ЗАСІДАННЯ СІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

4 березня  2010 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть, будь ласка, народних депутатів до сесійної зали. І прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Ввімкніть систему „Рада”.

16:02:13

Зареєструвалися картками в сесійній залі 295 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, продовжуємо розгляд проекту Закону про внесення змін до статті 12 Закону України "Про лікарські засоби" (щодо маркування лікарських засобів шрифтом Брайля).  Прошу записатись на обговорення від фракцій, а потім від народних депутатів України. І від народних депутатів, будь ласка.

Так, Павло Жебрівський, фракція  „Наша Україна – Народна Самооборона”. Наступним буде виступати Володимир Карпук.

 

16:03:12

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, насправді дуже добре, що закон такий прийняли, тому що це значить, що ми не байдужі до людей, які мають обмежені можливості. Проте, безумовно, переборщили. Хотіли як краще, а вийшло як завжди.

Хочу наголосити, що жодної директиви Євросоюзу з приводу шрифту Брайля не існує. Насправді є європейська практика, яка передбачає в собі, що на деякій, обмеженій кількості найменувань препаратів є штрифт Брайля, і тільки назва.

Хочу сказати, що на сьогоднішній день (питання було від Адама Івановича з приводу того, що не виконують заводи з 1 січня умови закону, проте не тільки українські, але й іноземні виробництва насправді зі шрифтом Брайля не поставляють ліки на український ринок. Справа у тому, що є роз’яснення Мін’юсту, що тільки ті, які будуть зареєстровані з 1 січня, тільки ті мають мати на собі шрифт Брайля.  Такий пролонгованої дії, скажемо, введення в дію цього закону.

Хочу також сказати, що, безумовно, здорожчання ліків відбудеться не тільки тому, що буде нанесення шрифтом Брайля  оцих всіх найменувань, склад і примінення. Насправді, на невеличких упаковках, на ампулах, фактично, неможливо нанести, тому що є вимоги до розміру цього шрифту, і у зв'язку, що там достатньо великий перелік слів, то зрозуміло, що упаковки мають бути набагато більші. І здорожчання не тільки від купівлі цих автоматів по нанесенню шрифту буде, але і  від того, що насправді ці упаковки мають бути більших розмірів.

Зараз завжди кажуть, що в Україні достатньо багато аптек. І правда, Україна – це та країна, в якій аптек в декілька разів більше, чим у всьому світі. Чому? Тому що в усьому світі відсотків 70 ліків споживається через медичне страхування, через закупівлю державою. У нас же, на жаль, насправді відсотків тільки 20, максимум 25 ліків якраз іде через держзакупки. Все інше, фактично, хворі мають купувати в аптеці. І через це достатньо великий перелік в аптеках іде.

Хочу сказати, що, безумовно, той закон, який внесений і хотів би привітати і подякувати і Коржу, і Гайдаєву, які реально ідуть назустріч не тільки виробникам, а насправді, пацієнтам, які будуть купувати по підвищеним цінам і вносять ці корективи.

Я закликаю проголосувати за ці зміни, це насправді, буде направлено не для фармвиробників, а для кінцевого споживача, бо фармвиробники не будуть нести збитків, вони просто на суму цю підвищать ціни. І в кінці кінців це відіб’ється якраз на тій людині, яка буде купувати

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Карпук, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

16:06:36

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська фракція "Наша Україна - Народна Самооборона", депутатська група „За Україну!”.

Шановні колеги, ми будемо підтримувати цей законопроект. І я би хотів з цієї трибуни щиро подякувати Юрію Олександровичу Гайдаєву, який саме зрозумів необхідність піти назустріч людям, які мають дефекти зору. І ідея була дуже зрозуміла. І прикро, що обидва… цей законопроект поданий і Юрієм Олександровичем Гайдаєвим, і Віктором Петровичем Коржем.

Але при розгляді цього питання не враховані, дійсно, інтереси виробників. Я сьогодні настоював на тому, щоб і шрифтом Брайля вказувалася і доза діючої речовини. Ну, форма тут під знаком питання. Але за цей проміжок часу мене переконали в тому, що це повинен визначатися центральний орган виконавчої влади, тобто Міністерство охорони здоров’я. Тому що, якщо виникне необхідність того, чи перелік, чи форму зміни тоді теж треба вирішувати на законодавчому рівні, це цілком може робити і Міністерство охорони здоров’я.

Є певний етичний момент в тому, і, дійсно, боляче це питання розглядалося в комітеті нашому, що не врахували всі моменти поміж тим, щоб допомогти людям із дефектами зору і врахувати інтереси виробників. Але слід все-таки дослухатися до думки Віктора Петровича і проголосувати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, обговорення законопроекту  завершено. Автор наполягає на заключному слові?

Будь ласка, мікрофон Віктора Коржа увімкніть. І прошу підготуватися до голосування.

 

16:08:34

КОРЖ В.П.

Шановні колеги, я ще раз прошу вас звернути уважно ваші погляди на цей закон. І просив би з урахуванням очевидності в тому, що є необхідність його прийняти і розглянути можливість в першому читанні і в цілому, тому що  йдеться про один абзац, але цей  абзац дуже важливий і для фармвиробників, і для людей з вадами зору. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, комітет пропонує прийняти за основу  проект закону (реєстраційний номер 5506).

Тому я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до статті 12 Закону України „Про лікарські засоби” (щодо маркування лікарських засобів шрифтом Брайля). Реєстраційний номер, ще раз нагадую, 5506. Прошу голосувати.

 

16:09:48

За-296

Рішення прийнято.

Шановні колеги, є пропозиція від народних депутатів, зокрема від колеги Жебрівського, прийняти в цілому як закон. 

Микола Томенко.

 

16:10:14

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я підтримую автора законопроекту, але є у нас тут проблема: у нас не міститься визначеності, коли закон набирає чинність. Або тоді нам зараз сформулювати це, або все-таки зробити невеличку паузу і підготувати це. Якщо у комітету, може  пані Бахтєєвої, вона запропонує варіант, якщо  комітет готовий зараз, щоб ми з чітким нормуванням, коли набирає чинності, можна в цілому голосувати, або ще доопрацювати і повернутися тоді за скороченою процедурою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Комітет не заперечує?  Тетяна Дмитрівна, ввімкніть мікрофон.

 

16:10:47

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые  народные депутаты! Нельзя принимать в целом как закон, только в первом чтении. Потому что  закон у нас уже действует с 1 января, а в этом законе не указана дата его введения. Поэтому только в первом чтении.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз Павло Жебрівський, потім Валерій Сушкевич.

 

16:11:16

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, якщо насправді, є тільки єдина поправка. Коли вступає в дію цей закон, а немає заперечень взагалі по самій нормі закону і, до речі, колега Корж виступав, що закон має вступати в дію з моменту його опублікування. Це є норма і змінювати, і переносити на друге читання немає чого. Просто доповнити, що закон вступає в дію з моменту його опублікування і тоді з такою умовою можна приймати в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Сушкевич, мікрофон.

 

16:11:50

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Володимире Михайловичу. Фракція "Блок Юлії Тимошенко", Валерій Сушкевич. В мене є в комітеті звернення Українського товариства сліпих і представників незрячих, які просили профільний комітет надати їм можливість пропозицій до другого читання. Тому прохання все-таки прислухатися до тих, хто має відношення до цього. Я говорив про це і в комітеті, і голова комітету про це знає. Тому прохання все-таки до другого читання дослухатися до пропозицій незрячих інвалідів і прийняти до другого читання їх пропозиції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Шевчук, фракція БЮТ.

 

16:12:38

ШЕВЧУК С.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, допущена помилка при розгляді законопроекту попереднього, і в комітеті не досить уважно до цього поставилися. Треба якнайшвидше цю помилку виправляти. Стосовно прав інвалідів, то вони навпаки тут повністю збережені. Адже про що йдеться? Йдеться про те, щоб ми не робили безглуздих речей, коли деякі препарати, які використовуються лише в стаціонарі, на них також буде поширюватися дія, щоб там була відповідна маркеровка. Це просто не логічно. Давайте приймемо в цілому і підемо далі працювати, тому що ми мусимо виправляти те, що ми не зробили раніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Чечетов.

 

16:13:26

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, я тоже в перерыве получил несколько звонков с предложениями по совершенствованию закона, их нужно только формализовать в конкретные предложения на процедуру второго чтения. И я поддерживаю Татьяну Дмитриевну Бахтееву в части того, что нужно этот закон принять сегодня только в первом чтении, а затем основательно доработать на процедуру второго чтения. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Народний  депутат Гайдаєв. Мікрофон, будь ласка.

 

16:13:56

ГАЙДАЄВ Ю.О.

Спасибо. Уважаемые коллеги, я вас очень попрошу, у нас нет переліка лікарств, которые должны маркироваться, а в законе сказано Виктора Петровича Коржа. Это первое.

Второе. Если мы сейчас после принятия закона дозволим Министерству здравоохранения говорить, какие лекарства нужно маркировать, мы просто-напросто зарубим этот закон.

Поэтому я  бы очень просил вас, принять во внимание мнение Комитета здравоохранения  и по ускоренной процедуре  вообщем-то рассмотреть этот вопрос. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Шановні колеги, є два міркування з цього приводу.

Перше. Зафіксувати, що  цей закон набирає чинності з моменту його опублікування і поставити на голосування в цілому.

Друге. Пропозиції, які звучали з приводу того, що треба внести зміни до другого читання. Скажіть, будь ласка, а що Верховна Рада України буде визначати перелік ліків?  Що в неї є на це підстави? Це абсурд. Якщо ми пропонуємо, щоб на лікарських засобах було маркування шрифтом Брайля, які ще можна зміни і уточнення вносити до цього питання?

Тим більше, що віддається право виконавчій владі визначити  порядок застосування цього закону. 

Тому давайте тоді приймемо таке рішення, шановні колеги, доручити комітету доопрацювати його за скороченою процедурою. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування доручити комітету доопрацювати законопроект і подати його на друге читання за скороченою процедурою (реєстраційний номер 5506). Прошу голосувати.

 

16:16:08

За-316

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошується до розгляду законопроект  5328  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спільної діяльності

Я поставлю на голосування пропозицію про розгляд його за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

16:16:44

За-205

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра економіки Поживанов Михайло Олександрович, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Воропаєв Юрій Миколайович.

 

ПОЖИВАНОВ М.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати  України! На ваш розгляд пропонується проект Закону України про  внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спільної діяльності.

Метою законопроекту є запобігання неефективному використанню  державного майна та недопущенню  порушення інтересів держави під час укладання  договорів про спільну діяльність, а також договорів комісії, доручення управління майном та інвестиційних  договорів.

Неодноразові перевірки, котрі проводились  ГоловКРУ, Мінекономіки, встановили факти, коли державне майно виводилось з під контролю суб’єктів господарювання державного сектору економіки та суб’єктів  управління          шляхом передачі його у спільну діяльність без погодження з органами управління, не проводиться оцінка ринкової вартості майна, яке  передається, як внесок у спільну діяльність. Крім того відсутність  типового договору про спільну діяльність  та  порядку укладання договорів про спільну діяльність, договорів  комісії, доручення та  управління створюють умови, наслідком яких може бути відчуження державного майна.

