ЗАСІДАННЯ  ДЕВ’ЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

17 лютого 2010 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Ввімкніть систему „Рада”.

10:03:18

Зареєструвалися в сесійній залі картками 422 народних депутати. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України – Грицака Василя Миколайовича, Новікової Юлії Володимирівни, Пєрєдєрія В'ячеслава Григоровича і Савченка Ігоря Васильовича. Давайте привітаємо наших колег, побажаємо їм міцного здоров'я. (Оплески) 

Шановні колеги, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 16 лютого 2010 року. Розглянуто 24 питання порядку денного. За результатами розгляду: прийнято 3 закони та 2 постанови, 9 законопроектів прийнято за основу, 2 законопроекти направлено на повторне перше читання, 7 законопроектів та 1 проект постанови відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у середу відводиться 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошенням заяв, повідомлень. Прошу народних депутатів записатися на виступи з трибуни. Прошу вивести прізвища народних депутатів на інформаційне табло. Сергій Соболєв, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”, будь ласка. Підготуватися Царькову.

 

10:05:05

СОБОЛЄВ С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні радіо і телеслухачі. Ми хотіли б повідомити, що вчора відбулася, накінець-то, подія, яку очікували всі ті, хто вважають, що вибори були сфальсифіковані. І ми маємо можливість, я сподіваюся, в прямому ефірі довести це. Учора Вищий адміністративний суд прийняв до провадження позовну заяву кандидата в Президенти Юлії Володимирівни Тимошенко, і ми будемо мати можливість цими днями бачити безпосередньо всі ті порушення, які зайвий раз підтверджують, що в Україні  не було чесних і прозорих виборів.

Разом з позовною заявою передані томи матеріалів про ті найбільші фальсифікації, які відбувалися у цілому ряді регіонів України, які стосуються вулиць і будинків-фантомів, які включалися у списки виборців у той час, коли навіть не існувало таких вулиць і таких будинків. Де передані матеріали щодо тисяч заяв включення мертвих і тих, хто давним-давно вибув з дільниць, в списки виборців і в реєстр виборців, і саме це буде предметом розгляду суду. Де передані матеріали стосовно так званих голосувань на дому, пряме порушення міжнародних стандартів і норм, які передбачають чітку процедуру голосування на дому з підтверджуючими документами. І таких фактів ми приведемо за ці дні стільки, що ми доведемо, що ці вибори були сфальсифіковані.

І саме тому вчорашнє рішення парламенту, а, точніше, тієї частини парламенту, яка складається з фракцією Регіонів, „Блоку Литвина”, комуністів і частини „Нашої України”, які поспішно хочуть привести до присяги кандидата в Президенти, в той час, коли суд прийняв до провадження безпосередньо всі матеріали, які доведуть про фальсифікацію, це є поспішність, яка зайвий раз свідчить, що ця поспішність потрібна тільки з однією метою – прикрити цю фальсифікацію і тиснути на суд.

Ми вже не дивуємося тому, що під час здачі цих матеріалів Вищий адміністративний суд був закритий на амбарний замок представниками Партії регіонів, щоб не було можливості вільного доступу до судочинства щодо передачі всіх матеріалів, і нас тому не дивує, що сьогоднішній день чиниться тиск на суддів апеляційного адміністративного суду, коли відкрито сім кримінальних справ. При чому не по фактах хабарництва, по чому прокуратура мовчить, а саме по фактах, для того, щоб залякати цих суддів, які приймали неупереджені і чесні рішення.

Для нас принципово і те, що боязнь судів це вже стала практикою Партії регіонів. Тому я переконаний, що суди доведуть ці фальсифікації, які відбувались на цих виборах і ми доведемо, що повторне голосування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

Народні депутати Царьков та Найдьонов фракцій комуністів передають право на виступ Катерині Самойлик, шість хвилин, будь ласка.

 

10:08:34

САМОЙЛИК К.С.

Щиро дякую. Поки йде страшенна боротьба, щоб зайняти крісло, я хочу підняти питання, яке безпосередньо стосується роботи нинішнього уряду, а також роботи міністерств та державних комітетів.

Шановні колеги! Шановні наші радіослухачі! В останні десять років значна частина населених пунктів та земель Херсонщини потерпає від затоплення поверхневими та  підтоплення ґрунтовими водами. Залежно від ситуацій майже 300 населених пунктів знаходяться в зоні ризику. І на сьогоднішній день майже більше ніж 300 населених пунктів потерпає від цього страшного горя.

Питання піднімалось на парламентських слуханнях, в результаті було доручено щодо розробки комплексної програми боротьби з цим лихом. Міністерство ж охорони навколишнього середовища, яке, як ми знаємо вже  традиційно, як і Міністерство культури, очолюють рухівці, зробили все, щоб ця програма  Кабінетом Міністрів України не була прийнята.

І тому таким чином проблема, пов’язана з попередженням та ліквідацією процесів підтоплення та затоплення територій Херсонщини  і досі не вирішена. На сьогоднішній день, я передаю настрій людей, крик їх душі щодо напруженої вкрай ситуації в сільських населених пунктах, Каланчацького, Цюрупинського, Генічеського, Новотроєцького, Чаплинського, Скадовського районів та міст Генічеська та Скадовська, які знаходяться на узбережжі Азовського та Чорного морів. У людей в підвалах вода, затоплюються житлові приміщення, не можна вийти з хат, навіть у чоботах, приходиться рибацькі чоботи. Все це внаслідок ігнорування багато років підряд проблем з боку держави, практично не здійснюється оплата за електроенергію. З 926 насосних станцій, дренажних станцій, працюють всього лише 45, в області катастрофа.

Шановний Володимире Михайловичу, я звертаюсь до вас, прошу дати протокольне доручення терміново, не по судам ходити, по судам є кому ходити, а доручення терміново втрутитися Кабінету Міністрів України, відповідним державним структурам для того, щоб забезпечити боротьбу з цим природнім лихом.

Голова Херсонської обласної адміністрації пан Селенков, який одержав ніщивні результати по виборам Президента України, після першого туру зібрав голів районної державної адміністрації і відпустив їх до 5 березня у так звану відпустку і сказав „відпочивайте, а 5 березня ми зустрінемося і поговоримо, що на робити далі нашій області.

Таким чином, сьогодні жителям Херсонської області немає до кого звертатися. Я не знаю, тут хтось дуже боїться згадування радянських часів, так якби в радянські часи хоч один керівник дозволив собі в такій ситуації відсиджуватися дома і заборонити відповідним структурам займатися, щоб врятувати людей, я не знаю, щоб було. А на сьогоднішній день абсолютно повне мовчання, повне невтручання в ті процеси, які відбуваються сьогодні не тільки в Херсонській області, а в інших областях.

Я думаю, що Кабінет Міністрів України зобов’язаний терміново вжити всіх заходів для того, щоб все-таки з цим лихом почати боротися вже сьогодні.

На превеликий жаль, я уже сказала, що державні структури відмовилися від того, щоб зайнятись цим питанням.

Щодо коштів. То ж не треба було на виборах займатися тим, щоб списувати борги тим, хто є довіреними особами кандидата в Президенти  від влади. Для того, щоб із стабілізаційного фонду не виділялися гроші на дурниці, знову ж таки на  підтримку тих підприємств, де керівники підприємства були, являлися довіреними особами або активістами політичної партії. Я дуже вас прошу від всіх херсонців прийміть, будь ласка, всі заходи поки при владі, інакше і  наступного разу вам цієї влади не бачити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Катерина Ващук, фракція "Блок Литвина"  підготуватися Юрію Литвину.

 

10:14:37

ВАЩУК К.Т.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги народні депутати! Попри всю політику ми маємо пам’ятати за продовольчу безпеку України, за те, щоб наші громадяни України не лишилися без хліба. І це я говорю з досвіду нашої Волинської області.

На сьогоднішній день в Україні ми гордимося тим, що виростили   серйозний урожай хліба, що дуже багато хліба ми продали за кордон, пішло на експорт, що це дає валюту, що це дає приріст виробництва всієї валової і іншої продукції. Жаль тільки одне, що ці кошти заробляють не селяни, а заробляють трейдери, в основному компанії з іноземним капіталом, „Карел”, „Топфер”, „Серна” і багато інший компаній.

Так от, яка на сьогодні ситуація складається. Всі стараються терміново добрати і виконати, вивезти максимально хліб за кордон. І я не впевнена,  що без спеціального контролю  ми не залишимо Україну без пшениці, нам ще півроку жити  до нового урожаю і сьогодні  це треба взяти на особливий контроль.

Волинь. Є підприємство держрезерву, свій млин, є закуплений хліб, який переробляється в тому млині на підприємстві держрезерву Луцьким  КХП і продається кожного місяця хлібозаводам Волинської області, Поліським районам,   які не мають своєї пшениці, але кожен місяць вони впевнені, що приїдуть на КХП і закуплять необхідну кількість муки на випічку хліба громадянам. Так от зараз всіма силами  держрезерву, Аграрного  фонду, заставляють віддати ту пшеницю комерційній структурі трейдеру „Серні”, аби його вивезти за кордон. А з чим залишаться волиняни? Напевно без хліба! А хто про це думає?

Сьогодні основний капітал у трейдерів і відкати дадуть  не ті маленькі хлібозаводи, а великі трейдери. Тому прошу рахувати мій виступ як запит до уряду, до держрезерву, до міністра, які повинні взяти на контроль такі ситуації   і не залишити жодної області України без хлібного запасу на весь рік, бо це не гідно...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ВАЩУК К.Т. ... бо це гріх, виростили хліб хлібороби і своїх громадян залишимо без пшениці третього класу, із сміттям,  яке негодне для хліба.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Юрій Литвин, будь ласка.

 

10:18:04

ЛИТВИН Ю.О.

Слово прошу передати Шпаку Василю Федоровичу,  Шпаку Василю Федоровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шпак Василь Федорович, будь ласка. наступним буде виступати Зіновій Шкутяк.

 

10:18:19

ШПАК В.Ф.

Шановні народні депутати, шановні виборці! Питання, яке я хочу озвучити з парламентської трибуни, роками хвилює аграріїв і стосується воно масового неповернення коштів сільськогосподарським товаровиробникам за реалізовану ними продукцію. Керівниками сільськогосподарських підприємств, фермерських і особистих селянських господарств приходиться постійно шукати допомоги, звертатися у різні інстанції, щоб отримати свої кошти від суб’єктів господарювання, які заборгували їм за здане зерно, цукрові буряки, велику рогату худобу тощо.

Судові позови і рішення судів часто приймаються не на користь селян із-за юридичних підвохів, що таяться у кожному другому укладеному договорі, яких селянам тяжко розпізнати. Під час поважні фірми, якими керують відомі бізнесмени і кришуються зверху роками, або ж зовсім не розраховуються за отриману і спожиту ними сільськогосподарську продукцію.

У Хмельницькій області працює відома на Україні науково-виробника агрофірма „Перлина Поділля”, яка вже багато років, яку багато років очолює герой України Іващук Петро Володимирович.

Ще у 2006 році агрофірма відвантажила товариству ІВК „Агроцукор” на Кременецький і Клубівський цукровий заводи майже 56 тисяч тонн цукрових буряків. На сьогодні агрофірма не отримала понад 9 мільйонів гривень. Багатоходову комбінацію по неповерненню коштів провів відомий своїми незаконними шахрайськими діями генеральний директор товариства АВК „Агроцукор” депутат Хмельницької обласної ради Лейві Вадим Леонідович. Він так замахлював  свою схему, за якою товариство „Агроцукор”  нібито не отримло цукровий буряк і відтак відмовився підписувати акт-звірки і платити гроші. Судові тяжби на протязі цих років не захистили агрофірму, феміда підтримала депутата Лейві.

І хіба випадковим є те, що сьогодні Україна перестала бути одним із провідних виробників цукру у світі. Прикро и болісно констатувати про те, що  із-за таких бізнесменів та їх покровителів ми імпортуємо цукор, ціна на який наразі сягає 15 гривень. Аналогічні незаконні  дії Лейві відчули на собі Теофіпильський цукровий завод і навіть Державний резерв, якого він нагрів на 3,5 тисяч тонн цукру. Неодноразові звернення сільськогосподарських товаровиробників Секретаріат Президента, Кабінет Міністрів, Генеральну прокуратуру та суди  позитивних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ШПАК В.Ф. Як висновок із сказаного, в умовах сьогодні сьогодення аграрний сектор економіки потребує не тільки державної фінансової підтримки, але і правової допомоги у  всіх інститутах влади.

 Прошу вважати мою заяву як депутатський запит до Кабінету Міністрів України і Генеральної прокуратури.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Зіновій  Шкутяк, право на виступ передає йому колега Роман Зварич. Наступний буде виступати Скибінецький, прошу підготуватись. 

 

10:22:02

ШКУТЯК З.В.

Шановні виборці! Шановний пане Голово! Шановні колеги! Істерія, яка нагнітається антиукраїнськими силами в зв’язку з присвоєнням Президентом України Віктором Ющенком почесного звання „Героя  України” Степанові Бандері  свідчить тільки про те, що і через 50 років, що минуло від дня підступної смерті провідника української нації від руки КГБ Богдана  Сташинського,  Бандера залишається небезпечним для всіх, хто хотів би поховати українську свободу, українську  незалежність, українську ідею. У своєму короткому виступі я не прагну дати  розгорнуту характеристику тієї величезної праці, що її здійснив для України  Степан Бандера. Але зупинюсь лише на кількох фактах його життя, які б допомогли  краще зрозуміти цю людину і причини, що спонукали її  віддати себе служінню  Вітчизні.

Сім’я священика Андрія Бандери і його дружини  Мирослави була зразком української родини, як по моральних  принципах, що в ній панували, так і по патріотичному вихованню дітей. В Україні були тисячі сімей, доля яких аналогічна. І все ж з початку окупації  України  нацистськими військами один із загонів опору  очолив  молодший брат  Степан Богдан, він  загинув у 1942 чи 1943 році. Братів Олександра, доктора політекономії, та  Василя, випускника факультету філософії  Львівського університету, у 1942 році вбили польські наглядачі Капо у канцтаборі Аушвіц. Андрія Михайловича Бандеру, батька Степана, було вбито радянською владою тут  у  Києві. Сестру Оксану та Марту-Марію  у 1941 році було заарештовано і заслано до  Сибіру у Красноярський край. Комуністичний режим Советского Союзу десятиліттями   не дозволив їм повернутися до України. Марта-Марія  Бандера  померла на чужині  у 1982 році, а літня Оксана Бандера повернулася на Батьківщину лише  у 1989 році після майже 50 років  життя на засланні. Вона померла 24 грудня  2008 року. Ще одна сестра Володимира  перебувала  у радянських  виправно-трудових таборах від  1946 до 1956 років. Сам Степан Бандера з дуже раннього віку  головною метою свого життя визначив боротьбу за українську незалежність.

У всіх народів  і  всіх часів борці за її свободу завжди були прикладом для наслідування, символами нації. Час все розставляє на свої місця.  П’ять  років Президента  Ющенка відкрили нам нашу історію, наших героїв, якими ми насправді можемо пишатися. Одна у сучасних реаліях, щоб визнати  Івана  Мазепу, Степана   Бандеру, Роман Шухевича, героїв Крут, героїв ОУН-УПА, засудити Голодомор і вказати  на конкретних  його творців в Україні, навіть …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ШКУТЯК З.В. … потрібно мати гідність і мужність. І Віктор Ющенко її проявив. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Скибінецький, будь ласка.  Передає право на виступ Андрію Шкілю. Підготуватися Матвєєву Валентину Григоровичу.

 

10:25:32

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний пане голосуючий, шановні народні депутати, шановні радіослухачі і телеглядачі! Звичайно  ми всі уважно вчора стежили за, як на мене, достатньо важливою підсумковою, я впевнений, що це вже остання прес-конференція Президента Ющенка. Я думаю, що всі ми очікували аналізу ситуації, аналізу подій, я не кажу, що я сподівався особисто на хоча би одну  хвилину самокритики – це    не в стилі діючого Президента,  але хоча би якісь аналізи опосередковані того, що сталося.

Я  почув тільки одне визнання. Він заявив, що помилкою єдиною його помилкою, єдиною-одною було те, що він  призначив Прем`єр-міністром Юлію Тимошенко.

Я хочу пригадати коротку історію. За 5 років можна забути, за 5 років можна  не пригадати і за 5 років можна зруйнувати все те, що    було збудовано, на превеликий жаль. Так от 5 років тому я особисто тоді був членом фракції, нас було достатньо небагато, ми обговорювали  питання, в який спосіб іти на вибори: чи  йти різними командами, чи йти одною, чи підтримати  Ющенка чи ні. І це обговорення було достатньо складним. Наполягала тоді Тимошенко на тому, що для перемоги потрібен єдиний кандидат, а потім буде створена команда.

Перемога відбулась і нашим коштом, в першу чергу, я хочу на цьому наголосити. Тому що тоді, коли хотіли відступати і підставити спину, тоді ми закликали стояти і рухатись вперед. І дуже просто подивитися, хто був 5 років тому і де він є зараз, хто був з Ющенком, і хто з ним зараз залишився. 

Тому, власне, лишилися тільки ті, хто, крім крику, не мають жодного аргументу, крім обпльовування, вони не мають жодної можливості довести свою правоту. І я впевнений, що час все розставить на свої місця. Час вже розставив, навіть на цій прес-конференції.

Для мене було найголовніше запитання, яке задала одна з журналісток: про те, чи буде залишена у приватну власність Ющенком дача у Кончі Заспі. І на що була відповідь дана, де проявився, власне, Віктор Ющенко: що „якщо Янукович не вижене мене на вокзал”, то є законна підстава цю дачу залишити”. Це мене здивувало, повірте, відверто здивувало. Це мене здивувало, тому що я вважаю, що Президент мав би бути вище таких дрібниць, і сказати, що „я маю достатньо місця, де жити, і цю дачу я лишаю державі”. Але так не сталося, і так, на превеликий жаль, не сталося зараз, так не станеться завтра. І тому уроки історії вже зроблені. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Матвєєв передає право на виступ народному депутату Миколі Кравченку. Будь ласка. Наступним буде виступати Микола Шершун.

 

10:28:50

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов, председатель Всеукраинского союза защиты право водителей. Об этой организации, к сожалению, после принятия изменений в Административный кодекс, к сожалению, забыли. И то, что сегодня происходит на дорогах по защите, по нарушению прав водителей, конечно, удивляет терпение этих водителей.

Первый вопрос. Свое выступление, Владимир Михайлович, я хотел бы начать с того, что фракция коммунистов все же просит, чтобы вы проинформировали о судьбе Закона об инвалидских автомобилях, который был сфальсифицирован скорее всего в комитете; какая судьба его и какие последствия: кто сфальсифицировал закон, который определял возможность поставить автомобиль после смерти инвалида, с тем чтобы пользовались им члены семьи. Ответа ждут не только фракция коммунистов, но и десятки, сотни тысяч людей.

Если говорить о том беспределе, который сегодня происходит на дорогах, то мы работаем сегодня с ГАИ по наведению порядка. Речь идет о том, что сегодня ко мне обратились водители Черкасской области, привели конкретные примеры, когда в такую вот погоду, когда водители с собой возят соль, а она подпрыгнула в цене до шести гривен, то милиция сознательно останавливает фуры, зерновозы с тем, чтобы они не могли подняться на этот самый, на бугор. И техника, которая работает, работает по указке милиции, и милиция взымает за это деньги. Такие данные я передам о беспределе на конкретной дороге в ГАИ. И я хочу водителям сообщить о том, что мы дадим по рукам тем, кто этим занимается. Но у нас с вами уважаемые законодатели есть более серезная тема. Дело в том, что мы позволили каким-то образом чтобы департамент ГАИ самостоятельно, минуя законодательный орган, через Кабинет Министров дополнительные взымания производил с водителей. Это касается и тех талонов, это касается и нововведений по сдаче прав по мопедам.

Я не возражаю о том, что нужно права, но нужно навести порядок законодательно в этом вопросе. То есть любое изменение, которые влечет дополнительные взымания с населения денег, должно пройти через законодательный орган, то есть через парламент. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун, фракція „Блоку Литвина”. Наступний буде виступати Олійник.

 

10:31:55

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція „Блоку Литвина”.

Шановний Голово, шановні колеги, на сьогодні викликає велике занепокоєння стан виконання в 2010 році заходів з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на забезпечення ліками медичних закладів, що надають допомогу постраждалим від Чорнобильської катастрофи, утримання центрів соціально-психологічної реабілітації постраждалих передбачено фінансування у сім разів менше, ніж передбачено законом України про загальнодержавну програму подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки. А це зазвичай призведе до збільшення захворюваності і смертності серед чорнобильців. За останніми статистичними даними серед постраждалих частка визнаних здоровими становить всього-на-всього серед ліквідаторів лише 4 процента, а серед дітей – 21 процент.

