ЗАСІДАННЯ  ДВАНАДЦЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

19 лютого 2010 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні  депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему „Рада”.

10:01:53

Зареєструвалися в сесійній залі 410 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, сьогодні день народження наших колег.

Боднар Ольги Борисівни, у неї ювілей. Давайте привітаємо щиро і побажаємо гарного здоров'я і великих успіхів у житті. А також Сочки Олександра Олександровича. Давайте також вітаємо нашого колегу. (Оплески)   

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 18 лютого 2010 року. Розглянуто 28 питань порядку денного. За результатами розгляду: прийнято 1 закон та 4 постанови, 7 законопроектів прийнято за основу, 1 законопроект повернуто на доопрацювання суб'єкту права законодавчої ініціативи, 1 законопроект повернуто на повторне друге читання до комітету на доопрацювання, 6 законопроектів та 4 проектів постанов відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України: 1 закон прийнято з частковим врахуванням пропозицій Президента, подолано вето Президента на 1 закон, 1 один закон, один закон відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у п’ятницю відводиться 30 хвилин для оголошення запитів.

Надійшли запити народних депутатів України:

Віктора СЛАУТИ до Прем'єр-міністра України, Національного банку України  щодо реструктуризації кредитної заборгованості Відкритого акціонерного товариства "Кагарлицький цукровий завод" Київської області перед банком "Київ".

Володимира ДАНИЛЕНКА до Прем'єр-міністра України  щодо відсутності фінансування для виплати одноразової винагороди 212 жінкам Сумської області,   яким присвоєно почесне звання "Мати-героїня", та надання пояснення стосовно причин невиконання Указу Президента України.

Євгена ЦАРЬКОВА до Прем'єр-міністра України, виконуючого обов'язки Голови  Фонду  державного майна України, Генерального прокурора України  щодо незаконної приватизації Закритого акціонерного товариства "Одеська кіностудія".

Євгена ЦАРЬКОВА до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, прокурора міста Києва  щодо будівництва ресторану та підземного паркингу по вулиці Прорізній в місті Києві.

Миколи ШЕРШУНА до Кабінету Міністрів України  щодо катастрофічної ситуації з утилізацією сміття в Тернопільській області, зокрема в місті Тернопіль.

Олега ЗАРУБІНСЬКОГО до Прем'єр-міністра України  щодо прийняття Кабінетом Міністрів України упереджувальних заходів, спрямованих на мінімізацію негативних наслідків прогнозованої повені навесні цього року.

Олега ТИЩЕНКА до Першого віце-прем'єр-міністра України  щодо неналежного розгляду депутатського звернення за скаргою мешканців села Русанів Броварського району Київської області про порушення прав працівників соціальної сфери при реалізації законного права на отримання безкоштовних актів на право власності на земельні ділянки в урочищі "Довге".

Олександра КЕМЕНЯША до Прем'єр-міністра України  щодо необхідності термінового вжиття заходів з метою забезпечення дотримання конституційних прав представників національних меншин в процесі незалежного зовнішнього оцінювання.

Олександра КЕМЕНЯША до Прем'єр-міністра України  щодо необхідності надання роз'яснення стосовно подальшого цільового використання майнового комплексу військового містечка №77 у селі Дерцен Мукачівського району Закарпатської області.

Павла МОВЧАНА до Прем'єр-міністра України  щодо збереження Київського академічного театру українського фольклору  "Берегиня".

Сергія ХРАПОВА до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України  щодо неправомірних дій посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Інгулецької  районної ради міста Кривий Ріг.

Юрія КРУКА до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України  щодо нагородження вогнепальною зброєю та присвоєння ійськових звань достроково.

Групи народних депутатів (КОСТУСЄВА, КОРЖА та інших. Всього 11 депутатів) до Прем'єр-міністра України, Голови Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, виконуючого обов'язки Голови Антимонопольного комітету України, Міністерства внутрішніх справ України, Генерального прокурора України  щодо припинення корупційних діянь та інших порушень чинного законодавства України з боку одеської міської влади на ринку реклами в місті Одесі.

 Анатолія МАТВІЄНКА до Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України  щодо перевірки фактів посягання на територіальну цілісність України членами організації "Крим-Донбас-Росія".

Віктора ПАВЛЕНКА до Міністра промислової політики України, виконуючого обов'язки Голови  Фонду  державного майна України, Генерального прокурора України  стосовно ситуації, що склалася навколо утворення Державного комерційного підприємства "Науково-технологічний комплекс "Ресурс".

Олександра ШЕПЕЛЕВА до Прем'єр-міністра України  щодо вжиття заходів для вирішення проблеми з поставкою питної води жителям Луганської області.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до виконуючого обов'язки Голови Антимонопольного комітету України  з приводу нового авантюрного підвищення тарифів на проїзд у приватних київських маршрутних таксі, що призведе до зубожіння киян, а потім до економічного колапсу в місті Києві.

Едуарда ПРУТНІКА до виконуючого обов'язки Міністра фінансів України, Голови Державного казначейства України, виконуючого обов'язки Голови Головного контрольно-ревізійного управління України, заступника голови Чернігівської обласної державної адміністрації  стосовно повторного звернення депутата Чернігівської обласної ради Наталії Кучеровської щодо недоотримання містом Ніжин субвенцій з Державного бюджету на суму 1 мільйон 302 тисячі гривень та субвенцій з обласного бюджету на суму 14 тисяч гривень, що утворило кредиторську заборгованість на початок 2010 року, та поверненням без виконання 169 платіжних доручень по загальному і спеціальному   фондах на загальну суму 762,5 тисячі гривень.

Едуарда ПРУТНІКА до Голови Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України,  Міністра юстиції України стосовно перевірки фактів, викладених у зверненні "Інформаційного агентства "Міжнародне агентство інформаційних розслідувань" та вжиття передбачених Законом заходів реагування.

Ігоря КАЛЄТНІКА до першого заступника Міністра внутрішніх справ України, Голови Служби безпеки України, Голови Державної податкової адміністрації України, Генерального прокурора України  щодо притягнення до кримінальної відповідальності колишнього голови правління Державної акціонерної компанії "Хліб України" Інги Вершиніної за систематичні зловживання службовим становищем, привласнення, розтрату державного майна, сприяння протиправному відчуженню об'єктів державної власності, надання незаконних переваг суб'єктам підприємницької діяльності.

Ігоря КАЛЄТНІКА до першого заступника Міністра внутрішніх справ України, Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України  щодо вжиття невідкладних заходів з метою припинення злочинної діяльності начальника Південно-Західної залізниці Олексія Кривопішина та притягнення його до кримінальної відповідальності за систематичні зловживання службовим становищем, розкрадання державних коштів, їх нецільове використання, сприяння протиправному відчуженню об'єктів державної власності, надання незаконних переваг суб'єктам підприємницької діяльності.

Ігоря ШАРОВА до Міністра регіонального розвитку та будівництва України  стосовно надання інформації про планові заходи та дії на період 2010 року щодо розв'язання проблеми забезпечення житлом інвесторів, які зазнали збитків внаслідок діяльності групи будівельних компаній "Еліта-центр".

Олега ЗАРУБІНСЬКОГО до Міністра вугільної промисловості України  щодо розповсюдження соціальних гарантій Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" на працівників геологорозвідувальних експедицій та інших осіб, зайнятих на підземних роботах.

Олексія КОСТУСЄВА до Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту  щодо реконструкції льодового катку "Крижинка" та будівництва у місті Одесі сучасного льодового комплексу.

Павла ЖЕБРІВСЬКОГО до Міністерства внутрішніх справ України, Генерального прокурора України  щодо з'ясування причин свавілля правоохоронних органів щодо Київського державного підприємства "Ізумруд".

Юрія КАРМАЗІНА до Голови Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Голови Державного комітету України із земельних ресурсів, Генерального прокурора України  щодо перевірки фактів зловживання своїм службовим становищем та перевищення службових повноважень посадовими особами Бучанської селищної ради, грубого порушення вказаним органом місцевого самоврядування земельного, лісового та природоохоронного законодавства під час здійснення своїх повноважень з розпорядження землями територіальної громади селища міського типу Буча Київської області, передачі відповідних земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, а також вилучення їх із земель комунальної власності, бездіяльності посадових осіб прокуратури Київської області за вказаним питанням, вжиття відповідних заходів реагування та притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності.

Адама МАРТИНЮКА до Генерального прокурора України  стосовно вжиття невідкладних заходів з метою недопущення знищення архівних документів, пов'язаних з діяльністю ОУН-УПА, що знаходяться у віданні Департаменту архівного забезпечення Служби безпеки України.

Сергія ГОРДІЄНКА до Міністерства внутрішніх справ України, Генерального прокурора України  про необхідність ґрунтовного розслідування фактів умисного обтяження грошовими зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-2000" Корсунь-Шевченківського району Черкаської області перед Товариством з обмеженою відповідальністю "АПК-Сервіс" його колишнім керівником, заподіяння товариству майнової шкоди в особливо великих розмірах та необхідності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності.

Володимира ДАНИЛЕНКА до Генерального прокурора України  щодо проведення перевірки Генеральною прокуратурою України фактів незаконного заволодіння майновими паями кооперативу Приватно-виробничий сільський кооператив Агрофірма "Синівка" та дотримання законодавства України головою кооперативу.

Володимира ЯВОРІВСЬКОГО до Генерального прокурора України  щодо протиправної спроби Київської міської державної адміністрації виселення приміщення Будинок актора (вул. Ярославів Вал, 7), що означає подальше вихолощування духовної культури з центру Києва.

Григорія СМІТЮХА до Генерального прокурора України  стосовно перевірки законності відчуження земельних ділянок Міністерства оборони України та зловживань посадових осіб, що завдали державі значних збитків.

Івана ЗАЙЦЯ до Генерального прокурора України щодо порушення прав громадян на приватизацію помешкань у гуртожитку міста Вінниці.

Катерини ВАЩУК до Генерального прокурора України  щодо забезпечення об'єктивності і законних прав жителя міста П'ятихатки Дніпропетровської області Ігоря Гаркавенка під час розслідування та розгляду кримінальної справи.

Петра ПИСАРЧУКА до Генерального прокурора України  щодо розслідування кримінальної справи стосовно викрадення колекції картин відомого українського художника Григорія Смольського.

Петра ПИСАРЧУКА до Генерального прокурора України  щодо розслідування обставин злочинів, пов'язаних із нищенням церков на Львівщині.

Уляни МОСТІПАН до Генерального прокурора України  стосовно неналежного розгляду депутатського звернення щодо перевірки законності дій службових осіб відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції міста Києва та Київського обласного дорожнього управління з виконання судових рішень на користь Відкритого акціонерного товариства "Рокитнянський спецкар'єр" Київської області.

Юрія КАРМАЗІНА до Генерального прокурора України  щодо неналежного реагування на звернення народного депутата України стосовно фактів заволодіння земельними ділянками карпатських гір, що належать українському народу, шляхом службового підроблення та зловживання службовим становищем посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування Рахівського району Закарпатської області, бездіяльності та можливих корупційних діянь колишнього прокурора Рахівського району, вжиття заходів із повернення незаконно вилучених земельних ділянок у власність держави та притягнення винних осіб до відповідальності.

Ігора ШАРОВА до Голови Київської міської державної адміністрації  щодо несвоєчасного виконання робіт житлово-комунальних служб столиці у сфері ліквідації наслідків негоди у зимовий період.

Олександра ШЕПЕЛЕВА до Київського міського голови  щодо термінового вжиття заходів для недопущення погіршення якості питної води в місті Києві.

Андрія ПАРУБІЯ до Генерального прокурора України  щодо незаконного звільнення працівників Відкритого акціонерного товариства "Павлограджилстрой", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика дверей "БудМайстер", та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер" (місто Павлоград Дніпропетровської області) та приниження їх національної честі та гідності з боку частини власників підприємств.

Таким чином, шановні народні депутати, виголошено 69 депутатських запитів.

Шановні народні депутати! Розклад на сьогодні нашої роботи у вас є. Окрім того інформую вас, шановні колеги,  про те, що народний депутат України Янукович Віктор Федорович звернувся до Верховної Ради України із заявою про складення повноважень народного депутата України.

Є рішення комітету з цього приводу і є проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 6093) про дострокове припинення повноважень народного депутата України Януковича Віктора Федоровича.

Шановні колеги! Відповідно до статті 222 Регламенту Верховної Ради України у разі звернення народного депутата України із особистою заявою про дострокове припинення повноважень комітет профільний, тобто Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації Верховної Ради України повинен розглянути це питання і внести відповідний проект постанови з цього приводу. Необхідні документи надійшли. Питання кадрове не потребує, як ви знаєте, шановні колеги, включення до порядку денного. Отже, у нас є всі підстави поставити на  голосування це питання. Нема заперечень?

Я ставлю на голосування проект Постанови Верховної Ради України (реєстраційний номер 6093) про дострокове припинення повноважень народного депутата України Януковича Віктора Федоровича.

Зачитую заяву, проект постанови.

Відповідно до  пункту 1 частини другої статті 81 Конституції України Верховна Рада України постановляє: припинити достроково повноваження народного  депутата  України  Януковича Віктора Федоровича, обраного у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, Партія регіонів, у зв'язку з особистою заявою про складення ним депутатських повноважень.

Прошу голосувати.

 

10:19:41

За-242

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо надання статусу державного службовця медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам).

Доповідають народні депутати Олег Олександрович Зарубінський, Юрій Володимирович Прокопович. Співдоповідач – перший заступник голови Комітету з питань державного  будівництва  та місцевого самоврядування Боднар Ольга  Борисівна.  Будь ласка,  Олеже Григоровичу.

 

10:20:23

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, представники засобів масової інформації! Олег Зарубінський, „Блок  Литвина”.

На початку свого виступу і презентації проекту закону я зроблю дуже маленький, але екскурс в історію цього питання. Медики і педагоги в дореволюційній Росії  значною мірою були краще соціально  захищені, ніж це є сьогодні.  Все тому, що  їхні професії були інтегровані у складну  схему,  складну систему  державної  служби, брати  участь і бути  суб’єктами якої було почесно і давало впевненість у завтрашньому дні.

Сьогодні досвід таких країн, як Франція, де наприкінці  90-их років із 7,5 мільйонів державних службовців 1 мільйон работало у  сфері  державної освіти,   840 тисяч – у сфері охорони здоров’я. Досвід Сполучених Штатів  Америки, Німеччини,  Японії, практично всіх скандинавських країн довів, що статус державного службовця для лікарів і вчителів є нормою, яка не тільки не шкодить, але   допомагає гармонійно  розвиватися державному організму.

Противники урівнення  працівників державної сфери в єдиному правовому статусі лякають засиллям державних чиновників у країні, на оплату  яких начебто буде іти левова частка бюджету.

Довідка. Насправді процент державних службовців в Україні порівняно невеликий, у нас їх 4,5 відсотки від працездатного населення мають цей  статус, державних службовців. А у  державах Європейського Союзу, інтеграцію до якого заявляють  всі, для довідки: процент цей коливається  від 14 до 30 відсотків. До речі, для інтересу, рекорд станови   Данія, в якій державні службовці, їхня частка, складає 30,4 стосовно працездатного населення.

І на завершення екскурсу маленького. Однозначна позиція, яка випливає зі світового досвіду та нашого   досвіду часів  Австро-Угорської  та Російської імперії  полягає у тому, що всі працівники, які  працюють на державу,  отримують  заробітну платню з державного бюджету, мають бути державними службовцями. Але для цього потрібно змінити принцип розуміння  державної служби, не як привілей, приналежність до державної служби,  а як форма трудових взаємин і  форма  пенсійного  забезпечення.

Отже, доцільність прийняття Закону України  про внесення змін до деяких законів України щодо надання статусу державного службовця  медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам зумовлена необхідністю підвищення рівня матеріального забезпечення  та соціальних гарантій медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам, оплата праці яких здійснюється з державного  бюджету України, з метою покращання умов  соціальної захищеності таких працівників, підвищення  престижу цих професій, подолання проблеми кадрового забезпечення освітніх установ, закладів охорони здоров'я, особливо в сільській місцевості.

Я спеціально наголошую про престиж цих професій, бо дехто розуміє цю ідею законодавчу лише як одноразове підвищення доплат або матеріальної допомоги. Це в корінні своєму неправильно, тому що мова йде не тільки, дійсно, про необхідність покращання соціальних і матеріальних умов цих категорій, мова має іти про зовсім інший статус – про престиж цих людей, бо сьогодні, шановні колеги, вже нікого не дивує, коли червонодипломниці, є такі, які завершили педагогічні вузи, ідуть працювати секретарками, і для них ця професія набагато престижніша, ніж професія вчителя. І це питання не тільки матеріальної позиції, це питання морального престижу, престижу людей, які виконують державну функцію на відміну від багатьох державних чиновників, як сьогодні. Це не пафос, це правда, бо якщо ми покладаємо на медиків, які фінансуються з державного бюджету, якщо ми покладаємо на педагогів, на викладачів найважливішу державну функцію – формування здорової і освіченої особистості члена суспільства, то вони мають бути державними службовцями.

Я знаю зауваження, які є до цього законопроекту, часто-густо вони є слушними. На деякі я хочу все-таки відповісти, розуміючи, що ми зможемо покращити, відшліфувати, відкоригувати цей законопроект при підготовці його до першого читання. Але я хочу наголосити на тому, що питання про присвоєння цим категоріям статусу державного службовця почало розглядатися в 1995 році, але до сих пір не зрушилося з місця, до сих пір навіть не почали дискусію з цього питання. І тому я думаю, що прийняття сьогодні в першому читанні цього законопроекту, в першому, підкреслюю, це і буде поштовхом, стимулом і для дискусій, і для суттєвих поправок. Отже, деякі найбільш поширені або популярні зауваження. 

Управління, в тому числі і науково-експертне. Деякі колеги, профільний комітет, до речі, зазначають, що зрівнювання згаданих категорій з державними службовцями (цитую) „звузить їхні права, зокрема заборону займатись підприємницькою діяльністю”. На це я хочу відповісти таке.

Що стосується підприємницької діяльності для медиків і для педагогів. По-перше, пошук додаткової роботи – це ознака невдоволення особою своїм соціальним статусом та матеріальним статком. Я думаю, що це зрозуміло. Зрівняння в правах з держслужбовцями дозволить покращити добробут педагогів і медиків і відповідно зменшить зацікавленість в пошуку додаткових заробітків. І це є аксіома, нема чого тут доводити.

Але важливий і другий момент, на який не звертають увагу. Стаття, на яку посилаються ті, хто кажуть, що це буде суперечити Закону „Про боротьбу з корупцією”, насправді стаття 5-та містить виключення, яке дозволяє займатись державним службовцям, цитую статтю, „науковою, викладацькою, творчою діяльністю, а також медичною практикою”.

Зважаючи на те, що основний підзаробіток цих категорій – репетиторство чи підробіток у приватних клініках, то звуження прав не відбувається, як ми бачимо. Крім того, саме така норма сприятиме зростанню професіональних якостей згаданих категорій через можливість пошуку роботи в тій сфері, де вони працюють, а не на стороні для примітивного приробітку.

Наступне зауваження, слушне, серйозне, яке потребує дискусій: неспроможність вирішити цим проектом головної проблеми – матеріального забезпечення, тобто розмір оплати праці та соціально-побутового забезпечення державних службовців різних категорій посад залежить від організаційно-правового рівня органу і може бути нижчим, ніж умови матеріального забезпечення лікаря або вчителя.

На це відразу відповідаю. Зауваження щодо необхідності на законодавчому рівні встановити, до якої категорії державних службовців відноситимуться медичні та науково-педагогічні працівники, дійсно є слушне. Та для його повноцінного виконання необхідні пропозиції, ґрунтовні напрацювання від відповідних міністерств, профільних міністерств: Міносвіти, Міністерства охорони здоров’я – щодо надання тим чи іншим групам вчителів і лікарів від займаних ними посад, залежно від рівня навчального, чи медичного закладу, відповідних категорій державних службовців, з тим, щоб це питання вирішилося під час підготовки проекту до другого читання. Ще одне важливе зауваження, що ніби-то проект зменшує відпустку і збільшує робочі, або тижневе навантаження для вчителів і лікарів. Відповідаю, щодо зауваження, що зараз вчителям встановлено відпустка 56 днів і сімнадцятигодиний робочий день, то варто зауважити, що проектом не скасовуються пільги, які застосовуються в профільних законах, що педагогів і медиків, не скасовуються, подивиться на текст. Інше питання, що тут знову ж таки, потрібні напрацювання міністерства, які б дозволили сумістити між собою норми обох законів для того, щоб права цих категорій не були обмежені. І ці напрацювання мають удосконалити проект під час процедури другого читання.

Ще раз хочу наголосити на тому, питання надання державного статусу, статусу державного службовця тим категоріям нашого населення, наших громадян, які здійснюють державну функцію, це є питання не тільки логічне, це є питання, зважаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Це є питання, зважаючи на те, як сьогодні живуть вчителі. Яке до них ставлення? Погане ставлення. Бо я вам хочу сказати, що все частіше учні і ваші діти вам можуть це розказати, ставлять питання: чому ж якщо ви, Марія Іванівна, або Іван Петрович, такі розумні, чому ж ви такі бідні? І відповіді  на це питання немає. Бо вони не були бідними в дореволюційній Росії. Бо вони мали великий статус, вони могли утримувати шість дітей, при чому що дружина вчителя гімназії не працювала. Я прошу вас підтримати цей законопроект в першому читанні, серйозно доопрацювати його до другого читання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. так, дякую.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. … різним шляхом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Володимирович Прокопчук, будь ласка. А, я перепрошую, питання. Перепрошую. Прошу записатися на запитання, шановні колеги.  Микола Петрович Круглов.

 

10:31:40

КРУГЛОВ М.П.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, як ви збираєтеся вирішувати таке питання. Школи і лікарні – це комунальна власність, районна, обласна. Фінансування їх як державних службовців – із Державного бюджету. Це взагалі буде такий вінегрет. На сьогоднішній день утримують установи сільські ради, фінансують – районні, тепер ще буде і держава. Тепер ми у Державному бюджеті вирішувати питання і давати гроші фінансувати лікарів, вчителів і таке інше. Як це ви збираєтеся робити?

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую за запитання. Слушне запитання.

Єдине, ви самі визнали, шановний колего, що зараз із фінансуванням і взагалі зі статусом і лікарень, і педагогічних закладів – суцільний вінегрет. Я пропоную з цим вінегретом покінчити. Це перша позиція.

Друга позиція. Якщо ми будемо залишати статус, а фактично антистатус нинішніх викладачів і вчителів, і медиків на тому рівні, що є, це вже буде не вінегрет, це вже буде ніщо, це шлях в нікуди. Бо наших дітей виховують і навчають вчителі. А наші діти починають їх не поважати, по-перше.

По-друге, якщо ми хочемо від медиків реалізувати ключову функцію підтримання і збереження нашого здоров’я, очевидно держава має про це турбуватися. І, очевидно, левова частка і фокус має бути якраз щодо фінансування державою цих закладів. Я ще раз хочу сказати, може ви сприймете це як образність або пафосність. Але якщо є вінегрет, то…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

10:33:40

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський. Пане Зарубінський, звичайно, це сильний хід, хід, який уже давно назрів.

Мені видається одним із ганебних парадоксів українських буття взагалі Закон про державних службовців. Тому що я переконаний в тому, що український офіцер, я не кажу про солдатів строкової служби, більший державний службовець чи, скажімо, вчитель, чи, скажімо, той самий медик, який рятує здоров’я нації, а інший рятує розум нації, набагато більше приносять користі Україні ніж армада чиновників від Києва до районного центру, або навіть і до самісінького села. Через те, безперечно, що це якийсь страшний перекіс, який склався у нашому деформованому українському суспільстві.

Моє запитання до вас таке, я взагалі не раз думав про те, а можливо було би радикальніше і можливо навіть і розумніше у певній мірі, якби взагалі накласти мораторій на сьогоднішній ще діючий Закон „Про  державну службу і держаних службовців”. Мені видається, що на час кризи це було б набагато доречніше…

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Я погоджуюсь на  сто відсотків з усім, що ви сказали. Єдине я маю прокоментувати те, що це питання зараз виникло, насправді законопроект був зареєстрований у Верховній Раді, хочу наголосити на цьому, в 2008 році. І те, що він зараз вийшов до сесійної хали, це значною мірою, це є результат, це є продукт усвідомлення відомими політиками, впливовими політиками того, що треба це реалізовувати. Треба державними службовцями робити державних людей. І під час виборчої  кампанії, я не хочу називати прізвища, але фактично всі учасники, і як колись казали в лівому і правому секторі публічно, підкреслюю, публічно, багаторазово зазначали, що цей статус буде присвоєний згаданими категоріями. 

Це було на білбордах, це було під час тиражування по телевізору і так далі, я не іронізую, і знаєте не блюзнірством займаюсь, як кажу, що дуже  добре, що всі впливові політики зрозуміли, що це …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Буквально десять секунд. Щоб ви не подумали, що я виходжу із запитання. Що стосується державної служби, я почав з цього, що державна служба в нормальній цивілізованій країні, це не система привілеїв, це не закритий клуб в яких не  пускають вчителів і лікарів, до речі. А це зовсім інше, це система, яка забезпечує функціонування державної служби, тих людей, які виконують, реалізують державну функцію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

 

10:36:34

МОВЧАН П.М.

Шановний пане Олеже, ми всі усвідомлюємо, що роль вчителя, особливо на селі, у тих депресивних зонах, я в які фактично перетворилася вся сільська сфера, мало статус цього державного службовця. Мені здається, що повинні бути ще якісь преференції, тому я вас і запитую. Якщо в післявоєнний час держава спромоглася навіть забезпечувати паливом, давати певні пільги. Сьогодні, коли вчителі і медики, особливо я кажу на селі, були позбавлені права на приватизацію паїв, що можна ще зробити додаткового для тих, хто може врятувати село, бо там де школа, там де медик, ще зберігається і теплиться національне життя. Дякую.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Ви сказали вже, що можна зробити, я хочу наголосити лише на одному. Якщо хтось вважає, що на сьогодні не час для розвитку освіти в силу того, що до економіки, перш за все, має бути увага, то я хотів би нагадати або звернутися до світового досвіду. Я не думаю, що у переможеної у Другій світовій війни Японії або зруйнованій Кореї, Південній Кореї з сьогоднішньою умовою, умови були кращі ніж в нас сьогодні. Але вони зробили ставку на освіту, причому ставку на освіту не в столиці, а в маленьких містечках і нашою мовою в селах, там це не зовсім села. Вони зробили ставку на освіти і вони виграли майбутнє, і сьогодні доводять всім тим, хто не стільки уваги приділяє освіті, що темпи розвитку в них, потенціал в них, ресурси в них набагато динамічніші, набагато серйозніші. Тому я думаю, що треба все зробити для того, щоб це реалізувати.

А те що ви кажете про сільську місцевість, то я думаю, що і вчителю, і сільському медику цей статус потрібен…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко, фракція комуністів.

 

10:38:46

КРАВЧЕНКО М.В.

Олег Александрович, я продолжу вашу мысль, вы начали расшифровывать понятия госслужбы. Понятие госслужбы в принципе это система ограничений, если брать по большому. Так вот задается вопрос, а воспримут ли – потому что есть противоречивые в обществе даже среди учителей, медиков – воспримут ли эти категории людей в положительном плане вот ту систему ограничений, которую мы вводим.

И самое главное. У вас в докладе прозвучало о том, что как только мы эту категорию людей вводим в ранг госслужащих, у них немедленно подскакивает материальное благосостояние. Мне бы хотелось узнать за счет чего? При этом вы не сказали механизмы какие? Вы не сказали какой ранг будет им присваиваться? И самое главное. Что делать людям, которые через два, через полтора, через три года будут уходить на пенсию? Если такой закон будет принят.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую, за професійне запитання.

Я думаю, що якраз почну з кінця. Для людей, які в передпенсійному віці, якщо ми сьогодні приймемо, а потім при підготовці до другого читання правильне рішення, то якраз їхній статус і їхні можливості будуть набагато більші, якраз для цієї категорії це однозначно працює.

Що стосується того, що ви сказали з приводу рангів? Я якраз під час свого виступу говорив про це, що це не є предметом цього закону. Можливо, має стати предметом цього закону. Але, я думаю, що такий суб’єкт законодавчої ініціативи один із, всього трьох, який є як Кабінет Міністрів України. За допомогою профільних  міністерств – і  Міністерство освіти, і Міністерство охорони здоров’я – мають стати справжнім суб’єктом законодавчої ініціативи, який між першим і другим читанням на основі серйозних розрахунків, на основі, до речі, і в тому числі і громадських слухань,  на основі, я думаю, комітетських слухань в парламенті має внести пропозицію щодо ранжування і медиків, і вчителів в залежності від займаної посади ви абсолютно праві, в залежності від…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Володимир Карпук, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона" 

 

 10:41:13

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „за Україну!”, партія "Наша Україна". Звичайно, цей законопроект давно є і вже кілька змог було внесення до зали.

Перший законопроект 1451 від  29.01.2008 року ідентичний повністю     подавався народним депутатом Пилипишиним. І дійсно, це я схвалюю ваше прагнення покращити соціальний статус  і соціальний захист медичних, освітніх працівників. Однак, дуже багато запитань викликає.

Чому і чим відрізняється науковий працівник, який працює в вищому навчальному закладі приватному, який також на державу працює від того, які… Чому не підвищується працівникам культури і соціальної сфери?  Як бути медичним працівникам, які працюють в соціальній сфері? Як питання, щодо пенсійного забезпечення, тому що на державну службу треба певний термін відпрацювати.

Ви знаєте, що в медицині 20 відсотків людей, а то і більше по деяких лікувальних закладах, а особливо по сільських, працюють за сумісництвом. 25 відсотків людей пенсій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, Олег Олександрович.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дуже дякую за це запитання. Власне, ви показали, що у вас є що запропонувати   до другого читання. До речі, коли подавався цей законопроект, була певна дискусія з приводу працівників культурної сфери і я думаю, що цілком буде  справедливо, що для певних категорій цих громадян має бути теж реалізований цей закон і я думаю, що це може бути питання якраз дискусій при підготовці до другого читання в профільному комітеті. З цим я погоджуюсь, більше того скажу, що ми це і обговорювали.

З приводу того, що ви кажете як реалізувати цей закон, ну  я думаю, що ми всі маємо бути в цьому зацікавлені. Я ще раз хочу сказати, я  без іронії кажу, що всі політики які виграли, які програли, які балотувались, не балотувались говорили, що це треба робити, говорили це публічно, доводили це, причому з серйозною аргументацією, в тому числі і діючий Президент   України.

Тому я  думаю, що треба всім об’єднатися для  голосування в першому читанні за цей законопроект, а ваші…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, час вичерпано, сідайте  будь ласка.

Юрій  Володимирович Прокопчук щодо  законопроекту 3155-1.

 

10:43:57

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні медики і освітяни. Дійсно, настав той час, коли цей гордіїв вузел, який існує давно-давно в державі потрібно або розв’язати законним шляхом і не спекулювати на цьому питанні, або привести наше законодавство, в тому числі, що стосується  і медиків і освітян, в те русло, яке б не давало змогу будь-кому і будь-коли знову ж використовувати ці категорії заслужених людей у своїх політичних спекуляціях.

І саме, коли говорити про різницю, в чому полягає різниця між законопроектом, який доповідав раніше доповідач – Олег Зарубінський, і між тим законопроектом, який вносимо ми з Віктором Швецем, то основне, що різнить ці  законопроекти – це в тому питанні, яке вже тут піднімалося. А чи потрібен статус державного службовця вчителям і медикам? Чи потрібні ті соціальні гарантії, те забезпечення, яке вони будуть мати в наслідок прийняття цього законопроекту, тобто законопроекту 3155-1, який називається ”Про внесення змін до деяких законів України (щодо розширення соціальних гарантій працівників закладів охорони здоров’я, навчальних закладів та установ освіти державної форми власності)”?

Це якраз і розв’язує питання знову ж таки. Не ділячи людей на категорії, коли задавали, як бути з нашими бібліотекарями, як нам бути з тими чи іншими галузями медицини, з галузями освіти.

 І мета прийняття Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо розширення соціальних гарантій працівників закладів охорони здоров’я, навчальних закладів та установ освіти державної, і уточнюю, та комунальної  форми власності), як і проекту попереднім виступаючим в підвищенні рівня матеріального забезпечення та розширення соціальних гарантій цих категорій працівників бюджетної сфери.

На відміну від законопроекту номер 3155 ми з колегою Швецем умисно пропонуємо не поширювати статус державних службовців на працівників закладів охорони здоров’я, навчальних закладів, установ освіти державної і комунальної форм власності, оскільки таке розширення поняття державної служби потребуватиме кардинальної зміни величезного масиву законодавства, що нині складає інститут державної служби та суттєвих додаткових витрат з Державного бюджету  України, що мають бути спрямовані на докорінне реформування самої системи державної служби.

Суть проекту полягає саме у наданні державних соціальних гарантій в  частині, що стосується заробітної плати, пенсій,  різних допомог і соціальних гарантій. Це питання абсолютно розв’язує, якраз цей статус абсолютно розв’язує всі питання, які піднімалися у цьому залі. Дійсно, в тому числі на багатьох зустрічах із лікарями і вчителями, вони самі розуміють, що статус, який   тільки статус, він дуже сильно обмежує  їхні права.

Чинне законодавство України встановлює низку особливих вимог та обмежень до державних службовців, які пов’язані  саме з реалізацією ними державно-владних повноважень. Ну ми знаємо. Наприклад, заборона державним службовцям боротися, в тому числі за свої права, тобто страйки і таке інше. Поширення цих вимог та обмежень на працівників державних медичних, педагогічних та інших установ, на наш погляд, не є обґрунтованим та матиме наслідком невиправдане звуження їх прав.

Поширення статусу державних службовців на працівників закладів охорони здоров’я, навчальних закладів, установ освіти державної форми власності може привести до зменшення передбаченим законодавством тривалості відпустки та робочого часу медичних та педагогічних працівників. У освітян, наприклад, 56-денна відпустка. У Законі про державну службу така відпустка максимум 45 днів в залежності від вислуги і так далі,  і так далі. Тобто уже є обмеження.

У освітян також і 18-годинний робочий тиждень, на відміну від того який є у державних службовців. Який іноді, ну звичайно, навіть їм кажуть: „У вас не робочий день, а служба”. Тому служіть там стільки, скільки визначить керівництво. Натомість у розробленому нами  проекті закону пропонується без кардинальної зміни підходів до поняття державної служби розширити соціальні гарантії освітян та медичних працівників шляхом поширення на них особливостей матеріального та соціально-побутового забезпечення, передбачених Законом України „Про державну службу”, а саме: пенсійне забезпечення, збільшення матеріального забезпечення, у тому числі щорічна виплата матеріальної допомоги  на вирішення  соціально-побутових питань тощо. При цьому у проекті чітко вказано, що таке розширення  ні в якому разі не обмежує інших прав, передбачених законом.

Крім того, законодавець вже використав такий підхід  поліпшення умов матеріального забезпечення і підвищення соціальних стандартів окремих категорій працівників, ну, як наприклад, судових експертів у 1994 році.

Ще одним суттєвим моментом є обмеженість бюджетних можливостей України. Та незважаючи на це, держава має віднайти можливість стимулювати працівників цих професій. Якщо, наприклад, говорити окремо про  медиків, окремо про освітян, що, звичайно, я не буду так розширювати  зараз, так би мовить, щоб не затягувати час. Але ж, що таке сьогодні ургентний  лікар, хірург,  травматолог, гінеколог? Це людина, яка не може відірватися від свого телефону. Це людина, яка найближчий час має прийти на допомогу іншій людині. І тому, звичайно, це ні що інакше як державною службою не назвеш. Але ж знову, ще раз хочу наголосити, що сам Закон    „Про державну  службу” сильно обмежує саме права і соціальні  гарантії цих людей.

Попри те, що прийняття  проекту  Закону  України  про внесення змін до деяких законів щодо розширення соціальних гарантій працівників закладів  охорони здоров’я, навчальних закладів та установ  освіти державної і комунальної форми власності передбачає підвищення розміру заробітної плати працівників освітньої та  медичної сфер, а також додаткові витрати з Державного бюджету на підвищення соціальної захищеності працівників цих галузей, зауважу, що оплата праці таких працівників і зараз здійснюється  за рахунок державних коштів з урахуванням незначної кількості пенсіонерів з числа вище перерахованих категорій працівників, а це менше 1 мільйона,  збільшення видатків на виплату підвищених пенсій становитиме близько 100-150 мільйонів  гривень на рік, що становить менше, ніж  0,1 відсотка від загального бюджету видатків у другому півріччі 2010 року. Тобто це говорить про те, що  така можливість у держави, якщо буде наша з вами добра воля, є.

Отже, прийняття проекту  номер  3155-1 не призведе до суттєвого збільшення  бюджетних видатків, а зазначену вище  суму пропонується покрити за рахунок післякризового загального зростання економіки та відповідно  збільшення надходжень до Державного бюджету України.

Колеги,   ще раз нагадую, що номер законопроекту, який вносився народним депутатом Швецем і мною,  3155-1. Прошу підтримати.

Ще хочу сказать, що цей законопроект мінімально травмує весь масив законодавства, який  був напрацьований раньше, що стосується державної служби, і тільки вносяться  зміни фактично до  двох статей, тобто стаття 77, де вилучається пункт „ж” і включається, що на медичних і фармацевтичних   працівників закладів охорони здоров’я державної форми власності поширюється особливості матеріального та соціально-побутового та забезпечення  передбачені Законом України „Про державну службу”, що не обмежують інших прав, передбачених  законом.  І стаття  57, де  також вносяться  відповідні зміни.

Таким  чином без  щонайменшого, скажімо так, порушення  структури всіх законів ми робимо гарну справу для всіх медиків і освітян. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатись на запитання до  Юрія Володимировича. Запис, шановні колеги, проводиться.

Микола Кульчинский, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

10:53:44

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Пане Юрію, я відразу скажу, що буду підтримувати  саме ваш законопроект, бо він набагато точніший і набагато більше відповідає прагненням і устремлінням якраз працівників медичної сфери, педагогів, але це питання щодо пенсійного забезпечення. Чи не здається вам, що вже пора припинити практику розширення тих чи інших спеціальних категорій для отримання спеціальних пенсій, а пора прийнятися за реформування пенсійного законодавства з тим, щоб в нас був, скажімо, один закон відповідно до стажу та заробітку і, скажімо, ще один закон для військових, оскільки вони мають специфічну… Тому що ми постійно дискредитуємо всіх громадян України. Ми маємо 25 спеціальних законів про пенсійне забезпечення в той же час, як 95 відсотків людей мають один закон, який набагато зменшує їхнє пенсійне забезпечення. А вводячи все нові…

 

ПРОКОПЧУК Ю.В.  Дякую.  Дійсно, що нам вже давно настала пора уніфікувати або, якщо хочете, кодифікувати законодавство про пенсійне забезпечення, я з цим повністю погоджуюсь. Але якраз даний законопроект, він з часом врегулює ці питання, тому що заробітні плати і медиків, і вчителів, всіх освітян, вони відповідно до цього закону будуть приведені, не надаючи статус, який ущемляє права саме цих людей, вони будуть приведені до того, що з часом, з часом це буде, як-то кажуть, врегульовано. Зараз ми неповинні забувать і за тих, хто чесно відпрацював, а це праця була, дійсно, на державу, на тих людей, які отримували освіту, на тих людей, які отримували медичне забезпечення. Тому це, я думаю, тимчасовий цей перекос. Він буде існувать, але, тим не менше, я думаю, це якраз врегулюється з часом цим законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”.

 

10:55:56

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний колего, відверто кажучи, мені дещо дивно, як ви побудували презентацію свого законопроекту – на критиці того, який я представляв. Я думаю, що у мене є багато підстав для того, щоб критикувати ваш законопроект перш за все тому, що це елементарно повторення надбавок Кабміном окремим працівникам. Мова зовсім не про надбавки має йти, зрозумійте це правильно. Я  знаю, що таке праця вчителя і викладача: у мене мати більше 40 років пропрацювала простим вчителем. Біля 20 років я пов’язаний з вищою школою. Тому це питання не надбавок, зрозумійте, це само собою. Це питання іншого статусу: морального, престижного, державного статусу. Це зрозумійте.

І другий момент. Ну, ви весь час кажете, що Закон „Про державну службу” обмежувати буде медиків і педагогів. Ви ж мене чули, коли я презентував проект. Я ж спростовував це, а ви продовжуєте говорите те ж саме. В законопроекті, який я представляв, немає звуження привілеїв медиків і педагогів, немає цього.

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Олег Олександрович, шановний. По-перше, якщо вам здалося, що я критикував ваш законопроект, я хочу сказати зараз, що це абсолютно не так, тому що я говорив, в чому полягає різниця. А, не сказавши, в чому полягає різниця, значить, немає предмету тоді взагалі, про що говорити.

Тому в жодному разі я не мав на увазі, тому що ми паралельними шляхами йшли до того, щоб, як то кажуть, цей закон народився. Але ж я розказав про те, коли, дійсно - і ці зауваження були з залу, причому від різних фракцій, - що на сьогоднішній день для того, щоб саме привести до вашого законопроекту, це потрібно буде масив всієї законодавчої бази, що стосується державної служби, абсолютно міняти. Це ми перевернемо просто всю державну службу, як то кажуть, з ніг на голову – і знову тоді будемо якось її ложить, чи класти, чи до чого ж… В тому і все полягає. А тут, не травмуючи законодавство, і власне, як то кажуть, роблячи добре, що й ви на своїй меті мали, що й ви мали на своїй меті. Для медиків і вчителів, для них не тільки, я думаю, потрібен статус – для них потрібні ті соціальні гарантії, які мають державні службовці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стешенко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

10:58:25

СТЕШЕНКО О.М.