З метою запобігання неефективного використання держмайна та недопущення порушень інтересів держави під час укладання договорів про спільну діяльність виникла необхідність розроблення зазначеного законопроекту, яким передбачається внесення  змін до Господарського  кодексу України, до Цивільного кодексу  України і до Закону України про управління об’єктами державної власності. З прийняттям закону врегулюється   питання щодо запобігання неефективному використанню державного майна та недопущення порушень інтересів держави під час укладання договорів про спільну діяльність  комісії, доручення,  управління майном та інвестиційних договорів.

Пропонується проголосувати та прийняти за основу даний законопроект. Дякую за увагу.

 

Засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради України ЛАВРИНОВИЧ О.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Воропаєв Юрій Миколайович, співдоповідь.

 

16:19:09

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Добрый день, уважаемые коллеги!

Вашему вниманию представляется законопроект (5328) в первом чтении. Он рассмотрен на Комитете по экономической политики 15 декабря 2009 года.

Комитет принял решения, рекомендовать Верховной Раде Украины принять его в первом чтении, и в последующем дать возможность и авторам и комитету доработать его.

Учитывая замечания, которые высказаны к этому законопроекту Главным научно-экспертным управлением, хотел бы ваше внимание обратить при доработке на поправки, которые авторы написали  к Хозяйственному кодексу Украины, пункт 7, и Закону Украины, и к Цивильному кодексу Украины. Данная норма - они не полностью соответствуют действующему законодательству и Конституции Украины.

Поэтому, учитывая это обстоятельство, предлагается принять его в первом чтении, и доработать до второго чтения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, записуємось. Два – за, два – проти.  Чечетов Михайло Васильович.

 

16:20:37

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати!

У проекті пропонується внести зміни до Господарського та Цивільного кодексів України, а також до Закону України „Про управління об’єктами державної власності», якими вдосконалюється використання державного майна при укладенні договорів про спільну діяльність.

Зокрема проектом передбачається встановити, що не можуть бути вкладами в спільну діяльність майно об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації відповідно, крім майна, яке не використовується для здійснення  основної діяльності.

Фракція Партії регіонів пропонує прийняти цей законопроект у першому читанні.

А я хочу от себя добавить.  Это тот случай, когда мы не ставим во главу угла партийный корпоративный интерес и несмотря на то, что законопроект подан бывшим правительством Юлии Тимошенко, но мы видим действительно  эффект от принятия этого закона для страны и Партия регионов такие законопроекты будет поддерживать.  Еще раз повторяю. Мы  никогда не ставим во главу угла авторство законопроекта, а смотрим на суть законопроекта и на последствия  для его принятия, для государства. Спасибо.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено. Ставлю на голосування пропозицію про ухвалення за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих … Секундочку, скасуємо голосування.

Фракція, яка не записалась, Мартинюк Адам Іванович.

 

16:22:09

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Олександре Володимировичу.

Мартинюк, фракція комуністів.

Тут у мене є поза всяким сумнівом і доповідач, і  співдоповідач виступаючи говорили правильні думки, що  варто підтримувати цей законопроект. Єдине, Олександре Володимировичу,  я хотів би, щоб ми вияснили одне питання.

 Є 105 стаття  Регламенту, яка говорить про те, а це кабмінівський законопроект, тобто є у нас Кабмін чи немає в нас Кабміну?  Бо ця стаття каже, якщо немає, то ми не маємо права ні президентських, ні кабмінівських розглядати. Ось тільки такий момент, але в принципі треба цей законопроект підтримати, а на майбутнє давайте подивимося. Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адаме Івановичу.

З вашого дозволу я вам відповім. Українська Конституція має  в собі реалізацію принципу безперервності влади і Кабінет Міністрів, який  відправлений у відставку виконує по нормі свої обов’язки до сформування нового складу.  Тому ми сьогодні маємо регламентне право  розглядати.

Ставлю на голосування за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спільної діяльності (реєстраційний номер 5328). Прошу визначатися.

 

16:23:42

За-339

Рішення прийнято.

Шановні колеги, зараз у нас на черзі розгляд двох проектів  законів, які стосуються  підтримку суднобудівної галузі. На ранковому пленарному засіданні до мене звертались  автори цих проектів з проханням  перенести їх розгляд, щоб ми їх могли розглянути  на наступному пленарному тижні. Немає заперечення народних депутатів… Нема заперечень? Приймається рішення консенсусом, переносим  на наступне пленарне засідання.

Оголошується до розгляду  проект Закону про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування. У нас тут  три проекти закону.

Перший доповідає народний депутат України Сухий  Ярослав Михайлович. Прошу, будь ласка. Є пропозиція з процедури. Будь ласка,  Ярослав Михайлович, зачекайте хвилиночку. З процедури, будь ласка, народний депутат Хара.

 

16:24:57

ХАРА В.Г.

Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги,  законопроекты, которые объявлены, очень нужны нашей стране  и очень много усилий для их подготовки положено. Но ситуация, которая сложилась  сегодня  в парламенте, ставит под угрозу  их принятия. Поэтому я от имени комитета прошу законопроекты 1040, 1040-1, 1040-2 перенести на следующую сессионную неделю.

И, Александр Владимирович, тоже самое   с законопроектом 1440. Мы работали  над ним два года. Сегодня этот проект о социальном диалоге тоже под угрозой. Я очень прошу  вас и прошу всех народных депутатов поддержать,  и его тоже перенести на следующую неделю, чтобы труд  многих десятков людей, в том числе  Международной организации труда, которая принимала участие , не пропал даром. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, оскільки у нас вже цей проект  включений до порядку денного, я хотів би, що автори цих альтернативних проектів: Лілія Степанівна Григорович,  Олег Борисович Шевчук і  Ярослав Михайлович Сухий.

Питання: чи не заперечують також проти переносу на наступний пленарний тиждень? Не заперечують. Народні депутати України підтримують перенос розгляду цих проектів на наступний пленарний тиждень? Є заперечення?

Будь ласка, народний депутат Подгорний.

 

16:26:33

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні виборці, шановні колеги! Я хочу звернутись, що, дійсно, ці законопроекти дуже і дуже важливі. І якщо сьогодні в цій залі сформована більшість, то чому ця більшість не хоче розглядати такі важливі питання?

Тому я наполягаю розглядати їх саме сьогодні, коли є більшість, яка сьогодні показала, як вона може ефективно (в дужках) працювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Карпук, будь ласка.

 

16:27:07

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”. Шановні депутати, розгляду цих законопроектів давно очікує і медична громадськість, і загалом суспільство. Це надто важливі законопроекти.

Разом з тим, до порядку денного сьогодні включені законопроекти, що стосуються загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування, оскільки і по Конституції у нас є соціальна країна. Але є ще один законопроект – 4744, - поданий 30.06.09, тобто ці законопроекти подавалися ще в грудні 2007 року, а ці - нещодавно, які пройшли, дійсно, багато обговорення і на громадських слуханнях і так далі. Тому що, якщо розглядати ці питання, то треба до порядку денного включати і законопроект 4744, тому що є ідеологічні два підходи. Один підхід базується на основах законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 1998 року, а інші – Закон про страхування - від 1996 року. І коли ми не розглядатимемо їх водночас, то можна буде в залі зробити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оскільки є пропозиція голови комітету, підтримана авторами законопроектів, є заперечення народних депутатів щодо переносу, я ставлю пропозицію голови комітету про перенос всіх трьох проектів законів для розгляду на наступному пленарному тижні.

Прошу сесійний зал визначатися.

 

16:28:54

За-281

Рішення прийнято. Законопроекти перенесені для розгляду на наступний пленарний тиждень.

Оголошується до розгляду проект Закону   про внесення змін до Закону України "Про транзит вантажів” (реєстраційний номер 4270). Доповідає Зозуля Руслан Петрович.

 

16:29:22

ЗОЗУЛЯ Р.П.

Шановні народні депутати, запрошені, гості Верховної  Ради України! На розгляд Верховної  Ради України подається мною законопроект за номером 4270 – про внесення змін до Закону України "Про транзит вантажів” (щодо митного оформлення).

Як можна відразу встановити із  змісту законопроекту, змін до статті 6 Закону України "Про транзит вантажів”, головна мета даного законопроекту – це впровадження в українських контейнерних портах системи трансшипінгу, тобто такого режиму транзиту вантажів у контейнерах, що прибувають і вигружаються водним транспортом та під час зберігання не виходять  за межі одного пункту пропуску чи зон митного контролю, яким є територія морського торговельного  порту, при якому митне оформлення відбувається без подання вантажно-митної декларації та без застосування заходів …  доставки.

У пояснювальній записці мною було детально, з наведенням аналогічного  прикладу роботи морських портів Констанца (Румунія), вказані переваги у впровадженні системи трансшипінгу.

В свою чергу це дозволить, перше, спростити порядок проходження і обробки транзитних вантажів у морських та річкових портах (терміналах) України. Друге, наблизити умови транзиту вантажів в українських портах до умови здійснення аналогічної  діяльності в закордонних портах, що позитивно вплине на конкурентноздатність вітчизняних портів.

Профільним Комітетом Верховної  Ради України з питань  транспорту було повністю підтримано даний законопроект. Отже, реалізація даного законопроекту дозволить створити додаткові конкурентні переваги вітчизняного морегосподарського комплексу на міжнародному ринку транспортних послуг завдяки спрощенню процедур оформлення контейнерів, що прибувають і відгружаються водним транспортом у транзитному сполученні, залучити нові вантажопотоки, розвивати контейнери потужних українських портів, створювати нові робочі місця у транспортній галузі у транспортній галузі. Збільшити обсяг переробки контейнерних відвантажень та кількість суднозаходів контейнерних суден і відповідно доходи контейнерних портів і терміналів та додаткові відрахування до Державного бюджету України.

Додатково зроблю наголос, що у Міністерстві транспорту і зв’язку України і Державної митної служби України був погоджений текс внесеного мною до Верховної Ради  України законопроекту. Комітет на своєму засіданні отримав та розглянув ці погодження. Тому і прошу Верховну Раду України підтримати вказаний законопроект та проголосувати за нього у першому, другому читаннях і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У вас все? Будь ласка, питання до доповідача.

Смітюх Григорій Євдокимович.

 

16:32:03

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую. Смітюх Партія регіонів.

Руслане Петровичу, у мене до вас питання слідуючого порядку. Раз ви займалися цим законопроектом, при підготовці матеріали, напевно, ви вивчали, скажіть, будь ласка, за останні часи або за останній період, за останні 5 років Україна збільшила транзит чи Україна втрачає транзит, хоча маючи 5 важливих міжконтинентальних коридорів між Європою, Азією і іншими країнами? Це перше питання.

І друге питання. Чи не рахуєте ви, що нам треба щось кардинально щось змінювати в таможенному комітеті, тому що такої корупції і такої затяжної процедури, як сьогодні оформлення митного грузоперевезення для наших вітчизняних громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, це сама найскладніша процедура, яка є по всім країнам світу. Дякую.

 

ЗОЗУЛЯ Р.П.  Дякую за запитання. Перш за все я в своєму законопроекті, в пояснювальній записці, відзначав, що за час нашої незалежності фактично при перевагах Іллічевського, Одеського портів по транзиту вантажів ми втратили цю позицію, і в результаті чого, я це на одному прикладі хочу сказати, втратили цю позицію, і всі ці товари… грузопотоки відійшли на Румунію, на Констанцію. І в цілому Україна є транзитною державою. Але ми не бачимо, знаєте, я не знаю, відсутні законопроекти, ще чогось, не дозволяє нам бути транзитною державою і заробляти ці кошти. І в результаті за роки незалежності ми суттєво втратили наш транзитний потенціал.