Медичні обстеження свідчать, що кількість хворих має тенденція до збільшення. А якщо звернутися до бюджету, який був нам поданий уже, то в 2010 році є можливість надати медичну допомогу лише 4 процентам громадян, які потребують відповідно лікування. Стурбованість викликає і те, що в 2010 році неможливо у повному обсязі забезпечити виконання передбачених законодавством заходів на радіоактивно забруднених територіях.

Сьогодні на території зони радіоактивного забруднення знаходиться понад 500 критичних населених пунктів Житомирської, Рівненської, Волинської, Київської та Чернігівської областей, в яких існуюча радіологічна ситуація підтримується на досягнутому рівні з щорічними заходами. Але ж без впровадження відповідних контрзаходів вона значно погіршиться.

Особливо критичними серед цих населених пунктів є 22 населені пункти Рівненської області, в яких проживає близько 24 тисячі осіб. З них близько 8 тисяч дітей. А забруднення молока у 5-10 разів перевищує допустимі норми.

Через хронічну недостатність Державного бюджету останніми роками майже не здійснюється забезпечення житлом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. В Україні  потребують вирішення житлового питання більше 40 тисяч сімей. З них 10 тисяч сімей інвалідів-чорнобильців. Крім того, потребують пріоритетного вирішення питання відселення з зон радіоактивно забруднених 558 сімей.

Отже, підсумовуючи, варто сказати, що вкрай необхідно при формуванні Державного бюджету на 2010 рік збільшити фінансування за програмою комплексного медико-санітарного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також фінансування протирадіаційних заходів хоча б на рівні 2000 року. І обов’язково передбачити видатки на програму забезпечення житлом громадян …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ШЕРШУН М.Х. І обов’язково передбачити видатки на програму забезпечення житлом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, хоча би сто мільйонів гривень. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Олійник, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Є Олійник? Будь ласка Народний депутат Сас, фракція  "Блок Юлії Тимошенко".

 

10:35:44

САС С.В.

Народний депутат Сас,  "Блок Юлії Тимошенко" .

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги! Десятого лютого 2010 року на пленарному засіданні Верховної Ради  України було прийнято Закон „Про Регламент Верховної Ради України”. Він підписаний Президентом і оприлюднений через надрукування у  газеті „Голос України” від сьогоднішнього числа.

При аналізі даного закону я із здивуванням відмітив, що у тексті закону з’явилися деякі положення, які не були предметом розгляду при прийнятті рішення Верховною Радою України. Мова йшлася про те, що приймався закон в редакції 2008 року. Зокрема, у статті 75 закону з’явилися положення відповідно до яких (частина п’ята) рішення, де зазначено, рішення щодо кандидатур на посаду Голови Верховної Ради приймається таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів. При цьому процедура ad hoc передбачена статтею 50 цього Регламенту не застосовується.

І частина шоста, що для того, щоб обрати таємним голосуванням Голову Верховної Ради  треба, щоб участь в голосуванні взяло дві третини народних депутатів. Така позиція зазначена при відкликанні Голови Верховної Ради  у частині 4 статті 77.

У комітеті проаналізовано перед візуванням даного законопроекту положення, які  приймалися Верховною Радою і зазначається, що такі зміни до проекту внесені не були.

Більше того, я глибоко здивований, з подібною пропозицією, яка нібито   була внесена народним депутатом Кармазіним з огляду на те, що в даному випадку процедурна норма, передбачена Регламентом на сьогодні, блокує конституційну норму, норму матеріального права. Зокрема, статтю 91 Конституції України, де зазначено, що рішення Верховної Ради України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України, що є абсолютно недопустимим.

Аналіз стенограми засідання Верховної Ради від 10.02, аналіз стенограм від 2006 року, коли розглядалися подібні пропозиції на Верховній Раді України дає підстави говорити про те, що в даному випадку ми маємо справу з явною фальсифікацією тексту прийнятого закону. Тому що в стенограмі, в якій зокрема народний депутат Кармазін звертався з трибуни Верховної Ради, не зазначено ні текст, який повинен бути проголосований, ні статті, до яких повинні бути внесені зміни.

Тому, Володимире Михайловичу, я вимагаю, щоб ви дали доручення комітету з питань регламенту розглянути дану ситуацію і прийняти відповідне рішення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, виступи завершені. Будь ласка, Кармазін репліка.

 

10:38:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, партія захисників вітчизни. Шановні народні депутати, я при прийнятті Регламенту озвучив, що не попало через технічні проблеми і надав в президію той текст, який зараз і надрукований, тому що я потім його до коми вивчив. Я переконаний, що ставити питання про звільнення Голови Верховної Ради можна тільки в тому випадку, коли присутній кворум і кворум цей не 226, а дві третини і це ми принципово розглядали. Це перше питання.

Друге питання, якщо зараз питання регламенту ставлять тільки і піднімають для того, щоб поставити питання про розвал коаліції, як це комусь хочеться, Володимире Михайловичу, що нібито коаліція знову створена. То я нагадаю вам конституційну норму про недопустимість  зворотної дії закону в часі. Тобто Закон про Регламент який зараз прийнятий діє для тих коаліцій, які будуть створені пізні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати!  Виступи завершено.  З приводу пропозицій – я все бачу, дайте я завершу, шановні колеги, - з приводу пропозицій, які прозвучали у виступах народних депутатів України, я  прошу секретаріат підготувати відповідні доручення.

І щодо останнього виступу. Шановні народні депутати!  Я ставлю до вашого відома, і прошу шановних колег припинити тут політичні розборки  тут в сесійні залі. Під час прийняття закону було внесено дві поправки:  народного депутата України Адама Івановича Мартинюка і Юрія Анатолійовича Кармазіна. І чомусь шановний колега забув про одну поправку і педалює іншу поправку. І для того, щоб була підтримка в сесійній залі, бо фракція тоді не збиралася голосувати за Регламент, і було поставлено на голосування з урахуванням двох поправок.  До речі, я повинен нагадати вам, що все  в стенограмі є. Комітет документ завізував, всі служби документ завізували те, що вас не попросили – це  зрозуміло, треба вас, ви слухайте сидіть. І все відповідно до стенограми, і відповідно до Закону  України.

 Я прошу шановні колеги припинити ці розмови. Питання в тому, що треба виконувати тепер Регламент як закон.

Шановні народні депутати! Після-після… (Шум у залі) Шановні колеги! Я ще раз хочу сказати, сядьте і працюйте на робочому місці.

Шановні колеги! Розклад  у вас на сьогоднішній день є. З приводу організації роботи, я прошу вас, будь ласка, по фракціях по одній хвилині. Будь ласка, фракція "Наша Україна" – є?  Я бачу.

Фракція БЮТ є з цього приводу, щось виступати?

Далі йдемо. Фракція "Блоку Литвина" є? Немає.

Фракція  Партії регіонів, будь ласка,  хто буде? Будь ласка, Олександр Єфремов.

 

10:42:29

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Владимир Михайлович,  уважаемые коллеги, как мы все знаем, сегодня вступил в действие Закон о Регламенте Верховной Рады. Я категорически не согласен с  коллегами, которые утверждают, что закон   этот не действует на то, что было создано ранее, потому что мы этот закон приняли в силу определенных обстоятельств и вы  все знаете, и он точь-в-точь, за исключением двух поправок, повторяет тот закон и тот Регламент, который у нас работал ранее. И в том Регламенте, и в этом Регламенте есть норма, согласно  которой коалиция существует тогда, когда есть подписи 226 депутатов под коалиционным договором.

Поэтому я просил бы, Владимир Михайлович, привести в соответствие   с Регламентом, как законом, статья 61, часть, по-моему,  если я не  ошибаюсь, четвертая по этой статье эту норму и объявить об этом официально в зале. Потому что та вакханалия, которая творится последние два года, когда мы фактически не имеем коалиции в зале,  а имеем непонятное какое-то…

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте,  будь ласка. Все у вас?

 

10:43:40

ЄФРЕМОВ О.С. … когда мы не  имеем  коалиции в зале, она далее существовать не может. Спасибо большое.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Фракція комуністів, є? Адам Мартинюк,  будь ласка.

 

10:43:52

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Мартинюк, фракція комуністів.

Я спочатку скористаюся реплікою, тому що тут фракція комуністів згадувалася у першого виступаючого, який звинувачує її в тих гріхах, що вона виконала конституційну норму і разом з іншою більшістю народних депутатів проголосувала про дату інавгурації Президента. 

Ще раз нагадую, це випливає з Конституції і ми з вами, якщо виконуємо закони і Конституцію, то зобов’язані  приймати подібні рішення. І в зв’язку з цим я підтримую пропозицію про те, що дійсно, давайте керуватись законами, Регламент є сьогодні законом, хочемо ми цього, чи не хочемо.

І тому, будь ласка, у відповідь на такий „плач” першого виступаючого, я також приєднуюся від імені фракції з пропозицією: Голова Верховної Ради зобов’язаний оголосити список 226 народних депутатів, які входять до складу коаліції. Це перше.

І друге. Володимир Михайлович, ми вже більше місяця добиваємось відповіді з приводу фальсифікації закону. Розмови про те, що хтось ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити

 

МАРТИНЮК А.І. ... розмови про те, що хтось надав відповідь Мартинюку.

По-перше, Мартинюк ніякої відповіді не одержував, а по-друге, не Мартинюка цікавить відповідь. Відповідь цікавить суспільство і знедолених інвалідів.

Будь ласка, потрібно публічно заявити, хто  допустив фальсифікацію Закону про передачу безкоштовно автомобілів інвалідам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Сас, будь ласка.

 

10:45:32

САС С.В.

Дякую, дякую. Шановні колеги, шановний Володимир Михайлович, тут колеги намагалися трактувати положення статті 61 Закону про Регламент, так от я хочу звернути увагу на наступне.

Перше. Я погоджуюсь з народним депутатом Кармазіним, що закон зворотної сили не має.  А мова йде про підписи от під угодою про коаліцію, яка складається при створенні коаліції, ця угода,  враховуючи політичні позиції, узгоджені політичні позиції.

Тобто положення статті 64 Регламенту сьогодні розповсюджується тільки на коаліцію, яка можливо, буде створена, або не створена колись у Верховній Раді України.

Що стосується,  Володимир Михайлович, питання Регламенту, от у мене є всі стенограми, які буди при прийнятті Закону про Регламент. Із цієї стенограми не випливає про те, що були прийняті дві норми, про які я говорив, і я це є однозначним.

Тому я просив би дати доручення ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. будь ласка, комітет, вивчайте це питання.

Шановні народні депутати. Ну, від Нашої України, будь ласка, я ж, ну, будь ласка, Юрій Кармазін.

 

10:46:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович, я розумію, що очевидно, відбувається те, що певна частина та, яка представляє тих депутатів, що вчора захоплювали Вищий адміністративний суд. Я не розумію, для чого такий тиск на суд? Тиск на ЦВК, захоплення ЦВК спочатку.

Потім оголошення під тиском Президента Януковича. Навіть члени ЦВК не знали, що їх будуть збирати в три години для того, щоб там робити оголошення. Ну схаменіться! Не можна під тиском нічого робити. Воно все одно все стане громадянам України зрозуміло і ясно.

Тепер зараз перекручення закону. Відкрийте, будь ласка, статтю 58 Конституції. Читаю, цитую дослівно. „Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи”. Крапка. Все. Це я кажу регламентному комітету великому. Будь ласка, читайте матеріальну часть – це називається Конституція. А далі – за роз’ясненням  в Конституційний Суд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Обмінялися думками з приводу двох проблем, які прозвучали, Адама Івановича і у виступі Миколи Кравченка. Я ще раз переговорив із керівництвом Апарату, щоб все-таки роздали всім депутатам результати роботи робочої групи, яка вивчала цю проблему і  ознайомили всіх народних депутатів.

Тепер відносно другого питання, набагато складнішого, відносно коаліції. Шановні колеги! Коли формувалася коаліція, у нас була проблема з Регламентом в зв’язку з тим, що Конституційний Суд визнавав неконституційним Регламент Верховної Ради. А відтак, діяла конституційна норма, що коаліцію  формують депутатські фракції, які повинні  в сукупності мати більшість народних депутатів України.

І стаття 83: „У Верховній Раді - я  її зачитую - за результатами виборів на основі узгодження політичних позицій формується коаліція з депутатських фракцій, до складу  якої входить більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України”.

Разом з тим у Регламенті Верховної Ради, який став законом, більш детально прописано порядок і процедура формування припинення діяльності коаліції.  У статті 61 пункт 4 зазначається: „До коаліційної угоди  додаються списки членів депутатських фракцій, що сформували коаліцію з особистими підписами народних депутатів. Списки членів депутатських фракцій є невідємною складовою угоди”.  І ви розумієте, що у нас неодноразово виникали дискусії з приводу того, що коаліції немає. І ви знаєте мою   позицію, коли я виголошував. Дайте 226 підписів, тоді буде інша коаліція. А поки іншої немає, діє ця коаліція.  Разом з тим вступив  в силу Закон „Про Регламент  Верховної Ради”. Ми маємо  нові реалії. І я скажу одразу, я стою  особисто  на тому, що ми повинні зробити  все, щоб Верховна Рада України  працювали і ніхто не скористався правом дочасного  її розпуску. Бо за нинішнього  виборчого закону    ви прекрасно розумієте, що нічого не зміниться, будуть ті ж обличчя у Верховній Раді, тільки будуть  витрачені державні кошти.

Разом з тим стаття 68 чітко визначає обставини припинення діяльності коаліції.

Діяльність коаліції припиняється у разі припинення повноважень  Верховної Ради  відповідного скликання.

Друге. Зменшення чисельного складу коаліції до кількості народних  депутатів меншої, ніж визначено Конституцією  України.

І третє. Прийняття  коаліцією рішення про припинення своєї діяльності.

Цілком очевидно, що у даному випадку можна  говорити про статтю 66 пункт  2, якщо  вже ми ведемо  дискую. Тому пропозиція така, яка, я переконаний, з  порозумінням і з розумінням буде  сприйнята у Верховній Раді України. Я прошу коаліцію, Раду коаліції, власне коаліцію  надати всі документи, які  підтверджують діяльність  коаліції. І який час для цього потрібен? Я думаю, що ми можемо послатися (шановні колеги,  ну я прошу вас) на  статтю 65, щоб винайти якусь дату. А там мова іде про те, що може бути у разі,   якщо  одна фракція  виходить,  десятиденний  термін для того, щоб або відкликати своє рішення, або  не відкликати.

Давайте домовимося таким чином. Будь ласка,   шановні колеги, для того, щоб ми мали далі прозорість, 10 днів  - надайте, будь ласка,  всі документи. Шановні колеги, ну я прошу вас заспокоїтись, інакше  ми ж будемо тільки в конфлікти іти. Надайте, будь ласка, і Голові Верховної Ради, і в комітет профільний  всі документи. Якщо документів, шановні колеги, не буде.  Будуть тоді інші реалії, про які ми будемо говорити, а саме про те, що нам треба формувати коаліцію. Я не хочу, щоб у нас розпочався, як ви вимагаєте сьогодні,  відлік  30 календарних днів з усіма наслідками, що з цього витікають. Так що  давайте думати про те, як організувати роботу. Є документи,  давайте їх, будем тоді вести мову в іншій площині.

І ще один момент, шановні колеги. Ну, я все правильно сказав, очевидно. Ну, давайте так, у мене є право діяти за Регламентом.

І  другий момент. Я прошу апарат Верховної Ради чітко дати  перелік питань, які ми маємо розв’язати у зв’язку з тим,  що  Регламент набув статусу закона. Там є багато питань, якщо ви прочитаєте.

І ще одне. Прошу, шановні колеги, після закінчення  нашого пленарного засідання забрати всю символіку із сесійної зали. Регламент забороняє, щоб у сесійній залі були  інші предмети, плакати, прапорці, які не відносяться до  діяльності Верховної Ради України.  В іншому випадку, шановні колеги, це  буде зроблено працівниками апарату. Давайте Верховну Раду не будемо перетворювати на партійні штаби, починаємо жити за законом. (Оплески) 

 А тепер оголошується до розгляду проект Закону про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання. Доповідач – міністр юстиції України Оніщук Микола Васильович. Співдоповідач – голова Комітету у закордонних справах Білорус Олег Григорович. Реєстраційний номер 0152.

 

ОНІЩУК М.В.

Шановний Голово Верховної Ради, шановні народні депутати! А ваш розгляд вноситься проект Закону про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, для подальшого відбування покарання.

Ви знаєте, що такі угоди є достатньо поширеними, і вони мають на меті захистити громадян своєї  країни у випадку, якщо вони  засуджуються за законами інших юрисдикцій з тим, щоб вони відбували покарання у себе на Батьківщині.

Договір між Україною і Республікою Білорусь  про передачу осіб,  засуджених  до позбавлення волі, для подальшого відбування покарань було підписано 12 червня 2009 року в місті Києві. Відповідно до Кримінального кодексу, зокрема його частини другої статті 10-ї, іноземці, які вчинили злочини на території України і засуджені за них на підставі цього Кодексу, можуть бути передані для відбування покарання за вчинений злочин тій державі, громадянами якої вони є, якщо така передача передбачена міжнародним договором.

Метою цього договору є створення правових підстав для передачі засуджених осіб для подальшого відбування ними покарання на території тієї держави, громадянами якої вони є, а також визначення відповідного механізму співпраці компетентних органів обох держав в зв'язку з такою передачею. Наслідком договору є сприяння досягненню цілей правосуддя та соціальної реабілітації засуджених.

Центральним органом в Україні відповідно до статті 1-ї вказаного договору, тобто органом, який буде відповідальним та забезпечувати передачу засуджених осіб, стосовно яких уже є вирок, вирок набрав законної сили, є Міністерство юстиції України. Зауважу, що реалізація договору не передбачатиме витрат з Державного бюджету, інші ніші, що кожного року передбачаються в Державному бюджеті на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Договір підлягає ратифікації відповідно до пункту „Б” частини другої статті 9-ї Закону „Про міжнародні договори України” як такий, що стосується прав людини і громадянина, а також до пункту „Є” частини другої статті 9-ї цього закону, оскільки його ратифікація безпосередньо передбачена самим договором.

Шановні народні депутати, враховуючи вищезазначене, пропонуємо ратифікувати договір між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доповідь міністра завершено. Прошу запитання до міністра. Прошу прізвища народних депутатів на табло. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

10:57:09

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”  

Шановний Миколо Васильовичу, на сьогоднішній день мова йде про яку кількість засуджених з української і білоруської  сторони.

І друге питання. Якщо, скажімо, є засудженими люди, які просять громадянство України або які є втікачами від режиму Лукашенка, як в такому випадку будуть вирішуватися питання? Дякую.

 

ОНІЩУК М.В. Що стосується останнього вашого запитання. Ви знаєте, що кожний громадянин, який перебуває на території іншої держави, може заявити, попросити політичного притулку в цій країні. І в таких випадках до цього громадянина застосовується законодавство і правила щодо надання політичного притулку, визначені національною юрисдикцією. Таким чином, це не той випадок, коли дія закону буде застосовуватись до цих осіб, оскільки йдеться про осіб, які засуджені, стосовно яких є вирок, і вирок набрав законної сили. Знову ж таки, наголошую, що в даному випадку йдеться про застосування законодавства щодо надання політичного притулку, в тому числі інституту екстрадиції і захисту прав громадян у такому випадку, адже ми є членами європейської Конвенції з прав людини, захисту прав людини, яка надає гарантії громадянам, які просять політичного притулку, але одночасно стосовно яких є запит на екстрадицію.

Що стосується кількості таких громадян. Вона змінюється, не є сталою. На сьогодні йдеться про кількість громадян між…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Портнов, фракція „Блок Юлії Тимошенко”.

Немає Портнова? Юрій Кармазін, будь ласка.

 

10:59:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний пане міністре, згідно статті четвертої Договору між Україною і Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі, однією з умов передачі засудженого є письмова згода засудженої особи. А якщо такої письмової згоди немає, а всі інші обставини підпадають під сферу задіяння цього договору, яким чином ми будемо вчиняти: просто вона не передається туди, якщо такої згоди немає, цієї особи? Ну, не хоче, каже: „Я боюсь, там не той режим”. Ви знаєте зараз показують конфлікти з Польщею, там з іншими, показують умови не ті що, скажімо, у нас. Вважають, що у нас вольготніше відбувати покарання, ніж в Білорусії. Каже людина: „Я не хочу, щоб мене передавали”. Які наші дії? Дякую.

 

ОНІЩУК М.В. Дякую за ваше запитання.

Мета договору – це забезпечити захист права громадян, тобто створити їм належні умови, коли вони бажають відбувати покарання в... на своїй батьківщині, тобто у країні, громадянами якої вони є. І невипадково стаття 4 договору, про який ви говорите, передбачає в якості обовязкової умови таку згоду громадянина. Це означає, що це правило може бути застосовано виключно, коли є бажання особи відбувати покарання на своїй батьківщині. За відсутності такого бажання це не є можливим і особа відповідно може відбувати покарання в тій юрисдикції, де вона була засуджена за вчинення злочину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл.

 

11:00:56

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Миколо Васильович, наш комітет повністю підтримав цей закон і я так само прошу колег за нього проголосувати. А у мене до вас тільки одне технічне питання. Фактор добровільності стосовно позиції самого увязненого, засудженого тут зрозумілий, він абсолютно чітко виписаний.

Зясуйте, будь ласка, інший момент: якщо засуджений має, в принципі, право на те, щоб скористатися дією цієї угоди і відбувати покарання в Білорусії, написав цю заяву, написав клопотання, але українська сторона  має ще до нього якісь певні слідчі питання, має позицію, що їй потрібно, щоб він з метою. Можливо ще не визначено конкретними слідчими процедурами, але щоб він залишався на українській території, через підозру, скажімо щодо скоєння, можливо ним інших доказів, але ще не при проведенні процедурних дій. Які є можливості аргументовані мотиви української сторони в такому випадку відмовити в передачі цього засудженого стороні білоруській? Які можливості саме в української сторони, як держави зупинити цей процес щодо засудженого, який висловив бажання таке?

 

ОНІЩУК М.В. Дякую.

Єдиною підставою. Коли особі може бути відмовлено  країною його засудження стосовно його передачі на батьківщину для відбування покарання може бути лише кримінальні процедури, розпочаті кримінальні процедури не у зв’язку із злочином, за яким він засуджений.

У цьому випадку буде діяти договір між двома країнами про взаємну допомогу у кримінальних справах, який надає право Генеральній прокуратурі однієї сторони і іншої сторони в інтересах слідства забезпечити виконання необхідних процедур щодо кримінального переслідування.

Якщо це відбувається у зв’язку з порушенням кримінальної справи і в рамках міжнародного договору, тоді така передача може бути зупинена на час надання взаємної правової допомоги в кримінальних справах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Всі запитання уже вичерпані. Сідайте, будь ласка.

Олег Григорович Білорус, голова Комітету у закордонних справах.

 

11:03:15

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Відбулася серйозна дискусія, і я хотів би почати доповідь комітету з одного юридичного і гуманітарного прецеденту.

Рік тому до мене звернулися керівництво сільської ради і сім’я засудженого у Білорусі. Людина, яка викрала в сусіда одностволку і пішла полювати на кабана, маючи десятеро дітей, була заарештована на території Білорусі (він там опинився, не знаючи, що він перейшов кордон). Отримав 3 роки суворого режиму за перетин кордону, із зброєю перетин кордону.

Сім’я зверталася з тим, щоб його відправили для відбування покарання на Україну, в чому було відмовлено. Я звернувся як народний депутат, голова комітету і віце-президент Парламентської асамблеї ОБСЄ до Президента цієї країни і трапилося чудо: він звільнив з тюрми цього нашого несерйозного громадянина з гуманітарних міркувань, враховуючи те, що десятеро дітей немає кому годувати. Цей випадок показує, що відсутність договору  про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі. Це є прогалина, вакуум. Тому комітет, як вже говорив колега Чорновіл, майже одностайно підтримав і прийняв рекомендаційне рішення: рекомендувати Верховній Раді ратифікувати цей закон. Зауважень, заперечень і інших пропозицій від комітетів не надходило.

Прийняття цього закону і його реалізація не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

Головне науково-експертне управління вважає, що ратифікація зазначеного договору відповідатиме національним інтересам України, і перш за все інтересам громадян України. Прошу підтримати рекомендаційне  рішення Комітету  закордонних справ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Якщо є запитання до голови комітету, прошу записатися.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло. Олеже Григоровичу, всім все зрозуміло, дякую вам, немає бажаючих.

Шановні колеги! Прошу записатися на обговорення,  представників фракції, а потім народних депутатів.

Прошу прізвища народних депутатів вивести. Від фракції немає бажаючих виступати, від народних депутатів Тарас Чорновіл, мікрофон, прошу.

 

11:06:39

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Володимир Михайлович! Шановні колеги народні депутати України! Я не буду використовувати всі три хвилини, відведеного часу, просто скажу, що ця угода вкладається повністю в норми і європейського права, і  вкладається в норми демократичних процедур. Це є той випадок, ми наше  законодавство внаслідок цих договорів доповнюємо абсолютно адекватними нормами, для того, щоб була можливість адаптації людей засуджених, щоб вони могли відбувати покарання в своїх країнах, де є ближче родина, де є ближчий вплив, який допоможе їм соціально адаптуватися і зніме загрозу того, що ті люди пізніше можуть стати закоренілими злочинцями. Я прошу підтримати ратифікацію тієї угоди, наш комітет її розглянув, одноголосно підтримав, всі інші комітети так само підтримують. Це одна з тих угод, по якій немає абсолютно жодних застережень. Тому дякую за увагу, прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до голосування оскільки обговорення питання завершено. Ставиться на голосування пропозиція про прийняття Закону України проекту Закону України як закон про ратифікацію договору між Україною та Республікою Білорусь про передачу осіб, засуджених до позбавлення волі для подальшого відбування покарання (реєстраційний номер 0152). Прошу голосувати.

 

11:08:22

За-305

Рішення прийнято.

Дякую вам. Шановні колеги, оголошується до розгляду проект Закону про земельні аукціони (реєстраційний номер 3666). Доповідач – заступник голови Державного комітету з земельних ресурсів Кулініч Володимир Васильович, співдоповідач голова підкомітету комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Бевзенко Валерій Федорович.

 

КУЛІНІЧ В.В.

Шановні народні депутати, проект Закону України про земельні аукціони підготовлено у відповідності до вимог статті 137 Земельного кодексу України. На сьогоднішній день питання проведення аукціонів залишається неврегульованим, не дивлячись на те, що Земельним кодексом України в свій час вносилися зміни в статтю 127, 138, 134 Земельного кодексу України. Цивільний кодекс також не надає права і не регламентує порядок проведення аукціонів. Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування не наділені на сьогодні законодавчою базою в цих питаннях. На сьогодні існують відмінності в підходах до формування старту і ціни, критерії їх визначення переможців, ролі спеціалізованих організацій, організаторів торгів. У зв’язку з відсутністю закону про земельні аукціони-торги відсутня ліцензійна діяльність.

Наведена ситуація вимагає прийняття нормативно-правового акту, який би надавав можливість прозорої і ефективної реалізації земельної ділянки та права оренди за їх реальну ціну.

Метою проекту Закону про земельні аукціони  є запровадження прозорого механізму підготовки, проведення земельних аукціонів, законодавче врегулювання порядку  та організації аукціонної діяльності.

Основними положеннями, які закріплені в проекті закону є: перше – це  запровадження основних термінів щодо земельних торгів, встановлення принципів проведення аукціонів, земельних  аукціонів, визначення критеріїв формування переліку земельних ділянок або права оренди для продажу на аукціоні. При формуванні переліку  земельних ділянок по продажу на  аукціоні забороняється включати земельні ділянки, які призначені під забудову без урахування містобудівного обґрунтування.

Проект закону передбачає обов’язковість інформування  громадськості через засоби масової інформації. Виписано законодавче встановлення чітких дій організаторів торгів при підготовці земельних ділянок, прав  на їх оренду, до продажу та виконавця по підготовці та проведенню торгів за прозорим механізмом.

Підготовка лотів до продажу на аукціоні також визначена більш конкретно, вона триває не більше чотирьох місяців. В процесі підготовки лотів до продажу на аукціоні важливим є встановлення стартової ціни, яка не може бути меншою від ціни, визначеної за експертною грошовою оцінкою земельних ділянок.

Аукціон проводиться виконавцем на підставі договору з організатором. Також визначено коло учасників аукціону відповідно до Земельного кодексу України та встановлено порядок надання ними документів. Мають право на набуття у власність або оренду земельних ділянок: громадяни України, іноземні громадяни та  особи без громадянства,  юридичні особи України та іноземні юридичні особи, що мають право на придбання земельних ділянок. При цьому окремо виписані статті на дотримання та забезпечення  гласності, прозорості і підтримання порядку під час проведення аукціону.

Порядок проведення аукціону який закінчується підписанням договору купівлі-продажу    визначає правові процедури вирішення спорів, які можуть мати місце в результаті його проведення. Усі спори, розбіжності, щодо порядку проведення аукціонів, розв’язуються   в основному за рішенням судових  органів. 

Порядок визначення аукціону таким, що не відбувся, анулювання результатів аукціону визначає його не дійсним та проведення оскарження в  порядку, який  дають статті 15-16. А саме: аукціон визначають таким, що не відбувся, у разі відсутності учасника, за наявності на торгах  лише одного учасника, коли жоден з учасників  не запропонував вищу за стартову  і ряд інших питань.

Визначення чітких критеріїв фінансування проведення аукціонів,  проведення аукціону здійснюється за рахунок коштів організатора та реєстраційних внесків його учасників. У разі недостатності в організатора власних коштів він має право залучати  кредитні ресурси.

Договори між організатором та виконавцем може передбачати можливість фінансування проведення аукціону за рахунок виконавця, укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або оренди за результатами аукціону визначає строк укладення договору оренди на придбаний лот, або договір купівлі-продажу.

Організатор переможець зобов’язаний  протягом 10 банківських днів після закінчення строку  визначитися з цими питаннями. Строк оплати може бути продовжено за згодою організатора  не довше, ніж 30 днів, за умови сплати переможцем не менше 50 відсотків, це теж визначено законодавством.

З метою організації продажу земельних ділянок не сільськогосподарського призначення  на аукціонах, а також викупу земельних ділянок, прикінцевими положеннями законопроекту передбачається внесення змін до Земельного кодексу України, Закону України „Про оренду землі” щодо  відміни норм, які стосуються продажу,  суперфіцію та емфітезису на земельні ділянки державної та комунальної власності.

Щодо відміни норм про необхідність оплати авансового внеску, оплати ціни земельної ділянки. Відповідно до положень частини восьмої статті 128 Земельного кодексу України фінансування робіт з проведення експертної   грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу. Однак, бюджетним законодавством не передбачено видатків на фінансування вище зазначених затрат. Це вносить різноманітності в законодавче поле. Щодо відміни заборони на відчуження права на оренду земельних ділянок державної та комунальної власності, оскільки це призводить до того, що користувачі земельної ділянки не можуть отримати дешеві кредити.

Ну, і питання щодо Євро-2012, це теж визначено додатково.

Прикінцевими положеннями законопроекту передбачено внесення змін до Земельного кодексу України, згідно яким ліси для не лісогосподарських потреб вилучаються лише через кабінет Міністрів України.

Враховуючи визначене, та те, що даний проект пройшов відповідні узгодження, розглядався на профільному комітеті Верховної Ради, має заключення, практично позитивне заключення науково-експертного управління, прошу підтримати щодо прийняття даного проекту за основу. Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. будь ласка, записуємось на запитання.

 

11:16:10

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Дозвольте передати слово Коновалюку Валерію.

 

11:16:17

КОНОВАЛЮК В.І.

Уважаемый Владимир Васильевич, ряд вопросов хотелось бы адресовать вам. С точки зрения того, что неоднократно Верховная Рада продлевала мораторий на продажу земли.

Вот вы, как представитель исполнительного органа власти оцениваете, в сколько вы оцениваете теневой обьем оборота земли в Украине? Это первый вопрос.

И что мешало за эти годы, как и обещали, создать полноценную правовую базу, инфраструктуру, для того, чтобы механизм, который бы давал Украине достаточно большие доходы, с точки зрения и привлечения инвестиций и доходы государству от продажи земли, заработал таким образом, что бы мы полностью избежали всех тех злоупотреблений и нарушений, которые выявляли за это время. Спасибо.

 

КУЛІНІЧ В.В. Спасибо. Що стосується тіньового обороту земельних ділянок, то я можу сказати, що  ну всі земельні ділянки, які   продаються на сьогодні, безумовно, що якби вони проходили через аукціон, вартість земельних ділянок збільшується в три – п’ять раз.

Я вважаю, що  цей Закон про проведення аукціонів, він би в деякій мірі забезпечив те,  щоби земельні ділянки, дійсно, продавались по тій ціні, яка є для цієї земельної ділянки.

Ну і що стосується механізму. Я повинен сказати, що напротязі останніх чотирьох років статтю 137 і інші статті 124, 138 вносились поправки чотири рази. Але таким чином, що залишався процес сам, що порядок проведення аукціонів-торгів відбувається у відповідності до закону. Кабінет Міністрів три рази, як ви знаєте, приймав постанови, але до цього  часу так це законодавчо і  не врегульовано.  Безумовно, що і товарні біржі , і …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте відповідь.

 

КУЛІНІЧ В.В. Вони не можуть  реалізувати своє право.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

11:18:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Васильовичу!  Цей закону, який називається у нас про земельні аукціони, дивним чином вносить зміни до Земельного кодексу України, але, що  саме цікаве – і до Цивільного кодексу. Я подивився ці зміни. Ви знаєте, ми щоб прийняти Цивільний кодекс посилали його на експертизи до міжнародних установ і так далі. Зараз я дивлюся як кувалдою, просто кувалдою лізуть в часовий механізм, бо Цивільний кодекс – це дуже тонка річ. Причому ми не прийняли Закон про ринок землі.

Чи вважаєте ви за можливе виключити зараз всі зміни до  Цивільного кодексу і Земельного, тому що назва закону трішки інша.           

Я дякую за запитання. Дійсно, питання, що стосується Цивільного кодексу,  в зв'язку  з тим, що Цивільний кодекс визначив земельні ділянки також як об’єкт нерухомого майна. В  зв'язку з цим були внесені пропозиції щодо змін. Я погоджуюсь з тим, що  при другому читанні дане питання може бути більш глибоко вивчене і внесені відповідні  зміни у проект даного закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Герасимчук Володимир Володимирович, будь ласка.

 

11:20:12

ГЕРАСИМЧУК В.В.

Шановний доповідачу, як відомо, у нині діючому  земельному законодавстві питання відведення земельних ділянок  іноземним юридичним особам вимагає  погодження з  Кабінетом Міністрів. Ми всі знаємо, що це досить така тривала процедура. Як у зазначеному проекті законі  це питання вирішено і як воно поєднується із залученням іноземних інвестицій під об’єкти Євро-2012?

 

КУЛІНІЧ В.В. Я дякую вам за запитання. Дійсно, питання і стаття 82 Земельного кодексу четвертий і другий пункти говорять за те, що порядок  надання земельних ділянок або продаж земельних ділянок для іноземних юридичних осіб проходить через Кабінет Міністрів. У  зв'язку з тим, що  проведення аукціонів, так би мовити, надає право  і іноземній юридичній особі проходити цю процедуру. Я вважаю, що на сьогодні ми поки що  слабо виписали це положення у Земельному кодексі України. Напевно, якщо  вже земельна ділянка  проходить через аукціон, то повинно бути визначення, або  мають право приймати участь іноземні юридичні особи, або не мають. Я дякую  за зауваження.  Це питання   може бути більш глибоко розглянуто при другому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ландік  Володимир  Іванович.

 

11:21:40

ЛАНДІК В.І.

Спасибо. Партия регионов, Ландик. Уважаемый Владимир Васильевич, не кажется ли вам, что все-таки этот проект Закона об аукционах все-таки уже поздновато, может быть даже очень поздно внесен в зал Верховной Рады. Когда Юлия Владимировна  два года  назад пришла  в Кабинет Министров и запретила выдачу земли в аренду, чем остановила полностью  выдачу земли, и прекратилась инвестиционная активность в стране, люди прошли адские круги по согласованию, прошли первые сессии, но не получили земли. А теперь мы через время, когда уже пришла и крыза, которая, говорила, в дверь не попадет,  а уже вошла, и часть уже этих положений закона, наверное, не нужны, и некоторую землю не то, что  надо с аукциона, а силой как-то отдавать людям.

Поэтому я считаю, что этот  закон уже запоздал и  надо делать новый. Спасибо.

 

КУЛІНІЧ В.В.  Я дякую  вам за запитання. Але на сьогодні ми знову не даєм право ні радам, ні  адміністраціям здійснювати продаж земельних ділянок   несільськогосподарського призначення і здійснювати право оренди. Так що, напевно, цей проект закону необхідний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук Володимир Григорович.

 

11:23:11

КАРПУК В.Г.

Карпук, депутатська група „За Україну!”.

Шановний Володимире Васильовичу, без сумніву,  що даний законопроект  регулювання земельних відносин через земельні аукціони  необхідний. Але ми знаємо, коли   введена була  постанови Кабінету Міністрів, дуже багато  виникло питань. Зокрема, цей закон  виключає механізм конкурсного  виділення, коли десь пропонується певний  соціальний пакет. Неодноразово були випадки, коли для того, щоби показати перед урядом гарну ціну  продажу земельної ділянки  з аукціону, бюджет міста проводив туди каналізацію, водогін, забезпечував інфраструктуру і давали ті цифри, зокрема, щ  гарна сума отримана за земельний аукціон.  Тому це питання  дійсно не можна регулювати   виключно тільки через земельні аукціони, тому що тоді   постане багато питань забезпечення   земельними  ділянками  будівництва необхідних закладів культури, охорони здоров’я, освіти і таке…

 

КУЛІНІЧ В.В. Дякую за запитання. Як ви бачили, ми статтею 8, 12 цього проекту закону визначили, що ті земельні ділянки, які визначені не для аукціону, вони не проходять аукціон.   Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирильчук Євген Іванович.

 

11:24:42

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Кирильчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Дійсно, питання важливе, і я як співавтор Земельного кодексу, який був прийнятий в свій час, підтримую. Земельний кодекс не передбачав цілого ряду пропозицій, які сьогодні є. Зокрема вигідний він тим, що він збільшує доходи місцевих бюджетів дуже суттєво. І друге – він ліквідовує всяке кумівство, сватовство і тіньові зговори, тому що це відбувається прозоро. Але в Земельному кодексі немає таких, як організатор, як державний виконавець, як видача ліцензії. Так хто ці питання вирішує через ваші пропозиції, які є в законі?

 

КУЛІНІЧ В.В. Я дякую вам за запитання.

Дійсно, Земельний кодекс посилається на те, 137 стаття, що порядок проведення аукціонів, земельних торгів визначається у відповідності до закону. Ми сам процес проведення земельних аукціонів брали із проведення аукціонів і торгів по біржах, які на сьогодні проводяться. Єсть і ліцитатор, єсть і організатор, єсть і виконавець, єсть і інші дійові особи, які приймають участь у цьому ринку. Організатором ринку визначається той, хто має земельну ділянку або нею розпоряджається. В проекті закону визначено, що це є ради або адміністрації. Виконавець земельних торгів – це особа, яка має ліцензію, це юридична особа, ліцензію на проведення земельних аукціонів і у відповідності до законодавства їх проводить.

Питання, що стосується надання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте відповідь.

 

КУЛІНІЧ В.В. ... ліцензій визначається Кабінетом Міністрів, як і сейчас. Дякую за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Смітюх Григорій Євдокимович.

 

11:27:11

СМІТЮХ Г.Є.

Володимир Васильович, у мене конкретне питання. Скажіть, будь ласка… Володимир Васильович, у мене конкретне питання до вас. Ну, на жаль, що ми ніколи на земельному комітеті не бачимо, де голова комітету, чому він не ходить, тому що це принципове питання. І ви знаєте, що приватизація землі або порядок ринку землі – це дуже суттєві питання, які стоять на порядку денному.

У звязку з цим у мене питання. Я наскільки розумію, що комітет, який ви представляєте, підготував цей закон. То скажіть, будь ласка, а чому в закон, який був поданий за вашою ж ініціативою, про ринок землі один до одного відображає понад 22 статті цього закону? Тобто таке враження, що взяли частину Закону „Про ринок землі”, моє враження, переписали в новий закон – і хочете відірвати від ринку землі окремо це питання. Це ж не вирішує питання. Поясніть, будь ласка, чому комітет став в таку позицію і чому ви ініціюєте часткове рішення питання, а не в комплексі Закону „Про ринок землі”?

 

КУЛІНІЧ В.В. Дякую за запитання.

Ви знаєте, що Кабінет Міністрів України вніс проект Закону про ринок земель. Крім всього іншого, ще два проекти законів були внесені народними депутатами України. Ці проекти законів розглядалися на Верховній Раді, але жоден із них не набрав відповідну кількість голосів для його прийняття.

Питання проведення аукціонів, дійсно, можливо було врегулювати в проекті Закону про ринок земель, і це малось на увазі. Але коли на протязі практично 4 років ми не можемо здійснити проведення аукціонів, тому і виникла необхідність прийняття рамкового закону, який би, так би мовити, надав можливість лише проводити земельні аукціони, надав право з цього приводу. Ми практично кожний рік втрачаємо біля 5 мільярдів гривень за те, що ми не маємо аукціонів і не продаємо земельні ділянки на аукціонах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Володимир Васильович.

Співдоповідь від комітету – Бевзенко Валерій Федорович.

 

11:29:38

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Олександр Володимирович, шановні колеги, Комітет з питань агарної політики та земельних відносин на своєму засіданні 12 травня минулого року розглядав зазначений законопроект і запропонував відхилити його, а питання проведення аукціонів врегулювати в законі про ринок земель. Пройшло більше дев’яти місяців, а парламент так і не розглянув законопроект про ринок земель. Враховуючи те, що питання запровадження  ринку земель в Україні є на даний час питанням політичним, шанс прийняти ці законопроекти є дуже сумнівним.

В той же час земельний ринок України не стоїть на місці і неврегульованість питання проведення земельних торгів призвела до того, що значна кількість органів місцевого самоврядування врегулювання ці питання на підзаконному рівні, що прямо суперечить статті 137 Земельного кодексу України. Крім того, наявність цілого ряду проблем загального характеру, неврегульованість деяких норм законодавства, невизначеність процедури не дозволяє в нинішніх умовах проводити земельні аукціони на регулярній основі, про що свідчить чисельні звернення, які надходять до комітету. Не можна ігнорувати і той факт, що в багатьох містах ініціатива запровадження продажу земельних ділянок на конкурентних засадах зустрічає явний, або прихований супротив. Очевидно, що певні сили не зацікавлені у відкритому та прозорому механізмі розподілу земельних ресурсів.

Поданий урядом законопроект має чисельні недоліки та не в повній мірі врегульовує питання проведення земельних аукціонів. Поза увагою залишилися такі принципові питання щодо проведення аукціонів, як проведення повторного аукціону, проведення аукціону з можливістю зниження ціни, порядок оформлення результатів аукціонів його організатором, порядок сплати ціни та розірвання договору у разі невиконання обовязку зі сплати ціни, порядок передачі земельної ділянки переможцю аукціону, відповідальності за недоліки земельної ділянки проданої з аукціону, оскарження договорів, укладених з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, відповідальність організатора аукціону перед особами, права яких порушені при проведенні аукціону. Цей перелік є далеко не вичерпаним.

Незважаючи на наявність значних недоліків у законопроекті, комітет розглянув повторно 02.12 і вважає, що в даній ситуації доцільніше силами комітету та суб’єктів законодавчої ініціативи усунути їх в процесі підготовки для розгляду у другому читанні. Хоча, на мою думку, його слід було би повернути на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України  та Комітету з питань будівництва, містобудування та житлово-комунального господарства та регіональної політики пропонують прийняти законопроект за основу.

З огляду на це комітет пропонує проект Закону про земельні аукціони, внесений Кабінетом Міністрів, прийняти за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Записуємося на питання до голови підкомітету.

Терещук Сергій Миколайович.

 

11:33:20

ТЕРЕЩУК С.М.

Це на виступи чи запитання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, існує Регламент. Я ж ясно сказав: записуємося на питання до співдоповідача, голови підкомітету.

Ваше питання, будь ласка. Немає питань.

Шершун Микола Харитонович, будь ласка.

 

11:33:43

ШЕРШУН М.Х.

Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає питання.

Герасимчук Володимир Володимирович.

 

11:33:56

ГЕРАСИМЧУК В.В.

Шановний доповідачу, я хотів запитати, чи вирішено в цьому законопроекті питання відведення земельних ділянок, які належать державі. Це теж зараз дуже актуальне питання з урахуванням того, що і військові містечка, і території, на які розташовувалися заводи, зараз втратили свою, так би мовити, функціональну призначеність і необхідно якимось чином це питання вирішувати. Дякую.

 

БЕВЗЕНКО В.Ф. Це питання, яке ви задаєте, не є основою цього законопроекту, це зовсім інший законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сміттюх Григорій Євдокимович.

 

11:34:43

СМІТЮХ Г.Є.

Сміттюх, Партія регіонів.

Валерій Федорович! Ми з вами в одному комітеті працюємо, і я знаю вас, як досвідченого фахівця. Скажіть, будь ласка, за вашою в тому числі участю був поданий до Верховної Ради  законопроект, який зараз ще не поставлений на порядок денний, але він знаходиться у Верховній Раді, про ринок землі. В цьому законопроекті, де підключились ціла група депутатів, в тому числі відображені питання щодо аукціонних питань по ринку землі. Так? Скажіть будь ласка, чи не  доцільно було б прийняти Верховній Раді один закон, який регулює землі і, в тому числі аукціонне питання. Чим відривати тут питання, що сьогодні пропонує Державний комітет по земельним питанням.

Ваша точка професійна, що повинна Верховна Рада робити, і яку позицію повинні притримуватися народні депутати? Що буде краще для країни і для наших громадян?

 

БЕВЗЕНКО В.Ф.  Дякую за запитання. Хочу сказати, що законопроект, який поданий народними депутатами про ринок землі повністю розкриває поняття проведення земельних аукціонів. І виписані щонайкраще, всі фахівці дали підтримку цьому законопроекту і підтримали порядок прописаний в цьому законопроекті, яким чином відбуваються земельні аукціони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук Катерина Тимофіївна.

Кирильчук Євген Іванович.

 

11:36:19

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую, Кирильчук.  Фракція  "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний доповідачу! Вам задають запитання чи не важливо все це ввести в один закон. До Земельного кодексу треба прийняти біля 20-ти законів, і цей закон має суттєве значення в порядку наведення земельних торгів.

Мене цікавить, як же в Земельному кодексі заборонено і юридичним, і фізичним особам іноземцям, а в даному ви пропускаєте іноземців.  Як це на вашу думку, правильно чи ні?

 

БЕВЗЕНКО В.Ф. Спасибі за запитання. На думку комітету і фахівців, ми рахуємо, що іноземців не можна допускати до проведення аукціонів і, взагалі, надання у власність іноземним громадянам, фізичним особам та юридичним особам, це неприпустимо на даному етапі розвитку нашої країни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Записуємось на обговорення. Терещук Сергій Миколайович, будь ласка.

 

11:38:17

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановні колеги, на всіх усюдах у виступах політиків можна почути, що бог Україні наділив самі найкращі землі і справді так. Найкращі чорноземи саме в нас на Україні, найкращі землі під містами у нас на Україні, але мабуть ви погодитесь зі мною, що такого без господарського ставлення до землі, такого недбалого ставлення як у нас немає ніде. В усьому світі щонайменше земля виконує три функції, це забезпечення продовольчої безпеки, це створення робочих місць, інфраструктури і наповнення державного бюджету. Дуже шкода, у нас в повній мірі жодної функції земля не виконує. Продовольча безпека, ми експортуємо соняшник, олію, зерно, натомість імпортуємо продукти харчування, близько 500 тисяч тонн м’яса ми ввезли в Україну, зараз завозимо молоко, молочні продукти, масло. Земля сьогодні не створює робочі місця, тому що заходять великі компанії, забирають землю, скорочуються робочі місця. І саме основне, земля сьогодні наповнює бюджет.

Якщо говорити за сільськогосподарські землі, дуже добре, що Кабінет Міністрів заборонив просто так роздавати землю, а визначив, що тільки на аукціоні. Але до цього часу механізм передачі землі на аукціоні не розроблений. Я наведу приклад, тільки на Черкащині близько 30 тисяч землі – уявіть собі, це територія одного району – сьогодні незаключені  договори на оренду, тому що не визначено яким чином буде проходити аукціон. Обласний бюджет втрачає, що найменше 20 мільйонів гривень, і так, практично, в більшості областей. 

Місто Черкаси. Величезні полігони, військові частини, біля 500 гектарів землі, яка сьогодні незрозуміло яким чином переходить у користування незрозуміло кому. Сьогодні землі можуть взяти ті, хто ближче до міського голови, до селищного голови або депутати. Простій людині сьогодні прийти і взяти землю, практично неможливо. Причина одна – немає   сьогодні механізму.

Я повністю погоджуюсь з колегою Кармазіним, що законопроект недосконалий. Він сьогодні втручається або ламає Цивільний кодекс, Земельний кодекс. Я погоджуюся, дуже багато проблем із законом, який визначає правовий статус майна Збройних сил. Закон потрібно доопрацювати. Але разом з тим, якщо ми хочемо, щоб наповнювався бюджет, щоб був зрозумілий механізм отримання землі чи-то в оренду, чи-то у власність, я маю на увазі, несільськогосподарські землі – обов’язково повинен бути закон.

Тому шановні колеги враховуючи,  що закон недосконалий, давайте проголосуємо в першому читанні. До другого читання у нас буде можливість внести правки, внести свої пропозиції з тим, щоб врешті-решт українці отримали закон, який врегульовує частину проблемних земельних питань.  Фракція "Блок Литвина" підтримує в першому читанні цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Смітюх Григорій Євдокимович.

 

11:41:20

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Олександре Володимировичу! Шановні народні депутати! У мене, хоч я працюю з Терещуком в одному комітеті, є особиста думка, що цей закон не можна приймати.

І, до речі, на комітеті, який розглядався, в нашому комітеті профільному ми прийняли рішення не підтримувати цей закон, а повернути його на доопрацювання або відхилити – одне й теж. Хочу нагадати всім, що уряд, а я не розділяю, що державний комітет по земельних питаннях, до речі, голову комітету ми жодного разу не бачили на засіданні комітету. Хоча принципове питання стоїть сьогодні дуже актуально, стоїть дуже     багато принципових питань, ну, в даному випадку ви знаєте, що Верховна  Рада перед новим роком  прийняла про мораторій на продажу сільгоспземель, прийняла. І мотивуючи одне питання, тому що немає два фундаментальних базових закони.

І чомусь комітет, який має на всі ці можливості, не вносить через урядовий законопроект, не вносить цих два базових документи. Чому не вносить? Тому що не вигідно. Чому не вигідно? А може не можуть підготувати його? Тоді треба так і сказати, що ми не можемо базові документи підготувати. Я маю на увазі ринок про державний  кадастр і ринок, Закон про ринок земель. Це перше питання.

Друге питання. Скажіть,  будь ласка, уряд подає закон рік назад про ринок земель і в цьому законі відображені всі положення цього Закону, який ми зараз розглядаємо про аукціони земель.

Яка логіка, скажіть, вирвати одну частину, яка не вирішує  питання фундаментально. Вона створює додаткові проблеми,  тому що вона протирічить цілому ряду законів,  вона дає підстави в судовому порядку оскаржувати ці дії, а вона вносить хаос  в ці питання.

Тому питання: що, не хватає часу, чи кудись ми спішимо? Або мотивувати тим, що  треба хоч щось вирішити. Так як вирішити? Там  ціла організація стоїть, яка повинна вирішити три питання базових для земельних  питань і вони стануть всі на свої місця.

Крім того визнаєте, що сьогодні комітетом, нашим комітетом було розглянуто і внесено до розгляду Верховною Радою закон, де підтримано більшістю народних депутатів, які входять до профільного комітету, це відносно ринку землі.  І цей закон  більш так би мовити  об’єктивно і більш всесторонньо відображені всі питання, що стосуються і ринку, і аукціону  землі.

Тому я рахував би таким чином, не знаю, як Погоджувальна рада, потрібно було б поставити Закон, на мій погляд, 2143-1 народних депутатів, розглянути його, як комплексні питання, а потім, якщо не вистачило, повернутися до питання, які частково тільки вирішують ці питання. Чому так не ставиться? Хто проти логіки йде? Не знаю, я особисто не підтримую таку точку  зору.

І тому пропоную народним депутатам сьогодні відхилити цей законопроект, а  повернутися і поставити ближчими днями, на найближчу пленарну неділю законопроект 2143-1, розглянути його під час першого читання, а в процесі доопрацювання внести ті поправки, можливо які виникнуть, в тому числі  за поданням комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

11:44:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні друзі, земля за Конституцією є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороню держави. Це стаття 14 Конституції. Як воно у нас перебуває, ми з вами бачимо. Коли ви їдете по любій дорозі, ви бачите оголошення «Продам» і мобільний телефон, зателефонуйте, я телефонував.

Я вже озвучував з цієї трибуни і докризові ціни на сотку землі і післякризові ціни. Але так сталося, що земля продовжує знищуватися і порушення щодо землі, щодо обертання землі, тіньовий ринок землі колосальний.

Нам пропонується зараз проект Закону, який називається „Про земельні аукціони”. Насправді це вже сталося після того, як ми з вами в цій залі не прийняли закон про ринок земель. Ми відправили на доробку. Що треба було зробити? Очевидно, треба було зробити – доопрацювати той закон і подати його, а це мала б бути частка цього закону. Але ми цього не зробили. Ну, не зробили, давайте виходити з того, що не зробили. Я погоджуюся тому з логікою авторів, що треба хоч щось мати, я так розумію. Бо взагалі втрати йдуть колосальні.

Але я хотів би, скориставшись цією трибуною, погодитися із колегою Смітюхом тільки без негативу, який ви зараз говорили. Тому що не треба цього,  треба створювати закон. Давайте створювати. Створювати можна тільки на позитиві. А на позитиві я хотів би сприйняти як пропозицію колеги Терещука, який очевидно, добре розуміє, що це тільки частиночка манюпусінька частинка цього закону про, який ми зараз сказали вам про ринок землі. Очевидно, що там має бути і розділ про земельні конкурси, а не тільки про земельні аукціони. Очевидно, там має бути і багато чого передбачено, в тому числі і в тих законопроектах, про які ви зараз говорили. Але ми не можемо обговорювати ті законопроекти, які сьогодні є там внесені, розглядуються в комітетах, а не розглядаються на Верховній Раді. Ми можемо говорити тільки про цей закон.

Який у нас є вихід? Маленький. Або  завалити його і взагалі нічого не мати, або прийняти в першому читанні, але розуміти, що  можливо в другому читанні він взагалі не треба буде його приймати, бо ми приймемо Закон про ринок землі, нормальний закон, я маю на увазі.

Тому в мене пропозиція. Шановний Володимире Михайловичу! Я прошу вас, дати вказівку про прискорення  розгляду Закону про ринок землі – раз.

І друге. Я прошу всіх народних депутатів прийняти цей законопроект в першому читанні і як розділ …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ткач Роман Володимирович, будь ласка.

 

11:48:08

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, депутатська група „За Україну!”

Шановний головуючий! Шановні колеги! У політичних баталіях ми не помітили, коли цього року минає сумна дата, в березні 20 років, коли в Україні почалася земельна  реформа. Ще тоді бувша Верховна Рада Української РСР в  березні 1990 року прийняла постанову Верховної Ради Української РСР про земельну реформу в Україні. І ось уже 20 років в Україні проходить земельна реформа. Всі ті проблеми, всі ті біди, які у нас є на селі пов’язані з тим, що цих 20 років недосконалість, несистемність і незакінченість цієї реформи привели до того, що, фактично,  у нас      знищене  українське село.  У нас сьогодні сільськогосподарське товарне виробництво на нулю. У нас сьогодні соціальна сфера на Україні розвалена і ми сьогодні якраз маємо результати того, як в Україні за цих 20 років проходила земельна реформа.

Тепер щодо суті законопроекту. Розумієте трішечки є парадокс. Якщо говорити за сам законопроект, в принципі, він не поганий. Але проблема в тому,  що цей законопроект, який поданий  урядом він же просто, якщо так говорити непарламентськи,  висмикнутий із великого законопроекту про ринок землі.  І на сьогоднішній день замість того, аби підійти комплексно до вирішення  такої важливої проблеми як ринок землі, тут я маю на увазі і ринок сільськогосподарської землі і несільськогосподарської, сьогодні  уряд пропонує нам аукціони на проведення  земель несільськогосподарського призначення.

І тому, висловлюючись щодо законопроекту, в принципі він  би міг бути підтриманий. Але зважаючи на те, що прийняття цього законопроекту не вирішить найосновнішої, найглобальнішої проблеми якраз власне  закінчення земельної реформи, введення повноцінного  законного якісного ринку землі, я вважаю, що цей законопроект  сьогодні треба  відхилити. А найближчим  часом винести тут у зал наш… винести  три законопроекти:  2143, 2143-1 і 2143-2, сутність  яких говорить про те, що в Україні  треба ввести ринок землі.

Дякую  за увагу.  І тому пропоную всім, хто  буде зараз голосувати, відправити цей законопроект на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Корж Павло Петрович  передає право на виступ  Смітюху Григорію  Євдокимовичу.

 

11:50:51

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую.  Мені прийшлося ще раз взяти слово, тому що я не встиг це довести. І не погоджуюся з точкою зору  пана Кармазіна.  Ну пан Кармазін, ну  ви  ж  системно підходите до  законотворчої діяльності, ви системно аналізуєте всі закони. Ви погодитесь зі мною, що лежить закон, він пройшов  комітетом, одобрений комітетом, який охоплює всі питання цього   предмету цього закону. То чому ж нам приймати сьогодні закон, який буде  протирічити тому, що  ми завтра будемо приймати? Я не  розумію цієї логіки.

І ще одне питання не розумію.  Я не розумію,  чому  у  хаосі ми  питаємося  намагаємося вирвати окремі  закони, які сумятицю    внесуть. Наведу сою точку зору,  чому це відбувається? Тому що нікому не вигідно і в тому числі профільному комітету  державному по  земельним питанням, щоб в Україні був контроль державної, так сказать, форми  контролю над всім процесом риночних відносин. Тому що сьогодні питання чи сьогодні, чи завтра буде стояти великого сегменту економічного характеру ринку землі. І це основні кошти і держави, і громадян, і тих, хто хоче на цьому працювати ринку.

Я би  розумів таким чином, що комітет, якщо не може підготувати  документи, нехай вони ідуть у відставку, і туда потрібно поставити професіональних людей, які повністю вирішать питання,  не з року в рік переносити їх і говорити, що ми не підготували, що у нас немає, що ми не встигли. А скільки  можна встигати, скільки можна встигати? Кабінети,  міністри, замміністри, секретарі, приміщення і все дальше, все є. Сядьте і зробіть комплексну програму.

І останнє питання.  Я хотів би і виношу таку думку.  Було б  доцільно у цій складній економічній ситуації, якщо  ми виходим на ринок землі або готовимся до ринку землі,  внести пропозицію, що державі потрібен аграрний банк. Держава повинна бути основним граком на   викупу землі у тих  бабок, дідів і так дальше, які живуть у селі і не можуть обробляти, і вони згідні були б продати, їм треба  допомогти. Але держава  повинна основним покупцем, у державі  повинні бути зафіксовані конкретні ціни на перехідні положення   мінімум на 50 років. Держава, скуповуючи землі  назад  у державний фонд, змогла би  забезпечити майбутнє покоління  для того, щоб  народжувані наші діти, молоді покоління, слідуючи покоління мали право  і мали можливість реалізувати те право.

А як же, скажіть, будь ласка,   коли ми розподілимо  всю аграрну  землю, а як же Конституція, дітей, які народилися сьогодні у селі, чи  забезпечить вона виконання цього питання? Ні. А хто  повинен забезпечити? Держава. Тому держава повинна зробити державний банк, держава   повинна скуповувати землю, а ці гроші запустити в механізм.

 І я думаю, що новий уряд і  новий Президент повинен  зробити  це питання номер один для нашого  сектору. Тому що третина населення наших селян чекають цього питання. І вони заслуговують  за то,  щоб мати можливість і продати, але держава повинна забезпечити майбутнє покоління.

Тому я призиваю вас  …… до того, що я сказав: не голосуєм за цей закон, а зобов’язати треба комітет  або міняти їх повністю всіх посадових осіб, які …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорновіл Тарас В’ячеславович. Відсутній. Ващук Катерина Тимофіївна.

 

11:54:26

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, напевно, найскладніша проблема сьогодні в законодавчому полі – це доопрацювати чесно і добросовісно земельне законодавство. Хоч як лають на сьогодні Земельний кодекс, але він єдиний стримує сьогодні в якійсь мірі той різного роду махінаційний механізм, який запускається з тим, щоб скоріше влаштувати дерибан землі. Закон, який сьогодні пропонується, хоч в якійсь мірі робить крок до того, щоб вирішити питання з орендою землі.

Сьогодні про ринок земель взагалі не можна ставити питання в цій землі, про ринок земель особливо сільськогосподарського призначення. Несільськогосподарського – будь ласка. А до ринку земель сільськогосподарського призначення треба зробити три речі: перше – зробити абсолютну ревізію чи як її назвати, перевірити, скільки, де земель і в чиїх руках є в Україні? На основі яких документів?

Друге – створити державний земельний банк, земельний, не аграрний, який має бути основним оператором, гравцем на майбутньому ринку, якщо він буде, землі. І від імені держави тільки вчиняти ці акти, щоб не було несправедливості, щоб ніхто не був обманутий.

І третій момент. На сьогодні ми маємо привести в порядок оренду землі. Я соголосна з Сергієм Терещуком, який сказав, що сьогодні в Україні маса земель, не оформлені комусь орендою. Хтось її експлуатує, хтось її використовує. Є земель відсотків 15 взагалі не востребованих, акти нема кому віддавати. Люди давно померли. А хтось же нею користується. А по суті ця земля є власністю держави. Тому аби і бюджет наповнити і порядок з орендою землі навести, бо до людей приходять контролюючі органи їх наказувати: „Чому ти не платиш податок?” Йдеш платити – не можна заплатити, бо немає договору про оренду, бо немає механізму, як провести аукціон районній раді, адміністрації по оренді землі. Тому цей закон – перший крок. І правильно, його треба прийняти в першому читанні, створити хорошу команду, яка доопрацює цей закон, підготує до другого читання. Тому що говорити про Закон про ринок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено.

Репліка. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

11:57:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я взяв репліку, для того щоб повідомити, що я працюю в Комітеті з питань правосуддя, а не в Комітеті з питань аграрної політики і земельних відносин. А це значить, що Закон про ринок земель мали б пропонувати все-таки члени Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. я ж як системщик дав йому оцінку, що це є тільки розділ.

І я пропоную керівництву зараз, Олександру Володимировичу шановному як головуючому, дати доручення про те, щоб підняли законопроект 2343, 2343-1, тире 2, щоб їх підняли – і підготували до розгляду на наступному пленарному засіданні.

Разом з тим, я не хочу, щоб ніяка робота законотворча витрачалася вхолосту. Тому, якщо ми вже витратили з вами час, то ми маємо витратити час продуктивно. Це значить – прийняти закон.  І я погоджуюсь з тим, що треба провести інвентаризацію земель (про те, що сказала Катерина Ващук), і нам доповісти про цю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Васильович, є необхідність в заключному слові? Прошу, будь ласка.

 

КУЛІНІЧ В.В. Я дякую всім за внесені пропозиції, дякую за те, що, дійсно, Верховна Рада приділяє земельним відносинам дуже велику увагу і моє прохання все-таки на тому, щоб сьогодні проголосувати проект закону за основу. Чому? Тому що 137 стаття Земельного кодексу, вона як раз і говорить за те, що повинен бути прийнятий рамковий закон. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Законопроект 3666 „Про земельні аукціони” ставиться на голосування, прошу визначатися, за основу.

 

12:00:04

За-128

Рішення не прийнято. Законопроект відхилено. Оголошується перерва до 12 години 30 хвилин.

 

ПІСЛЯ  ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про особисте селянське господарство”, реєстраційний номер 4368. Доповідає Роман Володимирович Ткач.

 

12:30:33

ТКАЧ Р.В.

Шановний головуючий, шановні колеги! Роман Ткач, депутатська група „За Україну!”.

Вашій увазі пропонується проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про особисте селянське господарство”, реєстраційний номер 4368, розроблений мною та моїми колегами народними депутатами України Терещуком Сергієм Миколайовичем і Шлемком Дмитром Васильовичем, який зареєстрований у Верховній Раді України 15 квітня 2009 року.

Перед тим, як перейти до суті законопроекту  я хочу коротко розказати суть проблеми, історію цієї проблеми, історію цього питання. Як ви пам’ятаєте, що грудня 2008 року існувала норма закону, що членами особистого селянського господарства можуть бути громадяни, які мають у власності до 2 гектарів земель сільськогосподарського призначення. І вони вважалися зайнятими у випадку, коли розрахунковий місячний дохід на одного члена особистого селянського господарства дорівнював або перевищував розмір мінімальної заробітної плати. Положення про такий дохід розроблялося Кабінетом Міністрів і встановлювався відповідною обласною адміністрацією.

Для прикладу. Для Львівської області на 2006-2008 рік такий розмір доходу був встановлений на рівні 120-150 гривень, що звичайно явно мало, нижче було відповідної мінімальної заробітної плати, встановленої на цей період. І так приблизно по всій Україні. І відповідно всі ті, хто вважалися членами ОСГ, вважалися вони не зайнятими, безробітними.

Я хочу нагадати, що по Україні  згідно господарських книг, які ведуть місцеві органи влади, такими господарствами є близько 4,8 мільйона громадян, головами особистих селянських господарств. А це приблизно десь близько 10-11 мільйонів громадян.

Зрозуміло, що ці норми законодавства реально не висвітлювали проблему зайнятості. І давайте говорити правду, таким чином було скажемо встановлено темне безробіття, бо частину наших селян, частина наших громадян все-таки сезонно були зайняті чи в сільськогосподарському виробництві, чи працювали сезонно на інших господарствах, тобто мали дохід. Але, що тоді сталося? Пам’ятаєте, у грудні минулого року, у грудні, вірніше 2008 року, уряд прийняв великий законопроект, що стосувався заходів, направлених проти економічної кризи і 25 грудня нами був прийнятий відповідний законопроект, а 13 січня 2009 року був підписаний Президентом. Суть цього полягала в наступному, що той, хто мав у власності два гектари землі, відповідно вже вважався зайнятим. І таким чином мільйон наших селян, мільйони громад були позбавлені соціальної допомоги.

Я  хочу сказати, що на сьогоднішній день чинне законодавство так відрегульовано, що багато видів соціальних допомог, а це і допомога малозабезпеченим, допомога при народженні дитини, субсидії, декретна відпустка прив’язані до того чи вважається особа зайнятою чи не зайнятою. І таким чином мільйони наших громадян були позбавлені соціальних допомог громадян.

Як ви пам’ятаєте, нашими колегами в цій залі було зареєстровано близько десятка законопроектів, які були направлені на врегулювання цієї проблеми. З тих чи інших мотивів вони не були прийняті тут у нашій залі, то Президент накладав вето, то бракувало нам голосів, в принципі проблема існувала, аж поки її уряд не  врегулював. Уряд прийняв постанову Кабінету  Міністрів і в якійсь мірі це питання було врегульовано. Але все одно членами, вірніше зайнятими вважалися ті, хто має у власності два гектари землі і працював не менше півроку, тобто в якійсь мірі було врегульовано, але все одно мільйони наших селян були позбавлені соціальної допомоги держави.

Я хочу сказати, який мінус цієї проблеми був, вся річ і в тому, що було прив’язано до розміру земельної ділянки. Адже, якщо ви знаєте, для приклад, це є два  гектари землі у південних, східних областях, центральних, на деякі господарства випадало таким чином десь 15-20 гектарів землі. Це тільки для особистого селянського господарства, плюс земельний пай і розмір власності сім’ї могли бути від 50 до 100 гектарів. Відповідно, наприклад, у моїй Івано-Франківській області, якщо зібрати всю цю землю, розмір міг не перевищувати 2-2,5 гектарів землі, але все було прив’язано до розміру земельної ділянки. Я з моїми колегами підійшли принципово, інакший принцип запропонували визначення зайнятості членів ОСГ. Я хочу зараз просто відмітити особливості нашого законопроекту.

Нашим законопроектом визначаються статус майна, що використовується для ведення особистого селянського господарства, особливості діяльності членів особистого селянського господарства, права та обов’язки членів ОСГ, порядок визначання зайнятості загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування членів ОСГ, порядок надання державної підтримки особистих селянських господарств, порядок ведення обліку і звітності особистих селянських господарств. Та саме найголовніше, що закріплено у цьому законопроекті, це те що нами здійснено відхід від прив’язки до наявності у власності землі, що на сьогодні є критерієм при визначенні осіб, які відносяться до членів особистих селянських господарств. Натомість нашим законопроектом передбачається, що членами ОСГ будуть реєструватися тільки ті, хто мають можливість реалізувати свою продукцію, тобто отримувати грошовий дохід або ті, хто займається зеленим туризмом. Такі зареєстровані членом ОСГ не будуть вважатися підприємствами, але будуть сплачувати податок, з якого відрахування будуть йти і в місцевий бюджет, в Пенсійний фонд і у Фонд соціального страхування. Тобто їм буде рахуватися страховий стаж.

З огляду на продовження пенсійної реформи, це є дуже важливо, як для членів ОСГ, так і для держави. Також зареєстрованим членам ОСГ, вже реально зареєстрованим, в реальності буде надаватися державна підтримка. Адже сьогодні при відсутності обліку і звітності членів ОСГ неможливо цю державну підтримку надати.

Я хочу сказати, що в принципі наш законопроект однозначно не вирішує всі проблеми. Але його великий позив у тому, що нами, вперше, здійснено такий важливий підхід як  відв’язати від розміру земельної ділянки. Адже ми прекрасно  розуміємо, що на сьогодні, наприклад, живе в селі сім’я, яка має, припустимо там 15-20 соток землі. Але він має комбайн, він має трактор, він має автомобіль – він надає послуги. І відповідно з цих грошей він може прогодувати себе, і свою сім’ю цілий рік, він є молодою людиною. Але він знає, що все-таки, колись часом наступить той час, коли треба йти на пенсію – сьогодні  він може добровільно зареєструвавшись у відповідній сільській раді сплачувати цей єдиний сільськогосподарський податок. І тоді, коли він вийде на пенсію, він знає, що все-такий якийсь мінімум йому уже там в цьому накопичувальному фонді є.

Я знаю, що є претензії   Міністерства фінансів, Міністерства економіки, що до введення нового податку, що до розміру нашого податку. Але я думаю, що всі ці питання можна обговорити вже до прийняття в другому читанні. А зараз цей законопроект можна прийняти за основу.

Я хотів би тільки відмітити одну річ, шкода, що він розглядається окремо. Адже суть цієї ідеї полягала в тому, що разом із  Законом про особисте селянське господарство мав би розглядатися в комплексі і Закон про єдиний податок для членів ОСГ. І цих два законопроекти якраз би, власне, на наш погляд вирішували, якщо не повністю, то хоча би частково проблему зайнятості наших селян.  Дякую в мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, записуємось на питання до доповідача.

Гордієнко Сергій Володимирович.

 

12:39:49

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Я дуже вдячний перш за все, що ви внесли цей законопроект і намагаєтесь врегулювати ті питання про які ми дискутували протягом минулого року. І я  дякую вам за підтримку. Але Романе, я вважаю, що все-таки  не коректною є 8 стаття, так як вона виписана у вашому саме законі. Бо при нинішньому стані у сільському саме господарстві ми мали  б обов’язково саме писати все-таки,  що належать до зайнятого  населення і розрахунковий місячний дохід на одного члена сім’ї повинен дорівнювати, або перевищувати розмір  мінімальної заробітної плати. Чому якраз ми від цього  і йдемо.

Ми знаємо, що будемо облікувати, це все робити і якщо він буде працювати, він  буде мати цей дохід, але ми з вами удвох твердо впевнені, що мільйони тих, хто там живе, не мають цього доходу і в такому виді  його підтримувати не можна.

 

ТКАЧ Р.В. Пане Сергію, я вам дякую за ваше запитання. Дійсно, я свідомо розумію, якщо навіть візьмемо ідеальну річ, цей законопроект стане законом і буде прийнятий, по-перше психологічно наше селянство не готове до цього і  розумію, щоб запрацював в повну  силу, треба ще декілька років. Але окрім того, що психологічно не готове селянство, сьогодні фактично ніхто не може порахувати в селі ось той реальний дохід, який би мав бути.

І тому, зважаючи на це,  я думаю, що ваша пропозиція, що на перехідний період все-таки ота стара норма    закону, що кожною обласною адміністрацією в певному регіоні буде розраховуватися на члена особистого селянського господарства дохід, який має бути принаймні або на рівні мінімальної зарплати, або вищий, я думаю, що на перехідних положеннях цю норму  можна було б прийняти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яворівський Володимир Олександрович.

  

12:41:46

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, місто Кіровоград, Блок Юлії Тимошенко.

Шановний колего,   мабуть ніхто не заперечить, що Україна і українці вижили в основному за рахунок присадибних ділянок і в період сталінщини, коли на кожне дерево треба було сплачувати  податок, на кожну курку, на  все живе і навіть і не живе. Через те це, звичайно національна традиція, присадибна ділянка і я переконаний, що її справді потрібно розвивати і можливо за рахунок  цього навіть село переживе цю страшну економічну кризу.

Але в законі є один такий постулат, який твердить про те, що взагалі беруться до уваги тільки ті, хто збуває  свою продукцію. От я і задумався фактично: а  де сьогодні цьому  селянинові, пане Романе, збувати  свою продукцію? В Києві зараз Черновецький закриває два найбільших ринки, які є. Фактично тільки ті села, через які проходять великі, скажімо там, траси якісь, де людина може винести щось на трасу, і продати якесь там, скажімо, яйце, картоплю, там, і тому подібне. Чи не буде оця норма, не буде тупиковою, яка ...

 

ТКАЧ Р.В. Пане Володимире, ваше побоювання є слушне, але в принципі в 10 статті ми попробували через систему державної допомоги, власне, через організацію, скажімо, збутових кооперацій, через організацію кооперативів селянських, через державну допомогу цим господарствам селянським попробували цю проблему вирішити. Я розумію, що на сьогоднішній день, власне, весь збут селянина пов’язаний з містом. Але кожне місто вводить свої правила. І фактично селянину не можна ні на ринки, та врешті-решт через санітарні норми їх із вулиць наганяють.

Тому я думаю, що це проблема важлива, і її вирішити можна тільки в одному випадку, коли члени  особистого селянського господарства, місцева влада і державна влада, уряд будуть зацікавлені в тому, аби комплексно цю проблему вирішити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’язівський Володимир Михайлович.

 

12:43:54

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В’язівський, „Наша Україна”, депутатська група „За Україну!”

Пане Романе, я б хотів, щоби… Бо цей законопроект вже не один раз обговорювався у нас в сесійній залі, різні варіанти цього законопроекту.  Щоби саме увагу,  коли селяни звертають при обговоренні цього законопроекту, щоб можна було і їм в ефір почути.

В який спосіб бачить це розв’язання питання формування сільського господарства, так, окремого, так? Коли в наших сільських родинах здебільшого живуть і батько і, можливо, вже дві сім’ї разом з ними. В який спосіб ви бачите розв’язання оцього особистого господарства в межах того, що в одній хаті здебільшого зареєстровано може бути на селах декілька сімей? В який спосіб їм кожному претендувати на свої, передбачені Конституцією і іншими законодавчими нормами, соціальні гарантії, щоб вони як окрема сім’я могли звернутися за тими нормами, або задекларувати свою позицію, що вони живуть з тої ділянки землі і саме провадять на цій ділянці землі, ну, і мають дохід з цієї землі?

 

ТКАЧ Р.В. Я вам дякую, пане Володимире. Дуже, дійсно, суттєве запитання.  Згідно чинної норми всі ті, хто живуть у домогосподарстві, вважалися членами ОСГ. А це може бути відповідно дідусь, батько, діти працюють чи державним службовцем, чи має свою приватну справу, але через те, що  в господарській книзі він записаний в це господарство,  він автоматично незалежно від того, чи він займається підсобним господарством, чи не займається, він автоматично є членом ОСГ.

Наш закон все-таки регулює. Наприклад, живе сімя, в якій є батько і є окремо собі молода сімя, чи окремо член сімї, донька чи син. Якщо він на сьогоднішній день з різних причин не працює, він сьогодні, порахувавши той увесь дохід, що він одержує із цього господарства, тобто  якщо він заробляє на себе і він вважає, що цього  йому достатньо є, і він бачить, на превеликий жаль, в найближчій перспективі  він не зможе знайти собі роботу, але знає, що з часом йому все одно треба іти на пенсію, врешті-решт, коли він одержав травму, йому треба від держави мати якусь іншу соціальну допомогу, то він просто іде в сільську раду і в сільській раді реєструється, як член особистого селянського …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте відповідь.

 

ТКАЧ Р.В. Реєструється, як член особистого селянського господарства незалежно і не пов’язано з тим, чим займається його брат, чи батько, чи мати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук Володимир Григорович.

 

12:46:29

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, депутатська група „За Україну!”, Партія "Наша Україна”.

Шановний Романе Володимировичу, дякую вам за законодавчу ініціативу. відомо, що в Україні 4,8 мільйона індивідуальних особистих селянських господарств, які виробляють понад 80 відсотків молока, більше 70 відсотків мяса, яєць, овочів. Тобто це вагомий сектор господарства України.

Разом з тим державна підтримка на сьогодні мізерна. Із тих мільярдів, які виділяється на підтримку, на кредитування сільського господарства до особистих селянських господарств практично нічого  не надходить.

Тому мені видається досить вагомою диспозицією з 10 статті вашого законопроекту щодо державної підтримки особистих селянських  господарств. Наскільки ви враховуєте,  наскільки можлива реалізація оцих диспозицій?  Наскільки, дійсно,  це буде підтримкою особистих селянських господарств, які є досить вагомою часткою народного господарства України?

 

ТКАЧ Р.В. Дякую  вам.  Розумієте, пане Володимире,  ви  якраз, тому ви і піймали, як кажуть, суть законопроекту. Вся річ у тому, що на сьогоднішній день чинні норми законодавства не дають можливості врахувати, хто ж реально займається особистим селянським господарством. Як я уже казав, у сільських радах існує так звана господарська книга. У ній просто записано: умовно там, Ткач   Роман  Володимирович  і його члени сім’ї  і все.  Чи вони  займаються цим реально чи не займаються. Якщо вони мають до  двох гектарів  землі або відповідно більше, вони автоматично стають членами ОСГ.

І коли  на сьогоднішній день, для  прикладу, у 2008 році держава виділила близько 9 мільярдів гривень на допомогу сільськогосподарського виробництва цим  окремим  членам ОСГ фактично  нуль, ніхто не може врахувати.  На сьогоднішній день законодавство  так відрегульоване, що, скажемо,   піймати  за таке знову ж таки непарламентське слово того, хто є членом ОСГ можна тільки  на місці збуту. Так звані податкові інспектори ідуть і питають селянина: раз ти продаєш там  капусту, моркву, молоко, то ти відповідно маєш доход і відповідно ти зобов’язаний заплатити у бюджет…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,   лаконічніше і завершуйте.

 

ТКАЧ Р.В. І  сьогодні  фактично у системі  держава – член  особистого селянського  господарства (читай селянин)  існує тільки репресивний механізм. Сьогодні  через податкові інспекції ми тільки  вишукуємо, виловлюємо тим, хто збуває лишки сільськогосподарської продукції і тим самим зобов’язує держава його платити у бюджет. Фактично допомоги державної абсолютно не існує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сулковський  Павло Гнатович.

 

12:49:21

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Сулковський, фракція  Партії регіонів, Рівненщина.

Пане Романе, я ваші намагання повністю підтримую і так далі. Але мені хотілось би дати вам таке запитання. От ви  як  доповідач говорите: цей проект  закону  він не вирішує в принципі питання, але хоч у деякій мірі десь щось він буде сприяти для покращення виробництва  сільськогосподарської продукції і умови, зрозуміло, якісь там селянам.

Я хочу  сказати, що ми багатьма проектами законів і закону, який приймали, ми у великій мірі, маленькій мірі сприяють ці закони селянам, а у великій мірі - наносять шкоду. 

І тому,  на мою думку, не в обиду, а я хочу вам запропонувати як колезі своєму, як другу: ”Пане Романе,  треба нам завершувати  оці дрібниці, виривати то там, то там і вносити  і вносити ці…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, завершуйте питання.

 

СУЛКОВСЬКИЙ  П.Г.  Дякую. Тому у мене є така порада. Скільки б ми не приймали думки від нинішнього уряду, і пропозиції  йшли не на користь  села України. І тому у мене є глибоке переконання  і таке прохання, щоб ми цей проект може сьогодні  і все-таки якимсь чином відклали для подальшого тільки при умові тому, що  новий уряд, який заступить днями  на місце,  і міністр очолить такий, як потрібно, не той, який тільки сприяє не зрозуміло кому,  но тільки не селу. І  тільки тоді, мені здається,  що треба завершувати і приймати якусь програму і закони в цілісності, щоб не частково вирішувати проблеми на селі, а у комплексі    її кінець-кінцем зняти і  ввести такі  закони приймати, щоб вони дійсно  сприяли для покращення розвитку сільськогосподарського виробництва і ставили під загрозу продовольчу безпеку, де сьогодні практично ми довели діяльністю нинішнього уряду…

 

ТКАЧ Р.В.  Шановний Павле Гнатовичу,  я і теперішньому уряду, і майбутньому  уряду, власне, хочу в якійсь мірі допомогти. Цим законопроектом ми  пропонуємо нову концепцію визначення  зайнятості селянських господарств. Ось в чому полягає річ. Я говорив про те, що цей законопроект  не є досконалий, але, принаймні, він є відмінний по сутності тих законопроектів,  які були і які до тепер визначають зайнятість  селян. Ось в чому є питання.

І якщо  сьогодні, а я надіюся, що багато то з вас підтримає цей законопроект у першому читанні,  прийме його  за основу, ми будемо мати відповідний час, щоб  із теперішнім урядом, щоб вже з новим урядом  ці норми відпрацювати і все-таки проблему зайнятості селян в Україні вирішити, бо на сьогоднішній день, я ще раз повторююся, близько 10 мільйонів наших селян фактично позбавлені державної допомоги. Я вам дякую і прошу проголосувати його за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Володимирович, сідайте, будь ласка.

Записуємося на обговорення.

Сулковський Павло Гнатович, будь ласка. Мікрофон з місця.

 

12:53:17

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую.  Шановні колеги, ви знаєте, я недаремно тільки що задавав запитання. Ви знаєте, ми дуже багато прийняли на протязі останніх двох років проектів законів. У нас на сьогоднішній день найважливіший Закон про ринок землі, проект є в парламенті, знаходиться. Ми його не приймаємо, зрозуміло з яких причин. І тому, думаю, настає сьогодні іменно час, що треба серйозно проводити і цей проект Закону про ринок землі.    

Ви знаєте, що я підтримую свого колегу і ще раз хочу сказати, намагання, я знаю, що він дійсно хоче не на словах, а на ділі щось допомогти селу. Я також все життя пропрацював в сільському господарстві і мені також хочеться і все стараюсь, все роблю своїм голосування і працюю над прийняттям проектів законів, над розробкою, щоб селу дійсно покращити умови життя і селянам і, зрозуміло, зробити, зацікавити селян і всіх виробників, щоб ми покращували на наших прекрасних грунтах України виробництво. А що трапилось за останні роки?

Практично село повністю втратило надію на краще майбутнє. Така недолуга політика нинішнього уряду на чолі з Юлею Тимошенко, яка держиться за крісло влади, як воша кожуха, - це ганьба! І ось сьогодні, наприклад, прикро, коли підводили підсумки  за минулий рік виробництво сільськогосподарського виробника, щоб визначити хто де краще працював, ви знаєте, соромно було слухати, а Україна і селяни остаточно зневірились до такої влади, коли виробництво мясної і молочної зведено і продовжує зводитись нанівець, коли сьогодні вже в більшій мірі завозиться неякісної тваринницької продукції в Україну, на її внутрішні ринки.

Накінець, довели таку галузь, як цукрову, коли сьогодні біля мільйона тонн цукру треба завозити негайно на внутрішній ринок України, інакше українці опиняються без цієї продукції, як цукор. це просто ганьба. А такий міністр, як Мельник, набравшись наглості, совісті – і піти випрошувати в Президента Ющенка собі Героя України! І коли селяни це почули, це ганьба! Остаточно зневіру вселив цей недолугий міністр, бездарний, який абсолютно за свої роки не допоміг селянам, а тільки допомагав мафіозіям розживатись і так далі!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович, будь ласка. Мікрофон з місця, будь ласка. Юрій Анатолійович, час йде.

 

12:56:37

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я багато тут чув, що сьогодні поганий уряд, там, що планують, завдання дають новому уряду. Так я хочу для тих, хто планує вже новий уряд заводити, зараз сказати одне повідомлення: що щойно прийнято Вищим адміністративним судом рішення про зупинення протоколу ЦВК щодо обрання Януковича до розгляду справи по суті. (Оплески)Це для того, що дехто не падав перед пострілом, якого може й не бути, а дехто вірив в справедливість, я до всього українського народу відношусь.

І ось до цього закону хотів сказати, що я хочу подякувати колегу Ткача за внесення цього закону, тому що хороший законопроект, безумовно, особливо мені сподобалися стаття третя: основні напрямки державної політики у сфері ведення особистого селянського господарства. Зокрема, там передбачено і надання державної підтримки членам особистих селянських господарств. Я думаю, що коли ми з вами приймемо новий закон про державний бюджет, до якого будуть долучені всі частини зали і які розукрашені сьогодні, маю надію, що завтра вони вже не будуть різних прапорців, а кругом буде державний прапор один, а не розподілення на  партійні квартири по залі видно, то ми з вами підтримаємо також і мікрохвильову технологію, яка дає можливість отримати при… нам приріст сільськогосподарської продукції, чистої продукції 25-30 відсотків. Уявіть собі, ми сьогодні треті в світі, треті, а можемо бути і ще вище. Але ми цього не хочемо, помічати, бо не можна вибити ні одної копієчки поки що з МінАПК.

Тому я сподіваюсь на конструктив там співпраці з нинішніми міністрами і, можливо, будуть оновлюватися вони, але це питання не стосується цього закону. Цього закону стосується те, що хороші є новели, це, зокрема, і стаття 3, це і стаття 6, бо вона вперше передбачила не тільки права обовязків, права членів особистого господарства селянського, а також і обовязки, в тому числі щодо оплати податків і іншого, і збереження землі. Є обовязок – підвищувати родючість ґрунтів і зберігати інші корисні властивості землі. Це надзвичайно важливо, що це є, але… Але я хотів би зробити таке суттєве зауваження до цього законопроекту. Надзвичайно багато приділено уваги в статті 7 зеленому туризму, це норми іншого закону. Давайте їх вилучимо, бо вони псують цей закон, ви самі собі гробите закон. Давайте їх вилучимо звідси і цей норми іншого закону.

У цілому цей закон треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Перестенко Марина Володимирівна передає право на виступ Александровській Аллі Олександрівні.

 

13:00:17

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Но я в большей мере обращаюсь сейчас к тем гражданам Украины, которые слушают наше заседание или смотрят трансляцию по телевидению.

И докладчик по этому законопроекту, и предыдущие выступающие коллеги народные депутаты, в общем-то, и те, кто задавали вопросы, в общем-то, высказывались в том плане, что закон нужный, хороший и подтекст такой, что нужно поддерживать. К сожалению, граждане Украины, которые слушают трансляцию или по радио, или смотрят по телевидению, они лишены возможности в настоящее время взять в руки документ, почитать и чтобы у них сложилось свое собственное мнение о том, действительно, что этот закон дает конкретным людям, живущим у нас в Украине.

Поэтому я возьму на себя такую обязанность и процитирую некоторые положения этого закона. И мне кажется, тем депутатам, которые вот передо мной выступали в поддержку законопроекта, должно быть стать стыдно за то, что они поддерживают такие нормы, которые вносятся представителями трех фракций – фракции «Наша Украина» (это Ткач), Терещук (это «Блок Литвина») и Шлемко (это «Блок Юлии Тимошенко»).

Так вот, я цитирую, кого касается закона, который называется «Про особисте селянське господарство». В этом законе дается определение: особисте селянське господарство – це форма організації індивідуального аграрного виробництва на основі приватної власності та спільної праці осіб, які перебувають у сімейних та родинних відносинах. То есть те люди, которые вместе проживают, являются членами одной семьи и ведут общее домашнее хозяйство.

Следующее определение. Ведення особистого селянського господарство – це самостійна діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою і індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки, споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна, що є власністю членів оцього селянського господарства. О чем идет речь? Сегодня здесь называли цифру 10-11 миллионов граждан Украины попадают под определение этого закона. То есть это люди, которые живут в сельской местности, имеют там свой дом, живут там семьей, у них там  есть коровка или две, в лучшем случае, у них там есть свиньи, у них есть куры, есть у них там. (Извините, Даниленко просил мне тоже свою норму предоставить).

То есть они вместе…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще три хвилини.

 

13:03:12

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Спасибо. То есть они вместе ведут хозяйство и по определению они все это выращивают, как тут в законе сказано, с целью удовлетворения собственных, личных потребностей. Понятно сало делают, яички кушают, картошку варят, овощи солят и излишки имеют право реализовывать и реализуют. Если эти  люди реализуют излишки того, что они вырастили на наших рынках городских, большое им за это спасибо, но они платят рыночный сбор. А что предлагает этот закон теперь?

Этот закон сейчас касается абсолютно всех, кто живет на селе. Эти люди, теперь будут в обязательной порядке сплачувати єдиний податок для членів  особистого селянського господарства.  То есть то, чего до сих пор не было.

Уважаемые коллеги! Дорогие граждане Украины! В этом законе нет слово добровольно, в этом законе нигде не говорится, что эти люди добровольно, я еще раз говорю, я все прочитаю. Что эти люди добровольно сами себе получают этот статус. Поэтому, еще раз говорю, здесь говорится права и обязательства членов этого особистого селянського господарства. Они имеют право реализовать излишки, они и без вас, без  вашего закона это делают и имеют право платят рыночный сбор.

Здесь говорится о том, что все эти люди являются людьми трудоустроенными, это бич, это убийство села. Потому что люди, которые сегодня на селе лишены возможности работать, не по тому, что они лентяи, не потому, что они хотят, а потому что  вы и ваше правительство создало такие условия,  когда люди не могут найти работу на селе. Они вынуждены  кормить себя, и  спасибо им за это, что они еще и город кормят. А вы их сегодня загоняете в статистику, вы делаете вид, что у нас на селе нет безработицы. По вашему определению все они являются людьми трудоустроенными, только потому, что если человек вырастил мешок картошки и держит две-три курочки и себя кормят и он уже считается трудоустроенным.

Поэтому я еще раз говорю, этот закон ни в коей мере нельзя поддерживать, в этом законе говорится: „Члени особистого селянського господарства, для яких ведення особистого селянського господарства є основною діяльністю”. А это большинство людей, живущих на селе, они не могут найти другую работу, они все вынуждены заниматься только этим и они это делают. Так вот эти люди підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному та соціальному страхуванню. Сегодня по сегодняшним законам без принятия этого закона, если человек, который не имеет работы, не может работу найти, но хочет в дальнейшем получать пенсию по достижению пенсионного возраста, он имеет право платить пенсионные взносы и зарабатывать тем самым себе на пенсию. При чем тут этот закон, у него такое право есть без вашего закона.

Поэтому еще раз говорю, это попытка загнать всех людей под определенный учет и статистику, и показать, что экономика развивается. Не развивается у вас экономика, вы убили село, вы распаивали крупные товарные производства, которые единственные по определению может быть выгодным и рентабельным. Во всем мире рентабельным аграрным производством это 3 тысячи гектар, а вы тут обещаете 2 гектара, три и так далее. Полный абсурд, такой закон позор для Верховной Рады и принимать его не в коей мере нельзя. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович.

 

13:06:30

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, хотілося б, щоб ми більш ретельно розглянули саме норми цього закону України. Тому що він одночасно є і позитивним в плані того, щоб врегулювати ті прогалини, які є в нас в законодавстві, які стосуються особистих селянських господарств. Але в той же час, якщо ми приймаємо законопроект в першому читанні, то ми маємо приймати той варіант законопроекту, який теоретично може бути доопрацьований до другого читання і прийняття в цілому. Я от намагався подивитися на цей закон з різних боків і дивився вже чи можна доопрацювати його до повноцінного закону, щоб він був прийнятий в другому читані і в цілому.

Давайте проаналізуємо, я не кажу вже декларативні такі норми в цьому законі, бо на мій погляд, закон має містити в собі юридичні норми, які мають пряме застосування.  Коли ми читаємо основні напрямки державної політики в сфері ведення особистого господарства, є питання. Тобто це декларації, це не є норми закону.

 І далі. Давайте дивимося. Якщо ви відносите, Романе Володимировичу, членів  особистих селянських господарств і надаєте їм статус зайнятих, в залежності від того чи є вони платниками єдиного податку, то ми беремо і дивимося Закон про систему оподаткування в Україні. Там такого податку немає. І в тому ж законі записано, що тільки тим базовим законом встановлюються ті податки, які можуть вводитись.

І ще одне. В принципі за правовою основою це ви, практично, відноситесь до зайнятих громадян в залежності від того доходу, який вони отримують. І ті громадяни які не фіксують, і не отримують грошовий дохід,  вони абсолютно автоматично становляться, отримують статус безробітного і отримують допомогу по безробіттю. Але ж у нас солідарна система. Я дивлюся, пенсійна участь цих громадян в загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні. Поясніть мені, будь ласка, ви цим законом повертаєте нас до тієї ситуації, яка, і фракція комуністів прекрасно може підтвердити, яка була у нас в Радянському Союзі, коли у нас колгоспники отримували пенсію 8-12 карбованців на місяць, в той час як в місті міські жителі отримували по 100-120 карбованців. Ми в 2002 році, слава Богу, вже ліквідували оцю нерівність між сільським та міським населення, в залежності від рівня їхньої пенсії. Тому сьогодні члени особистих селянських господарств є учасниками добровільними учасниками  в системі пенсійного страхування.

 Мені здається, що цей закон не треба втрачати і я просив би, щоб ми підтримали і направили цей закон на доопрацювання з тим, щоб разом доопрацювати його до якогось повноцінного проекту закону, який можна було б…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гордієнко Сергій Володимирович.

 

13:09:53

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий! Шановні колеги і  шановні громадяни України! Тими злочинними  реформами, які були в Україні, ми розвалили найкраще в світі великотоварне сільськогосподарське виробництво. Ми примусово розвалили наші господарства і ми штучно породили ці проблеми, які сьогодні є, ми у сільського жителя  сьогодні забрали роботу. Ми забрали роботу, сьогодні ми не допомагаємо йому ніяким чином вести  своє господарство і бути трудовлаштованим.

Політикою цією, яку ми  проводили останні роки, а перед цим тут виступали переді мною  і розказували, до чого привело паювання землі,  то воно привело на Полтавщині, куди їздила одна з тих, хто виступала, разом з Леонідом Даниловичем Кучмою, привела до того, що від прекрасного господарства „Манжелія” залишилася вивіска на в’їзді в село і на виїзді з села.

Така  політика у подальшому приведе, що ми позбавимо сільське населення і пенсії. Для нас є принциповим одне питання, все-таки ми повинні дати чітку відповідь на те, що члени особистого  селянського господарства, якщо ми їх хочемо загнати у гетто зайнятих, вони повинні там від своєї роботи мати місячний дохід на одного члена сім’ї, який би  дорівнював, або перевищував розмір мінімальної  саме заробітної плати.

Цього сьогодні не хоче визнавати ніхто, бо сьогодні і визнають одне, що село сьогодні жебракує, саме село сьогодні кинуло, саме кинуте на відкуп, все остальне від лукавого. Якщо ми знатимемо, що кожен, хто працює на землі,  на своїй землі там і на кожного члена своєї сім’ї  матиме принаймні  місячний, або не менше місячного доходу, то тільки за таких умов ми могли б підтримати цей законопроект.

Я все-таки сам просив би автора, щоб ми повернулися до його доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Терещук Сергій Миколайович.

 

13:12:22

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановні колеги, проблем сьогодні безліч і міських жителів, а ще більше їх у сільських жителів. Проблеми опалення будинків своїх осель, медичне обслуговування,  дороги, магазин. Сільські жителі залишились на одинці з цими проблемами, і самі їх вирішують. Але сама велика проблема – це робочі місця. І не вина наших сільських жителів, що зруйновані великі колективні сільськогосподарські підприємства, інфраструктура яких була  зорієнтована на те, щоб працювали сотні людей – не їх вина. І вони сьогодні залишилися без роботи. А безробіття породжує і пенсію, безробіття породжує інші соціальні гарантії.

Сьогодні наші села старіють. І не газ, не вода, а якраз саме робочі місця сьогодні визначають, чи будуть наші села існувати на карті України? Чи будуть там жити люди?

Я розумію, що ідеальних законів не буває. Ми запропонували законопроект, який хоч якимось чином дасть можливість підтримати, а не врізати можливість селянських господарств. Один тільки приклад.

В бюджеті державному Міністерство аграрної політики минулий рік чи позаминулий рік - 13 мільярдів, минулий рік - більше 9 мільярдів грошей пішло в сільське господарство. При цьому в селі в особистих селянських господарствах виробляється 60 відсотків продукції, 60 відсотків – це молоко, це м’ясо. Зерно виробляється у великих колективних господарствах.

І скажіть, не найдеться сьогодні хоч одне господарство в Україні, яке скаже: «ми отримали державну дотацію, нам Міністерство аграрної політики щось допомогло». Ніхто цього  не скаже. Село наодинці зі своїми проблемами.

Тому законопроект і дає можливість сьогодні, щоб хоч якимось чином держава підтримала особисті селянські господарства. Сьогодні вони повинні отримати дотації і на корову, і на гектар. Сільські жителі повинні мати можливість отримати пенсії. Я розумію, є проблеми. І з пані Александровською я погоджуюся, що тут є проблема. Але я не погоджуюсь з вами. Є стаття 3, ви очевидно, її пропустили, громадяни України мають право самостійно обирати чи буде введення особистого селянського господарства. Для них основною діяльністю в залежності від їхньої можливості реалізувати надлишки продукції. Тобто селянин буде вибирати сам собі, він буде вибирати сам.

Інше питання. Що я погоджуюсь, щоб закон в повній мірі відповідав сьогоднішнім вимогам, нам його необхідно розглядати в кореспонденції з законом по єдиний податок для членів з особистого селянського господарства. Цей законопроект в комітеті Терьохіна. Якщо будуть прийнятті ці законопроекти, потім можна буде узгодити ті проблеми, які виникають з прийняттям цього законопроекту.

Тому, шановні колеги, давайте приймемо в першому читанні. Потім зможемо доопрацювати. Ви слушні зауваження сьогодні запропонували. І після цього у нас буде той законопроект, який буде потрібний селянам, а не погіршувати їх умови життя і праці на землі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський Володимир Олександрович, будь ласка.

Яворівський Володимир Олександрович, будь ласка.

Шановні колеги, на підставі частини третьої статті 34 Регламенту Верховної Ради, який сьогодні опублікований в „Голосі України”.

 

13:15:39

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги! … Ясно вам, Адам Іванович.

Шановні колеги! Шановні наші виборці! Мені здається, що ми навіть, що якось так за політичними пристрастями якось не надали значення цьому законопроекту, який може стати справді ключовим для того, щоб хоч почести сьогодні допомогти українському селу. І я хотів би подякувати авторам за те, що вони на цей законопроект одважились.

З моєї точки зору, сьогодні в Україні є села такі, як моя  рідна Тиклівка на Вінниччині, якому вже навряд чи щось допоможе, хіба що дуже добрий інвестор, який щось буде вкладати в соціальну сферу, хоч там і газ, і є там і церква невеличка, там, і тому подібне, але  47 людей живих залишилося.

Для нормальних житих сіл, які сьогодні і ще функціонують, я вважаю є два напрямки, два сегменти їхнього порятунку. Перший - це допуск отієї найактивнішої частини українського селянства, яке ще є, це якісь молоді хлопці, молоді родини, які ще здатні, скажімо, не втратили інстинкту до самозбереження, до виживання. Їх треба допустити до  нормальних грошових кредитів. Це те, що може дати подих селу. І друге – це те, що запропонувала... запропонував нам пан Роман із своїми колегами, із  Дмитром і іншими.

Через те я переконаний, що цей законопроект потрібно, справді, гаряче підтримати, тому що   українське село, я ще раз повторюю,  завжди виживало тільки за рахунок саме оцього невеличкого, скажімо, господарства. І те, що тут говорила одна виступаюча, що там будуть заганяти там і таке інше, це абсолютно нісенітниця, нічого подібного в законопроекті немає. Він нормальний, він демократичний.

 У мене єдине, що, це я звертаюся   до авторів, викликає, можливо, до другого  читання давайте   щось все-таки подумаємо, це з приводу того збуту оцих товарів. Ну куди сьогодні селянин може податися. Він, розумієте, на Бессарабку він не піде, тому що там, як кажуть, все схоплено і там все контролюють ці перекупщики, які потім  накручують ціни і це потім б’є по місту, тому що   їм у кишені  лягають оті всі надбавки, які там є. Або таж таки бабуся, яка може вийти  на  трасу на морозі у вбитих валянцях, там посидіти і продати якесь там яйце чи шматок м’яса – це не збут.

Через те, я розумію, що ви хочете  зробити, щоб все ж таки підключилася держава, щоб були ті кооперативи, про які говорила Юлія Тимошенко, збираючи   аграріїв. Звичайно, що це потрібно. Але  треба дуже добре подумати, щоб селянин мав куди подіти цю продукцію, щоб вона  не пропадала. Привчити його, можливо, її навіть переробляти на первісному вигляді. Я іноді  підходжу до цих  бабусь і кажу: для чого ви продаєте цю картоплю  зараз? Може  ви б зробили або  печену навіть  хоча б продавайте? Або візьміть її там  підсмажте і продавайте на трасі. Там їдеш  іноді машиною і з’їв би щось гаряче. На жаль, не привчений наш народ до цього.

Але цей законопроект  добрий, він справді робить нормальний крок  назустріч порятунку українського села  Я авторам ще раз дякую. БЮТ підтримує цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне слово  Ткач Роман Володимирович.

 

13:18:51

ТКАЧ Р.В.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні  колеги! Я, в принципі, погоджуюся  зі всіма виступаючими і буквально декілька тез.

Юрій Анатолійович Кармазін, я, дійсно, згоден з вами, що  частину та,  що стосується зеленого туризму, її би варто було  звідси забрати, бо це окреме питання, воно потребує широкого обговорення, широкого висвітлення у законопроекті. Я погоджуюся з вами.

Я все-таки звертаюся до своїх колег із фракції комуністів.  Шановна пані Алла і пане  Сергію, дуже слушне питання.  Але якраз  буквально от зараз не те що ідея, але от пропозиція. Те, що задавав Сергій Гордієнко питання, я на нього  відповідав. Коли я вказую у статті  5 у ІІІ розділі, що є добровільно, я як  член особистого селянського господарства я  добровільно можу порахувати доходи.  Тут зразу є пропозиція. Можна взяти стару норму, де кожна  область визначала мінімальний дохід. І суть буде, якщо у цій області він є нижчий від мінімальної заробітної плати - все, ти є безробітний, ти не є зайнятий.

Тому, я вважаю,  що основні принципі заложені тут. Розумієте в чому річ? Кожен Кабінет Міністрів, кожен уряд  чому вони проти цього? А тому що має іти державна дотація у Фонд зайнятості. І фактично на сьогоднішній день  допомога по безробіттю іде  із державного бюджету. І хто би  не був при уряді, чи теперішній уряд, чи майбутній, вони виступають проти цього.  Але я тішуся чим? Що всі  погоджуються в тому, що проблему треба вирішувати.

Пане Михайле,  я з вами  погоджуюся, що поки існує  солідарна система у Пенсійному фонду, і поки ідуть дотації із бюджету селянину, пам’ятаєте, коли  ми були  на комітеті, коли  казали шахтарі, що сьогодні  шахтарі дотують у Пенсійний фонд селян і так дальше, але колись треба про це говорити. Ну, коли ми почнемо говорити?

І тому ос цей законопроект  - це перший крок до того, що є проблема у державі, про неї треба говорити, але говорити не у плані, що ти, селянин  , сякий, такий, нерозумний, ти нічого не вартий, ти не  вмієш виробляти, ти нікого годуєш, і держава тебе годує. Тут треба в інакшому плані говорити, що сьогодні  держава не створила селянину умов для того, аби він  прогодував себе, і ті лишки сільськогосподарської продукції, які він має, аби він міг вільно продати і прогодувати ще біля себе декілька  десятків міських сімей. Ось про що закон говорить.

І найголовніше. Цей закон дає можливість селянину, коли він вже виходить у пенсійний вік, не йти до держави з протягнутою рукою,  а сказати: „Я працював на себе, працював на суспільство і тепер мені також треба часточку державного  пирога дати”. Він потребує доопрацювання, але це є  база, над якою варто працювати. Тому ще раз прошу, прийміть його за   основу, а потім врахуємо всі пропозиції, які тут звучали. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Роман  Володимирович. Сідайте, будь ласка.

 Шановні колеги,  обговорення завершено. Прошу підготуватись для ухвалення рішення. Ставиться на голосування для прийняття у першому читанні  і за основу проект Закону  про внесення змін до Закону  України „Про особисті селянські господарства” (реєстраційний номер  4368).

Прошу визначатись.

 

13:22:27

За-206

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про направлення на повторне перше читання. Прошу визначатися.

 

13:22:54

За-205

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, Регламент Верховної Ради не містить такого терміну як доопрацювання. Ми можемо ухвалити його за основу або направити на повторне перше читання. В такому випадку ми проголосували обидві пропозиції, проект закону не набрав необхідної кількості голосів. Шановні колеги, які ще будуть пропозиції? Будь ласка, пропозиція, Папієв Михайло Миколайович.

 

13:23:29

ПАПІЄВ М.М.

Шановні колеги, я от взяв газету „Голос України”, де опублікований вже Закон України „Про Регламент Верховної Ради”, і читаю, стаття 114: „Рішення за наслідками розгляду законопроекту в першому читанні”. Третій пункт: „Повернення законопроекту суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання або направлення його до головного комітету для підготовки на повторне перше читання”. Тому це норма – на доопрацювання. І я пропоную, щоб ми направили цей закон суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну власне, це є в одному пункті, тобто на доопрацювання – це на повторне перше читання. Тобто ви не зрозуміли постановку питання? (Шум у залі) Повторне перше читання передбачає розгляд доопрацьованого проекту, тому це Регламент і пояснює.

Шановні колеги, у зв'язку з нерозумінням позиції по голосуванню ставлю на голосування пропозицію про повернення до вирішення питання щодо ухвалення рішення Верховної Ради України стосовно цього закону в першому читанні. Прошу визначатися.           

 

13:24:56

За-257

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про ухвалення в першому читанні проекту Закону (реєстраційний номер 4368) про особисте селянське господарство. Прошу визначатися.

 

13:25:27

За-186

Рішення не прийнято.

Ставиться на голосування наступна пропозиція: про направлення цього проекту закону на доопрацювання з наступним розглядом у повторному першому читанні. Тепер зрозуміло? Прошу голосувати.

 

13:25:57

За-269

Рішення прийнято.

Шановні колеги, переходимо до розгляду наступного питання порядку денного: проект Закону про внесення змін до Закону України „Про особисте селянське господарство" (реєстраційний номер 4566). Доповідає міністр праці та соціальної політики Денісова Людмила Леонтіївна.

 

ДЕНІСОВА Л.Л. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати! На початку свого виступу я хочу нагадати, чому виникла така необхідність - ініціювати запропонований законопроект – і чим він відрізняється від законопроекту такого, який тільки що розглядали.

Ну, перше. Законопроект, який щойно розглядався, він пропонує нову редакцію, практично нову редакцію Закону „Про особисте селянське господарство”, а урядовий законопроект пропонує внести зміни в чинну редакцію закону.

Друге. Ми розділяємо підходи депутатського законопроекту, і так само пропонуємо уточнити визначення, чим є таки особисте селянські господарства і що воно базується на основі індивідуальної праці  фізичної особи, або спільної праці осіб, які перебувають у сімейних відносинах і  спільно проживають. Трете, пропонується вести нові визначення, що таке ведення особистого селянського господарства та що таке членство в особистому селянському господарстві, порядок набуття та припинення такого членства. До речі, в депутатському законопроекті така процедура відсутня. Сьогодні навіть неповнолітні діти, які проживають разом з особою, яка, якій виділено таку земельну ділянку, належать до членів особистого селянського господарства. Четверте, ми так само підтримуємо більш досконалу систему обліку особистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами за місцем розташування земельної ділянки в обох законопроектах. Сьогодні такий облік ведеться лише відносно господарств, тобто земельних ділянок. Дані є застарілими і майже не поновлюються, наш урядовий законопроект передбачає спрощення надання селянам статусу безробітного, отримання повного спектру послуг щодо пошуку роботи, а також надання матеріального забезпечення.

Саме цю проблему найбільш гостро обговорювали учасники всеукраїнської наради з питань соціально-економічного розвитку сільських населених пунктів 23 травня 2009 року. І найважливіше, чого немає у законопроекті тільки що обговорюваного – це більш детального визначення критеріїв зайнятості членів особистих селянських господарств. Ви памятаєте, як після прийняття закону України про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення ініційованого, я нагадаю про те, що це був ініційований народними депутатами законопроект. І саме їх проект був взятий за основу – членов особистих селянських господарств, для яких робота у такому господарстві є основною, було віднесено до зайнятих осіб.

Єдине, що не було закріпленим на законодавчому рівні, це критерії визначення основної роботи для членів особистих селянських господарств. Уряд своїм рішенням від 25 лютого 2009 року визначив, що робота в особистому селянському господарстві для члена цього господарства являється основною за умови, що протягом року він здійснював виключно таку діяльність, яка пов’язана з веденням особистого селянського господарства, чи однозначно працював за наймом або займався видом діяльності, визначеному пунктом третім статті 1 Закону про зайнятість населення менше 26 календарних тижнів. Таким громадянам у разі їх звернення до державної служби зайнятості надаються консультаційні послуги щодо пошуку підходящої до них роботи.

У той же час, якщо член особистого селянського господарства працював за наймом, займався творчою або іншою діяльністю, сплачував внески на загальнообов’язкове державне страхування на випадок безробіття  не менше ніж 26тижнія у разі втрати роботи, він реєструвався як безробітний та отримує усі соціальні послуги та матеріальне забезпечення.

В результаті реалізації цієї постанови чисельність зареєстрованих у центрах зайнятості мешканців сільської місцевості зросла. Протягом 2009 року 720 тисяч селян отримали соціальні послуги та матеріальне забезпечення. А понад 200 тисяч селян були працевлаштовані.

Цей механізм сьогодні працює. Однак, залишається до кінця не врегульованим на законодавчому рівні. Ми пропонуємо цей механізм закріпити в законі.

Прийняття законопроекту, поданого вам на розгляд, надасть можливість врегулювати проблемне питання для близько 4,8 мільйона домогосподарств. Прошу підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Є питання у народних депутатів до доповідача? Запишіться, будь ласка. Гордієнко Сергій Володимирович.

 

13:31:59

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Шановна Людмило Леонтівно, у мене декілька до вас запитань. Перше. ви скажіть, будь ласка, де 26 саме тижнів можна працювати у абсолютній більшості сільських населених пунктів на Україні, де можна трудовлаштуватися і працювати. Що нам робити із  випускниками тих небагатьох професійно-технічних  училищ, які залишилися і завершують, і якщо вони не працювали 26 тижнів, чи випускники вищих навчальних закладів? Коли держава не забезпечує роботою. Як вони можуть стати на облік у Центр зайнятості?

Питання наступне: чи не вважаєте ви, що необхідно розблокувати ту проблему, що якщо ти не є облікованим у Центрі зайнятості, то ти не отримуєш субсидію, бо це є дуже  надзвичайно важливою проблемою для сільських жителів. Немає довідки, що ти облікуєшся в Центрі зайнятості, значить ти не отримуєш субсидії. Цю проблему необхідно…

 

ДЕНІСОВА Л.Л. Дякую, шановний народний депутата за запитання. Дійсно, 26 тижнів, важко знайти таку роботу. Але я вам привела приклад, що 200 тисяч громадян селян отримали таку роботу. Вони звернулись до Центрів зайнятості і ми знайшли цю роботу.

Що стосується дітей. То цей порядок, який був прийнятий 25 лютого 2009 року він гарантує, що всі ці учні, всі ці випускники,  які звернуться до державних центрів зайнятості, вони будуть обліковані, як безробітні. І цим документом вирішено.

Що стосується субсидій, дійсно, я вас підтримую, давайте попрацюємо над цим питанням, це не стосується сьогоднішнього законопроекту, який розглядають народні депутати. Ми попрацюємо, якщо буде  ваша ласка, давайте зустрінемось і будемо вирішувати такі питання. Це важливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко Петро Степанович.

 

13:34:13

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановна пані міністр! Я звернув увагу на те, що законопроект  урядовий зареєстрований 29 травня 2009 року. І вас, як міністра і  Кабінет Міністрів я хочу запитати, чому уряд не наполягав на більш швидкому  розгляді цієї проблеми у 2009 році? Часом чи не тому, що Прем’єр-міністру в разі кандидата в Президенти було вигідніше роз’їжджати по селам і обіцяти державні акти на землю безкоштовно за рахунок бюджету. А коли вибори закінчилися з іншим результатом, то ось вам, панове селяни, будь ласка, цей дискримінаційний закон. Чи не тому він не з’явився раніше у порядку денному Верховної Ради. Я хочу щоб ви розсіяли мої сумніви. Дякую.

 

ДЕНІСОВА Л.Л. Шановні народні депутати, дякую за запитання і хочу вам відповісти наступне, що цей закон, як ви кажете, ганебний, був прийнятий за ініціативою народних депутатів і підтриманий в цьому залі. І дійсно урядом були прийняті рішення, які позбавили всіх цих умов, за якими селянин не зміг би, був зареєстрованим в державному центрі зайнятості як безробітний. І цей порядок, який був прийнятий ще 25 лютого 2009 року, він вирішив всі ці питання, які зараз наголосила. Ми тільки хочемо, щоб вони були законодавчо підтверджені.

Що стосується наполягав чи не наполягав уряд на бистрішому розгляді цього питання декілька разів, ми зверталися і в цьому переліку документів, які вказали, що необхідно прийняти, шановні народні депутати, ті законодавчі акти, був і цей законодавчий акт. Тому я дуже вас прошу підтримати це зараз. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Денькович Іван Васильович. Унгурян Павло Акімович.

 

13:36:36

УНГУРЯН П.Я.

Шановна Людмила Леонтіївна, я думаю, дійсно дуже слушний закон і дякую за ту, дійсно, прискіпливість, з якого ви доповіли його сьогодні тут в депутатській залі. Я думаю, що наша фракція буде його підтримувати однозначно, а в мене запитання. Які саме умови в цьому законі закладаються,  за якими ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства і  що власне йому це дає. Дякую.

 

ДЕНІСОВА Л.Л. Дякую за запитання. Ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена  такого господарства за  умови, що протягом 12 місяців, які перебували до дня звернення до державної служби зайнятості він впровадив лише діяльність, пов’язану з веденням особистого селянського господарства, чи одночасно працював на умовах найму або займався видом зайнятості, який передбачений пунктом 3 статті 1 Закону про зайнятість менше 26 календарних днів. Так чітко виписано і в порядку, який зараз працює вже рік  в нашій державі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

13:37:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановна Людмила Леонтівна! Я хотів би, щоб ви сказали мені таку річ, я бачу, що уряд давним-давно хотів внести ці законопроекти – це наша проблема, чому ми його не розглянули раніше – не  відноситься до вини міністерства. Але зараз ви побачили новий законопроект про нову редакцію, внесений депутатами, якраз перед цим,  так співпало, що ми його сьогодні прямо і обговорювали. Чи не бачите ви можливості об’єднати норми ті, які зараз були в законопроекті  Ткача (нова редакція) разом з усіма нормами, які ви зараз готуєте, бо я тут не бачу нічого політичного, тут немає політики, тут, насправді, йде спроба все привести в правове поле нормально забезпечити діяльність  10 мільйонів людей. Це надзвичайно потрібно. Тобто щоб поєднати ці зусилля разом з депутатськими. в яких формах ви це собі бачите, спостерігаючи от за розглядом цього питання в залі? Дякую   вам.

 

ДЕНИСОВА Л.Л. Шановні народні депутати! Я пропоную вам підтримати і прийняти за основу цей  законопроект який вносить уряд. І ми попрацюємо обов’язково і підтримаємо цей законопроект, який зараз був прийнятий вами і розглянутий вами. І є питання, безумовно, до деяких статей цього законопроекту. Наприклад, що стосується можна ли ставити в залежність визначені статусу зайнятої особи від її доходи до сплати єдиного податку для членів особистого селянського господарства. Але це такі, знаєте революційні речі, які потрібно робити. І ми об’єднаємо зусилля, щоб вони були, дійсно, зроблені. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.  

Співдоповідь – Ткач Роман Володимирович.

 

13:39:54

ТКАЧ Р.В.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин на  своєму  засіданні 23 червня 2009 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України про особисте селянське господарство, реєстраційний номер 4566, внесений Кабінетом Міністрів України та зазначає наступне.

Закріплені в законопроекті  поняття  „особисте селянське господарство”, „члени особистого селянського господарства” носять дискримінаційний характер, оскільки  членство в особистому селянському господарстві  пов’язується виключно із наявністю у власності, або  в оренді земельної ділянки для ведення  особистого селянського господарства. І не враховується факт,   що сільські мешканці можуть мати у власності інше майно, яке використовується для ведення особистого селянського  господарства.

Окрім того, стаття  3 прим. відносить до членів особистого селянського господарства виключно тих осіб,  яким належить на праві власності, або  оренди, земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, залишаючи поза увагою  статус родичів, що  спільно проживають з ними, але не мають у власності, або в оренді землі. Та найнеприпустимішим є те, що  відповідно до вказаного законопроекту всі особи, що впродовж  останнього  року мали у власності, або в оренді   земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, або працювали на умовах найму впродовж останнього року менше, ніж 26 календарних тижнів, вважаються зайнятими особами,  а відповідно і не можуть зареєструватися в державній службі зайнятості, як такі, що шукають роботу.

Тому Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної   політики та земельних відносин прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України повернути даний законопроект на доопрацювання.

Я, користуючись нагодою, хочу все-таки декілька  хвилин сказати. Я би дійсно  не переводив зараз тут питання у площину політики, я вже це відмічав і ще раз говорю: добре, що Кабінет Міністрів своєю постановою  врегулював це питання. Бо ви пам’ятаєте, що відбувається минулого року у січні-лютому місяці коли просто, перепрошую за таке слово, селян „футболили” із центрів зайнятості. В якійсь мірі Кабінет Міністрів це   врегулював. Але, шановна Людмила Леонтіївна сама сказала, коли у 2006, 2007, 2008 році мільйони селян рахувалися безробітними, минулого року тільки 200 тисяч, 200 тисяч стали, завдяки цій постанові на облік в Центрі зайнятості. Розумієте, в чому питання?

Сьогодні, по великому, цього законопроекту не потрібно, бо діє чинна Постанова Кабінету Міністрів, але все ж таки тут є норми, які дійсно можна в якійсь мірі поєднати із тими нормами, про які ми проголосували у попередньому законопроекті. Але ви погодьтеся, що, для прикладу. Я боюся, що в українському виконанні, якщо прийняти цей законопроект, то така наша дійсність є, що можуть появитися елементи корупції там на місцях. Тому що от я читаю статтю 4 „Облік особистих селянських господарств та їх членів”. Фактично сьогодні кожен член сільського, кожен член особистого селянського господарства, якщо  прийняти цей закон, він піде в сільську раду, він заповнить форму звітності, і він буде звітувати в сільській раді, що в нього були лишки продукції, він її продав. І таким чином буде йти облік.

Ви собі уявляєте, що це в натурі там буде проходити в селі? Хтось комусь приніс якийсь відповідний презент, сільська рада видала документ, і пішло. Ось в чому питання. Бо знову база цього законопроекту – привязка до землі.

Шановні колеги, шановна пані міністр, я вас дуже прошу, давайте ми все ж таки в крайньому випадку відправимо цей на доопрацювання. Сядемо спільно разом з вами і приймемо єдиний законопроект, який раз і назавжди позбавить питання про те, що наші селяни мусять, через те, що не маючи місця роботи, ставати, скажімо, фіктивно безробітними.

Цей ваш законопроект цієї проблеми, на превеликий жаль, не вирішить. Ось в чому питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, записуємось на питання до співдоповідача.  Стойко Іван Михайлович.

 

13:44:32

СТОЙКО І.М.

Дякую.  Іван Стойко, група ”За Україну!” Шановний Романе Володимировичу, доповідаючи закон, ви говорили суть його і пані  міністр теж розповіла про суть свого закону, тобто кабмінівського. Все ж таки є дійсно велика різниця між двома законами. Я вважаю, останній дійсно дискримінаційний стосовно українського селянства як такого, але у мене питання інше. Справді, та постанова, яка вийшла в січні минулого року,  відкинула мільйони селян від отримання чи субсидій, чи-то допомоги на дітей, чи допомоги по безробіттю.

