ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

(продовження)

Зал засідань Верховної Ради України

15 жовтня 2026 року, 10 годин 30 хвилин

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

10:30:36

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слава Україні!

Шановні колеги народні депутати, переходимо до роботи. Нагадую, що здійснюється пряма трансляція нашого засідання.

Відповідно до Постанови «Про деякі питання організації роботи Верховної Ради України дев'ятого скликання в умовах дії воєнного стану» сьогодні ми продовжуємо наше пленарне засідання. У разі повітряної тривоги буде оголошено перерву в пленарному засіданні, всі маємо перейти до безпечних місць відповідно до схеми укриття.

Шановні колеги, сьогодні день народження у нашого колеги народного депутата України Петра Івановича Павловського. Привітаємо колегу. Побажаємо йому невичерпної енергії, наснаги та плідної роботи на благо України. (Оплески)

 Шановні колеги, за парламентською традицією пропоную розпочати роботу з виконання Державного Гімну Україну.

(Лунає Державний Гімн України)

Шановні колеги, триває 56-й місяць героїчної боротьби українського народу за свободу, незалежність в умовах повномасштабної збройної агресії  Російської Федерації. Держава-агресор не припиняє тероризувати мирне населення, завдаючи ракетних і дронових ударів по українських містах і селах. Лише за останню добу російські атаки забрали життя більше десятьох наших співвітчизників в Луцьку, Києві, Кропивницькому, на Дніпропетровщині, в інших населених пунктах України. Десятки людей зазнали поранень.

Висловлюємо співчуття рідним і близьким усіх загиблих. Розділяємо біль родин, які втратили найдорожчих. І бажаємо якнайшвидшого одужання всім постраждалим.

Тож схилімо голови перед світлою пам’яттю героїв, які віддали своє життя, захищаючи нашу державу, та мирних громадян, зокрема дітей, чиї життя забрала російська агресія. Вічна пам’ять.

(Хвилина мовчання)    

Дякую. Прошу сідати.

Відповідно до положення Регламенту Верховної Ради України та рішення Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп ми переходимо до оголошення депутатських  запитів.

Будь ласка, Олено Костівно. 

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

 

10:35:03

ГОЛОВУЮЧА. Доброго ранку, шановні колеги!

Отже, для оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України внесено 46 депутатських запитів. З них: до Президента України – 4, до органів Верховної Ради України – 1, до Кабінету Міністрів України – 29, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування – 10, до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України незалежно від їх підпорядкування і форм власності, – 2.

Отже, шановні колеги… Пані Оксано, після того, як я зачитаю запити, дам вам з процедури. Дякую.

Шановні народні депутати, оголошуються депутатські запити народних депутатів України.

Антоніни Славицької до Офісу Генерального прокурора щодо перевірки обставин можливого незаконного відчуження державного майна  та земельних ділянок реабілітаційного центру.

Антоніни Славицької до Прем'єр-міністра України щодо перегляду підходів до  фінансування медичних послуг.

Володимира Крейденка до Прем’єр-міністра України щодо стану підготовки та реалізації транспортних інфраструктурних проєктів у селі  Тарасівка та Вишневе Київської області, їх фінансування, включення до державного портфеля публічних інвестицій та планів фінансування на 2027 рік.

Олександра Ткаченка та Антоніни Славицької до Прем’єр-міністра України щодо збільшення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів для підприємств нафтогазовидобувної галузі.

Сергія Власенка до заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо надання інформації про укладені угоди у завершених кримінальних провадженнях.

Костянтина Бондарєва до Голови правління акціонерного товариства «Українська залізниця» щодо надання інформації.

Костянтина Бондарєва до начальника Управління державної охорони України щодо надання інформації.

Групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Яни Зінкевич та інших. Всього 12 депутатів) до Прем’єр-міністра України стосовно надання офіційної інформації з питань організації, фінансування та результативності проведення Карпатського економічного форуму в межах першого Саміту Карпатської інтеграційної ініціативи 18-20 вересня 2026 року.

Групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Іванни Климпуш-Цинцадзе та інших. Всього 4 депутати) до тимчасово виконуючого обов’язки Голови Національної поліції України стосовно перевірки законності дій працівників Національної поліції України та інших осіб під час акцій протесту на Теремках у місті Києві у вересні 2026 року.

Дмитра Разумкова до Голови Верховної Ради України щодо електронної системи голосування з використанням мобільних пристроїв.

Максима Заремського до Міністра охорони здоров’я України щодо запровадження додаткових  фінансових стимулів для медичних працівників, які працюють у гірських та важкодоступних населених пунктах.

Максима Заремського до Міністра охорони здоров’я України щодо забезпечення гірських громад Чернівецької області спеціалізованими автомобілями  екстреної медичної допомоги підвищеної прохідності.

Максима Заремського до Прем’єр-міністра України щодо запровадження окремого механізму державної фінансової підтримки розвитку гірських територій України у 2027 році.

Максима Заремського до Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України щодо проведення логістичного аудиту гірських громад Чернівецької області та фінансування заходів за його результатами.

Максима Заремського до Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України щодо формування окремого переліку аварійних та стратегічно важливих мостів у гірських громадах Чернівецької області та забезпечення їхнього відновлення.

Богдана Кицака до Прем'єр-міністра України щодо запровадження диференційованої регіональної економічної політики.

Антона Яценка до секретаря Уманської міської ради щодо надання інформації стосовно обсягу туристичного збору, сплаченого на території Уманської міської територіальної громади Черкаської області протягом січня-жовтня 2026 року.

Антона Яценка до секретаря Уманської міської ради щодо надання документів та інформації про співпрацю з SOS Ouman, отримання і розподіл гуманітарної допомоги та підстави відзначення окремих учасників гуманітарної взаємодії.

Олександра Качури та Ігоря Васильєва до Голови правління акціонерного товариства «Українська залізниця» щодо недопущення транспортної ізоляції прикордонних громад Сумської області та забезпечення доступу їхніх мешканців до медичних і соціальних послуг.

Олександра Качури до Прем'єр-міністра України щодо захисту права педагогічних працівників на гідну оплату праці та забезпечення рівних державних гарантій їх соціального захисту.

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення належного та своєчасного функціонування електронної послуги з оформлення державної допомоги при народженні дитини.

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення захисту персональних даних громадян у державному мобільному застосунку Дія.

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо розміру та структури оплати праці Міністра цифрової трансформації України та його заступників.

Антона Яценка до Міністра освіти і науки України щодо надання інформації стосовно підготовки Міністерством освіти і науки України документів, необхідних для ратифікації Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей.

Богдана Кицака до Прем'єр-міністра України щодо створення Міжвідомчої робочої групи з питань підготовки комплексного плану повоєнного відновлення та розвитку України.

Богдана Кицака до Прем'єр-міністра України щодо впровадження програми будівництва малих модульних реакторів.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо внесення змін до Податкового кодексу України та збільшення ставки земельного податку для лісових земель з 0,1 відсотка до 0,5 відсотка від їхньої нормативно-грошової оцінки.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо встановлення банкоматів Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» у Селятинській, Конятинській, Усть-Путильсткій, Путильсткій гірських громадах Чернівецької області.

Максима Заремського до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення належного часу реагування пожежно-рятувальних підрозділів у гірських та віддалених населених пунктах Чернівецької області.

Богдана Кицака до Прем'єр-міністра України щодо стану бронювання військовозобов’язаних на підприємствах, визнаних критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Богдана Кицака до Прем'єр-міністра України щодо темпів гуманітарного розмінування, повернення земель сільськогосподарського призначення та земель лісового фонду в господарський обіг і планування цих робіт у 2027 році.

Богдана Кицака до Прем'єр-міністра України щодо результатів аудиту Державної аудиторської служби України у Державному підприємстві «Ліси України» та комплексної оцінки наслідків реформи лісової галузі.

Богдана Кицака до Прем'єр-міністра України щодо наявності державної програми утримання молоді в регіонах, наслідків запровадження вільного виїзду чоловіків молодого віку та оцінки втрат робочої сили для промисловості

Максима Заремського до Міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту України щодо прийняття рішень для безпечної експлуатації тимчасової переправи через річку Прут у селі Глиниця, своєчасної заміни дерев’яного покриття, встановлення світлофорного регулювання руху, вжиття заходів для зниження підвищеного рівня шуму та фінансування будівництва нового мосту.

Максима Заремського до Міністра освіти і науки України щодо забезпечення закладів освіти гірських громад Чернівецької області шкільними автобусами, пристосованими до експлуатації у складних дорожніх та погодних умовах.

Антона Яценка до секретаря Уманської міської ради щодо надання інформації стосовно стану виконання договору оренди майна, що належить до комунальної власності Уманської міської територіальної громади – незавершене будівництво «Будівництво та облаштування притулку для утримання безпритульних тварин» за адресою: вулиця Енергетична, 14-В, місто Умань, Уманський район, Черкаська область.

Антона Яценка до секретаря Уманської міської ради щодо надання інформації та копій документів стосовно відзначення подякою Уманського міського голови Митрополита Дубенського Іоанна.

Михайла Цимбалюка до Прем'єр-міністра України щодо блокування казначейських рахунків органів місцевого самоврядування та обмеження проведення видатків місцевих бюджетів.

Олександра Ткаченка до Прем'єр-міністра України щодо забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, перевірки обставин скасування закупівлі резервного центру обробки даних та оцінки управлінських рішень.

Олександра Ткаченка до Білогородського сільського голови Бучанського району Київської області щодо забезпечення виконання робіт з відновлення дорожньої інфраструктури та безпеки дорожнього руху.

Олександра Ткаченка та Антоніни Славицької до Прем'єр-міністра України щодо невиконання встановлених законом строків запуску електронного модуля для відбору управителів простих активів, відсутності визначеного фінансування та необхідності вжиття невідкладних урядових заходів.

Олександра Ткаченка до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів щодо результатів ідентифікації арештованих активів, ефективності їх класифікації та підготовки до передачі в управління.

Так, шановні народні депутати, це всі ваші запити, які треба було зачитати. Далі ми будемо переходити до запитів народних депутатів України до Президента України. Але зараз з процедури, будь ласка, Оксана Дмитрієва, як я і обіцяла.

Будь ласка, пані Оксано. 

 

10:46:20

ДМИТРІЄВА О.О.

Дякую, Олена Костівна.

Я би хотіла, колеги, вас попросити перед тим, як ми переходимо до запитів до Президента і голосуємо за звання нашим героям посмертно, знаходитися всім в залі. Бо це дуже соромно, коли у нас не вистачає сім голосів, і дивитися родині в очі, що не вистачило у нас сім голосів депутатів, яких не було в залі, за яких герої віддали саме найдорожче – своє життя, за тих, хто зараз в залі, за нашу Україну і за тих, кого немає в цьому залі і не можуть просто натиснути кнопку і підтримати запит. Я би дуже вас просила знаходитись на своїх місцях.

Шановна Олена Костівна, Олександр Сергійович, може, ми переглянемо, коли перед тим, як робити запити, робити або сигнальне голосування, або робити ці запити, які важливі, після того, як приймаються у нас важливі закони і всі знаходяться в залі. Просто щоб не було цієї ганьби, яка у нас відбувається, коли просто не вистачає голосів за наших героїв.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧА. Дякую. Дякую, пані Оксано. Абсолютно підтримую ваше обурення. Мало того, скажу єдине, що по процедурі ми не можемо розривати запити, так як вони йдуть у нас відповідно до тих змін, які були прийняті в 19-му році. Тобто спочатку іде зачитування запитів, а потім ідуть запити на голосування до Президента України.

Тому, шановні колеги, прошу приготуватися до голосування. Прошу зайняти всі свої місця, шановні колеги. Зараз ми голосуємо запити до Президента України. Будь ласка! Романе Грищук! Будь ласка, займіть свої місця. Пане Романе! Дякую.

Отже, переходимо до оголошення запитів народних депутатів України до Президента України.

Запит номер один до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Ірини Геращенко, Миколи Княжицького та інших. Всього 33 депутати) до Президента України щодо присвоєння звання Герой України Карпюку Миколі Андроновичу (посмертно). Будь ласка, голосуємо.

 

10:49:12

За-237

Рішення прийнято.

Ставлю пропозицію про направлення цього депутатського запиту до Президента України. Будь ласка, голосуємо.

 

10:49:41

За-249       

Рішення прийнято.

Прошу показати по фракціях. Дякую.

Запит номер два до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Оксани Дмитрієвої, Михайла Бондаря та інших. Всього 25 депутатів) до Президента України щодо опрацювання питання посмертного нагородження державною відзнакою «Герой України», офіцера групи планування штабу 515-го окремого батальйону спеціального призначення 1-ої окремої бригади спеціального призначення 9-го армійського корпусу Сухопутних військ Збройних Сил України, лейтенанта Бездольного Олексія Сергійовича. Будь ласка, голосуємо.

 

10:50:47

За-254

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України. Будь ласка, голосуємо.

 

10:51:09

За-261

Рішення прийнято.

Запит номер три до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту групи народних депутатів (Ярослава Юрчишина, Юрія Камельчука та інших. Всього 20 депутатів) до Президента України щодо присвоєння Рощиній Вікторії Володимирівні звання Герой України (посмертно). Будь ласка, голосуємо.

 

10:51:49

За-249

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.

 

10:52:12

За-255

Рішення прийнято.

Запит номер чотири до Президента України. Ставлю на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту Оксани Савчук та Ростислава Тістика до Президента України щодо присвоєння звання Герой України лейтенанту Гучку Богдану Романовичу з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно). Прошу голосувати.

 

10:52:51

За-255

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про направлення депутатського запиту до Президента України.

 

10:53:15

За-257

Рішення прийнято.

Це всі депутатські запити. Дякую всім за активну участь.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

КОРНІЄНКО О.С.

 

10:53:35

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Костівна.

Шановні колеги, у нас ще перерва із заміною на виступ.

Будь ласка, Сергій Рахманін. «Голос» та «Європейська солідарність». 

 

10:54:00

РАХМАНІН С.І.

Шановні колеги, Рональд Рейган колись справедливо зауважив, що уряд нагадує йому малу дитину: добрий апетит і поганий контроль. Ми, представники різних депутатських фракцій і груп, вимагаємо відновити повноцінний природний парламентський контроль за вкрай важливою і надзвичайно чутливою галуззю – правилами бронювання від мобілізації для критично важливих підприємств. Жодна притомна людина не ставить під сумнів необхідність збільшення ефективності процесу відновлення бойових з’єднань, бойових підрозділів, а відтак вдосконалення правил надання бронювання від мобілізації. Втім те, що наразі пропонує уряд своїм дуже дивним рішенням від 13 жовтня, створює для стійкості держави надзвичайно серйозний ризик.

Безумовно, є необхідність і можливість посилити критерії, точніше уточнити критерії надання бронювання, аби сила-силенна організацій, які безмежно далекі від сил оборони, від надання і посилення стійкості держави, не отримували статус критичності або за недоглядом, або за грубі гроші. Втім проєкт постанови уряду, точніше, постанова уряду, яка розроблялася без належної комунікації з профільним Комітетом з питань національної безпеки, оборони і розвідки, з Верховною Радою як контрольним органом, створює надзвичайно серйозні ризики для нормальної роботи сфери оборонно-промислового комплексу, а також для функціонування тих підприємств, які є вкрай важливими для держави. Перш за все для тих, хто створює зброю, озброєння, хто здійснює ремонт та відновлення техніки, хто відповідає за виробництво і ремонт тепла, світла, енергетики і зв’язку. У переддень складної зими держава не може позволити собі розкіш ставити під сумнів стійкість держави, злочинно вимивати професіоналів з тих царин, які й так уже потерпають від критичної нестачі кваліфікованих кадрів. Тому ми вимагаємо від уряду.

Перше. Скасувати необґрунтоване рішення Кабміну від 13 жовтня.

Друге. Відмовитись від хибної ідеї створення так званого Координаційного центру з питань організації бронювання, поява якого є сумнівною з правової точки зору і створює додаткові корупційні ризики.

Третє. Відновити консультації щодо коригування правил надання бронювання з Верховною Радою, в першу чергу з профільним комітетом, Комітетом з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Наступне. Провести додаткові консультації з бізнесом і з тими організаціями, які представляють ОПК, ПЕК, ЖКГ та структури зв'язку.

Останнє. Забезпечити максимальне бронювання для тих галузей, що є критично важливими для забезпечення життєдіяльності держави.

І останнє. Уряд має унеможливлювати прихід біди, а не прискорювати її.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги, ми продовжуємо розгляд питань порядку денного. Зараз у нас... продовжуємо розгляду законопроєкту 16051-1, проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість операцій з дистанційного продажу товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Це друге читання. Данило Олександрович на трибуні.

Отже, колеги, ми вчора не завершили розгляд правок на врахування, у нас є зараз кілька правок на врахування, тому я буду зараз надавати слово колегам, будемо визначатися.

Дмитро Олександрович Разумков, три правки. Будь ласка. Озвучуйте номери правок, Дмитро Олександрович.

 

10:57:45

РАЗУМКОВ Д.О.

Дякую, Олександр Сергійович.

Правка номер 161. Пропонується ввести презумпцію невинуватості для бізнесу. Ви знаєте, податкова продовжує блокувати податкові накладні, продовжує тиснути на бізнес. І потім бізнес український, який страждає від обстрілів, від ракет, від непрофесійності в тому числі в цій залі, коли ми приймаємо абсолютно недолугі закони, має бігати до налогової, до податкової і доводити, що він не жираф. Ця правка пропонує ввести презумпцію невинуватості для бізнесу. Це податкова має довести. Якщо вона не довела протягом 30 діб, вона має автоматично цю податкову накладну розблокувати. Тому я хочу почути позицію комітету, чому вони це не підтримали, чому вони не підтримують український бізнес. І прошу зал підтримати цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідь комітету.

 

10:58:46

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую. Презумпція невинуватості вже врахована в Податковому кодексі у відповідних статтях і у відповідних складах правопорушення. Презумпцію невинуватості неможливо розповсюдити на всі правопорушення в податковій сфері, і це повністю відповідає європейському податковому праву, оскільки за визначенням частина з податкових правопорушень має формальний склад. Тому Комітет пропонує відхилити зазначену поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Дмитра Разумкова врахувати правку номер 161 його і колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати.

 

10:59:38

За-144

Рішення не прийнято. Правка не врахована.

Наступна.

 

10:59:43

РАЗУМКОВ Д.О.

Я думаю, що фракція монобільшості не може не підтримувати Президента. Я ж бачу всі обіцянки, які лунали від моїх колег з «Слуги народу». Я вам хотів би нагадати, що на початку повномасштабного вторгнення Президент пообіцяв зменшити податки в два рази до кінця війни, плюс рік після перемоги.

Скажіть, будь ласка, якщо в когось в цій залі наступила вже перемога, або хоча б закінчилася війна і прийшов мир, то окей, і рік ще пройшов, а якщо ні, давайте повернемось до того, що обіцяли і Президент, і ви людям на початку повномасштабного вторгнення. Це було одним із стимулів, що український бізнес не попереїжджав в Польщу, в Італію, повіривши українській владі, повіривши Верховній Раді, Президенту і уряду. Давайте вкотре не кидати українських громадян і український бізнес. Тому, будь ласка, підтримайте цю правку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А номер дайте, Дмитро Олександрович, бо ви номер не сказали. Номер.

 

РАЗУМКОВ Д.О. Номер  339.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 539?

 

РАЗУМКОВ Д.О. Триста – 339.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Данило Олександрович.

 

11:00:54

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Я не знаю, до чого тут вся ця тирада була. Зазначена поправка стосується скасування того механізму, який спрямований на детінізацію паливного ринку на вимогу бізнесу. Тобто це сам бізнес просив про внесення цієї норми, ми його підтримали з вами, і це призвело до значної детінізації паливного ринку. Але, дійсно, схемникам це не подобається, і саме тому вони просять наших окремих колег про лобіювання тих норм, які... скасування тих норм, які йдуть на користь і бізнесу, і державі, і армії.

Дякую. Не підтримуємо поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Разумков просить врахувати правку номер 339 його і колег авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати.

 

11:01:58

За-126

Рішення не прийнято.

І ще одна правка. Разумков, будь ласка.

 

11:02:02

РАЗУМКОВ Д.О.

Правка 568. Данило Олександрович, ви тут багато розповідаєте про те, що ви цим законопроєктом допомагаєте бізнесу. Я хотів би нагадати, що саме ви є співавтором законопроєкту від 30-го... від 20-го року 28 жовтня, яким і ввели цю пільгу. А потім в квітні 22-го року цей законопроєкт був проголосований, і 150 європільги так званої – це ваше досягнення. Ви визначіться, або ви зараз визнаєте свою провину, що ви шкодили українському бізнесу з 22-го року, або поясніть, будь ласка, логіку: тоді це не шкодило –  зараз почало шкодити, чи це просто місце сидіння визначає місце поведінки. Будь ласка, дайте відповідь.

 

11:02:55

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Дякую. Дмитро Олександрович, у вас як для вашого віку дуже коротка пам'ять, бо я вам на комітеті розповідав цю історію досить детально. Дивіться, дуже все просто. Ми тоді, коли ви зазначили, підняли пільгу зі 100 євро до 150, зрівнявши її з пільгою на мито і таким чином спростивши адміністрування цього податку. Для бізнесу в рівній мірі була шкідлива пільга  як 100 євро, так і 150 євро, оскільки ця пільга не про оцінку посилки, ця пільга про подрібнення.

І вони, ті шахраї, яких ви зараз захищаєте, вони, як ви знаєте, не оцінюють реальною вартістю ці посилки, вони їх подрібнюють за тією вартістю, яку вони хочуть, вони записують в цих товаросупровідних документах, і ніхто їх не може перевірити.  Саме і тому ми робимо так, як є і в Європі, і в США, ми повністю скасовуємо зазначену пільгу, виконуючи свої зобов’язання.

Да, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка.

 

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. А на що репліка, я не згадував його.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прізвище не звучало? Тоді не…

578 правка, значить… 568? 568? А, да, вона теж авторства Разумкова і колег. Комітетом відхилена. Народний депутат Разумков Дмитро Олександрович просить її врахувати.

Прошу голосувати.

 

11:04:35

За-123

Рішення не прийнято.

І далі у нас є Роман Лозинський, одна правка, номер 873.

 

11:04:45

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Колеги, я попрошу вас зайняти ваші місця, тому що зараз буде ставитись поправка на голосування. Я впевнений, що, як і попереднього разу, наша Верховна Рада врятувала Карпати від знищення і зупинила дуже хаотичні і беззаконні дії в наших Карпатах, так і зараз Верховна Рада скаже своє слово.

Шановні колеги, вітроенергетика має розвиватися, і це факт, але не ціною знищення Карпат. Колеги, минулого разу наш парламент, наша зала, зупинила і збила абсолютно ганебну і шкідливу поправку. Але, на превеликий жаль, в обхід рішення  парламенту  уряд абсолютно в хаотичний і беззаконний спосіб продовжує знищувати наші Карпати.

Шановні колеги, Президент підтримав петицію українців, 26 тисяч українців, і скерував в РНБО і уряд рішення, аби діяти. Уряд нічого не робить.

Я прошу підтримати правку, аби захистити Карпати від знищення. 873.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 873.

Позиція комітету, будь ласка.

 

11:05:55

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Друзі мої любі, до чого тут посилки? Колега шановний, до чого тут посилки?

І друге питання. Це вже до слова просто. Відстаньте вже від бізнесу з різними вимогами, крім єдиної: працювати, створювати робочі місця та сплачувати податки. Дайте можливість вижити людям. Дайте можливість гроші сплачувати армії. Дайте можливість перемогти, а потім вже будуть і екологічні норми, і всі інші норми.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Романа Лозинського врахувати правку номер 873 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати.

 

11:06:50

За-134

Рішення не прийнято.

Далі у нас дві правки важливі, про які ми домовлялися на Погоджувальній так само, їх дві.

Шуляк Олена, будь ласка.

 

11:07:06

ШУЛЯК О.О.

Шановні колеги, я прошу всіх зібратися для того, щоб ми проголосували зараз за важливу правку. Вона стосується зниження оподаткування, коли людина здає в оренду свою квартиру, вона сьогодні повинна сплачувати досить високе податкове навантаження.

Вісімнадцять відсотків податок на доходи з фізичних осіб і 5 відсотків військовий збір. Ми цією правкою пропонуємо 18 відсотків ПДФО знизити до 5 відсотків. А ще ми вважаємо, що така можливість надасть більше можливостей для виходу ринку з нерухомості, з тіні і можливостей збільшення надходжень до українського бюджету за рахунок «обілення» цього ринку.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету.

 

11:08:06

ГЕТМАНЦЕВ Д.О. Комітет відхилив зазначену поправку. Але ми провели додаткові консультації з міністром фінансів і не заперечуємо проти її врахування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію Олени Шуляк.

З процедури в законі я не давав ще ніколи. Після закону, да, там буде у нас буде інший закон.

Правка номер 301 авторства Шуляк. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати.

 

11:08:53

За-255

Рішення прийнято. 

З процедури після закону я дам всім, будь ласка. Так, так.  Будь ласка. Ні, я не дам зараз з процедури.

Кучеренко, 3 хвилини, 2? П'ять хвилин, Кучеренко, і будемо голосувати, будь ласка.

Запросіть депутатів до зали, будь ласка.

 

11:09:12

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Олексій Кучеренко, фракція «Батьківщини». Дякую за можливість виступити. У мене там ціла низка правок, але я не буду гаяти час, бо я бачу настрій і голови комітету, і залу не підтримувати.  Я декілька принципових речей для того, щоб пояснити позицію і свою особисто, чому я не буду підтримувати цей законопроєкт, і, думаю. значна кількість депутатів, в тому числі і наша фракція.

По-перше, скажіть мені, будь ласка,  ми зараз поперед паровозу хочемо цей євроінтеграційний закон немовби вирівняти все з Європою. Ми що вже в Європі, який сенс його вводити зараз? Коли ми будемо у Європейському Союзі, коли у нашого населення будуть такі доходи, щоб дійсно могли оплачувати все це, бажано українського виробника товари, а  не китайського, то тоді, безумовно, цей закон має право на існування. Але зараз поспішати і вводити його прямо зараз, це значить, по суті, ввести дуже серйозний додатковий податок на наше дуже збідніле населення.

Скажіть, будь ласка, пан Данило… Пан Данило, шановний голова, шановний наш мирний Данило! Не чує мирний Данило. Пан Данило! Не чує і не хоче чути.

Пан Данило весь час каже, що він захищає якийсь бізнес потужний. Та ми самі за наш бізнес горло перегриземо. Але в чому цей бізнес? Це що, якісь виробничі потужності, технології? Це прості склади, які перекачують китайські товари до українського споживача. Але я вам відкрию таємницю: коли я дивлюся і порівнюю ціни, там націнка з’являється 200-300 відсотків. То скажіть мені: що це за бізнес такий в цих умовах? У нас що такі багаті українці, що можуть сплатити ці 200-300 відсотків рентабельності цього бізнесу, який потім ділиться з лобістами галузевими, давайте правду називати, з іншими потужними структурами і так далі? Тому, вибачте, відповіді на це питання я абсолютно не бачу.

Далі. Скажіть, будь ласка, чому ми одразу починаємо з цієї цифри 150 євро? Давайте почнемо і побачимо, як це буде працювати на іншому порозі. Ваша арифметика, ваша модель дуже примітивна. Ви берете обсяг імпорту, перемножуєте на ПДВ і кажете: ось ця сума, яка надійде до бюджету. Та ні, це помилка дитяча, пане Данило. Нелінійна тут залежність, ніколи так не буде.

І останнє. Друзі, ну, ми ж розуміємо, що тут в цій ситуації ми просто допомагаємо нашим людям виживати, які дійсно потребують товари, яких, на жаль, не виробляють наші українські товаровиробники за тих чи інших причин. Може, ви створили умови, щоби українці робили ці товари? Може, ви їм такі пільгові умови для інвестицій, там інші кредитні програми нормальні зробили, щоб українські виробники могли замістити ці товари? Ні, ви цього не здатні зробити. Тоді навіщо ви в цій ситуації просто, по суті, грабуєте бідних малозабезпечених українців заради цього дуже умовного, міфічного великого бізнесу?

Дякую. Мою позицію ви зрозуміли. Я за цей закон голосувати не буду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З процедури – Разумков і Железняк, і будемо голосувати. Тільки з процедури цього закону, будь ласка.

 

11:13:17

РАЗУМКОВ Д.О. 

Дякую, Олександр Сергійович, і за ведення згідно з Регламентом.

Олександр Сергійович, ми побачили під час розгляду цього законопроєкту подвійні стандарти. Частину законів розповідають, що  частина правок нібито не відповідає закону, тому що немає 116-ї, а якщо треба комітету, то можна одну правку, потім правку про ПЕПів,  ще щось туди запхати, свої шкурні інтереси. Тоді, будь ласка, дайте доручення комітету, щоб він завжди сповідував Регламент і Закон про комітенти. А не коли потрібно, то вони роблять, що хочуть,  а коли це потрібно бізнесу, вони на нього плювати хотіли.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Железняк – з процедури.

 

11:13:59

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Шановні  колеги, я не голосував ані за правку свого колеги Лозинського, ані за правку від колеги Шуляк. Я поясню, чому. Дивіться, у нас було мільйон можливостей обговорити ці поправки на комітеті. Податковий кодекс – це та конструкція, де одна кома, одна...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що з процедури,  Ярослав Іванович, давайте.

 

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І. …зміна впливає на всю галузь.  Но ми не можемо просто так в залі, тому що хтось з кимось домовився, виносити зміни, навіть якщо це найкраща правка у світі. Особливо якщо це проти 116 статті. Тому давайте закінчувати цю практику. Спокійно, можна прийти на комітет, пояснити, отримати висновки всіх міністерств і потім в рамках відповідно комітетських правок голосувати, а не так в залі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я прошу Апарат Верховної Ради разом з регламентним комітетом об’єднатися і зробити лист з інформуванням голів комітетів та народних депутатів щодо того, що таке 116 стаття, як вона має працювати і так далі.

Колеги, займіть, будь ласка, свої місця. Будемо голосувати, приймати рішення.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками законопроєкт з реєстраційним номером 16051-1: проєкт Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей  оподаткування податком на додану вартість операцій з дистанційного продажу товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Прошу голосувати.  

 

11:16:03

За-252

Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому.

По фракціях покажіть, будь ласка. 

Ми заходимо в наступний закон тоді. З процедури? Да, будь ласка, Разумков – з процедури. Данило Олександрович, ви далеко не тікайте, там теж ви.

 

11:16:18

РАЗУМКОВ Д.О.

Олександр Сергійович, не по закону. У мене прохання. Вчора під часу ефіру на телеканалі «Київ» зверталися люди, просили після того, як запросили Кличка до зали Верховної Ради, запросити міністра енергетики, віцепрем'єр-міністра, щоб він дав свою позицію по підготовці і Києва, і держави до опалювального сезону, і паралельно запросити керівника, вірніше, виконуючого обов'язки, Київської військової адміністрації, щоб я не брав 2 хвилини. Будь ласка, поставте по черзі обидві пропозиції.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію запросити Першого віце-прем'єр-міністра – Міністра енергетики України Дениса Шмигаля на завтра на 12-ту годину. Прошу голосувати.

 

11:17:15

За-117

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію запросити завтра на 12-ту годину Андрія Ткачова – виконуючого обов'язки голови Київської міської військової адміністрації. Прошу голосувати.

 

11:17:41

За-111

Рішення не прийнято.

Переходимо до наступного законопроєкту.

Кучеренко – з процедури.

 

11:17:55

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую. Шановний пане головуючий, шановні колеги! Тут тільки що вчергове пролунала пропозиція когось викликати, там Шмигаля, іншого. З якою метою? Щоб знову дати можливість 5 хвилин піаритися, розповідати якісь цифри, які там ніхто не може ні перевірити… І що далі, не мати можливість навіть питання задати?

Тому в мене конструктивна пропозиція до всіх. Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію, яку очолює пані Забуранна, наша з вами колега, саме з дослідження планів стійкості. Давайте звернемося до цієї комісії з проханням організувати закрите засідання, викликати усіх посадовців, які відповідають за ці питання, і мати можливість задати їм всі питання і отримувати професійні відповіді, і побачити, щоб дурь кожного була видна. Це конструктивна пропозиція. Прошу врахувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Безугла, з процедури.

 

11:19:06

БЕЗУГЛА М.В.

Згодна з пропозицією колеги щодо підтримки роботи комісії, але звертаю, колеги, вашу увагу, що у нас законопроєкт, і кілька різних законопроєктів я зараз зареєструю, і запрошую до підписання. До цього були зареєстровані ініціативи, що коли викликаємо ми людей, запрошуємо, ми хоча б маємо їм питання задавати, право питання задавати. За сім років ми цього не змінили. І я не розумію, чому в регламентному комітеті ці законопроєкти лежать. І, можливо, це вже не питання до регламентного комітету, а питання до Погоджувальної ради і до всього парламенту, чому ми за сім років не проголосували своє право задавати питання.

Я прошу це підтримати і протягом місяця, найближчого, вирішити, і тоді кликати людей і задавати те, що безпосередньо важливо для держави, в рамках парламенту реалізовувати своє право.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Це не з процедури.

Будь ласка, Антон Яценко –  з процедури.

 

11:20:11

ЯЦЕНКО А.В.

Доброго дня. Шановні колеги, ми всі стикаємося з такою проблемою, дуже багато народних депутатів, коли ми хочемо попасти на прийом і попасти не можемо. От наприклад, я двічі вже намагаюсь потрапити на прийом, і навіть писав два листи офіційних, і отримую відписки, до в.о. Генерального прокурора пана Антона Ковальського. Він пише, що він дуже зайнятий і так далі, що є більш важливі справи. Але у нас же парламентська республіка, і ми всі як депутати йдемо не просто, як кажуть, до нього поспілкуватись і подивитися на нього, а є питання.

Тому я пропоную запросити його до парламенту. Якщо гора не йде к Магомету, Магомет іде к горі, як кажуть. І запросити його в парламент, хай пояснить, чому так ставлення до депутатів і звужуються права народного депутата всупереч Конституції і Закону про статус народного депутата. Давайте всі підтримаємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми уточнимо, точно як правильно сформулювати.

Поки Бакумов – з процедури.

 

11:21:39

БАКУМОВ О.С.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати України! Ми побачили, як останніми днями посадові особи органів державної влади і місцевого самоврядування інформують Верховну Раду про ті чи інші питання. Давайте не відкладати рішення про ухвалення законопроєкту.

Я пропоную, щоб законопроєкт 14224, який зареєстрований моїми колегами народними депутатами, був невідкладно розглянутий Комітетом з питань Регламенту. Комітет ще не розглянув. У мене є процедурна відповідна пропозиція: поставити зараз на голосування і доручити Комітету з питань Регламенту невідкладно розглянути цей законопроєкт. Він буде готовий, ми з вами розглянемо його в пленарному засіданні, це логічно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тоді ставлю на голосування дві пропозиції почергово.

Перша пропозиція Антона Яценка викликати на завтра, да, на 12? Завтра на 12 виконуючого обов’язки Генерального прокурора Антона Ковальського. Прошу голосувати.

 

11:22:53

За-69

Рішення не прийнято.

Наступна пропозиція Олександра Бакумова. Доручити Комітету з питань Регламенту невідкладно розглянути законопроєкт з реєстраційним номером 14224.

Прошу голосувати. Тут треба 226. Прошу голосувати.

 

11:23:25

За-180

Рішення не прийнято.

Колеги, я пропоную все-таки заходити в законопроєкт, бо це трошки... дрони летять, а ми сидимо, знаєте, і обговорюємо важливі питання. Неважливі. 

Значить, заходимо в наступний законопроєкт з реєстраційним номером 15460: проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях.

Значить, колеги, тут у нас, відразу вас інформую, що у нас тут наразі 20, 30, 45 хвилин обговорень мінімум. Тому плануйте свій час, будь ласка. 45 хвилин обговорень та виступів.

Зараз переходимо до виступів. Ніна Петрівна Южаніна, будь ласка, починаємо з вас, 5 хвилин.

 

11:24:34

ЮЖАНІНА Н.П.

Шановні народні депутати, цього тижня оголосили лауреатів Нобелівської премії з економіки. Ви чули про це? Роберта Голла та Майкла Вудфорда. Формулювання премії звучить так: за мікроекономічні основи макроекономічної стабілізації. Дуже цікаво. Я дуже часто в залі звертаю увагу на те, що наші рішення, які нібито такі мілкі і стосуються мікробізнесу, впливають в цілому на економічний стан країни. Тому одна з ключових ідей Вудфорда насправді дуже проста і вона актуальна для нас, тих, хто тут працює, в цій залі. Економічна політика діє не лише тоді, коли закон уже набрав чинності, вона починає діяти значно раніше, через очікування людей і бізнесу. Кожен підприємець сьогодні ухвалює рішення, що йому робити завтра, він думає, чи змінять правила, чи введуть нові податки, чи збільшать ставку, що буде із мобілізацією і можливістю бронювання.

До речі, десятиліттями цей вчений займався вивченням цього питання. І я недаремно про це вирішила сказати сьогодні. Тому що ми не маємо зараз говорити про посилки, про цей проєкт закону, що податки на посилки – це погано чи добре, насправді у нас є завдання щодо адаптації всього законодавства і наближатися до Європейського Союзу. Є питання, і ми чуємо його від наших українських виробників, щодо конкурентних умов українського бізнесу і закордонних електронних майданчиків. Є міжнародні зобов’язання, ми все це добре розуміємо. Але весь час недооцінюємо одне питання: який сигнал очікують від нас кожного наступного дня? Який сигнал після кожного податкового рішення, на яке ми не звертаємо увагу тут, отримає від нас українець і український бізнес?

Тому що економіка не складається з порядку денного, який ми розглядаємо просто із переліку законопроєктів. Людина їх не розділяє так, вона приймає рішення, тому що вчора одна податкова ініціатива, сьогодні посилки оподаткування, паралельно йде розмова про підвищення ставки ПДВ, паралельно малий бізнес очікує, що буде з ФОПами, і постійно ми обговорюємо додаткові джерела наповнення бюджету. І оцей сукупний сигнал ми посилаємо для наших українців. І він звучить приблизно так: держава знову шукає, де  і що можна ще оподаткувати.

Тому я і згадала тут пана Вудфорда, тому що... бо очікування – це не щось абстрактне, це те, що підприємець сьогодні приймає які рішення, приймає і сім’я, коли очікує зростання цін, вона змінює споживання. І ми це дуже часто спостерігаємо, коли приймаємо закони нібито по збільшенню надходжень до бюджету, ми вбиваємо рівень споживання українцями, який є на сьогоднішній день у нас в країні.

Десь десятки разів, не знаю, мені здається, за сім років сотні разів я вже сказала, що непередбачуваність державної політики має економічну ціну. Враховуйте це, будь ласка. Тому, коли ви говорите про додаткові надходження до бюджету, коли ви шукаєте наступний об’єкт оподаткування, ви б краще шукали наступну інвестицію і рахували, скільки тоді б можна було з цієї наступної інвестиції отримати додатково в бюджет.

І ще одне. Якщо певне рішення необхідне і пов’язане з європейською інтеграцією, то давайте далі чесно говорити, що європейська інтеграція не повинна перетворюватися на універсальне пояснення будь-якого рішення. Я хотіла би на це просто звернути увагу. Якщо у нас не вистачає мізків оцінювати вплив наших рішень, мікрорішень на макроекономіку, то тоді ми не тим займаємося. І я це звертаюся в першу чергу до уряду: самі рахуйте і прислуховуйтесь до порад експертів. Якщо ви не вмієте прораховувати вплив мікрорішень наперед на найближчу перспективу і на роки, ну тоді ви займаєте не ті посади, які б мали займати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Разумков Дмитро Олександрович, 5 хвилин. Підготуватися Геращенко. 

 

11:29:29

РАЗУМКОВ Д.О. 

Дякую. Тут Гетманцев сказав, що у мене погана пам’ять. Я думаю, що всі, хто в залі зі мною працював, знають, що пам’ять у мене не погана. І я нагадаю, нагадаю програму партії «Слуга народу» за 19-й рік. Лібералізація, лібертаріанство, а не знищення українського бізнесу, чим сьогодні займається безпосередньо голова профільного комітету. Так само, як і знищення ФОПів. Я не пам’ятаю в програмі партії «Слуга народу» знищення ФОПів, введення по відношенню до них 20 відсотків додаткового ПДВ. Я не пам’ятаю в партії «Слуга народу», в програмі, збільшення ПДВ на плюс 1  відсоток. Я не пам’ятаю тиск на український бізнес. Я не пам’ятаю позиції, які б фактично знищували українську економіку. Я не пам’ятаю відсутність дипломатії, яка сьогодні призводить до погіршення відносин з європейцями, американцями і всіма тими, хто сьогодні допомагає, а іноді просто  забезпечує нашу державу. Я пам’ятаю фільм «партія «Слуга народу», який розповідав про те, куди треба відправити МВФ, якщо він погано буде поводитись з українцями. Щось трохи принципи помінялися за останні роки. Щось трохи підходи помінялися. Коли приходять в цей зал і розповідають: нам сказали, що якщо ми не знищимо український бізнес, то все буде погано. Для вас, для тих, хто голосує за підняття цих податків. Я не пам’ятаю, що створення різних структур, які мають захищати і бізнес, і українську економіку, будуть знищувати і тиснути на український бізнес. Я не пам’ятаю, щоб позиції, які сьогодні лунають в залі, взагалі були озвучені під час виборчої кампанії, коли ми з вами всіма йшли до людей.

І я вам хотів би нагадати, або просто сказати, що якщо б все те, що було зроблено, особливо за останні декілька років, було сказано під час виборчої кампанії, то шанси на те, щоб хоча б десята частина з нас сиділа в цій залі, були б… дорівнювали нулю. Нулю. Це той рейтинг, до якого сьогодні йде  Верховна Рада, голосуючи за все те сміття, яке є.

Вчора ті самі персонажі з цієї трибуни, до речі, ви теж крайні стали, я маю на увазі монобільшість, сказали, що зірвали засідання Верховної Ради, зірвали обговорення важливого закону. Знаєте, о котрій закінчилося обговорення закону? О 16:15. В мене дитина ще зі школи не повернулась, вона ще була на уроках, а Верховна Рада стомилася і розійшлася, в залі було сім людей. Скажіть, будь ласка, не соромно нам за нашу роботу? Я те, що я вчора почитав і послухав від людей і в коментарях да й на вулиці про роботу Верховної Ради, я просто не можу сказати з трибуни, тому що запікають. Але нічого хорошого, повірте мені. Слова хорошого не почуєте. Коли вони говорять: а ми так теж хочемо працювати в лікарнях, в школах, в дитячих садочках. Точно хочуть з нами помінятися військові  на фронті, ну прям дуже хочуть. Дуже хочуть помінятися з нами військові і відправити більшу частину колег по парламенту замість себе туди, якщо не майже всіх.

Тому повірте мені, якщо і далі буде так продовжуватись, якщо і далі будуть паплюжити і знищувати все те, що створював український народ за  всі ці роки, то ми втратимо державу. Не посади, не місця в цьому парламенті – державу.

Вчора, той самий персонаж, з цієї трибуни розповідав, що от у Разумкова була посада номер два в державі, він міг наробити дуже багато речей, і йому б поставили  пам’ятник.  Ви знаєте, я пишаюся,  що я сьогодні не є Головою Верховної Ради і мені не доводиться голосувати за ті рішення, які проходять зал. Просто пишаюсь, я вважаю себе щасливою людиною, не заздрю вам.

Щодо пам’ятників. Я не знаю, як кому з нас будуть ставити пам’ятники на Батьківщині героя, але я вам хочу сказати інше. Дійсно, ця Верховна Рада йде до того, щоб було побільше пам’ятників, тому що на десять народжуваних сьогодні помирає 35 людей. Якщо це геніальна реформа Гетманцева, то хай вийде і скаже, що завдання діючої влади – призвести до того, щоб в Україні було більше пам’ятників і було менше людей. Людей, які є громадянами нашої держави, людей, які борються за цю державу, людей, які її захищають і які її будують, і щоб було поменше тих, хто  руйнує  сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна Геращенко, будь ласка, 5 хвилин.

 

11:34:44

ГЕРАЩЕНКО І.В.    

Шановні українці! Нагадаю вам, що в 2019 році, коли ця бездарна команда на брехні і маніпуляціях прийшла до влади, то серед однієї з брехливих обіцянок були саме посилки. Я нагадаю, що попередня команда наша, ми ввели безмитний, безподатковий… можливість посилок до 100 євро. Оце було скасовано і обіцяли манну небесну, ніяких тобі податків на посилки, ось ця команда. Тепер вона змушена знову таки свої ж рішення переглядати і перекладати оце податкове нове навантаження на найбідніше населення.

Чому це відбувається? Тому що до влади прийшли непрофесійні, бездарні люди, які провалили не тільки економіку, не давши країні жодного захисту економічно  в умовах війни для бізнесу малого, середнього, великого, будь-якого. Але і провалили міжнародні переговори з нашими партнерами, від яких, дійсно, залежить Україна сьогодні, в тому числі фінансово. На ці переговори безкінечно їздить одна і та ж команда, яка набирає на себе зобов’язання і потім перекладає відповідальність на всіх українців. При цьому, дійсно, ми сьогодні дуже залежимо від прийняття цього законопроєкту, аби отримати черговий транш допомоги фінансової, без якої бюджет просто не витримає. Це є об’єктивна реальність, до чого доведена країна.

Але наші європейські партнери у своїй вимозі проводити реформи, вони нагадують і про інші важливі насправді рамки. Реформа ДБР, Антикорупційна стратегія, незалежність антикорупційних органів. ДБР, яке має працювати як орган профілактики, а не «кошмарення» опозиції і неугодних. І от ці законопроєкти у Верховну Раду не виносяться на розгляд.

Двічі на нинішньому тижні «Слуга народу», правляча партія, зняла з розгляду в залі Антикорупційну стратегію. Тобто не миттям, так катанням, не «чучелом», так «тушками», чи навпаки, роблять все для того, аби знищити незалежність антикорупційних органів. А ми наполягаємо на тому, аби Антикорупційна стратегія була розглянута в залі.

Серед, до речі, дуже важливих новел, які наша команда відстоює у цій стратегії, – це декларування радників Офісу Президента, яких ніхто не обирав, але ви їх призначили. Вони навіть позаштатно керують сьогодні країною, маючи більше повноважень і влади, ніж народні депутати України, ніж спікер, прем’єр, міністри. Вони… по їх дзвінку у нас тут, знаєте, ставлять в порядок денний ті чи інші законопроєкти, знімають ті чи інші законопроєкти.

І, звичайно, реформа ДБР. І тут я нагадаю, що уряд новий вже, це вже який там, третій чи четвертий уряд, навіть не зареєстрували цей законопроєкт, не подали його до парламенту. В той час, коли наша фракція давно пропонує цю реформу ДБР, тому що опозиція нині на власних, знаєте, історіях може розповісти, в яку ганьбу перетворився цей орган, який став просто бюро репресій, бюро переслідувань опозиції, неугодних, бізнесу, журналістів і кого завгодно.

І тому сьогодні ми хочемо акцентувати увагу на наступному. В такому форматі не можна керувати країною. Вчора Зеленський, знаєте, визнав, що відповідальність за цю війну на ньому. Очевидно, що відповідальність за агресію, за напад, за жорстокість, за геноцидні злочини – на Путіну, на путінському режимі, але за непідготовку до війни, за бездарну дипломатію, де у нас вже всі майже вороги, за бездарну економічну політику вона на цій владі. І ми наголошуємо, що в такому форматі керувати далі країною неможливо.

Тому, наша вимога. Це уряд національної єдності, це переформатування коаліції. Ви маєте виключити з вашої фракції Куницького, якого два роки немає в країні, але він залишається «слугою народу», тому що інакше на табло не буде навіть цих 226 депутатів, які хоча би, знаєте, офіційно начебто  входять до фракції «Слуга народу». Потрібно чесно визнати, і ми звертаємося до Стефанчука, до пана Корнієнка, до всієї президії щодня, визнайте: немає ніякої монобільшості.

Переформатування, переформатування уряду, формування професійної переговорної команди і по мирному треку, і по треку євроінтеграції, які буде захищати український національний інтерес, який буде захищати, ця переговорна команда, український бізнес, це дуже важливо, не перекладаючи на найбідніші верстви населення,  зобов'язання тільки України. І, на жаль, маємо констатувати, що...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ірина Володимирівна.

Железняк, будь ласка,  Ярослав Іванович. Три чи  п'ять? Три? Три, будь ласка.

 

11:40:02

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

Колеги, в Україні за цей час подорожчало абсолютно все, окрім одного: те, як оцінює роботу тих, хто нас захищає, держава. Тому що у 2022 році, на початку повномасштабного вторгнення, військовий мінімально отримував 43 тисячі гривень, втричі більше ніж середня зарплата. Ми справедливо їм говорили, що вони еліта. Зараз солдат отримує 30 тисяч гривень, втричі іноді менше ніж робітник на меблевій фабриці.

Уряд не відбирав гроші у солдат, він не приймав окремі постанови, окрім забрати тридцятку, він просто дав інфляції і девальвації зробити свою роботу. Чотири роки тому солдатської картки вистачало на 17 повних баків пального, зараз – ледве сім. Чотири роки тому він міг купити собі 600 пачок цигарок, зараз – ледве 200. Чотири роки тому ці гроші були як мінімум удвічі сильніші і можна було купити 81 продуктовий набір, зараз – лише 39.

Тепер давайте поговоримо про бойові, вони у нас перетворилися в якийсь музейний експонат, який раніше був 100 тисяч гривень, а зараз держава мовчки отримала собі знижку 30 відсотків, і цю знижку вони отримали на тих, хто ризикує своїм життям. І найцинічніше, що в бюджеті наступного року нічого не передбачено, окрім збільшення зарплат суддям і прокурорам, і іншим правоохоронцям, а для зарплат військових – знову нуль.

Саме тому наша команда знайшла в державному бюджеті додаткові 200 мільярдів без збільшення податків, без того, що забираємо у соціально вразливих верств населення, просто знайшли перерозподіл з неефективних видатків на ефективні і ці правки внесені в державний  бюджет не тільки мною, а й багатьма колегами. І я прошу зараз їх підтримати. І головне – ми робимо статтю державного бюджету про зарплат військових захищеною, щоб не було забирати ці кошти.

Шановні колеги, можна довго у флісках тактичних підтримувати з урядового кварталу наших військових і писати пости у підтримку, але справжня підтримка – це проголосувати ці поправки і нарешті підняти зарплату нашим воїнам. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, далі у нас, будь ласка, Власенко Сергій Володимирович.

 

11:43:18

ВЛАСЕНКО С.В.

Дякую, шановний пане головуючий. Насправді, яку логіку по цих двох законопроєктах нам пропонує діюча влада. Нам кажуть: нам не вистачає грошей в бюджеті, то давайте заберемо у найменш захищених. Ну, це абсолютно хибна і неправильна політика, і я тут погоджують з тими колегами, які говорять про те, що ця політика неправильна і її треба змінювати.

Скажіть, будь ласка, шановні представники уряду, а чи ви ведете переговори щодо інших грошей, окрім грошей Європейського Союзу? Скажіть, будь ласка,  а чи ведете ви перемовини щодо умов отримання цих кредитів, бо це кредити, які нам прийдеться віддавати, кредити, які ви залучаєте для фінансування сьогодні дефіциту державного бюджету. Чи ведете ви перемовини? Якщо це кредити, то чому нам виставляють  політичні вимоги по  цих кредитах? Ну, уявіть собі: ви приходите в банк, а банк вам розповідає про політичні умови. То це або одне, або друге. На жаль, воно все відбувається не так.

Щодо цього закону нам говорять: цей закон принесе в бюджет 10 мільярдів гривень. Але при цьому водночас саме 10 мільярдів гривень за минулий рік пішло не в державний бюджет, а на приватні фонди. Я знову кажу про кошти від угод з НАБУ і САП, угод зі стороною державного обвинувачення. А в мене пропозиція: а хай ці фонди перерахують кошти назад в державний бюджет, і ми цей закон приймати не будемо, і не будемо рухати людей, які отримують посилки дешевше ніж 150 євро. Але нам же говорять: ні, не так.

І зверніть увагу, на жаль, ця Верховна Рада створила умови, коли абсолютно безкарні НАБУ і САП сьогодні продовжують робити, очевидно, порушуючи закон, те, що вони роблять. Бо деякі юристи говорять, що в цих діях є і зловживання владою, і допомога в незаконному збагаченні, і так далі, і так далі, і так далі. Є і такі юридичні оцінки дій керівництва НАБУ, САП, а у ВАКСа бездіяльність, бо вони благословляють ці угоди.

До речі, не всі судді ВАКС благословляють ці угоди. Ми провели невеличке дослідження, є частина, невелика частина чесних і порядних суддів, які чесно і відверто говорять: це незаконні дії. Перерахування коштів по угодах не в державний бюджет – це незаконні дії. Це примушення до угоди з третьою особою. І яка тут, до біса, вибачте, добровільність? Ну якщо ти не заплатиш, ти йдеш в тюрму. Це не добровільні угоди, це угода з державним обвинуваченням.

Тому ми говоримо про те, що якщо, будь ласка, треба 10 мільярдів в бюджет, давайте попросимо фонди повернути назад в бюджет або давайте хай НАБУ і САП отримають фінансування від цих фондів, яким вони допомагають в незаконний спосіб збагачуватись. Ну якось треба повертати реальне державне управління, треба повертати. Нам говорять про незалежність НАБУ і САП, але, я ще раз кажу, незалежність і безконтрольність – різні слова. Давайте повертати процесуальний контроль за діяльністю НАБУ і САП.

Скажіть, будь ласка, в якій країні світу заступник має повноважень більше, ніж його керівник? В якій структурі? В жодній структурі, в жодній країні світу такого немає. Давайте повертатися до здорового глузду, до нормальної людської логіки і створювати систему, яка буде функціонувати. Держава без системи стримувань і противаг функціонувати не може. І тому, коли хтось творить беззаконня, повинна бути система балансів, яка дозволяє притягати до відповідальності тих, хто творить беззаконня. А сьогодні, продовжуючи творити очевидне беззаконня, перераховуючи кошти по угодах в приватні фонди, ніхто ні за що не відповідає.

Я розумію, що через рік, через два, через три ситуація політична зміниться, зміниться законодавство і тоді почнуть їх доганяти. Але чому ми повинні втрачати два, три, чотири роки? Ми вже втратили десятки років на доганяння так званих правоохоронців періоду Януковича після того, що вони натворили. Навіщо повторювати помилки? І я ще раз підкреслю, абсолютно неправильною є державна політика, коли держава сидить на дотаційній голці кредитів, при цьому виконуючи ще політичні забаганки.

Нам треба міняти держані великі стратегії, нам треба шукати альтернативні гроші, вони в світі є. Нам треба запускати бізнес, нам треба робити пільгові системи оподаткування, для того щоб український бізнес напитував українську економіку грошима.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз у нас Разумков Дмитро Олександрович. Далі у нас будуть колеги з «Європейської солідарності», потім Цимбалюк. І потім вже будемо голосувати. За 10 хвилин голосування, повідомте колег, будь ласка. За 15.

 

11:48:30

РАЗУМКОВ Д.О.

Колеги, я думаю, що ви всі бачили фільм «П’ятдесят відтінків сірого», але в мене таке враження, що в цьому залі починають знімати новий серіал, нове кіно під назвою «П’ятдесят відтінків зеленого». Тому що так, як знущаються, в самих нетрадиційних формах, з українців тими законами, які розглядаються і приймаються в цьому залі, тими реформами, тими геніальними ідеями, які акцептуються цим парламентом, то це реально можна знімати фільми: або фільми жахів, або фільми про страшні речі, які відбуваються сьогодні з державою.

Я вам просто приклади приведу. Тут багато розповідають про бізнес, за який дуже переживають. Це якраз той бізнес, якому хочуть підняти податки, якому вдвічі вже підняли податки, який знищують, в якому бачать ворога, тому що не хочуть приймати презумпцію невинуватості для бізнесу. Це ж нормально, у вас у кожного в Конституції написано: є презумпція невинуватості людини. В бізнесі працюють люди. Я розумію, що вам це незрозуміло, ви взагалі людей не бачите і не знаєте, хто вони. Це люди, які по вулицях ходять. Я розумію, що ви з ними не перетиналися. Люди, ті, хто вас сюди обрав. Помилився, я розумію, але обрав. Наступного разу це виправить, не переживайте.

Так от, ви цим людям зробили наступне. Ви, до речі, виступали проти того, коли піднімали, повертали виплати зарплати військовим в 30 тисяч, і тоді розповідали, що в законопроєкті 8312 обмеження зарплат для чиновників – це погано. Це сьогодні ви перевзулися у повітрі і розповідаєте, що треба обмежити зарплати на рівні десять мінімалок. Але хочу вам сказати, не треба нічого робити, просите Стефанчука, щоб він підписав і відправив на підпис Президенту: десять мінімалок максимальна зарплата для державного службовця. Я впевнений, що люди будуть аплодувати, тому що вчитель буде щасливий отримувати 86 тисяч. Ті, хто працює в міністерствах, в інших відомствах, вони таку зарплату не бачили. А міністри, наглядові ради, багато інших можуть трохи пригальмувати і трохи зменшити свої апетити. Якщо комусь щось не подобається, можна написати заяву, доєднатися до лав Збройних Сил України і чекати, коли отримаєте 470 тисяч, які пообіцяв Михайло Федоров і Володимир Зеленський десь місяців п’ять тому назад.

Хоч хтось, можливо, якщо дивляться нас хлопці й дівчата з фронту, напишіть, будь ласка, в коментарях під будь якими відео, хто з вас отримав зарплату 470 тисяч. За моєю інформацією, ніхто, жодна людина.

Але в мене наступне питання. Ви знаєте, що ціна на картоплю за останній тиждень зросла втричі: була 20, стала 60. Це не мої думки, це Міненерго, ой, Мінагро говорить. В три рази, в державі, в якій, яка завжди славилась своєю аграрною галуззю. Ми сьогодні добили все. Ми добили металургію, яка не сплачує і не зможе сплатити близько 100 мільярдів гривень до державного бюджету в цьому році. Ми добили логістику. Ми добили фактично свою аграрку. Кого ми ще не добили своїми геніальними рішеннями в цьому залі, які вносяться урядом, після цього підписуються Президентом?

Скажіть, будь ласка, а, можливо, краще не розглядати ті закони, які сьогодні пропонуються? Можливо, все ж таки почати розглядати закони і наші, команди «Розумної політики», й інших адекватних політичних сил в цій залі. В тому числі, до речі, є й хороші закони від представників монобільшості, це теж правда. Про допомогу бізнесу, яка не робиться, нічого взагалі, жодної ідеї про допомогу бізнесу в цьому залі не розглядалось. Ні додаткова фінансова допомога, ні зменшення податків, ні релокація тих підприємств, які постраждали, ні релокація логістичних площ, які були знищені ворогом, тому що влада не змогла їх захистити, помінявши 40 мільярдів гривень – закупівля озброєння, і передавши ці кошти на піар. Ну, це ж логічно, піаром дуже класно збивати ракети, «відосами» дуже класно знищувати «шахеди». Це ж всі знають, правда чи ні? Чи кожного дня ми бачимо, як цей піар забирає життя людей, життя людей в нашій державі, життя українського бізнесу і майбутнє нашої країни, яке ставиться на чашу терезів: з одного боку майбутнє держави, з іншого – піар. І, на жаль, сьогодні система влади обирає між життям людей, майбутнім держави свій піар, свої рейтинги. Це призведе державу до катастрофи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі у нас Гончаренко Олексій Олексійович і потім  –Федина. Да, я пам’ятаю, Михайло Михайлович.

 

11:53:44

ГОНЧАРЕНКО О.О.

Шановні друзі, зараз розглядаємо продовження всієї цієї історії з посилками. Обідрали ви таки людей і будете у людей забирати останнє. Можу вас привітати. Вітаю вас. Добилися свого, не мытьем, так катаньем прийняли цей закон і зараз хочете це все довести до кінця. То, може, ви хоч трішки займетесь тим, що потрібно сьогодні людям. Може, ви хоч трішки займетесь тим питанням, що сьогодні пишуть люди з усієї країни про те, що не виплачуються соціальні виплати, затримуються, і базова соціальна допомога, інші речі. І це треба терміново виправляти.

Може, ви займетесь тим, щоб людям були ці гроші сплатити ті податки, бо сьогодні люди тільки втрачають роботу, закриваються цілі галузі, підприємства, закриваються цілі сектори економіки, як металургія зараз фактично просто зникла. Наступна під загрозою аграрна галузь. І цим ніхто не займається, нічого не вирішується. Немає жодного кроку для того, щоб допомогти сьогодні зберегтись всім підприємствам. Цілі міста, як Горішні Плавні на Полтавщині, як сьогодні Кривий Ріг і інші міста. До речі, Кривий Ріг, яка ж іще може бути більш ганебна історія, ніж сьогодні те, що відбувається саме з цим містом, коли люди втрачають роботу і все, на чому вони жили десятиліттями, і те, чим це місто пишалося, як і інші міста, де були металурги, де виплавляли метал, сьогодні нічого цього не залишається. А все, що обговорюється у Верховній Раді, це як ще обідрати людей під егідою того, що це треба робити, щоб отримати зовнішнє  фінансування. Так ніяке зовнішнє фінансування не допоможе, якщо власної економіки не буде, коли податкові надходження летять в провалля, тому що абсолютно не працює економіка держави. І так по кожному напрямку.

Подивіться, що відбувається сьогодні в багатьох школах, дитячих садках, де немає сховищ або немає нормальних умов для дітей. Подивіться, що відбувається отут недалеко від Києва, в Переяславі. До речі, ганьба! Міський голова від правлячої партії хоче закрити дитячий садок, єдиний там на мікрорайоні, «Сонечко». Дитячий садок, в якому знаходиться сьогодні більше 30 дітей, який мер міста обіцяв, що ми ніколи не закриємо дитячий садок № 6 «Малятко» в Переяславі. А що він робить? Закриває його буквально через декілька днів, 22 жовтня планують прийняти рішення.

Схаменіться! Приберіть свої руки від дитячого садка! Правляча партія, отямте свого міського голову, щоб він не ганьбив ні вас, ні людей і щоб... Він обіцяв і клявся людям, що ніколи це не відбудеться, а сьогодні цей дитячий садок закривають.

Або інші дитячі садки і заклади, де сьогодні кажуть: у нас немає умов для дітей, у нас немає умов. Так чим ви займалися, п’ятий рік війни, не побудували ні бомбосховища, ні створили ніяких умов для того, щоб діти могли в момент повітряних тривог в нормальних умовах знаходитись, а бажано – навчатися. Нічого цього не зроблено. І все, чим займається Верховна Рада, це тільки приймає нові закони про те, як людей ще обідрати, що ще взяти, де ще витиснути.

Абсолютно катастрофічна ситуація, уряд прийняв постанову про бронювання. Це те, що стосується сотень тисяч людей в Україні, величезної кількості підприємств. Ніхто на цю хвилину навіть не знає, а що ж прийняв уряд? Що там написано? Бо там є такі пункти, якщо вони були прийняті, що просто знищить всі підприємства. Якщо підприємства не зможуть розраховувати квоту, цей відсоток, який їм дається право бронювати, якщо  при розрахунку не будуть враховуватися люди, які мають інші відстрочки за родинними обставинами, то ви просто знищите всі підприємства, оборонну галузь, енергетику. Це просто божевілля. Напередодні зими, напередодні опалювального сезону, який буде і так надзвичайно складним, ви ж просто обвалите зараз всі ці підприємства. Люди просто не будуть виходити на роботи, і все стане, стане вся держава. Не буде ні тепла, ні світла, ні води. Це те, що просто реальна перспектива.

І нічим цим сьогодні влада не займається. Ви тільки займаєтесь одним: що ще придумати, як взяти з людей гроші. Це є шлях в нікуди. Ви просто нищите Україну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, у нас, будь ласка, Федина, 3 хвилини. Потім Ар’єв, Сюмар і далі Цимбалюк.

 

11:58:58

ФЕДИНА С.Р.

Якби ви хоч на йоту так само активно, як пропихуєте ганебну історію з посилками, дбали за забезпечення військовослужбовців. Але ж ні, оподаткувати людей, то вперед і з піснею всі «слуги». А як допомогти військовослужбовцям хоча би проіндексувати зарплату на індекс інфляції, так навіть про це не йдеться. І новий бюджет, який поданий урядом і який от розглядається, так само цього всього не передбачає.

Але давайте будемо щирі. Чи вимагали від нас отак кров з носа ці посилки наші міжнародні партнери? Ні, не вимагали, допоки уряд Свириденко, прикриваючи корупційний скандал з «Династією», не погодився на всяку дурню, яка передовсім б’є по громадянах України. Звичайно, є правила європейські. Але насправді жодна європейська країна не є в такому стані війни, як Україна. І нам треба для початку виживати, а потім говорити про підняття податків. Тому що усі аналітики відзначають, що це оподаткування посилок передовсім вдарить по простих людях, які замовляють ці посилки, які отримають ці посилки.

Насправді, і щодо першої, щодо цього законопроєкту я подавала значну кількість правок, які мали врівноважити ситуацію. Як ви думаєте, скільки з них було враховано? Повністю не враховано жодної. Причому там 5 тисяч поправок,  тут майже 6 тисяч поправок і майже всі поправки мають статус «враховано частково». Це означає, що жодна поправка нормальним чином не розглядалася. Вам не було цікаво розглянути пропозиції, можливо, знайти якийсь шлях, щоб захистити простих людей, громадян України. Ні, давайте вальнемо, все приймемо, а потім якось будемо розгрібати. Це щось мені нагадує ту саму штуку, як дехто тут пропонував підприємців, як гусей щипати.

Далі, наступне питання. До цього конкретного законопроєкту були зауваження євроінтеграційного комітету, бо там є положення, які не відповідають праву ЄС. Ви це врахували в комітеті? Ні, звичайно. А що вчора сталося? А вчора законопроєкти про посилки, поправки розглядалися в пустій залі. А нащо, щоб депутати слухали про проблеми. А нащо, щоб депутати аналізували ті чи інші правки. Звичайно, хай ідуть собі на комітет і займаються невідомо чим там, а поправки в пустому залі ми будемо всі дружно провалювати і взагалі не будемо на них звертати увагу.

Шановне товариство, якщо так можу до вас звернутися, тому що щодалі, то хочеться сказати:  не шановне.  Зараз, дійсно, тут вже є колізія, але ми постійно наголошуємо, що кожен законопроєкт має ретельно відпрацьовуватися, і мають бути відповідні переговорники, які передовсім будуть захищати інтерес громадян України, а не якісь там всякі ваші оборудки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі, будь ласка, Ар’єв Володимир, 4 хвилини.

 

12:02:17

АР’ЄВ В.І.

Я знову повторю, що українська влада могла запропонувати нашим партнерам чіпати не посилки, які вплинуть на ситуацію із грошима і купівельною спроможністю простих громадян, а на інші речі. І що тоді 10 мільйонів, хоча насправді не більше 8... мільярдів, не більше 8 мільярдів, які можна буде за рік отримати від збільшення оподаткування   посилок, можна було би перекрити за рахунок скасування всіх цих кешбеків, «єБаків» та інших піар-прожектів, а також якщо збільшити податки на ігорний бізнес, оборот якого досі невідомий,  бо не можуть порахувати уже сім років. Але найцікавіше те, що ми зараз говоримо про внесення змін до Митного кодексу, але питання адміністрування цих посилок і оподаткування нового, за новим форматом, ми досі не розуміємо, як це може бути.

Те, що робиться на митниці, насправді сьогодні мало би бути  окремим питанням розглядатися. Бо коли через митницю проходять сірого імпорту і відвертої контрабанди десь на 125 мільярдів гривень щороку через різні схеми, то це передусім є найголовнішою проблемою. От якщо це було би можливо ліквідувати, якщо би була би політична воля у монобільшості, Президента і Кабінету Міністрів закрити весь цей схематоз, от тоді можна було би говорити  про те, що ми зробили щось для наповнення бюджету.

А так, я перепрошую, коли найрозкішніші речі для бутиків оподатковується… розмитнюються за ціною в 40-100 гривень, а продаються за десятки тисяч гривень у цих бутиках, то ми  говоримо про те, що насправді державу Україну просто під кришею цієї влади обкрадають просто найнахабшіним чином.

Тому давайте просто сідати і рахувати, де ми могли би взяти все ж таки гроші для того, щоб перекрити дефіцит бюджету. А так, ми, коли говоримо нашим західним партнерам про те, що ми от зараз посилки обкладемо новими митами і податками і тоді наповнимо бюджет, ми відверто брешемо нашим донорам, які сьогодні допомагають нам вижити.

Якщо зменшити корупцію на митниці і ліквідувати ці тіньові схеми  і відверту контрабанду, якщо ліквідувати конвертаційні центри, якщо ми ліквідуємо схеми із контрафактною продукцією на алкоголі і тютюні, це дасть сукупно майже 200 мільярдів гривень щороку.

Ми це не обговорюємо, ми цим не займаємося, точніше, не ми, а влада, і Верховна Рада з монобільшістю, і Кабінет Міністрів, і Президент, який все це «кришує». Зате ми сьогодні пропонуємо, щоб людям додатково зробити податки на посилки. Ось це джерело, ось це прекрасно. Тому що свої кишені, як ігорку, як контрафактну продукцію, як схеми на митниці влада чіпати не хоче, а все перекладає на простого громадянина, який платить, платить і платить. Вже не може нічого платити, а його все одно видоюють до останньої копійки.

Тому, шановні колеги, давайте займатися реальним наповненням бюджету, а не окозамилюванням і партнерів, і громадян.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі у нас Сюмар, 3 хвилини, будь ласка, Вікторія. Потім Цимбалюк, приготуватися.

 

12:06:26

СЮМАР В.П.

Так посилки 2.0. Насправді законопроєкт, який вдарить по великій кількості українців, ми повинні зараз віддавати собі в цьому звіт. Вісімдесят п’ять мільйонів посилок тільки минулого року взагалі українці замовили, і 80 відсотків з них – це посилки до 150 євро. І це говорить про те, що цим насправді користуються малозабезпечені люди, для яких просто малий бізнес – це є умовою виживання, бо держава поставила їх в ці умови.

Я дуже рада, щоб нам вдалося насправді ввести цей законопроєкт в дію, цей закон в дію з 1 липня наступного року. Це означає, що у людей буде певний час. І я дуже рада так само, що ця зала і комітет погодилися з нашою правкою, яка прибирає виробників зброї з переліку тих, хто буде підлягати оподаткуванню, тому що для нас це насправді сьогодні пріоритет номер один.

Чому ми голосуємо сьогодні за цей законопроєкт? Давайте не дурити самих себе, це ніяке там не покращення економічної ситуації і це точно не матиме особливого впливу на економіку країни. Ми голосуємо, бо нам потрібні гроші партнерів. Ціна цього законопроєкту – 4,2 мільярда євро.

І це ті кошти, які країна… насправді, без яких вижити стає все важче і важче, оскільки сьогодні ми тотально залежимо від наших партнерів. Європа  лишається ключових українським партером в цій війні на виживання після того, як стосунки зі Сполученими Штатами Америки надзвичайно серйозно погіршилися.

Наша фракція продовжує наполягати на тому, що сюди мають бути запрошені як Верховний Головнокомандувач, так і переговорна група для того, аби поінформували і народних депутатів, і народ України, зрештою, що саме відбулося у Сполучених Штатах і як ми збираємося з цього всього виходити. Оскільки і без розвідданих, і без Starlink, і, можливо, без антибалістики, така загроза сьогодні є і вона вкрай серйозна, нам стане значно складніше в цій війні.  

Далі, колеги. Насправді, ухвалення Закону про посилки не вирішує всіх наших питань, ми повинні, в принципі, будемо підійти до надзвичайно чутливих, але надзвичайно важливих законопроєктів про перезавантаження ДБР, про перезавантаження судів і про Антикорупційну стратегію. Наша фракція наполягає, що це пріоритет. І не тільки тому, що за це ми отримуємо 2 мільярди, а саме тому, що це потрібно сьогодні Україні і євроінтеграції України...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Михайлович Цимбалюк, 5 хвилин. Приготуватися Железняку.

 

12:09:45

ЦИМБАЛЮК М.М.

Михайло Цимбалюк, «Батьківщина». Шановні колеги, я хотів би розпочати з того, а хто виграє від цього законопроєкту? Приблизно десять українських фірм, які торгують імпортними речами, бо вони  зразу підвищать ціну на товар.

Наступне. Чи виграють українські виробники? Ні. І є заява всіх тих, хто є українськими виробниками.

І трошки статистики для тих, хто каже, що ми заставимо більше платити багатих. Сімдесят п’ять мільйонів  міжнародних посилок за минулий рік в цілому прийшло в Україну. За структурою: 52,1 відсотка – це Китай, 23,8 – Польща, де живуть наші українці, і 14,3 – із США. Ці три країни сукупно дають 90 відсотків всіх посилок. І 98,6 відсотка – менше 150 євро. То це ви багатих так хочете оподатковувати?

Наступне. Що купують українці? Найдешевший одяг, повербанки, ліхтарики, акумулятори або комплектуючі для дронів, бо хтось сказав, що ми вивели військового призначення з цього закону. Ні, найважливіша річ: 64 відсотки посилок мають призначення військові потреби, 26 – волонтерство і 25 – ремонт і виробництво технічного обладнання, в що входить також і військова сфера. По факту кожна третя посилка – це комплектуючі для дронів. Контролери польотів і інше, моторчики, відеопередавачі, акумулятори – прямо з Китаю, бо Україна цього не виробляє. А тепер це все піде через ці фірми-платформи. БізнесЦензор зробив пряме порівняння цін: націнка українського ритейлу подекуди сягає 300 відсотків. Шановні колеги, от хто заробить на цьому законі.

Тепер хтось розповідає про те, що це європейська практика, а ви проаналізуйте які європейські держави це ввели і що вони втратили. Я погоджуюся, що це шлях в євроінтеграцію. А давайте в Прикінцевих положеннях введемо, що дата вступу в дію цього закону – наступний день після прийняття нас в Європейський Союз, можливо, так і тоді всі відчують, що ми долучилися до європейської спільноти.

Через те, шановні колеги, ще одна важлива річ – технічна спроможність. Ви знаєте, є дві пропозиції: або цей податок, який, до речі, посилка зросте з однієї копійки і вище, все буде 20 відсотків ПДВ, або тих, хто буде продавати, а вони вже відмовилися офіційно, або на митницю. Митниця не спроможна буде з наступного року з липня, це ви уявляєте, які треба склади, щоб кожну посилку зберігати, перевірити, а скільки треба буде додатково митників. Супер. Вони кажуть: ми готові, дайте гроші для введення штату, а технічно дальше ми побачимо. Тобто те, що ми робили з відтермінуванням електронних марок на підакцизні товари, тричі переносили термін вступу в дію, підозрюю,  буде так само з цим законопроєктом.

Тепер про економіку. Ви бачили, які цифри нам обіцяють економічний ефект від цих посилок. То ви порахуйте, що ці гроші сплатять українці, бо бізнесу це майже не торкається.

Через те, шановні колеги, чому бідні? Не буду про це казати. Я хотів би на завершення сказати декілька слів про військових. Тут називали цифри, військове грошове забезпечення – 30 тисяч. Шановні колеги, не плутайте, 20 тисяч, як було в 22-му році, 20 тисяч пропонує Кабмін наступного року, навіть без індексації. А доплати, які може дати командир або не дати, ту ж десятку, тридцятку, п’ятдесятку – це різні речі. Двадцять тисяч грошове забезпечення військового – це ганьба на тринадцятий рік війни. Давайте говорити про це і говорити реально, і не плутайте цифри. Бо хтось сказав з трибуни, а в мене вже п’ять есемесок від військових, хай прийдуть туди і подивляться, яке грошове забезпечення,  яке, до речі, затримали цього місяця більше ніж на 10 днів. Проблема майбутнього бюджету, це також окрема тема…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, далі в нас Ярослав Іванович Железняк. Потім Безугла і 1 хвилина –  Заремський,  і будемо голосувати. Да, Лозинський. Да, да, Сірко,  Лозинський.

 

12:15:04

ЖЕЛЕЗНЯК Я.І.

У нас так любить влада називати себе партнером бізнесу, збирає круглі столи, збирає раду підприємців, збирає економічні центри. Єдина проблема, чомусь підтримка, яка справді пропонується від влади бізнесу, більше виглядає як рекет. Давайте чесно, поки зараз український бізнес знищують російські ракети, українська влада бізнесу не повертає ПДВ, українська влада пропонує бізнесу підняти податки, українська влада пропонує йому нові чергові, стоп'ятсоті правила бронювання і українська влада та сама, яка зупиняє зараз, тому що немає грошей, не прийняла антикорупційні законопроєкти, будівництво навіть захисту для енергетики. А потім говорить: да, бізнес, плати тепер по ціні за пальне за ціну електроенергії в генераторі.

Де Кабмін шукає гроші на допомогу бізнесу? Не повірите, з тих самих податків. Не зі схем на митниці, не з зарплат у конвертах, не дивиться, що ж там знову вкрали Міндічі і всі інші, ні, – з підвищення податків. І це в той час, коли бізнесу вже їх підвищили: військових збір втричі, всі податкові перевірки повернули, всі додаткові регулювання впроваджують. От зараз розглядаємо теж по факту підвищення податків.

І проблема в тому, що вже вам люди кажуть про те, що, ну, не шукайте гроші у тих, у кого крадуть, шукайте гроші у тих, хто краде. Але все одно всі антикорупційні законопроєкти знімаються з порядку денного.

Тепер конкретний приклад. Уряд вийшов, дав гарну ініціативу: давайте створимо фонд для підтримки бізнесу, який постраждав від ракет. Абсолютно підтримую. Єдина проблема, уряд далі говорить: а давайте зробимо його за рахунок підвищення податків. Ні, ну, чудова логіка! Щоб корова більше давала молока, треба її більше доїти, я так розумію. Чи гусь, там вже визначитесь.

Тому, шановні колеги, в державному бюджеті ми подали правки, ми знайшли гроші – 50 мільярдів, не за рахунок підвищення податків, за рахунок марафонів, мертвонароджених різних кешбеків й іншого піару уряду для того, щоб підтримати бізнес, тому що він справді потребує підтримки. В найтяжчий час, в 2022 році, бізнес платив більше податків, ніж було за планом. Він підтримав владу, він підтримав країну. Тому зараз наш обов'язок  так само допомогти бізнесу вижити, для того щоб хоча б хтось залишився в цій країні, який буде здатен платити податки.

А зараз ще про одне. Буквально на цьому тижні без будь-яких консультацій з урядом, точніше, без будь-яких консультацій, окрім Президента, без будь-якої консультації з бізнесом уряд прийняв Постанову про нові критерії і підходи до бронювання, яку вже охрестили смертю українського бізнесу. Ну, що, по факту він втратить людей, все, не залишиться нікому працювати. Ці зміни були запропоновані попри законодавство, яке ми тут приймали. Ніхто із народних депутатів про ці зміни не знав, а головне, всі бізнес-асоціації сказали, що вони не знають, як працювати з цими правилами.

Шановні колеги, я сьогодні реєструю постанову від українського парламенту про відміну цього рішення уряду від 13 жовтня, про проведення консультацій з бізнесом, про те, щоб нехай відміняють свій Координаційний центр, де силовики на броні будуть вирішувати, кому давати статус критичності, а кому ні; про залучення знову ж таки представників бізнесу до прийняття рішень.

Ця постанова роздана зараз в системі на підписання всім народним депутатам, 30 колег на даний час вже її підписали. Я прошу кожного з вас поставити свій підпис, для того щоб завтра, коли у нас буде тут уряд, Прем'єр-міністр, весь склад міністрів, ми їм показали цю постанову, показали більше 100 підписів народних депутатів, і нарешті, окрім обурення в соцмережах і негативних лайків, показали, що в Україні є парламент, і він справді захищає бізнес, не на словах, а на справах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Безугла, 5 хвилин. Приготуватися Сірко.

 

12:20:10

БЕЗУГЛА М.В.

Колеги, я знову спробую повернути нас до наших обов’язків і наших можливостей, тому що – перше - подивіться, весь час зараз виступали люди переважно, як я вчора згадувала, не по тематиці законопроєкту. Чому? Тому що Регламент Верховної Ради уже не відповідає потребам Верховної Ради. То чому ми його не змінюємо? Це ж наші правила, це наші можливості.

Також коли згадують окремі законопроєкти, наприклад, там Антикорупційну стратегію, чому ми… Да, її треба давно було проголосувати і забути про це, але є важливіші законопроєкти, ніж кілька, які мусолять. Це, наприклад, статути Збройних Сил України, 4 закони, які не змінені з радянських часів. Це питання державної таємниці, це те, що відбувається в Службі безпеки і до сих пір не виправлене. Це питання мобілізації, саме те, що ми маємо змінювати.

Тут було згадано щодо того, що ой, як же без парламенту змінили бронювання. Так і закони дозволяють це робити. А що ви зробили, що ми зробили – ми зробили, наша спільна відповідальність, щоб цього не сталося? Чому ми про це мовчимо? Чому зараз у більшості ми фактично скотилися до того: ну, Кабмін там поганий, Кабмін щось зробив не те, ось ми наполягаємо, ось ми такі антикорупціонери. Повірте, при любих заявах ніхто, народ масово не повірить, що парламент антикорупційний, щоб ви не казали і скільки б ви не повторювали. Люди слідкують, зокрема за тим, що ми предметно робимо і яким чином ми реалізуємо свої можливості, а наші можливості – це, зокрема, слідкувати і змінювати правила, як ми працюємо. Це змінювати важливі закони, як я назвала, статути Збройних Сил. З військових до сих пір клепають службовими розслідуваннями за неактуальними правилами. Чому ми ці правила не змінюємо в парламенті, що нам заважає? Це наші, наші безпосередньо обов’язки.

Я прошу, будь ласка, зокрема, я наводила приклад. Ми викликаємо людей, сьогодні знов було багато пафосних закликів викликати тих чи інших посадовців у парламент. Так викликати, щоб що? Щоб не мати можливість задавати їм питання? Чому за сім років ми не поміняли це маленьке правило? Будь ласка, скільки законопроєктів зареєстровано? Зараз я зареєструю законопроєкт. Давайте покажемо, наступного парламентського тижня проголосуємо і зможемо задавати питання тим, кого викликаємо. Для чого тоді ми їх викликаємо? Просто заявити про виклик? Я вчора, коли ми викликали мера, намагалася принаймні хоча б показати ці питання. А що ви робили? Багато, просто кілька «тітушок» аплодували. Це хіба парламентаризм? Я закликаю бути проактивними.

І ще один приклад. Що відбувається зараз зі Сполученими Штатами? Що я почула? Ой, складні відносини, а давайте викличемо Президента, хай він відзвітує, що це за складні відносини. В Сполучених Штатах є цілий парламент, це міжпарламентські зв’язки, це заяви наші від парламенту і наша позиція, що відбувається, а не дьоргати Президента, який так в міжнародному форматі витягує скільки може. Для чого ми це робимо? Що з нашим колективом? У людей в першу чергу питання: де зараз парламент? І я просто намагаюсь на цьому наголосити. І давайте ставати проактивнішими. Я вже не кажу про фактичну відсутність Комітету з нацбезпеки і оборони, на який просто ніхто навіть уже не посилається.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Юлія Сірко, 5 хвилин. І будемо голосувати.

 

12:24:36

СІРКО Ю.Л.

Шановні колеги! Сірко, фракція «Голос». Давайте ми розберемося. Для того, щоб те, що відбувається з посилками, далі не повторювалося в стінах парламенту, а також в стінах Кабінету Міністрів, давайте розберемося, що відбулося. Уряд Свириденко в 25-му році після грандіозних корупційних скандалів вирішив якось зам’яти скандали, і вони думали, що шляхом оподаткування додаткового громадян України і українського малого і середнього бізнесу вони вирішать ці проблеми. Тому саме вони, український уряд, наобіцяв прийняти Закон про посилки, і український уряд хоче, і правляча партія хоче оподаткувати всі посилки в цій країні 30 відсотками. Чи пересилаєте ви свій зимовий одяг між Польщею і Україною, наші люди, які виїхали, втікаючи від війни, пересилають свій зимовий одяг в Україну, вони будуть платити з вартості цієї посилки 30 відсотків.

Но найгірше в цій ситуації, що на даний момент 90 мільйонів посилок, перевіряється 1 відсоток 9 тисячами 750 митниками. Скільки митників потрібно, щоб перевірити не 900 тисяч, а 95 мільйонів посилок, які приїжджають в Україну? Який штат митників треба створити і які митні склади треба побудувати для того, щоб там зберігати 95 мільйонів посилок, їх оцінювати, їх оподатковувати і їх перевіряти? Скажіть, будь ласка, зараз, хто знає і стикається, знає, що посилки лежать від трьох тижнів до трьох місяців на митних складах, поки їх перевіряють, скажіть, як ви будете реалізовувати цей закон?  Скажіть мені, будь ласка, скільки грошей треба витратити на додаткову зарплату митників, на побудову мінімум 200 тисяч складів митних, на процедури безкінечні, на збереження, на охорону? Хто-небудь рахував? Ні.

Ви прийшли з цим законом, тому що вам простіше оподатковувати українця, ніж боротися з олігархічними схемами, які є і процвітають в цьому уряді вашому новому черговому, в цьому парламенті. Ви не подумали про те, що треба закрити контрабанду, яка переїжджає на митниці, коли айфони везуться як олівці й оподатковуються. Вам до цього нема діла. 100 мільярдів кожен рік «сифониться» через митницю, і більшість контрабанди приїжджає не посилками, а землею через митницю. 100 мільярдів крадеться на державних підприємствах, і вам це не заважає. 100 мільярдів крадеться на акцизі, ніхто не подумав з ним боротися. Ні уряд... ви перекладаєте кожен раз з року в рік, три роки ви робите цю реформу, не можете зробити. Чому? Тому що вам не треба ця реформа.

Так-от я вам також хочу сказати про тих, хто розповідає про регуляції в Євросоюзі. В Євросоюзі існує єдиний митний і торговельний простір. П’ятсот мільйонів людей знаходяться без кордонів. Вони не платять за посилки, тому що вони знаходяться всередині Євросоюзу. Людина, яка пересилає з Іспанії у Францію, не платить ніякі мита, тому що це простір Євросоюзу торговельний і митний.

Більш того, я вам хочу сказати, у них немає потреби купляти на Аmazon в Америці чи в Тemu в Китаї. Знаєте, чому? Тому що у них є Аmazon склади, які знаходяться в Іспанії, Франції, в Німеччині, їм непотрібно, як українцям, ці посилки з-за кордону везти, вони можуть купити у себе на території. А у нас його немає і не буде. Тому що в країну, яка не дбає про верховенство права, про антикорупцію, про боротьбу зі схемами, про боротьбу з олігархами, ніколи не прийдуть інвестиції. З цього ви повинні починати день і закінчувати: верховенство права, розвиток економіки і добробут українців.

Ми не будемо підтримувати цей закон і вважаємо, що це абсолютна дурня, яка наобіцяна урядом попереднім і підтримується чинним. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте, чекайте, Данило Олександрович. А, да, все, Данило Олександрович на трибуну. Да, у нас якраз Роман Лозинський правку буде ставити на врахування. Номер скажіть тільки, будь ласка.

 

12:29:28

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Пане головуючий! Олександр Сергійович! Олександр Сергійович, у мене п’ять поправок. Я прошу мені дати 3 хвилини для виступу. Я поставлю лише одну поправку 2077 на врахування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 2077. Добре, 3 хвилини – Лозинський.

 

12:29:51

ЛОЗИНСЬКИЙ Р.М.

Колеги, я ще раз прошу вашої уваги. Тому що поки Росія продовжує тероризм і наступ на Україну, поки на міжнародній арені повний хаос, дефіцит лідерства і величезна трагічна ситуація щодо підтримки нашої країни, поки у нас повна корупція і хаос з бронюванням і з іншими надзвичайно важливими питаннями, в нашій країні продовжують нищити українські Карпати. Шановні колеги, я дякую всім, хто підтримав мою поправку в попередньому законопроєкті, поправку  для захисту українських Карпат від хаотичного, абсолютно нерегульованого заливання фундаментів, знищення екології і знищення наших високогір’їв та полонин.

Шановні колеги, про що ця поправка. Ця поправка не забороняє вітрову генерацію, ця поправка не забороняє побудову вітряків навіть в Карпатах, ця поправка не забороняє будувати вітрову генерацію. Але у нас є 4 відсотки території – це наші Карпати. Інших Карпат в нас немає. Високогір’я в Карпатах – це ще менше, це десяті, а то й соті відсотка нашої території. Але зараз рубаються праліси, але зараз абсолютно негідно, з порушенням всіх норм заливаються фундаменти, але зараз руйнують всі лічені полонини, це лічені високогір’я. Шановні колеги, Президент України Володимир Зеленський підтримав петицію українців. Володимир Зеленський звернувся до РНБО та нашого уряду, аби вирішити і врегулювати питання вітрової генерації в Карпатах, яка там може бути, але не всюди, але не ціною знищення полонин та високогір’їв. Уряд ігнорує, РНБО не діє, і лише наш парламент під час одного з голосувань декілька місяців тому тим, що збив шкідливі норми, врятував Карпати. Але врятував лише на деякий час. Але зараз абсолютно злочинні угруповання продовжують забудовувати саме високогір’я, і нам потрібно захистити наші Карпати.

Шановні колеги, я дуже прошу підтримати вас цю поправку, проголосувати  зеленою за захист Карпат. Це наша відповідальність перед нашими дітьми. Ми за вітрову генерацію, але не ціною знищення Карпат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Лозинського… (Шум у залі) Андрій Вікторович, ви дуже мужня людина.

Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Лозинського врахувати правку номер 2077 його авторства. Комітетом вона відхилена. Прошу голосувати. Про карпатські ліси знову.

 

12:33:36

За-141.

Рішення не прийнято. 

Тепер так, Заремський – 1 хвилина, далі Данило Олександрович, і голосуємо.

Будь ласка, Заремський.

 

12:33:43

ЗАРЕМСЬКИЙ М.В.

Шановні колеги, удосконалення законодавства не повинно створювати правових  суперечностей. Моїми правками 10 і 14 пропонується виключити з Митного кодексу положення щодо визначення валютного курсу для нарахування та сплати ПДВ при дистанційному продажі товарів. Наголошую, питання оподаткування має регулюватися Податковим кодексом, тоді як Митний кодекс повинен визначати процедуру митного контролю та оформлення. Це питання правої визначеності, прозорості та недопущення суперечностей в законодавстві.

Також звертаюся до деяких колег, переставайте займатися публічними виступами і політичним спамом, а давайте працювати практично, згідно законодавства і порядку денного.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Данило Олександрович Гетманцев, позиція комітету з оцих всіх питань, 5 хвилин, будь ласка.

 

12:34:34

ГЕТМАНЦЕВ Д.О.

Мир вам! Хотів би відкоментувати те, що ми почули. Ми з вами почули сет нарізок для тіктоку від наших колег про те, які вони розумні і які інші дурні, які… були б у нас і добробут, і процвітання, якщо б їх повернути до крісел. Не від усіх, але від деяких.

А тепер я хотів би повернути нас до реалій і сказати про те, про що дійсно зазначений закон, тобто сказати просто правду за ці півтори години, можливо, вперше з цієї трибуни.

По-перше, цей закон руйнує схеми, які сьогодні є на митниці, контрабандні схеми з подрібнення постачань, які дають можливість великому контрабандному бізнесу уникати сплати ПДВ.

Друге, це про гроші до бюджету. Про гроші до бюджету, це щонайменше 20, з 20 до 30 мільярдів додаткових гривень, які підуть виключно на армію.

По-третє, це законопроєкт на захист інтересів виробників, наших українських виробників, які потерпають від обстрілів, які створюють робочі місця, які сплачують податки до нашого бюджету, і дискриміновані, тобто їх товар дорожчий на 20 відсотків  ніж китайських конкурентів.

Це законопроєкт про євроінтеграцію. Бо цієї пільги немає в Європі, цієї пільги немає в США, ця пільга є тільки у воюючій Україні чомусь. Тому що це вигідно тим чи іншим схемникам, яких тут захищають в залі.

І це законопроєкт про 4,2 мільярда євро, які сьогодні вкрай необхідні нашій державі, аби подолати ту фінансову кризу, яка виникла і з нашої також вини в залі, бо ми не голосували за ці і інші рішення достатньо довго. Це про розблокування і відшкодування ПДВ. Це про стабільне фінансування місцевих бюджетів і їх потреб. Це про захист інтересів армії, військових, які отримують зарплату, медиків, вчителів, пенсіонерів, які отримують свої гроші з бюджету. Це про цих людей цей законопроєкт.

І ще одне. Митниця і поштовики готові до запровадження цієї системи. Це брехня, що вони не готові. Вони готові вже зараз. Але ми все одно даємо їм час до 1 липня наступного року, аби ще більше і краще підготуватися. Насправді, да, і в комітеті ми це питання з’ясували, ми отримали підтвердження від всіх осіб, які будуть залучені до постачання зазначених посилок.

Ще одна брехня, яка звучала з цієї трибуни. Ні, посилки між фізичними особами на суму до 45 євро не обкладаються, і ця пільга лишається незалежно від того, чи це зимові речі, чи це весняні речі, чи це літні речі. Не обкладається і  не брешіть людям.

Я прошу шановних колег державників, яких більшість в цьому залі, підтримати це надважливе рішення і вирішити ту фінансову кризу, в якій ми опинилися не в останню чергу завдяки політиці, яка кружляє цим залом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Займіть, будь ласка,  свої місця.  Да-да, запросіть депутатів до зали. Шановні колеги, покиньте, будь ласка, сектор керівництва монобільшості.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти в другому читанні та в цілому з необхідними техніко-юридичними правками законопроєкт з реєстраційним номером 15460: проєкт Закону про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей здійснення митних формальностей щодо товарів, які переміщуються (пересилаються) через митний кордон України, міжнародних поштових та експрес-відправленнях. Прошу голосувати.

 

12:39:25

За-249

Рішення прийнято.

Закон ухвалено в цілому. Дякую.

Колеги, у нас тут дві ратифікації далі. Ми домовлялись, одну з обговоренням, одну без. Можемо обидві без обговорення, Артур? Одну з обговоренням? Добре.

Ставлю на голосування тоді… Окей. Переходимо до питання 0392: проєкт Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Королівством Іспанія про технічне та фінансове співробітництво.

Пропоную розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

12:40:09

За-219

Рішення прийнято. 

Два – за, два – проти, відразу запишіться, будь ласка.  

Ні-ні,  два – за, два – проти, ми відразу. Запишіться.

Будь ласка, «Європейська солідарність», Іванна Климпуш-Цинцадзе.

 

12:40:53

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Колеги, очевидно, оскільки у нас є одне обговорення на два законопроєкти, то і Угоду з Королівством Іспанія і з Чеською Республікою ми будемо, безумовно, підтримувати, тому що це додаткові можливості для громад України, для наших лікарень, для шкіл, для гуманітарної допомоги. І ми дуже цінуємо те, що надають наші партнери.

Але, якщо чесно, колеги, давайте подивимося, ми з вами сьогодні маємо порядок денний аж із чотирьох питань. Із чотирьох питань, коли країна потребує наших рішень на підтримку сил оборони, коли країна потребує наших обговорень, роботи, голосувань за законопроєкти, які дійсно прив’язані до наших євроінтеграційних зобов’язань. І, так, це частина коштів до фінансування нашого бюджету, але також це частина тих можливостей, які можуть відкриватися перед громадянами України. Припиніть тільки грошима обґрунтовувати ті чи інші рішення, вони критичні для нас, для того, щоб ми були стійкішими, міцнішими і дійсно, як ви любите розказувати, потужнішими.

Тому, колеги, я закликаю Погоджувальну раду, насамперед фракцію монобільшості, яка продовжує себе вести як монобільшість, визначаючи порядок денний, а одночасно не забезпечує реального діалогу, формувати порядок денний в такій спосіб, який би дійсно допомагав нам виконувати євроінтеграційні зобов’язання. Де Антикорупційна стратегія? Де Закон про перезапуск ДБР? Де Закон про відбір, конкурсний відбір прокурорів?

Я сподіваюсь, що нарешті ми їх побачимо в цій залі і проголосуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. «Слуга народу», Здебський.  Тістик? Любота?

 

12:43:00

ЗДЕБСЬКИЙ Ю.В.

Любота,  Любота.

 

12:43:09

ЛЮБОТА Д.В.

Шановні колеги! Користуючись нагодою, хочу тут  ще представити від комітету. Хочу сказати, що Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу 6 жовтня 2016 року розглянув внесений Кабінетом Міністрів України законопроєкт 0392 про ратифікацію Угоди між Урядом України та Королівством Іспанії про технічне та фінансове співробітництво. Хочеться сказати, що ця угода створює правові рамки для залучення іспанської технічної та фінансової допомоги Україні. Прийняття закону не потребуватиме витрат з державного та місцевих бюджетів України.  Реалізація угоди сприятиме євроінтеграційним реформам, сталому розвитку України та зміцненню українсько-іспанських відносин.

За результатами розгляду комітету наш комітет рекомендує Верховній Раді України прийняти законопроєкт 0392 за основу та в цілому. Дуже важлива ратифікація, прошу всіх підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. «Батьківщина», Валентин Наливайченко.

 

12:44:19

НАЛИВАЙЧЕНКО В.О.

Шановні  пані та панове, дорогі наші захисники! Фракція «Батьківщина», безумовно, виступає за ратифікацію та підтримку фінансового, технічного, безпекового, оборонного співробітництва з кожною країною-членом ЄС. Ми щиро, справді, переконані, що Україна зараз захищає Європейський Союз від російської агресії, і ми щиро дякуємо нашим європейським партнерам за справжню підтримку насамперед Збройних Сил України, українського бюджету, українських громадян і в Україні, і в європейських країнах під час російської агресії. Так само ми переконані, що технічна і фінансова допомога від європейських країн має контролюватися  і безпосередньо бути доступною до місцевих громад, для молоді,  для пенсіонерів, для державних службовців, і в цьому є сенс такого європейського підходу. Так, допомога, але без корупції і напряму для українських громадян та юридичних осіб. Для нас дуже важливо, щоб таке співробітництво втілено було в найскоріше членство України в Європейському Союзі і (увага!) в НАТО. Ми не відкидаємо і ніколи не відкинемо наші національні інтереси, що членство в НАТО – це безпека та колективна оборона в інтересах України.

Закликаємо ратифікувати і підтримати. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

«Платформа за життя та мир»,  Колтунович. 

 

12:46:03

КОЛТУНОВИЧ О.С.

Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги! Підтримуючи обидві угоди, з Іспанією і з Чехією, хочу звернути увагу на зовнішньоекономічний контекст. Звертаю увагу, що в статті 3 угоди прописано таким чином, що, можливо, прийдеться ще вносити зміни до податкового і митного законодавства. Ну, але це вже окрема історія й інші нормативно-правові акти.

Звертаю увагу, що у фінансово-економічному обґрунтуванні ви не надали нам жодних чітких показників щодо того, який буде обсяг допомоги і так далі. Тобто це ще такі більш абстрактні речі. Конкретизую: чому важливі Іспанія і Чехія? Тому що, незважаючи на економічний потенціал Іспанії, ВВП якої в 9 разів вище ніж ВВП України, і економічний потенціал Чеської Республіки, ВВП якої майже удвічі більше ніж ВВП України, у нас смішний з ними товарообіг.

Тому поглиблення зовнішньоекономічного співробітництва, збільшуючи обсяги експорту, імпорт можна не збільшувати звичайно, тому в даному випадку нам необхідні якраз нові угоди не тільки технічного співробітництва, але і загалом поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків.

Чехія лише має 2,4 мільярда доларів товарообіг двосторонній з нами. Ну це ж смішні речі. Іспанія ще менше – 1,9 мільярда доларів. Тому нам є, над чим працювати, і можемо підтримати цю угоду, але важливо було би, щоб все-таки Кабмін давав більш прикладний контент.

І на завершення. Що стосується фінансування і допомоги від міжнародних партнерів з 2022 року. Іспанія нам надала лише  100 мільйонів доларів з 204 мільярдів доларів від усіх країн світу. Це менше 1 відсотка. Чехія взагалі нуль. Це те, що стосується даних Мінфіну, який фіксує безпосередньо надходження до бюджету України. Тому цей напрямок є актуальним, давайте будемо його розвивати для того, щоб отримати додатково, залучити фінансовий ресурс.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина – Бакунець, «Довіра», 1 хвилина – Юрченко, потім Тістик – з процедури, і будемо голосувати.

 

12:48:13

БАКУНЕЦЬ П.А.

Шановна президія, шановні народні обранці, дорогі українці, особливо наші захисники, дорогі представники самоврядування місцевого, комунальні служби! Павло Бакунець, депутатська група «Довіра».

Звичайно, що ми підтримуємо ратифікацію цих угод, з Іспанією, з Чехією, і будь-яку співпрацю з усіма країнами Європейського Союзу. Хочу наголосити, що парламент виконав усі зобов’язання, які уряд ставив перед нашими міжнародними партнерами. Ми голосували за міжнародних експертів в Рахункову палату, за відновлення «пепства» усім нам, за посилки і багато інших вимог. Це означає, що гроші від наших міжнародних партнерів найшвидшим часом зайдуть до державного бюджету. Тому я закликаю уряд розблокувати казначейство для того, аби люди могли оплатити пальне, заправити автобуси, завезти дітей з села до міста, до школи; заправити сміттєвози, вивезти ваше ж сміття, кожного, в кожній громаді...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрченко, 1 хвилина.

 

12:49:21

ЮРЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, ми весь тиждень розглядаємо закони про рибу, про горілку, про оцінку майна. І ось нарешті ми дійшли до ратифікації угод з нашими партнерами, яких захищають наші воїни разом з нами. Але про воїнів, про наших захисників ми знову забули. Аналізуючи проєкт бюджету на 2027 рік, ми не забули про прокурорів, ми не забули про НАБУ і САП, ми не забули про інші категорії населення. Але про наших захисників ми знову таки забули.

Будь ласка, друзі, я прошу нам об’єднатися навколо найважливішого питання, без якого не буде ні прокурорів, ні генпрокурорів, ні НАБУ, ні САП, ні нас з вами. Це підтримка наших захисників. Давайте об’єднаємося і підтримуємо пропозиції, які зможуть у бюджеті на 27-й рік збільшити безпосередньо фінансування для заробітних плат наших захисників.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

З процедури, Тістик, будь ласка.

 

12:50:23

ТІСТИК Р.Я.

Дякую, Олександре Сергійовичу. Дуже коротко. Шановні колеги, я би теж просив підтримати ратифікацію якраз, власне, з Чехією, бо це та ратифікація, яку очікують, і отримав уже багато сигналів про це. Головна цінність її – це створення правових умов для швидкої реалізації чеських програм допомоги Україні, зокрема у сфері відновлення та відбудови.

Саме документ передбачає спрощення митних і податкових процедур для проєктів, увага, що фінансуються чеською стороною: постачання обладнання та матеріалів, залучення експертів та антикорупційної гарантії. Особливо важливо, що ці механізми поширюватимуться не лише на майбутнє, а й на чинні програми співробітництва. В умовах масштабної війни час має особливу ціну. Міжнародна допомога повинна якнайшвидше перетворюватись на реальні проєкти, необхідні Україні.

Дякую і прошу всіх підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до прийняття рішень.

Отже, ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону про ратифікацію Угоди між Урядом України та Королівством Іспанія про технічне та фінансове співробітництво (0392). Прошу голосувати.

 

12:51:50

За-242

Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому.

Також ставлю на голосування пропозицію... По фракціях покажіть, будь ласка. Також ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу і в цілому з необхідними техніко-юридичними поправками проєкт Закону з реєстраційним номером 0395 про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про технічне та фінансове співробітництво. Прошу голосувати.

 

12:52:28

За-249

Рішення прийнято. Закон ухвалено в цілому.

З процедури – Костюк.

По фракціях, для Артура Герасимова.

 

12:52:36

КОСТЮК Д.С.

Добрий день. Дмитро Костюк. Я вважаю, що була порушена процедура, коли ми розглядали питання податкове до Митного кодексу, тому що по Регламенту Верховної Ради України не передбачається 5 хвилин на виступ від комітету в кінці розгляду законопроєкту в другому читанні. Це перший момент.

І другий момент. Також я прошу слідкувати за тим, щоб голови комітетів не озвучували свою особисту позицію. Це була не позиція комітету, це була особиста персональна позиція політика, представника влади, який з трибуни парламенту бідкався на те, що в залі парламенту літає політика. Хоча перед цим сам ділив українців в соцмережах на людей миру, людей війни. Політичні заяви і в, принципі, виборча кампанія, яка триває. Тому я прошу, будь ласка, не надавати таких от виступів і поберегти нерви Мотовиловця, який переживав ці всі 5 хвилин.

Дякую.

 

12:53:43

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за турботу про нервову систему Андрія Мотовиловця. Це важливо для нас усіх. Я хотів би зазначити, що Данило Олександрович виступав не як голова комітету, а як депутат, який поміняв можливість висунути правки на підтвердження на виступи, як це роблять всі депутати в залі. Тому це все було в рамках домовленостей на Погоджувальній наших усталених практик роботи в парламентському залі.

Шановні колеги, завтра всіх очікуємо на «годині запитань до Уряду». Завтра у нас буде міністр освіти доповідати Андрій Бутенко, а також завтра є питання порядку денного: постанови про скасування рішень Верховної Ради.

Шановні колеги, розгляд питань порядку денного на сьогодні завершено. Ще раз дякую всім за підтримку важливих законів для отримання фінансування.

Оголошую перерву в нашому пленарному засіданні. Тримаймо стрій. Слава Україні!