Відносно корупції в таможенних комітетах я хотів би вам відповісти, що  перш за все, якщо ми хочемо, щоб  наша країна розвивалась, зрозуміло, ми повинні упрощати всі процедури таможного оформлення грузів, більш була відкрита ця системи, а не навпаки, у нас ви знаєте, якщо ти хочеш розмитнити груз, то часом  день, два, три, а то місяці йде на цю процедуру. Звісно треба міняти цю систему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідь від комітету Крук Юрій Борисович.

 

16:34:14

КРУК Ю.Б.

Уважаемый Александр Владимирович! Уважаемы коллеги! Комитетом Верховной Рады по вопросам транспорта и связи рассмотрен законопроект о внесении изменений в Закон Украины о транзите (регистрационный номер  4270) от 26 марта 2009 года.

Данный законопроект разработан с целью внедрения в морских портах Украины упрощенного режима транзита грузов в контейнерах, прибывающих и отгружающихся водным транспортом, и которые во время хранения не выходят за пределы одного пункта пропуска или зоны таможенного контролю, которыми является территория морского торгового порта.

В этом  случае таможенное оформление происходит без предоставления грузовой таможенной декларации. Это форма оформления существует более чем в 50 процентах ведущих портов мира, обрабатывающих суда контейнеровозы. Это даст  возможность упростить порядок прохождения и обработки транзитных грузов в морских и речных портах Украины, терминалах и  приблизить условия транзита грузов в украинских портах к условиях осуществления аналогичной  деятельности заграничных портах, что положительно повлияет на конкурентоспособность отечественных портов.

Комитет по вопросам транспорта и связи соглашается с необходимостью усовершенствования законодательного урегулирования транзита грузов в  части упрощения их оформления.  Министерство транспорта и связи, Министерство финансов, Государственная таможенная служба и Комитет по вопросам бюджета Верховной Рады поддержал законопроект без изменений, отметив, что его принятие позволит увеличить объем и переработки контейнерных грузов, и доходы контейнерных портов и терминалов, а соответственно и увеличит доходную часть бюджета.  Главное научно-экспертное управление в своем заключении от 3.04.2009 года поддержало принятие законопроекта за основу с учетом высказанных замечаний.

Учитывая выше изложенное, профильный комитет просит принять этот законопроект за основу в первом чтении. Прошу поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, записуємось на питання до співдоповідача. Смітюх Григорій Євдокимович.

 

16:37:04

СМІТЮХ Г.Є.

Юрий Борисович, Партия регионов, скажіть, будь ласка, от ви розглядали на комітеті цей законопроект, мене стосує це питання, що тут акцент іде на наші порти. Безперечно, що порти це важлива складова наша частина, так би мовити, транзитного, можливості заробляти для держави кошти. Але транзит не тільки йде через порти ці і контейнерні перевози не тільки відбуваються через порти наші морські, вони йдуть, наприклад, з Прибалтики в Чорне море, з Чорного моря в Прибалтику і вони переходять сухопутні кордони. Чи не рахуєте ви, що треба розширити під час розгляду в другому читанні можливості, що це стосується всіх транзитних вантажів, які знаходяться сьогодні в нашій державі. Дякую.

 

КРУК Ю.Б. Я вам скажу это не простой процесс, потому что здесь, вообще то говоря,  мы на комитете когда рассматривали вопрос, то вначале приняли решение принять этот законопроект, казалось бы очень простой, и в первом чтении, и во втором, и в целом, как автор докладывал. Но этого пока сделать нельзя в связи с тем, что вот как вы говорите, поступило много замечаний, в том числе и том, о котором вы говорите. Но по другим грузам, то есть для того, чтобы применить это к другим грузам, здесь надо менять технологию обработки грузов в портах. Если для контейнерного производства это может, это доступно сегодня, то есть контейнер поставил, определил он, в загородной территории находится,  и это проще. А всю  территорию тогда надо делать в виде свободной экономической зоны и  тогда можно применить это и для других грузов. Но, это делать нам сейчас необходимо. Необходимо почему? Потому что наши грузы сегодня уходят из наших отечественных портов. Мы …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте відповідь.

 

КРУК Ю.Б.  Мы только за прошлый год потеряли более 50 миллионов долларов только на двух портах, которые работают у нас – это Одесский и Илличевский. Это мы потеряли то, что забрала румынская сторона, порт Констанца, который развивается последние годы.

Поэтому этот законопроект он очень актуальный. Я думаю, что мы его доработаем во втором чтении и примем в Верховной Раде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Записуємось на обговорення.   Смітюх Григорій Євдокимович.

 

16:40:14

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Олександре Володимировичу! Шановні народні депутати! Шановні колеги! Розумієте, коли за останніх п’ять років уряд України, маючи міністерство наше і маючи до десятка, а може і більше заступників, жодного разу не вніс  законопроект, який би спрощував би і збільшував можливості транзитного нашого ресурсу. Це  не тільки стосується контейнерних перевозом, це стосується всіх грузів і всіх транзитних можливостей в Україні.

Я не розумію чому ми втрачаємо, чому ми маємо чиновників, які отримують державні, так сказати, нагороди  деколи нізащо?  Чому вони не відпрацьовують ці кошти, які держава витрачає? Чому ми комплексно не підходимо  по рішенню питання, яке стосується транзитної можливості в Україні. Ви знаєте, що в Україні  є 5 коридорів  транзитних, вони недозавантажені,  наші грузи переходять. Чому переходять?

Першим ділом – корупція. Другим ділом – волокита.

Я вам наведу приклад. Сінгапур, 15 хвилин на обробку таможеного грузу, 15 хвилин! Хто з вас  коли не будь  бачив таке явище у нас? Хоча була декларація: „в одні руки”, „одне вікно”,  „зелена лінія”, „зелена дорога” і так далі, і так далі, що тільки не  декларували. Але жодного впровадження облегшення можливості  транзитних перевезень і таможеного транзитного оформлення  грузів не відбувалося. Я рахую, що цей законопроект важливий, але він охоплює дуже вузький так сказати круг товарів і можливостей, те що  втрачає і те що має можливість Україна.

Тому я призиваю  і урядовців, і я надіюся  що новий міністр прийде. Звертаю увагу, що це комплексна програма, це комплексний аналіз повинен бути і на основі тих матеріалів, які  повинні комплексно бути обстежені, повинна  бути комплексна державна національна програма, яка забезпечить надходження до Державного   бюджету і збільшить транзит наших грузів через нашу країну, а у відповідності завантажить додаткові робочі місця.

Не на словах, а на ділі це робочі наші місця, це розбудова наших транзитних можливостей інфраструктури. Тому я призиваю вас проголосувати за цей законопроект і разом   з тим, хто являється в профільному комітеті, відпрацювати   ці зауваження, які можливо надійдуть від наших надіюся депутатів і в тому числі разом з міністерством відпрацювати комплексну програму  рішення цієї проблеми. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зарубінський Олег Олександрович.

 

16:42:57

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Якщо б я не читав цього законопроекту, а я його читав після того як  його підтримував Юрій Борисович Крук можна було б вже голосувати за нього. Це не є компліментом, це просто є  свідченням  того, що законопроект доповідала людина, яка добре знається  в цій темі. Але  я ще до того ж і читав  цей законопроект і тому можу сказати деякі речі.

А я знаю, що є зауваження,  або можливо ті, хто не хотів би приймати цей закон, що буцімто, це буде сприяти якимось контрабандним проявам. Це є абсолютно некоректно і неправильно. Тому, що ключова позиція полягає в тому, що ці вантажі, ці контейнери вони фактично перебувають в одному пункті. Правильно, Юрій Борисович?

Таким чином, сам механізм не дозволяє використовувати це як контрабанду продукцію. Тим же, хто насправді займається контрабандою, очевидно, треба усвідомити те, що колись цьому має прийти кінець. Бо не таким шляхом, як фактично заважанням нормальному митному оформленню, заважанням того, щоб Україна реалізувала свою функцію, як транзитної держави, вони діють на благо батьківщини зовсім не так.

І ще один момент критичного характеру. В зауваженнях є й таке, мені здається, що це певною мірою коректно, що ви пропонуєте, Юрій Борисович, щоб Верховна Рада давала доручення Державній митній службі. Фактично ми це не можемо робити. Це не в повноваженнях Верховної Ради давати відповідні доручення. Це суперечить нашим повноваженням, нашим функціям. Тому тут треба подумати над цим питанням.

По всьому іншому, вважаю, що законопроект, який спрямований на підвищення посилення конкурентноздатності України, в плані використання її портів, треба обов’язково підтримувати.

Правильно, Юрій Борисович сказав, що те, що ми гаємо, те дуже швидко вміє використовувати сусідні держави, в тому числі, які для нас є конкурентними щодо використання Дунаю, в першу чергу, і акваторій Чорного моря. Думаю, треба підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

 

16:45:29

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні народні депутати,!

Законопроект передбачає внесення змін до Закону України „Про транзит вантажів” з метою спрощення митного оформлення у випадках транзиту вантажів у контейнерах, що прибувають і відвантажуються морським і річковим транспортом, та під час зберігання не виходять за межі одного пункту пропуску чи зон митного контролю на території морського торговельного порту.

Звертаємо увагу на те, що даний законопроект містить положення,  згідно з якими Кабінету міністрів України та Державній митній службі України необхідно в двомісячний термін з дня набрання чинності цим законом привести свої нормативні правові акти у  відповідність із цим законом та забезпечити приведення міністерства та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів  у відповідність із цим законом.

 На нашу думку посилення, посилання на  Державну митну службу України доречно виключити з тексту цих положень. У цьому зв’язку слід зазначити, що за Конституцією України стаття 116 та 113 роботу міністерств і інших органів виконавчої влади спрямовує і координує Кабінет міністрів України, який є вищим органом у системі органів виконавчої  влади.

Відповідно Постанови   Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року номер 940 про затвердження положення про Державну митну службу України Державна митна служба України належить до центральних органів виконавчої влади. 

Але в цілому фракція Партії регіонів пропонує прийняти цей законопроект у  першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено.  Руслан Петрович, є у вас необхідність в заключному слові? Немає такої необхідності.

Юрій Борисович,  є необхідність в заключному слові? Немає.

Ставлю на голосування пропозицію про ухвалення в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про транзит  вантажів”. Реєстраційний номер 4270. Прошу визначатись.

 

16:48:01

За-319

Рішення прийнято

Оголошується до розгляду проект Закону про соціальний діалог в Україні (реєстраційний номер 1440). Доповідає Василь Георгійович Хара.

 

16:48:34

ХАРА В.Г.

Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые коллеги, я  прошлый раз, когда просил слово по процедуре, просил  перенести и данный законопроект 1440. Дело в том, что над ним работали два года с участием Международной организации труда, проведением конференций, круглых столов. Четыре раза комитет рассматривал таблицу сравнительную. Но сегодня  есть угроза непринятия его в этом зале, это  будет плохо не только для нас  и стыдно  будет перед международными организациями.

