тимошенко”. Я не збираюся нікого проклинати  у цьому залі, Бог усім суддя. І Бог усе бачить  і те, як ви  смієтеся тут, влаштовуєте  із вищого  законодавчого органу   країни  цирк, і те, як  отам, не голосуючи, хтось каже, що  чутно аж сюди:  да що там їм давати  ті автомобілі, хай пішки  ходять.  Так як ті люди пішки  можуть ходити, коли їх  Бог, як кажуть,  і людські  обставини  перетворили у  людей, які потребують сторонньої допомоги.

І наше завдання, ви  тут всі  угодовані, всі довольні, всі забезпечені, то візьміть  поділіться тим, що маєте з отими  малозахищеними, дайте  їм  від своїх мільярдів хоч копійку. Ви розказуєте, що Віктор Федорович Янукович дасть автомобілі, так щоб дати 90 тисяч автомобілів, треба починати вже у цьому році давати.  А як ви  у бюджеті ні копійки на це не передбачили. Мільярди  собі до кишень кладете,  а нещасним людям…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  я  вас прошу трошки ще  змобілізуватися, оскільки… Що, прізвище називалося? 

Михайло  Васильович Чечетов  говорить, що  його активно називали і згадували, йому хвилина, голові  комітету  Валерію  Сушкевичу  і будемо думати, що робити з перервою. Будь ласка,  Михайло  Васильович. 

 

13:53:00

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, я еще раз   хочу заверить Валерия Сушкевича, к  которому наша  фракция относится  с глубочайшим уважением, не будет такого, как при Юлии Тимошенко, чтобы ваши законопроекты два года пылились на полках, не будет такого  позора, не будет!

Виктор Янукович  пришел не для  этого, а для того, чтобы социально  защитить людей. Мы шаг за шагом это будем делать, начиная с  восстановления управляемости страной, начиная  с  формирования  дееспособной власти, начиная с нормализации отношений с Россией, начиная с уменьшения цены на  газ, начиная с  реанимации реального сектора  экономики и за счет  этого у нас будет реальный бюджет, реальные деньги. Не  бумажки, а реальные деньги, которые будут заложены  в основу    этих законопроектов, и люди получат то, что два года не давала Тимошенко. При Викторе Федоровиче Януковичем эти деньги будут получены  обязательно.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Васильович.

Валерій Сушкевич і рухаємся далі. Будь ласка, Валерій Сушкевич з місця.

 

13:54:02

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую. Народний депутат Сушкевич, фракція „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, я насамперед  хочу побажати вам здоров’я і не проклинайте  один одного, це не варто робити, бережіть своє здоров’я, воно потрібне для вас.

Шановні друзі, друге питання. Я хочу подякувати Михайлу Васильовичу за те, що є оцінка з боку вас і вашої фракції  моєї роботи. Але я хочу одну річ сказати дуже суттєву. Розумієте, я вже звертався з приводу того, що мої  законопроекти часто не включаються у порядок денний і не фракцією „Блоку Юлії Тимошенко”, і не урядом. Треба розібратись, чому керівництвом Верховної Ради  вчасно не включається до  порядку денного. Я з цього приводу виступав кілька разів  на Погоджувальній раді. Тому я сподіваюсь, у тому числі і з вашою  фракцією, разом  забезпечити хоча б певну  пріоритетність законопроектів, які стосуються  соціально незахищених.

І наступне питання. Шановні колеги, шановний Михайло Васильович, я прошу  звернути увагу, це якесь непорозуміння. От дивіться,  про що …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Завершуйте, будь ласка.

 

13:55:12

СУШКЕВИЧ В.М.

Я закінчу. Зверніть увагу,  за що ми з вами не голосуємо. Мова йде про те, що  не витрачати більше на автомобілі інвалідів, я розумію яка ситуація, мова йде про те, щоб людина, до якої дійшла черга,  яка не може заплатити 30 відсотків  пільгових за вартість автомобіля,  розстрочку йому зробити на умовах, які визначає Кабінет Міністрів. Ніхто, нічого, Кабінет Міністрів  визначить, який порядок сплати платежів за цей автомобіль. Це перше.

Друге. Сім’ї, в якій два і більше інваліда,  першочергово забезпечити  автомобілі. Це додаткові кошти? Ні. То проти чого ми голосуємо?

Третє. Мова  йде про те, що сьогодні те, що є у Кабміні, Постанову Кабміну,  порядок забезпечення  автомобілів візками і  одночасно автомобілями, це є вже у постанові Кабміну, це є  в законопроекті. Проти чого ми голосуємо?

Я пропоную    повернутись до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерій Михайлович, завершуйте.

Шановні колеги,  у нас така ситуація... Дякую. Гарна політична дискусія вийшла.

Переходимо далі. У нас є чотири хвилини і є дуже непростий законопроект наступний – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міждержавного усиновлення.

Автор звернувся до Голови Верховної Ради України, Олена Федорівна Бондаренко, з пропозицією зняти даний законопроект з розгляду, оскільки фактично в сесійній залі і тій інституції, які опікуються усиновленням, не знайшли спільної мови і, я думаю, було би не правильно, якщо такої спільної мови немає, щоб ми відкривали дискусію і таке не просте делікатне питання обговорювали. Тому, оскільки автор просить нас зняти з розгляду шляхом голосування, я би просив би сесійну залу зняти цей законопроект і перевести дискусію про усиновлення в фахову аудиторію, а не в нашу політичну, парламентську. Якщо б не було заперечення, я б поставив на голосування і ми підтримали автора і зняли з розгляду даний законопроект.

Я, шановні колеги, ставлю пропозицію Олени Бондаренко, автора законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань міждержавного усиновлення, пропозицію зняти з розгляду законопроект  2116-1. Прошу голосувати.

 

13:57:56

За-325

Дякую, шановні колеги. Рішення прийняте. Даний законопроект ми розглядати не будемо.  

У нас дві хвилини. І якщо, я думаю, було би справедливо, оскільки йдеться про наступне рішення, яке треба обговорити, я думаю, в перерві, то ми зараз перервемо нашу роботу і після перерви продовжимо по порядку денному, зокрема і по рішенню стосовно відзначення памятних дат і ювілеїв, яке потребує, я думаю, консультацій між фракціями.

Тому ранкове засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Після перерви, о 16 годині, продовжуємо роботу.

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку