ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

27 жовтня 2026 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:10:12

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні народні депутати. Переходимо до роботи. Я нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.

Слава Україні! Шановні народні депутати, відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання.

У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, і ми всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні народні депутати, сьогодні ми відзначаємо День української писемності та мови. Це свято нашого слова, духовної спадщини і культурного надбання, що єднає покоління українців і утверджує нашу національну самобутність. Українська мова є одним із фундаментів нашої державності, це голос нашої історії і пам’ять поколінь, і відображення душі народу. Саме в мові закарбовано те, що формує нас як народ і дає змогу усвідомлювати ким ми є. Сила української мови у її невичерпному багатстві, здатності розвиватися, збагачуватися новими словами, відповідати на виклики сучасності і відкривати українську культуру світові. Тому бережімо рідну мову, шануймо, передаваймо майбутнім поколінням як безцінний скарб нашого народу.

Шановні народні депутати, за парламентською традицією я пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну України.

 (Лунає Державний Гімн України)

Шановні народні депутати, триває 1707-й день рішучого протистояння України повномасштабній збройній агресії Російської Федерації.

Сьогодні,  у День української писемності та мови, особливого значення набуває усвідомлення того, що Україна захищає не лише свою землю, а й право на власну мову, культуру, історію та національну ідентичність. Упродовж століть Росія намагається знищити українське слово, витіснити нашу мову та заперечити існування українського народу. Сьогодні ця політика продовжується в умовах повномасштабної війни, і Україна протистоїть агресору, відстоюючи свою незалежність, суверенітет і право на власне майбутнє.

Шановні колеги, вшануймо хвилиною мовчання світлу пам’ять усіх, хто віддав життя за Україну, а також усіх мирних людей, зокрема дітей, які стали невинними жертвами російської агресії. Вічна пам’ять і вічна шана. 

(Хвилина мовчання)       

Дякую. Я прошу, сідайте. 

Шановні народні депутати, на Погоджувальній раді ми домовилися надати кожному уповноваженому представнику депутатської фракції і групи до 3 хвилин для виступу. Тому прошу представників депутатських фракцій і груп записатися на виступ. Будь ласка, колеги, записуйтеся на виступ.

Слово від депутатської групи «Відновлення України» надається Вороньку Олегу Євгеновичу.

 

10:16:02

ВОРОНЬКО О.Є.

Доброго ранку. Прошу передати слово Гнатенку Валерію Сергійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Сергійович Гнатенко.

 

10:16:14

ГНАТЕНКО В.С.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Десятки тисяч українських родин втратили житло через російську агресію, хтось залишився без квартири, хтось без будинку, який зводили роками і поколіннями. Для цих людей компенсація не є питанням статистики чи бюджетних звітів, це можливість повернутися до нормального життя. Люди часто не можуть скористатися правом на компенсацію, тому що державою не забезпечено достатнього фінансування. Видано сертифікати, затверджено ваучери, але без грошей ці рішення нічого не варті.

На початок жовтня фінансування потребувало понад 60 тисяч житлових сертифікатів за знищене житло. Уряд нещодавно повідомив про надходження понад 2,5 мільярда гривень. Це дозволить допомогти 2 тисяч родин, але проблему для повальної більшості це не вирішить.

Ще гостріша ситуація з житловими ваучерами для внутрішньо переміщених осіб. Фінансування потребувало майже 37 тисяч ваучерів. Уряд розраховував залучити 80 мільйонів євро, яких вистачило б трохи більше ніж на 2 тисячі ваучерів. Таким чином переважна більшість людей залишається у черзі. Люди виїхали з окупації, втратили майно, намагаються облаштовувати життя в нових громадах, вони не можуть чекати вічність, поки з’являться гроші на програму, право на участь в якій держава вже визнала сама.

Не вирішено стабільність компенсацій і за пошкоджене житло. Фінансування надходить із запізненням, формуючи чергу у понад 50 тисяч домогосподарств. Люди змушені жити у пошкоджених будинках перед зимою або самостійно шукати гроші на ремонт.

Депутатська група «Відновлення України» наголошує на необхідності негайного збільшення фінансування програм відновлення житла. Причому мова йде як про державний бюджет на цей рік, так і про кошторис на 2027 рік. Необхідно передбачити додаткові кошти на компенсацію за пошкоджене та знищене житло, а також за житлові ваучери для переселенців.

Не можна звітувати про успішність програми лише кількістю виданих сертифікатів. Сертифікат без фінансування не купує житло для людини, затверджений ваучер без грошей не дає родині даху над головою, а дає лиш вітер в карманах. Обіцянка майбутнього фінансування не змінює реальності допомоги сьогодні. Ми не вимагаємо неможливого, держава має виконувати взяте на себе зобов'язання, люди, які втратили житло через війну, не повинні ставати заручниками хащів бюджетного планування.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Бакунець Павло Андрійович, група «Довіра». 

 

10:18:59

БАКУНЕЦЬ П.А.

«Нації вмирають не від інфаркту. Спершу їм відбирає мову», – видатна   українська поетеса Ліна Костенко. Сьогодні, дорогі українці, вітаю усіх вас в День української мови. Адже наша українська мова є нашим національним кодом, є цим фундаментом, котрий об’єднує українську націю.

Нікуди правду таїти, ворог століттями намагається знищити українську мову, знищити цих людей, котрі говорять українською мовою. Сьогодні ворог діє рівно так само, він знищує своїми ракетами видавництва, бібліотеки, книгарні, тим самим намагаючись знищити українську національну ідентичність. І цієї ночі, на жаль, знову були трагічні прильоти ворожих ракет по місту Києву, по закладах освіти, де навчаються молоді українці. Щирі співчуття усім постраждалим.

Але хочеться вірити, що українська нація вистоїть цю важку, потужну агресію нашого ворога – Росії. Ми вистоїмо, переживемо, переможемо, і наш святий обов’язок є примножувати українську мову. Наш обов’язковий спільний такий обов’язок для усіх українців –  це читати українською мовою, підтримувати українські видавництва, це навчати наших дітей розмовляти українською мовою, популяризувати українську книгу серед української молоді і, звичайно, що утверджувати українську мову як державну, приймаючи відповідні рішення тут, в цьому залі, і в урядових кабінетах. Що дуже важливо, щоб в усіх сферах державного життя належним чином використовувалася українська мова. Це і буде запорукою задля збереження української нації в майбутньому.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава!

Будь ласка, далі Колтунович Олександр Сергійович, «Платформа за життя та мир».

 

10:21:37

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Прошу передати слово Павленку Юрію Олексійовичу.

 

10:21:48

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Пане Голово, я.

Шановні колеги, шановний український народе! Під час призначення Прем’єр-міністра Сергієм Корецьким був оголошений важливий критерій роботи уряду. Чи допомагають його рішення тим, хто воює, і тим, заради кого воюють наші захисники? Сьогодні ми маємо можливість оцінити 100 днів роботи уряду за цим критерієм, за конкретними результатами, а не за кількістю заяв, обіцянок, яких за цей час було занадто.

Перше. Це гідне забезпечення грошове військовослужбовців, своєчасні виплати, належне медичне забезпечення та реабілітації. Зроблено – нічого.

Друге. Визначеність щодо проходження військової служби, відпусток і ротацій. Людина, яка захищає державу, повинна розуміти, на які гарантії вона може розраховувати. Зроблено урядом – нічого.

Третє. Справедлива мобілізація та системне реформування ТЦК і СП, рівність перед законом, прозорі правила бронювання та відстрочок, належний медичний огляд, цифровізація процедур і відповідальність за порушення мали би стати нормою. Зроблено – нічого.

Мобілізація – це не лише обов’язок громадянина перед державою, це і обов’язок держави діяти справедливо щодо кожного громадянина, тому закликаю уряд прозвітувати, що конкретно зроблено за перші сто днів, які завдання не виконані і коли захисники побачать реальні зміни. Довіра до держави починається з її відповідальності перед тими, хто її захищає.

І друге. Заради кого, найціннішим скарбом нації є наші діти. Щодня Росія вбиває українських дітей, руйнує школи, дитячі садки, університети. Так сталося, що призначення уряду співпало з підписанням Президентом України Закону про створення Державної служби у справах дітей, запровадження чіткої вертикалі органів з питань дітей, нових алгоритмів захисту дітей, виходячи з повномасштабної війни.

За перший би місяць згідно закону уряд мав зробити, не дивлячись уже за сто днів, виокремити від Мінсоцу Державну службу у справах дітей як центральний орган влади зі спеціальним статусом. Не створили. Створити нові підзаконні акти. Не створили. Зрозуміти і передбачити алгоритми нові роботи з дітьми. Нічого не зробили.

На жаль, уряд за 100 днів діяльності зробив ще більший  хаос в системі захисту прав дитини, і це, на жаль, несе пряму загрозу їх життю і здоров’ю. Сто днів  діяльності уряд ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Ковальчук Олександр Володимирович, «Слуга народу».

Веніславський, будь ласка.

 

10:25:01

КОВАЛЬЧУК О.В.

Прошу передати Веніславському Федору Володимировичу. Дякую.

 

10:25:11

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Шановний  пане Голово, шановні колеги, шановні громадяни України! Сьогодні 1707-й день, коли Росія веде свою агресивну терористичну війну проти України, проти української нації, проти української ідентичності, і сьогодні День української писемності, це те, що теж намагається знищити країна-агресор.

Але я зараз хочу говорити про інше. Ми тримаємося 1707 днів насамперед завдяки нашим Збройним Силам, завдяки консолідації українського народу і консолідації усіх ресурсів, які дозволяють нам протистояти більшій  за чисельністю, потужнішій за озброєнням і більшою за ресурсністю російській воєнній агресивній машині. І ми тримаємося в тому числі завдяки нестандартним, асиметричним підходам до захисту нашої країни і до завдання шкоди країні-агресору. Інноваційні рішення, які систематично запропоновує наш військовий оборонно-промисловий комплекс і втілюють в життя наші Збройні Сили, дозволяє завдавати їм надзвичайно великої шкоди. Але інновації – це не статика, інновації – це динаміка. Вже півтора року як в українському парламенті зареєстровані два профільних закони по Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Це Закон про Кіберсили і Закон про Космічні сили. Півтора року ці закони не розглядаються парламентом в силу різних   причин, в силу різних позицій, але це має очевидно негативний вплив на нашу обороноздатність.

Вже все частіше лунають заклики з цієї трибуни в тому числі, з інших майданчиків про те, що Україні потрібен мир. Так, Україні, безперечно, потрібен мир. Але, як заявляв і Президент України, і представники парламентської дипломатії, і представники уряду, мир має бути справедливим. Справедливість миру ми можемо гарантувати насамперед завдяки нашим спроможностям протистояти будь-яким потенційним загрозам з боку країни, яка нікуди не зникне як наш сусід. І завдяки саме таким інноваційним рішенням, які ми пропонуємо, завдяки кібератакам на об'єкти критичної інфраструктури, які забезпечують Збройні Сили Російської Федерації не лише в безпосередньому прикордонні, але і в Середній Азії, на Далекому Сході, вони будуть стримуючим чинником проти російської агресії. Росія перекреслила використання космосу виключно в мирних цілях, вона завдавала системних ударів по території України з використанням космосу. Відповідно наші ракети, які здатні виносити засоби ураження і завдавати серйозних уражень на території Мурманська, Владивостока й інших точок колишнього Радянського Союзу, вони…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гузь Ігор, «Партія «За майбутнє». 

 

10:28:25

ГУЗЬ І.В.

Слава Україні! Ігор Гузь, Волинь, «За майбутнє». З цієї трибуни я хочу звернутися до міністра соціальної політики пана Улютіна. Справа в тому, що в моєму виборчому окрузі нещодавно відбулися ганебні події. У серпні журналісти видання «Сила правди» провели журналістське розслідування на території психоневрологічного інтернату в селі Руда Ковельського району. Так от, виявлено було, що директорка цього підприємства, комунального підприємства, закладу фактично роками крала пенсію у жінок з ментальними порушеннями.   Ніхто не бачив цього: ні керівництво обласної адміністрації, ні міністерство, ні управління соціальної політики на чолі з пані Оксаною Гобод, ніхто. Після того, як журналісти про це написали, начальниця управління почала їх шантажувати, що вони незаконно потрапили на територію цього закладу. Вони зайшли через ворота і через двері і задавали незручні запитання.

Результат: після цього розслідування – нуль реакції. Мені довелося звернутися до Генеральної прокуратури. І тільки після цього почалися певні процеси. Результат цих процесів наступний: директорка зараз в СІЗО, вдома були проведені обшуки, знайшли декілька мільйонів гривень готівки і так далі.

У мене є питання до міністра, до керівника адміністрації: чому цього не бачили роками? Чому ніхто не відслідковував? Жінки з ментальними порушеннями, вони не мають можливості написати звернення, вони не мають можливості, так би мовити, зреагувати, і мільйонами на їхніх пенсіях крали собі в кишені. Є питання: чи, може, тому що ці мільйони розділялися? Може, тому що щомісячно кудись возилися пакети?

Наступне. Мене обурює як депутата по цьому округу, чому до цього часу не відсторонена з займаної посади керівник управління соцзахисту Оксана Гобод. Вона 12 років на посаді перебуває. Чому не були проведені перевірки в інших, подібних закладах? Чому немає реакції, а є бажання цю ситуацію, знаєте, під килим?

Я вимагаю у міністра реакції, жорсткої і категоричної; відсторонити начальника управління, призначити міністерську перевірку і це питання висвітлити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна, фракція «Європейська солідарність».

 

10:31:36

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Прошу передати слово Порошенку Петрові Олексійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Олексійович Порошенко.

 

10:31:50

ПОРОШЕНКО П.О.

Дорога Україно, вітаю тебе з Днем української мови. Одною з ключових позицій державотворення – армії, мови, віри.

Путін підготував нам жахливий подарунок до цього дня. Сьогодні ранком я був на Південному мосту, особисто бачив ту руйнацію, зупинку метро. В нас сьогодні країна не здатна прикрити себе ні антибалістикою, ні ефективно зупинити реактивні «шахеди». Чому це так працює, спитайте мене. Епіцентр, Розетку, Нову пошту – щоденно і щонічно руйнуються ці позиції. Але нам треба говорити про мир. Мир можливий лише при наявності шести ключових показників.

Перше. Україна на переговорах має бути не прохачем. Для того, щоб іти на переговори, ми маємо сильну переговорну позицію, яка ґрунтується на сильних Збройних Силах. Сильні Збройні Сили – це не декларація, за це всі, а сильні Збройні Сили – це військовий бюджет, а не той непотріб, що зараз є в парламенті, і воєнна економіка.

Друга позиція. Ми повинні знищувати не лише російську зброю, а й можливості Росії її виробляти. І для цього нам потрібні наступальні озброєння власні і виготовлені спільно з нашими європейським партнерами.

Третє. Ми повинні відібрати у Путіна його головного союзника – час, і ми не маємо дати стерти Україну. І тому наш союз спільний з партнерами і внутрішня єдність, яка базується на коаліції національної єдності, а не на відсутній монобільшості, доказом її відсутності є ця зала Верховної Ради. Це є також ключовий фактор миру.

Четверте. Ми пропонуємо санкції з автоматичними наслідками, які будуть застосовані всіма нашими партнерами.

П’яте. Перемир’я має мати не лише дату початку, але й механізм покарання за порушення включно з нашим членством в НАТО і до цього застосування миротворців з мандатами ООН.

І шосте. Росія має фінансувати відбудову, яку вона зруйнувала.

Наш план точно здатен забезпечити Україні майбутнє європейське, щасливе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі, фракція «Батьківщина». Але одразу, у мене тут лист на перерву із заміною на виступ, тому… А! Я перепрошую. Ну, ви не подавалися. Одну секундочку, Юліє Володимирівно. «Голос», ви хочете? Бо, дивіться, вони беруть 3 і 3. Тому давайте спочатку вам, а потім Юлія Володимирівна – 3 за це і 3 як перерва із заміною на виступ. Тому спочатку Юлія Сірко, а потім Юлія Тимошенко. Будь ласка.

 

10:35:31

СІРКО Ю.Л.

Сірко, фракція «Голос». Шановні колеги, сьогодні ми будемо заходити і розглядати бюджет 27-го року. Це один із базових і ключових законопроєктів і документів, по якому живе країна рік. Є багато питань до цього бюджету, оскільки він, власне кажучи, нічим не відрізняється від тих попередніх бюджетів, які були багато років і які насправді не відображають реальної ситуації ні з війною, ні з обороною, ні із соціальними видатками, ні із підтримкою внутрішньо переміщених осіб, а також не відображають, власне кажучи, те основне, над чим повинні були працювати в тому числі і бюджетний комітет, і податковий, і весь Кабінет Міністрів, а саме: можливість отримання більше доходів, які є і лежать під ногами влади. Але вони вирішили, що не треба боротися з детінізацією, з незаконним продажем безакцизних товарів, з порушеннями і контрабандою на митниці, треба піднімати податки для українців.

І добре, що цей бюджет насправді був прийнятий комітетом без збільшення ПДВ, оскільки ПДВ би, на жаль, лягло би на плечі кожного українця. І ми бачимо, які ціни зараз на полицях в магазині, і вони, на жаль, ростуть. Ростуть по різних причинах, в тому числі і через російську агресію, а в тому числі через бездарне управління неважливо яким Кабінетом Міністрів, оскільки один Кабінет Міністрів змінюється другим Кабінетом Міністрів, а політика залишається така сама. На жаль, недолуга економічна політика, яка не призводить до того, що уряд нахиляється і піднімаються ті гроші, які лежать у нього під ногами. А, на жаль, уряд просто паразитує на вищих податках, на негараздах бізнесу, на неможливості фактично дати гарантії роботи бізнесу, тому, на жаль, бізнес вимушений скорочуватися. І в листопаді ми з вами побачимо, яка кількість робочих місць буде скорочена, оскільки уряд не може ефективно справитися з підтримкою бізнесу у воєнний стан і у воєнні ризики.

Тому, на жаль, цей  бюджет є таким же недолугим, який він був і в 26-му році, і в 25-му. І, на жаль, ми з вами будемо його переглядати на початку 27-го року, оскільки він не відповідає, не тільки дохідна і розхідна частина, реальності війни, він також не відображає тим, що дефіцит немає чим покрити поки що, оскільки більше 30 мільярдів доларів не забезпечені ніякими ні грантами, ні допомогою, ні кредитами наших міжнародних партнерів.

Тому, шановні колеги, для того, щоб в умовах обмежених ресурсів 27-й рік достойно пройти, треба, з одної сторони, скорочувати неефективні видатки, а з іншої сторони, треба наповнювати бюджет ефективно, збираючи податки, а не просто їх підвищуючи. Тому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, фракція «Батьківщина» Юлія Володимирівна, а також перерва із заміною на виступ. Будь ласка.

Шановні колеги, я вже прошу запрошувати народних депутатів, щоб ми побачили потенціал залу.

 

10:38:57

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Шановні колеги, я думаю, що треба бути сліпим, щоб не побачити, наскільки загострилася війна, наскільки більш інтенсивними стали атаки на Україну, наскільки більш складною стала ситуація на фронті. І в той же час єдине розумне рішення, яке може бути: всі ресурси країни треба об’єднати, сконцентрувати на тому, щоб захистити країну, захистити сьогодні кожне наше місто, захистити країну настільки, щоб ми могли не просто вистояти, а щоб ми могли демонструвати високий рівень оборони.

І в цей час вноситься бюджет. Бюджет, який в кожній своїй строчці видатків говорить про те, що війна, захист, оборона, мета вистояти не є головною. І я вам можу сказати, що я багато бюджетів в своєму житті політичному бачила і як Прем’єр-міністр, і як керівник бюджетного комітету, но щоби вносити такий непотріб якраз в рік, коли потрібно найбільше бути захищеними, вистояти і йти вперед, вноситься бюджет, в якому продовжується просто мегакорупція. Це бюджет корупції під час війни. Це бюджет корупції на війні. І якщо це буде продовжуватися, ми не можемо говорити про те, що ми зробили все для захисту України, для її оборони і для нашої стійкості.

Я вам наведу декілька прикладів, і вам стане все зрозуміло. Перший приклад. П’ятий рік війни, п’ятий рік в Україні здійснюються масштабні корупційні операції через Національний банк України. Кожен рік від 100 до 170 мільярдів реальних грошей, які заплатили люди у вигляді податків, спрямовуються із державного бюджету на Національний банк. Навіщо? Тому що Національний банк п’ятий рік робить оборудки, які називаються депозитні сертифікати, вони запозичають гроші у комерційних банків замість того, щоб комерційні банки фінансували економіку України. Національний банк  забирає з ринку гроші і платить комерційним банкам за запозичення неймовірні кредити. Так от, в цьому році знову в бюджеті заклали 120 мільярдів живих грошей на ці оборудки. Просто вдумайтеся, за п’ять років війни через комерційні банки відмито 483 мільярди гривень бюджетних ресурсів, це 12 мільярдів доларів. Ви уявляєте масштаб? Ми могли би озброїтися. Ми могли би викупити власне озброєння, яке роблять наші виробництва. Ми могли би викупити всі безпілотні системи, які роблять наші виробництва. А не відкривати сьогодні масштабний експорт, залишаючи країну, навіть без озброєння власного виробництва. Але цього не зроблено. 

Давайте подивимося далі. Це тільки один елемент – 120 мільярдів, а далі у нас 91 мільярд в резервному фонді Кабінету Міністрів, коли за законом максимум, що ми можемо зробити, це 1 відсоток видатків загального фонду. Дев’яносто один мільярд куди йде? Іде на екзотичні програми: виплата тисячі, виплата з дотацій кожному за купівлю дизельного пального і бензину, виплати невідомо на які програми, які нічого  спільного з обороною не мають, і це теж величезна корупція в країні. Дев’яносто один мільярд. Звідки такі гроші? Щоби закладати на якісь свої екзотичні популістичні видатки.

Далі, 65 мільярдів на будівництво якихось другорядних доріг, і кожен рік доводять до 100 мільярдів. Скажіть, зараз час відмивати гроші на «великому крадівництві»? Ні, не час. А чому це закладається? Тридцять мільярдів плюс на збільшення заробітної плати бюрократам, які працюють в тилу. Ми що, зовсім з розуму з’їхали? І при цьому на цьому фоні нехватка грошей для грошових виплат нашим солдатам і офіцерам, геноцид, який здійснюється проти пенсіонерів, знову заклали 2 тисячі 980 гривень мінімальна пенсія, більше 8 мільйонів людей на пенсії її отримують, мінімальна заробітна плата трошки більше 9 тисяч гривень. Це що, ліквідація України, коли одні отримують по 250 тисяч гривень в місяць заробітної плати, а інші по 9 тисяч гривень? Про що взагалі йде мова?

Це не бюджет. Це бюджет розвалу оборони країни. Це бюджет, який не дає можливість підтримати нашу армію і це бюджет геноциду української нації. Якщо цей бюджет не буде перероблений, виклики перед країною на наступний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас є заява ще від двох фракцій з перервою з заміною на виступ, від фракцій «Європейська солідарність» та «Слуга народу».

Шановні колеги, я прошу, 3 хвилини вашого виступу.

 

10:45:27

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні, справді, 27 жовтня – День української мови, надзвичайно важливий для нас день. І я хочу нагадати, що в січні цього року Верховна Рада України ухвалила постанову, в якій заявила: «Утвердження і захист української мови, формування україномовного середовища по всій території України у всіх сферах суспільного життя є критично важливим для національної безпеки, державної єдності та сталого розвитку України. Необхідні для цього законодавчі і управлінські рішення мають ухвалюватися відповідно до інтересів української державності і майбутнього українського народу, незважаючи на протидію держави-агресора чи будь-який інший зовнішній тиск». Кінець цитати.

Тому саме ми наполягаємо на розгляді законопроєкту 15412, який розроблений якраз на виконання цієї постанови, розроблений фаховою робочою групою експертів і внесений 63 народними депутатами України. Проєкт підтримали Міністерство культури, Міністерство освіти, Уповноважений із захисту мови, гуманітарний, освітній, євроінтеграційний комітети і велика кількість громадських об’єднань.

Тому ми впевнені, що будь-які спроби протидіяти ухваленню цього проєкту розцінюємо як прояви українофобії і сприяння русифікаторським діям держави-агресора.

 

10:46:46

САВЧУК О.В.

Коли ми хочемо задовольнити всіх, це так не працює. В першу чергу ми маємо задовольнити Україну, зробивши все можливе, щоби на законодавчому рівні українська мова отримала всі відповідні визнання. А саме тому ми маємо негайно, вже наступного пленарного тижня внести законопроєкт, який врегульовує ті слабкі місця, які в нас були в попередньому законі. І ми не маємо можливості чекати. І українською мовою не торгують, нам цей закон розглядати чи ні, українською мовою розмовляють, думають і дихають.

 

10:47:21

АЛІКСІЙЧУК О.В.

Колеги, мова має звучати не лише на папері, вона має бути записана не лише в Конституції, вона має звучати у ваших домівках і у ваших серцях, як би це багатьом банально не звучало. Тому що тільки тоді, коли дитина від своєї мами чує рідну мову, мову тієї країни і тієї нації, яка сьогодні повертає свою незалежність, повертає важко, повертає її через кров і повертає через втрату своїх синів, найкращих синів і дочок, тільки тоді нація утверджується на тисячоліття. Тому повернення мови вдома, в школах, на перервах, в цьому залі і в кулуарах. Тільки тоді Україна буде повноцінною державою з  довершеною нацією. Слава Україні!

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги. Дякую.

Шановні народні депутати, я прошу займати ваші місця. І зараз ми перейдемо до зачитування запитів, Олена Костівна, і після цього вже перейдемо до питань порядку денного.

Я прошу народних депутатів запрошувати до зали. Олена Костівна, запити і потім питання порядку денного. Будь ласка.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

10:48:49

ГОЛОВУЮЧА. Доброго ранку, шановні колеги! Отже, для оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України внесено 21 депутатський запит. З них: до Президента України – 1, до органів Верховної Ради України – немає, до Кабінету Міністрів – 14, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 6, до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України незалежно від їх підпорядкування і форм власності, – теж немає.

Отже, оголошуються депутатські запити народних депутатів України.

Михайла Цимбалюка до Голови Національного банку України щодо надання інформації про розмір заробітної плати керівництва Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» за 2025 рік.

Михайла Цимбалюка до Голови Національного банку України щодо оплати праці та професійного досвіду керівника підрозділу безпеки Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».

Дмитра Разумкова до Міністра оборони України щодо надання роз'яснень стосовно періодичності оновлення інформації про виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розбіжностей у розмірах додаткових винагород.

Групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Ніни Южаніної та інших. Всього 12 депутатів) до Прем'єр-міністра України щодо вжиття заходів з невідкладного усунення обмежень у проведенні платежів місцевих бюджетів, забезпечення безперервності надання життєво необхідних послуг у територіальних громадах та створення умов для належного функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

Максима Заремського до Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України щодо необхідності проведення ремонту автомобільного моста, який розташований на автомобільній дорозі між селами Ясени та Костинці Чернівецького району Чернівецької області.

Максима Заремського до Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України щодо необхідності проведення ремонту автомобільної дороги, яка сполучає населені пункти Костинці та Глиниця Чернівецького району Чернівецької області.

Максима Заремського до Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України щодо необхідності проведення ремонту автомобільної дороги, яка сполучає населені пункти Неполоківці, Ошихліби, Кіцмань Чернівецького району Чернівецької області.

Максима Заремського до Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України щодо необхідності проведення ремонту автомобільної дороги, яка сполучає населені пункти Кіцмань та Дубівці Чернівецького району Чернівецької області.

Максима Заремського до Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України щодо необхідності проведення ремонту автомобільної дороги, яка сполучає населені пункти Кіцмань, Давидівці, Ставчани, Шишківці Чернівецького району Чернівецької області.

Анни Скороход до Керівника Офісу Президента України щодо надання відомостей з питань безпеки населення та забезпечення належними укриттями, дотримання конституційних прав і свобод, перетину державного кордону, мобілізаційної політики, діяльності посадових осіб органів державної влади, переговорного процесу та ролі Верховної Ради України в ньому, досягнення справедливого миру, а також повернення українських військовополонених та осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Максима Заремського до Прем’єр-міністра України щодо посилення соціального захисту родин військовослужбовців, які зникли безвісти або перебувають у полоні.

Максима Заремського до Прем’єр-міністра України щодо усунення бюрократичних перешкод під час оформлення відстрочки від мобілізації громадянами, які мають законні підстави.

Максима Заремського до Прем’єр-міністра України щодо захисту побутових споживачів від необґрунтованих нарахувань за житлово-комунальні послуги.

Максима Заремського до Прем’єр-міністра України щодо перегляду розміру мінімальної пенсії та забезпечення її відповідності фактичному прожитковому мінімуму.

Максима Заремського до Міністра охорони здоров'я України щодо забезпечення доступності лікарських засобів та перегляду механізмів державного регулювання цін на медикаменти.

Максима Дирдіна до Первомайського міського голови Миколаївської області  щодо перевірки використання коштів місцевого бюджету  на службові відрядження посадових осіб Первомайської міської ради Миколаївської області.

Олександра Ткаченка до Офісу Генерального прокурора щодо забезпечення  повного, неупередженого та всебічного розслідування  дорожньо-транспортної пригоди.

Антоніни Славицької та Олександра Ткаченка до Прем'єр-міністра України щодо невідкладного забезпечення комплексного відновлення житлового будинку.

Антона Яценка до виконувача обов'язків Генерального прокурора  щодо необхідності неухильного виконання норм Закону України «Про статус народного депутата України».

Антоніни Славицької до Прем'єр-міністра України щодо невідкладного розгляду проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання перетинання державного кордону громадянами України»  та запровадження механізму службових поїздок за кордон депутатів місцевих рад, які здійснюють свої повноваження  на непостійній основі.

Шановні народні депутати, це всі запити для зачитання.

Наступне. Ми маємо перейти до запитів від народних депутатів до Президента України, а це потребуватиме голосування. Тому, шановні народні депутати, пане Голово Руслане Олексійовичу, ми переходимо до голосування запитів до Президента України.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу зайняти свої місця. Будь ласка, колеги, займіть свої місця. Запити до Президента України. Одну секундочку, запросіть народних депутатів зайняти свої місця.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

10:56:46

ГОЛОВУЮЧА. Готові, народні депутати? Михайло Михайлович Цимбалюк! Михайло Михайлович Цимбалюк, просимо зайняти своє місце. Дякую.

Отже, шановні народні депутати, будь ласка, займаємо всі свої місця.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз попрошу народних депутатів, займіть, будь ласка, свої місця, ми зараз переходимо до голосування депутатських запитів до Президента України. Будь ласка, шановні колеги, займіть свої місця.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

10:57:36

ГОЛОВУЮЧА. Отже, запит до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Тараса Батенка, Ірини Констанкевич та інших, всього 5 депутатів) до Президента України щодо присвоєння звання Герой України Костянтину Власенку – військовослужбовцю 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Прошу голосувати.

 

10:58:25

За-247

Рішення прийнято.

Покажіть, будь ласка, по фракціях.  

Ставлю пропозицію про направлення цього депутатського запиту до Президента України. Голосуємо. 

 

10:58:54

За-250

Рішення прийнято.

Дякую, колеги. Вітаємо, колеги, з проголосуванням цього запиту.

Це всі запити від народних депутатів України на сьогоднішній день.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

10:59:09

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, шановні народні депутати, я прошу, займаємо свої місця. Відповідно до статті 28 Регламенту Верховної Ради України перед початком розгляду питань порядку денного пропоную провести сигнальне голосування. Перед голосуванням прошу народних депутатів перевірити наявність вашої особистої картки в пульті, що знаходиться на вашому робочому місці. Я нагадую, необхідно одночасно утримувати сенсорну кнопку та зелену кнопку «За» до появи результатів голосування на табло.

Шановні колеги, я прошу взяти участь у сигнальному голосуванні. Прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка.

 

10:59:56

За-239

239 – за, 9 – проти, утримались – 5. Прекрасний результат.

Шановні колеги, одразу переходимо до наступного питання: 15175. Я нагадаю, це друге читання. Ми вчора пройшли всі поправки і сьогодні маємо робити результативне голосування. Це прийняття в другому читанні. Тому я прошу народних депутатів приготуватися.

Я ставлю пропозицію... Шановні колеги, займіть свої місця. Я ставлю пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо врегулювання правовідносин зі здійснення сек’юритизації та емісії облігацій з покриттям (реєстраційний номер 15175).

Готові голосувати? Шановні колеги, швидше займайте свої місця. Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати. Будь ласка.

 

11:01:16

За-210

Рішення не прийнято.

Шановні колеги, я ставлю пропозицію направити цей проєкт закону на повторне друге читання. Колеги, я ставлю пропозицію направити на повторне друге читання. Прошу голосувати.

 

11:01:49

За-233

Рішення прийнято.

По фракціях. Зараз, одну секундочку.

Я ставлю пропозицію скоротити строки підготовки до другого читання. Будь ласка, колеги, прошу голосувати.

 

11:02:13

За-214

Рішення не прийнято.

Будь ласка, Бужанський, з процедури тільки. Будь ласка, з процедури.

 

11:02:20

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Руслан Олексійович, я прошу поставити на голосування та підтримати дозвіл правоохоронному комітету провести засідання під час розгляду правок сьогодні о 2-й годині. Було доручення Погоджувальної, ми маємо його виконати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, будь ласка, я ставлю пропозицію... Ще раз нагадую, що ця пропозиція в тому числі передбачена статтею 49, 150 голосів потрібно. Прошу голосувати.

 

11:03:02

За-224

Рішення прийнято.

Дякую, колеги.

Ідемо далі, шановні колеги. Наступний проєкт Закону 15262. Це проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств.

Я ставлю пропозицію розглянути цей проєкт закону за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

11:03:38

За-196

Рішення прийнято.

Шановні колеги… З процедури? Будь ласка, Разумков, що у вас?

 

11:03:47

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, у нас вчергове порушується постанова Верховної Ради. Попередній порядок денний має бути наданий народним депутатам до п’ятниці. Цього законопроєкту знову не було в порядку денному на цьому тижні. Воно звідкись з’являється. Ми зараз не говоримо, хороший це законопроєкт, поганий законопроєкт, звідкіля вони беруться, з якої стелі? Те, що там щось Погоджувальна, це супер, але є рішення Верховної Ради, постанова, де ми чітко визначалися, коли має з’являтися законопроєкт в порядку денному, для того щоб всі народні депутати – і від монобільшості, і від опозиції – могли його вивчити, визначитися і або підтримати, або не підтримати. А так знову у нас з’являється «кіт в мішку». Поясніть, будь ласка, звідки він взявся.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Давайте, знову ж таки, я уточню, тому що я його пам’ятаю з першого цього. Можливо, не в п’ятницю. Ну давайте я уточню, скажу. Бо ми про нього говорили. Добре. Я вас окремо поінформую тоді, Дмитро Олександрович.

З процедури по цьому питанню? Ні. Дивіться, ми в питання увійшли вже. У нього було з процедури по цьому питанню. Якщо у вас просто процедура когось викликати, дочекаємося. Ну, якщо не по цьому питанню, рухаємося. Ми в цьому питанні проголосували розгляд за скороченою процедурою.

Будь ласка, я запрошую голову Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Олександровича Гетманцева. Він і від авторів, і від комітету – до 4 хвилин. Але обов’язково поінформуйте про рішення комітету. Будь ласка.

 

11:05:21

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Шановні колеги, комітет прийняв рішення підтримати цей законопроєкт і рекомендувати в залі Верховної Ради прийняти його за основу і в цілому. Чому таке рішення комітету, я поясню. Тому що ми вчетверте вже, вчетверте вже приймаємо таке рішення і попередні три рази у нас були достатньо успішними, ми зібрали додаткові гроші в бюджет з банківської системи, яка отримує надприбутки, надприбутки і у війну. Це така аномалія, яка характерна саме для банківської системи внаслідок тих процесів, які відбуваються на фінансовому ринку. Національний банк змушений абсорбувати гривню, додаткову гривню, аби позитивно впливати на курс гривні в країні, і застосовувати такий інструмент як депозитні сертифікати. Депозитні сертифікати викуповують комерційні банки і відповідно отримують за це прибуток. Власне цей прибуток і є надприбутком банків у війну.

Я хочу звернути вашу увагу на декілька цифр. На 1.09.26 року прибуток до оподаткування банків складав 143,1 мільярда гривень або плюс 5,3 до 25-го року. Це найбільший прибуток за всю історію банківської системи. На 01.09.2021 року, для порівняння, прибуток складав лише 49,2 мільярда гривень. Тобто зараз вони заробляють на 65 відсотків більше, ніж до війни. Доходи від операцій з цінними паперами є більшими, ніж доходи від звичайної банківської діяльності з кредитування, і це дуже погано. Рентабельність банківського капіталу складає в Україні 22,9 відсотка, що більше вдвічі, більше ніж удвічі, ніж середня рентабельність великих банків по Європейському Союзу.

Запас капіталу, регулятивний капітал складає 17,27 відсотка, тоді як норматив складає 10 відсотків. Достатність капіталу складає 17 відсотків, тоді як норматив складає 7 відсотків. У банків утворилася величезна ліквідність, ліквідність, яку банки не використовують для звичайної діяльності. І коли ми з вами зустрічаємося з бізнесом, перша і найголовніша вимога бізнесу до держави, до економіки в цілому, до фінансової системи в цілому – це дешеві гроші. Дешевих грошей в країні немає, притому що гроші, вільні гроші в банківській системі є. Але ці гроші використовуються на операції з державними цінними паперами замість того, аби економіку кредитувати.

І ми розуміємо, що ці операції є безризиковими, ми розуміємо, що для бізнесу, для банківського бізнесу ці операції є вигідними. Але банківська система виконує в наш час ще і соціальну, економічну функцію, вона має насичувати кров’ю, грошима нашу економіку. На жаль, це не відбувається внаслідок недолугої політики Національного банку. Але, тим не менше, аномалія є, ми її бачимо і маємо всі підстави для того, аби перерозподілити частину надприбутків банку на армію. Це є справедливим. І це відповідає досвіду західних країн, які не маючи  такої ситуації, не маючи війни, тим не менш, приймають аналогічне рішення. Це рішення лише в 27-му році принесе до державного бюджету плюс 38 мільярдів гривень. Прошу підтримати це рішення зеленою кнопкою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Данило Олександрович, секундочку, з процедури, щось хоче Артур Володимирович.

Будь ласка, Артур Володимирович, що у вас? 

 

11:09:28

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, хочу вам сказати, що «Європейська солідарність» проти того, щоб цей законопроєкт голосувався в цілому. І я би просив підтримку голови комітету і комітету щодо того, щоб сьогодні було проголосовано в першому читанні зі скороченням строків і 116 статтею.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Данило Олександрович, немає таких заперечень?

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Якщо одна фракція заперечує, ми, звичайно, не можемо прийняти в цілому. І якщо ласка зали, то я прошу підтримати рішення про скорочення строків і доопрацювання цього законопроєкту з урахуванням статті 116 до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну тоді я буду так і ставити, тобто за основу 116-та, а потім скорочення строків.  Добре? Дякую.

Шановні колеги, я прошу фракції і групи записатись: два – за, два – проти, для обговорення цього проєкту закону.

Будь ласка, фракція «Слуга народу», Веніславський Федір Володимирович.

 

11:10:36

ВЕНІСЛАВСЬКИЙ Ф.В.

Пане Голово, прошу передати  слово Максиму Бужанському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Максим Аркадійович Бужанський.

 

11:10:48

БУЖАНСЬКИЙ М.А.

Шановні колеги! Ми, дійсно, вже вчетверте мусимо прийняти таке рішення. Але, на жаль, війна триває. Триває боротьба, яку проти російської агресії веде український народ. Триває наш збройний опір. І нам потрібні гроші на фінансування цього збройного опору. Кожного разу, коли ми приймали це рішення про додатковий податок на банки, ми чули, що вони не витримають, що вони помруть, що вони перестануть працювати, і що ми їх вб’ємо. На щастя, є хороша новина: в банків все добре, прибутки зростають.

Тому мета цього законопроєкту: спрямувати частку цього прибутку, як сказав голова комітету, на фінансування Збройних Сил України. Жодна копійка з цих податків не піде кудись в іншу сторону – виключно на фінансування нашої оборони. Я закликаю кожного підтримати цей законопроєкт. І я сподіваюсь, як всі ми, що війна якнайшвидше закінчиться і що ми не будемо більше повертатись до таких засобів. Але поки вона триває, ми маємо це зробити.

Прошу всіх підтримати цей законопроєкт, від фракції «Слуга народу» прошу всіх, та проголосувати зеленою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Саврасов Максим, фракція «Європейська солідарність».

 

11:12:20

САВРАСОВ М.В.

Прошу передати слово Ніні Петрівні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Ніна Петрівна.

 

11:12:43

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні колеги, по-перше, збільшення ставки податку на прибуток до 50 відсотків дає 38,6 додаткового надходження в бюджет, гривень, мільярдів гривень – 38,6. Куди розподіляються ці кошти? Дев’яносто відсотків – державний бюджет, а 10 відсотків – це місто Київ і обласні бюджети. Але  уже в проєкті Закону про Державний бюджет на 2027 рік із цих 10 відсотків, які мають піти в місто Київ, відщепляють 50 відсотків на придбання пасажирських вагонів.

Тому я хотіла би, щоби ми всі звернули увагу, я в бюджетному комітеті говорила, що недофінансоване місто Київ має отримати свої кошти. Тоді ми будемо розуміти, що з 90 відсотків із державного бюджету йдуть на оборону, але і 10 відсотків піде на захист цивільної і енергетичної інфраструктури міста Києва. Давайте повернемося до цієї поправки потім при розгляді бюджету.

Ще хотіла би наголосити, що все підтримую щодо роботи банківської системи. Але дуже є цікавий огляд від Національного банку України про умови банківського кредитування в ІІІ кварталі за результатами опитування 25 фінансових установ, які з часткою 95 відсотків активів банківської системи. Я хочу наголосити, вони самі вказують на те, що попит на кредити бізнесу загалом зріс, однак вперше з 2023 року малий і середній бізнес не подає заявки на кредитування. Це занадто великі ставки кредитів, які надає наша банківська система. Це вся система, яку побудували навколо ОВДП, відсотків по ОВДП...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лозинський. Передає Железняку, я так розумію.

Будь ласка, Ярослав Іванович.

 

11:14:58

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

А ви помітили, що останній час єдина, єдина допомога бізнесу від влади – це або підвищити податки, або скасувати пільги на посилки, що теж підвищення податків, або змінити правила гри. І мова навіть не про конкретний цей законопроєкт. Але це єдине, що під час обстрілів, під час відсутності світла, дефіциту кадрів влада пропонує для підтримки бізнесу. Все, більше нічого. Верх економічної думки – це зробити так, щоб ще більше платили податків. Причому є ж рішення.

Ми як парламент багато пропонували бізнесу під час і початку COVID, і повномасштабного вторгнення на початку, мораторій на перевірки можна ввести знову на документальні. Чи можна зробити так, що бізнес міг вивести свій товар із складу, а потім отримувати ліцензію? Чи можна за знищений товар, який згорів, його немає, все, щоб повернули ПДВ? Можна хоча б не блокувати повернення ПДВ за ті товари, які вивезли за кордон. Дивіться, прості рішення, які треба було прийняти пів року тому, рік тому. І нічого з цього не зроблено. Єдина пропозиція – це знову підвищити податки.

І останнє. Якщо ви хочете зібрати більше податків з банків 38 мільярдів, а давайте чесно скажемо, вони ж не цільові, вони підуть у загальний фонд. Якщо ви хочете вже провести цей законопроєкт, то це збільшення має йти не на популізм, не на стратегічні комунікації, не на кешбеки, а на один видаток – це збільшення зарплати військових. І тоді хоч можна буде пояснити логіку таких змін. А поки це виглядає як відсутність будь-яких пропозицій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, Соболєв Сергій Владиславович, фракція «Батьківщина». І це буде завершальний у нас, завершальний виступ, і після цього голосуємо. Прошу народних депутатів запросити до зали.

 

11:17:17

СОБОЛЄВ С.В.

Дякую, пане Голово, шановні колеги. Ви знаєте, у нас якась дивна логіка. Замість того, щоб стимулювати банки видавати кредити бізнесу – малому, великому, ми їх далі стимулюємо на те: викуповуйте ОВДП, отримуйте надприбутки, і ми черговий раз, четвертий рік, у вас заберемо 50 відсотків тих надприбутків, які ви отримаєте. Де логіка? Тобто ми далі стимулюємо банки не фінансувати і не кредитувати бізнес, а далі вкладатися в ОВДП. Тому, без сумніву, ми це підтримаємо, без сумніву, помилка в тому, що це не цільові гроші на військових, але далі треба думати про ключову річ: ніколи банки не будуть фінансувати підприємницьку діяльність при тих умовах, які є, бо їх фактично стимулюють це не робити.

Більше того, фактично своїм рішенням ми ще далі заганяємо в глухий кут всю систему кредитування. Тому, да, наша фракція підтримає це рішення, оскільки іншого не змогли запропонувати ні в якому іншому вигляді. Саме тому, я вважаю, що на наступний рік, коли таке рішення  черговий  раз буде готуватися, подумайте про те, як все-таки максимально сприяти банківському кредитуванню. І це буде найкраща відповідь в цих умовах, бо по-іншому навряд чи підтримають бізнес.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми завершили обговорення цього питання. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця і приготуватися до голосування. Будь ласка, колеги, займіть свої місця.

Шановні колеги, я прошу народних депутатів зайняти свої місця. І так, шановні друзі, я прошу народних депутатів зайняти місця і приготуватись до голосування.

Я ставлю пропозицію прийняти за основу з урахуванням частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків податком на прибуток підприємств (реєстраційний номер 15262.

Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

11:20:34

За-265

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію скоротити наполовину строки підготовки до другого читання подання пропозицій і поправок для підготовки до другого читання.  Будь ласка, ставлю цю пропозицію і прошу голосувати.

 

11:21:01

За-253

Рішення прийнято.

Шановні колеги, наступний законопроєкт без обговорення. Тому я одразу буду по ньому ставити пропозиції. Без обговорення у нас.

А, ви хочете пропозицію. Будь ласка, Мар’яна Володимирівна. Яка у вас пропозиція? І далі ще один закон голосуємо.

 

11:21:17

БЕЗУГЛА М.В.

Шановні колеги, я прошу дати доручення, щоби ми мали змогу провести засідання Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з підготовки питань щодо створення системи військової юстиції в Україні. І прошу підтримати, бо сьогодні засідання о 16-й годині.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мається на увазі під час розгляду, під час роботи. Да.

 

БЕЗУГЛА М.В. Да,  під час розгляду питань. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я ставлю цю пропозицію, тобто надати можливість провести ТСК для Мар’яни Володимирівни під час пленарного засідання. Добре. Будь ласка, ставлю пропозицію. Прошу голосувати.

 

11:22:08

За-191

Рішення прийнято.

Шановні колеги, наступний проєкт Закону 16094 без обговорення.

Тому я ставлю пропозицію включити до порядку денного сесії проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підстав перебування в Україні військовослужбовців з числа іноземців та осіб без громадянства (реєстраційний номер 16094). Прошу голосувати.

 

11:22:42

За-278

Я ставлю пропозицію прийняти його за основу, проєкт Закону 16094. Прошу голосувати.

 

11:23:04

За-276

Рішення прийнято.

Я ставлю пропозицію прийняти в цілому з урахуванням пропозицій, викладених у висновку головного комітету, та з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо підстав перебування в Україні військовослужбовців з числа іноземців та осіб без громадянства (реєстраційний номер 16094).

 

11:23:38

За-282

Рішення прийнято.

Дякую, колеги.

Козир, будь ласка.

 

11:23:47

КОЗИР С.В.

Руслан Олексійович, прошу поставити пропозицію дати доручення проведення Тимчасової слідчої комісії з питання аудиту коштів, виділених для внутрішньо переміщених осіб, під час засідання Верховної Ради, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю цю пропозицію народного депутата Козиря. Прошу голосувати.

 

11:24:17

За-248

Рішення прийнято.

Дякую,  шановні колеги.

Ну, що ж, шановні друзі, цей день настав. Ми переходимо до розгляду Державного бюджету України. Знаєте, інтересна ситуація: я вчора  спілкувався, приїжджав спікер литовського Саєму, я кажу: заходимо в бюджет. Він каже: скільки у вас поправок? Я кажу: багато. Він каже: сто? Я кажу: ні, трошки більше, більше 5 тисяч.

Тому, шановні колеги, переходимо до розгляду проєкту Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік (реєстраційний номер 16000) у  першому читанні, який було представлено на пленарному засіданні 16 вересня 2026 року.

Відповідно до частини п’ятої статті 156 Регламенту Верховної Ради проєкт Постанови  Верховної Ради щодо висновків та пропозицій до проєкту Закону про Державний бюджет України на 2027 рік, а також таблиця пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи вам завчасно надані.

Згідно  із частиною четвертою статті 157 Регламенту Верховної Ради  України розгляд питання проводиться за процедурою повного обговорення. Відповідно до положень Регламенту з урахуванням пропозиції голови Комітету з питань бюджету пропонується наступна процедура розгляду цього питання, узгоджена Погоджувальною радою: доповідь голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету – 3 хвилини; відповіді голови комітету на запитання – до 6 хвилин (1 хвилина – на запитання, 1 хвилина – на відповідь); виступ міністра фінансів України – до 3 хвилин; виступ Голови Рахункової палати – до 3 хвилин; виступи представників депутатських фракцій і груп – до 24 хвилин (по 3 хвилини на виступ); виступи народних депутатів – до 9 хвилин (3 хвилини на виступ); оголошення про припинення обговорення та повідомлення про кількість промовців, які виступили і які записались на виступ, а також заключне слово голови комітету – до 3 хвилин, і прийняття рішення. Всього для обговорення – до 50 хвилин.

Будь ласка,  Артур Володимирович, що у вас з процедури?

 

11:26:20

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, шановні колеги! Я зараз звертаюся до кожного, хто присутній в цій залі. Вас обирали українці, вам вони довірили представляти їх інтереси, і ви виділяєте тільки по 6 хвилин на питання до міністра фінансів і голови бюджетного комітету?

Тому звертаюся до вас і до всієї зали Верховної Ради, особливо до монобільшості, підтримати пропозицію, щоб на питання до міністра фінансів і голови бюджетного комітету було виділено мінімум по 15 хвилин (по хвилині – на запитання і по 2 хвилини – на відповідь).        

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Але міністр фінансів взагалі не передбачений в Регламенті в першому читанні, тому я не можу поставити пропозицію, яка суперечить… (Шум у залі)

Шановні колеги, займіть, будь ласка, свої місця! Шановні колеги! Тоді я буду ставити процедури так, як вони поступили. Треба набрати 150 голосів. Займіть, будь ласка, свої місця. Шановні колеги, займіть свої місця, будь ласка.

Я першу поставлю ту процедуру, яка була запропонована. Якщо вона набере 150, ми йдемо за цією процедурою. Будь ласка, займіть свої місця швидше!     

Шановні колеги, я ставлю процедуру, яку озвучив я, яка була рекомендована Погоджувальною радою. Для цього треба набрати 150 голосів. Я прошу народних депутатів підтримати цю процедуру. Прошу голосувати. 

 

11:28:26

За-215

Дякую.

Ми йдемо за цією процедурою. По фракціях покажіть.

Що ж, переходимо до розгляду питання. Для доповіді щодо висновків і пропозицій та результатів розгляду проєкту Державного бюджету на 2027 рік запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Роксолана Андріївна Підласа, до 3 хвилин. Будь ласка, Роксолано Андріївно.    

 

11:28:46

ПІДЛАСА Р.А.

Доброго дня, шановні колеги! Рада всіх бачити на розгляді Державного бюджету, щороку в нас це традиційно відбувається.

Ми в цьому році отримали від вас 5 тисяч 236 поправок до проєкту Державного бюджету на 2027 рік. Я вже казала, що це рекорд за останні 24 роки. Але це не завадило нам уважно розглянути всі ваші пропозиції.

За попередньою оцінкою, для врахування поданих поправок потрібно загалом додаткові 13,5 трильйона гривень. Це майже два бюджети на наступний рік. Багато пропозицій, як і завжди, не відповідають регламентним вимогам, тому що вони незбалансовані, або запропоновані джерела не підтверджуються розрахунками і не є реалістичними.

В результаті засідання робочої групи та бюджетного комітету ми запропонували врахувати 90 пропозицій в усіх сферах нашого життя, починаючи від оборони, соціальної політики, охорони здоров’я, закінчуючи місцевими бюджетами. Мені, звісно, не вистачить зараз 3 хвилин, щоб назвати всі 90 пропозицій, які ми врахували, але я зупинюся на основних.

У сфері оборони комітет доручив уряду опрацювати кілька надважливих питань до другого читання бюджету. Це підвищення грошового забезпечення військовослужбовців, це питання збільшення обсягу державних гарантій для підприємств оборонно-промислового комплексу (пропозиція депутатів – збільшити їх в два рази, до 60 мільярдів гривень). Ми також доручаємо уряду опрацювати питання збільшення видатків на будівництво та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України.

У сфері охорони здоров’я комітет доручив уряду передбачити додаткові кошти на закупівлю ліків для хворих на рідкісні захворювання, такі як ахондроплазія та автоімунні захворювання нервової системи, і нейром’язові захворювання. Це додаткові кошти до того 21-го мільярда гривень на ліки, які вже закладено у проєкті Державного бюджету.

Загалом комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу і в цілому проєкт постанови, яка містить висновки та пропозиції до Державного бюджету 2027 року, та направити бюджет в уряд на підготовку до другого читання. Голосування за основу має відбутися сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу народних депутатів записатись на запитання до доповідача. Я нагадую, що на це відводиться до 6 хвилин (1 хвилина – на запитання, 1 хвилина – на відповідь). Будь ласка.

Будь ласка, Скороход Анна Костянтинівна, «Партія «За майбутнє».

 

11:32:27

СКОРОХОД А.К.

Пані Роксолана, скажіть, будь ласка, скільки виділяється бюджетних коштів на окуповані громади, і скільки виділяється на телемарафон та кешбеки й інші речі, які на сьогоднішній день українцям не потрібні?

Дякую.

 

11:32:52

ПІДЛАСА Р.А.

Я відчуваю підвох у вашому питанні, пані Анно. Але ми врахували поправку, яка забороняє використовувати кошти з програми підтримки бізнесу, наразі це 9 мільярдів гривень, на кешбек якраз для того, щоб ці гроші були спрямовані на реальну підтримку бізнесу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павленко Ростислав, фракція «Європейська солідарність».

 

11:33:21

ПРАВЛЕНКО Р.М.

Дуже дякую. Прошу передати слово Ніні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ніна Петрівна.

 

11:33:26

ЮЖАНІНА Н.П.

Пані Роксолана, чи ви цікавилися в комітеті? По-перше, ви неуважно розглянули всі поправки, 5 тисяч 236, серед яких дуже мало спамових. Тому що є поправки, які ви врахували, і однакові до кожної букви від «Європейської солідарності» не враховані.

Але у мене питання наступне. Ви говорите про те, що для Збройних Сил зробили максимально по грошовому забезпеченню. Як тоді пояснити, що збільшення видатків на оплату праці у 2027 році, я порівняла з 23-м роком, у Рахункової палати – 408 відсотків, Антимонопольний комітет – 317 відсотків, апарат Міністерства фінансів – 195, судді всіх рівнів – 190, а Збройні Сили – лише 130. Бо ваша неправда заряджає представників «слуг народу» на ефірах говорити, що ви трильйони ставите на Збройні Сили. Але подивіться і порівняйте, що відбувається з виділеним бюджетом…

 

11:34:35

ПІДЛАСА Р.А.

Дякую за запитання. Доповідаю. Ще в першому читанні законопроєкту, як було подано урядом, видатки на оборону зросли на майже 518 мільярдів гривень, зокрема видатки на оплату праці військовослужбовців разом з нарахуваннями зросли на 337 з половиною мільярдів гривень.

Коли ми говоримо, наприклад, про Рахункову палату, який є парламентським органом контролю, то там дійсно є певне збільшення, але воно обчислюється в мільйонах гривень. Різниця, я думаю, велика.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Євтушок Сергій Михайлович, фракція «Батьківщина».

 

11:35:31

ЄВТУШОК С.М.

Пане Голово, зранку був Миколайович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую. Миколайович. Сергій Миколайович.

 

ЄВТУШОК С.М.

Сергій Євтушок, фракція «Батьківщина». Пані голово комітету, питання, яке я хочу порушити, воно є індикатором правового колапсу в принципі всіх тих чиновників, які зараз опікуються соціальною сферою. Мова йде про тих людей, які у свій час спасли світ, коли врятували, коли була Чорнобильська катастрофа. І зараз, коли ці тисячі людей ходять по судах, їх ганяють як Марка по пеклу, виборюють ці рішення. А в Комітеті з бюджету, в соціальному комітеті і в Міністерстві соціальному абсолютно не звертають на це увагу. Більше того, в уряді конкретно блокують виграні в судах їхні справи, що стосуються виплат. Чи є в Комітеті з питань бюджету розуміння, щоб варто було підтримати і мої правки, правки Цимбалюка і «Батьківщини», в принципі, по таких категоріях людей?

Дякую.

 

11:36:40

ПІДЛАСА Р.А.

Дякую за ваше запитання. В бюджеті передбачена стаття на виконання судових рішень, з якої уряд бере гроші для того, щоб виплачувати усім категоріям громадян, які подають в суд на державу. Але потрібно звернути увагу на те, що наразі загальна заборгованість держави перед громадянами по судових рішеннях перевищує 100 мільярдів гривень. У нас, на жаль, немає можливості закласти 100 мільярдів гривень на виконання рішень судів, особливо під час воєнного стану, коли ці гроші вкрай потрібні на фронті. Це, дійсно, вибір, політичний вибір, який уряд робить, але я думаю, що він правильний, коли ми використовуємо ці гроші для закупівлі зброї і снарядів замість виплат...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Осадчук, фракція «Голос».

 

11:37:47

ОСАДЧУК А.П.

Будь ласка, передайте слово Железняку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Железняк.

 

11:37:52

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Абсолютно ненормально, коли п’ятий рік ми не збільшуємо зарплату військовим. І коли вони відкривають бюджет, і бачать, що тим самим суддям збільшуються зарплати на 44 відсотки, тут або у нас найзапекліші бої ідуть десь в районі Печерського суду, або у держави змістилися пріоритети. Я вдячний вам як голові бюджетного комітету за те, що моя і колег правка про зобов’язання уряду нарешті підняти зарплати військовим прийнята і, я сподіваюсь, буде врахована у фінальній редакції. Я прошу вас пояснити, що далі має зробити уряд, і коли військові побачать вже результат не в тексті Закону бюджету, а конкретно в своїй платіжці.

Дякую.

 

11:38:49

ПІДЛАСА Р.А.

Дякую за запитання. Як ви знаєте, Закон про Державний бюджет не встановлює зарплати жодній з категорій громадян, в тому числі для військовослужбовців. Зарплату встановлює постанова уряду. Ми можемо зі свого боку лише додавати гроші на фонд оплати праці, в тому числі в силах оборони. Ми це, безперечно, зробимо, коли будуть встановлені нові зарплати. Уряд повинен врахувати цю пропозицію та внести зміни до своїх підзаконних актів.

Що стосується суддів. Тут дуже коротко хочу сказати, що ні в уряду, ні в комітету не було іншого виходу, тому що буквально два місяці назад був проголосований Закон про зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів», який встановив, що потрібно їм для обрахунку зарплат використовувати  прожитковий мінімум 3 тисячі 691 гривню, а не 2 тисячі 102 гривні. Якщо би ми зараз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні друзі, йдемо далі тоді. Будь ласка, йдемо далі по порядку. Я запрошую для виступу міністра фінансів України Сергія Михайловича Марченка. Сергій Михайлович, я перепрошую, я подивився і поплутав.

Сергій Михайлович, будь ласка, до 3 хвилин.

 

11:40:20

МАРЧЕНКО С.М.

Шановний Руслане Олексійовичу, шановні народні депутати! П’ятнадцятого вересня уряд вчасно подав проєкт бюджету на 2027 рік, розроблений в умовах повномасштабного військового вторгнення, який передбачає продовження війни на 27-й рік. Відповідно видатки пріоритетні у нас визначені – сектор безпеки і оборони.

Я хочу подякувати в першу чергу народним депутатам за роботу, яка була проведена в бюджетному комітеті, в підкомітетах. Це була непроста задачка, тому що кількість правок була дійсно рекордною – 5 тисяч, більше 5 тисяч правок. Ми були присутні на бюджетному комітеті більше 9 годин. Розгляд був активний. Пріоритети зрозумілі. Пропозиції народних депутатів зрозумілі. Ми уважно поставились до кожної з пропозицій.

Також розуміємо, що бюджет має бути збалансований. Це не про якісь визначені пріоритети, це має бути баланс інтересів всіх в країні. Тому основний пріоритет ми розуміємо –  сектор безпеки і оборони, а далі будемо визначатися за наявності ресурсу.

Крім того, хочу поінформувати, що ми активно працюємо з нашими міжнародними партнерами для того, щоб цей бюджет був профінансований. На сьогоднішній момент це ключова задача. Тому що при всьому нашому бажанні жити краще треба розуміти, за чий рахунок ми будемо жити краще:  або за рахунок власних платників податків, що досить зараз є обмеженим через те, що постійні обстріли, або за рахунок партнерів, які нам дійсно хочуть допомоги і в 2027 році.

Тому ми підтримуємо проєкт Постанови Верховної Ради про висновки та пропозиції, де передбачається і збільшення видатків, і ряд доручень уряду для опрацювання до другого читання. І хочу зазначити, що ми продовжимо роботу і з вами, і з нашими міжнародними партнерами для того, щоб цей бюджет був профінансований, щоб він був в першу чергу реалістичний і практичний для виконання. Це наша ключова задача. Тому що не можемо ми дозволити ситуації, при якій ми приймаємо бюджет, який потім не буде змоги виконати.

Тому прохання до народних депутатів підтримати в першому читанні Бюджетні висновки та пропозиції до Закону про бюджет. І далі уряд доопрацює з урахуванням цих висновків бюджет до другого читання, і готові вам його далі будемо презентувати.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, до слова для виступу запрошується Голова Рахункової палати Ольга Станіславівна Піщанська. Будь ласка, до 3 хвилин.

 

11:43:32

ПІЩАНСЬКА О.С.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України і члени уряду! Рахункова палата здійснила експертизу проєкту Державного бюджету на  2027 рік,  в межах якого оцінила обґрунтованість бюджетних показників, реалістичність джерел фінансування та відповідність законопроєкту вимогам законодавства. Зупинюся на ключових зауваженнях за результатами цієї експертизи.

Перше. Як і у попередні роки, бюджет на 2027 рік значною мірою залежатиме від міжнародної допомоги. Коштами партнерів планується забезпечити 4,3 трильйона гривень, це більше половини всіх фінансових ресурсів. Однак, досі не визначено кредиторів для понад 1,5 трильйона гривень зовнішніх запозичень. Наголошу на серйозності цього ризику, адже за дев’ять місяців 2026 року план зовнішніх запозичень до загального фонду виконано лише на 37,7 відсотка.

По-друге, у проєкті бюджету більше 105 мільярдів гривень доходів залежить від змін в оподаткуванні, частина яких не ухвалена або не набула чинності. Є також ризик ненадходження майже 65 мільярдів гривень митних платежів, передбачених для резерву сектору безпеки і оборони, адже конкретних заходів з їх забезпечення у законопроєкті не наведено.

І по-третє, на обороноздатність і безпеку планується витратити дві третини бюджету, це майже 4,9 трильйона гривень. Проте у разі посилення бойових дій чи перевищення прогнозних показників інфляції та валютних курсів посилиться ризик недостатності цих коштів навіть з урахуванням передбаченого бюджету резерву.

Окремо наголошу, що у законопроєкті не визначено розподілу між місцевими бюджетами на 275,2 мільярда гривень субвенцій або майже 80 відсотків всіх трансфертів. Це ускладнює планування видатків на місцях і суперечить вимогам Бюджетного кодексу. Крім того, проєктом передбачається призупинення дії окремих норм чинного законодавства, що суперечить вимогам Регламенту Верховної Ради України.

Шановні народні депутати! Рахункова палата надала Верховній Раді України свої висновки та пропозиції щодо Державного бюджету на 2027 рік. За результатами експертизи вважаємо, що законопроєкт потребує доопрацювання, зокрема у частині забезпечення більш реалістичного планування джерел фінансування, належного обґрунтування бюджетних показників та дотримання вимог законодавства.

Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Шановні колеги, далі у нас…

Прошу записатись на виступ від депутатських фракцій і груп. Нагадаю, що це 3 хвилини на виступ. До 24 хвилин відводиться на цей етап. Будь ласка.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

11:46:40

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка,  Олена Слободян, фракція «Слуга народу».

 

11:46:52

СЛОБОДЯН О.М.

Передайте слово Пуртовій Анні.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка,  передайте слово.

Будь ласка,  Анно.

 

11:47:03

ПУРТОВА А.А.

Шановні колеги, тут сидить уряд, і я хочу звернутися саме до нього. Бюджет, який ми розглядаємо зараз, краще за той, що ви подали. Я кажу це прямо, бо це правда. Ви принесли в цю залу документ, в якому не знайшлося грошей на важливі для людей речі, саме тому комітету довелося розглядати більш понад 5 тисяч правок, і в них депутати відобразили те, що реально хвилює людей сьогодні.

Що ми виправили? Перше. Військові. Людина, яка тримає фронт не може п’ятий рік поспіль чути, що грошей немає. Давайте чесно, в тому проєкті бюджету, який подав уряд, загального підвищення зарплат військовим немає, там закладено 1,8 трильйона гривень, але це гроші на те, щоб платити так, як платять зараз, і не більше. Тому я подала правку, щоб уряд опрацював підвищення грошового забезпечення з 1 січня 2027 року, комітет її підтримав, і саме на її основі сформульовано доручення уряду щодо  підвищення виплат військовим.

Є пропозиції колег підняти виплати щонайменше на 20 відсотків. Це коштує близько 20 мільярдів гривень. Звучить як велика сума, але це менше 3 відсотків загального бюджету. І ці гроші можна знайти без нових податків для людей, просто зменшити ці витрати, які під час війни можуть почекати, спершу ті, хто воює, а потім усе інше.

І ми вже почали. Забрали 315 мільйонів у політичних партій і віддали їх на зброю для армії. Друге. Це діти героїв, ми додали 100 мільйонів на їх  оздоровлення і реабілітацію. Переселенців ми записали в бюджеті, що першими житло отримують переселенці, які воювали, і ті, хто отримав інвалідність через війну. Це вже у бюджеті, це вже у цифрах. Я розумію, що бюджет – це завжди компроміс, і не всі депутатські пропозиції врахувати неможливо. Тому я прошу вас звернути увагу на найважливіше: на тих, хто воює, на тих, хто втратив дім, на тих, хто вчить наших дітей.

Ми будемо підтримувати цей бюджет і сподіваємося, що ви уважно розглянете всі правки, які пішли вам доопрацювання, і врахуєте їх до другого читання. Військові,  житло для військових, переселенців, безбар’єрність для ветеранів, вчителі. Ми доручили передбачити 13 мільярдів гривень на підвищення зарплат освітянам. Учитель сьогодні веде уроки в укритті під сирени і отримує за це зарплату, на яку важко прожити. Якщо ми не підтримаємо вчителів, у нас не буде кому вчити дітей. А ще ми доручили знайти гроші на енергонезалежність шкіл, щоб діти навчалися, а не сиділи без світла.

І ми чекаємо відповідь не колись, ми чекаємо її до другого читання, бо це не доручення депутатів, це доручення народу України.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Олексій Кучеренко, «Батьківщина».

Іван Крулько, «Батьківщина», будь ласка.

 

11:49:56

КРУЛЬКО І.І.

Іван Крулько, фракція «Батьківщина». Сьогодні ми розглядаємо, мабуть, найважливіший документ для будь-якої країни, особливо воюючою, – це Державний бюджет на наступний рік. І якщо ми подивимося на цей документ, перше питання, яке виникає: чи дає він відповіді на ті питання, які сьогодні стоять перед нашою країною? Війна кожного дня вимагає приблизно 10 мільярдів гривень видатків. Чи забезпечений бюджет на наступний рік реальними доходами? Я вважаю, що далеко не забезпечений, і це ключова проблема реалістичність бюджету. Ми покладаємося на дві речі: допомогу наших міжнародних партнерів, в яких постійно щось змінюється і вибори в тому числі, і друге –  ми покладаємося на наш український бізнес.

І якщо перше питання на сто відсотків від нас не залежить, то друге  залежить. Кожного дня український бізнес потерпає від російських атак, від ракет, від відключення електроенергії, від постійної чехарди з бронюванням.

Але при цьому держава звертається до нього, щоб він вчасно, а навіть наперед платив податки, бо треба утримувати армію і платити грошове забезпечення військовослужбовцям,. Так от український бізнес не безсмертний. І тому відповідь на питання в цьому бюджеті має бути: а які стимули для розвитку бізнесу і його захисту закладено. І ми там цього не побачимо.

Друге питання – це справедливість у бюджеті, соціальна справедливість. Скажіть, будь ласка, чи може сьогодні пенсіонер вижити за пенсію 3 тисячі 500 гривень? Ми розуміємо, що це нереалістично, але саме стільки закладається у бюджеті для українського пенсіонера, для більшої частини з наших пенсіонерів.

Тому, мені здається, що завданням уряду на підготовці до другого читання це якраз буде відновлення соціальної справедливості, щоб ті люди, які у війні залишилися в Україні, вірили в неї і мали можливість вижити. І я вважаю, що нашим з вами завданням є підготувати до другого читання такий бюджет, який реально буде давати відповідь: які доходи ми можемо додатково залучити, які видатки і програми ми маємо скоротити до другого читання для того, щоби наповнити державний бюджет і вирішити питання забезпечення військовослужбовців їхнім грошовим забезпеченням в системному режимі, вирішити питання соціальної справедливості для найбідніших верств українського населення, підтримки українського бізнесу, щоб він міг платити і підтримувати державу у час війни, але найголовніше –  дати мотивацію всій країні на те, що вона виживе і переможе.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую.

Ольга Стефанишина, фракція «Голос».

 

11:53:02

СТЕФАНИШИНА О.А.

Прошу передати слово Ярославу Юрчишину.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Ярослав Юрчишин. З місця.

 

11:53:13

ЮРЧИШИН Я.Р.

З місця, так. Дякую. Зекономлю час на переходи. Хотів би зазначити про дивні пріоритети в інформаційній політиці як голова Комітету з питань свободи слова. При першій зустрічі нашої фракції з Прем’єр-міністром паном Корецьким перед його призначенням ми проговорили про необхідність формування нашої стійкості в когнітивному вимірі, тобто підхід до стратегічних комунікацій. На жаль, пройшло дуже багато часу, і з цього часу нічого не змінилося. І ми зараз знову бачимо 1,6 мільярда, виділених на, власне, Єдиний марафон. Так, частина цих коштів – це наше іномовлення, частина цих  коштів – наш, власне, Укрінформ, але частина – це розмазування дуже незначної суми по приватних телеканалах. І  питання, чому лише по ним, коли ми маємо інші канали, які взагалі не мають незаконно доступу до мовлення, я маю на увазі 5-й,  Прямий і Еспресо. І  вже майже п’яти рік після масштабного вторгнення ми знову стимулюємо нерівність: одним комерційним каналам, які створюють теплу ванну для влади, ми виділяємо кошти, інших ми відмикаємо від мовлення без будь-яких на то причин.

Тому була дуже резонна, власне, моя правка, на жаль, комітет її не підтримав, дуже сподіваюсь, що уряд її таки врахує: забрати 500 мільйонів, тобто пів мільярда коштів Єдиного марафону і спрямувати на відновлення тих каналів, тих газет і тих медіа, які постраждали в результаті військової агресії. Ми за на тринадцятий рік війни, на п’ятий рік після повномасштабного вторгнення жодної копійки з державного бюджету не виділили на підтримку тих медіа на прифронтових територіях, в тилових наших містах, які постраждали від Росії. І це величезна проблема, бо показує, що пріоритетом для держави є не стійкість незалежних медіа, а підгодовування залежних медіа.

Звісно, буду ставити цю правку на врахування. Але звертаюся до уряду, навіть без рекомендацій Верховної Ради ми можемо виділити кошти на тих,  хто постраждав, а не ті, які створюють теплу ванну. Дуже сподіваюсь, що 2027 рік стане першим роком без Єдиного марафону і першим роком повернення всіх мовників до однакового формату мовлення,  маю на увазі про незаконно відключені телеканали.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА. Тарас Батенко, фракція, група, вірніше, депутатська «Партія «За майбутнє». Будь ласка, пане Тарасе.

 

11:56:20

БАТЕНКО Т.І.

Дякую. Шановний пане міністр фінансів, шановні колеги! Парламент, уряд і бюджет не можуть жити в паралельній реальності з воюючою країною. Що ми бачимо сьогодні? Ми бачимо залежність від зовнішніх партнерів. На наступний рік в проєкті бюджету, який оцінюється в сумі понад 55 мільярдів доларів, при цьому за оцінками Єврокомісії ця сума може наближатися до близько 70 мільярдів.

Ми з великим сумом листаємо проєкт бюджету на наступний рік. На цьому фоні, на жаль, ми змушені констатувати падіння ВВП в останньому півріччі. Така негативна тенденція за час повномасштабної війни спостерігається вдруге. В попередній раз під час повномасштабної війни економіка України зазнала падіння в 22-му році, коли падіння становило майже 30 відсотків ВВП. Після того певний час економіка відновлювалася, демонструючи ріст, в 23-25-му роках, але вже в 26-му році знову повернулася до спаду через посилення російських обстрілів та енергетичну кризу.

У вересні 26-го року реальний ВВП України скоротився на 2,5 в річному вимірі через кризу в транспортній галузі, спад у видобувній і переробній промисловості тощо. І в річному вимірі 26-го року ми відчуваємо великий спад через удари по енергетиці, металургії та логістиці. І це,  очевидно, не кінцеві падіння, які будуть тривати.

Колеги, ми більше не можемо ігнорувати попри ті цифри, які названі були, питання зарплат наших захисників. Треба невідкладно вишукувати ресурси, щоб підняти військовим зарплату, адже інфляція вже давно зробила її мізерною. Це вимога вже не завтрашнього і не сьогоднішнього дня. На цьому фоні підтримуємо невідкладне врівноваження зарплати всіх держаних чиновників. Ми закликаємо навіть підтримати пропозицію наших деяких колег обмежити зарплату чиновників та керівників державних підприємств і компаній, наприклад, зробити так, як звучить в пропозиціях низки наших колег, а саме щоб зарплата не була вищою від порогу 80 тисяч гривень.

Закликаю зал підтримати збереження місцевих бюджетів попри те 64 відсотки податку на доходи фізичних осіб, як це було  в попередні роки, адже це значний фінансовий ресурс, без якого наші громади, які значною мірою підтримують сили оборони, не зможуть продовжувати виконувати свої повноваження. Ми переконані, що вилучення 4 відсотків ПДФО з місцевих бюджетів, як це пропонує уряд, є неприйнятним.

І на завершення хочу закликати уряд передбачити реальні механізми компенсації українським підприємцям і бізнесам, компенсації за пошкоджені та знищені виробничі потужності, оскільки це надзвичайно важливо і для збереження надходжень коштів від податків до бюджету, і збереження робочих місць для українців, для України, воюючої України. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧА. Героям слава!

Марія Іонова, «Європейська солідарність».

 

11:59:22

ІОНОВА М.М.

Прошу передати слово Вікторії Сюмар.

 

ГОЛОВУЮЧА. Вікторія Сюмар, будь ласка.

 

11:59:34

СЮМАР В.П.

Я, шановні колеги, без надії сподіваюся. Розумію, що ні до кого не достукаюся в напівпустій залі, але, чесно кажучи, ну, ми ж про головний фінансовий документ країни зараз говоримо. І це документ країни, яка шостий рік в страшній війні.

Як ми зробили цей документ? Ми взяли попередній бюджет, на нинішній рік, і на його базі склепали бюджет наступного року. Давайте подивимося, що з нами як з країною відбулося за цей рік.

Ситуація з війною суттєво погіршилася. Росія отримала певні технологічні переваги у вигляді тих самих реактивних «шахедів». Ми натомість не маємо, чим їм протистояти. Таким чином, ми маємо сьогодні незахищений тил, економіку, яка руйнується буквально по годинах. Це і логістичні центри, це і ритейл, це і торгові центри. Ми бачимо, як фактично знищується інфраструктура. У нас скоро буде питання, як люди з лівого берега Дніпра зможуть переїжджати на правий берег. Це фактично паралізує життя в столиці. Замість цього ми робимо вигляд що цього всього не існує. Не існує людей, мільйонів людей, які п’ятий рік сьогодні на фронті, бо їм за ці п’ять років, що є абсолютно складно уявити, взагалі витривалість цих людей і їхню стійкість, їм ніхто не піднімає зарплату за всі ці п’ять років.

Наша команда – це опозиційна фракція, і жодну нашу поправку в цьому бюджеті не враховано. Про що були ці поправки? Та якраз про підвищення зарплатні військовим. Ми знайшли 515 мільярдів, вдумайтеся, це половина трильйона гривень, які можна було спрямувати на сектор безпеки і оборони. Це насправді кошти, які ми взяли з програм популізму. Ви не забули, що ви влітку робили? Ми ще «єбачки» роздавали і кешбеки, це наші державні пріоритети. Цей зал голосував забрати в армії 40 мільярдів і віддати їх на ручний розподіл в Кабміні. Знаєте, куди перший транш пішов з цих 40 мільярдів, які мали йти на якусь там компенсацію для постраждалих? На кешбек, перші гроші пішли на кешбек.

Зараз ви повторюєте ту саму помилку. Зараз ми нічого не додаємо військовим, зараз ми нічого не додаємо на розробку нових технологій, але ми продовжуємо віддавати гроші на дороги, на «тисячовесни», абсолютно скандальні популістські програми. Ми продовжуємо віддавати в ручне управління в резервний фонд, так не можна. Друзі, не можна програвати війну тільки тому, що хтось не хоче думати і нести відповідальність, а хоче займатися…

 

ГОЛОВУЮЧА. Юрій Павленко, група «Платформа за життя та мир», будь ласка.

 

12:02:44

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Прошу передати слово Олександру Колтуновичу.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Будь ласка, Олександр Колтунович.

 

12:02:55

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Шановні колеги, шановні виборці, наша група неодноразово вже презентувала результати досліджень, комплексного дослідження даного проєкту бюджету. Я сфокусую увагу Мінфіну та Кабінету Міністрів в цілому на конкретні позиції, які слід врахувати до наступного читання.

Перше – це в бюджеті Міністерства оборони, не зважаючи на той факт, що виділяється 328 мільярдів гривень на галузь, ми маємо зменшення на наступний рік на 38 відсотків, видатки на укриття в закладах освіти. З 6 мільярдів гривень, які є, зменшується цифра до 3,7 мільярда гривень. Це трошки більше одного відсотка від бюджету Міністерства освіти і науки, тому я думаю, що в цьому плані ця цифра точно має бути як мінімум повернена до показника поточного року – до 6 мільярдів гривень, а то і збільшена, зважаючи на той факт, що лише 42 відсотки за оцінками Міносвіти закладів можуть продовжувати навчання під час повітряної тривоги.

Другий важливий момент, на який ми хочемо звернути увагу Мінфіну, це питання субсидіарно-тарифного диспаритету з інфляційним контекстом. Тому що передбачати на наступний рік обсяг субсидій в 42,3 мільярда гривень тоді, коли ми маємо інфляцію на комунальні послуги на 5,8 відсотка, це як мінімум некоректно, її слід проіндексувати. Більше того, ми бачили цифри Держстату, що водопостачання – ціни зросли на 87 відсотків, водовідведення – плюс 83 відсотки. Тобто загалом десь на 6 відсотків необхідно обсяг субсидій проіндексувати.

Третій блок, дуже важливий. З одного боку, внутрішньо переміщеним особам дають 83 мільярди гривень загальний бюджет, але знову ж залишаються ті самі виплати по 2-3 тисячі, які є абсолютно неприйнятними і також потребують перегляду і нових обрахунків для того, щоб збільшити цю цифру.

Загалом, підсумовуючи, також звертаю увагу, що той макроекономічний прогноз, який поданий, він жодним чином не корелює з тією реальною виробничою базою і станом економіки України, відбувається на фоні того падіння, яке є у гірничо-металургійному комплексі, агропромисловому комплексі, зовнішній торгівлі. Писати і прогнозувати ті параметри, які є, вони зовсім нічим не корелюють з тими реаліями. І обумовлене зростання останніх років, я хочу звернути колег, лише зміною дефлятора, або зростанням цін на товари і послуги, а не жодним чином реальним зростанням виробничої бази.

Тому ми просимо Міністерство фінансів врахувати ці побажання наші і пропозиції для того, щоб згенерувати більш конкурентний й інтелектуальний продукт до нового читання.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА. Валерій Гнатенко, група «Відновлення України», будь ласка.

 

12:05:57

ГНАТЕНКО В.С.

Шановні колеги, розгляд державного бюджету – це завжди вибір пріоритетів. В умовах повномасштабної війни головними завданнями держави залишаються, дійсно, оборона нашої країни, підтримка військових, соціальний захист громадян та забезпечення фінансової спроможності громад. І депутатська група «Відновлення України» буде підтримувати проєкт Державного бюджету на 2027 рік у першому читанні. На щастя, підтримка не означає, що ми вважаємо документ досконалим і не бачимо проблем, які необхідно вирішувати в подальшому. Насамперед хочемо звернути увагу на те, що з 5 тисяч 236 поправок, поданих народними депутатами, пропозиція нашої групи становить лише 79 з них. Це всього 1,5 відсотка від загальної кількості. Тому ми не можемо погодитись з підходом, за якого ці пропозиції фактично будуть залишатися поза увагою.

Водночас ми вітаємо те, що проєкт Бюджетних висновків та пропозицій передбачає доручення уряду опрацьовувати питання підвищення грошового забезпечення, а також можливість збільшення видатків на будівництво та придбання житла для військових, а також заробітних плат для військовослужбовців. Наші захисники повинні отримувати належне грошове забезпечення, а держава має виконувати свої зобов’язання перед ними на їхніми родинами. Проте важливо, щоб ці доручення не залишалися лише на папері, до другого читання необхідно визначити реальні фінансові можливості та конкретні рішення. Не менш важливим є питання місцевих бюджетів. Безумовно, уряд має розглянути можливість відмови від вилучення реверсної дотації з місцевих бюджетів, ідеться про 19 мільярдів гривень.

Є очевидною складність фінансової ситуації, однак громади теж працюють в умовах війни, вони забезпечують роботу лікарень, шкіл, допомагають переселенцям, підтримують військових та ліквідують наслідки обстрілів. Фінансова спроможність місцевого самоврядування безпосередньо впливає на стійкість нашої держави. Необхідно передбачити збільшення ресурсу Державного фонду регіонального розвитку на щонайменше 2 мільярди гривень. Важливо знайти кошти на компенсацію за знищене житло, завершення розпочатих проєктів у сферах освіти та охорони здоров’я. Також потрібно розширення програм цільового пільгового кредитування і створення соціального житла для внутрішньо переміщених осіб.

Держава має вчасно пройти всі етапи бюджетного процесу, тож ми готуємось до конструктивної роботи. Маємо надію, що до другого читання уряд і парламент знайдуть можливість врахувати всі  обґрунтовані потреби військових, громад, бізнесу та громадян, які постраждали від війни, і…

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую.

У нас всі виступи, Руслан Олексійович.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:08:47

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, я прошу записатися народних депутатів на виступи. Нагадаю, що відводиться до 9 хвилин (до 3 хвилин на виступ). Прошу народних депутатів записатися.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

12:09:10

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Ростислав Павленко, «Європейська солідарність».

 

12:09:23

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дуже дякую. Прошу передати слово Ніні Южаніній.

 

ГОЛОВУЮЧА. Будь ласка, Ніна Южаніна, «Європейська солідарність».

 

12:09:47

ЮЖАНІНА Н.П.

Насправді, колеги, я задоволена тим, як ви зараз, аналізуючи бюджет, робите свої промови. Навіть члени бюджетного комітету, які сказали про те, що подаючи бюджет, уряд нічого не змінив, не передумав навіть в напрямку того, що треба зробити в такий страшний рік, вже сьомий рік війни, коли треба абсолютно нові підходи. Ну скільки ви можете говорити про жорстку економію? Коли ви почнете цим займатися? Ви думаєте, що 515 мільярдів гривень, на яких ми наполягали, зрізати і спрямувати на Збройні Сили – це популізм? Ні, це жорстка економія. Це приведення видатків споживання і видатків на оплату праці, крім підрозділів, які воюють, до рівня 2026 року плюс два резервні фонди. Незрозуміло, чому в таких обсягах без розрахунків, без підтверджених на те видатків, які плануються зробити і які не заплановані, наприклад, в поточному бюджеті. Ганьба. Просто боротися в залі за те, щоб ви дослухалися, почули і зробили врешті-решт правильний крок, про який самі говорите, а потім голосуєте за зовсім інше. Ну де ж ваша тоді відповідальність?

Я розумію, що коли ви говорите, що грошове забезпечення не зростає, а ті номінальні цифри – це ні про що, так воно і є. Ви ж порівняйте, у нас 2026 рік недофінансований по Збройним Силам. Ви самі говорите, що наразі шукають, де взяти додаткові кошти, і ви закриваєте тимчасово дірки з того резервного фонду, який є чомусь закріплений не за Міністерством оборони, а за Міністерством фінансів. Це що таке? Це що, Міністерство фінансів краще знає, як розпорядитися грошима, чи Міністерство оборони? Це з яких пір так відбувається? А тому що в цих грошах, які виділяє наразі Міністерство фінансів типу для сектору безпеки і оборони, дуже великі суми йдуть на окремі компанії, які не проходять по закупівлях, як це мало би бути. І ми, до речі, звернемося до вас з цього приводу. Дайте, будь ласка, відповідь, за яким принципом ви зараз розподіляєте гроші на сектор безпеки і оборони з так званого резервного фонду. Чому 91,6 мільярда резервного фонду знову заплановані без прив’язки до виключних напрямків використання цих коштів? Ви що робите? Ви думаєте, що ми так далі будемо із року в рік тягнутися в цій виснажливій війні? Так ні, запасу міцності в нашої країни вже немає. Тому думайте, перш  чим голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧА. Сергій Євтушок, фракція «Батьківщина».                   

 

12:12:52

ЄВТУШОК С.М.

Прошу передати слово Михайлу Цимбалюку.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Михайло Михайлович Цимбалюк, будь ласка.

 

12:13:02

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, фракція «Батьківщина» минулого року, коли  готувався проєкт бюджету на цей 2026 рік, попереджала, що  бюджет має бути збалансований, реально розрахувати кошти на сектор безпеки і оборони. Ми тоді попереджали. І що сталося? Останній, IV квартал, немає грошей для військових? Де професійність уряду, які малирозрахувати дохідну частину і видаткову? І, до речі, фракція «Батьківщина» чітко показувала, де можна було б взяти гроші. Недослухалися. І зараз ви наступаєте на ті ж самі граблі.

Шановні колеги, вибачте мені, коли ви розповідаєте з цієї трибуни, я звертаюся до уряду і до монобільшості, що пріоритет – сектор безпеки і оборони, 20 тисяч ви залишаєте і розповідаєте, що буде перемогою, якщо ви зробите грошове забезпечення індексацію. З 2022 року, шановні колеги! Це, вибачте, на третину ці гроші обезцінились. І ви знову розповідаєте, що ви дбаєте про сектор безпеки і оборони? Ви не збільшуєте кошти на ветеранську політику. То це ви дбаєте так про тих людей?

Ви гляньте соціологічні дослідження: кожен третій ветеран незадоволений державною політикою у цій сфері. Ви кажете про соціальну сферу, а пенсія 2 тисячі 878 гривень, які ви обіцяєте майже 3 мільйонам з наступного року – це про тих людей, які збудували те все, чим сьогодні користується держава і суспільство. Це ганьба. Вибачте мені, ми чекаємо пенсійної реформи, яку обіцяв цей уряд і обіцяв не менше 6 тисяч, хоча фракція «Батьківщина» зареєструвала законопроєкт – 7 тисяч 200 гривень мінімальна пенсія. Де в проєкті бюджету ці розрахунки?

Сто один мільярд заборгованість військовим пенсіонерам за рішенням судів і нашим чорнобильцям, про це сьогодні говорив колега Сергій Євтушок. Ми внесли правку. Чому не врахували? Ви що, хочете, щоб ці люди не дочекалися справедливості, відійшли у вічність? Вони вимагають, і кошти є. Ми принципово за те, щоб обмежити 10 мінімальних зарплат, більше не може отримувати державний службовець під час воюючої держави, під час воєнного стану.

Через те фракція «Батьківщина» подала конкретні правки, на яких ми сьогодні будемо настоювати. Це і зарплати нашим педагогам, це і сфера медицини. І ми надіємося, що ці правки сьогодні будуть підтримані.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую.

Ірина Констанкевич, група «Партія «За майбутнє». Будь ласка, пані  Ірино.

 

12:16:11

КОНСТАНКЕВИЧ І.М. 

Шановні колеги, для мене це вже десятий бюджет в обговоренні якого я беру участь. І завжди я хочу сказати, що під час обговорення бюджету поруч із цифрами порушується питання справедливості. І питання справедливості в час війни, воно є гострим для всіх суспільних верств. Але, як ми чуємо із кожного виступу, із кожного майданчика, із кожної зустрічі, де би не були: справедливість і військові, наші сили оборони. Це настільки чутливе і гостре питання, що не помічати, ігнорувати виплати на сили оборони і на збільшення виплат для наших захисників – це є злочинним.

Тому я як представник групи «За майбутнє», як депутатка, яка представляє Волинь і виборчий 23 округ, хочу сказати, що я би воліла бачити в цьому бюджеті всі враховані правки, які стосуються виплат зарплати для наших військових. Це перше і ключове завдання мало би бути цього бюджету, бюджету війни, на п’ятий рік повномасштабної війни. На жаль, тут немає.

Друге, що мене особливо вразило, це те, що усі хизуються, що до бюджету було подано понад 5 тисяч правок. А скажіть, будь ласка,  колеги, а яка кількість або який відсоток із цих правок були враховані? Ні, відсоток є дуже низьким. Це є свідченням того, що вкотре всі побажання, рекомендації, бачення і візії українського парламенту, вони лишилися невраховані, проігноровані. І це є колосальна проблема – бачення уряду і бачення парламенту, а ми ж відповідальні за те, як будуть реалізовуватися ці політики.

Тому, на жаль, дуже багато питань і пропозицій, які подали народні депутати як із монобільшості, так і з опозиційних фракцій і груп, і зокрема нашої «За майбутнє», вони не враховані. Мені прикро про це говорити.

Друга проблема, про яку би хотіла як освітянка звернути, це те, що реформа Нової української школи, яка вийшла на фінальний етап свій, на жаль, не має належного грошового забезпечення. У школах немає укриттів, у школах немає підручників, класи, які є, вони поодинокі, доїзди дорогами, на жаль, дуже проблематичні, особливо це сільські райони. Тому, безперечно, освіта лишається теж недофінансованою, і ми про це говорили і уряду, і Міністерству фінансів.

І третя ключова проблема – це виплати найбіднішим. Ви подивіться, які низькі пенсії у наших пенсіонерів, ви подивіться, які жалюгідні…

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

12:19:17

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Шановні колеги, я прошу усіх зайняти свої місця і приготуватися до ухвалення рішення.

 Шановні колеги, прошу робити це швидше. Обговорення у першому читанні проєкту Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік завершено. Відповідно до Регламенту я повідомляю, що записалися на виступи 47 народних депутатів України, виступили 10 народних депутатів України.

Шановні колеги, для заключного слова запрошується голова Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Роксолана Андріївна Підласа, до 3 хвилин. Але вона буде менше. І після цього голосувати маємо ми з вами. Будь ласка, займіть свої місця.

Роксолано Андріївно, до 3 хвилин.

 

12:20:14

ПІДЛАСА Р.А.

Колеги, я дійсно не заберу багато вашого часу. Я хочу лише сказати, що ми сьогодні з вами розглянемо усі відхилені поправки. Сподіваюся, до кінця робочого дня або до кінця астрономічного дня ми зможемо це зробити. Завтра у вас буде можливість поставити на підтвердження ті поправки, які були враховані і з якими ви не згодні. Але я би хотіла вас попросити, щоб ви зараз через кілька хвилин підтримали Постанову про висновки Верховної Ради до Державного бюджету за основу, а завтра в цілому, тому що це  голосування є, по суті, голосуванням за перше читання Державного бюджету, і воно дозволяє нам відправити бюджет фактично в уряд на доопрацювання і на врахування усіх наших пропозицій.

Уряд буде доопрацьовувати бюджет 14 днів. І вже 20... на тижні пленарному 23-26 листопада ми зможемо його винести в зал для голосування. Це потрібно для того, що, ми знаємо, що дедлайн для голосування Закону про бюджет – 1 грудня, але ми зробимо це раніше для того, щоби уряд вже міг звертатися до наших міжнародних партнерів з проханням про покриття незакритої потреби у фінансуванні видатків. Ви знаєте, що це 32,6 мільярда доларів в наступному році. І нам якомога швидше потрібно отримати підтвердження, що партнери готові покривати ці гроші.

Тому більше не забираю ваш час. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роксолано Андріївно.

Що ж з процедури, ми ще не прийняли рішення, Артур Володимирович? Будь ласка, у вас конкретно щодо цієї процедури,  Герасимов. А поки Артур Володимирович готується, я прошу усіх народних депутатів зайняти своє місце.

Будь ласка, Артур Володимирович. Тільки з процедури. Будь ласка.

 

12:22:25

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні колеги! Згідно процедури зараз іде голосування пропозицій бюджетного комітету, і після того ми переходимо до розгляду поправок. Але закликаю не голосувати, тому що кіз, корів і овець ми тут підтримуємо, а військових – ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що з процедури у вас? Дякую. Це не з процедури. Шановні колеги, давайте не займатися тим, чим ми займаємося.

Шановні колеги, я закликаю усіх вас, шановні колеги, зайняти свої місця. В тому числі народного депутата Гевка. Займіть, будь ласка, свої місця. Ну скільки я можу говорити? Ми переходимо, мабуть, до найважливішого голосування у цьому році, тому що Державний бюджет – це дуже важливо для країни. Тому я дуже запрошую усіх вас виявити максимальну відповідальність при голосуванні за цей Державний бюджет.

Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Будь ласка, займіть свої місця. Відповідно до статті 157 Регламенту Верховної Ради я ставлю на голосування для прийняття за основу підготовлений Комітетом з питань бюджету проєкт Постанови (реєстраційний номер 16000/П) про висновки та пропозиції до проєкту Закону України про Державний бюджет України на 2027 рік.

Готові голосувати? Готові голосувати? Я прошу народних депутатів голосувати.

 

12:24:09

За-232

Рішення прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка. Дякую.

Шановні колеги! Шановні колеги, переходимо до... Так, одну секундочку. Переходимо до розгляду пропозицій.

Шановні колеги, я хочу поінформувати вас, як буде іти розгляд тих пропозицій, на яких будуть наполягати.

Можна підійти до мене, колеги з Апарату? Підійдіть, будь ласка, сюди. Зараз ми перейдемо до розгляду пропозицій.

Шановні колеги, ми прийняли бюджет за основу і тепер переходимо до розгляду та голосування за ті пропозиції, які будуть наполягати народні депутати України. Я поінформую про порядок розгляду цих питань. Ми йдемо почергово. Якщо доходить до когось, він може замість цих своїх поправок, цих чи інших, взяти виступ або ставити по порядку, як воно йде. Але будемо йти почергово. Я говорю номер поправки, прізвище, особа говорить: так, ні – і йдемо далі.      

Ітак, шановні колеги, 1 поправка, народний депутат Разумков. Будь ласка, Дмитро Олександрович, що у вас?

 

12:26:02

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, 1-ша, 3-тя, 5-та, 6-та, 8-ма, 9-та і 37-ма правки. 37-му буду ставити на голосування. Включіть, будь ласка, з початку час і дайте 5 хвилин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, одну секундочку, Дмитро Олександрович, 1-ша, 3-тя…

 

РАЗУМКОВ Д.О. 1-ша, 3-тя, 5-та, 6-та, 8-ма, 9-та…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

РАЗУМКОВ Д.О. І 37 правка. 37-му ставлю, 5 хвилин дайте мені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ять хвилин. Будь ласка, Разумков, 5 хвилин.

 

12:26:32

РАЗУМКОВ Д.О.

Шановні колеги, в цьому документі, який чомусь сьогодні називається бюджетом, вірніше, це не документ, це стос паперів, які я думаю, що урядовцям краще було б використати у вбиральні Кабінету Міністрів з урахуванням того, що вони жодним чином не підготували цю державу до тієї непростої зими, коли будуть проблеми і з опаленням, і з електроенергією, і з гарячою, і з холодною водою, і, ключове, з каналізацією, то хоч чимось можна було б вирішити свої проблеми.

Але, тим не менш, в цьому законопроєкті передбачено прожитковий мінімум на рівні 3 тисячі 691 гривня. Скажіть мені, будь ласка, хто в цій залі пробував прожити на цю цифру, чи взагалі ви вважаєте, що на цю цифру якось можна прожити? Я впевнений, що ні. Кожного разу в документі під назвою «Законопроєкт про Державний бюджет України» показують цифри, які жодним чином не перетинаються з реальністю. Я розумію, що Кабінет Міністрів, отримуючи зарплати на рівні, там, 100 тисяч, 80, 150, 200 тисяч гривень – до речі, вчора ще раз тихесенько намагалися закласти підняття собі зарплат, в тому числі Мінфін, – вони намагаються про себе подбати, на людей їм плювати, і на життя цих людей їм також плювати з високої колокольні, як кажуть.

Я розумію, що ні пенсій, ні зарплат для військовослужбовців – нічого немає. І про це так само ми сьогодні будемо говорити, і я буду пропонувати колегам по парламенту за це проголосувати. Розумію, що їх не буде в цьому залі, що знову буде сидіти дуже невелика кількість людей, як і зараз. Багатьох набагато важливіше просто поговорити або розійтись, як вже зробила частина нардепів.

Так от, якщо ми говоримо про 37 правку, я хочу потім почути позицію комітету, чому не підтримали її, чому не підтримали мінімальний розмір прожиткового мінімуму на рівні 8 тисяч. Це навіть не ті гроші, на які можна прожити, давайте будемо відверті, але, тим не менш, це не життя виживання. Але всі розуміють, що це війна. Тим не менш, те, що запропонували ви, взагалі не перетинається з реальністю.

Я звертаюсь до голови профільного комітету, до народних депутатів: чи готові вони наступного місяця отримати прожитковий мінімум на рівні 3 тисячі 559 гривень? І подивитися на те... Колеги, вам нецікаво? Вас так дуже добре чутно тут! Я розумію, що вам плювати на той прожитковий мінімум, як і на людей.

І в мене питання тоді, Роксолана Андріївна, до вас. Ви готові наступного місяця пожити на гроші, які заклали в бюджеті? Не на нашу з вами депутатську зарплату, навіть не на зарплату міністрів, тому що вона в них набагато більша, ніж у депутатів, у Президента, тим більше що і пенсії взагалі не перетинаються з міністерською зарплатою. Просто пожити на прожитковий мінімум, який ви як голова комітету, ваші колеги з цього комітету проголосували і заклали в бюджет. Тобто народні ж депутати, вони і називаються «народні», що вони мають розуміти, чим живе цей народ.

А не використовувати цей народ в незвичайному форматі, в якому і робить сьогодні українська влада з українським народом. Давайте спробуємо, давайте експеримент проведете. Давайте наступного року, наступного місяця спробуємо з вами пожити на ці кошти і подивимось, наскільки нам з вами вистачить. Я впевнений, що вам на тиждень цього не вистачить. Навіть 8 тисяч, які пропонуємо ми в 37 правці і яку ви також не підтримали, вам не вистачить на життя. Давайте все ж таки народні депутати будуть трошки ближче до народу і зрозуміють, як живе ця держава в сьогоднішніх умовах, як живуть пенсіонери, як живуть люди похилого віку. Нічого не зроблено для того, щоб створити мінімально умови для виживання людей сьогодні.

Скажіть, будь ласка, хочу почути позицію, чому не була підтримана наша правка? І друге: чи погоджуєтесь ви провести соціальний експеримент і наступний місяць пожити на рівні того прожиткового мінімуму, який ви заклали в бюджеті разом з урядом? Можемо ще запросити пана заступника міністра до нашої з вами класної команди, подивитися, чи можна прожити на той прожитковий мінімум, який зазначений в бюджеті на 27-й рік.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я так розумію, що ставлю я на голосування 37 поправку. 37 поправка, ставлю на голосування, вона відхилена комітетом. Будь ласка, прошу голосувати. А позиція комітету, Роксолано Андріївно. Секундочку, зупиніть. Позиція комітету по 37 поправці.

 

12:31:52

ПІДЛАСА Р.А.

Я, насправді, повністю погоджуюся з вашою позицією. Ситуація з прожитковим мінімумом зараз в Україні неприпустима, тому ми врахували цілих дві поправки на цю тему. Ми доручаємо уряду, по-перше, опрацювати і запропонувати нам підвищення прожиткового мінімуму і всіх соціальних стандартів у 2027 році, це висновок 2.1 Бюджетних висновків, які запропонував комітет. А по-друге, Галина Миколаївна Третьякова запропонувала поправку, я думаю, вона буде виступати про це сьогодні, про те, що нам потрібно провести повну інвентаризацію законодавчих актів України, в яких є будь-яка прив’язка будь-яких зарплат чиновників чи виплат до прожиткового мінімуму, і це стоїть нам на заваді у підвищенні цього прожиткового мінімуму. Тобто задача уряду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, 37 поправка, авторства Разумкова. Комітетом відхилена. Прошу голосувати.

 

12:33:17

За-62

Рішення не прийнято.

Дякую, шановні колеги.

Друга поправка, авторства Костюка.  Будь ласка, Дмитро Сергійович.

У вас всі поправки, я просто оголошу. У Дмитра йде велика кількість поправок, він заміняє на 5 хвилин і знімає всі поправки.

Будь ласка, Дмитро, до 5 хвилин.

 

12:33:41

КОСТЮК Д.С.

Дмитро Костюк, Житомирщина. Шановні колеги, вдумайтеся, в якій країні ми живемо. Народним депутатам України, які не мають власного житла в столиці, компенсовує держава вартість оренди житла, для того щоб депутати могли виконувати свою роботу, військовим нашим, які виконують свою роботу по захисту нашої Батьківщини, які орендують житло у прифронтових містах, держава не компенсовує вартість оренди цього житла, при тому, що вартість оренди цього житла доволі-таки значна і часто перевищує вартість оренди житла в столиці, але військові мають платити ці гроші зі своєї кишені. Я вважаю, що в наступному державному бюджеті мають бути передбачені гроші на компенсації для наших військових на оренду житла.

Де взяти гроші на компенсації військовим, на підвищення зарплат військовим? Це ключове питання. По-перше, ми маємо нарешті відмовитися від Єдиного марафону, від цього рупора для окремих осіб, для їхнього самопіару. Інше питання, ми маємо нарешті відмовитися, політики, політичні партії мають відмовитися від державного фінансування своєї діяльності і передати ці гроші Збройним Силам України. Мій законопроєкт, який зареєстрував вже декілька років тому, досі саботується в парламенті, не розглядається навіть на профільному комітеті, він передбачає скасування державного фінансування політичних партій. Загалом це більше 5 мільярдів гривень на ці два рішення. Думаю, хороші гроші для наших військових.

Інше питання, де можна зекономити, яким чином можна наповнити державний бюджет України. Потрібно головне, певно, перестати красти, потрібно перестати вставляти палки в колеса антикорупційній системі. Дуже важливо почати боротися з корупцією. І тут правильно чітко чути ці слова і розрізняти, що боротьба з корупцією не дорівняє боротьбі з тими, хто бореться з корупцією.

Наступне питання – це те, про що говорим Прем’єр-міністр України пан Корецький. Нам справді потрібно перестати вже нарешті на якому році війни, а війна триває, нагадую, з 14-го року, не з 22-го навіть, нам потрібно перестати перекладати бруківки, ремонтувати парки кожен за плюс-мінус мільйон гривень. Зараз насправді є більш важливі речі, а ці речі другорядні. Потрібно відрізняти: все, що почекає до закінчення війни і все, що потрібно зараз. Зараз потрібно вижити в цій війні.

Але, на жаль, слова пана Корецького, вони розходяться з ділом. І замість того, щоб блокувати витрати виключно на такі другорядні розходи, він заблокував все, чим вистрелив в ногу і нашим військовим, і поставив під загрозу зриву опалювальний сезон. Тому, звісно, мало бути інакше і мало би... у співпраці з народними депутатами України було проговорено процедуру і розроблено таку постанову, яка би справді блокувала зайві витрати державного бюджету.

Потрібно перестати оподатковувати «білий» бізнес. Потрібно працювати над тим, щоб виводити…додатково оподатковувати «білий» бізнес, щоб виводити «сірий» бізнес з тіні, і таким чином поповнювати державний бюджет. На жаль, за останні роки ми зробили багато помилок і оподаткування не призвело до наповнення державного бюджету, а, навпаки, бізнес почав переходити в тінь і, навпаки, грошей стало багато в чому менше.

Зрештою, ми маємо виконувати наші міжнародні зобов’язання, але і в перемовинах з міжнародними партнерами український уряд має представляти інтереси саме українського народу і не погоджуватися на ті речі, які сьогодні ми об’єктивно не можемо ввести в дію, зокрема ПДВ для ФОПів і інші податкові речі, які вбивають український бізнес. Навпаки, маємо робити все  від себе можливе, щоб він розвивався. Ті люди, які не виїхали з країни, не втекли, залишилися тут і сприяють нашій обороноздатності.

І наостанок хочу скористатися нагодою, і закликати депутатів підтримати законопроєкт 15057 – це законопроєкт, який може врятувати життя мінімум 2 тисяч наших дітей з інвалідністю, наших українських дітей з інвалідністю, дітей наших захисників, військових, які на фронті, які не можуть, на жаль, їх підтримувати сьогодні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це замість всіх ваших поправок, так, Дмитро? Дякую.

7 поправка, Козир. Наполягає? Не наполягає.

8-ма, Разумков. Будь ласка, Дмитро.

 

12:38:59

РАЗУМКОВ Д.О.

Ми її пройшли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, значить я не викреслив. Так, викреслюю.

10-та, Безугла. Наполягає? Не наполягає.

11-та, Разумков. Будь ласка.

 

12:39:17

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, 11-та, 13-та, 18-та, 30-та, 33-тя і 110-та правки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки хвилин?

 

РАЗУМКОВ Д.О. П’ять хвилин і 110-ту буду ставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, будь ласка.

 

12:39:35

РАЗУМКОВ Д.О.

Голову комітету, будь ласка, запросіть на трибуну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, комітет. Роксолана Андріївна, прошу.

 

12:39:55

РАЗУМКОВ Д.О.

Роксолано  Андріївно, я думаю, що нам буде сьогодні з вами довго спілкуватися, вирішувати державні питання.

З початку час дайте, будь ласка.

Роксолано Андріївно, я думаю, що народному депутату негоже не відповідати на запитання колег, тим більше, що ці запитання мене попросили вам поставити люди. Чи готові ви прожити наступний місяць за тим прожитковим мінімумом, який ви запропонували українцям на 2027 рік? Я прошу вас все ж таки потім дати на це відповідь. Тому що дуже легко вирішувати долі людей, коли ми з вами сидимо в теплій світлій Верховній Раді, а люди живуть на останнє, їм якось треба вижити. Ви не повірите, вони ще й кушають, вони ще й в магазин ходять. І завдяки тому, що ми не дотримуємось з вами того, що пообіцяли, і Президент, до речі, обіцяв, обмеження комірного. Пам’ятаєте, такі були на початку війни? Обмеження податків в два рази менше до кінця війни, плюс рік після перемоги. Пам’ятаєте? Якщо ні, я вам нагадаю.

Так от, не повірите, ці люди якось живуть, вони ходять в магазин. Інфляція в магазині абсолютно інакша, аніж те, що ми з вами бачимо в статистичних показниках, які показує нам Держстат.

Вони ходять купують ліки, яких немає, тому що ми не захистили з вами, не ми з вами, а система влади, яку, на жаль, ви сьогодні представляєте, не захистили склади, на яких зберігалися ці ліки, від російських обстрілів і не лише балістики, а й дронів. Тому що ви зняли 40 мільярдів гривень з закупівлі озброєння і передали їх на закупівлі різних «няшек» для представників влади і для піар-проєктів, пам’ятаєте, в державний спецфонд перевели?

Ці люди ще якось намагаються виживати, одягати своїх дітей, дуже часто купуючи щось на Temu, на OLX, купуючи за кордоном і на американських майданчиках. Завозячи сюди, тому що тут дешевше, тому що  там немає такого рівня корупції на митниці, на податковій, в системі влади, яке мається тут. І ви фактично забрали у них таку можливість. І вони завтра будуть платити на 30-80 відсотків більше, аніж роблять це сьогодні. Тому я хочу почути відповідь щодо того, а чи готові ви і весь бюджетний комітет, хто проголосував за цей бюджет, прожити наступний місяць на 3 тисячі 559 гривень, язик не повертається?

А паралельно у мене до вас ще одне запитання. Скажіть, будь ласка, у вас бабушка з дедушкой живі, здорові, дай бог їм здоров’я? Якщо так, то як ви думаєте, чи можуть вони прожити на 2 тисячі 878 гривень? Моїх, на жаль, немає. Але, якщо б не було мене, не було моїх мами, тьоті, не було моєї двоюрідної сестри, вони б на цю цифру не могли навіть до кладовища доїхати, а ви їм закладаєте це в бюджеті на наступний рік.

Скажіть, будь ласка, як почувається Комітет з питань бюджету, коли ви піднімаєте мінімальну пенсію нашим пенсіонерам, які збудували державу, в тому числі той зал, в якому ми зараз з вами сидимо, і ті заводи, які зруйнував ворог, а зараз добиваєте ви своїми податками, ви їм піднімаєте на наступний рік на 283 гривні. 283 гривні – це трохи більше 9 гривень на день. А мінімальна пенсія, яка складає 2 тисячі 878 гривень, це фактично ми з вами говоримо про 90, трошки більше ніж 90 гривень на день. В мене запитання. Як ви думаєте, нормальна людина, яка не харчується повітрям і не п’є воду з калюжі, може прожити на цю суму? Якщо так, давайте знову проведемо ще один експеримент соціальний, можете обрати. Або давайте ви наступний місяць поживете по прожитковому мінімуму, який ви закладаєте на наступний рік мінімальний, ви ж кажете, що цього достатньо, або мінімальну пенсію. Ви як людина молода, так само, як і ваш комітет, можете продемонструвати, як можна прожити на 2 тисячі 878 гривень? І як можна прожити на збільшення з урахуванням всієї тієї інфляції, яка є сьогодні, при збільшенні на 283 гривні?

Я вважаю, що це знущання, ви мали просто написати статті: знущаємося з пенсіонерів, ха-ха-ха, номер 95 кварталу. Тоді це хоч якось  пов'язано було з реальністю, тому що такі показники в бюджеті –  це сором. Дайте відповідь, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, єдине, я одразу прошу і закликаю доповідачів, відповідь повинно бути дана тільки по тих поправках, які є, з поясненням, не по всьому, що запитують вас. Є поправка...  Дмитро Олександрович! Є поправка – відповідь комітету. Я попрошу так будемо діяти.

Будь ласка,  Роксолана Андріївна.

  

12:45:20

ПІДЛАСА Р.А.

Дякую. Я не хочу займати багато часу шановних колег. Я вже відповідала на це питання в попередньому своєму виступі короткому. У нас врахована поправка номер 38, зокрема тут є першим автором Шпак Любов Олександрівна. Ця правка пропонує підвищити прожитковий мінімум на одну особу для всіх категорій громадян. Вона врахована частково, тому що цифри, на які пропонують підвищити, потребують обрахунку, і це має зробити уряд, і запропонувати нам своє бачення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 110 поправка, так, Дмитро Олександрович? Дмитро Олександрович, 110 поправка? Можу поставити?

Шановні колеги, 110 поправка авторства Разумкова. Обґрунтування почули, відповідь почули. Прошу голосувати. Вона відхилена комітетом.     

 

12:46:30

За-55

Рішення не прийнято.

З процедури, будь ласка, Дмитро Олександрович. Що у вас з процедури?

 

12:46:37

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую, Руслан Олексійович. По-перше, мені здалося, що ви підвищуєте голос на колег. Можливо, я помиляюсь, і прошу такого, щоб не було, якщо я не помилився.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вам здалося, Дмитро Олександрович.

 

РАЗУМКОВ Д.О.  Дякую. Це перше.

Друге. Щодо відповіді комітету. Мені здається, що не передбачено, що ми якісь правки врахували, а ідентичні не врахували. Тому це не відповідь. Тоді комітет має дати відповідь по моїй правці, чому вона не підтримана, якщо аналогічна була підтримана. Правильно? Саме так передбачено згідно Регламенту. Дякую вам.

І, будь ласка, тоді все ж таки в подальшому просив би, щоб комітет давав відповідь не про те, що ми якісь правки врахували. Я дуже радий за комітет і за колег, чиї правки були враховані. А я говорю про свої, про правки команди «Розумної політики», хочу зрозуміти, чому вони не були підтримані. І пропоную колегам відчути як живеться тим, по відношенню до кого ми ці правки приймаємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович.

Тоді я теж хочу звернути вашу увагу, що відповідно до частини першої статті 36, частини п’ятої 52-ї доповідач повинен виступати тільки з того питання, з якого йому надано слово, тобто щодо питання, яке піднімається у поправці. Я теж прошу вас і інших колег дотримуватися цього положення Регламенту, і відповідно комітет давати відповіді на ті питання, які стосуються сутності цієї поправки. Але тут може бути, вона може говорити виключно пропозицію комітету, розумієте, а не про своє бачення, своє відчуття чи про своїх дідусів і бабусь, я взагалі вважаю, мені здається, це трошки було некоректно, ніхто не знаєте в кого, які питання особисті є. Тому давайте пройдемо це.

Це 12 поправка, Безугла. Не наполягає.

14-а, Безугла. 

15-а, Безугла.

16-а, 17-а, Безугла. Не наполягає.

19-а, Тимошенко Юлія Володимирівна. Замість своїх подальших поправок – до 20 хвилин, Юлія Володимирівна. Так? Будь ласка.

 

12:48:43

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко, фракція «Батьківщина». Я просила спочатку виступ, а потім поставити мої 25 правок на прийняття.

Дорогі друзі! Я розпочну з того, що в парламенті зараз проходить не обговорення бюджету, не уточнення бюджету, не голосування за бюджет, не створення правильного справедливого бюджету, у парламенті зараз проходить профанація, тому що зараз сидить тут максимум 70 людей, це максимум. Для того, щоб правка набрала відповідну силу, треба 226 в парламенті – сидить 70.

Знаєте, що відбувається насправді? Насправді відбуваються наступні речі,  все під килимом, все в тіньовій сфері. Цей проєкт бюджету створюється за межами України, у нас є багато іноземних експертів, які цей бюджет, по суті, нам запропонували. Далі цей бюджет потрапляє в уряд, і уряд нічого, власне кажучи, з цим бюджетом не робить, якісь косметичні правки, і потім це передається в бюджетний комітет. В бюджетному комітеті йде обговорення, де 90 відсотків правок навіть не ставиться на голосування. В підсумку в зал Верховної Ради виноситься проєкт бюджету, який нічого спільного не має з національними інтересами країни, з обороною України, з соціальним захистом, із справедливістю по відношенню до людей. В цьому бюджеті навіть близько таких важливих орієнтирів для країни не існує. А потім в парламенті йдуть тіньові домовленості з окремими депутатами і фракціями, де ти – мені, я – тобі. Ми тут вам дамо трошки пограбувати бюджет, а ви нам просто закрийте очі і проголосуйте за оце лайно, яке нічого спільного з Україною не має. А потім, коли доходить ситуація до голосування правок в цьому залі, так взагалі нікому це непотрібно. Більша частина парламенту йде по своїм справам, а в залі залишаються лічені люди, які, можливо, хочуть хоча б оголосити свою правку.

Потім це передається Верховною Радою в уряд. А в уряді, там все залишають, як є, і передають бюджет, нікуди не придатний, і знову тіньові домовленості в парламенті, здається національний інтерес України, здаються абсолютно права людей, здаються елементарні, по суті, основи оборони, безпеки, прав людини, соціального захисту, і приймається бюджет, як кажуть, перетворення України в ресурсний центр Європи. Тобто бюджет, який  нищить нас, а не розвиває, не піднімає і не дає нам майбутнє, і сьогодення в тому числі. Тому те, що цей бюджет буде  проголосований, говорить про те, що немає в Україні національної стратегії, національних рішень, національних пріоритетів, а є просто якісь речі, які нам продиктовані ззовні і які ми під тиском ззовні, і під тиском кримінальних справ, скажемо,  в Офісі Президента і в парламенті приймаються.

Саме тому в політиці є дуже просте правило, знаєте, не розповідайте, за що ви, не оголошуйте гасла, не оголошуйте свої пріоритети, а покажіть бюджет, за який ви голосуєте. А там не треба ніяких пояснень, там ви побачите, що реально відбувається з країною, і розділіть всі ці «відосики» рекламні, всі ці заяви рекламні і реальні цифри бюджету, які не кореспондуються з жодними передвиборчими обіцянками «слуг народу», з жодними передвиборчими обіцянками Президента і з жодними національними інтересами нашої держави. Це бюджет руйнації країни і руйнації нашого сьогодення і майбутнього.

Уряд назвав цей бюджет бюджетом  стійкості. Зразу вам скажу, це обман, це абсолютно не відповідає дійсності. Навпаки, цю стійкість руйнують з останніх сил, роблячи бюджет корупції. Але перед нами насправді бюджет двох Україн, не однієї,  двох Україн, і пов’язано це з тим, що двома третинами української влади управляють вже іноземні дорадчі ради, дорогі друзі. Насправді в Україні, якщо люди запитають, а хто управляє країною –  Президент, уряд,  парламент, хто управляє? Я  вам дам відповідь на це питання. Не Президент, не уряд, не Верховна Рада країною не управляють. Управляють країною іноземні дорадчі ради, які створені з людей, яких ніхто в країні не знає, які ні за що не відповідають, які ні перед ким не звітують і які реалізовують стратегію – так, як нам заявив попередній Прем’єр-міністр – перетворення України в ресурсний центр Європи.

І тому у нас цей бюджет – бюджет двох Україн. Перша частина бюджету для однієї України, яка вже де-факто колонізована. Там, де такі іноземні дорадчі ради поміняли насправді вже кадри і поставили свої заздалегідь підготовлені, які точно знають цілі і завдання, які нічого спільного з Україною не мають, а мають спільне споживання України. І такі самі органи влади сьогодні в бюджеті фінансуються на рівні європейських стандартів, на рівні світових стандартів. І такі люди, які призначені іноземними дорадчими радами, – це іноземні наглядові ради, органи влади, – вони отримують 200 тисяч гривень в місяць і більше. А в державних монополіях, які у нас теж вкрадені завдяки законам, які прийняли «слуги народу» і їх сателіти, там до мільйона гривень у місяць отримують заробітні плати. Те ж саме легендарне, в лапках, НАБУ і САП отримують до 200, до 500 тисяч гривень заробітну плату в місяць, але по опитуваннях людей, вони говорять, що такої корупції, як сьогодні в Україні, не було ніколи за всі часи незалежності.

Так що вони роблять? Я вам скажу: вони здійснюють політичний терор і вони абсолютно точно покривають корупцію. Тому що перетворили Україну за часи війни, по суті, в «пральню чорну», де відмиваються сотні мільярдів, і цей це покриває.

І тому, дорогі друзі, перша категорія таких білих кісток, які сформовані іноземними дорадчими радами, отримують отакі заробітні плати – шалені, жахливі, неспівставні. А є так звана чорна кістка для них – це наші військові, які отримують по 20 тисяч гривень в місяць, в 10 разів менше, ніж бюрократи, які нам призначені ззовні. Це наші офіцери, які отримують по 32 тисячі гривень. Це наші науковці, яким нав’язали не просто мінімальну заробітну плату, а 30 відсотків від мінімального прожиткового рівня. Це наші вчителі, які вчать наших дітей під атаками «шахедів» і ракет. Так їм платять у 15 разів менше, ніж поліцейський в державі, яка сформована іноземними дорадчими радами. Так скажіть, будь ласка, яку країну ми будуємо? Ми будуємо демократичну сильну красиву розвинуту країну або під час війни ми будуємо країну, де знищується українська нація і піднімаються так звані іноземні керівники держави, які не будують Україну, а будують свої інтереси в Україні і розглядають Україну, яка не за столом сидить рівною серед рівних, а яку розглядають, як шматок м’яса, яку поклали на стіл і де дуже багато бенефіціарів.

І тому, дорогі друзі, я не хочу говорити навіть зараз про наших медиків, про наших ще великих героїв України, які сьогодні рятують наших військових, рятують їх життя, допомагають їм вижити, які під теж «бомбьожками» вони реально лікують наших людей. І в цей час, можете собі уявити, їм платять у 15 разів менше ніж чиновникам, які призначені іноземними дорадчими радами. Хто такий бюджет готовий підтримати? Не нищіть Україну.

Я можу вам сказати, що сьогодні цим бюджетом затверджується мінімальна заробітна плата і мінімальна пенсія на рівні, подумайте тільки, 30-36 відсотків від рівня фізіологічного виживання людини.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

12:59:28

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юлія Володимирівна, повітряна тривога і така небезпечна. Краще нам перерватися зараз.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я, можна, закінчу і  тоді перервемося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У вас ще 5 хвилин.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.  Ні, не  5, а 10.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Десять?

 

ТИМОШЕНКО Ю.В.  Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я змушений припинити, зараз над містом «шахед» висить, вибачте, будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я думаю, хто хоче, може піти, дайте мені можливість закінчити.  В залі сидить 50 людей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Юлія Володимирівна.

Прошу всіх пройти до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на ваших робочих місцях. Продовження пленарного засідання розпочнеться через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги. Прошу всіх покинути приміщення терміново.

 

(Після перерви)

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

13:35:41

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, завершилась повітряна тривога. Відповідно до прийнятої Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану» ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Я хочу нагадати, що ми були у виступі народної депутатки Тимошенко Юлії Володимирівни, по її поправках залишилося 12 хвилин. Так, Юлія Володимирівна? І після цього ми почергово поставимо ті поправки, які ви передали мені.

Будь ласка, Юлія Володимирівна, продовжіть свій виступ, 12 хвилин, по всіх ваших решті поправках, деякі з яких ми поставимо на голосування.

 

13:36:14

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, я продовжую свій виступ після повітряної тривоги, після перерви на повітряну тривогу. І можу сказати, що в залі дещо змінилося після повітряної тривоги. Якщо до повітряної тривоги в залі для голосування правок було десь 50-60 людей, то зараз після повітряної тривоги для голосування поправок в залі максимум знаходиться 30 людей, і я не знаю, як в цьому набрати 226 голосів на правку. Це говорить про те, що все, що відбувається у цьому залі зараз по голосуванню правок, це є абсолютна профанація, і нічого спільного з обговоренням і прийняттям правок для бюджету це просто не має. Те, що ми зараз тут оголошуємо з трибуни, ми просто оголошуємо нашу позицію, і я поставлю там сім правок із тих, що ми подали, а наша фракція подала 237 правок я поставлю сім правок тільки для того, щоб ви побачили, що в залі немає кому за ці правки голосувати. І все це просто втрата часу, яка на бюджет ніяк абсолютно не вплине. Це ще раз підтверджує, що бюджети України формуються не в залі Верховної Ради і навіть не в уряді, а формуються десь на задвірках, про які ми просто не знаємо, ми навіть не уявляємо, хто формує для нас ці бюджети ,і країна споживає продукт невідомого кого.

І тому, дорогі друзі, можливо, продовжу. Тому що для того, щоб виконати певні елементи правильної стратегії розвитку держави, треба завжди розпочати з доходів. І тому я зразу говорю вам, що наша команда, фракція «Батьківщина», внесла 237 правок, які, по суті, пропонують Україні новий бюджет з правильними доходами, з правильними визначеними пріоритетами, абсолютно з правильною побудовою системи оборони країни і, безумовно, з тією справедливістю, якої в цьому бюджеті навіть близько немає.

І тому спочатку по доходах. Ми внесли декілька важливих правок. Перша важлива правка: припинити спекуляції на рівні Національного банку України, і 120 мільярдів, які закладені в бюджет для того, щоб їх перерахувати живими грошима в наступному році Національному банку, 120 мільярдів, для того, щоби потім Національний банк спекульнув з комерційними банками і віддав їм ці 120 мільярдів, от цю абсолютно корупційну оборудку треба із бюджету прибрати. І тому наша правка присвячена тому, щоб ніякому Національному банку ніякі 120 мільярдів гривень в цьому бюджеті наступного року не перераховувалося. А це означає, що у нас вивільняється просто отак 120 мільярдів гривень, і корупції в Національному банку не буде, і комерційні банки свої рідні, близькі до Національного банку і до діючої влади просто ці 120 мільярдів гривень не отримають, а отримають військові, вчителі, освітяни, науковці, медики, військові, в тому числі працівники культури – всі отримають, но не отримає Національний банк на корупцію.

Друге, що дуже важливо, наша важлива друга правка. Шістдесят п’ять мільярдів гривень на «Велике будівництво», на ямковий ремонт доріг для своїх двох структур, яким 90 відсотків цих грошей піде (не називаю просто назви, но я добре знаю, кому ці гроші відмиваються), треба негайно в бюджеті скасувати. Залишити виключно те, що потрібно для ремонту доріг, які постраждали внаслідок військової агресії Росії проти України. А це буде максимум, ну, 5-7 мільярдів, цього достатньо, но не 65, продовжуючи корупцію відмивати в бюджеті на так зване дорожнє будівництво.

Третє, що є дуже важливим в цьому напрямку. Дорогі друзі, ви знаєте, що НАБУ і САП продає кримінальні справи, просто продає їх? Тобто 106 у нас вироків винесено за останній час по боротьбі з корупцією, із 106 вироків 72 вироки продані, підписані угоди, за угоди отримані десятки мільярдів,  які вони перерахували в приватні фонди. Класно, правда? От бізнес! І ще називається боротьба з корупцією.

Так от наша правка, вона в тому, що, по-перше, не продавайте кримінальні справи, де збитки держави внаслідок вашої корупції на мільярди гривень, а якщо вже продаєте ці справи, так зарахуйте в державний бюджет ті гроші, за які ви цю справу продали, а не віддавайте в свої кишенькові приватні фонди, де потім антикорупційним структурам  мінімум 60 відсотків відмивають. Нормальна історія, да? І за рахунок цього можна зробити додаткові видатки на оборону.

Наступне, про що я хочу сказати. Дивіться, як так може бути, щоб у воюючій країні людина, наш військовий, наш герой на передовій, в боях отримає 100 тисяч гривень в місяць, якщо він всі 30 днів провів на полі бою і кожну хвилину міг втратити своє життя. От їм держава платить максимум – 100 тисяч гривень бойових. А як так може бути, що якийсь, вибачте, незрозумілий чиновник, який призначений іноземною дорадчою або іноземною наглядовою  радою, отримує  від 200 до мільйона гривень в місяць?  Так от наша правка полягає в тому, що ніхто під час війни не має права отримувати більше ніж військовий на передовій, який під кулями знаходиться 24/7. Це хамство просто. І ця правка не підтримана бюджетним комітетом. Знаєте, що мені сказали? Отак пропаде культура розподілу справедливої заробітної плати. Культура пропаде, розумієте.

Я просто хочу вам сказати, яка ницість в цьому бюджеті. Ця наша правка не врахована. Ну добре, не врахували цю правку, ми наступну правку внесли, щоби хоча б всім цим дармоїдам не підвищували в 27-му році заробітні плати по відношенню до 26-го. З боєм, но пройшло. Но з боєм. Два рази переголосовували.

Наступне, що ми тут пропонуємо і хочемо, щоб цього не було. Скажіть, а як можна в той час, коли наші пенсіонери отримують 2 тисячі 878 гривень пенсію в місяць, платити 8 мільярдів гривень на Марафон і на всю інформаційну політику діючої влади? Вісім мільярдів гривень! Да на харчування військовим стільки не витрачають. Це позорище, ганьба просто, і це бюджет України!

Далі я вам можу сказати… Скажіть, що таке кешбек? Ви знаєте, що таке кешбек? Кешбек – це коли за кожний товар, який куплений, українського виробництва, щось людині там повертають. Ви думаєте, це для людини робиться? Це робиться масштабний електронний обіг споживання товарів українського виробництва, щоб їх замістити імпортованими товарами. По ціні ті нижчі, але щоб знали, що заміщувати. Тобто по суті через кешбек не народ підтримується, а здається національний виробник. І це 35 мільярдів на рік. Ви що, смієтеся, такий бюджет?

І коли ми це врахуємо, а я сподіваюся, що, може, ми все-таки повернемося до якогось здорового глузду, я вже не говорю про сотні мільярдів, які просто на митниці реально віддаються на корупційні схеми, які «кришують» всі силові структури України. Ви розумієте, що на митниці всі силові структури домовилися і кожен свій шматок із 100 мільярдів десь по року бере собі. От як це працює. І якщо ці доходи ми порахуємо, то це реально більше 600 мільярдів гривень. Це означає: ми зможемо підвищити грошове утримання військовим, офіцерам, заробітну плату нашим вчителям, лікарям, нашим працівникам культури, науковцями, ми зможемо підвищити пенсії нарешті. Мінімальна пенсія, яку сьогодні допускається платити в державі по закону, 8 тисяч гривень в місяць, а платять 2 тисячі 878 мінімально. Це просто винищення української нації. А коли забирається під час війни 600 мільярдів гривень в бюджеті на відмив, це знищення оборони країни. Ніколи би в житті уряд, який я очолювала в певний час, не допустив би такого маразму.

І, в  той же час, ми також пропонуємо, щоб не 60 відсотків ПДФО, а 64 відсотки залишали місцевим громадам. Тому що місцеві громади вже обідрали до скелетної основи. Їм дають додаткові повноваження, а гроші забирають. Отак живе і працює країна. І тому цьому потрібно покласти край. І, я переконана, якщо б сьогодні влада змінилася, то сьогодні був би бюджет, який би країну підняв: і бізнес, і всі наші бюджетні установи, і, саме головне, армію. Отак треба робити.

І тому ми наполягаємо на тому, щоб з 237 правок хоча би сім було поставлено для того, щоб зафіксувати для країни, які були наші пропозиції. Я знаю, що в залі сьогодні, де сидить декілька людей, депутатів, не набереться 226 голосів, тому що це, ще раз говорю, декорації над тим, що бюджет вже за межами України прийнятий. Але я хочу наголосити: якщо наші правки всі реально, а не фіктивно, як зараз, не будуть враховані, ми послаблюємо оборону держави, ми знищуємо український народ під час війни, ми розбазарюємо гроші для того, щоб не сконцентрувати їх для захисту країни. Ось, що відбувається.

І тому я зараз звертаюся до всіх, хто мене чує, не тільки для тих депутатів, які сидять в парламенті. Нам треба негайно припинити цей, абсолютно, ну, я би сказала, ганебний так званий бюджетний процес, зібратися разом з урядом всім фахівцям парламенту – і зробити національний бюджет України, який національні стратегії підтримує, оборону країни, всі галузі нашого життя, а не цей абсурд і нищення, яке нам зараз пропонують. Я вірю, що в найближчий час здоровий глузд…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зараз переходимо до голосування цих поправок, про які сказала Юлія Володимирівна.

368 поправка, комітетом відхилена. Авторства Юлії Володимирівни і її колег. Ставлю на голосування. Прошу голосувати. 368 поправка, будь ласка.

 

13:48:50

За-36

Рішення не прийнято.

Наступна 643 поправка, теж авторства Юлії Володимирівни і її колег. Ставлю на голосування. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати.

 

13:49:15

За-37

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 755 авторства Юлії Володимирівни і її колег. Комітетом відхилена. Прошу голосувати.

 

13:49:38

За-37

Рішення не прийнято.

757 поправка – сім п’ять сім. Комітетом відхилена. Прошу голосувати.

 

13:50:00

За-34

Рішення не прийнято.

766 поправка авторства Юлії Володимирівни Тимошенко. Комітетом відхилена, тому прошу голосувати.

 

13:50:27

За-36

Рішення не прийнято.

927 поправка. Прошу, комітетом відхилена, ставиться на голосування 927-ма. Будь ласка, прошу голосувати.

 

13:50:50

За-36

Рішення не прийнято.

1023. 1023 поправка. Прошу голосувати. Комітетом відхилена.

 

13:51:14

За-39

Рішення не прийнято.

1046 поправка. 1046. Комітетом відхилена. Прошу голосувати.

 

13:51:36

За-38

Рішення не прийнято.

І завершальна поправка Юлії Володимирівни 1338. 1338. Прошу народних депутатів голосувати.

 

13:51:59

За-38

Рішення не прийнято.

Юліє Володимирівно, це були всі ваші поправки, так? З процедури, Юліє Володимирівно? Будь ласка, з процедури. Що у вас з процедури?

 

13:52:08

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Руслане Олексійовичу, це виключно для Конституційного Суду. Я хотіла би нагадати, що за рішенням Конституційного Суду не можна ставити на голосування в залі будь-які питання, якщо в залі немає 226. Я хочу попросити вас провести сигнальне голосування, тому що згідно того, що відбувається в залі зараз, 42 людини в залі ми нарахували. Це недостатньо для того, щоб будь-яке питання проголосувати. Я прошу вас, будь ласка, поставити зараз сигнальне голосування.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юліє Володимирівно. Стаття 28 Регламенту говорить про те, що це право головуючого. Я все-таки хочу, щоб ми рухалися далі в процесі.

Далі, шановні колеги, рухаємося. 20 поправка, Крулько. Не наполягає.

Далі. Всього поправок? П’ять тисяч з копійками, так що нам ще цілу ніч, до ранку.

21-ша, Кузбит. Не наполягає.

22-га,  Молоток. Не наполягає.

23-тя, Безугла. Не наполягає.

24-та, Безугла. Не наполягає.

25-та, Ткаченко. Замість всіх своїх поправок... Так? Я правильно розумію? Ткаченко замість всіх своїх поправок до 10 хвилин.

Будь ласка, Ткаченко, до 10 хвилин.

 

13:53:43

ТКАЧЕНКО М.М.

Дякую, пане Голово. Шановні колеги, ми, дійсно, подали велику кількість поправок до бюджету на 27-й рік разом з колегами з нашого міжфракційного депутатського об’єднання «ВПО України». Також попрацювали на прифронтових територіях, на прифронтових областях, містах, громадах і разом з Асоціацією прифронтових міст і громад, яку очолює Ігор Терехов, ми виступили з пакетом вимог до бюджету 27-го року на підтримку людей. І мова йде не тільки про внутрішньо переміщених, мова йде про людей на Сумщині, на Харківщині, на Запоріжчині і інших прифронтових областях на підтримку людей, які тримають країну під обстрілами щоденно.

Частину ми вже маємо, наші поправки щодо житла для переселенців увійшли до Бюджетних висновків, гроші окупованих громад підуть на готові будинки і соціальну оренду, пільгові кредити, а міністерство щокварталу звітуватиме, скільки людей отримали житло. Мова йде про новостворене Міністерство розвитку громад та територій. Сподіваємось на роботу нашого колишнього колеги пана Безгіна. Вірю в те, що ці кошти будуть реально використані в наступному році на житло для наших людей.

Ще п’ять наших напрямів – це прожитковий мінімум, 64 відсотки податку на доходи громадам, звільнення прифронтових громад від реверсної дотації, підвищення допомоги переселенцям і укриття в школах. Все це увійшло до висновків як доручення уряду, хай і через поправки колег. Для нас неважливо, чий підпис,  важливо, щоб гроші дійсно дійшли до людей.

Доручення – це не гроші, і до другого читання кожне доручення має стати цифрою. І я хочу зараз звернутися і до заступника міністра фінансів, і до пані Підласої, звернутися з чіткою своєю позицією, це моя особиста позиція, не позиція колег всього нашого міжфракційного об’єднання. Безумовно, я буду завтра підтримувати бюджет у першому читанні, але після цинічного переголосування правки, яку я одну правку з усіх, які подав, я підняв і наполягав на тому, щоб за неї комітет проголосував. Комітет її підтримав, це правка 3005. І я дякую сьогодні всім депутатам, які підтримали, депутати всіх майже фракцій та груп були під час засідання цього комітету. Але цинічним образом бюджетний комітет використав одного з народних депутатів, ви знаєте, як торпеду використовують, і… Дивіться, та можна подивитися, є записи. Використовують як торпеду, відразу ж після того, як  народні депутати проголосували за те, щоб додати в бюджет на наступний рік 10 мільярдів гривень для того, щоб всі діти ВПО без виключення мали можливість отримувати ці нещасні 3 тисячі гривень, тим паче, що більшість родин, про які йде мова, там буде одна людина, оце саме ця дитина, всім іншим вже Міністерство соціальної політики пообрізало виплати. Тому що зарплата 10 тисяч 380 – це, як каже Мінфін, вже заможні українці, заможний переселенець. А нічого, що оренда житла сьогодні 15 і вище тисяч гривень? І от через секунду після того, як бюджетний комітет підтримав цю реально важливу правку для мільйонів наших переселенців, виступає колега, який, прикриваючись тим, що він представляє Сумщину, а якщо подивитися вікіпедію, то до Сумщини взагалі не має ніякого відношення, родом з Дніпропетровщини, а представляє Сумщину, люди йому довірили представляти Сумщину, а він з фракції «Слуга народу», а точніше там, я не знаю, можливо, позафракційний, і цинічним образом людина збиває реально важливу правку. І я впевнений, що колеги з бюджетного комітету, які підтримали переголосування це, ці колеги, вони не розуміли до кінця, що вони роблять. Тому що, я розумію, що 8 годин працювала… Пане Дмитро! Дивіться, я не хочу робити зараз рекламу ніяку, ні гарну, ні погану цій людині, хай ця людина сама має совість чи не має, а точніше, не має. І ще раз, якщо людину використовують реально як торпеду, хай людина ця ходить з цим тепер все життя.

Але,  ще раз, я зараз не про це. Я зараз говорю про те і звертаюсь зараз і до Міністерства фінансів, і до голови бюджетного комітету, що якщо доручення уряду, в якому йшла мова, про яке йшла мова, після цього ганебного переголосування, якщо доручення не буде виконано і ці кошти не будуть закладені в бюджет, в другому читанні я за цей бюджет голосувати не буду. Це позиція, з якою я сьогодні виходжу на трибуну, і вона не зміниться, і мені все одно, хто буде дзвонити, підходити.  

Дивіться, в минулому році нам вже пообіцяли, в минулому році, 500 нещасних мільйонів гривень на будиночки в селах для наших людей. З самого початку ідея, шановні колеги, це важливо, я дуже прошу послухати, ідея нашої цієї програми була в чому? Щоб тим людям, які реально ВПО, виїхали з сіл, давайте будемо відвертими, велика кількість людей виїхали з сіл. Так, вони зараз, дуже багато хто живуть в містах, і, безумовно, коли люди пожили чотири, чотири з половиною роки в містах, даже не в себе вдома, я розумію, але все одно, воно якось, можливо, вже й не хочеться до села повертатися. Але ключове, ми хотіли, щоб ця програма «Будиночки в селі» реально працювало як альтернатива програмі «єВідновлення», щоб ці 500 тисяч давалися людині, та, яка бажає жити в селі, але давалися на те, щоб вона мала можливість купити собі цей будиночок за 500 тисяч, і відповідно в реєстрі людей, яким потрібна компенсація від держави, ставала на одну, на дві, на три, на п’ять, на тисячу родин така ідея була. Щоб люди не чекали роками ці 2 мільйони, про які ми постійно говоримо і даємо цими мізерними дозами кожного року. Слава богу, що ці кошти даються, але це мізер. Сьогодні вже більш ніж 100 мільярдів гривень черга по сертифікатах єВідновлення і по ваучерах для людей з тимчасово окупованих територій. І ці 500 мільйонів, вони і були як альтернатива. Але уряд все «перековеркал», вибачте, і запустили цю програму на папері як знову тимчасове житло. Але окрім того, що запустили тільки на папері, вони взагалі не займалися цією програмою, не випустили по ітогу ніякої постанови і відповідно не відправили жодної гривні до середини жовтня цього року. Жодного будиночку на селі, навіть в тимчасове користування ми як влада, як держава так і не купили нашим людям.

І тільки після засідання тимчасової слідчої комісії, до якої знову-таки входять представники усіх фракцій та груп, Сергій Козир голова, переселенець з українського Донецька, тільки після засідань, коли ми вже, вибачте, не побоюся цього слова, «наїхали» вже на це міністерство і я чітко сказав, що ми будемо постанову подавати шановним колегам народним депутатам про звільнення міністра Улютіна, і ми це зробили. І тільки після цього вони зашевелилися, і аж на 56 будинків почали перераховувати кошти в якісь громади. Але, я вас запевняю, вони ще навіть не знають що це за будинки і де. Це просто було термінове рішення, хоч щось кинути, вибачте, як кісточку, і так далі. Так про які доручення і про яку довіру може йти мова?

Безумовно, ми хотіли, щоб ця правка, знову повертаюся до неї, 3005 була не як доручення, а як реальна робота народних депутатів задля цих людей. Проголосували за доручення  окей, будемо чекати. Але   я вже чітко сказав, мого голосу за бюджет без зарахування цієї правки і виділення цих коштів голосу за бюджет не буде, на жаль. Хоча там дійсно дуже велика кількість грошей, необхідних і важливих для оборони нашої країни і в тому числі для моєї рідної української Луганщини, і всіх наших українських областей, які зараз захищають наші герої.

Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Дякую.

Будь ласка, наступна поправка 26, Козир. До 5 хвилин, так, Сергій?  Будь ласка, 5 хвилин замість всіх своїх решти поправок.

 

14:04:00

КОЗИР С.В.

Шановні колеги! Козир Сергій, Херсонщина. Ви всі бачите, зараз, слава богу, дякуючи богу, як кажуть, і всім, хто  був дотичним, в Олешках сьогодні почалося перемир’я, і ми бачимо, що люди можуть безпечно, дай боже, виїхати. Але таких регіонів на Херсонщині дуже багато. Але я не про це, я про бюджет.

Ми подали з колегами дуже велику кількість правок, і Максим Ткаченко вже казав, першочергово це правки, які направлені на вирішення питання наших внутрішньо переміщених осіб, а саме питання з житлом.

Двадцять другого жовтня у нас вступив в дію новий Закон про внутрішньо переміщених осіб, але на сьогодні ми бачимо, що ту частину  роботи, а саме підзаконних актів, які повинен був зробити Кабінет Міністрів, наразі немає, тобто знову всіх вас, колеги, кинули. Сьогодні на ТСК ми будемо це заслуховувати відповідних міністерств, Міністерство соціальної політики, яке повинно було за це відповідати, Міністерство розвитку громад і  внутрішньо переміщених осіб також будемо питати, які повноваження їм перейшли і що їм залишилось у спадок від Міністерства соціальної політики.

Ми зі свого боку подали правки, і тут я хочу також подякувати голові бюджетного комітету Роксолані Підласій, деякі поправки враховані і вони дійсно актуальні. Це, перше, що міністерство в подальшому кожні три місяці повинно звітувати про використання коштів і програм. Тому що, щоб ви розуміли, Міністерство соціальної політики – стовідсоткове виконання всього, а в областях – нульове виконання. Але на папері все гарно виходить, тобто області погані, тоді навіщо міністерство, потрібно працювати напряму з областями.

І те, що сказав Максим Миколайович Ткаченко, при стопроцентному виділенню коштів нами з вами у минулому році, у бюджеті 26-го року в листопаді ми затвердили 500 мільйонів гривень для вирішення проблем тисячі родин внутрішньо переміщених осіб. Для розуміння, жовтень 22-го року і жовтень 26-го року – 4,6 мільйона переселенців. А куди ж ми виділили і потратили 313 мільярдів коштів? Де від’ємна частина внутрішньо переміщених осіб? Де вони обліковуються, хто їх обліковує, куди їх направляють? При всій повазі, у нас є колежанки, які за цей період народили здорових дітей, а уряд постанову не може народити за 11 місяців для того, щоб ці кошти використовувати.

Після розгляду на нашій тимчасовій слідчій комісії ми побачили, що  56 будиночків, можливо, колись десь придбається. Але я впевнений, що ці кошти як ото «карета прєвратилась в тикву», так само й тут, ці кошти 31 грудня повернуться до бюджету. І в принципі, Міністерство фінансів про те знає, і з якими очима можна підходити і говорити з Міністерством фінансів на питання, чому ви не використали в минулому році ці кошти, а сказати немає що.

Також підтримали правку, яку ми пропонуємо і разом з колегами Русланом Горбенком і Максимом Ткаченком розробили щодо програми «Рівний-Рівному», яка передбачає в першу чергу забезпечення права кожного переселенця. Після аудиту кожного, після аналізу потреб внутрішньо переміщених осіб згідно того закону, який почав працювати з  22 жовтня, ми повинні зрозуміти хто, що і кому дійсно втратив, виїжджаючи з тої або іншої території. Але на сьогоднішній день ми бачимо, є доручення уряду, да, там дійсно дуже великі кошти, маємо надію, що якась частина буде врахована. Але одразу виникає питання, будь-які кошти, які будуть враховані, вони можуть повторити таку ж саму історію, як і «Будиночки на селі». 

Тому, колеги, звертаюсь до вас, і, дійсно, бюджет – це дуже важлива історія, ми розуміємо всі питання по обороні, по напрямках наших захисників, це першочергове. Ми також подали деякі правки, які в тому числі допомагають збільшити бюджет, надходження до бюджету, і прошу пана Романа Єрмоличева, подивіться, візьміть до уваги, можливо, вам щось  скористається, це точно на бюджет і на використання,  на зарплату нашим військовим, тому що ми вже неодноразово про це говорили.

І найголовніше, хочу звернутися і тут до вас всіх, колеги. Дивіться, я представляю Херсонщину, прифронтове місто, прифронтову громаду, прифронтову область, і дуже багато таких регіонів, які є, і в тому числі створена Асоціація прифронтових громад, яка каже і доносить ту біль, яка зараз є.   

При всій повазі до більш тилових регіонів, областей, але співфінансування по тим або іншим програмам точно не може бути співрозмірним. Ну яке співфінансування може дати Львівська область і Херсонська область, Харківська область і Закарпатська область? Ну про що ми кажемо? Ми що, відірвані від життя? Я все розумію, якщо в них є така можливість, так давайте їм поставимо не менше там стільки-то, але за можливості як і всім. Але виходить так, що ми всіх ставимо в рівні умови, і просто області не можуть це реалізувати. Зараз по Херсонщині є питання щодо планів стійкості і знову співфінансування те ж саме, що до інших областей. Ну як це може бути? Про що ми, колеги?

Тому ще раз звертаюся, колеги, до вас, давайте подумаємо, і в тому числі до Міністерства фінансів, саме в напрямку тих державних програм, потрібно інший підхід до прифронтових територій. Не може прифронтова територія відповідати тим тиловим територіям і виконувати ті критерії, які є для інших територій.

Дякую всім. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дякую. Це був Сергій Козир, який взяв 5 хвилин замість всіх своїх решти поправок.

27 поправка наступна. Там співавтором Горбенко Руслан, він теж замість всіх своїх решти поправок бере 5, до 5 хвилин. Будь ласка, до 5 хвилин.

 

14:09:10

ГОРБЕНКО Р.О.

Дякую, Руслан Олексійович. Шановні друзі, що ми побачили? Ми побачили бюджет стійкості? Ні, на жаль, це бюджет бідності. І 30 відсотків нашого населення вже виїхали за кордон. Але те, що... щодо реформи скорочення всіх чиновників, яку нам Прем’єр-міністр обіцяв, в цьому бюджеті ми не бачимо. Але ці кошти якраз можна було б направити на наших переселенців, на 5 мільйонів людей, яким треба допомогти. Також ми бачимо, що індексуються всі заробітні плати, окрім наших Збройних Сил України. Підвищуються видатки на Апарат Верховної Ради, на уряд, на будь-яку інстанцію чомусь підвищуються, чому не скорочується там кількість людей, це питання також до державної реформи. Але, на жаль, бюджетний комітет тільки дав доручення. А що таке доручення щодо розгляду підвищення заробітних плат для військових? Це тільки обіцянка, яка була і в минулому році, яка виявилась тільки доплатою в 10 тисяч гривень, і тепер те, що вимагали військові, на жаль, в цьому бюджеті також ми не побачили. Правку на 100 мільярдів гривень додатково витрат на Збройні Сили України бюджетний комітет не підтримав, на жаль. Але ці кошти, можливо, потрібно було направити якраз на підвищення заробітних плат.

Також хотів би підтримати своїх колег Максима Ткаченка, Сергія Козиря щодо «Будинків на селі». 500 мільйонів в минулому році виділили, а в 27-му році,  програма експериментальна, вона діє тільки 12 місяців. На жаль, в цьому бюджеті на 27-й рік ми ще програму цю не побачили. Також ми не почули від міністерств жодного звіту щодо програм по 26-му році,  щодо їх пропозицій по програм допомоги нашим внутрішньо  переміщеним особам на наступний рік. Також всі реформи, всі їх ініціативи повинні були мати аудит та пропозиції разом з їх презентацією.

Що стосується дітей. Наш уряд рахує дві категорії дітей. Це діти переселенці,  які навчаються онлайн, які не мають жодних прав, і діти, які навчаються офлайн, і тут є державна підтримка, яку ми вибили разом з вами, дякую нашим колегам від уряду, щодо підтримки в 3 тисячі гривень. Дійсно, правка в 10 мільярдів гривень,  вона була переголосована, як вже казав мій колега Максим Ткаченко, і я також підтримую його позицію щодо підтримки цього бюджету,  тому що діти це наше майбутнє.

Що стосується взагалі програм по підтримці наших переселенців. То ви знаєте, що у нас в країні і уряд, і чиновники ділять наших переселенців на три категорії. Переселенці 14-22-го років, які не мають жодних прав. Я особисто переселенець, я не можу даже подати в Дії, зареєструвати шкоду в Дії, в Реєстр шкоди міжнародний, який був створений завдяки 42 партнерам нашим європейськими країнами.

Друга категорія – це переселенці з тимчасово окупованих територій 22-26. І що ми маємо? Вони не можуть зареєструвати теж або пошкодження, або втрату житла чомусь, хоч ми деякі міста визнали взагалі нежиттєздатними і непридатними для цього. Тільки сертифікати отримують на підконтрольній території. І дуже багато переселенців ображаються, тому що їх ділять якраз на три категорії. І програму щодо підтримки надання житла 100 мільярдів теж бюджетний комітет відхилив. Як сказав Сергій Козир, ми витратили вже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але я дуже прошу, вкладайтеся, тому що тільки із-за того, що у вас мільйон поправок, я додам ще 1 хвилину, щоб не 5, а 6 хвилин, ну більше не будемо таке робити.

 

14:14:29

ГОРБЕНКО Р.О.

І дійсно, наші переселенці, які постраждали внаслідок війни, і для того щоб тільки зареєстровані сертифікати, на це потрібно 5 бюджетних років. І що ми зараз можемо їм запропонувати, чекати тим 125 тисячам п’ять років? А що робити решті? Півтора мільйона родин – це 4,6 мільйона наших постраждалих переселенців з тимчасово окупованих територій. Від уряду ми, на жаль, відповіді не почули. Наші ініціативи на 100 мільярдів були відхилені. Тому ми будемо боротися за наших переселенців, за нашу Україну і за справедливість.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Наступна поправка 28, там співавтор Гришина Юлія Михайлівна, Миколаївна, перепрошую, щось мене сьогодні на Михайловичів. Юлія Миколаївна. І, будь ласка, до 3 хвилин замість всіх решти ваших поправок.

 

14:15:34

ГРИШИНА Ю.М.

Шановні українці, шановні колеги, 64,6 мільярда гривень – це саме та сума, яку ми з вами, всі народні депутати, які знаходяться в цьому залі, разом з урядом на четвертий рік повномасштабного вторгнення віднайшли в наших ресурсах для того, щоб закласти їх на підвищення заробітних плат нашим освітянам. Я хочу наголосити, що це вперше за багато років в бюджеті країни було передбачено таку суму коштів на підвищення заробітних плат освітян.

Окрім того, ми з вами внесли зміни до законів, де відпустили фінансування всіх освітян, які фінансуються з місцевих бюджетів: дошкілля, позашкілля, професійна освіта, – вивели їх з тарифної сітки, для того щоб громади, місцеві бюджети мали можливість піднімати їм заробітні плати. Але що ми можемо констатувати на сьогодні? На жаль, ми з вами не досягли тієї мети, яку ми перед собою ставили. На жаль, на сьогодні у сфері освіти та науки найменші заробітні плати в економіці нашої країни. У цьому є об’єктивні причини, суб’єктивні причини.

Що ми бачимо в цьому проєкті бюджету? Сьогодні багато колег говорили про необхідність існування соціальної справедливості. Нам потрібно фінансувати заробітні плати  військових, і це, дійсно, дуже важливо. Для цього потрібні величезні суми коштів, і зараз ми всі відстоюємо з вами це підвищення. Щодо підвищення заробітних плат освітян, ми констатуємо, що, на жаль, цей проєкт бюджету не передбачає підвищення. Плюс 11 відсотків передбачає підвищення. Це фактично сума індексації заробітних плат.

На що я хочу зараз звернути увагу. Звернутися до всіх колег в цій залі, звернутися до представників уряду і до керівників громад: нам потрібно з вами разом об’єднати наші сили для того, щоб всі ті величезні суми, які були закладені в цьому проєкті бюджету, запрацювали для всіх освітян на всіх рівнях в Україні. Тому що Закон України «Про освіту» один для всіх. Не може бути такої ситуації, що, наприклад, вчителі і представники вищої школи отримують підвищення, наприклад, середня заробітна плата в Києві 35 тисяч гривень досягає у вчителів, а ті, хто фінансується з місцевих бюджетів, – дошкілля, позашкілля, – не відчувають підвищення.

Треба знайти рішення, як підтримати неспроможні громади, і підтримати спроможні і подякувати їм, які все-таки знаходять для себе ресурс і ставлять в пріоритет фінансування системи освіти, розуміючи те, що підтримка освітян на сьогодні повинна бути і повинна стати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, шановні колеги. Йдемо далі.

29 поправка, Лерос. Не наполягає.

31-ша, Шпак. Не наполягає.

32-га, Безугла. Не наполягає.

34-та, Ананченко. Не наполягає.

35-та. Козир уже використав всі правки.

36-та, Гетманцев. Не наполягає.

Так, 39-та, комітетська, Третьякова. Не наполягає.

40-ва, Клочко. Не наполягає.

41-ша, Гончаренко. Не наполягає.

42-га, у нас Власенко. До 5 хвилин, будь ласка, замість усіх своїх решти поправок. Будь ласка, Сергій Володимирович. З місця включіть, будь ласка.

 

14:19:19

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане Голово. Я з місця, з вашого дозволу. Нема такого 10-хвилинного тексту, який не можна вкласти в 5 хвилин. Тому я спробую вкластися в 5 хвилин.

По-перше, що таке бюджет? Бюджет – це стратегія, економічна стратегія розвитку держави на наступний рік. Які базові принципи цього бюджету? Ну, якщо його так трошки спростити, то все виглядає дуже просто: обкласти податками найбільш вразливих, обідрати бізнес, наскільки це можливо і запозичати, запозичати, запозичати і запозичати. Причому я звертаю вашу увагу, запозичаємо ми не гранти, а запозичаємо ми кредити, деколи не під ринкові відсотки, і це прийдеться віддавати. Але дуже цікаво у нас виглядає, коли ми запозичаємо, а ті, які нам дають в кредит, наші кредитори, вони приходять і починають нам розповідати і ще якісь політичні вимоги вони ставлять. Вони не просто дають гроші під відсотки, а вони вже привчили цей парламент продавати законопроєкт, продавати законопроєкти, коли виходить представник уряду на трибуну і каже: цей законопроєкт надасть нам в бюджет стільки-то мільйонів доларів. Ну, слухайте, так, може, ми продамо цього міністра за ці мільйони?

Тому, напевно, треба будувати абсолютно іншу економічну стратегію розвитку держави, треба створювати умови, в тому числі і податкові, для підприємств, щоб вони не тікали з України, а працювали в Україні, щоб люди отримували хоча би якісь мінімальні, мінімальні соціальні стандарти.

Отут сьогодні згадували митницю, а ми всі пам’ятаємо, як тут нам верещали два місяці про те, що треба набушника призначити на митницю? А у нас що, після цього зупинилася контрабанда? Ні. Вони просто переформатували фінансові потоки на себе, зареєстрували свої компашки, під які вони тепер везуть контрабас, і все, нічого не змінилося. Нічого не змінилося! Ті самі набушники, тими самими методами керують тією самою митницею, так ще він і непрофесійна людина, наскільки я знаю. Я особисто з ним не знайомий, але я спілкувався з людьми, яким я довіряю у питанні професійної роботи митниці. Тому все це виглядає абсурдно. При цьому, при цьому ми маємо зарплати цих людей в рази вище, в рази, я підкреслюю, вище, ніж у наших військових, які перебувають на передку, тобто від тої зарплати, яка повинна була би бути максимальною. «Батьківщина» внесла таку поправку, сьогодні Юлія Володимирівна ставила її на голосування, зрозуміло, що ця поправка не буде підтверджена, і у нас члени наглядових рад іноземні, які навіть не приїжджають в Україну, або як приїжджають, то доїжджають ледь до Ужгорода чи в крайньому випадку до Львова, потім швиденько розвертаються і біжать назад, а участь в управлінні українським державним майном приймають по відеозв’язку, по відеозв’язку! І вони отримують зарплати в рази вищі, ніж наші військові. А ці циплята із НАБУ і САП, курчата маленькі, які здриснули в перший день війни на західну Україну, а тепер вони всі герої, повернулися сюди і герої вони. Фальшують матеріали кримінальних проваджень, перераховують кошти на приватні фонди замість державного бюджету. Люди, ну що ми робимо? Уряд нам каже про те, що ми шукаємо кожну копійку. За минулий рік укладено 72 угоди зі стороною обвинувачення, лише по одній із угод, яку вони випадково розсекретили, вони на приватні фонди забабахали 200 мільйонів гривень. Так помножте це на 72. Це більше 14 мільярдів гривень, які йдуть мимо державного бюджету, поза межами державного бюджету, вони ідуть на якісь приватні фонди. І вони починають розповідати нам якісь нісенітниці.

Я хочу нагадати, що за такі дії, якби такі дії вчиняло будь-яке міністерство, те саме НАБУ і САП уже би повідривало кримінальні провадження, бігало би і розповідало, що вони викрили величезну корупцію. А коли вони це роблять самі, то це ок. А ми шукаємо кожну копійку, де знайти копійку, щоб трошки комусь підвищити соціальні стандарти. І нам представники уряду кажуть: грошей немає, грошей немає, але ви тримайтесь. Цитують одного теж ідіотського політика із сусідньої держави: денег нет, но вы держитесь. Є гроші, гроші під ногами, гроші в митниці, яка менеджується невігласами з НАБУ. Гроші в руках НАБУ, які перераховують їх на приватні фонди. Давайте всі ці гроші скеруємо до державного бюджету, а не будемо запроваджувати додаткові податки. І ще раз підкреслю, бюджет повинен бути бізнес-орієнтований і соціально-орієнтований навіть в таких складних умовах, в яких перебуває зараз Україна.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це була 42 поправка. І Сергій Володимирович замість всіх своїх решти поправок використав цей час. Дякую.

Наступна 43 поправка, Яцик Юлія. Ви теж замість всіх своїх поправок, да? Скільки у вас поправок? І скільки хвилин? 3 хвилини замість 15 поправок, які у неї є. 3 хвилини, будь ласка, Яцик.

 

14:24:48

ЯЦИК Ю.Г.

Дякую. Шановні українці, шановні колеги, пане Голово! Я дивлюсь на цей напівпорожній зал, майже порожній, в очі цих депутатів, 36, ми, здається, голосували, і впізнаю мешканців прифронтових територій Запоріжжя, Херсона, Миколаєва, Харкова, тих, кого часто можна зустріти в зоні бойових дій і кому точно не байдуже, саме вони тут. І майже всі наші поправки збігаються в тому, що вони захищають інтереси  простих, звичайних людей, які не зрадили Україну, які виїхали з окупованих територій, які не співпрацюють з окупаційною владою, і вони розраховували на підтримку держави, її не отримали. Наші поправки стосуються і збільшення прожиткового мінімуму, бо фактично ті 3 тисячі 328 гривень, це 30 літрів бензину чи три пачки глюкофажу для діабетиків. А де комуналка? А де оренда житла? А де витрати на дітей? А де їжа, одяг, взагалі загалі загальні людські потреби? Їх просто немає, бо цей бюджет він не просто не відповідає викликам сьогодення, він абсолютно навіть не покриває базові потреби людей. 

Я думаю, колеги, ви мене підтримаєте, що недостатньо в цьому бюджеті викладені і захищені потреби військових. Так, вони отримують бойові, вони отримують свою сотку, інші доплати. Але вони самостійно орендують житло в зоні бойових дій. Вони ремонтують ті вже вбиті за п’ять років війни «корчі», пікапи, які їм привезли волонтери. Вони самостійно купують собі БПЛА, скиди ремонтують, щось паяють там. А поряд з цим члени наглядових рад чи, наприклад, члени Фонду гарантування прав вкладників банків отримують заробітні плати по 800 тисяч на місяць. Це абсолютно несправедливо.

Я не побачила в цьому бюджеті і збільшення фінансування на потреби для захисту об’єктів цивільної інфраструктури, наприклад, лікарень. Чому обласна лікарня, яка знаходиться в зоні бойових дій, приймає військових і цивільних, збирає у волонтерів і благодійних організацій кошти на захисні сітки для підвозу поранених? Це абсурд. Чому це покладається на плечі волонтерів, а не на плечі держави? Де ці програми?

Тож я не буду зупинятися. Дуже багато сказано було про житло для ВПО, про компенсаційні програми. Їх просто немає. Проте є кошти на кешбек, є кошти на телемарафон, на інші абсолютно навіть не другорядні питання. І саме тому ми зараз тут. Звісно, 36 депутатів –  це не 226, які можуть переламати ситуацію, але цей бюджет ще буде голосуватися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це замість всіх ваших поправок. Дякую.

Далі 44 поправка, Третьякова Галина Миколаївна. І вона замість всіх своїх поправок бере 78 хвилин на виступ. Будь ласка, 78 хвилин, заміст всіх-всіх-всіх своїх поправок.

     

14:28:14

ТРЕТЬЯКОВА Г.М.

Що за реакція? Чим я вас так здивувала? Це не рекорд, і я думаю, що є більші рекордсмени. Але я голосувала за це червоною кнопкою, за цей бюджет, і тому я маю пояснити, чому у військовий час бюджет, який потрібен, я голосувала саме червоною.

Ну, по-перше, у нас є час, ми всі розуміємо. По-друге, прийняття закону в першому читанні призводить до того, що бюджет повертається в комітет на доопрацювання. І якщо б ми не проголосували за цей  бюджет, він не повертається уряду, то саме комітет мав би розглянути цей законопроєкт по непроголосованому. Нічого страшного б не відбулося, уряд би підключився, і комітет ще раз розглянув би. Але ми проголосували його в першому читанні, відповідно завтра будемо голосувати ті правки, які народні депутати поставлять на врахування.

Я хочу пояснити, чому ми робимо, і я зараз спокійна, але можу переходити на емоції у зв’язку з тим, що мій виступ буде пов’язаний із трьома великими несправедливостями, які є в нашій соціальній політиці і в нашій країні, і які ми обіцяли як політики, що ми  їх ліквідуємо. Більше того, структурований підхід до цих несправедливостей виник під час розмов з нашим Головою Верховної Ради України, я дуже вдячна йому за те, що він переймається проблематикою соціальної політики. У нас не так багато народних депутатів, які не тільки переймаються соціальною політикою, а розуміють, як можна врегулювати ту чи іншу проблему на макроекономічному рівні.

Буду говорити, якщо буду говорити надзвичайно професійною тематикою, то прошу пана Руслана робити мені зауваження. Або, якщо я перейду на якісь образи, на його погляд, то я буду враховувати.  Чому я хочу, щоб такі зауваження мені надавали? Я була в свій час, коли Руслана Олексійовича обирали Головою Верховної Ради України, я була тим, хто задала йому одне питання: чи зможете ви запровадити в українському парламенті дебати? У зв’язку з тим, що дебатів у нас нема, вони проводяться в різних країнах світу в різних форматах, але в нашій країні дебатів нема. Показати свою позицію, яка співпадає з позицією уряду чи не співпадає, в тому режимі, в якому ми працюємо, з тими поправками, дуже важко або навіть і неможливо. Коли ми дивимося… І тому я сьогодні просила, щоб дали 78 хвилин разом не голосувати кожну правку, тому що хотіла б показати стратегічно, що наш комітет впродовж семи років дуже системно підходить до формування соціальної політики. У нас є дошка з нашими політичними пропозиціями, яка узгоджена з іншими фракціями і групами, і ми йдемо. Хоча в нашому комітеті представлені не всі фракції, у нас нема «Голосу», наприклад, але ми в робочому режимі спілкуємося, і з груп представлена лише «Довіра». Таким чином, ми не завжди можемо, не маючи дебатів і маючи можливість в комітеті, обговорити професійно ту чи іншу тематику, ми не маємо можливість це донести всьому залу. Тому от я вирішила це зробити.

Ми, обговорюючи бюджет на комітеті, а ми провели таке засідання, підготували від комітету 18 правок загальних від всього комітету, які були проголосовані одноголосно в комітеті. Ми їх подали, вони є там в табличці. Наприклад, 39 правка, вона комітетська, соціальної політики. Їх 18 ми подали від комітету, вони зафіксовані.

Ці 18 правок збігаються якісь з моїми правками, бо я і до комітету подавали правки, деякі у нас є розбіжності по поглядах. Але я хочу нагадати, що колись в українському парламенті була процедура обговорення бюджетів, де були представлені всі комітети. І голови комітетів або представники від комітетів, обрані комітетом, висловлювали свою позицію по тому чи іншому питанню. Ця процедура скасована, її нема сьогодні в Регламенті у нашому.

Відповідно комітети не мають голосу в трибуні для того, щоб дати ті рішення з профільних комітетів бюджетному, а тому бюджетний діє, на мій погляд, навмання. Він не може бути фахівцем по всіх профільних питаннях, бюджетний комітет. Бюджетний комітет приймає рішення, виходячи із своєї логіки. На мій погляд, це доволі механістичний підхід до тієї економічної стратегії, якою є бюджет на наступний рік. Такий механістичний підхід не бачить людей, не бачить їх проблематику, вони бачать цифри, за цифрами не видно, що за кожною бюджетною програмою, от маніпулюємо для того, щоб збалансувати.

Інколи мені кажеться, що так діє Мінфін. До якогось часу я думала, що у Мінфіні є люди, які можуть це збалансувати, і уряду. Але в цьому році вийшло так, що я вимушена була зробити такий твір-реквієм бюджетному комітету, де написала, що люди, які працюють в комунальних закладах, з’єднують каналізацію, з’єднують електричний струм, не тільки воюють, ДСНС, наприклад, що ці люди вони невидимі для бюджету. Бачу в цьому, в тих несправедливостях, які є в нашому бюджеті на 2027 рік, великий виклик для кожного з нас з точки зору збереження демократії. Я зараз переходжу до цих трьох несправедливостей.

Перша несправедливість. У нас колосальний розрив і нерівна оплата за працю рівної цінності. Це конвенція МОП, прийнята багато десятків років в Україні. Відповідно це МОП називає гідною працею. Так от, в Україні гідної праці немає. Тому що за працю рівної цінності можна отримати заробітну плату, яка відрізняється в 40 і більше разів. Нагадаю, що в Європі такий розрив, це 4-5, Франція каже, що 6-7 достатньо. Мені здається, що ті заворушення, які є сьогодні у Франції, це наслідок свідомого чи несвідомого сприйняття людьми тієї несправедливості, які є. І чому кажу, що цей бюджет – загроза для демократії, тому що у 25-му році Світовий банк, це не ми аналізували, хоча я на засіданні комітету дуже часто говорю, що у нас зріс, катастрофічно зріс коефіцієнт Джині. Не знаю, знають всі чи ні, що це таке, його дуже часто називають коефіцієнтом несправедливості. Якщо коефіцієнт нуль, це означає, що в країні всі люди мають однаковий дохід. Якщо коефіцієнт 1, то в цьому випадку в країні колосальна несправедливість. В Україні у 21-му році цей коефіцієнт був на рівні 0,2, зараз 0,5. Це 25-й рік, я думаю, що у 26-му році коефіцієнт Джині ще більший.

Економісти називають цей коефіцієнт предреволюційною ситуацією. Тільки війна стримує негодування і несправедливість, які бачать люди.  У нас розрив у пенсіях сягає 100 разів. Не п’ять, не шість, не чотири, не п’ять – 100. Максимальну пенсію, яку ми виплачуємо по суду – 260 тисяч, а мінімальна, ви всі бачите, 2 тисячі 595. Розрив більше ніж у 100 разів. Як ви думаєте, свідомо чи несвідомо, громадяни України як вони мають сприймати такий розрив в розподілі публічних коштів? Це не власні кошти суддів, прокурорів, які щось собі накопичували, навіть  кадрових військових, які не воюють у нас 128 тисяч. Хтось нещодавно в Міністерстві оборони сказав, що у нас немає, закінчились кадрові військові, – це брехня. У нас біля пів мільйона військових кадрових, які отримують пенсію, 128 з яких, я подавала ці дані персональної розбивки уряду, 128 отримують пенсію, не досягли 60 років, не мають інвалідності, навіть придуманої, не мають інвалідності і не воюють. Це оперативний резерв номер один. Вони отримують пенсію і не воюють. І ми кажемо, що немає кадрових військових. Так оці кадрові військові разом із суддями і прокурорами мають більше, ніж 800 тисяч судових рішень, де основна проблема – це зривання верхньої межі пенсійного забезпечення.

Нагадаю, що в 2011 році, коли пан Тігіпко був віцепрем’єром і міністром соціальної політики, була прийнята, 7 липня вступила в силу норма, про те, що жодний українець не може мати пенсію більше ніж 10 прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб. Я не буду, ну, зараз зупинюся, що таке прожитковий мінімумів для непрацездатних осіб. Тому що з тих пір при тому, що встановлена була ця межа, у нас більше ніж мільйон людей мають пенсію більше  ніж прожитковий мінімум, і більше ніж мільйон мають 2 тисячі 595. Такий у нас перерозподіл. Нагадаю, що в публічних коштах ми з вами маємо забезпечувати справедливий перерозподіл публічних фінансів, чого ми не робимо, а збільшуємо цей розбіг. Цей розбіг впливає на те, що люди сприймають політику як несправедливу.

Те саме відбувається із заробітними платами, коли за працю однакової цінності, приведу навіть серед охоронців, правоохоронців, коли слідчий в одній структурі отримує одну величину, а той самий слідчий в Нацполі, наприклад, отримує в 10 разів менше чи в 3 рази менше. Одна і та сама робота, навіть в Нацполі навантаження більше. Але одна сама робота оплачується в рази більше або менше, в залежності від того, що ви розглядаєте. Це що таке?

Цей розбіг – це загроза демократії, 0,5 – це вирок Україні. Нагадаю, це дані Світового банку 2025 року. В 2026 році коефіцієнт Джині, я думаю, що він збільшився, ми це проговорювали. Тому що Міністерство соціальної політики дає дуже... цифри, які турбують мене особисто, зростання бідності, катастрофічне зростання бідності. Люди, звичайні люди, звичайні домогосподарства почали отримувати менше в реальних величинах, а високопосадовці – більше. Таке розтягування суспільства завжди призводить до революцій.

Соціальна політика в ринкових умовах, це не означає, що ми робимо зрівнялівку. Розбіг в 4-5 має бути в публічному секторі. Водночас в такому розбігу, будь ласка,  люди хочуть заробляти – хай ідуть в приватний сектор, створюють приватні компанії, стають самозайнятими особами. Але якщо мова йде про перерозподіл публічних коштів, розбіг в 100 разів, в 40 разів зарплати є колосальною несправедливістю.

Перша несправедливість –  це нерівна оплата за працю рівної цінності. Друга несправедливість – це попрання верховенства права в пенсійній системі. Що таке верховенство права в Європі в пенсійному сенсі? Це означає, що всі українці виходять на пенсію в однаковий вік. Якщо Україна йде до 28-го року, і реформа, яка була запроваджена в 11-му, потім в 17-х роках, декларує, що вимоги до страхового стажу 35, 25, 15, то людина, маючи  35 років, не менше, страхового стажу, має вийти в 60 років, 25-35, до 35 – в 63, той, хто має менше ніж 15 років страхового стажу, виходить в 65. Це так звана реформа Реви-Гройсмана. Вона справедлива: чим більше в тебе страховий стаж, тим швидше ти виходиш на пенсію. І вона економічно збалансована. В свій час вона допомогла Україні долати фінансові розриви.

Але не всі виходять в 66. У нас ціла система правоохоронна, яка виходить в середньому в 49. Це здорові чоловіки здебільшого, хоча  є й жінки, які отримують пенсійне забезпечення в 36, в 42, в 45 років, і Верховна Рада боїться щось з цим робити. А ще боїться уряд. Уряд взагалі якийсь заляканий, коли мова йде про прокурорів і суддів і про пенсійний вік, однаковий для кожного українця. Хоча саме уряд веде перемовини щодо першого треку євроінтеграції, яке називається «Верховенство права». Цього верховенства права нема. Є здорові переважно чоловіки, які отримують пенсію в 45-46, і є раби – всі інші українці, які працюють до 60, 63, 65 років, забезпечуючи податки, доходи у бюджет. Хто ці 46? Це переважно судді, прокурори і кадрові військові, які не воюють, нагадаю. Це не ті військові, які воюють, не мобілізовані, які якщо УБД, то йдуть на пенсію відповідно до нашого законодавства в 55 років. Це друга велика несправедливість.

Є ще третя велика несправедливість, вона криється в податку і в форматі податку на доходи фізичних осіб, які має Україна. Колись зробили пласку ставку ПДФО. Окей. Дуже просто збирати фіскально податки. Хто б що не отримав, у джерела ще є податковий агент, вони всі збирають ПДФО. Ніхто не контролює, що таке у нас домогосподарство, скільки в домогосподарстві утриманців, скільки там осіб з інвалідністю утримують годувальники, скільки дітей, скільки людей похилого віку, скільки безробітних. Українській державі все рівно, скільки в домогосподарстві утриманців, на відміну від кожної європейської країни, де залежно від членів домогосподарства повертають годувальнику суму прожиткового мінімуму податку, сплаченого у джерела. В Україні не повертають. Ми дійсно хочемо, щоб люди повернулися в Україну?

Ті, хто поїхав, приклад, це реальний приклад з життя, жінка, яка одна з чотирма дітьми виїхала в Німеччину, вона сьогодні вже працює, вона пройшла всі етапи соціальної служби, має сьогодні чотирьохгодинний робочий день. За цей чотирьохгодинний робочий день, маючи дві вищі освіти, які вона отримала в Україні, вона отримує 3 тисячі євро в Німеччині. В 25-му році їй повернули більше ніж тисячу євро, якщо точно, це більше ніж 1 тисячу 200 євро на її чотирьох дітей і на неї, тому що вона їх утримає самостійно, працюючи.

Кожна родина, яка має утриманців, має таку знижку щодо оплати ПДФО, вона не завжди повертається місяць в місяць, дуже часто країни повертають раз на рік в родину. Але родина, яка має утриманців, спочатку намагається справитися зі складними життєвими обставинами самостійно, а потім  звертатися до держави за соціальною допомогою. Система ПДФО, оподаткування домогосподарства, є частиною соціальної політики будь-якої країни, а адресна допомога базується на доходах і витратах домогосподарства. А якщо домогосподарство, яке живе під одним дахом і з однією кухнею, отримує доходів недостатньо, то з ним укладають соціальний контракт соціальні служби, так, як ми зробили в законі, який прийнятий два тижні тому, базова соціальна допомога. І з родиною працюють, якщо вона не пенсійного віку, де соціальна допомога призначається вже пожиттєво, якщо родина потрапила в такому віці в складні життєві обставини. В інших випадках родині пропонують комплекс заходів, не тільки гроші: от забирай гроші і роби з ними, що хочеш, - а соціальні послуги і інфраструктуру, яка допомагає людині вийти в самостійне, гідне життя.

Я нагадаю, що ми всі боремося за гідність, а гідність – це незалежність кожної людини, якою дуже люблять козиряти деякі правоохоронні органи і судді. Вони всі незалежні, тому їм потрібно цю незалежність забезпечити. Дуже часто мені хочеться задати суддям питання: ви від кого незалежні? Від українських платників податку? Ви незалежні від того, будь ласка, тоді йдіть формуйте собі, судіть і беріть інший дохід. А якщо ви так само, як і ми з вами, як і кожен публічний діяч, залежимо від українського платника податку, то в цьому випадку, будь ласка, не козиряйте своєю незалежністю. Незалежність – це не означає, що ви маєте отримувати заробітну плату вдвічі, втричі, в п’ять разів більшу, ніж інші українці, за таку саму роботу. Незалежно від того, в якому органі ви працюєте: суддівському, антикорупційному чи в інших, - а пенсійний вік у вас має бути однаковий. У цьому і полягає справедливість. Її нема.

Пенсіонери, несправедливість у пенсійному віці. Десять мільйонів осіб – це просто кластер електорату кожного з вас. Несправедливість тут, мільйон людей, які вийшли на пенсію, більше ніж мільйон по якихось кластерах, які вийшли раніше. Працюючі люди, у яких забирають ПДФО, і які не можуть на заробітну плату, яку встановили 7 статтею про бюджет, не можуть вижити, тому що воно нижче прожиткового мінімуму.

І нарешті оплата, яка теж несправедлива. Як ви думаєте, куди, як живе домогосподарство, як живе родина, як вони виживають і куди дітей направляти для того, щоб уже домогосподарства дітей могли утримувати гідно, гідний дохід для утримання своїх дітей? Знаєте, до чого призвела оця людиноцентристська егоїстична ідеологія не доповнена родиноцентристською? Ми в 21-му році зупинили опитування домогосподарств, поновили лише 1 січня цього року. Тиждень тому Держстат робив презентацію, скільки і як живе домогосподарство. Я думаю, що цей звіт про те, як живе домогосподарство, має бути на столі у кожного політика щоквартально, а то й щомісячно. Він має бути у Президента, у Прем’єр-міністра, у міністра. Ніхто такого опитування не робив, навмання робляться політики.

Так от, на сьогоднішній день  ми мали до війни склад домогосподарств 2,5, тобто двоє – чоловік і жінка, і дитина, половина на одне домогосподарство. Тепер 2,02 – 2. Це вирок для нас. У нас не буде людей, будь-який інвестор, який приїжджає в Україну, спочатку шукає робочу силу. Його все рівно, «інвестняня» – 150 мільйонів євро інвестицій. Йому спочатку потрібні люди, які будуть працювати на його підприємстві, і він не вкладається, якщо нема людей. Якщо у нас не буде виправлена демографічна політика, а людиноцентристська ідеологія Кабміну не буде доповнена домогосподарствоцентричною або сімейноцентристською політикою. Це теж вирок для нас, це вирок для нашої демократії.

Є такий коефіцієнт демократії – 700 доларів доходів на кожну людину. Якщо 700 доларів немає в родині на кожну людину щомісячно, то в цьому випадку домогосподарство виживає,  воно не думає про політику. Якщо ви думаєте, що всі українці думають про те, як ми тут голосуємо, чим ми займаємося, чи втомилися ми, чи ні, чи були у нас відпустки, чи ні, нє, засоби масової інформації щось розкручують, українцям все рівно. І мені здається, що за роки нашої влади, за ці 7 років ми віддалилися від людей. Ми заходили як представники людей, наразі ми не знаємо, як живе людина. З одного боку, ми втратили аналітику, з другого боку, опитування, з третього боку, віддалилися. І справа не в зарплатах, пан Дмитро, геть не в заробітних платах, три великих несправедливості, які я намагалася виправити в цьому році правками, не тільки в цьому році. Я вже сказала, що наш комітет повністю підтримав правки. І я хочу зараз перейти до проблематики прожиткового мінімуму.

Знаєте, як Україна рахує прожитковий мінімум? Я розповім, як рахує Америка. Там багато років тому, більше ніж півстоліття тому було прийнято рішення, що харчова корзина у прожитковому мінімумі не може бути більше ніж 30 відсотків і з тих самих пір вони опитують домогосподарства, скільки домогосподарства різного складу, у них там їх 12 таких видів домогосподарств: скільки дітей – двоє дітей, одна дитина, скільки безробітних, скільки осіб з інвалідністю, у кого хто, люди похилого віку утримуються чи ні. От в цьому випадку, якщо харчова корзина – це 30 відсотків, все інше просто автоматично добавляють. І відповідно це вважається прожитковим мінімумом, фізичний сенс якого це неоподатковувана сума на кожного члена домогосподарства. Навіщо забирати у людей цю суму, якщо вони на цю суму не виживають? Їм цю суму або не оподатковують, або повертають цю суму. В Америці повертають.

Європа давно перейшла на методологію: медіанна зарплата, медіанна заробітна плата – це зарплата, якщо взяти всіх, хто отримують зарплату, половина людей буде по один бік, менше, друга половина – по бік інший, більше – оця медіанна зарплата, вона менше ніж середня. Можна грубо сказати, що фізичний сенс медіанної зарплати – це із всіх заробітних плат забираємо у людей, які 5 відсотків отримують найбільше зарплати і 5 найменше. І оця середня по виборці 90 відсотків – це і є десь медіанна заробітна плата. Вона завжди менше на 20, на 15 відсотків, ніж середня зарплата. Європа вважає, що 60 відсотків медіанної заробітної плати, яка характерна для всіх людей, – це прожитковий мінімум, living wage або та сума, яка не оподатковується на кожного члена домогосподарства. Є, правда, по-іншому розрахунок, коли багато членів домогосподарств, але в будь-якому випадку це фізичний сенс прожиткового мінімуму.

Знаєте, як ми рахуємо? МОЗ вважає, є одиниця така застаріла вже, я не знаю, вже і ВООЗ від неї відмовився, 2 тисячі  200 кілокалорій, я думаю, що всі знають у війську, що ДШВ має харчування мати на 6 тисяч кілокалорій. Але незалежно від того прожиткового мінімуму 2200, я,  наприклад, більше їм. МОЗ рахує на 2 тисячі 200 кілокалорій рахує харчову корзину, вони написали, скільки їсти, скільки капусти, скільки картоплі, скільки вітамінів має бути, порахували, моркви. Після цього, після того, як МОЗ порахував, не я в домогосподарстві вирішую, як мені харчуватись, мене ніхто не питає, а МОЗ порахував. Окей. Міністерство економіки після цього рахує референтні ціни, тобто середні по Україні.

Тобто якщо порахувати, скільки коштує капуста у Львові, у Києві  чи у Донецьку, в залишках, які наші підконтрольні зараз території, це буде різна величина в залежності від того, ми в ринкових умовах, ми давно уже не в Радянському Союзі. Але порахували референтні ціни, помножили, а потім Міністерство економіки придумує, скільки нам потрібно пальт, колгот для жінок – 2 штуки, один, мабуть, що на літо, один на зиму, панчох – 2. Тобто ми маємо їх штопати на лампі отак от голкою, стежки отак, так як було в Радянському Союзі, а жінки колготи мають мати, знаєте, таке пристосування, як піднімати стежку. Я просто згадую час, коли я отримувала 50 гривень на місяць, а колготи вартували 7 гривень, тобто купити більше неможливо. Але ці норми так і залишилися, скільки пальт тим маєш купити, скільки чого, Мінекономіки вирішує. Чого вони так вирішують?

Тому проти цієї постанови Кабміну, яка нормувала, скільки чого потрібно, був громадськими організаціями до моєї каденції затіяний процес, і громадські організації виграли його, постанова Кабміну скасована. Але має бути якийсь орієнтир. Цей орієнтир досі по цій постанові, яка скасована судом, обраховується Міністерством соціальної політики.

Я до чого це так детально вам описую, тому що відповідно до цієї методології прожитковий мінімум занижений. Так от, занижений прожитковий мінімум сьогодні – це на рівні 7 тисяч з чимось. Я думаю, що взагалі мало хто знає в уряді, в Міністерстві фінансів, які вважають себе регламентним міністерством і тому мають отримувати доходи більше, вони вважають, що вони більше працюють ніж всі інші, так от відповідно, не знаю, знає Єрмоличев чи ні, що метро, наприклад, в Києві 30 гривень, і чи їздять вони на метро. Не знаю. Мабуть, що вони цього не знають.

Тому що наступна проблема, яка є в цьому бюджетному кодексі, - це не тільки прожитковий мінімум. Да, наш комітет запропонував чесно сказати українцям, який має бути прожитковий мінімум. Це не означає, що в наших правках треба було досягнути цю величину, прожитковий мінімум, ми там декілька дали розбіг, обирай яку хочеш. Це не означає, що Мінфіну чи уряду треба досягнути ту величину, яку отак, неможливо. Це означає, що уряд подав бюджет на відповідний рік, де є Прикінцеві положення. Прикінцеві положення починаються дуже дивним розділом. Називається: «Зупинити на відповідний рік дію наступних статей відповідних законів». Наприклад, зупинити дію Закону «Про прокуратуру» в частині прив’язки окладів прокурорів до прожиткового мінімуму. Да, до речі, дуже цікавий факт. Мінімальна пенсія 2 тисячі 878, а прожитковий мінімум для обрахунку заробітних плат високопосадовців – 3600. Тобто мало того, що в українському законодавстві існують коефіцієнти до 75 – 40, 30 і 75 по двох організаціях. Вони у мене тут є. Хто хоче, може підійти.

Дивіться, Національне антикорупційне бюро – 50 тире 17. Чого 50 тире 17 від прожиткового мінімуму? Але так встановили в 2016 році. Рахункова палата –  30, 27, 25. Чого 27? Державне бюро розслідувань – 30, 20. Військовий обов’язок і військова служба – 2 тире 1.  Судоустрій і статус суддів – 75 і 30.  Про освіту – 4. Найнижча кваліфікація у наших освітян. Про судову експертизу – не менше 10,  в законі написано. Про Центральну виборчу комісію – 30, 27, 25. Про прокуратуру – 25 плюс купа коефіцієнтів. Про державну службу – 2 мінімальних посадових оклади. Ми там змінили щось в 8222. Про запобігання корупції – 40, 30, 25, 20, такі коефіцієнти. Так мало того, що там від прожиткового мінімуму коефіцієнти 40, 75, 30, 20, там ще і більший прожитковий мінімум ніж для пенсіонерів. Це взагалі на голову не надягнути, що відбувається з цими ставками.

А тепер подивимося на соціальні закони. В соціальних законах ми допомагаємо людям. Читаю: 25 відсотків прожиткового мінімуму  в Законі «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»; 23 тире 40 відсотків прожиткового мінімуму – про пенсії за особливі заслуги перед Україною. Тобто якщо мова про зарплати високопосадовців, там коефіцієнти 40, 75, а якщо це виплати людям, то 25 відсотків від меншої величини. Ви вважаєте, що це справедливість? Колеги, Верховна Рада України, що ми робимо? Ви ж Юнга читали всі в дитинстві, чи коли вчилися у вищих? Юнг каже: «Є несвідоме, колективне несвідоме». Це колективне несвідоме може зараз не проявлятися, але коли це колективне несвідоме проявиться, то буде тьма темная.

Тому цей бюджет, який не відповідає нашій макроекономічній ситуації, він є тим, який може бути тригером революційної ситуації. І уряд міг би, мабуть, що тому що в уряді мають працювати професіонали, він міг би, якщо б хотів, зменшувати коефіцієнт Джині, маніпулюючи в тому числі і оцими Прикінцевими положеннями, відповідно до яких вони… там же не просто зупинка законів, там частина законів і статей зупиняється. І вони, наприклад, могли зупинити правку, яку Демченко Сергій вніс, щодо того, що добавляють суддям 7,2 мільярда. Могли зупинити? Могли. Але вони на бюджетному комітеті сидять і кажуть: це ж ви прийняли. Ну, гаразд, нардепи не економісти, далеко не всі економісти, а уряд професійно міг це зробити. Там, до речі, у Прикінцевих положеннях наступний блок – це те, що ми від закону даємо права Кабміну, і Кабмін починає теж маніпулювати ще якимись речами, які можуть бути джерелом доходів.

Мінімальна заробітна плата. Попросила одне. Гаразд, людина за гідну працю має отримувати нормальну заробітну плату, після оподаткування якої у неї має залишатися прожитковий мінімум, а якщо в родині є утриманці, то і на них якось. Гаразд, кажуть: не можемо. А чому не можемо? А тому, що у нас половина робочих місць в публічному секторі. І це теж дисбаланс.

Я хотіла ще сказати, всі ці дисбаланси дуже легко спровокувати відповідним бюджетом, але дуже важко повернутися потім до збалансованої оплати. Це надзвичайно важко. Це вам скаже будь-який фінансовий директор будь-якої компанії. Отак роздати, а потім повернути для того, щоб сконцентрувати для війська кошти, для того, щоб на захист держави щось сконцентрувати, надзвичайно важко.

Прошу мінімальну заробітну плату для годувальників, які годують, для прибиральниць. Я не знаю, знаєте ви чи ні, прибиральниці у Верховній Раді 70 плюс всі. Їм, правда, Штучний не купує оцих… вони таскають пилососи такі здорові з шнурами по цьому… і коври розкладає по цьому. Навіщо це робити, ну, така справа. Прибиральниці всі, вони за просту роботу, клінінг… Можна вважати що проста робота, але я б всім побажала, щоб вони у 70 років отримували 2 тисячі 595 і працювали прибиральницями. Бо сьогодні сама почесна професія – це асенізатор і електрик, той, хто допомагає містам вижити. Вони у прифронтових, до речі, місцях отримують надзвичайно маленьку заробітну плату, якої їм не добавили.

Але мінімальну зарплату, попросила, зробіть хоча б погодинну оплату. Ми зробили в нашому комітеті все для того, щоб українець міг комбінувати свій робочий час так, як йому зручно. От хоче він годину попрацювати в цей день чи три години, він має робити це так, як йому зручно, десь на постійній роботі, десь на підхваті, десь аутсорсинг, десь дистанційна робота. Якщо це так, то для українця стає надзвичайно важливим отримувати гідну заробітну плату погодинно. Знаєте , скільки 7 стаття бюджету встановила мінімальну зарплату –  54 гривні. Я подивлюся, як за 54 гривні ви кудись з’їздите і комусь допоможете прибити картину дома чи поремонтуєте побутову техніку, чи ще. Ми принизили людей праці, надзвичайно принизили. Так не можна просити. Написала: 200-300 гривень. Воно ні на що не впливає, воно не розбалансовує бюджет, воно дає сигнал, чесний сигнал суспільству за просту працю погодинно ти можеш отримувати от стільки, те, про що нам каже Президент тут у зверненнях, українці мають отримувати заробітну плату більшу ніж в Європі, для того щоб вони сюди повернулися. Це теж не прийняли. Отак мінімальна заробітна плата. Я, до речі, дивуюсь ще дуже слабкій позиції профспілок щодо цього. Україна взагалі традиційно має дуже низький вплив профспілок на встановлення мінімального розміру заробітних плат. У нас це завжди історично встановлювати прем'єр-міністри. Це дивна ситуація.

 Самообмеження. Хотіла сказати про самообмеження. 2022 рік, ми з вами, колеги, приймаємо самообмеження. Ми з вами мали б бути прикладом для всієї країни. Ми обмежили свою зарплату у 2022 році постановою Кабінету Міністрів на 16-20 відсотків it depends on, в залежності від того, яка була посада.

В цей же час вся публічна служба без винятків, не було винятків, збільшила собі оплату, це рік агресії. Державна служба вся, яку тут плекають і кажуть, яка вона важлива і таке інше, вони вважали, що ми не виграємо війну і треба було що, розтягувати державний бюджет на заробітні плати, вся збільшила собі доходи на 20 відсотків у середньому по всій публічній службі, без винятку всі. Верховна Рада показує приклад. Я просто, мені б хотілося запитати, а кому потрібний такий приклад, якщо попирають рівну оплату за працю рівної цінності, потім виривають собі.

Взагалі процедура самообмеження для нас не характерна на публічній службі. Всі, хто працюють на публічній службі, працюють, вириваючи в України і в державного бюджету хто скільки зможе. Як це відбувається? Біжать спочатку у Мінфін, до Романа Єрмоличева зараз, а далі там… раніше до Улютіна Дениса, чи там до кого, хто займається бюджетом. І починають доводити як вони важко працюють. Наприклад, приходять судді і кажуть, Галино Миколаївно, ну судді дуже важко працюють, вони ж судять людей, і це надзвичайно важко. Ніхто не запитує, як важко електрикам на вулиці при мінус 23, ніхто не питає, як важко асенізаторам і іншим професіям. Важко суддям, важко прокурорам, вони констатують смерті, вони стикаються із смертю. Збройні Сили –  ні, не стикаються, вони стикаються. Вони приходять і приводять різні аргументи. А в бюджетному комітеті, у Міністерстві фінансів і в уряді працюють добренькі люди, які, попираючи правило рівна оплата за працю рівної цінності, встановлюють у суб’єктивному сенсі от так, як я вам зачитувала закони про прив’язку посадових окладів до цих коефіцієнтів. Чому 75, чому тут 40, чому у вчителів 4, а у тих 10 – чому? Відповіді на ці питання немає. Ніхто не має загальну систему.

Да, впроваджували на державній службі грейди. Нагадаю вам, державна служба – це лише 156 тисяч, а половина робочих місць у нас за рахунок публічного сектору оплачується, половина, державних службовців –  лише 156. Тому вони всі і рвуться. Але є правило, прямо чи опосередковано, ми цього не зробили в Україні, оплата на публічній службі обмежується трьома речами: мінімальна зарплата, грейди як... і розбіг – 4, 3, 5, 6, 10, 40, як у нас, але встановлюється оця градуїровка. Але скрізь в той чи в інший спосіб обмежують верхню межу.

Америка пішла далі. В них є так званий Executive schedule – виконавчий табель. Ну, ви знаєте, що там сенат призначає людей, і вони же встановлюють максимальні розміри для всіх в тому числі для президента. От президент Трамп не може отримувати більше ніж, і ця величина встановлюється в бюджеті на відповідний рік. І далі Верховний суд, всі посадовці нижчі, які... Я подала таку правку в бюджет, щось на кшталт, щось на кшталт виконавчого табелю.

Власне, в мене є законопроєкт про справедливу систему оплати праці, де я впроваджую перелік посад, які встановлюються, оплата на яких встановлюється Верховною Радою, а все, що нижче, встановлюється Кабміном. Кабмін не може встановлювати посадові оклади для всіх, не може. У нас може. У нас пан Гройсман встановив заробітну плату Президенту. І вона досі така, як встановив пан Гройсман. Молодець пан Гройсман, він обмежив 28 тисячами гривень Президента. Але я питала на «годині Уряду», коли Шмигаль був Прем’єр-міністром, я питала, ви не хочете Президенту підвищити заробітну плату? Тому що я хочу як українка. Я хочу, щоб він був незалежний в першу чергу, а не антикорупційні органи. Антикорупційні органи похідні від Голови Конституційного Суду, від голови... і всі судді Великої Палати Верховного Суду, від народних депутатів, від Прем’єр-міністра, від міністрів, які мають приходити і дбати про нашу країну. Чому? Тому що у нас республіканський устрій. Республіканський устрій України передбачає, що всі надра, вода, руда, все, що тут знаходиться в Україні, належить всім. А нас з вами і уряд найняли для того, щоб ми управляли і перерозподіляли справедливо, не порівну (коефіцієнт Джині – нуль, згадуємо), а справедливо, той, хто більше вклав в цю країну. Якщо сьогодні військові вкладають більше, то ми робимо для військових пакети. І не просто робимо, а розвиваємо інфраструктуру для того, щоб це робити. Самообмеження нам не характерне.

Продовжується доїння. Це колись була на якомусь семінарі, дуже давно, коли ще молода була, і казали, що є от підприємство, семінар стосувався менеджерування в  мікроекономіці, але я думаю,  що цей приклад можна перенести на макроекономіку. От є велика корова, яка дає молоко, ви знаєте, що в сільському господарстві… в родині, яка живе від сільського господарства, корова – це основне, що годує родину незалежно від того, що там врожай чи неврожай. От є корова велика –  от це наш державний бюджет, який може годувати всю країну. Але є хтось, хто цю корову кусь за бочок, вкусив – і вона вже хромає. Її лікувати потрібно. А хтось з іншого боку кусь – – і побіг з цим шматком м’яса. А всі інші живіть, як хочете. Самообмеження немає. Якщо немає самообмеження, має бути контроль. І Верховна Рада має це забезпечити, щоб цю корову, яка ще годує українців всіх, щоб її ніхто не кусав. А її ще потрібно годувати, для того щоб вона була.

Ще правка. Орудна величина. Дякую, пан Руслане Олексійовичу, дякую за її підписання. Тому що в 2016 році відбулась історична подія. До 2016 року всі заробітні плати посадовців, високопосадовців були прив’язані до мінімальної заробітної плати. Хто не знає, це так було. Це призвело до того, що мінімальна заробітна плата гальмувала своє зростання аж так, що потрібно було її збільшувати більше ніж вдвічі. Її збільшили вдвічі, але як тільки була необхідність збільшити мінімальну заробітну плату вдвічі, то потрібно було, а до чого ж прив’язатися, бо всі ж бігали, зокрема до бюджетного комітету того складу. І треба ж до чогось прив’язатись. І не знайшли нічого іншого, як прив’язатись до прожиткового мінімуму.

Колеги, в макроекономіці ці дві величини – мінімальна заробітна плата і прожитковий мінімум є недоторканими. Вони не мають бути кратними нічому. Це величина, з одного боку, мінімальної оплати за просту працю,  а прожитковий мінімум – це величина неоподаткована на кожного члена домогосподарства для родини. Такий фізичний сенс двох цих соціальних макроекономічних показників. Для того щоб до чогось прив'язатися і для того щоб високооплачувані посадовці отримували те, що вони хочуть, потрібна інша, третя величина, прийняття якої механізм такий самий, як і прожиткового мінімуму, і мінімальної заробітної плати, тобто в бюджеті на відповідний рік.

Орудна величина може бути одна на всю країну, а може бути декілька – отак, як гралися з прожитковими мінімумами. Прожитковий мінімум для прокурорів – 3600, прожитковий мінімум для пенсіонерів – 2878. Так от, вона має бути чесна, ця величина, а уряд має отримати від нас завдання – досягти цих величин і зробити нарешті реформу податку на доходи фізичних осіб, для того щоб створити умови в Україні для зростання домогосподарств, яке і є основним в демографічній політиці.

Орудна величина, 13466. Колеги, у мене велике прохання винести цей законопроєкт, він суміжний з бюджетом, і його проголосувати. Без нього ніякого підвищення прожиткового мінімуму не буде. Тому що всі зарплати прив'язані до ПжМ. І так само, як гальмувалося зростання МЗП (мінімальної зарплати), так сьогодні загальмували зростання прожиткових мінімумів. На макроекономічному рівні виглядає це трохи дивно, тому що наша країна, оподатковуючи бідних, збагачуючи багатих, податки бере, здебільшого, збирає з бідних. Збираючи податки з бідних, фінансує бідних. Багаті ні до чого.

Ви знаєте, я в якомусь сенсі дуже негативно відношуся до Ілона Маска. Але коли він сказав фразу про те, що в Україні розрив між високопосадовцями і звичайними людьми надзвичайно високий, він таки був прав. І це коефіцієнт Джині. Хай він нам дає щось, там, що має для військових він віддавати, але коли колеги саме тому, що мають негативне відношення до пана Ілона, сказали, що, і це теж,  ну, знаєте, у нас є от, коли на чорне кажуть біле, оце біле, біле, і потім всі вже звикли, що воно біле. Отак само: він поганий, поганий... Він поганий, немає в мене ніяких речей, але інколи він каже про речі, які у нас є, на які ми не звертаємо увагу. Тому послухати і отримати негативний зворотній зв’язок від колег інколи дуже корисно. У нашому комітеті ми слухаємо всю позицію: і Юлію Володимирівну слухаємо, і Михайла Михайловича Цимбалюка, і Ірину Никорак, і нашого... і всіх інших наших, Бабенка Миколу. І відповідно робимо висновки, тому що опозиція в чому права дуже часто: в тому, що її треба слухати. Ну, інколи вони теж щось кажуть не те, але інколи вони кажуть дуже правильні речі, які потрібно врахувати, або хоча б подумати про те, як їх змінити. От наш уряд цього не робить, він навіть народних депутатів – «слуг народу» не звертає уваги. Ви не думайте, що це тільки опозицію ігнорують.

Зневага до комітету. Ну, я вже це сказала. Да, правильний вибір, про судові рішення.

Колеги, в бюджетному комітеті є така гіпотеза, що всі судові рішення погані. Я вже сказала, що їх більше ніж 800 тисяч, а пані Роксолана озвучила, що тільки по сатисфакціях – вона назвала цифру тільки сатисфакцій, – це 101 мільярд. Це ще не збільшення пенсій, тому що збільшення пенсій – це ще 100 мільярдів. Просто оці інші 100 мільярдів Пенсійний фонд взяв у виконання. Тобто загальний тиск судових рішень, які всупереч матеріальним нормам закону приймаються судами, – це суддівське свавілля. Але суди звикли по цих трьох контингентах приймати такі рішення, їх 800 тисяч. Але це не всі судові процеси, там є 46,8 тисячі рішень, де люди відстоюють в судах свій страховий стаж. І виплати по цих 46,8 тисячі судових рішень від 1 до 4 тисяч гривень на місяць. Тобто це небагаті люди, це не 160 і не 260 тисяч. І по цих судових рішеннях уряд що робить? Бере це, розтягує.

Да, до речі, пані Роксолана сказала, що на судові рішення, на виконання судових рішень є окрема бюджетна програма. Ви дивилися, скільки вона, в якому обсязі в цьому році? 100 мільйонів, просто щоб ви розуміли. А ви пам’ятаєте, яку цифру заборгованості вона назвала? 101 мільярд. Скажіть мені, будь ласка, яким чином має діяти уряд, якщо він заклав на виконання судових рішень 100 мільйонів, а їх 101 мільярд? І вони починають придумувати постанову Кабінету Міністрів про те, як уряд виконує обов’язки. Це право на справедливий суд. Українці розраховують, – це теж верховенство права, до речі, – от усі українці, якщо є рішення суду, юридичні особи, фізичні особи мають виконувати рішення. Якщо не виконують, то є виконавець, який забирає майно на користь того, кому суд присудив, але не держава. Держава нічого не має виконувати. А оці 100 мільйонів гривень, їх розтягують по всіх оцих рішеннях: виплачують людині 120 гривень, 10 гривень. Люди звертаються до комітету, до мене звертаються: а що це за виплата, я що це таке отримав? Отут є так. Тобто уряд придумав собі, як він буде розраховуватися з цими боргами.

Я подала правки про те, що пенсія у верховенстві права має виплачуватися всім українцям не більше 10 прожиткових мінімумів. Якщо встановлюємо 2 тисячі 878 для всіх, то не більше ніж 28,78. Якщо знайдемо спроможність зробити 3 тисячі, – не більше 30 тисяч. Все, що більше – так, як робили після Другої світової, у нас надзвичайно важкий стан бюджету, – державними облігаціями. І розписала, як це зробити, це індивідуальні зобов’язання держави перед такими людьми. І для того, щоб не звернулися до Конституційного Суду, якщо буде обмеження заробітних плат, то теж розписала: Президент – мільйон 600, Голова Верховного Суду, Голова Конституційного Суду на рік – не більше ніж мільйон 500. І далі, народні депутати скільки на рік, там сума більша, ніж ми отримуємо, але обмеження відбулося по посаді і по відповідальності. Не пройшла правка. Пройшло огалтєле – огранічим.

Да, там також правки і щодо наглядових рад. Виписана норма про те, що наглядові ради при переукладанні контракту, заробітна плата не може встановлюватися у державних підприємствах, де держава володіє 50 і більше відсотків, більше, ніж рейтинг в цьому виконавчому табелі міністра чи замміністра. Бо вони всі більше отримують. Але потрібен механізм. Цей механізм теж був виписаний, він теж не сподобався бюджетному комітету чи кому там не сподобався, я не знаю, може, не бюджетному, бо я не знаю, як там приймалися рішення. Зі мною, наприклад, ніхто не обговорював, скільки з моїх 78 правок буде прийнято.

І прийнята була правка, вдячна за це бюджетному комітету, про те, що уряду провести інвентаризацію всіх законів, ну 14 оцих. Я вже просто йшла, ну, знаєте, як у дитячому садочку: зробіть, уряд, оце. Чому я так зробила? У 25-му році я подавала правку в бюджет, яка стосувалася граничної чисельності працівників центральних органів виконавчої влади у залежності від демографічної ситуації. Наприклад, нас було 41 мільйон, зараз 28 з половиною, Лібанова каже, якщо це так, то ми зменшилися, там, на якусь величину. Це означає, що гранична чисельність публічних службовців у відповідних службах має теж зменшитися, бо ми не можемо таку ораву годувати нашими податками. Але нам краще у когось зайняти, третину зробити своїх українських податків, понизити ВВП, а потім ця доля українських платників податків знижується. Я ще раз, повертаючись до того, дуже просто розбалансувати бюджет, дуже важко потім повернутися до того, що було на початку. І це, це неправильно. Так. Правильний вибір? Ні, неправильний.

Я запропонувала ще норму про однаковий пенсійний вік. Написала, що у зв’язку з тим, що у нас скрутний стан, то будь-яка пенсія, переважно чоловіків, ще раз нагадаю, до 60, 63, 65 років залежно від страхового стажу для такого чоловіка, має бути виплачена до 60, 63 і 65, нагадаю, ми збільшили у армії до 65 років термін, державними облігаціями, не грошима. Вперед, в економіку працювати.

Тепер про економіку. Уряд написав таку стратегію – Стратегія щодо зайнятості. Дивна стратегія, ми її критикували в комітеті, вона зачіпає лише найманих працівників. Таке враження, що уряду потрібні тільки наймані працівники. От вони бігають, домовляються за кордоном про інвестиції, а цим інвестиціям потрібні люди і вони хочуть всіх українців загнати в найманці в цих корпораціях, а українці не хочуть, українці хочуть бути самозайнятими. Нагадаю, що самозайняті в Америці – 60 відсотків зайнятого населення, в Європі менше – 40. Знаєте, скільки у нас? Порахуйте. Якщо у нас біля 9-10 робочих місць, скільки у нас ФОП і викиньте з цих ФОП тих, хто працюють на великі корпорації. У нас надзвичайно низький прошарок підприємців.

Пані Роксолано – виходець з економічного комітету. В 2008 році  в Європі був прийнятий нормативний акт – рекомендації для всіх країн ЄС, у назві його написано Think Small First. Це державна політика про те, що думати потрібно про найменших. Державні політики європейців, всі економічні  доктрини містять норму – основа економіки Норвегії, Франції, домогосподарства. Хто не знає макроекономіку, макроекономіка – це чотири операції: виробництво, обмін, споживання і видатки, які ми збираємо. Половина з них – це соціальна політика, половина – це економічна політика, домогосподарства споживають. Якщо не буде споживача, економіці немає чого випрацьовувати, тому що це не будуть купувати. А якщо у тих, хто отримує дохід, немає грошей, то і це купувати не будуть. Це теорія Кейнса. Боже мій, це просто основа основ економічна. Таке враження, що в уряді економістів, макроекономістів немає, мікроекономісти є. Там вони мікроекономістів, вони там знаходять, що і де. А макроекономістів, подумати про це, немає. Окей.

Так, базова величина. Виплата пенсій.  Фонд безробіття. Не знаю, я знаю точно, що Железняк знає і Южаніна знає. Два роки поспіль я борюся… Артур теж знає Герасимов. Не говорила про це з тобою…

Дивіться, ми зробили систему соціального страхування профіцитною. Ми з вами, для того, щоб уряд мав кишеню, в яку він тепер залазить. І два роки поспіль вони пишуть в бюджеті як виняток. О, боже, в цьому році не написали. О, мантра на користь уряду. До речі, це Єрмоличева плюс великий. Це він був. Той, хто в Мінфіні це подолав, ну, мені так здається. Я не знаю там всіх перепитій, але просто Єрмоличев дуже позитивно впливає на ці процеси. Він не так давно перший заступник міністра фінансів. (Шум у залі) Та я не проти Єрмоличева на міністра, не проти. Буду голосувати за нього.

Дивіться, в цьому році бюджет… Да, але велике досягнення Єрмоличева: чотири роки тому ми почали в бюджетному процесі отримувати  кошториси фондів соціального страхування. До цього в державному бюджеті жоден народний депутат не знав, що це таке. Взагалі прошу уряд сім років, просила Дениса Улютіна (він казав, о, я можу) зробити нарешті зведений баланс публічних фінансів для народних депутатів. Не роблять.

Що таке публічні кошти? Це кошти соціального страхування. Їх там більше ніж пів мільярда, просто щоб ви розуміли, і вони профіцитні, і там дуже зручно туди залізти і щось там зробити з цими коштами. Але там ще мають знаходитися прибутки, збитки державних підприємств, де держава володіє більше ніж 50 відсотків. Наприклад, Укрзалізниця, Національний банк можна в якомусь сенсі віднести. Тобто ми не бачимо з вами, з яким фінансовим результатом і скільки грошей в бюджет за рахунок прибутку виплачують державні підприємства. У нас навіть такої статистики немає. Ми їх ці дані не отримуємо. Вся Європа отримує. А, який там трек євроінтеграції. І такого треку в Україні немає. Від народних депутатів прячуть ці суми. Ну, а далі вже доводиться якось там  цю інформацію, якось виковирювати, якось там  її інтерпретувати. Але я хотіла, щоб врешті-решт, і думала, що наш бюджетний комітет під керівництвом цієї голови бюджетного комітету може і має інтелектуальні ресурси для того, щоб зробити зведений баланс країни. І там є люди, всередині бюджетного комітету, хто це міг би зробити. Цього теж не зроблено ані урядом… Може, зараз Єрмоличев пообіцяє, що він там зробить наступний рік. Це не така складна задача просто. Зробили ж трирічну Бюджетну декларацію. Нічого страшного, створили. Казали, що для того, щоб перейти на трирічне планування, коли починалася ця реформа в Мінфіні, казали, що перехід буде 20 років. Я просто була в одній з робочих груп на той момент, яка обговорювала в тому числі публічні кошти, 20 років не понадобилось,  понадобилось менше, але досі ми не знаємо.

От дивіться, що відбувається з Укрзалізницею. Прибігає Перцовський: нам потрібно 9 мільярдів. Де візьмемо? А, із КМДА.  Скажіть мені, будь ласка, я не хочу знати, який збиток чи прибуток в Укрзалізниці, я хочу знати, що Укрзалізниця перевозить військові вантажі, і за це держава з бюджету Міністерства оборони за таке перевезення сплачує таку суму. І Укрзалізниця має в плановому бюджетному порядку це сказати: пасажироперевезення, ми перевозимо такий пасажиропотік, ми тримаємо ціну квитка, але доплату має робити державний бюджет за цю  послугу. Я хочу бачити, як в Укрзалізниці кожен вид послуги фінансується, якщо це держава зробила, за рахунок державного бюджету. А не загальний результат, коли вони роздали заробітну плату, зробили собі збитки, а потім прибігають до народних депутатів і дайте… І це не тільки Укрзалізниці стосується, це стосується будь-якого державного підприємства. Якщо там фінансовий результат збитковий, а їх багато, що робити?      

Але там є один нюанс. На збиткових державних підприємствах  заборгованість по заробітній платі більше ніж 4 мільярди. Я запропонувала в правці профіцит фонду безробіття. Якщо така заборгованість більше ніж пів року, а ви пам’ятаєте, що там мораторій, ці підприємства не можуть навіть збанкрутувати, виплатити заробітні плати людям, які вклали працю, але не отримали зарплату, а ці підприємства за рахунок цих людей фінансують свої якісь потреби, зробити виплати за попередні періоди за рахунок фонду безробіття, який в цьому році буде мати профіцит близько 15 мільярдів гривень. Там теж негараздів повно, наприклад, на виплати біля 8 мільярдів по безробіттю. Апарат державної служби зайнятості витрачає 3,8 мільярда. Надзвичайно ефективна установа, яка забирає кошти соціального страхування і кидає їх на програми стимуляції бізнесу.

Дуже цинічно забрати у безробітного за рахунок єдиного соціального внеску і перерахувати на розвиток економіки, який має фінансуватися за рахунок відповідних бюджетів, державного зокрема. Але таких програм з державного бюджету нема. Дуже зручно відібрати з єдиного соціального внеску якусь суму і перерозподілити так, як вони хочуть. Питання, що там роблять соціальні партнери, що роблять профспілки, спільний представницький орган і що робить…  Дякую, Михайло Михайлович. (Шум у залі)

Профіцит майже 15 мільярдів в цьому році, я сказала. В тому році біля 10, попередній там 5 мільярдів. Я зараз не брала статистично, у нас у комітеті є всі ці цифри. Нема питань, аналітику ми дамо по кожній. Тому що у нашому комітеті ми рішення приймаємо тільки після того, як є аналітичний… якийсь аналітичний аналіз.

Питання про маленьких. Think small first. Я кажу: think the smallest first. Ми про маленьких не думаємо. Маленькі мають в Європі домогосподарства, право займатися економічною діяльністю без реєстрації ФОП. Я схиляю голову перед Кужель, з якою я дуже давно товаришую. І Олександрі привіт, будь ласка, передайте. Вона в той момент, коли держава нічого не розуміла, вона зробила систему, яка дозволила більш-менш розвиватися підприємцям. Але крім самозайнятих ФОПів, в Європі такої форми майже нема. Є квазіформа у Польщі. Ми знаємо у комітеті все, що там є.

Водночас в Європі скрізь домогосподарства можуть займатися економічною діяльністю. Законсервувала я на зиму помідори, огірки, а дочка поїхала за кордон, і я не з’їла ці огірків. Що, я не можу піти на базар продати? О, у нас буде таке переслідування.

Бабця, я йду з метро додому, у мене продають, розсаджують квіти «Анютині глазки», і продають оці розсаджені квіти. Ви за нею полюєте? Think small first означає політику, відповідно до якої спочатку консультуватися потрібно у маленьких, не у великих, у мікро-. Саме тому в Європі є поняття мікробізнесу.

У мікробізнесу три проблеми. Перша проблема –  це форма. Вона має бути проста для того, щоб домогосподарства виживали. Це має бути домогосподарство.

Друга проблема – це спрощена система оподаткування. Вони не ведуть бухгалтерський облік. Але ми написали 15449 разом з паном Гетманцевим законопроєкт про те, що вони мають користуватися РРО. Окей, для того щоб контролювати, що вони роблять.

Але є третя штука. Ви можете зв’язати шапочки чи виростити консервацію і з цими шапочками, і консервацією померти, якщо у вас немає каналів продажів. Канали продажу – це основне для того, щоб вироблену продукцію продати. У маленьких немає такого доступу до каналів продажів, як у великих. Внесла законопроєкт, щоб хоча б органи місцевого самоврядування над цими малими не знущалися і не зносили МАФи хоча б під час війни. Дайте людям канали продажів, їх не так багато, вони не завжди діджитал-канал можуть використовувати. А в OLX там були такі перегиби у нас, там начебто 1,5 тисячі євро не оподатковується, але якщо ти тричі продав поношені панчохи, то в цьому випадку йди сюди, чому ти ФОП не зареєстрував. А це штраф 12 тисяч гривень просто.

Або домогосподарство, ви знаєте, скільки має платити ФОП найменший щомісячний внесок? Три тисячі 170 гривень. Ці 3 тисячі 170 тобі потрібно, якщо ти маленький відпрацювати, тобто ти маєш продати хоча б, я не знаю, на 10 тисяч цієї консервації, з яких 3 тисячі у мене відбере рідна держава. Це ми так розвиваємо підприємництво?

Мені кажуть, це не бюджет. А при падінні ВВП ви вважаєте, що це не бюджет? Хто взагалі випрацьовує ці податки в державі для того, щоб потім могли ми перерозподілити щось? Цього немає.

Гірські райони і прифронт. Написала цілий закон про те, що прифронтові райони не можуть знелюднюватися. Ці фронтові… прифронт, знелюднення – це значить здача цієї території Росії. Там мають бути люди, вони мають забезпечувати якусь активність, там має бути комуналка, там мають бути органи влади, там має бути Пенсійний фонд, соціальні служби, судді, які судять людей, які там живуть. Щось робила колись радянська влада, а потім це потягнули, зробили гірські райони. У гірських районах доплата всього, зарплати комунальщикам – 20 відсотків, пенсії більше. З одного боку, ми спровокували переїзд людей, які у Центральній Україні і в Східній Україні, ми спровокували туди, тому що людина, якщо вона пенсію отримує, але приїхала в гірський район, то вона там зразу їх більше отримує. Гірські райони розвивали, тому що там не було інфраструктури, не було доріг колись, не було Буковелю, не було там всього іншого. Гаразд, можна було використати цю систему для прифронту? Можна? Можна.

Я не знаю, чи  всі ви бачили, я добула від Пенсійного фонду статистику, скільки отримує кожна юридична особа в прифронтових районах, знелюднена, проста назва, де вони працюють. Там надзвичайно маленькі  і середні заробітні плати. І якщо уряд для своїх, для тих, хто працює, від центральних органів виконавчої влади чи від їх там структур, організацій, які його представляють, вони зробили коефіцієнти 200, 150, в них там є окрема постанова Кабінету Міністрів. Скажіть, будь ласка, а люди, які сміття убирають, вони – ні? Вони – ні. Водоканал там і інші, вони – ні? Ні, вони не люди, вони там не забезпечують щось. А пенсіонери, які там живуть, яких там бомблять частіше ніж в Києві. Київ теж страждає, я не хочу там сказати, що ми тут в якомусь живемо…  

Гранична чисельність,  а недорозповіла до закінчення. В 2025 році я подала правку про те, щоб уряд порахував граничну чисельність. Прийшла, не зробив уряд. Значить, я запитувала декілька разів, у пана Романа в тому числі. Він каже: ось, зараз НАДС зараз зробить. Зараз зробить, от вже грудень,  зараз зробить. Ну, нічого НАДС не зробив, там Алюшину зняли, і далі там хто там прийшов, виконуючий обов’язки, щось там уряд собі там щось робить.

Приходжу на бюджет 2026 року, кажу, продублюйте мою правку. Я прошу, ви ж не виконали в 2025-му, а це ж був жовтень, листопад. Роман мені каже, а чого ж ми будемо дублювати, ми до кінця року її виконаємо. Ну, тобто просто збрехали. Вони не виконали до кінця року і правку в 2026 рік теж не внесли граничну чисельність досі. Методологію розрахунку граничної чисельності кожного апаратчика, публічного службовця уряд не має. Сходила вже до Корецького, теж розповідала про граничну чисельність.

Знову подала граничну чисельність в цей бюджет. Ну, просто кожному нардепу потрібно там дві правки. Ну, Роксі мені каже на засіданні комітету: от ви 78 подали, а я потім, мені потім голосувати в залі. Тому є квота така: щось включити, щось не включити. І включають те, що зручно уряду і зручно бюджетному комітету. Тому я казала, що і профільні комітети мають мати теж голос. І, Руслан Олексійович, я на вас покладаю велику надію, тому що ви майже академік. Чи вже академік? Вже академік? Вітаю! От бачищ, я не відслідковую твою особисту цьому... Тому це потрібно робити.

Зарплата наших помічників. Ой, ну дуже непопулярна тематика – зарплата наших помічників, розумієте. Ну, таке враження... 

Да, правки про політичні партії. Розуміючи скруту у державному бюджеті, подала три правки, які перерозподіляють кошти і дають можливість партії для тих народних депутатів, хто виконує, наприклад, готує багато законопроєктів по політичній пропозиції партії, розписала прям детально, що таке фонд оплати праці, що він не має залежати від умов голосування, що має бути якийсь КРІ, що політична партія може фінансувати нардепів, представники партії якої увійшли у фракцію у Верховну Раду, для того щоб розвантажити наш бюджет Верховної Ради України і перекласти навантаження на партійний рух, партії теж мають випрацьовувати політичні пропозиції. Ні, не пройшло. Хтось там сказав, що це взагалі якась корупційна справа  і так вони залякували і казали: от тепер ти це напишеш. І тебе тепер підуть підозрювати в якихось корупційних справах.

Написали закон про суміщення посад. Окей. Грошей не даєте, помічників не даєте. Уряд взагалі не розуміє, нащо депутатські.  От уряд взагалі не розуміє, жоден міністр і Прем’єр-міністр не розуміє, що депутатські йдуть на відрядження, на готелі, що їх фінансують додатково щось. Що до мене підходить Мережко і каже, Галю, що робити, я опинився за кордоном і в мене нічого на картці не було. Як мені робити? Я вліз в овердрафт  у банку, але мені і його не вистачило. Тобто ксерокс у мене, я не користуюсь секретарськими, мій, дошки, ці подарунки іноземним партнерам, все. Ти формуєш, мажоритарники – це взагалі, особливо ті, хто тут не їздить. Уряд цього не розуміє, що в них, до їхньої заробітної плати потрібно добавити ще гамуз витрат на їх утримання, а ви тут, мол, багаті. Тому дулю вам, народні депутати. І помічникам вашим. Тому що, якщо ти нардеп, який працює, який пише закони, який узгоджує, проводить публічні консультації, порахуйте, хто скільки, то він має нормально оплачуватися. А якщо він з кредитом, то перепрошую, це вже, знаєте, момент, коли такого нардепа може хтось купити, в тому числі і ФСБ, особливо якщо в нього там ці заборгованості. До речі, є декларації, там заборгованість до 166 ти не пишеш. Тобто маючи навіть заборгованість по кредитах, ти можеш її не показувати, а це означає, що той, в кого кредит,  той на крючку, тому що кожен нардеп  він теж член домогосподарства і переважно годувальник, який годує свою родину. А якщо держава не годує своїх нардепів, то їх буде годувати, цих нардепів, ворог. Нормально. От антикорупційні органи ми не можемо, вони мають бути незалежні, а нардеп має бути залежним. Оце політика уряду: залежний нардеп. Уряду чи чия політика, я не знаю. Залежний нардеп – не нардеп своєї країни.

Скільки у мене залишилося, ребята? (Шум у залі) Так погоди, погоди, я ж мала все сказати, я ж хотіла вам багато чого сказати і показати.

Да, вакханалія в оплатах. Я ручками вибрала…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас 3 хвилин ще.

 

ТРЕТЬЯКОВА Г.М. Гаразд, дякую, пане Руслане.

Дивіться, іще одну тему я вам розповім, просто це я ручками вибирала, із своєю помічницею ми вибрали по деяких структурах органів центральної влади. Ми вибрали зростання заробітної плати в цьому році. Просто щоб ми розуміли, наприклад, зростання фонду оплати праці в ДСНС скільки? Нуль. Нуль! Сьогодні підходила до пана Бондаренка і говорю: «А ДСНС що, не допомагає нам щось робити? Чому в ДСНС – нуль?» Він каже: «Вони скромні, їм сказали не давати величину зростання фонду оплати праці, тому що важко, армія, дефіцит і таке інше. Тому ви не отримаєте нічого». Вони написали – нуль. Так нуль і пішов в бюджет.

Тепер, чекаємо, Державна судова адміністрація: плюс 51 відсоток. Це фонд оплати, я не дивилася там середню заробітну плату. Верховний Суд України: плюс… Нагадаю, інфляція на рівні 10-11 відсотків буде. Таким чином зростання більше ніж у високооплачуваних структурах – ну, знак питання. Запитую в бюджетному комітеті: давайте зріжемо, нам потрібно армію фінансувати? Ми отак запросто, як Ніна Южаніна каже, ми можемо 500 мільярдів. Ну, я 500 не знайшла, не настільки досвідчена, а 100 лежить на поверхні, просто лежить на поверхні.

Конституційний Суд – плюс 29 відсотків. Вищий антикорупційний суд – плюс 56,88 відсотка. 56,88. Я перепрошую, вони що у нас, антикорупціонерів похапали?

Офіс Генпрокурора – плюс 12,24. Це скромно. Спеціалізована антикорупційна прокуратура – плюс 21,65. Міністерство внутрішніх справ – плюс 23. Державна прикордонна – плюс 13. Національна поліція – мінус 0,59. Може, вони там скорочуються, не знаю, треба з’ясовувати.

Апарат Міністерства оборони – плюс 29,84. Знаєте, така є закономірність: як тільки приходить новий міністр чи приходить новий очільник якоїсь структури, наприклад БЕБ, Цивінський, знаєте чи ні, він пенсіонер вже просто, і там пенсія більше ніж 100 тисяч.

І відповідно зростання відбувається знову тих, хто прибіг, або натиснув. Тому що, якщо на тебе тиснуть і на тебе є крючок, то ти не державу захищаєш і не справедливість, а захищаєш власне робоче місце.

Дякую. Тому я червоною голосувала. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Галино Миколаївно.

Шановні колеги, з процедури? Ну, з процедури. Будь ласка, Бакумов. Але тільки з процедури.

 

15:46:31

БАКУМОВ О.С.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати України, ми тільки що стали з вами слухачами не просто відстоювання бюджетних поправок, а справжньої академічної лекції, яка тривала понад 1 годину 20 хвилин, на межі конституційного права, економічної теорії, соціальної географії, соціальної справедливості. Я пропоную завтра все ж таки з процедури, Галина Миколаївна, ваш виступ в окремому слоті поставити на телеканалі «Рада», щоб чула вся наша країна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, з процедури Разумков, будь ласка. Що з процедури?

 

15:47:11

РАЗУМКОВ Д.О.

По-перше, я хотів би подякувати Галині Миколаївні за виступ, за ті метафори, які ми почули. І особливо мені до душі припало «куй за бачок», це було сильно.

Але я думаю, що насправді цей виступ заслуговує більшої аудиторії, аніж сьогодні представлена у Верховній Раді. Тому я би запропонував, Руслане Олексійовичу і Галино Миколаївно, завтра, коли збереться вся «Слуга народу», до речі, й інші політичні сили, дати можливість їй повторити, щоб почули всі це. Я думаю, що за це треба…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, дивіться, друзі, давайте так. Я думаю, що я візьму відео цього виступу і розішлю в усі фракції і групи, а ви зможете розіслати всім іншим.

Шановні колеги, з процедури. Артур Володимирович, що у вас з процедури? А, Іван Григорович ще буде, так.

 

15:47:59

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, дивіться, я розумію, що стенограма залишається навічно, я розумію, що в марафон цей виступ не поставлять, бо Офіс Президента як вогню боїться правди про те, що відбувається в країні. Але порада і процедурна порада. Якщо ви вже хочете розсилати, не на фракції і групи. Я пропоную вам особисто з вашої адреси електронної розіслати персонально кожному народному депутату нарізку виступу Галини Миколаївни. Тому що дійсно там дуже багато правильної цінної інформації для опрацювання народними депутатами під час спілкування з виборцями.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Григорій... Іван Григорович, перепрошую.

 

15:48:42

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Руслане Олексійовичу, шановні колеги! Я від слова до слова все вислухав, декілька разів аплодував. Ви знаєте, ключове що? Друзі, монобільшість, ви стоїте цим виступом на правильному шляху, але ви стоїте, а треба йти. Ключове слово наступне, те, що вона сказала: а ми боїмось, уряд боїться! Друзі, щоб страху не було, уряд народної довіри, професіоналів, технократів, які нічого боятися не будуть, які будуть робити, робити і ще раз робити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Іван Григорович, Іван Григорович, дивіться, при всій моїй любові, повазі до вас, давайте якщо з процедури, то з процедури. Дякую.

Шановні колеги! Галина Миколаївна, я так розумію, це вже замість усіх ваших поправок, тому я їх буду далі по тексту пропускати. Тобто 45-та і так далі, до 53-ї.

55 поправка, Бойко. Не наполягає.

56-та, Дмитро Олександрович Разумков. Ми говорили, 4 хвилини виступ замість наступних, по-моєму, там певної кількості поправок.

Будь ласка, Дмитро Олександрович.

 

15:50:03

РАЗУМКОВ Д.О.

Скажіть, будь ласка, шановна монобільшість, там в бюджеті є фінансування мовного омбудсмена? У мене просто запитання. Потім, я думаю, що буде тут стояти Роксолана Андріївна, хотілося би почути відповідь. Тому що, мені здається, що там має бути фінансування на рівні нуль. Тому що коли мовний омбудсмен дозволяє собі давати дозвіл медикам не лікувати тих, хто розмовляє іншою мовою, аніж українська, ну зокрема російською, то я думаю, що такі люди не заслуговують на те, щоб знаходитися на державних посадах, от просто навіть не мовою російська, англійська, іспанська, будь-яка інша. Якщо вона така герой, то хай вона з’їздить до бойових бригад, там, де багато людей воює, захищає цю державу і розмовляє російською мовою, в тому числі Російський добровольчий корпус, який воює і розмовляє російською мовою і знищує ворога, який сьогодні робить все для того, щоб Україна перестала існувати, якщо вона визначила, що вона такий доктор Менгеле, яка може визначати, кому жити, а кому помирати і давати дозвіл лікарям лікувати або не лікувати. А якщо людина на жодній мові не розмовляє? А якщо вона розмовляє на грузинській? А якщо вона розмовляє на чеченській або на інших мовах, вона інакший захисник або вона інакший громадянин, або вона не залишилася на окупованій території в Маріуполі і виїхала на вільну територію нашої з вами держави? Ну, вибачайте, ну нічого держава не зробила для того, щоб її навчити говорити мовою вільно. Хтось соромиться того, хтось не вчив, хтось не навчився, хтось, ну так вийшло, розмовляє іншими мовами, аніж державною. То мені здається, що таких чиновників в нашій державі не має бути.

Її б взагалі вигнати після цього. А всі мовчать, всі зробили вигляд, що це нормально. Нормально, хай медики не лікують тих, хто говорить російською. Хай вчителі не вчать тих, хто говорить грузинською. Хай вчителі не вчать тих, хто говорить, до речі, румунською, угорською мовою. Хай не надаються інші соціальні послуги, якщо ти говориш англійською і приїхав, наприклад, з Англії. Правильно, да? Тобто ми будуємо державу... Вибачте, а коли вона наступне запропонує міряти череп? У відповідності до раси або невідповідності. А коли вона тоді запропонує будувати концтабори, а коли вона піде далі? Тобто якщо ми вже ділимо Україну на категорії, то завдяки таким людям ми з вами ідемо по шляху русских, які сьогодні намагаються знищити нашу державу, українців як націю, як державу, як народ. Як народ, а не як якась каста.

Тому, на жаль, немає правки в цьому бюджеті, якою її б можна було вигнати к чертовой матери з її посади. На жаль, немає правки, якою б можна було її позбавити державного фінансування. Але я дуже хочу звернутися до представників уряду, які сьогодні тут сидять. Ви маєте можливість зменшити фінансування будь-якої державної інституції. Тому якщо ви хочете, щоб хоча б трошки було більше голосів за ваш недолугий бюджет, заберіть фінансування у людей, які визначають, кому жити, а кому помирати в цій державі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні друзі, далі, будь ласка, 57 поправка... 15 хвилин. Будь ласка, Ірина Володимирівна Геращенко. Замість всіх своїх поправок 15 хвилин. Будь ласка.

 

15:54:25

ГЕРАЩЕНКО І.В.

Шановні колеги, по-перше, знаєте, ми сьогодні тут є свідками, коли фракція «Слуга народу» в повному складі з тих, хто тут залишився, просто виконує роль унтер-офіцерської вдови, яка себе шмагає по голому заду в присутності, я не знаю, телеканалу  «Рада» хіба що.

Я вперше за 35 років в цьому парламенті бачу таке, коли люди, які безпосередньо відповідають за бюджет країни, виходять на трибуну і розповідають про те, який він недолугий, жахливий, злочинний, що це бюджет злиднів, що це бюджет провалів, що це бюджет непідтримка країни. Скажіть, будь ласка, а хто несе за це відповідальність і хто дав ці 232 ганебних голоси для того, аби дійсно зараз в першому читанні проголосувати бюджет, в якому, як правильно зазначила одна з представниць фракції «Слуга народу», блискуче, до речі, зазначила, величезний розрив праці в оплаті праці між «білою» категорією, до якої відносяться у нас судді, прокурори, члени наглядових рад, державних збиткових підприємств і інша, а до іншої категорії українців належить 99 відсотків українців, в тому числі і наших військових. Хто привів до такого всього?

Як ви можете насправді спокійно голосувати за бюджет, а потім критикувати його, усвідомлюючи, що не ви його писали? Його написали на Банковій. В цьому бюджеті залишили ключові для Банкової позиції. Перше. Марафон, в якому буде тільки позитив про Зеленського, про його Офіс, де ніхто не дізнається про те, що зараз тут розглядається. «Тисочовесна», де не підтримується насправді та українська культура, яка сьогодні руйнується в сільській бібліотеці, в маленькому музеї, який ще не вивезли, не евакуювали. Зате там піде на пітчинг, на оцих всіх блогерів Банкової, часто заброньованих, зарезервованих. І це будуть всі підтримувати публічно, тому що сьогодні мобілізація стала настільки несправедлива, що там також є елементи корупції. І це всім відомо і так далі.

Як може бути таке, що на шостому майже вже році воєнного стану, великої війни на жодну гривню не збільшуються видатки на армію, на збільшення грошового забезпечення військовим? І ми маємо четвертого чи п’ятого міністра оборони епохи Зеленського, який обіцяє принести до Верховної Ради законопроєкт про терміни служби, про ротацію, про справедливе грошове забезпечення. Нічого цього тут немає. Це дійсно абсолютно ганебний бюджет.

Ви знаєте, я і наша команда, ми дуже уважно вислухали всі попередні виступи. І от оця унтер-офіцерська вдова, спочатку пані Гришина, її тут немає, вона вискочила і розповіла, як збираються піднімати зарплати начебто вчителям, а потім так сором’язливо згадала про те, що буде це за рахунок місцевих бюджетів. Тільки одне забула сказати, а ви ж пограбували місцеві бюджети,  ви  ж  у них  забрали ПДФО, податки, збори. І зараз в ручному режимі, як це було в часи Лазаренка і Азарова, в уряді сидить Корецький, нове обличчя, європеєць, але діє як Янукович, Азаров  і Лазаренко, коли в ручному режимі комусь дозволяють протягти платіж, а комусь – ні.  Друзі, так не треба таких нам нових облич, ми це з старих облич бачили. Ви розумієте, що відбувається?

А ви знаєте, до речі, які видатки в регіонах от ідуть абсолютно відразу? І там не треба стукатись, тук-тук до Корецького, бо вони зразу підписані. По одній програмі тільки, і вона називається «Безкоштовне шкільне харчування», бо воно іде під егідою  пані Зеленської.

А скажіть, будь ласка,  а як ви можете голосувати за такий бюджет, коли школи не отримують більше жодної копійки, наприклад, на укриття, коли в лікарнях сьогодні немає за що ліки купити? Але в нас іде оця от корупційна програма по «Безкоштовне шкільне харчування», де видають це шкільне харчування, що ти дитина прокурора,  що ти дитина судді, якому в цьому бюджеті піднімають сьогодні  так само видатки, чи ти дійсно дитина переселенця.

Давайте підійдемо до поправки 57. Це поправка наша, колективна, Ніни Южаніної і нашої всієї команди. Про що вона? Про те, що не можна на цьому етапі піднімати зарплати прокурорам, суддям і таке інше. І ми пропонуємо цією поправкою, і ми будемо вимагати, до речі, її проголосувати, і будемо вимагати, щоби пані Роксолана Підласа, яка сидить в залі, вона дала відповідь, а чому цю поправку провалили. Коли ми говоримо, так у вас немає жодної копійки на військове забезпечення, на тих, хто сьогодні нас на фронті захищає, чому ви піднімаєте зарплати суддям і прокурорам? Ми пропонуємо поставити тут коефіцієнт 2026 року, ніхто не вмре з суддів і з прокурорів.

Але тут ви розумієте, що ми будуємо авторитарну, авторитарну поліцейську державу. Тому що в бюджеті на наступний рік, давайте ми пройдемо ще раз про те, що сказала пані Галина Третьякова, кому піднімають видатки. Судді, прокурори, ДБР. Де закон про реформу ДБР? До речі, це наше європейське зобов’язання, його немає в залі. Але нереформованому ДБР піднімають видатки. Офіс Президента через ДУС. Ми хочемо… ми не проти, можливо, і фінансувати Офіс, можна тільки дізнатися, на що воно йде. Ми бачимо безкінечні на Захід, ми бачимо ці безкінечні саміти миру, таке інше. Де результат? Де результат?

Друзі, давайте подивимося, ще дуже важливо, що відбувається у нас в бюджетній сфері. До речі, це єдине, про що пані Третьякова, мені здається, недостатньо присвятила своєї дуже фахової і профільної уваги. Мова ж не тільки про те, що жодної копійки не піднімається грошове забезпечення військовослужбовців.  Левовий бюджет, який має йти на закупівлю зброї, йде на одну приватну компанію, керівничка якої нещодавно заявила, що, ви знаєте, а далекобійні ракети, які Зеленський обіцяв 3 тисячі, що вони там Москву зруйнують всю, весь Пітер у нас, знаєте, стане на коліна і нарешті завершиться війна, це насправді була не суперзброя, а політичний стейтмент. У нас лякають нашого ворога не далекобійними ракетами, а політичним стейтментом. Так давайте парламент у нас показувати. Я вам скажу це страшніше, страшніше виглядає ніж будь-який політичний стейтмент, тому що тут неадекватна абсолютно позиція щодо цього бюджету.

Ви знаєте, я бачила, що наш шановний спікер в рамках добропорядності і доброчесності  об’їздив всі регіони України. Це правильно, це круто. Не знаю, наскільки вам, пане спікере, там розповідали, що відбувається сьогодні з регіонами насправді і з регіональними  бюджетами, коли на наші громади переклали сьогодні відповідальність, утримання шкіл, утримання садочків.

Нещодавно пані віцепрем’єрка з питань культури вийшла і сказала, що ми з 5 тисяч зарплати бібліотекарям піднімемо аж до 6 тисяч. Єдине вона забула сказати, що піднімаються також за рахунок бюджетів громад, що це на них теж перекладають. Єдине, друзі, що у нас в громад всі бюджети забрали. У них забрали їх податки, збори, ПДФО. А скажіть, будь ласка, а яка сьогодні є мотивація громадам збирати податки, збирати збори, якщо ти потім не можеш ними розпоряджатися?

Так ніхто не хоче цього робити. Більше того, у нас сьогодні юридичні відділи наших облрад, міськрад і мерів працюють тільки на те, щоби, знаєте, відписки давати і готувати звіти по кримінальним справам, тому що Банкова сьогодні просто придушує, знищує місцеве самоврядування. Єдина реформа, яка вдала у нас 2014 року, яку вони ви не завалили ще до 2026-го, так ви її зараз добиваєте, всі інші ви вже зруйнували в умовах руйнації державних інституцій.

І тому насправді, наша команда, я ще раз хочу подякувати в першу чергу і Ніні Южаніній, і Артуру, і Петру Порошенку, всім нашим колегам, ми запропонували поправки, які би допомогли вам виправити ваші помилки. П’ятсот  мільярдів гривень вичленити з тих структур, які сьогодні є корупційними, які сьогодні є неадекватними, які є сьогодні непрофільними і перенаправити їх на три речі. Перша – це забезпечення Збройних Сил України. Підняття  грошових виплат, збільшення, але тут парламент мав би так само мати дуже таку активну роль в контролі збільшення коштів на закупівлю зброї, але такої зброї, що літає і вбиває ворога, а не тієї, яка набиває кармани «міндічам» і іншим персонажам, які крутяться сьогодні біля Банкової і просто очолили цей процес, дуже такий шматок і ласий виробництва зброї, тільки зброї немає.  У нас політстейтменти будуть ворога лупити, ви розумієте, до чого дійшла країна.

Третє – це сховища. Сьогодні  так само у наших регіональних команд, у наших громад немає за що ці сховища будувати. Давайте згадаємо, ви ж всі пограбували Київ, ви ж всі проголосували, мажоритарники від Києва, аби вкрасти у Києва 8 мільярдів гривень. А тепер Зеленський розповідає, що це Кличко у нас мости не охороняє. Так, а де ваші компанії, на які ви стільки коштів виділили? Політстейтменти у нас будуть мости охороняти?

Далі. Ми вимагаємо підняття пакету Національної служби здоров'я України. І це наша абсолютно ключова вимога. Я хочу нагадати, що ці пакети не переглядаються з 2018 року. В результаті медсестра отримує 12 тисяч гривень, санітарка – 8 тисяч гривень, хірург – 20 тисяч гривень. Хто буде працювати за ці кошти?

Чи знаєте ви, що сусідні країни, вони сьогодні спростили прийняття українського диплома, і там сьогодні просто черги на працевлаштування високоякісних, високофахових українських медиків. Ми залишимося без цієї галузі.

Пане Руслане, ви відвідали всі регіони, ви там були в лікарнях, ви знаєте середній вік сьогодні лікаря в лікарні? Ну це пенсіонер. Притому не військовий пенсіонер, про якого розповідала пані Галина, що у нас в 40 років от такі пенсіонери здорові в СБУ і таке інше, і вони йдуть потім «кришувати» телеграм-канали Банкової. У нас скоро втратиться ця сфера, тому що після медичного вузу ніхто не хоче йти в лікарні за ці гроші. Чому ми не можемо переглянути ці пакети? Чому ми не можемо передивитися статус медсестри для того, щоб тут прийняти європейські стандарти і медсестра отримувала іншу зарплату, і мала інші повноваження? 

І освіта. Вибачте, будь ласка, це ненормально, коли зарплати освітян, я ще раз це наголошую, перекладають на громади саме в цьому пакеті. І знаєте, марафон цей вже ніхто не дивиться. Навіть символічно, і це наше питання до пані Роксолани, ми будемо наполягати ставити цю поправку нашу на голосування. Ви могли би відмовитися від 2 мільярдів на олігархічні телеканали. У вас розгромили сьогодні медіа, які знаходяться на фронтових територіях. Оці нещасні маленькі студії, вони не отримують жодної копійки з бюджету. Жодної. У цей час жирують у нас телеканали, які жодного слова правди не говорять, вони у теплій ванні Зеленського колихають. Мені соромно за Аллу Мазур, блискуча журналістка, яка останнє інтерв’ю зробила, знаєте, в цьому телемарафоні, де жодного критичного питання ані про мобілізацію, ані про бюджет, до речі, ані про ситуацію на фронті, ані про мирний план. Кому потрібні ці інтерв’ю? Але за них платять 2 мільярди гривень, платить країна.

Тому вимога наша насправді, знаєте, ви маєте бути адекватними, відповідати за ваші дії. Шість років країна у страшній війні, а до того насправді з 2014-го почалася війна, я розумію, що для когось вона прийшла непоміченою. З 2014 по 2019 рік, я просто нагадаю, тут сидять люди, які це пам’ятають в цій залі, ми отримали 20 лютого 2014 року, коли Янукович втік, бюджет країни  108 тисяч гривень, було на казначейському рахунку, на кожного українця по пів копійки. І от за ці роки до 2019-го, розумієте, оця команда, яка знаходилася в цій залі, в дуже важких переговорах, Банкова – Адміністрація Президента, уряд, парламент, ми зробили все для того, аби залишити наступній команді, тобто вам, «слуги», країну, яка, вибачте, отримала безвіз, яка отримала армію боєздатну, а не в шльопанцях, яка отримала економіку, яка і досі на оцих от резервах трималася. Скільки ви будете добивати, руйнувати і нищити все те, що було зроблено? Починаючи з реформи децентралізації, починаючи з реформи в медичній сфері, починаючи з реформи шкільної, починаючи з реформи антикорупційної структури, всього, до чого ви торкаєтеся, ви просто все це знищуєте.

Наша вимога, по-перше, щоби зараз пані Роксолана дала відповідь публічно: чому на армію грошей немає, а поправку 57, яку ми пропонуємо, її комітет провалив? А ми там одного пропонували, будь ласка, не піднімайте зарплати суддям і прокурорам.

Чому в інших наших поправках, і я назву їх номери зараз, ви їх провалили: 883-тя, 917-та, ви забираєте кошти в місцевих громад? А за що вони будуть піднімати зарплати вчителям, як ви це вимагаєте робити? А як взагалі громади виживуть, якщо ви їх грабуєте і віддаєте ці кошти чорти на що?

І останнє. Скажіть, будь ласка, навіщо вам марафон? Чому ви так дорожите цією ганьбою, яка вже навіть в регламентах Європейського Союзу, в звітах Європарламенту, в звітах Єврокомісії називається тією статтею, яку треба негайно, просто негайно закрити.

Дякую за увагу. Просимо до слова пані Роксолану. А 57 поправку наша фракція вимагає поставити на підтримку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На врахування тільки, да? На врахування.

Будь ласка, по 57 поправці яка позиція комітету? Хто зараз від комітету? Будь ласка, Кузбит.

Відповідно до листа п’ять, які буде мінятися з певною періодичністю. Є лист комітету, де чітко це зазначено.  57 поправка. Є лист, так, так. 57-ма.

 

16:09:23

КУЗБИТ Ю.М.

Я зрозумів, да. Дякую вам, колеги. Перш за все я хочу сказати, що бюджетний комітет... (Шум у залі)

Я можу дати відповідь? Я хто? Добрий вечір, хто я. Звати мене Кузбит Юрій –  член бюджетного комітету.

Колеги,  перш за все, що я хочу вам сказати. Члени бюджетного комітету так  само, як і ви всі, поділяють думку про те, що потрібно збільшувати видатки на оборону максимально, тому що це зараз пріоритетне завдання, але ми не можемо, зрозумійте, всі гроші, які ми тратимо на різні державні структури, всім відмінити і відіслати все на армію, тому що тоді ляже державне управління. Я вам поясню по 57 правці. Все дуже коротко. Уряд визначив видатки на суддівську винагороду, про яку ви питаєте, відповідно до прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3 тисячі 691 гривня. Чим вони керувались? Стаття 135 Закону «Про судоустрій і статус суддів»  з врахуванням змін ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні  колеги, 57 поправка. Я ставлю. Шановні колеги, давайте спокійніше. 57 поправка, ставлю її врахування. Будь ласка, прошу голосувати.

 

16:11:16

За-26

Рішення не прийнято.

Так, по фракціях покажіть, будь ласка.

59-та,  Славицька. Не наполягає.

60-та,  Юрченко.  Юрченко, будь ласка, скільки у вас поправок ви будете ставити? У вас багато поправок. Зараз я подивлюсь, скільки у вас поправок є.   Юрченко, 7 хвилин. До 10 хвилин. Юрченко, будь ласка.  

 

16:11:30

ЮРЧЕНКО О.М.

Шановні українці і шановні колеги! Насправді, я хотів би сказати, насправді, шановні, я хотів би віддати всім вам шану за те, що коли ми розглядаємо найголовніший, по суті, закон за рік – бюджет на 27-й рік – у нас знаходиться 30 депутатів в залі. Я повинен що? До вас треба ставитися з повагою і шаною.

Але ви знаєте, ми говоримо, що це бюджет на 27-й рік, але його важко, ви знаєте, назвати бюджетом України, яка знаходиться у війні. Я скоріше сказав би, що це бюджет прокурорів, бюджет податківців, бюджет набушників, бюджет наглядових рад, але не точно бюджет країни, яка знаходиться у війні! Бо там немає ні слова про збільшення заробітних плат для військовослужбовців. І от поки нас тут 30 чоловік хоче якось боротися за те, щоб все-таки цей бюджет був змінений якось на користь України, то тисячі українців і українок зараз ризикують своїм життям. Вони відірвані від сімей, вони не бачать, як зростають їхні діти, але вони отримують базову заробітну плату меншу, ніж середня по державі. І вони на відміну від будь-кого не можуть сказати: «Мене не влаштовує заробітна плата, пішов я кудись там в прокурори чи, там, в набушники». Ні, бо їхню роботу нема кому виконувати. У нас 1 мільйон 400 тисяч заброньованих, у нас неймовірна відбувається несправедливість в державі. Це, на жаль, так.

І я думаю, що всі розуміють, що у нас є проблеми з мобілізацією, зі справедливістю і з її якістю, і кожен з нас і тут, і той, хто не знаходиться в цій залі, розуміє, що найголовніше, що може бути, це сильна, професійна армія. Тільки вона може забезпечити насправді незалежність, насправді перемогу. І кожен з нас розуміє, що це може бути єдиною гарантією безпеки, тому що ми всі, українці, вивчали історію, вивчали всі ці мирні договори і все, що з нами було. Якщо у нас не буде сильної армії, не буде і України. І це, на жаль, так.

Тому мої пропозиції  наповнення та скорочення деяких видатків бюджету та започаткування нових статей надходжень все ж таки, може, дозволять винайти більше 80 мільярдів на збільшення заробітних плат для військовослужбовців.

Перш за все, пропоную припинити займатися популізмом під час війни і скоротити наступні статті. 43,7 мільярда з резервного фонду Кабінету Міністрів України, з якого потім за рішенням уряду фінансуються різні програми підтримання людей: декілька тисяч кілометрів залізницею, кешбек,  – просто купа надзвичайно важливих програм, але, на мою думку, не під час війни. 5,4 мільярда, на мою думку, не на часі, повне скасування «Тисячовесни» у 2027 році.

Враховуючи, що Україна знаходиться в стані війни, пропоную заощадити ще на деяких статтях. 7,5 мільярда зі скринінгу здоров’я, на який закладається в декілька разів більше, ніж в минулому році. У 2026 році було орієнтовно використано близько 1,8 мільярда, а ми закладаємо наразі 10. Пропоную закласти 2,5 мільярда, що дасть можливість продовжити програму, і водночас зекономити бюджетні кошти.

4,7 мільярда з бюджету окупованих територій. Населені пункти ми не контролюємо. А яку життєдіяльність вони можуть вести, це залишається насправді під великим питанням.

2,7 мільярда з деяких категорій пенсіонерів, в яких пенсії вимірюються, на увагу, сотнями тисяч. Сотнями тисяч вимірюються пенсії. Але це не стосується певних категорій. Пропоную виплати по них на період дії воєнного стану частково обмежити.

1,7 мільярда з податкової служби України, залишивши видатки на рівні цього року. Не зменшити їхні зарплати, а залишити так, як було у 2026 році. У нас все ж таки йде війна, і у нас мають бути інші пріоритети.

Ну, і 4 мільярди з фінансування НАБУ, САП, які борються, ну, по факту на власний розсуд з корупцією, а величезні кошти, які вкрадені в держави, перенаправляють Стерненкам, «Повернись живим» і,  шановні, не в бюджет України, м’яко кажучи.

Шість мільярдів у результаті запровадження акцизу на солодкі напої. Це я говорю вже про пропозиції, які я реєстрував для того, щоб збільшити надходження. Один і чотири  мільярда – це кошти, які повертають за угодами в кримінальних провадженнях. Вони повинні повертатися не фондам, як ми зазначали, Стерненкам, а в бюджет України, і мають бути спрямовані на тих, хто захищає і Стерненка, і НАБУ, і кожного тут з нас, на збільшення заробітних плат для військовослужбовців.

Нуль три мільярда в результаті декриміналізації порноіндустрії. Шановні колеги, ми не в Московії знаходимося, і багато зірок насправді – це українки, які живуть за кордоном, ухиляються від податків, давайте дорослішати. Всі ці кошти пропоную спрямувати безпосередньо на підвищення заробітних плат військовослужбовців. Я довго піднімав це питання. Я насправді дякую всім, що воно ще більше активізувалося під час розгляду цього, на жаль, не бюджету війни, але бюджету, який нам запропонували на 27-й рік. Багато було пропозицій. Шановні, якщо ці пропозиції, мої пропозиції, від вас, хтось стільки мільярдів знайшов, хтось стільки, хтось запропонував ще якісь моменти, але моменти головні – для збільшення заробітних плат.

Я пропоную не підтримувати цей бюджет, тому що це не бюджет країни, яка знаходиться у війні. І якщо є можливість, давайте об’єднаємося, виборемо правки, які збільшать найголовніше – підвищення заробітних плат військовослужбовців. Якщо ні, такий бюджет не має права на існування.

Дякую.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

16:19:10

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Так, далі в нас Максим Заремський, 15 хвилин, будь ласка. Починаючи з 62-ї.

 

16:19:20

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Заремський Максим, Буковина, Чернівецька область, 202 округ. Шановні колеги та жителі 202 округу, до проєкту Державного бюджету України на 27-й рік я подав 176 бюджетних пропозицій. Вони охоплюють оборону, соціальний захист, медицину, освіту, дороги, мости, енергетичну безпеку та розвиток територіальних громад. Для мене принципово, щоб бюджет враховував не лише загальнодержавні потреби, а й конкретні проблеми людей у громадах 202 округу, зокрема і гірських територій Чернівецької області.

Першочерговим пріоритетом залишається оборона України та підтримка наших військових. Серед моїх пропозицій: забезпечення військовослужбовців безпілотними системами, засобами радіоелектронної боротьби та зв’язку, належним грошовим забезпеченням, житлом і соціальними гарантіями. Окремо порушую питання одноразової адресної допомоги військовим, які опинилися у складних життєвих обставинах, своєчасних виплат пораненим бійцям і родинам загиблих, а також підтримки сімей військовослужбовців, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. Також пропоную посилити підтримку для дітей військових, забезпечити їх соціальними стипендіями та можливістю оздоровлення в Карпатах. Важливим залишається медична, психологічна та фізична реабілітація військовослужбовців, створення реабілітаційних центрів для ветеранів, зокрема у віддалених громадах, а також забезпечення лікування, ротації, демобілізації та реінтеграції після служби. Окремо порушую питання справедливої системи мобілізації, прозорого використання оборонних коштів, своєчасних виплат без зайвої бюрократії та належних соціальних гарантій для військових, переведених у резерв. Моя позиція проста: військовий повинен мати все необхідне для виконання бойових завдань, отримувати належне забезпечення, а його родинна відчувати реальну підтримку держави.

Другий важливий напрям, пенсії, заробітні плати та соціальна справедливість. Я пропоную підвищити рівень пенсійного забезпечення людей, які втратили працездатність і мають тривалий страховий стаж. Окремий блок стосується оплати праці педагогів, вихователів, медичних працівників і працівників культури. Вважаю, що люди, які навчають дітей, лікують пацієнтів, працюють у дошкільних навчальних закладах і забезпечують культурне життя громад, повинні мати гідну заробітну плату. Також пропоную посилити державну підтримку працевлаштування людей з інвалідністю та допомогу працівникам і роботодавцям на території активних бойових дій.

Наступний напрям, медицина, особливо в гірських громадах. Для таких територій доступність медичної допомоги має особливе значення. Відстань до лікарні, стан доріг і складні погодні умови часто визначають, наскільки швидко людина зможе отримати необхідне лікування. Тому пропоную вдосконалити фінансування закладів охорони здоров’я другого рівня в гірських населених пунктах, забезпечити сільські фельдшерсько-акушерські пункти сучасним обладнанням, розвивати санітарний транспорт і покращувати доступ населення до лікарських засобів.

Є конкретні об’єкти, які потребують уваги. У Путильській багатопрофільній лікарні ідеться про збереження роботи хірургічного та акушерсько-гінекологічного відділень. Для жителів Путильщини це питання доступу до невідкладної допомоги та можливість отримувати необхідне лікування без тривалого доїзду до інших районів. Серед інших конкретних медичних об’єктів капітальний ремонт Костинецької амбулаторії загальної практики-сімейної медицини, відновлення роботи фельдшерсько-акушерського пункту в Слободі-Комарівці і збереження чисельності працівників Банилово-Підгірнівської амбулаторії. Це питання доступної доступності медичної допомоги для людей, які не можуть щодня долати десятки кілометрів до найближчого медичного закладу.

Окремо хочу зупинитися на освіті. Для Іспаської гімназії пропоную передбачити фінансування укриття, для Селятинського  опорного закладу  загальної середньої освіти імені Олександра Зайця капітальний ремонт із термомодернізацією. Для Шепітського закладу дошкільної освіти ідеться про ремонт приміщень, благоустрій території та облаштування дитячих майданчиків. Також порушую питання капітального ремонту даху та фасаду Давидівської гімназії, ремонту харчоблоку Дихтинецького ліцею, а також котельні і системи опалювання навчальних корпусів Чорногузівсього ліцею.

 Окремо пропоную забезпечити шкільними автобусами заклади освіти 202 округу. Крім того, необхідно оснастити  сільські школи сучасною технікою, мультимедійними засобами і меблями. Діти в селах мають навчатися в безпечних і належних умовах, а не залежати від того, чи вистачить громаді коштів на найнеобхідніше. Найбільший за кількістю конкретних об’єктів інфраструктурний блок, стосується доріг і мостів. Серед конкретних об’єктів будівництво постійного мосту та капітального ремонту мосту в селі Глиниця на автомобільній дорозі Т 2607 Кіцмань – Сторожинець – Глибоку – Опришени, а також ремонт аварійного мосту через Сірет у Старій Жадові. Також пропоную будівництво дороги в селі Петраші та ремонт мостів у селі Сергії та у місті  Кіцмань.

Щодо дорожнього сполучення. Порушую питання ремонту дороги Дубівці,  Глиниця, Вашківці, Вижниця, дороги Путила, Шепіт у напрямку Селятин і  Руська. Окремо йдеться про ремонт вулиці Українська в Путилі, дороги в селі Замостя та вулиці Лісової, яка веде до урочища Буда в селі Бабине.

Також пропоную відремонтувати дорогу Сторожинець – Чернівці, зокрема ділянки в селах Давидівка, Зруб-Комарівський, Панка, Банилів-Підгірний, Слобода-Комарівці, Невідраженці та Бобівці. Серед інших конкретних напрямків дорога Слобода-Комарівці, Кіцмань, Борівці, Кисилів, Ставчани, Ошихліби, Оршівці, Неполоківці, а також Драчинці, Нові Драчинці, Буденець, Петрівці, Аршиця. Окремої уваги потребують дороги Берегомет, Долішній Шепіт, Іспас, Майдан, дороги в Нижніх Стенівцях і Великому.

Сполучення Коритного та Бережонки. Дорога Ошихліби, Оршівці, Неполоківці, об’їзд Сторожинця і дороги до Бабівців та Нових Бросківців. Для прикордонних територій важливе належне сполучення з пунктами пропуску. Тому пропоную розвивати пункти пропуску «Шепіт – Ізвоареле Сучевей» та «Руська – Ульма». А також забезпечити ремонт дороги Чернівці – Вашківці – Путила з під’їздами до пункту пропуску «Руська», і «Шепіт» і дороги Усть-Путила – Яблуниця. Це необхідно для безпечного пересування людей, розвитку прикордонних територій і належного сполучення віддалених населених пунктів.

Ще один напрям – спортивна інфраструктура для дітей і молоді. Пропоную облаштувати спортивні майданчики на території Путильського ліцею та Путильського ліцею імені Юрія Федьковича, Яблуницької гімназії, Чорногузівського ліцею, Слобода-Комарівської гімназії, Новобросковецької школи, Дихтинецького ліцею та Кисилецького ліцею. Також передбачено такі майданчики в Замості, Петровецькій громаді, Самаківській гімназії, Черешенського опорного закладу і Ліцею № 3 Красноїльської громади.

Окремо пропоную будівництво спортивної зали та майданчику в Нижньостанівецькому закладі освіти та реконструкцію Путильського стадіону «Карпати» імені Андрія Гусіна. Вважаю, що доступ дітей до спорту має бути не лише у великих містах, сільська молодь також повинна мати можливості для тренувань, змагань і здорового розвитку.

Серед інших важливих напрямів: підтримка сімейних фермерських господарств, сімейна ферма. Розвиток українських Карпат і крафтової економіки, житлові кредити молодим фахівцям у селах та створення умов для повернення людей для українських сіл. Також пропоную модернізацію водопостачання в громадах, протипаводкові заходи, створення резервних систем енергозабезпечення, водопостачання, підтримку громад під час тривалих відключень електроенергії, тепла та води.

Окремо порушую питання розтригеруючіх робіт на Черемоші та ремонту підпірної стінки в урочищі Піски села Розтоки. Серед конкретних  питань: покращення якості мобільного зв’язку та інтернету 4G, а також збереження роботи відділень державних банків у селах і селищах, зокрема відділення Приватбанку в Путилі.

Усі ці пропозиції – це конкретні потреби військових, родин, працівників, людей, учнів, територіальних громад з 202 округу. За кожним з них стоять люди, які очікують від держави  не загальних обіцянок, а рішень. Моє завдання відстоювати ці потреби, домагатися врахування обґрунтованих пропозицій та інформувати людей про результати.

Дякую за увагу. Слава Україні!  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Далі у нас Бойко. Нема.

У нас тоді… А Мокан є, Василь Іванович? Нема.

Арешонков тоді Володимир Юрійович. Три правки, 3 хвилини і кажіть номери. Це  66 і далі там буде.  

 

16:27:59

АРЕШОНКОВ В.Ю.

Так, шановний пане головуючий, шановні колеги! Мова йде про зараз розгляд поправок 66, 67, 94 і 615. Власне, це поправки, зміст яких про питання соціального захисту і підтримки громадян, які мають статус постраждалих від аварії на Чорнобильській атомній станції.

Я розумію, що тема дуже давня, дуже непроста і хочу зразу сказати, що позиція уряду нинішнього продовжує  як би позицію попереднього уряду, залишаються в проєкті бюджету ті самі цифри фінансування, які абсолютно не співпадають з діючим нині законодавством, з основними профільними законами. Тому, власне, і ми подавали декілька поправок, коротко їх зміст.

Скажімо поправка 67, в абзаці сьомому 6-ї статті ми пропонували вилучити розмір доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, за рішеннями судів, 1 тисяча 600 гривень. Тому що це штучне  виокремлення спеціально заниженого прожиткового мінімуму і воно входить,  суперечить діючому закону, статті  39-й, були рішення Конституційного Суду у 2024 році, Верховний Суд у 2026 році підтвердив неправомірність обмеження виплат урядовими нормативами.

Поправка 95, в якій уряд закладав розмір доплати непрацюючим пенсіонерам-чорнобильцям на рівні 2 тисячі 878 гривень. Ми вважаємо, що прив’язка до плати до одного прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб замість розрахунку від мінімальної зарплати, як то вимагає профільний закон, і безперечно рішення судів є обмеженням соціальних прав громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи.

Ну, і, нарешті, ми пропонували вилучити статтю 40 з проєкту держбюджету, яка ділить постраждалих від аварії на ЧАЕС на категорії, залежно від дати реєстрації, до чи після 1993 року. Це теж є порушення конституційного принципу рівності громадян. Профільний чорнобильський закон пов’язує право на доплату з фактом проживання у зоні радіоактивного забруднення, а не з роком зміни прописки. Я хочу сказати, що враховуючи кількість депутатів присутніх в залі, зрозуміло, нелогічно ставити на голосування ці поправки, які були відхилені профільним комітетом.

Але я зараз звертаюся до уряду нового, до нашого профільного комітету, продовжити активну роботу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Юрійович. Дякуємо. Доєднуюся до вашої пропозиції, прохання уряду продовжувати займатися чорнобильськими питаннями.

Далі у нас Безугла Мар’яна Володимирівна. Її теж немає. Окей. Далі у нас багато Третьякової правок. Юлія Володимирівна. Клочко Андрій Андрійович. Чекайте.

82, «Батьківщина». Хтось буде зараз з вас, колеги? Зараз 82 правка. Хтось буде?

Іван Григорович Кириленко, ви є в цій правці, да. А ви тут всі є, да. Тому давайте, будь ласка, Іван Григорович.

 

16:31:54

КИРИЛЕНКО І.Г.

Це правка номер 82. Сім хвилин, Іван Григорович, будь ласка.

У мене було записано: Валентин Наливайченко. Тому якщо він далі буде, то попередьте його, будь ласка, що він теж треба. 

 

16:32:18

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний пане головуючий, шановні колеги! Ви знаєте, я, коли брав слово для репліки після виступів пані Третьякової, сказав ті слова, які сказав. Друзі, справді, на восьмому році каденції дуже до багатьох прийшло прозріння. Щоб не було тільки пізно.

Пані Галина, ви сказали, що нас стримує, і ви сказали рецепт –  страх. Страх в залі, страх в уряді, від чого цей страх? Від непрофесіоналізму, від боязні зробити те, що потім за тобою завтра не прийшли з наручниками? Не знаю. Але запит, особливо після війни на справедливість, це третє, що в сказали, буде неймовірним. І якщо ми знову будемо трусами, знову будемо по углах, буде вирішувати «человек с ружьем». Ви сказали, це не я, це ви сказали, ви сказали правду.

Тому перший діагноз правильний, лікування, хто не буде боятися, суб’єктність парламенту на першому місці. Досить бути в меню, пора бути за столом, вирішувати, не боятися, ми в меню, що принесли, вибачте, те і повинні з’їсти, ви голосуйте, а там розберемося.

Тому друге, що треба зробити. Якщо ми дійсно хочемо врятувати країну, третій рецепт, який ви сказали, довіра, якість комунікацій, діалог дорівнює індексу довіри. Індекс довіри прямо пропорційний тому, що хоче система мати на виході. Це теорія управляемого хаоса, я продовжую вашу теоретичну дискусію.

Якість комунікації. Комунікація з суспільством, з громадськими організаціями, з асоціаціями, з ветеранами, з усіма, хто сьогодні являється костяком держави. А костяком – ті, хто зараз на передовій, вони в першу чергу. Якщо буде якісна комунікація, ми будемо… якісна комунікація – це чути, слухати, прислухатися і враховувати. Тоді я хтось. А  якщо я просто  приходжу і кнопку натисну, бо без мене вже все вирішили, ну, ви розумієте, мотивації немає.

Я чому хочу продовжити далі цю думку, якщо зараз ми не станемо суб’єктними, не створимо уряд професіоналів, ви весь час апелювали до уряду: ви чому це не робите, ви чому це не робите, ви чому за це забули, я вам написала ось, беріть по цій кальці і працюйте. А ви знаєте, ця калька дуже схожа на кальку Аденауера післявоєнної Німеччини, дуже схожа, на кальку Ерхарда. Німеччина зараз живе по тим формулах, які вони написали після війни. Країна, яка повинна була сплачувати величезні репарації, де працював план не Маршалла, а Моргентау, довоєнна Німеччина, 70 відсотків того, що було довоєнної Німеччини, повинно бути після війни. Дванадцять галузей промисловості взагалі не повинні були існувати. Наскільки світ ненавидів Німеччину. І ці двоє людей за п’ять років зробили чудо, через п’ять років у кожній сім’ї німецькій вже був автомобіль. Правила гри такі написали, що суспільство казало: вау, ми будемо по цьому жити.

Тому от ви написали формулу, хто цю формулу буде реалізовувати? Уряд професіоналів народної довіри, які не будуть боятися. Давайте рік індульгенції так, як Конституція передбачає, не боячись робити те, що очевидне.

Чому вийшов на трибуну по своїм поправкам? Друзі, Голда Меїр в самий тяжкий час для Ізраїлю вийшла на трибуну Кнесету і сказала: ви бачите чи ні, що ми можемо покладатися тільки на себе. Щоб покладатися на себе треба бути сильними, щоб бути сильними ми повинні пріоритет поставити військового –  всі сказали, вчителя – всі сказали, лікаря всі сказали і науковця. Шість відсотків ВВП Ізраїлю тільки на науково-технічні розробки, на технологічні прориви, на інновації. Отакий Ізраїль,  отакий – точечка на карті, крапелька на карті. Бояться все оточення, всі бояться. Бо технологічно, інноваційно вони, як кажуть, незалежно від того, що ні нафти нема, нічого, вони «впереди планети всей». Чиє найкраще медичне обладнання? Ізраїльське. Де найкращі лікарі? Ізраїль. Де освіта? Там. Де технологічні прориви, де всі куполи, це все звідки? З Ізраїлю.

Нуль сімнадцять – ВВП України на науку. Закон базовий в 10 разів більше треба. За всі роки, навіть благополучні, навіть не наближалися до цифри до цієї. Ну як можна ворога такого ресурсного по всім параметрам, ну, це неймовірно, можемо переграти тільки технологічно, тільки інноваційно, тільки інтелектуально. Нуль сімнацдять. Та це ж не сотні мільярдів, це ж не трильйони, дати на науку технологічні прориви. Замість цього пишемо в Перехідних положеннях... Пане Голово, Руслан Олексійович, ви свого часу ініціювали унікальну ТСК про розгляд ситуації, що в українській науці робиться, яка допомога повинна бути. Оцей пункт Перехідних положень, де в науки, в підрозділів наукових забирається все матеріально-технічне, база, інфраструктура і передається міністерствам профільним.

Друзі, я читав декілька разів, я не вірив своїм очам. Ми кому це передаємо? В нас там турбулентність така, в міністерствах, то об’єднуємо, то з’єднуємо, то зливаємо, то ліквідовуємо, то потім повертаємо. Та вони не знають самі що робити толком, а їм ще передається величезна база. А де ж будуть дослідження проводитися? Де ж експерименти будуть? Де ж оці технологічні прориви будуть досліджуватися?

Друзі, я навіть не ставлю на голосування, Руслане Олексійовичу, дайте доручення щоб прибрали негайно цей абсурд. Замість того, щоб підтримати науку, поборотися за технологічні прориви і в нас же ж були такі моменти в нашій біографії, навіть на початку літа, коли ми технологічно почали перегравати і ворог зразу побіг шукати переговори, шукати десь щось, бо ми почали технологічно перегравати. Але було це тільки мить,  бо вони миттю масштабували, можливості більші і знову пішли.

Друзі, багато правильних слів говорилося, дуже багато правильних речей. Давайте почнемо із істоков – суб’єктність парламенту як...

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

16:39:24

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Дякую,  Іван  Григорович. Дякую вам дуже.

Далі  наступна 85-та,  Ананченко. Не наполягає.

86-та,  Козир вже виступив.

Гончаренко,  87-ма. Гончаренко не буде наполягати? Не буде.

88-ма,  Ананченко.

89-та,  Гончаренко. Не наполягає.

90-та,  Лерос. Не наполягає.

93-тя, Мокан. Мокан не наполягає. 

95-та, Арешонков вже виступив, я наскільки бачив.

96-та, Безугла. Безугла, Гончаренко. Не наполягає.

100-та,  Безугла.

101-ша, Клочко. Не наполягає.

102-га, Гетманцев.

103-тя, Разумков Дмитро Олександрович. Будь ласка.

Будь ласка,  Дмитро Олександрович,  замість тих поправок, які він мені тільки що озвучував, до 7 хвилин. Будь ласка, Дмитро Олександрович. 

 

16:39:59

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Колеги, буквально зараз згадували, ми дуже любимо порівнювати себе з Ізраїлем і згадували Голду Меїр. І я повну цитату її візьму. «Якщо ви хочете побудувати ту країну, куди повертатимуться її сини та дочки, якщо ви хочете побудувати країну, звідки виїжджатимуть лише в сезон відпусток, якщо ви хочете побудувати країну, яка не матиме почуття страху за майбутнє, то зробіть лише два кроки: прирівняйте корупцію до зради Батьківщини, а корупціонерів до зрадників аж до сьомого коліна, зробіть три професії найоплачуванішими і найшанованішими: це військові, вчителі та лікарі. І найголовніше – працюйте, працюйте, працюйте, бо ніхто, крім вас, не захистить вас, ніхто не нагодує вас, крім вас самих, і ваша країна потрібна тільки вам і більше нікому. Коли це стане не просто словами і просто гаслами, а стане способом вашого  життя, значить ви досягли успіху».

А тепер давайте по факту. Перше. Це дуже нагадує те, що обіцяла перша частина залу, в тому числі і ми, в 2019 році, і те, що, на жаль, ми досі не зробили. А хтось і не хоче цього робити.

Я хотів би по пунктах тоді пройтися. Давайте  пригадаємо той бюджет, який є зараз, і ті правки, які подавались, які закони і обіцянки. Володимир Олександрович Зеленський пообіцяв прирівняти корупцію до державної зради. Команда «Розумної Політики» і я особисто йому в цьому готові були допомогти, ми зареєстрували декілька років тому законопроєкт про  прирівняння відповідальності за корупцію до державної зради, від 15-ти до пожиттєвого. Як ви думаєте, скільки разів цей законопроєкт потрапив до порядку денного? Жодного. Жодного! А хто  приймає рішення щодо того, що буде розглядати Верховна Рада реально, а не формально? Тому що це класно, коли ми говоримо про порядок денний, про Погоджувальну раду, ну я говорю про реалії.

Ці реалії наступні. Що буде  розглядати Верховна Рада,  приймається в Офісі Президента. Ну це реалії, в яких живе держава.  Це клас,  що в книжечці під  назвою  Конституція написано, що ми живемо в парламентсько-президентській республіці. Ми сьогодні живемо в президентсько-президентській республіці. Такі реалії. Це може подобатись, не подобатись, але це факт, на жаль.

Наступне. Це питання про  професії. Ми з вами забули, що було прийнято рішення прирівняти зарплату вчителя до трьох мінімалок? Скільки разів ми будемо ще водити вчителя за ніс і розповідати про те, що ой, це не можна зробити? У вас наглядовим радам є гроші заплатити? У вас всім правоохоронним органам підняти виплати є гроші? У вас є гроші на Єдиний марафон? У вас є гроші на «відосики» під назвою «Тисячовесна» 5,5 мільярда гривень? У вас на ДУС, яка забезпечує існування і діяльність Офісу Президента, є гроші? У вас на уряд є гроші? У вас на все інше, що стосується держави, гроші є, а на людей, які будують цю державу, грошей немає.

Вчителям ви на скільки підняли зарплату в цьому році? О!

Ви на скільки підняли зарплату медикам? Нуль. Індексація? Та не смішить мене, ви що їм добавили 10-11 відсотків, індексація інфляції? Давайте сходимо в магазин подивимось, на скільки реально зросли ціни в магазині і як це б'ється з тим, що ви запропонували підняти вчителям і медикам.

Що ви зробили військовим, підняли зарплати? На скільки? В минулому році з 20 до 30 тисяч підняли зарплату. Ну, нарешті добилися. До речі, ми це пропонували декілька бюджетів поспіль. А тепер наступне питання: в цьому році на скільки ви підняли зарплату військовим? А на скільки ви підняли зарплату урядовцям? Ви вчора хотіли підняти зарплату урядовцям. Я її збивав, цю правку, до речі, дякую всім депутатам, які за це не проголосували, яка не потрапила в тіло закону і сьогодні будуть урядовці плакати такими слізьми, що у них залишилась минула зарплата, десь по тисяч 150, 120, у когось 200, кажуть. Я не дивився прямо на всі зарплати, але це трошки більше (правда?), ніж зарплата вчителя. А на вчителя у вас грошей немає. А на військового грошей немає. А на лікаря грошей немає. А на боротьбу з корупцією, знову правку дали в бюджет, говоримо: давайте приймемо кримінальну відповідальність, прирівняємо відповідальність за корупцію до державної зради – від 15-и до пожиттєвого з конфіскацією майна. Ні, не прийняв комітет, не проголосував. А чому?

Потім вийде сюди   представник комітету, я просто хочу почути. Все ж інше ви поприймали – те, що вам сказали з Офісу прийняти. І це насправді так. І коли мені зараз розповідають про те, що «ми переживаємо за людей», за яких людей ви переживаєте? За пенсіонерів, яким ви підняли пенсію на 283 гривні? Навіть не на тисячу: 283 гривні. Я задавав питання голові профільного комітету, Роксолана Андріївна стояла тут, я запропонував: спробуйте прожити цей місяць, наступний, на цю суму, трохи менше 3 тисяч гривень. Може, запропонувати всім іншим членам комітету. Ви ж за це голосували, ну, ви ж зелену нажали, ручку підняли, сказали: «окей, це норм».

Прожитковий мінімум. Це ж ви за нього проголосували, не я. Ну, підіть людям і поясніть, як вони мають на це жити. Ну, підіть. І розповідати про те, що грошей немає, ну, це ж неправда. У вас же на наглядові ради є, на уряд є, на Єдиний марафон є, на фінансування Офісу Президента є, на нас є, да? На все є, окрім людей. Так давайте тоді, щоб воно якось справедливо все ж таки було. Ні, справедливість – це, на жаль, не про цей бюджет, як і в попередньому році, як і в наступному, на жаль, якщо нічого не поміняється з системою влади. Це бюджет для влади, а не для держави під назвою Україна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, у нас... Далі у нас... Це був  Разумков. Безугла, Клочко, Гетманцев наполягають. Безугла не наполягає взагалі на своїх поправках, будемо пропускати тоді.

Наступна поправка 111-та. Цимбалюк буде, так? Будь ласка, Михайло Михайлович. До 5 хвилин, так? Будь ласка, замість всіх своїх поправок, до 5 хвилин.

 

16:48:52

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, Закон про Державний бюджет є справді важливим, але інколи, і ми це відчуваємо, він перетворюється, його обговорення в просту формальність. Це неправильно.

Фракція «Батьківщина» висловила свою позицію, виступали колеги, Юлія Тимошенко, виступав Іван Кириленко. Мені, з одного боку, легко, а з іншого боку складно, бо голова комітету Галина Третьякова, вона розкрила, мені видається, найбільші соціальні проблеми цього бюджету. Але коли ми кажемо про проблеми, то мене дивує інше. Коли монобільшість обирає уряд, то всі кандидати в міністри, які там, вони стараються комунікувати з депутатами, а коли пересідають уже в ложу уряду, вони вже забувають, що вони підзвітні саме народним депутатам, насамперед монобільшості.

Ми в соціальному комітеті мали дискусію з міністром Улютіним, із заступником міністра фінансів з різних питань. Але коли Мінфін подає проєкт бюджету так, як він це бачить, а потім в бюджетному комітеті майже все залишається так, як подав Кабінет Міністрів, без позиції навіть голів комітетів важливої, це несправедливо. Ну, чуть-чуть залишають якийсь там люфт, давайте навколо чогось подискутуємо чи поторгуємося, я скажу так грубо. Для соціальної сфери є декілька важливих маркерів. Мені, ще раз підкреслюю, складно, бо знов буду цитувати пані Галину. Але прожитковий мінімум, хіба він справедливий, те, що поділяє, запропонував уряд, Мінфін зокрема? Майте ж совість, не знущайтеся.

Друге. Мінімальна зарплата. Ну, кого ми, 9,5 тисячі, ми кого навантажимо, а кого ощасливимо? Малий середній бізнес, який заставимо платити мінімалку? Вибачте, вчителі, про які там говорили багато, і на цю тему звертав увагу й Іван Кириленко. Ми говоримо багато про вчителів, скільки ми їм підвищимо зарплату, а молодий вчитель не отримує навіть мінімалку на руки конкретно. Ну, давайте будемо казати чесно і правду, як це в бюджеті. Нам це пояснюють: на медиків немає, на соціальну сферу немає. Обіцяли попередні прем’єри, навіть говорили нам про пенсійну якусь бальну систему, якої ми не чули і не бачили. Уже  і цей міністр Улютін, якому однозначно складно, але він обіцяв, сказав «а», скажи і «б». Коли буде нарешті пенсійна реформа в парламенті? Коли будуть обіцяне хоча б не сім, а  хоча би шість мінімальної пенсії? Немає. Поки що не бачимо.

Зате нам уряд з трибуни і навіть представники бюджетного комітету, наші колеги, вибачте, вони забувають, що прийдеться і за це колись відповідати, хто за що голосував і що тут пропагував. Кажуть, це військовий бюджет. Це військовий бюджет? Колеги, 20 тисяч гривень військовим? Ви так хочете мотивувати тих, хто ще не мобілізований? Який працює в приватному секторі і має достатню зарплату. Ви кажете, йде і захищай державу, бо це конституційний обов'язок –  і даєте його 20 тисяч гривень. У 2022 році і зараз. А в уряді, мені так сказали, кажуть, а ви знаєте, що  ми зробимо, ми їм індексацію дамо, нащо їм грошове забезпечення. А дехто відкрито каже: ми не можемо їм підняти грошове забезпечення, бо  з нього вираховуються багато майбутніх виплат, в тому числі пенсійних. Ну хіба це справедливо? Хіба це військовий бюджет? І знову по чиновниках, там кажуть, ну, ви розумієте, ми мусимо залучати фахових людей, менеджерів, через те їм треба платити не 100 тисяч, а більше. Хай ідуть на фронт, там теж потрібно менеджери.

І на завершення, про справедливість, про яку говорив Сергій Євтушок і інші. Пенсії чорнобильцям, які помирають кожен день, вони відсудили. Уряд  докерувався до того, вони колись будуть мати кримінальні справи, коли буде реальна у нас правоохоронна система незалежна. Коли вони зробили постанову, що щорічно повертають, знаєте, скільки –  12 гривень. Розтягніть, якщо заборгованість 100 тисяч, скільки та людина буде отримувати? Це розрахунок, що всі ці пенсіонери помруть. Це неправильно, антизаконно. І зараз знову  готують якусь горе-проєкт постанови і хочуть її проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

112-та, Козир. Не наполягає.

Далі, Третьякова вже виступила.

Безугла не наполягає. 

Гетманцев не наполягає.

129-та, теж Тимошенко з колегами. Я так розумію, Євтушок. Євтушок, будь ласка, до 5 хвилин.

 

16:54:19

ЄВТУШОК С.М.

Дякую, Руслан Олексійович. Сергій Євтушок, фракція «Батьківщина». У продовження тієї глибокої теми, яку озвучив в принципі Іван Григорович Кириленко, по стану справ і по майбутньому, що нас чекає, та і не тільки Іван Григорович, і всі в принципі колеги, які говорили про дуже критичну ситуацію, особливо в контексті соціальних програм. Я просто дивлюся у 2019 рік і спробую якось розкрити думку свою вам, що відбулося. А відбулися вибори, хтось по приколу, хтось по хайпу проголосував, дали всю повноту влади в одні руки. І до чого це призвело? Бо я ж чітко, як і ви всі, розумію, країна може розвиватися лише тоді, коли посилюється робота інститутів влади, про які говорив Іван Григорович Кириленко, а це і Верховна Рада України, це уряд, це інші інститути народовладдя, такі як органи місцевого самоврядування. Що відбулося по факту з 19-го року? А відбулася дуже проста річ: люди, які абсолютно не розуміють механізмів державного управління і в принципі взаємодії органів влади між собою, зламали ці інститути влади, знищили контрольну функцію парламенту, в уряді за 20 хвилин до засідання отримують проєкти рішень, за які мусять голосувати, а рішення приймаються в одному кабінеті – ось все, що відбулося. Чи може розвиватися так країна? Та, звісно, що ні. І це не тільки Україна, будь-яка країна не може розвиватися, послаблюючи інститути влади.

Я зараз хочу повернутися до наших правок, які ми напрацювали по органах місцевого самоврядування. Вибачте, шановні колеги, від початку реформи адміністративно-територіальної ми дали стимули в об’єднані територіальні громади, тоді ми їх так назвали, зараз це вже повноцінні громади, стимули у вигляді базового податку – ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) – це був основний податок, який формував їхню фінансову спроможність. Що зараз відбувається? Нещодавно ми забрали ПДФО з військових, так би мовити, силове ПДФО. Тобто всі ті, котрі проживають в громадах, силові і в погонах не повинні сплачувати податок ПДФО до місцевого бюджету, чим обмежили фінансову спроможність громад ну просто майже в нуль.

Зараз стоїть питання 60, 64, тут згадуємо меморандум імені Шмигаля, де було домовлено, мовляв, місцеві ради не підвищують тарифи для населення, і це правильна і добра війна, і спроможності і доходи громадян слабкі, а з іншого боку уряд має повернути різницю в тарифах у громади. Хоч один раз відбулося це? Я запитаю уряд. Ні. Тому що там цей борг тільки нарощується. А що значить різниця в тарифах для громад? А це значить, що ці кошти вони могли спрямувати на свої комунальні підприємства, які забезпечують теплом, вивозять тверді побутові відходи, нечистоти з міста через водовідведення, водопостачання.  І це не тільки якийсь благоустрій територій, бруківки чи ще щось. Ні. Це життєдіяльність будь-якої громади, тому що якщо тільки голова громади разом з депутатським конкурсом, з виконкомом не спроможні будуть це зробити, ну то до нього прийдуть люди і дуже швидко запитають, бо до міністрів люди дійти не можуть на Печерські пагорби, а до міських голів, до керівників громад, до старост сільських вони дійдуть і будуть запитувати.

Я не просто порушив питання, коли обмежується фінансування. 224 мільярди зараз у цьому бюджеті вилучається з громад. Питання: не вистачає, дефіцит там на Збройні Сили, сили оборони – супер. Але ми ж тут бачимо іншу складову: марафони, кешбеки, зимові різні прогулянки, тут варто загадати киян і платників податків, у яких дійсно забрали 8 мільярдів, 4 з яких направили на Укрзалізницю. І отак всі платники податків Києва заплатили в Укрзалізницю на чиїсь там забаганки.

Тому, шановні колеги, цей бюджет абсолютно не соціально стійкий. Раз. Понижує спроможність фінансову громади. І фракція «Батьківщина» дуже чітко підготувала ці правки, але, на жаль, в Комітеті з питань бюджету вони були відхилені.

Тому «Батьківщина» буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, далі у нас 131-ша, Кузбит. Не наполягає. 

Далі Лерос. Не буде наполягати?  Не буде.  

Безугла. Не буде. Вона на своїх не буде. Я більше тоді не буду зачитувати.

Козир теж всі свої вже вичитав, я не буду на них, зачитувати.

Юрченко всі свої використав теж.

Далі 145-та, Разумков Дмитро Олександрович. 145-та.  Дмитро Олександрович.

 

16:59:51

РАЗУМКОВ Д.О.

Представника комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представник комітету, хто зараз представляє? Будь ласка, від комітету. Роксолана Андріївна.

Будь ласка, обнуліть Дмитру Олександровичу час. Ви окремо по цій поправці чи візьмете декілька?  Будь ласка, Роксолана Андріївна.

Дмитро Олександрович, вже є.

 

17:00:16

РАЗУМКОВ Д.О.

Дайте мені, будь ласка, 145, 146, 148, 153 і 587 правки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки хвилин, 3?

 

17:00:42

РАЗУМКОВ Д.О.

3 хвилини, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 3 хвилини. 

 

17:01:04

РАЗУМКОВ Д.О.

Роксолано Андріївно, поясніть мені, будь ласка, може, я щось не розумію, у вас ПДФО ви забрали, забрали у місцевої влади, забрали їх до державного бюджету, забрали не лише те, що самі віддали, а забрали ще й поліцейських, десеенесників. Але уряд –  це, знаєте, така структура в нас, ні вкрасти, ні поохороняти. Вибачте, з вкрасти все гаразд. І в мене просто запитання, в черговий раз ми вам пропонували, я знаю, що не лише ми, до речі, багато колег, пропонували повернути, тому що уряд неефективний, уряд не вміє цими коштами користуватися. У нас були приклади, коли всередині року вони сиділи і чухали рєпу. Не цей уряд, до речі, попередній, окей. Чухали рєпу, хоча там нема що чухати, і розповідали про те, що у них залишилося 50 відсотків від того, що вони назбирали. Хоча кошти так, це ж не просто в кубишку поклали, вони лежать, вони мають витрачатися, тим більше що є куди витрачатися.

В мене питання. Чому не була підтримана 587 правка, де ми пропонуємо відправляти 40 відсотків на озброєння, 40 відсотків на грошове забезпечення Збройних Сил України і 20 відсотків на військові частини ЗСУ? Чому? Тому що це реальна допомога і ефективне використання грошей те що сьогодні не працює, те що сьогодні у вас неефективно. Тому давайте, ви поясните, чому ви вважаєте, що треба залишити ці кошти так, як вони є сьогодні, а не ПДФО має бути розділено так, як це було раніше?

Плюс вважаєте ви, що сьогодні ці кошти використовуються ефективно? Це раз. Два. Поясніть, чому не підтримана наша правка, правка 575? 575-та, в наступному блоці буде 587-ма.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто ви казали 587-ма.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Окей. Вам принципово? Тоді в даному випадку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Непринципово.

 

РАЗУМКОВ Д.О. …це буде цільове використання доходів державою отриманих за рахунок військового збору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Просто, звичайно, колезі треба розуміти, на що відповідати.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Окей. Для неї не принципово, вона не те і не те не підтримала. Тому, добре, нехай пояснить, в даному випадку, хай це буде 587 правка.

Дякую.

 

17:03:41

ПІДЛАСА Р.А.

Дивіться, 575 і 587 правки про різне, і вони не підтримані з різних причин. 575 правка про те, про що ви говорили, про військовий ПДФО, так званий, ми не підтримуємо інші напрями спрямування. Тому що вважаємо, що у нас недостатньо грошей спрямовується на закупівлю і виробництво зброї Міністерством оборони. Тому ми наполягаємо на тому, що 60 відсотків військового ПДФО повинні йти на виробництво і закупівлю зброї, 10 відсотків військовим частинам і 30 відсотків Держспецзв’язку на закупівлю дронів. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Наступна, шановні колеги,  149-та, Безугла. Я вже сказав, вона не буде наполягати.

Козир з колегами також не буде.

155-та, Разумков, будь ласка,  Дмитро Олександрович, теж, можливо,  будете брати.

155-та, Дмитро Олександрович.

 

17:04:46

РАЗУМКОВ Д.О.

Добре. Дубль номер два, це будуть правки 155, 157, 158, 159 і 587-ма, так, як ви і просили. Дайте мені 3 хвилини, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  3 хвилини.

 

17:05:03

РАЗУМКОВ Д.О.

Роксолана Андріївна, скажіть мені, будь ласка,  у нас з вами йде, який рік війни, ви ж добре знаєте, який рік війни йде? Якщо не знаєте, то я вам скажу: з 2014 року йде війна, повномасштабка з 2022-го.

Скажіть мені, будь ласка, чому досі питаннями закупівлі дронів займається Держспецзв’язок, де це передбачено його функціоналом? Окей, на початку війни розповідали, що у нас там ефективна ефективність і потужна потужність концентроване у Міністерстві цифрової  трансформації, де був Федоров, який вже, мабуть, не добрий, а тоді був добрий, вже став не добрий. Тому що оцінка позитиву залежить від того, як його сприймають на Банковій. Але, окей, зараз він вже поганий. Але у 2022 він вже тоді був Мишою хорошим і на той момент йому віддали Держспецзв’язок і через них йшли мільярдні потоки на закупівлю дронів, так? Так.        

Чи не вистачає державним інституціям клепки доробити механізми для того, щоб дронами займалися ті хто мають ними займатися. Не Держспецзв’язок,  дрони у нас не таскають проводи і не забезпечують безпеку зв'язку, вони знищують ворога.

Чи тоді чесно скажіть, що ви забрали у всіх і ПДФО і військовий збір, для того, щоб ці кошти були направлені на те, щоб просто можна було їх разворовать, розкрасти, закупити за подвійними, потрійними цінами. Чому сьогодні цим не займають ті, хто має цим займатися і чому залишається Держспецзв’язок? Якщо ми з вами говоримо про конкретну цю правку, військовий збір, ви, до речі, треба віддати вам належне і частині комітету, яка це підтримала, підтримали мій законопроєкт про те, що військовий збір має йти виключно на потреби військових. Тому що люди, які нас сьогодні з вами дивляться, вони скоріш за все не знають, що військовий збір –  це фактично була класна назва для додаткового податку, на яке ви потім фінансували наглядові ради, нові «мерседеси» для уряду, перельоти, переїзди, переповзти, забезпечення роботи телевізора, Єдиного марафону, який в народі називають «Геббельс-пропагандою». Геббельс нервово дуже плаче в кутку. І ви ж це все покриваєте і сьогодні фактично... Лише сьогодні це  якось починає працювати на користь військових, військовий збір. А до цього ви просто ці кошти відправляли туди, куди заманеться владі. Тоді поясніть мені, чому всі ці роки люди платили військовий збір, який йшов, наприклад, на зарплати наглядовим радам. Я хочу зрозуміти не як депутат, як людина, як громадянин, який так само це платив. Поясніть мені, чому відхилили цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, це питання було по 587 поправці.

 

17:08:13

ПІДЛАСА Р.А.

587 поправка пропонує військовий збір розділити по напрямам: 40 відсотків – на закупівлю спеціальної техніки, 40 відсотків – на грошове забезпечення і 20 відсотків – головним розпорядникам коштів на матеріально-технічне забезпечення. Ми очікуємо у 2027 році, що у нас надійде близько 218 мільярдів гривень військового збору, видатки на грошове забезпечення військовослужбовців навіть в ЗСУ набагато більші. Тому поки що підстав переспрямовувати в якесь інше місце військовий збір у нас немає, тому правка відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі, будь ласка, у нас 160, Молоток. Не наполягає.

Лерос…

162-га, Разумков. Будь ласка. Дмитро Олександрович.

 

17:09:12

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Руслан Олексійович, в мене там правки: 162-га, 164-та, 65-та, 66-та, 7-ма, 8-ма, 170-та. І дайте мені, будь ласка, ще 516 правку, загалом це 7 хвилин, дайте 5 хвилин для виступу, для запитання до комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

РАЗУМКОВ Д.О. І 516 правка буде ставитися на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка, дайте час.

 

17:09:43

РАЗУМКОВ Д.О.

Ви все рівно не дали відповідь: чому у вас кошти, які до останнього ви збирали з людей під егідою як гроші для військових, ви відправляли туди, куди хотіли? Ну, ви ж погоджуєтеся, що до цього військовий збір йшов в загальне корито державного бюджету? Я ж правду кажу, Роксолано Андріївно?

 

ПІДЛАСА Р.А. Чекайте, я читаю вашу 516 правку.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Це правда чи ні, що цього...

 

ПІДЛАСА Р.А. Читаю вашу правку.

 

РАЗУМКОВ Д.О. ...кошти військового збору йшли в загальне корито державного бюджету, загальний фонд державного бюджету? Це йшли в загальне корито державного бюджету, ви це добре знаєте. Військовий збір ви збирали просто так, називаючи... це був просто додатковий податок. І в даному випадку, це зараз не стосується 516 правки, тому я до вас звертаюся, відповіді поки що не чую.

Під стенограму потім продублюйте, ну, коли ви будете давати відповідь, в мене до вас прохання, щоб ви сказали: це правда або це неправда чи ці кошти йшли в цільовий фонд, спеціальний фонд, на який направлялися гроші для армії, які могли використовуватися виключно на потреби Збройних Сил України,  а не просто куди там, не вам особисто, на жаль, ви на це теж не впливаєте, а в Офісі Президента приймали рішення, хотіли – на Єдиний марафон, хотіли – на переліт там в Америку, хотіли – на забезпечення ДУС, хотіли – на зарплати наглядовим радам, хотіли – на зарплати уряду, хотіли – там я не знаю, ще кудись, але точно не на потреби військових. Ні, можливо, якісь крихти перепадали військовим, я це теж не виключаю, але по факту ми з вами зараз говоримо про те, що гроші ви збирали, але до військових вони не доходили, вірніше, не в тому об’ємі, в якому вони збиралися.

Я розумію, що зараз ви почнете розповідати, що грошей на все не вистачало, у вас завжди грошей ні на що не вистачає, ви вже приймаєте не перший бюджет, в якому грошей ні на що не вистачає. Ви стоїте на трибуні насправді з міністерством розповідаєте про те, ну, да, ми все рівно будемо це переглядати. Ну це ж цирк в будь-якому нормальному бізнесі, якщо б ви там  працювали, вас би вигнали. Без образ. Тому що якщо людина, а бюджетний комітет це, за великим рахунком, такий бухгалтерський відділ, не вміє рахувати, не може спрогнозувати видатки, надходження і плану Б не існує, а лише існує план А, в якому написано, що ну ми підемо в банк і там візьмемо кошти. В даному випадку підемо до міжнародних партнерів і візьмемо кошти.  А чи дадуть вам ці кошти? Ми дадуть їх всередині року, як зараз ми побачили? Чи взагалі ви прорахували, як це працює або не працює? Ну це ж окрема історія. Тому об’єктивно,  знову ми бачимо бюджет,який нагадує ну таке сито порожнє, в дірку, абсолютно не прораховане, за яке ніхто не несе відповідальність. Якщо в нормальному бізнес-процесі людина порахувала, прорахувалась, от бухгалтер, головний бухгалтер, бухгалтерський відділ, два бухгалтерські відділи,  Міністерство фінансів і профільний комітет, от ви недорахували, що з вами в бізнесі зроблять? Виженуть. Чи напишуть в трудову, що ви не вмієте порахувати 2+2. І ви не знайдете іншої роботи, ну тому що такий бізнесу працівник не потрібен. Ви не ображайтесь, я розумію, що це настільки не до вас питання, ви в даному випадку виконуєте роль статистів і Верховна Рада виконує роль статистів, тому що коли ми голосуємо, ви голосуєте за бюджет, розуміючи, що він нічого спільного з реаліями,  в яких живе держава, немає, ну то окей, про що ми з вами можемо говорити? Але в цьому бюджеті, я про це вже  говорив,  немає нормальної підтримки малозахищених верств населення, немає грошей на пенсії, немає грошей на мінімальні, реальні мінімальні зарплати, прожитковий мінімум, немає додаткових грошей на вчителів, медиків, військових, про це говорили, про бізнес ще сьогодні також поговоримо.

Щодо правки. Ми її пропонували встановити новий напрям використання залишків коштів фонду загальнообов’язкового державного соціального  страхування, відправити на компенсацію громадян і бізнесу, який самостійно придбав генератори, EcoFlow, повербанки та інші енергозберігаючі установки. Якщо ви не знаєте, можемо вийти на вулицю подивитися, всі працюють на генераторах. Це біда. Ми ще поговоримо і про ціну палива, яку так само ви зробили. влада зробила. То в мене питання: чому ви залишки коштів не передали на потреби людей, допомогти їм сьогодні вижити в дуже непростих умовах, в яких вони сьогодні знаходяться? І ці умови не лише завдяки ворогу, а й завдяки тій абсолютно недолугій політиці, яку сьогодні  проводить влада.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, коротко позиція комітету по 561 поправці.

 

17:14:54

ПІДЛАСА Р.А.

Ми її не підтримали, тому що в нас послідовно була дискусія з Комітетом  з соціальної політики про те, що кошти Фонду безробіття не можна використовувати на програми підтримки бізнесу. Тому уряд запропонував і ми підтримали цю ідею спрямувати ці залишки на виплату пенсій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступна. 171-ша, Копанчук. Не наполягає.

173-тя, Чорноморов. Не наполягає.

175-та, Кисилевський. Не наполягає.

176-та, Славицька. Не наполягає.

Далі 177-ма. Від фракції «Батьківщина» хтось ще лишився? Я можу вже не читати. Добре. Не буду читати.

178-ма, Разумков. Будь ласка.

 

17:15:40

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслане Олексійовичу, зараз по правках. 188-ма, 179-та, 183-тя, 184-та,  187-ма, 188-ма, 190-та і 848-ма.

Одну секундочку, дайте мені 5 хвилин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П’ять хвилин. Тільки там 182-га, а не 183-тя у вас.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Можливо, Руслане Олексійовичу. Можливо, тому що  там…  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 5 хвилин.

П’ять хвилин, будь ласка. Дайте спочатку час.

 

17:16:11

РАЗУМКОВ Д.О.

Я не буду тут правки ставити на підтвердження, на врахування, вірніше, я розумію, що ви за них все рівно не проголосуєте. Але в мене знову запитання, Роксолано Андріївно, на яке ви дуже не хочете давати відповідь. Я розумію, що воно незручне, але я вимушений  кожного разу звертатися до вас, на жаль, ви сьогодні на трибуні, навіть не персонально, а як до представника комітету, як до представника монобільшості, як до представника, відданого представника команди Володимира Зеленського, який, на жаль, підпише цей бюджет, якщо він буде проголосований, чи готові ви як народний депутат прожити, можна обрати, або на мінімальну пенсію, або на прожитковий мінімум, окей, з поваги до вас, давайте ми вам ще запропонуємо мінімальну зарплату, чи готові ви місяць або, можливо, хтось з ваших колег в якості соціального експерименту? Тому що ну ми з вами, коли взагалі розглядаємо цей бюджет, ми маємо розуміти, що це соціальний експеримент над людьми. Ну не може бути пенсія трохи більше, чим 2800, ну не може бути цього. Ну, людина не виживає на ці кошти. Я думаю, що багато хто з наших колег по парламенту це за раз в ресторані залишає. А ви пропонуєте людям жити на ці кошти місяць!

А коли ми говоримо з вами про пенсіонерів, ми з вами маємо не забувати, що, по-перше, вони найбільш адекватно платять комірне в першу чергу, вони недоїдають, але за комірне платять. Далі вони мають прожити на ці кошти, далі вони мають лікуватися на ці кошти, ще і не замерзнути. Мені дуже подобається, в лапках, позиція уряду, коли вони пропонують людям, що ви підіть собі купіть EcoFlow. EcoFlow мінімальне коштує від 12 тисяч гривень. З тими мінімальними пенсіями, які є сьогодні, для того щоб його купити, треба 5 місяців не їсти, не пити, в туалет не ходити, ліки не купувати, за комірне не платити і, можливо, тоді вистачить на EcoFlow, яке виглядає як повербанк. Це клас пропозиція. Але коли уряд разом зі всією системою влади говорить: шановні українці, купіть собі EcoFlow, паралельно закупіть собі їжі на три місяці, води на декілька тижнів (що там ще?), бажано, щоб у вас були теплі речі і краще з Києва з'їдьте, - тоді у мене до вас виникає одне  просте, дуже просте запитання: а на хіба простому українцю потрібна така влада і така система влади? Я зараз до вас звертаюся просто як до людини. Руслан Олексійович казав щодо, там, ваших бабусь. У мене так само бабусі немає і дідуся сьогодні немає, але, можливо, їм пощастило, що вони не дожили до цих золотих часів. Тому що сьогодні без допомоги молоді, без допомоги дітей, онуків вони б не вижили. Вони б не вижили. Я про своїх говорю в першу чергу, вони просто б не вижили. І наші батьки не вижили б, якщо б вони сьогодні жили на ту пенсію, яку пропонуєте ви в цьому бюджеті, фізично. Ну, неможливо прожити, ну, ми всі ходимо по магазинах. Ну, ви ж, коли заходите в магазин... Ви ж ходите по магазинах? Ви ж купуєте товари якісь? Просто дайте мені відповідь по-людськи, навіть не протокольно, не по правці, а по-людськи: ви готові прожити, чи ви вважаєте за нормальне... Ну, ви ж голосували, я не голосував за цей бюджет. Ну, чесно, тому що я вважаю, що це неможливо. Ви готові прожити на цю суму? Можливо, уряд готовий прожити, можливо, Міністерство фінансів, можливо, колеги з профільного комітету, можливо, ті 232 народних депутати, які за це проголосували. Ну, ви ж з монобільшості, переговоріть, можливо, вони вам скажуть, хто готовий на цей соціальний експеримент. Тому що Верховна Рада... вірніше, Кабмін, потім Верховна Рада, а потім і Президент, який це підпише, ставите соціальний експеримент над людьми. Це ж заборонено Конституцією, експерименти такі ставити, до речі.

Тому я просто хочу зрозуміти, чи розуміє система влади, якою ви сьогодні  є, ті умови, в яких живуть люди. І ті умови, які ви пропонуєте, в них вижити просто неможливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша відповідь на поправку, будь ласка.

 

17:21:19

ПІДЛАСА Р.А.

На яку поправку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 848-му наприклад.

 

ПІДЛАСА Р.А. Я подивлюсь, вибачте, я ж хочу професійно відповісти.

848 поправка пропонує розподіл бюджетних видатків загального фонду за програмою резервний фонд здійснювати Кабінету Міністрів за погодженням з Верховною Радою України. Ми її відхилили, тому що наразі не існує процедури погодження з усією Верховною Радою України. (Шум у залі)  Можемо внести зміни в Регламент і прописати таку процедуру. (Шум у залі) Я не можу змінювати інші закони бюджетом, колеги.

Дякую. Я завершила.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

Шановні колеги, будь ласка, далі йдемо. Так, 180-та, Безугла.

181-ша, там…

А, за 848-му? Ні, не буде.

183-тя, Безугла.

Далі, ці люди вже сказали, що не будуть.

192-га, Коваль. Не наполягає.

193-тя, Разумков. Будь ласка.

 

17:22:33

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, у мене буде важка система. 192-га, триста вісімдесят…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 93-тя.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Третя, вибачте. 382-га, 383-тя, 385-та, 386-та, 387-ма, 389-та. І потім я буду ще багато правок ставити по освіті, зразу в цьому блоці. Дайте мені зараз 5 хвилин, я хочу проговорити в цілому по поправках, а потім я 193-тю буду ставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 193-тя – на голосування, да?

 

РАЗУМКОВ Д.О. Вірніше, там у тому ж блоці буде 1106-та, але це окремо. Дайте мені  5 хвилин, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 5 хвилин.

 

17:23:18

РАЗУМКОВ Д.О.

Якщо можна, з трибуни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Ну, якщо не проти, будь ласка.

 

17:23:33

РАЗУМКОВ Д.О.

Та ви наголосували вже, ви сьогодні дали 232 голоси, і ви в тому числі. А якщо б ви дали 225, то цей би бюджет, вірніше, не так, – це сміття під назвою бюджет пішло б назад у бюджетний комітет і саме ви б його формували, депутати, які дали за нього 232 голоси в тому числі. І вам, можливо, було б трошки легше дивитися потім в очі колегам, і колегам, та чорт з нами, людям на вулиці. Тому що той бюджет, який сьогодні голосується, за нього треба буде не просто червоніти, можна буде просто, щоб якщо людину на вулиці спіймають, зроблять так, що обличчя може стати і червоним, і це не від сорому. Хоча це ж було би непогана.

Але щодо правок, цей блок правок буде стосуватися наших з вами освітян. Ми багато розповідаємо про те і  сьогодні казали про те, що три ключові напрямки для держави, якщо ми хочемо, щоб вона залишалася державою: військові, медики і, головне, вчителі. Да, це правда – головне  вчителі. Але скажіть мені, будь ласка, коли ви розповідаєте, що для вас є головне вчителі, а чому зарплату вчителям ви не піднімаєте?

Сьогодні колега тут виступала і каже: ми тут рекордні гроші з бюджету на наступний рік для наших вчителів. Які це рекордні гроші? Це ж минулорічні гроші і просто плюс 10 відсотків індексації чи 11. Ну я неправду кажу? Ну поправте мене, якщо неправду сказав. А 11 відсотків до їх зарплати. Ви в магазин сходіть і подивіться, що той вчитель може на це купити? Лінійку, щоб поміряти те збільшення, яке ви йому надаєте, в сантиметрах. Таке враження, що це сантиметри, а не відсотки, те, що ви йому запропонували додатково взяти в наступному бюджеті.

Ви думаєте, що вони безлімітні? Ні! Вони їдуть з держави, вони збирають монатки і їдуть з цієї країни, тому що розуміють, що в цій країні для них немає перспектив. Вони збирають речі і їдуть в Італію баристами працювати, в Англію, в інші держави.

Я розумію, що для частини, можливо, колег діти навчаються десь в інших країнах. Окей, я до цього нормально ставлюся. Мої тут навчаються. Я пропонував, міністр тут стояв і я йому пропонував, давайте з вами сходимо і подивимось, як діти  навчаться в підвалах сьогодні. Це не укриття! На п’ятий рік війни це не укриття. Туди заходиш, там неможливо навчатися! Там неможливо отримувати знання при всій тій роботі, яку роблять наші вчителі. Низько їм хочеться вклонитись, тому що за ту зарплату, яку ми з вами як держава їм платимо,  вони взагалі могли б не працювати. Але вони вкладають все для того,  щоб навчити чомусь наших дітей. В тих підвалах, тому що це не укриття, не можна навчатися,  не можна отримувати знання, ще й можна з урахуванням того, що прийшла осінь отримати ГРВІ і швидко лікуватися. Не хоче міністр, а чого він не хоче? Пішли сходимо в будь-яку школу, ну тільки, може, не на Печерську, а десь там подалі від центру, можна на Троєщину з’їздити, можемо з’їздити на Лівому березі, можемо на Святошино, можемо на Солом’янку, в будь-яке місце, аби звичайна українська школа, зайдемо і подивимося, як там вчаться діти, як вчителі працюють. Там такий гомін. Ну просто, ну так вийшло, тому що ті умови, в яких сьогодні вони знаходяться, отримати знання неможливо. Так це ж ми втрачаємо з вами майбутнє. По-перше, батьки дітей відправлять за кордон. А по-друге, діти не отримають знання. Якщо діти не отримають знання, вони будуть, вибачте, неконкурентоспроможні у майбутньому і не лише в Україні, у світі. Ми що, хочемо отримати покоління невдах? Ні, я не хочу. Я хочу, щоб наші діти були успішними, я хочу, щоб наші діти отримали країну, в якій буде мир, успіх фінансовий, економічний, професійний, а не країну занепаду. Я цього не хочу.

Я зараз буду ставити велику кількість правок на підтвердження. Хотілося би почути позицію комітету, чому вони були відхилені, чому вони вважають, що не треба додаткові кошти вчителям за ті умови, в яких вони знаходяться в укриттях, чому не треба додаткові кошти на укриття, яких сьогодні немає, чому не потрібно виділяти допомогу за умови праці, які є сьогодні для наших з вами педагогів, тому що ми їх просто втратимо, чому мінімалка сьогодні там фактично складає трохи менше 3,5 тисячі, я маю на увазі ставку для молодшого співробітника освітнього – і це все правки, які були відхилені. Я зараз буду про них говорити і ставити їх на підтвердження.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

17:28:45

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це зараз, да? Добре, Дмитро Олександрович. Тоді озвучуйте правки, будемо ставити їх.

Пане Юрію, ваш вихід.

А на яку дати відповідь зараз, Дмитре Олександровичу? А, ви будете по кожній, так? Окей.

Будь ласка, Разумков тоді, 1 хвилина.

 

17:29:15

РАЗУМКОВ Д.О.

Олександре Сергійовичу, 193-тя, 1106-та, 1109-та, 1116-та – 2 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини. Ще раз скажіть: 193-тя...

 

РАЗУМКОВ Д.О. 1106-та, 1109-та, 1116-та.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, є. Будь ласка.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Дайте 2 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини з початку.

 

17:29:38

РАЗУМКОВ Д.О.

193 правка. Це в мене правки, які блоком стосуються освіти. І моя 193-тя зараз.

Скажіть мені, будь ласка, я просто буду ставити на голосування. Скажіть мені, будь ласка, ви не підтримали жодну із вищезазначених чотирьох правок, які направлені на недопущення приватизації майна закладів освіти. Тоді просто чесно скажіть, що ви готуєтеся до того, щоб фактично віддати школи, віддати садочки, віддати приміщення університетів – все те, що стосується освіти – під велику, маленьку, недолугу приватизацію. Ну як хочете це називайте. Але якщо це не так, то хотілося б зрозуміти, чому ви не підтримали ці правки. Вони абсолютно не несуть фінансового навантаження на державний бюджет України, вони не впливають на якість роботи уряду, вони... Це не вимога наших міжнародних партнерів, але я не розумію, чому ви закладаєте можливість такої приватизації. Дайте, будь ласка, відповідь по цих чотирьох правках, буду одну ставити – 193-тю, вони насправді ідентичні, просто в різних блоках знаходяться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідь комітету.

 

17:31:12

ПІДЛАСА Р.А.

Дивіться, ви пропонуєте виключити зі статті 12 частину дев’яту, яка говорить, що джерелом формування державного бюджету є надходження від приватизації будівель та споруд державних закладів вищої освіти. Бюджетний комітет не формує політику у сфері приватизації, її формує Міністерство економіки і Комітет економічний Верховної Ради.

Було вже попередньо прийнято рішення, що в закладах вищої освіти, які реорганізуються або вже реорганізовані шляхом злиття або приєднання, вони можуть своє майно продавати і використовувати... надалі, яке їм не потрібне, передавати кошти в державний бюджет. Якщо такі кошти передаються, то вони мають обліковуватися як джерело формування спеціального фонду державного бюджету. Ця норма лише про це. Політику формує уряд або...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію врахувати правку номер 193 авторства Дмитра Олександровича Разумкова. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати.

 

17:32:38

За-17

Рішення не прийнято.

По фракціях покажіть, будь ласка.

Дмитро Олександрович, наступна.

 

17:32:50

РАЗУМКОВ Д.О.

Наступна правка найбільш цікава, 1111. Уряд заклав норму, яка на  2027 рік зупиняє положення Закону «Про освіту», згідно з якої посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Це про що мова? Це мова про те, що, до речі, ви особисто це обіцяли в 19-му році, коли ішли в парламент, і всі інші колеги по парламенту, які сьогодні проголосували за бюджет, ми з вами говорили про те, що не може бути такого, щоб ми кинули вкотре наших вчителів. Ми в цьому році їх знову кинули, обмеживши їх зарплати. Чому? Чому уряд, чому ви не підтримали цю правку, і чому знову наші вчителі залишились без того, що визначено законом? Ви знову це зупиняєте, хоча це непередбачено жодними нормами законодавства.

Дякую.

 

17:33:58

ПІДЛАСА Р.А.

Якщо говорити про наукових працівників і одинадцять прожиткових мінімумів, не нижче яких має бути їхній оклад, то ця норма потребує щонайменше 100 мільярдів гривень видатків з місцевих бюджетів… З місцевих бюджетів, з місцевих. І 230 мільярдів гривень додатково з державного бюджету. Загальна норма – 330 мільярдів гривень. Уряд прийняв рішення, що наразі пріоритетом є фінансування оборони. Комітет з цим рішенням погодився. Тому правка 1111 та аналогічні відхилена.

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України СТЕФАНЧУК Р.О.

 

17:34:52

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви наполягаєте, щоб поставити, да? Я ставлю поправку 1111 на врахування. Будь ласка, прошу голосувати.

 

17:35:13

За-19

Рішення не прийнято. 

Дмитро Олександрович, це було по194-й перед цим, да?

 

17:35:19

РАЗУМКОВ Д.О.

Я не брав виступом, я взяв блоком, в мене по освіті. Йдемо далі по правках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Йдемо далі.

194-та. Ні? 

Далі йдемо.  195-та, Безугла.

196-та, Козир.

(Шум у залі)  Ні, я розумію, ну ми ж, ви самі підійшли і попросили, щоб ми почергово йшли. То я не можу зрозуміти, що ви хочете, Дмитро Олександрович.

Добре, скажіть номери цих поправок, будь ласка, щоб я відмітив у себе.

 

17:35:55

РАЗУМКОВ Д.О.

Добре. 4735. Пропонується виділити додатково 10 мільярдів гривень на зарплати вчителям. Ви сказали, що вам не вистачає грошей на все інше, а на зарплати вчителям точно вистачає. Тому що я вам хотів би зазначити, що в минулому році ви забрали з військових 40 мільярдів гривень, були значить зайві кошти, і ви їх передали на піар-проєкти для Офісу Президента під назвою там «Вовина тисяча», «єБак» і багато інших дуже цікавих програм. Я цитую програми, як називаються вони в людях. Тому… До речі, «Тасячовесна» і все інше, дуже корисне, але нікому непотрібне для держави сміття. Так от, в мене питання: чому ви не проголосували за підтримку 10 додаткових мільярдів  на виплати нашим  вчителям в наступному році? Це хоч якось їм би допомогло.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 4735. Будь ласка.

 

17:37:00

ПІДЛАСА Р.А.

Ми якраз проголосували, зараз шукаю номер поправки, який ми підтримали. Це була поправка голови комітету освітнього Бабака Сергія Віталійовича. Хочу, щоб же ж не збрехати, сказати вам номер поправки. 2707? Дякую. Бачите, колеги допомагають.

Так, дійсно, 2707 поправка підтримана. Вона врахована частково. Сергій Віталійович пропонує виділити 13 мільярдів гривень на підвищення престижності праці педагогічних працівників і на проведення пілотного проєкту у сфері реформи оплати праці педагогічних працівників. У них є концепція освітнього комітету як вони це бачать і спільно з урядом вони планують її реалізовувати. Я очікую, що до другого читання уряд визначиться скільки коштуватиме цей пілотний проєкт, він запуститься. Після цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні 4735. Будь ласка, ставлю цю поправку на голосування, вона комітетом відхилена. Прошу голосувати.

 

17:38:25

За-19

Рішення не прийнято.

Наступний номер поправки називайте, Дмитро Олександрович.

 

17:38:31

РАЗУМКОВ Д.О.

4738, 4739, 4740. Але мені хвилини вистачить, буду ставити лише одну правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Це правка стосується збільшення доплат вчителям, які працюють очно або у змішаному форматі в школах прифронтових і прикордонних територій. Я думаю, що якщо ми завтра з вами зберемося для голосування, для бюджету, можливо, це навіть буде добре, може, він провалиться. І поїдемо, з’їздимо в території, які знаходяться безпосередньо там де йдуть бойові дії або дуже поруч і там працюють вчителі, і вони працюють на тих самих умовах як і всі інші.

Хотілося б зрозуміти чому ви не хочете їм допомогти, виділивши додаткові ресурси із державного бюджету для того, щоб вони хоч якось відчували допомогу і підтримку влади, якої, на жаль, сьогодні немає?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція по 4740. Правильно?

 

17:39:36

ПІДЛАСА Р.А.

Вона не врахована знову ж таки, тому що освітня субвенція збільшується у 2027 році. Збільшується, на неї, на освітню субвенцію передбачено майже 193 мільярди гривень, це додатково 32 мільярди гривень до рівня 2026 року. Зрозуміло, що це не ті цифри, які записані в профільному законодавстві. Тому, я хочу повторити, що освітній комітет бачить трохи інший шлях вирішення цієї проблеми.

Продовжу розповідати про пілотний проєкт. Я думаю, ми на нього виділимо гроші спільно з урядом. Уряд  його спробує реалізувати на деяких школах, які добровільно приєднаються до цього пілотного проєкту. І після цього, можливо, у 2028 році ми зможемо, ми або наші наступники, зможуть масштабувати його на всю країну. Тому що для реформи оплати праці педагогів потрібно приймати закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Наступна поправка, Дмитро Олександрович.

4740. Ставлю на голосування. Прошу голосувати. Вона відхилена комітетом. 

 

17:41:02

За-21

Рішення не прийнято.

У вас по освітньому блоку все, Дмитро Олександрович, ні? Будь ласка, які наступні по освітньому блоку.

 

17:41:09

РАЗУМКОВ Д.О.

5073. У вас точно є гроші на «Тисячовесен», це «відоси» ні про що, причому зростають, в цьому році було 4 мільярди, в наступному році ви намалювали 5,5, я ж нічого не помиляюсь. Так от, пропонується все ж таки обійтися без «відосів», але забезпечити допомогу вчителям.

Пропонується забрати ці кошти і відправити їх в якості додаткової допомоги вчителю за роботу в укриттях за рахунок зменшення саме цієї нікому непотрібної програми. Тому що без  «відосів» і Єдиного марафону прожити можна, без вчителів навіть в тих непростих умовах, в яких вони сьогодні працюють в підвалах, тому що це дуже важко назвати укриттям, неможливо. Я думаю, що ви це мали б розуміти як народний депутат. Тому, будь ласка, поясніть чому ви не хочете виділити гроші на додаткове стимулювання роботи вчителів 5 мільярдів гривень?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Поправка 5073.

 

17:42:16

ПІДЛАСА Р.А.

По-перше, я не розумію, чому не хочемо, якщо ми врахували поправку Бабака про виділення додаткових грошей на підвищення престижності праці. Я думаю, тут варто сказати про всі поправки, що ми не враховуємо однакові поправки, у нас немає обов’язку враховувати однакові поправки. Це щодо правки 5073, яка була про субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на технічне оснащення у навчальних класах, розташованих в укриттях, то я хочу повідомити, що на укриття в школах ми також врахували поправку також Бабака Сергія Віталійовича про збільшення субвенції на облаштування укриттів до 6 мільярдів гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ставлю поправку 5073 на врахування. Вона комітетом відхилена. Прошу голосувати.

 

17:43:35

За-20

Рішення не прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Олександрович.

 

17:43:41

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслане Олексійовичу, по-перше,  мабуть, Підласій треба виділити гроші все ж таки і на Апарат Верховної Ради, тому що вже не працюють монітори, і коли вона відповідає, замість прізвища Підласа ми можемо прочитати лише «Підла». Я думаю, що це точно, я вам покажу, я саме так сфотографував і потім подивитеся, як це виглядає.

І насправді, це показує той бюджет, який ми сьогодні з вами дивимося. Я не розумію, які норми забороняють вам враховувати декілька правок, тим більше, що вони адекватні. І коли ми говоримо про 5057, це виділення 50 мільярдів гривень на технічне оснащення навчальних закладів для роботи в укриттях, там не можна сьогодні працювати, просто не можна. Тому, коли ви зараз знову будете розповідати про правку Бабака, вона вже сюди не відноситься. І тут дуже хочеться зрозуміти, чому ви не хочете допомогти ні дітям, ні вчителям виділити додаткові кошти на роботу в укриттях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету по цій поправці.

 

17:44:58

ПІДЛАСА Р.А.

Який номер?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 5057.

 

ПІДЛАСА Р.А. Ну, все, нема вже сил це дивитися.

І це 5057 поправка, це знову про субвенцію у державному бюджеті на укриття в школах, яка врахована в нас. Ми врахували правку Бабака про укриття, про збільшення субвенції на укриття.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ставити 50... 5057 ставлю на врахування. Прошу голосувати.

 

17:45:48

За-21

Рішення не прийнято.

Так, Дмитро Олександрович, у вас завершився...  

 

17:45:55

РАЗУМКОВ Д.О.

Ні, Руслан Олексійович, не завершилося. Правка 1303. Ми пропонуємо зобов’язати Кабінет Міністрів України забезпечити виконання частини другої статті 61 Закону України «Про освіту». У ній ідеться про те, що посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії встановлюється в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. Сьогодні найнижча кваліфікаційна категорія становить 3 тисячі 195 гривень, 3 тисячі 195. І, ну, я думаю, що це взагалі виглядає максимально соромно по відношенню до тих, хто сьогодні навчають наших дітей. В першу чергу це стосується тих, хто працює в садочках. Я... не треба мені розповідати про правку Бабака, тому що...

 

ПІДЛАСА Р.А. Почему? Ну, это же правда.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Тому що, не «почему», а тому що, а то у вас буде карати мовний омбудсмен. І, будь ласка, тоді поясніть, чому інші правки не були враховані?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету. І єдине, після цього я, давайте, прошу повернемося до поступового розгляду поправок, щоб ми не стрибали, а так, як ми домовилися іти.

Будь ласка.

 

17:47:01

ПІДЛАСА Р.А.

Дивіться, правка 1303 говорить про те, що Кабінет Міністрів має забезпечити, ви написали в 2025 році, ну, окей, ми зрозуміли, що в 2027 році,  виконання частини другої статті 61 Закону України «Про освіту».

Ви правильно сказали, що це про зарплату вчителів, про три мінімальні зарплати,  які передбачені в Законі «Про освіту». Ви не хочете про Бабака слухати, але він про все подумав. Він подав правку, яку ми врахували, про  підвищення заробітних плат вчителів. Уряд розгляне, порахує видатки і врахує це на друге читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 1303. Правильно? 

Я ставлю пропозицію щодо цієї поправки. Прошу голосувати.

 

17:48:25

За-19

Рішення не прийнято.

Так, Дмитро Олександрович, який номер поправки у вас?

 

17:48:35

РАЗУМКОВ Д.О.

Давайте одразу три ставте. 4875, 5067 і 4890. Три правки стосуються. Я знаю про Бабака.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, 48…

 

17:49:45

РАЗУМКОВ Д.О.

Роксолана Андріївна почула. П’ять мільярдів гривень на будівництво нових укриттів в школах і садочках за рахунок коштів резервного фонду. 5067. Це 2,5 мільярда субвенція державного бюджету на забезпечення енергоефективності закладів освіти. І 4890, це правка, яка стосується виділення 800 мільйонів гривень на забезпечення шкільними автобусами. Тому що в сьогоднішніх умовах,  коли немає ні світла, ні нормальних доріг у вас, нічого, дітей якось треба доставляти і забирати зі шкіл. Не у всіх є персональні автомобілі. Тому я не розумію, чому це не було проголосовано. Знаю,  Бабак, ви знову про нього скажете, супер. Але хотілось би зрозуміти, чому інші адекватні правки не були проголосовані.

Дякую. І поставте на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які,  Дмитро Олександрович? 4875?

 

РАЗУМКОВ Д.О. 5067 і 4890.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я нічого не розумію.

Дивіться, я… (Шум у залі)

Хорошо, шановні колеги, про Бабака ви вже чули, тому голосуємо.

Поправка 7875. Правильно? Ставлю на голосування. (Шум у залі)

4875. 4875. Ставлю на голосування.

 

17:50:46

За-17

Рішення не прийнято.

Дякую. Дмитре Олександровичу, можна вас на одну секундочку попросити, щоб ви мені пояснили логіку цього всього.

50… Який номер?

Будь ласка, поправка 5067. Наступна, ще раз мені скажете. (Шум у залі) Значить, 5067, 4890. Бачите.

Будь ласка, 5067 спочатку.

 

17:51:40

За-18

Рішення не прийнято.

І  4890. Прошу голосувати.

 

17:51:58

За-18

Рішення не прийнято.

Дякую, шановні колеги.

Так, з тих, що в мене йдуть. Поправка 195-та, Безугла. Не наполягає.

196-та –  теж.

197-ма. Зараз Дмитро Олександрович підійде, я розберусь. 

Шановні колеги, отже, пішов живий такий діалог, це прекрасно. Зараз замість всіх своїх поправок В'ятрович перший, так? Артур, перший В'ятрович, да?

Будь ласка, 10 хвилин В'ятрович. Зараз от В'ятрович, а потім, може, і голосувати будемо завтра.   

Ще Павленко буде, да?

Будь ласка, Володимире.

 

17:55:00

В’ЯТРОВИЧ В.М.

Безумовно, що ключовим пріоритетом бюджетної політики має бути фінансування нашої армії, оборони і всього взагалі сектору безпеки і оборони. Однак ми маємо повсякчас пам’ятати засадничу річ, яку, до речі, дуже добре пам’ятає наш ворог: що ця війна – це передовсім є війною за ідентичність. Метою Росії у цій війні є не тільки, і не стільки, загарбання територій чи знищення військового та економічного потенціалу нашої держави. Кінцевою метою є повне знищення української нації і державності. Росіяни прагнуть перетворити нас на «один народ», знищивши нашу мову, культуру, щоб нащадків усіх, кого вони не уб’ють фізично, зробити частиною «единого русского народа».

Ця війна ведеться Москвою за те, щоб Україну і українців назавжди стерти із мапи світу, і вони щодня діють у цьому напрямку, не перебираючи засобами і не шкодуючи ресурсів для цього.

На території самої Російської Федерації українську ідентичність вже практично стерто, хоча донедавна там ще було мільйон людей, які ідентифікували себе як українці. На окупованих територіях, на тимчасово окупованих територіях України відбувається жорсткий лінгвоцид: масове вилучення і знищення українських книжок, руйнація українського символічного простору, демонтаж пам’ятників, перейменування топонімів в населених пунктах. Росія витрачає мільярди доларів на виробництво книжок, фільмів, різножанрового і різноформатного цифрового контенту, який вона поширює як всередині країни, так і за її межами, і, звичайно, на окупованих територіях.

Розуміючи важливість культури у формуванні, об’єднанні і стійкості нації, ворог не лише нищить усе українське на загарбаних територіях, але й масово завозить власні книги, підручники, створює музейні експозиції і, звичайно, з потужною пропагандистською складовою вкладає гроші в медіа, в ігри, в найрізноманітніші форми прямої і непрямої пропаганди.

Мільйони українців споживають російський контент не лише на окупованій території, але й на вільній від росіян території України. І це відбувається не саме собою, а через систематичні, продумані дії ворога на тлі безпорадності нашого уряду, який через нерозуміння того, якою потужною зброєю є книга, кіно чи музика, дозволяє росіянам розмивати, руйнувати наш інформаційно-культурний простір і національну ідентичність. При цьому ворог фізично нищить нашу культуру не лише на окупованій території, але й по всій Україні, завдаючи цілеспрямованих ударів по видавництвах, книгарнях, друкарнях, музеях, книжкових складах. І попри обмежені ресурси ми не лише маємо право, але й зобов’язані підтримувати на належному рівні нашу культуру, нашу книгу, наше кіно, нашу культурну дипломатію. Бо це саме той випадок, коли скупий платить двічі і ціна бездумної економії може бути надто високою для нас у майбутньому.

При розумному застосуванні інструментів бюджетної підтримки Україна має можливості ефективно підтримувати нашу культуру навіть тепер у такій складній ситуації війни. Навіть у межах скромних видатків, передбачених на галузь у проєкті бюджету на 2027 рік, можна зробити дуже багато, значно більше ніж передбачено в цьому бюджеті. Але ж куди витрачається левова частка цих видатків?

Півтора мільярда передбачено на телемарафон, який давно не виконує жодної суспільно  корисної функції, який давно ніхто не дивиться, який не має жодного впливу на українську громадськість. Ще понад 5 мільярдів іде на так звану «Тисячовесну», яка є механізмом, на жаль, ручної роздачі коштів Міністерством культури на різні культурні проєкти й ініціативи.

Можливо, в такий спосіб якісь окремі корисні проєкти і отримають необхідну підтримку, але в цілому роздача, ручна роздача грошей міністерством, – це найбільш неефективний з усіх можливих способів підтримки нашої культури. Ми давно відмовилися від таких неефективних способів. Бо міністерство насправді має формувати політику, а не роздавати гроші. Наскільки більш корисним могли б бути ті самі 5-6 мільярдів гривень, це велика сума, якщо б їх отримали спеціально створені для такої ефективної підтримки культурні інституції, які мають для цього всі необхідні механізми – досвід і чудову законодавчу базу, але не мають грошей. Не мають грошей, бо ні уряд, ні бюджетний комітет, що повідхиляв наші правки, не хочуть дати ці кошти Українському культурному фонду, не хочуть дати їх Українському інституту книги, Держкіно, Українському інституту національної пам’яті та іншим профільним інституціям, натомість їх хочуть знову вбухати, як і цього року, в телемарафон і в «Тисячовесну». Ні уряд, ні бюджетний комітет не розуміють, що кожна гривня, вкладена в нашу культурну дипломатію, конвертується в таку необхідну нам політичну і дипломатичну, і фінансову, і збройну підтримку на світовій арені. Від того, як ми представимо Україну у світі,  залежить і рівень підтримки нашої держави, а, отже, значною мірою і наше виживання. Але наші поправки, спрямовані на те, щоб Український інститут міг хоча би зберегти свої представництва в Німеччині, в Франції, в Нідерландах, не кажучи вже про подальше його розгортання в інших країнах, бездумно відхилені. Те саме стосується поправок і щодо Українського інституту національної пам'яті, Державного кіно, Українського культурного фонду, Українського інституту книги та інших інституцій.

Більш того, дії уряду настільки непослідовні і суперечливі, що часто блокують можливість використати навіть ті невеликі кошти, які вже закладені в проєкті державного бюджету. Яскравий приклад – нещодавня урядова постанова про субсидії для книгарень. Хоча уряд заклав у проєкт бюджету 270 мільйонів на 2027 рік на виконання ухваленого нами Закону про субсидії книгарням на оренду приміщень, цей самий уряд всупереч закону кільки тижнів тому ухвалив постанову, за якою цю субсидію можуть отримати лише окремі книгарні в невеликих містах, а відповідно 95 відсотків книгарень будуть позбавлені передбаченої законом допомоги. Тобто ці кошти буде неможливо використати через безглузді урядові рішення, які абсолютно суперечать ухваленому нами тут, в цьому залі, закону. І це в умовах, коли лише за один із днів серпня втрати української книжкової галузі від російських ударів сягнули мільярда гривень!

Нам потрібно насправді системна, осмислена, цілісна державна політика в обороні, в культурі, в дипломатії і відповідно осмислена бюджетна політика, яка підтверджує напрямки цієї політики. На жаль, цей уряд і цей бюджет такої політики не пропонують.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі, будь ласка, шановні колеги, далі ми. Дмитро Олександрович, ваші, да, підуть? Чи Павленку дасте ще 5? У вас починаємо з 210-ї. Тільки я зараз подивлюся, чи до 210-ї нічого немає? Зараз я подивлюся, там Козир, Козир, Безугла, Лерос, Безугла, Козир, Козир, Разумков. Да, 210-та ваша, Дмитро Олександрович. Говоріть номера, які ви будете.

 

18:02:14

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, 210-та, 211-та, 213-та, 14-та, 17-та, 19-та і 911-та. І буду ставити 911-ту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка. Скільки хвилин? З хвилини.

 

РАЗУМКОВ Д.О. П’ять хвилин. П’ять хвилин дайте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П’ять, да?  Будь ласка.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Да. Я вам дав сім правок – 5 хвилин, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Будь ласка.

 

18:02:34

РАЗУМКОВ Д.О.

Роксолана Андріївна чи хто від вас буде? Смєна пажеського караула.

Але скажіть, будь ласка, правка стосується наступного. Зарахування до бюджету територіальних громад 64 відсотків ПДФО від усіх, в тому числі військових, зарплат. Потім місцеву владу кинули і в 2022 році громадам передали значну кількість повноважень, але на це не дали грошей. Ви як представник регіону, як людина, яка добре розуміється на тому, що там відбувається, на жаль, представник профільного комітету, тому що мені би хотілося, щоб народні депутати, які представляють і Західну Україну в тому числі, думали про свої регіони, куди треба буде повертатися, так от у мене запитання. Скажіть, будь ласка, чому ця правка не була підтримана? Чому вкотре уряд, вкотре центральна влада продовжує воювати між собою та місцевою владою? Чому знову намагаються перекладати відповідальність, перекладати задачі і під ці задачі не давати ресурсів? Ви витиснули з місцевої влади дуже багато. Ви свого часу забрали військове ПДФО, і я про це сьогодні говорив, ваша колега Роксолана стояла на трибуні, я говорив про те, що гроші, які ви забрали, вони фактично не були використані або використовувалися абсолютно неефективно. У мене дуже просте запитання: чому далі ситуація залишається на тому самому рівні, на якому вона була рік тому, в цьому році, і ви фактично не хочете ділитися грошима, якими уряд не вміє розпоряджатися, для того щоб забезпечити роботу місцевої влади? Це призводить до того, що не буде забезпечене населення, яке живе в цих містах. Потім ви розповідаєте про те, що хтось там мав забезпечити інфраструктуру, забезпечити захист інфраструктури, забезпечити багато інших речей.

Це правка 911-та.

Добре, що ви мене слухаєте, не розуміючи навіть, про яку правки ми сьогодні з вами говоримо. Але я дякую, що ви хоч слухаєте, тому що здебільшого ваші колеги і цим не займаються. Я вже мовчу про уряд, який все робить для того, щоб просто відбудувати нову лінію фронту, у нас є лінія фронту з ворогом, а зараз ще раз вибудовується в цьому бюджеті лінія фронту між центральною і місцевою владою. І коли я чую від представника профільного комітету вашого керівництва, що гроші на укриття, гроші на підготовку до зими з’являться в грудні, ну, люди, давайте ж будемо адекватними – а як ми взагалі готувалися до цієї зими? Ми мали це робити на початку весни, ми мали зробити все для того, щоб спільно, до речі, я завжди займав цю позицію, спільними зусиллями місцевої центральної влади забезпечити виживання людей в тих непростих умовах, в яких сьогодні існує держава. А ви продовжуєте з ними воювати, обрізаючи їм фінанси, обрізаючи їм можливості, в тому числі не підтримуючи такі правки, про яку я тільки що говорив, ви робите все для того, щоб ситуація лише погіршувалася.

Громади мають стримувати тарифи, громади мають стримувати ту непросту ситуацію, яка сьогодні є в громадах, а центральна влада витрачає гроші на «єдині марафони», на кешбеки, на єБаки, на все інше, що просто використовується в якості піару, до речі, на фінансування партії. Ваша партія отримує фінансування з державного бюджету України. Було б непогано, щоб ви передали ці кошти, ну наприклад, своїй місцевій громаді для того, щоб допомогти людям підготуватися до зими, тому що і Тернопільщина, я розумію, що Західна Україна далі від лінії фронту, але сьогодні вся держава страждає під ударами.

Тому все ж таки хотілось би почути відповідь, чому моя правка і моїх колег з «Розумної політики» номер 911 не була врахована. І я сподіваюся, що цього разу я не буду чути відповідь про те, що аналогічні правки були подані Бабаком і за них було проголосовано, тому ваша була відхилена. Це вже не про освіту, це про регіони, це про допомогу громадам різним і успішним, і тим, кому сьогодні важко. Але тим громадам, тут вони всі однакові, у вашому розумінні, на які державній центральній владі було і є сьогодні просто плювати.

Дякую. Сподіваюся на конструктивну відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідь. І поставлю я 911-ту, правильно, Дмитро Олександрович? 911-ту поставлю.

 

18:07:35

ГЕВКО В.Л.

Дякую, Дмитро Олександрович. Дійсно, Бабак таких правок не подавав. І я як депутат-мажоритарник теж підтримую те, що бюджети наших громад повинні бути сильними, особливо в період війни, оскільки громади дуже самі допомагають військовим напряму, допомагають бригадам. Це всі розуміють і всі враховують.

І тому я особисто також відстоюю повернення 4 відсотків, які були в проєкті бюджету на 2027 відновлені, зарахування до бюджету цих 4 відсотків ПДФО, крім військових, поліцейських і інших, що тимчасово спрямовуються до загального фонду бюджету ОМС. І на суму прогнозу цієї частини ПДФО передбачена субвенція на компенсацію різниці в тарифах на окремі комунальні послуги в обсязі 18,2 мільярда...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 911 поправка, ставлю її на врахування. Прошу голосувати.

 

18:09:00

За-18

Рішення не прийнято.

Далі, будь ласка, наступна поправка... А, да-да, я перепрошую, Павленко Ростислав, у вас записано 5 хвилин. Будь ласка.

 

18:09:24

ПАВЛЕНКО Р.М.

Дякую дуже. Шановні друзі, у нас для того, щоб бюджет склався, не вистачає щонайменше 32,6 мільярда євро. Це в тому числі і бюджетний комітет відзначив у своїх висновках. Експерти кажуть навіть і про 38 мільярдів євро, по яких все ще ідуть переговори і десь шукаються ці ресурси.

П’ятсот п’ятнадцять мільярдів, як вже колеги з «Європейської солідарності» говорили, ми запропонували і знайшли, дарма, що ці кошти не підтримані. Ну, наступного року, я думаю, будемо знову вертатися і в пожежному порядку ці гроші виділяти. Але яким же ж чином нам отримати допомогу від союзників, коли фактично три п’ятих з того, що ми маємо отримати, ще навіть переговорів не проведено. Є така річ, яка називається відновлення довіри. І для того, щоб цю довіру відновлювати, треба не зривати домовленості, тому що навіть по тих 20 мільярдах, по яких є ніби вже досягнуті позиції, цілком можливо, як минулого року і, на жаль, цього року, зриви із фінансуванням чи відтягнення абощо.

Питання того, що ще в грудні минулого року 11 грудня було погоджено так званий список Качки-Кос з дуже конкретними реформами, щодо яких виконано, хто каже 8, хто каже 15 відсотків, але насправді нуль відсотків. І щодо виборів Генерального прокурора, так і немає ніяких законопроєктів. Хоча такі речі коштують нуль гривень українцям, не породжує таких дискусій, як питання щодо цифрових платформ чи оподаткування посилок, чи, не дай боже, тим більше там питання ПДВ для ФОПів і таке інше. Це питання, яке стосується суто організації влади. Це те, що можна було би зробити дуже просто. Але не знаходиться на це ні часу, ні натхнення, ні політичної волі. І от, на жаль, маємо ситуацію, коли питання виборів Генерального прокурора, питання відновлення конкурсів в прокуратурі. І не те, що подає уряд, що потім ми чуємо коментарі, що прокурори знову для себе обиратимуть прокурорів, а з нормальним конкурсом з залученням громадськості.

Питання реформи перезавантаження Державного бюро розслідувань, яке теж вже кілька місяців лише обговорюється. І попри те, що законопроєкти існують, в тому числі законопроєкти «Європейської солідарності», на це не звертають увагу. А це знов-таки могло би забезпечити набагато швидше переговори для того, щоб кошти надходили, і ми не думали, де взяти посеред року понад 30 мільярдів євро.

Питання Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Питання розширення юрисдикції НАБУ і САП, питання експертизи для НАБУ і інші речі, які абсолютно необтяжливі для українського бюджету, які не створюють знову-таки ніяких пристрастей щодо того, що вони будуть щось коштувати додатково українцям. Вони коштуватимуть тільки українській владі позбавлення можливості використовувати правоохоронну систему з політичною метою для  тиску на опозицію, для тиску на суддів, для тиску на свободу слова і інше. І лише затягування з цими пунктами лише створюють проблеми в зовнішній політиці і в бюджеті для отримання необхідних коштів.

Колеги, в березні 2022 року ми всі з вами мали прецедент, можливо, найкращий в цій каденції роботи Верховної Ради, коли діяв принцип консенсусу, коли ми спочатку говорили між собою, могли сперечатися, могли сваритися, але доходили такого порозуміння, що потім замість оцих от годинних обговорень в парламенті і роз’яснень українському народу, що ж відбувається і чому ті чи інші рішення не ухвалюються, ми в цій залі могли проводити там до години. Це, до речі, відповідь і на роботу під час повітряних тривог, і подібного. Бо коли є готовність працювати спільно і виходити на спільний результат, коли немає відкидання поправок тільки тому, що їх запропонували чи «Європейська солідарність», чи ще хтось, хто не подобається чинній владі, то тоді і немає дірок в бюджеті на 30 мільярдів євро. А тоді є результат, який не соромно показати українцям і за який потім не буде соромно перед нащадками.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі, шановні колеги, замість там близько 15 поправок чи трошки більше навіть, Дмитро Олександрович, до 9 хвилин. І поставить поправку 1017 і 1019. Будь ласка.

Добре, звичайно, позицію комітету по цих поправках. Підготуйтеся по поправках 1017 і 1019, щоб дати позицію.

 

18:14:33

РАЗУМКОВ Д.О.

Колеги, знаєте, я, коли дивлюся на цей бюджет, в мене виникає єдине прохання до авторів або хрестик зняти, або штанці одягнути. Чому? Тому що тут вся монобільшість, от з ким не спілкуюся, кажуть: не може бути великих зарплат під час війни у наглядових рад, в уряді, у всіх інших. От просто не може. Не може і не може. А коли доходиш до законопроєкту про Державний бюджет України, де в тебе запропоновано обмежити максимально зарплату на рівні десяти мінімалок, може. Не підтримав профільний комітет, не проголосували за це.

А скажіть, будь ласка, у нас тут всі рубаху на собі розривають і розповідають про те, що не може бути зарплати більшої, аніж у військового. Я вам зіпсую настрій. У багатьох є зарплати більші ніж у військового, в уряду є зарплата більша ніж у військових, у наглядових рад є зарплата більше ніж у військових – 300 тисяч, 500 тисяч, 700 тисяч. У деяких державних підприємств, де поштар отримує там декілька тисяч, а керівництво отримує мільйон. Я не проти великих зарплат. Але давайте ці зарплат будуть, порівняно з тими, хто що робить в цій державі. А то підприємство загибається, а зарплата керівництву шалена.

Наглядова рада ні чорта не робить, взагалі жодного разу не приїжджала в Україну, збирається в кращому випадку на 15 хвилин в онлайн-режимі і отримує 300 тисяч. У нас є «головна шпала держави», ключовий залізничник Лещенко, «говорящий рот» Офісу Президента. Цілий представник наглядової ради УЗ. А що вони роблять? УЗ загнали в глибоку УЗ вже, вона взагалі не працює, і з кожним днем ситуація стає все гірше, і гірше, і гірше, і гірше –   наглядова рада як отримувала, так і отримує.

У нас в залі достатня кількість людей, які дуже люблять наглядові ради. А хоч щось корисного у наглядових радах сьогодні є? Який сенс в їх існуванні? Який сенс у фінансуванні цих наглядових рад? Який сенс у високих зарплатах?

Ви говорите, не може бути більшою зарплата ніж у військових. Так давайте це зробимо. Є наші правки, я розумію, що є не лише наші правки, які можна було б інтегрувати в державний бюджет України, завтра проголосувати, обмежити максималкою. Я вам хочу сказати, максимальна зарплата буде складати 95 тисяч 400 гривень. Скажіть мені, будь ласка, а багато чиновників отримує таку зарплату? Я впевнений, що ні. Це вдарить по низовій ланці? Ні. Це вдарить по середній ланці? Ні. Це по кому вдарить? По тим, хто отримує мільйон. Ну  нічого, хай затягнуть трошки пояси. А то людям розповідають, що на них грошей немає і пояси затягнути треба. Люди затягнули так, що вже хребет лопається, а вони отримують величезні зарплати.

Я вам більше скажу, шановні друзі, ми прийняли цю норму, ми прийняли її в 2023 році, коли в законопроєкті 8310 була проголосована правка команди «Розумної політики». Я, до речі, хотів би подякувати всім депутатам і від монобільшості, і від опозиції, які за неї проголосували. Ця правка передбачала повернення доплати військовим в розмірі 30 тисяч, і друге, ця правка говорила про обмеження максимальної зарплати в десять мінімалок для державних службовців. Що почало вити на болотах, частина фракції монобільшості? Розповідати, це популізм, це неможливо і тому подібне, а зараз самі  про це сьогодні розповідають, що треба було обмежити. Так ви не розповідайте, хай Голова Верховної Ради відпустить цей закон, він піде на підпис Президенту, Президент його підпише, він вступить в силу. От і побачимо, хто реально за підтримку військових, хто готовий виділити їм додатково 30 тисяч гривень. До речі, те, що було виділено на початку повномасштабки, це ж не моя ідея, це було виділено на початку повномасштабного вторгнення, коли я казав: а ви впевнені, що вам грошей на це вистачить? Да, вистачить, це ми точно знаємо, ми все порахували. Що ви порахували, де той міністр Резніков, куди він подівся? Він пішов, а розповідав до цього, що це військові його попросили забрати у них тридцятку. Я сподіваюсь, він в якійсь бригаді сьогодні  не отримує тридцятку і слухає, як військові просять забрати останні гроші?

А що відбувається далі сьогодні із зарплатами? Зарплати державних службовців продовжують зростати.  Для  малого, для середнього рівня –  ні, а для керівництва – да, будь ласка. Вчора знову, ще раз повторюю, Міністерство фінансів, Міністерство цифрової трансформації, Міністерство економіки намагалися протягнути собі плюс по зарплатам. А скажіть, будь ласка,  що ви там такого зробили великого, що вам треба додаткові гроші отримати?  Що ви такого робите там більше аніж вчитель, ви аркуші перевіряєте, «тєтрадки» наприкінці дня, контрольні перевіряєте, чи що ви робите? Чи ви їздите і відновлюєте електроенергію, коли її повимикали рашистські удари і те, що не змогли закупити обладнання для відновлення енергетики після руських ударів і непідготовки нашої енергосистеми для того, щоб вона витримала цю зиму? Або представники уряду їздять і чистять каналізацію, яка забилася або не качає КНС, тому що немає електроенергії. Або, можливо, ви займаєтесь підключенням гарячої і холодної води? Можливо, ви там ще щось хороше робите для держави таке, за що вам треба доплатити? Або, можливо, з вас теж треба зняти там частину бронювання, як ви сьогодні знімаєте сьогодні з енергетиків, як ви знімаєте сьогодні з комунальників, як ви знімаєте з оборонки? Так давайте почнемо з вас, не зарплати вам піднімати, а давайте з вас знімемо частину цієї броні. Причому давайте почнемо так, з верхньої ланки, що ж з низових починати. Керівництво має почати з себе, показати своїм прикладом, як треба Батьківщину любити. Ні, ви цього не робите. Ви приходите і кажете: так, в енергетиків позабираємо, у комунальників позабираємо бронь, у оборонщиків все позабираємо, армії гроші додаткові не виділимо, але себе улюблених не обріжемо. Можливо, треба трошки обрізати вас, щоб ви себе відчували більш комфортно у сьогоднішніх умовах і були ближче до народу, ближче до тих, до речі, хто вам сьогодні платить цю зарплату, достатньо немалу.

Тому я ще раз хотів би зрозуміти і почути позицію комітету: чому ви не підтримали правки «Розумної політики» 1017, 1019 про обрізання максимальної зарплати для наших з вами шановних чиновників? Причому це буде стосуватися лише топів. Коли вони мені розповідають про те, що, ви знаєте, тоді не будуть працювати, вони не будуть працювати і підуть кудись в кращі часи. Так ви їм теж бронь не давайте, так, як запропонував уряд, і запропонуйте їм доєднатися до лав Збройних Сил України. І щось мені підказує, там, до речі, можна 170 тисяч отримати. А якщо повірити Президенту, то можна отримати 470 тисяч. Пам’ятаєте таку обіцянку, Федоров і Зеленський давали обіцянку – 470 тисяч. До речі, я не побачив це також в бюджеті.

Так от, якщо ви так переживаєте, що ці люди підуть зі своїх посад, запропонуйте їм тоді доєднатися до лав Збройних Сил України і особисто продемонструвати, на що вони здатні, як вони можуть отримувати 170 тисяч на нулі, або навіть більше. І подивимося що вони оберуть: максималку в 95 тисяч тут, в Києві, в теплих кабінетах, з особистим транспортом, з можливістю повернутися додому, з термінами служби, яких немає для військових, а не у шостій годині закінчився робочій день, а в когось і раніше – і пішли додому, або вони готові будуть доєднатися до армії і до захисту нашої Батьківщини.

Щось мені підказує, що жоден з тих, кому ви обмежити зарплату до 95,5 тисячі гривень, не погодиться помінятися своїм місцем з тим, хто його сьогодні захищає на фронті, на еспешці на купянському напрямку, на запорізькому напрямку, на будь-якому іншому напрямку, де реально гаряче, не тепло, як в кабінетах, а гаряче, спекотно, страшно і світла немає не тому, що вимкнули, а тому що його ніколи там і не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, шановні колеги, 212-та, Славицька. Не...

А, да-да, я перепрошую, позиція комітету. І поправка 1017, 1019.

 

18:23:49

ГЕВКО В.Л.

Так, Дмитро Олександрович, дійсно, дуже слушне зауваження. Але ця правка має ряд також застережень. В першу чергу є ризики залучення і працевлаштування в державному секторі дуже висококваліфікованих професійних людей, які вимагають високих заробітних плат. Крім того, така практика була вже реалізована, коли був COVID і виникло дуже багато судових спорів і додаткових виплат, пов’язаних з цими судовими спорами. Ця правка загалом вона повинна розглядатися значно ширше і зачіпати ряд інших законів, і вона прямо не є предметом регулювання саме Закону про Державний бюджет України, і тому схожі аналогічні правки ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, і так, поправка 1017. Ставлю  її на врахування. Будь ласка, прошу голосувати.

 

18:25:17

За-18

Рішення не прийнято.

Поправка 1019. Будь ласка, прошу голосувати. Вона теж відхилена.

 

18:25:37

За-19

Рішення не прийнято.

Далі, будь ласка, так, 212-та,  Славицька.  Не наполягає.

Безуглої немає. Вона не наполягає.

Козир теж вже висловився.

218-та, Безугла.

224-та, Козир.

225-та, Козир.

226-та, Козир. Не наполягає.

Лерос, 229-та. Не наполягає.

230-та,  Безугла.

А я не дійшов ще до неї. Зараз,  зараз.

234-та, Безугла.

236-та, Лерос.

237-ма.

238-ма,  Разумков. Будь ласка.

 

18:26:12

РАЗУМКОВ Д.О.

238-ма, 245-та і 1178-ма.  Дайте 3 хвилини, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1178-ма. Будь ласка.

 

18:26:30

РАЗУМКОВ Д.О.

Шановні колеги, поясніть мені, будь ласка, ну я розібрався, що для вас зарплата для міністра набагато важливіша, аніж зарплата вчителя. Я розібрався, що для вас зарплата директора підприємства, який отримує 300 тисяч, коли його підприємство обанкрутіє, набагато важливіше, аніж зарплата, мінімальна зарплата, яку ви пропонуєте людям, які працюють на цьому підприємстві. Я зрозумів, що державні підприємства, на деяких з яких зарплата складає там мільйон гривень, для вас набагато важливіша, аніж пенсія, яка сьогодні там складає 2 тисячі 800 з копійками, яку ви піднімаєте в цьому році на 283 гривні. Окей. Ну тобто ваші пріоритети для мене зрозумілі. Неприйнятні, але зрозумілі. Тобто просто я хочу, щоб це зафіксували ті, хто нас з вами дивляться. Я ж нічого не перекручую, ви за це проголосували. Ви проголосували в цьому бюджеті, відхиливши мої правки, моїх колег там з команди «Розумної Політики» і інші правки. Але окей.

В мене тоді ще питання по правці 1178. Правка пропонує обмежити  максимальну зарплату для членів наглядової ради в 2027 році на рівні п'яти мінімалок. Це не багато, не мало - 47 тисяч гривень, ну 47 830. От скажіть мені, будь ласка, ви ж знаєте, скільки засідають ці наглядові ради, як вони засідають? Вони здебільшого засідають в онлайні десь годинки дві на місяць. Ну три. Окей. Ну хай два рази, так. Шість буде. От берете 40, майже 48 тисяч і ділите на 6. Скільки ми з вами отримаємо? Ми з вами отримаємо 8 тисяч гривень за годину.

Скажіть, будь ласка, як ви думаєте, чи український лікар, чи український військовий, чи український медик готовий попрацювати за 8 тисяч гривень в годину, не в день, в годину? Мені здається, так. Здається, буде згодний. Якщо хтось не готовий  з наглядових рад, може помінятися з колегами, які ходять в школу, вчать наших дітей, які забезпечують їх знаходження в дитячих садочках, ті, хто лікує. Можливо, готові будуть помінятися з військовими, там зарплата дійсно вища.

Поясніть мені логіку, чому правка 1178 про обмеження  максимальних виплат для наглядових рад була відхилена комітетом, не була підтримана? Чому ви вважаєте, що збереження в сотні тисяч гривень зарплати для наглядових рад важливіше ніж зарплати для простих українців?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.

 

18:29:38

ГЕВКО В.Л.

Так, ми погоджуємося з тим, що тут є певні застереження і потрібно ці речі врегульовувати. Але я хочу повторити те, що я вже пояснював до попередніх поправок, що подібна практика обмежень була використана нами під час COVID, мала ряд судових позовів і ці позови в багатьох випадках потім коштували державі значно дорожче, ніж заплановані витрати. І хочу ще раз наголосити, що розміри заробітних плат не є предметом регулювання Закону про державний бюджет України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Так, шановні колеги, далі у нас Ар'єв, так? Ар'єв, будь ласка. Скільки у вас хвилин? Дев'яносто п'ять? У нас є другий артист для цього. До 40-а, да? Будь ласка.

 

18:30:33

АР’ЄВ В.І.

Спершу військові, бюджет оборони, а не політичного комфорту. Ну, так мало би бути на 13-му році війни. Але ні, у державному бюджеті воюючої країни мало би бути головне запитання: що отримає людина, яка тримає фронт, яку зброю отримає ЗСУ та інші сили оборони, чи буде розвиватись українське зброярство, чи і надалі найбільш фінансований виробник буде хизуватись тим, що змащує оптику і кабелі салом? Тобто не скільки разів уряд назве оборону своїм пріоритетом, не наскільки переконливо виглядатиме презентація, а скільки грошей отримає військовослужбовець, коли бригада отримає необхідне озброєння і чи буде чим захистити українське місто від наступного ракетного удару. Саме з цієї точки зору ми в «Європейській солідарності» оцінюємо проєкт бюджету. 

«Європейська солідарність» наполягає: державний бюджет має виконувати принцип «спершу військові». Підвищення грошового забезпечення захисників, закупівля озброєння, захист людей та енергетики мають отримати реальний фінансовий ресурс. Але жодної поправки від нашої фракції бюджетний комітет не врахував, жодної. Я думаю, вони їх навіть не читали, бо їм так цікаво розбиратися в пропозиціях, як зараз слухати обговорення цих поправок. Скільки тут в залі представників бюджетного комітету із 35-ти? Двоє? Ну, ось... Троє, да? Четверо. Прекрасно! Із 35-ти. Ось так роблять головний фінансовий документ країни. А потім всі питають: а чому він такий жахливий? Та за кожним бюджетним рішенням стоїть вибір: можна профінансувати додатково виплату чиновнику, а можна – потребу бойовому підрозділу. Можна запустити черговий кешбек «єБак», а можна оплатити те, що військові зараз збирають через волонтерів. І відповідальність за цей вибір неможливо сховати за словами «складна бюджетна ситуація». Та вона весь час складна! Саме тому ми вимагаємо від влади іншої черговості витрат: спочатку ті, завдяки кому сьогодні ще існує держава, а потім усе, що може почекати.

Поданий урядом кошторис оперує трильйонами гривень, проте велика загальна цифра сектору безпеки і оборони ще не дає відповіді про дохід конкретного військового. У ній поєднані різні установи, різні програми, резерви та інструменти фінансування. Людині у війську потрібна відповідь про її виплати, а командиру – про забезпечення його підрозділу. Збільшення загального фонду оплати праці сектору також саме собою не означає підвищення зарплати кожному військовослужбовцю. Уряд має показати рішення про розміри зарплат, коло отримувачів, дату підвищення і джерело фінансування, інакше – профанація.

Сім’я захисника, вона що робить? Вона сплачує за продукти, за ліки, за житло, і робить це за нинішніми цінами. І вона не може компенсувати зростання цих цін урядовими презентаціями.

Наша вимога проста: жодного підвищення чиновникам і тиловому управлінському апарату, поки належного підвищення не отримав військовий. Потрібні конкретні рішення про грошове забезпечення та його індексацію. Військовослужбовець має планувати життя родини, спираючись на зобов’язання держави, бо немає звідки йому брати гроші з інших джерел. І саме передбачуваність відрізняє державну політику від разової обіцянки, і саме її мали би забезпечити голосуванням за бюджет. Але цього не буде, будуть знову обіцянки. А коли доходить до рішень, то й уряд, і бюджетний комітет забувають про зарплати військових. Прикордонник, нацгвардієць, співробітник СБУ чи іншої служби, який безпосередньо бере участь у бойових діях, має отримати це забезпечення.

Саме таку логіку закладено в поправці 1037 «Європейської солідарності», де пріоритет для тих, хто воює, виконує завдання безпосередньо в районах бойових дій. Поправку відхилено, але при цьому підвищення витрат на ДБР, прокуратуру, а особливо 2 мільярди на медичне обслуговування прокурорів, ще й з їхніми родинами. Це від Офісу Президента, де ділять гроші, то будь ласка.

Такий стан справ навіть не ганьба, це вже скотство, іншого визначення у мене просто немає. А якщо уряд запитує, де взяти гроші, відповідь подано до парламенту. Дивіться таблицю, відкривайте, поправка 2539. Вона передбачає збільшення видатків на оплату праці за програмою забезпечення діяльності Збройних Сил України на 514 мільярдів 602 мільйони гривень за рахунок скорочення інших бюджетних видатків. Проігноровано, але то понад пів трильйона гривень. Це конкретна сума, конкретна бюджетна програма з доданим переліком джерел перерозподілу із обрахунками.

Це була наша відповідь на твердження, що внутрішні резерви вичерпані. Ні, не вичерпані, вони є у самому проєкті бюджету, їх просто приховує від суспільної уваги величезний масив програм, відомчих кошторисів і резервних рядків, зашитих в різноманітних розділах. Але після аналізу цих рядків стає очевидно: питання лише у політичній волі змінити пріоритети, а її немає, є політична імпотенція.

Скажу точно, ці 514 мільярдів є запропонованим перерозподілом видатків. Це ресурс для збільшення прямого фінансування війська, і називати всю суму новими податковими надходженнями було би неправильно, це приховані резерви.

Наповнення бюджету додатковими доходами – це ще один напрям роботи. І я ще на ньому окремо зупинюся.

Але у висновку до цієї поправки стоїть «відхилено». А значить влада має пояснити суспільству, чому відхилено саме такий спосіб посилити фінансування ЗСУ? Які конкретні скорочення вона вважає неможливими? Яку суму готова запропонувати натомість? Відповідь має містити цифри, а не загальне запевнення у пріоритеті оборони. Хтось із бюджетного комітету поясніть мені, будь ласка, тільки детально, а не загальними словами.

А поки ви думаєте, що відповісти, я буду називати ці приховані резерви для оборони, які не враховані. Почну з витрат на державний апарат. У пред’явленому нашою фракцією розрахунку йдеться приблизно про 87 мільярдів гривень ресурсу в оплаті праці, близько 24 мільярдів через обмеження видатків міністерств і відомств рівнем 2026 року та близько 63 мільярдів у відповідній групі органів безпеки через обмеження зростання рівнем 10 відсотків до 2026 року. За цими сумами стоїть вимога бюджетної дисципліни. Держава не може вимагати від військового безмежної витримки й одночасно адміністративний кошторис влади представляти як захищений і недоторканий від скорочення і навіть обговорення цього скорочення.

У поправках є скорочення витрат на діяльність Верховної Ради, Апарату, обслуговування Президента і Офісу Президента, Секретаріату Кабінету Міністрів, посадовий статус не повинен давати їм імунітет від економії під час війни. І водночас маємо говорити про останнє рішення чесно. 26  жовтня бюджетний комітет уточнив пропозицію щодо визначення у 2027 році видатків на оплату праці працівників органів влади і державних службовців в обсягах 2026 року. Крок, звісно, у правильному напрямку. Але рішення комітету, що треба втілити в конкретних цифрах, в бюджетних цифрах, а з нього прибрали ширше обмеження витрат на забезпечення діяльності органів влади. Отже залишається питання інших адміністративних витрат, закупівель, розвитку та можливих винятків. Ми вимагатимемо, щоб задекларована економія дала реальний ресурс війську.

У нашому розрахунку ще 161,5 мільярда гривень стосується перегляду видатків споживання, без комунальних послуг і капітальних видатків міністерств та відомств. Кожна така витрата має пройти перевірку на нагальність: який результат вона дасть під час війни, чому її неможливо відкласти, яку загрозу створить її скорочення – без відповіді. А на капітальних видатках найлегше тирити і дерибанити, як показали кримінальні провадження останніх років. З кожною програмою треба працювати окремо, але саме так і виглядає відповідальна економія, вона починається з обґрунтування необхідності витрат, а не з автоматичного погодження відомчих заявок. Керівник кожного органу повинен пояснити, яку частину його кошторису становить виконання критичної функції, а яку витрати, що можуть бути перенесені. Для цього потрібне порівняння з фактичним виконанням попереднього року, оцінка незавершених закупівель і результативності вже профінансованих заходів.  Кошти, які установа не змогла використати з користю, не повинні  автоматично відновлюватися в новому кошторисі. Ну, розумієте, колеги, це як два плюс два, бо математичний приклад один плюс один гидко навіть вимовляти, тож коли ми просимо партнерів допомагати Україні, наш власний підхід до державних видатків має витримувати таку саму прискіпливу критику і таку саму прискіпливу перевірку, і особливо показові резерви.

Поправки 4205 і 4206 передбачають спрямування 200 мільярдів гривень загального фонду з резервів коштів сектору безпеки та оборони на грошове забезпечення Збройних Сил України. Це вже оборонний ресурс, тому не можна подавати його як збільшення загального оборонного бюджету, але його пряме призначення – на виплати військовим – має принципове значення. Резерв означає майбутнє рішення про розподіл. Пряме бюджетне призначення означає визначене зобов’язання держави перед військом. Коли потреба відома сьогодні, треба Мінфіну якось пояснити, чому її фінансування залишають залежним від наступних урядових рішень. Ефективність же від цього страждає і знижується кардинально.

Ще 45,8 мільярда гривень пропонується вивільнити через зменшення загального резервного фонду вдвічі. Це поправки 4200 і 4201. Частина резерву зберігається, адже війна справді створює непередбачувані потреби. Водночас передбачувані постійні витрати повинні плануватися відкрито у відповідних програмах, а ми з року в рік робимо одне і те саме, коли зрозуміло, що коштів не вистачає на оборону, а їх уже з’їли на інші програми, то ми починаємо потім переглядати бюджет. А чому відразу не вивільнити для цього ресурси, а не гасити чергову пожежу наприкінці кожного літа.

Ідемо далі. У поправці 849 наші колеги також запропонували чіткі напрямки використання резервного фонду, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій і заходи запобігання їм. Це нормальна ситуація, коли беруться гроші із резервного фонду, але резерв не повинен перетворюватися на універсальну касу для політичних саморекламних ініціатив, яким не знайшлося переконливого обґрунтування під час ухвалення бюджету. Я про ті самі кешбеки, «єБаки» та інші пріснопам’ятні ініціативи.

Тож тепер про виплати, які влада перетворює на персональні рекламні кампанії. Так звані «Вовина тисяча» і «Вовині півтори тисячі» оплачуються звідки? З держаних коштів, із податків українців, із ресурсу, кожна гривня якого під час війни має особливу ціну. У поданих поправках до кількох соціальних програм використані розрахунки скорочення на рівні коштів, витрачених у 2026 році на «Зимову підтримку» та одноразову виплату пенсіонерам. Разом у відповідному фракційному пакеті це близько 35 мільярдів 300 мільйонів гривень. Ми ставимо питання про відмову від повторення таких масових політичних роздач і про спрямування ресурсу військовим. Людині у скруті потрібна адресна допомога відповідно до її обставин. Пенсіонеру потрібна передбачувана пенсія, родині переселенців – допомога з житлом і доходами. Політична зручність універсальної разової виплати для людини на межі бідності і для власника будинку в житловому кооперативі «Династія», ну, це якийсь нонсенс. Не може зрівнялівка підміняти оцінку потреб людей.

Коли уряд спочатку збирає гроші з суспільства, потім урочисто повертає частину під персональним політичним брендом, розпіареним ручним телемарафоном, а після цього говорить військовим про відсутність ресурсу для їхніх зарплат, ну, ми маємо повне право вимагати змінити таку дурнувату, перепрошую на слові, практику. Військові не повинні чекати на завершення чергової рекламної кампанії влади, щоб отримати належне забезпечення. І суспільство не повинно оплачувати політичну популярність ціною відкладених оборонних потреб, політичну популярність однієї людини або кількох. І жодна чергова є-ініціатива не може отримувати перевагу тільки тому, що її легко рекламувати.

 Під час розгляду бюджету треба називати повну ціну кожного такого рішення. Виплати, адміністрування, інформаційну кампанію, обслуговування системи врешті-решт, а потім показувати досягнутий результат і порівнювати його з альтернативним використанням коштів. Це скорочено називається звіт. Звіт влади перед суспільством. Влада геть забула, що це взагалі таке, заміняє його всякими «відосами» потужності, які ми бачимо щодня. А суспільство має право знати, чому та чи інша програма стала нагальною, а інша ні. І тоді потреби військових пропонують, як завжди, задовольнити пізніше.

Окремий приклад – «Тисячовесна». У проєкті на відповідну програму передбачено майже 5,5 мільярда гривень. Поправки 4290 і 4291 спрямувати  цей ресурс на забезпечення ЗСУ. Так, всі розуміють, що українська культура потребує підтримки, саме тому її фінансування має бути переконливим, прозорим і підзвітним. Коли на нову масштабну ініціативу пропонують мільярди, які розподіляються непрозоро і лише між своїми, це не гідно. Уряд повинен спочатку відповісти на питання критеріїв попереднього відбору Тисячовесни та результати попереднього фінансування,  а самого факту великої кількості заявок за бюджетні кошти для обґрунтування  виділення цих коштів. Це точно недостатньо.

Ми також вимагаємо припинення бюджетного фінансування пріснопам’ятного телемарафону та перегляду непріоритетних державних медійних витрат. У таблиці поправок є пропозиція скоротити ширшу програму державного мовлення офіційної інформаційної продукції та іномовлення на мільярд 620 мільйонів гривень. Право громадян на достовірну інформацію та контроль за владою має працювати і під час війни. І фінансування медіа з бюджету потребують особливої прозорості, та пріоритет військових не може зникати в момент, коли йдеться про зручний для влади інформаційний простір. А фінансувати олігархічні канали для свавільного телемарафону, це верх цинізму і плювок як в цивільних, так і у військових.

Ще 10 мільярдів гривень –  це програма скринінгу здоров’я. У поправках 2728 і 2729 запропоновано спрямувати ці кошти на грошове забезпечення ЗСУ. Профілактика захворювання, вона повинна мати медичну цінність. Але конкретна бюджетна програма повинна довести свою ефективність, кого вона охоплює, як запобігає дублюванню послуг, як людина після обстеження отримує лікування, як контролюється оплата врешті-решт фактично наданих послуг. Приваблива назва не звільняє від цих питань. Те саме, до речі, стосується і 9,5 мільярда гривень за програмою підтримки виробництва та підприємництва. А от, до речі, саме там були заховані кешбек, інвестиційна підтримка здебільшого своїх ручних підприємців та індустріальні парки. Комітет вже врахував цю позицію не фінансувати кешбек саме з цієї програми. Ми підтримуємо цей крок і вимагатимемо його виконання. Водночас обмеження одного джерела не дорівнює загальній забороні фінансування цього кешбеку. Потрібно виключити його повернення через інший бюджетний рядок або урядовий перерозподіл, а цю можливість в бюджеті заховано в різних статтях. І я про це скажу далі, коли йтиметься про корупцію.

Підтримку підприємництва слід оцінювати за створеним виробництвом, робочими місцями, податками, експортом і забезпеченням оборони. А уряд має пояснити, чому кожна гривня конкретної програми потрібна саме зараз саме на цю програму і яку перевірену віддачу вона принесе.

Далі. Оборонне виробництво. Воно особливо потребує передбачуваного замовлення. Виробник повинен розуміти, яку продукцію держава готова купувати, за якими вимогами, у які строки та з яким порядком оплати, з якими умовами. Тоді він може планувати людей, обладнання, постачання компонентів і так далі. Тому  перерозподіл на озброєння має поєднуватись з якісним плануванням контрактів і прозорим укладанням цих контрактів. Ми повинні вимагати від уряду не лише збільшення суми на державне оборонне замовлення, а й скорочення часу між визначенням потреби, укладенням договору та надходженням справної і потрібної техніки до війська. І головне, щоб обирали серед найкращих, а не серед найближчих, і результат закупівлі має підтверджувати її користувач – сили  оборони.

Такий самий підхід потрібен і до інфраструктури. У бюджеті є 16 мільярдів гривень на державне замовлення внутрішніх пасажирських залізничних перевезень. На тлі політичної реклами 3 тисяч безкоштовних кілометрів ми вимагаємо розкрити, скільки коштує кожен напрям підтримки. Адже бюджетний рядок на 16 мільярдів явно ширший за одну піарну політичну ініціативу, а значить там може бути ще та годівничка.

Залізниця, всім зрозуміло, виконує життєво важливі завдання: евакуацію, перевезення людей, забезпечення стійкості країни, перевезення чутливих, назвемо їх так, вантажів. Саме тому і критичні потреби мають бути у кошторисі чітко відокремлені і обґрунтовані. Політичне рішення про безкоштовну послугу має політичну ціну і конкретну ціну, і ці гроші теж беруться  з кишені громадян і забираються з оборони.

Потрібно переглянути також 5 мільярдів гривень на пасажирські вагони, 8,3 мільярда на інвестиційні проєкти профільного міністерства та 2 мільярди Фонду регіонального розвитку. Для кожного проєкту потрібні пояснення  терміновості, готовності та користі під час війни. Інакше все це пахне дуже негарно.

А особливо неприйнятна практика, коли фінансування одного напряму забезпечують вилученням ресурсів громад, яким самим потрібно захищати людей. В поправці номер 564 ми запропонували виключити статтю, яка… розпрямування на нові вагони частину податку на прибуток банків, яка мала б надходити до бюджету Києва та обласних бюджетів. Потребу у вагонах можна і потрібно обговорювати предметно. Але так само предметно слід врахувати, які можливості втрачають громади після вилучення цих доходів. Центральна влада зобов’язана бачити і прораховувати наслідки цього рішення, але, бачу, цього немає.

Особливе місце в наших пропозиціях займає військове ПДФО. Ми вимагаємо збільшити частку цього ресурсу, яка…

Шановні колеги, а можна тихіше. Дякую дуже. Я розумію, що у нас тут якийсь клуб по інтересах, один виступає, всі інші займаються своїми справами.

Особливе місце в наших пропозиціях займає військове ПДФО. І ми вимагаємо збільшити частку цього ресурсу, яка безпосередньо доходить до військових частин з 10 до 30 відсотків. У поданому варіанті перерозподілу це близько 33 мільярдів 189 мільйонів гривень додатково для військових частин. Відповідна зміна закріплена в поправці 574, пов’язана поправка до бюджетних програм. Ці гроші вже давно є частиною бюджетної системи, змінюється лише шлях, яким вони доходять до підрозділу, і можливість командира цього підрозділу швидко закривати його потреби.

Людина на фронті набагато краща за центральний кабінет, будь-який кабінет, знає, що необхідно її підрозділу тепер і сьогодні, а, можливо, і на вчора. Це засіб електронної боротьби, ПДТР, джерело живлення, обладнання зв’язку, ремонт техніки. Пряме фінансування повинно супроводжуватися обліком, контролем, закупівлею, відповідальністю командирів. Це безперечно. Водночас контроль має допомагати виконанню завдання та запобігати зловживанням, але не перетворюватися на нескінченне погоджування очевидної потреби. Бюрократія тупо нищить ефективність оборони. Чим довше кошти проходять через зайві рівні підрозділи, тим більшим є ризик затримок, непрозорих рішень і нав’язування постачальників. Тому наша вимога – збільшення прямого ресурсу бригад. Військовий ПДФО має якнайшвидше працювати на тих, кому він має надходити. Та принцип «спершу військові» означає також захист громад, родин військових і тилу, які забезпечують фронт. Потрібні  засоби протиповітряної оборони, РЕБ, особливо протидії технічним розвідкам, укриття, розосереджена генерація, резервне живлення та швидкий ремонт після ударів енергетики та іншої життєво-важливої інфраструктури. Десятки різних програм повинні складатися у зрозумілий план захисту життя людей. Цього зрозумілого плану в бюджеті на 2027 рік немає.  

І питання столиці. Київ не може втрачати можливості захисту через політичний конфлікт центральної влади з міським керівництвом. Так само жодна громада не повинна чекати фінансування через партійну неналежність голови або його незручну для уряду позицію. Російська ракета не перевіряє партійного квитка, отже, розподіл коштів на захист повинен залежати від загроз, кількості людей, стану критичної інфраструктури та готовності необхідних проєктів, а не особистих політичних симпатій Президента чи будь-кого з уряду.

І тепер про наповнення бюджету. Ця частина дискусій не менш важлива за скорочення витрат. Понад  500 мільярдів внутрішнього ресурсу на яких наполягає «Європейська солідарність» мають бути мобілізовані через перегляд видаткових пріоритетів. Однак, паралельно держава  зобов'язана отримувати додаткові доходи там, де податки не сплачують, занижують або приховують.

У таблиці є пропозиції різних депутатських груп щодо детінізації економіки, кращого податкового і митного адміністрування, припинення нелегального обігу підакцизних товарів. І це показує дискусія про невикористані резерви доходів виходить далеко за межі однієї фракції «Європейська солідарність», це вимога всього парламенту. І ці кошти треба перевірити, обґрунтувати і забезпечити конкретними діями. Проте на всі пропозиції ніхто, ані в уряді і Мінфіні, ані в бюджетному комітеті Ради не звернув жодної уваги, тупо проігнорували. Але сама наявність цих пропозицій робить неприйнятною відповідь додаткових джерел немає, ми цю мантру чуємо кожен рік від обох, і від уряду, і від бюджетного комітет без додаткових пояснень.

В іншій поправці запропоновано переглянути надходження від прибутку Національного банку  на понад 37 мільярдів гривень. Тут необхідно поважати незалежність НБУ, його реальний фінансовий результат і потреби резервів. Правда, після тих корупційних скандалів, які зачепили цей орган, щось ця повага трохи зникає. Але реалістичний прогноз також не повинен залишатися поза фаховим обговоренням, якщо в НБУ мають можливість «кришувати» осіб із Сенс Банку, значить, напевно, вони знають резерви, які можна додати з доходів Національного банку в державний бюджет.

Та загалом уряд має представити план мобілізації доходів: які саме схеми припиняються, хто відповідає за адміністрування, які зміни потрібні в законах і коли очікується результат. Без такого плану навіть велика записана сума в бюджеті залишиться лише обіцянкою, і це за останні роки ми бачили не один раз, кожний рік. Ну, знаєте, можливо, хоч в чомусь стабільність.

А підвищення плану збору податків не повинно перетворюватися на посилення тиску на тих, хто працює легально. Вимагати треба тиску насамперед там, де існує тіньовий обіг і зловживання.

Давайте подивимося, контрафактна продукція – це мінус 30 мільярдів гривень для бюджету щороку. Контрабанда і «сірий» імпорт – це мінус 100 мільярдів за найконсервативнішими підрахунками. Чесний підприємець цілком зацікавлений в боротьбі з тінню так само, як і державний бюджет. Тобто і один, і другий не повинні конкурувати з бізнесом, в якому за хабарі і відкати дозволяють не платити податки.

Результати роботи податкової та митниці треба оцінювати за коштами, які законно надійшли до бюджету і залишилися в ньому після перевірки правомірності їхніх рішень. Велика сума донарахувань у звіті  ще не означає реального надходження. Якщо рішення систематично не витримує судової перевірки, держава має виправляти якість свої роботи. Так само боротьба з нелегальним обігом повинна вимірюватися припиненням схем та зменшенням податкових витрат, за кожною обіцяною сумою доходів потрібна професійна робота, яку можна буде перевірити.

Ну, і окремо, увага, наголошу на гральному бізнесі. Держава повинна забезпечити додаткові надходження від оподаткування організаторів азартних ігор, повинен повний облік операцій, ефективне адміністрування податків, припинення нелегальних платежів та обґрунтований перегляд податкового навантаження на цей бізнес, особливо останнє. От, до речі, це питання має цілком конкретну передісторію, аудит Рахункової палати у 2021-2024 роках виявив серйозні недоліки контролі. І вони, аудитори, там також звернули увагу на розбіжності у звітності та можливі схеми ухилення від оподаткування.

Отже, потрібні не лише нові назви установ і звіти про проведені наради, а потрібно перевірювана повнота сплати податків із реальних операцій та і загалом відсутність системи онлайн-контролю за ігорним бізнесом з року в рік створює мутну воду, з якої наближені до Зеленського персоналії п’ють в три горла і тому не зацікавлені в прозорості «ігорки», а вона могла би додавати до 30 мільярдів додаткових податків на оборону щонайменше.

У поправках 491 і 492 «Європейська солідарність» запропонувала цільове рішення – спрямувати до спеціального фонду державного бюджету на закупівлю озброєння ту частину ПДФО з виграшів і податку на прибуток організаторів азартних ігор та лотерей, яка за чинним розподілом належить місцевим бюджетам. Не треба повторювати що цю поправку відхилено? Знову армія залишиться без грошей «ігорки».

Ну, я вам можу сказати, нарешті перейдемо до корупційних ризиків самого бюджету. А вони виникають там, де велика сума поєднується з нечітким призначенням, широким правом подальшого розподілу та слабким контролем результату. А ми маємо весь набір. Тому ми говоримо про конкретні положення законопроєкту і пропонуємо конкретні запобіжники. У висновку бюджетного комітету наведено зауваження науково-експертного управління щодо можливостей ручного управління державними видатками, зокрема, стаття 49 дозволяє уряду розподіляти кошти окремих великих програм за спеціальними правилами. Вау, та це ж клондайк. Ви уявляєте, ми даємо такий простір для діяльності, що НАБУ не вистачить штату розгрібати наслідки.

І аналогічні питання викликають положення статті 64 і подальшого розподілу коштів на інвестиційні проєкти. Якщо парламент погоджує значну суму, він  має розуміти її призначення,  порядок відбору і межі урядових повноважень, а ми дискрецію даємо просто на всі 360 градусів.

Наявність такої норми вимагає оцінки ризику, чи не отримає посадовець надмірну свободу визначати отримувача коштів після ухвалення бюджету. Отак от: я показав  на того,  бо він свій, і він отримає кошти. Так воно, в принципі, було і так воно пропонується зараз залишити. Чи зрозумілі критерії, а хто перевірить результат? Чи може бути рішення використане для політичного тиску чи, навпаки, надання переваг наближеним виконавцям. Нічого не нагадує? Та ми живемо уже кілька років у таких умовах.

Тож наші вимоги абсолютно практичні: чітке цільове призначення,  обґрунтовані критерії, належний парламентський та аудиторський контроль, звітування про виконані роботи і отриманий результат, для оборонних закупівель потрібен режим захисту справді чутливих  даних, які одночасно забезпечує перевірку витрат уповноваженими органами. А як ця влада збирається боротися з корупцією? Та ніяк. Навіть базову Антикорупційну стратегію керована Банковою монобільшість  не хоче навіть ставити в порядок денний Верховної Ради. Отже, значить, має корупційну стратегію продовження «великого крадівництва», яке перейшло з доріг, абсолютно на всі сфери, де ще залишились гроші. І це ганьба та загроза для фінансування з боку партнерів, які наповнюють наш бюджет, щоб ми могли вижити як держава і далі бити москальню. І партнери хочуть бачити, що ми з їхніми грошима поводимось чесно і парламентський контроль повинен тривати після ухвалення бюджету і під час розподілу коштів, виконання контрактів, ну, і оцінки результатів. Інакше добре сформульовані вимоги і красиві презентації залишаться лише тільки частиною політичного виступу уряду і бюджетного комітету, а бюджетна практика не зміниться і залишиться тою самою.  

Тож я хочу на завершення сказати одну річ. Шановні колеги, ми можемо тут дуже багато дискутувати. Ми можемо зараз виступати до хрипоти в горлі, щось доводити. Я зараз можу сказати одне: я мав викласти свою позицію. Я мав викласти свій аналіз проєкту бюджету  на цей рік. І я розумію, що я просто це крик волаючого в пустелі, що ніхто чути цього не хоче. Але наслідком того, що ми не чуємо реальних пропозицій, що ми визначаємо, чи враховувати поправки, чи враховувати поради лише за політичною приналежністю і за те, наскільки Зеленського любить чи не любить  той чи інший депутат чи та чи інша політична сила, призведе нас рано чи пізно до  краху.  Ви згадайте Давній Рим, там теж один правив – Нерон, який в кінці казав: «Який актор гине». Давайте зробимо так, щоб не загинула Україна, тому що історія має все ж таки нас хоч чомусь та навчити.

 І давайте будемо думати передусім про те, щоб ми  витягли країну під час війни. А якщо ми не витягнемо країну під час війни, то, вибачте, всі наші оці дискусії будуть абсолютно порожніми, нікому не потрібними. І потім той, хто вважає себе найвеличнішим, опиниться в ситуації, коли він втратить все, як і імператор Нерон. Але давайте ми хоча би подумаємо про те, як парламент може захистити країну. Невдовзі настане цей час. І кожен із вас змушений буде прийняти рішення для себе: він на стороні політичної вірності чи він на стороні України.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі 240 поправка і цілий ряд інших, які ми говорили з Дмитром Олександровичем.

Будь ласка, Дмитро Олександрович, 240-ва і інші там з 400. 240-ва.

 

19:06:55

РАЗУМКОВ Д.О.

Шановні колеги, в мене до вас просте запитання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки хвилин замість тих поправок?

 

РАЗУМКОВ Д.О. П’ять хвилин дайте, будь ласка.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ять хвилин, будь ласка, замість тих правок. 

 

РАЗУМКОВ Д.О. У мене просто є запитання. Я навіть не буду ставити на голосування, єдине прошу, щоб потім дали позицію комітету. Є ряд правок, стосуються Збройних Сил України. Це і виділення додатково 50 мільярдів на фінансування Збройних Сил України, гроші є, тому що ви, наприклад, в цьому році забирали 40 мільярдів з закупівлі озброєння і передавали їх на піар-проєкти Офісу Президента. Є правки про виділення додаткових грошей для будівництва житла для військових. Всі ж розповідають, що ми маємо підтримувати Збройні Сили України, підтримувати наших з вами хлопців, дівчат, які захищають. А що в цьому бюджеті ви заклали для того, щоб їм допомогти? Ну конкретно просто, по пунктам. Знову будете про Бабака згадувати чи про те, що вам уряд щось пообіцяв і знову кине, як завжди, як і військових кинув?

До речі, я хотів би зрозуміти, а що з правками, є правки Президента про 470 тисяч гривень, які обіцяли Федоров і Володимир Олександрович Зеленський? Пам'ятаєте, було таке, що 470 тисяч на нулі. Я звертаюсь до Міністерства оборони, вони мені відповідають: у нас немає інформації про те, що а є такі зарплати чи немає. Нема в них розуміння, знаєте? А це як, це не брєд, що Міністерство оборони не знає, чи є хоча би одна людина в цій державі, яка отримала 470 тисяч гривень, які обіцяв колишній міністр оборони і Президент держави? Ну це кому скажи, на голову не налазить. Це навіть не кіно, це знущання над військовими.

Ви всім розповідаєте: треба більше мобілізовувати, треба познімати з усіх бронь, всіх на фронт. Ви не розумієте, що це не працює, що процес «бусифікації» вже закінчився, що не буде нормально «бусифікація» приносити результат. Ви знаєте, що військові думають про тецекашників? Вони пропонують їх забрати і відправити на фронт, бажано в окремі бригади, щоб не було шкода. Єдиний формат, який сьогодні дозволяє змінити цю ситуацію, це фінанси, може не подобатись нам всім. Але вмотивованість вже закінчилась. Сьогодні можна провести реальний ефективний процес залучення людей до лав Збройних Сил України  - це дати додаткову фінансову мотивацію. Є у нашій правці, там правка, наприклад, була 1035, щодо того, щоб виплачувати мільйон при підписанні першого контракту. Що? Немає, не підтримав її комітет. На наглядові ради є, на Офіс Президента є, на піар-проєкти є, а на військових немає.

Ми пропонували виділити додаткові кошти на забезпечення ветеранів. Теж ніхто нічого не виділив. Чому? Тому що армія по залишковому типу, армії нічого не потрібно. Мені взагалі здається, що все, що закладається в цьому бюджеті, робиться для того, щоб армія отримала менше.

Сьогодні розповідають про процес «бусифікації», що, ну, інших варіантів немає. Знімають бронь з людей, знімають з оборонки бронь. Я розумію, що ви б взагалі прийняли бюджет, в якому б на армію нічого не було. Ви б взагалі пересадили армію на коней, і ще дали їм шаблі, щоб вони точно відчували себе козаками. А замість дронів морських дали чайки. І, таким чином, відправили всіх на фронт, щоб їх було точно більше, але підготовлених менше.

Мені взагалі здається, що робиться сьогодні все для того, щоб у армії було менше грошей, у армії було менше можливості і, бажано, виходячи з того, що досі не проголосований Закон про терміни служби, або, як його називають в народі, про демобілізацію, робиться все для того, щоб просто армія не повернулася додому ніколи, от просто ніколи, тому що це дуже зручно, дуже зручно, дуже ефективно. Підняття зарплати немає, виплати мільйона немає, додаткових стимулів для армії немає, додаткового фінансування Збройних Сил України немає. Забрали 40 мільярдів в цьому бюджеті для фінансування закупівлі озброєння. Все, що ви розповідаєте в бюджеті, що армія отримає, якщо буде міжнародна допомога. А якщо не буде, чим завтра будемо воювати: пальцем? Чи знову будемо виїжджати на героїзмі наших військових? Не вийде, вони теж не залізні, як би нам цього з вами не хотілося. Вони теж люди, вони теж гинуть, вони теж вигорають.

Я розумію, що це не розуміє українська політика. Я навіть не про цей зал, тут залишилося не багато людей, які, можливо, це хоч розуміють, а тих, хто приймав цей бюджет, хто його готував і хто його підпише. Це буде робити, до речі, Верховний Головнокомандувач. І цей бюджет нічого спільного з війною не має. І коли розповідають, що все на армію, це не на армію, це на абсолютно незрозумілі процеси, які нічого спільного з безпекою держави і її майбутнім не мають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Далі, будь ласка, 241 поправка. Теж Дмитро Олександрович, ви. З місця будете. Скільки, теж 5 хвилин? 3 хвилини, тобто 241-ша і ті, які з 400-ої ідуть, да? Будь ласка, 241-ша, 3 хвилини.

 

19:12:12

РАЗУМКОВ Д.О.

Я знову не буду ставити, ну, немає сенсу ставити, в залі сидить скільки нас там? 30 народних депутатів. 18, дякую за більш точну цифру. 18 народних депутатів. Розглядається бюджет на 27-й рік, на п’ятий рік війни, – 18 народних депутатів. Як може пройти правка про виділення там додаткових 10 мільярдів для медиків? Правильно, яка різниця, я от, я теж так розумію, що для більшої частини народних депутатів це «яка різниця», які не прийшли сьогодні. Тому що вирішили, що, ну, плювати на медиків, плювати на освітян, плювати на армію, плювати на пенсіонерів, плювати на студентів, плювати на школярів, – на всіх їм плювати, слюни вистачає. Людяності немає, грошей на них немає і…

Тут питання навіть не в опозиції чи не в опозиції, тут питання в іншому. Сили в цьому парламенті сьогодні немає для того, щоб проголосувати 10 мільярдів додаткової допомоги нашим медикам. Медики працюють 24 на 7, на відміну від нас з вами, давайте так-от, щоб зовсім було чесно. Нас сидить 18 народних депутатів у залі. Якщо б в лікарні так працювали медики, ми б з вами здохли, або супер, 27. От вони 24 на 7 працюють, а нас 27 з 400. Правильно, 400 нас зараз, Руслан Олексійович? Чотириста один, да, десь? Триста дев’яносто. Бачите, нічого страшного було б, якщо б навіть і менше. Але по факту 10 мільярдів гривень ми запропонували виділити на медицину під час збільшення зарплати медикам, і запропонували виділити додаткові кошти, тому що і вони сьогодні, на відміну від нас, працюють у режимі жовтої і червоної тривоги. Да, в підвалах або не в підвалах, так само ризикують життям, так само рятують це життя, на відміну від нас.

І всім було плювати, комітет за це не проголосував. Хтось мені може пояснити, чому? Я не попросив 100 мільярдів, я попросив 10 мільярдів гривень і показали, звідки їх взяти, на допомогу нашим медикам, на те, щоб вони існували. Існували. Це не життя. Працювали в підвалах, тому що дуже часто ці підвали важко назвати укриттями. Не дали цих грошей. Чому? Сидить лише чотири народних депутати з комітету. Чотири. А було б непогано, щоби було б трошки побільше для того, щоб почути позицію кожного з них, чому вони українським медикам нічого не дали в цьому бюджеті. Розказують, що єдине, чим допомогли, це індексація на 11 відсотків. Знаєте, куди можна засунути нам  цю індексацію?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Єдине, що мене тішить, що президія 100 відсотків на місці. Це, я думаю, високий показник.

Шановні колеги, далі, будь ласка, 242-га, теж, Дмитро Олександрович, ваша і ті з 400, що ми з вами говорили. 242-га. Теж 3 хвилини, так?

 

РАЗУМКОВ Д.О.  Дві хвилини по ВПО.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дві хвилини, будь ласка.

 

19:15:38

РАЗУМКОВ Д.О.

Сьогодні колеги, до речі, багато виступали по ВПО,  я не буду багато займати часу, все рівно не прийняли жодної правки. Жодної по ВПО. І навіть те, що прийняли, сьогодні колега з монобільшості розповідали, що кинули, розвели і забрали  навіть те, що пообіцяли.

Так от, команда «Розумної політики» пропонувала виділити додатково 2,5 мільярда гривень на житло для  ВПО. Ми маємо розуміти, що якщо ми цим людям нічого не дамо, вони піднімуться, заберуть своїх дітей, тому що дуже часто це жінки, і поїдуть з цієї держави шукати кращої долі за кордоном. Просто поїдуть. Це сотні тисяч людей. Це сотні тисяч тих, хто не залишився на окупованій території, хто залишається українцем в повному сенсі цього слова, хто пов’язав своє майбутнє з державою – Україна. А йому держава Україна дулю з маком, а не фінансування житла і допомогу.

Ми пропонували виділити гроші по програмі «єВідновлення». Нуль. Ні, переживуть якось. Я розумію, що іноді здається, що для влади було би простіше, щоб вони з Маріуполя не виїжджали, там і залишилися, з Бахмута, да і не виїжджали б, все робиться сьогодні для того, щоб людей в Україні стало менше. Ви ж ворогу допомагаєте. Якщо ці сотні тисяч виїдуть з держави, ви напряму допомогли ворогу, тому що він все, що робить – робить, щоб українців було менше. І такими бюджетами ви йому і допомагаєте, ви робите все для того, щоб українців було менше, щоб вони виїхали з цієї держави. Ви не допомагаєте тим, хто знаходиться на звільнених територіях, ви не допомагаєте тим, хто втратив своє житло. В нуль зруйнували Маріуполь, люди, які повиїжджали, їм кажуть: «Ні, там така висока процедура отримання цих грошей, така складна, що ви будете без цих грошей». Ви не розумієте, що вони поїдуть з цієї держави? Жодна правка не була прийнята, жодна правка нашої команди Розумної політики. Має бути соромно комітету, представники якого також є переселенцями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка. 243-тя, Лерос. Не наполягає.

244-та, знову Разумков Дмитро Олександрович. І плюс скільки хвилин?

 

19:18:00

РАЗУМКОВ Д.О.

П’ять хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Три хвилини. І ті, що з 400. Так, будь ласка.

 

19:18:08

РАЗУМКОВ Д.О.

Руслан Олексійович, закладали в цей бюджет, що комітет Іонушаса не пропускає ці правки і блокує їх, фактично допомагаючи тецекашникам. Я розумію, що це не бюджетні питання, але тим не менше. Ми пропонували ввести штраф на 170 тисяч гривень для тецекашників, коли вони ставлять жінок на військовий облік. Ми пропонували ввести штраф 170 тисяч гривень для жінок, які фактично роблять все, для тецекашників, які роблять все для того, щоб ставити на облік тих, хто не підлягає цьому обліку. А потім руками розводять, кажуть: ну ми ж поставили, хто ж їх вже зніме. 170 тисяч – це цифра в 10 разів більша щодо тих штрафів, які пропонує ТЦК. Я впевнений, що нормально, можна і пережити, можна, щоб вони трошки теж розкошелились і відчули, як живуть прості люди.

Наступні правки, які ми пропонували, щоб ДБР заводили по кожній справі, яка з’являється у засобах масової інформації щодо кримінальних, нібито кримінальних дій, які називаються сьогодні «бусифікацією». Всі розповідають: це не «бусифікація», це російське ІПСО. Тоді хай дебеерівці заводять справи, розбираються, вивчають, а потім роблять висновок. Це порушення закону або це знято на Мосфільмі. Якщо не на Мосфільмі, то, будь ласка, в тюрму. В тюрму тецекашників, які сьогодні займаються «бусифікацією», вперед. Ні, це теж ніхто не робить, всіх це влаштовує.

Ми пропонували, щоб за незаконну мобілізацію, за порушення правил ввести додаткову кримінальну відповідальність. Воно і зараз є, але тим не менше вони сьогодні займаються абсолютним свавіллям, і всіх це влаштовує. Хоч один законопроєкт прийнятий в цій залі, який дозволив би покарати додатково тецекашника? Ні. Тобто це означає, що фактично це всіх влаштовує. У мене була дискусія з поліцією, з тецекашниками, які мене зупинили. До речі, теж є різні, навіть ТЦК говорить про те, що, дивіться, ми ні на що повпливати не можемо, на треба  розігнати. А один чесно задав питання: «А чому багато хто про це говорить, а нічого не роблять?» А дуже просто – питання в грошах, питання в трьох мільярдах євро на рік. Це позиція, до речі, представників діючої влади, які сказали, що корупційна складова тецекашного ринку сьогодні в Україні це три мільярди гривень. Три! І дійсно ніхто нічого не хоче робити.

Ми запропонували ці зміни до державного бюджету. Коли їм треба, вони через комітет проводять хоч чорта лисого. Тут зробили все для того, щоб жодна правка, яка стосується покарання за незаконні дії тецекашників не була прийнята, жодна правка не була прийнята. І це якраз показник того, що ніхто не хоче ні термінів служби, ні демобілізації, ні того, щоб свавілля ТЦК закінчилося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, далі, будь ласка, 200... Це була 244-та, 245-та теж ваша.

266-та, Тимошенко виступила.

248-ма, Разумков. Будь ласка.

 

19:21:26

РАЗУМКОВ Д.О.

Дайте мені 5 хвилин, будь ласка, і за рахунок інших.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, 5 хвилин за рахунок тих, що ми з вами говорили. Будь ласка.

 

19:21:34

РАЗУМКОВ Д.О.

Шановні колеги, у мене питання все ж таки до представників комітету і потім я просив би, Руслане Олексійовичу, щоб дала відповідь або Роксолана Андріївна, або хтось з колег.

От Верховна Рада не прийняла жодного законопроєкту про підтримку бізнесу. Жодного взагалі. Ми запропонували декілька форматів допомоги бізнесу після того, як він постраждав від російських обстрілів. Виділити 5 мільярдів гривень на підтримку малого і середнього бізнесу, ці кошти в бюджеті є, їх можна було виділити, їх можна було відправити, можна було допомогти бізнесу. Ми запропонували взяти і допомогти тому бізнесу, який постраждав під час російських обстрілів. Два формати, два наших законопроєкти: 15111, 15112. Ці законопроєкти  говорять про наступне. Давайте так, 50 відсотків збитків будемо закривати, заберемо гроші з кешбеку, будемо закривати за рахунок... 50 відсотків збитків для бізнесу, який постраждав, і 50 відсотків, хай бізнес собі поступово компенсовує за рахунок тих податків, 50 відсотків тих податків, які мав би сплатити до державного бюджету України.

Я розумію, що це буде менше грошей, але якщо ви сьогодні не будете допомагати бізнесу, він завтра здохне і закриється. Якщо він здохне і закриється, ви не отримаєте нічого, тому що буде нульовий прибуток, людей позвільняють, податків не буде, але люди до вас прийдуть, прийдуть до вас, до фонду допомоги по безробіттю і будуть вимагати цієї допомоги. Це ж очевидні речі, я ж не кажу, я ж не пропоную вам логарифми повирішувати на комітеті. Це елементарна логіка, елементарна економіка. Нічого не прийняв комітет, ні цю правку, ні правку щодо мораторію перевірки бізнесу, ні правку щодо того, щоб працювала презумпція невинуватості для бізнесу. Тому що сьогодні, коли приходять силовики до бізнесу, вони його «кошмарять» і бізнес, як верблюд, має бігати і доводити, що він не винен, що це не він щось погане зробив. А силовики приходять кажуть: ні-ні, ви зараз побігайте, принесіть нам довідку, що ви щось не порушували, а ми подумаємо, чи зняти цю проблематику.

Так само по податковій, коли блокуються податкові накладні. Немає голови комітету, щось Гетманцев пішов, не хоче правки послухати, не хоче послухати те, що не прийнято в цьому бюджеті, а це його сфера відповідальності –  блокування податкових накладних.  Коли фактично бізнес блокують, а потім кажуть, прийди «порешай», принеси гроші.  Ми пропонували, що давайте так, якщо за 30 днів не довели, що бізнес винен, розблоковуйте.

Наступні пропозиції щодо бізнесу. Президент на початку повномасштабного вторгнення обіцяв, що зменшимо податки на 50 відсотків до кінця війни і плюс після нашої перемоги. Так?  Що війна закінчилася, чи я щось помиляюся? А що ж ми їм лупимо по третьому разу, по колу збільшуємо податки, вони ж не резинові. Ви їм зробили все для того, щоб вони здохли. А вони живучі, дивись, український бізнес живучий, він продовжує якось виживати і існувати в сьогоднішніх умовах, не дивлячись на всі ті подарунки, які робить для нього і сьогодні українська влада, знищуючи його планомірно, дуже впевнено податками, перевірками. Чим дії влади сьогодні краще аніж дії ворога? Вони так само валять український бізнес ракетами і дронами, ви їх знищуєте податками і перевірками. Ви ж робите все те ж, що і ворог для того, щоб фактично створити умови, які б не дозволили українському бізнесу далі існувати. Я вже мовчу про те, що сьогодні немає пільги на паливо. Ви ж останнє вичавлюєте з цього бізнесу, останнє вичавлюєте з цього бізнесу, тому що фактично він перестає існувати в сьогоднішній умовах, так ви ще до нього вводите нові норми, ви вводите норми про те, що а давайте ми їм ще влупимо, щоб вони побудували собі укриття. Особливо це клас на фоні того, що там у нас ледь-ледь виживають кав’ярні. Вони де укриття мають побудувати, або інший бізнес? Тобто влада не зробила нічого для того, щоб захистити і побудувати ці укриття, то ви сказали, хай цим займається бізнес. ППО сам хай організовує, укриття сам організовує, енергозабезпечення сам організовує. Єдине у мене питання як не у депутата, як у громадянина: а на хіба йому потрібна така влада? Можливо, тоді краще їх всіх розігнати к чортової матері, і тоді фактично хоча буде економія грошей. Жодна правка по підтримці бізнесу не була прийнята. Я хотів би зрозуміти все ж таки позицію комітету, Анна Анатоліївна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, позиція комітету по поправці 248.

 

19:27:33

ПУРТОВА А.А.

Дякую, Дмитро Олександрович. Що стосується  підтримки бізнесу, то якраз є правка прийнята, правка голови комітету Підласої Роксолани, яка саме обмежує можливість підтримки фінансування програми кешбек з програм підприємництва  і промисловості, на яку закладено 9,4 мільярда гривень.

Що стосується інших ваших пропозицій, як ви вірно сказали, багато з цих пропозицій не є предметом видання бюджетного комітету, тому на нашому комітеті ми їх розглянули, але не підтримали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановна «Рада», будь ласка, слідкуйте, тому що доповідачі змінюються, і це не Підласа, це Пуртова, народна депутатка. Підписуйте правильно.

Будь ласка, далі, 249-та, Безугла.

250-та, Соломчук.

251-ша, Разумков і інші. Так, скільки хвилин, Дмитро Олександрович? П’ять хвилин? Будь ласка.

 

19:27:39

РАЗУМКОВ Д.О.

Шановні колеги, от ми всі ж  розповідаємо: грошей нема. Знаєте, як був один деятель, був. Чому він був, він є в Росії. Він таку фразу крилату сказав: грошей нема, але ви тримайтесь. От ви ж цим бюджетом робите те саме. Чому я порівнюю дуже часто дії влади з тим, що робить ворог? Для  пенсіонерів грошей нема, для військових додаткових грошей нема, для медиків нема, для студентів нема, для лікарів нема, для вчителів нема, для викладачів в садочках нема, вихователів нема ж, нічого ж додаткового нема, максимум є індексація. А для Офісу Президента є.

Ми пропонуємо скоротити на 195 мільйонів гривень фінансування програми діяльності Офісу Президента? Ні, ви що, ми проти, комітет це не підтримує. Наступна пропозиція. Скоротити фінансування нашої інституції. Теж не підтримує. Шістдесят мільйонів обслуговування діяльності  Кабінету Міністрів України. Можна ж зекономити 60 мільйонів? Можна. Переживе ж Кабмін? Я ж думаю, що точно не буде проти, навіть заступник міністра сидить, я думаю, що він підтримує, по обличчю бачу, що підтримує. А комітет не підтримує. А чому не підтримує? Я  не знаю.

Наступне, 2,5 мільярда гривень Офісу Генерального прокурора можна зекономити, є кошти. Два з половиною мільярди гривень – це серйозна була б допомога нашим вчителям. Ні, не треба.

Ідемо далі. Двісті дев’ять мільйонів Міністерству внутрішніх справ. Теж не треба. 100 мільйонів управління у сфері культури. Я за культуру, але я хотів би вам нагадати, що ви виділили  5,5 мільярда гривень на «Тисячовесен». Або програма «відосик». Знаєте, така програма? В цьому році 4 мільярди гривень, а в наступному у вас 5,5. А скажіть, будь ласка, а що такого відбулося, що треба виділити на 35 відсотків більше, аніж було в цьому році? Що ж вони такого роблять для захисту нашої Батьківщини? Лікують, да, «відосами»? Ні? Не лікують. Навчають? Не навчають. Захищають? Не захищають. А на Офіс Президента додаткові гроші в цьому році? А чим більше Офіс Президента почав працювати, аніж працював в минулому? Можна ж без цього теж обійтись чи не можна? Можна. Ви це знаєте.

 Я розумію, що вам ніхто, як кажуть, не дозволить сказати правду, хоча дуже багато народних депутатів про це говорять в залі Верховної Ради і говорять про те, що сьогодні відбувається. І насправді  232 голоси за бюджет – це теж показник. Мені шкода, що додатково проголосували 6 людей. Було б 225, це бюджет пішов би в комітет і ми би там розбиралися, на чому можна зекономити. А там є на чому економити. Є на чому економити мільярди гривень, які б могли бути відправлені на допомогу бізнесу і на захист військових, і малозахищених верств населення, і ВПО, які сьогодні виживають в тих умовах, які є сьогодні. Але нікому нічого не потрібно, нікому нічого не потрібно, ніхто нічого не робить, ніхто нічого не проголосував. Чому? Тому що це запропоновано Разумковим і командою «Розумної політики». Окей, внесіть аналогічні правки, хай буде автором Пуртова, хай буде Підласа, будь-хто,  Стефанчук, хто завгодно. Ми підтримаємо ці правки, нам непринципово, хто автор, нам принципово, щоб це було відображено в державному бюджеті. Це ж бюджет про людей, це ж не бюджет про владу, він називається Державний бюджет України. Держава – це не державники, які сидять по кабінетах і вигляд роблять, що вони державники. Це про державу Україна, яка має вижити, і цей бюджет має їй в цьому допомогти. А ви приймаєте бюджет, який абсолютно нічим не підтверджений, розповідаючи про те, що це нам партнери гроші дадуть. А якщо не дадуть, чим будете годувати армію? Чим будете годувати дітей в школах? Як ви будете забезпечувати роботу медиків? Як ви будете забезпечувати роботу лікарів? Як ви будете забезпечувати роботу вчителів, викладачів, всіх інших? Що ви зробите, щоб повернути людей, які живуть за кордоном? Нічого!

І цей бюджет ще раз показує, що держава, влада живе в своїй бульбашці і не виходить з неї, і не розуміє, що відбувається в країні, виклики, які сьогодні стоять перед державою, виклики, які стоять перед армією, перед людьми, виклики, які мають бути пріоритетом держави, а пріоритет держави – це не фінансування державних інституцій, які ні чорта не роблять для того, щоб ця держава існувала. Держава тримається виключно на людях. І цей бюджет абсолютно не про них, не про українців. Цей бюджет виключно про владу і фінансування її потреб.

 

19:32:53

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в Києві оголошена повітряна тривога, я прошу пройти всіх до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на ваших робочих місцях. Продовження пленарного засідання розпочнеться через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги. Будь ласка, колеги, прошу до укриттів, а далі продовжимо, будемо сьогодні активно працювати. Будь ласка.

 

(Після перерви)

 

20:21:05

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Шановні колеги, я запрошую народних депутатів до зали, ми будемо продовжувати наше засідання.

Шановні народні депутати, завершилася повітряна тривога. Відповідно до прийнятої нами Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Шановні колеги, наступна поправка 253, авторства Разумкова Дмитра Олександровича. Скільки хвилин, Дмитро Олександрович, щоб… П’ять хвилин, будь ласка.

 

20:21:27

РАЗУМКОВ Д.О.

Колеги, у нас тут багато всі розповідають про мир. І от, якщо подивитися на цей бюджет, це бюджет не про мир. Це бюджет навіть не про війну. Тому що ми з вами поговорили, фінансування армії тут теж немає, але й миру тут немає і ніхто його не закладає. Тому що ми чомусь намагаємося далі будувати державу «дикобразов», знаєте, в незалежності від того чи є сьогодні війна, чи завтра вона закінчиться.

Виступає Президент, говорить: треба армію 800 тисяч. Клас! А хто її годувати буде, партнери, чи хто? Тоді просто покажіть звідки це буде або там «95 Квартал» буде сплачувати стільки податків, що зможе забезпечити армію в 800 тисяч людей. Я не вірю в армію 800 тисяч людей. Я не вірю в те, що ми зможемо забезпечити цю армію. 800 тисяч людей забрати в рекрути, як було в царській армії, да, зможемо, посадити їх на коні зможемо, тим більше що коні, що баранів, що корів ви в цьому бюджеті заклали, дати по шаблі зможете. Але забезпечити армію повноцінною, щоб вона була укомплектована, щоб вона була добре забезпечена, щоб вона була добре профінансована. Ні, не зможете. Мова має йти, максимум, там 200-300 тисяч, більше ми не потягнемо, а після війни навряд чи партнери будуть в повному обсязі фінансувати Збройні Сили України.

Безпека держави – це економіка. Всі успішні країни світу базувалися спочатку на економіці, а далі ця економіка і інвестиції, які приходили в ці країни, і виступали запобіжником проти агресії. І на базі цієї економіки вони будували сектор безпеки, безпеки, яка була українською, а в даному випадку українською армією або армією тих країн, де це будувалося, де була нормальна зарплата, де були хороші робочі місця, де була підтримка міжнародних партнерів. Не тому, що ми їм подобаємося або не подобаємося, а тому що там були їх кошти, кошти, які заходили в якості інвестицій, кошти, якими забезпечувалася безпека держави. У нас ніхто не хоче дивитися на безпеку з точки зору економіки, а саме економіка завжди була базовою для побудови успішних країн.

Да, ми маємо мати армію. Да, ми маємо мати технології. До речі, ці технології сьогодні можуть бути одним з базисів економічної незалежності і економічної безпеки нашої держави. Сьогодні Україна вийшла на один з найкращих і найвищих рівнів щодо виробництва озброєння, новітнього озброєння, якого сьогодні ніде немає в світі, навіть у Сполучених Штатах Америки або інших держав. Воно коштує дешевше, більш якісне і, як не страшно про це говорити, воно опробоване на лінії фронту з русскімі. І саме це мало виступати одним з секторів економіки і галузей нашої з вами безпеки в майбутньому. Цього немає. Саме енергетика і промисловість мали бути ще одними складовими безпеки країни в майбутньому, успішної держави, держави про мир, про повернення людей, про побудову нової економічної моделі для України. Не сировинного придатку, так як це було протягом багатьох років, а нової моделі економіки із залученням інвестицій, залученням інвестицій з різних країн, держав, диверсифікація не лише економічних потоків, але й безпекової складової. Держави переживають за свій бізнес, на відміну від того, що ми бачимо сьогодні в Україні. Держави переживають за свої гроші, які вони вкладають в інші держави світу, в даному  випадку в Україну. Ніхто про це не говорить, ніхто не думає про майбутнє держави завтра. Всі думають про те, а скільки людей треба забрати і мобілізувати сьогодні. А це не про майбутнє держави, це не про майбутнє економіки і це не про майбутнє України. Сьогодні забирають з оборонного сектору, сьогодні забирають з  енергетики. Сьогодні забирають з комунальних підприємств.

А хто завтра буде будувати  енергетику, буде забезпечувати електроенергією не лише наші з вами домівки, а й підприємства, які виробляють і є базою для економічного підґрунтя нашої держави і забезпечення Збройних Сил України? Тому коли ми говоримо про мир, ми маємо говорити про мир, який має досягнути Україна в найближчому майбутньому. Інакше не буде ні майбутнього, ні України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Далі, будь ласка, шановні колеги.

Це була 253-тя поправка. І тільки з 400 і 500-тих.

Наступна 254-та. Дмитро Олександрович, ще 5 хвилин, так?

 

20:26:55

РАЗУМКОВ Д.О.

Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Плюс 5 хвилин.

 

20:27:02

РАЗУМКОВ Д.О.

На жаль, немає представників комітету. Роксолана Андріївна, може, ви все ж таки дасте відповідь. Ви в бюджеті заклали фінансування за рахунок наших міжнародних партнерів, а є план «Б»? Тому що, дивлячись на цей бюджет, більше нагадує план «Г». У нас з вами бюджет «Г» і план «Г». А хотілося побачити план «Б». А звідки ви будете брати кошти, якщо завтра міжнародні партнери скажуть, що їх не дадуть або скажуть, що треба депутатів перевішати на Майдані Незалежності? Ви ж не захочете за це голосувати. Хоча я не знаю, дивлячись на те, як голосує за такі законопроєкти влада, то я думаю, що можуть і на це погодитись, хоча б дуже не хотілося, хоча люди думають теж інакше.

Так-от, у мене просте запитання. А що там з податками? Що із збільшенням податків на наступний рік? Чи заклали ви туди збільшення податків, плюс 1 відсоток ПДВ є чи немає? Це не правка. Я вас можу запитати, якщо хочете, можемо по правках піти. Я думаю, що просто, може, не сподобатись, у мене цих правок, як у колег, які протягнули правки, до речі, і про козлів, і про баранів, і про корів. Я думаю, що завтра треба їх поставити на підтвердження і подивитися на результат. Да, хороші правки.

Тому якщо ми говоримо про підходи, я хотів би зрозуміти, що ви будете робити як бюджетний комітет, якщо завтра не буде фінансування з боку міжнародних партнерів. Чи закладено в цьому бюджеті підняття податків для українського бізнесу? Щодо ПДВ, плюс 1 відсоток є чи немає? Чи впевнений комітет, тому що комітет пропонував залу законопроєкт про Державний бюджет на наступний рік, чи впевнений комітет в бюджеті, який проголосував і відправив до Ради, що завтра його не треба буде переглядати, що знову у вас не буде дірка в 1,8 трильйона гривень, як в цьому році?

В позаминулому було 600, в минулому – 830, в цьому – трильйон 800 мільярдів. Може, досі? Може, треба покликати хоча б когось зі школи, з дорослих, щоб вони порахували бюджет? Тому що те, що пропонує уряд, таке враження, що вони просто цифри зі стелі беруть. І шкода, що ви вимушені за це голосувати як представники Верховної Ради України.

Тому в мене, ще раз, дуже просте питання. Чи є відповідь  на те, як ви будете фінансувати державний бюджет України, якщо немає допомоги з боку партнерів? І чи передбачене підняття податків для українців в цьому бюджеті? Якщо можна, дайте відповідь. Я не думаю, що тут потрібні правки, ви ж люди досвідчені, з профільного комітету, точно дасте відповідь.

Дякую. 

 

20:30:15

КУЗБИТ Ю.М.

Номер правки невідомий. Тут одна конкретна відповідь, проста. Дивіться, ми віримо в наших міжнародних партнерів і дуже на це розраховуємо, що у нас буде фінансування. Тут якщо без правки, то наша співпраця є послідовною і постійною. Говорити про те, що буде якщо, мені здається, це трошки беззмістовно, тому що ми не можемо вгадувати таких речей. Так що давайте краще думати про хороше.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, наступна була в нас поправка 254. Наступна 255-та. Дмитро Олександрович, передостанній виступ, будь ласка.

 

20:30:54

РАЗУМКОВ Д.О.

Я радий, що ви вірите…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До 5 хвилин, так? Будь ласка.

 

20:31:03

РАЗУМКОВ Д.О.

Так. Дякую. Я радий, що ви вірите. Віра помирає останньою, ми знаємо. Але в мене питання наступне. Ще раз, і коли ви говорите про беззмістовність, я не кажу про те, що може бути, я вам доводжу приклади. Ви в позаминулому році думали, що у вас все буде добре, – прорахувалися на 600 мільярдів. В минулому думали, що буде теж все замечательно – було 830 мільярдів дірки. В цьому були впевнені, стояла ваша колега якась, і сидить в залі, казала разом з міністром фінансів: все буде чітко. Прорахувалися на 1 трильйон 800 мільярдів. Може, вам в комітет подарувати іконку, якщо ми формуємо бюджет виключно з віри. Дивіться, ви багато там заробляєте, я думаю, що ви самі можете її купити. Але добре,  я вам наступного разу принесу,  я вам принесу на бюджет і я думаю, що просто тоді  частина тих, хто вам ці правки подавав,  будуть вимушені піти з комітету, тому що чорти бояться іконок, знаєте, і паралельно ще іконки ви маєте роздати тим підприємствам, які зобов’язуєте до 4 грудня збудувати захисні укріплення, тим ФОПам роздати по іконці, ну тому що інакшого укриття і захисту в них не буде сертифікованого. Роздати лікарням, роздати школам, роздати  бізнесу, малому, середньому бізнесу,  всьому бізнесу, а після цього поговорити про те, що буде дальше з вашим комітетом і з тими правками , які ви подаєте. І це дуже просто сказати, що ми думаємо, що все буде гаразд. Я би вам хотів би нагадати,  що в цьому році з 90 мільярдів,  які мали отримати на початку року, ви не отримали нічого до травня. В яку церкву ходив уряд разом з колегами по парламенту ставив свічки, щоб гроші з’явилися?  В жодну. Тут питання не у вірі, я задаю питання: чи є план Б? Ви мені говорите: ні,  в нас є віра, що партнери не кинуть. А якщо кинуть? А якщо завтра у вас в Європі поміняється ряд лідерів, які скажуть і вже говорять прямим текстом, що не будуть вам допомагати, не вам особисто, державі. Що ви будете робити? Будемо сідати плакати чим що? Чи армія теж має годуватися вашою вірою? Воювати замість дронів вірою. Отримувати в якості грошового утримання віру в світле майбутнє, да? Ми вже всі повірили, що в травні будуть шашлики, пам’ятаєте? Але щось вони не прийшли. Я чекаю той травень, я вже готовий і м’ясо замаринувати, а не має, да, травня? Або якщо є, то скажіть, який це травень мався на увазі? А  що з підготовкою до війни, коли ви були впевнені, що 52 мільярди гривень треба не забирати з Збройних Сил України , вірніше з доріг передавати Збройним Силам України, бо ви вірили. А кому? Козаку. Був такий деятель в Росії,  який казав так само, що війни не буде. А потім бах, прийшло 24.02.22. Ви 23-го у війну не вірили. Навіть Президент зараз каже, хто ж міг подумати, ніхто ж не казав, що війна буде. Ніхто не казав, що війна буде, те, що там міжнародні партнери всі сюди приїжджали  і казали, війна буде – не чули, те, що керівник однієї фракції виходив і казав, що New York Times гірше ніж Russia Today теж ніхто не вірив, взагалі ніхто не вірив. І тому саме в Бучі ніхто не повірив, в Ірпені, в Гостомелі, в Маріуполі, в Херсоні, ніхто не повірив і ніхто не підготувався, і частина, до речі, там залишилась, а інша частина виїжджала з Маріуполя і вірила, що Україна їх буде приймати і забезпечувати фінансово, допомагати з роботою, з житлом, що вони не будуть 5 років знаходитися в статусі ВПО, скитальців по державі, тому що держава для них нічого не зробила. Навіть зараз блокується законопроєкт, закон, який був проголосований відправлений на підпис Президенту щодо допомоги людям, які виїхали з окупованих територій для того, щоб вони могли отримати компенсацію за житло, не підписує Президент. Розповідають, що грошей на це немає, а на Єдиний марафон ще раз повторюю є. А на «відоси» є і набагато інших речей є.

Тому, насправді, виходячи з того, що ми бачимо в цьому бюджеті нам єдине, що залишається це вірити, що не здохнемо. Але віра дуже швидко наближається нуля, тому що цей бюджет ще раз повторюю не про держава, можливо, лише про якусь віру у світле майбутнє, яке з такими підходами ніколи не наступить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так це була 255 поправка. Зараз 256 і все, да. Тоді дальше я буду йти далі.

Шановні колеги, 256 поправка і всі інші, які залишилися у Дмитра Олександровича – до 5 хвилин.

Будь ласка.

 

20:36:26

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую. Дякую, Руслан Олексійович. Я дуже сподіваюся, що цей бюджет завтра не буде проголосований, і в першу чергу тому, що багато різних правок, і моїх, і колег, які сьогодні піднімались і не були проголосовані в цьому залі ні щодо допомоги і збільшення виплат нашим захисникам, завдяки яким, до речі, ми б мали працювати в цій залі, а працює, скільки нас тут? Ну, з два десятки максимум.

І нашим з вами медикам, які на відміну від уряду не повтікали на початку повномасштабного вторгнення і працювали в Києві, працювали, до речі, прямо на фронті, не думаючи про те, а чи зможуть вони вижити. А уряд повтікав і сидів на Західній Україні. Ні нашим з вами вчителям, які за мізерну зарплату і за те, що ми з вами не можемо виконати норму закону і фактично виконати норму про три мінімалки, яку мають вони отримувати за те, що вони вчать наших дітей. Це те ж величезне... величезний виклик і досягнення, тому що, знаючи як важко навчити дитину, вони це роблять і вони це роблять класно, і дуже часто найбільш ефективніше, аніж це роблять викладачі в інших країнах світу, не дивлячись на те, що вони працюють в укриттях, працюють в абсолютно неадекватних умовах, вони діляться своїми знаннями з нашими з вами дітьми. Я розумію, що для більшої частини в залі, мабуть, це нецікаво і доля вчителя нецікава, але вони забувають, що якщо не будуть наші діти мати знань – вони не будуть мати майбутнього. Якщо вони не будуть мати майбутнього – вони не будуть мати державу. І все те, за що сьогодні віддають своє життя і здоров’я наші з вами захисники, буде знищено, якщо не буде забезпечено тил.

Ми з вами бачимо бюджет, в якому немає елементарної поваги до людей похилого віку. Ми сьогодні багато про це говорили, про мінімальну пенсію, яку піднімають на 238 гривень, 283 гривні, вибачте. А пенсія складає трохи більше, ніж дві 800,  тобто по 90 гривень на день. Ну, я думаю, що мало хто в цьому залі жив колись на 90 гривень на день. Думаю, що, можливо, якісь там перші роки своєї роботи і то не факт. А ви сьогодні людей на фоні всього того, що відбувається, змушуєте жити в таких умовах. Ви не допомогли жодною правкою бізнесу, жодна наша правка не була проголосована про підтримку бізнесу, про зменшення податків, про те, щоб він міг зараховувати частину своїх податків в якості компенсації збитків, які отримав від рашистських обстрілів. Не були проголосовані жодні правки нашої команди «Розумної політики» щодо зменшення вартості палива завдяки дії товариша Гетманцева і його комітету ми з вами, коли заїжджаємо на заправку і для того, щоб машину заправити, і для того, щоб закупити паливо для генераторів, віддаємо станом на сьогодні близько 50-55 гривень з кожного літра для держави нібито. А куди ці кошти ідуть ніхто не розуміє. А бізнес має це заплатити. Тому що він не може по-інакшому виживати, тому що влада нічого не зробила для того, щоб його захистити від російських обстрілів, від ракет, від «шахедів». Да, Patriot, окей, там мають дати американці, а все інше. Ви ж забрали в цьому році 40 мільярдів закупівлю озброєння в цьому бюджеті, в цьому бюджеті. І зараз розповідаєте, що це бюджет воюючої держави. І сьогодні я декілька разів звертався до профільного комітету. А якщо не буде допомоги завтра бізнесу? А якщо не буде допомоги завтра наших партнерів, яким чином ви будете забезпечувати Збройні Сили України, ви будете забезпечувати економіку нашої держави, тому що бізнесу ви так само не допомогли, жодному? І всі на хі-хі ха-ха, всім дуже смішно. А більшої частини навіть в залі немає, їй взагалі плювати. Але від цього залежить майбутнє країни в наступному році, чи виживе вона в тих умовах. І я про це так само сьогодні говорив, це не бюджет країни ні щодо країни, яка воює, ні щодо країни, яка прагне миру. Це бюджет про владу, а не про державу. Це бюджет не про те, що влада хоче, щоб завтра прийшов мир. Влада хоче, щоб у них було все добре. Влада хоче, щоб у них були гарні зарплати. Влада хоче, щоб були гарні «відосики» на телеканалах. Влада не хоче бюджету для держави, яка прагне миру і завершення війни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Олександрович. Це всі ваші поправки. Дякую.

Ідемо тоді далі. Я тоді буду пропускати тих колег, які вже зняли свої поправки. І далі у нас це була 256-та. Я рухаюся далі за списком. Тут всі колеги, які зняли поправки.

293-тя, наступна поправка Шпак. У мене є ваш лист, що замість всіх ваших поправок, які у вас є, 7 хвилин виступ. Так?

 

ШПАК Л.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дійдемо до них, тоді. Так?

 

ШПАК Л.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, тобто ви 7 хвилин і я почергово поставлю ці дві поправки.

 

ШПАК Л.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте 8 хвилин і поставимо ці дві поправки на голосування підряд. Все, до 8 хвилин.

 

20:42:23

ШПАК Л.О.

Дякую. Знаєте, аналізуючи бюджет, ну так сумно трішки стає і в першу чергу думаєш про суспільство, про країну, яка повинна вижити за рахунок цього бюджету. І основне питання завжди стоїть перед очима, що суспільство наразі має запит на справедливість. А яка справедливість на сьогодні може бути, якщо у нас у чиновників, у директорів державних підприємств, установ мільйонні зарплати, а мінімальна пенсія на сьогодні закладена в бюджеті 2888 гривень? Тобто де тут той запит на справедливість? Дивіться, який соціальний розрив. Я не знаю, які економісти, фінансисти, з яким досвідом формують такий бюджет, але такий шалений соціальний розрив дає тільки мінус розвитку країни. Такого розриву не має бути в бюджеті.

І якщо ми говоримо взагалі про бюджет, ті витрати, які закладені, ті доходи, які на сьогоднішній день є. І  якщо ми говоримо про доходи, то доходи це у нас в першу чергу ті запозичені кредити, які ми маємо, запозичені гроші та відповідно бізнес, які податки ми отримуємо. Якщо ми говоримо про бізнес, у мене питання: а де підтримка бізнесу на сьогодні? Ви бачите, бізнес масово виїжджає, тому що ніхто не підтримує.  І знаючи, що країна має на сьогоднішній день військовий стан, знаючи, що як важко виживати бізнесу, знаючи, що кожен день прилітає, але відповідно підтримка бізнесу, я не бачила жодного законопроєкту підтримки. А щодо того, як максимально зараз роботу бізнесу відповідно збивати і відповідно не захищаючи бізнес, ставити великі податки, при тому, що підприємство виходить або вчорну, або на сьогоднішній день підприємство закривається і переїжджає, все, де наш бізнес? А підтримка бізнесу – це є саме основне, і це є ті доходи, які мають бути в бюджеті. Не кредити, не ходити по всіх країнах з протягнутою рукою. Ви розумієте, кредитів ми зараз наберемо багато, але як ми їх потім будемо віддавати? І це питання на сьогоднішній день є основне.

Далі. Якщо ми говоримо про бюджет, ми вже говорили про ту соціальну різницю, яка є. Тобто висновок у нас один: згідно нашого бюджету бідні біднішають, а багатші в нас багатіють. І та соціальна несправедливість, яка існує, і полягає в нашому прожитковому мінімумі, який ми формуємо, і полягає у нас відповідно в мінімальних пенсіях, ті, які закладені, саме прожитковий мінімум для осіб непрацездатних.

Відповідно до цього я хочу нагадати, що стаття 46 Конституції України вимагає, щоб пенсії та інші соціальні виплати, які є основним джерелом існування, забезпечували рівень життя щонайменше на рівні, встановленому Законом прожиткового мінімуму.

І тож, вертаємось знову до підручників і законів: який у нас прожитковий мінімум і як він вираховується. Коли ми вирахуємо прожитковий мінімум, навіть на тому рівні, на якому він закладений, а ви знаєте, який в нас закладений прожитковий мінімум: там кілограм печива на сім’ю з трьох осіб на тиждень, пальто на 7 років і так далі, - але ми навіть цього не виконуємо на сьогоднішній день.

Відповідно до Закону про бюджет на 2027 рік законом передбачено прожитковий мінімум 3 тисячі 559 гривень. Тоді як прораховано Міністерством соцполітики 8 тисяч 876 гривень? Якщо ми будемо самі ці цифри розглядати, і саме відповідають тим критеріям, які у нас діють згідно нашій законодавчій базі, яка в принципі дає самі мінімальні показники, ми бачимо цю шалену різницю на сьогодні. І держава не виконує просто елементарні свої функції щодо забезпечення гідного життя населення.

Далі. Якщо ми говоримо про масштаб проблеми, також цей масштаб підтверджує міжнародні дослідження. І у весняному огляді 2026 року Світовий банк оцінив частку населення України за національною межею бідності в 41,6 відсотка, за підсумками 2025 року, порівняно з 2024 роком – це 37 відсотків. Тобто у 2026 році відповідно ми наблизимося до 50 відсотків. А що ж буде у 2027 році з такими показниками? Тому з року в рік за останній час ми не підвищуємо прожитковий мінімум на той рівень, який є. Тобто розрив у нас кожен раз збільшується.

І знову ж таки питання до фахівців, які саме формують бюджет і саме як вони його формують. Тому що гарний економіст має проаналізувати і прорахувати. А давайте прорахуємо купівельну спроможність мінімальної заробітної плати там у 90-х роках, у 2000-х, 2010-й, 2020-й рік і так далі. І ви в розрізі побачите яке ж зубожіння населення зараз ми маємо. І це дуже прикро говорити про це, і розуміти.

Тобто ми говоримо про те, що, да, ми маємо піднімати і прожитковий мінімум, і мінімальні пенсії. В той же час це зарплати освітян, це зарплати лікарів, це відповідно і зарплати військових – це саме головне, що ми маємо в цей бюджет. А що ми маємо в бюджеті? Ми говоримо про ефективність використання ресурсів. Та яке ефективне використання ресурсів, якщо мільярди йдуть на незрозумілі програми. Це певний такий дерибан грошей. Знаєте, для когось це напевно не бюджет, а це якийсь бізнес-проєкт, який хочуть реалізувати і в принципі отримати з цього якийсь заробіток. Але це не виглядає як бюджет воюючої країни.

І хочеться ще додати, на жаль, мало часу, що якщо ми на сьогоднішній день будемо мати соціальну стійкість країни, від цього залежить і витримка людей щодо тих наслідків війни, які ми маємо – це і збереження здоров’я населення, це і виховання людей. Через бюджет ми визначаємо, яку підтримку держава реально готова надати своїм  громадянам.

І прошу Міністерство фінансів, прошу  Кабінет Міністрів, розглядаючи бюджет до наступного читання, врахувати це. Я знаю, що поправка моя 38-ма була врахована частково, але хочеться це побачити в цифрах, тому що це перший раз, за всі роки, коли поправка про прожитковий  мінімум взагалі взята на розгляд уряд і відповідно написано «враховано частково».

Далі, щодо мої поправок, я хотіла проголосувати поправку 640-ву і 781-шу.

Якщо ми говоримо про 640-ву – це в принципі ті питання, які є актуальні в зверненнях громадян, саме до мене. Це питання невиплати пенсій, коли йде перерахунок пенсій через суди, жодна ще людина, в моїй практиці, не отримала  ці кошти і вони не є закладені в бюджеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, 640 поправка, ставлю її на голосування. Прошу голосувати.              

 

20:50:50

За-15

Рішення не прийнято. 

По фракціях.

І наступна поправка 781-ша. Прошу голосувати. Прошу голосувати. 

 

20:51:14

За-15

Рішення не прийнято. 

По фракціях покажіть, будь ласка. Прекрасно. Дотисли.

Так, шановні колеги, рухаємося далі.

Наступна у нас – це була у нас поправка 293-я і я пропускаю тих, хто вже зійшов з дистанції.

305-та, Мокан. Не наполягає.

306-та, Мазурашу. 3 хвилини замість наступних п’яти чи шести поправок  ваших. Будь ласка, Георгій Георгійович. З 306-ї, ну й інші, які там у вас є. 325-а, у мене є перелік ваших… 415-у будете ставити, да, да, я розумію. Я бачу. Будь ласка.   

 

20:51:46

МАЗУРАШУ Г.Г.

Я хотів би продовжити флешмоб з розмов про справедливість, які великі колеги з різних фракцій і груп, обговорюючи поправки або сам проєкт Закону про держбюджет на 2027 рік. І знаєте, згадується, з якими надіями в 2019 році ми – ті, які «топили» за Володимира Олександровича Зеленського, сподівалися на те, що буде більше справедливості у стосунках між владою і пересічними громадянами, як кажуть. Величезні надії покладали ми на Володимира Олександровича як на кандидата в Президенти, потім на нас як обраних або на той час ще кандидатів від команди Зеленського «Слуга народу». І я дивився інтерв'ю крайнє Володимира Олександровича, і він там теж багато говорив про справедливість. І я як базовий виборець, як прихильник Володимира Олександровича, як народний депутат з фракції його «Слуга народу» підтримую ці його тези про справедливість.

Але знаєте, я вам зараз хочу показати, не знаю, чи буде видно, чи ні, отут 2019 рік, це ми з одним з громадян з Чернівецької області агітуємо за Володимира Олександровича Зеленського як кандидата в Президенти. А це цей громадянин, йому близько до 60 років, який з синцями, з розбитим обличчям. Від кого ви думаєте? Від тих, які в підпорядкуванні  Президента – Верховного Головнокомандувача – або в сфері управління Володимира Олександровича. Як ви думаєте, це справедливо, коли ми обрали Володимира Олександровича Президентом при тому, що я, наприклад, знав і було загальновідомо, наприклад, те, що він, наприклад, те, що він не з’являвся за повістками. Тому я щиро вважаю, що це дебілізм ганятися за всіма з повістками, тому що треба формувати сили оборони на тих, які готові фізично і морально захищати вітчизну. Ми його таким обрали і сподівалися, що у нас зміниться ситуація і буде здоровий глузд брати гору у питанні захисту вітчизни, а тепер ми що бачимо, підлеглі і люди з сфери управління Президента, поліцейські, тецекашники, або «тецекуни», «бусифікатори» ганяються за виборцями Володимира Олександровича «Слуги народу». Ламають їх знущаються, порушуючи норми Конституції, здорового глузду і заганяють для кількості в армії.

А поправка, яку я прошу поставити на голосування...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, 415 поправка. Я попрошу приготуватися. Вона комітетом відхилена.

Прошу голосувати. Ставиться на врахування.

 

20:55:28

За-11

Рішення не прийнято.

Покажіть по фракціях, будь ласка.  Дякую. П'ять  п'ять. Ніздря в ніздрю прямо.

Шановні колеги, будь ласка, далі 2 хвилини – Дмитрієва, замість своїх поправок і рухаємося далі.

 

20:56:00

ДМИТРІЄВА О.О.

Колеги, я сьогодні хочу проговорити про медицину. Я добре розумію в яких умовах складається бюджет, особливо, на  2027 рік і це бюджет воюючої країни, коштів завжди не вистачає, але, цей бюджет він має пріоритети і вони мають бути чіткими.

На охорону здоров'я у нас передбачено 352,2 мільярда, це приблизно 3,2 відсотка від ВВП. Цього недостатньо, щоб система охорони здоров'я просто вистояла і відповідала потребам людей, особливо, під час війни. Медицина, це другий фронт, лікарі працюють  кожен день під обстрілами без світла, в найважчих умовах. І я подавала правки на те, щоб ми їм підвищили заробітну платню. Я писала правку про 10 мільярдів і я писала чітко, де їх можна взяти. Їх можна взяти з тих програм, які навіть у цьому році не були використані і в наступному році вони також не будуть повноцінно використані.

Я писала правки, подавала по переглянутих тарифах по трансплантації, які 5 років у нас не підіймалися і не змінювалися, а трансплантація, ви бачите, як розвивається в нашій країні – це єдиний метод лікування для деяких наших громадян України.

Найголовніше, правки по кератопластиці. Це поранення очей наших ветеранів. Мабуть всі знають, ми до всіх зверталися, ми збирали величезні кошти для того, щоб пролікувати наших ветеранів, щоб виконати потребу, яка їм необхідна в перші дні, бо лікування таким методом допоможе їм бачити, і це для наших військових, для наших ветеранів.

І ще багато правок, що стосувалися договорів керованого доступу, орфанних захворювань. До кожного з вас звертаються пацієнти, і ми збираємо на них кошти. Я розумію, що грошей завжди не вистачить, але пріоритети мають бути і вони мають стосуватися здоров’я наших українців.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні колеги, рухаємося далі. Так, я теж пропускаю тих, хто вже відмовилися від виступів. (Шум у залі)

Зараз я подивлюся, чи до цього ще нічого немає.

Артуре Володимировичу, дивіться, я зараз подивлюся і вам скажу.

376-та, будь ласка. Хто? Левус, 5 хвилин. Будь ласка.

Будь ласка, Левус, 5 хвилин. Народний депутат.

 

20:58:43

ЛЕВУС А.М.

Вітаю, друзі. Дуже приємно у такий вечір всіх бачити. Але я вам хочу сказати дуже сумні речі. Як раз сьогодні спілкувався з сином, який приїхав з фронту, і знаєте, іде зима, і мало хто замислюється над тим, що найбільшим волонтером, який є, це таке відоме прізвище. А це кожен солдат. Тому що від того, як він буде ночувати, де він буде зимувати, чи поремонтована машина, залежить від нього. І насправді дуже велику частину коштів, які отримує військовослужбовець, він сам дотує, інвестує в цю війну, відриваючи від своїх родин. І те, що держава не може досі знайти гроші на фінансове забезпечення, на грошове забезпечення військовослужбовця, це просто ганебно.

Тому фракція «Європейської солідарності» вимагає, щоб 33 мільярди, які йдуть в ПДФО, ішли, власне, безпосередньо в бригади. Це найбільш динамічний, найбільш правильний підхід. Чому? Тому що командири краще знають, що найперше треба закрити, які потреби свої у військовій частині, без зайвої бюрократії, без корупційної складової, без принизливого ходіння по кабінетах. Іноді є такі витрати, які важко кудись і вписати, якщо чесно. Тому що бригади часто переміщаються, кожен раз треба створювати нові місця дислокації, це йде, знову ж таки, з кишень хлопців, кожен думає взагалі, як навіть орендувати житло, як перекрити дах і таке інше, дуже навіть описати ці видатки. Саме це би вирішило дуже багато складних речей.

Крім цього, дуже сумно, що в цьому проєкті бюджету знову ми бачимо такий марафон популізму, знову бачимо роздування бюрократії, бачимо те, що на словах говориться, що ми всі за перемогу, по факту дальше роздувається репресивний апарат, бюрократичний апарат, і ті всі красиві «відосики», які звернуті на нашу потужність, стійкість і незламність, виявляється фарсом.

Я вважаю, що необхідно трошки це змінити. Я розумію, що є якісь великі гравці, якісь великі домовленості, тут ми відбуваємо, на жаль, номер, але давайте будемо відверті. Але насправді ми перебуваємо саме в тій точці, в якій перебувала Українська Держава рівно 100 років тому, коли москалі доходили до Києва, так само Центральна Рада, інші органи фактично займалися пустопорожніми речами, бюрократією, нікому не потрібною, і замість того, щоб посилювати Збройні Сили України.

Європейська солідарність вимагає і знайшла 515 мільярдів гривень, які би могли вирішити основні питання і проблеми, які стосуються оборони. Я тут чув якісь великі прожекти від влади, але насправді бюджет має бути зорієнтований на те, щоб перезимувати і щоб бути готовими до весняної кампанії. Замість того, щоб наповнювати бюджет, в тому числі і з додаткових фінансів макрофінансової допомоги, які дають європейські партнери, ми знову бачимо відсутню Антикорупційну стратегію в порядку денному, знову бачимо, що ніхто не збирається вводити конкурс по Генеральному прокурору. Намагалися на початку тижня вкинути якийсь фейк і нам сказати, що це є вимога Євросоюзу, добре, що розпізнали і відбили цю атаку. Але як можна зустрічатися з нашими партнерами, тиснути їм руку і в кишені тримати дулю? Фактично так це получається. І ми не доотримаємо серйозне фінансування для Збройних Сил тільки через те, що хтось боїться, що антикорупційні органи отримають свою незалежну експертизу, тільки через те, що хтось боїться, що за його задницю по-іншому трошки візьмуться, і фактично егоїстично рятуючи себе і свою династію, нас всіх, одним словом, нас всіх підставляють і зокрема ті самі Збройні Сили України тільки через одну цю причину. І це страшне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це була 376 поправка.

Далі, дивлюся, яка наступна. Я пропускаю тих колег, які вже виступили. Ні-ні, там ще перед цим є.

400 – Разумков, 400 – Безугла.

Разумков, Мазурашу.

415-та, ми проголосували.

417-та, Железняк.

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Немає, немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Тоді 417-та, Железняк… (Шум)

Далі 418-та, Молоток.

Разумков. Разумков. Разумков.

423-тя.

424-та.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Климпуш-Цинцадзе. 10 хвилин.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Климпуш-Цинцадзе. 10 хвилин.

Будь ласка. 10.

 

21:04:40

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Шановні панове, ви пригадуєте, з цієї трибуни буквально кілька тижнів тому Прем'єр-міністр Корецький оголосив на всю країну, що ми маємо насамперед керуватися питаннями економії. І це стосується як бюджету 2026 року, так і бюджету 2027 року. Чи проєкту бюджету 2027 року. Одночасно Прем'єр і новий, оновлений уряд подали проєкт бюджету, який не має нічого спільного з економією. Більше того, я б хотіла нагадати, що в цьому проєкті бюджету понад 38 мільярдів євро дефіциту. І це означає, що так само, як і цього року, так само і наступного ми маємо: а) виконати певні зобов'язання, які ми взяли на себе як країна, яка збирається нібито не тільки гаслами, а й діями вступати в Європейський Союз, а також знайти додаткові кошти - 38 мільярдів євро. І при цьому ми бачимо, що в цьому бюджеті ті самі помилки і ті самі вади, які були в бюджеті 2026 року. Недофінансування Збройних Сил. І нам розповідають про те, що, мовляв, щось там більше закладено на Збройні Сили. Нас дурять, тому що насправді до цього часу немає достатніх коштів на фінансування Збройних Сил до кінця цього року. І ми кілька разів цій залі переглядали бюджет 2026 для того, щоби виділити додатків кошти на сили безпеки і сили оборони насамперед. Ми бачимо,  знову ж таки, зростання популістичних видатків, ми бачимо видатки на правоохоронні органи, яким чомусь усім, усім абсолютно підвищують зарплати, окрім єдиної категорії – окрім наших захисників і захисниць, навіть не індексують на відсоток інфляції їхнє грошове забезпечення.

Ви знаєте,  як на мене, бюджет країни зараз в таких умовах має бути спрямований на дві цілі, більше цілей немає. Одна ціль – вистояти і перемогти в цій війні. І друга ціль – заради кожної людини, заради кожної її реалізації, заради її прав трансформувати країну в такий спосіб, щоб ми мали європейське майбутнє. Так от цей бюджет не відповідає на жодну із цих задач. І він не переслідує цілі, щоби ми добилися цих двох головних, визначальних цілей для того, щоби держава була і для того, щоб вона мала майбутнє.

Колеги говорили про те, що дійсно навіть уже цього року ми б мали бачити ухвалення базових речей на виконання проміжних умов кластеру Основи. Що це таке? Це означає, що це ті умови, без яких,  що би ми там не відкривали в інших кластерах, ми нічого ніколи не зможемо закрити. Так от це прості речі, які не виносяться в цю залу. Вже третій тиждень поспіль ми бачимо як то вноситься, то виноситься Антикорупційна стратегія, зауважу, на 2026 – 2030 роки. Ми бачимо, що Закон про зміну... чи законопроєкт про деполітизацію призначення Генпрокурора теж не вноситься в цю залу. Ми бачимо, що Державне бюро розслідувань ніяк ніхто не хоче перезапускати і реформувати, хоча це є пряма безпосередня вимога наших європейських зобов’язань. А знаєте чому? Тому що дуже зручно мати всю країну виконувачами обов’язків, тому що у нас сьогодні Генеральний прокурор виконувач обов’язків, у нас сьогодні керівник Служби безпеки виконувач обов’язків. Так-от, з 31 грудня 26-го року керівник ДБР теж стане виконувачем обов’язків. І ніхто не спішить проводити конкурс за новими правилами, бо це так зручно мати цілу інституцію, яку можна просто, як псів, направляти на незгодних із цим ганебним врядуванням, яке сьогодні очолює Президент Зеленський.

Ми фракцією, дійсно, з різних джерел пропонували перенаправити кошти цим бюджетом насамперед на грошове забезпечення наших захисників і захисниць. Понад 500 мільярдів гривень. Ми пропонували віддати, підвищити ПДФО бригадам з 10 до 30 відсотків, і колеги пояснювали, чому це важливо. Бо військові самі знають, а як саме і що саме їм потрібно, і як це забезпечити якомога швидше. І, до речі, якомога дешевше, і якомога ефективніше.

До речі, колеги, мало хто згадує, на наступний рік попри те, що місцевому самоврядуванню надали, нарізали ще чергових задач, додали обов’язки підвищувати зарплату різним працівникам, одночасно замість 64 відсотків ПДФО їм залишають 60 відсотків ПДФО. І ви думаєте, що місцеві громади мають справитися з усім тим навантаженням, яке ви на них перекинули, одночасно забираючи централізацію, централізуючий бюджет, його використання і використання, безумовно, на жаль, у корупційних цілях.

Ми бачимо сьогодні корупцію в енергетиці, ми бачимо корупцію в оборонці, ми бачимо корупцію в будівництві, знову ж таки в дорогах і ніяк не можемо дати собі звіт в тому, що без зміни нашої поведінки, всіх інституцій державних, ми не прорвемося. Колеги, до нас втрачається довіра в Європі. Чомусь хтось наверху вирішив, починаючи з Зеленського, що можна обманути європейців, що вони, виділяючи нам кошти, все рівно їх дадуть, щоб ми тут не робили або якими б махінаціями ми не займалися. Цього не буде. У нас дуже вузьке «вікно можливостей». Отямтеся, схаменіться.

І я б дуже хотіла, щоб все-таки до другого читання нам з вами, колеги, які бачать ці проблеми, які розуміють завдання, нам вдалося змінити цей бюджет для того, щоб він був бюджетом країни, яка веде війну за перемогу, за виживання і за перемогу, а також за своє реальне європейське майбутнє, європейське майбутнє через трансформацію суспільства і забезпечення прав, і можливостей кожної, кожної особи в Україні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, поправка 425. Іонова до 20 хвилин, будь ласка. З місця, будь ласка.

 

21:13:00

ІОНОВА М.М.

Дуже дякую. Шановні колеги, чесно кажучи, іноді на деяких міжнародних майданчиках, це такий рецепт, це моя колегиня Іванна Климпуш-Цинцадзе згадала, хочеться мовчати. Бо вже стільки разів ми говорили про російського агресора, що для того, щоб вони звернули увагу хтось з аудиторії, пробуємо мовчати. Але зараз теж, мені здається, ми пробуємо звернути увагу на те, що Державний бюджет України – це головний військовий документ. І таке враження, що іноді ми говоримо в пустоту, навіть будучи колегами в одному залі вже багато років.

Говорячи про державний бюджет, це в першу чергу наша країна, яка протистоїть російській агресії вже більше 12 років і повномасштабне вторгнення майже буде 5 років. Це мав би бути бюджет насправді в центрі якого українська армія, український  військовий, українська захисниця, обороноздатність держави і забезпечення Збройних Сил і стійкість нашої країн. Бюджет, в якому кожна гривня оцінюється передусім за тим, чи допомагає вона захищати Україну, підтримувати фронт і наближати нашу перемогу. Але запропоновані бюджетні пріоритети уряду, ми вже з вами сьогодні неодноразово почули від наших колег, на жаль, мають серйозні запитання і складається враження, знаєте, що влада готується не до наступного року важкої війни, а саме до року таких політичних кампаній, бюджетного популізму і знов за якусь таку прихильність  виборців дуже дешеву, хоча для країни надзвичайно дорогу, тому що втрачається життя. Ми бачимо, як держава знаходить ресурси на різні програми, фінансування державного апарату та інфраструктурні проєкти, але все ж таки скільки разів ми вже повторювали про те, що пріоритет № 1 це базове грошове забезпечення наших військових і системне збільшення оборонних видатків і забезпечення потреб фронту. Нам знову пропонують чекати, шукати додаткові джерела фінансування і погоджуватись з обмеженими можливостями бюджету. Але під час війни держава має все ж таки чітко визначити пріоритет – це  сили оборони як реальну таку єдину гарантію безпеки нашої держави і тому наша принципова вимога «Європейської солідарності» це переглянути бюджетні пріоритети і спрямувати на оборону ті ресурси, які сьогодні, на жаль, витрачаються неефективно або не належить до першочергових потреб. І наша фракція проаналізувала ці бюджетні видатки і підготувала пропозиції які, за нашими розрахунками, дають змогу знайти додаткове фінансування для перерозподілу саме на потреби оборони, на підвищення базового грошового забезпечення наших військовослужбовців.

І дуже прикро, що от наші правки були проігноровані,  тому що все ж там презентовані чіткі пріоритети скорочення непріоритетних витрат і саме спрямування вивільного ресурсу туди, де він потрібен найбільше. І найважливіші питання, в кого стосуються поправки, це запропоновані фракцією підготовлені, наші колеги дуже ретельно опрацьовували, це гідне грошове забезпечення. І, знаєте, неприпустимо, що ця базова ставка залишилась на рівні там 20 тисяч гривень, а бюджетні плани вчергове не передбачають її системного підвищення. І я не знаю вже як емпатично звертатися до колег, що насправді ми говоримо про людей, які несуть службу в умовах постійної небезпеки, і навіть вже про тилові підрозділи ми знаємо з вами, наскільки вже вони теж під постійними ризиками для життя.

При всій повазі до всіх професій, але все ж таки робота в армії має оплачуватися по-справжньому гідно. І влада вона зобов’язана пояснити, чому кошти на підвищення виплат військовим невизначені серед першочергових бюджетних завдань. Але в той же час ми з вами бачимо, як для державних службовців, працівників правоохоронних органів передбачається суттєве підвищення оплати праці.

Знаєте, цікаво, чому влада, чи влада взагалі може пояснити і, в принципі, чи дочекаємось ми звіту, а куди ж все ж таки вивезли або на що витратили 107,4 мільярда гривень, 104,7 мільярда гривень за два роки, які були направлені на Fire Point? Мали би і пообіцяли, і Президент зазначав, що мали би бути вироблені і 3 тисячі крилатих ракет, ракети-дрони, якісь Фламінго. Тобто Президент Зеленський він дав таке завдання. І кошти, можна сказати, просто йшли в одну компанію. І, на жаль, вчора повідомили керівниці цієї компанії Fire Point, що виявляється це був такий політичний стейтмент. Скажіть, будь ласка, хто понесе відповідальність за цей політичний стейтмент?

Хто понесе відповідальність за те, що ми зараз неспроможні і витратили на 2 роки на що? На політичний стейтмент. Так чий це політичний стейтмент це був?

Повертаючись до бюджету. Знаєте, найцинічніше от знов-таки в цьому бюджеті те, що інші апарати заробітні плати підвищують, а, і знову ж таки дозвольте підкреслити, що ми точно підтримуємо підвищення оплати праці для правоохоронців та силовиків, які виконують завдання на фронті. Але не може бути такого, що співробітник держапарату або силовик у тилу отримує нижчу зарплату ніж у військового. Ми точно не протиставляємо військових і інших працівників держави, але точно підтримуємо і наполягаємо на те, що  держава повинна забезпечувати належні умови праці всім, хто виконує ці функції. Тому що під час війни на першому місці має бути солдат і ми маємо точно забезпечити, щоб він був, і в амуніції, і в нього була зброя в руках, і тому грошове забезпечення це не тільки питання нашої соціальної справедливості, але це питання і мотивації комплектування війська і спроможності держави залучати людей до служби.

Ми вимагаємо передбачити реальний ресурс для підвищення виплат військовослужбовцям, а знаєте не обмежуватися тільки деклараціями, як поважають наші Збройні Сили, як пишаються Збройними Силами. Все ж таки хотілось, щоб пафосні слова замінилися на фінансову мотивацію для тих людей,  які дозволяють нам з вами працювати зараз не по лінії фронту.

Друга вимога команди «Європейської солідарності» – це скорочення непріоритетних видатків державного апарату і таких популістських програм. І ми вважаємо, що якраз уряд має переглянути і провести повний перегляд витрат, які не мають безпосереднього значення для оборони, безпеки і базових потреб громадян.

Ми пропонуємо оцінити ефективність державних програм, видатків на утримання органів влади, фінансування інфраструктурних проєктів програм, які, на жаль, мають ознаки  політичного популізму. Кожна програма має мати чітке обґрунтування, а особливо те, що стосується того ж дорожнього фонду. Ми не заперечуємо про необхідність підтримувати транспорту інфраструктуру, що стосується військової логістики. Але в умовах війни фінансування доріг не може автоматично мати перевагу над закупівлею озброєння, засобів протиповітряної оборони, дронів і боєприпасів.

Так само ми вже скільки часу вимагаємо припинити практику, коли кошти державного бюджету розподіляються за окремими програмами на розсуд Кабінету Міністрів, абсолютно без контролю парламентського. Тому що державні фінанси – це не ресурс, яким уряд, знаєте, може розпоряджатися, як своїми власними. Немає прозорості, немає відповідальності. І ми виступаємо проти категорично надання оцих повноважень, надмірних, уряду, адже система стримування та противаг і бюджетні процедури існують саме для захисту державних фінансів від маніпуляцій та корупції.

І тому та наша кількість правок, абсолютно, знаєте, не тисячна, а адекватна, і були спрямовані на те, щоб Закон саме про Державний бюджет не створював механізмів для ухвалення Кабінетом Міністрів рішень про додаткові державні запозичення поза встановленими законом обсягами та процедурами.

Під час війни ми все ж таки... ну, має бути гнучкість, але оці додаткові запозичення, перерозподіл ресурсів – це теж про відповідальність, це теж про довіру, і це про парламентський контроль.

Ми пропонуємо виключити положення, які дозволяють уряду змінювати нормативи розподілу ПДВ, акцизний податок з пального між фондами державного бюджету, а також між державним і місцевими бюджетами. Чесно кажучи, ми взагалі шоковані, наскільки влада зневажає місцеве самоврядування, наскільки дозволяє собі, знаєте, повертаємось до азарівщини, де громади мають затвердити і отримати таку лояльність, для того щоб отримати фінансування або розпоряджатися своїми коштами.

І тому ми знову ж таки наполягаємо на виключенні положень, які дозволяють Кабінету Міністрів розподіляти кошти за окремими бюджетними програмами без погодження з бюджетним комітетом та залою Верховної Ради України. Я вже не говорю про те, скільки наша команда звертала увагу, що стосується використання резервного фонду. Це взагалі… Знаєте, то ми його можемо використати на різні популізми за 4 місяці, це вже стало якимось джерелом фінансування, і кешбеки, і різні там тисячі.

Ми пропонуємо збільшити з 10 до 30 відсотків частку військового податку на доходи фізичних осіб і саме які спрямовуються на військові частини. Ви знаєте, на жаль, в цій залі влада забрала ПДФО у громад, розповідаючи, що громади начебто якось непрофесійно розпоряджаються цим ПДФО і неправильно використовуються ці кошти, і не тільки. Спочатку їх забрали в ДСЗЗІ, начебто мало налагодитися постачання дронів, але знову ж,  таки відвідуючи лінію фронту, досить часто ми чули і про неякісні дрони, і РЕБи, і всього необхідного, на жаль, яке на паперах було, але в руках у військових вони не могли тим усім скористатися. Тому питання наявності грошей у військових частинах – це якраз вони більш оперативно їх використовували, 30 відсотків ПДФО, і знову ж таки вони могли розраховувати на саме передбачуване фінансування.

Ми всі розуміємо, повірте, що коштів на оборону не вистачає, але, знаєте, дуже цікаво, що ми зовсім забули про ігорний бізнес, тому що досі, знаєте, коли протягувала влада «ігорку» і обіцяла неймовірні надходження до державного бюджету, дива не сталося. І тоді, чесно кажучи, хотілося, щоб ми все ж таки навели порядок в цій галузі і залучили більше коштів на оборону. Ми пропонували і пропонуємо досі зарахування до бюджету Міністерства оборони частини податку на доходи фізичних осіб, які отримані від виграшів в азартні ігри. Це теж один із тих додаткових ресурсів для фінансування оборонних потреб.

І ми вимагаємо припинити теж непрозорий розподіл коштів і на інвестиційні проєкти, і на інфраструктурні. Тому так часто ми озвучуємо, що важливо виключити право Кабінету Міністрів самостійно визначати напрями використання коштів з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії без чітких законодавчих критеріїв. Тому що кошти, призначені для подолання наслідків російської агресії, мають спрямовуватися відповідно до реальних потреб постраждалих громадян, відновлення критичної інфраструктури.

Знаєте, ми вже забули, мабуть, як виглядає представник Держфінмоніторингу Пронін, да, вже всі знають, вся країна, і не тільки, поза межами, що це корупціонер, що він замішаний в розкраданні на будівництві фортифікацій Полтавської ОВА, причетний до впровадження незаконних санкцій проти Петра Порошенка, порушив регламент роботи Держфінмоніторингу, коли передав уряду інформацію для впровадження санкцій проти Порошенка. І при цьому, що насправді ця інформація не містить жодних порушень закону. Тобто він чомусь весь час або в міжнародних відрядженнях, що він там перевіряє, чиї бюджети він там перевіряє. Тому на цю структуру ми взагалі не можемо розраховувати. І, в принципі, ми скільки разів намагалися його викликати, але влада, на жаль, не хоче чомусь його бачити.

І тому, повертаючись до розподілу коштів і про фінансову спроможність, в принципі, наших громад і дотримання встановлення бюджетних правил, це теж про контроль. І ті інституції, які би мали контролювати, ми бачимо, що вони в основному, як пан Пронін, по міжнародним відрядженням.

Необхідно, знаєте, виключити з даного проєкту бюджету положення, які дозволяють Кабінету Міністрів, я вже говорила про цs інвестиційні проєкти, але знову ж таки, відповідні міністерства взагалі без належної прозорості та контролю освоюють ці проєкти. І мені здається, що для вас теж буде не секрет, що, до речі, якщо ми говоримо про регіональні проєкти, наприклад, де надається підтримка громадам DREAM, як тільки там є представники і керівники громад, які мають приналежність до «Європейської солідарності» - відразу поза конкурсом, не дивлячись на ті якісні проєкти, які подаються, чомусь не виграються. І ми з вами прекрасно розуміємо, що це, в принципі, практично ручне управління цими інвестиційними проєктами і це призводить до корупції, до маніпуляцій, «відкатів» і фінансування всіх тих, хто от, знаєте, правильно зайшов в правильний кабінет.

А наші євроінтеграційні зобов’язання вони, до речі, передбачають максимальну децентралізацію, прозорість, відкритість доступу до ресурсів та можливостей. Ми багато працюємо в регіонах, і от, до речі, під час останнього медичного форуму ми обговорювали на Прикарпатті з представниками галузі проблемні питання. Мало того, що військовий госпіталь знаходиться в приймах і досі,  через чотири роки не знайшли гідного місця для того, щоб військовий госпіталь працював окремо і, знаєте, лікував наших військових, так ще є проблема значна з тим, що навіть у спроможних лікарнях та громадах від держави надходить абсолютно не те, що недостатнє фінансування для лікування окремих захворювань, особливо це, до речі, стосується складних хвороб, але, в принципі, немає розподілу чітких функцій і коштів. І виникають такі ситуації, коли пацієнт має гарантоване право на послугу, але незрозуміло от який орган або механізм має забезпечувати це фінансування.

І іноді бувають дублювання оплати за одну і ту саму послугу з різних бюджетних джерел. Тому для кожної категорії пацієнтів потрібно визначити хто є відповідальним за організацію цієї допомоги, яким способом здійснюється ця оплата і як відбувається направлення до іншого закладу та як запобігають цій подвійній оплаті, щоб все ж таки ці функції не дублювати.

Знаєте,  диференціація має здійснюватися за юридично обґрунтованими критеріями належності до відповідної категорії отримувачів послуг. Я вже не говорю, що як би такі приклади, ви знаєте, це один з тих проблемних моментів, коли все ж таки хотілося, щоб центр і регіони, особливо виконавча влада в регіонах, вона все ж таки опрацьовувала і не замовчала цю проблематику. Тому, підсумовуючи, ми вважаємо, що уряд повинен надати чітку відповідь, які саме ресурси він планує спрямувати на підвищення грошового забезпечення військових, як будуть забезпечуватись потреби фронту і за рахунок яких видатків можна профінансувати ці завдання. Тому що декларації і обіцянки, хотілося б, щоб замінилися конкретними бюджетними рішеннями.

Фракція «Європейська солідарність», ми вимагаємо переглянути проєкт  державного бюджету  на 2027 рік, скоротити непріоритетні видатки державного апарату, популістських програм, посилити парламентський контроль. І саме головне – це гідне грошове забезпечення наших військовослужбовців, тому що бюджет воюючої країни не може бути бюджетом політичних амбіцій. Він має бути бюджетом відповідальності перед армією, перед  громадянами та перед майбутнім України.

Тому ми закликаємо уряд і парламент підтримати наші пропозиції і визначити оборону держави головним пріоритетом бюджетної політики на 2027 рік. Повторюю, бюджет України це є головний військовий документ на 2027 рік.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам.

Будь ласка, далі поправка 417, Железняк.

Будь ласка, до 4 хвилин. І ви поставите цю поправку на врахування. І далі, оцінюючи поправки, про які ми говорили, ми там з вами розберемося.

Будь ласка, до 4 хвилин.

 

21:33:03

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

«Весна прийде - саджати будемо». Пам'ятаєте таку обіцянку? Було це 8 весен назад. Вже майже дочекалися зими. І давайте чесно: влада майже виконала свою обіцянку, справді, деяких корупціонерів посадили, правда, в Монако, у Відень, в Тель-Авів, ну або в Париж. І вони там сидять і там тепло, поки українці тут сидять без світла, при свічках. І давайте скажемо відверто: немає жодного іншого пояснення, чому цей парламент блокує антикорупційні зміни. У людей постає просте питання: а кому ми тут служимо, тим,  хто з грошима людей виїхав за кордон, чи тим, хто отут залишився, виживаючи?

Скажіть мені просто, вам нормально, що один, навіть не найбільший посадовець Офісу Генпрокурора, отримав хабар за «кришування» кол-центрів на один мільярд? А хтось в цих кол-центрах втрачав останнє. Вам  нормально, що люди декілька зим уже сидять без світла? А хтось відкати то на Москву відправляє «по двушке», то на офшори з атомних блоків. Вам нормально, що поки одні  будують на вкрадені гроші будинки в «династії»,  інші вже  5 років не мають жодного уявлення, коли у  них з’явиться хоч щось схоже на дом? Вам нормально, що поки ті, хто нас захищають, отримують двадцятку гривнями, то ті, хто сидять в тилу, в конвертах отримують  двадцятку доларів за те, що допомагають «кришувати» це все, що називається корупцією?

Окей. Скажіть мені, вам нормально, що діти міністра, поки він міністр енергетики,  вчаться  в Швейцарії за один мільйон на рік? А інші діти, якщо бачать зараз вчителя, то лише в укриттях і то, якщо доведеться побачити його там. П’ять історій, один бюджет, один народ, одна влада, але історії зовсім інші.

І зараз, коли ми як парламент не голосуємо антикорупційні зміни, це не має жодного пояснення, особливо коли на них дають гроші наші європейські партнери. Але давайте скажемо і відверто, це ж не європейцям треба, щоб у нас суди над корупціонерами були не десятиліттями, а за місяці проходили. Це не їм потрібно, щоб у нас есбеушники через експертизу не могли відмазатись за те, що вони не можуть пояснити, звідки у них взялося по 100 квартир. Це не європейцям потрібно, щоб у нас був нормальний, прозорий конкурс і на ДБР і на Генпрокурора.

Всі ці закони ми написали замість уряду, подали, їх треба тільки винести на голосування і, так, європейці навіть за це готові дати 25 мільярдів. Тільки лише питання, чому Україна не готова їх взяти і захищає не народ України, а тих небагатьох, хто ще або не виїхав або не отримав підозру.

Шановні колеги,  я вимагаю поставити наш антикорупційний законопроєкт в порядок денний, проголосувати його, отримати гроші в державний бюджет. І показати всім тим, хто ще вірить в український парламент, що ми захищаємо український народ, який залишився тут, а не виїхав на пляжі Тель-Авіва, Монако і інших чудових міст, як зараз ми бачимо по деким корупціонерам.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

З процедури, Артур  Володимирович, будь ласка. Що  у вас з процедури?

 

21:36:57

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановний Руслан Олексійович, а скажіть мені, будь ласка, йде засідання Верховної Ради України, прямо зараз, в залі присутні народні депутати, головним чином опозиція. Але, це що, неповага, чи що? Тому що, вибачте, майже всі кабінети Апарату закриті і зараз, коли треба звернутися за допомогою, чи  отримати якісь документи, все закрито і нікого немає. Що сталося? Що сталося?!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, я на місці, ви на місці.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Я знаю зарплати Апарату, я знаю зарплати керівників секретаріатів, що відбувається?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми зараз вирішимо це. Вам треба щось відсканувати?

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз організуємо, добре.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Ні, так а куди подівся Апарат? Куди подівся Апарат Верховної Ради, під час пленарного засідання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, зараз ми  вияснимо ці питання.

Так, будь ласка, далі Железняк, ще один виступ до 4-х хвилин, по… Я не чую! Секундочку! 417-та, так? 417 поправка. Ставите, так, Ярослав? Будь ласка. Так ви ж виступили по 417-й, чи це не та? Будь ласка, Ярослав.  Скільки хвилин?

 

21:38:12

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні колеги, правка передбачає дуже просту історію,  забрати гроші з доріг і відправити на зарплати армії. Дивіться, я переконаний, що всі ви їздили по вулицям Києва і інших міст і бачили, що деякі дороги, які чудово виглядають, зараз перестеляються. В дощ, осінь і нікого, і ніяка бруківка не зупиняє.

Поправка передбачає залишити на Дорожній фонд лише 10 відсотків – це більше, ніж 20 мільярдів у них точно залишиться. Все інше, 30 мільярдів, ми відправляємо на підвищення зарплат військовим. Тому що асфальт і навіть деякі не дуже гарні дороги точно почекають. Не можуть чекати вже наші військові, які не отримують збільшення зарплат вже 5 рік, захищаючи нас там, теж, до речі, з дуже поганими дорогами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю 417 поправку на врахування, комітет її відхилив. Прошу голосувати.

 

21:39:32

За-12

Рішення не прийнято.

Одноголосно рішення не прийнято. Шановні колеги! Ярослав Іванович, ви домовилися там чи ми як…

Будь ласка, Бондар. Зараз я подивлюся чи нікого там немає між… Секундочку. Ще до неї багато що є.

442-га. Кузбит. Не наполягає.

454-та. Хто? Бондар до 10 хвилин, будь ласка.

 

21:40:08

БОНДАР М.Л.

Дякую. Бондар, «Європейська солідарність». Сьогодні у 8, у 20:30, пів дев’ятої, була повітряна тривога і якраз зателефонували мої побратими, і мав з ними зустріч. Була ротація, вони їдуть якраз на ротацію і хлопці якраз ті, хто воює вже майже 13-й рік, не з 2022 року як всі тут розказують, що почалася війна у 2022-му, а майже 13 років.

Я сьогодні подивився початок Революції Гідності – це 4 тисячі 723 дня, от якраз з цих днів вони воюють. Тому що коли вони прийшли сюди на майдан відстоювати наші ідеали, наш вектор, який ми до сих пір відстоюємо як «Європейська солідарність», це напрямок в нашу родину європейських країн, коли Янукович в той час вибрав зовсім інший напрямок співпраці і підпорядкування у Російській Федерації, тоді якраз тут на Майдані перші події якраз і відбулися, і хлопці з того часу до сих пір на фронті воюють і відстоюють суверенітет і незалежність нашої держави. Так, було, що ми після Майдану, коли Янукович розікрав нашу армію, дійсно босими, голими, в чому були на Майдані, в тому і пішли захищати Батьківщину з іржавими автоматами, з кулями іржавими, які ми чистили на ходу, але з часом це все почало змінюватися. Почали виробляти своє озброєння, почала виділятися кошти на свої ракети, на «Нептуни», і армія зовсім іншою почала виглядати.

Але в 2019 році народ зробив свій вибір і до влади прийшов Зеленський. Зеленський, який розказував про шашлики, не треба ні в чому не переживати, так як би тієї війни і не було. Він розказував, що йому хтось закидає, що буде хаос, буде війна, буде долар по 45. Нагадаю, сьогодні вже долар по 46. Війна ще тоді була і зараз так, із 2022 року вже повномасштабна. Хаос, ну я не знаю як би це назвати, коли ти дивишся на тих всіх міндічів, на прокурорів з набитими сейфами, на міністрів, які вже тут неодноразово згадували, де їхні діти навчаються за кордоном і так далі.

Із побратимами ми сьогодні зустрілися, номер один мова була про те, що я мушу після нашої зустрічі з ними повертатися в залу, тому що іде розгляд бюджету, найголовнішого документу нашої держави, для того щоб вона жила, функціонували. І почалася якраз дискусія з хлопцями: а що пропонується, що ви, які поправки повносили. Ну я йому розказую, що окрім того, що до мене як до мажоритарника 119 виборчого округу звертаються і медики, і освітяни, і шахтарі, і я подаю відповідні поправки, відстоюючи їхні інтереси.

У мене пріоритетом ще з Майдану є військові. Я сам військовий, я учасник бойових дій, побратими мене сюди делегували і посестри і я відповідно кожен раз і з фракцією разом підписую поправки, пропозиції до бюджету, в першу чергу які стосуються військових, їхнього забезпечення, їхніх соціальних стандартів, в тому числі і навіть коли вони вже завершують службу, коли вони стають ветеранами, також пропонується тими нашими поправками їх підтримати, їхні родини підтримувати. Ви ж пам’ятаєте, як от 26-й рік ще не закінчився, а вже Мінветеренів сказало, що коштів для відшкодування мінімум, наприклад, на ветеранський спорт, вже коштів немає. А це питання я неодноразово піднімав ще з попередньою міністеркою, тому що навіть банально в цьому питанні є несправедливість, коли вирішили просовувати вибори в Дії і почали прив’язувати до неї всі виплати, все, що можна, і в тому числі ветеранський спорт був прив’язаний і є прив’язаний тільки до Дії. Тобто якщо ветеран прийде в якийсь спортивний заклад і захоче отримати цих півтори тисячі у квартал компенсації, він, пред’явивши посвідчення учасника бойових дій, він не отримає цієї компенсації, тому що це можна зробити тільки в Дії. Тобто тільки отака банальна прив’язка. І коли я спілкувався з міністеркою, вона мені тоді обіцяла, що це питання буде врегульовано, через Укрпошту ми зробимо так, що і ті військові, які не хочуть використовувати Дію, зможуть отримувати таку компенсацію. На жаль, мало, того, що цього не було зроблено, так от 2026 рік завершується тим, що коштів для компенсації такої програми немає. Пізніше ми підняли тему енергетики, мій комітет, енергетика, я голова підкомітету вугільної промисловості, хлопці, які були, це якраз з шахтарських регіонів на Львівщині. І почали ми дискутувати куди реалізовувати вугільну продукцію, а її фактично немає куди реалізовувати. Тому що вся генерація розбита, кошти, типу на відновлення, списані, вкрадені. І не тільки Енергоатом крали вони, вони крали на всьому, що має відношення до енергетики і в тому числі на відновлення теплової генерації. Тому зараз шахтарі не мають куди реалізовувати свою вугільну продукцію, а ті шахтарі, які пішли воювати вже відстоюючи енергетичний фронт, взявши в руки зброю пішли відстоювати суверенітет і незалежність нашої держави, швидше всього виглядає так, що не будуть мати куди повернутися, тому що не буде робочих місць. Тому що програма, якраз підтримки і їх підтримки шахтарів зводиться до того, що всі державні шахти передали у Фонд держмайна. І не зрозуміла доля тих підприємств, тих шахт будуть вони приватизовані і порізані, чи вони будуть, якщо не знайдуть інвестора, чи знайдеться якийсь інвестор, який буде або скорочувати робочі місця, або буде якась у нього інша політика.

Тому обговоривши ці питання ми зійшлися, що і цей сектор є також такою великою кормушкою для чинної влади, де так гарно розкрадати гроші. Я нагадаю, що працівники НАБУ підтвердили, що така ж сама схема, як була в Енергоатомі працює і працювала в Укрзалізниці. Тобто такі ж  самі відкати, такі ж самі пограбунки були і там. І що ми бачили після того, як викрито було ті схеми? Для фігурантів тих схем 150-300 мільйонів – це не були гроші, застави за них вносилися дуже легко. І ці кошти, які мали йти би на військових, на закупівлю дронів, для підвищення заробітної платні нашим військовим, банально розкрадалися. Ви пам’ятаєте прокурорські сейфи, набиті грошима. Ви пам’ятаєте матраци всяких працівників, які мали відношення до ВЛК, з набитими матрацами, коли до них приходили. І все, що мало працювати на нашу армію, працює, на жаль, на теперішню владу. І коли ми як «Європейська солідарність» вносимо поправки, щоб врегулювати ті питання, ніхто не чує, ніхто, тому що вже давним-давно всі плюшки були роздані своїм, а військові по принципу того, що, ну, вони якось проживуть, є волонтери, якось підтримають і якось воно буде. Не буде, ми будемо добиватися до останнього підтримки наших військових.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі Железняк, поправка. По 609-й, будь ласка.

 

21:50:26

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Нам розповідають,  що грошей немає, але тільки за останній час ми бачили, як виносять 630 мільйонів готівкою в обмінниках тільки нелегальних, як по 150 мільйонів носять гроші в мішках, як отримують відкат на 1 мільярд з кол-центрів. Що передбачає ця правка? Що всі  ці гроші, які вилучають детективи з  НАБУ, БЕБу, ну, і, можливо, колись з ДБРу, вони  йдуть не просто в загальний котел, вони йдуть на один рядок – збільшення зарплат військових. Якщо ці гроші корупціонерів все ж таки держава якимось чином наздоганяє, вони відправляються одразу на фінансування і збільшення зарплат військовим. Прошу цю правку поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, 609 поправка. Комітетом відхилена. Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

 

21:51:38

За-16

Рішення не прийнято.

По фракціях.

Будь ласка, далі, наступна поправка. Ярослав Іванович, 1 хвилина.

 

21:51:48

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

1026. Ця правка абсолютно важлива. У нас кожного року виявляється ситуація, де зарплати військових чомусь залишаються тою статтею, яка не захищена: то в 24-му забрали на снаряди, потім розповідають, що немає грошей на військових, то на дрони, тепер, я розумію, на «фламіндичей». Ця поправка робить статтю щодо зарплат військових захищеною. Це означає, що не можна в неї залізати, не можна нею закривати діру на початку року, не можна її наближати. Все, можна чіпати все в бюджеті, окрім одного: зарплат військових. Для того щоб потім уряд з отакими очима не приходив нам восени і зимою і не розповідав, що треба терміново проголосувати бюджет, в якому не закладено були гроші на зарплати хоча б на тому рівні, які вони є. Тому прошу цю правку поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 1026, вона комітетом відхилена. Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

 

21:53:04

За-15

Рішення не прийнято.

Наступна поправка.

 

21:53:10

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Уряд нам всі вісім років розповідає пафосно, що бореться з тінню. Проблема в тому, що а) не бореться, б) результатів ми не бачимо. У нас 30 мільярдів як мінімум – в тіньовий нелегальний тютюновий ринок, 20 мільярдів –  «ігорка», 10 – паливо і спирт. Можна далі це продовжувати. Я вже не говорю про контрабанду.

Що передбачає ця правка? Будь-яка копійка, будь-яка гривня, я сподіваюсь, будь-які десятки мільярдів, якщо вони йдуть від перевиконання і закриття схем, вони не йдуть в загальний котел. Вони йдуть на рядок підвищення зарплат військовим. Ми нарахували дуже скромно 65 мільярдів від детінізації. Деякі колеги з коаліції заявляють і про 100, і про 200. Але я сподіваюсь, хоча б 64 можна буде виконати. Тому поправка передбачає відправити всі додаткові ресурси на збільшення зарплат військових.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 1360. Комітетом відхилена. Прошу голосувати.

 

21:54:30

За-15

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 1526.

 

21:54:33

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Колеги, коли нам розповідають, що немає в цьому бюджеті ані ресурсів, ані можливості підвищити зарплати військовим, то я вам скажу, кому точно їх підвищать. І де заклали 200 мільйонів, додаткові гроші на Офіс Президента. Тут у нас або Офіс Президента показав неймовірну просто ефективність, хоча якщо тільки її рахувати, то по кількості отриманих підозр, ну, або деяким заступникам треба справді звести хоч якимось чином свій рівень життя з офіційною зарплатою, як ми почули на тих самих плівках Міндіча, і не тільки. Тому ця поправка пропонує забрати ці 200 мільйонів і відправити їх на зарплати тим, хто нас справді захищає, а не тим, хто постійно намагається грабувати і народ, і конкретно військових. Тому ця поправка передбачає забрати це підвищення зарплат в Офісу Президента.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, поправка 1526. Комітетом відхилена. Ставлю на голосування.

 

21:55:53

За-13

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 1527.

 

21:55:57

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Ось це голосування точно не покажуть по телебаченню, окрім телеканалу «Рада». Тому що ця правка про те, щоб забрати нарешті з марафону ті гроші. Люди сидять у теплих студія, половина із них незрозуміло яким чином взагалі отримали ці студії, а давайте скажемо відверто, через підсанкційні активи, всі заброньовані, тому що у нас марафон, виявляється, критично важливе підприємство для держави під час війни, і займається виключно піаром, причому незрозуміло навіть вже кого, мені здається, Президенту навіть воно не допомагає.

Тому ця поправка передбачає забрати 1,6 мільярдів на Єдиний марафон і відправити ці 1,6 мільярда на наше єдине військо. Тому що на відміну від цієї пропаганди вони ті, хто справді нас захищають і від російського ІПСО, і від російської навали, і, давайте скажемо відверто, без них ми би точно тут не сиділи. Марафон має зникнути як явище. І ця поправка якраз це і передбачає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 1527. Комітетом відхилена. Прошу голосувати.

 

21:57:19

За-12

Рішення  не прийнято.

Будь ласка, наступна 1676.

 

21:57:23

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Коли нам розповідають, що у нас немає грошей в державному бюджеті, що треба все скорочувати, то забувають, що на початку цього ж року, коли влада в черговий раз готувалась до виборів, які вони не збираються начебто проводити, у нас заклали нову програму, називається «Скринінг здоров’я». 

Ну, чудова ж ідея, тільки покажіть мені, де за 2 тисячі гривень можна цей скринінг пройти. Це абсолютний піар, неефективність. Якщо хочете допомогти медицині, збільшіть зарплату медикам.

Тому ми пропонуємо ці 10 мільярдів, які закладені на черговий піар, відправити на зарплати військових. Або, якщо хочете, відправте їх на зарплати медиків, але там, де воно справді потрібно. А не на програму, яка тільки має назву «скринінг», а не передбачає жодної такої цілі. Тому ця поправка передбачає забрати ці 10 мільярдів і відправити або на зарплати військових, або на зарплати медиків, тут можете обирати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю поправку 1676. Комітетом відхилена. Прошу голосувати. 1676. Будь ласка.

 

21:58:42

За-13

Рішення не прийнято.

Далі, будь ласка, наступна поправка 2725.

 

21:58:52

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Пане Голово, давайте одразу перейдемо до 4074.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 4074.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. Дивіться, це правка, яка або має порушити всі закони математики, або у нас порушені всі закони логіки. Дивіться, у нас були плани стійкості, де виходить Президент, уряд, говорять: виконано на 80-90 відсотків. Окей, ми віримо, хоча чомусь виглядає так, що не сильно вони до зими нас підготували. А яким чином у нас тоді на наступний рік на плани стійкості видатки збільшуються ще на 20 мільярдів? Начебто має бути зменшено, виконано ж все. Тому ми пропонуємо забрати ці додаткові 20 мільярдів і відправити їх на зарплати військових. Тому що, як готувалися плани стійкості, ми вже побачимо достатньо скоро, і бачимо по графіках відключень. Давайте їх краще відправимо на зарплати військових, там, де це потрібно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка 4074. Комітетом відхилена. Ставлю на голосування.

 

22:00:14

За-12

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 4287, передостання.

 

22:00:17

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Це дуже цікава правка, вона про державну пропаганду чи стратегічні комунікації, тут уже як кому обираєте. Тому що знову в минулому році у нас закладалося 4 мільярди, в цьому році вирішили, що недостатньо підтримує рейтинг Президента, тому закладають 5,4 мільярда.

Скажіть мені, будь ласка, а як ми можемо це зробити, коли нам виходить уряд і розповідає, що грошей немає? Укриття не будуються, укриття в садочках теж не будуються, укриття для енергетики не будуються, але 5,4 мільярда ми закладаємо на «тисячовесну». Це в ту саму весну, де обіцяли нам посадки. Тому правка передбачає дуже просту річ: ми відмовляємося від цих піарів влади за бюджетний кошт, беремо ці 5,4 мільярда і відправляємо на зарплати військових. Потім, коли переможемо, обов’язково будемо складати і фільми, і серіали про цю перемогу, а поки заплатіть краще військовим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 4287. Комітетом відхилена. Прошу голосувати.

 

22:01:38

За-10

Рішення не прийнято.

По фракціях покажіть.

І завершальна поправка 4429. Будь ласка.

 

22:01:47

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Пане Голово, я заміню на виступ на 4 хвилини, і на цьому все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. До 4 хвилин, і все. До 4 хвилин, будь ласка.

 

22:02:11

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Для того, щоб були кошти, має хоч хтось платити податки. Колеги, уявіть, як от зараз працює малий бізнес. Є прості будівлі 5-го поверху, в якому немає підвалу. Скажіть мені, будь ласка, хтось бачив ті нові правила, які запропонував уряд? От серйозно, як вони мають працювати? Зараз, коли «жовта» тривога, а нагадаю, в Києві це була половина робочого часу у вересні, мають якось працівники зібратися, укласти колективний договір, інакше вони зобов'язані зачинятися, якщо там немає укриття. От як це виглядає у звичайній кав'ярні? Один наливає каву, інша готує якийсь кекс, хтось розраховує клієнта, вони як – нараду мають провести? Але щоб бізнесу ще було легше, в лапках, наш уряд придумав ще одну чудову ідею, говорять, з 4 грудня у всього такого бізнесу має бути своє укриття. А для кого такого укриття немає, все, він має зачинитися.

Ну, от скажіть мені, будь ласка, як це має працювати? Ця кав'ярня що, вириває собі окремо підвал, аптека облаштовує бетонну якусь споруду? Як буде працювати ця норма? Який буде протокол? Хто за це понесе відповідальність? В даному випадку це передбачає одне, що бізнес буде або оштрафований, або заплатить хабар, або справді буде зачинятися. І ми з вами буквально через місяць будемо обговорювати чергову діру в бюджеті, тому що неможливо зупинити роботу аптеки, коли продають бабусі якісь ліки. Неможливо зупинити роботу ресторанів, там немає укриття, вони не з'являться, давайте скажемо чесно. У нас же ж тут орава чиновників всіх рівнів, міністри бігали розповідали в тіктоці, як вони інспектують укриття. Сильно щось змінилося? Багато є, куди піти?

Тому ця ідея уряду, вона або відірвана від реальності, або передбачає одразу те, що бізнес буде платити хабар. Цю постанову уряду точно мають змінити. Давайте скажемо відверто, на відміну від нас бізнес працює в «жовту» тривогу. Навіть ті небагато, хто розглядали тут правки 14 жовтня, залишалися в Раді і працювали. Що ви пропонуєте зараз нашому бізнесу? Закритися? Домовитися з працівниками, що вони працюють на власний ризик, виганяти клієнтів на вулицю? Куди ці люди підуть, якщо там поруч немає укриття? Тому що ані місцева влада, ані державна  не забезпечила їх за п’ять років повномасштабного вторгнення. Саме тому ми вимагаємо змінити цю постанову. Це має бути вибором бізнесу. Якщо працівник вважає, що є ризик – він іде в укриття, це його право, абсолютне право. Якщо власник бізнесу вважає, що треба зачинитися, – теж це право. Але це не може бути вимогою уряду, не може бути вимогою держави. Ми нічого не зробили для того, щоб це було вимогою, тому що укриттів не з’явиться за 30 днів, які уряд дав бізнесу підготуватися до цього рішення.

Тому я пропоную тут всім нам об’єднатися і вимагати від уряду змінити ці правила. Інакше вже 4 грудня від цих, пробачте за непарламентський вираз, ідіотських рішень у нас зачиниться як мінімум весь малий і середній бізнес, а великого у нас не залишиться чисто через російські обстріли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, рухаємося далі. Це була 467 поправка і інші, про які... Ярослав Іванович, ви зняли всі свої поправки інші. Дякую вам.

Ідемо далі, шановні колеги, дивимося, чия поправка буде наступна. Я пропускаю тих... Зараз, може, там ще до неї є.

491-ша. Будь ласка, хто буде? Ніна Петрівна Южаніна. Сорок хвилин, Ніна Петрівна, будь ласка.

 

22:06:49

ЮЖАНІНА Н.П.

Насамперед на табло 22:06, ми продовжуємо розгляд поправок. На мій погляд, цинічно виглядає те, що в ложі уряду немає пана Корецького. Скільки можна звертатися до народних депутатів з «відосиків»: проголосуйте, прийдіть, щось зробіть. Не можна підібрати коректних слів, щоби запитати: де він є? Розглядається найважливіший документ країни на наступний рік –  його немає. Тобто його абсолютно не цікавить про що тут говорять депутати і які... Можливо би, він для себе хоча би почув питання,  важливо було би розглянути на наступних засіданнях, можливо, взяв би для себе якісь уроки. Адже 100 днів роботи, які нещодавно минули, Корецького на посаді Прем’єра показали, що він ще не заглибився в роботу, він її не знає і чомусь вирішив, що за рахунок звернень через різні там свої «відосики» він змусить щось змінити в роботі депутатів. Ну такого не буває.

Тому перейдемо зараз до поправок, які насправді, може, когось і зацікавлять в країні, може, хтось дослухається і зрозуміє, що насправді парламент працює, не працює уряд, бо його немає, його не цікавить думка народних депутатів. Дякую, хоча би є заступник міністра фінансів, але цього недостатньо, бо коли немає політичної волі, коли немає рішень зверху, нічого ця людина зробити не може. Можливо, він з чимось і погоджується, але все це залишається у повітрі. Тому почнемо з того, що ми говорили.

Мені не подобається, що міністр фінансів з трибуни заявив, що в бюджеті на 2027 рік, він створений із розрахунку широкомасштабної війни протягом всього року. Почуйте, будь ласка, українці, війна на виснаження в планах влади весь 2027 рік. Ви впевнені, що ми витримаємо ще 2027 рік при таких позиціях на фронті, при таких позиціях у цивільному житті, коли наша інфраструктура знищується, економіка настільки значно падає, що ми завтра насправді будемо готові, і уряд вже буде готовий значно переглядати бюджет, але це буде вже запізно, його можна було зробити сьогодні.

Коли ми говоримо про те, що у вас є головні пріоритети, ну немає їх. Сьогодні всі депутати виступаючі вже своїми поправками проговорили це. І дуже прикро було чути, хоча для мене це добрий знак, що депутати із монобільшості теж критикували і не давали навіть ніяких позитивних оцінок цьому бюджету.

Почнемо із питань оплати праці. Скажіть, будь ласка, ну справді, ви вже чуєте, влада чує не перший рік поспіль, що якщо ми формуємо п’ятий бюджет під час широкомасштабної війни, на шостий рік широкомасштабної війни, не підвищуючи, не індексуючи грошові забезпечення, то все, стоп, пора сказати стоп, давайте в оплату праці державного апарату, всіх інших підрозділів, які фінансуються з державного бюджету, залишимо на рівні 2026 року. 

У наших поправках по кожному відомству є прораховані абсолютні цифри, що це означає. Це додаткових 24 мільярди гривень. У нас є поправки, які стосуються, давайте подивимося, а що робиться у нас із сектором безпеки і оборони в цілому, тобто тими підрозділами, які входять в  сектор безпеки при Міністерстві оборони. Там підняття теж оплати праці на 63 мільярди. Тоді я розумію, що в цих підрозділах є представники, які також перебувають на фронті. Тоді у мене питання: чому ми, чому ви не погоджуєтеся, щоб таке збільшення грошового забезпечення в усіх військовослужбовців із Служби безпеки, з Нацгвардії, з Державної прикордонної служби, Служби зовнішньої розвідки України здійснювалися тільки відносно тих осіб, які беруть безпосередню участь у бойових діях. Це поправка 1037. Чи ви знову тим правоохоронцям, які працюють тут і ніякого відношення не мають до фронту, підвищуєте заробітну плату.

Ну, справді, я чула думку від військових, я не знаю як відповідати. Вони говорять, що це удар ножем у спину для них, тому що ви зарплату поліцейських зробили мінімальною 30 тисяч, а для військового 20 тисяч 100. Ви самі породжуєте те, що нас змусить зібратися тут і прийняти хоча б один раз рішення, які стосуються воєнного стану. Але тоді вже буде запізно. Дивіться, щоб вас не  винесли з ваших кабінетів за таке відношення до наших військових.

Повертаючись до, нібито нізвідки взялася поправка про підвищення на 50 відсотків оплати праці суддів. Ну справді, ну майте совість. Чому зараз, шановний Голово Верховної Ради, ви бачите, що робиться в правовому комітеті? Якщо ми приймаємо Закон про перегляд доброчесності суддів, вірніше, декларування суддівської системи і членів їх родин і до другого читання депутат від монобільшості, такий собі Демчак, Демченко вносить поправку про прив'язку до великого розміру прожиткового  мінімуму оплати праці суддів. Тобто до прожиткового мінімуму в 3 тисячі 691 гривню в той час, як для них використовувався понижений, на пільговому рівні 2 тисячі 331. І  їх  зарплата зростає. Плюс 10 мільярдів всього.

Дивіться, коли ми приймали цей закон в червні 2026 року, і до нашої фракції, і до вас всіх зверталися наші міжнародні партнери, які нас підтримують, і представництво Європейського Союзу в Україні, і говорили: ви ж прийміть обов'язково цей закон. Я сьогодні уточнювала через своїх колег, вони не знали про цю поправку. Вони не знали про поправку Демченка, про збільшення заробітної плати суддів. А тепер ви відповідаєте, шановні, Мінфін, ви мали би подати обов'язково заперечення до підписання цього закону Президентом України. А ви цього не зробили. А Президент швидко підписав і не побачив, тому що ви готуєтеся не до закінчення війни, а до підкупу суддів через свої такі рішення. І коли я сьогодні запропонувала, що давайте терміново переглядати це питання, то дуже багато зайорзалося: а чи  варто взагалі йти проти суддів? Це ж таке велике цабе в нашій країні.

Послухайте, народні депутати, ви маєте право і повинні працювати виключно на користь наших громадян, а в час воєнного стану виключно задля підтримки нашої обороноздатності. Це нашим має бути пріоритетом хоча би для того, щоб відчувати совість свою в нормальному стані, а не ховатися потім від людей, коли вийдемо із зали Верховної Ради.

Я думаю, що, крім того, що для грошового забезпечення у нас достатньо можливостей зрізати видатки, достатньо можливостей, пане Романе, їх достатньо для того, щоб збільшити грошове забезпечення. Я знаю, я вас просила порахувати, скажіть, будь ласка, скільки коштів потрібно виділити, щоб проіндексувати грошове забезпечення? Пані Роксолана говорить, що це сотні мільярдів. Добре, так у нас є сотні мільярдів, у вас у резервному фонді у Мінфіні 200 мільярдів для Збройних Сил, уже є той резерв. Плюс ті видатки, які ми вже тут 10 разів пройшли і назвали, які можна скоротити. І це є той бюджет, який ми можемо спрямувати для цих цілей. Ну, не можна приймати бюджет без збільшення грошового забезпечення.

Те, що ви мені називали, те, що видно зараз по додатку 3, оплата праці в Міністерстві оборони збільшується порівняно з 26-им роком на 80 мільярдів із загального фонду і 92 мільярди із спецфонду. Разом 172 мільярди. Але ви зараз додаєте на ці виплати із свого резервного фонду, тобто ці вже показники не говорять про зростання, вони говорять, що ви нічого не додаєте. Ось в чому проблема.

Тому я знаю, що різними маніпуляціями цифр можна обдурити і наговорити всього, що вам вигідно, але це ж абсолютно не відповідає дійсності. Я ще раз повторюю, коли тут сьогодні відповідала голова комітету бюджетного і говорила про те, що на 13,6 мільярда гривень захотіли збільшити видаткову частину, я чула навіть виступи депутатів, бог з тим, ніби живимо в різних країнах. Хтось  хоче додати і відремонтувати дороги в Чернівецькій області, навіть по вуличках і по великих вулицях, і зробити за рахунок саме цього року, найстрашнішого року в бюджеті, собі передвиборчу кампанію на наступні вибори. Та хіба ми можемо так діяти? Люди, ви подивіться, такі депутати не гідні займати місце і в наступному парламенті, бо не варте оце самозабезпечення чи самолюбування тут з трибуни того, в якому ми часі зараз живемо. Подивіться, яка сьогодні  нас ніч чекає, яка вчора ніч минула, і ми не даємо навіть надії людям про те, що ми щось тут  робимо для того, щоби вони перебували у безпеці. От що саме головне. Ви ж подивіться соцопитування: надії у людей немає на зміни. А це ми винні, бо через державний бюджет змінюється положення і відношення до країни, довіра до країни. Да, важко говорити.

Ми не проговорювали з вами  цього дня про заохочення замість «бусифікації». Всі говорять, що «бусифікація» – це погано. А що ви запропонували, щоб через фінансові інструменти залучати людей до мобілізації? Чому ви знову вперто не хочете піти по шляху, який використовує наш ворог? Ви знову говорите, що у вас грошей нема? Так не буде. Навіть за рахунок зміни правил бронювання ви не наберете навіть 10 тисяч додаткових людей у військо, не вийде у вас. Ми вже говорили це і з бізнесом, говорили… Просто ви знову вдарили собі самі вистрілом в ногу. Чому? Тому що ви зараз говорите, що ті люди, які офіційно працювали, яких легко знайти, які насправді є в базі і про них вся інформація відома, ви до них прийдете і скажете: ні, ви вже не заброньовані, вперед.

Та хіба ж так роблять? Це ж якраз той  цінний фонд, який підтримував і працював в економіці, або ви скажіть, що вони мають іти на навчання там і по процедурам якимось іншим, але не точно через зміну процесу бронювання, ви забираєте зараз з жевріючої економіки людей.  Так не буде.

Тому наші поправки стосуються, як зробити це заохочення, поправка 1036. Попробуйте зробить експериментальний проєкт для того, щоби відчути, наскільки зацікавить людей фінансово-матеріальна сторона  для того, щоби вони виявили бажання укладати контракт або були мобілізовані за повісткою.