Чи не вважаєте ви, що було б на сьогоднішній день все ж таки  або доповнити цю постанову, тобто її врегулювати, або взагалі відмінити. Тому що вона дійсно  робить селян заручниками саме тих центрів зайнятості або взагалі державних структур, які сьогодні працюють практично проти селян?

 

ТКАЧ Р.В. Шановний Іване Михайловичу,  розумієте в чому проблема?  Знаєте, як кажуть, краще  поганий мир ніж добра війна.  Якщо сьогодні ми взагалі ліквідуємо цю постанову уряду, то тоді буде те, що було минулого року в січні-лютому місяці. Я би так не ставив гостро питання, що вона погана, ця постанова. Вона, дійсно, в якійсь мірі є дискримінаційною до селян, бо знову ж таки, словами міністра, тільки  200 тисяч звернулися, але ж вона все-таки визначає, але ж вона все-таки визначає якісь правила гри. І тому постанова має бути сьогодні так, як вона є, але нам законодавцям спільно з урядом треба якнайшвидше прийняти, скажемо так, будь-який законопроект який би врегулював це питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Боднар Ольга Борисівна.

 

13:46:22

БОДНАР О.Б.

Ольга Боднар,  Партія Батьківщина „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідач,  в мене до вас питання таке. Ми хочемо зараз допомогти селянам. А існує постанова  Кабінету Міністрів, яка  певною мірою регулює те питання, яке, на жаль,   було пропущене парламентарями в цьому залі. Вже зараз ми бачили, що зал  відправив попередній законопроект  на повторне перше читання. Відповідно, вірніше, на доопрацювання точніше. Ви зараз пропонуєте на підтримувати цей. Я не бачу логіки. Якщо ми підтримуємо селян, то треба хоча би концепцію цього законопроекту підтримати і вам долучитися до його доопрацювання,      уже підтримавши його за  основу. Я не бачу ніяких таких проблем, хіба що ви вже дуже переживаєте  за те, що не ви будете автором, я не знаю.  Але у даному випадку дайте селянам  хоча б цю соломинку, за яку вони можуть триматися. Підтримайте цю ідею, якщо вашу ідею попередню, гарну ідею, я не заперечую…

 

ТКАЧ Р.В. Колего,  я вам  щиро дякую, та питання  не у тому, що я є один із авторів попереднього законопроекту. І тут питання не стоїть  про перетягування. Дивіться, я вам відповім цим законопроектом. Члени особистих селянських господарств є особи, які забезпечують себе роботою самостійно, – і потім дальше, - ведення особистого  селянського господарства вважається основною роботою  для члена такого господарства за умови, що протягом 12 місяців, які передували, він проводив  лише діяльність, пов’язану із веденням особистого селянського господарства і далі по тексту. Що це означає?  Це знову означає те, про що ми   говорили. Якщо я маю  2 гектари землі, я вважаюся зайнятою особою і я не маю права  звернутися у Центр зайнятості. Ось  про що йде мова. Він  нічого не вирішує, нічого не вирішує.

І тут питання навіть  не у тому. Якщо ми його приймемо, що цей законопроект  робить? Він фактично узаконює постанову Кабінету Міністрів. Тоді логічно, давайте ми розробимо новий законопроект, сьогодні діє чинна постанова, питання  тимчасово врегульовано, але  закон такий приймемо, який потрібно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв   Михайло Миколайович.

 

13:48:39

ПАПІЄВ М.М.

Шановний Романе Володимировичу, я хотів би, щоб ми правильно поставили акценти, і ви, в принципі, про це вже говорили.  Прийняття цього законопроекту, це не новий законопроект, по-перше, це якесь дежавю  законопроектів і Володимира Михайловича Литвина, і Олега Борисовича Шевчука, які були. Він не вирішує основне питання, питання про працевлаштування на селі.

Тут іде мова у законопроекті, і про це мають знати і  телеглядачі наші, і громадяни України, просто іде питання уникнення від відповідальності, бо уряд, коли приймав постанову номер 144, не мав ніяких законних підстав для того, щоб її прийняти, і фактично підмінив собою  вищий  законодавчий орган країни –  Верховну  Раду України.  І зараз вони просто уникають  відповідальності за те, що вони фактично скоїли злочин. 

 

ТКАЧ  Р.В.  Це не було питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

13:49:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Романе Володимировичу,  я все-таки в любому законопроекті хочу знайти щось хороше і що об’єдную. Я розумію устремління багатьох, хто хоче бути міністрами. А ще давайте до законопроекту повернемося. 

Я бачу плюс у тому, що є певна визначеність  в статті 1, що таке особисте селянське господарство. Я дивлюся те визначення, яке ви давали у статті  1, ви давали так, що це форма  організації індивідуального аграрного  виробництва на основі приватної власності та спільної праці осіб, які перебуваюсь  у сімейних  чи родинних відносинах. Вони дають зараз: „це форма організації сільськогосподарського виробництва  на земельних ділянках, наданих для ведення особистого сімейного  господарства на основі індивідуальної праці” і так далі і що таке „ведення особистого сільського господарства”.

Я бачу необхідність поєднання  цього, бо  тут глибше теоретичний підхід, але він має бути все одно не тільки  через майно, а і через земельну ділянку, через землю, бо це…

 

ТКАЧ Р.В. Шановний Юрію Анатолійовичу, я не буду коментувати те, що ви запитали, я  просто вам скажу одну річ. От давайте поміркуєм, поки ще є хвилька часу, поміркуємо разом. Я читаю статтю 4 цього законопроекту: „Члени особистого селянського господарства  щороку подають сільським, селищним,  міським радам за місцем розташування земельної ділянки  звіт про діяльність господарства. У разі, коли до особистого селянського господарства  входить кілька членів, подається один звіт”.

Шановні колеги, хтось у цій залі  вирішить: хоть одне господарство в Україні  подай звіт. Про що ми говоримо, про що ми говоримо?  Із 4,8 мільйона  господарств хоча б один добровільно подасть звіт? Ось в чому питання є. Не треба самих себе обманювати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, продовжуємо ранкове пленарне засідання на 15  хвилин з метою завершення розгляду питання і записуємось на обговорення.  Гордієнко Сергій Володимирович.

 

13:52:09

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні громадяни України! Я хотів би вас всіх повернути рівно на рік назад, коли діями нинішнього ряду була створена відверта вакханалія щодо сільського трудівника, коли було заборонено ставити на облік у Центр зайнятості осіб, які мали якийсь шматок землі. Я ще і ще раз повторюю, нинішня влада в Україні розвалила велике товарне виробництво, примусово розвалила господарства, позбавила роботи,  позбавляла у минулому році і продовжує навіть право бути облікованим у Центрі зайнятості.

Я хотів би сказати, що уряд тоді ішов на всі заходи, як би уникнути цього, щоб не платити і не обліковувати осіб, які перебувають у Центрі зайнятості. Цим він намагався зробити дві саме речі. Річ саме перша: зменшити кількість безробітних по статистиці в Україні і показати свої досягнення, наскільки зменшилося, і зробити село працюючим. І наступне – розгрузити Державний бюджет і Пенсійний фонд у тій частині, що необхідно все-таки було платити багатьом і багатьом субсидії, а за нинішніх умов, коли ти не є і не облікуєшся, що ти безробітний або не працюєш, по нинішнім документам людина не може отримати субсидію. А коли людина не має роботи  в селі і не отримує від держави підтримки, плеча оцього у виді субсидії, це є жахливо для кажної сільської саме родини.

По суті я вже задавав сам питання міністру, не хочу, я повторюю, оці питання і по 26 тижнях і іншим, але я вважаю, що все-таки необхідно нам серозно вирішувати по-новому підходи обліку і статистичної саме звітності у селі та вирішувати все-таки по-новому питання надання субсидій, виходячи із тих реалій, які є в агропромисловому комплексі України.   

Питання саме щодо підтримання цього законопроекту у фракції не стоїть, так як законопроект – це є нервовою реакцією на ту фактично незаконну постанову, якою намагався уряд вирішити ту проблему, яку сам і створив у минулому році.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

 

13:55:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, ота цитата попереднього виступаючого, що є нервовою реакцією, на мій погляд, ми не маємо взагалі, законодавці, реагувати на такі речі якісь, емоційні. Ми з вами маємо дивитися зараз законопроект, його норми і покращувати законодавче поле.

Я хотів би сказати таке, користуючись присутністю міністра уряду, хотів би сказати, що прошу уряд: якщо вносити зміни до закону, то обовязково передбачати або нову редакцію, або змінювати комплексно закон. Тому що якось не виглядає добрим, коли ми все-таки продовжуємо практику латання, штопання діючих законів, абсолютно не є добрим. І це фактично принижує уряд, принижує і міністрів, і принижує і Верховну Раду в цілому. Тому я хочу просто, щоб дослухалися до цього аргументу і щоб ми підходили більш комплексно до цього.

Я також не зовсім розумію своїх колег, які, замість того щоб переконати все-таки уряд… Я вам скажу, що в нас всі уряди так робили, всі до одного: займалися штопанням законів. Ну хіба ми цього що, не знаємо? Тому давайте відходити від цього, це зовсім інша правова культура має бути, виховуватись.

Я бачу тут позитив. В чому позитив є в цьому законопроекті? Позитив є в тому, що хоча би є спроба визначення дати, що таке „особисте селянське господарство”, що таке „ведення особистого селянського господарства”. І це надзвичайно важливо. Тому що ми не маємо поки що в законі визначення, чи можна вважати членами цих господарств осіб, які індивідуально ведуть таке господарство, бо поки що нема порядку набуття і припинення членства в особистому селянському господарстві, бо поки що точно не визначено, за яких умов робота в особистому селянському господарстві вважається основною, в наслідок чого виникають труднощі під час звернення членів за сприянням у працевлаштуванні і реєстрації Державної служби зайнятості, як таких, що шукають роботу, бо бюджет не є таким, що є бездонним. Але ми маємо сьогодні думати про те, щоби 10 мільйонів осіб мали хороший, якісний закон. Тому я закликаю зараз о цей законопроект 4368, який був зараз, розглянути, який направлений на доопрацювання, обєднати з цим законопроектом 4566, будуть хороші визначення, хороші дефініції, відкинути, можливо, підходи жорсткі до статті 8, що стосується 26 тижнів. І тоді це буде хоро…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Смітюк Григорій Євдокимович.

 

13:58:25

СМІТЮХ Г.Є.

Шановні громадяни України, шановна колегія, я особисто буду голосувати „за” і підтримувати пропозицію щодо непідтримки цього законопроекту, або відправити його на доопрацювання. З яких мотивів саме я вихожу? Ну, по-перше, давайте ми зробимо таким чином, чи зробила держава якийсь крок для того, щоб створити належні робочі місця в населених пунктах? Я підтримую ті слова, які говорила тут, майже кричала, щоб докричатися до нас і до всіх Александровська. Ми зруйнували колективні господарства, не створивши ніяких і не надавши ніяких умов для створення  якоїсь зайнятості.

Говорять багато тут, що якщо є два гектари землі – це особисте грормадянськ…. уже можна забезпечити, так сказати, роботою. Ну вдумайтесь так, на селі в залежності від погодних і інших умов більшість часу непридатний для того, щоб  робити ту, чи іншу, або бути зайнятим на роботі на земельній ділянке. Тому що є кліматичні, є інші умови, які говорять про те, що тільки частину часу, а конкретно десь третину часу людина може бути зайнята на цій земельній ділянці. Це перше питання.

І друге питання. скажіть, будь ласка, безперечно, що міністерство, яке опікується для того, щоб був фонд, звідки виплачуєте, а сьогодні він виплачується, ви знаєте, з нарахування 1,6 процента це підприємства платять, і 0,6 платить той громадянин, який працює. І загально 2,2 процента, якщо я не помиляюся, це кошти, які йдуть у спеціальний фонд, із цього фонду виплачується безробіття. І безперечно, що позиція Міністерства соціального призначення, вона про піклується? Щоб було оплачено і щоб було нарахування. Тому що, якщо цей розрив відбувається, то це є хаос, це є недовольство і так дальше, і так дальше.

Я рахую, що такі питання, як зайнятість населення і оплата безробіття, виходять з однієї проблеми: держава повинна створити, допомогти відновити, як хочете це рахуйте, створення робочих місць. І тільки від тої зайнятості населення, яке буде працювати, тільки в такому випадку у нас буде достатньо, щоб виплачувати, в тому числі по безробіттю.

Тому що вдумайтеся в одне питання. Від 3 до 7 мільйонів статистики немає, ми працюємо за кордоном. Сезонні робітники до 5, до 10 мільйонів – це сезонні робітники. В результаті, безперечно, що на міністерство навантаження дуже велике. Але якщо не вирішити питання зайнятості населення, якщо не вирішити питання створення робочих місць, а громадянин, який має своє особисте господарство, ніколи не дасть можливість йому створити нормальне конкурентноздатне підприємство, яке буде вирощувати і конкурувати із західними і іншими компаніями, то ми не вивчимо це питання.

Тому я рахую, якщо Міністерство соціальної політики разом із Міністерством економіки, із іншими міністерствами, в тому числі Міністерством аграрної політики, то що безперечно, вони повинні давати комплексну програму. Комплексну програму, в якій людина буде зайнята 8 годин в робочий день і з нового року до нового року. Тоді тільки ми вирішимо це питання. А…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Павловський Андрій Михайлович, будь ласка.

 

14:01:46

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Шановні народні депутати, шановний головуючий! Зазначений законопроект уточнює визначення особистого селянського господарства, закриває прогалини, які були з цим пов’язані в законодавстві. І зокрема  пропоную ОСГ розглядати як форму організації сільськогосподарського виробництва на земельних ділянках, наданих для ведення особистого селянського господарства на основі індивідуальної фізичної праці фізичної особи або спільної праці осіб, які знаходяться з цією особою в родинних відносинах.

Крім того, дається більш чітке уточнення, хто є членом особистого селянського господарства, визначається порядок набуття членства ОСГ. І хочу звернути увагу, що законопроектом запроваджується облік членів ОСГ і  цей облік повинні вести місцеві селищні сільські міські ради.  І вони інформацію про цей облік повинні надавати в Державну служба зайнятості для того, щоб вона допомагала цим людям сприяти у працевлаштуванні. Я думаю, що це вирішує ті проблеми, які не були законодавчо врегульовані і це конструктивна пропозиція і її  треба підтримати.

Я думаю, що в цілому це не суперечить тому законопроекту, який презентував пан Роман Ткач і якщо його прийняти за основу і доопрацювати законопроект попередній, то можна було б ці  два законопроекти об’єднати і врахувати це в основному законі про особисте селянське  господарство.

Тому по результатам розгляду в першому читанні рахую, що його можна  підтримати і прийняти за основу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сулковський Павло Гнатович.

 

14:03:40

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Шановні колеги! Я хочу вам додатково нагадати, що Комітет аграрної політики та земельних відносин доповідав Роман Ткач, від комітету, що комітет не  підтримав цей проект. І чому? Не підтримав він тому, що по-перше, з дуже великим запізненням міністр соціальної політики пані Денисова, прибігла у  парламент, шановна, я з повагою до вас як до жінки ставлюсь, але ви з запізненням принесли, прибігли протягувати цей проект, який хотіли, щоб він вам допоміг, прикрив вашу невірну антиконституційну 144 постанову Кабінету Міністрів, яку ви не мали права приймати і штовхати на підпис, і прийняття Кабінетом Міністрів саму Юлію Тимошенко, свою подругу.

Тому сьогодні я хочу сказати вам, на сьогоднішній день, Людмила Леонтіївна, поки ще ви в кріслі сидите день до вечора, міністра соціальної політики, то ви з Юлієм Володимирівною Тимошенко сьогодні цей проект закону можете тільки взяти собі в архів і там тішитись з ним собі дома. Тому що ви через декілька днів опиняєтесь безробітними, от може він вам і підійде.

І тому, шановні колеги, цей проект закону не просто комітет його не підтримав із-за того, що там прикритий, він просто, цей проект закону, як і постанова Кабінету Міністрів, крім шкоди селянам ніякої допомоги не дає. І тому я вважаю, що цей проект не можна підтримати, я переконаний, що він не буде підтриманий сьогодні. А що стосовно з цього проекту взяти корисно до попереднього, що доповідав Роман Ткач, то я думаю, там нема що брати в той проект, там нема чого брати. Тому що цей проект просто, він ще раз нагадую, не на користь селянам, крім шкоди. Тому я вважаю, що треба робити дійсно проект таким в майбутньому і ми зараз, як і наш комітет, так і новий уряд, буде займатися над тим, щоб створювати такі умови, що в Центр зайнятості людина повинна йти та, що дійсно із-за поважним причин вона не може собі знайти робоче місце. А то сьогодні ми доробилися, доприймалися пільг таких, що сьогодні три тисячі,  п’ять тисяч заробітну плату фермер дає ні на комбайн, ні на трактор, ні на що знайти робітника вже неможливо. Тому я вважаю, тут є соціальна …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, заключне слово – Людмила Леонтіївна Денисова.

 

ДЕНИСОВА Л.Л. Шановні народні депутати! Мене так дуже, знаєте, ображати не потрібно, мабуть, тому що я, по-перше, жінка, а ви – чоловіки. І хто  в якому кріслі тут сидить, ну знаєте, я це крісло отримала в цій залі. Ані завдяки комусь там іншому, а завдяки тільки народним депутатам. І тому, якщо є довіра народних депутатів, так вам велика вдячність, якщо не буде довіри народних депутатів, так  я піду з цього залу. (Оплески)

І тому я хотіла подякувати всім народним депутатам за таку прискіпливу роботу по відношенню до всіх законопроектів, які подає уряд. І це дуже важливо тому, що ви таким чином так відноситесь до громадян, які обрали вас і надали вам такий статус народного депутата.

Я і ще раз вам хотіла б наголосити про те, що, дійсно, цей законопроект був поданий урядом в травні 2009 року. І декілька мабуть речей, які там пропонуються урядом вже дійсно застарілі. І тому, якщо буде ваша ласка, і буде на повторне друге читання відправлено цей законопроект, то ми попрацюємо, і внесемо зміни обов’язково. І попрацюємо із аграрним комітетом із всіма іншими зацікавленими народними депутатами в рішенні цього питання  відносно селян. І попрацюємо над змінами статті 8. І я думаю, що треба пом’якшити вже умови визнання безробітності, зайнятості  наших селян. Тому що криза вже нас лишає, ми по-трішки, по-трішки з кризи виходимо і можемо в інших умовах уже працювати. Дякую вам за  підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне слово Роман Володимирович Ткач, будь ласка. Роман Васильович, ви не хвилюйтесь вас чекає трибуна парламенту.

 

14:09:31

ТКАЧ Р.В.

Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги! Ну, перш за все,  раз ми домовилися, що про політику не будемо говорити, Людмило Леонтіївно, я дійсно перепрошую вас, що я погано  почув цифри і за минулий рік, не 200 тисяч, а 720 тисяч звернень селян було зафіксовано у центрах зайнятості, з них 500 надано статус безробітних. Приймається. Я прошу вибачення за цифри.

Але загалом, шановні колеги, я дійсно і від комітету, від себе, я дійсно висловлюю щиру подяку всім, хто тут працював. Яке рішення приймати, ну напевно  що кожна фракція буде визначатися, але дійсно питання в тому, вдячність  вам висловлюю, що існує   проблема зайнятості селян, вона існує, вона стоїть сьогодні  гостро. Бо чи     є ще ми в кризі, чи ми ще виходимо з кризи, у місті, у селищі міського типу,  невеличкому містечку, легше собі знайти роботу.

Сьогодні у селах, коли фактично соціальна сфера знищена, крупно товарне сільськогосподарське  виробництво знищене, селянин залишився сам на сам з собою. Як його вирішити? Давайте ми в цьому питанні об’єднаємося і по великому, нам просто люди  скажуть спасибі.

Я вам дякую, голосуймо так, як вирішили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення завершено, прошу підготуватися до ухвалення рішення.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України ”Про особисте селянське господарство”, реєстраційний номер 4566 для ухвалення в першому читанні. Прошу визначатись.

 

14:11:31

За-131

Рішення не прийнято, законопроект відхилено.

Ранкове пленарне засідання оголошується закритим, наступне   пленарне засідання розпочне свою роботу о 10 годині ранку в четвер.

 

 

Повернутись до публікацій

Версія для друку