Поэтому я просил бы, как и предыдущий Закон о социальном страховании медицинском  перенести на очередную сессионную неделю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний  Василь Георгійович, пропозиція, напевно, слушна, але бажано, щоб вона раніше формулювалася, а не  тоді, коли він вже оголошений до розгляду.

 

ХАРА В.Г.  Александр Владимирович, ну, бывает, вы же знаете, бывают такие ситуации, когда только  в зале эта опасность и появляется, раньше ее  не было до сегодняшнего дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Побудьте, будь ласка, зараз далеко не відходьте.

Шановні колеги, голова комітету, який має доповідати  для  ухвалення у дерго му читанні   проект Закону про соціальний діалог в Україні, просить перенести  його розгляд на  деякий час. Чи є заперечення проти такої пропозиції? Заперечень немає. Рішення ухвалюється консенсусом,  розгляд у другому читанні проекту Закону про соціальний діалог в Україні  переноситься на деякий термін, який буде необхідний для    підготовки його для розгляду у сесійному залі.

Шановні колеги, у нас далі йде розгляд проектів законів  знову у першому  читанні. І от народний депутат...  Гриценко пропонує всі наступні розглядати за скороченою процедурою, оскільки  всі ми не можемо ухвалювати рішення, від нас Регламент вимагає ухвалення  рішення по кожному проекту. Тому пропозицію Анатолія Степановича щодо  розгляду наступного проекту  закону номер 4528  щодо розгляду його за скороченою процедурою  ставлю на голосування.

Прошу визначатись.

 

16:50:52

За-178

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про доповнення Закону України „Про охорону земель” (щодо видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву) (реєстраційний номер 4528). Прошу, доповідає Кулініч Олег Миколайович, голова  Державного комітету із земельних ресурсів.

 

КУЛІНІЧ О.М.

Поважний пане Голово, шановні народні депутати! Проект про доповнення Закону України „Про охорону земель” (щодо видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву) розроблений відповідно до статті 4-ї Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”, яка визначає, що виключно законами регулюються питання, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру.

Необхідність отримання спеціальних дозволів на зняття родючого шару регламентовано статтею 168 Земельного кодексу, яка передбачає, що землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу.

Основною метою законопроекту є врегулювання на законодавчому рівні питань, пов’язаних із зняттям, перенесенням ґрунтового покриву шляхом запровадження спеціальних дозволів та визначення основних вимог до процедури видачі, анулювання цих дозволів.

Реалізацію даною мети можна здійснити лише шляхом доповнення Закону України „Про охорону земель”, виклавши статтю 37-му з позначкою „прим.”, в якій необхідно визначити основні вимоги до проходження процедури видачі, анулювання відповідних спеціальних дозволів. Саме такий зміст доповнень пропонується в даному проекті закону.

Зазначений законопроект погоджено з усіма зацікавленими міністерствами і відомствами, в тому числі з Державним комітетом регуляторної політики і підприємництва. Разом з тим, у висновку до даного проекту Головним управлінням науково-експертним Верховної Ради зазначено, що основні принципові положення цього закону мали б бути впорядковані 168 статтею Земельного кодексу.

Враховуючи зауваження Науково-експертного управління, вважаємо, що зазначений законопроект мав би бути врегламентований на рівні спеціального закону, тобто Закону України „Про охорону земель”. І з урахуванням цього закону ми б тоді мали можливість врегулювати питання і порядок видачі спеціальних дозволів на зняття і перенесення ґрунтового шару, ґрунтового покриву.

Прийняття зазначеного проекту буде сприяти створенню прозорої і спрощеної процедури порядку отримання спецдозволів на безплатній основі, раціональне використання, охороні земельних ресурсів, збереженню, раціональному використанню родючого шару ґрунту. Зазначений законопроект підтримано профільним комітетом. Просив би підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Співдоповідь Бевзенко Валерій Федорович.

 

16:53:46

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Олександр Володимирович, шановні народні депутати! Комітет з питань  аграрної політики та земельних відносин 8 вересня 2009 року розглянув проект Закону про доповнення Закону України "Про охорону земель” (щодо видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перевезення ґрунтового покриву), внесений Кабінетом  Міністрів України.

Запровадженням спеціальних дозволів передбачено у статті 168 Земельного кодексу України, згідно з якою зняття та перенесення ґрунтового покриву може здійснюватися на підставі спеціального дозволу, що видається органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Як зауважив голова комітету, пан Кулініч, який, до речі, був відсутній, коли ми розглядали цей законопроект на засіданні нашого комітету, так само він не був… був відсутній на всіх послідуючих комітетах за останні півроку, не зважаючи на запрошення голови комітету. Я хочу сказати, що цей законопроект доречний і цього потрібно приймати у першому читанні. Він дістав підтримку нашого Комітету аграрної політики та земельних відносин.

Тому ми рахуємо і пропонуємо цей законопроект щодо видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву, законопроект про охорону земель, реєстраційний номер 4528, внесений Кабінетом  Міністрів України, треба прийняти за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Записуємося на обговорення. Ткач Роман Володимирович.

 

16:55:51

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, депутатська група „За Україну!”.

Дійсно, у нас на комітеті це питання розглядалося, і в принципі ми „за”. Але тут є одне маленьке зауваження. Я думаю, що може у першому читанні цей законопроект прийняти, але мова йде про те, що треба внести відповідні зміни до Земельного кодексу України, бо про охорону земель і про ці речі, які в цьому законопроекті йде, йде і в 168 статті Земельного кодексу.

Тому в принципі сьогодні можна проголосувати „за”. Але тоді під час розгляду до другого читання треба внести і відповідні зауваження до Земельного кодексу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Рижук Сергій Миколайович.

 

16:56:27

РИЖУК С.М.

Дякую. Рижук, фракція Партії регіонів, Житомирщина.

Шановні колеги, у нас щовесни, літо і до осені на узбіччя усіх …., які ведуть у Київ, з Києва, стоять вантажні автомобілі із чорноземом. І ніхто толком не зрозуміє і не пояснить, де той чорнозем грузиться і звідки там знятий той ґрунтовий покрив, тобто дуже калічаться ґрунти нашої держави. І, звичайно, лише тільки тому, що немає Земельного кадастру, і бажано там і обов’язково треба записати стосовно охорони ґрунтів. Це ми з вами зробимо найближчим часом, але зовсім не заважає нам і прийняти цей законопроект з тим, щоб і просити Президента, щоб він якомога швидше підписав, щоб до прийняття бюджету  ми обов’язково накінець-то, як личить цивілізованій державі, в бюджеті достатньо виділили коштів для забезпечення реалізації Закону про охорону ґрунтів, в тому числі і цього законопроекту.

Так що тут правильно все зроблено. Давайте ми приймати його в першому читанні і негайно доопрацьовувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергію Миколайовичу. Обговорення завершено. Фракція, яка не записалася, Заєць Іван Олександрович.

 

16:58:02

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія.

Я хочу, щоб ви, народні депутати, зрозуміли суть цього законопроекту. А суть цього законопроекту  полягає в тому, щоб лібералізувати відносини, які стосуються зняття та перенесення ґрунтового покрову. Тому і вступив цей законопроект у  суперечку із Земельним кодексом. І я не знаю чи це на  плюс чи на мінус,  бо якщо сьогодні за цим законопроектом дозволяється без дозволу зняття та перенесення ґрунтів, того, як пишеться для фермерського господарства, для особистого селянського господарства, у межах однієї ділянки, це ніхто далі не скаже куди йде ця земля.

Ми вже знищили мільйони, мільярди тонн чорноземів, бо люди будуються на долинах завозять чорноземи із інших сіл і там руйнують природу, і  там руйнують природу. Тому я не думаю, що цей законопроект такий вже позитивний, як тут хтось каже. Мені здається, що потрібно йти з Земельного кодексу, і потім до цього …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви запропонували  і проголосували за скорочену процедуру. Тому я перепрошую, ставлю на голосування пропозицію про ухвалення в  першому читанні  проект Закону  про доповнення Закону „Про охорону земель” (реєстраційний номер  4528). Прошу визначатись.

 

16:59:48

За-210

Рішення не прийнято.

Будь ласка, Бевзенко Валерій Федорович, яка пропозиція ваша? Будь ласка, запишіться по одній хвилині від фракцій щодо подальшої роботи з цим проектом закону. 

Смітюх Георгій Євдокимович.

 

17:00:28

СМІТЮХ Г.Є.

Смітюх, Партія регіонів.

Моя особиста точка зору, що цей закон повернути на повторне читання. Чому? Тому що він не охоплює всі проблеми,  які на самому ділі кажуться всі простими, а на мій погляд вони дуже  складні. Чому? Ви знаєте, що при будівництві доріг, при будівництві промислових та інших об’єктів.

Дуже багато територій, які підпадають під ці,  так сказати, об’єкти, знаходяться в зоні родючих покладів земельного покрову. І треба зробити в цілому,   якимсь шляхом визначатися, а що нам робити за цим, як зобов’язати тих чи інших власників, щоб цю землю використовувати по призначенню, тобто або його передавати державі, або щоб не було торгівлі його, такої дикої торгівлі на обочині, як колега говорив, або інше.

Тому я пропоную, що це проблема в цілому є, її потрібно розглянути, але не таким чином, що комітет виносить цей закон, а на комітет голова комітету не приходить і не обговорює це питання. Повернути на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан Павло Михайлович.

 

17:01:38

МОВЧАН П.М.

Шановний Олександре Володимировичу, шановний голово комітету, я особисто за те, щоб підтримати сьогодні вже цей законопроект, хоча без сумніву до другого читання необхідно врегулювати ті проблеми, які є кричущими. Ви знаєте, що бізнес з землю, не той що наділами, а той що ґрунтами торгують сьогодні, він сягає мільярдів доларів. Якщо порахувати, скільки в Україні продається сьогодні не тільки по узбіччю, ви подивіться скільки сьогодні вже законсервовано навколо Києва чорнозему, який потім навесні буде розвозитися по всіх піщаних ґрунтах. Ми знаємо, що це береться бездозвільно, ми знаємо про те, що це не врегульована ця проблема і тому необхідно якомога швидше, щоб комітет профільний відповідно вніс свої пропозиції для того, щоб до другого читання ми мали всі ті підстави для того, щоб...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Заєць Іван Олександрович.

 

17:02:51

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія.

Я хочу подякувати Держкомзему, що вони підняли цю проблему, але я хочу запропонувати все-таки цей законопроект відправити на повторне друге читання. Для чого? Для того, щоб ми одержали комплексні пропозиції.  По-перше, ми узгодили цей законопроект із положенням Земельного кодексу. А з іншого боку, справді виписали механізми по напрямках. Тут уже  говорилося про те, що  ми вступаємо в епоху будівництва автобанів великої кількості доріг. Ми продовжуємо створювати матеріальну інфраструктуру  демократичного суспільства, нам так само треба додаткові землі. Обсяги перенесених ґрунтів зростають у геометричній прогресії. Тому я не думаю, що сьогоднішнє прийняття нам дасть відповіді на ці запитання. Навпаки, якщо ми хочемо врегулювати цю проблему, то давайте поступимо так: на повторне перше читання і все, що тут говорилося, врахувати. І такі законопроекти треба обговорювати не за скороченою процедурою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, після обміну думками хочу констатувати. Сьогодні ми  розглядали третій проект закону за скороченою процедурою  після  наполегливих пропозицій народних депутатів і відповідного голосування в залі.

Що стосується пропозиції по суті? Значить голова підкомітету, який   робив співдоповідь, запропонував повернутися  до ухвалення рішення в першому читанні. Народні депутати Смітюх і Заєць пропонують направити на доопрацювання і на повторне перше  читання  у зв’язку з тим, що це урядовий проект. Я думаю, що очевидним є, що якщо сьогодні він не ухвалюється в першому читанні, то він, як і всі інші урядові проекти, буде відкликаний. Це те, що відбудеться автоматично.

Пропозицію першу  голови підкомітету Валерія Федоровича Бевзенка щодо  повернення до ухвалення рішення стосовно цього законопроекту в першому читанні ставлю на голосування. Прошу визначатися.

 

17:05:11

За-283

Повернулися.

Ставлю на голосування пропозицію про ухвалення за основу проект Закону про  доповнення Закону України „Про охорону земель” (реєстраційний номер  4528). Прошу визначатися.

 

17:05:39

За-307

Рішення прийнято.

Прошу комітет готувати проект закону до другого читання. 

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оголошується до розгляду  проект   Закону про внесення зміни до статті 13 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства" (реєстраційний  номер 5277).

Тут була пропозиція про те, щоб його розглядати за скороченою процедурою. І я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

17:06:26

За-63

Рішення не прийнято.

Доповідач – заступник міністра аграрної політики Гадзало Ярослав Михайлович, співдоповідач -  заступник Голови Комітету  з питань агарної політики та земельних відносин Рижук  Сергій Миколайович.   

  

ГАДЗАЛО Я.М. 

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу,  шановні народні депутати. Проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України „Про державну підтримку сільського господарства   України”, розроблений  Міністерством аграрної політики з метою усунення технічної помилки, яка була  допущена при внесенні останніх змін до даного закону, яка вносилася 4 червня 2009 року.

Вище зазначеними змінами  до Закону України передбачено вилучення з підпункту 13.3.1  пункту 13.3 статті 13 даного закону норми, яка стосується порядку розрахунку Міністерством аграрної політики України середньозваженого  відсотка проценту за кредитами банків з метою встановлення  розміру кредитної субсидії.

Необхідність вилучення даної    норми пов’язана   з тим, що внесеними змінами до закону, які вносилися 4 червня 2009 року дана норма  врахована і визначено, що кредитна субсидія надається у національній валюті  у розмірі  не менше 1,5 відсотка облікової ставки Національного банку та в іноземній валюті  у розмірі не менше 10 відсотків річних, за короткотерміновими середньо та довготерміновими кредитами.

У зв’язку із зазначеним, прошу даний  розрахунок, дану норму  вилучити. Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради України    надано позитивний  висновок до даного законопроекту та запропоновано прийняти його за  основу в першому читанні.

Прошу шановних народних депутатів  підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запишіться, будь ласка, на запитання до доповідача.  Прошу на табло прізвища народних депутатів вивести, що записалися.

Григорій Смітюх, будь ласка.

 

17:08:29

СМІТЮХ Г.Є.

Григорій Смітюх, Партія регіонів.

Скажіть, будь ласка, можете ви привести приклад або статистичні дані по  минулому році, які були виділені кошти по регіону, чи вони були забезпечені в повному обсязі, згідно з прийнятим бюджетом на 2009 рік, чи ні? Якщо ні, то по яким причинам не було виконано Закон про бюджет в цій частині?  Дякую.

 

ГАДЗАЛО Я.М.   Дякую. я хотів би сказати, що за результатами 2009 року повністю кошти не виділені і більшість програм, які передбачалося фінансувати, недофінансовані. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сідайте, будь ласка.

Більше бажаючих ставити запитання немає.

Заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Рижук Сергій Миколайович.  Будь ласка.

 

17:09:28

РИЖУК С.М.

Дякую.  Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону про внесення змін до Закону України „Про державну підтримку сільського господарства (щодо вдосконалення механізмів підтримки сільсьгосппідприємст)” (номер 5277)  необхідний, як зазначив аграрний комітет, оскільки він в даному випадку врегульовує розбіжності щодо надання кредитної субсидії підприємств аграрної галузі.

Я, можливо, повторюсь, як і сказав доповідач, що в чинному законі написано: «порядок розрахунку такого середньозваженого відсотка процента визначається Постановою Кабінету Міністрів». Ми пропонуємо виключити, тому що у законі, який прийняла Верховна Рада (номер 1447) від 4 червня 2009 року зазначено,  що кредитна субсидія надається у національній валюті у розмірі не менше півтора відсотки облікової ставки Національного банку та в іноземній валюті у розмірі не менше 10 відсотків річних за коротко-, середньо- та довгостроковими кредитами, у зв’язку з чим втрачається доцільність розрахунку такого середньозваженого показника, який даний закон вимагає від Кабінету Міністрів.

Головне науково-експертне управління у своєму висновку зазначено, що  закон цей може бути  прийнятий за основу в першому читанні і комітет в лютому поточного року схвалив таке рішення підтримати і ми просимо вас також підтримати ці зміни, оскільки вони, повторююсь, якраз удосконалюють і механізми підтримки сільгосппідприємств. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги,  на запитання прошу записатися. Якщо нема, то побачимо зараз. Ну процедура – є процедура.  Немає бажаючих ставити запитання до співдоповідача.

Прошу записатись на обговорення законопроекту.  Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Григорій Смітюха, фракція  Партії регіонів, а далі Юрій Костенко, а потім Іван Заєць, а після того Слободян.

 

17:12:11

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги! Смітюха, Партія регіонів. Безперечно, що якщо, а більшість з вас напевно ні якщо, а точно побували в населених пунктах сільської місцевості наших де третина населення проживає,  то ви знаєте, що наше населення, яке проживає в селі  вони від цієї підтримки вже не плачуть, тому що її не отримують, а сміються. Тому що вони не вірять, що вона така підтримка  може бути.

Я задавав питання і не отримав відповіді від заступника міністра на моє питання, а скільки ж виконано було програм згідно бюджету 2009 року? А я вам скажу більше того.   На комітеті ми розглядали це питання і більшість програм, які були направлені на підтримку, дійсно, товаровиробника сільського господарства не були виконані, а деякі зовсім не профінансовані. Це перше питання.

Друге питання.   Відносно кредитної ставки. Давайте ми не будемо обманювати. Дійсно, держава зобов’язалася  компенсувати півтора відсотка кредитної ставки,  яку  надається комерційними банками або 10 відсотків від іностранної валюти.

Кого ми фінансуємо? Ми фінансуємо село чи ми фінансуєм ті ж банки корупційні, не українські, які  не працюють на Україну? Тому що ви знаєте, що сьогодні  находиться десь порядка 30 процентів  середня   ставка  по українським…   де люди, які працюють у селі, не мають можливості отримати ці кредитні ставки, тому що умови   дуже жорстокі.

То держава, з одної сторони, ми передбачаємо  кошти на погашення кредитної ставки, платим банкам за, так сказать, антиукраїнську роботу, тому що вони наживаються на цьому, у тому числі  за рахунок наших господарств, які працюють  в аграрному секторі, і  за рахунок держави.

  То чи не краще було б, щоб Міністерство аграрної  політики пропонувало механізм, де дійсно, якщо держава  надає пільги, то вони, ці  пільги, були прямі без посередника,  без банка, який являється посередником, як паразит, сидить на тому  господарстві селянському.

Тому, я рахую, що, безперечно,  треба підтримати цей закон, вони хоч якусь можливість або якась частина може отримати  ці кредити, якась частина,  яка має зв’язки, або яка  має можливості,  але більшість громадян або більшість господарюючих  суб’єктів не має таких практично можливостей. І кардинально, я думаю, що прийде новий міністр, кардинально разом  комітетом, нашим профільним комітетом,  треба переглянути політику у цій сфері.

Тому я рахую, як виняток  можу призвати вас підтримати у першому читанні, але воно не віршує питання, і воно не вирішує комплексні   проблеми, які  стосуються села. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць Іван Олександрович.

 

17:15:20

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія.

Шановні народні депутати,   зрозуміло, що треба ці всі різночитання  прибрати сьогодні у законі, але нам вже пора почати  справжню розмову про підтримку сільського  господарства. І почати розмову цю потрібно із оцінки державної політики. Бо якщо просканувати або проаналізувати всі ці заходи підтримки, які здійснює сьогодні держава по відношенню до суб’єктів сільськогосподарської діяльності, ми побачимо вражаючу різницю. Великі підприємства одержують значно більшу підтримку, ніж це одержують фермерські господарства. А я вже не кажу про особисті селянські господарства, які, по суті, взагалі нічого не одержують. Тому говорити сьогодні про рівність форм господарювання перед законом, перед державною підтримкою – це може говорити людина, яка не знає ситуацію на селі.

Я хочу привернути в котрий раз вашу увагу, що у Верховній Раді є законопроект 2444, де мова йде про особисте селянське господарство: про податок із доходу. Оскільки особисте селянське господарство позбавлене тих пільг, які мають крупні господарства, вони платять транспортний збір, і в них беруть ще 15 відсотків, по суті, із товарного обігу. Це практично їх руйнує. І ми бачимо, що сьогодні ці маленькі особисті господарства, які мають площу до двох гектарів та ще можуть приєднати пай - а якщо для регіону Західної України це в межах 1 гектара, - це означає, що ці господарства абсолютно сьогодні не конкурентноздатними, вони руйнуються, не стають базою для фермерського господарства – і ми маємо велику біду. Хоча знаємо, що саме в таких господарствах виробляється до 90 відсотків продукції овочівництва, багато продукції тваринництва. Тому я хотів би, щоб цей законопроект, 2444, уже був винесений у Верховну Раду.

Учора мені дзвонили представники фермерських господарств із Волинської області: „Що будемо робити? Бо ми знову вступаємо в новий сільськогосподарський рік – і ми не знаємо, що будемо робити у цьому році і як влада поставиться до нашої перспективи”. Тому я дуже хочу просити вас, шановні народні депутати, коли будете розглядати ще хоча б один з таких законів підтримки по сільському господарстві, щоб цей законопроект врешті-решт попав у Верховну Раду і щоб ми подивилися і вирішили питання підтримки особистих селянських господарств, і встановили ці всі відносини.

Якщо говорити про підтримку села, то зрозуміло, що нам би сьогодні не обмежуватися тільки кредитами, хоча це питання номер  один сьогодні для села і нам треба, можливо, вивести ці питання із списку юрисдикції Кабінету  Міністрів, щоб виписати у законі, щоб закон регулював ті межі, де можна цю підтримку здійснювати. Це абсолютно так.

Але головне питання для нас це сьогодні є ринки, і кожен з вас знає, що сьогодні село пропадає через  те, що у нас немає внутрішнього ринку на свою сільськогосподарську продукцію. Вчора ми були і бачили тут табличку, коли доповідали, що минулого року на територію України було завезено 460 тисяч тонн м’яса і субпродуктів, було завезено десь на півмільярда доларів цієї продукції. Скажіть мені, будь ласка, як наш сільськогосподарський виробник може  встояти проти такого нашестя? І це ж не вчора тільки робилося, це було і у 2008 році, де було завезено до 600 тисяч тонн, це було і раніше, коли очолював уряд Януковича, це було і ще раніше і так далі.

Тому я хочу, щоб ми з вами сьогодні не займалися латанням дірок, щоб ми сьогодні не вирішувати проблему таку дуже локальну підтримки села. Я хочу, щоб ми вели дуже кваліфіковану розмову, починаючи з політики до конкретних речей.

Я переконаний сьогодні, що самі по собі гроші нам не здійснять повну структуризацію  сільськогосподарського виробництва, що потрібно управляти цим процесом з боку держави, треба буквально конструювати ці фермерські господарства, треба прийняти рішення на рівні Верховної  Ради, що основною виробничою одиницею на селі є фермер, інакше ми ідемо у латифундію – це велике землевласництво. Значить, держава не хоче підтримувати цих землевласників. Отже, ті, хто йдуть на іншому полі, дрібні товаровиробники сільськогосподарської продукції, вони просто приречені на розорення, а це розорюється українське село, а це розорюється корінь української нації, та традиція, той звичай, який завжди жив в українському селі.  Тому я думаю, що треба у цій ситуації діяти і точково.

Але у мене така пропозиція до Комітету з аграрних питань, у мене така пропозиція до Верховної Ради, щоб все-таки обговорити питання села дуже комплексно і зрозуміти, що ми – європейська держава, і у нас немає перспективи у напрямку формування крупного землеволодіння. У нас не буде перспектив, якщо ми будемо продавати право оренди, у нас не буде перспективи, якщо ми будемо продавати землю юридичним особам, а не фізичним особам і тільки громадянам України. А я бачу ці тенденції. Я бачу ці тенденції і по водних ресурсах, і по земельних ресурсах.

Тому давайте ми будемо діяти точково, як сьогодні. Але я вас закликаю до серйозної роботи по порятунку села як галузі і як колиски української нації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, виступи завершено. Доповідач просить слово заключне? Ні.

Шановні колеги, комітет пропонує прийняти цей законопроект за основу. Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основ проекту Закону (реєстраційний номер 5277) про внесення зміни до статті 13 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства”. Прошу голосувати. 

 

17:22:18

За-334

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо вдосконалення механізмів підтримки сільськогосподарських підприємств) (реєстраційний номер 5471).

Доповідач – народний депутат України Присяжнюк Микола Володимирович. Співдоповідач – заступник голови Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Рижук Сергій Миколайович. Будь ласка.

 

ПРИСЯЖНЮК М.В.  Я і за комітет теж доповім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якщо ви наполягаєте, я поставлю на голосування, розглядати його за скороченою процедурою. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

17:23:19

За-185

Рішення прийнято.

Будь ласка, Микола Володимирович.

 

17:23:29

ПРИСЯЖНЮК М.В.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги, на ваш розгляд виноситься проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про державну підтримку сільського господарства України”  (щодо вдосконалення  механізмів підтримки сільськогосподарських підприємств) (реєстраційний номер 5471).

Останні роки стали  розповсюджені випадки невчасного погашення покупцями сільськогосподарської продукції, кредиторської заборгованості перед підприємствами. І ми маємо з вами по великому рахунку колізію: з однієї сторони, держава підтримує фінансами з бюджету державного агропромисловий комплекс, а якщо ми подивимося на завершення процесу, виходить таким чином, що  держава кредитує потужні продовольчі мережі, оптові  мережі. Чому я так говорю?

Тому що торгівельні мережі сьогодні  дійшли до такої  ситуації, що практично розраховується з поставниками сільськогосподарської продукції та продуктів харчування протягом 80-150 днів. І виходить таким чином, що аграрний сектор і переробна галузь, яка виробляє продукти харчування, кредитує торгівельні мережі більше чим на шість місяців.

Враховуючи це і  враховуючи складний склад в сільськогосподарському секторі і в переробній галузі, цим законопроектом передбачається, що групу 1-24 зобов’язати передбачити штрафи і пені за несвоєчасне розрахування торгівельними мережами з поставниками сільськогосподарської продукції та переробної продукції, тобто продуктів харчування, обмежити термін розрахунку до 40 днів із врахуванням термінів природності реалізації тієї чи іншої сільськогосподарської продукції та продуктів харчування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. А, і від комітету одночасно. Ще дві хвилини, будь ласка.

 

17:25:37

ПРИСЯЖНЮК М.В. Головне управління пропонує цей законопроект прийняти в першому читанні. І наш комітет розглянув цей законопроект і теж пропонує цей законопроект прийняти в першому читанні, враховуючи те, що це достатньо важливий законопроект, який упорядковує терміни розрахунку торгівельних мереж з поставщиками продуктів харчування та сільськогосподарської продукції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту. Прошу вивести прізвища народних депутатів на інформаційне табло.

Сергій Рижук, будь ласка. Наступним буде виступати Ігор Шаров.

 

17:26:24

РИЖУК С.М.

Рижук, фракція Партії регіонів, Житомирщина.

Шановні колеги, я б вас шанобливо просив підтримати цей законопроект і дійсно комітет його підтримав. Чому? Тому що сільськогосподарські виробники, вони з ряду причин, і нам всім відомим, змушені продавати свою продукцію майже завжди без попередньої оплати. І дійшло до того, що покупці масово зловживають доброю душею і натурою, і безвихіддю селянина, а потім, м’яко кажучи, забувають розрахуватися з ним не тільки своєчасно, а взагалі. Тут треба поставити всіх у рівні умови і якщо навіть купує без попередньої оплати, то відповідний установлюється термін законом, цим проектом закону, за який не має розрахуватися покупець за поставлену продукцію відповідно до умов договору.  Так що ми тут в ринкових умовах врегульовуємо ці питання і, дасть бог, допоможемо працівникам сільського господарства, товаровиробникам торгувати своєю продукцією не в збиток, а не користь собі і суспільству.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Шаров передає право на виступ Сергію Терещуку. Мікрофон, будь ласка.

 

17:27:56

ТЕРЕЩУК С.М.

Сергій Терещук, "Блок Литвина".

Шановні колеги, останнім часом здавалося б  в сільському господарстві непогані тенденції,    з огляду на те, що в минулому році отримали гарний врожай. Хоча, мабуть,  в  більшій мірі тут заслуга не скільки людей, а скільки погодних факторів. Але, мабуть, не повинно тішити. Ви пам’ятаєте, які вчора називали цифри, де наша держава повністю залежить від імпорту продовольства – півмільйона тонн м’яса, 46 тисяч тонн молочних продуктів  - все це  свідчення  того, що ми попадає в повну залежність від інших держав.

Сільське господарство повинно виконувати проблему продовольчої безпеки. На жаль, воно сьогодні не виконує. Якщо подивитись на   прибутковість сільськогосподарських підприємств, вона  суттєво падає, є великі проблеми. І без державної підтримки не зможе конкурувати наш виробник із західним фермером, який щедро кредитується Європейським Союзом. Селянину не багато потрібно. Потрібно насамперед утримати ціни, ціни стабільні протягом року, які дають можливість отримати прибутки, селянину потрібно  отримати кредити. Дуже добре, що підтримали попередній законопроект.

Наша фракція звертається до вас, шановні колеги,  з проханням підтримати і цей законопроект. Одна справа, кредити в банках, які не кожний може взяти. Але ще більш проблематичним   є  отримання грошей за вироблену продукцію. Супермаркети сьогодні мають монопольну позицію  становище на ринку. І ті, хто виробляє продукцію, стоять і черзі, просять, щоб повернули гроші. Я  вже не кажу  про те, що потрібно побори  давати на те, щоб і прийняли цю продукцію, щоб і на полиці її поставили. Це величезна проблема.

Тому ми просимо підтримати законопроект. Але там є одна така умова. Потрібно все-таки непросто підійти 40 днів, а подивитися той термін повинен бути мінімальний,  скільки продукція може  зберігатися на полицях магазинів, на прилавках. З огляду на це законопроект можна підтримати і він допоможе нашим селянам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан, фракція "Блок Юлії Тимошенко”

 

17:30:02

МОВЧАН П.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я згадаю сумнівні картини, коли я рухаюсь по Україні в будь-якому напрямку,  чи я їду на Волинь, чи я на Північ по Чернігівській області, чи на Південь України -  це заліснені землі, зруйновані ферми, як ніби пройшла атомна війна, все зруйновано. І я не знаю, коли українське село може  відродитися. Якщо ми будемо такими сегментами вирішувати цю проблему, то ми будемо довго „латати” те, що сказав Заєць, ті „дірки”, які створилися не самохідь.

Я дивлюся на Заході України, де був такий Ягодинський  переробний  ……… комплекс, від нього залишилися одні камінці. Де наше льонарство? Де наша галузь, яка вирощувала хміль, це теж Волинь, Рівненська Житомирська і Волинська області. Де воно все поділося? Все зруйновано, пройшов самум, ніби то все  видмухав.

І якщо я  підтримую, Сергію Миколайовичу,   необхідність таких безперечно сьогодні врегулювань цих проблем.  Коли я дивлюся на ці програми, які сьогодні нам показують по телевізору, чи є український борщ? Все завезено: буряк, проблема картоплі, дефіцит будь-якого продукту сільськогосподарського, будь якого.

Я хотів би щоб ми  взагалі, шановні мої аграрії,  на чолі  із тими, хто представляє Катериною Тимофіївною, розглянули врешті комплексну програму по рятування аграрної сфери. Тому що те, що сказав Заєць, коли сюди ввозиться весь європейський непотріб і ми отруюємо націю, ми її робимо, скорочуємо їй вік. Подумаймо, як комплексно прийняти цю програму порятунку села! Це не байдуже повинно  бути ні для кого! Подумайте тим, хто хоче на цій землі жити! Я буду підтримувати, без сумніву.

Але я хотів би і наполягаю, щоб ви нарешті розглянули комплексну програму…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено, комітет пропонує прийняти його за основу. 

Ставлю на голосування    пропозицію комітету про прийняття  за основу проекту Закону про внесення змін     до Закону України „Про державну підтримку сільського господарства   України” (щодо вдосконалення механізмів підтримки сільськогосподарських підприємств” (реєстраційний номер 5471). Прошу голосувати.

 

17:32:52

За-333

Рішення прийнято.

Шановні колеги, наступний законопроект    (4406) про внесення змін до деяких законів України щодо визначення вартості будівництва, яке здійснюється із залученням коштів комунальних підприємств, установ та організацій.

Звертаються народні депутати з проханням розглянути цей законопроект за скороченою процедурою.

Я ставлю на голосування цю пропозицію, прошу голосувати. 4606.

 

17:33:35

За-46

Рішення не прийнято.

Таким чином, шановні колеги, доповідач - перший заступник Міністра регіонального розвитку та будівництва Беркута Анатолій Всеволодович, співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Гейман Олег Айзікович.

 

БЕРКУТА А.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, відповідно до чинного законодавства вартість продукції, робіт і послуг у процесі інвестиційної діяльності визначається за вільними цінами і тарифами, у тому числі за підсумками конкурсів і торгів.

Однак відповідно до частини другої статті 17 Закону України „Про інвестиційну діяльність” при здійсненні будівництва об’єктів із залученням коштів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ і організацій вартість будівництва визначається з, підкреслюю, обов’язковим використанням державних будівельних норм.

Це ж стосується частини першої статті 14 Закону України „Про ціни та ціноутворення” та частини другої статті 12 цього закону стосовно формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, контроль за дотриманням замовниками, проектами,  будівельними організаціями та іншими учасниками інвестиційної діяльності  нормативних документів і нормативів обчислення вартості будівництва об’єктів.

Від так, підприємства, установи і організації комунальної власності, відповідно до чинного законодавства, можуть використовувати кошти на будівництво  на власний розсуд, користуючись тезою „вільної ціни”, що нелогічно і часто-густо призводить до зловживань.

Тому уряд підготував законопроект стосовно внесення змін до частини другої статті 12 і частини першої статті 14 Закону України про ціни і ціноутворення, та до частини другої статті 17 Закону України про інвестиційну діяльність Положенням про розповсюдження обов’язковості застосування державних будівельних норм при визначенні вартості будівництвом, що здійснюються із залученням коштів комунальних підприємств, установ і організацій.  

Прошу підтримати законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Будь ласка, на запитання запишіться, шановні колеги. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Смітюх Григорій, будь ласка.

 

17:36:05

СМІТЮХ Г.Є.

Смітюх, Партія регіонів.

Шановний доповідачу, у мене питання слідуючого характеру. Скажіть, будь ласка, як дія цього закону розповсюдилась на такий об’єкт, як реконструкція Олімпійського стадіону? І яке так сталося, що компанії, які не мають не виробничих, ні досвіду в потужності виробничих, ні досвіду в роботі виграли конкурс? Це перше  питання.

І друге питання. Яким чином сталося по цьому об’єкту, що кошторис його міняється вже рази три-чотири і все збільшується, і збільшується, і збільшується? Поясніть, будь ласка, як це відбувається.

 

БЕРКУТА А.В.   Дякую за запитання.

І хочу сказати, що вартість НСК „Олімпійського” у зв’язку з тим, що цей об’єкт споруджується за кошти державного бюджету вона визначається виключно на підставі обов’язкових кошторисних нормативних документів. Це перше.

Тепер друге. Що стосується, власне, вартості цього об’єкту. По цьому об’єкту було розроблено техніко0економічне обґрунтування, яке було схвалено Кабінетом Міністрів в обсязі 2 мільярди 100, якщо не помиляюсь, 113 мільйонів гривень і ця кошторисна вартість на сьогодні не переглядалася.

Була розроблена стадія проект і Кабінет Міністрів затвердив тільки технічну частину цього проекту. А кошторисна вартість на сьогодні корегуванню не піддавалась і на  сьогодні розробляються робоча документація. Я думаю, що найближчим часом, коли буде повна   ясність з вартістю устаткування і обладнання, яке складає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій  Гордієнко, фракція комуністів.

 

17:38:07

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартія України, Полтавщина.

Шановний доповідачу, щороку Мінрегіонбуд  визначає розмір заробітної плати, яка діє у будівельній галузі. Коли

 Приходять інвестори чи вкладаються кошти комунальні чи  бюджетні і підписується договір на будівництво, всіляко  намагаються  занизити розмір заробітної плати – це масове явище по Україні. Чи даним законопроектом саме передбачено  захист прав працівників, простих   будівельників, які  отримують у зв’язку з цим значно меншу заробітну плату, ніж потрібно.

 

БЕРКУТА А.В.  Справа у тому, що відповідно до чинної  нормативної бази, якщо під середній розряд 3,8, у кошторисі  закладаються кошти в розмірі 2 тисячі 300 гривень, що є  обов’язковою нормою для того, щоб здійснювати  будівництво при зведенні об’єктів за рахунок  ось якраз тих джерел, які  я окреслив. У тому числі у даному випадку, якщо цей законопроект  буде  прийнятий,  і для об’єктів комунальної власності.

Я хочу сказати, що це  сума замала, і ми сьогодні стоїмо на тому,  що її треба переглянути, у мене є сьогодні всі розрахунки, які говорять про те, що ця  заробітна плата під розряд  3,8 складала б 2 тисячі 750 гривень.  Дякую за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Час вичерпано, і запитання вичерпані, точніше кажучи.

Гейман Олег Айзікович, голова підкомітету Комітету з питань    економічної політики. Хто від комітету буде виступати?

Я, секретаріат, прошу, зверніть увагу, чому ви не забезпечуєте присутність людей, які мають давати інформацію Верховній Раді України.

Комітет пропонує прийняти за основу і в цілому. Разом з тим, я просив би записатись на виступи шановних колег, щоб висловити свою точку зору з приводу цього законопроекту.

На табло прошу вивести прізвища народних депутатів. Смітюх Григорій, будь ласка.

 

17:40:51

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую. Шановні колеги, безперечно, що зміни до діючого законодавчого поля, яке регулює питання використання бюджетних коштів в будівництві за рахунок центрального бюджету і місцевого бюджету, потрібно внести, тому що зловживання в цій частині дуже значні.

Але що стосується цього закону, то я рахую, що він недосконалий, він не охоплює всі проблеми, які сьогодні виникають в процесі використання коштів. Він не забезпечує достатній контроль за їх використанням. Тому я рахую, що цей закон потрібно відправити на доопрацювання.

Це мотив мій складається із слідуючих підстав. За останні роки ми бачимо, що загальнонаціональні комплекси, які відбудовувалися за рахунок державних коштів, відбувалися дуже великі зловживання. Так, я задавав питання, це стосується стадіону „Олімпійського”, і ми з вами будемо свідками, що з часом дуже серйозні, я вбачаю, там є проблеми з використанням коштів, щодо залучення підрядних організацій, які не мають досвіду. Це стосується і використання коштів Державного бюджету на стихію, яка була направлена на західні області у минулому році, ви пам’ятаєте, Верховна Рада у позачерговому скликанні приймала рішення щодо використання цих коштів і контроль. Я надіюся, що контрольна комісія, яка з цього утворена, вона буде доповідати про використання коштів. Там дуже серйозні зловживання є, ви пам’ятаєте, ми розглядали тільки по Львівській області. Це стосується питання використання коштів, які використовуються на спорудження пам’ятників так називаємого  голодомору, там теж серйозні питання є про зловживання коштів,  і багато, багато інших прикладів.

Я рахую., що використання коштів, коли є криза в країні, державних на вкрай необхідні об’єкти загальнонаціонального або іншого  порядку, потребує особливого контролю. Контролю не тільки за їх використання, а контролю відповідальності за їх використання. На жаль, за останні роки ми жодного процесу не чули, щоб хтось десь був, так сказать, звинувачений або притягнений до відповідальности кримінальної за зловживання у цій галузі. А кошти, якщо ви подивитеся  бюджет 2008-2009 років і так далььше, виділялися значні.

Тому я пропоную цей закон не підтримувати, відправити його на доопрацювання, а разом цю проблему треба вирішувати у комплексі, і у комплексі вона потребує зовсім іншого підходу, тому що питання загальнонаціонального значення для будівельних об’єктів, шкіл, дитячих садків, мостів і так дальше, все більше і більше буде назрівати у нашій країні. І контроль тут зі сторони держави повинен бути більш жорсткий. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги! Більше бажаючих немає виступати. Комітет пропонує прийняти за основу і в цілому цей законопроект.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо визначення вартості будівництва, яке здійснюється із залученням коштів комунальних підприємств, установ та організацій. Реєстраційний номер 4606. Прошу голосувати.

 

17:44:31

За-57

Рішення не прийнято.

На повторне перше ставлю пропозицію на голосування законопроекту  4606, прошу визначайтеся.

 

17:44:58

За-83

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо виїмки матеріальних носіїв секретної інформації) (реєстраційний номер 5070).

Доповідач – заступник міністра Богдан Андрій Йосипович. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Мойсик Володимир Романович.

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд цього законопроекту  за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

17:45:46

За-187

Рішення прийнято.

Продовжуємо вечірнє засідання на 15 хвилин, тобто до 18 годин 15 хвилин.  Будь ласка, Андрій Йосипович.

 

БОГДАН А.Й. Шановні народні депутати! Проект Закону України про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо виїмки матеріальних носіїв секретної інформації) спрямований на приведення частини третьої статті 178 та частини другої статті 179 Кримінально-процесуального кодексу у відповідності  до статей 1-ї і 15-ї Закону „Про державну таємницю” та поширення дій вказаних норм кодексу на всі матеріальні носії секретної інформації.

Так статтею 178 Кримінально-процесуального кодексу, яка визначає підстави та порядок надання згоди на проведення виїмки , а також статтею 179 цього кодексу, яка визнає обов’язок видачі предметів і  документів, передбачено порядок проведення зазначених дій лише щодо документів, які становлять державну таємницю.

Водночас статтею 1 Закону України „Про державну таємницю”  передбачено термін «матеріальні носії секретної інформації», що включає будь-які матеріальні об’єкти, в тому числі фізичні поля, в яких містяться  відомості, що становлять державну таємницю, відображені у вигляді текстів, знаків, символів, образів, сигналів, технічних рішень тощо.

Відтак проектом пропонується внести зміни до статей 178 та 179 Кримінально-процесуального кодексу, передбачивши можливість виїмки та видачі не лише документів, що становлять державну таємницю, а і  інших матеріальних носіїв секретної інформації.

Враховуючи відсутність зауважень  та загальну позитивну оцінку законопроекту, прошу підтримати його в першому читанні за  основу та в цілому  як закон України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Володимир Романович Мойсик, будь ласка, рішення комітету.

 

17:47:49

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, депутатська група „За Україну!”.

Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати, представник уряду доповів вам суть законопроекту. Справа в тому, що в чинній редакції статей 178 і 179 Кримінально-процесуального кодексу вживається термін документи, що містять державну або банківську таємницю. То у зв’язку з ухваленням закону про державну таємницю, диспозиція цього поняття змінена на матеріальні носії секретної інформації. Отже, у зв’язку з тим слово „документи” у статті 178 і 179 Кримінально-процесуального кодексу України пропонується привести у відповідність до термінології закону, який ухвалений за часом пізніше. Комітет підтримує законопроект і пропонує підтримати його за основу, і в цілому як закон. Такої ж думки дотримується і Головне науково-експертне управління. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, прошу записатися на обговорення законопроекту. Прошу прізвище народних депутатів вивести на інформаційне табло.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

 

17:49:11

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, метою даного законопроекту є приведення частини третьої статті 178 та частини другої статті 179 Кримінально-процесуального кодексу у відповідність до положень статей 1 і 15 Закону України „Про державну таємницю” та поширення дії вказаних норм кодексу на всі матеріальні носії секретної інформації. Для цього пропонується в частині третій статті 178 слова „документи, що становлять державну…” замінити словами „матеріальних носів секретної інформації або документів, що містять”. У частині другій статті 179 слова  „документів, що містять дані, які становлять державну або…” замінити словами „матеріальних носіїв  секретної інформація або документи, що  містять”.

Запропоновані проектом зміни до Кримінально-процесуального кодексу  сприятимуть удосконаленню процедури виїмки матеріальних носіїв секретної інформації, оскільки в даному випадку передбачається можливість виїмки та видачі не лише документів, що встановлює державну таємницю, а й інших матеріальних носіїв секретної інформації.

Фракція Партії регіонів пропонує прийняти даний законопроект у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто ще наполягає на виступі? Петро Степанович, будь ласка, мікрофон.

 

17:50:38

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, я хотів би висловити два  міркування з приводу того  документу, який ми зараз  розглядаємо.

Найперше, що стосується самого змісту закону, то  зміст цього проекту закону абсолютно зрозумілий. Мова йде про речі суто технологічні: приведення у відповідність двох законів, скажімо так, більш рано прийнятим до того, який приймався останнім часом. І тут абсолютно немає ніяких заперечень. 

Але, Володимире Михайловичу, я хотів би висловити ще одне міркування з огляду на те, що ми розглядаємо зараз урядовий законопроект. З огляду на те, що у нас певною мірою сьогодні ситуація з законопроектами, які подавалися  Кабінетом Міністрів   України  досить цікава у тому плані, що один уряд знаходиться у відставці, а другий  ще не сформовано,  мабуть у тому уряді який буде  працювати завтра-післязавтра, будуть підстави подивитись на ті законопроекти і якусь частину  з них відкликати. Може у нас є сенс сьогодні  не стимулювати процес розгляду урядових …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Шановні колеги, коли буде сформовано новий уряд, то урядові законопроекти будуть вважатися відкликані, так як і після інавгурації Президента законопроекти від Президента України відкликані. І з цього приводу я звернувся до Віктора Федоровича Януковича. Зараз ми       маємо працювати, влада має бути безперервною.

Шановні колеги, виступи завершені. Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо виїмки матеріальних носіїв секретної інформації. Реєстраційний номер 5070. Прошу голосувати.

 

17:52:41

За-219

Рішення не прийнято.

Я  ставлю на голосування про повернення  до розгляду проекту Закону реєстраційний номер 5070. Прошу голосувати.

 

17:53:06

За-246

Повернулись до розгляду законопроекту.

Ставлю на голосування  пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер   5070) про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо виїмки матеріальних носіїв секретної інформації. Прошу голосувати. 

 

17:53:37

За-255

Рішення прийнято.

Шановні колеги, комітет пропонує прийняти проект закону як закон. Нема заперечень?

 

ІЗ ЗАЛУ. Нема.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо виїмки матеріальних носіїв секретної інформації (реєстраційний номер 5070).Прошу голосувати.

 

17:54:16

За-253

Закон прийнято.

Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до статті 9 Закону України "Про участь України в миротворчих операціях" (реєстраційний номер 4794).

Ставлю на голосування пропозицію про розгляд законопроекту за скороченою  процедурою. Прошу голосувати.

Ну, сьогодні не приймемо, завтра будемо приймати. Яка різниця?

 

17:54:50

За-205

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник Міністра закордонних справ Горін Олександр Олегович, співдоповідач – голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Гриценко Анатолій Степанович. Будь ласка.

 

ГОРІН О.О.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд внесено проект Закону України, який визначає питання  порядку фінансового забезпечення миротворчого контингенту і миротворчого персоналу, що направляється Україною для участі в міжнародних  миротворчих операціях.

Законопроект підготовлено на виконання відповідних доручень Кабінету Міністрів України та розроблено за результатами проведеного Рахунковою палатою України аудиту участі персоналу органів внутрішніх справ України у миротворчих операціях.

Зазначений законопроект надасть можливість вдосконалити законодавство в частині згаданого питання, оскільки на сьогодні є неузгодженість між діючою практикою  фінансування згаданих  витрат і Законом України „Про участь України в міжнародних миротворчих операціях”.

Так в Законі України  про участь України в міжнародних миротворчих операціях визначено, що  порядок і джерела фінансування визначаються при схваленні Верховною Радою України рішення про участь України у  міжнародній миротворчій операції.

Про те Верховна Рада України  схвалює рішення лише щодо направлення миротворчого контингенту і відповідно визначає тільки джерела його фінансування,  що і передбачено законопроектом внесеним на ваш розгляд.

При цьому вирішення питань щодо порядку фінансового забезпечення миротворчого контингенту і миротворчого персоналу регулюється відповідними постановами Кабінету Міністрів України на підставі рішень Президента України в частині направлення миротворчого персоналу та Верховної Ради України в частині направлення  миротворчого контингенту щодо участі України у міжнародній миротворчій операції. У зв’язку з цим згаданим законопроектом передбачено, що порядок фінансового забезпечення  миротворчого контингенту і миротворчого персоналу визначається Кабінетом Міністрів    України, що відповідає повноваженням  Кабміну та діючій практиці.

Реалізація цього закону  не потребує додаткових матеріальних та  інших витрат. Проект закону України   погоджено без зауважень  всіма міністерствами, Рахункова палата  України, за пропозицією якої було розроблено даний законопроект…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ГОРІН О.О.   Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Анатолій  Степанович Гриценко, голова Комітету з питань  національної безпеки і оборони. Будь ласка, заключення комітету.

 

17:57:27

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, закон не змінює процедуру прийняття рішення щодо направлення,  вона  залишається такою, як є, закон лише реалізує пропозиції Рахункової палати, яка звернула увагу на  те, що Кабмін повинен визначати порядок  фінансування в разі направлення контингенту. І завжди так насправді було, всі уряди і Тимошенко, і Януковича, Єханурова завжди це робили. 

Тому прохання підтримати цей  законопроект,  якщо буде згода, то зразу і в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Є потреба його обговорювати, шановні колеги? Немає.

Будь ласка, Григорій  Смітюх. Мікрофон.

 

17:58:05

СМІТЮХ Г.Є.

Володимире Михайловичу, якщо  хтось думає, що це просте питання, то я  так не погоджуюся з цим питанням.

Чому?  Тому що, якщо ми говорим про фінансування нашого контингента, який направляється  за кордон  в ті чи інші, так сказать, позиції, ту чи іншу країну. То визначається, безперечно, істочник фінансування. А ви знаєте, що фінансування відбувається відповідно до статті 95-ї тільки через бюджет. І, на жаль, скорочена процедура не дає мені можливість професіональному, так сказать, міністерству, профільному міністерству задати питання: а як тоді узгоджується це питання з Бюджетним кодексом? Це перше.

І друге питання. Як визначається… Чи отримає Україна в результаті досвіду, який набуває на сьогоднішній день через свої місії, які направляють в ту чи іншу країну, де наші чи збитки, чи доходи? Тому що наша країна як лідер між країнами, яка направляє в дуже багато континентів, так, своїх військових або цивільних на тій чи інші саме…, а ми не знаємо зовсім баланс: а що в результаті цього Україна отримає, крім своєї репутації і крім своїх похвал?

Тому я, безперечно, заперечую прийняти в цілому, тому що на ці питання треба отримати відповідь. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Да, Олег Зарубінський, будь ласка. Потім – Іван Заєць.

 

17:59:24

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Ви знаєте, я хотів би, навпаки, в даному випадку сказати, що те, що пропонується, воно і буде більш чітко визначати саме порядок фінансування. Я це Григорію Євдокимовичу кажу. Мова повинна йти про те, що Кабміном порядок має визначати, бо Верховною Радою завжди визначалися джерела фінансування. А є три варіанти фінансування участі України в миротворчих операціях: це повністю за рахунок Державного бюджету України – „а” або перше.

Другий варіант – це з Державного бюджету України з обов’язковим відшкодуванням з боку тих організацій, ну, скажімо, Організації об’єднаних націй і ОБСЄ або частковим відшкодуванням, і передбачені ще нормою були такі випадки, коли це здійснюється повністю за рахунок міжнародних організацій або регіональних організацій. Тому я якраз у цьому варіанті не бачу ніяких підводних течій, він просто  уточнює сам порядок фінансування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць, мікрофон, будь ласка.

 

18:00:37

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна  партія.

Зрозуміло, що ця пропозиція, вона спрямована на те, щоб, фактично,  розвести такі два інститути, як порядок фінансування і як визначення джерел фінансування. Безумовно, що джерела фінансування, вони визначаються Верховною Радою і законодавством, і в даному випадку щодо миротворчого контингенту, саме Верховна Рада має прийняти такі рішення.

Що стосується миротворчого персоналу, це інше поняття, ніж миротворчий контингент. Тут записана у нас норма, що джерела фінансування миротворчого персоналу визначаються у порядку, встановленому законодавством.

Тепер, по суті, порядок фінансового забезпечення миротворчого контингенту і миротворчого персоналу визначається Кабінетом  Міністрів. Тобто можна зробити такий узагальнюючий висновок, що цими пропозиціями ми спрощуємо порядок фінансування як миротворчого контингенту, так і миротворчого персоналу. І це, мабуть, правильно. Тому що життя вимагає глобалізовано більш чітких рішень. Хоча, я думаю, з певним часом нам доведеться повернутися і проглянути, який порядок для фінансування вибрав Кабінет Міністрів, щоб наш персонал був, щоб наші миротворці, щоб вони були забезпечені належним чином. Бо це ж не секрет, що наші миротворці, наш персонал завжди одержує менше коштів, ніж одержують інші люди.

Тому я думаю, ми ще повернемося до дії цього закону, цих змін. А сьогодні, я думаю, треба просто прийняти з тим, щоб більш чітко зробити цю процедуру і відповідальність покласти більш чітко на ті чи інші інституції. З одного боку, на Верховну Раду, з іншого, на Кабінет Міністрів України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, обговорення законопроекту  завершено. Я просив би, шановні колеги, щоб ви подивилися, про які зміни йдеться. Виключно ми повинні внормувати те, що фактично Кабінет Міністрів  України робить. І говорити про те, що це якісь витрати величезні, не варто, оскільки є тут заключення і Комітету з питань Державного бюджету. Воно є цілком позитивним. Нам не потрібно затягувати з такими питаннями.

Тому з урахуванням цього обговорення, яке відбулося, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу  проекту Закону про внесення змін до  статті 9 Закону України „Про участь України в міжнародних миротворчих операціях”  (реєстраційний номер 4794). Прошу голосувати.

 

18:03:41

За-296

Рішення прийнято.

Шановні колеги, комітет…  одну хвилиночку. Комітет пропонує прийняти його в цілому. Я просив би Григорія Євдокимовича Смітюха зняти застереження, якщо можна, щоб ми могли прийняти в цілому, оскільки це  призведе тільки до відкладання розгляду цього питання.  Немає заперечень?

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття проекту Закону в цілому як закон, а саме, про внесення змін до статті 9 Закону України „Про участь України у міжнародних миротворчих операціях” (реєстраційний номер 4794). Прошу голосувати.

 

18:04:32

За-310

Закон прийнято.

Шановні колеги, я просив  би вашої уваги, щоб ми розглянули ще один закон, який готував Комітет з питань національної безпеки і оборони, це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (щодо доведення мобілізаційних завдань/замовлень) (реєстраційний номер 5069).

Я попросив би тоді Анатолія Степановича Гриценка дати  коротко висновок комітету і тоді ми. Будь ласка.

 

18:05:13

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановні колеги, я просив би, якщо можна, погодитися з пропозицією комітету, яка була одноголосна, і без обговорення прийняти, але лише в першому читанні, дати можливість доопрацювати з урахуванням зауважень, які висловило Науково-експертне управління. Просив би підтримати. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень?

Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до Закону України „Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (щодо доведення мобілізаційних завдань/замовлень) (реєстраційний номер 5069). Прошу голосувати.

 

18:06:05

За-304

Рішення прийнято.

Шановні колеги, вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу в пленарному режимі з 10 години і почнемо з розгляду питань, які були визначені на четвер для обговорення, які ми не встигли розглянути. Дякую за роботу.