 Наступний блок, насправді дуже дивний, щодо підтримки бізнесу. Ви багато говорите, бог ти мій, щодо підтримки бізнесу. Ми зрозуміли вже, що очікувати додаткових надходжень не варто. Дуже багато поправок щодо детінізації. Ми в минулому році такі поправки робили, зрозуміли, що ви їх не враховуєте, бо говорите, що вони не обраховані. Немає політичної волі на детінізацію, тому жодної копійки від детінізації не очікуйте. Я теж сьогодні зустрічалась з людьми, які говорять: для детінізації по декільком напрямкам вже готові системи обліку, які би дали ці додаткові надходження, але ніхто не поспішає їх вводити в дію, тому що не зацікавлені. Тому додаткових надходжень в бюджет не буде. Отже, переходимо  тепер: а як за рахунок і чого ж будемо підтримувати бізнес, і що це за підтримка бізнесу насправді.

Є така національна установа розвитку, через яку в тому числі і діє підтримка чи програма «5-7-9». Заплановані майже ті ж самі кошти, 19 мільярдів, на 1 мільярд більше чим в поточному році. Але ще є одна поправка про те, щоби дофінансувати цю установу на 10 мільярдів гривень через ОВДП. Це особливе питання, на яке хотілося би звернути увагу. Мінфін, зупиніться, будь ласка. Ми з ОВДП зробили фінансову піраміду, яка скоро завалить всю країну. Ви мали вже давно переглянути, як вам плавно вийти з цих боргових забезпечень, ой, зобов'язань, які ви, внутрішні боргові зобов'язання в тому числі, які ви вже наростили до таких меж, що у вас вже немає дельти між розміщеними і виплаченими коштами, отриманими від розміщення і виплаченими коштами по ОВДП. Ви своєю системою вбили повністю кредитування, реальне кредитування, які мають здійснювати банки. Його немає. Ви подивіться огляд Національного банку за ІІІ квартал по кредитуванню, який говорить, що економіка повільно вмирає і кредитування під такі відсотки абсолютно неможливі для малого, середнього бізнесу. Да, великі підприємства ще можуть шукати вас, але точно за рахунок великих підприємств наша країна не утримається.

Чому ми у 2022 році витримали? Тому що у нас дуже багато було дрібного і малого бізнесу, які швидко переорієнтувалися і змогли працювати в перші дні після навіть початку російської широкомасштабної війни. Ви зараз на це не зважаєте уваги. Ваша недалекоглядність буде вартувати країні величезних коштів, якщо не втратить взагалі можливості відновлювати економіку.

Я думаю, що ті речі, які ви закладаєте через цей фонд підтримки підприємництва, який раніше так називався, зараз – Національна установа розвитку, абсолютно очевидно, дуже часто ви використовуєте на свої популістські програми. Да, і тут я побачила, де запланували ви 9,4 мільярда виплат по різним підтримкам, побачила ваш Національний кешбек, який ви зашили і в перший же день написала про це.

Дуже добре, що пані голова комітету подала свою поправку, але знову від лукавого поправку. Вона сказала, що з цієї програми не можна виплачувати Національний кешбек. Та не дуже і потрібно це владі. У них резервних фондів 150 штук. 91,6 мільярда, який другий резервний фонд запланований за Міністерством фінансів. Якщо навіть там трошечки відкусили в ході підтримки поправок, деякі поправки, правда, такі за сумами по 700 мільйонів, але це не більше 1,5 мільярда. Тобто, мабуть, так і закладалося, порядку 90 мільярдів резервний фонд у Міністерства фінансів залишається. І скажіть, будь ласка, можливо ви знаєте якісь розрахунки, куди ці гроші будуть витрачатися, можливо, на комітеті було озвучено. Да ні, жодного слова. Жодного слова. Тому прошу врахувати, щоб абсолютно точно були вказані напрямки використання  резервного фонду, це поправка 849.

Я називаю поправки, можливо, ви колись повернетеся, можливо, Прем’єр почує про них, сподіваюсь, і підніме десь ці питання для того, щоб заслухати пояснення Міністерства фінансів, чому ви не врахували ці поправки. Не будете притримуватися порядку, заведете в безлад всю країну. Вірніше, ви вже завели. Але не можна добивати на таких відповідальних роках широкомасштабної війни. Шостий рік, це виснаження. І ми всі це відчуваємо тут, в Києві. Я навіть не уявлю, які відчуття захисники в окопах. Тому такі речі, будь ласка, приймайте, враховуйте і рухайтесь далі.

Я дуже з великою увагою чула сьогодні, слухала зараз виступ свого колеги Левуса, який говорив про спілкування з сином, якого він пішов проводжати, який приїхав побачитися. Який говорив дуже тихо але конкретно: навіщо потрібно військовим бригадам 30 відсотків військового ПДФО? Пане Романе, це виживання людей. Ви ж чули, що він говорив: дислокація, облаштування нового місця. Про це не знає ніхто, навіть, можливо, намагаються не говорити. На це гроші витрачаються, скидаються із доходів, які вони отримують для того, щоб це зробити. І це ж такі елементарні речі.

Я слухала і просто відчувала, коли люди, ну, ми бачимо дуже багато картинок, не дуже багато, правда, військові не жалуються на те, не показують часто, в яких умовах вони живуть, але коли приїжджають мої колеги з фронту і показують оце все, і сьогодні я почула від колеги Андрія, насправді страшно становиться. Якщо ми їм не допомагаємо в цьому, тоді це біда. Ми не забезпечуємо їх на новому місці дислокації облаштованим місцем перебування. Не забезпечуємо.

Ми не забезпечуємо їх достатньо пальним, шинами, транспортом, яке вони потребують, це все докупається, це все довозиться. І ми знову нехтуємо цією поправкою. Вона ж не така дороговартісна для вас, це всього-на-всього перекидка від одного розпорядника до іншого. При тому, що ця вже дронова програма, вона вже закінчила своє існування із-за зміни технологій, які застосовуються на війні. І ви про це добре знаєте. І ви говорите, що, а Міністерство оборони не підтримує. Неправда. Пан Хмара при зустрічі з нашою фракцією підтвердив, що, справді, це дуже важливо. Тому що ця оперативність докупити собі і закупити все дуже важлива на фронті. Тому я не знаю, хто вам сказав, що цього не підтримує Міністерство оборони. Я уточнила в колег, бо у мене всі зустрічі з Хмарою я записую, про все, що  він говорить, це було якраз підтверджено.

Я розумію, що у нас з ПДФО питання просто зайшло в тупик. Або ви не хочете його розглядати із-за того, що на цьому наполягає фракція «Європейська солідарність», або ви насправді не хочете дати можливість в такий спосіб компенсувати непроіндексоване грошове забезпечення або незбільшене грошове забезпечення. Це ж своєрідна компенсація, тобто додати людям гроші, щоб вони свої не витрачали на ці цілі. Було б дуже добре, і ми мали б це зробити точно в цьому бюджеті. Але ми знову почали один одному не уступати. І я знову вас розумію, якби була політична воля, то це би все зробилося.

Тепер на заключення я хочу декілька слів, оскільки сьогодні в перервах мала ще і ефіри додаткові, проговорити про Фонд страхування від воєнних ризиків, який передбачалося створити за рахунок додаткового надходження від збільшеної ставки ПДВ на 1 відсоток і ставки акцизного податку на всі види пального на 4 відсотки. Абсолютно очевидно, що ви знову не аналізуєте, що відбувається з податком на додану вартість у нашій країні. Ви не аналізуєте, які ми втрати маємо і яка ефективна ставка  в країні, і де в нас найбільші втрати по надходженню в бюджет. І коли я дивлюся, скільки ми втрачаємо, недобір через недотримання законодавства, 17,5 відсотка, це висновки ОЕСР, то мені становиться сумно. Якщо в нас найбільший відсоток недобору не через пільги, які ми даємо, не через диференціацію ставок, як це в більшості просунутих нормальних країн, а тому що ми не вміємо адмініструвати, або ми виписуємо так законодавство, що даємо на законодавчому рівні купу лазівок, які використовують різні оптимізатори.

То що вам дасть додатковий один пункт? Ви не хочете, категорично не хочете займатись тими речами, які насправді… Вже ж технології змінились, і ви могли б через різні автоматизовані електронні системи обліку досягти кращого результату, але ви цього не робите. Ви уявляєте, от всі говорять: так це ставка низька – 20 відсотків. Ну, як же низька? Якщо євродиректива встановлює мінімальну ставку у 15 відсотків, у багатьох країнах Європейського Союзу вона від 19 до 23. І якщо ми говоримо про оці втрати, які у нас – 17,5, послухайте, будь ласка, то середній в європейських країнах –  9,5, 9,5 – втрати, а у нас – 17,5. І ми ліземо кудись додати ще 1 відсоток до номінальної ставки, притому що до номінальної ставки 1 відсоток, а відносно самої ставки це 5 відсотків.

Я не знаю, як ви там розмовляєте з міністром економіки, з Прем’єр-міністром, коли ви виносите такі рішення, про що ви думаєте? Ви знову дали сигнал, який  насторожив усіх, хто працює з ПДВ. Ми не розібралися, ми не внесли жодних змін, що робити з тим бізнесом, який зараз втрачає основні засоби, оборотні товари. І там в усьому цьому при придбанні є податок на додану вартість. Я бачила роз’яснення ДПС. Ну, вибачте, ми мали би поступати більш зважено, йти назустріч зараз бізнесу, для того щоб ці гроші по сплаченому ПДВ, а втраченому товарі працювали на бізнес. Але ви навіть цього не змогли зробити. Ви сказали: «А те, що ви заплатили ПДВ, врахуйте собі в рахунок майбутніх зобов’язань». Тобто використовуйте як податковий кредит, бо на більше не спромоглися. Такого бути не може. Тому я впевнена, що, ну по крайній мірі так на бюджетному комітеті було сказано, що податок на додану вартість підніматися не буде. Тому цього фонду немає, фонду страхування воєнних ризиків за рахунок додаткового надходження ПДВ не буде. То а як ви будете діяти далі? Дивіться, з 5 серпня 2026 року, коли уряд провів першу нараду і сказав, що буде зараз допомагати бізнесу реанімуватися від ударів, не відбулося.

Сьогодні вже жовтень місяць – ніяких рішень немає, і уряд сподівався на оцю норму. Якщо ви послухаєте виступ Корецького на бізнес-форумі у понеділок, він стверджував, що за рахунок цього фонду, за рахунок наповнення, за рахунок ПДВ, 1 відсотка, вони будуть розширювати фонд страхування воєнних ризиків. Хто бреше: ми чи він? Ми говоримо, що ми не будемо піднімати ПДВ, а він говорить, що він за рахунок цих грошей, вже пообіцяв бізнесу, буде відбуватися страхування воєнних ризиків. Ну це ж знову сигнал, який призводить не до добрих настроїв, а навпаки, до втрат. І так крок за кроком.

Оце така у нас політика економічна. І ми завершимо тим, що насправді у нас не буде дрібного і малого бізнесу, бо абсолютно очевидно, ті постанови, урядова постанова, яка говорить про влаштування захищеного простору дрібним бізнесом, ну абсолютно ж нонсенс. Як можна було випалити таку ідею, розуміючи, що вона нереалістична. Це ж у нас уже практика така, що влада хоче перекласти, найти відповідального когось іншого. Да так не буде,  не буде тоді підприємець платити вам штраф за те, що він безпечний простір не організував, або ще щось намагатися зробити, бо в нього нема реально навіть поставити, навіть якщо купити окремо бетонну цю споруду як сховище, його нема куди поставити. Ніхто цього не зробить, грошей нема і ніхто не буде цього робити.

То виходить, що якраз оцей реальний бізнес, який працює, він зникне. А ті ФОП,  через яких насправді там дробиться великий бізнес, вони будуть існувати. То що ми робимо? Тобто самі працюючих, реальних працюючих ми виштовхуємо за межі України, сподіваючись, що а, можливо, вас убереже від відповідальності ця норма. Да не убереже, це функція держави зробити умови для безпечної роботи як бізнесу, так і відвідування покупців чи замовників. Тому все це складається в одну єдину картинку.

Я проти того, щоби ви абсолютно не усвідомлювали загроз, які стоять перед нами. Можливо, ви усвідомлюєте, але не говоріть, будь ласка, слова, загальні слова: ой, ми на 500 мільярдів збільшили фінансування сектору безпеки і оборони, а там аж 337 мільярдів – фонд оплати праці. Нічого це не значить порівняно з тим, як ви збільшуєте видатки на споживання, на оплату праці, на суддівський, на поліцейський корпус, як ви це все робите, в яких відсотках: 400 відсотків – на Рахункову палату, 200 відсотків... Менше 200 відсотків у вас немає по розпорядниках, якщо взяти 2023 і план на 2027 рік. Я просто вела собі щорічно цю табличку, і коли сьогодні вирішила подивитися на ці цифри, жахнулася. І тільки сектор безпеки і оборони – 130 відсотків. Оплата праці, я вибирала всі дані із планів і факту, який є.

Тому, звісно, голосувати за цей проєкт закону і взагалі зараз його відпускати на поправки, на розгляд поправок не можна було. Я сподіваюся, що завтра не будуть підтримані висновки і не буде підтриманий цей проєкт у першому читанні, дуже бажано, щоб ми повернулися до роботи в комітеті, дуже бажано, щоб голові комітету прийшов сигнал зверху, не знаю, хто йому має дати, щоб вона подивилася на цю роботу абсолютно відповідально. Я чомусь вірила, що в цьому році така робота буде, але я її не побачила. Відразу мені сказали, і це ж видно, жодної поправки «Європейської солідарності» не враховано. Це не нам ви мститеся, це ви мститеся військовим, і вам колись вони це згадають.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, це у нас була 491 поправка і виступ.

492-га. Хто? Никорак. Десять хвилин, будь ласка, пані Ірино.

 

22:38:52

НИКОРАК І.П.

Шановні колеги, пане головуючий! Ірина Никорак, фракція «Європейська солідарність».

Я хотіла би почати з дуже простого питання. Бюджет якої країни ми сьогодні розглядаємо у напівпустій залі? Тридцять п’ять народних депутатів, чи 30, присутні, і я їм за це дякую. Очевидно, що відповідь на це питання має бути: бюджет країни, яка п’ятий рік повномасштабної війни бореться за власне існування. Але чомусь у мене в черговий раз відчуття, що знову приймається бюджет країни, яка може дозволити собі нескінченні соціальні експерименти, популістичні програми, роздутий державний апарат і витрати, ефективність яких ніхто не здатен нам пояснити.

Ви знаєте, сьогодні під час виступу голова Комітету з соціальної політики і захисту прав ветеранів Галина Третьякова дуже  влучно описала бюджет-2027, назвавши його красномовно  «реквієм бюджетного комітету». Тут мені важко з нею не погодитись.

Буквально декілька годин тому я була в прямому етері з колегою, народним депутатом від фракції «Слуга народу» Володимиром Крейденком. І що цікаво, я задала йому питання, чому його колеги з провладної фракції відсутні і не голосують поправки, яких  на сьогоднішній день подано 5 тисяч 236, з яких тільки 90 підтримано бюджетним комітетом. На що він в агресивній, притаманній йому манері, відповів: «А навіщо народним депутатам бути присутніми в сесійній залі, якщо вони вже відпрацювали на комітеті, якщо народні депутати ефективно, яскраво і багато працюють в рамках ТСК?» І він це говорив на повному серйозі. Мені дивно, як він підставляє в принципі всю вашу політичну силу, тому що я сказала, що ви зобов'язані це робити і є закон, який вас зобов'язує, ви отримуєте за це заробітну плату. Репліка була наступна: «Якщо ваші поправки не підтримані бюджетним комітетом, то це означає, що вони або погані, або ви недостатньо ефективно працювали в рамках комітету бюджетного». Мені було дуже дивно це все почути, але, на жаль, ситуація є такою, яка є. 

Я би сьогодні хотіла поговорити про те, що мене лякає як громадянку України, яка хоче жити у суверенній, вільній і незалежній Україні. Мене лякає держава, яка досі не живе за пріоритетами війни. Коли кожна гривня повинна працювати на виживання країни, ви впевнено продовжуєте запускати універсальні програми і роздавати  мільярди державних грошей…

 

22:42:15

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тривога. Шановні колеги, я перепрошую, «червоний» рівень тривоги. Ми перериваємо на 3-й хвилині, ми додамо 7 хвилин.

І зараз, шановні колеги, в Києві оголошено повітряну тривогу. Прошу пройти всіх до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на ваших робочих місцях.

Продовження пленарного засідання розпочнеться через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги. Ми додамо вам 7 хвилин.          

 

(Після перерви)

 

22:54:32

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відбій. Якщо можемо, ми можемо зараз вже продовжити. Артур Володимирович, ви не проти, щоб ми продовжили зараз, для того щоб пані Ірина...  

Шановні колеги, завершилась повітряна тривога. Відповідно до прийнятої постанови ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Будь ласка, додайте 7 хвилин для пані... А? Взагалі 6:30, ну, давайте 7. Шановні колеги, 7 хвилин, будь ласка, і рухаємось далі. Будь ласка. Взагалі 6.30, я прошу 7.

 

22:54:49

НИКОРАК І.П.

Пане головуючий, шановні колеги! Я, власне, до початку  повітряної тривоги завершила на тому, що  мене лякає держава, яка живе абсолютно не за пріоритетами війни. Коли кожна гривня мала б працювати на виживання країни, ви впевнено, непереконливо продовжуєте запускати універсальні програми і роздавати мільярди державних грошей там, де допомога мала би бути адресною, це кешбеки, «єбачки», скринінги, телемарафони і багато інших державних програм.

Мене лякає, що витрачаємо гроші так, ніби завтра їх просто надрукують. Але державні гроші не виникають самі по собі, їх створює бізнес, їх сплачують громадяни, їх, в кінці кінців, надають наші партнери.

Мене лякає повна відсутність стратегії і плану. Держава живе сьогоднішнім днем, від одного бюджетного року до наступного, від одного пакета допомоги від партнерів до іншого, від одного обстрілу до наступного. А де план, якщо війна триватиме ще роками? Це було риторичне питання. Відповідь, підозрюю, ми не почуємо.

Далі. Мене лякає виснаження тих, хто тримає сьогодні економіку нашої країни. Росія ракетами і дронами знищує цілі заводи, виробництва, склади, магазини. За одну ніч бізнес може втратити те, що створював і будував десятиліттями, і залишається, власне, з цими втратами сам на сам. А держава вже наступного дня все одно чекає від нього податків, зарплат, робочих місць й інвестицій і паралельно говорить про додаткове податкове навантаження.

Мене лякає, що 42 відсотки українського населення живе за межею бідності, майже половина країни. Просто вдумайтесь в масштаб цієї катастрофи! Люди, які переживають війну, втрату роботи, житла, близьких і живуть в постійній невизначеності. І більшість цих українських родин не можуть собі дозволити забезпечити навіть свої базові потреби. Але чомусь ми маємо гроші на спецпенсії, які вартують нам щороку понад 120 мільярдів гривень, коли судді і прокурори отримують від 200 до 450 тисяч гривень щомісячно. При цьому більше половини українського населення отримує пенсію до 5 тисяч гривень. Ми чомусь маємо гроші на зарплати членів наглядових рад державних підприємств, які становлять від 300 до 500 тисяч гривень в місяць на одну людину, але неспроможні навіть на індексацію зарплат наших військовослужбовців.

Мене лякає, що українські військові п’ятий рік поспіль воюють – і досі не мають чіткого розуміння, коли та за яких умов завершиться їхня служба. Немає розуміння термінів служби, немає справедливої ротації, немає підвищення грошового забезпечення, про яке так часто говорять мої колеги з цієї трибуни.

Давайте усвідомимо одну просту економічну реальність: 100 тисяч гривень бойових у 2022 році – це не 100 тисяч гривень бойових у 2026 році. Це абсолютно різні гроші. За цей час значно зросла вартість життя, я вже мовчу про те, що більшість наших військовослужбовців за свою зарплату купують спорядження і паливо, ремонтують свої автівки, платять колосальні гроші за оренду напівзруйнованого житла у прифронтових містах. То як можливо ще при цьому утримувати свої родини? Армія не може триматися лише на виснаженні, мовчанні та відчутті, що про тебе згадають лише після перемоги.

Мене дуже сильно лякає ставлення до наших ветеранів. Я хотіла б навести один кейс, який стосується ветеранського спорту.

Ви всі знаєте, що 1 жовтня, в День захисників і захисниць, через Дію прийшло офіційне оповіщення нашим ветеранам і ветеранкам про те, що гроші закінчилися, тому цю програму більше продовжувати не можуть. От у мене питання до уряду: вони що, не знали, що в році є 12 місяців? І припинили програму, розуміючи, якої популярності і важливості вона набула за весь 2026 рік. Можна, знаєте, скільки завгодно проводити красиві форуми, презентації, звіти про сто днів діяльності чи про рік діяльності. Але у фіналі нічим не завершиться, окрім зневіри з боку ветеранів, кількість яких лише буде зростати.

Фракція «Європейської солідарності» подала 1167 поправок, із яких було враховано рівно нуль. Ми пропонуємо 515 мільярдів гривень перерозподілити для потреб армії. Просто вдумайтесь у цю цифру, 515 мільярдів, із яких більшість статей видатків передбачені, як завжди, на окремі популістичні програми, на дороги, на програму «3000 кілометрів», скринінги здоров’я, кешбек, телемарафон і все інше. Це кожна гривня, яку можна було б вивільнити без шкоди для критичних функцій держави, які працювали б на посилення нашої армії.

Нам потрібен бюджет держави, яка воює, держави, яка захищає своїх людей, держави, яка знає ціну кожної гривні, тому що знає ціну кожного людського життя. І найбільше в цьому всьому, знаєте, що мене лякає? Мене лякає звикання: звикання до неефективності, звикання до корупції, до думки, що партнери все одно дадуть гроші. Бо війну на виснаження виграє не той, хто має більше ресурсів сьогодні, а той, хто здатен довше ними розумно управляти.

У мене все. Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, наступна. Так, це була 492-га. Пропускаємо тих, хто вже виступив. Так-так. Зараз, зараз, може, ще хтось до цього є, Артур Володимирович. Нема поки.

Так, 519-та. Хто буде, Артур Володимирович? Софія Романівна.

Будь ласка, до 30 хвилин, прошу.

 

23:02:14

ФЕДИНА С.Р.

Шановні громадяни України! Я не знаю, чи вам у цей момент показують абсолютно пусту залу українського парламенту, за винятком хіба десятка народних депутатів, які зараз тут є.

Я не розумію, навіщо керівництво парламенту, мономеншість настільки знущаються, по суті ґвалтують державний бюджет України. Їм можуть не подобатися народні депутати, їм може не подобатися опозиція, але зараз ідеться не про назву партії, не про наші імена, а ідеться про те, яким буде головний документ української держави, документ, за яким ми маємо жити 2027 року. І від того, як буде прописаний цей документ, від того, куди будуть спрямовані гроші, де буде зекономлено, а куди буде перенаправлено основні грошові потоки, буде залежати, наскільки у нас буде спроможність вижити.

Сьогодні ми змушені розглядати правки в пустій залі. Нам тут розказують, як вони за 9 годин на бюджетному комітеті, в якому, нагадую, теж є монобільшість «слуг», за 9 годин аж вони розглядали всі правки. Я наголошу, що якщо розглядати було всі понад 5 тисяч правок, це було би далеко не 9 годин, а набагато більше. Це було би кілька днів. А так означає, що з якимось там Давидом домовилися, і ті правки, про які домовились, пішли, а про ті, які незручні і про ті, які подали неправильні, нестатутні, некомфортні партії, можливо, зараз їх взагалі не треба говорити.

По великому рахунку як би зараз мало бути. В залі мали би бути народні депутати не менше 226 і ми мали би можливість ставити наші правки, пояснювати кожну з них, а депутати в цій залі мали би слухати, про що ідеться, і потім визначатися. Я впевнена, що якби в цій залі були народні депутати, була би більшість народних депутатів, у великої частини правок, які подавала наша фракція «Європейської солідарності», мої колеги з інших фракцій і груп  була би можливість їх прийняти. А це означає,  що була би можливість перебити дурнувату тенденцію, коли у нашій державі є гроші абсолютно на все, але немає грошей на найнеобхідніше.

Давайте підемо безпосередньо по суті, а потім в самому кінці я хотіла би наголосити на кількох дуже важливих правках, які так само не були прийняті. Уточню: жодна правка з понад 1100 «Європейської солідарності» не була врахована. Жодна. А це означає, що їх просто не розглядали. А це означає, що їх просто не читали. Це означає, що їх просто ігнорили і просто в тих, хто формував цей бюджет під команду Банкової, були абсолютно інші пріоритети.

До речі, знаєте, мушу зазначити, що в цю хвилину у мене зараз таке саме відчуття, яке було 23 лютого пізно ввечері 2022 року, коли перед самим-самим вторгненням ми були в цій залі, правда тоді вона була повна. І пан Гетманцев, якого зараз теж немає, він кричав, які ми в «Європейській солідарності» маніпулятори, брехуни, популісти за те, що ми вимагаємо передачу 50 мільярдів гривень на першочергові потреби Збройних Сил України, що про яку війну ви говорите, про яке вторгнення. А через кілька годин почалося вторгнення, і в нас не було ані грошей, ані готовності  до оперативного його відбиття. А якби хоча би мінімально слухали про те, що говорять колеги депутати з незручної опозиції, була би можливість завчасно, за кілька місяців підготуватися.

Якщо аналізувати даний бюджет 2027 року, то перш за все на чому треба наголосити, що це є абсолютно нереалістичний бюджет. Бюджет, в якому купа всього наобіцяно, купа всього підвищено, а фінансового ресурсу, який мав би це все закрити, просто фізично станом на зараз не існує. І як ми знаємо, з понад 50 мільярдів доларів, а точніше 52,6 мільярда доларів, які залежать від рішень наших західних партнерів, понад 30 мільярдів уряд взагалі не уявляє звідки взяти. Це означає, що в цьому бюджеті все красиво розписано, але насправді ми маємо бюджет ефемерний з величезною грошовою дірою. І першими за це будуть відгрібати: а) бюджетники, тільки на межі виживання, передовсім це пенсіонери. А другі, хто за це буде відгрібати, - Збройні Сили України, які, як останніх кілька років у нас виходить, станом десь на вересень-жовтень вже не мають фінансування, і вже нема чим платити зарплату, і вже нема чим закупляти зброю, і ми маємо раптово робити секвестр бюджету, десь шукати. І як два останні роки, колеги не дадуть збрехати, ми приходимо до тієї точки, коли, ой, а в нас діра в оборонному бюджеті. А те, що про це говорилося в момент роботи над бюджетом того року та про те, що ми говорили про це на початку року вже бюджетного, правда, всі забувають, і в кожен наступний рік ми знову заходимо з цією дірою.

Ми маємо запланований дефіцит бюджету – 1 трильйон 666 мільярдів гривень, це майже 15 відсотків ВВП. І якщо ми подивимося на ту ситуацію, яку ми зараз маємо, кілька тижнів тому нам міністр фінансів доповідав, у нас різкий є спад внутрішніх надходжень. Це не тільки від розгромленого великого бізнесу. Але це так само через знущання  мономеншості і, зокрема, конкретного пана, який обіцяв общипувати бізнес, як гусей, над малим бізнесом, над мікробізнесом, через створення умов, в яких люди вже не можуть працювати. Тому що замість того, щоб держава створювала умови, в яких бізнес виживає і далі забезпечує робочі місця, і сплачує податки, ми отримуємо реальність, коли, ага, давайте ми ще присунемо людей податками – те, що зараз зробили з посилками. Я ще раз і ще раз для стенограми хочу зафіксувати: що отой законопроєкт кабальний для громадян України, який, на жаль, мусила прийняти Верховна Рада. Це був наслідок абсолютно бездарної переговорної роботи уряду Свириденко, які, погоджуючись на жахливі умови, намагалися прикрити скандал навколо «Династії», тому що було достатньо можливостей уникнути голосування саме зараз і саме в тій формі, в якій вони домовилися. Але давайте ж так, ми ж не будемо голосувати антикорупційні законопроєкти, це ж складно, бо, можливо, коли стане прозоріша система, ми нарешті взнаємо, хто такий Вова і кому належить будинок Р1 на «Династії». Але давайте ми пресонемо людей податками. Ось так собі подумала мономеншість з окремими очільниками і в результаті люди знову відповідають за прорахунки і помилки влади.

Наступна величезна проблема цього бюджету це є ручне управління. Я хотіла б нагадати, що не так давно, кілька місяців тому,  було вирішено «зкомуніздрити» з оборонного бюджету, саме з закупівлі озброєнь, 40 мільярдів гривень і передати їх в резервний фонд. Чому у резервний фонд? Тому що там розприділяються урядом, там не треба додаткових голосувань, там це екстрені витрати, які мають зразу всі покриватися. Нам тут красиво слуги розказували з трибуни, як це на забезпечення відновлення, як це на забезпечення ВПО і одразу після того, як відбулося голосування половина всіх цих коштів пішла на дороги. Ну, красиве ж відновлення, правда. Красива допомога від ВПО, красива відбудова після обстрілів, зрештою красиве екстрене забезпечення протиповітряної оборони. Асфальтом накрийтеся і потім таким чином за допомогою асфальту відбивайте балістичні ракети.

Станом на зараз ми маємо 416 з половиною мільярдів гривень без конкретного цінового розподілу. І це одна з найстрашніших і найскладніших проблем цього бюджету. І це підтвердила не опозиція, до вашого відома, точніше не лише опозиція, а Головне науково-експертне управління Верховної Ради України. І якби, можливо, мономеншість хоча би трошки читала документи, їх би це цікавило. А можливо ж, а можливо  вони просто навпаки шукають можливість в ручному режимі розприділяти. Но так же легше потім і на кол-центри і на «династії», і на «Форест Гампи», і на застави всяким там Галущенкам і так далі, ну бо це набагато важче було би дістати з бюджету, просто майже неможливо.

Ми маємо 264, майже 265 мільярдів резерв сектору безпеки і оборони без кінцевого призначення, 2 мільярди забезпечені інституційною спроможністю органів державної влади, 60 мільярдів комплексі Плани стійкості регіонів і окремих міст і ще 92 майже мільярди загального резервного фонду. Чому небезпечно мати такі кошти без кінцевого розподілу? Це по-перше, що народні депутати беруть на себе відповідальність і голосують без розподілу на конкретні програми. Ви ж будете за це все відповідати, за те, куди ці гроші не підуть або де їх буде використано в корупційній складовій, або де їх буде використано абсолютно неналежним чином.

Рішення про кінцевих отримувачів і пріоритети значною мірою переходить до виконавчої влади. Далі виникає у нас ризик політичного впливу на розподіл коштів, особливо коли йдеться про регіональні проєкти.  І четверте, останнє, але воно найважливіше, це зменшує передбачуваність фінансування, хоча саме це потрібно Збройним Силам України, силам оборони України: передбачуваність, зрозумілість і стабільність.

Насправді зараз було запропоновано Верховній Раді затвердити сотні мільярдів гривень остаточну долю, яких буде визначати уряд. Це по великому рахунку Верховна Рада видасть, я так розумію, що «слуги» готові за це все голосувати, видасть чек без достатньо визначеного призначення. Ви десь бачили, щоб вам за певний товар чи ще щось видавали чек без вказаного за що ви заплатили? А вам зараз пропонують саме таким чином видати чек невідомо на що уряду. А далі уряд буде приймати рішення. І дай боже, щоб це не було потім тотальної катастрофи.

Третя проблема. Зарплати військових проти зарплат ДБР, прокурорів, суддів і так далі. Я ніколи не забуду свій перший допит в ДБР по справі переляку Президента України Володимира Зеленського від слів двох невідомих йому жінок, коли він зреагував на наш протест щодо відведення військ у Золотому тим, що подумав, що ми його намагаємось прибити. Бачте, переляк в декого, я так розумію, до сих пір не пройшов. Але я дуже добре пам’ятаю тоді слідчого ДБР, який на зустрічі зі мною і з Марусею нам відверто в очі говорив, що ви, перепрошую, цитата Президента: «лохи, що служите, а от я не служу і у мене все добре». На жаль, такий підхід у дуже багатьох працівників ДБР, прокуратури, інших так званих репресивних силових структур. Ці дебеерівці активно переслідують масу військовослужбовців. Той посмів паливо купити в перші дні вторгнення нібито по завищеній ціні. Називається, слава богу, що взагалі купив паливо, тому що влада не забезпечила. А той не такі ліжка для новомобілізованих організував. А той, бачите, виконуючи наказ Головнокомандувача, не так забезпечував вербування московських солдатів. І таких справ я вам можу десятки назвати, тому що, на відміну від депутатів мономеншості, я і мої колеги ходимо по судах, захищаючи військових, тих, які сьогодні мали би робити свою роботу  на фронті, а мусять тягатися з вашою репресивною системою. Так ось, дебеерівцям ви зарплату підвищуєте, прокурорам, які «кошмарять» військових, ви зарплату підвищуєте, суддям «печерних» судів ви зарплати підвищуєте, а військовим вже п’ятий рік ні на копійку не те, що не підвищуєте, але навіть немає індексації на рівень інфляції.

Скажіть мені, будь ласка, яка мотивація у того військовослужбовця захищати ваші «п’яті точки»? Жодної. Військовослужбовці енний рік на фронті без ротації працюють на свою совість, бо вони захищають свої родини, своїх дітей і свою країну, в якій вони хочуть жити, маючи надію, що в якийсь момент вони від вас всіх позбудуться або ви всі звалите звідси з такими підходами до забезпечення військових.

Державне бюро розслідувань – плюс майже 20 відсотків, органи прокуратури – плюс 12 відсотків до зарплат, судова система – плюс 44 відсотки. Оплата праці в держаному бюджеті загалом зростає на плюс 18 відсотків і ні на копійку не зростає зарплата військових.

Ви мені скажете, що, як ви тут любите приватно казати: та у нас забагато військових, ми ж не можемо всім підняти, де ми гроші на це все візьмемо? А моя колега Ніна Южаніна знайшла 515 мільярдів гривень, які можна некритичним способом зекономити на тих чи інших моментах. Можна врізати ті чи інші некритичні програми, але цих 515 мільярдів гривень би вистачило задля того, щоб ми мали можливість забезпечити наших військових і зарплати, і оборонні закупівлі. Тільки питання: чи хтось з мономеншості взагалі читав цю пропозицію, чи міністр читав цю пропозицію. І взагалі як ви збираєтеся в очі військовослужбовцям дивитися? Я напевно повторю це як мантру, бо про це говорили багато моїх колег переді мною, але коли ви розказуєте про 100 тисяч на передовій, це все велика фікція, тому що вираховується за кожен день, у деяких підрозділах вираховується погодинно чи ти на передовій, чи ні, але треба врахувати, що купівля машин, ремонти машин, купівля коліс, заміна коліс, ремонти дронів, купівля дронів, купівля РЕБ, закупівля різних засобів, оснащення бліндажів, екрани, принтери, папір – і цей список я вам можу величезний продовжити. Плюс те, як військові скидаються на допомогу родинам загиблих побратимів, як вони скидаються зі своїх зарплат на лікування побратимів, плюс як вони платять шалені гроші за оренду житла на прифронтовій лінії, бо держава взагалі ніяким боком і ніяким чином не спромоглася забезпечити їхнє проживання. І цієї зарплати не вистачає, а вони ще залазять у борги.

І на цьому фоні, коли ви підвищуєте зарплати репресивним служакам Офісу Президента, ви блокуєте будь-яку можливість розгляду передачі більшого відсотка податку на доходи фізичних осіб, заплачених з зарплат військовослужбовців безпосередньо на рахунки бригад. Зокрема я пропонувала цілий перелік правок з величезними, скажемо так, можливостями варіації відсотків. Хоч одна правка була прийнята? Ні. Сьогодні ми маємо лишень 10 відсотків ПДФО, яке передається напряму бригадам, а величезна частка залишається у Держспецзв’язку. Якщо ви слідкували за новинами нещодавно НАБУ опублікувало вже кримінальне провадження щодо розкрадання коштів на закупівлі дронів чиновниками Держспецзв’язку.

Я  пам'ятаю, коли представники Держспецзв’язку у нас представляли, як вони закупляють дрони. Я нагадаю, що навіть не нагадаю, я особисто питалася, а, яка вартість дрона, це, коли Аутели були ще у фаворі? І виявилося, що ці дрони на 15-50 відсотків дорожчі ніж купляють волонтери, правда класно? А держава мала би закуповувати по гуртових цінах, а відповідно ціна мала би бути набагато меншою. І ось ця структура зараз отримує величезний пакет коштів на закупівлю чогось, не знаю чого, не тоді, коли треба і не того, що треба в той конкретний момент. А ми мали би можливість передати хоча би 30 відсотків ПДФО напряму бригадам.

Я думаю, що військовослужбовці в бригадах точно би могли зорієнтуватися на що і як витратити кошти, а можете мені не заважати, будь ласка,  виступати? Бо мені зараз дуже добре вас чути тут на трибуні.

Але ж нікого не цікавить, що і як закуплять військові, бож дебеерівцям не вистачить, Офісу Президента не вистачить, на плитку замінювати біля Верховної Ради, не вистачить навіть такі речі зараз відбуваються.

Ще одне питання, а ви знаєте куди цього року пішло 4 мільярди, а наступного  року планують ще 5 мільярдів зафігачити? На «Тисячовесну», а далі ще понад 1 мільярд на марафон, а ще на иностранное вещание, тому що іномовленням я цього не можу назвати, бо там  немає іномовлення,  там є московськомовлення, нєпонятно для кого. Ну влада вирішила, що напевно вони краще знають, кому там це вєщать. І мені видається, що ці конкретні програми ми могли би робити іншим ресурсом, а те, що потрібно, віддати безпосередньо на потреби Збройних Сил України.

І хочу подивувати всіх, хто ще слухає і хто дивиться цю трансляцію в цьому майже порожньому залі, за винятком, може, десятка народних депутатів, яких я дуже шаную, що вони тут присутні, національний кешбек, чекап, можливо, і «єБак» (це цитата, перепрошую), «Вовині тисячі» і «тисячі кілометрів» невідомо куди, невідомо в якому напрямку, не тоді, коли тобі треба, вони все це красиво знову заховані у проєкті держбюджету. Я не знаю, що має статися, щоб до мономеншості прийшло прозріння. Я не знаю, як має підгоріти, щоб люди зрозуміли, що ми живемо у надзвичайно критичних умовах і від цього сформованого з пріоритетами чи без бюджету залежить, чи буде мати наша армія спроможність, і по великому рахунку, чи ми, громадяни України, будемо мати шанс взагалі жити. Можливо, мономеншість і ті, хто їм підспівує з недобитків ОПЗЖ, вони сподіваються, що вони звалять з цієї країни, як одна «слугиня» колись говорила, але більшості громадян України нема куди звалювати. І ми дуже чітко на п’ятому році повномасштабної війни, на 12-му році війни, про що забуває і Президент, і половина людей в цій залі, ми мали би виокремлювати найважливіші пріоритети, але цього не відбувається. Як кешбеком будуть  збивати ракети, я не уявляю. Як чекапом будуть зупиняти «шахеди», я так само не уявляю. Як дорожнім фондом у 52 мільярди намагаються зупиняти московську армію так само не уявляю. Лишень нагадаю, що колись нам Президент Зеленський казав: «Якщо дати гроші армії, то у нас не лишиться на дороги». А в мене питання: для чого тоді і для чого зараз так масово робилися дороги? Бо я пам'ятаю, коли почалося повномасштабне вторгнення, у нас була ідеально зроблена дорога від Московії і Білорусії в Чорнобильській зоні. Нагадаю, так легко там зайшли московські війська. З Білорусії прекрасні дороги були зроблені на Волинь. Сумщина, Чернігівщина – прекрасні дороги були зроблені на московську федерацію. Дороги були зроблені не півдні, куди так само легко заходили московські війська. Ну бо ж треба було шашлики смажити, а не до вторгнення готуватися.

Я пам'ятаю, як одна харків'янка зауважила, що Президент  був  правий: шашлики вдалися, тільки шашлики з людського м'яса. У мене питання до Володимира Олександровича: як йому спиться вночі, шашлики з людського м'яса йому не сняться?

Наостанок… (Шум) Ну вам можливо це слова, а людям це життя. На цвинтар підіть і подивіться, які це слова.

Наостанок я хотіла би згадати, наголосити на кількох поправках, які були повністю проігноровані, ставити їх  на голосування, на врахування в цій пустій залі я не вважаю за необхідне, бо це буде фарс.

Поправка  1509 – 263 мільйони гривень, які можна було би передати з капітальних видатків парламенту військовим.

136 мільйонів гривень додаткових… Ні, точніше, мільярд, понад мільярд забезпечення Президента та Офісу Президента можна було би передати військовим.

20 мільйонів гривень з непонятної урядової програми підтримки лідерства можна було би передати військовим.

Більш ніж півтора мільярда, поправка 1680, державна інформаційна продукція іномовлення, це марафони, які наші західні партнери закликають закрити. Це можна було би передати військовим. Ну, будь ласка, давайте всі разом. Хто збільшував зарплату? Це «слуги» голосували,  я голосувала проти. І велику частину зі своєї зарплати і депутатських я передаю військовим, так що не вам мені вказувати.

Військове ПДФО. 2540 правка,  2541,  2542,  2543. Різноманітні варіанти, які можна було би розглянути, якби  хоча би комусь хотілося би вникнути в цю справу.

Поправка 4205. Оборонний резерв на гарантоване грошове забезпечення переспрямувати. Це є 200 мільярдів.

Поправка 4062. Дорожній спеціальний фонд на виплати військовим.

Поправка 4200. Загальний резервний фонд, провести межу між запасом і забезпеченням.

Конкретні поправки. До речі, багато хто відзначає, що цього разу мінімум поплавкового спаму. Багато було змістовних поправок. Але в них треба було пробувати вникнути.

І останнє, можливо, не військове, але поправка 2692. Фінансування дослідницьких кампусів досконалості CampeХ. Вливання в науку, в розвиток. в дослідження, в нашу  молодь. А кому це потрібно? Напевно «слуги» тільки і вирішили, що зробити все, щоб поховати нашу державу. А мені дуже би хотілось в цій державі жити і  замість цього, щоб обурюватись тому, що я говорю, бо комусь щось дуже не подобається, насправді було б абсолютно нормально спільними зусиллями напрацювати адекватний реалістичний         бюджет, в якому пріоритетом було би обороноздатність держави, забезпечення усіх потреб наших військовослужбовців, захист наших найнезахищеніших верстви населення, а не хотєлкі і популістичні програми Офісу Президента.  Мені прикро, що в нас не парламентсько-президентська республіка, а офісно-президентська. І це немає нічого спільного з тим, що має  бути в українській державі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна поправка 520, Клочко. Не наполягаєте? Не наполягає.

Так,  далі я пропускаю.

523-тя. Хто буде? Ірина Василівна Фріз, будь ласка. До 20 хвилин.

 

23:32:40

ФРІЗ І.В.

Шановні колеги, ті, хто має мужність зараз знаходитись в залі під час обговорення бюджету на 2027 рік, давайте спробуємо чесно визнати, що насправді цей бюджет, попри те, що нам говорили, що він є бюджетом оборони або рекордним по своїх показниках щодо оборонних видатків, насправді не робить забезпечення або зміцнення нашої обороноздатності своїм головним пріоритетом. І для цього достатньо навести декілька прикладів.

Ну, зокрема, в нас лише декларується, що це бюджет, який спрямований на обороноздатність. Я спробую це довести на конкретних цифрах. Давайте подивимось: коли нам обіцяли бюджет 2026 року, що він  є максимальним для оборони, тоді було затверджено 1,7 трильйона на Міністерство оборони. В результаті станом на сьогодні бюджет Міністерства оборони у 2026 році складає 3 трильйони 358 мільйонів, тобто в два рази більше, ніж було затверджено.

«Європейська солідарність» від 2019 року постійно наголошує – це вже, знаєте, перетворилося на якусь мантру, – коли ми говоримо про необхідність збільшення бюджету сил безпеки і оборони, усвідомлюючи, що саме Збройні Сили України, саме сектор нашої оборони є гарантією стійкості нашої держави сьогодні і нашого майбутнього завтра.

На жаль, наші спроби достукатися до влади з аргументами і фактами, тобто це не просто порожні або популістичні заклики щодо збільшення бюджету там, де як уряд нам постійно наголошує: немає де грошей  взяти. Ні, ми даємо конкретні статті, які потрібно урізати для того, щоб зміцнити нашу  обороноздатність. Для того, щоб наша стійкість була підкріплена спроможністю наших Збройних Сил захищати державу і захищати наше майбутнє.

Що стосується бюджету сил оборони в цьому році. Ми бачимо з вами те саме, що відбувалося останні декілька років поспіль – це, знову ж таки, затвердження бюджету, який не відповідає, мінімальній, увага, мінімальні потреби сил оборони, на 50 відсотків. Що я маю на увазі? Нам говорять, що рекордні цифри були затверджені на бюджет оборони в цьому році і говорять, що це складає понад 4 трильйони.

Шановні  громадяни України, бюджет лише Міністерства оборони, мінімальна потреба, яка зазначена в рішенні  Комітету нацбезпеки, оборони   та розвідки, складає понад 7 трильйонів. Це означає, що навіть Міністерство оборони в бюджеті на 2027 рік має своє недофінансування в понад 50 відсотків. 

В який спосіб влада має право вимагати від армії виконувати бойові завдання і стояти першою в черзі на самопожертву, коли в черзі на фінансування вона пасе задніх? В який спосіб, яке моральне право має влада, яка недофінансовує свого захисника і захисницю в належному обсязі?

З моєї точки зору, що ніякого морального права вона не має, адже питання навіть не в тому, скільки нам не вистачає грошей? Питання в тому, скільки ми витрачаємо з того, що збираємо, за пріоритетними напрямками? А що може бути більш пріоритетним для країни, яка знаходиться у війні?  Виключно армія. 

На жаль, ми з вами, знову  ж таки, вчергове, розписуємося в тому, що уряд абсолютно безвідповідально підходить до формування бюджету. І саме ця безвідповідальність, насправді, і тримає цю владу від ухвалення раціональних рішень. Тому що коли немає відповідальності за ухвалення рішення, коли вона колективно розподілена між усіма і ніхто не несе персональної відповідальності за те, що ухвалюється в бюджеті, то ми будемо з вами і далі мати такі бюджети, які будуть недофінансовувати нашу армію.

Третє. Третє – це грошове забезпечення. Про це вже багато сьогодні говорилося і моїми колегами, і наголошувалося на необхідності його збільшення, і те, що грошове забезпечення наших воїнів від початку широкомасштабного вторгнення жодного разу не переглядалося, про те, що уряд так і не спромігся внести необхідних законодавчих змін для того, щоб відв’язати пенсійне забезпечення для військових пенсіонерів і заробітну плату, ставку для безпосередньо військового. Ми і зараз з вами ухвалюємо бюджет, який на жодну копійку не збільшується для військових. Це є абсолютно моральною деградацією влади, яка за 5 років поспіль, 5 років широкомасштабного вторгнення, великої війни, страшних втрат не спромоглася збільшити грошове забезпечення для армії. Так не може бути і не має бути.

І саме тому «Європейська солідарність» знайшла у видатках бюджету на 2027 рік можливість скоротити їх до такого масштабу, щоб понад 500 мільярдів спрямувати виключно на грошове забезпечення, на збільшення грошового забезпечення для наших військовослужбовців. На жаль, жодна з правок від «Європейської солідарності» так і не була підтримана під час розгляду бюджету до першого читання. Це не означає, що ми будемо опускати руки. Ми як опозиційна фракція і далі будемо наголошувати на тому, що якщо влада не ставить грошове забезпечення і не ставить у пріоритет взагалі забезпечення своїх воїнів, то ми будемо вимагати від неї це робити.

І конкретна правка, яку подавала «Європейська солідарність», 1036 була спрямована також на мотивацію. Адже, коли влада не збільшує грошове забезпечення для військових, коли ми бачимо абсолютно провальну мобілізацію, яка вчиняється з подачі влади, в тому числі з порушенням прав громадян, в тому числі через невнесення відповідних законодавчих змін, які б могли сприяти підвищенню показників мобілізації. Коли ми замість чітких змін законодавства щодо мотиваційних контрактів маємо міфічні, вибачте, експериментальні постанови Кабміну, які в червні цього року ухвалив візіонер міністр оборони Федоров, то я хочу сказати. що все це пустопорожня декларація, яка насправді обернеться проти нашої держави тотальною зневірою військових до влади.

І це саме страшне, з чим може зіткнутися держава під час війни. Недовіра військових до влади і до командування, вона буде висловлюватись у тому числі і через неспроможність цієї влади забезпечити ті нові розпіарені контракти, бенефіціарами популістичних рішень яких стали в першу чергу колишні представники уряду, Президент Зеленський і візіонер ексміністр оборони Федоров. Жодних змін до законодавства до сих пір ані попередній уряд, ані цей уряд не спромоглися внести. Відповідно всі ті відстрочки, які були проанонсовані, і навіть зараз хто не їздить у метро, то я вам раджу хоча б один раз спуститися і подивитися, які лайтбокси стоять у метро. А там Army.gov.ua пише про шалені контракти на 10, 14 місяців, 24 місяці з прив’язкою до відстрочки, бо вона ставить там на лайтбоксі ключову фразу – чіткі терміни служби. А де ці чіткі терміни служби, якщо вони не внесені в чинне законодавство?

Тобто ця профанація продовжує масштабуватися, на жаль, і цим складом уряду. Але треба настільки не поважати людей, щоб бути впевненими, що вони не бачать цієї брехні. Вже ніхто не довіряє. Кількість підписаних контрактів, так гучно розпіарених в червні 26-го року, насправді не є такою аж вражаючою. А знаєте чому? Та тому що не вірять владі. Не вірять владі, тому що влада не є послідовною, тому що вона лише декларує і обіцяє, але не гарантує виконання своїх обіцянок. А потім один уряд змінюється на інший уряд і ми з вами знову ж таки опиняємось в ситуації, коли у нас мобілізація падає через порушення прав громадян і відсутність мотивації, через індексацію грошового забезпечення для військових, через підвищення виплат, в тому числі бойових.

Ми залишаємося з цією ситуацією, як, знаєте, у розбитого корита, в сподіванні, що цей уряд або новий уряд, або ще якийсь уряд нарешті прийде до тями і зрозуміє, що в країні, яка знаходиться у війні, пріоритетом номер один має бути армія. Якщо наш захисник сьогодні буде забезпечений і одягнений, і озброєний на 50 відсотків, на скільки відсотків він має виконувати ті бойові завдання, які йому ставить командування?

Наступне. Військові облігації. «Європейська солідарність» подала відповідну правку і ми наголошуємо, що військові облігації мають не лише називатися військовими облігаціями, а все, що надходить від них, має бути спрямовано пріоритетно на Міністерство оборони. Відповідна правка, яку ми подавали, 1043, на жаль, теж була відхилена бюджетним комітетом. І знову ж таки ми з вами залишаємось в деклараціях і назвах, якими прикривається чинна влада, які абсолютно пустопорожні і не містять під собою жодної конкретики. Тому військові облігації, які ми з вами або хтось, може, купляє, насправді не мають пріоритетного спрямування на Міністерство оборони зараз і не будуть мати такого спрямування в наступному році.

Наступне. Резервний фонд. Ми наголошуємо, що резервний фонд має чітко бути закріплений як пріоритетні видатки на сектор безпеки і оборони. Чому? Тому що резервний фонд – це не гаманець уряду, який може його використовувати, як йому заманеться, коли раптом когось там, я не знаю, перепрошую, пєтух клюне в голову і потрібно буде зробити якусь, я не знаю «Тисячовесну», кешбек, «єБак», ще якусь дурню, Телемарафон підкрутити на більше фінансування, так ось, все це не має фінансуватися з резервного фонду. Резервний фонд в країні, яка знаходиться в страшній війні, має спрямовуватися виключно на сили безпеки і оброни.

Наступне. Про це вже говорилося, але маю необхідність наголосити ще раз, ПДФО. ПДФО, яке забрали у бригад, має бути повернуто військовим. Тому що дійсно військові як ніхто, які знаходяться на лінії бойового зіткнення, знають, що їм потрібно, в якому обсязі, яким чином вони можуть себе цим забезпечити, і відповідним чином для цього потрібен той фінансовий ресурс, який вони мають право використовувати. ПДФО не має використовуватися централізовано через те ж ДСТЗЗІ для закупівлі. До того моменту, як воно надходить у військо, вже є застарілим. І це, на жаль, практика, яка і дальше намагається використовуватися вже наступним урядом Президента Зеленського. Вона є неприпустимою, тому що вона є деструктивною, вона довела свою неспроможність своєчасно забезпечити бойові підрозділи тим, що їм є необхідним. Будь-яка централізація в цьому плані, вона є шкідливою, і влада, яка б дбала про зміцнення нашої обороноздатності, зрозумівши це після аудиту, аналізу цієї програми за перші три або шість навіть місяців мала би його скасувати і повернути ПДФО бригадам, які б мали можливість знову ж таки використовувати його в той спосіб, який є необхідним для зміцнення обороноздатності.

Ми наголошуємо на тому, що для зміцнення нашої обороноздатності ми маємо як держава скоротити всі непріоритетні видатки. Ми продемонстрували на конкретних статтях, де ми можемо це зробити. Ми вважаємо, що бюджет в тому вигляді, який ми сьогодні маємо немає права бути ухвалений. Попри те, що сьогодні майже порожня зала зараз знаходиться, я сподіваюсь, що той рівень відповідальності, який залишився в депутатського корпусу все ж таки буде ключовим при ухваленні рішення, адже це бюджет декларацій і бюджет витрат на популістичні напрямки. Це не бюджет, який спрямований на зміцнення нашої обороноздатності, на покращення забезпечення наших сил оборони, на збільшення грошового забезпечення. Це все те, що сьогодні має  бути ключовим пріоритетом нашої держави і нашої влади.

І наостанок. Наостанок я би хотіла сказати, що ті видатки, які сьогодні залишаються в даному бюджеті як такі, що держава зобов’язана скоротити, ми маємо скоротити, подобається це комусь, не подобається. Якщо ми дбаємо про виживання нашої держави, адже розраховувати на те, що нам пообіцяли наші партнери не маючи чіткого усвідомлення, що ми отримаємо ті гроші, але вже розподілили, це абсолютно хибна практика. Ми проходимо цей бюджет раз за разом в такий спосіб, коли ми намагаючись отримати від партнерів гроші і розподіляючи їх на ці видатки, які влада вважає пріоритетними забуваємо, що ці гроші держава може не отримати, в тому числі не отримати через абсолютно хибну практику щодо боротьби з корупцією, щодо відсутності навіть антикорупційної стратегії, яку заблоковано було в сесійній залі до розгляду. Хоча це абсолютно декларативний документ, навіть він є заблокований. Тому розраховувати на те, що наші партнери будуть давати гроші лише тому, що ми воюємо, а вже не вийде, тому що довіра до влади в тому числі падає на міжнародних майданчиках. Адже маємо розраховувати в першу чергу на себе. Якщо ми не будемо здатні переорієнтувати свої витрати на зміцнення нашої обороноздатності, нас очікують дуже важкі часи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Далі поправка 531. Синютка. Правильно? До 10 хвилин, будь ласка.

 

23:50:12

СИНЮТКА О.М. Шановні колеги! На сьогоднішній день ключове завдання, яке стоїть перед нашою державою – це посилити обороноздатність нашої країни. І звичайно, фундаментальною і ключовою основою обороноздатності є Сили оборони країни, і головним інструментом яким має виступити державний бюджет це є посилення якраз української армії. На жаль, ми побачили сьогодні, що бюджет сформований таким чином, що  фінансування Сил оборони України відбувається за залишковим принципом. Першочергово йдуть побажання для різноманітних піар-акцій у вигляді «Тисячовесен»,  кешбеків і інших, а потім уже питання доходить до Сил оборони країни, і подавати урядом бюджет, в якому не відображено збільшення грошового забезпечення для українських військових, як мінімум, цинічно.

Друге питання в посиленні нашої держави це звичайно є захист найменш соціально незахищених верств населення і коли ми пропонуємо в цьому бюджеті збільшити пенсії для українців на 284 гривні, в той же час індексуючи спецпенсії, це знову звучить абсолютно цинічно і не відповідає єдності всередині країни. Але сильна держава неможлива без сильних громад, бо саме проведення децентралізації дало можливість посилити нашу державу і дало можливість людям відчути, що українська держава дає їм можливості для самореалізації. На превеликий жаль, у проєкті бюджету на 2027 рік закладено подальше посилення централізації  і знищення тих основ, фінансових основ децентралізації, можливостей громад, які були двигуном руху нашої держав до європейського співтовариства. В державному бюджеті необхідно відобразити реальні кроки на підтримку місцевих громад і місцевого самоврядування. Передусім фінансовою основою для місцевого самоврядування має бути відновлення в повному обсязі скерування податку на доходи фізичних осіб, зарахування в обсязі не менше 64 відсотків в загальний фонд місцевих бюджетів. Це дало би можливість на постійній основі місцевим територіальним громадам забезпечувати необхідні повноваження як власні, так і делеговані українською державою.

Окреме питання – це питання реверсної дотації. На превеликий жаль, в бюджеті передбачено, що майже більше, як в 200 громад будуть вилучення з  доходу їхнього бюджету. Але тут питання стоїть навіть не в тому, що сформовано вилучення в громад, питання: на якій основі і на якій базі формується це вилучення? Тому що ми, на жаль, у зв’язку із війною не можемо точно обрахувати фінансову спроможність територіальних громад. І ми розуміємо, що за декілька останніх місяців реальні доходи громад дуже суттєво знизилися і диспропорція в доходах громад на різних територіях України сьогодні дуже суттєво виросла. І було би правильним на 2027 рік відмінити реверсну дотацію і зберегти всі кошти, які сьогодні заробляються громадами у їхніх бюджетах.

Окреме питання – це питання фінансування делегованих повноважень. Дуже голосно прозвучало зі сторони влади,  зі сторони уряду підвищення заробітних плат для освітян і це є абсолютно правильний крок, і держава повинна в подальшому дбати за підняття статусу професії українського вчителя і, звичайно, фінансового забезпечення зарплат українських педагогів. Але, на жаль, на практиці це відбувається наступним чином, коли проголошені на центральному рівні правильні речі не забезпечуються фінансовою основою. І, на жаль, територіальні громади змушені з місцевих бюджетів без субвенції за рахунок власних надходжень фінансувати сьогодні велику частину зарплати українського вчителя.

Ще голосніше прозвучала ситуація з працівниками культури. І, справді, працівники культури давно вже очікують підняття заробітних плат. Бо якщо зарплата бібліотекаря сьогодні у територіальних громадах становить 7-8 тисяч, то, звичайно, про яку роботу і про які вимоги до такого фахівця можна судити. І коли з Міністерства культури прозвучало, що з 1 січня будуть підняті заробітні плати працівників культури, звичайно, що це було сприйнято з великим натхненням. Але знову ж влада пропонує весь цей фінансовий тягар перекласти на плечі місцевих бюджетів.

І на сьогоднішній момент третьою складовою, яка не забезпечена субвенцією, а яка теж фінансується за рахунок місцевих бюджетів, є видатки на роботу соціальних працівників, на яких сьогодні, особливо у зв’язку з війною, у зв’язку з поверненням українських військових з війни в свої рідні тенета, лягає ще більше відповідальності.

Окреме питання, яке не передбачено і яке повинно бути відображено в державному бюджеті, це субвенція на будівництво і ремонт укриттів. Ми, на жаль, бачимо, що сьогодні ворог посилює атаки на територіальні громади, він знищує соціальну інфраструктуру і те, що відбулося минулої ночі в Києві, коли постраждали звичайні студенти, звичайні мешканці. Ще раз акцентую увагу, що законопроєкт, який поданий «Європейською солідарністю» і готовий до другого читання, і стосується укриттів потребує негайного прийняття. Але, окрім прийняття цього законопроєкту, потрібно передбачити в державному бюджеті окрему субвенцію, яка б дала можливість територіальним громадам забезпечити ремонт і будівництво укриттів, і таким чином ми збережемо, і життя, і здоров’я цивільного населення.

Дуже добре прозвучало і дуже багато піару було стосовно харчування учнів шкіл. Звичайно, що дискусія залишається, а чи вартує на безкоштовній основі харчувати абсолютно всіх дітей. Тому що я не розумію, чому держава повинна, наприклад, фінансувати безкоштовне харчування дітей народних депутатів України. І, в той же час, держава зобов’язана забезпечувати і фінансувати харчування малозабезпечених родин, і особливо родин українських воїнів. Але, на превеликий жаль, ми знову цей тягар і цю відповідальність поклали на територіальні громади. І, на превеликий жаль, знову територіальні громади повинні виконувати і фінансово забезпечувати ті речі, які з високих трибун позитивно проголошуються представниками української влади.

На сьогоднішній момент окремим питанням є питання можливостей місцевого самоврядування встановлювати власні податки і збори, і таким чином запроваджувати додаткові можливості для отримання доходів для місцевих бюджетів.

І останнє джерело, яке на сьогоднішній момент дуже важливе і з точки зору територіальних громад, і з точки зору українських військових, – це військове ПДФО. Ми знаємо, що влада, на превеликий жаль, минулого року забрала військове ПДФО з територіальних громад і передала їх у централізований фонд. На превеликий жаль, цей централізований фонд став не допомогою українському війську, а джерелом для корупції і зловживань. І мені видається, якщо ми повернемо військове ПДФО для територіальних громад і регламентуємо можливості закупівель, то такі закупівлі для потреб бригад будуть проводитися, по-перше, швидше; по-друге, ефективніше; і, по третє, це все буде відбуватися набагато прозоріше і дасть можливість бригадам отримувати ті необхідні засоби, які сьогодні в достатній мірі не постачаються через централізовані закупівлі.

Мені видається, що якщо ми підтримаємо в Державному бюджеті територіальні громади, то ми разом із підтримкою сил оборони України, зробимо нашу державу набагато сильнішою  і набагато стійкішою. Це означає, що в боротьбі з московським агресором ми отримаємо додатковий стимул і додаткові можливості для того, щоб посилити обороноздатність нашої держави і отримати якнайшвидший шлях до миру і до забезпечення відродження і відновлення української держави.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі поправки ідуть, народний депутат Тістик, до 4 хвилин.

 

00:00:17

ТІСТИК Р.Я.

Дякую. Шановні колеги, шановний український народе, всім бажаю доброго здоров'я.

Я би просив підтримати чотири важливі бюджетні пропозиції на 2027 рік, я хотів би зосередити вашу увагу на них.

Перше, стосовно фінансування Української академії лідерства  в обсязі 10 мільйонів гривень. Вже котрий рік поспіль подаю цю ініціативу і прошу її підтримати. З 2018 року саме академія організувала сотні заходів для тисячі молодих українців, виховуючи нове покоління свідомих громадян та лідерів, готових захищати державу і брати участь у її відбудові. Особлива увага приділяється дітям військовослужбовців та тим, хто втратив батьків через війну, понад  80 відсотків необхідних ресурсів академія залучає самостійно, але, тим не менше, є державне фінансування і важливе для продовження її діяльності та міжнародної адвокації інтересів України.

Друге. Така сама сума щодо виділення на підтримку Пласту спільно з Українським католицьким університетом під егідою Міністерства закордонних справ. Президент України вже підписав Указ про розвиток пластового руху на 2027-2035 роки. Але також пропонуємо забезпечити підготовку пластових виховників, зокрема тих, які працюють з українським дітьми за кордоном. Український католицький університет готовий організувати відповідні вишколи, літні школи та навчальні програми на базі свого центру в Вроцлаві. Це надзвичайно важливо для збереження національної ідентичності українських дітей, які сьогодні перебувають за межами України.

Наступна правка, яка має назву CampeX – це створення дослідницьких кампусів досконалості в закладах вищої освіти. Обґрунтування, дуже коротко, Міністерство освіти та науки за підтримки Світового банку передбачає створення в закладах вищої освіти сучасних освітньо-наукових просторів, модернізацію приміщень, оснащення  лабораторій науковим обладнанням та розвитком цифрової інфраструктури. За результатами відбору було визначено 12 закладів вищої освіти і всі вони мають право претендувати взяти в цьому участь. Закупівля наукового обладнання – близько 21 мільйона доларів, інших так само якраз потреб, забезпечення саме за рахунок резервних джерел Міністерства фінансів, і це передбачається у видатках, дасть змогу розпочати реалізацію, відбирати ці проєкти, зокрема підготовку проєктної документації, ремонт і модернізацію та оснащення лабораторій.

І хочу особливо вашу увагу звернути на те, що ми підтримуємо з вами щорічно, і другий рік підряд  подаю правки, і дякую за цю особливу увагу нашому Комітету з питань бюджету, стосовно наших діток, це правка щодо забезпечення лікування діток з ахондроплазією та м’язовою дистрофією Дюшена. Ці правки допоможуть свого роду допомогти лікувати, забезпечити ліками і мають вирішальне значення. У нас в Україні на обліку перебувають станом на зараз 134  пацієнти, 134 дитинки, але щорічно ця цифра оновлюється і може як збільшуватися, так і зменшуватися. Але необхідне лікування потрібне кожному. Сучасна терапія дасть можливість рости, зменшує ризик тяжких ускладнень, ранньої інвалідизації. Однак вартість цього лікування є непосильною для більшості родин. Нам вдалося погодити суму близько 2 мільярдів гривень на лікування пацієнтів з ахондроплазією та м’язовою дистрофією Дюшена. Відповідно далі Міністерство охорони здоров’я спільно з Міністерством фінансів і нашим Прем’єр-міністром буде мати дискусію стосовно підтвердження саме цих коштів, оскільки правка була подана якраз у доручення уряду. І я дуже сподіваюся, що наш міністр Віктор Кирилович Ляшко достойно представить цю пропозицію, захистить її і в якості держави, яка повинна захищати кожну родину, не залишить самих батьків і діток. Прошу колег підтримати зазначені бюджетні пропозиції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі, 5 хвилин – Фролов, замість своїх поправок.

 

00:04:24

ФРОЛОВ П.В.

Друзі, я хочу почати з надії, надії для 1 мільйона внутрішньо переміщених осіб. Надії на збільшення з 1 січня 2027 року допомоги на проживання для ВПО на 1 тисячу гривень. Надії на збільшення допомоги на проживання для осіб з інвалідністю та дітей ВПО і встановлення з 1 січня цієї допомоги розміром 4 тисячі гривень, а для дітей ВПО, для усіх дітей ВПО, які навчаються онлайн, розміром 3 тисячі гривень.

Це надзвичайно важливі кошти. Здається, всього 1 тисяча гривень, але для людей, для близько мільйона українців ВПО, які отримують цю допомогу, це надзвичайно важливі кошти, тому що вони забезпечують базові потреби на їжу, на ліки, на те, щоб просто вижити в цих надзвичайно складних умовах, коли ці люди втратили житло.

Я хочу нагадати, що допомога на проживання була встановлена в березні 2022 року розміром 2 та 3 тисячі гривень і жодного разу з того часу не індексувалася. За цей час кумулятивна інфляція зросла на 70 відсотків. Тобто ціни збільшились в 1,7 разу. Допомога розміром 3 тисячі гривень впала фактично до  1 800 гривень.

Також дуже важливо надати допомогу для діточок ВПО, які продовжують навчатись офлайн або дистанційно, і не вимагати від них залишити свої рідні школи і перейти навчатись в офлайн. Ми вже відпрацювали з  Міністерством освіти можливості для того, щоб запровадити такі програми на 3-4 години на тиждень, для того щоб забезпечити соціалізацію цих дітей. Надзвичайно важливо. Я хочу подякувати бюджетному комітету за врахування цих важливих поправок.

Також дуже важливо запровадити нову бюджетну програму адаптації та інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Неможливо забезпечити шлях ВПО від евакуації до розміщення, тимчасового розміщення і до інтеграції в нові громади без запровадження відповідних фахівців супроводу ВПО, без запровадження індивідуального підходу для супроводу родин ВПО і забезпечення їх підтримки.

Шановні колеги, я прошу ці поправки врахувати. Звісно, попереду велика робота з урядом, з Кабінетом Міністрів, щоб ці поправки реально були враховані, але разом ми зможемо забезпечити ці надзвичайно важливі речі і допомогу для внутрішньо переміщених осіб.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, далі у нас буде Качура, до 5 хвилин. Потім ще раз... Давайте я розкажу, яка у нас структура залишається. Качура, до 5 хвилин. Фролов, до 5 хвилин. Після цього Герасимов, 95 хвилин. Після цього у нас буде ще 2 рази по 3 Мазурашу і буде у нас 2 по 15 і 1 по 10 Микиша. Це такий сьогодні ще план. Ну дивіться, якщо буде де розбити, я розіб’ю, а ні, не може, він 95 не розіб’є. Друзі, дивіться, я пояснив, як воно буде.

Будь ласка, до 5 хвилин, Качура.

 

00:08:38

КАЧУРА О.А.

Олександр Качура, Сумщина. Колеги, хочу зафіксувати, що зараз уже 8 хвилин на першу 28 жовтня. І дякую всім колегам, які сумлінно виконують свій обов’язок конституційний і знаходяться в цьому залі під час розгляду беззаперечно найважливішого документи цієї країни. Але більшість депутатів зараз уже бачать третій сон. А те, що передбачено в бюджеті, є страшним таким (знаєте) нічним кошмаром пенсіонера – це 2 тисячі 878 гривень пенсії.

От скажіть мені, будь ласка, от уже, я так розумію, прийшли підгодовувати заступника міністра пиріжками, так, скажіть мені, будь ласка, ви коли це все передбачали в бюджеті, ви думали про те, як виживе звичайний пересічний пенсіонер? Я зараз не кажу про прокурорів зі спецпенсіями, я не кажу про суддів зі спецпенсіями, я не кажу про те, що ви наглядовим радам підвищуєте і всім чиновникам зарплати. Я зараз кажу про простого українського пенсіонера. От вони такий пиріжок купити не можуть, вони по одному яйцю в магазині… Приходив у магазин, бабуся купувала одне яйце, бо вона десяток собі не може дозволити з цими цінами, які на сьогоднішній день є. тому що вони, до речі, зросли на 40 і більше відсотків тільки за один місяць, ви вдумайтеся.

Але бюджет державний передбачає зате фінансування і Єдиного марафону, який ніхто абсолютно не дивиться. Це факт і це показують всі соціологічні дослідження. Державний бюджет передбачає фінансування Державного управління справами, так званої ДУСі в народі, до речі, в якої нещодавно, до нещодавнього часу був свій лікеро-горілчаний завод в Житомирі. Ви знали про цей факт? І продовжують фінансувати санаторії, готелі, де лікують дупи всіх чиновників, і на це виділяються величезні кошти.

І ви розповідаєте про те, що звичайному пенсіонеру немає коштів, щоб підвищити пенсію, який кінці з кінцями зводить. Я ще накажу зараз не тільки про продукти харчування, я кажу зараз про комуналку, про ліки, які космічних зараз цін коштують. Але ми, знаєте, тут з командою, тут без популізму будь-якого, от ми прибираємо кошти, до речі, з тієї ж ДУС, з телемарафону, з Верховної Ради, до речі, прибираємо. Це бюджети розвитку. І от, о боже, ми знайшли 28 мільярдів, які дозволять збільшити пенсію мінімальну, зробити доплати до 5 тисяч гривень у наступному році.

Я мовчу зараз про те, що реальний прожитковий мінімум, і про це, до речі, пишуть відповідні структури, становить 8 800. Ви розумієте, що ви порушуєте Конституцію, ви порушуєте основоположні статті Конституції, ви порушуєте статтю 46 Конституції, які передбачають чітко те, що кожен громадянин має право на те забезпечення, яке передбачене прожитковим мінімумом.

Прожитковий мінімум на сьогоднішній день є мінімумом виживання. Пенсія. За неї неможливо не тільки прожити, за неї померти не можна. Пенсіонери, ви знаєте, може я відкрию секрет, але вони оті, хто особливо немає дітей, збирають собі на похорон. Так вони навіть це вже зараз зробити не можуть. І ви знаєте, ми тут іще знайшли кошти і на підвищення виплат для сімей з низьким доходом. Але, я розумію, ви знаєте, що сьогоднішні правки вони не пройдуть. До речі, жодної копійки, жодної зі Збройних Сил ми не забираємо. Тобто це все з бюджетів видатків чиновників, з бюджетів розвитку ось все це передбачено. Ми знайшли це фінансування. Звісно, я поставлю зараз зі своїх 26 правок 3 на підтвердження тільки з однією метою, зафіксувати факт відсутності депутатів. Юридичний факт, який має бути зафіксований. Зараз прошу головуючого поставити три перші правки, які були в моєму списку на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка 1246. Вона комітетом відхилена. Ставлю на голосування 1246. Будь ласка.

 

00:13:29

За-7

Рішення не прийнято.

Наступна поправка 1349. Вона теж комітетом відхилена. Ставлю її на голосування. Прошу голосувати.

 

00:13:56

За-7

Рішення не прийнято.

І завершальна 1351, теж комітетом відхилена. Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

 

00:14:18

За-7

Рішення не прийнято.

Поправка відхилена залишається.

Далі. Будь ласка, 5 – хвилин Фролов.

Мазурашу, будь ласка. 3 хвилин – Мазурашу. Давайте, будь ласка, 3 хвилини.

 

00:14:37

МАЗУРАШУ Г.Г.

Поправка, яку я буду ставити на голосування, стосується обмеження премій для чиновників, які отримують високі зарплати 30 відсотками. Взагалі ми багато говоримо про те, що треба більше коштів на сили оборони і це зрозуміло, і це треба робити. Ми слухаємо, наприклад, виступи Прем’єр-міністра, якого ми не так давно призначили. І я теж достатньо позитивно про нього, як би, висловлювався перед призначенням, колегам говорив, що він хороший фахівець, перспективний на цю посаду. Але коли я чую, що він каже, що треба придумати щось нове, як там щось з цими бронюваннями, що робити, от якісь нові формули, та треба спочатку збагнути і прийняти, що він не є рабовласником, а українці не раби.

Так, як він казав, хай будуть всі заброньовані. Але не так, що потім ніби мають керівники підприємств когось там здавати в армію. Да зрозумійте вже, так воно не може працювати, не можна розраховувати у справі оборони України на заганяння і утримування людей силою в армії. Це безперспективно і це б’є комплексно по нашій країні. Люди, які могли б і мали б приносити користь справі оборони, роботу на економіку, мусить через шкідників у поліцейській і військовій формі з ТЦК ховатися, шукати як тікати з рідної країни і багато з них знаходять як втекти. І ми ганьбимося раз за разом як нещодавно, коли ці прикордонники, які ганьблять теж свою форму, веслом там били по тому українцю, який тікав через Дністер в Молдову.

Я вже показував у попередньому виступі, які виглядають виборці Володимира Олександровича, а це один з тих, з яким я теж разом з ним агітував за Володимира Олександровича на виборах у 2019 році після зустрічі з, так званими, представниками держави, які знаходяться або у підпорядкуванні прямому, як Головнокомандувача, або у сфері управління Володимира Олександровича. Будь ласка,  розкажіть хтось Володимиру Олександровичу, що за його спиною роблять ці шкідники. Розкажіть, не бійтеся, тому що нас чомусь оточення не допускають до Володимира Олександровича бояться, що народні депутати щось йому скажуть неприйнятне для них, тому що вони за його спиною роблять стільки темних справ. Розкажіть хтось Володимиру Олександровичу, що роблять ці шкідники за спиною. Вони ганьблять Україну і шкодять справі оборони. Через них ми суттєво менш спроможні чинити опір ворогам, чим могли би бути, якби діяли мудро.

Ні – «бусифікації», так – мотивації. Так нам треба працювати, щоб...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, я так розумію поправка  753 вона комітетом відхилена. Ставлю її на голосування. 753 поправка.  

Прошу голосувати.

 

00:18:03

За-6

Рішення не прийнято.

Фролов, до 5 хвилин, будь ласка.

 

00:18:14

ФРОЛОВ П.В.

Шановні колеги! 22 жовтня набув чинності ініційований нами Закон про захист ВПО, нова редакція. Він запроваджує комплексний підхід до підтримки ВПО на всіх етапах внутрішнього переміщення відповідно до кращих міжнародних стандартів.

Документ передбачає оцінку потреб кожного переселенця, створення електронного кабінету ВПО, цифровізацію послуг, спрощення доступу до державної допомоги,  розвиток житлових програм і комплексний супровід кожного переселенця від моменту переміщення до адаптації та інтеграції у нових  громадах.

Одна з головних змін, це перехід до цифрових сервісів підтримки. Передбачається створення електронного кабінету ВПО, де можна буде отримувати послуги онлайн та оформлювати державну допомогу. Але, на жаль, з реалізацією цього закону склалася критична ситуація, ми розглядали стан реалізації цього закону і підготовку відповідних нормативних актів на засіданні нашого депутатського об’єднання «Захист прав ВПО та інших постраждалих» у Дніпрі 23 жовтня. Я маю наголосити на вкрай неприємному. За майже три місяці Мінсоцполітики не спромоглося розробити та направити на погодження до центральних органів виконавчої влади більшість проєктів постанов Кабінету Міністрів, передбачених новою редакцією Закону про ВПО та відповідним планом підготовки проєктів актів, який був затверджений ще на початку серпня цього року. Це вже призвело до критичної ситуації, до правової колізії та фактичного колапсу в системі надання статусу ВПО, адже новий закон передбачає заміну паперової довідки ВПО витягом з Єдиної інформаційної бази даних про ВПО. Через відсутність належного нормативного врегулювання порушено безперервність обліку переселенців, а нові ВПО, нові люди, які евакуюються з небезпечних регіонів, фактично позбавлені можливості реалізувати своє право та державну підтримку, та допомогу гуманітарних партнерів.

Аналогічна ситуація склалася із змінами до законодавства про пенсійне забезпечення ВПО. Новий закон скасував вимогу щодо підтвердження неотримання пенсійних виплат від Російської Федерації за умови призначення пенсій нашим переселенцям. Проте відсутність необхідних підзаконних актів зараз перешкоджає повноцінній реалізації цих законодавчих змін. Крім цього, шановні колеги, в минулому році ми з вами запровадили субвенцію в регіони для вирішення житлових проблем ВПО, житлових питань ВПО. Це на створення фондів тимчасового житла, це на створення нового житла. В тому році 50 відсотків цих коштів повернулося і не було використано. Фактично пів мільярда гривень просто пропало. В цьому році ми виділили вже півтора мільярди  гривень. Один мільярд на створення житла, на обладнання міст тимчасового проживання, на створення нового житла. І 500 мільйонів на «Будиночки в селі».

За 9 місяців виконання цієї програми становить лише 40 відсотків. Ви знаєте, яка зараз складна в кінці року ситуація з фінансуванням – це фактично означає, що в  цьому році ще 900 мільйонів гривень, які могли би піти на забезпечення житом близько 1800 родин ВПО, просто згорять. І все це через бездіяльність Міністерства  соціальної політики, на превеликий жаль.

Тому, шановні колеги, перше, я пропоную і врахувати цю поправку мою про те, щоби цю субвенцію на житло для ВПО передати з Мінсоцполітики до Мінрегіону. Тому що Мінрегіон, Міністерство, яке займається внутрішньо переміщеними особами, зараз відповідальний і за ВПО, і за державну житлову політику. Я прошу підтримати цю пропозицію і забезпечити повне фінансування, нарешті, тих коштів, які ми виділяємо на підтримку переселенців і для житла, для них.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будь ласка, 3 хвилин ще Мазурашу. І далі, я наскільки розумію… А, далі будете ви? Добре, добре, добре. Будь ласка.

 

00:23:32

МАЗУРАШУ  Г.Г.

Поправка 1016, яку я прошу поставити на голосування після виступу, стосується теж обмеження максимальних зарплат в держсекторі, десятьма мінімалками.

  Дивіться, друзі, уже минулого року, в проєкті Держбюджету на 2026 рік, було немало вже поправок таких самих або подібних. Цього разу представники багатьох фракцій і груп також подали поправки щодо обмеження максимальної зарплати в держсекторі, переважно йде мова про обмеження в 10 мінімалок.

Я звертаюся до Мінфіну, що вам заважає піти назустріч, коли вже, ну можливо і представники всіх фракцій і груп пропонують обмеження максимальних зарплат держсектору десятьма мінімалками. Ви реально думаєте, що варто вестися на ці розмови про те, що ті – такі фахівці, вони не можуть працювати на 10 мінімалок? Ви розумієте, як це виглядає у воюючій країні, де нам треба якомога більше коштів спрямовувати на фінансування захисників? А в цей час ми говоримо, що мало 10 мінімалок комусь. Та женіть в три шиї тих, які хочуть більше 10 мінімалок в держсекторі. Хай ідуть у приватний бізнес і заробляють хоч мільйони, мільярди, сплачують податки, а не розказують, що їм в держсекторі з горбів українців треба більше 10 мінімалок. Будь ласка, почуйте вже, хоча би цього року врахуйте під час підготовки вже Мінфіном до другого читання цього проєкту закону.

Треба аналізувати, як використовуються наявні кошти. Знову звертаюся до Мінфіну, до уряду, ви проаналізуйте, як кошти, які навіть на сили оборони виділяються, куди вони йдуть. На «бусифікаію» частина з них іде. Частина коштів, які ідуть на сектор безпеки, ідуть на шкідників у поліцейській формі. Вибачте за вислів, але це їх тепер називають «ментовські шакали», які просто ганяються за українцями, топчуться по нормам Конституції і здорового глузду, знущаються з них і заганяють в армію для кількості і у підсумку примножують проблеми і в армії, і в тилу. Хіба це не зрозуміло? Хто цього не знає?

Хто думає і хоче говорити, що всі мають служити і воювати, будь ласка, чи в парламенті, складайте мандати – ідіть воюйте, чи з уряду. Якщо ви підтримуєте такий підхід, ідіть у відставку, ідіть на фронт воюйте. Покажіть власним прикладом, що всі мають служити і воювати. Це дебілізм. Не можуть всі служити навіть, тим більше воювати. Давайте включати здоровий глузд. Ні «бусифікації», так мотивації.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, поправка 1016. Ви ставите на врахування. Ставлю поправку 1016, вона відхилена комітетом. Будь ласка, колеги, 1016, прошу голосувати.

              

00:26:59

За-7

Рішення не прийнято.

Далі, будь ласка, Микиша. До 10 хвилин виступ. Потім Мазурашу – 3, Микиша – 10, і Герасимов – 95.

 

00:27:14

МИКИША Д.С.

Колеги, ми розглядаємо один із основних документів на 2027 рік. По цих фінансах буде жити абсолютно вся Україна, причому не буде жодного громадянина в цій державі, який так чи інакше не буде його стосуватися. І в першу чергу ми постійно говоримо про армію, ми постійно говоримо про те, що треба підтримати армію, їй максимально допомогти: зброя, матеріальне забезпечення, фінансове забезпечення, переходимо до питань мобілізації. Але насправді все це в першу чергу залежить від того, а який же соціальний пакет, забезпечується наш військовозобов’язаний. І отут ми переходимо на одну з найважливіших тем – тем справедливості.

Ви знаєте, мені дуже цікаво, як так виходить, що війна, російсько-українська війна почалась 19 лютого 2014 року. Ворог той самий, держава, яка захищає себе, та сама, війна, зрештою, одна і та сама, а соціальний пакет і соціальне забезпечення військовослужбовців абсолютно різні. Бо ті, хто перший почав захищати цю державу і зміг її втримати в 2014 році, з 2104-го по 2022-й, в них забезпечення одне; а всі ті, хто взяв до рук зброю з 2022-го, забезпечення абсолютно інше. Як так виходить? І це ми говоримо не просто про родини цих військовослужбовців, ми говоримо, на жаль, і про родини тих захисників і захисниць, яких вже з нами сьогодні немає. Знову, країна, яка захищає себе, та сама, ворог той самий, війна сама, а от підтримка родин загиблих абсолютно різна. Причому, що з 2014 року – АТО, трохи пізніше – операція Об’єднаних сил, а вже після – повномасштабне вторгнення, а забезпечення різне. Якщо ми говоримо про справедливість, якщо ми говоримо про те, що ж впливає на мобілізацію як таку, якщо військовозобов’язаний розуміє, що він піде в армію, що він захищати цю державу, що в нього буде відповідне матеріальне забезпечення, фінансове, що він буде забезпечений абсолютно всім для того, щоб ефективно і якісно захищати свою державу, і він точно буде знати, що ця держава гарантує йому і його родині певний соціальний пакет, гарантує йому і його родині, що, не дай Боже, що з ним щось станеться, він також буде забезпечений підтримкою і, не дай Боже, його взагалі не стане, його родина не залишитися сама в біді.

А виходить так, що родини загиблих захисників і захисниць 2014 року отримують одну підтримку, з 2022 – іншу. І правки, які я подавав, і, до речі, я точно знаю, що багато колег в цій залі, безпосередньо ті, хто присутні, за що я, до речі, дякую, небагато залишилося почути цю важливу інформацію, все одно багато колег, які підтримують це. Правки якраз направлені на те, щоб прирівняти повністю саме виплати одноразової грошової допомоги тим захисникам і захисницям, які загинули з 2014 по 2022 рік і щоб було так само справедливо, як родини загиблих з 2022 року. І це питання не про гроші, це питання про справедливість. Бо ми постійно наголошуємо, що в цій країні всі абсолютно рівні, абсолютно всі. Але відкриваєш наше законодавство, а результат там інший і ми говоримо не тільки про одноразову грошову допомогу після того, на жаль, коли захисник або захисниця загинули, ми говоримо про забезпечення їхніх дітей, воно також різне. Той самий захисник, та сама захисниця, їх діти, такі самі чудові українські діти, але підтримка їх від держави, захисників і захисниць з  14-го  одна, з 22-го  інший. Чому дискримінація? Для чого це нерівність? Для чого ми робимо цей розкол? І ці питання  справедливості не тільки в цьому питанні, давайте поговоримо трошки не про бойову втрату. Дивіться, знову як, от знову про справедливість.  Захисники і захисниці служать, захищають цю країну, одні, на жаль, загинули на полі бою, так само служили, виконували завдання, виконували всі накази сумлінно, чесно, патріотично захищали цю державу, на жаль, загинули, отримають всі пільги, які держава тільки змогла надати. Такий самий захисник і захисниця, так само служать, так само виконує завдання чесно, сумлінно так само, але на жаль, помирає від серцевої там недостатності, можливо, загинув в ДТП, і на нього абсолютно всі ці пільги,  вся ця підтримка соціальна допомога не розповсюджується. Питання, скажіть, будь ласка. Навіть якщо ми візьмемо приклад, жахливий приклад, коли повертався у відпустку чи з відпустки повертався і загинув в ДТП, в принципі, щось сталось з здоров’ям, скажіть, будь ласка, це не такий самий захисник і захисниця, які захищали цю країну і не були б там, якби  не було  цієї війни? В чому глобальна різниця? Якщо ця людина стоїть на сторожі цієї держави, служить їй, служить так само сумлінно і чесно, на жаль, втрачає своє життя,  але забезпечення їх родин абсолютно різне. Не може бути отака диференціація між родинами.

Є питання інші, які так само треба вирішувати. Питання безвісти зниклих. Дуже багато різних моментів, які треба врегулювати, які треба підтримати, на які треба постійно наголошувати і акцентувати. Цим треба займатись.

Діти, діти наших військовослужбовців. Це ті наші українці і україночки, які вже зараз несуть те світло і ту надію, завдяки яким, в принципі, ці військовослужбовці мотивують і мотивуються кожного дня і захищають цю країну. І коли їх нестає, діти залишаються фактично знову подекуди сам на сам. Також абсолютно різні кейси, абсолютно різні ситуації і випадки. У когось є повна підтримка, у когось недостає, комусь вже все зроблено, комусь треба бігати і доводити, хтось вже має певні виплати, а хтось ще досі стоїть за якоюсь довідкою в ТЦК, ВЛК і інші, інші речі. І так не має бути. Все це має бути вирішено. І ті правки, які були подані, це перший крок в одній лише темі, яка є болючою, надважливою і треба вирішувати тут і зараз. А насправді має вирішуватись просто автоматично, причому у відповідних структурах на які покладені ці зобов’язання. І так має бути всюди.

Тому оці правки, які подані зараз по одноразовій грошовій допомозі, це перший крок вирішення тих важливих питань, які держава має вирішувати просто миттєво не сумніваючись, не вагаючись і точно не чинячи ніякого супротиву і не влаштовуючи просто сім кіл пекла для родин, і загиблих, і поранених і, в принципі, самим військовослужбовцям.

Тому, колеги, це дуже важливо. Я дуже сподіваюсь на вашу підтримку не тільки в цих правках, а, в принципі, в нашому спільному русі дістатися тієї справедливості, на яку заслуговують і військовослужбовці і їх родини.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, далі Мазурашу – до трьох хвилин.

 

00:36:35

МАЗУРАШУ Г.Г.

Дві поправки, які я попрошу поставити на голосування після виступу стосуються, одна, повного забезпечення лікування захисників, а друга – про прогресивний військовий збір. Я думаю, що Мінфін недооцінює ці ініціативи і щодо прогресивного військового збору, до речі, теж. Тому що це не лише про додаткові кошти у бюджет на фінансування  потреб сил оборони, а й про справедливість, про що дуже багато було сказано зокрема і під час обговорення поправок до проєкту Держбюджету на 2027 рік.

І щодо забезпечення військових. Ви знаєте, я думаю, що багато хто з колег стикаються з тими військовими, які проходять лікування, які, крім контузій, і різні поранення і так далі, і що читається в їх очах, коли їх футболять туди-сюди, коли з одного боку ніби ми всіх взагалі громадян України мали би забезпечити безкоштовним лікуванням, але з іншого боку реально ми навіть, на жаль, тим, які віддали частину здоров'я, захищаючи інтереси України, насправді не забезпечуємо повноцінно лікування.

Я дуже прошу почути,  щоб  ми зробили ті  прості  речі,   які вони дуже-дуже заслужили, ці хлопці і дівчата. Я ще раз нагадую про те нульове розмитнення для учасників  бойових дій. Одне авто з обмеженням по ціні. І якщо передають на потреби  сил оборони, обнулити цю опцію для учасників бойових дій. Бо вже казали – забагато «лівих» УБД, типу прокурори, інші.

Є законопроєкт, який стосується нульового розмитнення для УБД, які зазнали  поранень під час заходів із захисту Вітчизни, і це не підтримується. Будь ласка, ви що, реально думаєте, що нам треба  заробляти на митних і податкових надходженнях від  того, що  захисники завезуть одне авто з обмеженням по ціні в нашу країну? При тому, що ми не забезпечили, щоб у нас в країні вироблялися авто по доступних цінах.

Дуже важливо, щоб ми показали, що держава чесно спілкується з ветеранами, з воїнами. Я застерігаю, дуже погано, коли «бусифікатори» пристають до ветеранів. І мені не раз уже казали, що ветерани, вибачте, носять з собою гранати. І це може закінчитися в будь-який момент трагедіями. Нам треба припинити «бусифікацію», яка торкається і ветеранів у тому числі помилково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, поправка 1034, ставлю її на врахування. Вона комітетом була відхилена. Прошу голосувати.

 

00:40:03

За-5

Рішення не прийнято.

І завершальна поправка також 1049, вона також була відхилена, ставлю її на врахування. Прошу голосувати.

 

00:40:32

За-5

Рішення не прийнято.

Будь ласка, Микиша – до 10 хвилин. І після цього Артур Володимирович. Будь ласка.

 

00:40:43

МИКИША Д.С. Місцеве самоврядування. Друзі, давайте почнемо з того, що дуже багато запитують: а як же ж місцеве самоврядування підтримує армію? Давайте розберемося в елементарних базових речах. Жодна армія світу не те, що перемогти, навіть встояти не може, якщо у неї немає нормального працюючого, функціонуючого тилу. І місцеве самоврядування в цій системі є одним з ключових. А значить, нормально працююче, ефективно працююче, в принципі, без проблем, без перепон, без перешкод працююче місцеве самоврядування – це запорука нормальної роботи і служби в нашій армії, в нашому війську. А відповідно правки, які подаються, це якраз на забезпечення нормальної роботи саме органів місцевого самоврядування. І правки тут направлені поблоково, скажемо так. Звісно, в першу чергу це саме ПДФО. Так, ми чудово знаємо, що фіскальна децентралізація ПДФО є одним із ключових. Але має бути не єдиним, і реформа, скажімо так, цих місцевих фінансів має залучити додатково і удосконалити, і податки, і збори для того, що дійсно місцеве самоврядування мало певну фінансову незалежність. Але станом на зараз відбувається трошечки все навпаки і той же ПДФО, який є одним із головних податків для органів місцевого самоврядування насправді, в частині силового ПДФО, так зване слово ПДФО це якраз податок на доходи фізичних осіб, який забирається з зарплат просто військовослужбовця, а також поліцейських, з Служби надзвичайних ситуацій і йде не в безпосередньо громади, де і працюють, і живуть ці працівники, а йде безпосередньо в державний бюджет, і це точно не по силі відповідній громаді. І саме правки по повернення, про удосконалення використання цього ПДФО уже безпосередньо у бюджетах місцевих, це про це якраз і йдуть правки.

Інша історія. Є у нас декілька фондів, можливо, для когось буде сюрпризом, що не знають, що у нашій державі в принципі є такі фонди. І більш того не те, щоб уже говорити проте для чого вони є, а що в принципі вони такі існують. Це Державний фонд регіонального розвитку, фонд енергоефективності та фонд декарбонізації. Чудові і красиві назви, а для чого і нащо воно треба? Я зараз дуже швидко поясню. Державний фонд регіонального розвитку навіть зі своєї назви в принципі вже говорить про багато що. Але давайте, друзі, знову ж, який регіональний розвиток і розвиток як такий під час дії воєнного стану, під час війни. І цей фонд в принципі насправді міг би працювати хоча б на допомогу і підтримку, і громадам, і регіонам, щоб триматися хоча б на тому рівні, який був до початку повномасштабного вторгнення. Це складно, це важко подекуди це навіть неможливо, але намагатися зобов’язань і відповідні представники регіональної влади, і місцевої як такої, і в принципі такі інструментарії, як ДФРР так само має бути на це направлено. От давайте, я просто приведу банальний приклад. Існує дуже фондів європейських, які говорять: ми любимо Україну, будемо підтримувати Україну і навіть на це дамо велику частину коштів. Але у нас є певна умова: друзі, давайте так, ви спочатку це зробите, цей проєкт, а ми вам потім заплатимо. Ну, наче звучить справедливо, все класно, є одна невеличка проблемка. Звідки в громаді такі кошти для того, щоб це зробити? 10, 20 30 мільйонів. Так, для великих міст – Київ, Харків, Дніпро, Львів, Одеса і багато – це взагалі не гроші, але для більшості громад, яких сотні в Україні, це величезні непідйомні кошти. І як виходить так, що ми готові зробити, європейці дають нам на це кошти, а точніше, дадуть після того, як ми зробимо, – і виходить так, що проєкт зависає.

І от якраз такий фонд міг би в цьому допомогти. Коли він дає кошти, громада робить, європейці потім бачать, приймають ці роботи, виплачують – і кошти повертаються назад фактично в державний бюджет, у цей фонд. Що ми маємо? Кошти є, проєкт зроблений, європейці задоволені, українці так само. Все просто елементарно, і виходить так, що відповідна правка навіть для цього Держаного фонду регіонального розвитку є як такою технічною.

Давайте інший розберемо фонд – Фонд енергоефективності. Знову все абсолютно зрозуміло, про що цей фонд і що має відбуватися. Ми дуже багато говоримо, і в першу чергу про це говорить і наш уряд, що ми маємо рухатись у своїй діяльності до енергетичної децентралізації. Друзі, енергетична децентралізація починається з моменту тоді, коли ти зменшуєш своє, коли використовуєш ту чи іншу енергію. І оце-от використання і обсяг, він зменшиться, – оце і є перший початок і перший надважливий крок в децентралізації цієї енергетики. Й енергоефективність, коли енергоефективні технології застосовуються до абсолютно всього будинку: від стелі, від даху і до самого низу. Це якраз і є те, чим займається цей відповідно фонд.

Більш того, знову вітаємо європейців, які говорять: ми знову вам готові давати кошти. Але друзі для того, щоб ми вам дали шалену кількість мільйонів євро, ви маєте зробити своє домашнє завдання. Ви маєте вчинити певні дії.

 

00:47:05

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитре, я перепрошую, в Києві оголошена повітряна тривога червоного рівня. Я прошу пройти всіх до безпечних місць відповідно до схеми укриття, яка розміщена на ваших робочих місцях. Продовження пленарного засідання розпочнеться через 15 хвилин після завершення повітряної тривоги. Шановні колеги, перепрошую.

 

(Після перерви)

 

01:23:15

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, завершилася повітряна тривога, і ми продовжуємо працювати. Відповідно до прийнятої нами постанови ми продовжуємо наше пленарне засідання.

Будь ласка, 4 хвилини для завершення виступу Дмитру Микиші. І потім ми переходимо до головного дійства нашого засідання. Будь ласка, Дмитро.

 

01:23:36

МИКИША Д.С.

Дякую. Я завершу просто блок своїх поправок, які говорив: про місцеве самоврядування і про його важливість, в першу чергу, для країни, і для армії безпосередньо. Бо, якщо нормально працює тил, тоді армії є, на що спиратися. І саме поправки для того, щоб місцеве самоврядування ефективно працювало. І розповів вам про декілька фондів, і от, про що не встиг розповісти, про один з фондів  - Фонд декарбонізації, - який направлений якраз на те, щоб допомагати громадам впроваджувати альтернативну енергетику.

Ну, очевидні речі, те, що треба робити, вкладати просто мільярди. Бо насправді альтернативна енергетика – це те, що допоможе, як мінімум, додаткові отримати кіловати, гігавати, мегавати і все інше, те, що громадам потрібно тут і зараз, враховуючи все те, що відбувається у нас зараз в країні, те, що ворог робить з нашою енергетикою. Тому такі фонди, які підтримують енергетику безпосередньо для громад, конче необхідні тут і зараз.

Але найголовніше, чому я і хочу завершити, просто договорити свої ці важливі хвилини, друзі, дороги. Ну, вже стільки про них говорили! Одні говорять, давайте заберемо гроші, віддамо і в армію, і куди-небудь ще, але точно не на дороги. Інші говорять, точно дайте гроші, бо їздити нема по чому. Давайте я вас просто ознайомлю з фактами і з реальністю, яка відбувається.

Я є мажоритарником, представником Харківської області. У мене десь отакий стос звернень, просто стопочка отака звернень лежить від військових частин, які говорять: будь ласка, допоможіть, посприяйте, щоб на національному рівні почули і виділили додаткові кошти, якщо навіть ми в прифронтових громадах, військові, не можемо пересуватися на своїй військовій техніці. Ну, це про щось же говорить.

Просто стоїть військова техніка, яка зроблена в принципі для того, щоб пересуватися абсолютно  всюди, не може  проїжджати. І говорить: «Це ж військова логістика». Це не питання якихось місцевих доріг. Це не питання  того, що там має відбуватися якісь перевезення пасажирські, що просто хтось їздить. Це нам необхідно для того, щоб забезпечувати і здійснювати ці  заходи з оборони нашої держави.

Тому, друзі, у мене величезне прохання до всіх, хто це побачить і почує, коли вам вчергове будуть казати про те, що «давайте щось заберемо і кудись віддамо», будь ласка, скажімо так, давайте без «гарячих голів», тверезо, зі здоровим глуздом оцінимо ситуацію і зрозуміємо, що певні кошти, певні ресурси мають бути спрямовані, дійсно якомога більше відправлено на армію, але саме значна частина їх та точкова, яка необхідна тут і зараз для того, щоби підтримати ту інфраструктуру, яка і забезпечує можливість нашому війську гідно чинити спротив. І це про місцеві дороги в тому числі  прифронтових громад в першу чергу.

І правки, ту значну частину правок, які я подав, вони направлені і на місцеве самоврядування, на фонди, про які я розповів, які підгримують  місцеве самоврядування. І місцеві дороги, які є артеріями місцевого  самоврядування.

Дякую дуже.

 

01:27:23

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Дмитро Сергійович.

Шановні друзі, перед тим, як я оголошу основну подію цього вечора, і я думаю, що це та подія, заради якої і писався цей державний бюджет, от. Шановні друзі, я просто хотів запитати, чи  бажає хтось ще з народних депутатів виступити по своїх поправках,  які були відхилені? Якщо ніхто не бажає, тоді я передаю слово людині, яка замість своїх поправок попросила 95 хвилин свого виступу, блискучого, грандіозного, неперевершеного. Артур Володимирович Герасимов, будь ласка. 95 хвилин замість всіх ваших поправок. Будь ласка, Артур Володимирович.

З місця він буде. Будь ласка, включіть з місця Артуру Володимировичу.

 

01:28:19

ГЕРАСИМОВ А.В.

Шановні українці, перш за все, що таке бюджет країни? Це головний фінансовий документ, за яким країна живе рік, 12 місяців, 365 днів. І можна скільки завгодно записувати дуже гарних відео, виступати з промовами на міжнародних конференціях, давати інтерв'ю про те, як ти любиш Збройні Сили України, як ти підтримуєш українського воїна, як ти піклуєшся про обороноздатність країни, але реальний стан речей завжди показує бюджет країни.

«Європейська солідарність», для якої обороноздатність – не пусті слова, у кого більше 2,5 тисячі наших партійців сьогодні на фронті, більше ста, на жаль, загинули, є ті, які в полоні, є ті, які зникли безвісти, вона чітко розуміє, що головний пріоритет цього бюджету має бути підтримка обороноздатності.  Це і є ключова стратегія нашої держави. Якщо ми хочемо вижити у війні з Москвою, якщо ми хочемо досягти справедливого миру у війні з Москвою, якщо ми хочемо перемогти у війні з Москвою, ми маємо перш за все бути дуже об'єднані і дуже сконцентровані тільки на одній речі: все для фронту, все для українського воїна. Але, на жаль, цей бюджет інакше як (знаєте, я би назвав таку метафору: «яйця по 17»), інакше як бюджетом «яйця по 17» я назвати не можу. Тому що ті, хто його писав, а це, на жаль, і уряд, бюджетний комітет, представники монобільшості, представники Офісу Президента, таке враження, що живуть в паралельній реальності і не відчувають чим живе сьогодні країна. Це бюджет неадекватний. Це єдине слово, яке зараз приходить мені в голову щодо цього бюджету.

Що в ньому є, як його назвати? Це бюджет популізму, це є марафон, «Тисячовесна», «Тисяча Зеленського», кешбек, скринінг, це бюджет централізації коштів, тому що замість того, щоб віддавати кошти військовій частині через механізм, наприклад, ПДФО. Замість того, щоб віддавати кошти на землю в місцеві громади їх концентрують в Києві, де успішно крадуть і про розслідування антикорупційні ми поговоримо пізніше.

Це бюджет збільшення витрат на Офіс Президента, на Кабмін, на суддів, на прокурорів, на ДБР. Це бюджет ручного управління, про що нам дуже конкретно написало Головне науково-експертне управління Верховної Ради, за що я їм дуже вдячний.

Це бюджет доріг, і тут я не погоджуюся з тими хто сьогодні підтримував виділення грошей на дороги, тому що ніхто не проти ремонту доріг, підкреслюю, ремонту в прифронтовій зоні для того, щоб забезпечувалася військова логістика. Але ми проти того, щоб ремонтувалися чи перекладалися, чи взагалі з нуля будувалися дороги в тилу, бо це сьогодні неправильно.

І наостанок, це бюджет корів, кіз і овець. Чому? Я вам поясню. Тому що в цьому бюджеті немає ні слова про підвищення базового грошового забезпечення військовослужбовців. Підкреслюю, базово таке не залежить від волі командира, яке незалежно від якихось особливих наказів, які не залежать від військової бюрократії та яке має бути кожному солдату виплачено безумовно. Але про що там іде мова? І тут я навіть не хочу вам інтерпретувати щось, я вам просто зачитаю текст висновку Комітету з питань бюджету, де більшість «Слуг народу», рішення, яке вони прийняли.

Встановити, що у 2027 році, як виняток, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (тобто ще і Кабмін буде там щось шаманить), надається державна підтримка в обсязі до 75 відсотків (тобто майже все відшкодовується) вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів для утримання корів із (Не чути). Замість того, щоб сконцентруватися на військових.

Я представляю Комітет з питань аграрної політики. І я не проти цієї норми в мирний час. Але коли приходить Прем'єр-міністр України до Верховної Ради України і каже, що у нас не просто критична, а катастрофічна ситуація з грошима і що на військових грошей не вистачає, і що у нас дірки можуть виникнути навіть з виплатою базового грошового забезпечення, виділяти гроші на корів, кіз і овець, мені здається, для будь-якої (Не чути)  неправильно.

Окрім цього, що цей бюджет ще пропонує? А він пропонує значно підвищити фінансування заробітних плат державного сектору. Тобто от подивіться, шановні українці, коли мова про базове грошове забезпечення військових – ні, грошей немає. Коли мова про підвищення зарплат прокурорів, суддів, ДБР, працівників міністерств, то тут і наша колега Ніна Петрівна Южаніна порахувала, постійне зростання. Якщо порівняти наприклад бюджет цього року з 2023 роком, мінімальне зростання зарплат для державного сектору, я маю на увазі міністерства, судді, прокурори, ДБР, мінімум 200 відсотків. В деяких випадках 400 відсотків, в чотири рази, як у випадку з Рахунковою палатою. 

І централізація коштів, ми теж це вже проходили. Якщо ви пам’ятаєте часи Януковича, мери були бідні як церковні миші, ці гроші збиралися до Києва і потім тільки, через особисту  лояльність до Януковича, ці гроші розподілялися по місцевому самоврядуванню.

З  2014 по 2019 рік, за президентства Петра Порошенка, була  проведена  реформа децентралізації, коли не тільки повноваження, а і гроші пішли до місцевого самоврядування. Я думаю всі пам’ятають, скільки тоді було зроблено.

Бо одна справа, коли крадуть в Києві і бабуся з села не поїде до Києва часто-густо, розбиратися. Інша справа, коли вкрав голова селищної ради, який кожного дня виходить на вулицю і цю бабусю бачить. Це була одна з найкращих реформ для України за часи її незалежності.

І зараз, зараз, ви це руйнуєте, тому що ви знову збираєте ці гроші до Києва, і не тільки від місцевого самоврядування, а й від військових. На жаль, як показують останні розслідування НАБУ, в Києві крадуть набагато більше. Краде влада, яка має доступ до цих ресурсів.

Що стосується другого питання, виходять і кажуть: грошей нема. І скажу вам, що це є неправда.  Тому що «Європейська солідарність» ретельно вивчає, як ви знаєте, кожен законопроєкт до останнього рядка, в тому числі ми ретельно вивчили проєкт Державного бюджету на 2027 рік. Це одна з причин, те що ми його ретельно вивчили, того що сьогодні ми голосували за нього червоними кнопками, тобто проти. Бо ми вважаємо, що пріоритетність військових тут не була дотримана. Пріоритетність тилових силовиків, пріоритетність держслужбовців Офісу Президента, Кабінету Міністрів була дотримана, їм дуже добре і хорошо, великі зарплати, теплі кабінети,  військових – ні.

Тому після ретельного аналізу,  який зробила Ніна Петрівна Южаніна разом з нашими фахівцями, з Ростиславом Павленком, з іншими, ми чітко показали, що більше 500 мільярдів гривень, а якщо бути точним, 514 мільярдів 602 мільйони 129 тисяч, чи використані неефективно, чи використані, намагаюсь сказати дуже так м’яко,  неправильно, чи влада хоче їх вкрасти. Давайте підемо конкретно по пунктах, щоб не бути голослівним. В додатку № 3 Закону в бюджетній програмі  0301010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента України та Офісу Президента України», скажіть, будь ласка,  оце вони вирішили видатки споживання збільшити на 136 мільйонів гривень. Не вистачає на радників, на конференції, от я просто хочу пояснити, що таке видатки споживання, на відрядження ну і так далі.

Ідея «Європейської солідарності» дуже проста: для того щоб сконцентруватися на секторі безпеки і оборони, ми маємо всі непріоритетні видатки, а мені здається, видатки споживання Офісу Президента не є пріоритетними, зафіксувати на рівні 26-го року (навіть не 23-го, 24-го, 25-го),  26-го року.

Що стосується наступного пункту, та сама історія: Офіс Президента України, вирішили збільшити зарплату на 57 мільйонів 972 тисячі гривень. От скажіть, будь ласка, а що, там не можуть потерпіти люди? Чому у військового 20 тисяч 100 і не змінюється декілька років, а чому Офісу Президента працівникам треба піднімати зарплату?

Ідемо далі. Державне управління справами, забезпечення діяльності підприємств, установ та організацій ДУС, це діяльність Офісу Президента, 43 мільйони, більше, майже 44 мільйони гривень, які вони собі додатково закладають. От не вистачає. Щось у них видатки збільшуються. Окрім цього, в ДУС ще і зарплати хочуть збільшити, і там майже 23 мільйони ресурсу. Це я просто от показую, щоб ви зрозуміли, що ми оці 514 мільярдів гривень не голослівно вам фіксуємо, у нас зафіксовані суми, конкретні коди бюджетних програм, де ми це беремо і куди ми це збираємося перекидати. А перекидати ми рекомендуємо монобільшості це тільки на одну історію: підтримка сектору безпеки і оборони, підтримка Збройних Сил України, підтримка Національної гвардії, підтримка прикордонників, підтримка всіх, хто сьогодні тримає оборону країни.

Ідемо далі, тут ще цікавіше. Майже на 4 мільйони вирішили збільшити видатки щодо природно-заповідного фонду Державного управління справами. Це отам, де дачі Зеленського державні розташовані, на яких він не збирався жити.

Це тільки щодо видатків споживання. Що вони там споживати порівняно з 26-м роком збираються, я чітко не знаю, але збираються. А окрім цього на 6 мільйонів на цих же дачах вирішили підвищити зарплату персоналу. Пам’ятаєте, Єрмак гелікоптерами літав на одну з державних дач, цих звозив, якщо не помиляюсь, на свій день народження. Також щоб там нормально людям працювалося, їм вирішили ще й зарплату там підняти.

Що стосується далі ресурсу. Організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України. Видатки споживання знову-таки загального фонду, майже 16 мільйонів гривень вони вирішили собі додати. І це ще не все, окрім цього вони вирішили ще підняти собі оплату праці, ну, маленькі в них зарплати, якщо не помиляюсь, там 50, 70, 80 тисяч у багатьох. Вони вирішили собі зарплати підняти на 71 мільйон 247 тисяч гривень, порівняно з 26-им роком. Ми вважаємо, це несправедливо, бо справедливо – це коли дійсно пріоритет військові, все для них. Все для грошового забезпечення, все для закупівель фронту, а не для Кабінету Міністрів України, при всій повазі до нього.

Окрім цього, мені подобається, виявляється, у Кабінеті Міністрів ще вирішити підняти порівняно з 26-им роком на 10 мільйонів майже і видатків розвитку. Знаєте, чесно кажучи, розвивати зараз треба трошки інші історії і не в Кабміні, а в Міністерстві оборони.

Окрім цього, дуже цікаво: головний розпорядник Секретаріат Кабінету Міністрів України, обслуговування діяльності Кабміну, оплата праці плюс майже 25 мільйонів. А окрім цього ще й видатки розвитку там на 76, майже 77 мільйонів вирішили збільшити. От дивіться, я вам тільки що навів два рядки по Кабінету Міністрів, де 100 мільйонів гривень просто так, а ви перерахуйте це в те, які можуть отримати, а згідно цього бюджету, не отримають, якась бригада, чи якийсь батальйон.

Ідемо далі і далі буде набагато цікавіше. Інформаційно-аналітичне та організаційне забезпечення оперативного реагування органів  виконавчої влади. Нормальна історія, але скажіть, будь ласка, навіщо там також, ці люди в Кабміні сидять, підвищувати зарплату на 11 з половиною мільйонів гривень? Ну от скажіть, будь ласка, невже вони не можуть, заради нашої, заради підтримки сектору безпеки і оборони, посидіти на рівні  зарплат попереднього року? Які в них, ще раз підкреслюю, не є низькими.   

Далі цікава історія, функціонування інституцій з розвитку  підприємництва та експорту. У нас закриті порти, у нас працює  на цю тему  дуже серйозно Міністерство аграрної політики, але в Кабміні вирішили, тут видатки на 79 майже мільйонів підняти, ну і окрім цього і зарплату там підняти  досить суттєво.

Окрема історія – це мені дуже подобається. От мені цікаво, хто це лобіює в Кабміні і хто на цьому сидить? Є у нас така цікава Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів. Скільки вже було антикорупційних розслідувань, скільки було журналістських розслідувань щодо хабарів в цій системі?  Не вистачає, розумієте?

Видатки споживання загального фонду вирішили підняти майже на 175 мільйонів. Видатки на оплату праці загального фонду вирішили підняти… Приготувалися, шановні українці? На 778 мільйонів гривень. Окрім цього ще декілька рядків, де вони хочуть збільшити на 52 мільйони різні свої витрати, на 217 мільйонів збільшити свої витрати.  

І таким чином, от я дуже просто порахував, що тільки на оцю сумнозвісну Державну службу України з питань  одне із питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, вони збираються додатково, підкреслюю, до 2026 року виділити півтора мільярда гривень. Отут сидить заступник міністра фінансів. Ну, ви ж це приймали, ну ви ж за це голосували на Кабміні, ну як же ви невже не бачите, що це чи це якийсь «шкурняк», чи неефективне використання коштів, чи злочинна недбалість півтора мільярда плюс.

Поїхали далі. Це ще не все. При всій моїй любові до статистики, а Інститут з питань демографії Елли Лібанової працює (Не чути). Видатки на споживання загального фонду вони собі збільшили на 142 мільйони гривень. А от що стосується оплати праці в статистиці, то оцей рядок був збільшений на 564 мільйони гривень. Тобто більше 700 мільйонів гривень було спрямовано сумарно, там ще є декілька рядків на збільшення (увага!) порівняно з 2026 роком видатків на міністерство, ну зараз Службу статистики, раніше було міністерство. Я з повагою відношуся до тих, хто там працює, але, якщо обирати між військовими і Службою статистики, мені здається, і ви знаєте, я говорю з українцями на вулицях, бо постійно спілкуюся на відміну від багатьох представників «Слуга народу», я думаю будь-яка притомна людина на ваше питання, кому дати гроші військовим чи Службі статистики 700 мільйонів  навіть більше, відповість – військовим.

Йдемо далі. Це ще не все. Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України. Великі молодці. Супер. Тільки  от до зими ми щось погано приготувалися, хоча зима ще не наступила. Я зрозумів цю фішку. Я на цю тему вже виступав у парламенті, що уряд вже готується до зими. До зими будуть готуватись. От до осені не приготувалися. Саме тому у нас немає електрики, тепла в багатьох випадках і так далі. Так-от це агентство собі вирішило збільшити видатки  розвитку, розвитку, підкреслюю, це взагалі те, що я б зараз не чіпав, на 1 мільярд 800 майже 28 мільйонів гривень. Майже 2 мільярди гривень вони вирішили витратити на це агентство енергоефективності. І на оплату праці в цьому ж агентстві, да, вони вирішили збільшити витрати на 13 мільйонів гривень. Ну, наступне взагалі цікаве. Керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення. Головний розпорядник Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Оплата праці збільшується майже на 5 мільйонів гривень. От дивіться, скільки вже говорили про той телемарафон, на який ще окремо виділяють, якщо не помиляюся, 1 мільярд 600 мільйонів. Скільки говорили про відсутність свободи слова і скільки говорили про те, як незаконно влада закрила три опозиційних телевізійних канали «П’ятий»,  «Еспресо» і «Прямий», просто їх виключили з ефіру Т2 і досі не повертає. І коли задають ці питання тим, хто теоретично міг відключити, вони всі кажуть, що це не я. Ну, рано чи пізно прийдеться за це нести кримінальну відповідальність.

Марафон, якщо бути точним, 1 мільярд 620 мільйонів 448 тисяч гривень. Далі пішли судді. І тут конечно розвернулися ви не по-детски. От я тут в статті менш ніж 1 мільярд, чи там 500 мільйонів не бачу. От для, наприклад, того, щоб показати. Забезпечення і здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів, установ системи правосуддя. Видатки на оплату праці. 2027-й до 2026-го, підкреслюю, тільки до 2026-го, не чіпаю інші роки, більше, ніж 8 мільярдів 250 мільйонів гривень.    

Далі я можу тут іти по судам дуже-дуже багато, от я бачу тут рядки і по Державній судовій адміністрації, більше ніж на 500 мільйонів, Апарат Державної судової адміністрації України більше  335 мільйонів, Верховний Суд України, пам’ятаємо всі ці справи і  так далі, і так далі. Більше 12 мільярдів – це те, що я просто от зараз порахував з цього переліку.  І це стосується, чесно кажучи тих, хто і зараз не  бідує. Хочу вам ще раз підкреслити, що зарплати суддів зростають одними з найбільших.

І подивіться, які скандали. Про що вже говорити, коли зараз, завдяки плівкам, які були надруковані після розслідування Національного антикорупційного бюро, з’ясувалося, що виявляється  пані Мудра, яка працювала в Офісі Президента, через такого собі пана Дашутіна у верховного судді, тиснула жорстко на суддів, тиснула, підкреслюю, залякувала їх і вимагала на чорне сказати біле, і просто не скасовувати незаконні позасудові санкції проти лідера опозиції  Петра Порошенка.

Але коли дійшло до бюджету, ми бачимо  пріоритет влади, влада вирішила віддячити судам і більше 12 мільярдів гривень, те що я тут бачу, їм виділили.

Ну як же без прокуратури? Головний розпорядник Офіс Генерального прокурора. Видатки споживання, споживання, тобто конференції, відрядження, ну і так далі, вирішили  збільшити на 513 мільйонів гривень. Оплата праці, вирішили збільшити на 1 мільярд,  624 мільярди гривень.

Видатки розвитку, ще щоб розвивалися прокурори. Не вистачає розвитку, вирішили збільшити на 486 мільйонів гривень. От скажіть, будь ласка, прямо на ваших очах більше 2,5 мільярда гривень виділяється на прокурорів, які до того ж 100-відсотково заброньовані.  У нас навіть оборонна промисловість вже заброньована на 95 відсотків, а прокурори заброньовані на 100 і отримують ще таку зарплату, і сидять вони явно не в окопі.

Йдемо далі. Просто, щоб ви розуміли куди ця влада збирається витрачати гроші. І так переходимо до міністерств та відомств, я тут просто декілька прикладів наведу. Керівництво та управління у сфері економіки та довкілля, головний розпорядник, тобто той, хто буде це дерибанити, навіть не Міністерство економіки, а Апарат Міністерства економіки та довкілля України.

Споживання. Конференції, відрядження і так далі, плюс 75 майже мільйонів гривень, чого вже тут мелочиться. На військових зекономили, давайте витратимо на конференції і відрядження урядовців.

Видатки на оплату праці плюс майже 175 мільйонів гривень. Погано заробляють в Міністерстві економіки, треба їм зарплати додати.

Видатки розвитку. Як же без розвитку, а тут ще 100 мільйонів, причому таке кругле число, давайте вже зробимо так, щоб було. І це що стосується Міністерства економіки і довкілля.

Збереження природно-заповідного фонду. Просто знову шалені гроші, тут майже пів мільярда. Це правильно зберігати заповідний фонд. Але, шановні колеги, коли не вистачає на війну, як ви можете просто витрачати туди гроші і всі розуміють, всі хто аналізує ці цифри розуміють, що значна частина   з цих грошей буде роздерибанена, ми ж бачимо всі антикорупційні розслідування. Забезпечення функціонування національної установи розвитку, знову-таки головний розпорядник апарат Міністерства економіки та довкілля. Тут не мелочатся, мільярд. А чого нехай буде, мільярд, це серйозна історія, ми на розвиток якось видряпаємо.  Да не буде у вас розвитку, якщо ми програємо поле бою. Не буде у вас розвитку, якщо не отримують  гроші військові. Не буде у вас розвитку, якщо не будуть закуплені і розроблені новітні технології. Що вже говорити про реактивні «шахеди» влада знала півтора року. Ситуація з реактивними «шахедами» нагадує мені ситуацію з підготовкою до війни, вірніше до повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Всі попереджали, всі партнери, опозиція, виходили на трибуну, казали, збирали наради, писали листи, вам вже наші партнери, Камала Гарріс, виступила і сказала, що вона на Мюнхенській конференції 2022 року вже впряму ці плани передала Президенту Зеленському. Не повірили, так і тут, вам всі розповідали, що росіяни готують цей технологічний ривок з реактивними «шахедами», але чомусь півтора року ніхто нічого не робив.

Хоча Ставок було проведено Верховним Головнокомандувачем дуже велика кількість. Вони нічого не зробили, питання ж не в кількості Ставок і не в кількості відеозвернень, які на базі цих Ставок записується, а питання в результаті. І результат, тут підтвердять представники Міністерства фінансів не тільки в тому, що гинуть люди, руйнується критична інфраструктура, руйнуються підприємства системоутворюючі в Україні, а питання в тому, що   через оці жовті тривоги, які через реактивні «шахеди» виникають, у нас значно сповільнилася робота підприємств в Україні. Значно сповільнилася робота бізнесу і надходження в державний бюджет податків, за якими фінансують сили безпеки і оборони, значно зменшуються. Тому коли ви кажете, через це в тому, що у нас катастрофа з грошима, може, не треба виділяти гроші туди, куди ви виділяєте.

Наступні пішли казати. Керівництво та управління у сфері геологічного вивчення та використання надр. Тут по 100. Взяли 4 мільйони на видатки споживання плюс. У 2027 році, точніше хочуть взяти, я сподіваюся, все ж таки завтра цей бюджет не буде підтриманий, притомними народними депутатами в цій залі, і він буде відправлений в комітет для того, щоб його по-людські доопрацювали.

Коли ми говоримо про Державну службу геології та надр, важлива служба, але чи це правильно, що зараз додатково на зарплати, порівняно з 2026 роком, дають 17 мільйонів? Я розумію, що надра, міжнародні угоди і так далі. До речі, ви знаєте, на цю тему є дуже цікавий момент, про який почали писати журналісти. От я вам зацитую це з датами.

16 жовтня україно-американський інвестфонд домовився, пам’ятаєте, який був створений, з компанією BGV Геннадія Буткевича про співробітництво. Домовилися про те, що працюють,  виділяють гроші, інвестують і так далі. Перемовини від держави вів тоді заступник міністра економіки пан Єгор Перелигін. Він представляв державу тоді, фірма пана Буткевича отримає що їм потрібно, це 15 жовтня. 20 жовтня пан Перелигін уходить з міністерства, а 27-го він стає одним з керівників цієї компанії BGV, яка отримала підтримку цього фонду.

От скажіть мені, будь ласка, от про це пишуть журналісти, от як до цього відноситеся? Це так уряд захищає державу? Так уряд захищає державні гроші і державні інтереси? Ну, як мінімум, це неправильно.

Що стосується далі, то просто ми пройшлися тільки по використанню надр, а є у нас ще  цікавіша служба, називається Державне агентство з управління резервами України. Ви пам’ятаєте знамениту історію, якщо не помиляюся 2020 року, коли в нас зникли декілька ешелонів з зерном? Коли почали питати Держрезерв, куди ж ці ешелони з зерном поділися, вони сказали, миші з’їли.

Деякі журналісти не полінувалися і з’ясували з фахівцями відповідних галузей, для того, щоб з’їсти таку страшенну силу зерна, тисячі тонн, десятки тисяч тонн зерна, скільки  потрібно мишей і скільки вони після того дадуть екскрементів? Виявилося, що якщо вже зерно зникло і нема зерна, то мають бути Піраміди Хеопса, у великій кількості, цих екскрементів від мишей, які з’їли.

Так от, ніхто, між іншим, за цю історію покараний, якщо я не помиляюся, не був.

Цій установі, Державному агентстві з управління резервами, хочуть видатки споживання підняти на 2 мільйони гривень, а оплату праці підняти майже на 9 мільйонів гривень. От нібито да, там 2 мільйони, там 9, там вже десь мільярд і от з цього і складаються ці гроші, яких катастрофічно, за словами  Прем'єр-міністра, не вистачає на сектор безпеки і оборони. Там ще й оплата праці додатково в них, і так далі.  

Екологічний контроль. Державна екологічна інспекція України, не мені вам розповідати, що це за  установа, всі, хто хоч раз стикався з цим, знають скільки хабарів там береться і за що. Видатки споживання вирішили збільшити на більш, ніж 27 мільйонів гривень – це,  я не знаю, на що, що їм там не вистачає, ну вирішили збільшити. А оплату праці вирішили збільшити більше ніж на 112 мільйонів гривень.

Керівництво та управління у сфері водного господарства, це Державне агентство водних ресурсів України. Споживання плюс майже 4 мільйони гривень, оплата праці майже 17 мільйонів гривень. І оце, чесно кажучи, отак читаємо по всіх цих агенціях і розуміємо, що сильніший лобіст у цієї агенції в уряді України, вона, як служба харчових продуктів, отримує півтора мільярда. Щось слабенький лобіст виявився у службі водного господарства, вони всього там пару сотень мільйонів додатково отримали, не більше.

Наступна історія. Державна служба з питань праці. Питань немає, важлива структура в мирний час. Але знаєте, що цікаво, за оцінками спільними Інституту демографії і нашої служби статистики, населення України станом на середину 26-го року складало 28 з половиною мільйонів чоловік, на жаль, на жаль. Країну мрії нам показали в 19-му році і, на жаль, з цієї країни мрії всі поїхали, більшість, загинули чи релокувались. Кількість населення зменшилась. Але у службі з питань праці вирішили на оплату праці додати майже 138 мільйонів гривень; на видатки споживання, тобто нагадаю, конференції, відрядження, – більш ніж 32 мільйони гривень. От я не розумію, кількість населення зменшується, кількість населення, яке працює, теж зменшується, але Державній службі з питань праці значно підвищують видатки. Якщо бути точним, на 170 мільйонів гривень. Це, ви знаєте, як в знаменитому труді «Закон Паркінсона» наводили дуже вдалий приклад того, як бюрократія сама себе забезпечує грошима на прикладі англійського флоту. Коли кількість кораблів зменшувалась, кількість чиновників і зарплат чиновників міністерства військово-морського флоту значно збільшувалась. На жаль, тоді був мирний час у Великобританії, а у нас широкомасштабне вторгнення. Це ще далеко не все.

Освіта і наука. Видатки споживання міністерства, міністерства, підкреслюю, не зарплати вчителям, не зарплати вихователям дитячих садків, не зарплати бібліотекарям, а апарат Міністерства освіти і науки України видатки споживання на конференції там і так далі, на відрядження, вирішили збільшити майже на 70 мільйонів гривень. Оплату праці в міністерстві, підкреслюю, вирішили збільшити на 60 мільйонів. Ще раз вам підкреслюю, я обидва руками «За», якби був мирний час. Але сьогодні пріоритет должен бути знову тільки один – сектор безпеки і оборони.

Я тут не буду вже сильно іти по Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти. Є така історія. Не буду чапати інші установи цього міністерства. Я вам приклад наводжу того, як робити не треба, і, на жаль, чому це Міністерство фінансів і Кабінет Міністрів такий бюджет принесли до Верховної Ради, а бюджетний комітет Верховної Ради з абсолютною більшістю «Слуг народу» цей чомусь підтримав.

Скринінг здоров’я з метою запобігання захворювань – 10 мільярдів, 10 мільярдів гривень. Ще раз вам хочу підкреслити, в мирний час я би підтримав цю програму «Скринінг здоров’я». Але чому зараз? Ну кому здоров’я хочеться перевіряти, якщо Україна програє, кому?  Це ж не можна робити. Далі, ви знаєте, що цікаво, є у нас така історія Української фармацевтичної агентство –  класні ребята, хтось із них, кстати, дуже молодец, тому що їм видатки вирішили хоча їх дуже багато, збільшити на споживання і оплату праці більше ніж на 200 мільйонів гривень. Мало заробляють хлопці, мало заробляють. Це ми ще до Рахункової палати не дійшли.

Національна служба здоров'я України НСЗУ. Тут, чесно кажучи, ми за те, щоб збільшувати пакет обслуговування. Але для того, щоб більше отримували лікарі, медсестри, санітарки вс, хто працює сьогодні в лікарні, як кажуть «на землі». Ми не проти того, щоб підвищували зарплати міністерствам, а там, чесно кажучи, видатки споживання міністерства плюс 61 мільйон гривень. Видатки на оплату праці теж не маленькі, якщо не помиляюсь плюс більше ніж 20 мільйонів гривень. Оце я все рахую і далі за мої виступи можете просто знаєте, брати листочок паперу і на ньому ці цифри складати. І ви побачите скільки грошей, чи через непрофесійність, чи через недбалість, чи через злочинну недбалість уряд розподілив неефективно.

Знаєте, неефективно можна розподіляти гроші, не можна взагалі, але ще там якось можна зрозуміти, коли великий профіцит бюджету в країні, коли війни немає мир, все працює, система, якісь помилки, як-то кажуть перемеляться.

Але коли у тебе критичний дефіцит бюджету, коли ти тотально залежиш від допомоги партнерів, коли у тебе катастрофічно, за словами Прем'єр-міністра, не вистачає грошей на сектор безпеки і оборони. Як можна так розподіляти гроші?

Міністерство енергетики України. Ми всі бачимо, як воно спрацювало. При чому там багато фахівців дійсно дуже добре працюють. Дійсно і на середньому рівні, і на низовому рівні. Але коли порівнюєш їх і військових, то хочеться підтримати військових.

Взагалі, я перед тим як перейти до їх видатків, хочу вам сказати одну просту річ, на жаль, українська влада не залишила сьогодні нам простору для будь-якого доброго, добрих рішень, гарних рішень,  у нас  немає.

Сьогодні ми можемо обирати і, на жаль, наш вибір тільки між поганим і дуже поганим. Чи погано, наприклад, не підвищувати зарплати в Міністерстві енергетики? Погано. Але одночасно не підвищувати зарплати військовим – це дуже погано. І от такий вибір ти маєш тут робити, що б ти не зробив, гарного вибору немає.

І я хочу сказати, що давайте згадаємо, у 2019 році цій владі передали зростаючу економіку. Цій владі передали війну, яка була зупинена, десь там. Ви, через свою непідготовку до війни, довели до такої ситуації. Через помилки в дипломатії, довели до такої ситуації. Через корупцію, довели до такої ситуації.

Так от, Міністерство енергетики, видатки на оплату праці, плюс 26, збільшення на 26 мільйонів.

Ідемо далі. Державне агентство України з управління зоною відчуження. Знову таки,  10 мільйонів майже можна було спокійно з нього знімати.

Оце дуже цікаво мені, окрім цього, аналізувати всі програми і взагалі всі рядки бюджетні, Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності. От щоб ви розуміли, видатки споживання вони собі вирішили збільшити майже на 35 мільйонів гривень. Ну я ж не думаю, що це тільки через те, що нинішній очільник міністерства колись був  в Міністерстві фінансів і домовився.  Видатки на  оплату праці вони собі вирішили збільшити більш ніж  на 88 мільйонів гривень.   

Дивіться, Міністерство соціальної політики, я б на їх місці, знаєте як працював?  

Тільки, коли задоволені пенсіонери, тільки, коли задоволені інваліди, тільки, коли задоволені всі хто отримує соціальну допомогу, ми можемо це зробити ... (Не чути)

  Ні, про пенсіонерів не думали і про це сьогодні блискучо виступала керівник Комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова. Про соціально незахищені верстви населення ніхто не подумав, але собі рідним плюс 88 мільйонів гривень на зарплату додатково до 2026 року заклали. І це при тому, що, наприклад, окрім того, що проблема з виплатами пенсіонерам, точніше з не підвищеннями виплат. Тому що проблеми з не підвищеннями виплат соціально незахищеним верствам населення у нас ще дуже серйозна проблеми з внутрішньо переміщеними особами. Ці люди  постраждали чи не найбільше. Інколи вони втратили все по 2-3 рази. Бо деякі з них переїжджали з Донецької, з Луганської області в Київську і знову втратили своє житло в Бучі, в Ірпені, Гостомелі в інших містах України, які були зруйновані, але  на них гроші не виділили. І теж ми слухали сьогодні представників «Слуги народу», які жорстко критикували цей бюджет за те, що там є підвищення зарплат міністерств, але немає грошей достатньо на підтримку внутрішньо переміщених осіб.

Навіть на дітей внутрішньо переміщених осіб не хочуть виділяти гроші. Як так можна?  Люди вибрали Україну, вони не поїхали до Росії, вони не виїхали за кордон, вони тут в Україні, вони допомагають тримати тил для того, щоби працювали підприємства і платилися податки на утримання сектору безпеки і оборони і ви так до них відноситесь. Чого вартує тільки те, що не був підписаний і досі не підписаний паном Зеленським законопроєкт номер 11161 про справедливу компенсацію за знищене житло мешканцям Волновахи, Бахмуту, Маріуполя, Сєвєродонецька, Лисичанська, Соледару і Курахового, Покровська і інших міст України, які вщент знищені росіянами і сьогодні знаходяться під тимчасовою окупацією.

Чому внутрішньо переміщена особа з Київської області, навіть не так, чому особа, житло якої було знищено в Київській області чи в Харківській, чи у Вінницькій, може отримати компенсацію за знищене житло, а людина, яка втратила своє житло у Маріуполі, у Волновасі чи у Бахмуті, не може? А знаєте що там відповідають, хто його знає, а може воно у вас не знищене? Що фотографії не бачили, що, не бачили відеозйомки з Маріуполя, з Бахмуту, з Волновахи, там цих міст майже не залишилося. Як так можна поступати з власними людьми? І досі 11161 не підписаний. Це несправедливо. А Міністерство соціальної політики виділяє додатково плюс 80,8 мільйона гривень на зарплати.

Йдемо далі. Апарат Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України. Підтримка осіб і сімей з низькими доходами, тут додали гроші, плюс 10 мільярдів гривень. Але що цікаво, що цікаво, додали для того, щоб замість допомоги, яка визначається законами України в ручному режимі, повертаємося до однієї з характеристик до бюджету, це «ручничок», який керується  з Офісу Президента, роздавати, так звану, «Вовину тисячу» чи «Зимову підтримку», чи так далі. Це один з елементів, який от ми знайшли, ви шукали, де ж ви заховали ці гроші. І між іншим, знаєте, на цьому сьогодні акцентувала увагу Ніна Петрівна Южаніна. Виявляється у нас воює з росіянами не Міністерство оборони, а Міністерство фінансів. Оце для мене була новина. Можливо навіть всі Міністерству фінансів треба присвоїти військові звання, тому що, коли створили резервний фонд у розмірі 200 мільярдів гривень для підтримки сектору безпеки і оборони, що роблять притомні люди, хто у нас воює, Міноборони. От давайте туди ці гроші покладемо. Ні, їх поклали чомусь до Міністерства фінансів. Тобто це означає, що у нас от зараз від Міністерства фінансів сидить заступник міністра, це як мінімум, я так розумію, бригадний генерал до нас приїхав, бо він же чітко знає як воювати, бо 200 мільярдів гривень Офіс Президента розмістив не в Міністерстві оборони, а в Міністерстві фінансів. У мене є певна підозра, чому так сталося. Тому що в Міністерстві оборони є громадська рада, яка все ж таки контролює, куди витрачаються кошти. А от в Міністерстві фінансів я щось про таку громадську раду з активістів не чув. Для будь-якої притомної людини, яка бачить такі махінації з грошима висновок може бути тільки один, щось вони хочуть, мабуть, вкрасти. І чесно кажучи, чому це ще також дуже погано. Ви постійно просите грошей у наших партнерів. Так, вони нас підтримують. Вони нам допомагають зброєю. Вони допомагають нам тримати нашу економіку. Головне, вони нам допомагають тримати сектор безпеки і оборони. Але, ви думаєте, партнери цього не бачать. Я просто дуже побоююсь, що терпець у них колись урветься. Ну, не можна постійно нам давати гроші, а ви будете їх красти.

Чого вартує тільки компанія Fire Point. Ви знаєте, це компанія, яка дуже гарно запускає ракети, тільки там ніяк не можуть розібратися, який відсоток з них влучає. Компанія, яка постійно обіцяє, з останнього там вони ракети салом вирішили намащувати, і вони після того, кажуть, що набагато краще полетять, ну.

Так-от я спілкувався з багатьма людьми, і від державного бюджету України чи під державні гарантії України ця компанія, ця компанія Fire Point, яка, як виявилося, пов’язана з паном Міндічем певним чином, отримала сотні мільярдів гривень. Не 100, не 10, не 50 – сотні. Оцінки різні: від 200 мільярдів і до там 600 мільярдів. Ви взагалі уявляєте, які це суми. І на жаль, вони були неефективно використані, про це окремо можна поговорити, але чомусь же це роблять.

Наступна історія така дуже цікава. Національна соціальна сервісна служба України. Видатки споживання плюс 17 мільйонів, охорона праці плюс 15 мільйонів. Не сказав би, що вона добре працює, у тимчасовій слідчі комісії з питань ВПО ми розглядали її діяльність, і не скажу, що в них щось добре там було.

Що стосується далі, апарат Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України. Споживання, так щоб мало не показалось, плюс майже 203 мільйони гривень. Оце молодці, гарні лобісти у них у Кабміні. Оплата праці плюс ще 100 майже 12 мільйонів гривень, і видаток розвитку іще плюс 41 мільйон гривень. І таким чином більш ніж 350 мільйонів гривень тільки по цих видатках.

Це от, щоб ви розуміли, он, сидить Мінфін, який каже, грошей немає, не дамо військовим. От у них є 20 тисяч гривень, якщо бути зовсім точним  20 тисяч 100, то їм не можна піднімати. Зате сюди ми чітко все піднімемо.

Розробка та впровадження єдиної інформаційної аналітичної житлової системи. Вирішили виділити майже 152 мільйони гривень. Підтримую. Не зараз. Давайте закінчимо війну. Давайте доб’ємося справедливого миру і після цього почнемо на це виділяти  гроші.

Реалізація публічних інвестиційних проєктів Міністерства у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб України, плюс 800, майже 70 мільйонів гривень. От дивіться, це знов-таки, у мирний час може і правильна історія. Зараз краще всі ці гроші на фронт, от спрямувати туди.

Беремо Державну інспекцію архітектури та містобудування, плюс на оплату праці 36 мільйонів. Важко працювати. Набагато важче ніж  військовим. Бачте, військовим не піднімають, а тут Державній інспекції архітектури та містобудування чітко підняли. Ну як же без цього.

Якщо беремо Державний фонд регіонального розвитку, це Міністерство знову-таки у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб. тут от 2 мільярди, тут ще 46 мільйонів. Ну і можу тут іти довго і довго.

О, оце мені дуже сподобалось. Значить, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. Важлива історія. Зараз у нас війни немає. Значить, споживання на відрядження і на все інше, плюс 113 мільйонів гривень, на оплату праці плюс 480, майже 5 мільйонів гривень. Скажіть мені, будь ласка, а чим Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру сьогодні важливіша за дрони на фронт? Ну, хтось мені пояснить це? Я намагався з’ясувати, ніхто пояснити не може, окрім того, що там добрі люди працюють. Ну, так добрі люди, вибачте, і на фронті в окопі сидять, і навіть не добрі, а героїчні і класні, і круті. Це я ще мовчу про видатки розвитку цієї структури, це ще плюс більше ніж 103 мільйони гривень. Так що тут вирішили розвернутися.

Рибне господарство, ну, тут дуже серйозно. 67 мільйонів гривень – видатки споживання, плюс 145 мільйонів гривень на оплату праці. Рибінспекторам зараз це, кстати, найважливіше. Отам, я думаю, на оплату праці якраз цих майже 146 мільйонів не вистачало. Це важлива, мені здається, історія: навіщо військовим підвищувати зарплати, краще рибним інспекторам це підняти і так далі.

Лісове господарство, тут теж от розвернулися, да. Плюс 32 мільйони, 34 – тут, плюс майже 8 – тут, плюс видатки споживання 14 майже мільйонів і так далі, і так далі, і так далі. От це я вам просто показую, як держава витрачає гроші, точніше, не держава, а влада, влада. Але є взагалі такі перлові речі, держава, – і сьогодні це в своєму виступі особисто підкреслювала Ніна Петрівна Южаніна, – чітко не може, точніше, не хоче виводити з тіні гроші по акцизних товарах, по тютюну, по алкоголю. Не хоче виводити з тіні гроші ігорного бізнесу, от просто фізично не хоче, бо все всіх влаштовує. Я можу тільки один висновок зробити: тилові правоохоронці і представники державних структур на цьому заробляють. Але окрім цього ще, знаєте, що цікаво? Державне агентство України ПлейСіті, тобто це керівництво та управління у сфері регулювання азартних ігор та лотерей, – їм теж не вистачає. Тому військовим не підвищили, а цим хлопцям на відрядження і на конференції, плюс більш ніж 2 мільйони гривень і на зарплати більше 10 мільйонів гривень. Ну, не вистачає їм, розумієте, важко працюють вони над тим, як ще глибше сховати оці доходи, які тут мішками по 150, по 200 мільйонів носять між офісами різними державних управлінь.

Я таких прикладів можу наводити ще довго, йти дуже довго. Кстати, дуже цікава тут у мене історія, знаєте, що цікаве, Державна служба авіаційна, на неї теж значно вирішили підвищити гроші. Так от на Державну авіаційну  службу України, видатки споживання плюс майже 14 мільйонів, видатки на оплати праці більш ніж 63 мільйона. І, вибачте, а що у нас над Україною зараз з цивільної авіації, підкреслюю, цивільної авіації, зараз літає? Нічого. Вони що там мух та комарів, які там у повітрі відслідковують, що їм додатково потрібно більш ніж 75 мільйонів гривень, додаткових, підкреслюю? Ви вважаєте це правильним?

І зараз не багато народних депутатів в цій залі, але я прошу і їх і особисто президію, яка майже у повному складі присутня, завтра розповісти народним депутатам, чи в кулуарах, чи під час спілкування, що за цей бюджет голосувати категорично не можна.

Що ще? Дороги. Я вам кажу ніхто не проти того, щоб ремонтувати дороги, які забезпечують логістику військовим, ну не це ж ремонтується. Давайте так, 95 відсотків виділяється на зовсім інші речі, які треба освоїти. Просто йду тут по пунктах, тут 22 мільярди, тут 10 мільярдів, там ще. Коротше, щоб ви розуміли, сумарно на дороги в цьому бюджеті хочуть витратити більш ніж 60 мільярдів гривень замість того, щоб спрямувати ці гроші на сектор безпеки і оборони.

Плани стійкості регіонів та окремих міст – це взагалі красота, в лапках. Ви знаєте, все життя Україна готувалася до опалювального сезону, це знали енергетики, це знало міністерство, це знали обласні адміністрації – це була підготовка до опалювального сезону, вона  так просто і називалася. Збиралися наради  фахівців, що у нас з вугіллям, що у нас з електрикою, що у нас з паливом, що у нас з дизелем? Це все збиралося докупи, дивилися стан підприємств, дивилися стан осель, дивилися, як теплокомунальні служби працюють.

Але прийшов 95-й квартал до влади і це гордо назвали Комплексним планом стійкості регіонів та окремих міст. На питання  нашої фракції, а можна, будь ласка, спитати, а чим цей Комплексний план стійкості регіонів відрізняється від спокійної  планомірної підготовки до опалювального сезону попередніх років? Нам скажуть:  нічим.  

Так а навіщо на нього додатково, окрім того, що вже виділяється, 20 мільярдів гривень? Скажіть мені, будь ласка. Ну ідуть стандартні  процеси, на які давно заплановані кошти, вони виділяються, все нормально. А тут, бачите, гарну назву придумали, Комплексний план стійкості, і 20 мільярдів.

Слухайте, ну ми вже бачили і  плани миру, і плани перемоги, і плани стійкості, і потужності, і незламності, тільки єдине, що результату немає, на жаль, і цей результат, на жаль, ця влада не принесе.

Наостанок, ви знаєте, буквально декілька цікавих моментів по витрачанню грошей  цією  владою. Більш ніжна 10, майже на 11 мільйонів гривень, знаєте кому збільшили видатки на зарплати, на відрядження і на конференції? Значить виділили це Мінфіну, ну молодці, на забезпечення діяльності у сфері використання та зберігання дорогоцінних металів, дорогоцінного і напівдорогоцінного каміння. Важко зберігати дорогоцінне і напівдорогоцінне каміння, треба підняти зарплату, треба жорстко. Нам нема куди дівати це все, давайте ми краще це зробимо. І тут, знаєте, інформаційне забезпечення системи управління державними фінансами та електронної верифікації моніторингу плюс 150, майже 151 мільйон гривень. Що ви збираєтеся верифікувати? Чому до цього часу це не зроблено? Де ви знову збираєтеся вкрасти?

Підготовка кадрів у сфері фінансової політики закладами вищої освіти плюс 51 мільйон гривень. Навіщо це саме зараз, ну навіщо?

Зміцнення спроможності уряду щодо впровадження фіскальної реформи. Мало того що піднімають податки на малий і середній бізнес, мало того, що піднімають податки на звичайних людей, так вони ще на те, щоб збільшити свою спроможність по підняттю податків… Це що ви там хочете робити? От вони збираються, наскільки я розумію, конференцій якихось на тому підвищення податків провести на 159 майже мільйонів гривень. Слухайте, ви що подуріли там чи що? Як можна це пропускати?

І ще з цікавого, Агентство з управління державним боргом, є у нас і таке, шановні громадяни. От туди теж на оплату праці і на відрядження з конференції вирішили ще 10 мільйонів. Важко їм сьогодні борг обслуговувати. Борг виплачувати будуть громадяни України, а зарплату за обслуговування будуть отримувати чиновники з доблесного агентства з управління державним боргом.

Ну і Державна служба фінансового моніторингу. Пам’ятаєте,  яка у нас не передає дані Національному антикорупційному бюро. Пан Пронін, який фальсифікував, наскільки я зрозумів з повідомлень журналістів, прийняття санкцій проти Петра Порошенка. Так от вирішили, що видатки споживання плюс 43, я так розумію, невистачило йому на відрядження, куди він там в Мексику їздив, да? Невистачило. Ще плюс 43 мільйони. І на оплату праці плюс майже 14 мільйонів, а ще і розвиток. Що він там розвивати збирається у фінмоніторингу, я не знаю. В Мексиці може філіал відкриє. Ще плюс більш ніж 26 мільйонів. От дивіться, це просто от я вам на пальцях показую конкретні цифри, з яких складається, з яких складається 515 мільярдів.

Чому я зараз вам оце дуже ретельно розповідав. Тому що, коли в цілому ми кажемо 515 мільярдів, то дуже часто нам кажуть, ну це цифра велика, ви, мабуть, її там неправильно порахували. Я вам хотів показати, що ми дуже ретельно до кожного рядка проаналізували цей фінансовий документ. І от за мною лежать ящики з усіма матеріалами до цього бюджету.

Що ще хотів би сказати зараз особливо Руслану Олексійовичу Стефанчуку. Ви знаєте, дуже правильний сьогодні був коментар від Галини Третьякової щодо того, що розгляд бюджету має обов’язково відбуватися всіма комітетами Верховної Ради України. І вони мають свої висновки давати і ці висновки мають розповсюджуватися серед депутатів. Частина комітетів це робить. Але це не є обов’язковим. Дивіться, до чого це призвело. Самі «Слуги народу» у своїх виступах розносять цей бюджет. А ви знаєте, що цікаво, шановні українці, вони виходять на трибуну, дають горду промову, що бюджет поганий, а потім сідають і за цей поганий бюджет голосують.

Укриття. На укриття не вистачає грошей. Як може не вистачати грошей на укриття. Це ж життя громадян.

Наступний момент, який дуже серйозно сюди сьогодні був піднятий. І я би звернув увагу Міністерства фінансів на те, що це серйозна історія. Це те, що ОВДП стають фінансовою пірамідою. Це дуже серйозна історія і вона може реально завалити фінансову систему України. Ви досі користуєтесь тим, що було зроблено з 2014-го по 2019-й, реформою банківської системи, завдяки їй банківська система і втрималася. Але ви вперто хочете і це завалити, після нас хоч потоп? Так не можна мислити, це неправильно.

Наступне. Як правильно приймати бюджет? Як правильно приймати ці законопроєкти в цій залі? Дивіться, ця Верховна Рада прекрасно показала цей приклад і всі присутні це пам'ятають, в лютому, березні, квітні 2022 року, коли був повний консенсус між всіма фракціями і групами. Коли ми на Погоджувальних по 7, 8, інколи 10 годин обговорювали законопроєкти, але заходили в цей зал і настільки була велика довіра між всіма, що ми голосували без обговорення законопроєкти, але всі знали, помилок там не буде. Чому зараз ви не хочете цього робити?

Окрім цього з 2014-го по 2019-й рік, коли приймався бюджет Прем'єр-міністр України і Міністр фінансів не виходили з будівлі Верховної Ради, вони були тут, відповідали на запитання, дискутували, переконували депутатів, зустрічалися з фракціями і групами, персонально зустрічалися з багатьма. Чому зараз, коли розглядається бюджет Прем'єр-міністр відсутній? Чому зараз, коли розглядається бюджет Міністр фінансів зайшов і пішов? 

Я розумію, що пан Єрмоличев молодець, все нормально, він тут присутній, але, вибачте, він не Міністр фінансів і не Прем'єр-міністр, може поки що, звичайно, я не знаю. Але тим не менше, ще раз вам кажу присутність має бути обов'язково.

Чесно кажучи, я вже казав і ще раз повторю, цей бюджет визиває у мене ключову одну реакцію, це недбалість. Це не адекватність влади до ситуації в країні. У мене зараз таке саме відчуття, теж сьогодні колеги про це згадували, як було у січні і в лютому 2022 року перед початком вторгнення.

Коли «Європейська солідарність» з цієї трибуни закликала терміново виділити гроші на підсилення Збройних Сил, що ми чули у відповідь? Що ми панікери, що ми популісти, що ми не розбираємося і що цього робити не треба. Хто виявився правий? Правильно, ті, хто професійно відноситься до своєї справи. А непрофесійність влади в той момент коштувала життя десяткам тисяч людей і коштувала великих втрат нашої території. Зараз те саме, не робіть ці неадекватні непрофесійні речі. Не можна в цьому бюджеті красти, як в останній день.

Окрім цього, що хотів би сказати, наші поправки, які ми подавали, вони стосувались багатьох речей, про які я вам описав для того, щоб гроші оці неефективні 515 мільярдів зняти і перекинути їх на сектор безпеки і оборони. Ще раз хочу підкреслити, чому. Причина ж дуже проста: базове грошове забезпечення військових з 22-го по 27-й включно тепер уже згідно проєкту бюджету, нуль підвищення, нуль. Підвищення заробітних плат і оплати праці у міністерствах, відомствах, силовиках з 23-го по 27-й рік згідно цього проєкту бюджету мінімум у 2 рази, мінімум у 2 рази. А Рахункова палата, яка інколи блокує багато рішень, в 4 рази, в 4 рази підвищення.

Тому в цьому бюджеті, в цьому бюджеті пріоритет має бути тільки один, і це ще раз кажу, не треба зараз думати про «Європейську солідарність», для нас це ключовий пріоритет – підтримка Збройних Сил України, підтримка сектору безпеки і оборони. Невже у вас, «Слуга народу», команда Зеленського, не спрацює елементарний інстинкт самозбереження? Бо якщо не підтримувати сектор безпеки й оборони, якщо не підтримувати нашу обороноздатність всіма доступними засобами, це закінчиться дуже погано. Це закінчиться дуже погано і дуже швидко. І, на жаль, багато зі «Слуги народу» це розуміють, але, на жаль, мовчать в тому числі і голосують за різні закони.

Мало того, що я вам показав видатки на міністерства, відомства, мало того, що я вам показав збільшення значних видатків на судів, прокурорів, ДБР, так там же ще, знов повторюся, марафон під 2 мільярди, «Тисячовесна» більше 5 мільярдів. Зараз вже дуже багато негативних відгуків на неї іде,  «Вовина тисяча», кешбек, скринінг. І ви вважаєте це справедливо? Ви вважаєте справедливо витрачати гроші на популізм і не витрачати їх на сектор безпеки і оборони, не треба так робити.

Окрема історія, більш загальна, – це місцеве самоврядування. Не забирайте у них гроші. Віддайте їм гроші. Вони ефективніше використовують ніж Київ.

І наостанок. ПДФО для бригад, фінансування бригад, фінансування сектору безпеки і оборони. Ви знаєте, з нашою фракцією зустрічалися і Прем’єр-міністр України пан Корецький  перед своїм призначенням,  я йому щиро дякую, і  після цього, і міністр оборони пан Хмара, і представники військових, наші шановні генерали, ми всім задавали одне просте питання. Чи підтримуєте ви збільшення відсотку ПДФО, яке буде спрямовуватися напряму в бригади для того, щоб вони самостійно визначали як витрачати гроші? Підкреслюю, і Прем’єр-міністр, і міністр оборони, і представники військового керівництва як один нам кажуть, ми категорично – за. Як-то кажуть, увага, питання. А хто ж тоді проти, що це рішення не приймається? От хто проти? Чому ви знову-таки хочете централізувати гроші в Києві, красти з них, купувати за завищеними цінами  і не віддавати гроші в бригади? Знаєте, мене більш за все засмутив міністр фінансів, який якраз на одній із зустрічей сказав: так військовим грошей вистачає, їм зайві гроші не потрібні.

Слухайте, знову-таки чому така неадекватність? Чому такий паралельний вимір життя для влади сьогодні? Тому що, якщо ви поспілкуєтеся з військовими, то вони реально скидаються з власних зарплат, які ви їм не підвищуєте, для того щоб це коментувати. Мало того, що б’ються за ідею так ще із своїх зарплат компенсують те, що крадеться представниками влади.

Ми ж всі пам’ятаємо «плівки Міндіча», плівки цього великого скандалу про Енергоатом і так далі, коли з’ясувалося, скільки крадеться грошей і куди вони направляються. Про «двушку на Москву» ми ж теж не забули і люди не забули, і військові не забули, і в певний момент це буде згадано.

Окрім цього, окремий пункт, це співпраця з нашими міжнародними партнерами. Вони реально намагаються допомогти нам як найбільше. Але вони теж бачать ту велику корупцію, яка сьогодні існує в державі, величезну просто. Мені здається, чесно кажучи, навіть за Януковича такої корупції не було як зараз. І вони кажуть: шановні колеги, прийміть законодавство, яке посилить боротьбу з корупцією, прийміть антикорупційну стратегію, реформуйте Державне бюро розслідувань, реформуйте Службу безпеки України, тилові її підрозділи. Тому що ті, які на фронті, величезна повага і величезна шана. Що у відповідь вони слухають? Гроші нам давайте, але реформувати ми нічого не будемо. Слухайте, так, так не працює. В нас є перелік  Качки-Кос, вже нема Качки, будемо його називати Ченцов-Кос, наприклад, ну по імені віцепрем’єр-міністра. Але чому він не виконує? От чому ви вважаєте, що вам мають давати гроші, щоб ви їх крали? Ну дурних же нема.

І таким своїм відношенням ви  підставляєте всю країну, бо чим винний той солдат в окопі, який може залишитися без грошей через те, що хтось в Офісі Президента, а там вже, мені здається, пересаджали відсотків 30 в цьому Офісі Президента, ну і Зеленський, звичайно, ні про що не знав, крадуть гроші.  От скажіть мені, будь ласка, чим завинив той солдат чи сержант в окопі? За що? Тому пакет Качки-Кос, чи Ченцова-Кос, кому як подобається, реформування ДБР має бути проведене. 

Зараз же ще дна бита буде. От дивіться, ви не хочете взагалі до бюджету України заводити тіньові гроші. Ви не хочете використовувати гроші від ігорного бізнесу, ви їх по кишенях розпихуєте. Ви не хочете виводити з тіні  тіньову торгівлю вином і алкоголем. І ви не хочете взагалі  наводити порядок на митниці. Не хочете, немає для цього політичної волі від вас, тому що, я так розумію, відкати дуже великі в кишені влади.

І зараз, шановні колеги, на митниці розгортається дуже цікава мінібитва за гроші.  Коли згідно європейських стандартів має бути створена окрема правоохоронна структура всередині митниці і виключно вона, і ніхто більше, буде мати право розслідувати  всі історії на митниці.

І зараз іде шалена боротьба за те, щоб цю структуру не створити. А знаєте, хто бореться? Борються Служба безпеки України і інші правоохоронні органи,  навіть, якщо не помиляюсь, разом з прокуратурою борються за те, щоб не створити цей… щоб зберегти свій вплив і контроль на митниці, для того, щоб продовжувати брати гроші, для того, щоб просто продовжувати брати гроші. Чим це закінчиться, я вам одразу скажу. Навіть якщо не буде прийнято законодавство, яке піде по європейських стандартах, ми втратимо знову частину фінансування від партнерів, як це відбувається вже зараз, і все рівно будемо змушені рано чи пізно це приймати.

Знаєте, я вже повторив, що цей бюджет є неадекватним, але хочу ще раз нагадати в кінці вже, наприкінці свого виступу, що цей бюджет я би назвав для українців бюджет «яйця по 17», бо це дуже точно описує, що збираються там робити. Вони не збираються підтримувати сектор безпеки і оборони так, як це потрібно, вони збираються там, чесно кажучи, красти гроші.

Ми, окрім того, що аналізували бюджет за аналітиками і народними депутатами фракції «Європейська солідарність», також дуже уважно прочитали звіт і по аналізу і цього проєкту бюджету від громадських організацій: Українського інституту майбутнього, Центру економічної стратегії, Асоціації міст України, Всеукраїнської асоціації ОТГ. Ну, і тут дуже багато, от в мене цілий перелік цього є. Я про кожен цей аналіз можу розповісти окремо, якщо Руслан Олексійович мені, наприклад, додасть десь 25-30 хвилин до мого виступу. Але всі вони сходяться в одному: не є Збройні Сили України пріоритетом цього бюджету. І дивіться, скажіть, будь ласка, як під час повномасштабного вторгнення сектор безпеки і оборони може не бути пріоритетом? Не на словах, а на ділі, на реальних випадках, на реальному збільшенні зарплати, на реальному збільшенні витрат на закупівлю озброєння. Тому резервні кошти мають витрачатися виключно на фінансування оборони і не в  ручному режимі, а мають бути передані від Міністерства фінансів до Міністерства оборони. Резервний фонд 90 мільярдів, вибачте, сидить заступник Міністра фінансів, він прекрасно знає визначення резервного фонду і куди мають витрачатися гроші, це ж не «Вовина тисяча» і не кешбек, тобто це вже порушення. І рано чи пізно це буде розслідуватися.

Окрім  цього, «Європейська солідарність» буде настоювати на тому, що не пріоритетні видатки міністерств і відомств мають бути категорично скорочені, а видатки на заробітну плату і стажування мають бути зафіксовані на рівні 2026 року. Потім після того, як буде мир, повернемо все на свої місця. Зараз пріоритет –  це військові.

Наступне. Підвищення базового військового забезпечення, бо це неподобство і головне це не справедливість, коли прокурорам зарплати значно підвищують, суддя зарплати значно підвищують, ДБР зарплати значно підвищують, працівникам міністерств в Києві значно підвищують, забули тільки про одне, українського воїна, якому вирішили зарплату не підвищувати.

Окрім цього, це має бути бюджет захисту місцевого самоврядування, бо зараз ви забираєте у місцевого самоврядування гроші: Києва, Дніпра, Львова, Одеси, Полтави, Харкова і інших міст. Але навішуєте окрім цього на них додаткові обов'язки, при чому гордо Офіс Президента рапортує, що ми підвищимо зарплати, умовно кажучи, бібліотекарям, забуваючи сказати, що виплачувати ці зарплати ви зобов’язуєте місцеву владу,  у якої ви ж, одночасно гроші забираєте.

І, окрім цього, цей бюджет має бути бюджетом соціальної справедливості. Бо коли ми говоримо про справедливість – це підтримка тих, хто дійсно  потребує цієї підтримки. Це відсутність ручного управління. Це відсутність корупції в розподілі коштів. А, насправді, корупція з’являється саме там, де з’являється ручне управління. От саме проти цього «Європейська солідарність» і  бореться в цьому парламенті.

І окрім цього – це прозоре використання грошей. А не коли ви виводите це все з Міністерства оборони, в Міністерства фінансів. І є в мене така підозра, що з цих 200 мільярдів  гривень, які Міністерство фінансів в «ручничке» в себе тримає, ви знову це передасте на компанію Fire Point.

От мені от цікаво, чи чує мене зараз заступник міністра? І от ми побачимо, за 3-4-5 місяців, чи ці гроші поїдуть на Fire Point  з цього резервного фонду Мінфіну, чи не поїдуть. Бо виявляється Мінфін же краще за Міністерство оборони розуміється, як воювати. 

Таким чином «Європейська солідарність», станом на зараз, якщо нас не почують і не приберуть звідти несправедливість, неадекватність, популізм, централізацію коштів в Києві, ручне управління бюджетом, не приберуть звідти бездумне  витрачання на дороги, не приберуть звідти корів, кіз та овець, ми за це голосувати категорично не будемо і будемо переконувати інших депутатів, притомних, що голосувати за це не можна.

Ви маєте зрозуміти дуже просту річ, шановні колеги і шановні українці, вам я хочу сказати, що я завтра збираюся говорити, коли тут буде повний зал. Фракції і групи не можуть голосувати тільки тому, що враховані якісь поправки і депутатам цих фракцій і груп виділені кошти, а їх забагато. Не можна так робити. Зараз дійсно критична ситуація по багатьох напрямках, і бюджет має бути документом, який сконцентрує наші зусилля, документом, який сконцентрує все на одному пріоритеті – допомозі сектору безпеки і оборони. Бо інакше це може привести до дуже поганих наслідків. І якщо ви все ж таки залишите оцей ручний розподіл грошей у Києві непрозорий, корупційний, який все рівно рано чи пізно буде розслідувано і викрито чи журналістами, їх влада дуже не любить, чи антикорупційним органом, який ви теж дуже не любите і намагаєтесь вставляти їм палки в колеса постійно, і взагалі їх ліквідовувати, – то ця неадекватність може привести до втрати країни. Цього допустити категорично не можна.

Саме тому, Руслан Олексійович, всі тут присутні представники бюджетного комітету, нам треба об’єднуватися не навколо Офісу Президента, не навколо «Слуги народу» чи «Європейської солідарності». Нам треба об’єднуватися навколо Збройних Сил України, навколо тих, хто сьогодні на передовій боронить нашу державу і дійсно дозволяє сьогодні нам залишатися суверенною державою. А для того, щоб це сталося, підкреслюю, завтра, я щиро це говорю, цей бюджет треба не підтримувати, відправити його терміново в комітет, продовжити засідання і просто сидіти добу, дві, три, чотири без перерви, але доопрацювати його до рівня, якому будуть і довіряти наші міжнародні партнери. Тоді у нас з’явиться додаткове моральне право просити їх збільшити грошові видатки на нас. І люди, звичайні люди в Україні, які сьогодні, на жаль, дуже часто зневірюються в долі цієї держави через дію української влади. Хочу вам сказати, що «Європейська солідарність» зробить все від нас належне для того, щоб Україна не програла. Слава Україні!

 

03:03:26

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, всі висловилися?

З процедури, будь ласка, Бакумов.

 

03:03:21

БАКУМОВ О.С.

Доброго ранку вже, шановні колеги! Ви знаєте, вже початок четвертої години ночі. І я хотів би від всіх присутніх народних депутатів і від президії, напевно, давайте подякуємо Апарату Верховної Ради, у яких теж є сім’ї і діти, родини, які забезпечували нас роботою всю ніч, які дали можливість українському парламенту працювати.

І все ж таки процедурні моменти, шановний пане голово, майже кожен другий народний депутат, який належав до різних депутатських фракцій і груп, дорікав українському парламенту, що немає колег, немає народних депутатів в залі. То давайте їм задамо риторичне питання. А де ви тоді всі, якщо ви дорікаєте українському парламенту, що їх немає? Ми на роботі. А ті, хто повиставляв зараз в соціальних мережах, що де ви, напевно, відпочивають. Слава Україні!

 

03:04:26

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

Шановні колеги, ми сьогодні завершили розгляд майже всіх поправок, які були відхилені. Завтра ми продовжуємо працювати в бюджеті. Але я ще раз запитаю. Чи всі колеги виставили всі свої поправки, які бажали? Ніхто більше не бажає?

З процедури, Артур Володимирович. Я просто завершу. Чи ніхто не бажає? Ніхто не бажає.

Будь ласка, Артур Володимирович, що у вас з процедури?

 

03:04:58

ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Руслане Олексійовичу, велике прохання залишити на завтра тільки одну правку 4205 про те, що 200 мільярдів гривень резервного фонду військового, який зараз знаходиться в Міністерстві фінансів, це не потребує додаткового ресурсу, перекинути в Міністерство оборони, 4205. Залишити на завтра для того, щоб повний зал міг її проголосувати, оцінити й прийняти рішення.

 

03:05:27

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артуре Володимировичу, я поясню вам. У нас було засідання Погоджувальної ради, була згода Погоджувальної ради тільки по двох правках – 611 і 1003. Інших поправок не обговорювалося. Тому я і запитав. Це було рішення Погоджувальної ради, да. Тому я просто інформую вас, завтра буде тільки дві поправки – 611 і 1003, а також поправки, які будуть ставитися на підтвердження, якщо тому буде бажання.

А на цьому, шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні ми не завершили, але робимо паузу. Дякую всім за роботу. Зараз я оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. В єдності наша сила і слава Україні!