Юрію Володимировичу, спасибі вам за чесну розмову. Ви знаєте, я теж із родини медиків, і мама 51 рік пропрацювала в районній лікарні. Я знаю, про що йде мова. Мені б дуже не хотілося, щоб ми діяли за принципом, як авторитетна міжнародна організація „Лікарі без кордонів”: обіцяти все і вся. І ви саме зайняли таку нішу  розмови і це є дуже цінним. Але в зв’язку із цим два коротеньких запитання, скажіть, будь ласка, яка вартість вашого законопроекту і нашого колеги, який щойно представлял в свій законопроект, який, якщо є такі прорахунки? І зараз, мабуть, недоречно з трибуни вести дискусію із автором попереднього законопроекту, про це треба говорити за межами парламентської трибуни. Чи можливо об’єднання цих двох законопроектів, щоб зал був єдиний у розумінні, що ми хочемо зробити? Дякую.

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Дякую вам за запитання. Ну, що стосується об’єднання, тут власне в чому питання? В тому питання, от ви сказали, що можна обіцяти, довго тягнути. Прийняття законопроекту 3155-1, воно. Фактично, перше читання, чи за основу і друге читання – це  як найкоротший шлях. Тому що ми не міняємо всього масиву законодавства. Якщо ми почнемо міняти весь масив законодавства про державну службу, це затягнеться знову на роки і результату ні медики, ні освітяни від цього не отримують. Більше того, ну, що стосується дискусії, я вважаю, що… Як там? В споре рождается истина. Да, як кажуть класики. От, ну, не український письменник Чехов, а класики як говорять. І тому я хочу сказати вам, що в любому випадку треба забрати все краще, що є там, що є тут і до другого читання об’єднати все, що є практичного, доброго, здорового для того, щоб цей закон запрацював, щоб реально і  медики, і освітяни отримали ті соціальні гарантії, які вони  повинні вже були давно отримати. Дякую.

А ціна питання – я сказав, що за висновками експертів – це 100-150 мільйонів, 0,1 відсотка від бюджету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій, Юрій Анатолійович Кармазін, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

11:00:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Юрій Володимировичу.

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Так.

 

КАРМАЗІН Ю.А. Я уважно прочитав ваші законопроекти, і 3155 там, де написано „до”, і 3155-прим., там ви ще з кількома авторами, тут ви разом зі Швецем. Вони абсолютно протирічать один одному, але, вислухавши зараз  всі три законопроекти, ну, тобто ознайомившись з всіма трьома, у мене такі виникають запитання. А зміни в Закон про державну службу ви пропонуєте? А що ви пропонуєте зробити, от коли ви доповнюєте статтю 77 Закону про основи законодавства про охорону здоров’я тільки державної форми власності працівників охорони здоров’я, а комунальної форми власності? Їх же ще більше, ніж державної по чисельності? Ми відразу закладаємо протиріччя. А як ми передбачаємо службу цю, чи вносимо ми зміни в саме визначення закону „що таке державна служба”?

 

ПРОКОПЧУК Ю.В.  Дякую, Юрію Анатолійовичу. Якщо ви чули з моєї доповіді, то я вказував, що державної і комунальної форми власності. Так, є у цій таблиці порівняльній, яка, як видно, є у вас, що там передбачені про державну… державної форми власності. Тут, дійсно, до другого читання необхідно внести чомусь пропущене слово „комунальної форми власності”.

Тому що цьому законопроекту  передував ще попередній законопроект, який ми з колегами вносили. Це і Пєрєдєрій, медики, Шлемко Дмитро Васильович і інші, і Деревляний і так далі. Але його не реєстрували, бо видно така була політична ситуація. Він довго проходив експертизу. Зараз це все просто і звіти, і з інших законопроектів взято. І тут єдине, що я з вами погоджуюся, пропущено „комунальної форми власності”. Я погоджуюся, і це приймається, і до другого читання буде внесено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Папієв, мікрофон.

 

11:03:02

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановний доповідачу, це питання воно важливо і воно на слуху сьогодні. І треба, щоб ви, у першу чергу, коли доповідали власний закон, не розказували теорію, а саме базувалися на статтях, які викладені у вашому законі.

Треба чесно сказати, що з 3,5 мільйонів працівників бюджетної сфери цей ваш закон стосується 1 тисячі працівників. Чому? Тому що у вас записано, що це тільки навчальні і лікувальні заклади державної форми власності. Якщо подивитися закони, у нас є Закон про статус державного службовця, тобто про державну службу, але ще один є Закон, про який ви забули, про статус службовців органів місцевого самоврядування. Бо 99,9 відсотка. У нас закладів є комунальної форми власності, де не діє Закон „Про державну службу”, а діє закон абсолютно інший і інший статус, статус службовців органів місцевого самоврядування. І треба,  щоб ви правильно інформували людей і говорили, що цей закон дуже сирий.

 

ПРОКОПЧУК Ю.В. Дякую.  Що стосується уточнення, а саме і тому і розрахунок, до речі, економічний зроблений, який стосується всіх міських, районних, обласних лікарень і так далі. Аналогічно, як і  сільських шкіл, міських шкіл, ті як кажуть існують у нас. Тому розрахунок той, про який я говорив 0,1 десята відсотка, який буде від Державного бюджету саме зроблений з того виходу. Я ще раз просто дам  відповідь, ту, яку я давав Юрію Анатолійовичу Кармазіну, що це стосується всіх лікарень, які знаходяться і навчальних закладів, і освітян, і медиків,  які знаходяться і в державній, і в комунальній формі власності.

Так, звичайно, стане питання щодо приватних клінік, приватних там навчальних закладів і так далі. Але ж я  думаю там інша форма власності, і там відповідно зовсім інше забезпечення. А нам потрібно підтримувати і сільську, районну, обласну медицину, яка працює на тих людей, які не за гроші, які приходять до лікаря і мають згідно з Конституцією право на медичну…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Володимирович, сідайте, будь ласка, час вичерпаний. Запрошую до співдоповіді першого заступника голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Боднар Ольгу Борисівну. Будь ласка,  Ольга Борисівна.

 

11:05:47

БОДНАР О.Б.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування розглянув на своєму засіданні 20 січня поточного року проект закону 3155, внесений народними депутатами Литвиним, Зарубінським, Павленко  і 17 лютого 2010 року проект закону 3155-1, внесений народними депутатами України Швецем і  Прокопчуком.

Щодо першого. Погоджуючись з необхідністю посилення соціальних гарантій щодо зазначених категорій працівників, комітет вважає за необхідне зробити наступні зауваження. Внесена законодавча пропозиція не узгоджується з певними положеннями закону «Про державну службу», а саме: з частиною другою преамбули закону, згідно з якою цей закон визначає загальні засади діяльності, а також статус державного службовця, які працюють в державних органах та їх апараті.

Частиною другою статті 2 закону, якою визначаються такі основні функції державних службовців, як здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій, а також частиною першою статті 25 закону, в якій визначені основні критерії кваліфікації посад державних службовців. Поширення законодавства про державну службу на працівників освіти, науки та охорони здоров’я в певних випадках буде звужувати існуючі в них на сьогодні права, надані їм законом, і встановить додаткові обмеження, пов’язані з особливостями прийняття на державну службу, що суперечить частині третій статті 22 Конституції України.

Зокрема суттєво зменшить тривалість відпустки, збільшиться робочий тиждень. Щорічна основна відпустка державного службовця складає 30 календарних днів, в педагогічних та наукових працівників - 56 календарних днів. Тобто ми їм відбираємо суттєву відпустку. Для державних службовців установлена тривалість робочого часу 40 годин на тиждень, а для освітян - 18 годин на тиждень. Втрачається право на пенсію за вислугу років. Для державних службовців встановлено граничний вік перебування на державній службі і на пенсію вони виходять за віком, а працівники освіти незалежно від віку. При наявності стажу роботи від 25 до 30 років, себто педагоги і медики будуть йти на пенсію в 55-60 років. А також встановлюється заборона займатися підприємницькою діяльністю, виконувати роботу на умовах сумісництва і тощо, інші вимоги антикорупційного законодавства. Даний законопроект потребує суттєво бюджетних витрат, більш ніж 30 мільярдів гривень.

З огляду на викладене, комітет вважає, що для вирішення питання підвищення рівня матеріального забезпечення та соціальних гарантій працівників зазначених категорій, більш доцільно прирівняти їх додержавних службовців в питаннях оплати праці матеріального та пенсійного забезпечення шляхом внесення змін до відповідних законів. І комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні  повернути законопроект 3155 суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання з  урахуванням висловлених зауважень.

Щодо другого законопроекту. В законопроекті відсутнє співвідношення посад зазначених категорії працівників з відповідними категоріями посад державних службовців, в залежності від яких формується схема  посадових окладів,  не  передбачена зміна  структури заробітної плати для зазначених  категорії працівників з метою їх адаптації до структури зарплати державних службовців.

Пропонується посилення соціальних гарантій щодо відповідних категорій працівників державної форми власності, в той час як такої ж категорії працівників, які працюють у відповідних установах комунальних форм власності залишились поза  увагою.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради  у своєму висновку вважає за доцільне направити  обидва законопроекти на доопрацювання за результатами розгляду їх у  першому читанні.

Міністерство праці та соціальної політики України, Міністерство фінансів України вважають, що реалізація положень цього законопроекту потребує близько 6 мільярдів гривень. На підставі зазначеного та підтримуючи ідею підвищення рівня соціальних гарантій відповідних категорій комітет рекомендує Верховній Раді України повернути законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розширення соціальної гарантії працівників закладів охорони здоров’я, навчальних закладів та установ освіти державної форми власності) суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень. Дякую.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Борисівно.

Запишіть, будь ласка, на запитання до співдоповідача.

Білорус Олег Григорович.

 

11:10:37

БІЛОРУС О.Г.

Шановний доповідачу! Рекомендаційне рішення комітету не зовсім зрозуміле. Що і які напрями доопрацювання ви маєте на увазі? Тому що ці два законопроекти наскільки різні і, якщо їх доопрацьовувати то ми знову отримаємо два різних концепта, дві різні формули і ніколи не дійдемо до якогось єдиного рішення.  Якщо можна, що ви рекомендуєте вкласти в поняття „доопрацювання” цих двох законопроектів?

 

БОДНАР О.Б. Дякую, Олег Григорович. Справа в тім, що ніхто не заважає колегам зібратися разом і подати один колективний законопроект, який би врахував всі висловлені зауваження і які звучали в цьому залі, а також висловлені Науково-експертним  управлінням, це перше.

А друге, комітет каже, що  найкращий варіант, який би ми могли  запропонувати по вирішенню тих проблем, з якими ми стикаємося на місцях і з якими до нас звертаються працівники медичних і навчальних закладів, це просто передбачити, що пенсійне забезпечення цим категоріям громадян  в їхніх профільних законах, які регулюють сьогодні це питання, буде прописана саме така, що у них пенсія буде не   нижча, ніж 80 відсотків від заробітної плати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Папієв Михайло Миколайович,  будь ласка.

 

11:12:16

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановна доповідачу, я вдячний вам, що ви на відміну від авторів законопроектів говорили по суті, а не теорію, бо вони говорили теорію одну, а тексти законопроектів читаєш і там абсолютно інше.

І ще одне. Є висновки Головного  науково-експертного управління, яке чітко і ясно виказало своє негативне ставлення до обох законопроектів: один пропонує Науково-експертне управління відхилити, інший направити на доопрацювання.

І ще одне питання. Ви знаєте, з 1 квітня вступає в силу  пакет антикорупційних законів. Фактично ми сьогодні, якщо не будемо говорити правду людям і будемо обманювати їх в соціальних очікуваннях, я не думаю, що це буде на плюс Верховній Раді України.

Треба взяти, по цих законопроектах сказати, от статус державної служби має такі плюси, такі мінуси, по заробітній платі аналогічно, отут ви втрачаєте, отут вам ще, по відпустках і багато інших аспектів.

Тому я просив би, щоб ми ці законопроекти направили на доопрацювання  і ваша думка з цього приводу.

 

БОДНАР О.Б. Дякую, я якраз про це і казала.

По-перше, перший законопроект такий, що він дійсно зробить з 1 квітня дуже велику  „ведмежу послугу”, на жаль, цим категоріям  працівників. Тому що з 1 квітня  вони будуть повністю підпадати під дію цього антикорупційного закону.

Крім того, я казала, що якщо сьогодні у педагогічних наукових працівників 56 календарних днів відпустка, то тепер у них вона може бути 30 календарних днів. Якщо тривалість робочого часу у освітян 8 годин робочий тиждень, то у державних службовців 40 годин на тиждень. Тому це є дуже суттєве звуження їх існуючих на сьогодні прав і пільг. Я про це вже зазначила. І, якщо ми хочемо, дійсно, допомогти педагогам і медикам, то ми повинні розуміти, що їм, власне, хочеться.

Я не думаю, що такі пропозиції можуть призвести до того, що престиж праці якимось чином підніметься. Мало того, я хочу сказати,  що швидше за все категорію, яку запропонують їм, буде на рівні 13 рангу. Це невеликий, скажімо, ранг, але багато дуже зобов’язань.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Косів, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

 

11:14:43

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, фракція "Блоку Юлії Тимошенко", Партія „Реформи і порядок”.

Шановна Ольга Борисівно, це питання має дуже давню історію. І коли я доповідав у цій  залі закони про музеї і музейну справу, про бібліотеки і бібліотечну справу, це питання також виникала,  Але воно чогось у цих проектах нинішніх не, ну, опущене, ну, працівники культури там не згадуються.

Тепер друге. Ну, ви, очевидно, обмовилися, Ольго Борисівно, бо педагогічне навантаження для вчителя у середній школі не 8, а 18 годин на тиждень. А таким чином для державного службовця це мало би бути 40  годин на тиждень у п’ятиденний робочий день.

Питання таке, найважливіше, що питання, яке потребує вирішення – це, власне, нарахування пенсій. І чи не можемо акцентувати увагу так, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити думку.

 

БОДНАР О.Б. Дякую. Я зрозуміла питання. Де ми можемо, як ми можемо врегулювати питання забезпечення пенсій.

От якраз я про це і говорила у своєму виступі. Що це є профільні закони, які передбачають пенсійне забезпечення цим категоріям працівників, і зміни мають бути саме до цих законів. І вони мають бути прописані саме такою строкою: „Не нижче, ніж 80 відсотків від заробітної платні”.

Більш того я вам скажу, що перший законопроект він, ну і другий теж стосується ще й наукових працівників, а у них сьогодні є профільний закон, який передбачає їм до 90 відсотків пенсії від зарплати. Тому тут ще теж є звуження існуючих прав. Це дуже така скрупульозна робота має бути. Але вона має бути в профільних законах.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, час вичерпаний. Ольго Борисівно, дякую вам, сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення законопроекту. Я прошу записатися…

Ні, поки що не голосування, а обговорення. 

Прошу записатися на виступи представників фракцій. Будь ласка. Від фракції. Прошу також здійснити запис від народних депутатів.

Так, будь ласка, на табло виведіть прізвища. Так, Валентин Григорович Матвєєв, фракція комуністів, будь ласка. Катерина Самойлик, наступним буде виступати Юрій Кармазін.

 

11:17:37

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги! Декілька років тому фракція Комуністичної партії України виступала з ініціативою прийняття Закону України „Про пенсійне забезпечення педагогічних та науково-педагогічних працівників”.

І я вам хочу сказати,  що цей законопроект якраз передбачав на  рівні 80–90 відсотків пенсійного забезпечення цієї категорії та за кожен рік добавки, звичайно добавлявся один відсоток. Хочу також наголосити на те, що практично  зберігалися всі ті, будемо говорити, специфічні пільги для вчительства і для науково-педагогічним працівникам. Але, на превеликий жаль,  за ці  роки до цього законопроекту так і не дійшли руки, і він не був розглянутий  профільним Комітетом з питань  пенсійного забезпечення. Він не був внесений до сесійної зали Верховної Ради України.

Я хочу сказати від імені фракції Комуністичної партії України, за дорученням, вірніше, що ми будемо підтримувати цей законопроект, ми  розблокуємо це питання, але до другого читання треба  вирішити суттєві питання, бо весь цей закон перетвориться у бульбашку.

Перше питання, яке вже піднімалося, – тривалість  щорічної відпустки з  56 до 30  днів. Чи дадуть нам на це добро вчителі чи ні, ми також повинні про це подумати.

Далі. Ми повинні вирішити питання, які пов’язані з тривалістю робочого тижня. На сьогоднішній день 18-годнний робочий тиждень, буде 40-годинний. За рахунок чого, чим ми будемо нагружати вчителів, де вони у школі найдуть  таку нагрузку? Це питання також треба обов’язково  нам врахувати.

Наступне. Ми ж знаєм, що сьогодні масово закриваються школи, дитячі садки, ФАПи, а також лікарні. А закон „Про державну службу” забороняє приймати цим категоріям  участь у страйках, тобто можливості захищати свої права, конституційні права тих, хто проживає у відповідному населеному пункті. 

Ці питання, безумовно, треба все вирішити І тому я дуже жалкую,  що цей законопроект не дійшов до профільного Комітету з питань  науки  і освіти, охорони здоров’я, що ми тільки обмежились  розглядом у …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

САМОЙЛИК К.Т. …що ми тільки обмежились розглядом  у Комітеті з питань державного будівництва.

І тому  до другого читання  треба добре попрацювати, щоб не тільки  ці, а і інші зауваження можна   було врахувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Юрій Анатолійович Кармазін, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона” передає... Будь ласка, не передаєте право на виступ.  Тоді, будь ласка, Олег Зарубінський наступний.

 

11:21:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, майже 15 років назад, коли я йшов в Верховну Раду України, я був переконаний, що це правильне рішення. Просто був переконаний, що це правильне рішення. Зараз я, знаючи набагато більше, ніж знав 15 років назад, бачу, що в цьому рішенні є дуже багато вад, зокрема… І я погоджуюсь з моєю колегою, яка зараз виступала, що надзвичайно важливо було пропустити цей законопроект через комітети з питань і медицини, і освіти, і культури. І ви знаєте, що таке державний службовець? 55 років виповнилося жінці, вона має піти на пенсію? Все! Подивіться на сьогоднішній вік вчителів. Все своє життя моя покійна мама пропрацювала в школі. Я знаю, що до 55-ти… В 55 ніхто на пенсію не йде. В 60 років чоловіки. Я не кажу про сумісництво, я не кажу про роботу на кількох ставках, я з жахом собі уявляю, якщо б зараз цей закон був розповсюджений на вчителів, на медиків, що було би після того, як вступлять з 1 квітня закони про боротьбу з корупцією, всі наші три закони. Це буде щось страшне.

Тепер щодо того, чи обмежує це права, про що говорили, статтю 22-гу Конституції, чи не обмежує? Да, обмежує. По відпустці обмежує, по робочому часу обмежує. Чим займати цих людей в цей час також невідомо. У мене питання виникало і по обгрунтовності фінансовій. Спеціалісти Міністерства фінансів мені сказали, що перший закон мого дуже поважає мого колеги Зарубінського коштує 22 мільярда, а якщо добавити працівників культури, буде 30 мільярдів. Що  другий закон поки що коштує 7 мільярдів. Якщо добавити ще те, про що говорили: муніципальні і так далі, - буде в півтора рази більше.

Тому, шановні друзі, на мій погляд, треба було б провести ще широкі парламентські слухання нам по цьому питанню, точно так же, як і по питанню освіти: чи робити її меншою, ніж 10-річна, чи ні.

Можна прийняти в першому читанні, зробити оці всі підготовчі дії. А чи дійдемо ми до другого, давайте подивимося тоді по ходу, що воно вилізе. Бо багато питань дуже вилазить із цього проекту, дуже багато.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”. Підготуватись Михайлу Папієву.

 

11:24:32

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, я вимушений взяти слово, для того щоб спростувати деякі речі, які прозвучали, які тиражуються, які не відповідають суті закону, точніше, законопроекту.

Знаєте, мені це нагадує, коли казали, от Юрій Анатолійович посилався на Мінфін, він казав, що Закон „Про підвищення прожиткового мінімуму” буде, Мінфін заказав, там, 100 мільярдів, чи 70 мільярдів. А потім Пенсійний фонд розсилав папірці, в яких сказано, що „вам на 60 копійок” цим законом щось підвищується. Так що не треба весь час обдурювати всіх.

Згадайте, на 60 копійок вам підвищується пенсія, бо розсилалося, а Мінфін казав, що це 100 мільярдів з бюджету буде брати. Ну, от такі нестиковочки.

В чому, я хочу простувати, от двічі пролунало, що з 1 квітня під корупційні дії буде підпадати сумісництво. Шановні, або ви мене не слухали, або не читали цей закон. Ще раз хочу сказати, стаття 5-та Закону „Про боротьбу з корупцією” містить виключення, яке дозволяє займатись державним службовцям науковою, викладацькою, творчою діяльністю, а також медичною практикою. Ну, не тиражуйте весь час одне і те ж, що попередник каже неправильно, для того щоб маніпулювати громадською свідомістю.

Другий момент: з приводу 56 днів відпустка і 30 днів відпустка. Я ще раз хочу сказати, що законопроект не передбачає скасування тих пільг і норм, які є в профільних законах, які стосуються медиків і педагогів.

І наостанок, тут були висловлення з приводу того, що не голосувати за цей законопроект, так ось я хочу сказати, 2.10.09, я вимушений вже це сказати, лідер Партії регіонів Віктор Янукович публічно виступив за надання всім вчителям статусу державних службовців, підкреслюю, статусу, а ні якого прирівняння. Програма Віктора Андрійовича Ющенка президентська: статус працівників сфери освіти, культури, охорони до статусу державного службовця. Ну, подивіться хоча б, що ваші лідери пропонували, вони мали рацію, очевидно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв, фракція Партії регіонів.

 

11:26:56

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги, фракція Партії регіонів України підтримує саму ідею підвищення соціального статусу працівників охорони здоров’я, освіти, але при цьому я просив би, щоб ми всі з вами врахували ще один такий нюанс, що в нас  три з половиною мільйони працівників бюджетної сфери, крім вчителів і лікарів є працівники культури, працівники соціальної сфери, інші працівники. І принципи Конституції України про рівність прав і свобод громадян нам необхідно теж враховувати. Стосовно законопроектів, шановні колеги, мені хотілося щоб, коли ми говоримо про законопроект, щоб ми базувалися на нормах статей. Викладених в цих законопроектах, а не на лекціях, або наукових теоріях. Бо я читаю о ці законопроекти обидва і тут написано, що вони мають відношення тільки до навчальних закладів державної форми власності. Назвіть мені хоча б один дошкільний навчальний заклад державної форми власності, хоча б один. У нас сьогодні, у нас сьогодні підпадають під дію цих двох законів тільки тисячу максимум, максимум, працівників бюджетної сфери із трьох з половиною мільйонів. А основна маса у нас працівників бюджетної сфери – це працівники комунальних закладів, комунальної форми власності. І вони підпадають абсолютно під інших закон, не під Закон про державну службу, а під Закон про службу в органах місцевого самоврядування і це має бути викладено. І саме головне питання, шановні колеги, ми сьогодні не дали відповіді вчителям, взагалі, яка доля буде 57 статті Закону України „Про освіту”.

А давайте згадаємо, 57 стаття, вона передбачає, що посадовий оклад працівника освіти має бути рівні середньомісячної заробітної плати в промисловості. Сьогодні середньомісячна заробітна плата в промисловості в минулому місяці склала 2 тисячі 117 гривень. Так, шановні, давайте ми виконаємо спочатку той закон, який діє.

Або 22 стаття Закону України „Про охорону здоров’я”, вона абсолютно так само регулює, що посадовий оклад працівника охорони здоров’я має бути не нижче, ніж середня заробітна плата в промисловості.

І ще одне питання. Якщо ми хочемо чесно говорити з людьми і не обманювати їх в соціальних очікуваннях, нам треба взяти чистий папірець і розділити на двоє і вписати плюси і мінуси, які плюси дає цей закон, які мінуси. Я докажу кожному, що ці закони дають абсолютні плюси крім одного… абсолютні мінуси крім одного плюса – це 80-90 відсотків призначеної пенсії від рівня заробітної плати. Так, шановні колеги, давайте ми врегулюємо, це і необхідно врегулювати це питання. Треба внести зміни до закону, передбачити, що рівень пенсії має бути на рівні від 80 до 90 відсотків заробітної плати та…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

ПАПІЄВ М.М. Так, як ми зробили в Законі про наукову та науково-технічну діяльність. Тому що сьогодні 20 відсотків у нас вчителів – це пенсійного віку, 20 відсотків – передпенсійного віку. І треба дати їм відповідь, що вони будуть, як вони будуть жити за цим законом. У нас 40 відсотків працівників охорони здоров’я сумісники…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Михайло Васильович Чечетов.

Шановні народні депутати, від фракцій виступи завершено. Михайло Васильович Чечетов, фракція Партії регіонів.

Я дивлюся, хто записався, записів не було, шановні народні депутати. Записуйтеся.

 

11:30:45

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые коллеги, популизм, возведенный в ранг государственной политики, лишает государства будущего. Ведь почему Юлия Тимошенко получила сокрушительное поражение на выборах. По одной причине: поскольку она возвела популизм в уровень государственной политики, которая довела экономику до финансово экономического коллапса, а страну поставила на грань дефолта.

Я приведу один пример, из добрых побуждений несколько лет назад придумали статус национальный, для того, чтобы действительно присваивать крупнейшим университетам, имеющим общенародное признание этот статус. Естественно этот статус за собой тянул какое то материальное поощрение, буквально через несколько дней стал  девальвироваться этот статус, начали присваивать институтам, техникумам, колледжам, сейчас уже присваивают жекам, которые даже снег не убирают. Я не удивлюсь, что если бы эта  помаранчевая власть в лице сиамских близнецов брата и  сестры Ющенко и Тимошенко, продержалась еще полгода, то через  полгода или Указ Президента вышел, или  постанова Кабмина, что мы и публичному дому статус национального присвоили.

Теперь берем держслужбовца. Ведь давайте ж не будем обманывать людей, для чего мы присваиваем статус  держслужбовца, ну для того, чтобы чуть-чуть повысить зарплату и пенсию, так почему ж опять таки нагло обманывает правительство людей, почему Тимошенко не внесла бюджет перед новым годом, в этом бюджете заложили нормальные зарплаты, пенсии, социальные пенсии, чтобы мы не унижали ни врачей, ни учителей. Чтобы мы не обманывали их. Так мало того, что не заложили, Тимошенко отказалась и бюджет вносить, и сегодня бюджета нет, беспрецедентный случай, в мире, когда  правительство отказывается вносить даже бюджет. Нет бюджета сегодня.

Поэтому мы должны  понять главное, что дело не в держслужбовцях, дело не  в статусе национального, если экономика дышит на ладан, если правительство палец о палец не бьет для того, чтобы поднять реальный сектор экономики. А если Премьер-министр с папками бумаг бегает по судам, то что в  этой стране будет, люди смеются с нас, иностранцы говорят, ну  выиграл Янукович, передайте быстренько власть и начинайте ж работать. У вас же запаса  прочности в экономике нет, что мы делаем?

Поэтому, пока не поднимем реальный сектор экономики, ничего ни статус национальный, ни   держслужбовці, это будет девальвировано.

Поэтому задача одна и главный выход один – быстрее б правительство банкротов Тимошенко должно уйти, а правительство прагматичных управленцев и менеджеров во главе с Януковичем должно прийти, тогда все проблемы будут решены.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сулковський передає право на виступ Михайлу Папієву, наступний буде виступати Павло Жебрівський.

 

11:34:04

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, шановні колеги, я просив взяти ще раз слово, тому що три хвилини для такого важливого і серйозного закону, які очікують громадяни України і в яких є різна інформація, різні підходи за цим законом, нам необхідно показати людям всі плюси, мінуси цього закону. І от я взяв уявив для себе, що ми цей законопроект прийняли і він почав діяти. Дивіться, у нас в законі про державну службу України передбачається сім категорій державних службовців і 15 рангів. На 12 рангу сьогодні знаходиться начальник районного управління або відділу освіти, на 12 рангу. Закон про державну службу, він сформатований в такий спосіб, що не може вчитель школи бути вищий за рангом і категорією ніж начальник районного управління освіти, так само як і вчитель. Я хотів би, щоб автори законопроекту показали, на якому з трьох рангів 15, 14 чи 13 буде знаходитися вчитель-методист або вчитель вищої категорії, або старший вчитель, на якому ранзі буде медична сестра знаходитися, на якому ранзі починаючий лікар і багато інших.

А тепер давайте подивимось, який сьогодні посадовий оклад провідного спеціаліста районної державної адміністрації, 531 гривня. А дивлюсь який посадовий оклад медсестри вищої  і там кваліфікаційні вимоги, це вища освіта і багато-багато інших речей. Медична сестра сьогодні вищої категорії має посадовий оклад 943 гривні, так що за цим законом ми маємо медичній сестрі зменшити посадовий оклад. Або беремо головного спеціаліста, головний спеціаліст районної державної адміністрації – 880 гривень.

Шановні колеги! А якщо взяти, навіть, начальника районного управління освіти  ви  знаєте, що сьогодні директор школи отримує заробітну плату, йому нараховують, у півтора або два рази вище ніж у начальника районного управління освіти, який знаходиться на 12-му ранзі. У директора школи зараз посадовий оклад 1 тисяча 406 гривень, а в начальника районного управління освіти 1 тисяча 404 гривні і багато-багато інших речей на які нам треба дати сьогодні чесну не упереджувальну відповідь.

Так, сьогодні ми маємо занижену заробітну плату як у державних службовців, так у службовців органів місцевого самоврядування. Аналогічна ситуація у нас з вчителями, бо у нас не виконується навіть закон, що перший тарифний розряд Єдиної тарифної сітки має бути на рівні мінімальної заробітної плати. Ми сьогодні кожному вчителю і лікарю недоплачуємо  від 400 до 1000 гривень.

Так, шановні колеги, давайте ми цей закон дамо на доопрацювання порадимося з самими вчителями, лікарями, як це має бути. І тоді ми зможемо підготувати повноцінний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, будь ласка, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона", наступним буде виступати Катерина Самойлик.

 

11:37:24

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Тут перед-передпопередній колега так розпинався і мені прийшло на думку, „що Янукович потерпел сокрушительную победу” – можна сказати. Друзі! Давайте говорити про реалістичні речі про те, про матчасть, про те, що будемо говорити.

Власне, сьогодні ніхто не  заперечує, що потрібно витягувати з  того нищенського стану в якому є на сьогоднішній день і медичні працівники і педагогічні. Чи можна врегулювати оці всі поняття тими двома законопроектами, які  запропоновані сьогодні для нашого розгляду? На жаль, ні.

Власне, в чому проблема?  Ви подивіться, я проаналізував, кожного дня ми розглядаємо 3-5 соціальних законів. Любимо ту категорію населення, любимо ту, проблема в тому, що сьогодні в цій залі знаходиться як мінімум п’ять екс-міністрів соціальної політики. Але соціальної політики як цілісної системи сьогодні в державі немає. Є комітет, є міністри, які один одного критикують, сьогодні вони у владі жорстко звужують поняття видатків, в опозиції – критикують попередника і міняються один з одним. Але системної, цілісної соціальної політики в Україні...  відсутня.

Абсолютно вірно, що поняття тільки єдине, коли з медичними працівниками і з педагогами зустрічаємося, це пенсія. І якраз з приводу того, що є закони подані про держслужбу, насправді є бажання тільки врегулювати пенсії. Але давайте подивимося на це трохи по-іншому. Нам сьогодні потрібно піднімати, в першу чергу заробітні плати.

Друзі,  ми через п’ять років будемо мати більше пенсіонерів, чим працюючих. Якщо ми говоримо про 80-90 відсотків, якщо будемо мати 80-90 відсотків від заробітної плати пенсії, це ми значить з бюджету будемо дотувати Пенсійний фонд, а це значить,  що заробітних плат бюджетникам ми підвищувати  не зможемо, це зачароване  коло, це Трішкін кафтан, який таскаємо  звідти і туди, звідти і туди”. Насправді  нічого ці питання не вирішують.

Нам потрібно серйозно уніфікувати пенсійне забезпечення, починаючи з народних  депутатів, держслужбовців  і всіх інших категорій працюючих, тоді це буде чесна відповідь. Насправді і медичні працівники, і педагоги  не проти урівнятися, але вони кажуть: „А чому тоді ви маєте 80-90 відсотків? Давайте ми тоді  всі разом  одна ціла 35 відсотків  за відпрацьований рік для всіх категорій працюючих і тоді це буде чесно, це буде справедливо!”. От над цим от потрібно працювати і екс-міністру Папієву, і екс-міністру  Кириленку, і іншим  тим, хто займався цим питанням, прохання: якщо ви насправді мат.часть знаєте, подайте  реальну концепцію соціальної політики в Україні, тоді це буде чесна відповідь. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Катерина Самойлик передає право  на виступ Сергію Гордієнку, фракція комуністів. Наступним буде виступати Володимир Карпук.

 

11:40:32

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні громадяни України! На кожному  етапі, на кожному виборчому  процесі, як „чорта із табакерки” виймають цю проблему, що необхідно прирівняти, даруйте за такі грубі слова, які я назвав, наших педагогів і лікарів  до статусу державних службовців.

Те, про що ми   сьогодні ведемо тут мову у сесійній залі, про ті документи, навіть сумніву не виникає ніякого, що саме фракція Компартії України обов’язково їх підтримає. Але корінь питання і корінь вирішення проблеми, як і необхідно, воно лежить зовсім в іншій площині. Напевно, найголовнішою проблемою є  повернення радянської влади. (Шум у залі) Бо якраз за час радянської влади, як би ви, саме, як би ви не сміялись сьогодні тут, а якраз за час радянської влади Україна радянська стала із суцільно саме неписьменної країни до середини 30-х років країною із суцільною писемністю. І якраз в Україні радянській учитель, лікар був поставлений на належний рівень.

Ми сьогодні це, як би хто не сміявся, але це доконаний саме факт, бо якраз всі сьогодні дані історичні і статистичні свідчать про те, що Україна за часів радянської влади ввійшла у число передових наукових країн світу.

І я сьогодні хотів би сказати, що якраз те, що я сказав, воно б зліквідувало всі привілеї і пільги, про які ми тут говоримо. А для вчителів, коли ми з полтавськими педагогами неодноразово аналізували ці законопроекти, то приходили до однієї і головної думки, що радянський вчитель цією владою за ці 20 років доведений до жебратського існування. І нашому українському вчителю і лікарю сьогодні необхідний належний рівень заробітної плати, а на основі цього і належний рівень пенсійного забезпечення. Буржуазна влада, яка є і буде в нашій країні, вона не здатна вирішити цього корінного і головного питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, фракція «Наша Україна – Народна Самооборона».

 

11:43:37

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Шановні глядачі та слухачі! Ми розглядаємо сьогодні надзвичайно чутливий в суспільстві законопроекти. Без сумніву, заробітну плату всім працівникам, які працюють в бюджетній сфері не тільки в освітніх, охорони здоров’я закладів, але й соціальної сфери,  закладів культури необхідно підвищувати заробітну плату і встановлювати пенсію на рівні 80–90 відсотків від достойної заробітної плати, а не тієї заробітної плати, які отримують ці працівники нині.

За 2009 рік заробітна плата лікаря, лікаря, повторюю,  становила 64 відсотки від середнього рівня в промисловості. Вам називали цифру 2 тисячі 110. Та в середньому навіть по високо спеціалізованих закладах де переважають лікарі такої середньої заробітної плати немає. На днях я побував в Інституті кардіохірургії   імені Амосова. Доктор медичних наук, професор, який все життя зі студентської лави і починаючи з санітара пропрацював в цьому закладі, отримує пенсію 1 тисячу 440 гривень. Це сором для держави.

Але оцими законодавчими актами ми проблеми не вирішуємо. Скажімо,  25 відсотків медичних працівників, які працюють в охороні здоров’я   є пенсійного віку.  Як зараз, коли вступить в дію такий недолугий закон, що робити? Продовження роботи тільки за дозволом держслужби?  40 відсотків людей працює за сумісництвом. Якщо взяти в сільській місцевості чоловік, дружина працює і на посаді терапевта і на посаді педіатра.  Вони цього не зможуть виконувати своїх функціональних обов’язків. Насамперед це вдарить по охороні здоров’я.

 З 01 квітня вступає в дію Закон про корупцію. Тобто надзвичайно велика відповідальність цих медичних працівників і багато-багато іншого. Але я хочу наголосити, що треба пояснити людям, тому що ці питання виникають на зустрічах як медичних так і в педагогічних колективах.  Ближче до розв’язання проблеми законопроект запропонований 3155-1, запропонований народними Швець і Прокопчуком. Можна цей законопроект доопрацювати, ввести, дійсно, пенсійне забезпечення на рівні 80-90 відсотків від заробітної плати. Але я думаю, що  ті цифри, які наводяться, нереальні. 150 мільйонів для цих цілей недостатньо. Але це знову стикає лобами, як  бути  тим працівникам, які зараз на пенсії, які не встигнуть допрацювати 10 років. Це буде  створювати  ще тільки подальшу соціальну напруженість.

Тому ми  пропонуємо  перший законопроект  відхилити, проголосувати  другий законопроект 3155-1, прийняти за основу і доопрацювати його в Комітеті з охорони здоров’я  разом з  Комітетом   місцевого самоврядування і державного управління.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги,   час для виступів народних депутатів завершено. Час завершено, нічого не можу зробити. Шановні колеги,  у нас має право скористатися  на виступ представник від фракції, який не виступив.

Юрій Прокопчук, будь ласка.

 

11:47:05

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "Блок. Юлії Тимошенко".

Шановні колеги,   громадяни України, освітяни, медики! Дійсно, зараз у цій залі ще раз показує, як  відноситься одна інша частина до того, що вона обіцяла колись. Я дякую всім колегам, які  із зауваженнями, але виступали з підтримкою даного законопроекту. І я  хочу сказати, що  саме  законопроект  3155 примітка 1 внесений народним депутатом Швецем і   мною. Він багато питань врегульовує, коли не потрібно буде тратити шалені кошти  саме  на те, щоб змінити законодавство. А окремим яструбам, які путають  депутатський  законопроект з урядовим, які ходили, обіцяли, в тому числі всьому українському народові, вчителям, лікарям, які не голосували за той бюджет, який уряд вносив неодноразово, а тепер кажуть, що це немає в бюджеті.

Ви знаєте, один  мудрий чоловік, це український  поет Чехов     сказав  словами міжнародного письменника Чернишевського: „Ну что же  делать?”. Так делаете же  что-нибудь!  Бо зважаючи на те, що у цій залі, в одній його частині зібраний найкращий геноцид українського народу чи генофонд, як там було, помилочка, то ви краще на себе  подивіться, що ви творите бо ви знаєте, що станеться так, що, не дай Бог, вам прийдеться це виконувать. І тоді що ви будете робить? Так-от не потрібно спекулювать.

Я прошу всіх підтримать законопроект, хоча би  у першому читанні, якщо є і необхідні ці зміни, я погоджуюсь з ними,  провести і  закінчить спекулювать на  цій темі раз і назавжди. І медики, і освітяни цього ждуть. Слава Україні!

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  виступі завершені. Заключне слово, будь ласка,  Олег Зарубінський.

 

11:49:18

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні колеги, насправді я задоволений, як  один із авторів законопроекту  задоволений, що нарешті почали говорити на тему,  про яку говорять тільки напередодні виборів. Дуже  добре, що ми після виборів про це говоримо. І у зв’язку з цим постає питання про відповідальність за обіцянки, бо коли реалізовані чи не реалізовані  виборчі бонуси,  то потім ці обіцянки забуваються. А це неприємно.  Але я думаю, що виборець має це  оцінювати. Я не називаю прізвищ, я навіть цитати  наводив, хто що говорив і на  яких білбордах що було.

Але я про інше,  про питання, яке  ось мене дійсно схвилювало. Кажуть, що не треба  чіпати систему державної служби в Україні. А, дійсно, законопроект пропонований буде її чіпати. Але скажіть, будь ласка, а є у нас  люди, які задоволені тим, яка система є державної служби, чи вона справедлива, чи вона адекватна  сучасності, чому  ми самі суперечимо собі? Якщо у нас проблема з державною службою, якщо у нас неадекватна оцінка  різних рангів   державних службовців, то це треба міняти, у тому числі і шляхом запропонованих законопроектів щодо статусу  державного службовця. Нічого тут поганого немає.

І ще один  момент. Знаєте, от весь час говориться про те, що  треба, я про це вже говорив, але  ще раз хочу сказати, що треба   просто додати там, оці привілегії якісь зробити вчителям і лікарям, от дати їм ще трошки зарплати і хай  вони заткнуться, хай вони заспокояться. Що в них статус соціальний нульовий, що престиж їх   праці – нульовий. Давайте ще якусь надбавочку зробимо їм одноразово, і вони заспокояться. Це несправедливо по відношенню до цих людей, які, до речі, мають всі вищу освіту, справжню вищу освіту! Бо людина, яка не має вищої освіти, ні медиком не стане, ні вчителем не стане, може тільки політиком стати і депутатом.

І ще один момент. Коли кажуть про ці надбавки, я вам маю сказати таке. Якщо б цього було тільки достатньо, то тоді я поставлю так питання: якщо б в Україні повністю виконувалась 57 стаття Закону про освіту і аналогічні статті інших законів, то ні вчителі, ні медики навіть не претендували б на поширення на них статусу державного службовця. Однак навіть незважаючи на рішення Конституційного Суду, кожного року державний бюджет обмежує ті чи інші виплати. Чи не так? А зараз ми кажемо, що ми їм дамо лише ці виплати. Да не получать вони ці виплати, не треба нікого обманювати. Треба міняти статус і місце вчителя і медика в школі – людини, які здійснює державну функцію.

І ще останнє. Таке враження, що ми сприймаємо ці законопроекти як даність, як кінцевий варіант. Шановні, ми дискутуємо, у нас буде можливість при підготовці до другого читання всі слушні пропозиції реалізувати, врахувати, давайте поставимось, як до законопроекту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Матвійчук – заступник міністра фінансів. Прошу вас.

 

МАТВІЙЧУК В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! При прийнятті рішення безумовно, я думаю, ви врахуєте те, що вже сказали, тому я не буду зупинятися на питаннях соціальної несправедливості цих законопроектів, оскільки вони розділили працівників бюджетної сфери на дві частини. Одних врахували, других не врахували. Я не буду зупинятися на тому, що розповсюдження такого статусу забирає цілий ряд прав у працівників бюджетної сфери, що стосується терміну відпустки, що стосується права на сумісництво, що стосується терміну продовження праці після досягнення пенсійного віку і так далі, в чому обмежені державні службовці.

Я хочу окремо звернути на те, що не говорилося. Працівники освіти та охорони здоров'я відповідно до чинного законодавства мають право займатися підприємницькою діяльністю та брати участь  у страйках. Державні службовці такого права не мають. Виходячи з цього законопроекту, це буде порушення статті 22-ї Конституції, оскільки не може бути звуження прав і свобод.

Шановні народні депутати, прошу, зверніть увагу: що таке „державні службовці”. За визначенням Закону „Про державну службу”, це особи, які займаються організаційно-розпорядчими функціями та консультативно-дорадчими. Яким чином хірург, якими функціями організаційно-розпорядчими займається? Просто так написати закон – це просто неможливо.

Що стосується фінансового забезпечення. Я стверджую про те, що перший законопроект буде коштувати в розрахунку на рік 22 мільярди гривень, другий законопроект – 5 мільярдів гривень. Якщо врахувати туди решту працівників бюджетної сфери, то перший законопроект буде коштувати для бюджету близько 30 мільярдів гривень, другий – близько 7 мільярдів гривень. Неінфляційних джерел фінансування цього законопроекту ні в цьому, ні в наступному році не буде.

І ще прошу звернути увагу. Перший законопроект передбачає його введення з 1 січня 2009 року. У нас сьогодні вже лютий 2010 року. Так неможливо приймати, нам здається, у першому читанні.

І що стосується критики шановного народного депутата Зарубінського з приводу Закону „Про соціальні стандарти”. Я і сьогодні стверджую, що, якщо виконувати цей закон повністю, то він буде коштувати у цьому році 100 мільярдів гривень. Якщо обманювати людей, то він буде коштувати зовсім не ту суму. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні народні депутати, завершуємо обговорення закону. Користуючись присутністю члена уряду, я ще раз запиту: де бюджет 2010 року? Це перше.

Іван Олександрович, уряд має внести бюджет. Бюджету немає. Відповідно до розпорядження уряду відбувалось до 10 лютого всенародне обговорення бюджету. Всенародне обговорення бюджету завершилось,  внесіть, будь ласка, бюджет у Верховну Раду України і ми його поставимо на голосування, щоб підтвердити, чи є коаліція. Бо всі ці розмови: є, чи немає, повинні підтверджуватися практичними рішеннями, це перше, І друге, шановний представник уряду повинен був виступити з цією заявою відносно проекту Закону про статус державних службовців тоді, коли в передвиборчій кампанії з боку уряду, з боку опозиції офіційно прозвучало, що вони будуть вимагати надання статусу державних службовців. Треба нести чесну і відкриту розмову з людьми. Тоді де ви були, коли зараз  називаєте ці цифри?

І шановні колеги, це розмова у розвиток тієї теми, про яку ми говорили про терміни навчання, а це свідчить про те. що нам треба провести серйозний діалог, визначитися, що нам належить зробити, щоб вчитель і медик мали відповідну увагу з боку держави. І тут один колега нам розповіла про те, яку зарплату отримує керівник районного відділу освіту, яку зарплату отримує директор школи. Так я хочу казати, у попередній період, який називають злочинним, висококваліфіковані робітники отримували заробітну плату набагато більшу, ніж секретар в міському партії. І ніхто тоді крик не піднімав. Треба, мабуть, людям за відповідну роботу платити відповідну заробітну плату і не під час виборчих кампаній.

З урахуванням цього, підводячи підсумки обговорення законопроекту, давайте будемо демонструвати послідовність і приймати рішення для того, щоб ми могли рухатися у даному напрямку. Я ставлю на голосування пропозиції про прийняття за основу проекту Закону, реєстраційний номер 3155, про внесення змін до деяких законів України (щодо надання статусу державного службовця медичним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам). Реєстраційний номер 3155. Прошу голосувати.

 

11:58:19

За-163

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування  проект Закону (реєстраційний номер 3155-1)… Зніміть, будь ласка, з голосування.  По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, „"Блок Юлії Тимошенко" – 114, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 3, фракція комуністів – 26, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 0.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 3155-1) про внесення змін до деяких законів України (щодо надання статусу державного службовця медичним, педагогічним, науково-педагогічним працівникам). Прошу голосувати.

 

11:59:22

За-202

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 146, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 9, фракція комуністів – 27, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 0.

Ставлю на голосування про направлення на повторне перше читання законопроектів реєстраційний номер 3155, 3155-1. На повторне перше. Іде голосування.

 

12:00:01

За-312

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні колеги, учора Верховна Рада  України прийняла рішення про розгляд законопроектів реєстраційні номери: 1104, 4530, 4745, 4447, 5165, 6062, 6039 за скороченою процедурою. Так мене інформують.

Шановні колеги, оголошую перерву до 12 годин 30 хвилин.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо роботу Верховної Ради  України. Прохання: запросіть  народних депутатів до сесійної  зали.

Шановні колеги, є необхідність порадитися. Ми вчора на  пропозицію Андрія Кожем’якіна прийняли рішення про те, що  низку законопроектів, які  сьогодні у порядку денному, ми розглядаємо за скороченою процедурою. І натомість є пропозиція народного депутата Симоненка Петра  Миколайовича даний законопроект, який є достатньо важливим  і резонансним, розглянути по повній процедурі для  того, щоб була можливість його належним чином  доповісти і оговорити.

Я просив би тоді від фракції, Петро Миколайович, вашу аргументацію, будь ласка.

 

12:32:09

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги,  по-перше,  те рішення приймалося вчора і воно мало відношення до порядку денного і розгляду питань вчорашнього дня. Сьогодні ми розглядаємо дуже важливе питання, яке має відношення до базису економічного нашої держави, до життя наших громадян, до перспективи нашої держави. І  розглядати питання щодо захисту державних  інтересів через можливість мати закон, який забезпечує законний порядок повернення у державну власність підприємств, які конче потрібні для   нашої держави, він має величезне значення.

Ще раз хочу наголосити,  шановні колеги,  в державі Україна є  Закон про приватизацію. А в державі Україна немає  закону щодо захисту інтересів держави і мати  державну власність. Сьогодні  тільки  10 процентів залишилося   державної власності у нас в Україні. Такого  взагалі  в світі немає. І ми повинні, на мій погляд, врегулювати це  питання з точки  зору захисту державних  інтересів. Тому я і пропоную…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

12:33:19

СИМОНЕНКО П.М. Тому я і пропоную прийняти  відповідний закон і розглядати його за повною процедурою для того, щоб кожен висловив свою точку зору і ми обґрунтоване прийняли рішення відповідно до Регламенту, який передбачає обговорення питань за повною процедурою. Це дуже важливе значення має цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Аргументація зрозуміла.  Олександр Бондар, "Наша Україна - Народна Самооборона" і Валентин Зубов від БЮТу наступний.

 

12:33:46

БОНДАР О.М.

Я виступаю, вимушений виступити від імені комітету, тому що керівника комітету Олександра Миколайовича Ткаченко немає, мені доручено проінформувати Верховну Раду, що ці два законопроекти, комітетом не розглядались і рішення немає.

Це дивно, тому що комітет очолює представник фракції комуністів і чому ми не  розглядали я не знаю, хоча рішення комітету заздалегідь відома і залу теж. Таке питання в залі Верховної Ради  розглядалось безліч разів,  кожен раз це було схоже на піар-кампанію по звинуваченню у приватизації, але жодного разу рішення про прийняття цього закону не приймалось з однієї простої причини, тому що ці закони протирічать чинній Конституції України.

І щоб ми зараз не обговорювали закон про націоналізацію прийнятий не буде. І це всім відомо. Тому я  думаю, що нам не варто витрачати на це час і якщо вже наполягає фракція комуністів, по скороченій процедурі розглянути в черговий раз цей закон, який немає ніяких перспектив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Валентин Зубов, БЮТ, і Григорій  Смітюх.

 

12:34:52

ЗУБОВ В.С.

Валентин Зубов, фракция „Блока Юлии Тимошенко”.

Я решительно поддерживаю позицию Петра Николаевича Симоненко, по поводу того, что этот законопроект должен проходить по полной процедуре исключительно исходя из того, что они имеет стратегически важное значений для обеспечения жизнедеятельности нашей страны.

Предыдущий выступающий абсолютно неправ, когда говорит о том, что подобные законопроекты не пройдут и их не надо тем более обсуждать. Я считаю, что обсуждение крайне необходимо потому что мы за 20 лет в рыночной экономике так запутались, что нам… добились только успехов в разгроме государственного сектора экономики, который сегодня нужно восстанавливать. Поэтому я считаю, что законопроект очень важен для страны и мы должны его рассматривать по полной процедуре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, Партія регіонів.

 

12:35:45

СМІТЮХ Г.Є.

Шановні колеги, я пропоную приступити до повного розгляду цього законопроекту і не потрібно аргументів тут робити. І взагалі у Верховної Ради повинна практика бути, як виключно бути, що ми розглядаємо законопроекти важливі по скороченій програмі, то є можливість якісь аргументації, якщо є по скороченій програмі. А тим більше таким законом, я рахую, він актуальний, соціально значимий, його треба розглядати по повній програмі.

Що стосується комітету, який не розглядав. Шановні колеги, подивіться, коли законопроект був внесений і чому він не розглядався. Є місячний термін і, будь ласка, в зал. Треба працювати в комітетах або в залі і перестаньтесь посилатися на комітет. Не розглянув – хай тут працюють в залі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я стосовно даного законопроекту,  хочу сказати, що тут вже закінчилась дискусія розглядати чи не розглядати, оскільки це рішення Погоджувальної ради і він в порядку денному. Тобто тут нема про що говорити, ми зараз говоримо тільки про формат розгляду.

З "Блок Литвина" нема бажаючих висловити точку зору стосовно того, як розглядати даний законопроект? Олег Зарубінський, будь ласка.

 

12:36:54

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Миколо Володимировичу, шановні колеги, зрозуміло, що коли на порядку денному стоять десятки законопроектів, то хочеться, щоб всі вони розглянуті були і я розумію суб’єктів законодавчої ініціативи, часто вони якраз є ініціаторами того, щоб розглядалося за скороченою процедурою просто для того, щоб цей законопроект встигнув хоча б бути розглянутий. Але законопроекти законопроектам рознь, як то кажуть, і вони є різні, є такі там де міняється два слова зміна до закону і все інше, що можна розглянути дійсно і за  п’ять хвилин, а є законопроекти фундаментального, я б сказав, стратегічного значення. Такі треба розглядати за повною процедурою, інакше дискусії справжньої бути не може.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, якщо б ви не заперечували, оскільки більшість, представники більшості фракцій висловлювалися на те, щоб ми розглянули по повній процедурі і, враховуючи ту обставину, що ми о 13 мусили б перейти до різного, я б запропонував такий варіант. Ми розглядаємо по повній процедурі даний законопроект і після голосування за даний законопроект, переходимо до різного. Все рівно ми не розглянемо інші законопроекти і таким чином вийти із ситуації. Нема заперечень? Запрошую до доповіді Симоненка Петра Миколайовича проект Закону про повернення майна базових галузей народного господарства, що знаходяться у власності громадян і юридичних осіб, у власність держави (націоналізацію) (реєстраційний номер 1104).

 

12:38:27

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! І шановні наші  виборці громадяни України! Загальне надбання держави – державна власність на основні засоби виробництва – було не легітимно без волевиявлення нашого народу піддано розподілу приватизації між приватними, фізичними та юридичними особами протягом 90-х років минулого століття.

В результаті приватизації мільйони громадян України були фактично пограбовані, вони не набули нової власності і в них відібрали і їхню загальну власністю, використання якої створювало суспільні фонди споживання, що підвищувало рівень і якість життя десятки мільйонів людей через тіньову політику держави.

Я сьогодні до вас, шановні колеги, звертаюсь і хотів би скористатися цією можливістю звернутися до вас як представників різних областей нашої України. Звертаюсь до тих, хто представляє Херсонщину, де і куди подівся ХБК? Що сьогодні з Херсонськими комбайнами? Куди подівся нафтопереробний завод? Що сьогодні з суднобудівним заводом? В якому стані целюлозний  комбінат Цюрупинський.

Я звертаюся, хто сьогодні представляє Харківщину тут у Верховній Раді: де Куп’янський ливарний завод? Куди подівся „Серп і молот”? Куди поділися цукрові заводи на Харьківщині?

Я звертаюсь до представників Кіровоградщини: а чи хіба не в результаті так званої оренди і орендних відношень „Олександріявугілля” знищено? Куди подівся завод «Чистих металів” (Світловодськ), радіозавод? Куди подівся цей радіозавод,  потужне підприємство.

Я звертаюсь до киян, хто  сьогодні представляє Київ: де славетний „Більшовик”? Де „Ленінська кузня”? Де Дарницький шовковий комбінат? Де інші підприємства славетні нашої Радянської України, які і були нашою гордістю. Куди вони зникли з карти економічної України.

Я звертаюсь до Вінничан, хто представляє Вінницю.  39 цукрових заводів було – залишилось  12. Куди дівся електроламповий завод? Куди зник завод тракторних агрегатів, де той же шарико-підшипниковий завод? Де завод „Термінал”?

Я звертаюсь до миколаївців, хто сьогодні тут  народні депутати представляють Миколаївську  область, де Чорноморський суднобудівний завод, де „Океан”,  де Миколаївський глиноземний завод, в результаті діяльності якого сьогодні   прибуток повністю з України викачується і  перекачується в іншу державу. А куди подівалися всі  заводи радіоелектронної промисловості в Миколаївській області, всі підприємства тієї ж самої  легкої промисловості.

Тобто, шановні, яку б ми з вами  зараз  область з вами не взяли,  в результаті цієї приватизації знищено практично економічний базис незалежності держави Україна. В результаті, сьогодні в державній власності залишки 10 процентів, за роки приватизації до Державного бюджету надійшло тільки 5 мільярдів доларів, це враховуючи, що 4 мільярди отримали за „Криворіжсталь”, а 10 процентів залишилося.

Я нагадую вам, панове-націоналісти, ви з цього починали, що в Україні 600 мільярдів доларів власності від  радянського періоду залишилося. Куди ці 600 мільярдів поділися? Оце я і хотів би, щоб ми сьогодні з вами врахували, що грабіжницька приватизація загальнонародної власності, створеної самовідданою працею багатьох поколінь, сьогодні використовується неефективно  в інтересах, якщо говорити народу України, а ефективно використовується тільки на кишеню окремих  громадян, хто практично  незаконно  заволодів цими підприємствами.

Вона призвела до широкомасштабної деіндустріалізації України, безпрецедентного спаду  виробництва, зниження обсягу внутрішнього валового продукту більш як удвічі, масового безробіття, збіднення населення, руйнування найкращої в світі системи соціального забезпечення, деградації системи охорони  здоров’я, народної освіти і культури і таке інше.

Безробіття і бідність, злиденність, соціальні  масові захворювання, недоїдання, жебрацтво, втрата сьогодні підготовки, професіональної підготовки робітників, це і знищення науки, промислової і  інших  галузей виробництва.

Таким чином, в результаті приватизації на       одному полюсі розжирілі  на грабуванні  народного  багатства бандитсько-олігархічні клани, корумповане чиновничество,  що зрослося з криміналістом,   правоохоронні органи, які відкинули право та закони діють не в інтересах суспільства, а насамперед для власної вигоди, захоплюють реальну владу в країні, що ведуть Україну на узбіччя  цивілізації у становище колоніальної країни.

І сьогодні, якщо уважно аналізувати, то з держави України вивозиться практично тільки сировина. І, як такої, якісної продукції ми сьогодні з вами не маємо, яка може конкурувати на зовнішніх ринках і давати можливість сьогодні створювати нормальні умови для розвитку нашої держави.

Що говорить світовий досвід? І про що ми повинні сьогодні з вами думати?

Світовий вітчизняний досвід господарювання переконливо свідчить, що держава позбавлена своєї власності, не в змозі управляти ні економікою, ні суспільством. У розвинутих країнах заходу: Австрія, Великобританія, Франція, Німеччина, Швеція, Норвегія, Фінляндія та інші, та інші не менш як 55-80 процентів основних галузей економіки - транспорт, зв’язок, телекомунікації, енергетика, геологорозвідка та видобуток корисних копалин, металургія, машинобудування, суднобудування, основні банки тощо перебувають у власності держави.

Сільське господарство давно виведено за рамки ринкових відносин і взяте під опіку держави, фінансується з бюджету. А у нас, що робиться?!

„Полтавагеологія” – 12 тисяч працюючих. Рішення Кабміну – знищити це підприємство. Для чого? А в зв’язку з тим, що треба приховати, хто справді сидить у нас на тих чи інших свердловинах, і хто висмоктує наші ресурси з нашої рідної України.

Якщо ми говоримо про обороноздатність держави. Національна безпека, незалежність і суверенітет не мають матеріального сьогодні забезпечення. І всі ці питання знаходяться в руках приватних осіб. І від них сьогодні залежить, чи є держава, чи має держава сьогодні обороноздатність, чи не має держава? Залежить від того і в зв’язку з тим, що у тінь ховають всі ці прибутки, і по власних кишенях через офшорні компанії розтягують майно і нашу з вами незалежність. 

Держава втратила право власності на майже всі стратегічно необхідні для національної безпеки оборони і задоволення суспільних потреб в базовій галузі народного господарства. Для прикладу, ще раз хочу вам нагадати, а вже пройшов час і ви, шановні колеги, можете на це зважити.

Народ України побудував свого часу 5 нафтопереробних заводів. Хоч один олігарх за роки незалежності побудував для рідної України хоч один нафтопереробний завод? Всі скажемо зараз: ні.  А як, в тому числі  приватизація відбувалася?

Лисичанський нафтопереробний завод – найбільший в Європі! 20 мільйонів тонн нафти міг переробляти і це річна була програма. Його продали за 50 мільйонів гривень при вартості 5 мільярдів.

Я хочу, щоб… Це ви якраз, пан чи підпанок, цим займалися! Я якраз виступав проти цього.  А якщо  ви  з ними, так скажемо,  якшаєтесь, то, будь ласка, з ними якшайтесь, бо ви разом з ними ділитеся.   

Тому, шановні, я ще раз хочу наголосити і, звертаючись до вас, шановні,   чим завершилась приватизація. „Криворіжсталь” за один рік за 24 мільярда продали. Цілували  взасос  його. Він за один рік 4 мільярди собі в кишеню поклав, за один рік 11 тисяч робітників скоротив на „Криворіжсталі”. На державний бюджет скинув всю соціальну інфраструктуру і нічого не потрібно, мається на увазі,  місцевий бюджет,  практично,  знекровив. Все це і призводить до того, що держава Україна сьогодні перестає бути державою, бо ми втрачаємо й політичний суверенітет.

Ось виходячи з цього,  шановні товариші, я й запропонував конкретний проект, який передбачає всі механізми, як і хто вносить пропозиції, як держава і інші організації приймають у цьому участь, як оцінюється те чи інше підприємство, як повертається тому, хто вкладав гроші у це підприємство ті гроші і як робляться розрахунки для того, щоб яку суму треба повернути. Я якраз запропонував повний механізм, щоб на підставі  демократичних засад, тобто законності,  ми вирішували питання, які мають відношення  до розвитку нашої держави.

Я звертаю вашу увагу, шановні колеги,  і я прошу, якраз відкинути ось все це, що  має відношенню у вас, в тому числі до вашої власності, давайте подумаємо про державу. Хіба можна виконувати сьогодні програму  ліквідації безробіття. Це тільки націоналісти могли казати, що вони з повітря робочі місця створюють.  З повітря робочі місця не створюються. Держава повинна мати державну програму створення робочих місць. Держава повинна регулювати сьогодні рівень заробітної плати і  забезпечувати рівень життя. Держава повинна сьогодні знову відродити ставлення до якраз прикладної науки, яка і повинна сьогодні створювати можливість для  розвитку нашої держави.

Тому проект  закону визначає основні   принципи, порядок та умови  націоналізації. Органи, що здійснюють, передбачають закони щодо захисту інтересів власника майна,  що націоналізується, встановлює порядок вирішення спірних питань, що виникають у процесі націоналізації.

Я  вірю в ти, що  здоровий глузд, які б у вас не були інтереси,  все ж таки держаін інтереси…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємся на запитання до доповідача і автора законопроекту. Висвітіть, будь ласка. Папієв Михайло Михайлович.

 

12:48:54

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановний доповідачу, складний закон за сприйняттям, але у мене  питання суто будуть до вас фахові. У нас державна статистична звітність  перейшла вже за звітністю „за видами економічної діяльності”, тобто у нас відсутній зараз такий термін як „галузь”, „галузь народного господарства” або інший. В який спосіб планується об’єднати оці види  економічної діяльності в галузі? 

І ще одне. У вас є тут  термін „власність українського народу”. Так,  він є у 13 статті Конституції України, але сьогодні немає жодного законопроекту, який би тлумачив взагалі, що таке власність  українського народу, і жодного рішення Конституційного суду  з цього приводу теж немає. От  який зміст ви би вклали у термін  „власність українського народу”, що  земля, надра є  власність народу за 13 статтею Конституції України?

 

СИМОНЕНКО П.М. Шановні, це треба було б запитання ставити тоді до тих, хто тоді якраз був   автором цього проекту Конституції, а нині діючої Конституції, які формулювання, які вносилися. І це перше.

А, по-друге,  я дуже  хотів би, щоб ми з вами сьогодні  все ж таки поставилися професійно, відповідально, як політики, до того питання, яке я вніс. Сьогодні можна сховатися за   ту чи іншу формулу. А мова йде про те, чи є  у держави власність, яка забезпечує сьогодні можливість  реалізувати владі свої повноваження? Сьогодні чому ми страждаємо? Бо у влади немає  власності, і ми  не знаємо як сьогодні звернутися і на якій   коняці під’їхати до того чи іншого власника. От же в чому проблема?

Тому я ще раз  хочу наголосити, ці питання простіше врегулювати. І явам пропоную якраз, давайте  у першому читанні  приймемо це рішення. А тоді вже те, що може не узгоджено чи  суперечки якісь певні  є, ми тоді, так скажемо, внесемо це і відрегулюємо. Але ж   не можна   ховатися з а цим терміном розуміння того, що держава сьогодні… Ну давайте подивимося на те, а в якому стані сьогодні   той же  ракетний комплекс? Ну давайте на  Південний машинобудівний   завод  з вами подивимося, хто з  Дніпропетровщини…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

Юрій Литвин, фракція  „Блоку Литвина”.

 

12:51:08

ЛИТВИН Ю.О.

Слово прошу передати Олегу Зарубінському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олегу Зарубінському слово, будь ласка.

 

12:51:11

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Петро Миколайович, мене, наприклад, не лякають слова „націоналізація”, в принципі  в деяких країнах відбуваються ці процеси, єдине що не стосовно цілих галузей, а окремих підприємств, там де це бачить держава необхідно, таке було  у Великій  Британії, Норвегії і в   деяких інших країнах. Стосовно цілих галузей, я не знаю, відверто кажучи, такого прикладу. 

У зв'язку з цим, от як ви ставитесь  до того, що вчора  голосувався законопроект, він, мені здається, мав   дійсно рацію, коли той, хто приватизує підприємства, не виконує  своїх соціальних зобов’язань стосовно  колективу цього підприємства, стосовно соціальної інфраструктури навколо цього підприємств, можливо піти більш індивідуалізованим шляхом і там, де, дійсно, підприємство абсолютно неефективне, де не виконуються зобов’язання, то їх можна повернути. А якщо там є ефективний власник, він багато вклав, люди там не погану зарплату мають. Можливо все-таки диференційовано    підходити до цього? Дякую.

 

СИМОНЕНКО П.М.  Я повністю підтримую вашу  занепокоєність, бо це якраз і  відображено у проекті закону, який я вам маю честь представити. Це перше. І там так якраз і зроблено, що треба провести інвентаризацію цього процесу, зрозуміти,  хто і як працював, хто виконав зобов’язання перед державою, а хто їх не виконав і не збирався виконувати. 

Ну давайте зараз  з вами… От  хто є з Токмака  із Запоріжжя?  Куди дизельний… „Юждизельмаш”, якщо не помиляюсь, завод. Ну хіба ви  не знаєте, що там через прохідну найпотужніше обладнання просто  витягують і  на металобрухт ріжуть під  гаслами приватизації. Тому треба провести інвентаризацію, бо він  металобрухт здав, на цьому має  мільйони, а Україна втратила завод. Про це я якраз  кажу. Чому шановний товариш Зарубінський тут вживав  якраз термін „галузі”?

А тому, що специфіка була розвитку України тоді радянської і якраз, так скажемо, певної галузі. Подивіться, ну якщо був тільки приватний сектор, хіба тут було б у нас з вами 13 металургійних підприємств на території України? Це ж радянська влада Україні незалежній подарувала 13 металургійних підприємств.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

СИМОНЕНКО П.М. Що ми сьогодні маємо? В Запоріжжі, знову повертаюсь до вас, шановні запоріжчани, куди подівся алюмінієвий комбінат? Він що Україні не потрібен? Так ось, я про це якраз і кажу, що особливість була розвитку України. І так, ми ж бачимо з вами, як легка промисловість розвивалася потужно у нас, бо у нас був потужний потенціал, в тому числі робочої сили. Гірничий комплекс, металургійний комплекс, енергетика як потужно розвивалася, бо тут якраз було зосереджено все те, що Україна давала для європейської частини тоді Радянського Союзу, в тому числі і на закордон. Шановні, це якраз і був потужний народногосподарський комплекс, який забезпечував в цілому розвиток держави Україна, і всі ми з вами гордилися тим, що Україна радянська була найрозвинутішою республікою у складі Радянського Союзу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, Партія регіонів, будь ласка. 

       

12:54:27

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую.  Шановний Петро Миколайович, я поділяю вашу стурбованість і ваше розуміння, що в Україні щось потрібно робити, тому що в принципі поділяю вашу стурбованість в плані, що економічний потенціал як незалежності України знищено або майже знищено. Він в пропорціях в процентному відношенні знищено більше, чим під час Другої Світової війни. Це я погоджуюся з вами. У мене одночасно два питання до вас. Як ви відноситесь до такого питання, що стосується статті 13 Конституції України відносно приватизації землі, надр і тощо, повітря, і водних ресурсі? Це перше питання. Чи включати його і не допускати їх приватизацію? Це перше питання. І друге питання: як ви відноситесь до банківської системи, що являється економічною або фінансовою незалежністю України, такі банки, як наприклад „Надра”, де було вкрадено у людей гроші, потім вкрадено від реінвестицій, які наступили від банку, Національного банку? А тепер пропонується ще викупити ці борги ще раз державі. Як ви відноситесь до того, щоб керівників цих банків негайно оголосити в розшук і посадити їх?

 

СИМОНЕНКО П.М. Відносно землі і повітря. Ну справді, вже страшне явище у нас на Україні, бо Україна торгує власним повітрям через так званий Кіотський протокол. І ми ж вами розуміємо, що це ярмо і мотузка на шию, які накинули в тому числі і Україні.

Дехто, і ми знаємо ці схеми, шановні колеги, я не буду розказувати, бо для цього потрібен час, як заробляє дехто на цьому мільйони, торгуючи українським повітрям. І я вважаю, що якраз ми повинні все зробити для того, щоб сьогодні закріпити, якщо ми говоримо про землю, право громадянина мати справжні надходження і здобутки від того, що він володіє паєм, і держава повинна допомагати. Але ні в якому разі, крім того, що створити державний земельний фонд, який і буде викуповувати у тих, хто хоче продати землю, для того щоб зберегти її для майбутніх поколінь. Це святе, і це наша територія. Ну, не може такого бути – я ще раз звертаюсь до вас, шановні колеги, - якщо б, не дай Боже, Україна б сьогодні почала продавати, ви повинні знати, що 3 тисячі різних іноземних фірм сьогодні вже захопили 11 мільйонів гектарів ріллі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

СИМОНЕНКО П.М. Я вважаю, що тут ми повинні з державницьких позицій підходити до цього питання.

Відносно банку. Я прибічник того, що сьогодні треба мати чітку структури державних банків, які підтримують сьогодні якраз ось те питання, про яке ми говоримо: економічний суверенітет нашої держави.

А те, що має відношення до банку „Надра”, на моє глибоке переконання, його треба заарештувати, притягнути до кримінальної відповідальності і посадити. Але треба враховувати і те, що банківську мафію сьогодні очолює громадянин Ющенко. І його треба притягати за те, що він зробив сьогодні з банківською системою. Бо це головний злочинець сьогодні у нас в державі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Гнаткевич, „Блок Юлії Тимошенко”.

 

12:57:32

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Петре Миколайовичу, в першому скликанні я сидів у першому ряду, де зараз сидить Серьожа Храпов. І коли ми приймали перші закони про приватизацію - вас тоді не було, були інші комуністі, які приймали ці закони, -  я сидів, підпершись, і думав: „Ну, хтось може купити кіоск, хтось якусь перукарню, але як можна купити заводи, фабрики, цілі галузі, про які ви зараз говорите?”

І от уявіть собі, Петре Миколайовичу, що ваш закон пройде. Ми тоді, між іншим, приймали цілий ряд запобіжників разом з комуністами. Але розмели, розікрали, розбазарили, „прихватизували” все, не зважаючи на ці запобіжники. Уявіть собі, що  наш закон пройде. І що ви думаєте, що вони так о це зараз все віддадуть? Якби ви їх не регулювали, капітал вам цього не простить і він не здасться, це ж не просто класова боротьба, це вже громадянська війна. Як собі уявляєте процес о цієї реприватизації? Дякую.

 

СИМОНЕНКО П.М. Я пропоную вам, не залякуйте, будь ласка, людей, а кожний, не залежно від того, якого обсягу у нього капітал, повинен внести  рівну відповідальність перед законом, як і проста людина. І якщо він  не виконав ті зобов’язання, які були записані в акті про приватизацію, то ми повинні, держава, захищати свої інтереси. І для цього в нас є правоохоронна система, яка і повинна працювати на захист інтересів держави. Це я не ідеалізую, я розумію, що ви далі мені скажете, що  правоохоронна система приватизована цими же ж кримінальними кланами, на жаль, це гірка правда. Але ми говоримо про майбутнє і про те, що у наших молодих людей сьогодні повинна бути впевненість, що ми з вами будуємо демократичну державу. І ось тут сидять тоді люди, які справді думають про демократію, а не те, що сьогодні гарні слова говорять, а насправді, так скажімо, захищають криміналізований капітал. Ось тут і є відповідь на запитання: яку місію ми з вами – народні депутати несемо для України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Миколайович. Запитання, відповіді на запитання завершилися. Прошу записатися на виступи від депутатських фракцій і від депутатів. Ми, шановні колеги, ухвалили рішення, ніхто не заперечував, завершити розгляд цього питання і зразу ж переходимо до різного. Будь ласка, висвітліть на табло. Так, "Наша Україна - Народна Самооборона" Ярослав Джорджик Івану Зайцю передає. Іван Заєць.

 

13:00:08

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, проблема існує ефективності приватизованих підприємств – однозначно. Тому що умови приватизаційні, можна сказати, масово не виконуються і змінюється структура виробництва, змінюється природа самої економіки. І ми сьогодні можемо констатувати, що Україна не має цілісної, повноструктурної економічної системи, де розвинуті галузі експортного типу, де контролюється імпорт, і найбазовіше, найголовніше те, що ми маємо внутрішній ринок на базі випуску продукції національним виробником. Такої економіки на сьогоднішній день немає.

У нас є один клан, який опікується експортом, і хотіли, щоб уся економіка, весь потенціал України працював тільки на експорт. А експорт, ви розумієте, завжди контролює невелика кількість людей, і тому це все привласнюється невеликою групою людей і обезбіднює цілу націю. І є друга політична сила, яка опікується імпортом, і везуть в Україну що заманеться, створюють спеціальні механізми підтримки імпорту. І немає крупного бізнесу, який займався б сьогодні саме внутрішнім виробництвом, який займався би творенням внутрішнього ринку. А для цього потрібен споживач, а для цього потрібна доктрина дорогої робочої сили.

Але по даному законопроекту  я хочу таке сказати. Навряд чи ми можемо сьогодні сформувати такий загальний закон. У нас уже на базі теперішнього законодавства ми можемо обернути приватну власність у державну власність, якщо не виконуються умови приватизації. Я думаю, що більш продуктивний був би інший напрямок – це брати дуже важливі підприємства, а не галузі, бо тут хтось задавав запитання, що якщо ми підемо шляхом галузей, то ми далеко зайдемо, і розглядати Верховною Радою  як приклад, що робиться сьогодні у нас економіці через приватизацію тих чи інших підприємств, які є дуже важливими. Наприклад, там є другий законопроект, де мова іде про машинобудівний херсонський завод. Мова йде про так званий комбайновий завод.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. …меншовартість нав’язуєте, не „так званий”, а український комбайновий завод.

 

ЗАЄЦЬ І.О. Почекайте. Український комбайновий завод. 20 років Україна працює над тим, щоб мати свій комбайновий завод. А його немає.

І, дійсно, це свідома політика на знищення таких ключових підприємств, які б дали нам інтелектуалізацію нашої діяльності. От якщо ми підемо цим шляхом, то я автора підтримую. Бо я не можу погодитися з тим, що Україна за 20 років не випустила свого комбайну. Це той літак, тільки якщо у просторі літає один, два, три там десять, сто літаків, то тут ходять десятки тисяч високотехнологічних підприємств. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, Партія регіонів, підготуватися Тищенко,  "Блок Юлії Тимошенко".

 

13:03:20

СМІТЮХ Г.Є.

Шановні народні депутати! Шановні громадяни України! Ідея ту, що висвітив наш колеги Петро Симоненко, на мою думку, заслуговує на те, щоб її більш широко обговорити і не такою присутністю депутатів, які знаходяться сьогодні в залі.

На жаль, патріоти  або ті люди, які говорять патріоти, або ті люди,  які отримують ордена за патріотизм, сьогодні відсутні в залі. І ці патріоти, які героїв, в тому числі, отримують, вони не створили нічого жодного підприємства в нашій державі. На чому наша держава протрималась? На запасах. Я не погоджуюсь з Петром Миколайовичем, відносно, що Радянський Союз створив, ні не Радянська Україна створила, люди наші створили, руками, наші батьки. Ті люди, які працювали вдень і вніч. Але що зробила держава нинішня?

Держава нинішня не забезпечила нормального функціонування цього об’єкту. Хаос, який внісся в наші душі, в наші домівки, в наші державні установи і тощо. І керівники, безперечно, держави, які причасні до цього. Тому у нас немає, Петро Миколайович, і Чорноморського пароплавства,  яке було саме велике у світі, не тільки в Радянському Союзі.  І багато, багато чого іншого. У нас залишилося одне, у нас залишилася тільки земля. У нас залишилася тільки частина надра і ми повинні все зробити для того, щоб зберегти для  майбутніх поколінь хоча б це. Тому що майбутні покоління народжені нашими матерями, вони зможуть руками своїми відновити це, побудувати будинок, будувати підприємства, зробити кораблі, але вони ніколи не зможуть відновити  ресурси, вони ніколи не зможуть поновити ці ресурси, ні  вугілля, ні залізної руди, ні того, що є основою для того, щоб функціонувала нормальний розвиток держави.

І  безперечно, що така зневага до таких принципових  питань, до багатьох політичних сил приводить до того, що ми втрачаємо незалежність України, в повному смислі цього слова. І на користь, на користь і  заходу, і Америки, і інших країн, щоб ми були бідні і так далі. Через які механізми? Через різні, вони не створювали нам робочі місця, не надали можливості технологічно завезти якесь обладнання, перебудувати підприємство,  пам’ятаєте конверсію, яка прийшла на військово-промислові комплекси. Ні. Вони вивезли наших робітників кращих за кордоном, які працюють там на їхні підприємствах і створюють додатковий, етот самий. І обновлюють їхні місця робочі, і обладнання, і тощо.

Тому я вам, за обмальом часу, погоджуюсь з цим питанням. І в мене одне питання – про комбайновий завод. Схема дуже проста: 25 підприємств аграрного сектору, які виготовляли плуги, комбайни і так далі, створили в один „Інвестхолдинг”, продали за 29 мільйонів гривень, ці гроші зайшли, в другий день вони вийшли, нікуди не попали в державу. І таким чином 25 підприємств украли у держави.

У мене питання до Генеральної прокуратури, я звернувся з запитом, чому бездіяльність така відбувається, одна офшорна компанія з одним засновником в Швейцарії „Інтерлінк” вкрала 25 підприємств, ми мовчимо. Чому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СМІТЮХ Г.Є. Чому мовчимо? Тому що, напевно, теж грішні, треба зупинитися і подумати про майбутнє покоління. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тищенко Олег Іванович, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Будь ласка, Юрій Одарченко, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

 

13:06:56

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я вдячний за те, що у виступах згадували звіт Тимчасової слідчої комісії, яка вивчала питання діяльності державного холдингу „Украгромашінвест” і питання доведення до банкрутства Херсонського комбайнового заводу. Ми бачимо, що в процесі діяльності цих холдингів, в процесі трансформування власності відбувалася ціла низка кримінальних порушень. І це дійсно питання чому прокуратура, навіть в рамках діючого законодавства, не вивчає ці питання. На жаль, звіт Тимчасової слідчої комісії не був підтриманий більшістю у Верховній Раді, але він дуже докладно вивчав це питання.

І шановні колеги, в процесі роботи комісія вивчала механізми, які б можливо було б вплинути на процеси, які відбуваються в державі. Я хотів запропонувати Петру Миколайовичу запровадити слідуючий принцип. Перше, утвердити державну стратегію пріоритетного розвитку певних галузей промисловості для того, щоб виділити не галузі, а окремі підприємства яким потрібно надавати допомогу. І потім через інститут тимчасових державних адміністрацій ввести певний режим управління цими підприємствами. Цей механізм він дуже добре лягає на наше законодавство, він підтримує Конвенцію про  захист прав людини і основоположних свобод яка прийнята в 1950 році. І такий механізм є  абсолютно сприятливим, і можливим для того, щоб його було прийнято.

Якщо ми зараз будемо розглядати цей закон, то, з моєї точку зору, він, на жаль, немає перспективи. Тому що він переобтяжений декларативними  положеннями, що не мають  характеру правових норм. Більше норм запропонованих вони грубо суперечать Конституції. Тільки через прийняття Програми стратегічно-пріоритетних підприємств галузей і через внедрение системи тимчасових державних адміністрацій, ми можемо зрушити ці процеси, в тому числі, і перш за все Херсонського комбайнового заводу.

Шановні друзі! Це питання необхідно вирішувати. Дійсно,  дивно якщо країна має своє зерно, ми маємо третє місце в світі по  виробництву зернових, ми маємо власний метал і ми не виробляємо свого комбайну. Механізми, які ми пропонуємо, вони дійсно допоможуть нам вийти з цього питання. А зараз мені здається, що цей законопроект його потрібно серйозно доопрацьовувати для того, щоб ми мали реальні механізми впливу на ці ситуації, а не декларації. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від фракції комуністів до слова запрошується Самойлик Катерина Семенівна, Адам Іванович Мартинюк, перепрошую.

 

13:09:58

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги! Шановні виборці! Я хотів би, що ми відповідально, зважено і спокійно віднеслися до цього законопроекту. Нікого не треба нічим лякати, ми повинні з вами визначити правила гри. Ви, будь ласка, уважно подивіться на цей законопроект він же ж не говорить про те, що якщо ми зараз проголосуємо за закон, автором якого є лідер Компартії Симоненко, то завтра все буде повернуто у власність народу. Ні. І ми так не ставимо питання,   ми  ставимо питання по-іншому, ми говоримо, що потрібно прийняти базовий закон, який  дає право державі в особі Верховної Ради по кожному конкретному підприємству приймати конкретний окремий закон. Тим більше приймати закон у тих випадках,  коли порушені умови приватизації, коли не виконуються вони,  коли підприємство доведене до банкрутства, коли це виникає необхідність  державного значення підприємства, коли це три четвертих  працюючих  на цьому приватизованому підприємстві звертаються до Верховної Ради, до уряду, з проханням його  повернути у власність народу, і так далі,  і тому подібне. Те, що створене народом, повинно належати народу і працювати на народ. Або тоді, коли наприклад  приватизоване підприємство захоплюють іноземні фірми, де уже акції іноземних представників переважають у цьому підприємстві, яке   становить національний інтерес.

Я вже не буду посилатися на  злополучний Херсонський комбайновий завод, навколо  якого ми „ламаємо  списи” майже один рік і на превеликий жаль ми не можемо цього  вирішити.

Я сподіваюсь, що найближчим часом і тим більше він є у нас у порядку денному, ми ще раз повернемося до  цього питання і уже я бачу, що зріє ситуація в сесійній  залі, що ми дійсно повернемо Херсонський комбайновий завод у власність державі і тим самим покажемо, що держава управляє цими процесами.

Тепер,  будь ласка, скажіть мені, хто керує державною власністю в державі? Ніхто. Нібито Фонд  державного майна, але це, вибачте, фікція, ніхто нічим не керує.  Все, що знаходиться сьогодні нібито в державній власності, знаходиться в приватних руках. Бо міністерство не керує цим,  Фонду державного майна не до цього, вони займаються іншими проблемами і    виявляється, що  воно абсолютно як то кажуть безхозне.

Я на завершення, на закінчення і в доказ того, що треба  приймати цей базовий закон який,  ще раз наголошую, не становить  загрози приватним власникам, якщо вони  працюють на державу. Наведу цифри з документа Кабінету Міністрів, вони нещодавно склали, на початку січня список підприємств, які можуть бути рейдерські захоплені, у цьому списку 128  підприємств, яких чекає доля така, як Херсонського комбайнового  або, може, й іншого.

Я прошу вас, давайте підтримаємо цей  базовий закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адам Іванович.

Шановні колеги, треба порадитися. Всі фракції охоче делегували своїх представників, і ми маємо ще депутатський корпус для обговорення. Якщо б не наполягали, бо ми й так уже втрутилися в «Різне», щоби на виступах фракцій зупинити і проголосувати, не було би заперечень?

 

ІЗ ЗАЛУ. Нема.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень.

Шановні колеги, тоді прошу підготуватися до ухвалення рішення.

Я ставлю на голосування законопроект за основу. Законопроект (номер 1104) про повернення майна базових галузей народного господарства, що знаходяться у власності громадян і юридичних осіб, у власність держави (націоналізацію). Автор законопроекту Петро Миколайович Симоненко.

Прошу голосувати.

 

13:14:05

За-34

За – 34, проти – 0, 3 – утрималось.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 3, "Блок Юлії Тимошенко" – 4, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 1, комуністів - 26, "Блок Литвина" – 0, позафракційні – 0.

Шановні колеги, законопроект відхилено. Переходимо до „Різного”.

Прошу підготувати, проводимо запис на виступ в „Різному”. Висвітліть, будь ласка.

Так, Кілінкаров.

Самойлик Катерина Семенівна, фракція комуністів, підготуватися Калєтніку.

 

13:15:02

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, шановний Микола Володимировичу, я хочу і до вас, в тому числі звернутися з дуже великим проханням. Допоможіть, будь ласка, нам знайти за допомогою Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України та прокуратури Генеральної знайти голову Херсонської обласної адміністрації. Після першого туру виборів він зник. Його немає. Немає кому підписувати документи, немає кому піднімати нагальні питання, які зараз уже повстали перед населенням  Херсонської області.

Це не просто слова і не піар, як говорив тут екс-голова Фонду держмайна, який замість охорони держмайна його розбазарював, а це, дійсно, нагальна необхідність. Економіка, яка вона б там не була в області і з життям в області, треба хтось щоб керував  і щоб хтось відповідав за це.

Я, дійсно, серйозно звертаю на це. Бо проблема – затоплення і ще раз нагадує, що ряд у нас населених пунктів Цюрупінського району, Генічеського району, Каланчацького району, Чаплинського району, Новотроїцького  району сьогодні затоплені. Вони  звертаються з актами-листами до обласної держадміністрації. Голови немає. Він сховався від такого позору, який переніс, а жоден з заступників голови не збираються звертатись до Кабінету Міністрів з тим, що виділені були кошти з Резервного фонду Кабінету Міністрів України для ліквідації цього  стихійного лиха.

Сьогодні ви вже слухали, що жодне підприємство не працює. Що, практично, розбазарена земля Чорного моря,  Азовського моря невідомим особам на рахунки дружини голови обласної адміністрації перераховується мільйони доларів за так звану надану  послугу.

Скажіть, будь ласка,  ми з вами, шановні колеги,  хочемо, щоб після нас була пустеля? Щоб ми нічого в спадок не залишили своїм дітям? Скажіть, будь ласка, діючий голова нашої очільник нашої держави – це  ви хочете, щоб ми залишали пустелю після себе.

Я звертаюсь до всіх наших структур, допоможіть найти, приведіть у наручниках голову Херсонської обласної адміністрації і заставте його  виконувати свої обов’язки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народний  депутат  Калєтнік передає слово Сергію Володимировичу Гордієнку. Підготуватися Філенко Володимиру Пилиповичу.

 

13:18:09

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні громадяни України! Сьогодні український народ з великим  нетерпінням чекає того часу, коли  добіжать останні  хвилин і секунди цієї  майданутої саме влади. Очумівший від   жаху  саме Президент України,  сьогодні робить такі кроки, які не зрозумілі не тільки його адміністрації і його нукерам по всій   Україні, а не  зрозумілі  і світовій громадськості. Я мову веду про ті десятки  і сотні  нагороджень, які  не вписуються взагалі  ні в які рамки. Я говорю саме тут  із цієї трибуни про ті  укази, які він приймає.

У цих руках   я тримаю звернення громадян і рад  Оржицького району Полтавської області, Семенівського, Глобенського, Чорнобаївського    району Черкаської області, де всупереч   інтересам територіальних громад Полтавщини і цих районах Президент України 10 лютого цього року прийняв указ номер 175 про створення Національного природного парку „Нижньосульський”, яким вилучено  18 тисяч гектарів землі для створення цього саме парку, щоб  саме наступна його була передача у приватні руки. Люди позбавляються права доступу до своїх природних угідь, до відпочинку, до мисливства.

Відповідно до Закону України про природно-заповідний фонд це регламентується статтями  51  і 53, ці процедури повинні йти… і погодження  із територіальними громадами  і місцевими радами. Цього не було зроблено. І люди пишуть, що Чорнобаївська районна рада  своїм рішенням від   18 квітня  2008 року про ситуацію  щодо створення  на території цього парку вона категорично заперечує. Проти цього заперечують жителі сіл цих районів. Але не рахуючись із думкою людей, цей указ приймається. Цей  Президент і ця влада, щойно виступала  моя колега,  показала повне правове беззаконня. І я хотів  би сказати і застерегти саме людей на майбутнє. Все воно починалося саме шумихою; закінчилося великою  нерозберихою, і тут несуть ті, хто в шаликах стояв там, на трибуні, велику відповідальності, і   закінчилося нагородженням  саме непричетних до того, що створено працею людей; нагороджують за те, що саме крали за те, що переписували історію, за те, що плюндрували…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Філенка Володимира Пилиповича, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”, підготуватися  Михайлу Волинцю.

 

13:21:22

ФІЛЕНКО В.П.

Шановний Миколо Володимировичу, шановні колеги.

Володимир Філенко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я хочу розпочати  з простого твердження, що красти, в принципі,  погано, навіть якщо це голоси виборців, то це теж погано. Я буду говорити про фальсифікації, історія яких в Україні  є барвистою і багатою. Як  людина, яка більше 20 років  знаходить в активній політиці, смію стверджувати, що першими і єдиними  відносно чесними виборами в Україні   були вибори до парламенту у  1990 році. А далі почалося, і чого ми тільки не побачили, ми побачили махінації зі списками, підкуп членів комісій, фальшування  протоколів, ми  побачили гречку за голоси, каруселі з фотозвітами,  підвози з підкупом, масові захворювання у день виборів, смотрящіє на дільницях, паралельні сервери і так далі, і тому подібне. Зазвичайй цим страждала одна політична сила, яку ми свого часу називали „куч містами”, тепер вони скромно називаються „регіоналами”. 

У 2004 році масштабним фальсифікаціям було  протиставлено масовий народний супротив, який сприяв встановленню істинно народного волевиявлення. Думалося, що з фальсифікаціями в Україні  покінчено назавжди. Як би не так. Вибори 10-го року знову продемонстрували і нам, і всьому світу весь неджентльменський набір викривлення народного волевиявлення. Найбільшої шкоди завдав зґвалтований „регіоналами” Закон про вибори Президента, а, власне, дві позиції – голосування на дому без медичних довідок і дозвіл вносити зміни в списки в день виборів. Суд зупинив дію цих норм, але контрольоване „регіоналами” ЦВК проігнорувало цю заборону. Не буду вдаватися в детальні приклади по конкретних дільницях, їх достатньо багато і багато з них знаходяться в поданні команди Тимошенко до Вищого адміністративного суду України. Однак лише один посил: ви можете знайти дільниці, де кількість тих, хто начебто захворів і голосував вдома, складала більше 30 відсотків виборців. Всього по Україні це склало 1 мільйон 382 тисячі 865 виборців, що набагато більше, ніж на попередніх виборах Президента і до парламенту.

Ще один приклад. 200 виборців голосують на дому 720 хвилин. Це менше 4 хвилин на одну людину. Оцих би спринтерів, що бігали із скриньками, послати у Ванкувер, а то наших там не вистачає добігти правильно. Я думаю, що фізично це просто неможливо. Сотні тисяч виборців внесені в списки  в день голосування – 293 тисячі. Такі результати викликають багато запитань і сумнівів. Мало того, що Партія регіонів запропонувала Україні кандидата з сумнівною історією і з сумнівними знаннями, можемо ще мати сумнівні результати виборів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте можливість закінчити.

 

ФІЛЕНКО В.П. Вихід один: спокійний перерахунок результатів. Ми маємо на цю юридичні, політичні і моральні підстави. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Михайла Волинця, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Наступний Андрій Парубій, якому передав слово Кульчинський.

 

13:24:53

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги, шановні телеглядачі, шановні радіослухачі! Сьогодні продовжується розгляд справи за позовом кандидата в Президенти Юлії Володимирівни Тимошенко у Вищому адміністративному суді щодо порушень Закону про вибори Президента України. З незрозумілих причин і під тиском Партії регіонів судді прийняли рішення припинити трансляцію в прямому ефірі ходу засідань судового процесу. Отже громадяни України не мають змоги почути правду  про ті порушення системні, які відбулися під час першого-другого туру виборів Президента. Вони не мають можливості почути всю інформацію, як проходить засідання суду.

Крім того, сьогодні в газеті „Сегодня”, яка належить олігархові  Ренату Ахметову, який являється духовним батьком Віктора Януковича, говориться і подається неправдива інформація про кандидата в Президенти Юлію Тимошенко і про уряд, який вона очолює. Там дослівно говориться про те, що уряд здійснив викуп недобудованого житла у своїх структур. І більше не пояснюється абсолютно правдивої інформації про те, що насправді в Донецькій області таким чином уряд побудував 11 недобудованих будинків –це більше 600  квартир. І у зв’язку з цим квартири отримали інваліди праці, Великої Вітчизняної війни, афганці, інші особи, які стояли по 30, по 35 і 40 років на черзі на отримання житла. Я сам особисто виїжджав у місто Амвросіївка Донецької області, де здавалося 2 будинки почергово і де 27 років не здали ні однієї квартири і не будували житло для цих категорій працівників.

Крім того, я хочу навести приклади, які ж насправді порушення відбувались у Донецькій області. Так, наприклад, у день виборів 7 лютого тричі були дзвінки керівнику штабу „Блоку Юлії Тимошенко”  - це саме в Донецькій області – Сімашко Світлані Валеріївні, якій просто пояснювали, погрожували в нецензурній формі про те, як їй обіллють обличчя кислотою.

Наступне. Калінніковій Тамарі Василівні тричі телефонували, яка була головою дільниці №9, виборчої дільниці в місті Димитрові, і питали, чи вона хоче жити.

Наступне. Коваленко Римі Володимирівні телефонували і питали, чи вона згідна з тим, що втратить дитину.

Іншим, наприклад Ларисі Іванівні Позині, працівникові дитячого садочка, яка виховує самостійно, без чоловіка двох дітей, було сказано, що вона звільнена з роботи у зв’язку з тим, що вона склала акт про порушення на виборчій дільниці. Саме дивне, що їй зателефонувала Зимбак Надія Григорівна, яка являється інспектором Красноміського гороно.

Наприклад, Ляшенко Андрій Геннадійович, який являється мером міста Красномійська і очолював штаб Партії регіонів, він же очолював оці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити, завершуйте, будь ласка.

 

ВОЛИНЕЦЬ М.Я. І в той час, коли Позина, яку я згадував, звернулася до прокурора про порушення виборчого законодавства навела інші приклади, в прокуратурі в усній формі пояснили, що ніяких порушень не було  і ніхто не притягнутий до відповідальності. І в той же час ніхто не дав письмової відповіді. Я хочу сказати, що ці порушення відбувалися під прикриттям силових структур, міліції міста Красномійська, міста Димитрова і інших міст в Донецькій області. Це відбувалося під прикриттям місцевої прокуратури і місцевих кримінальних структур.

Крім того, уже говорилося про те, що організовувалися, було організовано підвіз людей. І саме представники Партії регіонів, які були в комісіях, або в якості спостерігачів, повідомляли, відповідні структури, хто ще не встиг проголосувати і потім під’їжджали до дому до тих, хто саме не проголосував і їх запрошували іти голосувати і підвозили організовано, або просто в грубій формі цих людей доставляли на дільниці для того, щоб вони могли проголосувати і, звісно, давалося пояснення, за кого  з кандидатів необхідно голосувати.

Я хочу сказати наступне, що коли я, як народний депутат намагався підтримати людей, яких залякували, пояснював, що їх ніхто не звільне, що ми захистимо цей людей, за мною постійно їздив автомобіль. І коли все ж таки  я звернувся до міліції, і намагалися зупинити цей автомобіль, то водій намагався просто переїхати мене, і лише після цього працівники ДАІ підскочили і змогли зупинити автомобіль. Але вони склали акт про те, що це була злосна непокора працівникам міліції і про те, що людина не зупинилася. Коли ми подивилися орієнтировку, то з’ясувалося, що ця людина знаходиться у розшуку – це перше. Наступне, міліція не дала абсолютно ніякої відповіді і не звернула уваги на те, що я являюсь народним депутатом і однобоку відреагували на мою заяву.

Таким чином, люди, які дотримувалися законодавства, які не продавалися, які намагалися займати чесну позицію, вони сьогодні опинилися під тиском. І саме сьогодні в суді мають розглянутися ці питання і розглядаються, але мені дуже дивно, що саме Партія регіонів заблокувала дію суду і зробила так, що судді піддалися тискові і перестали, прийняли рішення про припинення трансляції у прямому ефірі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Парубій, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона". Підготуватися Володимиру Яворівському, "Блок Юлії Тимошенко".

 

13:30:30

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, „Наша Україна”, депутатська група „За Україну!”.

Шановні українці, післязавтра ми всі разом будемо відзначати День рідної мови. Здавалось би, на 19 році існування української держави в Україні  не мало би спливати жодних питань з приводу використання української мови. Натомість ми бачимо дивні речі. З однієї сторони, ми чуємо від одного з кандидатів у Президенти заяви про те, що він буде намагатися введення російської мови як другої державної. Ми заявили уже, що будемо дуже жорстко і дуже рішуче боротися з подібними спробами.

Але сьогодні я хотів би озвучити інший факт, який відбувся на території нашої держави буквально в останні місяці. У місті Павлограді Дніпропетровської області було звільнено 18 працівників торговельного підприємства „Будмайстер” тільки за те, що вони розмовляли українською мовою. Це було зроблено цинічно, брутально і виклично.

18 листопада 2009 року один керівник правління Слюнков, Блашковський і Бутенко прийняли рішення, яким фактично заборонили використання української мови на території свого підприємства для працівників.

Я хочу зачитати лист, який був надісланий Слюнковим до одного з працівників Щербака з приводу використання ним української мови. У цьому листі він зазначає:

«Сего дня каждый служий неуместного использования в нашем совместном бизнесе украинского языка я буду оценивать в 10 гривен из твоей премии. Предупреждаю, это не шутка. Кроме того, если подобные просветительские мессианские настроения на заводе будут развиваться, мы неминуемо выйдем на конфликт. Прошу серьезно подумать».

І коли люди відмовилися думати про те, що їм заборонено свою рідну мову використовувати у своїй рідній державі, вони були один по одному звільнені з підприємства. А Слюнкову не вистачало, достатньо було наглості, щоб заявити публічно: „Так устроен этот мир, что у предприятия есть собственники, владельцы. И если наемные работники, обязаны выполнять решение хозяев. Отакі хазяєва в Україні і так вони сьогодні відносяться і до української держави і до української мови. На передачі центрального каналу цей Слюнков публічно заявив, що „решение акционеров было вызвано тем, что использование украинского языка как лозунга превратилось в некую самоцель”.

І я хотів би зазначити, а хто такий Слюнков? І я вам скажу, це є голова фракції "Блок Юлії Тимошенко" в Павлоградській міській раді. І я хотів би звернутись до "Блоку Юлії Тимошенко", яке сьогодні у нас на Галичині намагається себе представити, як великі ідейні борці  за українську мову, є представники ніби то національного табору.  Це великий фальш,  і великі подвійні  стандарти, те що відбувається в Полтаві, де ваш мер нищить українську…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПАРУБІЙ А.В. … де ваш мер нищить українську історію, українську культуру. В Павлограді, де ваші активісти, високі функціонери забороняють використання української мови для наших громадян, які там на сході України не тільки не соромляться своєї мови, а відстоюють її.

Я сьогодні дав депутатський   запит до Генерального прокурора, я обіцяю, що ми візьмемо під контроль цю ситуацію і будемо її розслідувати до останнього дня.

Ми будемо підтримувати тих людей. А сьогодні звертаюсь до  "Блоку Юлії Тимошенко",  щоб ви розібралися в цій ситуації, щоб ви зрештою захистили українців  від  своїх бютівських функціонерів, які на місцях знищують все українське і знищують українську мову. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, фракція  "Блок Юлії Тимошенко". Підготуватися Івану Зайцю.

 

13:34:28

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні українські виборці! Я звертаюсь в першу чергу до вас, бо депутатів тут залишилося кілька осіб. Десь на початку  90-х років, коли відбувалися перші демократичні вибори до Російської Думи, до парламенту Російської Федерації, йшла пряма трансляція із  Центральної виборчої комісії і видатний  російський публіцист, людина високої честі і моралі Корякін, коли почув про те, що перемагають жириновці і комуністи, взявся за голову і вигукнув, а  передачу дивилася майже вся Європа, він вигукнув: „Русь – ты обезумела!”. Я переконаний, що 7 лютого цього числа,  11,5 мільйонів українців могли сказати те саме стосовно України. Але я піднявся  сьогодні на трибуну заради того, оскільки ми вже всі трошки охололи, вживаємось в якусь нову реальність, яка може бути абсолютно неминучою, то я хотів би подати вам, шановні мої українці, кілька сигналів. Перше, ви самі бачите, що починається, починається знову нове українське самоїдство або українське національне безумство. Той, хто виступав сьогодні переді мною, знову апелює до якихось людей там з "Блоку Юлії Тимошенко" в міській раді і знову нагнітає ситуацію великий борець за українську мову, за українську ідею. То чого ж ви закликали людей не йти на вибори і привели, власне кажучи, Януковича через це до влади сьогодні, а тепер оплакуєте, маєте роботу тепер, але я зараз не про це.

Я хочу заспокоїти українців, повірте, якщо станеться так, що буде рішення суду, а судячи з усього, що суд вже зрозуміло куди він гне, ви знаєте прекрасно заяви, які вони сьогодні зробили, ще не прийшовши до влади. Яке нетерпіння колосальне їхнє сьогодні хапонути Україну швиденько в кулак, згорнути мову, згорнути наш європейський вибір, згорнути нашу газотранспортну систему, це все ж абсолютно на очах. До влади вони ще не прийшли, а вони вже намагаються це зробити. Я хочу сказати, що Україна вже не та, це навіть не 2004 рік, це 2010 рік. Через те я переконаний, що мисляча Україна, отих 11 мільйонів, які сьогодні є, ми не дамо здати Україну, ми не дамо замахнутися на її суверенітет, не дамо замахнутися на її демократичні цінності.

Я хочу сьогодні подякувати, тут їх нікого немає, вони вже всі пішли ділити портфелі. Я дуже хочу подякувати Партії регіонів, це геніальна фракція, слухайте, нам нічого не треба робити для того, щоб утримати фракцію в тих масштабах, в яких вона є. Та один вчорашній день вчора має абсолютно відштовхнути нашу Україну від них, вони не проголосували не за дати національні, які має право український народ святкувати, вони не проголосували за ідентичність української нації перед викликами глобальними, вони абсолютно голосують проти всього, де є хоч малесенький український дух. Через те, що я переконаний в тому, що вони прийшли ненадовго, це їхній…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Їхній бал закінчиться дуже і дуже швидко, і ви самі переконаєтесь, ті хто навіть голосували за них, в абсолютній нездатності їхній керувати такою державою як Україна. І хочу вам нагадати про те, що „найкраще тримається німб на рогах чорта”. Пам’ятайте про це!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я хочу нагадати, (Іване Олександровичу, секундочку почекайте) нашим  народним  депутатам, що ми зараз працюємо в режимі „Різне”, який не передбачає  участі всіх народних депутатів, оскільки ми не приймаємо рішень. Йдеться про те, що кожний народний депутат може поінформувати про свою політичну позицію, про ситуацію в окрузі тому, я думаю, що апеляція до виборців, до наших громадян абсолютно коректна.

Заєць Іван Олександрович, йому передали слово його колеги, зокрема, Ярослав Джоджик – шість хвилин регламент. Наступний Євген Царьков.

 

13:38:27

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць Українська Народна Партія. 

Шановні народні депутати! Шановні співвітчизники! Сьогодні ми чуємо звідусіль оцінку виборчої кампанії. Я хочу так само сказати кілька слів з цього приводу. З моєї точки зору, вибори відбулися в Україні не в межах ідеології і Конституції, бо якби в межах ідеології і Конституції відбувалася виборча кампанія, то ми б чули від кандидатів у Президент три речі.

Перше. Вони агітували б своїх виборців такими словами, що я відповідаю за  Конституцією – за зовнішню політику. І я буду здійснювати її в такому-то і такому-то напрямку, такими-то і такими-то засобами. Я відповідаю за безпеку держави і я її буду здійснювати в такий-то спосіб. Я  виступаю за Конституцією як  гарант Конституції, гарант прав людини, тому я буду їх забезпечувати знову ж таки такими технологіями.

У нас же виборча кампанія не під цими гаслами пройшла. У нас виборча кампанія пройшла під гаслом монополізації влади в руках однієї політичної сили. Тому що кандидати казали, якщо ви мене оберете Президентом, я зроблю все, що ви хочете. І починають від економіки до зовнішньої політики,  від містечкових проблем  до загальнонаціональних і так далі. Зрозуміло, що якщо так проходила виборча кампанія, то ці люди хочуть сьогодні (переможці) згрупувати владу у всіх руках, їм хочеться мати – і   Президентський пост, і Кабінет Міністрів, і державні адміністрації, і суди і все інше.

Це не є правильне розуміння системи правління, яка  зафіксована сьогодні у Конституції, бо ми маємо на сьогоднішній день не президентську форму правління, ми маємо сьогодні  не тоталітарну організацію влади, а парламентсько-президентську форму правління, республіку.

Більше того,  ця виборча кампанія і з боку  політичних  сил певних  проходила під гаслом демонтажу завоювань у сфері європейського вибору, демократизації, духовного відродження України.

Ви пам’ятаєте, що говорила Партія регіонів? Про те, що вони будуть добиватися другої російської мови, вони говорили про те, що ми повинні бути нейтральною державою, а не йти в НАТО, як це зробили всі наші  сусіди європейські. Вони говорили про те, що національна ідентичність на сьогоднішній день не відіграє ніякої ролі, що нам потрібні над національні інститути, бо ми живемо в глобалізованому світі  і так далі. Це ні що інше, як ідеологія демонтажу тих завоювань української нації, які ми мали  в останні роки. І ми маємо не допустити реалізації політики  реваншу, ми маємо зупинити цих людей.

От переді мною виступав один із  депутатів, які вказував на те, що у Павлограді  кілька депутатів, вони ж я так розумію  є керівниками спостережної ради підприємства, заборонили своїм працівникам розмовляти українською мовою, це там, де  в Конституції написано в 10 статті, що державною мовою України є українська мова. Це про що говорить? Це говорить не просто про якесь нерозуміння процесу, це говорить про те, що ці керівники здійснили кримінальний злочин, що ці люди сьогодні не визнають Конституцію, що ці люди не визнають сьогодні закону і ці люди мають бути покарані, має бути відкрита кримінальна справа і вони мають понести відповідальність, тому що вони знищують наш державний устрій, вони підривають наш національний тип української держави.

Підемо далі. 17 лютого Верховна Рада Автономної Республіки Крим  прийняла Постанову, якою  затвердила проект закону де вони хочуть звернутися через своїх лобістів, які у Верховній Раді, депутатів, щоб змінити 136 статтю Конституції, частина перша. Щоб записати у нашій Конституції, що официальным наименованием представительного органа Автономной Республики Крым на русском языке является Верховный Совет Автономной Республики Крым.

Про що це говорить? Це говорить про те, що вони не можуть сьогодні сторпедувати державність української мови через зміну 10 статті Конституції, вони йдуть в обхід. Це знову ж таки, я б оцінив би таку політику із такого символьного ряду як політику здійснення певного сепаратизму. Це намагання ….. України, тобто створити на території України такі території, де є чужі війська, а там, де є чужі війська, там може бути військовий конфлікт. Вони хочуть просто знищити просто унітарний тип української держави.

І не треба недооцінювати цього кроку. Ви, народні депутати, мудрі, і знаєте, що у правовому відношення така ініціатива не пройде через Верховну Раду. Але ж депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим так само знають, що їм дуже тяжко імплементувати буде цю ініціативу. Але вона їм сьогодні не потрібна. Тому що ця ініціатива, це є певний такий символ, це певна така заявка, це ознака того, що п’ята колона сьогодні піднімає голову.

Тому, я вас закликаю, всіх патріотів України, сьогодні не дати реалізуватися цій політиці реваншу, стати на захист тих завоювань у державотворчих процесах, які ми здобули впродовж останніх 20 років. І я переконаний в тому, що всі українці не дозволять сьогодні чинити наругу над нашою Конституцією, і не дозволять змінити нашу Конституцію в частині національної ідентичності. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Царьков, фракція комуністів. Наступним буде Станіслав Аржавітін, «Наша Україна – Народна Самооборона».

 

13:44:40

ЦАРЬКОВ Є.І.

Уважаемые избиратели, уважаемые депутаты Украины!

Вчера состоялось заседания Специальной контрольной комиссии по вопросам приватизации Верховной Рады Украины. И благодаря четкой позиции фракции Компартии Украины, ее лидера Петра Симоненка и председателя этой комиссии Евгения Мармазова, нам удалось  снять вопрос продажи ряда государственных предприятий.

Самое главное – это Одесской киностудии, а также приостановлена приватизация завода «Краян», «Центролит» и «Орион».

Но с трибуны парламента вынужден вновь поднять вопрос о попытке очередного захвата крупнейшего промышленного предприятия юга Украины машиностроительного производственного объеденения «Орион».

В порядке статьи 40 и 60 Конституции Украины ко мне обратились работники и  руководство правления данного предприятия. На него не первый раз осуществляется рейдерские атаки, используя  подложные документы, подлость чиновников и обманом на машиностроительное объединение, мощности  которого расположены во всех четырех крупных районах города Одесса, а также  на  побережье, дельцы и чиновники объявили настоящую криминальную охоту.

Что удивительно, к таким действиям напрямую имеет отношение работники государственной отрасли, самое главное – Фонд государственного имущества Украины как в Киеве, так и на  региональном уровне. С помощью таких, в кавычках, „государственных мужей” осуществляется  фиктивное банкротство крупнейшего предприятия, сфальсифицирован реестр собственных именных ценных бумаг, разворовано государственное имущество на сумму более 50 миллионов гривен.

Вдумайтесь,  к примеру, 16-тиэтажный  гостиничный корпус лечебно-оздоровительного комплекса «Орион», который  расположен на побережье Черного моря на знаменитой восьмой станции Большого фонтана общей площадью 14,5 тысяч метров был продан за 2 миллиона гривен. Это по сегодняшнему курсу 200 тысяч долларов, то есть цена  трехкомнатной  квартиры в той же Одессе. А трехэтажный  гостиничный корпус площадью 3,5 тысячи метров продали аж, в кавычках, за 69 тысяч гривен как строительные материалы. 

В адрес председателя правления государственного предприятия постоянно поступают угрозы, а недавно было осуществленно покушение на его жизнь. Контрольный пакет акций 50 плюс 1 находится в руках государства. А региональные представители государства вместо помощи этому предприятию делают вид, что в Одесской области все тих и спокойно.

На основании выше изложенного требую от Генеральной прокуратуры, Службы безопасности Украины, МВД безотлагательно создать межведомственную следственную комиссию и направить ее непосредственно в город Одессу для подробнейшего разбирательства над вопиющими примерами разграбления государственной собственности.

Отдельно прошу обратить внимание правоохранителей на деятельность регионального фонда государственного имущества в  Одесской области. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Станіслава Аржевітіна, підготуватися Михайлу Соколову, якому слово передає народний депутат Ветвицький.

 

13:47:21

АРЖЕВІТІН С.М.

Станіслав Аржевітін, депутатська група „За Україну!”. Депутатська група „За Україну!” закликає Верховну Раду покінчити з передвиборчими протистояннями і  перейти до нормальної законотворчої роботи. Це означає, насамперед,  неупереджене формування порядку денного, а також розгляд і голосування законів, виходячи з їх   важливості для  держави, А не з вузько партійних інтересів.

Тому ми перш за  все  вимагаємо включити до порядку денного сесії всі законопроекти, які були вилучені на  догоду  комуністичній  фракції, як  БЮТом, так  і Партією  регіонів. Ми наполягаємо  повернути до порядку денного 16 законопроектів, які подав  Президент України  Віктор Ющенко і  депутати  групи „За Україну!”. Крім того, ми наполягаємо щоб найближчим часом були розглянуті два  важливі гуманітарні законопроекти, внесені В’ячеславом  Кириленком, - це законопроект  5544, який унормовує незалежне оцінювання знань випускників шкіл,  і законопроект  4298 про національний культурний  продукт, який буде сприяти розвитку і популяризації саме української кінематографії, музики,   книговидання театрів і все, що пов’язано  з культурою.

Прикладом  політичного  протистояння  у Верховній Раді, а не державної законотворчості  є вчорашнє не голосування фракцією БЮТ і фракцією регіонів за законопроект  щодо подолання негативних наслідків фінансової кризи, який  покращував умови  господарювання підприємств  в сьогоднішніх складних умовах. Між іншим  цим законопроектом ми передбачали покращення  умов зовнішньоекономічної діяльності для наших експортерів. Дозволялось повернення виручки в іноземній валюті не  за  90 календарних днів, а за  180.Чому не проголосували за це ні Партія регіонів, ні БЮТ не зрозуміло. Цим законопроектом знімалися мораторії на репатріацію доходів, знімались  мораторії на дострокове повернення відповідно до  договорів резидентами-позичальниками залучених позик і кредитів.

Всі ті, хто  голосували за такі пропозиції, повинні  розуміти, що  ми підштовхуємо нашу країну  до технічних дефолтів,  понижуємо рейтинг  нашої країни на міжнародних ринках, відштовхуємо інвесторів. Цим законопроектом, між іншим, також вдосконалювалися механізми реструктуризації іпотечних кредитів для наших українців.

Чому   політичні амбіції  цих  двох найбільших фракцій  кинули у свої політичні протистояння  ці економічні  проблеми підприємств  і  наших українців? Депутатська група „За Україну!” зробить все, щоб знову   найближчим часом повернутися до розгляду цих питань, які покращують умови діяльності  суб’єктів господарювання в умовах  фінансової кризи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую  Михайла Соколова, якому передав слово  Ветвицький. Наступна - Алла  Александровська, якій  передала слово Катерина Самойлик.

 

13:50:18

СОКОЛОВ М.В.

Добрый день, уважаемые коллеги, уважаемые  друзья! Я бы хотел обратить внимание на тот факт, что  7 февраля в день второго тура выборов на востоке Украины,  к сожалению, наши граждане не могли передвигаться на общественном транспорте, сегодня который доминирует, маршрутные такси, на работу для тех, кто работает в воскресенье, возникли затруднения, не могли     передвигаться  в сторону вокзалов и других важных объектов. В чем причина? Оказывается Партия регионов  при  организации подготовки  выборов вопреки постановлению Центральной избирательной комиссии, вопреки части второй статьи 39 Закона о выборах забыли о том, что доставка  избирателей на избирательные участки может  проводится только  исключительно из государственного бюджета и может быть организована только лишь  окружными избирательными комиссиями  и  дильнычными избирательными комиссиями.

Так в  городе Днепропетровске и Днепропетровской области  из  1 миллиона 800 тысяч избирателей примерно полмиллиона избирателей было доставлены  на избирательные участки  согласно ранее заготовленных списков Партии регионов. Мало того, Партия регионов  не постеснялась и подготовила в местной прессе  вот такие вот небольшие короткие маршруты подвоза  избирателей в соответствии с заранее подготовленными списками на избирательные участки, сняв с маршрутных сетей, которые  подвозят  по городу и межгородскими маршрутами простых наших граждан.

Также Партия регионов  разместила объявления характерного цвета  с рукописными материалами, которые, обратите внимание, не содержат в себе выходных данных, что подтверждает грубейшее нарушение законодательства, также уголовного по 157 и 158 статье, которая предполагает лишение свободы с немалыми сроками. И в этих объявлениях были указаны      конкретные адреса  избирательных участков, на  которые  привозили избирателей. Это вопиющие случаи  и факты, которые сегодня будут заслушиваться  представителей Юлии Владимировны Тимошенко в суде предоставляют все эти материалы, для того чтобы суд принял справедливое и взвешенное решение по данному поводу. Также хочу сказать о том, что массовые случаи нашими наблюдателями и представителями «Блока Юлии Тимошенко» обнаружены голосования лиц, которые уже, к сожалению, скончались или выписаны. Так например, Доберняк Анатолий Андреевич, скончавшийся 25.09.99, о чем есть свидетельство о смерти, проголосовал. Его супруга была крайне шокирована, увидев его подпись и выданный якобы ее мужу бюллетень. Таких случаев тысячи в каждых городах, которые складают миллионы. Поэтому тот выбор, который был сделан...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

СОКОЛОВ М.В. … который был сделан 7 числа, он не соответствует нашему с вами достоверному волеизъявлению. Я надеюсь, что суд в этом вопросе поставит точку и расставит все на свои места.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, фракція комуністів. Підготуватися Коржу Віталію Терентійовичу.

 

13:53:50

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые товарищи, уважаемые телезрители и радиослушатели! Я, обращаясь к вам, хочу сказать, что сегодня мы с вами являемся свидетелями циничного злоупотребления служебным положением человеком, занимающим высший должностной пост в Украине, пока еще Президентом Украины Виктором Ющенко. А как иначе можно расценивать присвоение звания Героя Украины и государственных наград или прямым преступникам, таким как Шухевич и Бандере, или лицам с сомнительной репутацией, как это произошло в последние дни?

Возникает простой вопрос: почему Виктор Ющенко поступает подобным образом? Помните фразу из одного анекдота: „Не з'їм, так понадкусюю”? Жадность часто бывает безгранична, но страшнее, когда безграничным становится зло, да еще если это делает Президент, который ни перед чем не останавливается в этом своем желании делать зло. Вместо кропотливой работы по укреплению как самоуважения народа Украины, так и уважение к Украине со стороны других стран, Ющенко сделал все, чтобы внести раздор в народ Украины, сделать из Украины государство с непредсказуемой историей, как с горькой иронией говорят о сегодняшней Украине.

Те в Украине, кто имеет совесть, не могут спокойно наблюдать, как Ющенко насаждает в Украине лояльное отношение к фашизму, как национализм стал ключевым звеном политики Украины и как эти процессы приветствует и продолжает Премьер-министр Тимошенко.

Невозможно спокойно наблюдать, как вместо чествования Богдана Хмельницкого, добившегося воссоединения Украины и России, что приветствовалось всеми жителями тогдашнего Гетьманата, все усилия Президент Ющенко направил на героизацию Мазепы, который предавал всех и вся в течение всей своей жизни.

Не может честных людей в Украине не оскорблять не просто присвоение звания Герой Украины фашистским прихвостням, как я уже сказала, преступникам Шухевичу и Бандере, прямым виновникам  смерти сотен тысяч украинцев, белорусов, поляков, евреев, людей других национальностей, вина которых была только в том, что они стояли на пути удовлетворения кровожадных амбиций этих нелюдей.

Невозможно согласиться и с тем, что Президент Ющенко делит народ Украины на коренную и некоренную нацию, на людей первого и второго сорта. Мы все равноправные граждане: и украинцы, живущие в западных областях Украины, и русские, испокон веков живущие на востоке и юге. И для меня, жительницы Слобожанщины, украинки по национальности, как и для многих граждан Украины, родными являются два языка: украинский и русский. Я не могу разделить свое сердце и свою душу на две части: украинскую и русскую. Поэтому стремление Президента сделать вид, что таких, как я, не существует, оскорбляет меня. И я расцениваю его политику как прямую угрозу моему духовному миру, как посягательство на мою свободу. Я приветствую…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Я приветствую поражение Ющенко на президентских выборах и расцениваю их результаты как отрицание политики фашизации и нагнетания национализма в Украине.

Указы Ющенко о присвоении звания «Герой Украины» Шухевичу и Бандере, как и другие, оскорбляющие чувство достоинства и унижающие народ Украины, должны быть отменены. Это требование не только мое, но и требование всех честных людей Украины. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Коржа Віталія Терентійовича, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

13:57:34

КОРЖ В.Т.

Шановний головуючий, шановні виборці, колеги! Вже другий тиждень поспіль ми спостерігаємо у найвищій законодавчій інституції нашої держави – у Верховній Раді України цікавий феномен. Цей феномен полягає в тому, що певні законодавці, котрі повинні давати приклад дотримання Конституції України, дають очевидний приклад порушення Конституції, порушення права, на сторожі якого повинні стояти. Публічні звернення „регіоналів” до уряду і прем’єра з вимогою звільнити місце особливо активно почали звучати вже тоді, коли ще й не пахло оголошенням офіційних результатів виборів Президента. Бо ЦВК належно розглядало важливі виборчі документи, зокрема, і фотографії численних випадків фальсифікацій, що вплинули на результати виборів. Але, не зважаючи на очевидність ситуації, ми не раз чули численні істеричні заклики „регіоналів”, які всупереч Конституції вимагають від діючого уряду звільнити місце. Практично, в кожному виступі депутатів з Партії регіонів ми чуємо цей протиправний рефрен про звільнення місця для, як вони кажуть, професіоналів.

Для тих, хто забув, нагадаю, що коли в грудні 2007 року уряд, так званих, професіоналів началі із Віктором Януковичем таки звільняв місце для нинішнього уряду началі з Юлею Тимошенко, то ці „професіонали” залишили після себе інфляцію, розкручену до 20 відсотків, майже порожні газосховища, газовий борг перед Росією на суму 1,5 мільярди доларів. Залишили сліди тишком-нишком проданого чотирьом студенткам за копійки українського нафтогазового родовища Прикерченське, площею 16 тисяч квадратних кілометрів на нашому українському шельфі, залишили спадок сумнозвісне спекулятивне „РосУкрЕнерго” з фірташевською приватною контрою у Швейцарії, де осідали українські гроші з газових розрахунків з Росією. Я вже не кажу про відому „прихватизаційну” аферу щодо заповідного урочища Межигір’я, про сумнозвісний договір на поставку літаків для Лівії, уряд якої повірив професіоналам, перевів в Україну гроші для… але Лівія і літаків не отримала, і гроші зникли.

Тому варто нагадати. Діючий уряд під керівництвом Юлії Тимошенко не звільнить місце на істеричні заклики регіоналів. А для виборців повідомляю. Що якщо діючому уряду під керівництвом Юлії Тимошенко колись доведеться згідно із статтею 115 Конституції України скласти повноваження після того, як буде сформована і якщо буде сформована нова коаліція, то цей уряд не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка.

 

КОРЖ В.Т.  То цей уряд не залишить після себе жодних афер, жодних несплачених боргів і не залишить після себе розкручену інфляцію. Дякую, хто уважно слухав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, дозвольте вам нагадати, що наступного тижня народні депутати працюють з виборцями.

Відповідно до постанови Верховної Ради  України 25 лютого 2010 року о 10 годині відбудеться урочисте засідання, присвячене складанню присяги новообраним Президентом України. Але, думаю, що це засідання треба розглядати у контексті сьогоднішнього засідання Вищого адміністративного суду. У відповідності від результатів, які ми почуємо від Вищого адміністративного суду, матиме місце і дане засідання, про яке проголосувала більшість Верховної Ради  України.

Наступне пленарне засідання Верховної Ради  України відбудеться 2 березня 2010 року. Отож, ранкове засідання Верховної Ради  України оголошую закритим.